Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Захист прав та iнтересiв вiдповiдача в цивiльному процесi

Змст

 

I. Права обовТязки сторн, що беруть часть в процес :

1.Загальна ахарактеристик осб, що беруть часть в цивльному процеса..Е5

2.Сторони в цивльному процес Е..Е6

3. Поняття принципв цивльно-процесуального прав 8

4.Склад, система класифкаця принципв цивльного процесуального права Е9

4а. Конституцйн принципи цивльного процесуального прав Е10

4б. Принципи цивльного процесуального

прав закрплена ва галузевому законодавств .13

5.Поняття принципа процесуального рвноправТя сторн ЕЕ16

6. Права та обовТзки сторн в цивльному процес .ЕЕ.18

7. Загальн характеристика захисту нтересв вдповдача в

цивльному процеса та зустрчного позову .21

II. Захист нтересва вдповдача:

1.Розпорядження позовними засобами захисту прав та нтересвЕ...23

2.Забезпечення позову 27

а3.Загальн характеристика заперечень позивач 29

4. Заперечення проти виникнення процесу 30

5. Процесуальн заперечення вдповдача з окремих питань..40

6. Матерально-правов заперечення вдповдача .ЕЕ45

7.Зустрчний позов...47

Висновки 56

Вступ.

Перехда кра

В кра

Зокрем ст. 55а Конституцÿа кра

Права свободи людини захищаються судом

Кожному гаранту

ться право на оскарження в суд ршень, дй чи бездяльноста органв державно

Кожен ма

право звернутись за захистом сво

Кожен ма

право посля використання всх нацональних засобв правового захисту- звертатись за захистом сво

Кожена ма

право будь-якими не забороняючима законом засобами захищати сво

Мжнародний пакта про цивльна полтичн права зобовТязу

а державу забезпечити будь-якй особ ефективн засоби правового захисту у випадку порушення його прав свобод. Право на захист для будь-яко

Серед цих засобв захисту субТ

ктивниха прав свобод людини особливо вдповдальна та ефективна роль належить суду. Демократичн принципи судового процесу являються захистом вд некомпетентност чи можливо

Захист цивльних прав здйсню

ться в становленому порядку судом, арбтражним та третейським судом, а у випадках, окремо передбачених законом, захист цивльних прав здйсню

ться в адмнстративному порядку (ст.6 Цивльногоа кодексу кра

Судиа розглядають:

         справи по спорам, як виникають з цивльних, смейних, трудових та кооперативних правовдносин, якщо хоча б однúю з сторна в спор явля

ться громадянин, за виключенням випадкв, коли виршення таких спорв вднесено законом для виршення нших органв;

         справи, як виникають з адмнстративно- правових вдносин, перерахованих в ст.236 Цивльного процесуального кодексу (деяк порушення закона на виборах, скарги на дÿ посадових осб та нш.);

         справи окремого призначення, перерахован в ст. 254 Цивльного процесуального кодекса (визнання громадянина безвсно вдсутнм чи померлим, синовлення дтей, встановлення фактв, як мають юридичне значення та нш. )

Суди також розглядають справи, в яких приймають часть ноземн громадяни, особи без громадянства, ноземн пдпри

мства органзацÿ (ст. 24 Цивльного процесуального кодексу).

На арбтражний суд покладено виршення всх господарчих спорв, як виникають мж юридичними особами, державними ншими органами (ст.1 Закону Про арбтражний суд), зокрема, при укладенн, змн, припиненн виконанн господарчих договорв на нших пдставах, також в спорах про визнання недйсними акти ненормативного характеру (ст.12 Арбтражного процесуального кодексу кра

Захист прав, як виникають з шлюбно-смейних вдносин, здйсню

ться судом, органами опки пклування органами запису актв громадського стану, також товариськими судами, трудовими колективами, т ншими суспльними органзацями у випадках в порядку, передбаченому законодавством (ст. 6-2 Кодексу законва про шлюб смТю кра

ндивдуальн трудов спори розглядаються комсями по трудових спорах районними (мськими) судами (ст.221 Кодекса законв про працю кра

Земельн спори розглядаються виконкомами сльських, селищних, мських Рад, створюваними ними згоджуваними комсями, судом, арбтражним чи третейським судом в порядку встановленима Земельним кодексома та ншими актами законодавства кра

Товариськ суди розглядають деяк в справи громадян по трудовим вдносинам (порушення трудово

Третейськ суди виршують передан на

Справи про адмнстративн правопорушення розглядаються (ст.213 Кодекса про адмнстративн правопорушення кра

         Адмнстративними комсями при виконкомах мсцевих Рад

         Виконкомами сльських, селищних Рад

         Районними (мськими ) судами (суддями);

         Органами внутршнх справ, органами державних нспекцй ншими органами (посадовими особами), повноваженими на це законодавством кра

Можливсть застосування судово

Судова влада по захисту субТ

ктивних прав та законних нтересв громадян та органзацй-провосуддя здйсню

ться в порядку цивльного та кримнального судового провадження, а також арбтражного процесу. Арбтражний суд здйсню

ться судову владу в справах, як виникають при кладенн, змн, виконанн та припиненн господарчих договорв, врегулюванн цивльним законодавством, тобто спорв по цивльним правовдносинам. Розмежування компетенцÿ мжа загальнимиа юрисдикцями здйсню

ться у вдповдноста до ст. 23 Цивльного процесуального кодексу Укра

З проблемою здйснення судовою владою тсно повТязан питання здйснення цивльно

Виходячи з далектичного звТязку цивльного права з цивльним процесуальним (

днсть змсту форми), цивльну процесуальну форму в ототожненн з цивльним судовим провадження можна розглядати мовно, в тому план, що нею забезпечу

ться життя ( реалзаця, захист ) цивльного права (змст), однак слд мати на ваз, що цивльне судове провадження ма

свою притаманну йому змст процесуальну форму. Змстом буде дяльнсть суду учасникв процесу (дÿ правовдносини), цивльнй процесуальнй форм - обТ

ктивне (зовншн

) вираження здйснення, закрплення оформлення вдповдно

Таке розумння процесуально

ст. 137- позовна заява пода

ться доа суду в письмовому вигляд;

ст.211- винесене судом ршення виража

ться в письмовому вигляд;

ст.159- розгляд справи проходить в судовому засданн;

ст.160- розгляд справи проходить безпосередньо, сно при незмнному склад суду.

Таким чином, пд цивльною процесуальною формою, необхдно розумти встановлений цивльним процесуальним правом зовншнй спосб здйснення процесуальних дй, виконуючих по встановлених правилам, в певному порядку судом, органом судового виконання всм часниками процеса при розгляд виршенн справи, переврки законност обгрунтування поставленого по ньому ршенн його примусовому виконанн, також закрплення процесуальниха дй в передбаченому процесуальниха документах.

Процесуальна форма вдносно процесуальних дй викону

важливу роль. Як постйний необхднийа ?а атрибут, вона виража

гарантÿ, що забезпечу

законнсть обгрунтовансть в застосуванн судом права його реалзацÿ учасниками процеса.

Значення процесуально

Право на захист як одна з правомочностей субТ

ктивного цивльного права до останнього часу вважалось мало дослдженим теоретичним питанням. Вдомо, що будь-яке субТ

ктивне право, не забезпечене необхдними засобами захисту, втрача

сво

Вказаний автор, вдзначаючи велике теоретичне практичне значення цього питання, пдкреслю

, що право на захист явля

собою тих можливостей, як закон нада

особ для захисту того або ншого права.

Поняття права на захист В.Грибанов звТязу

а з наявнстю у правомочно

Справедливо не погоджу

ться В.Грибанов з висловлюваними в тератур думками про те, що захист субТ

ктивних прав притаманний лише органам держави, неа враховуючи при цьому чтких вказвок у закон (ст.6 ЦПК кра

Право на захист (для позивача) -а це право на звернення до юрисдикцйного органу з вимогою про захист порушеного або оспорюваного субТ

ктивного права. Право на захист (для вдповдача) - це використання ним процесуальних матерально-правових засобв для вдстоювання сво¿ правоти, сво

У науц цивльного процесуального права одним з найбльша спрних питань

питання про право на позов. У зв'язку з рзним пдходом до аналзу цього поняття у нього вклада

ться найрзномантнший змст. Одн вчен розглядають право на позов як

дине поняття, але розрзняють в ньому матерально-правову процесуальну сто-
рони. Навть у межах ц㺿 групи вчених нема

дино

Одн (проф. Вльнянський С.

.) поняття на позов зводили лише до матерально-правово

Друг (проф. Юдельсон К. С.) виршальну ознаку права на позов вбачають у його процесуальному значенн [5].

Нарешт, трет (проф. А. О. Добровольський, О. П. Клейнман)а у поняття права на позов вкладають як матерально-правов, так процесуальн можливост захисту права. Цьому загальноприйнятому

диному поняттю права на позова протисто

На мою думку, бльш чтко це питання розв'язане в роботах А. О. Добровольського. А. О. Добровольськийа вважа

, що позов ма

дв сторони, вдносно самостйн. Отже, право на позов слд розглядати вивчати у двох аспектах: з процесуального боку матерально-правового.

У процесуальному значенн право на позов - це право на порушення судово

Вдомо, що захиста проти позову може здйснюватися у вигляда заперечення, шляхом пред'явлення зустрчного позову[8]. Заперечення як засб захисту поляга

в тому, що вдповдача просто не визна

, заперечу

заявлену до нього вимогу позивача.

При запереченн позовних вимог обов'язок доказу обгрунтованоста позову лежить на позивач[9]. Якщо ж вдповдач, не обмежуючись простим запереченняма позову, наводить мотиви свого заперечення, то це вже буде заперечення проти позову. У сво

Отже, заперечення проти позову - це пояснення вдповдач з приводу правомрност виникнення розвитку процесу, протиа заявлених вимог позивач по сута Як вже вдзначалося вище, право на позов включа

у себе два сторони: право на пред'явлення позову право на задоволення позову. З врахуванням цього слд розрзняти: процесуальн заперечення вдповдача заперечення матерально-правов.

В сво

1.Загальна ахарактеристик осб, що беруть часть в цивльному процес.

Порушення цивльних справ проходить у випадку виникнення спорв мжа громадянами, органзацями та рзними юридичними особами. Разом з тим, крм безпосередньо сперечаючиха сторн, як беруть часть в процес, як носÿ субТ

ктивних прав та обовТязкв, в ньому беруть часть нш особи, як не мають юридично

Хто ж саме бере часть в цивльному процес, вдповдно будуть вказана в кожному судовому протокол, також ршенн та хвалó суду. Це позивач вдповдач, трет особи, прокурор, свдки, експерти, перекладач, органи державного правлння особи, захищаючи вд свого мен права нших громадян, наприклад, органи опки, в справах поруючих нтереси дтей, представниики громадськост

Органи внутршнх справ надлен правами юридично

до Цдруго

Перших- закон назива

Уособами, як беруть часть в справ (ст.98 ЦПК кра

До - друго

Отже, до осб, як беруть участь в процес, вдносяться вс т часники процеса, як захищають сво

У вдповдност до ст.98 ЦПК Укра

Особи, як беруть часть в справ, надлен широкими процесуальними правами стаття 99 ЦКа кра

До них вдносяться: Право знайомитись з матералами справами, робити виписки з них, робити копÿ, заявляти вдводи, предТявляти докази, представляти докази, брати часть у дослдженн доказв, задавати питання ншим часникам процесу, заявляти клопотання, давати пояснення суду, давати сво

2.Сторони в цивльному процес.

Майже в кожнй цивльнй справ перед суддями постають люди з протилежними нтересами, цл, яких вдрзняються одна вд одно

Вд нших осб, як беруть часть в справ, сторони вдрзняються тим, що процес ведеться вда

Позивач вправ змнити пдставиа чи предмет позову, збльшити чиа зменшити розмр позовних вимог, вдмовитись вд позову. Вдповдач вправ визнати позов, сторони можуть завершити справу мировою годою. Вс ц дÿ знаходяться пд контролем при безпосереднй част судд.

Сторони користуються рвними процесуальними правами. На сторону, як недобросовстно заявил позов чи спр проти позову. З метою затягування чи складнення процесу, судома можеа бути накладенийа обовТязок виплат ншйа сторон винагороди за фактичну втрату робочого часу у вдповдност доа середнього заробтку, але не бльше 5% вд задоволено

В справ можуть брати часть деклька позивачв чи вдповдачв, заявникв, наприклад Пленум Верховного Суду СРСР ва Постанов № 2 вд 3.04.Т87р - звернув увагу на те, що при розгляд позовних вимог громадянина чи заяви прокурора про визнання ордера недйсним суд зобовТязаний притягнути до част з вдповдачем виконком на якого повинена бути покладений обовТязок надати нше жиле примщення основою для спвучаст служать однорднсть вимог

Цль тако

Спвучасть може бути необхдна, коли окремий розгляд однордних вимог неприпустимим. Основою обовТязковою спвучаста

загальне право чи борг, наприклад, при предТявленн позову батьком, до одного з сво

Кожен з учасникв-самостйний субТ

кт процесу, вн не позвТязаний волею нших не звТязу

Ще одним варантом ускладнення процеса, крм част в ньому спвпозивачв, нколи тиха нших одночасно, явля

ться замна неналежно

Пленум Верховного Суду СРСР в постанов № 8 вд 18 04 Т86р Про застосування судами законодавства при розгляд спорв виникаючих з авторських правовдносин- вказав, що справам про авторство (спвавторство) на твр належним вдповдачем, явля

ться особа, яка по твердженню позивача присво

Належна сторона - власник чи спрних прав чи спрних обовТязкв.

Неналежна сторона - особа, по вдношенн до яко

У вдповдност до ст.105 ЦПК кра

Коли первснийа позивач не згдний вибути з процеса, а належний не хоче вступити в нього, справа продовжу

ться без замни, суд в позов вдмовля

. При вступ нового позивача в процес суд веде процес з двома позивачами в залежност вд обставин виносить ршення застосовуючи до позивача належному;а неналежному же позивачу вдмовля

в позов.

При вибутт неналежного позивача з процесу вступ в нього належного в процес почина

ться знову на замну вдповдача також вимага

ться згода позивача, якщо вона отримана, суд звльня

первсного вдповдач вд част в справ притягу

нового. Процес почина

ться спочатку. Якщо позивач не погоджу

ться на замну вдповдача, суд залиша

з сво¿ сторони в справ, притягу

належну, проводить процес з двома вдповдачами виносить заключне ршення.

Вд замни неналежно

Правонаступництво допустиме в будь-якйа стадÿ процесу. Процес продовжу

ться з того моменту, коли виник спр про правонаступництво, не спочатку.

3. Поняття принципв цивльно-процесуального права.

В принципах прав вдобража

ться вдношення людей до права в якост соцально

Не явля

ться винятком цивльно-процесуальне право, яке

самостйною галуззю права, якй характерна яка загальн риси так визначена специфка, що характерна лише для окремо

Радикальн змни в полтичнй економчнй систем кра

Про поняття принципв в науц цивльно-процесуального права висловлен рзн думки. Суть одного за них склада

ться в тому, що принципи визначаються основостворююч начала, на яких буду

ться цивльний процес як виражають завдання правосуддя по цивльним справам, характеризують методи

Вса принципи цивльного процесуального права отримали законодавче закрплення в його нормах. Однак з позицй юридично

4.Склад, система класифкаця принципв цивльного

процесуального права.

В

динй систем принципв кожен з них вдгра

самостйну роль. Т чи нш принципи можуть мати певне значення знаходять найбльше проявлення в однй з стадй цивльного процесу або окремиха нститутах, але загальне значення кожного принципу визнача

ться його вза

мозвТязком з ншими, комплексним впливом принципв на дяльнсть правосуддя по цивльних справах.

Класифкаця принципв цивльного процесуального права може бути проведена по рзним ознакам (критерям) ва певнй мр ма

субТ

ктивний характер. Пдтвердженню цьому - рзн точки зору н проблему класифкацю принципв. Однак, слд мати на ваз, що будь-як класифкаця принципв цивльного прав мовна, так як вони вза

моповТязан вза

мообумовлен.

В той же час класифкаця принципв да

можливсть визнати роль, мсце значення кожного з них. Традицйною, вважа

ться класифкаця принципв по джерелам

         апринципи, закрплен у Конституцÿ кра

         апринципи закрплен в законодавства про судоустрй та судове провадження.

М.А. Гурвич, подляючи погляди горського процесуалст Л.Нева, за основу класифкацÿ принципв цивльного процесуального права взяв критерй - роль цих принципв в здйсненн правосуддя. В залежноста вд не

         загально-правов принципи, виражаюч склад цивльного процесуального права;

         мжгалузев принципи, одночасно характерн цивльно-процесуальному праву та сумжним з ними галузями;

         принципи цивльно- процесуального права, яка виражають змст саме ц㺿 галуз права (галузев принципи);

         принципи правових нститутв, як виражають змст особливост кожного нституту цивльно- процесуальногоа права.

В чбовй та науковй тератур можна зустртити нш варанти класифкацÿ приципв. Класифкаця принципв цивльного процесуального права по джерелу

Конституцйними принципамиа цивльного процесуального прав являються:

         здйснення правосуддя по цивльним справам тльки судом;

         незалежнсть суддв пдкоренню

         гласнсть судового розгляду;

         рвнсть перед законом та судом

         змагальнсть

         рвнсть сторн.

