Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Шпаргалка по предмету Международная экономика (МЁжнародна економЁка)

1.         Свтове госп-во, його структуризаця й особл-ст розвитку.

Розвиток свт. ринку товарв призвв на злам 19-20 ст. до нтенсифкацÿ мжнар. ек. сплкування, яке стало поступово виходити за меж мждерж. обмну товарами. Розвиток виробничих сил зростання фн. к-лу призвели до виникнення свт. госп-ва.

Найбльш поширене визначення: Свт. госп-во (world economy)- сук-сть нац. господарств, вза

моповТязаних с-мою МПП, ек-них полт. вдносин.

Бльш повне трактування свт. госп-ва (СГ) визнача

його як ек. с-му, що самовдтворю

ться на рвн ПС, виробничих вдносин певних аспектв надбудвних вдносин тúю мрою, в якй нац. госп-ва, що входять до не

Отже, СГ явля

собою певну с-му. Основою виникнення сн-ня ц㺿 с-ми

? цлснсть, яка передбача

ек. вза

модю всх складових частин с-ми на достатньо стйкому рвн. СГ вдноситься до числа досить складних с-м, як характериз-ся множиннстю (численнстю елементв с-ми), úрархчнстю структурнстю.

Вдносини мж окремими елементами СГ формують певн рвн. Видляють:

- м/н-ний рвень (його формують вдносини мж державами вн регул-ся м/н-ними правилами нормами);

- транснац-ний рвень (його творюють вдносини мж ек. потоками, як виходять за меж нац. кордрнв).

Структуризаця СГ. Найрухомшою частиною СГ

свт. ринок, що явля

собою сферу обмнних вдносин мж кра

На основ рзномантних критерÿв у СГ видля

ться певна кльксть пдсистем. Мегасистемами (найбльш великими)

3 групи нац. економк: пром. розвинут кра

Функцональними елементами суч. с-ми СГ

: науково-технчна сфера, виробничо-нвестиц. д-сть, сфера м/н\ного обгу (свт. торгвля); валютно-фн. кредитн вдносини.

Особливостями розвитку сучасного свт. госп-ва

:

          розвиток мжн. перемщення факторв вир-ва, передусм у формах вивезення-ввезення к-лу, роб. сили технологÿ;

          зростання на цй основ мжн. форм вир-ва на п/п-вах, розташованих в деклькох кра

          ек. полтика кра

          виникнення ек-ки вдкритого типу в рамках багатьох держав мждерж. обТ

днань;

          зростання нтенсивност регон. нтеграц. процесв, що призводить до виникнення великих ек. просторв та вилучення вдповдного ефекту за рахунок зростання масштабв вир-ва, але, з нш. боку, призводить до подлу СГ на окрем сектори внаслдок створення вдносно замкнутих торг.-ек. блокв та нтеграц. угруповань;

поступова змна ек. основи суч. цивлзацÿ; ндустр. модель розвитку витсня

ться постндустр-ною, ноосферно-космчною, суть яко

2. Форми т рвн МЕВ.

МЕВ мають яскраво виражений системний х-р. МЕВ-це с-ма ек. звТязкв з приводу вир-ва, розподлу, обмну спож-ня, що вийшли за меж нац. кордонв.

Отже, сучасн МЕВ

с-мою ек. звязкв, як характеризуються:

1.       виходом за меж нац-них госп-в;

2.       вза

модúю фз. юр. осб, держав мжнар. орг-цй;

3.       визначенстю форм;

4.       рзними рвнями глибини сн-ня, функц-ня, здйснення.

Рвн МЕВ можна традицйно розбити на макро-, мета- й мкрорвн, макрорвень-це рвень державних мждержавних мжнар. процесв, метарвень-це мжнар. звязки галузевого й регон. значення, мкрорвень-це, вдповдно, рвень звязкв мж фрмами рзних кра

Рвн МЕВ також розглядають за ступенем розвитку стосункв мж суб

ктами МЕВ, за ступенем тривалост дÿ год переплетеност економк.

При цьому видляють так 4 рвн:

1) Мжнар. ек. контакти. Це-найпростш, одиничн, випадков ек. звТязки, що мають епзодичний х-р регулюються переважно разовими годами. ЗвТязки даного рвня бльше притаманн юр. фз. особам.

2) Мжнар. ек. вза

модя. Це-добре вдпрацьован стйк ек. звязки мж субТ

ктами МЕВ, як базуються на мжнар. ек. годах договорах, заключених на довол тривалий перод часу.

3) Мжнар. ек. спвробтництво. Це-мцн й тривал звязки кооперативного типу, як в сво

4) Мжн. ек. нтеграця. Це-вищий рвень розвитку МЕВ, який характериз-ся вза

мним сплетнням економк рзних кра

Кожен вищий рвень не явля

собою щось протилежне до нижчого,

його усталеним розвиненим продовженням, тобто вищий рвень мстить в соб бльшсть ознак нижчого.

Розглядаючи стр-ру МЕВ, можна видлити також форми МЕВ: ¨мжн. валютн вдносини;а ¨мжн. фн.-кредитн вдносини; ¨мжн. виробниче спвробтництво; ¨мжн. науково-техн. спвробтництво; ¨мжн. трудов вдносини (свт. ринок труд. ресурсв); ¨мжн. торгвля товарами; ¨мжн. торгвля послугами (свт. ринок послуг);а ¨мжн. транспортн вдносини.

При цьому, слд зазначити що осн. формами МЕВ

: мжн. торгвля, мжн. рух капталу, мжн. мграця роб. сили.

        Мжн. торгвля

провдною формою МЕВ. Мжн. торгвля явля

собою обмн товарами послугами мж державно оформленими нац-ними госп-вами.

        Мжн. рух капталу-це його перемщення мж кра

        Мжн. мграця роб. сили-це процес ? стихйного чи органзованого перемщення в межах нац-ного або мжн-ного ринкв прац, зумовлений х-ром розвитку ПС виробничих вдносин, дúю ек. законв.

Мжн. валютн вдносини

специф. формою МЕВ: вони, з одного боку, забезпечують норм. реалзацю нших форм МЕВ, з ншого боку, мають власн мех-зми саморозвитку.

3. Характеристика субТ

ктв МЕВ.

СубТ

кти МЕВ-це часники мжн. ек. явищ процесв, котр здатн самостйно й активно дяти з метою реалзацÿ сво

Класифкувати субТ

ктв МЕВ можна по-рзному. Напр., можна

Длять субТ

ктв на фз. юр. особи.

Фз. особи-це право- дúспроможн особи, як у мжн. вдносинах виступають як окрем ндивдуали, тобто дють вд власного мен й не представляють няких фрм.

Юр. особи-це орг-цÿ, фрми, корпорацÿ, як займаються ЗЕД й вдповдають наступним ознакам, що становлюються законод-вом вдповдно

- постйнсть снування, незалежно вд окремих елементв, осб, як входять до

- наявнсть власного майна, вдособленого вд його часникв;

- право купувати, володти, користуватися й розпоряджатися об

ктами власност;

- право вд свого мен бути позивачем у суд й арбтраж;

- самостйна майнова вдповдальнсть.

Юр. особи подляються на юр. особи публ. права та юр. особи приватн. права.

СубТ

ктами публ. права вважаються так особи: ªдержава як скарбниця, як верховна влада; ªпдроздли держ. апарату й держ.-територальних об

днань; ªсусп.-полт. угрупування й орг-цÿ держ. значення.

СубТ

ктв визначають ще за критерями способв привласнення й вдповдальност. Видляють юр. осб приватн. права: ¨тов-ва з необмеж. вдп-стю; ¨тов-ва з обмеж. вдп-стю; ¨АО; ¨командитн тов-ва; ¨одноосбн п/п-ва.

СубТ

ктами МЕВ виступають рзн обТ

днання: фз. осб; юр. осб; фз. юр. осб.

Особливою

часть у МЕВ такого

Як субТ

кт МЕВ держава викону

подвйну функцю:

1) вона через повноважен органи може бути безпосереднм часником мжнар. операцй;

2) через нормативно-законодавче регул-ня, розвиток нфрастр-ри держава може сприяти (або заважати) мжнар. д-ст нш. суб

ктв.

Мжнар. орг-цÿ беруть часть в МЕВ в залежност вд

Þ      за юр. природою: мжурядов, позаурядов;

Þ      за складом часникв: унверсальн, регональн;

Þ      за масштабом д-ст: заг. х-ру, спец. компетенцÿ;

Þ      за х-ром д-ст: оперативно дюч, координуюч, консультативн;

Þ      за термном д-ст: постйно дюч, перодично дюч, тимчасов.

Гол. субТ

ктами МЕВ на сьогодн

мжнар. п/п-ва або корпорацÿ, серед яких видляють багатонац-н та ТН корпорацÿ.

4. Принципи МЕВ полт серед-ще

Розглядаючи сю сук-сть принципв розвитку МЕВ, доцльно роздляти

Заг. принципи розвитку МЕВ:

1. Еволюцйнсть мжнар. ек. процесв, без силового навязування спвробтництва, без пдштовхування до цього.

2. Системнсть розвитку МЕВ, тобто комплексний розвиток с-ми МЕВ, рвномрний розвиток сх ? вза

модючих елементв звязкв.

3. Екввалентнсть обмну, тобто вза

мовигднсть ек. звязкв для 2-х бльше партнерв.

Деяк автори ще видляють так гол. принципи МЕВ як:

- неконфронтацйнсть МЕВ, тобто розвиток МЕВ на основ компромсних крокв назустрч один одному;

- розвиток МЕВ на наук. грунт, у вдп-ст з об

кт. з-нами, на баз наук. дослджень прогнозв, щоб не допускати дизбалансу свт. ек-ки;

- спльне виршення глоб. проблем людства.

У суч. мжн. прав дють так заг. принципи мжн. спвроб-ва:

1.       принцип суверен. рвност держав;

2.       принцип невтручання, що означа

заборону прямого чи посередгього втручання з довльних причин у внутршн та зовншн полт., ек. та нш справи довльно

3.       принцип рвноправност та самовизначення народв;

4.       принцип спвроб-ва держав для забезпечення мжн. миру безпеки, розвитку ПС, культури т. д.;

5.       принцип поваги прав людини;

6.       принцип добросовсного (сумлнного) виконання мжн. зобовязань.

Специфчн принципи розвитку МЕВ конкретизують змст заг. приципв.

Основн з них:

        кожна держава ма

право вльно вибирати розвивати сво

        повинен бути вльний доступ до моря вд нього для кра

        вза

мна справедлива вигода для спвроб-ва;

        надйнсть конвертовансть валют;

        вчасн мжнар. розрахунки;

        вчасне погашення боргв справедл-сть при наданн позик;

        пдтримка платжного балансу ;

        повага до права власност та нш.

В законод-в кр. визначен наступн принципи:

- суверентет народу кр.;

- свобода ЗЕД;

- юр. рвнсть недискримнаця;

- верховенство закону;

- рвний захист кр. та ноз. суб

ктв;

- екввалентнсть обмну, неприпустимсть демпнгу при ввезенн та виезенн товарв.

На розвиток МЕВ, отже на реалзацю принципв розвитку МЕВ великий вплив справля

полт. серед-ще. Так, з-за полт. причин ожна кра

Розвиток МЕВ багато в чому залежить вд вза

мно

Мжнар. полтика

сво

рдним мех-змом задоволення або згодження нтересв суб

ктв мжн. вдносин.

декватна реалзаця принципв МЕВ можлива в стабльному полт серед-щ. При цьому важливу роль вдгра

полт. стаб-сть кра

В свтогоспод. практиц

цла с-ма пр-ня ризиками через засоби

5. КЛЮЧОВ

ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ НАЦ

ОНАЛЬНИХ ЕКОНОМ

К

ПОКАЗНИКИ

НТЕРНАЦ

ОНАЛ

ЗАЦ

п.

У практиц порвняльного макроекономчного аналзу головним показником розвитку нацональних економк

ВНП на душу населення. За ним кра

Не менш важливим показником розвитку економк

показник заборгованост. Це агрегатний показник, який визнача

ться через порвняння 4 конкретних показникв з

Рвень, або ступнь, нтернацоналзацÿ нацонально

1) обсяг нтернацоналзованого (мжнародного) виробництва товарв послуг темпи його зростання у порвнянн з обсягами темпами зростання валового продукту в свт;

2) обсяги динамка прямих ноземних нвестицй в порвнянн з обсягами динамкою всх нвестицй ( внутршнх, мжнародних);

3) обсяги динамка мжнародно

4) обсяги динамка великих, складних комплексних мжнародних нвестицйних проектв (проектне фнансування) у порвнянн з загальними масштабами подбних проектв ( внутршнх мжнародних), наскльки дозволя

статистика, що сну

;

5) обсяги вс㺿 мжнародно

6) дан про мжнародн операцÿ з патентами, лцензями, ноу-хау;

7) обсяги динамка мжнародних операцй банкв та нших кредитних станов у порвнянн з загальними обсягами динамкою сх

8) обсяги динамка мжнародних фондових ринкв у порвнянн з загальними розмрами цих ринкв темпами

9) обсяги динамка валютних ринкв у порвнянн з загальними масштабами грошових ринкв.

Значення кожного з цих показникв, очевидно, неоднозначне, тому доцльно придати кожному з них певну вагу, вддаючи проритет сфер виробництва, науково-технчному прогресу, потм сфер обгу, нарешт, фнансовй сфер як найбльш динамчнй, але у той же час дуже незалежнй частково вдрванй вд реального сектора економки. На основ вдповдних даних з урахуванням

В принцип, на баз таких же показникв можна розрахувати ндекс нтернацоналзацÿ щодо окремих кра

6. Тенденцÿ глобалзацÿ та регоналзацÿ у розвитку свтово

Вперше про глобалзацю заговорили американц. Цей термн було вжито у статт Т.Левтта, опублкованй у Гарвард бзнес рев'ю у 1983 р. вн позначив цим словом феномен злиття ринкв окремих продуктв, що виробляються великими мультинацональними корпорацями (МНК).Ширшого значення новий термн набув у Гарвардськй школ бзнесу, головним популяризатором термна став консультант ц㺿 школи японець К.Оме, який опублкував у 1990 р. книгу Свт без кордонв. Вважаючи, що свтова економка вднин визнача

ться вза

мозалежнстю трьох центрв тради (кС, США, Японя), вн стверджував, що економчний нацоналзм окремих держав став безглуздим, у рол ж сильних акторв на економчнй сцен виступають Углобальн форми.

Глобалзаця економчно

На макрорвн вдображаються наслдки цього процесу, що викликають вдповдн реакцÿ з боку держав. Головний (хоча не

диний не однонаправлений) змст таких реакцй поляга

у понятт Улбералзаця. Глобалзаця економчного життя вимага

його бералзацÿ, тобто скорочення чи сунення обмежень на шляху мжнародно

На думку захдних вчених, основою глобалзацÿ економки стала нтернацонацоналзаця не обмну, виробництва, нституцйною формою яко

Регоналзаця явля

собою процес, аналогчний глобалзацÿ, але протилежний

Останн два десятилття спостергалося зростання нтеграцйних процесв у свт, розвиток тенденцй до спльного виршення кра

Важливим моментом у цьому питанн

вигоди вд регоналзацÿ для кра

Таким чином, регоналзаця, з одного боку, стимулю

(у сво

Реальнсть поляга

у тому, що глобалзаця явля

собою об'

ктивне та абсолютно невдворотне явище сучасност, яке можна уповльнити засобами економчно

7. Мжнародний подл прац (МПП), його форми фактори розвитку.

Передумови МПП формуються в процес сусп. подлу прац за родом д-ст його просторово

Сусп. подл прац-це процес вдособлення рзних видв трудово

За родом д-ст видляють 3 типи сусп. подлу прац:

        загальний (зд-ся мж великими сферами д-ст людини - пром-сть, сльське госп-во, транспорт, звТязок, буд-во, освта, к-ра, наука...);

        частковий (вдбува

ться всередин великих сфер на мжгалузевому та пдгалуз. рвн - машинобуд-ня, переробн галуз, рослин-цтво, тварин-цтво, громад. транспорт...);

        одиничний (притаманний процесам, що вдбув-ся всередин фрм, в залежност вд технолог. процесу та орг-цÿ пр-ня, вд функцон. завдань окремих служб).

За просторовим критерúм видляють: мжрегональний подл всередин кра

МПП-це вищий ступнь розвитку сусп. подлу прац, який виходить за меж нац-них економк.

МПП

подлом прац мж кра

МПП-це процес вдособлення рзних видв труд. д-ст на мжн. рвн, як вза

модють один з одним вза

модоповнюють один одного, складаючи обТ

ктивну основу мжн. обмну товарами, послугами та рез-тами нш видв д-ст.

Формами МПП

мжн. спецалзаця та коопераця. Вирзняють предметну, подетальну технолог. спецалзацю окремих кра

На форм-ня МПП ступнь залучення до нього окремих кра

        природно-географчн (вдмнност у клмат. мовах, тер-рÿ, чисельност нас-ня, економко-геогр. положенн, надленост прир. ресурсами, наявност моря чи виходу до моря, наявност великих рчок чи озер);

        соцально-економчн (робоча сила, НТП, виробничий апарат, масштаби серйнсть вир-ва; темпи створення обТ

ктв виробничо

        науково-технологчний прогрес (розвиток науки, рвень розвитку НДДКР, технолог. диверсифкаця, рвень морального зношення осн. засобв вир-ва; оптимальнсть розмрв п/п).

Певний, нод вирш. вплив на МПП справляють також полт. фактори, серед яких видляють: ступнь розвитку держ. суверентету, мжн. ек. позицÿ в ООН та на свтовй арен вцлому, спввдношення полт. сил в кра

Комбнаця зазначених факторв не тльки форму

мкро-та макромотивацю част у МПП окремих кра

8. Середовище МЕВ, його особливост та структуризаця.

Середовище МЕВ-це с-ма мов ф-рв снування мжн. ек. звТязкв. Його можна роздлити на внутршн

зовн. середовище.

Внутр. середовище МЕВ-це внутр. будова с-ми МЕВ разом з ? внутр. законами сн-ня, функц-ня й розвитку. Елементи внутр. середовища МЕВ:

        ЗЕД кра

        упр-ня мжн. ек. процесами, регулювання МЕВ;

форми види МЕВ;

        внутр. закони функц-ня системи МЕВ, тобто це т явища процеси, що

        вдбуваються у свт. ек-ц мають чтко виражений причинно-наслдковий х-р, постйно чи перодично повторюються за певних мов.

Зовн. середовище МЕВ-це зовншн по вдношенню до субТ

ктв МЕВ полтико-правов, економчн, соц.-культурн та нфраструктурн мови реалзацÿ форм МЕВ на рзних рвнях.

Зовн. середовище МЕВ можна подлити за двома критерями:

) за сферами впливу: полтико-правове, соц.-культурне, економчне та нфраструктурне;

б) за безпосереднстю впливу дÿ:

- серед-ще прямого впливу (постачальники, споживач, конкуренти тощо);

- серед-ще непрямого впливу (полт. та ек. устрй, заг. нормативна законодавча база, соц.-ек. традицÿ тощо).

Особливостями зовн. середовища МЕВ

насамперед:

- тсний вза

мозвТязок мж його сегментами;

- складнсть та рзномантнсть;

- вдносна невизначенсть багатьох параметрв.

Вцлому, зовн. середовищу МЕВ притаманне певне протирччя. З одного боку, воно

досить стабльним внаслдок нерцйност розвитку полт., екон., соц. структур. З ншого боку, за рядом параметрв воно

досить динамчним, особливо в процес розвитку сучасних нформацйно-комункацйних систем.

З точки зору субТ

кта МЕВ важливо:

- бути нформованим про серед-ще;

- вмти його аналзувати, оцнювати та розумти з метою впливу на одн фактори (як пддаються впливу) врахування нших факторв (що впливу не пддаються).

В суч. теорÿ та практиц напрацьовано багато рзноман. методв та нструментв оцнки зовн. серед-ща. Оцнка зд-ся як нац-ними, так безпосередньо мжн. нститутами (рейтингов агенства, засоби mass media тощо). Найвдомшими заг-ними рейтинг. с-мами

BERI (Нмеччина), II(нституцйний нвестор), квроман.

Рейтинг BERI врахову

: полт. стабльнсть; ставлення до заруб. нвесторв; ризик нацоналзацÿ та девальвацÿ; платжний баланс; бюрократичн питання; темпи ек. росту; рвень зарплати продуктивност прац тощо.

II-це насамперед рейтинг кредитоспроможност т㺿 чи нш. кра

квроман врахову

3 групи показникв:

- полтико-економчн (40%);

- ринков (40%);

- спецальн кредитн (20%).

11. Ек. середовище розвитку МЕВ суч. класиф-цÿ кра

Оскльки МЕВ

пдсистемою ек. с-ми, то найважлив. елементом серед-ща МЕВ

1)      ефективнсть використання прир. ресурсв;

2)      стан наук. дослджень;

3)      демограф. ситуаця, наявнсть квалфк. кадрв;

4)      фн.-кредитна с-ма кра

5)      рвень доходв рвень спож-ня;

6)      стан нтегрованост кра

Отже, складнсть вивчення та оцнки ек. серед-ща в першу чергу повТязана з тим, що нац. ек-ки рзняться мж собою за кльк як. пок-ками.

Для оцнки вдмнностей кра

1.       географчними;

2.       органзацйними;

3.       економчними;

4.       соц.-економчними.

Найбльш стабльною

систематизаця кра

За 2) ознакою кра

Þ      за юр. природою: мжурядов, позаурядов;

Þ      за складом часникв: унверсальн, регональн;

Þ      за масштабом д-ст: заг. х-ру, спец. компетенцÿ;

Þ      за х-ром д-ст: оперативно дюч, координуюч, консультативн;

Þ      за термном д-ст: постйно дюч, перодично дюч, тимчасов.

До останнього часу за 4) ознакою кра

Багатоварантнсть притаманна систематизацÿ кра

a)      стр-ра госп-ва: промислово-розвинен (Ндерланди); аграрн (Болг., Мальта); аграрно-промислов (Бразиля, Аргентина); пром.-аграрн (Греця, кр.);

b)      рвень ек. розвитку: розвинен; т, що розвиваються;

c)      ступнь розвиненост ринк. вдносин: з розвин. ринк. ек-кою; з ринк. ек-кою; з централз. план-ням;

d)      рвень самоорганзацÿ ек-ки: зрл ек-ки; разлив ек-ки.

