Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Скачайте в формате документа WORD


См чудес свту

на тему:

УСм чудес

свтуФ

Виконала:

Вальчишин О.

Група 17

ааааа Тернопль

2003 р.

ЗМСТ:

1.Чудова смка.

кгипетськ прамди...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..2

Висяч сади у Вавилон...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.....3

Храм Артемди в Ефес...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..ЕЕЕЕ...4

Статуя Зевса в Олмп...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...ЕЕЕЕ...6

Галкарнаський мавзолей...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..Е.ЕЕЕ...7

Колос РодоськийЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ....Е...8

Фороський маяк...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..9

2.Список використовувано лтературиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ........Е11

1

кгипетськ прамди

а Ус на свт бояться часу, а час боться прамд.

Вони пднмаються серед гарячих пскв Лвйсько пустел тягнуться на десятки клометрв вд сучасного Кара до Фаюмського каналу.

Сама древня - прамда фараона Джосера - споруджена бля п'яти тисяч рокв тому. п висота 60 метрв. Будвельник першо прамди мхотеп був архтектором, лкарем, астрономом, письменником, радником фараона, протягом багатьох столть вважався найбльшим мудрецем стародавност, а пзн часи був обожнений, у його честь споруджувалися стату храми.

Прамди служили фараонам, вдповдно до х релг, сходами, по якй вони пднмалися на небо. Тому сам древн прамди були схдчастими, мали форму сход, тльки в бльш пзн стни гладк. Чому це вдбулося, дотепер не з'ясоване.

Археологи нарахували 80 прамд. Не ус вони дйшли до наших днв.

Сам знаменит три велик прамди бля Гзи: Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) Мекерина (Менкаура). Найбльша з них, прамда Хеопса, споруджена в XXV столтт до нашо ери. Спочатку вона пднмалася на 147 метрв, але з-за опускання пскв висота зменшилася до 137 метрв. Кожна сторона квадратно пдстави прамди склада 233 метра, чи, якщо бути точним, одна сторона довша ншо на 20 сантиметрв, тобто помилка усього в 0,9. Площа прамди бльш 50 тисяч квадратних метрв. Прамда Хеопса майже суцльно кам'яно кладки. п внутршн примщення займають дуже невеликий обсяг - не бльш 3-4 %.

Прамда складаться з двох мльйонв трьохсот тисяч кубчних блокв вапняку з гладко вдшлфованими сторонами. По пдрахунку Наполеона, кам'яних блокв вд трьох прамд Гзи вистачило б, що б оперезати усю Францю стною висотою в три метри товщиною в 30 сантиметрв. Пдрахували, що кожен блок важить в основному 2,5 тонни, а найважчий - 15 тонн. Загальна вага прамди близько 5,7 мльйона тонн. Камен тримаються власною вагою - някого сполучного матералу нема. Незважаючи на це, блоки настльки ретельно пригнан один до ншого, що щлина мж ними не бльш п'яти млметрв.

Така митецька робота каменотесв виклика подив. Адже вона виконана в основному кам'яними знаряддями. Вдомий зодчий ц прамди - Хемун.

Дослдникв, як намагалися з'ясувати, яким чином древн будвельники змогли спорудити таке грандозне спорудження, так ще не просто спорудити, а додати йому геометрично правильну форму прамди, усе це ставило в тупик. нод, як про мегалтичн спорудження, висловлються думка, що прамди не мг побудувати народ, що живе в бронзовому столтт, що в створенн цих колосальних споруджень приймали... нопланетяни.

Поступово тамниця зведення прамд розкривалася. Тепер думають, що прамди, моврнше всього, будувалися так. На правом берез Нлу в каменоломнях поблизу Мемфса тисяч людей були зайнят видобутком блого тонко зернистого вапняку. У скел позначали границ майбутнього блоку, потм по цих границях видовбували глибоку канаву, а в не забивали клини з сухого дерева, що обливали водою. Дерево розбухало, збльшуючись в обсяз, трщина розширювалася, , зрештою, монолт вдокремлювався вд скел. Потм

2

кам'яну брилу на мсц обробляли нструментами з каменю, мд дерева. Вона здобувала форму стандартного куба. В околицях Асуана зараз снують древн каменоломн, на територ яких знайдене багато готових блокв. Оброблен блоки на човнах перевозили на нший берег Нлу. Дал х везли по спецально прокладенй дороз, на будвництво яко пшло 10 рокв яка, за словами Геродота, тльки небагато простше спорудження прамд. Потм у пднжжя майбутньо прамди лицьову сторону ретельно шлфували, використовуючи для цього камнь псок.