До галузевих принципв цивльного процесуального права, закрпленн в законодавств про судопровадження вдносять:

         врахування одноособового та колегального розгляду цивльних справ в судах;

         нацональна мова судового провадження;

         участь громадськост в судовому провадженн ;

         безпосереднсть в дослдженн доказв;

        безперервнсть судового розгляду.

4а. Конституцйн принципи цивльного процесуального права.

Здснення правосуддя по цивльним справам тльки судом Правосуддя в кра

Крм того, судов органи в силу специфки органзацÿ процесуально

Розгляд деяких категорй цивльних справ у випадках, вказаних в закон, третейськими судами, також ншими державними органами громадськими органзацями не явл

ться правосуддям, тому що суд тльки суд-

дний державний орган, здйснюючий правосуддя в певнй процесуальнй форм, чтко регламентуючих законом, тльки суд ма

право позбавити громадянина його особистих, майновиха та нших прав.

Чтко визначенийа процесуальнийа порядок розгляду та виршення цивльних справ характерний лише для судового провадження розгляд цивльних справ ншими органами органзацями не обмежу

ться жорсткою процесуальною формою.

Дя даного принципу проявля

ться :

1.      В прав контролю суда за законнстю дй адмнстративних органв посадових осб у випадку застосуваям ним цивльного законодавства;

2.      В контролю суду за законнстю ршення третейських судв при

3.      В примусовому виконанн, як правило, судовим виконанням пд контролем суду ршень постанов всх органв, здйснюючих захист прав;

4.      у винесенн заключного ршення судом у випадках розгляду певного спору про право деклькома органами, в число яких входить суд.

Незалежнсть суддв пдкоренню �х тльки Закону.

Судд незалежн пдкоряються лише Конституцÿ та Законам Укра

Незалежнсть суддв пдкоренню

У вдповдност з даним принципом нхто не вправа впливати в судову дяльнсть по ршенню конкретних справ няк державн органи, громадськ органзацÿ чи посадов особи не мають права здйснюватиа будь-якийа прямий чи непрямийа вплив, давати вказвки суддям, як виршити конкретну судову справу. Таке втручання в правосудну дяльнсть антиконституцйне.

Основн правов гарантÿ незалежност суддв передбачен в в ст. 126 Конституцÿа кра

Незалежнсть судд забезпечуються передбачен Законом:

         процедурою здйснення правосуддя, забороною пд погрозою вдповдальност по здйсненню правосуддя;

         встановленим порядком зупинення та закриття повноважень судд;

         правом судд на вдставку, недоторканстю судд;

         системою органв судвсько

         надання судд за рахунок держави матерального та соцального забезпечення, вдповдно до його високого статусу.

Ряд правових гарантй незалежност суддв, закрплений в цивльно-процесуальному законодавств, регулюючому дяльнсть суддв при розгляд цивльних справ: порядок розгляду всх питань цивльно

Будь-яке втручая в дяльнсть суддв по здйсненню правосуддя переслду

ться по Закону. У вдповдност з Законом кра

Закрплення розгляду принципу незалежност

а вдмн строку повноважень судд правил апро незмнсть та неприторканнсть судд.

Гласнсть судового розгляду.

Розгляд судово

Принцип гласност судового розгляду важливий для забезпечення виховних функцй правосуддя по вдношенню як до присутнх в зал судового засданя, так учасникв судово

Закритийа судовийа розряд цивльних справ допуска

ться у вдповдност з ст.10 ЦПК:

1.      В цлях запобгання розголошенню державно

2.      В цлях запобгання розголошенню даних про нтимн сторони життя осб, що беруть часть в справ, також забезпечення та

мница усиновлення (ст.112 Кодексу законв про шлюб смТю Укра

Ва цих випадкаха виноситься мотивована хвала з вказанням обставин, як свдчать про необхднсть проведення закритого судового засдання.

нших випадкв закритого розгляду судових справ закон не передбача

, тому не допуска

ться видалення з залу судебного розгляду громадян, якщо ними не порушений порядок

Слухання справи ва закритому засдання ведеться у всх випадкаха публчно.

Рвноправнсть перед судом законом.

В Конституцÿ кра

Рвнсть перед законом судом забезпечу

ться тим, що кожна судова справа розгляда

ться в одному тому жа порядку, в одних тих же процесуальниха формаха однаковийа обТ

м гарантй для осб, як беруть часть в справ. Цим досяга

ться можливсть рвного задоволення законних вимог громадян, зацкавлених в результат справи рвна для них можливсть вдстоювати сво

Правосуддя по цивльним справам здйсню

ться

диним для всх судом.

Принципа здйснення правосуддя начала рвност громадян перед законом судом ма

двоякийа змст: в ньому виража

ться положення про

диний суд положення про

днсть права. Встановлен Конституцúю кра

Матерльною основою рвност прав та свобода громадян служить те, що вс вони юридично рвна по вдношенню до знарядь засобв виробництва. Цеа визнача

Змагальнсть

Судове провадження в кра

Сторони та нш особи, як беруть часть в справ, в цлях захисту сво

Данийа принцип невдТ

мний вд процесуально

Принцип змагальност забезпечу

повноту фактичного доказового матералу, наявнсть яких явля

ться важливою мовою встановлення обставин по справ.

В галузевому законодавств закрплений ряд правил, розкриваючий змст принципу змагальност:

1.      Кожна сторона повинна доказати т обставини, на як вона посила

ться як на основу сво

2.      Суд може запропонувати сторонами надати додатков докази;

3.      Сторони вправ посилатися на рзн юридичн факти, як лежать в основ

Рвнсть сторн.

Судове провадження здйсню

ться на основ рвност сторн (ст.129 Конституцÿа Укра

Змст принципу рвност сторн розкрива

ться в ряд статей ЦПК. Так у вдповдност з ст.103 ЦПК кра

Маючи рвн процесуальн права, сторони несуть рвн процесуальн обовТязки. В ч.2 ст.99 ЦПК кра

4б. Принципи цивльного процесуального

прав закрплена ва галузевому законодавств.

Диспозитивнсть

Поняття диспозитивнсть походить вд лата УdispositivusФ- маю в розпорядженн. Юридичний термн диспозитивнсть означа

можливсть особи на свй розсуд розпоряджатись субТ

ктивними правами. Принцип диспозитивност заключа

ться у можливост осб, як беруть часть у справ, мати в розпорядженн сво

Свобода осб, як беруть часть у справ, розпоряджатись наявнимиа матеральними права процесуальними засобами

Диспозитивнсть в област цивльного процесу явля

ться продовженням наслдком диспозитивного начала, характерного для цивльних матеральних правовдносин. Початок диспозитивноста Пронизу

а все цивльне судове провадження - вд порушення конкретно

Змст принципу дистозитивност характеризу

ться тими широкими правами, якими закон надля

а сторони та нших осб в справ. Ва Цивльному процесуальному кодекс Укра

В змст принципа диспозитивност з точки зору його нормального вираження здйснення входять повноваження повТязан за розпорядженням сторонамиа матеральними правами процесуальними засобами

По сво

му характеру принцип диспозитивност явля

ться специфчним галузевим, тому що в цивльному процес сторони можуть вльно розпоряджатись предметом судового провадження (спрним матеральним правом )а процесуальними засобами, тобто, сво

Разом з тим за судом зберга

ться право контролю за деякими розпорядчими дями сторн: наприклад, за заключенн мирово

Уснсть судового провадження

В цивльному судовому провадженн викладення процесуального матералу здйсню

ться в двох формах- снй письмовй. Кожна з них ма

сво

ться гласно переслду

мету завдань виховання. Тому найбльша прогресивним демократичним визна

ться принцип сност в томуа змст, що сплкування суду з учасниками процесу повинена проходити сно незалежно вд форми повдомленого матералу. Тльки при цй мов процес може бути сприйнятий всма присутнми в зал судового засдання, оскльки сна форма полегшу

безпосереднсть сприйняття доказв судом особами, як беруть часть у справ, прискорю

процес розгляду справи.

Разома за тима при снй форма легше к онтролювати дяльнсть суду особами, як беруть часть в справ.

Згдно ч. ст.160 ЦКа кра

Безпосереднсть у дослдженн доказв.

Контакти судуа з часниками процеса передбача

як сну форму повдомленого процесуального матералу, так безпосереднсть його сприйняття судом. Тльки при цй мова вн буде правильно зромлим зможе визвати у потрбних випадках вдповдну реакцю з сторони суду а форм продовжуючого сплкування з часниками процеса.

У вдповдност з ч.1 ст.160 ЦПК суд першо

З субТктивно

Застовування принципу безпосередност важливо перш за все у вдношенн сного матералу, розТяснень сторн, показв свдкв, як повинн бути вислухан допитан саме судом. Але не менше значення ма

дотримання безпосередност при дослдженн письмових документв, також при огляд дослдженна речевих доказв. Принцип безпосередност, передбачений в ст. 160 ЦПК, вдноситься до доказово

Змста принципуа склада

ться з слдуючих положеь:

         суд зобовТязаний виршити лише на тих доказах, як були дослджен

         при дослдженн обставин справи суд повинен отримати нформацю з безпосереднього джерела. Саме при мов безпосереднього особистого сприйманняя необхдних суду вдомостей може бути забезпечена обТ

ктивнсть ршення;

         суд повинен прагнути до використанняя так званиха первсниха доказва яка творились пда впливома безпосереднх впливв певних фактв.

Наявнсть перерахованих фактв обумовлено тим, що рзн фактичн дан можуть стати судовими доказами тльки при використанн

ле як би важко не здйснювався принцип безпосередност, не у всх випадках нада

ться можливсть його дотримання. Тому цивльно-процесуальний кодекс передбачив можливсть встановлення деяких виняткв за дÿ даного принципу, виходя з того, що безпосереднсть в цих випадках буде дотримана.

Однима з мов, забезпечуючих дю принципу безпосередност, явля

ться правило про незмннсть складу суду. У вдповдновст з яким кожна справа вд початку до кнця повинна бути розглядатись одним тим же складом суду. Якщо будь-хто з суддв буде позбавленийа можливост продовжуватиа участа в судовому розгляд, вн замнюються ншим суддею розгляд справи почина

ться з початку.(ст. 22 ЦПК ). В протилежному випадку виявилось би, що новий суддя не ознайомлений з обставинами справи безпосередньо.

Безперервнсть судового розгляду

Сприйнятий в процес матрал повинен бути збережений а свдомоста як суддв так в часникв процесу, спостергаючих за ходом процесу в зал засдання. Тльки при дотриманн ц㺿 мови процесуальний матерал по цивльнсй справ виявиться цлсним, здатним служити загальнй оцнц. Принцип безперервност судового розгляду, ма

велике значення для формування внутршнх переконань,сконцентровуючи вагу судд на однй справ, забезпечуючи врахування судом всх його обставин, правильну квалфкацю правовдносин а винесення законного мотивованого ршення.

Судове засдання по кожнй справ, включаючи винесення ршення проходить безперевно, тобто суд почав слухання справи, доводить його до кнцевого розгляду. Розгляд суддями ншиха цивльних справ не допуска

ться. Судд не вправ розглядати одночасно деклька справ. Це негативно вдображиться н встановленн обТ

ктивно

Судове засдання по кожнй справ повинно проходити безперервно, крм часу, визначеного для вдпочинку. Тривалсть перви судового засдання визнача

суд в залежност вд тих чи нших обстваин.

Оголошення перерви суд може не тльки для вдпочинку, але й для деяких нших цлей:

1.      Якщо сторони заперечують проти одноособового розгляду справи ;

2.      Якщо суд прийняв ршення допитати свдкв, вони можуть являтись в судове засдання лише через деякий час, але ва той же день;

3.      Якщоа учасникам процесу необхдно пдготуватись до дебатв.

Порушення безперервност процесу може привести до того, що безпосереднсть сприйняття суддями доказв буде послаблено емоцями, отриманими пд час слухання ново

Дя принципа безперервност потребу

, щоб судове ршення виносилось псля закнчення розгляду справи, суда видаля

ться для винесення ршення в нарадчу кмнату повинен скласти повну мотивоване ршення, вдповдаюче по змсту всм вимогам закону. Однак у виняткових випадках при розгляду особливо важких справ суд вправа вдкласти складання мотивованого ршення на строк не бльше трьох днв (ст.199 ЦПК). При цьому резолятивна частина ршення повинна бути оголошена в тому ж засданн, в якому закнчилось судовий розгляд.

Детальне дотримання судами принципва цивльного процесуального права в цивльному судовому провадженна явля

ться гарантúю врного розгляду виршенню цивльних справ.

5.Поняття принципа процесуального рвноправТя сторн.

Одним з керуючих положень цивльного процесуального права, закрплючого однаков можливост здйснення захист прав сторн в цивльному процес виключаючи будь-як переваги у цьому вдношенн одно

Цей принцип вдноситься до специфчних (функцональних) принципв цивльного процесу, яке характеризу

дяльнсть судв по розгляду виршенню цивльниха справ базуючому на бльш загальному органзацйно-функцональному чи конституцйному принципу рвност громадян перед законом судом. Одночасно вн явля

ться виявом останнього в цивльному судопровадженн. Конституцйний принцип рвност громадян перед законом судом нормативно закрплю

загальну рвнсть громадян у всха областях- полтичному, економчному, соцальному культурному житт, тобто принцип соцально

Здйснення правосуддя на основ рвност всх громадян перед законом означа

застосування судом норм

дино

Рвнсть громадян перед судом означа

, що розгляд судом та виршення справ всма судами у вдношенн всх громадян здйсню

ться в одному тому ж порядку, незалежно вд расово

Найбльш повно принцип процесуального рвноправТя проявля

ться у позовному провадженн.

Як вдомо, для позовного провадження характерно:

         наявнсть правово

         наявнсть спору про право;

         наявнсть двох сторн з протилежними юридичними нтересами яким представлен широк можливост по захисту сво

Отже: в позовному провадженн, найбльш яскраво проявля

ться три специфчних (функцональних) принцип цивльного процесу - диспозитивност, змагальност та процесуального рвноправТя сторн. - принципи знаходяться в тсному вза

мозвТязку. Диспозитивними правоздатними одн㺿 сторони кореспондуються аналогчн права друго

Принцип процесуально

ЗвТязока мж рвнстю процесуальних прав обовТязкв сторн змагальною формою

В змст принципу процесуального рвноправТя сторн входять:

         закрплення в законодавств рвност процесуальних прав обовТязкв;

         процесуальн гарантÿ, забезпечуюч однаков можливост для здйснення прав виконання обовТязкв;

         рвна процесуальна допомога суду.

Такий метод ма

обТ

ктивну основу в економчному характер суспльних вдносин. Правова рвнсть проявля

ться в двох напрямках:

По-перше: нхто з часникв цивльних правовдносин не можеа перекладати обовТязки на ншого.

По-друге: у випадку виникнення спору мж часниками правовдносин н одина не може прийняти ршення, обовТязкове для ншого[16]. Цей характер цивльних правовдносин обТ

ктивно проявля

ться в процесуальному прав.

Права обовТязки, як визначаються матеральним правом, без снування процесуального права не можуть бути реалзованими.

Таким чином, одним з принципв, на якиха головна можливсть цивльного процесуального права виконують свою функцю предТявлення захисту права, явля

ться принцип процесуально

 

Сторонами в цивльному процес називаються особи, вд мен яких ведеться процес матерально- правовий спр який повинен виршити суд. Сторонами в цивльному процес- позивачем вдповдачем модуть бути громадяни, громадяни-пдпри

мц, державн пдпри

мства, кооперативн органзацÿ, громадськ органзацÿ нш субТ

кти, як користуються правами юридичних осб. В якост сторн можуть виступати ноземн громадяни фрми, особи без громадянства. В кожнй справ позовного провадження завжди

дв сторони. Позивач - особа, в захист прав нтересв якого порушу

ться цивльна справа.

Порушення справи може сама зацкавлена особа, може це здйснити прокурор, у випадку передбачених в закон, справу може бути порушена по нцатив органв державних та громадських органзацй, також окремих громадян (ст.4 ЦПК). Позовну сторону прийнято називати активною, оскльки дя в захист ? прав нтересв тягне за собою виникнення процеса. Однак це не завжди субТ

ктивна активнсть саме позивача. Якщо справу порушено прокурором чи органзацями або громадянами, як мають на це право згдно ст.4 ЦПК, зацкавлена особа повинно бути повдомлен про це брати участь в якост позивача (ст.118 ЦК).

Вдповдача - особа, як притягу

ться до вдповд по позову, оскльки на нього не вказу

ться в позов як на порушника. В багатьоха випадкаха причиною предТявленого позову явля

ться дя чи бездяльнсть самого вдповдача (несплата боргу в становлений термн, оспорювання права авторства, завдання шкоди та н.). Однак в окремих випадках вдповдач може сам няких дй, щемляючих права нтереси позивача, не завдавати (володлець джерела пдвищено

Спрн матеральн правовдносини- обТ

кт процесу по конкретнй цивльнй справ, його субТ

кти являються сторонами. Питання про снування або неснування цих правовдносин, його змст, чи в якй мра права позивача порушен повинн за це нестиа вдповдальнсть вдповдачем, будуть виршен судом тльки псля розгляду справи по сут.

