Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Ведение в курс "Основы экономической теории" (Введення в курс "Основи економiчно теорi)
Мнстерство Освти кра
Ки
РЕФЕРАТ
З дсциплни Основи економчно
Тема: Введення в курс Основи економчно
Виконал :
Переврила:
Скеценко В.Д.
Кив 1997
План реферату
1. Зародження та розвиток економчно
2. Предмет економчно
3. Методологя економчно
Зародження економчно теора та основн етапи розвитку.
сторичний екскурс у минуле економчно
Економчна думка зародилася ще в стародавньому свт. Це була певна сума поглядв на господарськ явища, на ушйн сили економчно
ле не кожна економчна думка розвива
ться у систему поглядв ста
економчним ченням. Н в рабовласницькому, н у феодальному суспльств ще не снувало струнко
Могутнм поштовхом до формування економчно
Не вдразу, суперечливо, але форму
ться система погл ядв на вс ц питання. Вдбува
ться становлення економчно
Визначне мсце в сторÿ полтично
Перенесення аналзу з сфери обгу.у виробництво стало початком економчно
сторично першими на шлях капталзму стали Англя Франця, де й зародилася класична буржуазна полтекономя. п
Вищим досягненням буржуазно
Класики марксизму дали лише загальнотеоретичну мондель суспльного розвитку. Вони прогнозували його можливост, виходяч з вдомих
Наша кра
За сво
Зближення неокейнсансько
Зроста
також значення лберального критичного напрямку нових теорй. Це - теорÿ трояко
ПРЕДМЕТ I ФУНКЦIп ЕКОНОМIЧОп ТЕОРIп
Предмет економiчно
Кожна наука ма
свiй предмет вивчення. З iншими спорiдненими науками вона повТязана через обТ
кт дослiдження: наприклад, сукупнiсть економiчних наук обТ
дну
ться розглядом проблем народного господарства. Цiльовою функцi
ю кожно
Якою б розма
Мислителi стародавнього свiту робили спроби зТясувати внутрiшнi пiдвалини економiчного розвитку та формували окремi елементи економiчних знань. З тих пiр, як давньогрецький фiлософ Ксенофонт (IV- ст. до н. е.) започаткував нову на той час економiчну науку в творах <Економiка> та <Про доходи>, змiст ? невпiзнанне змiнився. По-перше, ведення господарства та правлiння ним здiйснюються тепер не тiльки в рамках сiмТ
Економiка як народне господарство ма
двi сторони свого вираження: по-перше, як матерiально-натуральне наповнення, по друге, як сукупнiсть виробничих вiдносин, що повТязують процеси виробництва, розподiлу, обмiну та споживання суспiльного продукту як фази постiйного вiдтворення економiки.
Матерiально-натуральне наповнення економiки проявля
ться в продуктивних силах суспiльства (рис. 1), що вiдображають систему вiдносин <людина - природа>. До них належить передусiм робоча сила як здiбнiсть людини творити в матерiальнiй та духовнiй сферах. Робоча сила втiлю
ться у трудових ресурсах. Це особистий фактор виробництва.
Другою складовою продуктивних сил
речовий фактор виробництва, тобто засоби виробництва, якi людина використову
в процесi працi, спрямовано
Засоби виробництва подiляються на предмети працi та засоби працi. До перших належать предмети, що данi природою, та тi, що в процесi працi переробляються чи обробляються з метою одержання готово
Центральне мiсце в системi засобiв працi посiдають накопиченi людством знання. Людина живе у свiтi обмежених можливостей. Обмеженi ? фiзичнi та iнтелектуальнi здiбностi, час, який вона може придiлити тому чи iншому заняттю, засоби, якi можуть бути використанi для досягнення поставлено
можливостi людини необмеженi. Протягом багатовiково
Сукупнiсть виробничих вiдносин представлена органiзацiйно-економiчними та соцiально-економiчними вiдносинами, про якi йдеться при визначеннi конкретного предмета економiчно
В економiчнiй науцi ще за часiв У. Петтi (XVII ст.) почався процес диференцiацi
Iсну
багато сучасних визначень поняття <економiчна наука>. Серед них основними
такi, якi визначають ? як науку: 1) про мови та форми, за яких вiдбуваються виробництво та обмiн i вiдповiдний розподiл продуктiв мiж людьми, про шляхи розвТязання проблеми органiзацi
Наведенi точки зору вiдображають тiльки певну сторону економiки, i кожна з них окремо не охоплю
повнiстю ? систему. Власне, це визначення економiчних наук, що вивчають рiзнi сторони багатогранного економiчного життя. Однак сi вони пiдкреслюють тiсний звТязок економiки з виробництвом та ринком.