Прамда зводилася на корнному вапняковому масив, розчищеному вд наносного пску гравю. Геродот затверджу, що спорудження прамди тривало 20 рокв. Пд час щорчних розливв Нлу селяни були вльн вд сльськогосподарських робт, над спорудженням прамди працювало безупинно в плин кожних трьох мсяцв по 100 тисяч чоловк. Англйський археолог Флндерс Петр вважа, що 100 тисяч будвельникв, працюючи по трьох мсяця в роц, могли б звести велику прамду швидше, нж за 20 рокв.

Щоб пдняти блоки, гиптяни будували з цегли каменю похилий насип з кутом пдйому близько 15. У мру того як споруджуваласяа прамда, насип подовжували. Додор Сицлйский затверджував, що по цих насипах камнь тягли на дерев'яних санях. дйсно археологи знайшли залишки таких саней. Сучасн дослдники вважають, щоа для зменшення тертя трасу постйно змочували водою, так що полози легко сковзали по бруду. Потм за допомогою дерев'яних важелв блоки встановлювали на мсце. Коли будвництво в основному закнчували, похилийа насип розрвнювали, а поверхня прамди закривали облицьованими блоками.

Прамди, може бути, сам знаменит архтектурн спорудження у свт. З нженерно ж точки зору, це примтивн будвл, гори складен людьми. Однак цль була досягнута - прамди стали вчними монументами, переживши тисячорччя. Уперше були побудован настльки висок спорудження, що залишилися аж до Ейфелево веж свордним рекордом.

ВИСЯЧ САДИ У ВАВИЛОН.

У 90 клометрах вд Багдада знаходяться руни Вавилона. Древн мсто давно пересталоа снувати, але сьогодн руни свдчать про його грандознсть. УМсто великеЕмсто мцнеФ, - сказано про це мсто в Ббл. Уа VII столтт до нашо ери Вавилон було найбльшим багатим мстом Древнього Сходу. Багато дивних споруджень було у Вавилон, але бльше всього уражали висяч сади царського палацу, сади, що стали легендою.

Створення знаменитих садв легенда зв'язу з м'ям Семрамди, цариц Ассир. Додор нш грецьк сторики розповдають, що нею були побудован висяч сади у Вавилон.

Семрамда - Шаммурамат - сторичне обличчя, але життя легендарне. По переказ, дочка богин Деркето - Семрамда росла в пустел, у згра голубв. Потм побачили пастухи вддали доглядачу царських черд Симмасу, що виховав як рдну дочку. Царський вовода Оанн побачив двчину женився на нй. Семрамда була дивно красива, розумна вдважна. Вона зачарувала царя, що вдняв у свого воводи.а Оанн позбавив себе життя, а Семрамда стала царицею. Псля смерт чоловка вона стала спадкомицею престолу, хоча в них був син Ннй. Тод - те проявилися здбност в мирному керуванн державою. Вона побудувала царське мсто Вавилон з могутнми стнами вежами, з чудовим

3

мостом через квфрат дивний храм Белу. При нй була прокладена зручна дорога через смох гряд Загроскою ланцюга в Лдю, де вона теж побудувала столицю Екбатану з прекрасним царським палацом, а воду до столиц провела через тунель з далеких грських озер. Двр Семрамди блищав пишнотою. Нню наскучило безславне життя, вн органзував проти матер змову. Цариця добровльно передала сину владу, а сама, перетворивши в голубку, полетла з палацу з зграю голубв. З цього часу асирйц стали величати богинею, а голуб став для них священним птахом.

Однак знаменит Увисяч сади У були розбит неа Семрамдоюа навть не в часи царювання, а пзнше, на честь ншо, на жаль, не легендарно жнки. Вони були побудован за наказом Навуходоносора для його кохано дружини Амтс - мдейсько царвни, що тужила в курному Вавилон по зелених пагорбах Мд. Цей цар, що знищувало мсто за мстом навть цлими державами, багато будував у Вавилон. Навуходоносор перетворив столицю в неприступну твердиню й оточив себе безприкладню, навть у т часи розкшшю.