Важливим критерúм

подл кра

1)      адоход на душу нас-ня понада $9 тис. (за даними 1996 р.) - кра

2)      а$750-$8 - Греця, Венесуела, Бразиля, постсоц. кра

3)      < $750 - понад 60 держав (кра

Ще одним важливим критерúм

показники зовн. заборгованост. Видляють:

- кра

- кра

- кра

Важливим також

подл кра

За рвнем х-ром зовн.-ек. звТязкв кра

13. Заг. хар-тика кра

КЩР (це 3/4 кра

Спльн риси КЩР:

1)      багатоукладнсть ек-ки: ек. с-ми цих кра

2)      слаборозвиненсть КЩР, яка виража

ться в якснй неоднордност системнй неупорядкованост сусп-ва, яке склад-ся з рзних ек. та неек. нститутв традиц. суч. типв, також промжних перехдних структур;

3)      вдсталсть, яка вдобража

стан госп-ва цих кра

- сторичний: вдставання у розвитку одного типу сусп-ва вд ншого в момент колонзацÿ ц㺿 групи кра

- сучасний: повТязаний з низьким рвнем розвитку ек-ки ц㺿 групи кра

4)      залежнсть КЩР вд ПРК: проявля

ться у вдносинах домнування пдкорення, як в останн 10-рччя реалзуються ек. методами. Залежнсть вплива

на полтику, деологю, культуру цих кра

5)      соц. стр-ра сусп-ва. Соц. органзми афро-азат. кра

6)      в цлому ряд цих кра

Регональн вдмнност КЩР:

     у 80-т рр. значно поширили сво

     скоротилась у свт. вир-в частка Зах. Азÿ (12%, була 33%), дещо послабли позицÿ Лат. Ам. (24%, а було 35%);

     поява в 70-т рр. Н

К, як за темпами ек. розвитку перевищували аналог. пок-ки решти КЩР та навть ПРК. Провдною галуззю Н

К стала обробна пром-сть, яка стала статею експорту, а також створювались переважно трудомстк п/п-ва по випуску мас. споживчо

В залежност вд рвня ек. розвитку КЩР подляються на 3 групи:

1. кра

2. кра

3. бдн кра

14. Кра

Цей регон склада

16% всього нас-ня. Саме ця група кра

ПРК мають багато спльних ознак:

1)      в сусп.-ек. план розвиток

2)      вдповдно до концепцÿ ек зростання Ростоу, ПРК пройшли стадÿ пдйому, зрлост, мас. споживання. Стадя пдйому хар-ся подоланням старих традиц. кладв, що перешкоджають стйкому зростанню. Перод пдйому у ПРК привав вд поч-ку пром. рев-цÿ у GB до 20-х рр. 20 ст. На стадÿ зрлост ек-ка здатна перейти вд традиц. галузей до наукомстких ефективно використовувати шир. спектр ресурсв. Зрле сусп-во забезпечу

постйне перевищення випуску продукцÿ над зростанням нас-ня. Ця стадя наступила у GB на кнц 19 ст., у Фр., США, Нмеччин -на поч-ку 20 ст., у Швецÿ-у 30- рр., в Яп.-30-40- рр. На стадÿ мас. спож-ня гол. роль почина

вдгравати вир-во предметв тривал. використання та послуг. Найранше ця стадя розпочалась в США, GB, Австралÿ ще в 20-30- рр.;

3)      ПРК видляють серед нших пдсистем свт. госп-ва дуже вис. рвнем

4)      соц. стр-ра сусп-ва у ПРК досить однордна, що

рез-том бурж. рев-цй. В 20 ст. соц. стр-ра ПРК представлена 2-ма групами: буржуазя, дрбна буржуазя, найман робтники;

5)      в ход сусп.-ек. розвитку в 16-18 ст. в зах. кра

Особливост ПРК на суч. етап:

15. Соцально-культурне середовище розвитку МЕВ та його осн. хар-тики.

Соц.-культурне серед-ще займа

особливе, специф. мсце у розвитку мжнар. ек-ки.

Узагальнено соц.-культ. серед-ще можна звести до ф-рв, що випливають з поведнки людини, яка явля

собою далектичну

днсть фзологчно

Фзолог. поведнка людини-це внутршньоприродна ? поведнка, яка спонука

ться нейрофзологчними особл-стями чутт

вих органв, тобто причинно зумовля

ться особл-стю ? вдчуттв. Основу фзолог. людсько

Соц-на поведнка людини-це поведнка ндивдума, яка причинно зумовлена його х-ром, що склався пд впливом його соц. статусу протягом певного промжку часу. Соц. поведнка людини залежить вд таких осн. соц. засад, як стать, вк, смейний стан, каста, раса, етнос, нац-сть (задан хар-тики); професя, деологя, релгя (набут хар-тики). По

днання таких засад у рзн комбнацÿ породжу

рзномантнсть соц. статусв людей

По

днання фзолог. соц. засад породжу

так похдн хар-тики людсько

Основними хар-тиками соц.-культ. серед-ща

:

1.Розвиток форм мотивацÿ до прац. Чим розвиненша кра

2. Ще однúю важливою хар-тикою соц.-культ. серед-ща

мовн (вербальн) та немовн (колр, дистанця, час, мдж) комункацÿ.

3. Окремо слд видлити ще такий елемент соц.-культ. серед-ща, як морально-етичн норми поведнки людини. (Напр., тепер бзнесмен чи велика ТНК повинн бути максимально чесними пунктуальними, якщо хочуть надовго закрпитися на свт. ринку.)

4. Помтний вплив на МЕВ здйсню

культура (пануюча в сусп-в с-ма моральних цнностей, звича

5. менталтет особл-ст подобань субТ

ктв МЕВ, вд рахування яких досить часто залежить пдписання длового контракту чи виконання якихось спльних програм.

16. Складов суч. нфраструктури МЕВ та

Як всяка с-ма, МЕВ потребують сн-ня нфраструктурного забезпечення, яке б здйснювало регулювання

нфраструктурне забезпечення МЕВ-це сукупнсть правових нституцй (конференцй, конгресв, нарад, комтетв, комсй, орг-цй) правових норм. вироблених ними, котр забезпечують регулювання МЕВ на рзних рвнях.

Слд розрзняти мжнац-н й наднац-н органи регул-ня МЕВ.

Мжнац-н органи регул-ня МЕВ-це так нституцÿ, як виконують рекомендацйно-координаторськ ф-цÿ, постанови яких бажан для виконання.

Наднац-н органи регул-ня МЕВ-це нституцÿ (як пр., блокових об

днань), як здйснюють наказово-координаторськ ф-цÿ

Мжнар. конференцÿ, конгреси, наради в основному являють собою нститути, як виробляють норми в певних напрямках розвитку мжнар. вдносин, створюють виконавч органи, скликаються порвняно рдко, ще рдше перодично. Напр., конференцÿ ГАТТ чи валютн конференцÿ.

Мжнар. комтети та комсÿ мають визначений статус, хоч бувають в основному представницькими чи виконавчими органами. Це-постйно дюч нститути, завданнями яких

втлення в життя ршень намрв, хвалених на мжнар. нарадах, конференцях, конгресах, а також комтетами комсями називають пдроздли орг-цй. Працюють, як пр., постйно, але бувають тимчасов комсÿ,завдвнням яких

виконання одного якогось завдання. При одному з гол. органв ООН - ЕКОСОР працю

5 комтетв 5 регон. комсй.

Мжнар. орг-цÿ (МО)-це стйк, мцно зорганзован нститути, з сво

Þ      за юр. природою: мжурядов, позаурядов;

Þ      за складом часникв: унверсальн, регональн;

Þ      за масштабом д-ст: заг. х-ру, спец. компетенцÿ;

Þ      за х-ром д-ст: оперативно дюч, координуюч, консультативн;

Þ      за термном д-ст: постйно дюч, перодично дюч, тимчасов.

Кожна з цих нституцй по-сво

му вплива

на розвиток ек. вдносин, але вс вони разом складають пр-ську с-му, котра регулю

Слд вдзначити, що нколи пр-ськ нститути, особливо на нац-ному рвн, не сприяють нормальному розвитку МЕВ. Напр., корумпован ряди деяких кра

17. Сутнсть меркантилзму. Спввдношення понять вдкрита економка закрита економка у сучаснй теорÿ практиц.

I. Меркантилзм - напрям ек. думки, розроблений

вроп. вченими, як пдкреслювали товарний х-р вир-ва.

Ця теоря зТявилась в перод, коли вдбувався занепад середньовчного феодалзму, крплювались нац. держави, найбльш сильн з них захоплювали колонÿ боролись за розподл сфер впливу, мста почали вдгравати все бльш вагому роль як ек. центри. На цьому стор. фон була потрбна ек. теоря, яка б змогла вийти за меж феод. теорй самозабезпечення змогла б обгрунтувати роль товару в рамках ново

Меркантилсти дотримувались статичного погляду на свт, який, з

Ек. с-ма, на думку меркантилств, склад-ся з 3-х секторв: виробничий сектор, сльський сектор ноземн колонÿ. Торговц розглядалися як найбльш важлива для спшного функцонування ек. с-ми група, а праця - як осн. фактор вир-ва.

соцюючи багатство кра

          пдтримувати позит. торг. баланс, оскльки це забезпечу

приток золота в якост платежв, що, в свою чергу, дозволить збльшити внутр. затрати, вир-во зайн-сть;

          регулювати зовн. торгвлю для збльшення експорту зменшення мпорту з метою забезпечення позит. торг. сальдо за допомогою тарифв, квот та нш. нструментв торг. полтики;

          заборонити або суворо обмежити вивезення сировини дозволити безтарифний мпорт сировини, яка не видобува

ться в середин кра

          заборонити будь-яку торгвлю колонй з ншими кра

Переваги теорÿ: вперше пдкреслили значимсть мжн. торгвл для ек. росту кра

Недолки: меркантилсти не змогли зрозумти, що збагачення одн㺿 нацÿ може вдбуватися не тльки за рахунок обнищання нших, з якими вона торгу

, що мжн. ек-ка розвива

ться, а тому розвиток кра

перерозподлу вже снуючого багатства, але за рахунок його нарощування.

Меркантилстська школа панувала в ек-ц протягом 1,5 столть.

II. В суч. теорÿ практиц за рвнем зовншньоек. звТязкв кра

Вдкрита ек-ка-це таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденцями, що дють в свт. госп-в, зовн.-ек. звТязки постйно розширюються. При цьому, зовн.-торг. оборот (ЗТО) досяга

такого рвня, коли вн почина

стимулювати загальноекон. зростання.

ЗТО=експорт+мпорт.

Вважа

ться, що коли ЗТО досяга

25% вд ВВП, тод вн стимулю

загальноекон. зростання.

За нш. мов ми можемо говорити, що кра

ншими словами, вдкрита ек-ка- ек-ка кра

18. Абсолютн порвняльн переваги в теорÿ мжн. економки.

У вдповдност до теорÿ абсолютних переваг (absolute advantage theory), розроблено

Перевага теорÿ: вона заснована на трудовй теорÿ вартост показу

явн переваги розподлу прац вже не тльки на нац-ному, й на мжн. рвн.

Недолк теорÿ для пояснення мжн. торговл: теоря не вдповда

на питання, чому торгують мж собою кра

альтернативна цна явля

собою робочий час, необхдний для вир-ва одного товару, виражений через роб. час, необхдний для вир-ва нш. товару.

Згдно теорÿ порвняльних переваг, розроблено

Теоря порвняльних переваг справедлива по вдношенню до будь-яко

Осн. переваги теорÿ: ця теоря вперше описала баланс сукупного попиту сукупно

Обмеженсть ц㺿 теорÿ поляга

в тих допущеннях, на яких вона буду

ться.

Теоря:

          не врахову

трансп. витрат;

          гнору

вплив зовн. торговл на розподл доходв в середин кра

          виходить з снування тльки одного фактора вир-ва (прац) не прийма

до ваги нш важлив передумови мжн. торгвл;

          виходить з передумови повно

          не дозволя

пояснити торгвлю мж приблизно однаковими кра

19. Модель Хельшера-Олна-Самуельсона Парадокс Леонть

ва у теорÿ мжн. торгвл.

Модель Хельшера-Олна-Самуельсона наз-ся базовою теорúю факторонадленост. Ця теоря поясню

експортну спецалзацю кра

Фокторонадленсть - показник, який визнача

вдносну забезпеченсть кра

Теоря спира

ться на наступн припущення: рвноваженсть по кра

Факторонтенсивнсть-показник, який визнача

вдносн витрати факторв вир-ва на створення певного товару. неповна спецалзаця; внутр. мобльнсть зовн. немобльнсть; схожсть смакв у 2-х кра

Ця теоря базу

ться на 4-х осн. теоремах:

1.       Теорема Хекшера-Олна: кожна кра

2.       Теорема Самуельсона: вльна торгвля, рвнюючи факторн винагороди мж кра

3.       Теорема Столпера-Самуельсона: зростання вдносних цн товарв веде до винагороди того ф-ра, який ефективно використову

ться у вир-в товару скорочу

реальн винагороди ншого ф-ру.

4.       Теорема Рибчинського: розширення забезпеченост одним ф-ром вир-ва збльшу

випуск товарв, який використову

цей фактор, скорочу

випуск ншого товару.

Теорема Хекшера-Олна-Самуельсона ма

вигляд: мжн. торгвля призводить до вирвнювання абс-них вдносних цн на гомогенн фактори вир-ва в кра

Теоя Хекшера-Олна домнувала була майже безальтернативною до 50-х рр., до появи так званого Парадоксу Леонть

ва. В 1947 р Василь Леонть

в перевряв той факт, що США (найбльш надлена капталом кра

Отже, Парадокс Леонть

ва поляга

в тому, що всупереч теорÿ Хекшера-Олна, кра

20. Неофакторн модел.

Нов явища у стр-р мжн. торгвл псля II свт. вйни, динамчний НТП (з точки зору свтогосподарсько

Неофакторний пдхд в цлому зберга

методологю неокласично

        модель з рахуванням рзно

        модель з рахуванням особливостей попиту: надлишок капталу, напр., у США, обумовлюючи капталомстне спожмвання, спричиня

його нестачу для експорту, таким чином, форму

велику трудомстксть товарв, що експортуються;

        модель з рахуванням неоднордност факторв (видлення фз.Ф людського капталу; обгрунтування переважаючо

        модель з рахуванням нових факторв (поряд з трудом капталом ькож прир. ресурсв).

21. Модел неотехнолог. розвитку.

Нов явища у стр-р мжн. торгвл псля II свт. вйни, динамчний НТП (з точки зору свтогосподарсько

На вдмну вд неофакторних моделей неотехнолог. модел звльняються вд частини припущень, таких як:

- пост. виробнича ф-ця;

- наявнсть абс-но

- незалежнсть вд масштабв вир-ва;

- однорднсть продукцÿ;

- доступнсть технологÿ всм виробникам.

Представники цього теорет. напрямку аналзують, як пр., торгвлю наукомсткою продукцúю.

Осн. моделями неотехнолог. напрямку

:

1.       модель наукомстко

2.       модель технолог. розриву, яка повязу

торгвлю мж кра

3.       модель економÿ на масштабах вир-ва: доводиться, що кра

4.       модель житт

вого циклу продукту (розроблена Р. Верноном): у вдповдност з нею кожний продукт проходить 5 стадй вд появи до виходу з ринку: 1)поява; 2)розвиток; 3) насичення; 4)спад; 5)вихд з ринку. При певних мовах на певному етап житт

вого циклу фрма ста

експортером того чи ншого продукту, певний час маючи при цьому порвняльн переваги. Але в суч. умовах все бльш актуальною

модель, згдно з якою продукт розробля

ться, реалзу

ться нтернацонально.

5.       модел внутршньогалузево

Видляють 5 гол. ф-рв розвитку ц㺿 торгвл: 1)близксть рвнв нац. доходу на душу нас-ня та дентичнсть кривих попиту у 2-х кра

22. Еклектична теоря мжн. вир-ва Дж. Даннга.

налзуючи нвестицйну поведнку ноз. фрм, варто користатися найбльш сучасною теорúю руху капталу - еклектичною моделлю OLI, яка запропонована Дж. Даннгом. Згдно з моделлю OLI прям заруб. нвестицÿ зд-ся на пдстав урахування 3-х груп чинникв:

1)      переваги володння (ownership advantages, O): конкурентн переваги фрми (включаючи технолог. рвень, правлнский та маркетинг. досвд, мдж), економя на масштабах тощо;

2)      переваги дислокацÿ (lokation advantages, L) включають виробнич витрати в заруб. кра

3)      переваги нтерналзацÿ (internalization advantages,I) повТязан з можливстю отримання кращих рез-тв за рахунок самост. д-ст в заруб. кра

Одночасне врахування комплексу загальносередовищних чинникв окремих кра

Еклектична теоря в цлому зумовлю

позитивну кореляцю мж конкурентоспроможнстю фрми та рвнем ? нтерналзацÿ, також повТязу

мжн. спх нвестиц. д-ст фрми не лише з наявнстю конкурентних переваг, й з потенцалом ? глоб. моблзацÿ в межах внутршньокорпоративних ринкв.

23. Теорÿ мжн. руху капталу (МРК) прямих заруб. нвестицй (ПЗ

).

Розвиток мжн. торгвл супроводжу

ться зростанням масштабв МРК, насамперед для ? обслуговування (експортн та мпортн мжн. кредити). На певному етап ек. розвитку рух капталу набува

власно

До 1920-х рокв у мжн. бзнес превалювали портфельн нвестицÿ, орúнтован на отримання фн. дивдендв вд у д-ст за кордоном. Згодом значно нтенсифкувалось пряме заруб. нвест-ня, яке на вдмну вд портфельного супроводжувалося контролем над обТ

ктом нвестування. Значимсть цбого феномена, його адекватнсть логц розвитку мжн. ек. вза

модÿ, також багатограннсть ПЗ

, динамчне зростання

Першою теорúю ПЗ

вваж-ся теоря руху капталу, яка грунту

ться на явленнях про чисту конк-цю передбача

:

a)      вир-во однордних продуктв багатьма фрмами;

b)      вдсутнсть барТ

рв входу виходу з бзнесу;

c)      вльний доступ до ринк. нф-цÿ;

d)      абсолютну мобльнсть всх факторв вир-ва.

Згдно з цúю теорúю ПЗ

пояснюються з позицÿ диференцацÿ прибутку або %-них ставок у рзних кра

У 1960-т роки домнуючою стала теоря ринкових мперфекцй. У 1960 роц С. Хаймер дещо пзнше Ч. Кндлебергер довели неадекватнсть припущень про чисту конк-цю проблемам аналзу ПЗ

. Вони показали, що для здйснення ПЗ

фрма повинна мати певн переваги над мсц. пдпри

мницькими стр-рами (переваги в технолог. рвн, пр-н, нновацйному потенцал, розвиненсть фн. нфрастр-ри).

ншими словами, повинн снувати певн мперфекцÿ ритку. - переваги повинн, з одного боку, мати мжн. мобльнсть, з ншого, повинн бути вищими, нж затрати при переход на заруб. ринок.

Теоря ринк. мперфекцй

актуальною на сьогодн. день.

В мовах динамчного розвитку ТНК з 1960-70-х рокв зТявляються теорÿ, як пояснюють це явище. Серед них-теоря нтерналзацÿ, згдно з якою рух капталу поясню

ться перевагами створення внутршньокорпоративного зо орг-цúю та мжнародного за х-ром ринку (нтернального ринку).

налзуючи нвестицйну поведнку ноз. фрм, варто користатися найбльш сучасною теорúю руху капталу - еклектичною моделлю OLI, яка запропонована Дж. Даннгом. Згдно з моделлю OLI прям заруб. нвестицÿ зд-ся на пдстав рахування 3-х груп чинникв:

1)      переваги володння (ownership advantages, O): конкурентн переваги фрми (включаючи технолог. рвень, правлнский та маркетинг. досвд, мдж), економя на масштабах тощо;

2)      переваги дислокацÿ (lokation advantages, L) включають виробнич витрати в заруб. кра

3)      переваги нтерналзацÿ (internalization advantages,I) повТязан з можливстю отримання кращих рез-тв за рахунок самост. д-ст в заруб. кра

Одночасне врахування комплексу загальносередовищних чинникв окремих кра

Еклектична теоря в цлому зумовлю

позитивну кореляцю мж конкурентоспроможнстю фрми та рвнем ? нтерналзацÿ, також повТязу

мжн. спх нвестиц. д-ст фрми не лише з наявнстю конкурентних переваг, й з потенцалом ? глоб. моблзацÿ в межах внутршньокорпоративних ринкв.

25. Поняття конкурентноспроможност економки в теорÿ мжнародно

На сьогодн найбльш адаптивними

теорÿ та модел динамчно

В принцип видляють конкурентноздатнсть:

1.         товару

2.         фрми

3.         галуз

4.         регону

5.         кра

При цьому до внутршньо

Згдно теорÿ М.Портера конкурентноздатнсть кра

4 детермнанти конкурентноздатност кра

Детермнанти - кожен окремо вс разом - сприяють досягненню нацонального спху або гальмують його. Вони представляють собою комплексну систему, що знаходиться в стан постйного розвитку. Один детермнант постйно вплива

на нший. Пдтримання конкурентноздатност в галуз на високому рвн явля

ться результатом самопдсилюючо

Два елементи - внутршня конкуренця та концентраця промисловост в одному географчному регон - мають особливо важливе значення для перетворення ромба в систему. Внутршня конкуренця сприя

досконаленню Уромба в цлому, географчна концентраця посилю

вза

модю всередин цього Уромба.

Дя системи детермнантв призводить до того, що конкурентноздатн нацональн галуз не розподлен рвномрно в економц, а звязан в те, що можна назвати кластерами (пучками), що складаються з галузей, як залежать одна вд одно

Вза

модя детермнантв нацонально

26. М

ЖНАРОДНА ТОРГ

ВЛЯ, ? показники тенденцÿ розвитку.