Однак вже в момент порушення справи очевидн слдуюча ознаки сторн:

Вд мен сторн ведеться провадження по справ, вони персонфкують цивльну справу. Це ма

бльш практичне значення, оскльки закон забороня

предТявлення не розгляда

вже виршення справиа мж тими ж сторонами, про той же предмет по тих же пдстав ( п. 4 ст.13ЦПК);

Вдносини мж сторонами в результат предТявлення позову придбають офцйний характер. Завдання суду поляга

в тому, щоб ц вдносини врегулювати;

Сторони - cубТ

кти спрного матерального правовдносин- мають в справ матерально-правовий нтерес. Судове ршення визначить

Вступивши в процесуальн правовдносини з судом, сторони мають в справ процесуальну зантересовансть, складаються у можливост захисту сво

Сторониа являються головнимиа учасниками процесу, сторони зобовТязан нести судов витрати.

В сукупност вказан вище ознаки притаманна лише сторонам, саме сукупнсть цих ознак дозволя

вдмежуватиа сторони вд нших осб, як беруть часть у справ. Поняття сторн застосову

ться в справах позовного провадження. часниками справ окремого провадження, також виникаючих з адмнстративних правопорушень, являються заявники, скаржники зацкавлен особи. - особи користуються правами сторн за окремими винятками, встановлен законом.

Процесуальн права та обовТязки сторн.

Закон встановлю

, що сторони користуються рвними процесуальними правами (ч.3 ст. 99 ЦПК). Вдповдно вони несуть рвн процесуальн обовТязки. Вс процесуальн права сторн випливають з установленого ст. 55 Конституцÿ права на судовий захист. Вся система цивльного судового провадження явля

ться по-сут конкретизацúю цього конституцйного положення, реальним механзмома його здйснення.

Процесуальн права сторн рзномантн, в даному випадку необхдноа зроьити

Широту права сторн по використанню процесуальних засобв судового захисту. Сторони мають право предТявляти докази брати часть у дослдженн, задавати питання ншим особам, як беруть часть в справ, також свдкам експертам, заявляти рзн клопотання, представляти сво

Сторони мають право переврки законност обгрунтованост ршення. Вони можуть оскаржити ршення в касацйному порядку, порушувати питання про його перегляду по нововиявленима обставинами про перегляд ршення в порядку нагляду. Кнцева реалзаця ршення (його виконання) залежить вд здйснення сторонами

Сторони мають цлий ряд нших процесуальних прав: можуть вести справу особисто або через представникв, просити про забезпечення позову, вимагати вдшкодування судових витрат т.д.

Процесуальн обовТязки сторн дляться на загальн спецальн. В ряд загальних зобовТязань важливе мсце займа

добросовснсть. Маючи широка процесуальн права, сторони зобовТязан добросовсно виконувати (ч.2 ст.99 ЦПК). В бльшост випадкв цей обовТязок викону

ться добровльно, однак на сторону, недобросовсно заявившу необгрунтований позов чи спр або систематичноа протидючу розгляду виршенн справи, суда може накласти штраф на користь ншо

Сторони зобовТязан пдкорятись процесуальнй регламентацÿ, здйснювати процесуальн дÿ в установленому законом чи судом строки, сво

часно оплачувати витрати по справ, предТявляти процесуальн документи по встановленй законом форм. Не дотримання цих вимог позбавля

сторону права здйснювати вдповдн процесуальн дÿ. Що ж стосу

ться загальних зобовТязань сторони бути в ход процесу, то н мйа погляд, цей обовТязок ма

моральний, не правовий характер.

Спецальн процесуальн обовТязки покладаються на сторони в звТязку з необхднстю здйснення окремих процесуальних дй. Так, наприклад, закон встановив, особа, яка подала клопотання перед судом про витребування письмових доказв вд осба як брали не брали часть по справ, повинна вказати причини, як перешкоджають самостйному йому отриманню основи, по яких воно раху

ться у дано

Належна сторона в справ

Замна неналежно

ПредТявляючи позов, позивач повинен представити суду дан, з яких було б видно, що вн явля

ться належним вдповдачем, притягуюча особа явля

ться належним вдповдачем. Позивач повинен легмтувати себе вдповдача. Легмтаця забезпечу

ться винесенням ршення по вдношенню дйсно матерально зацкавлених осб. Якщо позов предТявлений прокурором чи органзацями або громадянами, порушуючих справу в нтересах нших осб, прокурор ц органзацÿ повинн такожа легмтувати позивача вдповдача.

Отже, належн сторони в цивльному процес являються особи, по вдношенню яких

дан про те, що вони можуть бути субТ

ктами спрного матерального правовдношення.

Належна сторона визнача

ться судом на основ норм матерального права. Вже при прийманн позовно

На превеликий жаль, справа не завжди порушу

ться належним позивачем, в якост по позову не завжди притягу

ться належний вдповдач. Процесуальний закон (ст.137 ЦПК) не передбача

вдмови в прийнятт заяви вд неналежного позивача чи вдмови ва прийнятт позову звернення до неналежного вдповдача. Неналежний вдповдач чи позивач повинн бути замнен в належниму порядку. Однак замна неналежних позивачв чи вдповдача може бути тльки з згоди позивача.

Для замни неналежного (первсного) позивача необхдно не тльки його згод на вибуття з справи, але згода належного позивача на вступ в процес. При наявност

Для замни неналежного вдповдача також потребу

згоди позивача. При згод на таку замну суд звльня

первсного вдповдача вд част в справ притягу

нового вдповдача. У випадку незгоди вдповдача на замну вдповдача ншою особою суд притягу

цю особу в якост другого вдповдач (ч.3 ст.105 ЦПК кра

Замна неналежно

7. Загальн характеристика захисту нтересв вдповдача в

цивльному процеса та зустрчного позову.

Процесуальна рвнсть сторн в процес забезпечу

ться надання можливост вдповдачу захисту проти предТявленого йому позову, висуваючи необхдн заперечення. Змагальна форма процесу дозволя

йому не чекати початку розгляду по сут, ознайомитись з позовною заявою, вивчити наявн у позивача докази з врахуванням отримано

заперечення та зустрчний позов.

Заперечення проти позову - аргументован докази, доводи, як спростовують предТявлений позов. За асво

Процесуальна заперечення завжди спрямована на те, щоб довести неправомрнсть виникнення самого процесу по справ у вигляд вдсутност у позивача права на позов чи порушення

Матерально-правов заперечея направлен на спростування фактв, складаючих основу предТявленого позову засвдчуюча про незаконнсть чи необгрунтовансть вимог позивача. Доказуючи незаконнсть позову, вдповдач, як правило, посила

ться на неправовий характер заявлено

налз судово

В нших випадках вдповдач використову

в якост контаргументв посилку на наявнсть правопоглинаючих фактв. Наприклад, заперечення проти позову про вдшкодування збиткв, вдповдач вказу

, що на наявнсть вини самого позивача (умисел чи грубу необережнсть). Спростовуючи позов про визнання недйсним фктивний шлюб, вдповдач заявля

, що що через рк псля регстрацÿ шлюбу мж ним позивачкою виникнувш шлюбн вдносини перестали бути фктивними. В якост заперечення проти позову про стягненн суми по договору займу вдповдач назива

безгрошвТя наявност у позивача розписки, яка була отримана шляхом шантажу.

нколи вдповдач оспорю

розмр заявленого позивачема вимогу, посилаючись на завищену цну позову. Так, якщо боржник частково виконав зобовТязання перед кредитором позова може бути предТявлений в частин, яку боржник не виконав. Стягнення пен, неустойки, завдатку, пущено

Бльш складншим рдше застосовуючим на практиц явля

ться такий спосб захисту вдповдача, як зустрчний позов.

Зустрчний позов - самостйна вимога вдповдача до позивача предТявлена в суд для одночасного обТ

днаного розгляду по справ по позову позивача. Оскльки позов вдповдача характеризу

ться в якост зустрчного позову, вимогу позивача прийнято називати в даному випадку первсною. Вимога вдповдача може бути прийнята для обТ

днаного розгляду першоначального позову тльки в трьох випадках, прямо передбачаючих законом:а якщо зустрчна вимога направлен залк первсно

Якщо задоволення зустрчного позову виключа

ться повнстю або ва частин задоволення первсного позову. В даному випадку зустрчна вимога направлена на повну чи частковий пдрив основи первсно

         позов про стягнення алментв зустрчний позов про визнання недйсним запису його батьком дитини в оргаргах РАСу

         позова про розподл жило

Суда зобовТязанийа прийняти подбн вимоги до обТ

днаного розгляду винести по ним одне з ршень: якщо мж зустрчним першочерговим позовами ма

мсце вза

мний звТязока

Зустрчний позов може бути предТявленийа до постанови ршення по первсному позову, практично - до виходу суда в нарадчу кмнату для винесення ршення. ПредТявля

ться вн по загальним правилам: пода

ться в суд позовну заяву з дотриманням вимог, передбаченими ст.140 ЦПК, заява оплачу

ться держмитом. Прийняття зустрчного позову оформля

ться ухвалою судд. Пдсуднсть зустрчного позову обумовлена його звТязком з первснии позовом, внаслдока чого вн предТявля

ться в суд по мсцю розгляду первсного позову (ст.141 ЦПК). Якщо пдставою для прийняття позову вдповдача як зустрчного вдсутн, суд чи суддя виносить хвалу про вдмову його в прийнятт для спльного розгляду з первсним. Така хвал оскарженнюа не пдляга

, оскльки не перешкоджа

предТявленню самостйного позову[17]. Якщо суддя чи суд вдмовляють в прийнятта заяви у позивача по пдставам, передбачен в ст.136 ЦПК, хвала може бути оскаржена.

Резолятивна частина судового ршення повинна мстити окрем висновки по первсному та зустрчному позовам: яке право визнано за кожною стороною, хто, як дÿ в чию користь повинн виконати. Фактично це буде

диним ршенням по двом рзним вимогам, де кожна з сторн займа

становище позивача вдповдача одночасно.

II. Захист нтересва вдповдача

1.Розпорядження позовними засобами захисту прав та нтересв.

Керуючись принципом диспозитивност, сторони вправа на власний погляд визначити обТ

м засоби субТ

ктивних прав охороняючиха законом нтересв. Заява матерально-правов вимог може бути змнена в силу рзних обставин ( юридичне незнання сторн, як ане дала змоги на момент звернення в суд правильно визначити елементи позову; вияснення новиха обставин справи в ход судового розгляду; досудове врегулювання сторонами виникнувшого спору т.д.).

Форми розпорядженням позовом та засобами закрпленими в ст.103 ЦК, у вдповдност з яким позивач вправ змнити причину та предмет позову, збльшити чи зменшити розмра вимог чи вдмовитись вд позову. Вдповдач вправ визнати позов. Сторони можуть закнчити справу мировою годою. Конкретний змст кожного з перерахованиха розпорядчих дй заключа

ться у слдучому.

Змна позову позову можливийа у форм трансформацÿ первсного зазаначеного предмету, причини, цни, субТ

ктивного складу. Змнюючи предмет позову, позов по-новомуа визнача

а обТ

м форму захисту свого субТ

ктивного права, змешуючи чи розширюючи кордони дослджуваних обставин справи, змнюючи характер витребуваного у суд ршення. Наприклад, до первсного заявленого позову про визнання авторств вн вправ при

днати вимоги проа присудженн вдповдача до виконання яких-небуть дй чи вимог про трансформацю тих правовдносин, з-за яких виник спр. Так, предТявивши позов про визнання авторства, позивач може додати його вимоги про вдшкодування авторсько

Основа позову видозмню

ться шляхом посилок на нов обставини додаткового предТявлення нових доказв в пдтверджен нових доказв в пдтвердженн наведених основаних фактв. Позивач вправ виключити будь-якийа факт з основи позову, замнити одна факти ншии. Подбн перетворення в основ позову невдворотн, якщо змню

ться сам предмет позову. Наприклад, вимагаючи замсть розрвання шлюбу визнання його недйсним, позивач повинена замнити причину позову, оскльки обставини, дозволяючи суду виршувати ц вимоги - рзн.

Доповнюючи предмета позову, позивач назива

додатково нов факти, як свдчать про правомрнсть друго

Дане розТясненню потребу

в одному важливому уточненню. Неможна проводити одночасну замну елементв позову. А при змн предмету позову вдповдно перетворенню проходить за обставинами, вказаними в основ позову. Наприклад, доповнюючи позов про поновленню на робот вимоги про стягнення заробтно

Змнюючи розмр заявленого позову, позивач знову визнача

обТ

м захисту свого субТ

ктивного права. Така диспозитивнсть правомочнсть можливо, коли вимоги носять майновий характер. Якщо позивач в момент преТявлення позову ма

певн труднощ з визначенням цни позову, наприклад позов про вдшкодування шкоди, завдно

Заявлен позивачем вимоги можуть бути додан по нцатив самого суду шляхом виходу за меж таких вимог. Наявнсть такого права у суда зовсм не означа

, змна предмета чи основи позову можливе на власний розсуд суда[19]. Суд може вийти за меж означених позивачема елементв позову, розширив тим самим кордони надаючи позивачу захисту.

Збльшення судом по сво

Суд вправ збльшити розмр позовних вимог, коли по справ буде становлено, що позивач неправильно визначив цну позову вон не вдповда

дйснй цн. Так, не враховуючи вд вимог сторн можливо стягнення штрафа, пен, неустойки та нших сум, присудження яких прямо передбачено законом.

Поза межами предмет заявленого позивачем вимоги суд може вийти лише при наявноста спецально

Вдмова вд позову - розпорядча дя позивача, як мають цллю припинення початого процесу. Позивач, вдмовля

ться вд прохання про розгляд судом, якийа виник у нього з вдповдачема матерально-правового спору вд судового захисту свого субТ

ктивного права чи охоронюваного законом нтересу. Мотивами подбних дй може бути добровльне виконання вдповдачем обовТязкв перед вдповдачем програвати процес. Позивач вправ вдмовитись вд позову повнстю чи частково. Прийнявши часткову вдмову вд позову, суд в залишившй частин позову виршу

справу по сут виносить ршення. Вдмова вд позову може бути виражен в окремй заяв, яке пдшива

ться до матералв справи. Заявленийа в ход судового розгляду вдмова вд позову вдобража

ться в протокол судового засданн, пд цú заявою повинна бути пдпис позивача. Суд чи суддя, розглядаючийа справу, зобовТязаний розТяснити позивачу наслдки вдмови вд позову, про що також робиться запис в протокол судового засдання.

Прокурор та нш субТ

кти, як порушили в суд справи в захист прав нтересв нших осб (ст.120 ЦПК), вправ вдмовитись вд позову, що не позбавля

ться самих цих осб можливост вимагати розгляду справи по сут. Прийнят судом вдмова вд позову, що не позбавля

самих цих осб можливоста вимагати розгляду справи по сут. Прийнят судом вдмови оформлю

ться ухвалою суда чи судд про закриття провадження по справ. Повторне порушення справи по такому позову не допуска

ться.

Визнання позову - заявлена вдповдачем згода з позовними вимогами, як як правило, тягне за собою винесення ршення про задоволення позову. Мотивами визнання позову можуть бути необгрунтован заперечень вдповдача переконання в справедливост вимог вдповдача, повнстюа чи частково вдмова вдповдача вд приналежного йому субТ

ктивного прав на користь позивача, небажання продовжувати спр.

Визнання позову вдповч припиня

матерально-правовий спр з позивачем, забезпечуючи позивачу виграш процесу.

Визнання позову бува

рзним по форм змсту. По форма це:а або окрема заява вдповдача, пдшива

ться до матералв справи, або запис в протокол судового засданн, пдтверджуючого пдписом вдповдача. По змсту воно може бути повним чи частковим, простим чи квалфкованим. При частковому визнанн позову матерально-правовий спр зберга

ться в тй частин вимог позивача, яка вдкида

ться вдповдачем. Просте визнання- згода з предТявленим позовома без будь-яких застережень. Квалфковане робиться завжди за застереженнями, не дозволяючими рахувати вимоги позивача безспрним. Наприклад, вдповдача призна

наявнсть мж ним позивачем договора позики, але стверджу

, що вимагючу суму вн повернув, не отримав вд позивача зустрчного розпису. Суд вправ не прийняти визнання позову, якщо воно протирчить закону або порушу

права охоронювана нтереси нших осб. Визнання позову оцню

ться судом в сукупност з всма як маються в справа матераламиа з врахуванням вияснених в судовому засданн обставин справи. Процес у такому випадку не зупиня

ться, справа розгляда

ться по сут з винесеним ршенням. В судовому ршенн повинна мститься оцнка визнання позову. В основу задоволення позову воно може бути лише при вдсутноста сумнвв в його правомрност. Свою незгоду з признанням позову суд повинен мотивувати.