Свй палац Навуходоносор побудував на штучно створенй площадц, пднято на висоту чотириярусного спорудження. На насипних терасах, що спочивають на зводах, були розбит висяч сади. Зводи пдтримували могутн висок колони, розташован усередин кожного поверху. Платформи терас представляли складне спорудження. У хнй пдстав лежали масивн кам'ян плити з шаром очерету, залитим асфальтом. Потм йшов подвйний ряд цеглин, з'днаних гпсом. Ще вище свинцев пластини для затримки води. Саму терасу покривал товстий шар родючо земл, у якому могли пустити корен велик дерева. Поверхи садв пднмалися уступами з'днувалися широкими положистими сход, покритими рожевими блими каменями. Висота поверхв досягала 50 лктв (27,75 м) давала досить свтла для рослин.

У взках, запряжених биками, привозили у Вавилон дерева, загорнен в мокру рогожу, насння рдких рослин, трав кущв.

розцвли в незвичайних садах дерева самих дивних порд прекрасн квти. День нч сотн рабв обертали водопдйомне колесо з шкрянимиа цебрами, подаючи у висяч сади воду з рки квфрат.

Чудов сади з рдкими деревами, красивими ароматними квтами прохолодою в пекучому Вавилон були по стин чудом свтла. У покоях нижнього ярусу цих садв провв сво останн дн в червн 323 року до н.е. Олександр Македонський.

Висяч сади були зруйнован повенями квфрату, що пд час паводка пднматься на 3 - 4 метри. Древнй Вавилон давно перестав снувати, але м'я його живе дотепер.

ХРАМ АРТЕМДИ В ЕФЕС

У VI столтт до нашо ери небувалого розквту досягло давньогрецьке мсто Ефес, заснований на захдному узбережж Мало Аз в Кар ще в XII столтт до н.е. Покровителькою мста була Артемда - дочка пануючого богв людей усемогутнього Зевса Лто, сестра златокудрого Аполлона. Спочатку Артемда була богинею родючост, покровителькою тварин полювання, а також богинею мсяця, потм - покровителькою цнотливост й охоронницею породлей. Цлком природне ршення процвтаючих городян побудувати величний храм на честь тако покровительки. Утм, цей намр мало практичне

4

значення. Ефесц вели велик лихварськ операц, пд велик вдсотки вддавали грош в позики. Старйшини сподвалися, що нове спорудження збльшить оборот УбанкуФ Артемди.

Запрошений для складання проекту будвництва храму вдомий архтектор Харсифрон з Кноса запропонував побудувати мармуровий храм, оперезаний подвйним рядом струнких колон. Однак справа ускладнювалася тим, що по близькост не було мармуру.

Допомг випадок. Один раз пастух Пксодор пас череду на зелених пагорбах недалеко вд Ефеса. Два барани виршили з'ясувати вдносини. Нахиливши голови, вони помчалися назустрч один одному, але промахнулися. а один з них з ходу стукнувся об скелю. Так так, що вд вдлетв осколок слпучо близни. Подальша доля баранв невдома, але хня битва виявилася сторичною. Здивований пастух пдняв камнь, уважно оглянув його раптом, кинувши череду, поспшив у мсто. Радсн городяни втали пастуха, облачили його в дорог одяги, невдомий Пксодор став знаменитстю квангелм, що значить: УПринсший благу звсткуФ.

Будвництво храму продовжувалося 120 рокв. Його виршили будувати недалеко вд устя рки Касти. ерунт тут був болотиста. Думали, що саме таким шляхом удасться послабити поштовхи землетрусв, часто вдбуючихся на узбережж Мало Аз. ерунт посипали товченим вугллям, що ретельно утрамбовували.

По багнистй земл було важко перевозити мармуров колони з каменоломень, що знаходилися в 12 клометрах вд храму. Колеса взкв грузнули в болотистому рунт. Тод Харсифрон запропонував дотепний спосб, яким древн вирвнювали рунт. У кнц колони забили залзн лозини, змцнивши хнм оловом, на ц ос по обидва боки колони насадили колеса такого розмру, що кам'яна колона висла на залзних осях. Потм прикрпили довг жердини, упрягли бикв. Колона, перетворена у свордне колесо, покотилася по багнистй дороз.

