Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Засоби стимулювання навчально� активностi молодих школярiв

ВДЕННОУКАпНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГ

ЧНИЙ Н

ВЕРСИТЕТ

М К.Д.УШИНСЬКОГО

КАФЕДРА ПЕДАГОГ

КИ

ПСИХОЛОГ

п ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ

ЗАСОБИ СТИМУЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬОп АКТИВНОСТ

МОЛОДИХ ШКОЛЯР

Курсова робота

з педагогки

студентки курсу

1 групи денного вддлення

факультету початкового

навчання та соцально

педагогки

Мельниково

Олександрвни

Науковий кервник

кан. пед. наук доц.

Пальшкова

.О.

м. Одеса 2 р.

Змст

Вступ 3

I. кмоцйне стимулювання навчально-пзнавальних

потреб школярв 6

1.1. Органзацйний етап. 8

1.2. Когнтивний та заключний етапи. 13

II. Загальн правила конкретних стимулв виховання

та навчання 14

2.1. Правила: думайте про те, чого хоче чнень 14

2.2. Правила: грашки керують свтом. а 18

. Пдготовка уроку. 27

Висновки. 29

Додатки. 30

Список використано

ВСТУП.

Стимулювання навчання

Древньогрецьке слово стимулус не з благородних: так колись називали довгу загострену палку, якою поганяли бикв мулв. Стимулювати в сучасному розумнн значить пдштовхувати, спонукати людину до чого-небудь. Так же ми влаштован, що без постйних нагадувань спонукань, власних або зовншнх зусиль, часто прямого примушення не можемо зрушитися з мсця, недостатньо активно працю

мо, живемо через нерцю. Доки грм не пролуна

мужик не перехреститься, свдчить росйське прислв'я, що виникло, треба вважати, не без основ що вдбило глибинну сутност людсько

Був час, коли недбайливе ставлення до справи розцню

ться як проста лнь для подолання цього складнення застосовувалося такий ж простий природний засб примушення, що виступав в рзних формах видах що пустило глибоке корння в сторÿ людських вдносин. Багато прац витратили вчен щоб намацати головн нитки в найскладнших тенетах людсько

Рвень теоретичних дослджень в област стимулювання досить високий. Тим часом мало знайдеться факторв, порвнянних з стимулюванням по ефективност свого впливу на продуктивнсть педагогчного процесу. Мсце стимулювання в першй трйц найбльш впливових причин говорить саме за себе.

Потреби, мотиви, стимули -- ягоди одного поля. Можна довго сперечатися про úрархю цих понять, мсце роль

Вибр стимулу, по тому, що якому навча

ться треба, але не дуже хочеться дяти, вимага

спецальних зусиль, як в свою чергу пов'язан з свдомим подоланням протистоячих спонук. Це дуже важкий процес, з яким не завжди справля

ться доросла людина, тим бльше чень. Одного лише розумння того, як треба поступити далеко не досить. Нердко виявля

ться, що нтелект де на повод емоцйних переживань, пов'язаних з безпосереднми спонуками, тод чень шука

знаходить виправдання для вибору бльш привабливо

I. ЕМОЦ

ЙНЕ СТИМУЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО-П

ЗНАВАЛЬНИХ ПОТРЕБ ШКОЛЯР

Педагоги-практики знають, що для позинтивних змн фзологчного, психологчнонго та особистсного порядку у дтей

змна соцального становища, яким може бути вступ до школи. Це поклада

велику вдповдальнсть на вчителя-класовода, котрий забезпечу

не тльки мови для цих змн, й подальший розвиток дитини в досконаленн сво¿ особистост за рахунок навчальнно-виховного процесу. Але практика показу

, що вже в другому пврчч бажання першокласника ходити до школи зника

разом з потребою навчатися. Вдонмо, що кожна дитина, як вс жив стоти, прагне удосконалюватися. З приходом до школи вона ма

свдомити можливост навчального процесу, як забезпечуються педагогчним стимулюванням та задонволенням навчально-пзнавальних потреб, вони

домнуючими для першокласника. Психолого-педагогчна мова такого забезпечення - виршення цло

1.1. Органзацйний етап.

Отже, починаючи з органзацйного етапу, вчитенлев необхдно формувати цннсн орúнтацÿ чнв на використання всх можливостей у самовдосконанленн та соцально-психологчн становки (гонтовнсть) до

Можна з певнстю сказати, що сучасний учень молодшого шкльного вку не тльки здатен зрозумти за квалфкованого пояснення, й потребу

найнпростших знань про свою психку та особистсн тнворення. За

1.2. Когнтивний та заключний етапи.

Провдним протирччям когнтивного етапу

невдповднсть мж бажаннями, чи то претензями чнв та

На заключному етап органзацйно

II. ЗАГАЛЬН

ПРАВИЛА КОНКРЕТНИХ СТИМУЛ

В ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ.

