Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Скачайте в формате документа WORD


Военное искусство казацких полковников в Освободительной войне Украинского народа середины ХПв. (Во

нне мистецтво козацьких полковникв у Визвольнй вйн кра

Мнстерство аграрно

Харквський державний аграрний нверситет
м. В. В. Докуча

ва

Кафедра сторичних та соцально-полтичних наук

РЕФЕРАТ

Во

нне мистецтво козацьких полковникв у Визвольнй вйн
укра

Виконав:

студент I кур. 1 гр.
агрономчного факультету
заочного вддлення

Жмурко Валерй Володимирович

Переврив:

ХАРК

В - 2001

До блискучо

Б. Хмельницький зосереджувався на створенн дисциплновано

Колонзацйний рух органзували оголосили козацьк полковники Семен Палй, Самйло Самусь та Захар

скра.

ВАН ДМИТРОВИЧ С

РКО являв собою велетенську особистсть серед сх низових козаквЕ у вс часи сторичного снування Запорожжя, головне зосередження свого часу на всьому Запорожж в цлй кра

Завдяки во

нному мистецтву та сво

У наступн два роки

. Срко брав участь у козацьких походах на Крим. Одночасно полковник не перестав важно слдкувати за розвитком внутршнх подй на кра

1663 р. вдбулася подя, що справила великий вплив на подальше життя

. Срка: його вперше було обрано кошовим отаманом, на посаду надзвичайно впливову й авторитетну у Вйську Запорзькому.

. Срко став кошовим отаманом у дуже складний суперечливий перод сторÿ, це був час боротьби за владу в кра

Успшними був також похд запорожцв на Буджак, внаслдок чого вдалося розгромити клька невеликих татарських загонв. Лише, у серпн 1665 р.

. Срко з козаками, як лишилися, повернувся на Сч.

. Срко нколи н за яких обставин не вдступав од сво

1668 рк застав

. Срка на посад змÿвського полку. Така змна була зумовлена невдоволеними змовами Андрусвського договору 1667 р. про перемирТя мж Росúю Рччю Посполитою, та подÿ 1668 р. проти росйських во

вод.

Добре вдомо, що на всх етапах повстання значною була питома вага у загонах

. Срка, як мали великий во

нний досвд.

ЗвТязки

. Срка з С. Разним не могли не привернути вагу во

водсько

Запорожц писали до Артема Матвºва: Есмиренно молем: милосердись яко отец над чады, чтоб милостивым твоим ходотайством калмыки и чайки и хлебные запасы присланы были к нам и полевой наш вождь добрый и правитель, бусурманам страшный воин, Иван Сирко к нам был отпущен для того, что у нас второго такого полевого воина и бусурманам гонителя нетЕФ.

Повернувшись, легендарний кошовий отаман влтку 1673 р. прибув на Сч зразу ж розпочав пдготовку до походу на Крим.

В останн роки життя

. Срко, незважаючи на похилий вк, продовжував активну полтичну дяльнсть. Пд його кервництвом козаки здйснили клька спшних нападв на одну з найбльших у понизз Днпра турецьку фортецю Кизикерман та Тамань. Одночасно

. Срко продовжував боротьбу з гетьманом

. Самойловичем.

Майже до останнх днв життя легендарний кошовий отаман залишався на переднм краю боротьби з ординцями. Навесн 1680 р. вн розпочав пдготовку до нового походу на Крим. Одначе 1 серпня 1680 р.

. Срко не стало.

Його називали славний кошовий. Поховано його знаменито 2 серпня з превеликою гарматною й мушкетною стрльбою з великим жалем всього низового вйська. Бо це був той У

Безперечно, й

. Срко властив були людськ слабост. Це була мпульсивна, пристрасна натура. Але, безумовно, не ц риси характеру визначали особистсть полтичний портрет кошового отаман.

Кошовий отаман завжди в сьому був прихильником де

Ось чому не просто авторитетом популярнстю, й глибокою любовТю користу

ться на Вкра

Особливу популярнсть у народ користувалося мТя СЕМЕНА ПИЛИПОВИЧА ПАЛ

Я (Семен Паливода). Про нього складено багато псень дум, його дÿ вдображен у документах росйсько

Народився Семен Палй у Нжинському полку (м. Борзня). Наприкнц 70-их рокв пшов на Запорожжя, де вдзначився адмнстративними здбностями та смливстю; там здобув соб прзвище Палй.

С. Палй бере активну часть у походах на туркв. Не виклика

сумнву те, що майбутнй кервник визвольно

Подальший житт

вий шлях С. Паля повТязаний з Правобережною кра

У походах проти туркв татар керован С. Палúм козаки розгромили татарськ чамбули у пвденних степах, здйснили напади на фортец Очакв, Акерман, Кизикермен, Бендери та нш. Один з турецьких во

начальникв казав очевидцев цих подй: Е мовиль, ми бо

Документи фксують, що перш серйозн сутички фаствського полковника з польською шляхтою вдбулися 1688 р. Послан С. Палúм козацьк загони почали розмщуватися у панських ма

тках, реквзувати продовольство, грош, часом встановлювати свою владу в мстечках селах. Розпочинаючи вдкриту збройну боротьбу з польською шляхтою, С. Палй добре розумв, що навряд чи можна розраховувати на перемогу, спираючись лише на сили козакв фаствського полку. Вн розсила

сво

Палй притягав до себе людей з цло

Незважаючи на втрати й поразки, козаки ще продовжували контролювати величезн територÿ: обшир Бло

Про стан вйська Паля казали: вн вдзначався влучною спритнстю, добре озбро

не та дороге вбрання козакв: А вже враж душ вельми хоробрсть показали почали на конях гвинтувати, списи метали, з лукв стрляти та з пстолетв, наш караван та туркв навколо облетли Е до самого мстечка скакали, не було