При Харсифроне був зведений будинок храму встановлена колонада. Але до завершення будвл було ще далеко. Будвництво продовжив син Харсифрона архтектор Метаген. Йому удалося закнчити верхню частину храму. На превелику силу балки витягали канатами по похилй площин на висоту храму. Але отут починалося саме складне. Потрбно було покласти архтрав на вершину колони так обережно, щоб не зашкодити каптель. Як у свй час, батько, Метаген дотепно виршив виникл труднощ. На вершину колони поклали мшки з пском, на них обережно опустили балки, пд вагою яких псок поступово висипався, балка плавно лягала на мсце. Утм, цей спосб був вдомий ще давньогипетським будвельникам.

Метоген теж не встиг добудувати храм, це випало на частку архтекторв Пеонта Диметря. У 550 роц до н.е., коли легкий витончений бломармуровий будинок з чудовою обробкою вдкрилося поглядам сучасникв, воно викликало подив замилування.

Святилище було величезне, довгжиною 110 шириною 55 метрв. Довкола нього йшли два ряди кам'яних колон висотою до 18 метрв. За свдченням Плиня Старшого, х було 127. Двосхилий дах був зроблений не з черепиц, як у древнх храмах, а з мармурових плит.

Пройшло майже 200 рокв. У 356 роц до нашо ери житель Ефеса Герострат, оманються честолюбною дею за будь-яку цну увчнити сво м'я, пдпалив святиню малоазатських мст. Це вдбулося в нч народження Олександра Македонського. сторя не зберегла дат народження смерт паля не повинна була зберегти навть його мен.

5

Але зрадити вчному забуттю його м'я не удалося: у четвертому столтт до н.е. про нього згадав давньогрецький сторик Феолен.

Храм сильно постраждав. Видобутком вогню виявилися дерев'ян конструкц. Трснули балки перекриттв колони. Це була велика втрата. Жител Ефеса не могли з нею примириться. На вдновлення храму вддали сво заощадження коштовност. пх пдтримали жител нших мст Мало Аз. Сам Олександр Македонський запропонував оплатити вс минул майбутн витрати поа реконструкц храму. Однак поставив умову, щоб у храм з'явився напис, що вдплачу належне його заслугам. Эфесц умови не прийняли тактовно вдповли богорвному полководцю, що УбогуФ не личить споруджувати храми ншим богам.

Вдновленням храму Артемди зайнявся архтектор Хейрократ, що внс деяк змни, пдняв схдчасту пдставу, щоб храм пднмався над будвлями, що виросли довкола нього за останн сторччя.

Зсередини храм був облицьований мармуровими плитами. У головному зал стояла статуя Артемди висотою 15 метрв, покрита золотими прикрасами коштовностями. У художньому оформленн взяли участь видатн грецьк скульптори живописц. Рельф для ввтаря бля храму вирзував знаменитий афнський скульптор Пракситель, рельф на однй з колон - нший знаменитий скульптор Скопас. Слухи про незрвнянну красу, струнксть, грандознсть багатств вдновленого храму поширилися по усьому античному свт. не дивно, що храм Артемди в Ефес став одним з чудес свту.

У 263 роц храм Артемди був розграбований готами. Довершили загибель храму болотистий рунт, що поступово поглинув величезний будинок, рка Кастра, наносами покривша залишки спорудження. Коли археологи зацкавилися храмом Артемди, на поверхн земл нчого не було видно. Десятилття потрбн були археологам архтекторам, щоб вдтворити первсний вигляд одного з чудес свту.

СТАТУЯ ЗЕВСА В ОЛМПп

Давньогрецьке мсто Олмпя, розташоване у пвнчно-захднй частин Пелопоннесу, був релгйним центром, мсцем культу верховного бога древнх грекв Зевса проведення, присвячених йому Олмпйських гор, Це був найбльший художнй центр Древньо Грец. Архтектурний ансамбль Олимп в основному склався в VII - IV столттях до н.е. Тут були зведен чудов храми богв - велик мал.

Там знаходилося й одне з семи чудес свту - величезна прекрасна статуя владики Олмпу Зевса.

Як свдчать античн сторики, в олмпйськй долин мали майстерних багато видатн еллнських скульпторв - Мирон, Полклет, Скопас, Пракситель. Статуя Зевса була вилплена генальним давньогрецьким скульптором Фдм. Корнний афнянин, Фдй народився, як думають, близько 500 року до н.е. помер близько 430 року. Вн був найбльшим скульптором, архтектором, живописцем, мислителем. За свдченням древнх авторв, Фдй у свох скульптурних образах зумв передати надлюдську велич. Таким надлюдським образом була, мабуть, його статуя Зевса, створена для храму в Олимп. Статуя знаходилася наприкнц величезного залу храму, довжина якого складала 64 метра,

6

ширина - 28 метрв, а висота внутршнього примщення - близько 20 метрв.