ОбТ
ктом вивчення всiх економiчних наук
економiка в цiлому. Якщо обТ
кт вивчення для них
спiльним, то предмети вивчення
рiзними. <СiмТя> економiчних наук безперервно збiльшу
ться. В ? структурi, якщо мати на вазi вивчення не окремих функцiональних сторiн чи галузей суспiльного виробництва, чим займаються конкретнi економiчнi науки, а економiчну систему в цiлому, то економiчна теорiя, безумовно, займа
основне мiсце.
Економiчна iсторiя та iсторiя економiчних чень також вивчають економiчну систему в цiлому, але в рiзних аспектах. Перша дослiджу
конкретнi форми функцiонування та розвиток економiчних систем у рiзнi iсторичнi епохи з рахуванням нацiональних, природних, полiтичних та iнших особливостей конкретних кра
Окрему групу творюють спецiальнi (функцiональнi) пiдроздiли економiчно
Найбiльшу групу складають галузевi економiчнi науки, якi вивчають специфiку виявлення виробничих вiдносин,
У звТязку з тим що нематерiальна сфера (наука, освiта, охорона здоровТя та iн.) тiсно звТязана з галузями матерiального виробництва, бере часть у розподiлi, обмiнi та споживаннi суспiльного продукту, економiчну сторону ма
як матерiальна, так i нематерiальна виробнича дiяльнiсть людей. Видiляються новi галузевi економiчнi дисциплiни - економiка сфери послуг, економiка освiти, економiка туризму тощо.
Оскiльки обТ
ктом вивчення всiх економiчних наук поряд iз специфiчним предметом кожно
У минулому люди, як починали вивчати економчну теорю,майже завжди вимагали короткого,чткого визначення цього предмета. Цьому попитов не бракувало пропозицй.Наведемо деяк з таких визначень.
1. Економчна теоря - це наука про види дяльност, повТязан з обмном грошовими годами мж людьми.
2. Економчна теоря - це наука про використання людьми яксних чи обмежених продуктивних ресурсв (земля, праця, товари виробничого призначення, наприклад машини, технчн знання ) для виробництва рзних товарв (таких, як пшениця, яловичина, пальто, концерти, шляхи, яхти) розндлу
3. Економчна теоря - це наука про щоденну длову житт
дяльнсть людей, досягнення ними засобв до снування користання цих засобв.
4. Економчна теоря - наука про те, як людство розвТязу
? завдання у галуз споживання виробництва.
5. Економчна теоря - це наука про багатство.