2.1. Правила: думайте про те, чого хоче чнень

Розгляду конкретних стимулв виховання навчання краще за все покластися на думку американського професора м. Оверстрта, висловлене в його повчальнй книз Вплив на поведнку людини. Професор прямо стверджу

, що в основ нашо

Спирайтеся на бажання. Чого хоче навчаючий -- головне питання для вчителя. Коли ми збира

мся пймати мишу, то кладемо в мишоловку не стиглу вишню, шматочок сиру, врахову

мо не наш власн смаки, а смаки гризуна. Так досяга

мо сво

Використайте дентифкацю. У розповд А. Чехова Вдома розповда

ться про маленького хлопчика, який почав курити на нього зовсм не дяли прохання домовленост батька: хлопчик пропускав батьквськ повчання мимо вух. Але псля того, як батько розказав йому казку, в якй щасливий принц через курння захворв, потм помер, все його царство загинуло хлопчик несподвано заявив, що вн бльше нколи не буде курити.

Треба примушувати чнв пристрасно чогось побажати, нехай це будуть навть бажання, як не зовсм згодяться з педагогчними намрами. Головне, щоб вони виникли, можна було б спиратися на них.

Говорть про те, що цкавить ваших чнв, точнше, з цього починайте. Виявляйте повагу до

Визнавайте досто

Краще, звичайно щиро оцнити досягнення чнв, визнати

Особливо никайте чплятися по дрбницях. Не критикувати бути попереджувальним. Щиро старайтеся зрозумти свого вихованця, дивться на реч його очима.

Схвалюйте успхи. Образно виражаючись, поплескування по спин за добре виконану роботу це незмнно стимулю

чнв продовжувати старанно трудитися, пише американський педагог А. Дре

р. Слова жести схвалення потрбно адресувати не тльки кращим чням, але всм тим, хто виявля

старання в чбовй робот. Вдом випадки, коли розумна схвальна оцнка з боку вчителя виробляла могутню метаморфозу з слабовстигаючим учнями.

Дослдження показують, що основним мотивом творчост

прагнення людини до полпшення результатв дяльност. У ньому знаходить вияв одна з фундаментальних соцальних потреб людини потреба в спху, в досягненнях. Вона характеризу

ться як постйне змагання людини з самим собою в прагненн перевершити ранше досягнутий рвень виконання, зробити щось кращим, оригнально виршити проблему, що виникла.

Зробити роботу привабливою допоможуть вам помилки учнв, точнше, наше до них вдношення. Треба витягувати максимум стимулв з помилок що вчаться: Прекрасна помилка!, Невипадкова помилка!, Помилка, яка веде до стини!, Спасиб, твоя думка не зовсм правильна, але да

Треба обов'язково надавати особисту спрямовансть Тоб треба, Саша! Ти чоловк Школяр повинен випробовувати задоволення тому, долаючи труднощ, поступив як годиться дорослй, мужнй людин. Крм того, вн повинен бути радий гордий, що справа зроблена. Це обов'язков доповнення до треба.

2.2. Правила: грашки керують свтом.

Так стверджував Наполеон. Так само вн дяв, щедро нагороджуючи вслякими вдзнаками сво

У сво

Помрку

мо трохи про т прихован пружини, як таяться в глибин нашо

Звертайтеся до самолюбства. Нема

людей, затверджують психологи, згдних все сво

життя ходити в невдахах, нормальнй людин властиве прагнення полпшувати сво

положення. Це прагнення потрбно заохочувати активзувати його, волаючи до самолюбства, пдкреслюючи можливсть полпшення досягнень. Будь-який школяр чудово розумú, що займа

ться недостатньо мг би полпшити свою спшнсть. Що ж йому не вистача

? Одн㺿 свдомост мало, потрбен поштовх. Його-то повинен виконати педагог, спираючись на вже снуюче внутршн

прагнення. У педагогчнй тератур описано немало конкретних прийомв, спонукаючих чнв працювати краще; Велика частина стимулв, що застосовуються носить ситуацйний характер спира

ться на особистсть школяра. Але самолюбство, як правило, гнору

ться. Включть його, примусьте того, що навча

ться вимовити: л

я не грше нших! треба, щоб чень вдчув вашу заклопотансть говорив вам. Тод можливсть доврчо

Показуйте досягнення. Безсумнвно, стимулом до старанно

Дослдники (один з них Д. Броф з Мчиганського нверситета) встановили, що важлива не стльки похвала вчителя, скльки наявнсть зворотного зв'язку позитивно

Учасникам, залученим до пзнавального процесу, необхдно в кожний даний момент знати, де вони знаходяться, наскльки просунулися. Зворотний зв'язок в будь-якй форм повинен дйти до чнв вчасно. Контрольна (або конкурс) в середу, оголошення результатв в четвера це вчасно; повдомляти ж про результати мсяць опсля практично марно.