Величезний 14 метровий Зевс сидв на трон з золота, слоново кстки, чорного дерева дорогоцнних каменв. На трон Фдй вдтворив чимало сюжетв еллнсько мфолог фгури цлком реальних людей, зокрема свого улюбленця хлопчика Пантарка, що став переможцем на 86 - их Олмпйських грах у боротьб серед самих молодших хлопчикв.

Фдй створив статую з золота слоново кстки. Пластинки цих дорогоцнних матералв мистецьки закрплювалися на спецальному дерев'яному каркас. По описах голову Зевса прикрашав золотий внок з маслинових галузей - знак миролюбства грзного бога. Оголена до пояса фгура Зевса його голова були виточен з слоново кстки. В однй руц вн тримав золоту статую крилато фгури перемоги Нки, ншою спирався на скпетр з орлом на верхньому кнц. Плащ, перекинутий через плече, волосся борода Зевса були вилплен з золота. Статуя здавалася живою: от - от Зевс пднметься з трону.

У наслдку статуя Зевса була перевезена в Константинополь. Багато творв язичеського мистецтва знищили християнськ фанатики, але дивну статую Зевса зруйнувати не посмли. Однак у V столтт згорв палац мператора Феодося II, а з ним генальний утвр Фидия. Статуя Зевса зникла. Про не вдомо лише по свдченнях древнх авторв. З перемогою християнства занепала язичеська Олмпя, а в 426 роц вона була спалена за наказом римського мператора Феодося II. збережен будвл стату були зруйнован землетрусами в 522 551 роках.

ГАЛКАРНАСКИЙ МАВЗОЛЕЙ

Одним з самих грандозних пам'ятникв грецько архтектури пзньо класики була чудова гробниця в Малй Аз, у столиц невеликого Карйсько держави - Галкарнасе.

Галкарнас мав зручне географчне розташування. Тут був гарний порт, укрплений самою природою, зручний у торговому вдношенн. Уздовж гаван знаходилася ринкова площа, дал нагору через центр закруту облямвок була прокладена широко розгорнута вулиця, Упосередин яко був, спорудять Мавзолей, споруджений у такому грандозному масштаб, що вн числився серед семи чудес свтуФ, - записав Втрувй.

Гробниця була споруджена в IV столтт до н.е. царицею Артемсей. Мавсол був, зважаючи на все, жорстокий правитель, уводив податок за податком, витягаючи доходи з усього, наприклад, з похоронних чи обрядв волосся. Багатства його були величезн.

В архтектур Галкарнаського Мавзолею вперше в грецькй архтектур сполучалися вс три знаменитих ордери, грецький, ончний, коринфский. Нижнй поверх пдтримувався 15 доричними колонами, внутршн колони верхнього поверху були коринфскими, а зовншн - ончними. У Мавзоле сполучалися стругаючи геометричнсть, масивна простота, виконана внутршньо сили, прагнення до декоративност, до легкост форм, плавност лнй.

Галкарнаський Мавзолей - триярусне спорудження. Перший ярус оперзувала стрчка рельфу з блого мармуру. Тут мстився заупокйний храм площею в 5 кв. метрв висотою близько 20 метрв. Другий ярус утворювала струнка мармурова колонада, а третй - прамдальна покрвля, теж мармурова. Внчала будинок чотирьох кнна колсниця (квадрига), що правили мармуров Мавсол Артимеся. Урочисте спорудження досягало 40 -5 метрв висоти. Навколо гробниц розташовувалися стату левв вершникв, що скачуть.

7

Будували Мавзолей зодч Сатир Пфй, а його скульптурний пристрй був доручений декльком майстрам, у тому числ великому Скопасу. Збереглися уламки фрза гробниц Мавсола, що зображу битву грекв з амазонками - УАмазономахяФ. Учен вважають, що це робота Скопаса чи його майстерн.

Дев'ятнадцять столть стояв Мавзолей. Нехватка каменю привела до загибел цлого ряду найцннших пам'ятникв. Така ж доля осягла Мавзолей у Галкарнасе. Гробницю пануючи, що небагато зашкодило землетрус, знесли лицар - огонсти, побудувавши з кам'яний монастир - мцнсть. Про руйнування Галкарнасского Мавзолею вдомо з середньовчно хронки.