Мирова года- розпорядча дя сторна по вза

мному врегулюванню матерально- правового спору на вза

мноприйнятних мовах припинення виникнувшого судом справи. Зустрчне волевиявлення сторна базу

ться при цьому на вза

мних поступках, оскльки вони сам визначають обТ

м субТ

ктивних прав, реалзуючих по досягнутй згод. А саме, позивач, не маючи достатнх доказв в пдтвердженна заявлених вимог, може засобами мирово

Мирова года може заключати сторони того матерально-правовових вдносин, з приводуа якого виник спр, що розгляда

ться судом. Це й позивач, вдповдач трет особи, як мають самостйн вимоги на предмет спору ( доля предметуа спору виршу

ться подбн згоди). Не можуть заключатись мирова згода третми особи, як не заявляють самостйних вимог на предмет спору, прокурор та нш субТ

кти, як предТявили позов в захист прав позивача.

Детальнше розТяснення по питанню виршення судома всх моментв, повТязаних з мировою годою, подано в постанов № 10 Пленуму Верховного Суду СРСР вд 1 грудня 1983 р. О применении процесуального законодательств при рассмотрении гражданских дел в суде первой инстанции. Суду запропоновано ва залежност вд характеру спору в необхдних випадках сприяти закнченню справи шляхом заключення сторонами мирово

У випадку заяви позивача вдповдача про те, що вони бажають заключити мирову году по виникнувшому мж нимиа цивльно-правовому спору, суд розТясню

Умови мирово

Вдмовляючиа у твердженн мирово

2.Забезпечення позову.

Забезпечення позову - це дяльнсть суд чи суду по застосуванню передбачених законом мр, гарантуючих реальне виконання майбутнього ршення по справ в тому випадку, якщо позов буде задоволений.

Забезпечення позову допуска

ться у будь-якому становищ справ, якщо неприйнят мри забезпечення може бути складнить чи зробить неможливим виконання ршень суду. Мри по забезпеченню позову приймаються судом чи суддею по заяви клопотанню осб, як беруть часть у справ, чи по сво

Мрами по забезпеченню позову можуть бути:

         накладення арешту на майно чи грошова сума, яка належить вдповдачу знаходиться у нього чи у третх осб. В необхдних випадках майно чи грошова сума повинн вилучатись негайно;

         заборона вдповдачу здйснювати ско

ння певних дй (наприклад, заборона окремо проживаючому батьков забирати дтей з дитсадка);

         заборона ншим особам передавати майно вдповдачу чи виконуватипо вдношенню до нього

         призупинення реалзацÿ майна у випадку предТявленню позову про звльнення його вд арешту (так як майно, передане для реалзацÿ в комсйний магазин, знма

ться з продажу);

Призупинення стягнення по виконавчому лист, оспорюваному боржником в судовому порядку, якщо таке оспорювання допуска

ться законом (так, виконавчий напис нотаруса, виданийа на стягнення заборгованост по квартплат, може бути оскаржений у позовному порядку, коли боржник не згдний з розмром суми, яка пдляга

триманню). В необхдних випадках може бути допущена деклька видв забезпечння позову (ст.154 ЦПК). Допуска

ться замна одного виду забезпечення позову ншим. Питання про замну видв забезпечення позову виршу

ться в судовому засданню. Особи, як беруть часть у справ, повдомляються про час мсце засдання, однак неявка не явля

ться перешкодою розгляду питання про замну видв забезпечення. При забезпеченню позову про стягнення грошово

Прийнят мри забезпечення позову можуть бути вдмнен судом. Це питання також виршу

ться в судовому засданна з повдомленням осб, як беруть участь в справ, про час мсце засдання, однак неявка не явля

ться перешкодою для розгляду питання. Новою хвалою суда вдмня

дю то

По справам, як суддя розгляда

одноособово, вс питання по забезпеченню позову також виршу

ться одноособово.

Заперечення. РозТяснення вдповдача, здатн слугувати його захисту, можуть вдноситься:

         правомрност виникнення процесу чи його продовження , тобто можуть бути

направлена проти самого розгляду судом дано

         бути направлен проти заявлених позивачем вимог по сут.

         розТяснення направлена проти розгляду судом справи, мотивован неправомрнстю виникнувшого цивльного процеса або його продовження- назива

ться процесуальними запереченнями.

Процесуальн заперечення можуть складатись у вказвц суду на вдсутнсть права на предТявлення позову ( в силу, наприклад, непронформованост справи судовими органами чи вдсутнстю ншо

Процесуальн заперечення в цивльному процесуальному прав, вказують на так недолки процеса, як суд зобовТязани врахувати по власнй нцатив. Тима не менше надання сторонам можливост звертатись на них вагу суду слугу

сутт

вою гаратúютого, що вони будуть усунут.

нший вид розТяснень вдповдача, направлених на захист його прав законних нтересв, складають розТяснення, вдносячи

Якщо позива доказв основного позову не предТявить, то вдповдач вправ вказати на це, обмежуючись запереченням вдповдних фактв. Таке так зване заперечення факту, обовТязок доказування яких лежить на позивачу. Вс ж, як правило, заперечення, звичайно обгрунтовуються вдомими висновками, як наводяться вдповдачем аналзом спростуванняма доказв, як наводились позивачем. Якщо наприклад, позивач в позов про розрвання договору купвл- продажу будинкуа посила

ться н виявленн

Заперечення фактва основи позову може пдтверджуватись приведеними вдповдачем доказаними фактами, не сумсними з фактами основи позову. Наприклад, факт батьквства вдповдача, що стверджу

ться позивачем, може заперечуватись фактом походженя дитини вд ншо

РозТяснення вдповдача можуть вдноситись до правильного обгрунтування позивачем сво

Отже, заперечення у власному змст називаються направлен на повалення позовних вимог розТяснень вдповдача, основан на юридичних фактах, наведених вдповдачем.

Заперечення у власному змст можуть мати подвйнийа змст та значення:

1.Вони можуть заперечувати факти основи позову. Так, наприклад, проти позову про вдшкодування шкоди, Причиненого майну, вдповдач може заперечувати, вказуючи на те, що вн був уповноважений на причинену шкоду чи що шкода в дйсноста виникл псля вини самого позовача..

3.      Вдповдач може, не заперечуючи фактв основи позову, з якими позивач повТязу

сво

Процесуальн заперечення можуть полягати у вказвц суду на неправомрнсть виникнення розвитку процесу, на порушення позивачем порядку пред'явлення позову, вдповдач може вимагати у суду реалзацй його гарантй по захисту проти позову. Процесуальн заперечення вдповдача звичайно стосуються порушення судом цивльних процесуальних норм, порушення, яка мають бути сунен самим судом. Однак, нцатива вдповдач по суненню порушень процесуальних норм служитиме гарантúю реалзацÿ ним сво

Матерально-правов запереченняЧзаперечення вдповдач проти задоволення позову. Матерально-правов запереченняЧце пдтверджуван аргументами докази вдповдач протиа матерально-правово

4. ЗАПЕРЕЧЕНЯа ПРОТИ ВИНИКНЕННЯ ПРОЦЕСУ

Практично дуже важливим засобом захисту вдповдача проти позову

його заперечення проти самого виникнення процесу, проти порушення проти нього цивльно-правового спору. Не торкаючись ще питань обгрунтованоста переконливоста матерально-правово

Вдомо, що за дючим цивльним процесуальним законодавством (ст. 4 ЦПК РСР) будь-яка зантересована особа ма

право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом нтересу. Метою такого звернення

вимога про розгляд у судовому порядку конкретно

Широка можливсть у зверненн з позовом до суду (ст. 4 ЦКа ) однак не означа

, що будь-яка адресована до суду вимог автоматично приводить до виникнення процес).

сну

а ряд обставин (передумов права на пред'явлення позову мов прийняття позовно

Саме на ц обставини може посилатися-вдповдач, оспорюючиа законнсть (правомрнсть) виникнувшо

Позитивн передумови - це так обставини, наявнстю якиха визнача

ться правомрнсть виникнення процесу. Негативн передумови - це обставини, вдсутнстю якиха визнача

ться правомрнсть виникнення процесу. Природно, що обидва види передумов мають велике практичне значення як для позивача, так для вдповдача. Однак питання про розподл обов'язку доказу цих передумов для сторн розв'язуватиметься по-рзному. Це визнача

ться однúю з найважливших ознак сторн - протилежнстю

Для того, щоб суд прийняв до свого провадження позовну заяву, позивач повинен довести наявнсть позитивних передумов (пдвдомчсть справи суду та нше - вдсутнсть негативних передумов (вдсутнсть судового ршення по тотожньому позову та н.). Зовсм протилежний обов'язок доказу у вдповдача. Для пдтвердження незаконност виникнення процесу вдповдач ж повинена довести вдсутнсть позитивних передумов (наприклада непдвдомчсть справи суду та н.) наявнсть негативних передумов (наявнсть судового ршення за тотожнм позовом та н.).

Одним з досто

Чтке визначення в закон пдстав до вдмови у прийнятт позовно

Як ж обставини входять у предмет доказування вдповдача, який заперечу

проти виникнення процесу, проти порушення проти нього цивльно

. У сво

Однак нин це поняття тлумачиться значно ширше, хоча тута нема

дино

Заперечення вдповдача з питань пдвдомчост можуть стосуватися як суб'

ктивного складу спрного правовдношення, так його змсту (ст. 24 ЦПК). Чтке знання судом найважлившиха правил пдвдомчост активна допомога вдповдачу в цьому питанн, створить реальну можливсть останньому оспорювати правомрнсть виникнення процесу. Стосовно до заперечення вдповдач з питань пдвдомчост, важливо звернути вагу на правила альтернативно

Як за будь-яко

Однак в нших випадках альтернативно

З приводу цього процесуального заперечення в тератур висловлен рзн думки. Так, проф. О. П. Клейнман вважа

, що на циха же пдставах (неправова вимога за змстом) вдповдач може заперечувати проти виниклого проти нього процесу³.

ншу точку зору висловлю

професор М. Гурвич. Вн вважа

, що суддя повинена вдмовляти у прийнятт позовно

Позиця Л. А. Гурвича глибоко не перекону

, бо при очевидност неправового характеру заявлено

Слд вдзначити, що в цих питаннях у судовй практиц нода зустрчаються помилки. правлння робтничого постачання пред'явило позов до спенсько

Суд позов задовольнив. Касацйна нстанця ршення суду скасувала вказала, що дючий закон не передбача

обов'язкуа робтникв службовцв вдшкодовувати витрати, пов'язан з

Так, згдно з ст. 14 Кодексу законв про шлюб см'ю чоловк не вправ без згоди дружини порушувати справу про розрвання шлюбу пд час вагтност дружини протягом одного року псля народження дитини.

Як ми бачимо а цьому випадку, справа не пдляга

розгляду судом до закнчення певного часу. З цúю обставиною зв'язан можливсть заперечення вдповдача проти виникнення процесу².

у тератур а судовй практица виникло питання про те, чи може вдповдач заперечувати проти виникнення процесу, якщо вн по сут вимогу позивача не оспорю

, (вдсутнй спр про право), але сво

Пд час шлюбу подружжям В.

. та Н. Л.

. Самощенкв було споруджено будинок заре

стровано на м'я чоловка - Самощенка В.

. Через деякий час подружжя припинило шлюб, майно (в тому числ домоволодння) роздлено не було. Самощенко виршив подаруватиа свою половину племннику. Однак нотарус вдмовив у посвдченн договору на дарування половини будинку, бо у правоустановчом) документ власникома всього будинку було вказано Самощенка В.

., який не приховував, що фактично вн

власником лише половини. Його колишня дружина не згодна була провести роздл позасудовима шляхом. Самощенко В.

. звернувся з позовом до суд. Представник Н. М.Самощенка пд час пдготовки справи до судового розгляду посилався на незаконнсть виниклого процесу, бо мж сторонами бува вдсутнй спр про право. Суд на цй пдстава припинива судочичство, вказавши, що справа не пдляга

розгляду в судовиха органах в зв'язку з вдсутнстю спору про право.[37]

Яа вважаю, що в даному випадку суд дяв неправильно. Пасивне ставлення вдповдача в даному випадку служило перешкодою для позивача у здиснелн його пава, суд повинен був по сут виршити дане питання. Слд вдзначити, що у подбниха випадках Верховний Суд СРСР займав нколи протилежну позицю.

Б. Процесуальн заперечення вдповдача проти виникнення процесу можуть стосуватися випадкв недодержання позивачем установленого для дано

Ц заперечення вдповдача мають певн меж. Передусм з приводу цих пдстав вдповдач може заперечувати проти виникнення процесу, якщо для дано

До Шевченквського районного народного суду надйшла заява вд громадянки Зембицько

Для правильно

Помилкове визначення органв, до яких позивач ма

звернутися для досудового врегулювання спору, виника

нод в позовах за участю транспортних органзацй. Симферопольський мжколгоспбуд звернувся до суду з позовома до

львенського рейду тресту Камлсосплав Захдно-уральському правлнню по постачанню та збуту соматералв про стягнення 1989 крб. за нестачу су. Пред'явлен мжколгоспбудом претензÿ були залишена

львенськима рейдом Захдно-уралспостачзбуто

Недодержання попереднього, досудового порядку ршення окремиха питань зустрча

ться нод у справах про потраву посвв. Городоцькийа районний народний суд Хмельницько

Послдовно провадиться у життя судовою практикою вимог закону про необхднсть додержання попереднього позасудового порядку, виршення спорв, як випливають з трудових правовдносин.

Галайа та нш працвники позавдомчо

Отже, процесуальн заперечення вдповдача про правомрнсть виникнення процесу визначаються, передусм, тим, що такий порядок ма

бути додержаний що позивач звертався саме до потрбного органу. У процесуальнй тератур досить детально розглядалося питання про вплив строку на додержання позасудового порядку регулювання спору. Це питання ма

велике практичне значення для розв'язання питань позасудовим порядком.

Однак для заперечення вдповдача проти правомрност виникнення даного процесу вн значення не ма

[41].

В. Певне мсце у судовй практиц займають процесуальн заперечення вдповдача проти виникнення процесу у зв'язку з поданням позивачем тотожнього позову.

Цивльний процесуальний закон (ст. 136 ЦПК) припуска

це процесуальне заперечення вдповдача, якщо вже

а ршення суду по цьому позову або хвала суду про вдмову вд позову, також мирова года по ньому. Необхдно передусм звернути вагу на деяку неточнсть п. За ст. 136 ЦПК. Згдно з п.З 136 ЦКа вдповдача може заперечувати проти пред'явленого позову лише тод, коли з цим позовом ршення або хвала суду вступила у законну силу.
Вступ ршення або хвали у законну силу не може тут мати виршального значення, бо вже той факт, що дана справа розглянут виршена судом,

пдставою для вдповдача заперечувати протиа повторного пред'явленого позову. Предметом доказу у вдповдача по цих запереченнях ма

бути тотожнсть позову. Теоря цивльного процесуального права чтко визнача

ознаки тотожнього позову: одн й т ж сторони, та ж сама пдстава той же предмет позову. Перша ознака (тотожнсть сторн) звичайно в практиц особливиха труднощв не виклика

. Вдповдачу легко довести у сво

Громадянин Фесенко Б. П. пред'явив позов про виселення наймача Зарубна Н.

. у зв'язку з неможливстю з ним спльного проживання. Народний суд позов задовольнив. До виконання ршення позивач Фесенко Б. Н. помер. Ршення не було виконане. Через дв роки такий же позов пред'явила дружина померлого Фесенка Н. В. За запереченнями вдповдача суд закрив провадження справиа в суд, посилаючись на те, що тотожнй позов був же розглянутийа судом, отже, процес по другй справ виник незаконно. За скаргою позивачки касацйна нстанця скасувала хвалу суду вказала, що другий позов не

тотожнм першому. Хоча позивачка як спадко

мець померлого по сут заявила такий же позов, стороною у справ

нша особа, а тому суд був зобов'язаний розглянути справу по сут. Заперечення вдповдача тут були безпдставними[42].

Тотожнй позов за суб'

ктивним складом передбача

, що такими

позови, у яких той самий позивач той самий вдповдач. Якщо у новй справ сторони мняють процесуальне положення, так позови тотожнми визнавати не можна. Тому слд погодитись з думкою авторва Науково-практичногоа коментаря ЦПК, як вважають, що позов особи про анулювання запису батькома дитини не повинен розглядатися як тотожнй, якщо вже вдбулося ршення суду про стягнення з ц㺿 особи алментв ^[43]. Передусм, сторони тут займають процесуальне становище (вдповдача за первсним позовом став позивачем). Бльше тогоЧдюче смейне законодавство позв'язу

можливсть звернення до суду з позовом про анулювання запису батьком дитини лише з закнченняма певного строку. Та й природа цього строку матерально- правова, не вплива

на можливсть виникнення процесу поа справ.

Звичайно у судовй практиц суди чтко визначають тотожнсть пдстав позову - повний збг юридичних фактв, з яких позивач ависува

сво

Нарешт, заперечуючи проти виникнення процесу за тотожнма позовом, вдповдач повинен довести тотожнсть предмету позову, тобто матерально-правова вимогу, пред'явлену до нього позивачем. Це питання не створюватиме труднощв для судово

З питанням неможливост нового розгляду тотожнх позовва пов'язана проблема спввдношення компетенцÿ народних товариських судв, преюдцйна сила актв товариського народного суду. Ст. 136 ЦКа да

передумову для заперечення вдповдача проти виникнення процесу, вказуючи на неприпустимсть одночасного знаходження у судочинств тотожнх позовв.