Цей перелк досить великий, однак якщо провести годину у вдповдному вдл добро
Якщо примусити спецалста обрати з всх наведених дефнцй лише одну, то у наш час вн, очевидно, зупинився б на другй. Йому вдомо, яке значення мають грош, якби Китай починаючи з наступного року вдмовився вд використання грошей взагал, то перед ним постала би величезна кльксть пронблем, як покликана вивчати економчна теоря. Дÿ Робнзона Крузо самостйних поселенцв, хоч вони й не займались обмном товарв чи бартерною торгвлею, також належать до компетенцÿ економчно
Якщо говорити про звичайний перебг життя, то економчна теоря не може описувати почуття людини пд час недльно
ОбТ
ктом економiчно
Багатоспектнiсть змiсту економiки зумовлю
рiзноманiтнiсть напрямiв вивчення економiчного життя суспiльства: в центрi уваги постають виробничi вiдносини, проблеми ефективностi економiчно
номiчно
У рамках економiчно
Термiн <полiтична економiя> щодо економiчно
Сьогоднi школа економiстiв Чiкагського унiверситету (США) пiд керiвництвом вiдомого вченого М. Фрiдмана вида
<^оиi-паi о
У пiдручнику <Есопотiса>, який неодноразово перевидавався в Лондонi, Нью-Йорку, Мехiко, Москвi, його автори К. Р. Макконнелл та Л. С. Брiо зазначають, що полiтеконом тепер входить як неодмiнний член у вищi рядовi ради (М., переклад з англ., 1992.-Т. 1.- С. 19). Подiбних прикладiв можна навести дуже багато.
Сьогоднi вивчення полiтекономiчного аспекту економiчно
У процесi органiзацi
Органiзацiйно-економiчнi вiдносини безпосередньо звТязанi з продуктивними силами. Вони виникають з приводу трудово
Конкретнi органiзацiйно-економiчнi вiдносини вiдображенi у господарських системах окремих галузей суспiльного виробництва - економiка промисловостi, сiльського господарства, торгiвлi, охорони здоровТя та iн.
Соцiально-економiчнi вiдносини зумовлюють систему звТязкiв <людина - людина>. До них належать закономiрностi розвитку вiдносин власностi (передусiм на засоби виробництва), тiсно повТязаних з ними розподiлу i вiдтворення суспiльного виробництва в цiлому як економiчного кругообiгу, який вiдбува
ться через виробництво, розподiл, обмiн i споживання продуктiв та послуг.
Дослiдження соцiально-економiчних вiдносин розкрива
соцiальнi можливостi iнтеграцiйних процесiв в сучасному суспiльствi та правлiннi господарством. Це дозволя
також визначити рiвень вiдповiдностi економiчно
Вивчення соцiально-економiчних вiдносин да
змогу побачити, хто реально володi
засобами виробництва та фiнансами, привласню
Виробничi вiдносини вiдповiдають iсторично певнiй формi власностi на засоби виробництва та дiалектичне вза
модiють з продуктивними силами.
Поняття <власнiсть> - одне з. центральних у курсi економiчно
Полiтекономiчний аспект економiчно
Органiзацiйно-економiчнi та соцiально-економiчнi виробничi вiдносини вiдтворюються постiйно в найрiзноманiтнiших формах i по
днаннях. Поняття, якi вiдображають в загальненому виглядi мови економiчного життя суспiльства, називаються економiчними категорiями (наприклад, <товар>, <вартiсть>, <прибуток>, <нацiональний доход> тощо). Економiчнi категорi
Економiчнi закони виявляють обТ
ктивнi, стiйкi при-чинно-наслiдковi звТязки як серединi виробничих вiдносин, економiчних процесiв i явищ, так i мiж ними самими, розкривають сутнiсть цих звТязкiв (наприклад, закони вартостi, середнього або монопольного прибутку, спiввiдношення мiж складовими нацiонального доходу та iн.). Економiчнi закони не можуть бути незмiнними, оскiльки економiчнi процеси не
чимось застиглим.
Економiчнi закони
всезагальнi, загальнi та специфiчнi. Всезагальнi закони вiдбивають спiввiдношення мiж продуктивними силами i виробничими вiдносинами,
Загальнi закони вiдображають вза
мозвТязок мiж продуктивними силами та органiзацiйно-економiчними вiдносинами (наприклад, закони товарного виробництва).