Стату Мавсола й Артемес, а так само нш прикраси Мавзолею збергаються зараз у Британському музе в Лондон. Пам'ять про Галкарнаський Мавзолей залишилася в безлч споруджень подбного роду, що згодом зводилися в рзних мстах Близького Схду, а також у слов УмавзолейФ.

КОЛОС РОДОСЬКИЙ

У схднй частин Середземноморя,а розташований острв Родос - один з центрв егейсько культури. До наших днв збереглися численн твори античного мистецтва острова Родос. Видатним добутком статуя Гелоса, так називаний Колос Родоський.

У третм столтт до н.е. на острв Родоса напав полководець Деметрй. Однак здолати Родосцв йому не удалося, не дивлячись на спецальн облогов машини - останн слово вйськово технки. Деметрй вдступив, кинувши на берез величезну оббиту залзом облогову вежу з таранами перекидним мостом, катапультами, площадками для десанту - гелополду, що надавали руху 3400 вонв. Ця гелополда - те ж свого роду чудо свту - замсть руйнування принесла мсту несподвану вигоду всесвтню славу. Заповзятлив купц, купили в родосцв гелополду Уна металобрухтФ за надзвичайн грош - 300 талантв. На грош, виручен вд продажу веж, звели статую Гелоса - заступника Родосу. Це одне з семи чудес свту було споруджено в 292 - 280 р. до н.е. У пам'ять про успшну оборону острова.

На торговй площ мж морем мськими воротами, на облицьованому блим мармуром штучному пагорб, висотою 7 метрв, булаа поставлена найбльша на свт статуя юнака ростом 36 метрв. Рзн автори вказують рзну висоту стату, збльшуючи чи ледве не вдвч. У всякому раз, статуя настльки велика, що лише деяк люди могли обхопити руками великий палець стату. Могутн ноги юнака були ледве розставлен, долоня право руки приставлена до очей, у лвй вн тримав спадаюче до земл покривало. Злегка вдхиливши назад, юнак удивлявся вдалину. Голову прикрашав внець з розбжних убк променв. Це булоа зображення бога Гелоса - заступника променв. Вважалося, що острв пднятий з дна моря велнням цього бога.

Автором чудово стату був представник Родосько школи скульптор Харес, учень Лсиппа.

Конструкця ггантсько стату складалася з трьох масивних кам'яних стовпв, що виконували роль опор у ногах стату покривал. На рвн плч в пояс стовпи з'днувалися залзними поперечними балками. Спвробтник Британського музею Мерлон припуска, що

8

перетин залзних брускв на рвн щиколотки стату було зразкове 4,5 кв. дюйми. Вище нижче цього мсця величина перетину поступово зменшувався. Стовпи балки були основою залзного каркаса, що покрили карбованими аркушами бронзи товщиною 1,6 млметра.

Статуя споруджувалася 12 рокв. Усе вище виростала статуя, захована в зростаючй разом з нею земляного насипу, на якй працювали майстри. Коли голову стату прикрасили променистим внцем насипай розбрали, уражен родосц побачили чудовий твр мистецтва. Швидко поширилася поголоска про це чудо свта, чи життя виявилося дуже коротким, але слава мцно.

Статуя не простояла пвстолття. У 224 роц до н.е. вона була зруйнована сильним землетрусом. Самим уразливим мсцем виявилися колна - вище колн статуя згнулася таким чином, що голова плеч уперлися в землю. Родосц хн сусди намагалися пдняти поваленого гганта. кгипетський цар надслав митецьких майстрв трохи стльник талантв мд. На жаль, вдновити статую не удалося. Майже 1 рокв лежала на берез бухти розколота статуя, що стала визначною пам'яткою Родосу. Тльки в 977 роц арабський намсник продав заповзятливому купцю на переплавляння. Колоса було розрзано на частини, дорогу бронзу вдвезли наа 90а верблюдах.

ФОРОСЬКИЙ МАЯК

У 332 - 331 р. до н.е. Олександр Македонський заснував столицю еллнстичного кгипту Олександрю. Тут знаходиться знаменитий Олександрйський мусейон - один з головних наукових культурних центрв античного свту, а при ньому не менш знаменита Олександрйська бблотека, у якй нараховувалося, чи ледве н 700 тисяч томв грецьких схдних книг. Олександря був самим багатим мстом свого часу. Багато чудових споруджень було зведено в Олександр. До них належить Олександрйський маяк на скелястому остров Форос поблизу дельти Нлу.