Практично навть важко соб уявити, щоб в одному й тому жа суд знаходилися два тотожнх позови. Однак, практика ставить житт

во-важливе питання: чи може вдповдач заперечитиа проти предСявленого до нього позову у народному суд, якщо подбна вимога знаходиться вже у судочинств товариського суду. Вдповдь на це питання ма

бути лише позитивною. У даному випадку маються на ваз вимоги, як можуть розглядатися за правилами альтернативно

Отже, ршення товарисько

На вдмну вд актв судових органв, як завжди мають ознакуа винятковост, ршення товариських судв мають таку ж ознаку, якщо вони винесен судом у межах його компетенцÿ. Якщо ж товариський суд перевищу

свою компетенцю, ршення його вважа

ться юридичне недйсним не перешкоджа

розглядов дано

Важливою особливстю винятковост ршення товариського суду

те, що народн суди можуть розглядати цивльн справи, не чекаючи перегляду, в становленому законом порядку ршень товариського суду[48].

Цим правилом дещо ускладню

ться заперечення вдповдача, бо вн мусить довести, що товариський суд при розгляд справи вийшов за меж сво¿ компетенцÿ. Змню

ться предмет доказу вдповдача тод, коли товариський суд розглянув розв'язав пдвдомчу йому справу, але розв'язава ? неправильно. У цьому випадку у позивача з'явиться, право звернутися ва суд лише псля перегляду ршення товариського суду. Вдповдач повинен довести незаконнсть або необрунтовансть ршення товариського суду. Сво

рднстю заперечення вдповдача з даних питань

те, що вн не може заперечувати проти виникнення справи в народному суд з посиланням на те, що дан справа пдляга

розгляду в товариському суд. Свого часу в судовй практиц було багато помилок в цьому питанн, суненню яких сприяло кервне роз'яснення Пленуму Верховного Суду СРСР Пленум вказав, що цивльно-правов спори пдвдомч товариським судам, пдвдомч а судам[49].

Компетенця товариських судв чтко визначена Положенняма про товариськ суди. Тому при процесуальних запереченнях проти процесу вдповдач повинен посилатися на порушення товариським судом правил про його компетенцю[50].

Необхдно звернути вагу на те, що в юридичнй тература нод без достатнх до того пдстав ототожнюють поняття компетенцÿУ товариських судв з поняттям

Важливо звернути вагу на те, що вдповдач, заперечуючи протиа виникнення процесу, повинен довести, що товариськима судом розглянуто у межах його компетенцÿ дана вимога, на тиха же пдставах, мж тими ж сторонами. Тому, якщо позивач пред'явля

в суд позов на нших пдставах (не на тих, як були в товариському суд), таке пред'явлення позову вважа

ться правомрним, вдповдач не вправ заявляти по ньому заперечення.

Крлова Герасенкова пред'явили позов до

нсарова про визначення порядку користування земельною длянкою. Суд вдмовив у прийнятт заяви, вказавши, що даний спр вже бува розв'язаний товариським судом. У вищестоячй судовй нстанцÿа було встановлено, що справд свого часу товариський суд роздлива присадибну длянку. Однак нин змнилося спввдношення частока у жилому дом. Тому позов пред'явлено на новй пдстав ма

бути розглянуто народним судом у загальному порядку.

нший приклад, Сокара пред'явив позов до Сунгуру про встановлення меж користування присадибною земельною длянкою. Суд позов задовольнив. Вищестоячими судовими нстанцями (за скаргою вдповдача) було встановлено, що свого часу земельна длянка була роздлена мж тими ж сторонами на тих же пдставах ршенням товариського суду, тому суддя не вправ бува приймати цей позов до свого судочинства^. Отже, в цьому випадку заперечення вдповдача проти виникнутого процесу були обгрунтован.

Дючий процесуальний закон (ст. 136 ЦПК) ознакою винятковост надля

лише ршення товариських судв, не ншиха громадських органзацй. Леннський районний народний суд м. Львова закрив судочинство за позовом Лопушанського до Шалейського про стягнення 130 крб. у вдшкодування збиткв, завданих знищенням посаджених позивачем городнх культур (порушення права землекористування на колективних городах) на тих пдставах, що цей спр розв'язаний вже мсцевим профсплковим комтетом. Тут очевидн судова помилка, бо мсцевий комтет профсплки не може розглядати так спори, тому заперечення вдповдача проти виниклого процесу

предметним[52].

Г. Процесуальн нтереси вдповдача можуть зачпатися такожа у зв'язку з порушенням позивачем правил про пдсуднсть. - заперечення вдповдача не зустрчаються у питаннях родово

Отже, процесуальн заперечення вдповдача мають практичне значення для територально

Таким чином, процесуальн заперечення вдповдача з питань пдсудност можуть мати мсце передусм у справах з альтернативною пдсуднстю. Вдомо, що в зазначених у закон випадках, позивач може пред'явити позов за мсцем знаходження майна вдповдача, за мсцема його тимчасового проживання або за останнм вдомим постйнима мсцем проживання вдповдача (ст. 126 ЦПК ).

ось у таких випадках вдповдач з врахуванням наданиха йому законом прав (ст. 133 ЦПК) може заперечувати проти обраного позивачем мсця розгляду цивльно-правового спору.

Тут, як вдомо, вдповдач повинен довести у сво

Д. Вдповдач ма

право на процесуальн заперечення проти виниклого процесу, якщо позов пред'явлено недúздатною особою. Цивльна процесуальна дúздатнсть позивача по-рзному визнача

ться з рахуванням суб'

ктивного складу пдстав. За суб'

ктивним складом спрних правовдносин розрзняють цивльну процесуальну дúздатнсть соцалстичних органзацй окремиха громадян. Цивльну процесуальну дúздатнсть мають лише т органзацÿ, як мають ознаки юридично

Тому в сво

Вдомо, що особа може бути визнана недúздатною лише за ршенням суду. Тому

диним засобом доказу недúздатност позивача може бути лише судове ршення, яке вступило в законну силу. Вдсутнсть дúздатност у позивача може спричинитися до рзних наслдкв (ст. 136 ЦПК ), припинення судочинства (ст. 221 ЦПК ), залишення позову без розгляду (ст. 229 ЦПК ). Однак, незалежно вда можливих наслдкв при вдсутноста у позивача процесуально

Е. Процесуальн заперечення вдповдача проти виникло

Вказане у закон поняття, Увдсутнсть повноважень на порушення справи слд розумти у двох значеннях. Передусм, маються на ваз випадки, коли цивльн справ порушу

ться представником сторони, який повноважень на ведення
справи не ма

. Пд час прийняття позовно

Громадянин Ддик О.Оа звернувся до суду з позовом до Мариняк А.О. в нтересах сво¿ сестри Кос О.А. про вдбрання майна, яке

Важливо звернути вагу на те, що вдсутнсть повноважень н ведення справи закон зв'язку з моментом пред'явлення позову. Отже, якщо позивач сам пред'явив позов, але представник, що з'явився у судове засдання, не матиме належних повноважень, вн просто не буде допущеним судом до част в справ. На прохання позивача суд може вдкласти слухання справи, запропонувавшÿ представнику оформити сво

Порушення цього правила спричиня

ться нод до порушення державних нтересв. Ки

Поняття пред'явлення позову особою, яка не ма

повноважень застосову

ться тод, коли особа (органзаця або окремий громадянин) пред'являють позов на захист нтересв нших осб з порушенням вимог закону (ст. 5 ЦПК ).

Вдомо, що органзацÿ окрем громадяни можуть пред'являти позови в нтересах нших осб лише у випадках прямо вказаних у закон (ст. 121 ЦПК). Цивльне процесуальне законодавство ц питання не регулю

. Вдповдь на них ми знаходимо у нормах матерального права. Так, наприклад, державн громадськ органзацÿ можуть ва нтересах дтей порушувати справу про позбавлення батьквських прав (ст. 71 Кодекс про шлюб см'ю), окрем громадяни можуть бути нцаторами справ про визнання синовлення недйсними (ст. 121 Кодекс про шлюб см'ю) державн, громадськ органзацÿ, окрем громадяни можуть порушувати справи про скасування синовлення (ст. 125 Кодекс про шлюб см'ю ).

Таким чином, процесуальн заперечення вдповдача зводяться до чого, щоб в одному випадку зслатися на вдсутнсть повноважень судового представника (або

Природно, що в питаннях судового представництва ми ма

мо на уваз лише добровльне (статутне) представництво. - питання не виникають при законному представництв, бо для законного представництва няких повноважень не потрбно[54].

5. ПРОЦЕСУАЛЬН

ЗАПЕРЕЧЕННЯ В

ДПОВ

ДАЧ З ОКРЕМИХ ПИТАНЬ.

Процесуальн заперечення вдповдача визначаються тими широкими гарантями, якими закон забезпечу

його для захисту проти пред'явленого до нього позову.

Не заперечуючи вже проти виниклого процесу (як це було ранше) вдповдач може користуватись окремими процесуальними правами, забезпечувати соб реальну можливсть захисту проти позову. Встановлен законом процесуальн права захисту проти позову,

Цивльне процесуальне законодавство (ст. 143 ЦПК)а поклада

на суддю обов'язок викликати вдповдача на бесду лише в необхдних випадках Таким чином, суддя сам повинен визначити така необхднсть, виходячи з актуальност складност справи.

Пд час бесди з вдповдачем суддя повинен роз'яснити йогоа процесуальн права, допомогти йому виробити заперечення проти пред'явленого позову. Суддя зобов'язаний також проявити активнсть у захисту прав та нтересв вдповдача, сприяти правильному по

днанню тих прав з нтересами суспльства в цлому[55]. У судовй практиц провадиться чткий напрямок в тому, що виклик вдповдача слд визнати необхдним у тих випадках, коли з змсту позовно

Отже, правильно органзована проведена бесда з вдповдачем створить останньому реальну можливсть захисту проти предТявленого позову.

Важливе значення для процесуальних заперечень вдповдача проти позову ма

питання про процесуальну спвучасть на вдповднй сторон.

нод для вдповдача не байдуже залучення на його бк спввдповдачв, апро що вн ма

право заявити клопотання перед судом. У необхдних випадках суд зобов'язаний ц клопотання задовольнити.

Леушкн А. Д. пред'явив позов до свого сина невстки про стягнення 2760 крб., мотивуючи тим, що вн виконував для вдповдачв роботу по спорудженню будинку. У судовому засданна позивач пдтримував позовну вимогу лише до сина. Леушкн В. А. (син) позов визнав повнстю.

Наглядова нстанця, скасовуючи судову постанову, вказала, що суд зобов'язаний був з'ясувати причину вдмови позивача вд залучення як вдповдачки Леушкно

На цьому приклад видно, що незалучення до справи особи як спввдповдача, може стотно порушити його нтереси. На захиста свого права вдповдач заявля

заперечення. Заперечення вдповдача за позовом можуть полягати також у тому, що вна наполяга

н залученн на його боц спввдповдачв, зантересованих в результат справи.

Так, велике значення для вдповдача ма

це правило за позовами про виселення в порядку ст. 62 ЦК кра

Процесуальн заперечення вдповдача можуть проявлятися у вимогах про залучення на його сторон третьо

На ц помилки судв неодноразово зверталася вага при загальненн судово

нод при судових дорученнях нтереси вдповдача зачпаються ще й тим, що суди розглядають справи, не повдомляючи про це вдповдача. Кадирова С.С. звернулася до суду з позовом до Гнатулна про встановлення батьквства стягнення алимектв на сина. Позов бува задоволений.а

При розгляд справи вищестоячими судами було встановлено, що справа була розглянута у вдсутност вдповдача, пояснення у якого були одержан у порядку судового доручення судом за його мсцем проживання, причому у справ нема

вдомостей про те, чи направлена йому судова повстка. Однак одержан в порядку судового доручення пояснення не звльняють суд, який розгляда

справу по сут, вд обов'язкуа повдомити вдповдача про час мсце судового засдання. Не повдомивши вдповдача про розгляд справи, суд стотно порушу

його права¹.

Як вдомо, закон (ст. 144 ЦПК ) припуска

об'

днання в одному судочинств клькох позовних вимог з метою найшвидшого найправильншого

Типовим прикладом об'

днання позовв

можливсть- у справах про розрвання шлюбу розгляду так званих супутнх питань - при кому з батькв залишаються дти,

Зустрчаються у судовй практиц випадки, коли суди не додержуються мов аоб'

днання позовв, припускаючи при цьому порушення прав вдповдача. Так, наприклад, при розрванн шлюбу не може бути розв'язаним питання про роздл майна (вкладу), якщо на це майно претендують трет особи. Порушенням прав вдповдача будуть також випадки, коли суд об'

дну

позови, що випливають з рзних правовдносин, при цьому спльний

Назарова звернулася до суду з позовами до Назарова про розрвання шлюбу про виселення, обгрунтувавши позовну вимогу тим, що вдповдач систематично приходить додому нетверезим, виража

ться нецензурними словами.

Народний суд, об'

днавши позовн заяви в одне судочинство,
розрвава шлюб мж Назаровими виселив Назарова з будинку, який належав позивачц на прав особисто

Вдомо, що в певних випадках закон припуска

альтернативнуа пдвдомчсть, тобто можливсть звернення за захистом свого права в один з клькох органв. Для захисту нтересв вдповдача йому небайдуже, у який саме орган звернувся з вимогою позивач, де вона розглядатиметься. У судовй практиц виникли принципово важлив питання захисту нтересв вдповдача у зв'язку з правом суду передавати цивльн справи на розгляд, товариських судв. Право народного суду на передачу справи товариському суду сумнвв не виклика

. Виника

лише складне питання про згоду сторн на цю передачу.

У процесуальнй тератур була висловлена думка, що народний суд може передати справу на розгляд товариського суду лише за вза

мною згодою сторн або на прохання про це позивача. Це залежить вд категорÿ справ. Однак к. Флпов висловлю

тут надто сумнвн рекомендацÿ. Вн пише, що позиця вдповдача (згода або незгода розглянутиа спр у товариському суд ) правового значення не ма

, якщо згоду на передачу справи у товариський суд висловлю

лише позивач. З подбною думкою погодитися не можна. Необхдно виходити з того, що вдповдач може заперечувати проти передач справиа товариському суду, посилаючись на переконлив пдстави (некомпетентнсть членв товариського суду,

Тому слд вважати припустимою передачу справи в товариськийа суд лише за згодою обох сторн. Цим самим будуть гарантована права та нтереси зантересованих у результат справи осб (сторн). Переконлив аргументи висловлен з цього питання стосовно до передач товариським судам справ про дрбн правопорушення[57].

стотним порушенням права на захист вдповдача

розгляда розв'язання цивльно

Наглядова нстанця на цих пдставах скасувала ршення, вказавши, що ршення належить скасуванню, якщо справа розглянута судом у вдсутнсть когось з осб, як беруть часть у справ, не повдомлених про час мсце судового засдання. Процесуальн заперечення вдповдача можуть виявлятися також у заяв клопотання про вдводи.

нститут вдводу, як вдомо, покликаний забезпечити об'

ктивний розгляд розв'язання справи шляхом сунення з процесу тих його суб'

ктв, неупереджена дяльнсть яких виклика

сумнв у осб, як беруть часть у справ. Захищаючись проти пред'явленого до нього позову, вдповдача може заявляти клопотання про вдвд складу суду, прокурору, секретарю судового засдання, експерту, перекладачу. Правильне розв'язання цих клопотань судом гарантуватиме захист процесуальних прав вдповдача[58].

Сво

рдн риси мають процесуальн заперечення за обставин, як складнюють нормальний розвиток рух процесу з конкретно

Ца складнення процесу можуть стотно зачпати нтереси вдповдача тут також можуть проявитися його процесуальн заперечення. При вдкладенн слухання справи, якщо у судовому засданна були присутн вс особи, як беруть часть у справ, суд може допросити свдкв на наступн судов засдання

Вдсутнсть у наступному судовому засданн допрошених свдкв може вплинути на реалзацю вдповдачем його права заперечення проти позову. Вдповдач може наполягати на повторному виклику цих свдкв до суду. З приводу мов застосування ст. 176 ЦПК РСР в нашй тератур були висловлен рзн точки зору.

Так, О. Селезн

в вказував, що ст. 176 ЦПК не забороня

суду допитувати свдкв в тому випадку, коли в судове засдання не з'явився хтось з осб, як беруть часть у справ.

нше розумння правил ст. 176 ЦКа О. Селезн

в вважав формальним[59].

З позицй захисту нтересв вдповдача з такою думкою погодитися не можна. Допит свдкв у вдсутнсть вдповдача стотнима чином торкатиметься його прав на захист проти позову. Бльшеа того, в даному випадку будуть порушен основн вимоги принципва безпосередност та змагальност. Допит свдкв, природно, можливий тод, коли справа не вдклада

ться, слуха

ться судом без част вдповдача, що не з'явився. Однак це може мати мсце лише тод, коли у суду нема

даних про причину неявки вдповдача або причини неявки визнан судома неповноважними, у справ

досить матералв про права вза

мовдносини сторн у випадках повторно

У судовй практиц виникло питання - чи можна використати показання свдкв, допитаних при вдкладенн справи, якщо при новому розгляд змю

ться склада суду[61], На це запитання повинн бути дана позитивна вдповдь, бо закон (ст. 185 ЦПК РСР) цима показанням нада

доказового значення.

