Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Техника как социальный феномен

Нацональний технчний нверситет кра

"Ки

Факультет нформатики та обчислювально

Кафедра: АСОУ

Контрольна робота з курсу "Флософя"

Тема:

"Технка як соцальний феномен"

Виконав: Прийняв:

Студентка групи ЗС-01 Викладач

Соколова Наталя Сергÿвн

м.Ки

2002р.

План.

Вступ

1. Поняття технки. Рзн тлумачення поняття технки.

2. Розвиток технки. Закономрност розвитку технки технчний прогрес.

3. Взамодя технки суспльства

4. Проблеми протирччя розвитку технки

Висновок

Вступ

Наука технка як напрямки людсько

Необхдно вдзначити, що якщо наука - древнй об'кт флософсько

Стрмкий розвиток технки обумовив ? сеосяжний вплив на сучасний свт. Визначальний вплив технки випробують так соцальн сфери й нститути як економка, екологя, наука, полтика т.д.. У нашому столтт це принциповим образом змню соцальний статус технки, перетворю ? у фактор, що визнача майбутн людства. Немаловажне й нша обставина. Сучасна технка се бльше створються зусиллями колективно

Технка нашого часу бльше не технка минулих столть. Технчний розвиток досягло такого рвня, що, у принцип, людина може здйснити будь-як сво бажання, се менше менше залишаться неможливого для людини, оснащеного технкою. се це загострю проблему наслдкв технчного розвитку. Людина так глибоко проника в надра природи, що по сут сво¿ технчна дяльнсть у сучасному свт ста частиною еволюцйного процесу, людина - спвучасником еволюцÿ.

Отже, що ж це за феномен - технка? Яка ? сутнсть, як вона взамодú з природою, суспльством, людиною, як закономрност ? розвитку, яке вдношення до не

1. Поняття технки.

Рзн тлумачення поняття технки.

Довгий складний шлях пройшло у свому розвитку людство весь цей шлях невддльний вд прогресу технки. Мнялися сторичн епохи, вдбувався рух вд одн㺿 формацÿ до ншо

Так вдбулося з технкою. Це поняття виникло ще в античному суспльств бере свй початок вд грецького слова "техне", що означало мння, майстернсть, митецьку дяльнсть. Тепер це слово асоцються в бльшост людей з машинами, рзними знаряддями, усе бльш складними системами, що пронизують практично вс сфери громадського життя людсько

Змст поняття "технка" незвичайно розширився й складнився, тому, дати його адекватне визначення стало справою надзвичайно складною. Багатозначнсть у розумнн технки розма

ТЕХНКА (вд грецького "техне" - мистецтво, майстернсть, мння) - система штучних органв дяльност суспльства, що розвиваться за допомогою сторичного процесу в природному матерал трудових функцй, навичок, досвду знань шляхом пзнання використання сил закономрностей природи. Технка разом з людьми, що створюють ? приводять у дю творить складову частину продуктивних сил суспльства показником тих суспльних вдносин, при яких вдбуваться праця; склада матеральний базис кожно

У такий спосб технка - це феномен, що вимага детального аналзу глибокого флософського осмислення. Вдразу ж потрбно вдзначити, що флософя почала вивчати феномен технки з явним запзненням. Античн концепцÿ вже згадуваного "техне" мали на ваз скорше не технку, мистецтво виробництва речей, що втлю в соб знання, що наслду природ виступа як зразок для розумння мнливого природного буття. Французьк нмецьк просвтител (Даламбер, Ддро, Алштед, Бекман, Юр н.) звернули вагу на ремесла й описали багато технчних нововведень винаходв. Гегель у "Реальнй флософÿ" "Флософÿ права" зв'язав виникнення машини з роздленням прац, дав перший флософський аналз гарматного вдношення людини до природи. Однак перевага, що завжди надавалася флософúю теоретичному знанню розуму, теоретичнй становц перед практичним знанням розумом, очевидно була однúю з причин того, що флософя з явним запзненням звернулася до осмислення феномена технки рол технки в житт людини. У поворот флософÿ до технки величезну роль зграли прац К. Маркса, що дав не тльки економчний аналз рол машини в створенн капталзму, але показав руйнвний вплив машинного способу виробництва на робтника. Цю роль Маркса в соцально-флософському аналз технки визнають с флософи технки.