Мжнародна торгвля - сторично перша форма мжнародних еконномчних вдносин, що явля

собою обмн товарами та послугами мж державами. Для нацонального господарства часть у мжнароднй торгвл набува

форми зовншньо

Зовншня торгвляЧ це торгвля одн㺿 кра

Мжнародна торгвля - це складна соцально-економчна категоря, яку можна розглядати в двох аспектах: 1. Як процес безпосереднього обмну товарами та послугами мж суб

ктами МЕВ 2. Як особливий тип суспльних вдносин, що виникають мж державами в процес та з приводу обмну товарами.

Для оцнки маштабв, темпв, тенденцй, напрямв розвитку мжн торгвл використовують систему показникв, яка склада

ться з 6 груп:

1. Абсолютн показники: експорт (реекспорт), мпорт (ремпорт), зовншньоторговельний обг (ЗТО), генеральна торгвля,лспецальна торгвля, фзичний обсяг зовншньо

2. Структурн показники: товарна структура експорту та мпорту, географчна структура експорту та мпорту.

3. Показники нтенсивност торгвл: обсяг експорту, мпорту чи зовншньоторговельного обгу на душу населення; експортна, мпортна чи зовншньоторговельна квота.

4. Пдсумовуюч показники: сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг та некомерцйних операцй, сальдо балансу з поточних операцй, ндекс лумови торгвлû.

5. Показники динамки 6. Показники зставлення.

Сучасний етап розвитку мжнародно

1. Рзким зростанням обсягв експорту та мпорту 2. Зростанням рол зовншньо

Х збльшення питомо

Х зростання частки машин, обладнання та транспортних засобв;

Х нтенсифкаця обмну продукцúю нтелектуально

6.         Зрушення в географчному розподл товарних потокв.6. Розповсюдження сталих та довгострокових вдносин мж постанчальниками та покупцями, зростання питомо

27. Характеристика видв мжнародно

Для сучасно

1.                 специфка об

кту торгвл:

1.1                 торгвля товарами ( сировинними, паливними, продовольчими, напвфабрикатами, готовими виробами як включають: виробничого призначення, широкого вжитку, машинами статкування)

1.2                 торгвля послугами ( фрахт, транспорт, мжн туризм, нш як включають фнансов (банквськ, страхов, орендн), посередницьк (бржов), нтелектуальн (лцензйн, ноу-хау, нжинрнгов), реклама, ярмарки та н.

2.                 специфка вза

модÿ суб

ктв

2.1                 традицйна торгвля (суб

кти повязан виключно торговою годою)

2.2                 торгвля у межах кооперацÿ (конкретним торговим годам передують договори з наук-тех, комерцйно

2.3                 зустрчна торгвля ( реалз-ся т чи нш операцÿ на компенсацйнй основ)

3.                 специфка регулювання

3.1звичайна торгвля

3.2дискримеацйна торгвля

3.3преференцйна торгвля

В сучасних мовах осбливо

-                   фнансовий (коли кар

-                   маркетинговий (коли компенсацйн операцÿ виступають як специфчний спосб виходу на зарубжний ринок, особливо в мовах високо

-                   технологчний (як можливсть доступу кра

-                   соцальний (коли зустрчна торгвля зменшу

безробття, створю

нов робоч мсця тощо)

Питома вага компенсацйних операцй становить10-20% у загальних обсягах свтово

Експорт вивз за кордон Товарв нацонального походження або значною мрою перероблених в кра

мпорт ввезення ноземних товарв з метою

Експортно-мпортн операцÿ

найбльш поширеними в мжнароднй торгвл.

28. Зустрчна (компенсацйна) торгвля ата ? рзновиди.

Зустрчна (компенсацйна) торгвля - торгвля, при здйсненн яко

Одн㺿 з особливостей зустрчно

Експерти ООН видляють три основних рзновиди мжнародних зустрчних операцй:

* бартерн операцÿ

* торгов компенсацйн операцÿ

* промислов компенсацйн операцÿ.

Пд промисловою компенсацйною операцúю розумúться операця, в якй одна сторона здйсню

поставку (часто погоджуючи також необхдне фнансування) другй сторон товарв, послуг /або технологÿ, яка використову

ться останньою для створення нових виробничих потужностей. У торговй компенсацйнй операцÿ, як правило, вдсутн подбн вза

мовдносини мж вза

мними конкретними дями обох сторн.

Фахвц Органзацÿ економчно

Х торгова компенсаця;

Х промислова компенсаця.

Пд торговою компенсацúю розумúться одна операця на невелику або помрну суму, включаючи обмн надто рзнордними товарами, як звичайно органчно не пов'язан мж собою.

Пд промисловою компенсацúю розумються так операцÿ, як охоплюють продаж пов'язаних мж собою товарв на бльш велику суму, звичайно вдповдну вартост комплектного промислового обладнання або готових пдпри

мств.

.Н. Герчикова вважа

, що при класифкацÿ мжнародних зустрчних операцй потрбно вийти з органзацйно-правово

Х товарообмнн компенсацйн операцÿ на безвалютной основ;

Х компенсацйн операцÿ на комерцйнй основ;

Х компенсацйн операцÿ на основ год про виробничу спвпрацю.

Ц три основних вигляду операцй вдрзняються великою рзномантнстю з точки зору

/. Операцÿ на основ натурального обмну -а бартер. Бартерн операцÿа - представляють собою безвалютний, але оцнений обмн товарами. Вартсна оцнка товарв здйсню

ться для забезпечення екввалентност обмну. Для цих операцй характерн наявнсть контракту,

2. Комерцйн операцÿ, що передбачають участь продавця в реалзацÿ товарв. Ма

два рзновиди:

Х безпосередня закупвля товарв для внутршньофрмового використання або для перепродажу третй сторон;

* сприяння експортера в знаходженн покупця товарв мпортера.

Принципова вдмннсть поляга

в тому, що при нй грош використовуються як мра вартост засб платежу.

сну

безлч рзновидв операцй ц㺿 групи, наприклад:

компенсацйн операцÿ. Продавець погоджу

ться отримати оплату частково або повнстю у вигляд постачання яких-небудь товарв покупця.

зустрчна закупвля (зустрчне постачання). Експортер зобов'язу

ться закупити або влаштувати закупвлю третьою стороною товарв мпортера на певну суму.

викуп застарло

3. Зустрчне постачання як складова частина промислово

До ц㺿 групи можна також вднести:

операцÿ з давальницькою сировиною, т.т. переробку ноземно

29. Методи мжнародно

Метод торгвл це спосб здйснення торгового обмну (торгово

прямий метод (здйснення операцÿ безпосередн

мж виробником споживачем);

непрямий метод (здйснення операцÿ через посередника).

При прямому метод торгвл виника

певна фнансова вигода, оскльки скорочуються витрати на суму комсйно

Бльше за половину мжнародного товарного обмну здйсню

ться при сприянн торгових посередникв. Використання торгових фрм да

певн переваги:

1. Фрма-експортер у такому раз не вклада

значних коштв у органзацю збутово

2. Вони звльняють експортера вд багатьох турбот, пов'язаних з реалзацúю товару пристосовуюнчись до вимог ринку.

3. Сутт

вим

використання капталу торгово-посередницьких фрм на основ коротко- та довгострокового кредитування.

4. Накнець, ринки деяких товарв повнстю моноползован торговими посередниками не доступн для прямих контактв з споживачами. Прост посередники (брокери) пдшукують зводять вза

мно зацкавлених продавцв покупцв, але сам не беруть безпосередньо

Ще бльш широке застосування в мжнароднй торгвл отримали договори комсÿ, по яких комсонери дстають право пдшукувати партнерв пдписувати з ними контракти вд свого мен, але за рахунок продавця або покупця (комтентв), як несуть комерцйн ризики. Перед третми особами комсонери виступають як продавц.

Також поширеною формою договору комсÿ

продаж товарв на умовах консигнацÿ. Експортер (консигнант) постача

товар на склад посередника (консигнатора) для реалзацÿ на ринку протягом певного термну. Консигнатор здйсню

платеж консигнанту по мр його реалзацÿ з складу. Не продан до встановленого термну товари консигнатор ма

право повернути консигнанту. На умовах консигнацÿ реалзовують в основному товари масового попиту. По сут, при консигнацÿ експортер кредиту

посередника на середнй термн реалзацÿ товару. Неодмнною мовою консигнацйно

Основний об'

м мжнародно

генти дють на ринку в нтересах вд мен експортерв або мпортерв, т. е. принципалов. У агентських годах звичайно обумовлюються повноваження посередникв за найбльш стотними мовами зовншньоторгвельних операцй, а також додатков зобов'язання агентв.

снують ще три особливих типи посередникв: брж, торги, аукцони

30. Мжнародна торгвля через посередникв. Сутнсть сучасн особливост бржово

Пд торгово-посередницькими операцями мають на ваз операцÿ, пов'язан з купвлею та продажем товарв, як виконуються за дорунченням виробника-експортера незалежним вд нього торговим посенредником на основ годи або доручення.

До торгово-посередницьких належать фрми, як в юридичному та господарському вдношенн не залежать вд виробника чи спожинвача товару. Вони дють заради прибутку.

Недолком використання посередникв

те, що експортер познбавлений безпосереднх контактв з ринками збуту повнстю залежить вд добросовсност посередника. Бльше за половину мжнародного товарного обмну здйсню

ться при сприянн торгових посередникв.

Прост посередники (брокери) пдшукують зводять вза

мно зацкавлених продавцв покупцв, але сам не беруть безпосередньо

Ще бльш широке застосування в мжнароднй торгвл отримали договори комсÿ, по яких комсонери дстають право пдшукувати партнерв пдписувати з ними контракти вд свого мен, але за рахунок продавця або покупця (комтентв), як несуть комерцйн ризики. Перед третми особами комсонери виступають як продавц.

Також поширеною формою договору комсÿ

продаж товарв на умовах консигнацÿ. Експортер (консигнант) постача

товар на склад посередника (консигнатора) для реалзацÿ на ринку протягом певного термну. Консигнатор здйсню

платеж консигнанту по мр його реалзацÿ з складу. Не продан до встановленого термну товари консигнатор ма

право повернути консигнанту. На умовах консигнацÿ реалзовують в основному товари масового попиту. По сут, при консигнацÿ експортер кредиту

посередника на середнй термн реалзацÿ товару. Неодмнною мовою консигнацйно

Основний об'

м мжнародно

генти дють на ринку в нтересах вд мен експортерв або мпортерв, т. е. принципалов. У агентських годах звичайно обумовлюються повноваження посередникв за найбльш стотними мовами зовншньоторгвельних операцй, а також додатков зобов'язання агентв.

снують ще три особливих типи посередникв: брж, торги, аукцони.

Товарна бржа - це ринок масових, яксно рвноцнних товарв, на як годи здйснюються без

Загалом у свт сну

два типи брж - товарна та фондова. Якщо товарна бржа - це постйно дючий оптовий ринок однордних товарв, то на фондовй брж обертаються цнн папери й ноземна валюта.

Найбльш свтов брж: США, Англÿ та Японÿ припада

-90% сх бржових операцй.

У кра

Основн ознаки мжнародних брж:

Х цни свтового ринку;

Х товари - активн суб'

кти мжнародно

Хвльний валютний податковий режим торгвл (як правило).

На мжн товарних бржах проводяться: годи на реальний товар, термнов/фючерсн операцÿ, спекулятивн, операцÿ хеджування. Останн дв домнують. Функцÿ:надання реально

Технка бржових операцй. Основними часниками бржових операцй

члени брж, тобто юридичн чи фзичн особи, як мають свою частку у статутному каптал брж, посередники, брокери, як допомагають кладати годи у бржовому кльц. Брокер не може представляти нтереси покупця чи продавця. Його завдая - знайти покупця чи продавця надати

31. Систематизаця методв мжн торгвл. Види, способи порядок проведення аукцонних торгв.

Метод торгвл це спосб здйснення торгового обмну (торгово

прямий метод (здйснення операцÿ безпосередн

мж виробником споживачем);

непрямий метод (здйснення операцÿ через посередника).

При прямому метод торгвл виника

певна фнансова вигода, оскльки скорочуються витрати на суму комсйно

Прост посередники (брокери) пдшукують зводять вза

мно зацкавлених продавцв покупцв, але сам не беруть безпосередньо

Договори комсÿ, по яких комсонери дстають право пдшукувати партнерв пдписувати з ними контракти вд свого мен, але за рахунок продавця або покупця (комтентв), як несуть комерцйн ризики. Перед третми особами комсонери виступають як продавц.

Продаж товарв на мовах консигнацÿ. Експортер (консигнант) постача

товар на склад посередника (консигнатора) для реалзацÿ на ринку протягом певного термну. Консигнатор здйсню

платеж консигнанту по мр його реалзацÿ з складу. Не продан до встановленого термну товари консигнатор ма

право повернути консигнанту. На мовах консигнацÿ реалзовують в основному товари масового попиту. По сут, при консигнацÿ експортер кредиту

посередника на середнй термн реалзацÿ товару. Неодмнною мовою консигнацйно

Основний об'

м мжнародно

генти дють на ринку в нтересах вд мен експортерв або мпортерв, т. е. принципалов. У агентських годах звичайно обумовлюються повноваження посередникв за найбльш стотними мовами зовншньоторгвельних операцй, а також додатков зобов'язання агентв.

снують ще три особливих типи посередникв: брж, торги, аукцони

Мжнародн товарн аукцони - це спецально органзован, пенродично дюч у певних мсцях ринки. На них шляхом публчних торгв по черз вдбува

ться продаж попередньо оглянутих покупцянми товарв, як переходять у власнсть того покупця, котрий запропоннував за них найвищу цну, не перекриту ншими часниками торгв. Сьогодн до основних аукцонних товарв належать: хутро, чай, тютюн, фрукти, риба, антикварат, предмети старовини, художн вироби. Вирзняють 2 види :1. С пдвищенням цн; 2. С пониженням.

Технка операцй на аукцонах. Власник доставля

свй товар аукцонному пдпри

мству. Фахвц оглядають товар, здйснюють необхдне сортування, пдбинрання, пакування. Посортований товар розбива

ться на партÿ, як називаються лотами. Кожному лоту присвою

ться номер, пд яким вн заноситься в катанлог з вказанням сорту та клькост. Час мсце аукцону повдомля

ться через пресу. Постйним потенцйним покупцям розсилаються брошури-проспекнти. Особливстю аукцонно

укцонний торг може проводитися гласним нмим спосонбом. Аукцонний торг ведеться публчно, почергово на кожний лот. При гласному способ аукцонст оголошу

номер початкову мннмальну цну. Присутн починають пдвищувати цю цну. Псля тринкратного запитання (нхто бльше?) вдбува

ться дар молотком по столу, товар переходить у власнсть того покупця, який запропоннував за нього найвищу цну.

нколи аукцонний торг проводиться з зниженням цни. При дьому оголошу

ться вихдна максимальна цна. Тод покупц поступонво знижують цю цну. Небезпека втратити товар заставля

учаснинкв приймати вищ цни.

При нмому способ проведення аукцону аукцонст оголошу

вихдну мнмальну цну, покупець заявля

про ? пдвищення мовнними знаками, наприклад, пдняттям олвця, пальця, ммкою. Аукцоннст, реагуючи на знаки, оголошу

попередньо обумовлену пдвищену цну. Такий спосб торгу дозволя

його часникам зберегти в та

мнниц кльксть купленого ними товару.

Покупець пдпису

стандартний формунляр аукцонного продажу.

32. Критерÿ вибору методу здйснення мжнародних торговельних операцй. Види мжнародних торгв та порядок

Метод торгвл це спосб здйснення торгового обмну (торгово

прямий метод (здйснення операцÿ безпосередн

мж виробником споживачем);

непрямий метод (здйснення операцÿ через посередника).

При прямому метод торгвл виника

певна фнансова вигода, оскльки скорочуються витрати на суму комсйно

Бльше за половину мжнародного товарного обмну здйсню

ться при сприянн торгових посередникв. Використання торгових фрм да

певн переваги:

1. Фрма-експортер у такому раз не вклада

значних коштв у органзацю збутово

2. Вони звльняють експортера вд багатьох турбот, пов'язаних з реалзацúю товару пристосовуюнчись до вимог ринку.

3. Сутт

вим

використання капталу торгово-посередницьких фрм на основ коротко- та довгострокового кредитування.

4. Накнець, ринки деяких товарв повнстю моноползован торговими посередниками не доступн для прямих контактв з споживачами.

Торги - це змагальний спосб купвл та продажу товарв чи здавання пдрядв на виконання окремих робт на певних мовах. Торги дозволяють зосереджувати в одному мсц велику клькстьсть постачальникв чи пдрядчикв.

Оголошення про торги публкуються попередньо у прес.

Фрми, як виявили бажання брати часть у торгах, звичайно спочатку дають заставу в 1-3% вд вартост очкувано

Торги подляються на публчн та негласн. У публчних торгах можуть брати часть с фрми, у т.ч. й ноземн. До част у негласнних торгах залуча

ться обмежена кльксть найсолднших фрм. Через

Торгов палати, консули, торгов радники, торгов центри нформують сво

Умови проведення торгв мстяться у т.зв. тендер. Якщо торги потребують певних послуг, то звичайно пропозицÿ подаються у письмовому вигляд й оголошуються у день торгу. Запзнл пропозицÿ не приймаються. Вс пропозицÿ друкуються у прес. Оференти

присутнми при оголошенн

33. Цноутворення у мжнароднй торгвл.

У мжнароднй торгвл застосовуються два основних види цн:розрахунков що публкуються.

Розрахунков цни ндивдуально визначаються фрмами-експортерами на конкретн види промислових товарв вдповдно до рзних методик.

Цни, що публкуються це цни, що повдомляються в спецальних фрмових джерелах нформацÿ. Вони, як правило, вдображають рвень свтових цн. До них вдносяться:

довдков цни; бржов котировки; цни аукцонв; цни торгв; цни фактичних операцй; цни пропозицÿ великих фрм.

Одними з найбльш вдомих свтових показникв, що застосовуються в мжнароднй торгвл

довдков цни, що являють собою цни товарв у внутршнй оптовй зовншнй торгвл промислово розвинених кра

Довдков цни в бльшост випадкв являють собою так зван базисн цни, т. т. цни товару певно

Виходячи з особливостей цноутворення звичайно видляють дв основн групи цн: на продукцю обробляючо

Свтовими цнами на продукцю обробляючо

По методу повних витрат пдсумовуються вс витрати, пов'язан з виробництвом продукцÿ, до них дода

ться величина передбачуваного прибутку. Отриманий таким чином очкуваний прибуток вд реалзацÿ длиться на кльксть товарв, що виробляються за мсяць. У результат виходить фабрична цна одн㺿 одиниц виробу.

По методу прямих витрат спочатку визначаються деклька варантв передбачуваних цн вдповдн передбачуван об'

ми продажу. З отримано

Цни, розрахован по одному з двох методв, точнюються за допомогою розгорнено

У той же час визначити свтов цни на машини обладнання досить складно. Певне значення можуть мати так зван питом цни, т. т. цни, розрахован на одиницю продуктивност, потужност т..

При встановленн свтових цн на сировинн товари основну роль грають не внутршн витрати цни, спввдношення попиту пропозицÿ на вдповдних ринках. Для деяких видв сировинних товарв цни встановлюються основними експортерами, для нших на основ бржових котированнь. Особливе значення при формуванн цн на багато як види сировинних товарв мають вдповдн об'

днання кра

34. Визначення цни при здйсненн мжнародно

Кожна зовншньоторгова года повинна обов'язково мстити мову про цну, за якою прода

ться товар, чи вказвку способу визначення цни цього товару. Поширеним способом визначення цни

встановлення ? за курсом яко

Обумовлюючи цну товару, у контракт купвл-продажу вказунють: одиницю вимру цни, базис цни, валюту цни, спосб фксацÿ цни та рвень цни.

Цна у контракт може бути встановлена:

Х за визначену кльксну одиницю (чи за конкретне число одиниць) товару, вказану у звичайно вживаних у торгвл одиницях, або у числових одиницях;

Х за одиницю маси з огляду на базисний вмст основно

Х за одиницю маси залежно вд коливань натурально

Базис цни встановлю

, чи входять транспортн, страхов, складнськ та нш витрати на доставку товару в його цну. Базис цни звичайно визнача

ться використанням вдповдного термна (ФОБ, КАФ, КАС, С

Ф та н.) з вказанням назви пункту здач товару.

Цна у контракт може бути виражена у валют кра

По-друге, не можна забувати про таке явище у мжнароднй торгвл, як валютний демпнг (або валютний прибуток), виникннення якого зумовлене рзницею у рус валютних курсв валют контракту по вдношенню до американського долара при довгостронкових договорах поставок.

Цна може фксуватися у контракт в момент його кладання або визначатися протягом термну його дÿ чи до моменту виконання контракту. Залежно вд способу фксацÿ цни розрзняють так види цн: тверда, рухома; з наступною фксацúю; ковзаюча.

Тверда цна згоджу

ться встановлю

ться в момент пдписання контракту не змню

ться протягом строку його дÿ. Рухома цна -це зафксована при кладенн контракту цна, яка може бути у подальшому переглянута, якщо ринкова цна даного товару на час виконання контракту змниться. Цни з наступною фксацúю встановлюються у призначен договорами строки на основ згоджених джерел (у т.ч. в процес виконання контракту). Ковзаюча цна застосову

ться у контрактах з тривалими строками поставок, протягом яких економчн мови поставок можуть сутт

во змнитися.

Визначаючи рвень цн, сторони контракту звичайно орúнтунються на два види цн: опублкован та розрахунков.

Опублкован цни -це цни, як повдомляються у спецальних джерелах, що, як правило, вдображають рвень свтових цн, тобто експортних цн основних постачальникв даного товару та мпортних цн у найважливших центрах мпорту цього товару. Якщо стосовно сировинних товарв свтову цну визначають основн кра

До опублкованих належать: довдков цни, бржов котирування, цни, подан у загальних статистичних довдниках, цни пропозицй. с вони, за винятком бржових котирувань, не

цнами контрактв, оскльки т остаточно визначаються залежно вд рзних чинникв у ход

Розрахунков цни застосовуються у контрактах на нестандартне обладнання, що виробля

ться звичайно за ндивдуальнними замовленнями. Загальний розрахунок контрактно

Технчн поправки. До найуживанших поправок у практиц мжнародно

1.Поправка на технко-економчн вднмнност.