Процесуальн нтереси вдповдача можуть зачпатися зупиненням судочинства по справ На перший погляд створю

ться враження, що вдповдач завжди зантересований у зупиненн судочинства, бо при цьому вдклада

ться на майбутн

винесення судома можливого несприятливого для нього ршення по справ. Однак це не так, у судовй практиц зустрчаються випадки, коли вдповдач заперечу

проти зупинення судочинства по справ, однак суд його думку не врахову

.

Смирнов В. завдував майстернею на одному з пдпри

мств. За розпорядженням вйськкомату вн був призваний на збр командного складу. Пдчас нвентаризацÿ майстерн була виявлена нестача на суму 156 крб. У сво

У даному випадку у суду не було достатнх пдстав для зупинення судочинства.

нода в судовй практиц суди нбито стають на захист нтересва вдповдача, однак при зупиненн судочинства у справ припускають порушення закону.

Овчинникова звернулася до суду з позовом про розторгнення ашлюбу з Овчинниковим, посилаючись на те, що вн був засудженийа до одного року позбавлення вол нин вдбува

покарання.

Вдповдач, повдомлений судом про день розгляду справи, про сив суд зупинити судочинство до його повернення з мсця позбавлення вол. Суд зупинив судочинство у справ. Верховний Суд, скасовуючи хвалу суду, вказав, що знаходження вдповдач у мсцях позбавлення вол не

пдставою зупинення судочинств у справ.

Процесуальн заперечення вдповдача можуть бути спрямован на закриття судочинства у справ.

Зарицький П звернувся з позовом у суд до Зарицько

Судова колегя у цивльних справах Верховного Суду ршення суду скасувала судочинство по справа закрила. У сво

Сво

рдними рисами характеризуються процесуальн заперечення, спрямован на залишення позову без розгляду. Як вдомо, ст. 229 ЦКа встановлю

дв групи пдстава залишення позову без розгляду. Такими пдставами, передусм, будуть обставини, як свдчать про неправомрнсть виникнення процесу (п. 1, 2,3, 5ст. 229 ЦПК). Стосовно до цих обставина процесуальн заперечення вдповдача зводитимуться до того, щоб довести вдсутнсть у позивача передумов права на пред'явлення позову або мов здйснення цього права. Другу групу пдстав становлять обставини, як пдтверджують недоцльнсть розгляду розв'язання справи у випадках дворазово

За певних обставин (ст. ст. 172, 173 ЦПК ) неявка сторн у судове засдання не

перешкодою для розгляду справи. Однак, якщо вдповдач доведе, що позивач вдруге не з'явля

ться до суду без поважних причин, позов ма

бути залишенима без розгляду[63]. Природно, нтереси вдповдача будуть гарантован лише в тому випадку, якщо при залишенн позову без розгляду суд суворо керуватиметься приписанням закону з цього питання[64].

Процесуальн нтереси вдповдача можуть зачпатися про розв'язанн судом питань, зв'язаних з судовими витратами. Лученков звернувся до суду з позовом до Лазька про визнання договору купвл-продажу автомашини Волга недйсним. У судовому засданн позивач подав заяву про вдмову вд позову, бо вдповдач виконав сво

зобов'язання (передав йому автомашину). Суд, прийнявши вдмову вд позове, судочинство закрив. Питання про повернення йому сум державно

Питання про судов витрати повинно бути розглянуте пд часа розгляду справи тúю судовою нстанцúю, яка закрила судочинство у справ. Виходячи з закону (ст. 78 ЦПК), суд повинен був розв'язати питання про витрати при наявност спецального про це прохання позивача. Пд час вдмови вд позову позивач такого прохання не висловлював. Закон не передбача

а можливоста стягнення з вдповдача судових витрат за заявою позивача, говорить лишеа про можливсть такого прохання у момент закриття судочинства
у справ. Незрозумлий характер судочинства, на яке орúнту

а вищестоячий суд по викладенй справ.

6. МАТЕР

АЛЬНО-ПРАВОВ

ЗАПЕРЕЧЕННЯ В

ДПОВ

ДАЧА.

Як вже вдзначалося вище, матерально-правов заперечення вдповдача - це заперечення його проти пред'явленого позову по сут.

Переконливсть цих заперечень вдповдача виршальне вплинеа на змст судового ршення у справ - буде позов задоволений чи в позов буде вдмовлено. Матерально-правов заперечення вдповдача стосуються галуз матерального права. Фактичн вдносини сторн, як регулюються нормами матерального права, зумовлюють виникнення а розвиток матеральних правових вдносин, результатом як

виникнення цивльно-правового спору ва суд.

Наука цивльного процесуального права не займа

ться питаннями матерально-правових заперечень. Однак, враховуючи нерозривний зв'язок мж матеральним процесуальним. Правом, процесуалств цкавлять окрем аспекти матерально-правовиха заперечень з питань, де тсно стикаються матерально-правова процесуальн нтереси. Це передусм стосу

ться питань належно

Матерально-правова сторона питання поляга

в тому, що належн сторони - це справжн часники спрних правовдносин. Процесуальна сторона питання - чи справд позивачем вдповдачем по виниклй в суд справ виступають суб'

кти спрниха матерально-правових вдносин. Заперечення вдповдача зводяться тут до того, що вдповдача може довести, що позов до нього пред'явлений неналежним позивачем або те, що вн е неналежним вдповдачем у справ.

Громадянин Максимов, який управляв автомашиною Поб

дой, зткнувся з автомашиною, яка належала фабриц. У результата зткнення машин Поб

да була пошкоджена за ремонт Максимова сплатив 175 карбованцв;а псля ремонту Максимов пред'явив позов до фабрики про вдшкодування збиткв. За заявою представника вдповдача у суд було встановлено, що автомашина належить не Максимову, його родичу Кириллову, який може бути належним позивачем у справ¹.

Заперечення вдповдача проти неналежно

Так, наприклад, належного позивача взагал може не виявитися, або належний позивача пропустить строк позовно

У наведеному вище приклад водй Тимофºв не вибува

з процесу, повинен бути притягнений як третя особа, що не заявля

самостйних позовних вимог, на боц вдповдача.

Неналежному вдповдачу легше довести непричетнсть до дано

Так, за позовом на захист чест гдност (ст. 7 ЦК кра

У справах про звльнення майна вд арешту позови пред'являються до боржника стягувача. Якщо арешта проведено в зв'язку з конфскацúю майна, як вдповдач притягаються засуджений вдповдний фнансовий орган. Якщо зрештоване майно вжеа реалзоване, вдповдачем у справ суде також особа, якй передано це майно².

Недодержання ц㺿 вимоги може стотним чином зачпати прав та нтереси вдповдача[66].

Отже, заперечення вдповдача з посиланням на те, що у справа виступа

неналежний позивач або вн (вдповдач)

неналежним, по

дну

в соб ознаки як матерально-правового, так процесуального заперечення.

Велике практичне значення в процесуальнй дяльност по захисту проти позову

посилання вдповдача на пропуск позивачема строкв позовно

Вдомо, що одним з наслдкв пропуску строку позовно

Тому вдповдач прямо може посилатися на те, що через давнсть подй у нього не збереглося доказв заперечень проти позову по сут. Для вдповдача небайдуже питання про вдновлення пропущеного позивачем строку давност, бо вн може вважати причини пропуску позивачем строку неповажними [67].

Питання позовно

Друга група авторва вважа

, що пропуск строку позовно

, нарешт, остання група авторв вважа

, що закнчення строкуа позовно

Нбито пдбиваючи пдсумки висловленим точкам зору, А. А. Добровольський пропону

сво

рдну конструкцю цьогоа питання. Вн вважа

, що питання про вдновлення пропущеного строку позовно

Така конструкця хоча нод значною мрою складню

процесу справ, однак вона найбльш глибоко гаранту

право вдповдача. Йому заперечу

О. С.

оффе, який показу

, що давнсть не погаша

а права на звернення до суду.

Суддя, - пише О. С.

оффе,Чзобов'язаний прийняти позовну заяву навть у тому випадку, якщо вже в момент ? подання ста

очевидним, що позов пред'явля

ться з пропуском давност строку. Така вимога закону не

формальною. Перебг строку позовно

Детально аналзуючи докази О. С.

оффе, А. О. Добровольський, на мою думку, приходить до правильного висновку про те, що питання проа вдновлення строку необхдно виршувати в окремому судочинств. Якщо суд не вдновить пропущеного строку, вна не повинен приймати позову до розгляду по сут, бо при пропуску строку давноста без поважних причин дальший розгляд справи непотрбний, оскльки суд всервно повинена вдмовити в позов череза пропущення строку давност. Така конструкця питання А. О. Добровольським повинн бути визнана - найбльш переконливою, такою, що забезпечу

гарантю прав вдповдачау справ.

7. ЗУСТР

ЧНИЙ ПОЗОВ

Зустрчний позова Боржник, до якого, нколи сам ма

до кредитора- позивача- право вимоги, яке по сво

му змсту може бути протилежне праву вмиоги кредитора.

Потреба до протиставлення зустрчних вимог кредитора була викликана створенням в цивльному процесуальному прав нституту зустрчного позову.

Зустрчним назива

ться позов, заявлений вдповдачем у вже виникнувшому процес по першоначальному позову, який пдляга

спльному з первсним позовом розглядом у суд.

нститут зустрчного позову да

можливсть шляхом сумсного розгляду першоначального зустрчних вимог бльш повно врахувати правов вдносини сторн. Вн вдповда

вимогам процесуально

Протипоставлення зустрчного позовним вимог першоначальному передбача

спввдношення мж ними, звТязку, вд яко

Вказаний звТязок може бути обумовлений рзними причинами вдповдно мати рзний змст:

) вдповдачуа протисто

Зустрчний позов направлений в тому випадку на залк первсного позову в цлому чи в частин, в залежност вд спввдношення

б)а задоволення зустрчно

Виключення задоволенна першоначального позову при задоволенн зустрчного - характерно для тих випадкв, коли вимоги вдповдача заперечу

ться основою первсного позову. Так, проти позову про виселенню з дому на основ договору ажилого примщення факту порушення вдповдачем його обовТязкв сплачувати квартирну плату предТявлений позов про визнання за вдповдачем права власност на дм.

в) Закона допуска

нш випадки, коли

Згдно ст. 128а ЦПК БСРа зустрчний позов обовТязковоо прийма

ться до провадження, коли вн був направлений на залк чи мають цллю вдхилення вд первсно

ПредТявлення зустрчного позову склада

а окремийа випадок предТявленню позову взагал тому пдкоря

ться загальним правилам предТявленню позову (ст. 137 ЦПК): наявност права на предТявленню позову, зокрема, належно

Однак по вдношенню зустрчного позову законом передбачена деяк спецальн правила. Вони полгають в наступному :

) вдсутност звТязку зустрчно

б) Згдно ст.121 ЦПК, зустрчний позов предТявля

ться в суд по мсцю розгляду первсного позову; поскльки ж цим мсцем, як правило явля

ться мсце проживання вдповдача, осльки дане правило за всма основами розгляда

ться як льгота, яка нада

ться вдповдачев.

в) Згдно ст. 140 ЦПК предТявлення зустрчного позову допуска

ться до винесення судом ршення, практично до вдлучення суду в нарадчу кмнату для винесення ршення; псля цього право на предТявлення зустрчного позову припиня

ться..

Згдно ст. 141 ЦПК кра

Прийнявши зустрчний позов, суд зобовТязаний його виршити дав на нього вдповдь в сво

му ршенн по справ. Необхднсть звТязку мж зустрчним та першоначальними вимогами не позбавля

самостйного характеру зустрчного позову.

Практично це проявля

ться в наступному:

) хоча задоволення зустрчного позову звичайно веде за собою вдмову в первсному позов, не виключена можливсть вдмови в основному позов, ва якому по причинам, не маючих вдношення до зустрчного позову, в якому суда також вдмовля

за його незаконнсть чи необгрунтовансть. Наприклад, може бути вдмовлено в позов про виселення вдповдача в силу неможливост спльного з ним проживання, з одночасною вдмовою у зустрчному позову про визнання за ним частки в прав загально

б) в силу самостйного характеру зустрчного позову суд зобовТязаний його виршити у тому випадку, якщо по первсному позову ршення не виноситься- первсному та зустрчному-а повинен бутиа даний в загальному ршенн по справ окрема вдповдь з вдносячих до цього мотивовування по вдношенню того, що саме присуджу

ться першоначально зустрчному позивачу в якй частин.

Радянським цивльним процесуальним законодавством, гаранту

ться забезпечу

ться можливсть звернення до суду за захистома порушеного або оспорюваного права. Вдповдач, притягнений судом за пред'явленим позовом,-.ма

право на захист проти вимог позивача при цьому ма

окрема процесуальн матерально-правов засоби захисту.

Вдомо, що до таких засобв вдносяться заперечення зустрчний позов. Вибр необхдного засобу захисту визнача

ться метою, яку переслду

вдповдач характером спрних матерально-правових вдносин.

Визначаючи основн процесуальн права сторн, не вказу

а такого права для вдповдача, як пред'явлення зустрчного позову, однак вказвка тут на те, що сторони можуть здйснювати нша процесуальн дÿ, передбачен законом, не виклика

сумнвв,-у можливоста захисту вдповдача проти вимог позивача шляхома пред'явлення зустрчного позову.

Необхдно звернути вагу на те, що зустрчнийа позова явля

а собою найважливший процесуальний засб захисту, який сприя

а бльш повному всебчному розгляду та розв'язанню цивльно

У процесуальнй тература нема

а

диного визначення поняття азустрчного позову. Пд зустрчним позовом бльшсть авторв розумú позов вдповдача до позивача, заяву у вже виниклому процес для спльного розгляду з позовом первсним. Зустрчний позов явля

собою самостйну вимогу вдповдача до позивача[72]

нш автори при визначенн зустрчного позову включають туди процесуальну мету зустрчного позову. Так, С. Н. Абрамов зустрчним позовом назива

зустрчну самостйну вимогу вдповдача
до позивача, поглинання або погашення права позивача[73]. Сво

рдно визнача

зустрчний позов Н.

. Клейн. Пда зустрчним позовом вона розумú передусм право захисту проти первсного позову або тльки можливий зв'язок його спльнстю правово

Останн два визначення зустрчного позову справедливо пддавалися критиц в нашй тератур, бо доповнення визначення зустрчного позозу не розкрива

вс㺿 його сут, обмежу

його застосування в першому випадку зарахуванням, поглинанням абоа погашенням права позову, в другому - захистом проти первсного позову або правовим зв'язком з ним.

По сут зустрчний позов використову

ться вдповдачем яка засб захисту значно ширше. Вн

як засобом захисту проти першого позову, так засобом здйснення вдповдачем самостйниха вимог до позивача.[75]

Вдале визначення зустрчного позову, яке вдповда

його правовй природ, дано проф. М. А. Гурвичем. Вн пише, що зустрчний позов - це звернення вдповдача до суду з просьбою про захист самостйно

Можливсть пред'явлення позивачу зустрчного позову да

а вдповдачу ряд переваг.

Передусм, це стосу

ться питань територально

Можливсть розгляду зустрчного позову разом з першим сприя

квдацÿ в одному процес всх спрних питань мж позивачема вдповдачем. Якщо вдповдач використову

зустрчний позов для захисту проти первсного, задоволення зустрчного-позову виключа

задоволення вимог позивача (повнстю або до. деяко

Зустрчний позов характеризу

ться певними ознаками.

Передусм, зустрчний позов як звичайний позов аявля

собою звернення вдповдача до суду за захистом сво

Позивач по первсному позову ста

вдповдачем по зустрчному позову; вдповдач по первсному позову виступа

в процесуальному положенн позивача.

Насонов пред'явив позов про визнання недйсним ордера, виданого ЖКВ тресту Житлобуд Примаку на дв кмнати. Трест Житлобуд позову не визнав, посилаючись на те, що ордер свого часу був виданий Холодильником № 1, якому не належить дан житлова площа. В свою чергу трест Житлобуд пред'явив позова про визнання цього ордеру недйсним, бо Холодильник не мава права на розпорядження житловою площею³.

У даному випадку позов пред'явлено вдповдачем по первсному позову заявлений у вже виниклому процес для спльного розгляду. Не

зустрчним позовом вимога, хоча заявлена вдповдачема у виниклому процес, але пред'явлена не до позивача, до ншо

З процесуально

Райжитловддл пред'явив позов про визнання вдповдач таким, що втратив право житлову площу, вдповдач пред'явля

позов не лише до позивача, а й вимага

виселення особи, як зайняла спрну житлову площу за розпорядженням арайжитловддлу. З рахуванням субТ

ктивного складу житлових правовдносин подбний позов зустрчним г взжати не можна, бо вн пред'явлений до особи, яка не

позивачем по первсному позову.

На сво

рдну особливсть процесуальних.прав сторн при зустрчному позов звернув свого часу вагу Верховний Суд СРСР. В однй з сво

Зустрчний позов за загальним правилом

засобом захистуа проти позову. Вн включа

в себе як ознаки процесуального захисту, так матерально-правового. Зустрчн вимоги вдповдача можуть бути вимогами про присудження, визнання, перетворення.