У складних мовах вторгнення польських вйськ на Подлля серед. ХУ² ст. козаки проявили чудеса хороброст й геро

1690 р. вн ходив на Кизи-Керман, року 1691 - на Аккерман, 1692-го на Очакв, 1693 - знову на Кизи-Керман, 1694 - знову на Очакв. Вс ц походи переводились спльними силами правобережних та вобережних полкв були дуже спшн. Вони ще бльше пдкреслювали конечнсть обТ

днання Правобережно

Палй - спирався на народн маси, селянство, що ткаючи з вобережжя, з неймоврною швидкстю залюднювало Палÿвщину. В 1693 роц запорожц казали: Як буде Палй гетьманом, то зможе правитися з сúю начальною старшиноюЕ буде при ньому, як було за Хмельницького.

Палй не мав допомоги вд царя гетьмана. Москва вела вйну з Швецúю в союз з Польщею. Замсть пдтримки, московський ряд вимагав вд Паля та Самуся, щоб вони припинили боротьбу. А тим часом поляки перемагали: зазнав поразки Самусь на Брацлавщин, пд Ладижином перемогли поляки, спалили мсто, взяли в полон замордували полковника Абазина, людину добре вдому серед козацтва. Почалася жорстока помста, населення ткало. Лише Ки

МАКСИМ КРИВОН

С (? - 1648) - черкаський полковник, герой Визвольно

Кривонс опанував мцне, оборонне мсто Полонне, де вд нього поховалися поляки та жиди. У цй битв вн винищив велику кльксть вйська князя Вишневецького, самого взяв у полон вдправив до Хмельницького.

Бля пилявського замку полк Кровонса виграв битву розумом та хитрстю. На допомогу Хмельницькому та полковнику Кривоносу прийшли татари, щоб полякам вважалося, що татар багато було велено вивернути кожухи, гукнути Аллах!Ф, скочити в козацький табор. Побачивши велику кльксть татар на боц Хмельницького поляки були налякан. Хмельницький з сво

Кривонс брав часть як проводир Черкаського полку в сх головних бойовищах з польсько-шляхетським вйськом 1648 р. особливо показав себе в битвах бля Пилявцв Старокостянтинова. В останнй керованй ним козаки знищили 8-тис. загн нмецьких найманцв. Пд час облоги Львова полк Кривоноса здобув штурмом Високий замок, ключове крплення мста, примусивши коменданта пти на каптуляцю. Кривонс належав до демократичного крила козацько

ДАНИЛО НЕЧАЙ (? - 10 ² 1651) - сподвижник Хмельницького, герой Визвольно

ВАН ЗОЛОТАРЕНКО (? - 1655) та ВАСИЛЬ ЗОЛОТАРЕНКО а(? - 1663). Активн часники Визвольно

Василь Золотаренко, як

ван, вдзначився у Визвольнй вйн, брав часть в очоленому братом поход козацького вйська до Блорусÿ, по загибел

вана став нжинським полковником. 1658 р. вн пдтримав Виговського в намаганн повернути Лвобережну кра

Паволоцький полковник

ВАН ПОПОВИЧ людина з щирим сердцем, одважний та розумний, на його долю випало боротися за сво

рдне мсто вд ру

В однй з битв Хмельницький передав командування на полковника ДЖЕДЖАЛИКА, вважаючи його людиною мужньою, смливою на якого можна покластися, на людину, що буде обороняти кра

На правому боц Днпра були так полки та полковники (по списков за 1650-й рк):

Брацлавський, полковник

Данило Нечай

полк був подлений

на 21 сотень

Уманський -У-

Йосип Глух

-У-

на 13 сотень

Кальницький (або Винницкий)

ван Хведоренко

-У-

на 18 сотень

Чигиринський -У-

Хведр Вешняк

-У-

на 18 сотень

Корсунський -У-

Лукьян Мозира

-У-

на 19 сотень

Черкаський -У-

Ясько Воронченко

-У-

на 19 сотень

Канвський -У-

Семен Савич

-У-

на 15 сотень

Ки

нтон Жданович

-У-

на 17 сотень

Блоцерквський -У-

Михайло Громика

-У-

на 17 сотень

На вому боц Днпра були так полки та полковники:

Переяславський, полковник

Хведр Лобод

полк був подлений

на 18 сотень

Прилуцький -У-

Тимш Носач

-У-

на 19 сотень

Миргородський -У-

Матвй Гладкий

-У-

на 16 сотень

Полтавський -У-

Мартин Пушкаренко

-У-

на 17 сотень

Нжинський -У-

Прокп Шумейко

-У-

н 9 сотень

Чернгвський -У-

Мартин Небаба

-У-

н 6 сотень

КропивТянський -У-

Флон Джеджалй

-У-

на 11 сотень

Лубенський -У-

-

-У-

на 11 сотень

Гадяцький -У-

Бухало

-У-

на 11 сотень

Бблографчний список

1.      Субтельний Орест. кра

2.      Грушевський М.

люстрована сторя Укра

3.      Аркас М.М. -

сторя кра

4.      Змалинський В., Войцехвська

., Галаган В. та н.

сторя кра

5.      Степанов В.С., Смолй В.А. Богдан Хмельницький. Хронка життя та дяльност. - К.: вид. Наукова думка. - 1994. Ц 260 с.

6.      Борисенко В.Й. Курс кра

7.      Рибалка

.К.

сторя кра

8.      Котляр М, Кульчинський О. Довдник з сторÿ кра

9.      Лях Р.Д.,

зюмов В.

., Красноносов Ю.М. та н.

сторя кра