Використання маякв почалося в далекй давнин пов'язано з розвитком мореплавання. Спочатку це були багаття, розташован на високих берегах, а потм штучн спорудження. Одне з семи чудес древнього свту - Олександрйський, чи Фороський, що свтиться маяк був споруджений у 283 роц до н.е. Будвництво цього ггантського спорудження зайняло всього 5 рокв, що саме по соб примтно.

Основним будвельним матералом для нього послужив вапняк, мармур, грант.

Маяк складався з трьох поставлених одна на ншу поступово зменшуваних веж. Висота маяка величезна: по одним даним 120 метрв, по описах бн - аль - Сайха (XI в.) - 130 -140 метрв, по деяких сучасних публкацях, навть 180 метрв.

Пдстава нижньо веж квадратне - розмр сторони 30,5 метра. Нижня вежа висотою 60 метрв була складена з кам'яних плит, прикрашених витонченою скульптурною роботою. Середня, восьмигранна, вежа висотою в 40 метрв, облицьована бломармуровими плитами. Верхня вежа - лхтар - кругла, з куполом, установленому на грантних колонах, була увнчана величезною бронзовою статую заступника морв Посейдона висотою 8 метрв.

На верхвц третьо веж в об'мистй бронзовй чаш жеврло деревне вуглля, вдблиск якого за допомогою складно системи дзеркал на 100 миль указував мсцезнаходження

9

гаван. Через весь маяк проходила шахта, навколо яко по спрал пднмалися пандус сходи. По широкому пологому пандус на вершину маяка в'жджали взка, запряжен ослами. По шахт доставляли пальне для вогню маяка.

Високий маяк служив чудовим спостережним пунктом. Система металевих дзеркал використовувалася для огляду морського простору, дозволяючи виявляти ворож судна задовго до того, як вони з'являлися в берега. Тут були улаштован флюгер, годинник астрономчн прилади.

Маяк, споруджений на остров Форос, по свох величезних розмрах складнй систем вдбивачв свтла був диним у свому род спорудженням. От як його охарактеризував його Ахлл Татй у свому роман УЛевкппа КлтофонтФ: У...будвля вигадлива дивне, Гора, посередин моря що лежала, доходила до самих хмар, вода проткала пд цим спорудженням, а воно височло, висячи над моремФ.

Олександрйський маяк, простояв близько 1500 рокв, несучи службу свточа, допомагаючи орнтуватися середземноморським УкбернетосФ, як називали керманичв древн греки. Маяк двч страждав вд землетрусв, але його вдновлювали, поки, нарешт, вн не зруйнувався з - за вивтрювання каменю. Потм на рунах маяка спорудили середньовчну мцнсть.

Вд одного з семи Учудес древнього свтуФ, здавалося, нчого не залишилося, крм рун, убудованих у Кайт - Бий, де вони снують понин. Назва острова перетворилося в символ: УфоросФ стало означати УмаякФ. Звдси сучасне УфараФ.

У 1961 роц пд час дослдження прибережних вод аквалангсти знайшли на морському дн стату, саркофаги, скриньки з мармуру. У 1980 роц мжнародна група археологв знайшла на морському дн залишки Фороського маяка. Тод ж на глибин 8 метрв знайшли руни легендарного палацу цариц Клеопатри. Це одне з найбльших вдкриттв археолог.

10
СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОп ЛТЕРАТУРИ

1.    Альберти. - Десять книг про зодчество.

2.    Боголюбов А. Н. - Механка в стор людства.

3.    Барбич В., Плетньова Г. - Видовища древнього свту.

4.    Бунн А. В., Саваренская Т. Ф. - сторя мстобудвного мистецтва.

5.    Гидион З. - Простр, час, архтектура.

6.    Гуляницкий Н. Ф. - сторя архтектури.

7.    Кварцев В., Хазановский П. - Стихям не подвластен.

8.    Карцев В. П. - Магнт за три тисячорччя.

9.    Любимов Л. Д. - Мистецтво древнього свту.

10.Петрович Д. - Теоретики пропорцй.

11.Шебек Ф. - Прамди, палаци, панельн будинки.

12.Черняк В. З. - См чудес нш.

11.