Обережно пдтримуйте суперництво. Людина стота конкуруюча, вд цього факту нам нкуди не подтися. Сучасне життя вимага

загартування, мння вистояти в боротьб з суперниками. На питання, чи повинна школа заохочувати суперництво в якй мр, поки нема

однозначно

Педагогу, що до даного стимулу, необхдно добре все зважити. Треба врахувати, що т, що програли виявляться в невигдному свтл,

Тому нехай суперництво мж чнями бльше нагаду

спортивне змагання, де перемоги невдач чергуються, але азарт залиша

ться завжди. Нехай у кожно

Хвалть. Це не такий простий стимул, як зда

ться на перший погляд. Для досягнення спху кое-що зажада

ться.

Похвала повинна виникати спонтанно, ? не варто планувати, ? не можна призначати, як по розкладу.

Не звеличувати до небес рутинну, тим бльше погано виконану роботу. Похвала халтурний зробленого ста

образою нтелекту того, хто це створив, того, хто це нахвалю

Похвала повинна бути конкретною, точно адресованою. Вдячност отримувати завжди при

мно, але загальн, безлик трафарети не йдуть н в яке порвняння з написаними вд руки, адресованими тоб одному теплими словами. Чтко сказати, за що спасибû, чим обрадуван захоплен.

Хвалити так, щоб в похвалу врилося. Мова ммки жесту тут дуже важлива. Якщо вчитель говорить, що йому сподобався твр, але вигляд при цьому ма

насуплений похмурого, то що вчиться, швидше усього, не поврить його словам.

Критикувати спвпереживаючи. Психолог Ю. Красовський радить робити це грамотно, у всеозбро

нн сучасних наукових досягнень: пдбадьорююча критика (Нчого. У наступний раз зробиш краще. А в цей раз не вийшло).

Критик-докр (Ну, що ж ти? А я на тебе так розраховувала);

Критика-аналогя (Коли я був таким, як ти, я допустив точно таку ж помилку. Ну попало ж мен тод вд мого вчителя);

Критика-надя (Сподваюся, що в наступний раз ти викона

ш завдання краще);

Критика-похвала (Робота зроблена добре. Але тльки не для цього випадку);

Безособова критика (В нашому клас

ще чн, як не справляються з сво

Критика-заклопотансть (Я дуже стурбований ситуацúю, що склалася, особливо у таких наших чнв, як...);

Критика-спвпереживання (Я добре тебе розумю, входжу в тво

положення, але ти вйди в мо

. Адже робота-то не виконана...);

Критика-жаль (Я дуже жалкую, але повинен сказати, що робота виконана не яксно);

Критика-здивування (Як? Невже ти не пдготував рок? Не чекав...);

Критика-роня (Робили, робили... зробили. Робота що треба! Тльки як тепер в оч людям будемо дивитися?!);

Критик-докр (Ех, ти! Я був про тебе набагато бльш високо

Критика-натяк (Я знав одн㺿 людини, яка поступила точно так само, як ти. Потм йому довелося погано...);

Критика-пом'якшення (Напевно, в тому, що сталося, винен не тльки ти...);

Критика-докр (Що ж ти зробив так неакуратно? Не вчасно?);

Критику-зауваження (Не так зробив. У наступний раз постарайся зробити краще);

Критика-вимога (Роботу тоб доведеться переробити!);

Конструктивна критика (Завдання виконано неправильно. Що ти ма

ш намр тепер зробити?);

Критика-побоювання (Я дуже побоююся, що в наступний раз робота буде виконана на такому ж рвнû).

Переходьте на контракти. Цей вид стимулювання останнм часом практику

ться в захдних школах. Замтивши в характер навчаючого длову хватку, вчитель пропону

йому скласти дловий контракт на виконання вза

мних зобов'язань. чень, що вчиться бере на себе зобов'язання виконати роботу на належному рвн, а вчитель об'

ктивно вчасно ? оцнити. Контракт вважа

ться однаково порушеним, якщо той, що навча

ться виконав свою роботу на бльш високому рвн або вчитель виставив бльш високу оцнку, нж заслугову

дана робота.

Пошук нестандартних ршень. Краще все-таки дяти за перевреними правилами. Адже комусь треба створювати перевряти нов.

Дати навчаючому шанс врятувати свй престиж. У дев'яносто дев'яти випадках з ста, зазначають автори спецальних психологчних дослджень, люди н в чому себе не докоряють, як би не прав вони н були. Нехай той, що навча

ться дума

, що в поганй оцнц винен не вн, виключно вчитель. Нехай вн виправдову

ться несприятливим збгом обставин невдачею. Не будемо поспшати з руйнуванням його люзй. Дати йому шанс врятувати свй престиж, виправдатися перед собою.