Специфiчнi закони розкривають ступiнь розвитку органiзацiйно- та соцiально-економiчних виробничих вiдносин (наприклад, закони додатково
Загальною основою дi
Розрiзняються сутнiсть економiчного закону, механiзми його дi
За певних мов людина спроможна використовувати економiчнi закони в сво
Першi спроби вивчення економiчних процесiв та явищ були ще в працях Ксенофонта, Платона, Арiстотеля, Се-неки, Цезаря, мислителiв Давнього кгипту, Китаю, Iндi
Оскiльки товарнi вiдносини охопили передусiм сферу торгiвлi, то й першою в новi часи (XV-XVII ст.) склалася школа меркантилiстiв (вiд iталiйського гпегсапiе - торговець, купець). Вона ототожнювала багатство з грошима, золотом, нагромадження яких у той перiод вiдбувалося через торгiвлю. Тому меркантилiсти виходили з того, що джерелом багатства суспiльства
торгiвля.
У XV ст. виникла цiкола фiзiократiв, ? представники Ф. Кене та /7. Буагiльбер перенесли питання про
походження багатства iз сфери обiгу в сферу виробництва. Але вони вважали, що багатство створю
ться лише в сiльському господарствi. А вже в працях таких видатних представникiв класично
Подальша розробка економiчно
На основi вiдкриття К. Марксом дво
Iншим шляхом розробки економiчно
Важливу роль у розробцi економiчно
З кiнця 70-х рокiв у Кита
Основна частина послiдовникiв економiчного вчення К. Маркса, якi назвали себе марксистами, головну вагу сконцентрували на розкриттi сутностi експлуатацi
Науковi послiдовники К. Маркса не вiдкидали i значення дослiдження та розкриття поряд з соцiально-економiчними й органiзацiйно-економiчних проблем зростання багатства суспiльства, особливо за пiсляреволюцiйних мов.
Представники iншого напряму, виходячи з концепцi
Межею, що подiля
означенi двi течi
Слiд зазначити, що проблема розвитку товарного виробництва, його ролi та значення, яка тiсно повТязана з проблемою форм власностi, також займа
важливе мiсце у розмежуваннi двох сторiн, розвитку економiчно
На сучасному етапi державне регулювання економiки, як свiдчить практика, ма
по
днуватися з ринковим через рiзнi форми суспiльно
Сьогоднi не можна ставити в центр ваги лише питання трудового походження вартостi чи органiзацi
Отже, предметом економiчно
Функцi
Економiчнiй теорi
Проте абсолютизувати загальний процес транснацiоналiзацi
Контури ново
Будь-яке знання
цiнним не само по собi, тим, що служить практичним цiлям суспiльства. Отже, економiчна теорiя не може обмежуватись простою констатацi
ю фактiв чи описувати певнi економiчнi закономiрностi, ? теоретико-пiзнавальну функцiю ма
доповнювати практична функцiя.
Один з принципiв реалiзацi
Ще одним з принципiв розробки практичних пропозицiй на основi економiчного аналiзу
врахування не тiльки економiчних, а й широкого спектра соцiокультурних чинникiв суспiльного розвитку. Можна, наприклад, висо-копрофесiйно дослiдити, виходячи з глобального рiвня, такi найсерйознiшi проблеми, на якi наштовху
ться людство, як обмеженiсть ресурсiв або посилення нерiвностi мов життя в кра
Якщо теоретико-пiзнавальна функцiя економiчно
З теоретико-пiзнавальною функцi
ю повТязана не тiльки практична, й виховна функцiя економiчно
Змiстом виховно
Досвiд розвинутих суспiльств свiдчить, що основою консенсусу iнтересiв i цiнностей не тiльки великих (впливових), й малих (не завжди iнертних) соцiальних груп, житт
здатностi саморегульовано
Розкриття змiсту виховно
Особливiсть ситуацi
Оволодiння економiчною теорi
ю
передумовою пiдвищення соцiально
Сутнсть методологÿ
Кожна наука спира
ться на сукупнiсть методiв дослiдження, тобто ма
свою методологiю. Для того щоб одержати новi знання, треба свiдомо застосовувати науково обгрунтованi методи. Це важлива мова розвитку всiх наук, у тому числi економiчно
Не так давно всезагальним методом наукового пiзнання для всiх наук - природничих i суспiльних - був метод матерiалiстично
Досвiд показу
, що треба враховувати такi особливостi сучасно
1. Це насамперед цiльова спрямованiсть методологi
2. У процесi дослiдження цiльова спрямованiсть методологi
3. Перетворення методологi
4. У структурi методологi
5. Методологiя передбача
творчий пiдхiд до дослiдження, сунення канонiзацi
6. Методологiя ма
враховувати по
днання державного правлiння з саморозвитком пiдпри
мств, з наданням переваг економiчним методам правлiння.