У наш дн дослдження технки розгортаються в рзних напрямках, технка показала свою фундаментальну роль у всм бутт людини, сформован рзн концепцÿ флософÿ технки. все-таки багато флософв вдзначають незначну роль, що до сьогодншнього дня гра флософя технки середин само

Хоча деяк флософи говорять про вдсутнсть систематично

Можна сказати, що жоден великий мислитель ХХ столття не обйшов свою вагою феномен технки в процес технзацÿ сучасно

При всм рзномантт флософських концепцй технки слд зазначити одну особливсть флософÿ технки - у ? формуванн поряд з професйними флософами величезну роль зграли натуралсти й нженери. Бльш того, у ряд кра

Труднощ флософського дослдження технки зв'язан не тльки з тим, що воно далеко виходить за рамки вивчення методологчних проблем технчного знання технчних наук, але з тим, що воно повинно мстити в соб величезний комплекс рзнордних проблем - вдношення технки людини, технки природи, технки буття, мсця технки в соцокультурному свт, оцнки технчних нновацй науково-технчного прогресу, соцологчних, економчних соцально-психологчних мов наслдкв технчного прогресу, взамовдносин технки прац, нженерно

Якщо проаналзувати т проблеми, що лежать в основ рзних концепцй технки, то можна видлити чотири структуроутворюючих вдношення, що й визначають спосб розгляду технки: технка людина, технка природа, технка буття, технка соцокультурний свт. Вдповдно до цього все рзноманття флософських концепцй технки може бути схематизовано виходячи з того чи ншого типу вдносини, що вважаться найбльш фундаментальним. Тому можна говорити про антропологю технки, натуралстичну онтологю технки, про онтологю технки культурологю технки. Так типи флософських концепцй технки, звичайно, по-рзному визначають й суть технки й перспективи ? розвитку.

Почнемо з праць найбльшого спанського флософа Хосе Ортега-и-Гассета (1883-1955), що користаються широкою популярнстю в нашй кра

Проблематика лекцй Ортеги дуже широка. Технка життя, технка добробут, критика де

Питання про технка перероста в його лекцях у питання про буття людини у свт. Ортега виходить з того, що людське снування, перебування у свт зовсм не схоже на пасивну присутнсть, що "людина - це онтологичний кентавр, одна половина якого росла в природу, а нша виходить за ? меж, тобто

м'я нмецького флософа майже Ханса Блюменберга невдомо нашому читачу. Тим часом, вн - професор нверситетв Гамбургу, Гссена, Бохума, Мюнстера, член Академÿ наук тератури, автор бльш 150 монографй статей, освячених рзним проблемам сучасно

Згдно Блюменбергу, феноменологя розкрила суть технзацÿ, не обмеживши аналзом свту машин, створених людиною, а показавши, що технчний елемент вже мститься в природничонауковй постановц питань, характерно

Разом з тим Блюменберг казу на ряд слабких сторн феноменологчного аналзу технки. Зокрема, вн вдзнача, що технзаця нердко розглядаться Гуссерлем як патологчний процес, флософя виступа як терапя, що ряту вропейську культуру вд хвороб технцизму ряту ? вд катастрофи. Суперечливсть феноменологчно

У тм аналз феноменологчно

Думка Блюменберга про опосередкований характер вдносин людини до дйсност дуже стотна для флософÿ технки. Саме вона поясню рзноманття форм дйсност свтв, у яких живе сучасна людина, неоднозначнсть правил, що регулюють ? життя, метафоричнсть розумння нею свту й себе само