2.Поправка на комплектацю.

3. По правка на тропчне виконання.

Комерцйн поправки. З найпоширенших комерцйних поправок у практиц мжнародно

1.Приведення до

диних мов поставки.

мпортн цни приводяться до мов поставки франко-кордон або С

Ф порт кра

2. Поправка на вторговування.

3. Приведення мпортно

4. Поправки на мови платежу.

На рвень фксованих у контракт цн можуть сутт

во впливати рзн види знижок.

Хзагальна (проста) чи одночасна знижка, що нада

ться до прейскурантно

Базисними мови зовншньоторгового контракту купвл-проданжу називаються тому, що встановлюють базис цни залежно вд того, чи включаються витрати на транспортування (та нш витрати) в цну товару чи н.

Сьогодн використову

тьнся збрник, виданий у 1990 р. пд назвою л

НКОТЕРМС-90.

Залежно вд ступеня розподлу мж продавцем покупцем зонбов'язань щодо поставки товару та вдповдальност за ризик пошкоднження чи втрати вантажу пов'язаних з цим витрат с мови нкотермс можна подлити на чотири групи:

Група Е регламенту

зобов'язання продавця та покупця при здйсненн поставки тльки на мов франко-завод. За ц㺿 мови зобов'язання продавця вважаються виконаними псля того, як вн представив покупцев товар на сво

му пдпри

мств. Продавець не вдповда

за повантаження товару на наданий покупцем транспортнний засб чи очистку товару вд мита на експорт, якщо не обумовлено нше. Покупець бере на себе вс витрати та ризик, пов'язан з перевензенням товару з пдпри

мства продавця до мсця призначення. Ця мова передбача

мнмальн зобов'язання для продавця.

Група F мстить мови: Франко-перевзник - FСА; Франко - вздовж борту судна - FAS; Франко - борт судна - FОВ.

Вдповдно цих мов продавець вважа

ться таким, що виконав сво

Група С включа

так мови: Вартсть фрахт - САF; Вартсть, страхування фрахт - С

F; Доставка оплачена до... - СРТ; Доставка та страхування оплачен до... - С

Р.

За цими мовами, продавець самостйно клада

договр перевензення, оплачу

перевезення до вказаного у контракт мсця прийому товару покупцем, також повдомля

покупця про детал вдправлення й очкуваний час прибуття вантажу в згоджене мсце прийняття поставки. За контрактами на С-умовах продавець звльня

ться вд вдповндальност та ризику з моменту передач товару перевзнику у сво

Група D передбача

мови: Поставлено на кордон - DAF; Поставлено з борту судна - DES; Поставлено з пристанû - DEQ; Поставлено без сплати мита - DDU; Поставлено з сплатою мита - DDP.

Контракти на D-умовах можна подлити на дв категорÿ. До першо

35. Система регулювання мжнародних торгових вдносин.

Регулювання торгово-екномчних вдносин здйсню

ться на нацональному, мжнародному наднацональному рвн. Насьогодн склалася розгалужена система регулювання мжн торгвл, яка включа

2 групи методв та нструментв регулювання:

1. тарифн. Митний тариф - систематизований перелк митних податей. Митна подать - подать, що стягу

ться при перетин товаром митного кордону.

сну

3 види митних тарифв : на мпорт; на експорт; транзитний.

3 форми митних тарифв: адвалорний - подать, що розрахову

ться у % до вартост товару; специфчний - розрахову

ться у вигляд суми з одиниц товару; змшаний - стягнення адвалорних та специфчних податей.

Крм того у практиц застосову

ться: максимальна подать - по вдношенню до кра

В результат дяльност ГАТТ величина митних тарифв була значно зменшина протягом останнх десятирч.

2. нетарифн. До них вдносяться:

2.1 пряме обмеження експорту

2.1.1. цензування - виданий державою дозвл на мпорт/експорт товару. Вирзняють генеральну (автоматичну) цензю - дозвл безперешкодного мпорту/експорту товару на певний час. Разова цензя - дозвл мпорту/експорту певного товара певному мпортеру/експортеру з визначенням клькост вартост товару, також визначенням кра

2.1.2. квотування - обмеження експорту/мпорту у фзичному або вартсному вираз на певний термн часу.

снують глобальн (вдкрит)квоти, сезонн квоти добровльн обмеження експорту - квота, яка вводитьсяна кордон кра

2.1.3. мнмальн мпортн цни - дотримання експортером рвня цн, встановлених кра

2.1.4. мпортн податки

2.1.5. мпортн депозити - це форма застави, яку мпортер повинен внести в свй банк в мсцевй або мжнароднй валют перед закупкою зарубж. Товару.

2.1.6. валютн обмеження - регламентаця операцй резидентв та нерезидентв з валютою.

2.1.7 компенсацйна подать - запроваджу

ться кра

2.1.8. антидемпнгова подать - запроваджу

ться кра

Демпнг бува

прямий (продаж на зовн. ринку товарв за цною нижчою, нж на внутр. ринку) зворотнй (придбання заруб. покупцем товару за цною нижчою, нж сплачують внутршн покупц); одиничний (дискредитаця цн внаслдок випадк. Випуску надлишку продукцÿ), грабжницький (продаж товару на зовн. ринку за заниженими цнами з метою сунення конкурентв натупному збльшенн цн), тимчасовий (середнй стан мж одиничним грабжницьким); самостйний (за рахунок власних коштв), субсидицйний, валютний (за рахунок застосування завищених та занижених валютних курсв при експортно-мпортних операцях)

2.1.9. адмнстративн формальност або нацональн правила здйснення експортно-мпортних операцй.

2.1.10.технчн бар

ри - система переврки вдповдност мпортно

2.2.нструменти стимулювання експорту: державне кредитування експорту, змшане кредитування експорту (приватними державними банками), надання коштв по каналах допомоги, державне страхування експортних кредитв, пряме субсидування експорту, надання податкових пльг, дозволи на створення рзних фондв розвитку експорту, як не оподатковуються, прискорена амортизаця, органзац-нформ. сприяння експортерам.

Крм того снують нш регулятори мжн торгвл, серед них: доля нацонально

Використовуючи рзн тарифн та нетарифн методи регулювання, кожна держава проводить вдповдну зовн-торгвельну полтику, яка в тй чи ншй мр

протекцонстською. Протекцонзм - сис-ма полтико-економчних стосункв мж суб

ктами мжн вдносин, орúнтована на цлеспрямовану пдтримку суб

ктв власно

36. Тарифне регулювання.

Митний тарифа - нструмент торгвельно

При цьому, крм функцй регулювання зовншньоторгвельного обороту (рацоналзаця товарно

Видляють експортний мпортний тариф, в залежност вд того, що вн регулю

- вивезення або ввезення товару, а також простий складний, в залежност вд способу розвитку тарифу.

мпортний тариф представля

собою зведення ставок митних стягнень, що застосовуються при ввезенн товарв на митну територю держави.Експортний тариф його метою

: пдтримання внутршньодержавних цн цн на свтовому ринку.

Простий тариф ма

на ваз, що незалежно вд кра

Митний тариф склада

ться з двох основних елементв - товарно

Митне стягнення (customs duty) -а обовТязковий внесок, що стягу

ться митними органами при мпорт або експорт товару,

мовою мпорту або експорту.

Митн стягнення виконують три основн функцÿ:

фскальну, яка вдноситься як до мпортних, так експортних стягнень, оскльки вони

однúю з статей доходно

протекцонстичну (захихну), що вдноситься до мпортних стягнень, оскльки з

балансуючу, яка вдноситься до експортних стягнень, що встановлен з метою попередження небажаного експорту товарв, внутршн цни на як з тих або нших причин нижч за свтов.

Класифкацÿ митних стягнень.

За способом стягнення:адвалорн - нараховуються в процентах до митно

За обТ

ктом оподаткування:мпортн - стягнення, як накладаються на мпортн товари при випуску

За характером:сезонн - стягнення, як використовуються для оперативного регулювання мжнародно

За походженням:автономн - стягнення, що вводяться на пдстав одностороннх ршень органв державно

За типами ставок:постйн - митний тариф, ставки якого одноразово встановленн огранами державно

За способом обчислення:номнальн - тарифн ставки, вказан у митному тариф. ефективн - реальний рвень митних стягнень на кнцев товари, розрахован з врахуванням рвня стягнень, накладених на мпортн вузли та детал цих товарв.

Вплив тарифу:тарифи сповльнюють економчне зростання; односторонн

введення тарифв нердко призводить до торгвельних во

н; тарифи призводять до пдвищення податкового тиску на споживачв; тариф на мпортн товари опосередковано пдрива

експорт кра

37. Нетарифне регулювання мжн торгвл.

До нетарифних методв вдносяться кльксн обмеження, нш нетарифн методи, торгово-полтичн методи стимулювання експорту, торгов договори годи. Кльксн обмеження включають в себе квотування цензування.

Квоти - це граничн обсяги певних товарв, як дозволено мпортувати (експортувати) на територю кра

Лцензÿ - це дозволи на мпорт (експорт) товарв протягом якогось часу, що видаються компетентними органами. Лцензÿ бувають генеральними, як представляють собою дозвл на мпортн (експортн) операцÿ з визначеними товарами протягом всього термну дÿ режиму лцензування. Крм того, бувають лцензÿ ндивдуальн, що дозволяють одному суб'

кту пдпри

мницько

Квоти цензÿ обмежують самостйнсть пдпри

мцв вдносно вибору ринку об'

му торгвл.

Крм кльксних, до нетарифних методв зовншньоторгвельного регулювання вдносяться також складнення митних процедур, збльшення клькост необхдно

Держава може вживати заходв також по припиненню несумлнно

Крм антидемпнгового мита можуть застосовуватися також компенсацйне мито, яке стягу

ться у раз встановлення того факту, що експортер при виробництв товару користувався державними субсидями, що дозволило йому занизити цну на товар.

Держава регулю

ЗЕД такожа шляхом кладення рзних торгових договорв та год, в яких встановлюються принципи торгових вза

мовдносин з ноземними державами. У торгвл з ноземними державами можуть бути встановлен спецальн режими, зокрема режим найбльшого сприяння, що передбача

надання митних пльг аж до повного звльнення вд мпортного мита при ввезенн товарв вироблених в кра

38. Демпнг антидемпнгов процедури в сучасних торговельних вдносинах.

Демпнг метод фнансово

Демпнг може здйснюватися як за рахунок ресурсв окремих фрм, прагнучих заволодти зовншнм ринком сво¿ продукцÿ, так за рахунок державних субсидй експортерам. У комерцйнй практиц демпнг може набувати одну з наступних форм:

Х Спорадичний демпнга епзодичний продаж зайвих запасв товарв на зовншнй ринок по занижених цнах. Вдбува

ться тод, коли внутршн обсяги виробництва товару перевищують мстксть внутршнього ринку перед компанúю вста

дилем або взагал не використати частину виробничих можливостей не виробляти товар, або виробити товар продати його по бльш низькй, нж внутршня, цн на зовншнй ринок.

Х Навмисний демпнг тимчасове мисне зниження експортних цн з метою витснення конкурентв з ринку подальшого встановлення монопольних цн. На практиц це може означати експорт товарв по цнах нижче за цни свого внутршнього ринку або навть нижче за витрати виробництва.

Х Постйний демпнг постйний експорт товарв по цн нижче справедливо

Х Зворотний демпнга завищення цн на експорт в порвнянн з цнами продажу тих же товарв на внутршньому ринку.

Х Вза

мний демпнг зустрчна торгвля двох кра

У основ демпнгу звичайно лежить ринкова ситуаця, при якй еластичнсть попиту по цн на внутршньому ринку нижче, нж на зовншньому. Це дозволя

фрмам, що мають вдносно монопольне положення на внутршньому ринку, продавати сво

вдмнност в еластичност попиту на товар в рзних кра

ситуаця недосконало

сегментовансть ринку, тобто здатнсть виробника вдгородити внутршнй ринок, де вн прода

товар по високих цнах, вд зовншнього ринку, де вн це робить по бльш низьких цнах..

Демпнг заборонений як мжнародними правилами в рамках ВТО, так нацональними антидемпнговими законами багатьох кра

нтидемпнгове мито тимчасовий збр в розмр рзниц мж цнами продажу товару на внутршньому зовншньому ринках, що вводиться мпортуючою кра

Ставку антидемпнгового мита звичайно визначають одним з наступних способв:

Х Як рзницю в цн, по якй товар реально прода

ться на ринку експортуючо

Х Як рзницю в цн, по якй товар повинен був би продаватися на ринку експортуючо

39. Сучасн нструменти стимулювання експорту.

Сьогодн сну

два основних напрямки розширення експорту, як застосовуютьнся промислово розвинутими кра

Один з них - кредитування експорту у рзних формах з метою розширення збуту товарв. У цю групу засобв входять експортн кредити, державн гарантÿ щодо експортних крендитв, державн методи фнансування вивозу товарв за програмами допомоги ноземним державам..

Експортне кредитування може мати форму:

Х субсидованих кредитв нацональним експортерам -а кредитв, що видаються державними банками пд ставку процента нижче ринково

Х державних кредитв ноземним мпортерам при обов'язковй мов закупвл товарв тльки у фрм кра

Х страхування експортних ризикв нацональних експортерв, як включають комерцйн ризики (нездатнсть мпортера сплатити постачання) полтичн ризики (несподван дÿ ряду, що не дозволяють мпортеру виконати сво

Експортн кредити бувають:

Х короткостроковими на термн до 1 року, використовуються для кредитування експорту споживчих товарв сировини;

Х середньостроковими на термн вд 1 до 5 рокв, використовуються для кредитування експорту машин обладнання;

Х довгостроковими на термн бльше за 5 рокв, використовуються для кредитування експорту нвестицйних товарв великих проектв.

Другий напрямок у розвитку торгово-полтичних засобв розшинрення експорту - продаж товарв на експорт за цнами нижчими, нж цни, встановлен конкуруючими монополями, нижчими, нж свтов цни, у пдсумку - за демпнговими цнами.

Субсидування експорту - це форма державно

Експортн премÿ також

одним з торгово-полтичних засобв розширення експорту. Експортн премÿ можуть бути у прямй чи непрямй форм.

Прям експортн премÿ здйснюються шляхом надання експортенрам прямих разових субсидй при експорт товарв. Вони видаються з фондв державного бюджету дають змогу експортерам знижувати цни товарв, що вивозяться, таким чином розширювати експорт.

Податков пльги - це непрям експортн премÿ, коли експортенрам надаються рзномантн фнансов пльги. Дуже часто це звльннення компанй, як експортують товари, вд оплати внутршнх податнкв чи надання податкових пльг. Одна з давно практикованих форм непрямих експортних премй - це система звльнення вд мита чи його повернення компаням, котр застосовують мпортну сировину для виготовлення експортних товарв (т.зв. мовно безмитний ввз повернення мита). Суть ц㺿 системи поляга

в тому, що для розшинрення вивозу товарв експортерам повертають мито при вивоз товарв, яке було сплачене за ввз мпортно

40. Протекцонзм його сучасн форми.

Державна полтика захисту внутршнього ринку вд ноземно

Прихильники протекцонзму стверджують, що без державного захисту вд ноземно

Безмитна торгвля з ? гострою конкурентною боротьбою в мовах свтового господарства, вдповдно до цього погляду, зовсм неможливлю

створення власно

Багато держав, декларуючи вльну торгвлю палко захищаючи переваги безперешкодно

У рзн пероди сторÿ зовншньоторгвельна практика схилялася то в одну, то в ншу сторону, нколи, правда, не приймаючи жодну з екстремальних форм. У 50-60-т роки для мжнародно

Х селективный протекцонзм направлений проти окремих кра

Х галузевий протекцонзм захища

певн галуз, передусм сльське господарство, в рамках аграрного протекцонзму;

Х колективний протекцонзм проводиться об'

днаннями кра

Х прихований протекцонзм здйсню

ться методами внутршньо

внутршнй ринок вд ноземно

Правда, при цьому сучасний протекцонзм концентру

ться у вдносно вузьких областях. У вдносинах розвинених кра

41. Свтовий товарний ринок.

Дан про товарну структуру мжнародно

Ця тенденця характерна як для розвинених, так для кра

Основний об'

м мжнародно

ндустральн кра

42. Свтовий ринок послуг, його структура особливост розвитку.

Класифкаця ГАТТ/ВТО, що включа

бльше за 600 рзновидв послуг. Класифкаця послуг заснована на Мжнароднй стандартизованй промисловй класифкацÿ, прийнятй Органзацúю Об'

днаних Нацй що визна

ться в бльшост кра

Саме внаслдок невдчутност невидимсть бльшост послуг торгвлю ними нод називають невидимима експортом мпортом. Бльш того на вдмну вд товарв, виробництво послуг часто об'

днане з

Види послуг: транспорт, по

Протягом 70-90-х рокв частка комерцйних послуг в свтовому експорт становила 16-20%, досягши до середини 90-х рокв приблизно 1 трлн. дол.

Бльше за половину вартсного обсягу експорту послуг доводиться на мжнародний транспорт мжнародн приватн (туризм) длов (вдрядження) по

43. Типи форми мжн маркетингу

Можна видлити чотири критерÿ типзацÿ маркетингу та шсть форм мжнародного маркетингу.

Залежно вд геополтичних меж дяльност суб'

ктв видляються два типи маркетингу: внутршнй та мжнародний.

Внутршнй маркетинг - маркетингова дяльнсть, нацлена на внутнршнй (основний для фрми) ринок. Мжнародний маркетинг - маркетингова дяльнсть фрми за межанми нацональних кордонв.

Маркетинг товарв народного споживання, виробничо-технчного призначення, послуг, промисловий, аграрний та банквський маркетинг - це типи маркетингу залежно вд об'

кта, тобто сутт

вих особливостей тованру та вдповдного товарного ринку, як визначатимуть особливост побудонви маркетингового комплексу.

Стратегчний та оперативний Ч це два типи маркетингу, як харакнтеризують ступнь ринково

Мкромаркетинг та макромаркетннг видляються за критерúм особнливостей суб'

кта: диверсифкованост дяльност та належност до певного úрархчного рвня управлння в структур нацонально

Мжнародна дяльнсть грунту

ться н використанн таких форм мжнародного маркетингу: 1. мпортний,2. експортний,3. зовншньоекономчний,4. транснацональний,5. мультирегональний,6. глобальний.

мпортний маркетинг - маркетингова дяльнсть, спрямован на занкупвлю (мпорт) товарв чи послуг з зарубжних ринкв.Експортний маркетинг Ч маркетингова дяльнсть щодо реалзацÿ продукцÿ за меж нацональних кордонв, при якй вдбува

ться фзичне транспортування товару з одн㺿 кра

Зовншньоекономчний маркетинг - маркетингова дяльнсть, зунмовлена стабльнстю чи зростаючими можливостями перебування фрми (у вигляд представництва, флалу з продажу ...) на зовншньому ринку, який включа

вже, як правило, деклька кра

Транснацональний маркетинг Ч маркетингова дяльнсть, що винникла з практики функцонування транснацональних корпорацй.

Виршуючи проблему нтернацоналзацÿ ринкв, ТНК повинна:

* мислити глобально, здйснюючи стратегчний маркетинг;

* дяти локально, здйснюючи маркетинг операцйний.

Мультирегональний маркетинг - форми та методи маркетингово

Глобальний маркетинг - маркетингова дяльнсть фрми, яка рознгляда

свтовий ринок як

дине цле (Весь свтЧ мй ринок!).

44. Система мжнародних маркетингових дослджень.

Мжнародне маркетингове дослдження - це система збору, обробнки, аналзу та прогнозування даних, необхдних для прийняття ршень у мжнароднй маркетинговй дяльност.

Метою будь-якого мжнародного маркетингового дослдження

зменшення ризику вд ршень стосовно мжнародно

Проведення мжнародного маркетингового дослдження необхдно для прийняття ршень з таких питань: Х сегментаця свтового чи зарубжного ринку, ? необхднсть, кринтерÿ та мови успшно

Особливост мжн маркетингового дослдження: 1.Велике поле дослдження. 2. Технчн труднощ збору нформацÿ 3. Висока вартсть дослджень, особливо збору первинно

Мжнародне маркетингове дослдження ма

чотири логчно вза

монпов'язан, послдовн стадÿ:

. Визначення вимог до нформацÿ;II. Збр даних;. Аналз; IV. провадження Визначення вимог до нформацÿ, як перший етап дослдження, мстить в соб проблему дентифкацÿ цлей та завдань. Якщо маркетолог (чи замовник дослдження) може чтко сформулювати мету майбутньо

Змст друго

- нвентаризаця банку даних;- збр вторинно

Найскладншою стадúю

аналз нформацÿ. Отримана кльксна та яксна нформаця аналзу

ться за допомогою методв статистики, екононметрÿ, соцометрÿ, квалметрÿ, бхеворизму. Якщо отримана нформаця не вдповда

критерям якост для прийняття маркетингових ршень (релевантнсть, точнсть, надйнсть, актуальнсть тощо), то необхдно понвернутися на попереднй етап та оновити банк даних.

На останьому етап дослдницький колектив представля

результати та рекомендацÿ.

45. Сучасний мжнародний маркетинговий комплекс.

Мжнародний маркетинговий комплексЧ це система нструментв, методв, прийомв, пдходв щодо товару цни, просування, каналв розподлення, використання яких ма

на мет формунвання конкурентних переваг на цльовому сегмент або певному занрубжному ринку.

Елементами маркетингового комплексу

:

Х товар,

Х цна,

Х просування,

Х канали розподлення.

Сукупнсть цих маркетингових елементв та

Залежно вд ступеня пристосування мжнародного маркетингового комплексу до особливостей рзних зарубжних ринкв (сегментв свтового ринку) в маркетинговй практиц видляються три типи маркетингового комплексу: ндивдуалзований (диференцйований), стандартизований, комбнований.

ндивдуалзований (диференцйований) маркетинговий комплекс передбача

пристосування всх його елементв до потреб кожного занрубжного ринку (сегмента свтового ринку).

Стандартизований маркетинговий комплекс характеризу

ться тим, що вс його елементи однаковою мрою пристосовуються до всх занрубжних ринкв або сегментв (в сх кра

Комбнований маркетинговий комплекс передбача

одночасну як диференцацю деяких елементв, так стандартизацю нших. Наприклад, стандартний товар може однаково рекламуватися на всх зарубжних риннках, цни та канали розподлення бути адаптованими до мсцевих мов. Це - найбльш поширений пдхд до побудови та реалзацÿ мжнародного маркетингового комплексу.