7. Методологiя спира
ться на
днiсть полiтичного i господарського пiдходiв до розв'язання економiчних завдань.
У економiчнiй теорi
неiстотного i видiлення в ньому стiйкого, типового. Результатами застосування методу науково
Важлива роль у розвитку економiчно
Системний пiдхiд у економiчнiй теорi
У економiчних дослiдженнях широко використовують метод аналiзу i синтезу. Аналiз явля
собою процес розумового або фактичного розкладання цiлого на складовi частини, синтез - по
днання рiзних елементiв, сторiн предмета в
дине цiле.
налiз да
можливiсть вивчити окремi сторони об'
кта, зробити ряд наукових абстракцiй, виявити певнi поняття. Подальше по
днання
Системний пiдхiд неможливий без органiчно
Однi
ю з важливих проблем методологi
По
днання кiлькiсного i якiсного аналiзу здiйсню
ться за допомогою математичних i статистичних методiв.Принцип
дностi якiсного i кiлькiсного аналiзу передбача
чiтке виявлення якiсно
процесу; виявлення факторiв, що впливають на зв'язки елементiв у цiй системi.
Розвиток економiчно
У економiчних дослiдженнях широко використовують метод логiчного та iсторичного пiдходу. Логiчний метод тiсно пов'язаний з iсторичним методом тим, що вiн звiльня
оцiнку iсторичного розвитку вiд випадковостей, зигзагiв, якi не
властивими цьому процесовi. Як правило, логiчний метод дослiдження прийнятний для розгляду бiльш зрiлих економiчних вiдносин. При цьому логiчний аналiз не обмежу
ться чисто абстрактним викладом. Одержанi висновки зiставляють з фактами, конкретною економiчною дiйснiстю.
Для визначення схожостi та вiдмiнностi господарських явищ використовують метод порiвнянь.Необхiднiсть порiвняння як загальнонаукового методу зумовлена тим, щов економiчному життi нiщо не може бути оцiнено само по собi. Будь-яке явище пiзна
ться у порiвняннi. Для того щоб пiзнати невiдоме, оцiнювати його, потрiбний критерiй, яким, як правило,
вже вiдоме, ранiше пiзнане.
Способи порiвнянь рiзноманiтнi: порiвняння ознак, властивостей, статистичних величин, економiчних категорiй, дi
Широко застосовують в економiчних дослiдженнях i такi загальнонауковi методи, як iндукцiя i дедукцiя.Iндукцiя явля
собою рух думки вiд одиничного до всезагаль-ного, вiд знання меншого ступеня спiльностi до знання бiльшого ? ступеня.
Дедукцiя - рух думки вiд всезагального до одиничного. З цих визначень бачимо, що теоретичним грунтом для виникнення та iснування iндукцi
Метод аналогi
У багатьох випадках висновки за аналогi
ю не можуть бути доказом, але вони мають силу припущення i дають пiдстави для висунення гiпотез.Гiпотеза - це науково обгрунтоване припущення про можливi зв'язки, вiдносини, причини явищ.