Флософська концепця технки М.Хайдеггера (1889-1976) протисто

Однак, сучасна технка зв'язана з забуттям буття його вдкритост. У цьому джерело т㺿 погрози, що несе з собою технка. Вона форму сугубо технчний спосб конструювання свту, де природа виявляться постачальником енергÿ матералв, ставиться на службу виробництва як добуванню нових матералв, ново

Особливостями цього способу вдносини людини до буття, що з найбльшою силою виражено в технку яке, по Хайдеггеру склада мсю долю людини, :

1) перетворення природи в матерал джерело поставляння енергÿ;

2) нфкаця, що не осяга рзноманття диференцйовансть буття;

3) функцоналзаця, що применшу ндивдуальну самостйнсть реч;

4) протиставлення суб'кта й об'кта при який об'кт включений у систему видобувного надання, свдомсть вдокремлено вд сущого, суб'кт, що ототожнються з опредмечиванием ста лише моментом розвитку технчних засобв;

5) пдпорядкування сього вся планувальному розрахунку, що проекту ;

6) становка на панування, що не обмежуться лише здйсненням вол, способом онтологчнй конституцÿ свту, реч, природи;

7) виршальне значення виробництва, що редукуться до прац, що обробля, добування виготовлення;

8) тилзаця сього вся та замщення природних речей ерзацами;

9) наростання ризику разом з технчним прогресом небезпеки технки для вс㺿 цивлзацÿ, зв'язане з тим, що видобувне виробництво виявляться забуттям буття, що технка спричиня вдволкання вд стини буття, його речевлення;

10) технзаця природознавства вс㺿 науки, що виникла разом з поворотом нововропейського мислення в XVII в. й привела до збльшення технзацÿ свту.

Навчання Хайдеггера про технка, з особою силою ризик, що пдкреслив, небезпеку технки для сучасно

Досить широко питання сутност технки освячений у роботах К. Ясперса. От яке тлумачення технки да цей флософ. "Технка виника, коли для досягнення мети вводяться промжн засоби. Безпосередня дяльнсть, подбно подиху, руху, прийняттю

Дал Ясперс видля характерн риси технки, до яких вдносить наступн:

Розум. Технка спочива на дяльност розуму, на численн в сполученн з передбаченням можливостей з здогадами. Технка оперу механзмами, перетворю сво

Влада. Використання технки да людин влада над природою. Технка пану над природою за допомогою само

Змст технки. Влада ма сенс тльки при наявност мети. Цлями володарювання над природою полегшення життя людини, скорочення щоденних зусиль, затрачуваних на снування, збльшення зручностей. "Змст технки, - пише Ясперс, - складаться в звльненн вд влади природи. п

Види технки. Ясперс розрзня технку, що робить енергю технку, що робить продукти. До технки вн вдносить..будь-яке оперування матералами силами природи для одержання корисних речей об'ктв.

Вдкриття повторювана робота. Технка - це сукупнсть вдкритих людиною прийомв дй, який можна потм повторювати склькох завгодно разв. У цьому поляга розходження мж творчою трудовою дяльнстю.

Перекручування. Виникають тод, коли знаряддя та дÿ перестають бути опосередкованими дями стають самоцллю, й тод абсолютною метою стають засоби.

Таке розумння технки найбльш великими ? дослдниками. Розглянемо дал закономрност ? розвитку.

2. Розвиток технки. Закономрност розвитку технки технчний прогрес

налз технки не може бути обмежений розглядом ? тльки в статиц. Протягом вс㺿 сторÿ людського суспльства технка постйно розвивалася й досконалювалася. Цей розвиток став тепер настльки очевидним, що не виклика н в кого сумнву. Питання про його причини займа тепер багатьох дослдникв. Складнсть цього питання поляга в тому, щоб розкрити джерело технчного розвитку. Звичайний розвиток технки зв'язуться з дяльнстю людей, з

Обов'язково виника питання: чим визначаться вд чого залежить виникнення тих чи нших цлей, в м'я яких розвиваться технка, де криться причина ? розвитку, чим обумовлена технчна творчсть?