нтернацоналзаця свтового господарства, тенденцÿ до його глонбалзацÿ, також безумовн фнансов та органзацйн переваги стандартинзацÿ роблять стандартизований пдхд до створення мжнародного комнплексу маркетингу найбльш ефективним. Але на завад швидшого розповнсюдження такого пдходу до всх ринкв стоять особливост економчного, соцально-культурного, полтико-правового середовища кра

46. Розробка мжнародно

Псля вибору найбльш адекватного конкурентним перевагам та понтенцалу фрми зарубжного ринку логчно поста

питання щодо форм принсутност на цьому ринку, отже, стратегй виходу на нього. Мжнародна бзнесова практика видля

три основн стратегÿ виходу на зовншнй риннок:

1.експортування,2. спльне пдпри

мництво,3. пряме нвестування.

У випадку стратегÿ експортування виробництво залиша

ться на нацональнй територÿ, що ма

сво

Спльне пдпри

мництво - об'

днання зусиль партнерв щонайменнше з двох кра

Пдрядне виробництво - форма спльного пдпри

мництва, за яко

Кожна з розглянутих вище стратегй виходу фрми на зовншнй риннок ма

сво

Х контроль ринку (близьксть до споживача, можливсть швидко реагувати на змни потреб, контролювати тенденцÿ попиту та пропонувая);

Х гнучксть (можливсть швидко та адекватно адаптувати дяльнсть до елементв бзнес-середовища, що змнюються);

Х ресурсн вимоги (необхднсть мати певну кльксть фнансових, матеральних та трудових ресурсв для органзацÿ та розвитку дяльност);

Х ризик (загроза виникнення непередбачених втрат очкуваного прибутку, доходу або майна, коштв у зв'язку з випадковими змнами мов економчно

Х причетнсть до мжнародного маркетингу (необхднсть та ступнь використання концепцÿ мжнародного маркетингу в органзацÿ дяльност фрми) Проблема вибору стратегÿ (стратегй) виходу фрми на зарубжний ринок виника

в таких ситуацях: при вироблен мжнародно

Перше ршення

стратегчним, а друге - тактичним. В обох випаднках на остаточне ршення щодо стратегÿ виходу фрми на зовншнй ринок вплива

сукупнсть внутршнх до зовншнх (вдносно фрми) чинникв.

48. Мжнародний рух капталу характеристика його форм.

Каптал

одним з факторвв виробництва -а ресурсом, який необхдно затратити, щоб виробити товар, явля

собою весь накопичений запас коштв в продуктивнй, грошовй товарнй формах, необхдних для створення матеральних благ. Мжнародний рух капталу заснований на його мжнародному подл як одного з факторв виробництва -а сторично склавшомуся або придбаному зосередженн капталу, що склалося в рзних кра

По джерелах походження каптал, що знаходиться в рус на свтовому ринку, длиться на офцйний приватний каптал.

Х Офцйний (державний) каптал - кошти з державного бюджету, що перемщують закордон або що приймаються з-з закордону за ршенням рядв, також за ршенням мжурядових органзацй. У цю категорю руху капталу вдносяться вс державн позики, позики, дари (гранти), допомога, як надаються однúю кра

Х Приватний (недержавний) каптала кошти приватних (недержавних) фрм, банкв нших недержавних органзацй, що перемщують закордон або що приймаються з-з закордону за ршенням

По характеру використання каптал длиться на:

Х Пдпри

мницький каптал кошти, що прямо або непрямо вкладаються у виробництво з метою прибутку. Як пдпри

мницький каптал, частше за все використову

ться приватний каптал, хоча або сама держава, або пдпри

мства, що належать держав також можуть вкладати кошти закордон.

Х Позиковий каптал кошти, що позичаються з метою отримання процента. У мжнародних масштабах як позиковий каптал в основному використову

ться офцйний каптал з державних джерел, хоч мжнародне кредитування з приватних джерел також досяга

вельми значних об'

мв.

По термну вкладення каптал длиться на:

Х Середньостроковий довгостроковий каптала вкладення капталу термном бльш нж на 1 рк. Вс вкладення пдпри

мницького капталу в форм прямих портфельних нвестицй, так само як позиковий каптал у вигляд державних кредитв, звичайно

довгостроковими.

Х Короткостроковий каптала вкладення капталу термном менш нж на 1 рк. Переважно позиковий каптал в форм торгових кредитв.

Найбльше практичне значення для аналзу мжнародного руху капталу ма

наступний його функцональний розподл.

По мет вкладення каптал длиться на:

Х Прям нвестицÿ вкладення капталу з метою придбання довгострокового економчного нтересу в кра

Х Портфельн нвестицÿ вкладення капталу в ноземн цнн папери, що не дають нвестору права реального контролю над об'

ктом нвестування. Так нвестицÿ також переважно заснован на приватному пдпри

мницькому каптал, хоч держава часто випуска

сво

Якщо протягом останнх десятирч превалююче значення мали прям нвестицÿ, то з початку 90-х рокв сталося рзке зростання рол портфельних нвестицй серед нших форм мжнародного руху капталу. У 1993 роц на розвинен кра

50. Мжнародне портфельне нвестуванняЕ

З початку 90-х рокв сталося безпрецедентне зростання об'

мв мжнародних портфельних нвестицй. Мжнародн операцÿ з цнними паперами, як складали не бльше за 10% ВНП в найбльш розвинених кра

Портфельн нвестицÿа вкладення капталу в ноземн цнн папери, що не дають нвестору права реального контролю над об'

ктом нвестування.

Так нвестицÿ переважно заснован на приватному пдпри

мницькому каптал, хоч держави нердко купують ноземн цнн папери. У рамках мжнародно

Х акцонерн цнн папери грошовий документ, що оберта

ться на ринку, який засвдчу

майнове право власника документа по вдношенню до особи, що випустила цей документ;

Х боргов цнн папери грошовий документ, що оберта

ться на ринку, який засвдчу

вдношення позики власника документа по вдношенню до особи, що випустила цей документ.

Боргов цнн папери можуть виступати в форм:

Х облгацÿ, простого векселя, боргово

Х нструменти грошового ринку а- грошових нструментв, що дають

Х фнансових деривативв, що мають ринкову цну похдних грошових нструментв, що засвдчують право власника на продаж або купвлю первинних цнних паперв. У

Для цлей облку мжнародного руху портфельних нвестицй в платжному баланс прийнят наступн визначення:

Х Нота/боргова розписка - короткостроковий грошовий нструмент (3-6 мсяцв), що випуска

ться позичальником на сво

м'я за договором з банком, що гаранту

його розмщення на ринку придбання непроданих нот, пролонгацю кредиту або надання резервних кредитв. Найбльш вдом ноти Евроноти.

Х Опцона договр (цнний папр), що да

покупцев право купити або продати певний цнний папр або товар по фксованй цн псля закнчення певного часу або на певну дату. Покупець опцону виплачу

премю його продавцев в обмн на його зобов'язання реалзувати вищезгадане право.

Х Варранта рзновид опцону, що да

можливсть його власнику придбати у емтента на пльгових мовах певну кльксть акцй протягом певного пероду.

Х Ф'ючерса обов'язков для виконання стандартн короткостроков контракти на купвлю або продаж певного цнного паперу, валюти або товару по певнй цн на певну дату в майбутньому.

Х Форвардний курса года про розмр процентно

Х Свопа года, що передбача

обмн через певний час на основ узгоджених правил платежами по однй тй же заборгованост. Своп по процентних ставках передбача

обмн платежу вдповдно до одного типу процентно

Бльше за 90% портфельних зарубжних нвестицй здйснюються мж розвиненими кра

Мжнародний ринок портфельних нвестицй значно бльше по об'

му мжнародного ринку прямих нвестицй. Однак вн значно менше сукупного внутршнього ринку портфельних нвестицй розвинених кра

мериканськ нвестори тримають 94% сво

51. Офцйна допомога розвитку. Основн донори рецпúнти технчно

Международные программы технинческого содействия осуществляются как по линии международных организаций, так и на двусторонней основе. Они нанправлены прежде всего на оказание технического содействия развивающимнся странам и странам, находящимся в переходном периоде, с целью скоренния создания основ развитой рыночной экономики. Техническое содействие (которое иногда называют технической помощью) направлено на повышение технологического ровня стран-получантелей. Техническое содействие - предоставление странам содействия на возмездной или безвозмездной основе в сферах технонлогии процессов, продуктов и управнления более часто техническое содействие предоставляется в области разработки программ экономического развития. С точки зрения степени вовлеченности получателя технической помощи в процесс ее распределения можно выделить несколько организацинонных видов технической помощи. Х Технологические грантыЧ безвозмезндная передача развитыми странами техннологии, технологически емких товаров или финансовых средств на покупку технологии, обучение и переподготовку персонала. Гранты предусматривают предоставление донором в рамках пронекта ТС технологии и оборудования, командирование специалистов.В этом случае получатель вынполняет чисто организационные функнции по приему и размещению техничеснкой помощи. Донор обычно имеет право частвовать через своих предстанвителей в распределении помощи и надзоре за эффективностью ее испольнзования. Х Софинансирование ТС предусматривает более серьезное частие и ответственность ее получатенля, который в соответствии с соглашеннием об оказании технической помощи должен не только организационно обеснпечить ее получение, но и нести неконторое бремя ее финансирования. Обычнно финансовое частие получателя, хотя и составляет меньшую долю стоинмости проекта, рассматривается как свидетельство заинтересованности пранвительства в эффективном использованнии предоставляемой его стране технинческой помощи. Механизмы технической помощи: Х Двустороннее ТС осуществляется по соглашениям между правительстванми страны-донора и страны - получантеля помощи. В бюджетах большинства развитых стран предусматриваются спенциальные средства на оказание технинческого содействия развивающимся странам. В большиннстве случаев техническое содействие на двусторонней основе предусматривает некоторое участие страны-получателя в финансировании проектов. Однако во многих случаях такая техническая понмощь оказывается Х Многостороннее ТС включает осуществление совместных проектов ТС несколькими странами в отношении одной страны - получателя. В этом случае страны - поставщики ТС на основе многостороннего договора прендоставляют отдельные компоненты техннологии или технологического оборундования. К разряду многостороннего относится и ТС по линии международных организаций, финансируемой счет взносов странЧчленов программы оказания технического содействия, другим членам, которые в ней нуждаются. Международные организации могут командировать своих штатных сотрудников, которые обладают экспертными знаниями в определенных областях, либо попросить правительства своих стран-членов подыскать специалиста из числа национальных кадров, который мог бы быть командирован на определенный срок за счет международной организации 8 развивающуюся страну.

Одной из первых международная организаций, которая стала оказывать техническую помощь развивающимся странам, стала Программа развития ООН. Большие программы технической помощи осуществляют МВФ, Мировой банк, ОЭСР и практинчески все другие международные органнизации.

52. Система факторв мжнародного нвестування.

Ми можемо видлити певн фактори, що впливають на розвиток мжнародного нвестування. Вони можуть бути за певними класифкацйними ознаками:

.глобально-економчн фактори. До них ми вдносимо:*стан розвитку свтово

2.полтико-економчн фактори. До ц㺿 групи належать: *полтична стабльнсть; *ступнь втручання ряду в економку; *вдношення до зарубжних та ноземних нвестицй; *дотримання дво- башатостороннх год.

3.ресурсно-економчн фактори: *наявнсть природних ресурсв; *демографчна ситуаця; географчне положення.

4.загально-економчн фактори: *типи економчного росту; спввдношення споживання заощадження; *ставка позикового вдсотка; *норма чистого прибутка; *рвень динамка нфляцÿ; *конвертовансть валюти; *стан платжного балансу.

53. Мжнародний кредит, його функцÿ та рзновиди.

Однúю з основних тенденцй розвитку сучасних свтогосподарських зв'язкв

значне поширення мжнародних рознрахункв у кредит. Причому ця тенденця значно посилинлась останнми десятирччями. Надання кредитв мпортерам

сьогодн досить звичним засобом реналзацÿ продуктв на свтовому ринку, однúю з найпоширеннших форм сучасних свтогосподарських зв'язкв. Тому не випадково на свтовому ринку експортн кредити

нердко бльш дйовим засобом боротьби за ринки збуту, нж цна, яксть товару чи термни поставок.

Мжнародний кредит аце надання у тимчасове кориснтування грошово-матеральних ресурсв одних кра

55. Показники зовншньо

Зовншня заборговансть - це сума фнансових зобов'янзань кра

56. Сучасна свтова фнансова криза, ? причини наслдки для рзних кра

Першопричиною сучасно

57. Характеристика понять валюта, валютний паритет та валютний курс. Конвертовансть валют.

Законодавством кра

Валютний курс як економчна категоря явля

собою цну грошово

Види:.форма конвертованост: *вльно конвертован( не сну

няких обмежень на поточн операц? ($, DM)); *частково конвертован (снують валютн обмеження на певн валютн операцÿ або тльки для нерезидентв (бльшсть валют захдно

вропейських кра

Основою визначення та порвняння валютних курсв

спввдношення купвельно

58. Нацональна та мжнародна валютн системи

Найважлившим елементом мжнародних валютних вдносин виступа

валютна система. Розрзняють нацональну та свтову валютн системи. Свтова валютна система розвива

ться на регональному та глобально-свтовому рвнях.

сторично спочатку виникли нацональн валютн системи, як були закрплен нацональним законодавством з рахуванням норм мжнародного права. Нацональна валютна система

складовою грошово

п

На основ нацонального законодавства встановлю

ться механзм вза

модÿ нацональних свтових грошей, спосб

Свтова валютна система - це форма орагнзац? мжнародних валютних вдносин, що сторично склалася закрплена мждержавною домовленстю. Це сукупнсть способв, нструментв мждержавних органв, за допомогою яких здйсню

ться вза

мний платжно-розрахунковий оборот у рамках свтового господарства.

п

Свтова валютна система базу

ться на функцональних формах свтових грошей. Головним завданням свтово

59. Характеристика етапв розвитку свтово

Валютна с-ма (ВС) - форма органзацÿа регулювання валютних вдносин, закрплена нац чи мжнародним законодавством. Вирзняють нац, мжнародну регональну свтову ВС (,,СВС)

Сучасна СВС виникла не зразу, пройшла в сво

му розвитков ряд етапв: *С-ма золотого стандарту (Паризька) (1870-1914, 1925-1931)*С-ма золотовалютного стандарту (Генуезька) (мж

та ² св в)*Бреттон-Вудська (1944-1971, офцйно до 1976) *Ямайська (1976-до тепер)

Перш 2 часто обТ

днують в с-му золотого стандарту: кожна нацональна грошова одиниця мала певний золотий (Au) вмст, тобто була забезпечена певною фксованою ваговою клькстю Au. Курс НВ визначався на основ Au паринтету. (Так, якщо золотий вмст англйського фунта стерлннга складав 1/4 нцÿ золота, а долара США - 1/20, то це значить, що 1 фунт стерлнг = 5 доларам США).

снував порядок вльного продажу та купвл Au. Банки були зобов'язан обмнювати паперов грош на вдповдну кльксть Au. Позитивне: досить жорстка, але рацональна с-ма, що забезпечувало фн стабльнсть нац е-к, не дозволяла д-вам фнансувати сво

Бреттон-Вудська ВС: Базою ц㺿 системи був золотовалютний стандарт на основ золота двох валют - долара США фунта стерлнгв (ц валюти розглядалися як еквваленти Au могли бути офц. резервами). Проте, на практиц, пд тиском США творився золотодоларовий стандарт. Залишались фксован паритети гарантя обмну валюти на Au (на практиц тльки через долар, бо USD був

диною валютою, що збергала зовн конвертовансть у Au). Було заборонено вльно купляти продавати Au (можна тльки на рвн ЦБ). Режим фксованих вал. Курсв (могли коливатися в межах 1%). Створено орган мждержавного вал рег-ня - МВФ та МБРР (зараз СБ), який повинен був слдкувати за нормальним функцонуванням свтово

60. Свтовий фнансовий ринок та його структура.

Особливост фнансового ринку: *велик масшаби... Це зумовлено дяльнстю позикового мультиплкатора - коефцúнта, який показу

звТязок мж депозитами та збльшенням позикових операцй шляхом створення мжбанквських депозитв., *вдсутнсть чтких просторових та часових меж. Фнансовий ринок безперервно функцону

, преодолевая обмеженсть годинних поясв у пошуку оптимальних мов для кредитно-фнансових операцй. *нституцйна особливсть. З нституцйно

Свтовий фнансовий ринок спецалзу

ться в основному на емсÿ цнних паперв та

61. квроринок та особливост його функцонування.

квроринок - частина свтового ринку позичкового капталу, на якомй банки здйснюють депозитно-позичков операцÿ у

вровлютах. квровалюта - валюта, яка переведеня на рахунки ноземних банкв та яка використову

ться ними для операцй в сх кра

Форми

врокредиту:* надання

врокредиту по твердй ставц на весь строк в повнй сум, *на рзних мовах: +для кредитування нвестицйний банк звичайно нада

сю суму однарозово вдразу псля пдписання годи або через певний час. Погашення кредиту вдбува

ться повнстю чич частково, +найбльш поширений релловерний кредит, який передбача

максимальний лмт, в межах якого кредитор ма

право отримати кредит у необхдному обсягу на початок кожного промжного строка його використання, + в крдитнй год фксу

ться дати перегляду вдсотково

62. Валютний ринок, його функцÿ та структура.

Одним з найсутт

вших елементв мжнародних валютнних вдносин

свтовий валютний ринок. Валютний ринок - це: ) пдсистема валютних вднонсин у процес операцй купвл-продажу ноземних валют платжних документв в ноземних валютах; 2) нституцо-нальний. механзм (сукупнсть станов органзацй - баннки, валютн брж, нш фнансов нститути), що забезпечунють функцонування валютних ринкових механзмв.

Валютний ринок як економчна категоря - це система стйких економчних та органзацйних вдносин, пов'язаних з операцями купвл-продажу ноземних валют та платжнних документв в ноземних валютах. На валютному ринку здйсню

ться широке коло операцй щодо зовншньоторгонвельних розрахункв, туризму, мграцÿ капталв, робочо

Головними функцями валютного ринку

:Х реалзаця валютно

Види:. Регональн ринки: *

вропейський (Лондон, Цюрих, Панриж, Франкфурт-на-Майн), *пвнчноамериканський (Нью-Йорк), *азатський (Токо, Снгапур, Гонконг).2. Нацональн ринки, як забезпечують рух валютних понтокв у данй кра

Залежно вд рвня органзацÿ валютного ринку розрзнянють бржовий та позабржовий валютн ринки. Бржовий риннок представляють валютн брж, позабржовий, який ще називають мжбанквським, - банки, фнансов установи, пдпри

мства та органзацÿ.

63. Валютн операцÿ та

Валютними операцями називають певн банквськ та фнансов операцÿ, пов'язан з переходом права власност на валютн цнност. Це використання валютних цнностей як зансобу платежу; вивезення, ввезення, пересилання та переказування валютних цнностей; отримання надання кредитв, нарахувая вдсоткв, дивдендв; залучення нвестицй, придбання цнних паперв та нш операцÿ, здйснення яких вдбува

ться тльки за мови отримання вдповдних цензй Нацонального банку кра

65. Ринки золота та сучасн особливост

У свт снують спецальн центри торгвл золотом, де здйсню

ться регулярна його купвля-продаж. Золото на ринки поставля

ться у вигляд стандартних зливкв:

Х мжнародного зразка в 400 тройських нцй (2,5 кг) з пробою не менш як 995;Х великих зливкв з пробами вд 900 до 96,6 вагою в клька клограмв;Х малих зливкв вд 1005 до 990 г. Об'

ктами операцй на ринках золота виступають також золот монети як старого карбування, так сучасн ювлейн та сувенрн монети.

Сьогодн функцону

понад 50 ринкв золота:Х у Захднй квроп (Цюрих, Париж, Лондон, Женева та н.) - ó;Х в Америц - 4, в тому числ п'ять у США;Х в Азÿ - 19;Х в Африц - 8.

Провдне мсце належить ринкам золота в Лондон та Цюриху.

Залежно вд режиму, який нада

держава, ринки золота подляють на:Х свтов ринки (Лондон, Цюрих, Нью-Йорк, Гонконг, Ду-бай та н.);Х внутршн вльн (Париж, Млан, Стамбул, Ро-де-Жаннейро); Х мсцев контрольован (Афни, Ка

Загальна кльксть золота, якою користу

ться сьогодн людство яке знаходиться в банках, у приватних осб, у вингляд монет, зливкв, прикрас, накопичувалася тичолттями. З 493 по 993 рр., тобто за 500 рокв, було взято на облк ó0 тис. т вдобутого золота.У середньому на планет щорчно видобува

ться близько 350 т цього благородного металу. Найбльшим у свт видобувачем золота

Пвденно-Африканська Республка (близько 70% загальносвтового видонбутку золота щороку).

З економчно

Органзацйно ринок золота

консорциумом з деклькох банкв, повноважених здйснювати годи з золотом. Вони

посередниками мж покупцями та продавцями.

До 1974 р було багато готвкових годи з золотом, як здйснювались через 48 г псля

Види акцонв золота: *Фкласичний метод (покупц, в заявках яких цни више рвня встановленого продацем, платять цну, вказану в заявц), *Фголандський (продавець встановлю

а

дину цну, по якй задовольняються с заявки з бльш високими цнами).

66. Мжнародн розрахунки фактори, що впливають на

Пд мжнародними розрахунками розумють систему органнзацÿ та регулювання платежв у сфер мжнародних економчнних вдносин, суб'

ктами яких

банки, експортери та мпортери.

В основу мжнародних розрахункв покладено рух товарнно-розпорядчих документв операцйне оформлення платежв за кладеними зовншньоекономчними годами. Виршальнне значення мають валютно-фнансов умови, як включають так основн елементи:Х валюта цни (валюта, в якй виражена цна товару за кладеною зовншньоторговельною годою або сума надано

Мжнародн розрахунки виступають як загальноденна дяльнсть банкв, як здйснюють розрахунки з закордоном на основ вироблених мжнародним спвтовариством та прийнятих у бльшост кра

Вибр форм розрахункв визнача

ться рядом факторв.