Економiчнi дослiдження, як правило, здiйснюються не наздогад, цiлеспрямовано, виходячи переважно з потреб практики. Якщо змiст явища, яке вивча
ться, невiдомий, фактiв для з'ясування нема
або недостатньо, дослiдник змушений обмежитися припущеннями. Однак це ще не наукова гiпотеза, лише певний ступiнь на шляху до не
Для постановки гiпотези мають бути достовiрнi факти. Проте обсяг i рiвень цих фактiв ще не дозволяють перетворити теоретичне припущення на повноцiнну теорiю. Тому висновок про можливi гiпотетичнi зв'язки, причини ще не набува
повно
Важливiсть гiпотези поляга
в тому, що вона
засобом розв'язання суперечностей мiж новими фактами i теоретичними поглядами, якi вже застарiли.Використання гiпотези ма
важливе значення для розвитку економiчно
Важлива роль належить експерименту, в якому особливе мiсце вiдводиться економiчним реформам, що здiйснюються на переломних етапах економiчного розвитку, в перiод криз i стабiлiзацi
Загальнонауковi методи
Багатовимiрнiсть економiчних явищ та процесiв вимага
адекватних методiв
Для пiзнання соцiально-економiчних процесiв використовують як загальнонауковi, так i спецiальнi для економiчно
Фундаментальним принципом пiзнання соцiально-економiчних явищ та процесiв
пояснення
Серед загальнонаукових методiв пiзнання соцiально-економiчних процесiв чiльне мiсце належить структурно-функцiональному методу, що передбача
розгляд будь-якого економiчного явища як системного з обовТязковим аналiзом функцiй вза
модiючих елементiв. Так, за цим методом можна встановити склад сучасних продуктивних сил кра
Отже, структурно-функцiональний пiдхiд визнача
системнi ознаки, що зберiгаються за обТ
ктами дослiдження незалежно вiд характеру
Iншими ознаками системи
спрямованiсть ? руху, органiзацiя та правлiння. Щодо останнього, то можна виявити наявнiсть чи вiдсутнiсть центрального регулюючого органу, ступiнь та засоби його впливу на систему (пряме правлiння, непрямi важелi впливу), рiвень централiзацi
Одним iз засобiв пiзнання соцiально-економiчних процесiв
органiчне по
днання якiсного й кiлькiсного аналiзу та визначення на цiй основi математичних методiв в економiчних дослiдженнях. Ними користуються рiзнi економiчнi школи (неокейнсiанська, монетаристська, неолiберальна та iн.).
Кiлькiснi характеристики
невiдТ
мною частиною будь-якого економiчного дослiдження. Так, один з класикiв полiтично
Наприклад, можна вмiти аналiзувати кiлькiснi величини (розрiзняти тенденцiю, закономiрнiсть i закон, виходячи з перiодичностi повторення тих чи iнших емпiричних випадкiв у тому чи iншому соцiально-економiчному явищi) i, таким чином, проникати в суть вiдносин мiж людьми. Якщо певне явище вiдбува
ться певну кiлькiсть разiв, воно
закономiрним i може бути вираженим математичною формулою.
Необхiднiсть володiння прийомами математичного аналiзу зумовлена розвитком обТ
кта дослiдження - багатовимiрного свiту економiки. Процес виявлення тенденцiй економiчного розвитку веде до широкого впровадження математичних прийомiв (з вiдповiдними формулами рiвнянь, нерiвностей, функцiй, iнтегралiв тощо).
За давнiх часiв дрiбний товаровиробник, можливо, здiйснював сi економiчнi розрахунки за допомогою елементарно
Ще в 1937 р. майбутнiй Нобелiвський лауреат Р. Коуз в однiй iз сво
* Петти У. Зкономические аи статистические работы.-М., 1940,- С. 156.