В обстановц широкого поширення поглядв технцизму, рзних концепцй, що видляють технку з системи суспльних вдносин, центр ваги досить часто переноситься на духовну сферу, на внутршнй свт людини, що створю розвива технку. Правда, це не означа, що при розгляд причин розвитку технки зовсм гноруються економчн господарськ фактори, але вони не виходять з кола практичних проблем задач. В област ж теорÿ, де вступають у сво

Тут найчастше посилаються на знання, на науку. Наприклад, французький флософ Ж. Фурастье пише: "Отже, по-перше по-друге причиною прискорення прогресу прогрес наукиа Звертаться до науки нмецький флософ Г. Рот. Вн пише : "Кожна область життя породжу тепер вже приналежну

Звертання до науки зараз цлком природно, тому що

нод це питання залишаться без вдповд, в нших же випадках починаються спроби знайти якесь ршення. Наприклад великий нмецький флософ К. Ясперс вважа, що було б безглуздо узагал вдкидати практичну користь науки, не користаючись ? досягнення. Але практичн потреби на його думку не можуть тривалий час пдтримувати науково-технчний прогрес. Наука розвиваться самостйно, у результат внутршнього прагнення людей до знання,

Перебльшення рол свдомост, науки, чисто

Протилежну точку зору займа матералстична далектика, що виходить з визнання саморуху, саморозвитку явищ природи громадського життя, бачить першопричину цього розвитку саморуху в дностей взамодÿ тих протилежних сторн, сил, тенденцй, що внутршньо належн предметам явищам. - принципов положення, що характеризують ядро далектично

Таким чином, основн причини й протирччя, пов'язан з розвитком технки необхдно шукати в процес прац, у самй дяльност людей. Але не можна забувати про те, що сам процес прац може здйснюватися в рзних сферах громадського життя, через як вн включений в снування розвиток сього суспльного органзму. стотно так само те, що на вдмну вд використання технки, що може вдбуватися в будь-якй област, безпосередн ? створення й досконалення здйснються тльки в матеральному виробництв. У результат твориться дуже складне переплетення зчеплення причин, дя численних протирч, у рзному ступен рзному образ, що впливають на розвиток технки. Дослдження механзму цих причин протирч зв'язкв вдносин виявляться дуже складним. Труднощ збльшуються тим, що цей процес реалзуться через свдому дяльнсть людей обов'язково вимага технчно

Одним з можливих шляхв подолання труднощв, зв'язаних з вивченням причин протирч розвитку технки видлення рушйних сил джерел технчного розвитку, так само з'ясування спввдношення мж ними.

Пд рушйними силами розвитку технки розумються так причини протирччя, що зовншнми щодо безпосередньо

Область дÿ рушйних сил розвитку технки поширються на вс сфери громадського життя починаючи вд матерального виробництва закнчуючи явищами надбудовного порядку. Як пише С. В. Шухардин "Головною рушйною силою розвитку технки потреба суспльства в матеральних культурних благах, що виявляться в протирчч мж постйно зростаючими матеральними культурними потребами людей технчних можливостей задоволення цих потреб.

Сам особист суспльн потреби у свому росту розвитку насамперед залежать вд стану виробництва формуються м. Але вони мають визначену самостйнсть, можуть випереджати досягнутий рвень розвитку виробництва, змушувати його розвиватися дал по нÿ створення нових матеральних благ засобв задоволення зростаючих культурних чи потреб по нÿ бльш повного забезпечення вже снуючими матеральними культурними благами.