нтереси експортерв та мпортерв товарв та послуг не спвпадають: еспортер намага

ться отримати виплату вд мпортера у найменьший строк, у той же час, як мпортер намага

ться вдкласти виплату до моменту кнцево

67. Форми мжнародних розрахункв та

Основними формами мжнародних розрахункв у здйсненн зовншньо-економчно

68. Платжний баланс, його структура методи регулювання.

Вдповдно до мжнародного розподлу прац та в зв'язку з тсним економчним, торговельним, науковим, культурним ншими видами спвробтництва мж рзними кра

Вдповдно до Кервництва МВФ платжний баланс скланда

ться з двох великих роздлв: 1) балансу поточних опенрацй (з товарами, послугами, доходами та поточн транснферти) 2) балансу руху капталу та фнансових ресурсв (нвестицйна дяльннсть, операця з активами та зобов'язаннями).

Вс операцÿ, що враховуються в платжному баланс, пондляють на платеж, обмни, трансферти, мграцю, мовно-рознрахунков операцÿ, операцÿ з змни вартост, рекласифкацю претензй зобов'язань. Вдповдно до Кервництва кредитов проводки оформлянються за: а) реальн експортн ресурси; б) фнансов елементи, що вдображують скорочення ноземних активв або збльшея пасивв. Дебетов проводки ре

струються за: а) реальн мпортн ресурси; б) фнансов елементи, що вдображують збльшення активв або зменшення пасивв

Звичайно публкуються схеми балансу за повною (детальнною) структурою, в агрегованому вигляд: А. Баланс поточних операцй( торговельний баланса +баланс послуг, доходв вд закордонних нвестицй та платежв за ними одностороннх переказв) В. Прям нвестицÿ та нший довгостроковий каптал. С.

нший короткостроковий каптал. D. Помилки та пущення. E. Компенсуючи статт. F. Надзвичайне фнансування. G. Зобов'язання, що творюють валютн резерви ноземних офцйних органв. та в аналтичнй форм.

Система розрахункв платжного балансу ункальна в тому план, що вона хоч не показу

безпосередньо, як процеси розвиваються добре, як погано, проте вдобража

реальн фнансов потоки мж даною кра

69. Мжнародн нацональн стандарти бухгалтерського облку.

Пд стандартами бухгалтерського облку розумють нормативн правила та процедури ведення бухгалтерського облку складання звтност.

Види: *мжнародн (визначають головн позицÿ, вд яких залежить формування фнансових результатв, представлення

70.Фнансова звтнсть зарубжних кра

Фнансова звтнсть - система вза

моповТязаних загальнюючих показникв, що вдображають фнансовий стан пдпри

мства та результати дяльност за звтнй перод. Основне призначення - надати внутршнм зовншнм користувачам правдиву, достоврну нформацю про майновий та фнансовий стан пдпри

мства, про фнансов результати та ефективнсть господарювання за звтнй перод. ОбовТязковою вимогою до звтност

? порвняннсть. Вона повинна забезпечувати порвняннсть показникв даного звтнього пероду з аналогчними показниками минулих перодов.

Фнансова звтнсть склада

ться на основ фнансового облку, що ведеться на пдпри

мств. Пд фнансовим облком ми розумúмо комплексну систему бухгалтерського облку, яка вдобража

всю госпосдарську дяльнсть пдпри

мства за певний звтний перод. До складу фнансово

1.бухгалетрський баланс ( це звт про фнансовий стан пдпри

мства, який вдобража

його активи, пасиви та власний каптал у грошовому вираз на певну дату. У рзних кра

2.звт про прибутки (це обовТязкова форма фнансового звту пдпри

мства. Основна мета - надати нформацю користувачам про формування фнансового результату пдпри

мства.у фнансовому облку фнансовий результат дяльност визнача

ться порвнянням доходв та витрат звтнього пероду. При цьому звт про прибутки та збитки може мати одноступеневий багатоступеневий форма. Звт за одноступеневим форматом склада

тьсяз 2 роздлв. Перший роздл - це перелк сх доходв, одержаних пдпри

мством за звтний перод. Другий - перелк сх витрат. Рзниця мж загальною сумою доходв та витрат покаже фнансовий результат. Звт за багатоступеневим форматом мстить нформацю, котра показу

послдовний процес формування кнцевого фнансовго результату. Крм чистого прибутку, такий звт мстить промжн показники фнансових результатв: валовий доход, операцйний прибуток; результат фнансових та надзвичайних операцй; прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

3.звт про рух грошових коштв (В останн роки цей звт

обовТязковим. Головне призначення - надати користувачам нформацю про те, з яких джерел надходили грош на пдпри

мство, по яких напрямках на як цл витрачались грош, як змнився залишок грошових коштв за звтнй перод. В цьому звт вдобража

ться рух грошових коштв, вд

4.додатки ( *методи оцнки рзних статей рчних звтв методи пдрахунку вартсних виправлень, *назва мсцезнаходження заре

строваного офсу пдпри

мств, у яких компаня володú певним вдсотком статуного капталу, *кльксна номнальна вартсть акцй, випущених за звтнй рк в межах дозволеного статуного капталу, *суми заборгованост, як слд сплатити не ранше, нж через 5 рокв, *чистий товарооборот у розрз категорй дяльност та географчних ринквЕ)

71.Облк грошових коштв кра

До грошових коштв вдносяться: готвка в кас, грош в банках, чек, перекази вд клúнтв. Для облку за нодходженням та вибуттям грошових коштв сну

спецальний рахунок "Грошов кошти", вн

активним.

Для здйснення невеликих за розмром витрат (канцелярськ, поштов, представницьк) на пдпри

мств створю

ться фонд дрбних сум - Дт Фонд дрбних сум Кт Грошов кошти. Питання про його створення виршу

адмнстраця. Вона також виршу

питання про необхдн витратита розмр фонду в розрахунок на 2-4 тижн. Вн створю

ться на постйнй основ, в ьому постйно повинна бути зазначена сума. Втрати грошей здйснюються тльки на передбачен цл.

Також фрми можуть вдкривати рзн рахунки в банках:+банквський чековий рахунок, +рахонок для розрахункв з персоналом, +простий банквський рахунок. Для вдкриття рахунку в банк пода

ться картка з зразками пдписв. В становлений термн обовязково в кнц мсяця банк надсила

виписку з рахунку.

З метою одержання дивдендв або вдсоткв фрми вкладають вльн грошов кошти в короткостроков нвестицÿ: +облк акцй: *купили: Дт Короткострок фнанс влкдаення Кт Грош кошти, *одержая дивдендв: Дт Грош кошти Кт Фнанс доходи (дивденди), *продали: Дт Грош кошти Кт Короткострок фнанс вкладен Кт (Дт)а Прибуток вд реалз (акцÿ); +облг облгацй: вс процедури такж, крм: в кнц звтнього пероду ми вдобража

мо % який ще неодержали: Дт Доходи по % до одержання Кт Фнанс доходи (% по облгацям).

Видляють так види дебторсько

В розхрахунках мж пдпри

м та його дебторами часто використову

ть вексель. По векселю клúнт сплачу

номнал та %. Сума % = номнал векселя*рчна % ставка*строк векселя. Вексель одерж: Дт вексел одержа Кт рах до одержан. Погашен векселя :Дт грош кошти Кт вексел одерж, Кт фнанс доход (%).

72. Облк та оцнка товарно-матеральних запасв зарубжних фрм

Види ТМЗ:*сировина матерали,*напвфабрикати, *запасн частини, *незавершене виробництво, *готова продукця, *тара, *нш.

сну

дв системи облку:. Перодична (облк протягом звтнього пероду не ведеться. На рахунках запасв вдобража

ться тльки початковий залишок, який був виявлений шляхом нвентаризац?. Надходження вдобража

ться безпосередньо на рахунку "Витрати на купвлю". На кнець пероду для визначення залишку знов проводиться нвентаризаця.) 2. Постйна (облк ведеться безпосередньо на рахунку "Складськ запаси" та його субрахунках. Ведеться також аналтичн облк руху запасв за кожною назвою, номенклатурним номером у машинограммах та картках. *Надходж:Дт складс запаси Кт рах до сплати, * вдпуск та витрачання: Дт Е.. Кт Складськ запаси.)

Згадно мжнародним стандартам пдпри

мство може використовувати рзн методи оцнки:.перше наджодження Цперший видаток (припуска

, що матерали, як першими придбан, будуть першими вдпускатися. Будуть списуватись за цнами перших надходжень. Залишки на кнець будуть оцнуватись за цнами останнх надходжень) 2.останн

надходження - перший видаток (матерали як останнми були придбан, першими вдпускаються. Кнцев залишки оцнюються за цнами перших надходжень) 3.середньозважена собвартсть (припуска

, що витрачен матерали, також залишки

В баланс складськ запаси вдображаються за меншою вартстю з двох: собвартсть чи ринкова цна. Методи оцнки запасв за правилом меньшо

Приклад: Залишок 100 шт по 9, купвля: 200 по 0, 300 по ó, 400 по 2. Залишок на кнець 250шт. реалзовано 750 по 5

73.Специфка облку коротко- та довгострокових зобовТязань зарубжних фрм.

ЗобовТязання - це заборговансть пдпри

мства ншим пдпри

мства та особам, яка виника

внаслдок здйсненя фрмою рзних угод. Вона подля

ться на :1.короткостроков (включа

в себе борги, як мають бути погашен впродовж року або одного господарського циклу незалежно вд його тривалост. Кредиторська заборговансть оцню

ться сумою грошей, необхдних для сплати боргу, або вартстю товарв послуг, як необхудно надати для погашення боргу. Види: *по рахунках постачальникв (придбання складських запасв Дт Витрати на купвлю Кт рахунки до сплати. На рахунку Витрати на купвлю вдобража

ться сума купленого за мнусом комерцйних знижок. Оплата заборгованост: Дт Розрахунки з постачальниками Кт Рахунок в банку.) *по векселях виданих ( для облку використовують рахунок Вексел видан, вн пасивний, розрахунковий. Рахунок Дисконт по виданих векселях активний регулюючий контрпасивний рахунок, що регулю

собою рахунок Вексел видан) *нш зобовТязання (+по податку з продажу та по акцизному збору. Вдобража

ться на рахунку Розрахунки з бюджетом, + авнаси вд клúнтв( одержання: Дт Грошов кошти Кт Аванси вд клúнтв, вдправка продукцÿ в рахунок авансу: Дт Аванси вд клúнтв Кт Доход вд реалзацÿ.) +по дивдендах (виплата: Дт Дивденди до сплати Кт Грошов кошти, на суму обТявлених дивдендв: Дт Рахунок фнансових результатв Кт Дивденди до сплати) +по податку на прибуток (нарахування: Дт Витрати по податку на прибуток Кт Розрахунки з бюджетом) +по податку на майно) *по заробтнй плат (витрати облковуються на рахунку Витрати по оплат прац, вн подля

ться на субрахунки за видами витрат. Розрзняють валову чисту заробтню плату. тримання з заробтно

74. Облк власного капталу розподлення прибутку зарубжних товариств корпорацй.

Облк товариства форму

ться за рахунок внескв партнерв. При цьому каптал кожного партнера облкову

ться окремо в баланс вдобража

ться окремо.Кожному партнеру вдкрива

ться рахунок розрахунки з господарем. Кожний партнерможе внести в товариство рзн активи. При цьому активи оцнюються за ринковими цнами на день здйснення внескв. Власний каптал форму

ться акцями. Види оцнки акцй: *номнальна вартсть, *безномнальна (+з оголошеною вартстю (рада директорв перед реалзацúю встановлю

вартсть. В цьому випадку оголошу

ться вартсть зарахову

ться до статутного капталу. Виручка зверху оголошенно

Прибутки товариства розподляються мж партнерами оподатковуються в склад доходв кожного партнера. Сума прибутку визнача

ться наприкнц звтного пероду на рахунку Фнансов результати звтного пероду, на який переносяться доходи з рахункв доходв витрат з рахунку витрат.

сну

клька методв розподлу прибутку: *за фксованою пропорцúю, *пропорцйно до внескв капталу. При цьому може бути два варанти: пропорцйно до залишкв капталу партнерв на початку року; пропорцйно до середньо

75.Сутнсть, причини та наслдки мжнародно

Процес нтернацоналзацÿ виробництва у свт активно супроводжу

ться нтернацоналзац㺿 робочо

Наслдки: мпорт робочо

Еспорт:*у основних експортерв робочо

76. Характеристика видв мжнародно

Види: *ммграц (вТ

Досвд кра

нтелект завжди, на будь-яких стадях розвитку людського суспльства, цнувався високо, але особливо вн подорожчав на пороз 21ст. Нин спх будь-яко

77. Свтов центри експорту та мпорту робочо

Ми можемо видлити деклька центрв робочо

78. Свтовий ринок прац, його структура счасн особливост розвитку.

Одной из форм современных международных экономических отношений является миграция рабочей силы, под которой понимается перемещение |переселение трудоспособного населения из одной страны в другую поисках работы и лучших словий жизни. Миграция является одной из главных составляющих формирования мирового рынка. Формирование мирового рынка рабочей силы осуществляете по двум направлениям: а) формирование внутреннего рынка рабочей силы, I б) формирование внешнего рынка рабочей силы. Оба эти рынка тесно взаимосвязаны между собой и дополняю друг друга. ВНУТРЕННИЙ рынок рабочей силы основывается на движении кадров между предприятиями, фирмами, отраслями, ре дюнами внутри отдельного государства. Он регулируется сводов законодательных или коллективно-договорных нормативных актов которыми руководствуются партнеры по реализации политики занятости.

ВНЕШНИЙ рынок рабочей силы предполагает мобильность ранбочей силы между фирмами на общемировом ровне. Здесь механнизм его регулирования охватывает более широкий круг экономинческих, юридических, социальных и иных факторов, определяющих функционирование этого рынка. Эти отношения регулируются на основе международных норм и соглашений, определяющих условия | порядок перемещения рабочей силы через границу, трудоустрой иностранных граждан, их юридическую и социальную защиту ва стране пребывания.

Внешний рынок рабочей силы формируется под воздействием двух потоков - эмиграции и иммиграции рабочей силы. ЭМИГРАЦИЯ - это выезд работников данной страны на работу в другие граны. ИММИГРАЦИЯ - это обратный процесс, то есть выезд иностранных рабочих на работу в данную страну. Базовой формой организации внешней трудовой миграции, принятой в международной практике, являются двухсторонние соглашения между заинтересованными государствами, где, в частности, оговариваются социальное и трудовое равноправие между иммигрантами и гражданами страны пребывания. Важное значение для внешней трудовой миграции имеет закон о въезде и выезде, который принимается каждым отдельным государством в целях защиты внутреннего рынка. Так, ряд экономически развитых стран ввели количественные ограничения (ежегодные квоты) на въезд иностранцев в страну. Более того, некоторые из них определяют круг профессий аквалификацию рабочих-иммигрантов, устанавливают возрастные ограничения, определяют другие словия въезда в страну. В международной практике правления миграционными пронцессами функции найма рабочей силы в стране эмиграции (иммиграции) обычно выполняет частный агент. Правительствеые органы, как правило, также обращаются к слугам частных агентов как по вопросам найма рабочих, так и поиска рабочих мест.

80.Поняття, предмет, принципи та джерела мжнародного економчного права.

Для регулювання мжнародних економчних вдносин користуються нормами мжнародного економчного права (МЕП).

сну

деклька концепцй мжнародного економчного права. Основн: 1) це концепця англйського юриста Шварценбергера (мжнародне економчне право - галузь мжнародного публчного права. Воно включа

в себе так компоненти: 1) володння природними ресурсами та

81. Характеристика держави як субТ

кта мжнародного економчного права.

Мжнародне економчне право покликане регулювати суспльн вдносини мж рзними суб'

ктами. Пд суб'

ктом права взагал розумють особи (фзичн юридичн), як вдповдно до закону надлен здатнстю мати суб'

ктивн права та юридичн обов'язки, що да

82. Мжнародн економчн органзацÿ,

У мру розвитку економчних вдносин ста

неможливим недоцльним кладення лише двостороннх договорв та год. Чимало кра

Перший найбльш загальнений подл мжнародних органзацй да

можливсть видлити

Класифкацю мжнародних економчних органзацй можна продовжити в межах кожно

Усе викладене вище да

можливсть зробити висновок, що пд мжнародними економчними органзацями слд розумти так органзацÿ, як на основ мжнародно-договрних вдносин провадять дяльнсть, пов'язану з органзацúю та здйсненням мжнародного економчного спвробтництва.

Правоздатнсть, якою надлен мжнародн економчн органзацÿ, да

Мжнародн економчн органзацÿ користуються мунтетом, що ма

важливе значення для

83. Мжнародн економчн договори,

Пд мжнародним договором, як правило, розумють добровльну году мж двома або клькома рвнонправними державами чи мжнародними органзацями щодо

Основою подлу будь-яких договорв

84. Особливост мжнародного торгового права. Мжнародн торгов договори.

При розгляд системи мжнародного економчного права зверталася вага на те, що його Особлива частина об'

дну

систему правових норм принципв, як регулюють мжнародну торгвлю, мжнародн валютн вдносини, мжнародн перенвезення та нш важлив напрями мжнародного економчного спвробтництва.

Таким чином, мжнародне торгове право Ч це система норм принципв, яка регулю

вдносини, що виникають у галуз мжнародно

Як будь-яке право, мжнародне торгове право ма

сво

Пд мжнародним торговим договором слд розумти году мж двома або клькома державами, в якй визначаються

86. Мжнародн органзацÿ (МО) в систем регулювання сучасних МЕВ та

Особливсть МО поляга

в тому, що вони

одночасно суб'

ктами мжнародних економчних вдносин (нарвн з фзичними та державами), частиною механзму регулювання цих вдносин.

Механзм регулювання мжнародних економчних вдносин мас два вза

мозв'язан рвн: *нацональний (система дй держави (уряду), що спрямонвана на регулювання зовншньоекономчних вдносин використову

нанзван елементи (принципи, методи, нструменти)); *мжнародний (погоджений вплив двох або бльше дернжав на економчн вдносини мж кра

87. ООН та мжнародне економчне спвробтництво.

26 жовтня 1945 вважа

ться офцйною датою створення ООН. Цл: *пдтримувати мжнародний мир та безпеку, *розвивати дружн вдносини мж нацями на основ поважання принципу рувноправТя, * здйснювати спвробтництво для розвТязання мжнародних проблем рзного характеру.. ООН вдноситься до нверсальних органзацй. Вона ма

6 кервних органв: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економчна соцальна рада, Рада з опки, Мжнародний суд Секретарат.

Питання економчного спвробтництва посда

важливе мсце у дяльност ООН. У 1961р на засдання Генерально

Регональн економчн комсÿ, як зазначалося, створен й функцонують пд кервництвом ЕКОСОР. пх основним завданням

сприяння проведенню погоджених заходв з економчного спвробтництва кра

Важливе мсце в систем мжнародних органзацй посда

Конференця 0Н з торгвл та розвитку (КТР), яка була заснована у 1964 р. як орган Генерально

88. ГАТТ/СОТ у систем регулювання торгвельно-економчних вдносин.

20 жовтня 1947р представниками 20 держав вдалося розробити Генеральну году з тарифв торгвл. Вона склада

ться з 3 частин. ГАТТ викону

функцÿ: *вплива

на державну зовншньоекономчну полтику шляхом розробки правил мжнародно

Принципи ГАТТ:* принцип найбльшого сприяння, *захист за допомогою мит (система захисту нацонального виробництва ма

будуватися тльки на митних тарифах, не на будь-яких нших комерцйних чи адмнстративних заходах.)* забезпечення стабльно

89. Мжнародн валютно-кредитн органзацÿ. Створення МВФ його сучасна роль.

Необхднсть створення органзацÿ для регунлювання свтово

90. Международная организация труда, задания и направления деятельности.

МОТ была создання в 1919г согласно Версальскому договору, объединяя на равных правах правительства, предпрнимателей и трудящихся.

Цели: *обеспечение полной занятости и роста уровня жизни, *поощрение экономических и социальных программ, *соблюдение основных прав человека, *охрана жизни и здоровья трудящихсся, *поощрение сотрудничества между предпринимателями и трудящимися, *обеспечение мира через социальную справедливость.

МОТ собирается, как правило, каждый год в июле и состоит из делегаций государств-членов (171 государство). Структура: 1. Международная конференция труда, У. Административный совет, 3. Международное бюро труда, 4. Трехсторонние комитеты, 5. Региональные и специальные конференции.

Деятельность МОТ распространяется в основном на четыре сферы: 1. лучшение словий труда и жизни 2. Стимулирование занятости, 3. Раскрытие потенциала рабочей силы, 4. Развиттие социальных институтов.

Для выполения своих задач МОТ пользуется тремя дорполняющитми друг друга методами:

1. Установление международных норм и контроль за их соблюдениема (с этой целью МОТ опубликовала Международный трудовой кодекс. Он станавливает минимальные нормы в сфере, за которую отвечает МОТ. Эти нормы содержатся в конвенциях или рекомендациях Международной конференции труда. Если государство-член ратифицировало конвенцию, то оно обязагнно регулярно представлять МБТ отчеты по ее выполнению. Что касается рекомендаций и нератифицированных конвенций, то МОТ может обратиться к правительствам с просьбой о предоставлении информации о соответсвии национадльного законодательства содержащимся в конвенции нормам),

2. Техническое сотрудничество (эта программа большей часстью финансируется за счет Программы развития ООН, разрабатывается совместно с ООН. Остальные средства предоставляются из бюджета МОТ и из фондов, создаваемых по определенные проэкты. Проекты затрагивают различные регионы пеланеты и концентрируються на таких областях: *занятость и развитие, *подготовка кадров, *деятельность в отдельных отраслях...

3. Исследовательская работа, подготовка документации и распространения информации ( эти программы поддерживаются путем изучения определенных проблем с целью их решения и выдвижения практических предложений).

91. Сутнсть, рвн й фактори розвитку мжнародно

У широкому розумнн мжнародну економчну нтеграцю визначають як вдносини, як процес.