Необхдно створити хорошу репутацю сво

Заохочення, як застосовуються в росйських, кра

. Пдготовка рока.

Формула ефективност рока включа

дв складов частини: ретельнсть пдготовки майстернсть проведення. Погано спланований, недостатньо продуманий, поспшно спроектований не згоджений з можливостями навчаючихся яксним бути не може. Пдготовка рока це розробка комплексу заходв, вибр тако

У пдготовц вчителя до рока видляються три етапи: дагностики, прогнозування, проектування (планування). При цьому передбача

ться, що вчитель добре зна

фактичний матерал, вльно орúнту

ться в сво

му чбовому предмет. Вн веде поповню

власн так зван тематичн папки або робоч книги, куди заносить новтн вдомост, що з'явилися в област предмета, що виклада

ться ним, проблемн питання завдання, тестов матерали т. д. Для спшно

Пдготовча робота зводиться до пристосування чбово

ВИСНОВКИ

Пд час роботи з дтьми, особливо з малими дтьми, потрбно якимось чином заохочувати дтей до навчання, стимулювати навчання. Засобв стимулювання сну

багато, як вже згадувалося на попереднх сторнках, стимулювання ефективност навчання молодших школярв - це пдбр рзних заходв, за допомогою яких у дтей був би присутнй нтерес до навчання, щоб з радстю йшли до школи. Засоби

рзн, наприклад:

1) Переходити з дтьми на контакти;

2) Критикувати спвпереживаючи;

3) Звертатися до самолюбства;

4) Схвалювати спхи дитини;

5) Опиратися на бажання чнв;

6) Враховувати

Важливим етапом

пдготовка до рока. Вона повинна бути цкавою. Потрбно побльше давати дитин висловлюватись на роц. На роц обов'язково повинна бути присутня наочнсть.

Пд час пдготовки до року необхдно враховувати також психолого-педагогчн аспекти. Отже вибр стимулу, за яким потрбно навчатись - це дуже важкий процес, з яким не завжди впору

ться доросла людина, тим бльше чень

Спирайтеся на бажання

Використовуйте намри

Враховуйте нтереси та схильност

Показуйте наслдки вчинкв

Використовуйте дентифкацю

Дайте навчаючим шанс

Зробть роботу привабливою

Схвалюйте спхи

Використовуйте ситуацю

Визнавайте переваги

ЯК СТИМУЛЮВАТИ НАВЧАЮЧИХ

Таблиця № 1.

Переходьте на контракти

Хвалть

Вдтворюйте гарну ситуацю

Шукайте нестандартн ршення

Пдтримуйте суперництво

Дайте шанс спасти свй престиж

Показуйте досягнення

Вдтворюйте необхднсть визнання

Звертайтесь до самозакоханност

Критикуйте спвпереживаючи

ЯК СТИМУЛЮВАТИ НАВЧАЮЧИХ

Таблиця № 2.

Список використано

1. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. М. 1982г.

2. Белкин А.С. Ситуация спеха. Как ее создавать. - М. 1991г.

3. Выготский Л.С. Педагогическая психология. Ц М. 1996г.

4. Дусавицкий А.К. Формула интереса. - М. 1989г.

5. Кириллова Г.Д. Теория и практика рока в словиях развивающего обучения. - М. 1980г.

6. Куписевич Ч. Основы общей дидактики. - М. 1986г.

7. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М. 1981г.

8. Лихачев Б. Педагогика - М. Юрайт 1998г.

9. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации чения. - М. 1990г.

10. Монтьев А.Н. Потребности мотивы и эмоции - М. 1971г.

11. Нна Знченко Емоцйне стимулювання навчально-пзнавальних потреб школярв.

12. Оконь В. Введение в общую дидактику. - М. 1990г.

13. Организационные формы обучения /Под ред. Малеванного Ю.И./ - К. 1991г.

14. Пдвищення ефективност початкового навчання. Посбник для вчителв. К. Рад. школа" 1974г.

15. Повышение эффективности обучения в начальной школе. /Под ред. Давыдова В.В. и Понатарева Я.А. М., Ак. пед. наук РСФСР 1963г.

16. Подласый И.П. Как подготовить эффективный урок. - К, 1989г.

17. Подласый И.П. Педагогика. - М. Владос 1г.

18. Початкова школа № 4, 96р. З.М. Онишкв Стимулювання навчально

19. Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики. - М. 1984г.

20. Совершенствование обучения младших школьников. /Под ред. Пышкало А.М./ - М. Педагогика, 1984г.

21. Харламов И.Ф. Педагогика. - Высшая школа М. 1990г.

22. Харламов И.Ф. Педагогика. - Гароарики М. 1

23. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. - М. 1969г.

Blog