вiдносини з контрагентами, чи здiйснювати аналогiчнi операцi
Сучасний рiвень розвитку продуктивних сил, зростання масштабiв виробництва, розширення мiжгалузевих i територiальних звТязкiв зумовлюють технолого-економiч-нi розрахунки, якi часто виходять за межi елементарно
Широке запровадження математики в економiчну та iншi науки почалося ще в XIX ст. За цей час виявились також i негативнi моменти, повТязанi зi спробами <математизувати> практично все. Дискусiя про мiсце i роль математики в економiчних дослiдженнях то затиха
, то розгорта
ться з новою силою. Всi ми
свiдками швидкого розвитку й удосконалення технiчних засобiв здiйснення найскладнiших математичних розрахункiв, збирання та обробки величезних потокiв iнформацi
Застосування математичних методiв, на нашу думку, не повинно зводити складне економiчне життя виключно до кiлькiсних залежностей, аналiзу та розробки моделей оптимiзацi
Спецiальнi методи
Оволодiнню науковим економiчним мисленням сприя
засво
ння не тiльки загальнонаукових, й спецiальних методiв, за допомогою яких економiчна теорiя висвiтлю
суть явища, що вивча
ться.
Одним iз найважливiших спецiальних прийомiв дослiджень в економiчнiй теорi
Особливiстю теоретико-економiчного дослiдження е те, що при вивченнi економiчних процесiв не можна користуватися конкретними прийомами i засобами, якi широко застосовуються, наприклад, у природничих науках. Будь-яка абстракцiя, як вiдомо, завжди бiднiша за конкретне явище. Вона вiдображу
обТ
ктивну реальнiсть не так, як живе споглядання, проника
всередину ?, йдучи вiд явища до сутi; на практицi застосування методу абстракцi
бстрактне мислення з властивими йому прийомами дiалектично
У процесi синтезу дослiджу
ться економiчне явище у вза
мозвТязку i вза
модi
Отже, аналiз i синтез
двома нерозривними чинниками процесу наукового пiзнання дiйсностi, використання яких сприя
виявленню причинно-наслiдкових звТязкiв окремих явищ.
Наукове пiзнання суспiльних процесiв i систем передбача
також використання методу по
днання логiчного й iсторичного пiдходiв до вивчення економiчно
Логiчний вза
мозвТязок сiх компонентiв суспiльства як цiлiсного органiзму вiдбива
iсторичний процес виникнення й становлення певно
Отже, логiчний метод дослiдження
iсторичним методом, звiльненим вiд iсторично
Iсторiя людського суспiльства пiдтверджу
, що виникнення i розвиток будь-яко
Розглянемо мiсце i роль соцiально-економiчного експерименту, який належить до спецiальних методiв дослiдження економiчних явищ. Зауважимо, що йдеться про виважений, з попереднiм вивченням iсторичного досвiду, соцiально-економiчний експеримент. Абстракцiя в даному випадку
досить мовною, i з повним правом можна стверджувати, що нема
нiчого бiльш практичного, нiж витончена теорiя. Складнiсть поляга
в тому, що практичнi рекомендацi
Соцiально-економiчний експеримент як прийом пiзнання не може претендувати на нiверсальнiсть: суперечки про характер соцiально-економiчного експерименту, навiть якщо вiн реалiзу
ться на локальних територiях (проблеми програмування розвитку окремих галузей народного господарства, налагодження нових виробничих звТязкiв, соцiальний захист населення тощо), не можуть бути вiльними вiд впливу моральних, iдеологiчних чи полiтичних чинникiв. Цiннiснi судження про результативнiсть соцiально-економiчного експерименту в той же час не можуть бути вiдокремленими вiд обТ
ктивного економiчного дослiдження. Вони неминуче переплiтаються. Iз розвитком продуктивних сил, нагромадженням знань, набуттям прийомiв i знань з технологi
Провiдним в економiчнiй теорi
Загальнi перспективи економiчно
Ученi-економiсти, вивчаючи матерiали нацiонально
Таким чином, знання економiчно
Використана лтература
1. Г.Н.Климко В.П.Нестеренко Л.О.Канщенко Основи економчно
2. А.С.Гальчинський П.С.кщенко Ю.
.Палкн Основи економчно
3. К.Р.Макконнелл Л.С.Брю УEconomicsФ
4. Поль Самуельсон Економка
5. Ю.В.Нколенко А.В.Демквський В.В.Фещенко Основи економчно