нтеграцю в першому розумнн можна тлумачити як вдсутнсть будь-яко

На мкро рвн вирзняють горизонтальну вертикальну нтеграцю. Горизонтальна нтеграця виника

при злитт фрм, як виробляють подбн або однордн товари з метою

Основн форми мжнародно

92. Шляхи формування фактори ефективност регональних мжнародних нтеграцйних групувань.

Для створення економчного нтеграцйного угрупування двох чи клько

При цьому економчн нтеграцйн групування можуть формуватися рзними шляхами: * знизу-догори, у процес поглиблення нтернацоналзацÿ та транснацоналзацÿ господарського життя, коли домовленостям мжа кра

Ефективнсть мжнародно

Для зрлих нтеграцйних групувань (спльний ринок, економчний та полтичн союзи) характерн:* синхронзаця процесв вдтворення; * створення господарського комплексу з тсними вза

мозв'язками нацональних економк з проритетом власного розподлу прац; *особлив механзми регулювання, переважно через наднацональн органи; *узгоджена полтика як у вза

мних економчних вдносинах, так у вдносинах з ншими кра

Проте, незважаючи н очевидна економчна переваги, процеси мжнародно

93. квропейський Союз, його склад, напрямки перспективи розвитку.

кС явля

собою нтеграцйне груповання п'ятнадцятиа захдно

вропейськиха кра

94. Цл й особливост формування Чорноморського економчного спвробтництва.

Специфчне мсце серед нтеграцйних угруповань рзних масштабв форм може поссти Чорноморське економчне спвробтництво (ЧЕС), вдекларацю про створення якого 1992 року пдписали кервники Албанÿ, Азербайджану, Болгарÿ, Врменÿ, Грузÿ, Грецÿ, Росÿ, Румунÿ, Туреччини, кра

З точки зору основних нтеграцйних критерÿв ЧЕС слд розглядати як потенцйну зону вльно

95. Особливост нтеграцÿ центрально

вропейських кра

Передумови загально

вропейсько

складу кС. Практиц розвитку квропейських нтеграцйних процесв притаманн елементи обох пдходв. З одного боку, форму

ться

вропейський економчний простр у рамках вдповдно

96. Особливост й проблеми нтеграцÿ в межах СНД.

Процессы взаимного экономического сотрудничества на базе сунществования новых независимых государств начались с осени 1992 г. В 09.1993 г. на ровне глав государств и правительств был подписан Договор о создании экономического союза стран СНГ. Он декларировал полонжение о поэтапном формировании общего экономического пронстранства: зона свободной торговли Ч таможенный союз - платежный и валютный союзы и, наконец, - общий рынок товаров, услуг и капиталов. Предполагалось свонбодное перемещение товаров, слуг, капиталов, сонгласование денежно-кредитнойЕ, сближение ментодов регулирования экономической деятельностью. Государства СНГ наследовали от Союза ССР единую энергетинческую систему, единую систему транспорта, связи, телекоммунинкаций, взаимосвязанные народнохозяйственные комплексы, общую систему нафто- и газопроводов, свободу передвижения рабочей силы, единую техническую стандартизацию. Свои экономические цели и приоритеты, сознавали невозможность ликнвидации исторически сложившегося разделения труда между бывншими союзными республиками. Взаимозависимость и взаимозаменняемость между бывшими союзными республиками была столь важна и велика, что понимание необходимости если не восстановнления в полном объеме, то хотя бы поддержания основных хозяйнственных связей было достаточно сильно. Факторы, осложняющие развитие интеграции между странами Содрунжества: *в интеграции на постсоветском пространстве частнвуют органы, заметно отличающиеся друг от друга по экономичеснкому потенциалу, структуре хозяйства, ровню экономического разнвития. *интеграция в СНГ осуществляется в словиях глубонкого экономического кризиса. Он породил дефицит материальных и финансовых ресурсов, величил разрыв между странами в ровннях развития и жизни населения. * в странах СНГ не завершены рыночные преобразованния. Имеются расхождения в подходах к темпам и путям их осунществления. Это породило различия в национальных хозяйственных механизмах, что препятствует формированию единого рыночного пространства. *существует определенное противодействие ведунщих мировых держав интеграционным процессам стран СНГ. Им не нужен единый сильный конкурент на международных рынках, в том числе и на постсоветском пространстве. Соглашение о создании зоны свободной торговли было принято 15 апреля 1994. Соглашение о ЗСТ рассматривалось как переходный этап к формированию таможенного союза. Таможеый союз мог быть создан государствами, которые выполняют снловия о ЗСТ. Со времени подписания соглашения о ЗСТ между странами СНГ наметились две основные тенденции в развитии взаимной торговли между странами Содружества:1 связана с объективным желанием государств Содружества регулировать вопросы взаимной торговли через многосторонний механизм зоны свободной торговли. Однако механнизм функционирования такого режима пока несовершенен и тренбует доработки. 2.многие государства СНГ не желают себя связывать многосторонними обязательствами через многостороннюю ассоциацию свободной торговли. Внешним достижением интеграционного процесса в рамках СНГ стало образование в апреле 1997 г. Союза двух России и Белонруссии. В экономической сфере задачами Союза, в частности, являются: Х обеспечение динамичного экономического развития госундарств частников Союза; Х создание равных словий и гарантий деятельности хозяйствунющих субъектов; Х создание и развитие общей инфраструктуры, системы, систенмы связи, единого научно-технологического и информациоого пространства.

97. Етапи й особливост розвитку нтеграцйних процесв у Пвнчнй Америц. Мета, склад, специфка вза

мовдносин у НАФТА.

Для пвнчно

98. Порвняльна характеристика процесв економчно

Кра

Передбача

ться поетапне формування системи торговельне-економчних вдносин: а) зниження митних тарифв на половину товарв;

б) сунення митних тарифв у торгвл мж Аргентиною Бразилúю до 1995 року; в) розробка

диних програм розвитку аграрно-промислового комплексу;

Наприкнц 1980-х рокв нтеграцйна полтика кра

Незважаючи на бднсть кра

Бльшсть офцйних механзмв нтеграцÿ африканських кра

100. Сутнсть, види та мотиваця мжнародного бзнесу.

Усталена кльксна динамка нтернацоналзацÿ економки в сучасних умовах набува

специфчних рис, зумовлених новою якстю мжнародного подлу прац. У структур сучасних МЕВ це проявля

ться насамперед через вихд за меж нац. економк поряд з факторами результатами в/ва безпосередньо виробничого процесу. В свою чергу докорнн змни вдбуваються у мжнародному бзнес - сфер практично

Суб

ктами мжнародного бзнесу

його учасники, як здатн активно вдносно незалежно працювати для реалзацÿ сво

Найбльш численними, значущими, динамчними в мжнародному бзнес

фрми, що снують у двох органзацйно-правових формах - власн пдпри

мства та об

днання пдпри

мств.

Крм органзацйно-правово

          рвнем гоподарсько

          характером власност (приватн, державн, кооперативн, змшан)

          видами дяльност (промислов, торгвельн, фнансов, транспортн та н)

Загальними мотивами, що спонукають фрми брати участь у мжнародному бзнес,

можливсть розширення продажу, придбання нових джерел ресурсв, диверсифкаця.

Розвиток фрми може бути обмежений зменшенням обсягу внутршнього ринку через недостатню кльксть споживачв або

Збльшити ринки збуту та свй прибуток фрма може також за рахунок купвл за кордоном окремих компонентв, напвфабрикатв або послуг. В окремих випадках виршальне значення ма

винятковий характер закордонних товарв або послуг, використовуваних фрмою.

Уникнути рзких коливань у виробничй та торгвельнй дяльност фрми да

змогу диверсифкаця, коли пдтримуються оптимальн обсяги продажу (на випадок економчного спаду в сво

101. Порвняльна характеристика форм мжнародного бзнесу.

При виход на зарубжн ринки (тобто при перетворенн бзнесом у його мжнародн форми) пдпри

мство ма

так альтернативи:

Внутршн

виробництво:

-                              Непрямий експорт (торгвельн доми, мжнародн посередники)

-                              Прямий експорт (експортний вддл, збутове вддлення, закордонна фля, комвояжер з експортних операцй, дитрибТютори, агенти)

Зовншн

виробництво:

- спльне пдпри

мництво ( лцензування, франчайзинг, пдрядне виробництво, правлння за контрактом, спльне володння, створення стратегчних альянсв)

-                              Пряме нвестування (володння) (складальн пдпри

мства, виробнич пдпри

мства, збутов флÿ)

Пдрядне виробництво - форма спльного пдпри

мництва, за яко

Управлння за контрактом - форма спльного пдпри

мництва, за яко

Критерÿ (Експорт/ СП/ Володння): Низька/Середня/Висока

Контроль ринку (близьксть до споживача, можливсть швидко реагувати на змни потреб, контролювати тенденцÿ попиту та пропозицÿ) Н/С/В

Гнучксть (можливсть швидко та адекватно адаптувати дяльнсть до елементв середовища, що змню

ться) С/В/Н

Ризик (загроза виникнення непередбачених втрат очкуваного прибутку, доходу чи майна) Н/С/В

Переваги експорту: Збереження повного контролю за дяльнстю, пдтримка виробництва у кра

Недолки експорту: Вразливсть стосовно зарубжних протекцонстських заходв, чутливсть до коливань валютних курсв

Переваги Контрактних кооперацйних год включно з цензуванням: Невисока потреба в нвестицях.

Недолк: Мнмальний рвень матерального контролю.

Спльн пдпри

мства переваги: мнмальнсть ризику, потреба у менших витратах порвняно з створенням власного пдпри

мства.

Недолки: потреба у високодеталзованому розмежуванн прав та обовТязкв сторн, закрпленому контрактно, проблеми в узгодженн правлння

Створення власного виробничого пдроздлу переваги: забезпечення повного контролю, локалзаця виробництва

Недолки: необхднсть значних кошв для нвестицй, ршення полтично непопулярне (перенесення робочих мсць з кра

102. Економчна природа, сутт

в ознаки систематизаця мжнародних спльних пдпри

мств. Стратегчн альянси.

Мотивами входження на зарубжний ринок

зниження каптальних витрат та зниження ризику при створенн нових потужностей;а придбання джерел сировини або ново

Очевидною

виробничо-економчна та маркетингова мотиваця партнерв. Не слд гнорувати й нш, як правило, не декларован та рдко дослджуван мотиви - пропагандистськ та престижн, характерн як для дяльност за кордоном великих корпорацй, так для мжнародного бзнесу в окремих сферах (туризм, сервс тощо);а персональн, коли СП створюються засновниками одн㺿 нацональност або на родинних засадах;а екологчн, коли розвязу

ться завданя виведення екологчно брудних виробництв.

У свою чергу фрми кра

Слд зазначити, що спльн пдпри

мства використовуються не тльки дла осво

ння ринку приймаючо

налз розвитку спльних пдпри

мств потребу

Стратегчними альнсами називають годи про спвробтництво мж фрмами, що йдуть дал за звичн торгвельн операцÿ, але не доходять до злиття фрм. Альянс пдрозумва

проведення спльних дослджень, обмн технологями, спльне використання виробничих можливостей, просування на ринок продукцÿ один одного або об

днання зусиль у в/в компонентв або зборц кнцево

103. Еволюця форм мжнародного бзнесу. Сутнсть ТНК та оцнка

Мжнародний бзнес включа

будь-як транзакцÿ мж фзичними та юридичними особами за межами нацональних кордонв. У вдносно систематизованому вигляд мжнародинй бзнес зТявився 5 ст. до н.е.

Створення перших мжнародних фрм створюються пд час промислово

Термн ТНК традицйно означа

фрму, що ма

флали в двох аьо бльше кра

ЮНКТАД визнача

ТНК як пдпри

мтво, яке обТ

дну

юридичних осб будь-яких правових форм видв дяльност в двох або бльше кра

Видляють три основних критерÿ ТНК:

1)         структурний критерй - присутнсть в деклькох кра

2)         Критерй результативност - в залежност вд питомо

3)         Поведнковий критерй - менеджмент ТНК повинен думати нтернацонально. Тобто потрбно розглядати весь свт як сферу сво

Окремо видляють глобальн компанÿ та багатонацональн компанÿ. Глобальн компанÿ використовують стратегю стандартизацÿ виробництва активно

На сьогодн за даними ООН нарахову

ться близько 1 ТНК. На 600 дуючих ТНК рпипада

бльше чверт свтового виробництва товарв. ТНК

найбльшими експортерами капталу. На

ТНК справляють дуже потужний вплив на укономку кра

Ще однúю тенденцúю стало посилення ТНК, що зТявилися в кра

Гголовною конкурентною перевагою ТНК

можливсть швидкого випуску велико

104. Характеристика сучасних теоретичних пдходв у дослдженн ТНК.

Загальною теоретичною базою, що поясню

ПЗ

теоря ринковим мперфекцй. Проте вона не да

вдповд на окрем аспекти дяльност ТНК.

Це призвело до розвитку в 70-х роках загально

Ця теоря поясню

снування ТНК можливстю створення власного нтернального ринку, що по

дну

постачання, виробництво та збут. При цьому фрма анулю

дю зовншнх факторв ника

додаткових трансакцйних витрат. Концепця нтерналзацÿ була запропонована Бакл та Кесоном потм доповнена Ругманом. Вона базувалася на поняттях вертикально

Це призвело до формування багатофакторно

Використання модел Даннга дозволя

значно пдвищити ефективнсть мжнародного менеджменту. Дозволя

ТНК пдбрати рвень нтерналзацÿ, який якнайбльше пдходить конкурентноспособност фрми.

В 90-х роках велику цкавсть викликали питання сутност структури ресурсного потенцалу ТНК. Так виникла теоря конкурентних переваг кра

105. Особливост внутршньоекономчного механзму ТНК. Модел вибору форми транснацонально

Серед концепцй формування та розвитку ТНК особливе мсце займа

теоря нтерналзацÿ. Сформована у 70х доповнена у 80х вона

базою, що поясню

головн проритети економчно

Найзагальнше нтерналзаця

процесом створення внутршньокорпоративного ринку через органзацю власних флй дочрнх пдпри

мств та через отримання контролю над вже снуючими фрмами у цикл постачання-виробництво-збут. Необхдною мовою

зменшення транзакцйних витрат у порвнянн з витратами на пдтримання функцонування створеного ринку. Транзакцйн витрати - на дослдження та вибр партнерв, переговори, страхування ризикв порушення зобовзань.

Крм того додатков переваги повТязан з обходом протекцонстських барТ

рв, безпосереднм контролем якост сировини, напвфабрикатв, продукцÿ, що прода

ться кнцевому споживачу, отримання додаткових доходв вд масштабв дяльност, компенсаця вдсутност фТючерсних товарних ринкв у певних кра

нтерналзаця не завжди доцльна. Вона буде здйснюватись до того часу, доки вигоди вд ? реалзацÿ перевищують витрати на здйснення.Видлення транзакцйних витрат, витрат повТязаних з збереженням контролю над технологúю та ноу-хау, витрат повТязаних з органзацúю та управлнням внутршньофрмових ринкв дають нструментарй для вивчення моделей дяльност ТНК.

Порвнюються витрати на виробництво в кра

106. Формування реалзаця стратегÿ ТНК. Роль глобального стратегчного правлння в практиц ТНК.

Формування реалзаця стратегÿ ТНК залежить вд того, на якому етап розвитку знаходить фрма. Видляють початковий, локально

Початковий - вибр зарубжних ринкв, зарубжна дяльнсть як доповнення до внутршньо

Локально

Транснацоналзацÿ - глобальна органзаця виробництва та забезпечення синергÿ в дяльност пдроздлв, мжнародна дяльнсть запорука спху та розвитку.

За критерúм орúнтацÿ вищого менеджменту видляють етноцентризм, полцентризм, регоцентризм, глобальна орúнтаця.

Етноцентизм - вдсутнсть мжнародного досвду, зарубжн операцÿ розглядаються як доповнення до внутршнх. Критерй результативност так ж як для внутршнього ринку.

Полцентризм - важливо враховувати специфку соцально-культурного середовища рзних кра

Регоцентризм - орúнтаця на регональну органзацю повноважень та комункацйних потокв.

Геоцентризм, глобальнсть - спвробтництво штаб-квартири та флй для розробки стандартв та процедур, що вдповдають загальним та особливим потребам флй.

Стимулами до переходу можуть бути - насичення внутршнього ринку, диверсифкаця ризикв (продукти та ринки), використання дешевших факторв виробництва, протидя конкурентам, необхднсть пдтримання технологчного рвня, рядов стимули, розвиток мжнародного бзнесу та комункацй.

107. Середовище специфка фнансово

Досягнення у нформацйних системах дають змогу ТНК максимально безпечити себе вд впливу фнансового середовища. Створення глобальних мереж вдслдковування грошових потокв дають змогу регулювати поточну дльнсть корпорацÿ таким чином, щоб мнмзувати обсяг необхдних запозичень та обсяг вльних коштв у рзних пдроздлах компанÿ. Отже основним джерелом коштв у внутршньофрмовий перерозподл.

Мсцев ринки кредитв рзко вдрзняються один вд одного в рзних кра

Окремо слд видлити державне фнансування у кра

Багато корпорацй починають виставляти сво

Фнансова функця охоплю

: 1. Моблзацю коштв для оперативних потреб та розширення дяльност. 2. правлння оборотним капталом. 3. Фнансов аспекти ршень про нвестицÿ в нш кра

Основним джерелом коштв для ТНК

внутршньофрмов позики, позики головно

Глобальне правлння грошовими коштами ускладню

ться державними обмеженнями на перемщення фнансових коштв, неспвпадння темпв нфляцÿ та коливань валютних курсв. правлння валютними ризиками повТязано з визначенням рвня ризикв, створенням яксно

При прийнятт ршень про нвестування у ншу кра

108. Особливост правлння виробничою дяльнстю ТНК.

Транснацоналзаця та глобалзаця спричиня

багато змн у характер правлння виробничою дяльнстю фрми. Так глобалзаця означа

, що джерела сировини можуть розмщуватись на значнй вддал, тому доводиться застосовувати рзномантн методи оптимзацÿ вибору ? джерел, територального розмщення мсць ? складування, збереження та переробки. Поста

питання про оптимальнсть звТязкв при поставц комплектуючих, готових виробв, вдношення фрми з торговою мережею, що займа

ться реалзацúю, тощо.

Мжнародна фрма вдрзня

ться вд нацонально

Зони зовншно

Багато фрм використовують офшорн виробнич центри для отримання переваг повТязаних з дешевизною мсцевих матералв та робочо

Японц вдосконалили концепцю постачання точно в строк для правлння запасами. Це означа

, запаси вдвантажуються за планом в той перод, що найближчий до часу

Експортери можуть мати справу безпосередньо з агентами та оптовими посередниками у ншй кра

Держава нада

експортерам рзномантн послуги.

109. Соцальн й етичн аспекти функцонування ТНК. Основн елементи проблеми мжнародно

Мжнародний менеджер повинен знати, як адаптувати практику компанÿ до певного культурного середовища. Слд наприклад чтко являти, що стиль спвпрац з чиновниками кардинально вдрзня

ться вд кра

На кервн посади бажано призначати мсцев кадри, бо вони краще знають мсцев виробнич мови, це створю

видимсть значних можливостей для мсцевих кадрв та врахування нтересв кра

Кервникв середньо

Мжнародн менеджери повинн отримати два аспекти пдготовки. 1. Глобальний

диний пдхд до виршення проблем. 2. Навички виршення конкретних проблем, що виникають в кра

В деяких регонах свту приходиться ввозити значну кльксть робочо

В рзних кра

ТНК звинувачують у послабленн впливу профсплок при кладенн колективного договору бо 1.ТНК мжнародно диверсифкован 2. к загроза вивезення робочих мсць 3. Складн труктури та механзми пдпорядкування.

Ступнь спвробтництва мж робтниками в рзних кра

ТНК здйснюють значний влив на соцальн процеси в кра

110. Проблеми вза

модÿ ТНК нацональних економк. Мждержавне регулювання дяльност ТНК.

Дяльнсть ТНК, особливо в молодих державах, веде до величезних фнансових збиткв, поглиблю

диспропорцÿ в розвитку

1980 р. Генеральною Асамбле

ю ООН були схвален Принципи щодо контролю за обмеженням длово

Щодо регонального рвня - 21 червня 1976 р. Декларацю про мжнародн нвестицÿ багатонацональн пдпри

мства Кервн принципи для багатонацональних пдпри

мств. Норми цього документа не мають мперативного обов'язкового характеру.

ндський пакт кладено у 1969 р. Болвúю, Колумбúю, Перу, Чил (до 1976 р.) Еквадором. Основними цлями групи цих кра

Таким чином, мжнародно-правове регулювання дяльност ТНК на регональному рвн вдгра

певну роль, але воно ще не спроможне захистити кра

У проект Кодексу сформульован принципи дяльност ТНК, як мають прогресивний характер. До них, зокрема, належать так: повага суверентету кра

. Сутнсть, цл й основн функцÿ мжнародного менеджменту. Порвняльна характеристика досвду органзацÿ менджменту в рзних кра

ММ - 1). це дяльнсть повязана з рухом, розподлом та контролем ресурсв, необхдних для ведення бзнесу в багатонацональному середовищ. 2). ММ - процес застосування правлнських концепцй у багатонацональному середовищ, отримання завдяки цьому додаткових вигд заощадження часу.

Предмет курсу ММ - теоря практика управлння мжнародним бзнесом.

Функцÿ - це загальн адмнстративн обовязки, що виконуються в кожнй органзацÿ, в кожному пдроздл, на кожному рвн правлння.

Планування: 1.середовище у МБ - мжн., потреба у мжн. маркетингу; процедура розробки рчних планв Ц 9-10 мс. 2.конфлкти з рядами; конфлкти з планами пдроздлв.

Органзаця: а1.вртуальний процес - вгадувати реакцю партнерв. 2. рзн погляди на владу.

Укомплектаця штатв:а 1.багато ринкв праца 2.рзн цнност менеджерв.

Кервництво:а 1.рзн типи дерства. 2.далек комункацÿ.

Контроль:а 1.рзн вимоги до контролю, рзн нац. стандарти бухоблку.

МЕРИКА: 1. жорсткий та агресивний м/та 2.велика к/ть навчальних та наукових видань.

Н

МЕЧЧИНА: 1.довра до влади. 2.авторитаризм. 3.турбота про пдлеглих.