Можна видлити два види потреб, що виникають у тих чи нших сферах громадського життя формуюють при участ регулюванн з боку економчних вдносин визначен замовлення на розвиток виробництва технки. По-перше, це потреби в таких благах, що використовуються, споживаються в якй-небудь област, але сам не засобами прац. Наприклад, мебл, будучи предметом споживання в сфер побуту не служить засобом прац в цй област. Рст такого роду потреб стимулю вдповдний розвиток визначениха галузей виробництва використовувано

Тут ми пдходимо до тй гран, що роздля област дÿ рушйних сил джерел розвитку технки. Однак, було б не зовсм врно виршувати питання занадто однозначно, крм з област дÿ рушйних сил розвитку технки матеральне виробництво. Воно ма галузеву спецалзацю, що постйно розширються. Тому неможливо недоцльно, щоб кожна галузь для себе створювала необхдну технку. Потреби в цьому реалзуються в тй галуз, де дана технка виготовляться. Але тут роздлова грань вдносна. Наприклад, хмчне виробництво задовольня сво

Процес розвитку технки безпосередньо здйснються не за рахунок рушйних сил, незважаючи на всю

Вдзначаючи розходження мж рушйними силами джерелами розвитку технки тенденцÿ, що звдси випливають, не можна обйти мовчанням деяк питання, що характеризують

Причина розвитку технки - центральна проблема, але дуже важливо те, як протка цей розвиток, у чому виражаться, як основн закономрност лежать у його основ. Розвиток технки - складний процес, що представля собою сукупнсть змн у природнй основ, елементах, структур функцях технчних пристро

Закон дност боротьби протилежностей виявляться у форм боротьби нового з старим, не тльки в боротьб прогресивних науково - технчних дей з деями консервативними, але й у форм виникнення розвитку нового, його спвснування з старим, поступового витиснення останнього. Закон заперечення заперечення виступа у форм нбито повернення до старих технчних дей використання

Ц основн закони далектики впливають на розвиток технки технчного прогресу в цлому. Вплив цих законв виражаться у факторах технчного прогресу, але перш, нж ми перейдемо до

Першою ознакою технчного прогресу перехд кльксних змн у яксн. Закономрне вдмирання старого виникнення нового, бльш зробленого прогресивного, характерно для розвитку всього снуючих. У цьому - суть прогресу суспльства в цлому будь-якй област громадського життя, виробництва, науки технки.

Однак, така поступова змна означа еволюцйний розвиток, що вдповда лише кльксному росту технчниха показникв (параметрв). Рзн нововведення в конструкцÿ збльшують КПД, швидксть надйнсть, спрощують керування, але кожний за таких параметрв одержу не яксн, тльки кльксн змни, тому що до цього т ж сам якост були характерн для цих конструкцй, перехд клькост в яксть у такй змн не ма мсця.

Нова яксть припуска виникнення принципове ново

Нова яксть технчн засоби здобувають тод, коли безупинне збльшення технчних параметрв (клькост) доходить до меж. тод виника необхднсть принципово нового ршення технчно

Тут ми пдходимо до ще однй характернй ознац технчного прогресу. Мова йде про впровадження ново

, нарешт, ще один момент, що характеризу технчний прогрес - його багатостороннсть. Розвиток технки йде далеко не рвномрно. Життя змушу звертати особливу вагу через т чи нш потреби на одн галузей, менше - на нш. Технчний прогрес повинний бути дйсно всебчним, охоплюючи вс галуз виробництва. Чим велика погодженсть гармоня будуть досягнут, тим менше буде вузьких мсць диспропорцй, тим швидше буде проткати технчний прогрес бльший ефект одержить суспльство.

Таким чином, основн закони далектики застосовн до технки. Основн закономрност, наприклад, "перехд вд нижчого рвня до вищого", "наступнсть у розвитку", "нервномрнсть у розвитку окремих галузей" так само поширюються на технку. Але на видленн тльки загального зупинятися не можна. Завдання поляга в тм, щоб пти дал, вивчити т закономрност, що властив не всм суспльним явищам, самй технц, ? розвитку.