При пред'явленн зустрчного позову вдповдач прагне до досягнення подвйно

Савель

ва звернулася з позовом до Свистуненка про розрвання шлюбу. Вдповдач пред'явив зустрчний позов про роздла вкладу в ощаднй кас, посилаючись на те, що вклад

Це можливо ва тих випадках, коли первсний позивач не пред'явив чомусь позову, можливому вдповдачу необхдно захистити сво

Природно, не буде зустрчним позовом позов вдповдача до позивача, як розглядаються тим самима судом, у той же день, але в ншому процес. Якщо зустрчний позова розглядати як засб захисту проти первсного позову, вн повинен бути за ним а певному зв'язку, тобтоа неприпустимо, щоб з дано

Таким чином, зустрчний позов ми розгляда

мо передусм як засб захисту проти первсного позову (з матерально-правовими процесуальними ознаками), також незалежно вд цього захисту, якщо у вдповдача

самостйн вимоги до позивача вимоги, мцно пов'язан з пред'явленим позовом. Слд вдзначити, що не вс процесуалсти розглядають зустрчний позов як засб захисту вд первсного позову, роблячи наголос на самостйний характер вимог вдповдача до позивача[79].

Заперечення або применшення значення ознак засобв захисту а зустрчному позов трудню

з'ясування його справжньо

Якщо ми розгляда

мо зустрчний позов як засб захисту вдповдача, виника

питання про його вдмннсть вд заперечення проти позову. Зустрчний позов заперечення проти позову об'

дну

Судовй практиц вдом випадки, коли вдповдач, захищаючись проти позову, ту ж саму незгоду з вимогами позивача процесуальне заявля

а або у вигляд заперечень, або у вигляд зустрчного позову. Це, зокрема, зустрча

ться за позовами про стягнення алиментв на утримання дтей. В одному випадкуа вдповдач оспорю

сво

батьквство за допомогою заперечень, добиваючись ршення про вдмову позивачу в позов, ва другому - предТявля

а зустрчний позова про визнання недйсним запису його батькома дитини.

У житлових правовдносинах за позовами про виселення вд- повдач вдстюють сво

право на житлову площу або шляхома заперечень або шляхом пред'явлення зустрчного позову.

У процесуальнй тератур нема

дино

Н мою думку, вдповдач не може скористатися запереченням проти позову, якщо його право потребу

судового пдтвердження. В даному випадку обов'язково ма

бути пред'явлено зустрчний позов[81].

Слд визнати бльша переконливою другу точку зору. Якщо вдповдач не тльки заперечу

проти позову, й заявля

самостйну вимогу до позивача, ц вимоги для судового пдтвердження мають бути висловлен лише в форм зустрчного позову.

Вказан мркування пдтверджуються практичними. Без пред'явлення зустрчного позову суд не вправ присуджувати первсного позивача до цлком певних дй по вдношенню до вдповдача, може лише вдмовити первсному позивача в позов. Не можна не звернути ваги на те, що при запереченн проти позову позивач прагне ( повинен) довести правомрнсть сво

Погоджуючись з думкою про те, що як заперечення проти позову, так зустрчний позов спрямован проти позов) первсного, слд все ж провадити мж цими засобами захисту у прав вдповдач певн вдмнност. При запереченн проти позову найвигднша наслдки для позивача можуть полягати лише у вдмов йому в позов. Присуджувати з нього якихось дя на користь вдповдача суда не вправ. При зустрчному ж позов вдповдача не азадовольня

а лише вдмов в позов позивачу. У нього

своя самостйна вимога, пдтвердження яко

Якщо ж зустрчний позов вдповдачем не пред'явлений, позивач нколи не може бути поставленийа а грше становище порвняно з тим, в якому вн знаходився до виникнення процесу. Ця жа вдмннсть зустрчного позову вд заперечень виявля

ться у справах, де розв'язання спору вдбува

ться шляхом зарахування. Якщо сума зустрчно

Зустрчний позов вдрзня

ться вд заперечень проти позову асво

ю самостйнстю.

Заперечення проти позову цлком залежить вд адол первсного позову, рух якого залежна вд розсуду позивача, суду. Так, наприклад, при вдмов вд позову, при зупиненн, припиненн судочинства по справ заперечення вдповдача втрача

сво

значення, бо воно вже цлком залежить вд процесуальних результатв розгляду первсного позову. Якщо вдповдач свою вимогу висловлю

у вигляд заперечення добиваючись вдмови у позов, суд може вдмовити позивачу в позов на нших пдставах, не виршуючи питання з рахуванняма заперечення вдповдача. Сво

При вдмов позивача вд позову, зупиненн або закритт судочинства по справ суд може лише видлити вимогу по зустрчному позову в окреме судочинство.

Нарешт, зустрчний, позов вдрзня

ться вд азаперечення проти позову формою часома його пред'явлення. Заперечення проти позову може бути заявлено у. письмовй т снй форм у будь-якй стадÿ процесу до хвали судом ршення по справ. Зустрчний же позов може бути пред'явлений у певний часа (ст.

40 ЦПК ) за загальними правилами пред'явлення позову (ст. 137 ЦПК ).

Розглянувши найпринциповш вдмнност мж запереченняма зустрчним позовом, необхдно ще раз пдкреслити, що коли вимога вдповдача формулю

ться у вигляд визнання за ним певного права {позов-про визнання), захист вдповдача проти позову можеа здйснюватися як у форм заперечення проти позову, так у форма зустрчного позову.

Вибр ц㺿 альтернативно

Для прийняття зустрчного позову з метою спльного розгляду його з первсним необхдн певн мови. Ст. 141 ЦПК встановлю

, що зустрчний позова може бути прийнятий до спльного розгляду, коли обидва позови вза

мно пов'язан спльний

У даному випадку вдповдачка просила визнати з нею наявнсть певних прав, що мало спричинитися до вдмов в позов первсному.

Отже, ва цьому випадку вдповдач переслду

мету не тльки вдмови позивачу в позов, й присудження позивача до цлкома певних дй.

У спорах, як випливають з житлових правовдносин, подбн випадки зустрчаються тод, коли позивач вимага

виселення вдповдача, через неможливсть спльного проживання, вдповдач у зустрчному позову вимага

виселення позивача як такого, що не ма

прав на житлову площу.

тут ми бачимо, що задоволеная зустрчною позову спричиня

ться до вдмови в задоволенн позову первсного. Вза

мна повТязансть обох позовва позовв може полягати в тому, що зустрчний позов спрямований на пдрив пдстав первсного позову.

Федотов пред'явила до Григор'

во

У даному приклад первсний позов був заснований на права спадко

мства. Визнання ж цього свдоцтва недйсним не тльки викликало вдмову у задоволенн первсного позову, призвело до заперечення всх прав, заснованих на свдоцтва про право н спадщину виключило повнстю вс майбутн домагання на цй же пдстав. Вза

мний зв'язок первсного зустрчного позову може виявлятися в тому, що обидва випливають з одн㺿 пдстави. Припущення спльного розгляду обох позовв тут поясню

ться тим, що вза

мний зв'язок пдкреслю

однорднсть обставин виникнення вза

мних матерально-правовиха вимог мж позивачем вдповдачем. У даному випадку для спльного розгляду обох позовв були однаков юридичн факти.

Степанова предТявила позова до Смоленцово

Тут у пдстав первсного зустрчного позову

спльн юридичн факти, бо спр виник з приводу одного й того ж будинку. Первсний зустрчний позов можуть бути вза

мозв'язаними тод, коли пдстава зустрчного позову паралзу

пдставу первсного позову, а тому задоволення вимог вдповдача виключа

а задоволення вимог позивача.

У судовй практица подбн випадки зустрчаються досить часто. Задоволення зустрчного позову про визнання неправильним запису батьквств органами РАСу паралзу

вимогу первсного позову про стягнення алиментв на тримання дитини. Так характерна види звТязку мж первсним зустрчнима позовом.

Зустрчний позов може бути прийнятий судом до спльного розгляду тод, коли вн спрямований до зарахування первсно

Однак за наявност цих мов не будь-яка вимога вдповдача може бути предТявлена до зарахування. Так, наприклад, зарахування не припуска

ться для погашення вимог за позовами про стягнення алментв. Цивльна процесуальн кодекси союзних республк до прийняття нового процесуального законодавства по-рзному розглядали зустрчний позоз як засб зарахування.

Так, у цивльних процесуальних кодексах кра

За дючим процесуальним законодавством для здйснення зарахування обовТязкове пред'явлення зустрчного позову. Зарахування , як вдомо, не наста

автоматично. Для припинення зобовТязання шляхом зарахування необхдн заява про це хоча б одного учасника спрного правовдношення. Згод ншо

У судовй практиц зарахування зустрчних вимог вдбува

ться таким шляхом: менша за сумою вимога погаша

ться повнстю, бльша припиня

ться в частин, рвнй меншй вимоз. ПредТявлення зустрчного позову вдбува

ться за загальними правилами позовного судочинства. У зустрчнй позовнй заяв повинн бути вимоги про реквзити позовно

Отже: прийняття зустрчного позову за три дн до судового засданняя (при наявност необхдних мов)- це обовТязок судд. Прийняття зустрчного позову пзнше- це вже не обовТязок судд, право. Кнцевим строком предТявлення зустрчного позову буде, природно вихд суду до нарадчо

Висновки.

В русла поступового розвитку всього права успшне розвТязання завдань подальшого досконалення норм цивльного процесу нероздльно повТязано з дослдженням важливих проблема науки цивльно-процесуального права, до числа яких належить проблем захисту вдповдача проти позову ва цивльному судовому провадженн. Глибше всесторонн

дослдження питання захисту цивльних прав стало особливо актуальним з прийняттям Конституцÿ кра

В науц цивльного процесуального права питанню судово

Все вищевикладене привело мене до до вибору ц㺿а теми мо¿а дипломо

Метою дослдження явля

ться досконалення теоретичних положень захисту вдповдача проти позову в цивльному судовому провадженн, виявлення ефективного правового регулювання захисно

В ход дслдження я спробувава виршити слдуюч завдання - на основ чинного законодавства т практичного матералу проаналзувати судовий захист субТ

ктивних матеральних прав охороняючих законом нтересв, питання закнчення справи без винесення судового ршення, також право вдповдача на захисн дÿ проти позову процесуальн засоби захисту вдповдача;

Аналз норм цивльного судового провадження судово

снування права на захист в матеральному змст, повТязу

ться з наявнстю цивльно

Розглядаю захист як висновок суду по снуванню правового спору, необхдно вдрзняти судовийа захиста вд захисних дй вдповдача. Захисн дÿа вдповдача в суд першо

Застосовуючи до цлей функцонування вдповдача в суд першо

         Матерально- правов заперечення зустрчний позов;

         Процесуальне заперечення (процесуальний вдвд);

        

нш процесуальн засоби.

Захиста судом субТ

ктивного матерального права чи охоронюваного законом нтересу явля

ться складовою частиною цивльно-правового захисту. Захиста прав явля

собою висновок юрисдикцйного органу проа визнання прав позивача чи застосування в його користь нших передбачениха законома способв захисту, висновока юрисдикцйного органу про вдмову в прийнятт поданого позову, також дÿ по примусовому виконанню винесеного ршення..

Реалзаця судома мра цивльно-правово

Не погоджуюсь з думкою, що цивльно-правовий захиста зводиться тльки тому, хто за ним звернувся (позивач), можна прийти до висновку про снування обТ

кту захисту у випадкуа предТявлення необгрунтованого позову. Для них це

- субТ

ктивне право чи охоронюваний законом нтерес вдповдача. Вдхилення позову може означати визнання вдповдачем володарем оспорюваного права, чи його пдтвердження (заперечувальний позов про визнання). Ршенням про вдмов в закритт чи змн правового вдношення захища

ться юридичний нтерес вдповдача. Юридичний нтерес вдповдач подяга

у вдхиленн позову. Отже, ва сво

му змст явля

собою захист чи субТ

ктивного матерального права, чи охоронюваного законом нтересу. При такому захист сува

ться спрнсть права, пдтверджу

ться субТ

ктивне право вдповдача вдповдний обовТязок вдповдача, вдновлю

ться правове положення вдповдача, яке порушене необгрунтованим позовом. Це дозволя

видлити вдхилення позову в самостйнийа спосб захисту цивльних прав.

Цлями цивльно-правового захисту

:

         стйксть цивльних правовдносин, внесення ясност правового положення субТ

ктв ;

         зупинення видалення цивльних правопорушень;

         попередження правопорушень.

Розгляд цлей захисту цивльних прав вза

мозвТязку з способами ? здйснення, дозволя

зробити висновок, що надання стйкост цивльнима правовдносинам, внесення ясност в правове положення субТ

ктв досяга

ться визнанням, зупиненняма чи змною правового положення вдхиленням позовв. Прискання вилучення цивльних правопорушень забезпечу

ться вдновленням того стану, який снував до порушеного права, присудженням виконання в натур, стягнення спричинених збиткв з правопорушника, у випадках, передбачених законом чи договором - неустойки (штраф, пеня) ншими способами. Попередження правопоршниква досяга

ться внесенням ясност в правове положення субТ

ктв (а) суненню цивльниха правопорушень, вдновлення порушених прав (б). Виховання перевиховання правопорушникв досяга

ться застосування мра цивльно-майново

Право вдповдача на захист в матеральному змсту явля

собою можливсть отримання ршення юрисдикцйного органу повне чи чатскове вдхилення позову. загальнив погляди, як як були висловлен ва тература по проблема прав на матерально-правовий захист, можна прийти до висновку, що право на захист в матеральному змст самостйне з сво

Правоздатнсть субТ

ктв цивльного процесу неа вичерпу

ться здатнстю стати володарем субТ

ктивного матерального права. Воно включа

можливсть субТ

кта отримати захиста у випадках порушення чи оспорювання права, неясност обТ

му змсту цивльних правовдносин у ншиха випадках. - правов можливост снують не зольовано один вд одного. Виникають втрача

ться вони одночасно. Не виника

сумнв, що виявлення права на захист ва матеральному змст, як всякого субТ

ктивного права, можливо лише на основ правоздатност. Можливсть домнування означа

як здатнсть мати права обовТязки, така здатнсть захистити сво

право чи охоронюваний законом нтерес.

Якщо охоронюван правоздатнсть явля

ться першою передумовою права на захист в матеральному змст, тоа другою передумовою склада

охоронювана правоздатнсть. Так, з виникненням права власност на рч, у субТ

кта виника

охоронюване повноваження на захист шляхом визнання права чи ншо

Право на матерально-правовий захист виника

з звернення особи з позовом чи зустрчним позовом, з зверненняма з позовом прокурора, органв державного правлння нших осб, про притягненн особи в рол вдповдача. Право на захиста явля

ться категорúю, що охороня

, оскльки його снування обумовлено наявнстю матерального закону передбачениха юридичних фактв.

Захист в процесуальному змст явля

собою закнчення цивльно

налз дючого процесуального законодавства, судово

Захист нтересв вдповдача припинення провадження по справ прямо

Припинення провадження по справ може бути наслдком вдсутност цивльно

Припинення провадження по справ може бути обумовлено вдсутнстю у особи, яка предТявил позова процесуально

Звертаючись до процесуально-правово

Пдставами, як зумовлюють виникнення у вдповдача права на захист т залишення позову без розгляду, свдчать про помилкове виникнення справи, чи неможливост продовження правомрно виникнувшого процесу.

налз пдстав процесуально-правово

Право вдповдача в захист свого права чи охоронюваного законом нтереса запезпечу

вдповдачу здснити функцÿ захисту захисту проти позову, яка протисто

Ефективнсть захисно

Порушення цивльних справ по заяв прокурора а нших осб, тобто осб, як правило, що мають спецальн знання, досвдом ведення судових справ авторитетом державних органв- трудню

для вдповдача захист проти позову. По таким справам бажана часть представника з числ колегÿа адвоката. Задача адвоката, як представника вдповдача, буде залючатись в тому, щоб використати вс передбачен законом засоби захисту вдповдача.

Захисн дÿ вдповдач в суд першо

Процесуальними засобами захисту вдповдача в цивльному процес явля

ться: матерально-правов заперечення, зустрчний позов, заявлення клопотання вдповдачем.

Матерально-правов заперечення явля

собою заява вдповдача про повне чи часткове невизнання позову необхдност вдхилення позову судом. Пдставою матерально-правових заперечень явля

собою все те, на чому буду

ться твердження вдповдач проа необгрутовансть позову (юридичну, доказов факти, норми права.)

По характеру захисно

В залежност вд характеру доказово

1.      Юридична необгрунтовансть позову;

2.      Фактична необгрунтовансть, яка в свою чергу включа

:

         посилкуа вдповдача на правопоглинаюч факти

         заперечення фактв, як були вказан позивачем, доказуванням нових обставин, чи заперечень доказв позивача.

По поставленй цл активн заперечення дляться н заперечуюч позов направлен з залк вимог сторн. Заперечення, направлен на залк, вдповдача предТявля

зустрчний позов, не перевищу

по розмру первсного позову намага

ться обгрунтувати його фактами посилками н закон. Цллю такого заперечення явля

ться в кнцевому рахунку, залк ащо проводиться в результат задоволення позову зустрчних вимог вдповдача, предТявлених заперечень. Залк можливий тльки при задоволен одночасно позову зустрчно

Проаналзувавши викладен в тератур погляди на поняття зустрчного позову, можна прийти до висновку, що пд зустрчним позовом необхдно розумти звернення до юрисдикцйного органу -

а вимога вдповдача про захист його субТ

ктивного матерального прав або охороняючого законом нтересу, що пдляга

спльному розгляду з первсним позовом.