нод говорять, що технка розвиваться за законами природи. На доказ приводиться той факт, що будь-яка машина знаряддя заснован на законах явищах природи, як не можна гнорувати, створюючи технку. Дйсно, ц закони не можна вдкинути. Чим краще ми

Технка - суспльне явище, тому, ? розвиток пдлеглий суспльним законам. Але це ще не с. Технка розвиваться не по економчних, полтичних чи нших законах, властивим визначеним сторонам громадського життя, за законами, що виражають ? взамодя з цими сторонами, стйк зв'язки вдносини з ними. Говорячи про природознавство технка, необхдно вдзначити, що вони мають сво

З нею пов'язана вд не

Нарешт, ще одна група закономрностей, що залежить вд першо

Складн знаряддя, машини, технчн пристро

Тому, пдстави вважати, що сну ряд закономрностей елементв внутршньо

Одним з об'ктивних законв, що знаходять сво вдображення в стандартах, взамозамннсть деталей, вузлв, механзмв, машин.

Суть закону проста: будь-яка деталь, вузол, агрегат, машина завжди можуть бути замнен ншими такими ж виробами незалежно вд того, де, ким коли вони виготовлен. Цей закон порвняно загальним, вн складаться на баз цлого ряду приватних законв, що виражають стотн, стйк повторюван багаторазово ознаки елементв й структури конкретних видв технчних пристро

Повторювансть, збереження ознак властивостей можуть мати рзний ступнь спльност, охоплюючи не тльки вузли детал строго визначеного технчного пристрою, але ряду пристро

Структурн закономрност технчних пристро

У складних системах можлив неминуч поломки несправност, вихд з ладу окремих машин, вузлв, деталей, через що припиняться робота вс㺿 системи. Фахвц в област математики пдрахували, що моврнсть виходу з ладу механзму, машини, нÿ пропорцйна добутку моврностей виходу з ладу кожно

У висновку глави хотлося б вдзначити, що няка технка не можлива без участ людини, про технка без людини не може йти мови. Тому надзвичайно важливо простежити механзми взамодÿ технки людини.

3. Взамодя технки суспльства

Багато дослдникв в област флософÿ всерйоз зацкавлен такими проблемами як соцальн наслдки технчного розвитку, етичн проблеми й особливост сучасно

Сьогодн ц проблеми торкають нтереси всього людства. Причому небезпека поляга не тльки в необоротних змнах природного середовища: прямий наслдок цих процесв - змна само

Французький соцолог Ж. Эллюль у робот Друга революця" так явля соб вплив технки на життя людини: "Ми живемо в технчному рацоналстичному свт. Природа вже не наше тваринне оточення. По сут справи, середовище, що помалу створються навколо нас, насамперед Всесвт Машини. Технка сама ста середовищем у буквальному значенн цього слова. Технка оточу нас як суцльний кокон без просвтв, що робить природу зовсм марно

Таким чином, технчний прогрес з погляду флософв технки, робить згубний вплив не тльки на навколишн середовище, але на те, як людина сприйма цей свт. Технка, перетворюючись в самостйне цлсне середовище, переутворю наше сприйняття свту, вторгаться навть в область мистецтва. "Мистецтво, - пише Эллюль, по-справжньому корнено в цьому середовищ, що, з сво¿ сторони цлком реальне вимогливе. переходу, що вчинився, вд старого, традицйного середовища до цього технчного середовища досить для пояснення всх особливостей сучасного мистецтва. ся творчсть зосереджуться в област технки мльйони технчних засобв виступають свдченням цього технчного розмаху, набагато бльш разючого, чим се те, що змг зробити художник. Художник же не може залишатися творцем перед реальнстю цього колосального продукування речей, матералв, товарв, потреб, символв, що викидаються щорчно технчним виробництвом. Тепершн мистецтво - вдображення технчно

Протилежну точку зору займа Х. Ортега-и-Гассет у сво

Дал приводиться такий факт, що за одне столття населення квропи збльшилося приблизно в 3.5 рази, завдяки технц вс ц люди можуть нормально жити працювати. "Якби технка занепала, сотн мльйонв людей припинили б снування". Однак, рст технки несе в соб не тльки позитивн сторони. Вн послужив причиною чимало