Виходячи з позицй вдповдача в цивльному процес розрзняються:

         зустрчн позови, що направлен на заперечення первсного позову;

         зустрчн позови, не переслдуюч тако

На основ аналзу зустрчних позовв, можна зробити висновок, що засобом захисту вдповдача проти позову явля

ться зустрчнийа позов вдповдача, задоволення якого повнстю чи ва частин задовльня

первсний позов. На прикладах з судово

Предметом зустрчного позову, предТявленого у вдповдност з ст.141 ЦПК, явля

ться вдхилення первсного позову ршенням суду один за нших способв витребуваного позивачем захисту (наприклад, вдхилення позову про виселення з визнанням права вдповдача на спрну жилу площу). Пдставами зустрчного позову можуть слугувати юридичн факти, що пдривають пдстави первсного позову норми права.

Зустрчними позовами не передбачен цл захисту проти первсного позову слугують:

         зустрчн вимогиа вдповдача направлен на залк вимог;

         зустрчна вимога, заявлена для бльш швидкого правильного розгляду спорв

Зустрчний позов направлений на залк, не пдрива

основу первсного позову, хоча вдповдач може, обгрунтовуючи свою позовну вимогу, оспорити первсний позов на основ його фактично

Зустрчн позови предТявляються в письмовй форм. Спльний розгляд первсного та зустрчного позовв обумовлено хвалою судд про обТ

днання в одне. Хотв би внести пропозицю, щоб розширити ст.141 ЦПК з тим, шоб у всх частинах судового ршення був матерал, що вдноситься до первсного позову.

В залежност вд поставлених цлей можна розрзняти:

         заперчення направлен на припинення провадженя по справ;

         заперечення, якими заперечу

ться те, що стверджу

нша сторона, третя особа чи нш часники, що беруть часть у справ.

Процесуальним засобом, що може слугувати мет створення мов для захисно

Мета створення мов для ведення справ може слугувати клопотанням вдповдача (призупиненн провадження по справ, або вдкластиа судовий розгляд). В свою чергу оспорю

ться процесуальний вдвд чи клопотання, заявлене ншою особою, що бере часть у справ, вдповдача вправ заперечувати.

Безперечно, що моя дипломна робота не претенду

на вичерпне висвтлення такого обТ

много та цкавого питання, щодо зайняття стратегчно

а

1.       носова С.Д. Замена ненадлежащей стороны в советском гражданском процесеМосква 1960г.

2.       лексеев С.С. Общая теория права москва 1982г.

3.       вдеенко Н.И. Иск и его виды в советском гражданско-процесуальном праве Ленинград 1951г

4.       Авдеенко Н.М. Иск и его виды в советском гражданском процесуальном праве Автореферат. ЛьвовТ51

5.       Бутнев В.С. Спор о праве- организационного-охранительные правоотношение и проблема защиты субъективеных прав в советскома процесуальном гражданском праве Ярославль 1981г.

6.       Братусь С.Н. Субъекты гражданского права Москва 1950г

7.       Васильева Г.Д. Защита ответчика против иска в гражданском судопроизводстве Томс.1980г

8.       Васильченко Процесуальное положения ответчика в гражданском судопроизводстве Харьков 1979г

9.       Викут М.А. Стороны- основные лица искового производства Саратов 1968г.

10.    Викут М.А. Субъективные гражданские процесуальные права (понятиеа и виды)Ф Саратов 1984г.

11.    Васильева Г.Д. Защита ответчика против иска в гражданском судопроизводстве Красноярск 1982г.

12.    Васильченко М.М. Заперечення проти позову. Харкв 1973р.

13.    Гукасян. Р.А. Проблемы интерес в советском гражданском процесуальном праве Саратов 1970г

14.    Гурвича М.А. чение об иске Москва 1981г.

15.    Гурвича М.А. Право на иск Москва. 1978г.

16.    Гурвича М.А. Лекции по гражданскому процесу Москва 1950г

17.    Гурвича М.А. Принципы советского гражданского процесуального прав СЮ № 12 1974 г

18.    Гражданский процес. учебник для вузов под ред. Комиссарова проф. Ю.К.Осипова. Москва 1996р

19.    Елисейкин П.Ф. Предмет судебной деятельности в советском гражданском процесе (его понятие, место, значение).Фа Автореферат.

20.    Елисейкин П.Ф. Процесуальное понимание спора о праве и его критика и проблемы защиты субъективных права и советская критика Ярославль 1974г

21.    Елисейкин П.Ф. Защита субъективных прав и интересов, компетенция суда в советском гражданском процесе. Владивосток.1969г

22.    Добровольський А.А., Иванова С.А. Основные проблемы исковой формы защиты права М.1979г

23.    Логинов П.Ф. Понятие иска и исковой формы защиты права.СП. №2 1983г

24.    Кожухарь А.Н. Право на судебную защиту в исковом производстве. Кишинев 1989г.

25.    Осокина Г.Л. Право на защиту в исковом производстве Томк. 1990г.

26.    Осокина Г.Л. Проблемы иска и права на иск Томск.1989р

27.    Зайцев И.М. Сущность хозяйственных споров. Саратов 1974 г

28.    Клейн Н.И. Встречнй иск в суде и арбитраже Москва.1964г

29.    Клейман А.Ф. Новейшие течения в науке гражданского процесуального права Москва 1967г

30.    Советское гражданское процесуальное право. под ред. проф. Гурвича М.А. Москва. 1964г

31.    Резниченко И.М. Психологические аспекты искового производства Владивосток.1989г

32.    Мельников А.А. Правовое положение личности в советском гражданском процесе Москва 1969г

33.    Мицкевич А.В. Субъекты советскогоа права Москва 1962г

34.    Пащук А.Й. Позов в радянському процесуальному прав Львв.1997р.

35.    Пушкар Е.Г. Конституционное право на судебную защиту Львов 1982г

36.    Постанови Пленуму Верховного Суду кра

37.    Фурса С.Я. Окреме провадження, як складова частина цивльного процесу. Практикум. Ки

38.    Шакарян М.С. Учение о сторонах в советскома процесуальнома процесе. Москва. 1983г

39.    Шакарян М.С. Субъекты советского гражданского процесуального права Ф Москва 1970г

40.    Штефан М.Й. Захист прав соцалстичних органзацй в суд

41.    Штефан М.Й. Процесуальн засоби порушення цивльного судочинства

42.    Штефан М.Й. Гражданская процесуальная ответственность повышение ролиа гражданской правовой ответсвенности в охране прав и интересов граждан и организаций Киев 1988г.

43.    Штефан М.Й. Теория и практика на судебную защиту и ее реализации в гражданском процесе Сар.Т91г

44.    Штефан М.Й. Цивльний процес, пдручник. Ки

45.    Щеглов В.Н. Иска о судебной защите гражданского права Томск 1987г

46.    Цивльний процесуальний кодекс Укра

47.    Чечин Н.А.Предмет гражданского судопроизводства Ярославль 1985г.

48.    Якубов С. Права и обязаности сторон в советском гражданском процесеа Ленинград 1961г

---

[1] В.П. Грибанов. Право на захист, як одна з правомочностей субТ

ктивного цивльного права. Всник МГУ Право №3

[2]а Н.

. Матузов. СубТ

ктивн прав громадян СРСР. Саратов 1966р стор.45-46

[3]а ВП. Грибанов. Вказана робота стор.18

[4] С.

. Вльянський. Лекцÿа по радянському цивльному праву. Харкв. 1958, стор 179-181.

[5]а Радянське цивльнеа процесуальне право пд ред. Проф. К.С. Юдельсона.М. 1968 р.стор.190

[6]а М.А. Гурвич. Право на позов. М.-Л. Видавництво АН СРСР, 1949р.стор.46,145

[7]а А.О. Добровольський. Позовна форма захисту права. М.., 1965р., стор.29. О.П. Клейман. Новтн течÿа у радянськй науц цивльного процесуального права. М.,1967р. стор.30-32

[8] А.О. Добровольський. Позовна форма захисту права. М.., 1965р., стор.89.

[9]а раяднський цивльний процес. Пд редакцúю професора О.П. Клеймана. М. 1964р., стор.126

[10] Семенов В.М.Конституционн принципи гражданского судопроизводства.М.,1982. С59-60

[11] Совесткое граждаснкое процессуальное право (под ред. М.А.Гурвича) М.1964, с.29

[12] Гражданский процес (под ред.К.С. Юдельсона) М.,1972 с.33-35

[13] Добровольський А.А. Иванова С.А., Основны проблем мсковой формы защиты права. Москва.1979. с.24

[14] Пятилетов. Встречый иск-одна из гарантий принципа равноправия сторон.Основы граждансткого производства.Бюллетень Верховного Суда Р. Москва. 1986г №1 с.5

[15] Семенов В.М.Специфические отраслевые принципы советского процесуального права с.239-240

[16] Бопнер А.Т.Принцип диспозитивности советского гражданского процесуального права. Москва. 1987г.с.22

[17] П.6 поставления №2 Пленума Верховного Суда вд 14 апреля 1988г Ф О подготовке гражданских дел к судебному разбиртельству БВС1988г № 7 с.8-11

[18] БВС1978 № 2.с38

[19]а БВС РСФСР 1983. №9а с.1; 1981 №8 с.10; 1985 №5 с.12

[20] п.16 постановление Пленуму Верховного Судавда 28 ноября 1980г. О практике применения судами законодательства при рассмотрении дел о расторжении брака// БВС Р 1981 №1 с.15 1987г №4

[21]а П.17 постановления Пленума Верховного Судаот 7 декабря 1979г. О практике применения судами законодательства при разрешении споров, связаних с воспитанием детей // БВС1980г. №1с.33

[22]а БВС1980 №4 с.25-26

[23] БВС1983г № 6 1987 №3

[24]а М.А. Гурвич. Цивльн процесуальн вдносини процесуальн дÿ. Прац. ВЮЗ

.,т. Ⲳ М. 1965р, стор.72

[25] А.О. Добровольський. Вказана робота, стор. 39.
а

[26] к. Пушкар, До питання про закриття провадження у цивльних справах Радянське право, 1968 р., № 2.

[27]а В. Пучинський. Прийняття заява по цивльних справах. Радянська юстиця У 1966 р. № 1.

[28]а Постанову Пленуму Верховного Суду СРСР вд 11 жовтня 1965 р. Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляда цивльних справ Збрник Постанов Пленуму Верховного Суду СРСР 192Ч 1970 р., стор. 203 (надала Збрник...Ф).

[29] Бюлетень Верховного Суду СРСР. 1963 р., № 6, стор. 3.

[30]а С. Н. Абрамов, Радянський цивльний процес. Держвидав,Москва, 1952 р., стор. 164.

[31] Радянське цивльне процесуальне право. Пд загальною редакцúю проф. К. С. Юдельсона, М., 1965 р., стор. 202.

[32] Див Закон Союзу РСР про затвердження Основа законодавства Союзу РСР й Союзних республк про шлюб см'ю вд 27 червня 1968 р Зб-Основи зиконодавст Союзу РСР Союзних республк. Л

., 1971, стор. 345.

[33]а В. П у ч и н с ь к й й, Вказана робота, стор. 14.

[34]а Радянський цивльний процес, пд редакцúю проф. Клеймана А.Ф. вид-во МДУ, 1964 стор.125

[35] М.А.. Гурвич, Право на пред'явлення позову в теорÿ судовй практиц останнх рокв. Правознавство. 1961 р., № 2.

[36] Бюлетень Верховного Суду РРФСР, 1965, №10, стор. 2.

[37] Архв Харквського районного народного суду. 1971 р

[38] к Пушкар. Вказана робота, стор. 33

[39] Бюлетень Верховного Суду РРФСР, 1969 р., № 1, стор. Ч7.

[40] Див. Л. Кретова. Розгляд справ про потравиа посвв, Радянське право, 1971, № 4, стор. 25

[41] В. Н. Щеглов Питання закнчення цивльно

[42] Архв Валквського районного суду Харквсько

[43] Науково-практичний коментар до ЦПК РРФСР, М., 1965, стор. 160.

[44] В.

. Тертишников. Автореферат кандидатсько

[45] А О Добровольський Позовна форма захисту права М. 1965, стор 146

[46] Радянський цивльний процес. Пд редакцúю проф. - А. Гурвича, стор. 119.

[47] Бюлетень Верховного Суду СРСР, 1962, № 12, стор. 15. 1966 р., № 3, стор 14.

[48] В Воложанн. Законн сила ршень товариського суду у цивльнтха справах у Радянська юстиця, 1963 р., № 3, стор. 10.

[49] Постанову Пленуму Верховного Суду СРСР вд 9 квтня 1965 р. Про практику передач справ матералв на розгляд товариських судв. Зб. ст 25

[50] А Фельдман. Вдносно компетенцÿ товариських судв у цивльно-а правовиха спорах. Радянське право. 1966 р, К

[51] Л

П Чередниченко. Товариськ суди кра

[52] Радянське право. 1968 р., № 2, стор 34

[53] к. Пушкар, Наслдки подання позову без належних повноважень Радянське право, 1972 р.,№ 2, стор 41.

[54] Л А н и с и м о в а. Залишення позовв без розгляду. Радянськ юстиця Ф, 1960 р, №6, стор 53.

[55] В Ф. Ковн. Пдготовка цивльних справ до судового розгляду. Автореферат кандидатсько

[56] Л. В о лохова. Докази у спорах про встановлення батьквств Радянська юстиця, 1969 р., а№ 18, стор. 12.

[57] Р. Ч е р т к о в. Особливост передач деяких справ на розгляд товариських судв Радянське право, 1965 р., № 6, стор. 5Ч62.

[58] Г. Любарська, Вдводи Радянська юстиця, 1969р., № 14, стор. 21.

[59] О. Селезн

в. Деяк питання застосування нового цивльного процесуального кодексу РСР Радянське право, 1964 р., № 4

[60] Я Штутн, Коментар до ст. 176 ЦПК РСР Радянське право, 1965 р, № 1, стор 68

[61] Про розв'язання питань, як виникли у судовй практиц при застосуванн ЦПК Радянська юстиця, 1965, Л'з 2, стор 5

[62] рхв Харквського районного суду, 1971 р

[63] к Пушкара Деяк питання залишення позову без розгляду Радянське право, 1969 р, № 3, стор. 50.

[64] М. Гурвич Залишення позову без розгляду, Радянська юстиця, 1964 р, № 6, стор. 10.

[65] Постанову Пленуму Верховного Суду СРСР 19 березня 194? р. Про судову практику у справах про виключення майна з опису (звлльнення майна вд арешту) з редакцÿ Постанови Пленуму Верховного Суду СРРа вд 24 червня 1960 р. Збрник... стор. 71

[66] Судова практика у справах про звльнення майна вд арешту Радянська юстиця, 1969 р. К

[67] М. П. Ринг. Позовна давнсть та ? значення в змцненн господарського розрахунку Питання радянського цивльного права, М., 1955,ст. 8Ч93.

[68] Питання загально

[69] О. С.

оффе, Курс цивльного права. Вид. ЛДУ, 1958, стор. 250.

[70] А. О. Добровольський. Вказана робота, стор. 10Ч109.

[71] О. С.

оффе, Вказана робота, стор. 261.

[72] Радянський цивльний процес. Пд редакцúю проф. Клейман О. Ф.. 1954 р., стор. 16; Радянський цивльний процес. Пд редакцúю професор Юдельсона, 1956, стор. 221. Радянське цивльне процесуальне право. чбовий посб;.'их пд редакцúю Гурвича М. А. 1957 р. ст. 18Ч183.

[73] С. Н. Абрамов. Радянський.цивльний процес, М., 1952, стор. 169.

[74] Н.

. Клейн. Зустрчний позов у радянському цивльному про- цес. Автореферат кандидатсько

[75] А. Т. А рапо в. Про поняття процесуальну природу зустрчного позову. Прац Тульського державного нверситету м. В. В. Куйбишева. Збрник робт юридичного факультету, тома 159, 1965 р., стор. 95.

[76] Радянське цивльне процесуальне право, чбовий посбник пда редакцúю проф. Гурвича М. А., Л

., 1957 р., ст. 181.

[77] Н.

.Кл е й н. Зустрчний позов у суд та арбтраж, М., 1964 р.. стор. 11:

[78] М. А. Гурвич, Право на позов, М., 1949, стор. 49.

[79] Радянський цивльний процес. Пд редакцúю проф К. С. Юдельсона, М 1956 о. стор 221 Диз Радянське цивльне процесуальне прач"
Пд редакцúю проф. М.А, Гурвич М. 1957 р, стор 181.

[80] Л.

. Анисимова, Зустрйчнийа позов заперечення проти позов.. Правознавство 1961 р.,,№ 1, стор. 143.

[81] Д . Швейне р Зустрчний позов Соцалстична законнсть'а 1957 р., № 1, стор 44 Б С Антипов, Л. С. Герзон Адвокат у радянському цивльному процес. 1954 р, стор. 77.

[82]а

оффе О.С. Радянське цивльне право (загальна частина) ЛДУ 1958року.