Взамодя технки суспльства у сво

В основнй де

Торкався це питання видний нмецький флософ Карл Ясперс. Як природа змню свй вигляд пд впливом технки, яке зворотна дя на людину робить його технчна дяльнсть, тобто як характер його прац, органзаця його прац його вплив на середовище змнюють само

Безсумнвно одне: технка спрямована на те, щоб у ход перетворення вс㺿 трудово

Зовсм ншу позицю стосовно технки спираючи на прац К. Маркса займа В. И. Ленн. Прогрес технки по думц Ленна в остаточному пдсумку приводить до соцальних перетворень (класи, родина, особистсть). Взамодя технки як елемента продуктивних сил з соцальними нститутами носить складний неоднозначний характер. Технка вплива на суспльство рзними шляхами в рзних формах. У залежност вд соцально-економчних мов ? застосування цей вплив перетерплю модифкацÿ - зм'якшуться, амортизуться, чи навпаки, пдсилються, збльшуться. нарешт, сам розвиток технки випробу могутнй вплив економчних, полтичних дейних нститутв суспльства, що чи може стимулювати науково-технчний прогрес, чи гальмувати його, модифкуючи технчн форми затримуючи

При аналз механзму соцального впливу технки важливо звернути вагу на наступн три моменти:

Вплив технки на суспльство йде насамперед через пдвищення продуктивност прац, що обумовлються розвитком технчних засобв. Рст продуктивност прац, що з'явився наслдком досконалення первсних найпростших знарядь виробництва призвв до росту суспльного багатства, до виникнення деякого надлишку сукупного суспльного продукту, отже, до приватно

ншим напрямком впливу технки на суспльство спецалзаця засобв прац, що служить технчною основою подлу прац. Розвита автоматика, що цлком усува суб'кта як механчне знаряддя з сво¿ структури, кладе кнець подлу людсько

Нарешт, по-трет, при аналз соцально

Рст продуктивност прац, будучи головним, пдсумковим напрямком впливу технки на суспльство, рунтуться на двох нших вдзначених напрямках цього впливу. Крм основних факторв впливу технки на суспльство можна назвати так само деяк нш: форму технчних засобв,

мислення т.д.

З ншо

      Технологчним рвнем розвитку виробництва;

      його органзацúю;

      соцально-економчними вдносинами;

      господарською полтикою держави;

      економчними полтичними вдносинами мж державами мжнародним подлом прац.

4. Проблеми протирччя розвитку технки

Розвиток технки в сучасному свт се бльш гостро виявля дво

Протягом столть наукова технчна дяльнсть вважалися морально нейтральними. Сьогодн ми вже не можемо зневажати етичним контекстом дяльност чи вченого нженера.

нженер у сучасному свт повинний свдомлювати свою вдповдальнсть перед людською цивлзацúю. Сьогодн нженер - служитель гуманност. Людство усе бльше виявляться залежним вд наслдкв технчного розвитку. У цьому зв'язку керування технчним прогресом, його стримування, регулювання, здйснення його цлей, оцнка результатв виявляються сьогодн не тльки нженерною, державною, правлнською, але й етичною проблемою.

"Нколи ще колись в сторÿ, - пише нмецький флософ А. Хунинг, - на людину не покладалася настльки велика вдповдальнсть, як сьогодн, тому що ще нколи вн не володв настльки великою - багаторазово зросло

Стаючи спвучасником еволюцÿ людина повинна допомагати

На пороз XXI в. людство виявилося перед необхднстю ршення проблем свтового порядку: забруднення навколишнього середовища вдходами промислового виробництва; невдновне вичерпання природних ресурсв; порушення балансу в демографчних процесах; небезпека радоактивно

Некерована технологчна експанся викликала широку полемку на Заход. 60- роки стали вхою в наростанн кризово

У 1972 роц стало сенсацйним опублкування "Меж росту" - першо

За прогнозом Медоуза його колег, зробленому бльш чверт столття назад, людство впевнено йде назустрч глобальнй катастроф, никнути яку можна, тльки прийнявши вдповдн мри, спрямован насамперед на обмеження, регулювання зростання виробництва, видобуток виробництво природних ресурсв. Але справа не тльки в цьому. Особливу цннсть представля принципово новий пдхд чених до поняття самих критерÿв соцального прогресу, що дотепер традицйно вбачалися в безупинному нарощуванн продуктивних потужностей, спрямованих на постйне збльшення виробництва з

Висновки, до яких прийшли дослдники, викликали безлч критичних зауважень, суперечок, дискусй. Книга була зустрнута з величезним нтересом переведена на 35 мов. У нй Д. Медоуз писав: "Часто задаться питання, чи продовжумо ми зараз вважати, що отриман в ход нашого дослдження результати точними... я можу затверджувати без сяких застережень, що вс головн варанти майбутнього свтового розвитку, що ми виявили дослджували у сво

За чверть столття вченими рзних кра

-допомогти людям планети свдомити значимсть складнсть проблем, що коштують перед людством на рубеж XXI в.;

-сприяти встановленню нових вдносин, що необхдн для запобгання глобально

Один з напрямкв дяльност Римського клуба - нформування широко

У 1991 роц Римський клуб звернувся до людства з закликом про солдарнсть. Доля свтового спвтовариства залежить вд розумння серйозност глобальних проблем причетност кожно

Висновок

Сьогодн ми можемо говорити лише про перод становлення флософÿ технки як спецально

1 Включення технки в картину свту для того, щоб забезпечити формування в суспльнй свдомост оптимстично

2 Вивчення далектики технки технчних наук, так само

3 Аналз методологчних теоретико-пзнавальних проблем технчних наук нженерно

4 Теоретичне ршення моральних етичних проблем розвитку технки, що служить основою для вдповдально

Значимсть питання до чого може привести людини невтримний розвиток технки настльки великий, що в даний час ця галузь людсько

Одне у всякому раз очевидно: технк тльки засб, сама по соб вона не гарна не дурна. с залежить вд того, що з ? зробить людина, чому вона служить, у як мови вона ? ставить. Усе питання в тм, що за людина пдкорить ? соб, якою виявить вона себе з ? допомогою. Чи може случитися, що технка, вдрвавши вд змсту людського життя, перетвориться в засб шаленого божевлля нелюдей, чи, що вся земна куля разом з сма людьми стане ггантською фабрикою, мурашником, що, роблячи знищуючи, залишаться в цьому вчному круговорот порожнм циклом, позбавлених сякого змсту змсту подй? Розум може конструювати таку можливсть, однак, свдомсть нашо

Отже, флософська проблема технки сну. Технку вивчали багато флософв, але тльки в наш час ця проблема одержала сво найбльше поширення. Технка, претвориться сама, перетворить людину, змушу ? жити у свому скаженому темп. Флософська думка повинна чтко розумти весь змст ц㺿 реальност, вд того,

наскльки правильно, осмислено ми пдйдемо до ршення цих питань, прямо залежить майбутн людства.

Список лтератури.

1.    Мелещенко Ю. С. Техника и закономерности ее развития. Лениздат, 1970 г. 248 с.

2.    Мелещенко Ю. С. Человек, общество, техника. Лениздат, 1965 г. 344 с.

3.    Митчем К. Что такое философия техники? М.: Аспект-пресс, 1995, 149 с.

4.    Сахаров А. Д. Мир через полвека (мир в 2024 году) // Вопросы философии, 1989 г. № 1, с. 27-34.

5.    Философия Мартина Хайдеггера и современность. Сб. ст. М. Наука 1991 г.253 с.

6.    Философский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия 1983 г.

7.    Шухардин С. В., Кузин А. А. Теоретические аспекты современной научно - технической революции. М.: Наука, 1980 г.144 с.

8.    Ясперс К. Смысл и назначение истории. М.: Республика, 1994 г. 527 с.