ЯПОН

Я: 1.гарантя зайнятост створення обстановки доври 2.гласнсть цнност корпорацÿ. 3.кервництво, яке базу

ться на нформацÿ. 4.керування, орúнтоване на яксть. 5.постйна присутнсть кервництва на в/в. 6.пдтримка чистоти на в/в.

112. Стратегя, планування та специфка прийняття ршення у мжнародному менеджмент.

Стратегчне планування - процес визначення основно

Необхднсть значення стратегчного планування у ММ:

          Утримання напрямку розвитку компанÿ в мовах диверсифкацÿ мжнародних операцй

          Потреба в координацÿ нтеграцÿ рзномантних операцй в масштабах вс㺿 корпорацÿ

          Належна пдготовка до виникаючих нових викликв проривв

Переваги стратегчного планування:

          Координаця монторинг довготривалих мжнародних операцй

          Детальне опрацювання проблем, повязаних з полтичними ризиками, конкурентами, стабльнстю валютних курсв н.

Основн пдходи до формулювання та реалзацÿ мжнародних стратегй:

          Економчний мператив

          Полтичний мператив

          Адмнстративна координаця

Стратегчн орúнтири мжнародних корпорацй:

          Етноцентризм - Цнност та нтереси материнсько

          Полцентризм - стратегчн ршення змнюються вд кра

          Регоцентризм - по

днання власних нтересв фрми з нтересами сво

          Геоцентризм - нтегрування ршень в

дину глобальну систему

Особливост прийняття ршень в ММ/т

Ключ до проблеми прийняття ршень в мжнародних корпорацях - спввдношення мж централзацúю та децентралзацúю. При централзацÿ ршення приймаються на вищому рвн, що забезпечу

Сфери ММ/ту, в яких приймаються переважно централзован ршення:

          Маркетингова мжнародна полтика

          Фнансов справи

          Використання персоналу експатрантв

          Ршення щодо виробничих потужностей

113. Роль органзацйного фактору в мжнародному менеджмент. Еволюця органзацйних структур в процес нтернацоналзацÿ.

Роль органзацйного фактору в ММ/т.

Органзацйний фактор включа

: структури правлння, вза

мозвязки мж рзними ланками працвниками, розподл функцй влади, встановлення повноважень вдповдальност кожного спвробтника.

Особливост органзацйного фактору в ММ/т

          Природа зарубжного бзнесу

          Утворення закордонних вддлень

          Кервництво зарубжними вддленнями

          Вза

модя локальних ринкв компанй

          Часов географчн особливост

          Вза

мозалежнсть структур персоналу

Органзацйна структура мжнародних корпорацй

1.         На раннх стадях нтернацоналзацÿ: Президент//Департамент в кра

2.         Мжнародна дивзональна структура:а Президент// Департамент в кра

3.         Глобальна продуктово-дивзональна структура: Президент// Департамент в кра

4.         Глобальна регональна дивзональна структура: Президент// Департамент в кра

5.         Глобальна функцональна структура:а Президент//1.Виробництво, 2.маркетинг, персонал//1.а.Внутршн

виробництво(продукт А, продукт В), 1.б. Зарубжне виробництво (продукт А, продукт В);а 2.а. Внутршнй маркетинг (продукт А, продукт В), 2.б. Зарубжний маркетинг (продукт А, продукт В).

6.         Мультинацональна матрична структура: : Президент// Департамент в кра

114. Особливост й основн модел кервництва мжнародними корпорацями.

Особливосткервництва мжнародними корпорацями

Кервництво - це процес впливу на людей для спрямування

Два важливих аспекта кервництва мжнародними корпорацями

          Флософськ основи поглядв кервника на пдлеглих

          Пдходи до дерства як вдображення характеристик автократÿ - част поведнки кервникв

Вза

модя мж кервниками та пдлеглими:а 1).Автократичне кервництво 2).Патерналстське кервництво 3).Демократичне кервництво.

Основн модел кервництва мжнародним бзнесом

1.         Фактологчний менеджер - знаходить доступну нформацю готу

ршення, спираючись на факти данн. Фокус ваги на документованих тепершнх подях данних.

2.        

нтутивний менеджер - грунту

ться у прийняття ршень на сво

3.         Аналтичний менеджер - вдзнача

ться логчнстю систематичнстю, ретельним зваженням наявних альтернатив. Його мислення зачпа

минуле, тепершн

майбутн

, стратегю тактику.

4.         Нормативний менеджер

деалстичним доврливим до того, як може бути виршена та чи нша проблема. Фокус його уваги - минулий досвд, який оцню

ться з позицй його використання в нових дях.

Чотири основн типи кервникв

1.         Адмнстратор - кервник, здатний виявити слабк ланки у робот прийнати для

2.         Лдер - кервник, спроможний сплкуватися з людьми, розпзнавати потенцал кожного працвника зацкавити його у повному використанн цього потенцалу, вести людей за собою, викликати в них вру в спх справи.

3.         Плановик - кервник, який прагне оптимзувати майбутню дяльнсть фрми, концентруючи основн ресурси в традицйних сферах дяльност спрямовуючи

4.         Пдпри

мець - кервник, який прагне змнити динамку фрми, не екстраполювати ? минулу дяльнсть, шука

нов напрями дяльност, експеременту

ризику

.

115. Особливост правлння людськими ресурсами в мжнародних корпорацях.

Особливост:

          Вдмннсть ринкв прац у кра

          Перемщення працвникв мж пдроздлами компанÿ, що розташован в рзних кра

          Вдмннсть практики правлння людськими ресурсами в рзних флях

          Нацональна орúнтаця персоналу

          Ускладнення контролю виконання

Джерела людських ресурсв

1.         Домашн кра

2.         Кра

3.         Трет кра

Критер�� вдбору персоналу для мжнаробних призначень

1.         Загальн критерÿ

          Технчн навички (американський пдхд)

          Людськ якост (японський пдхд)

2.         Адаптаця до культурних змн

3.         Незалежнсть самозабезпеченсть

4.         Фзичне та емоцйне здоровя

5.         Вк, досвд, освта

6.         Мовний треннг

7.         Мотиваця до зарубжного призначення

8.         Смейний стан залежнсть

9.         Здатност дерства

Фактори, що впливають на зарплату при зарубжних призначеннях

          Особистсть

          Кра

          Вартсть життя

          Пдвищення посадового статусу

          Компенсаця затруднень зарубжного вдрядження

          Валюта

          Вддаленсть району

Проблеми репатрац�� експатрантв

          Адаптаця до життя в домашнй кра

          Особист фнансов проблеми

          Просування по служб

          Вдносини з колишнми колегами

Дв основн функц�� мжнародно� професйно� пдготовки

          Формування у всх менеджерв

диного глобального пдходу до розвязання проблем

          Навчання менеджерв розвязання проблем, що виникають в дяльност експатранта у кра

116. Природа, типи шляхи пдвищення ефективност мжнародних комункацй.

Природа мжнародних комункацй

1.Вдправлення повдомлення 2.Кодування 3.Канали передач. 4.Декодування 5.Отримувач

нтерпритаця. 6.Зворотнй звязок. На всх етапах - влив рзних регонв, кра

Особливост мжнародних комункацй

          Розмщення окремих елементв комунккацй в рзних кра

          Вддаленсть

          Вплив рзних культур

          Рзниця в час

          Значн затрати

Основн типи мжнародних комункацй

1.         А. Зовншн (п-д:мж рядами з прводу год про мжнародну торгвлю)а В.Внуртшн (сплкування менеджера з ншо

2.         А. Комункацÿ на думц (щвейцарц) В. Висловленн комункацÿ (японц)

3.         А. Висхдн комункацÿ (а.зворотнй звязок; б.допомога менеджерам нижчого рвня вд вищих менеджерв) В. Низхдн (а.встановлення завдань;а б.надання нформацÿ)

Бар

ри мжнародних комункацй

1.         Мовн бар

ри

2.         Бар

ри сприйняття

3.         Вплив культури

4.         Невербальн комункацÿ

Пдвищення ефективност мжнародних комункацй

1.         Полпшення сиситеми зворотнього звязку

2.         Мовний треннг

3.         Культурний треннг

4.         Посилення гнучкост та спвробтництва

Способи подолання культурних бар

рв:

          Збергайте неупередженсть

          Уважно вдностесь до звича

          Враховуйте багатозначнсть однакових жеств виражень

          Пристосовуйте ваш стиль до особливостей ншо

117. Характеристика систем контролю звтност в мжнародному менеджмент

Особливост контролю в мжнародному середовищ

1.         Стандарти в MNC повинн враховувати як загальнокорпоративн цл так мсцев мови

2.        

нформаця, що мститься у звтах, повинна вдзеркалювати не тльки поточне виконання, й встановлен стандарти

3.         Управлнськ дÿ щодо коригування вдхилень

заключним кроком функцÿ контролю

Проблеми контролю в MNC

          Цл зовншньоекономчних операцй конфлктують з загальнокорпоративними цлями

          Цл партнерв спльних пдпри

мств суперечать корпоративному менеджменту

          Досвд компетенця в плануванн дуже рзняться у рзних зарубжних вддленнях

          Флософська природа конфлктв вдносно цлей полтика зарубжних операцй в основному повязан з культурними вдмнностями мж менеджерами кра

Основн типи контролю в MNC

1.         Прямий контроль

2.         Непрямий контроль

3.         Три комплекти фнансових звтв зарубжних вддлень до штаб-квартири:

          Звти, що грунтуються на нацональних стандартах рахункв, передбачених законодавством та професйними органзацями в кра

          Звти, що повязують принципи облку з стандартами, що вимага

кра

          Консолдован фнансв звти з рахуванням вимог кра

Вимрювання виконання

          Фнансове виконання (прибуток, фнансов коефцúнти)

          Контроль якост (гуртки контролю якост, сучасн системи контролю якост)

          Особистий контроль (групова та ндивдуальна орúнтаця)

118. Сутнсть, принципи й особливост мжнародно

В 1991 роц ВР кра

Зовншньоекономчна дяльнсть - дяльнсть суб'

ктв господарсько

Суб'

кти господарсько

Принципома суверентету народу кра

Принципома свободиа зовншньоекономчногоа пдпри

мництва, що поляга

у: прав суб'

ктв ЗДа добровльно вступати у зовншньоекономчн зв'язки; прав суб'

ктв зовншньоекономчно

Принципом юридично

Принципом верховенства закону, що поляга

у: регулюванн ЗЕД тльки законами кра

Принципом захисту нтересва суб'

ктва зовншньоекономчно

дяльност, який поляга

у тому, що кра

Принципом екввалентноста обмну, неприпустимоста демпнгу

при ввезенн та вивезенн товарв.

119. СубТ

кти мжнародно

В 1991 роц ВР кра

фзичн особи

- громадяни кра

- юридичн особи, заре

строван як так в кра

-а об'

днання фзичних, юридичних, фзичних юридичних осб, як не

а юридичними особами згдно з законами кра

- структурн одиниц ноземних суб'

ктв господарсько

-а спльна пдпри

мств з частю суб'

ктв господарсько

-а нш суб'

кти господарсько

- Укра

120. Види мжнародно

В 1991 роц ВР кра

- експорт та мпорт товарв, капталв та робочо

-а надання суб'

ктами зовншньоекономчно

- наукова, науково-технчна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та нша коопераця з ноземними суб'

ктами господарсько

-а мжнародн фнансов операцÿ та операцÿ з цнними паперами у випадках, передбачених законами кра

- кредитн та розрахунков операцÿ мж суб'

ктами ЗЕД та ноземними суб'

ктами господарсько

-а спльна пдпри

мницька дяльнсть мж суб'

ктами ЗЕД та ноземними суб'

ктами господарсько

- пдпри

мницька дяльнсть на територÿ кра

- органзаця та здйснення дяльност в галуз проведення виставок, аукцонв, торгв, конференцй, симпозумв, семнарв та нших подбних заходв, що здйснюються на комерцйнй основ, за частю суб'

ктв зовншньоекономчно

- товарообмнн (бартерн) операцÿ та нша дяльнсть, побудована н формаха зустрчно

- орендн, в тому числ зингов, операцÿ мж суб'

ктами ЗЕД т ноземнимиа суб'

ктами господарсько

- операцÿ по придбанню, продажу та обмну валюти на валютних аукцонах, валютних бржах та на мжбанквському валютному ринку;

-а роботи н контрактнй основа фзичниха осба кра

- нш види зовншньоекономчно

121. Передумови виходу кра

Вихд на зарубжн ринки можна розглядати в багатьох аспектах, але при цьому слд мати на ваз, вн сам по соб не повинен бути самоцллю, передумовою тривалого закрплення на зарубжних ринках головне реалзацúю певних конкурентних переваг.

Укра

Перша - це група, сфера нтересв яко

Друга група - представники ВПК та машинобудування. Зараз реально нарощують полтичну вагу. Засади конкурентоспроможност сформульовано у програм Рух на випередження. 1. Якомога швидша нтеграця у

вропейськ структури, часть у мжнародних органзацях з метою зняття обмежень на зовншню торгвлю кра

Третя група - з орúнтацúю на сировинний експорт (яскравий приклад металурги). Фактично панувала до останнього часу, але ? полтика зазнала краху.

Четверта група - виробники товарв народного споживання. Поки що в стадÿ формуваня. Зараз експортн нтереси носять спорадичний характер.

122. Структура кра

У 1998р. загальний обсяг експорту склав 12637,4 млн. дол., причому 33% загального обсягу експорту надходило з кра

Е послуг склав у 1998р. 3819,8 млн. дол. Найбльша питома вага - транспортн послуги (84%), 59% яких склали послуги трубопровдного трансп, длов, професйн та технчн послуги, послуги з ремонту послуги звязку разом склали 11% заг обсягу. Найкрупншими мпортерами кр послуг стали РФ - 2249,7 млн. дол. (59% заг Е послуг), США (132,2 млн. дол.),Нмеччина(130,0 млн. дол.), та В Бр(123,2 млн. дол.).

Негативним в структур товарн Е

те, що переважа

матерали та сировина (прокат), частка готово

Щодо географчно

Укр Е до кС жорстко квоту

ться, года про вльну торгвлю мж кС та Турцúю яввля

собою загрозу для конкурентоздатност укр прокату на

вропейському ринку. Основна проблема, повязана з кр Е с/г прод до СНД поляга

в тому, що вн зазна

сильного конкурентного впливу з боку ноземних кра

123. Шляхи вдосконалення кр мпорту.

У 1998р. загальний обсяг мп склав 14675,6 млн. дол., причому 53,8% загального обсягу мп надходило в кра

В товарнй структур мп провдними

так статт: мнеральн продукти (43,07% заг мп), машини та статкув (15,57%), важливими

також так статт, як транспортн зас, продукця хм пром. Статтями т. зв. критичного мпорту

насамперед енергоносÿ, що переважно мпортуються з РФ. Така стрк товарн мп говорить про високу енергомстксть економки в У та вдсутнсть прогресивних енерго- та ресурсозбергаючих технологй.

В 1998р. обсяг мп послуг склав 1430,9 млн. дол., найбльшу питому вагу в яких мають державн послуги (38%), транспортн послуги (23,2%), длов та професйн послуги (10,8%), послуги звязку (9,1%).

Характерним

постйне вдставання обсягв кр експорту вд мп, що вдобража

ться у негативному сальдо торгового балансу. Одним з головних шляхв вдосконалення кр мп - це скорочення залежност кр економки вд мпорту енергоносÿв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозбергаючих технологй. З мп енергоносÿв тсно повязана проблема зовншньо

Головним недолком географчно

124. Торговельний баланс кра

Баланс товарв та послуг вдобража

чист надходження вд мп та Е товарв та нефакторних послуг. Баланс товарв ще називають торговельним балансом. Баланс послуг включа

нефакторн послуги, до яких вдносяться так посл, як не повязан з використанням факторв виробництва: транспортн пере-везення, комункацйн, турист, будв, страхов, фн, компютерн послуги.

У 1997р. кр мала значний дефц торг балансу, який клав 4205 млн. дол., творився переважно за рахунок мп енергоносÿв з РФ та Туркменстану. Перевищення мп нал Е у вдносинах кр з РФ та Туркм нейтралзу

ться завдяки операцям з послугами, повязаними з транзитом через нашу територю нафти, газу та амаку.

В 1998р. баланс товарв зводився з негативним сальдо в сум 2584 млн. дол. При чому, сальдоа торг балансу з кра

Дефцит торговельного балансу скоротився у 1998р. на 38,5% порвняно з 1997р. (з -4205 млн. дол. до -2584 млн. дол.) Це вдбулося за рахунок скорочення як обсягв Е, так мп, при чому темпи скорочення мп перевищували темпи скороч Е.

Значною мрою за рахунок зменшення дефциту торговельного балансу скоротився у 1998р. порвняно з 1997р. дефцит рахунку поточних операцй (з -1335 млн. дол. до -1296 млн. дол.)

125. Проблема диверсифкацÿ мжнар торгвл.

Укр ма

певн диспропорцÿ в географчнй структур зовншньо

Щодо географчно

Укр Е до кС жорстко квоту

ться, года про вльну торгвлю мж кС та Турцúю яввля

собою загрозу для конкурентоздатност укр прокату на

вропейському ринку. Основна проблема, повязана з кр Е с/г прод до СНД поляга

в тому, що вн зазна

сильного конкурентного впливу з боку ноземних кра

Характерним також

постйне вдставання обсягв кр експорту вд мп, що вдобража

ться у негативному сальдо торговельного балансу. Один з головних шляхв вдосконалення кр мп - це скорочення залежност кр економки вд мпорту енергоносÿв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозбергаючих технологй. З мп енергоносÿв тсно повязана проблема зовншньо

Головним недолком географчно

126 Масштаби, структура динамка П² в економку кр.

За перод з 1994 по 1998 П² в кр зросли з 483,5 млн. дол. до 2781,7 млн. дол. або в 5,75 рази.

Головн нвестори - кра

В галузевй структур економки кр станом на 1998р. найбльша питома вага П² припадала на харчову промисловсть (21%), внутршню торгвлю (15,8%), машинобуд та металооброб (12,7%), фнанси, кредит, страхув (7,1%), хм пром (4,4%), будвництво (4,1%), Ох здоровя та соц забезпечення (4%), транспорт (3,1%).

Об

ктивною але не дуже позитивною тенденцúю

те, що П² надходили переважно до най бльш конкурентоздатних галузей економки кр (металургя, машбуд, енергетика, хм пром, харч пром та комункацÿ), майже не надходили до нших галузей (с/г, деревооброб, легка, борошномельна та крупяна), як бльш гостро вдчувають нестачу фн ресурсв.

За перод з 1994 по 1998 в харч пром спостергалось збльшення П² в 11,21 рази, внутр торгвл - 12,13, в машинобуд та металооброб - 4,12, фнансах, кредит, страхув - 17,24, хм пром - 5,84, будвництв - 7,7, Ох здоровя та соц забезпеченн - 32,7.

Проте, обсяги П²а недостатн для, стаблзацÿ розвитку економки, забезпечення стабльного зростання на основ сутт

вих позитивних зрушень в процес розширеного сусп вдтворення, для виходу з затяжно

До форм стимулювання ноз нв дяльност належать: 1) Фн-креит стимулювання (безпроцент кредити, пльгов кредити, нвест гарантÿ) 2) Податкове стимулювання (зниження ставки податку, податков угоди з ншими кра

127. Масштаби та особливост залучення портфельних ноз нв в кр.

Портфельн нвест (ПФ

) - це вкладення цнностей (переважно в цнн папери), частка яких не перевищу

10% вартост нвестицйного проекту. Вони здйснюються з метою отримання прибутку, на вдмну вд П², не направлен на здобуття контролю нвестором над об

ктом нвестування. Згдно даних платжного балансу обсяг чистих ноз ПФ

в кр в 1998р. склав лише 47 млн. дол., що на 1556 млн. дол. менше, нж у попередньому роц.

Найбльш поширеною формою ПФ

нв в цн папери. Характерним для кр

те, що процес здйснення ПФ

тсно повязаний з приватизацúю. Фондовий ринок кр - поки-що дуже слабкий, великою мрою його розвиток залежить вд спшност проведення приватизацÿ, в результат яко

Одним з нових та перспективних для кр способв залучення ПФ

на мжнар фн ринках сьогодн

програми депозитарних розписок. - похдн ЦП випускаються на акцÿ емтента ноземними депозитарними установами, полегшують доступ для втчизнянних емтентв корпоративних ЦП на розвинут та високолквдн ноз фн ринки (наприклад США чи Зах квропи). Зараз вже бльше 10 найбльш рентабельних кр пдпри

мств

часниками вищезгаданих програм.

До переваг програм деп розп належать: визначення реально

131. Становлення нац валютно

Будь-яка нацональна валютна система базу

ться на таких елементах: 1) Нац валюта 2) мови конвертованост нац валюти 3) Паритет нац валюти 4) Режим курсу нац валюти 5) Вал обмеження, вал контроль 6) Нац регулювання вал квдност 7) Регламентаця використання мжнар кредитних коштв 8) Регламентаця мжнар розрах 9) Режим нац вал ринку ринку золота 10) Нац органи, що регулюють вал вдносини.

Основа нац вал системи кр - гривня. Гривня - частково конвертована вал за поточними операцями. Резиденти кр повинн продавати 50% вал виручки на внутр вал ринку. Курс гривн офцйно не привязаний до яко

Принципи органзацÿ розрах в нвал:

1) Вал кр -

диний законний засб платежу на терит кр. 2) повноваж банки зобовяз купувати нвалюту на мжбанк вал ринку Укр за дорученням та за рах резидентв з метою виконання зобовязань резидентв 3) В розрахунках мж резид та нерезид як засб платежу використов ноз вал. Так розрах здйснюються через повноваж банки 4) Нерез - роботодавц здйснюють оплату прац резид виключно у вал кр 5) Вал цнност резид, як

за межами кр пдлягають обовязковому декларуванню в НБУ.

З 1992р. кр - член МВФ таким чином влючена в свтову валютну систему. кр реалзу

програми економчного реформування МВФ.

Суб

кти вал регулювання кр: НБУ; повноваж банки (комерц банки кр, як мають цензю НБУ на проведення операцй з вал цнност); нш цензован фн-кредит зеклади - резид; Юр особи, що клали з уповнов банками агентськ годи, щодо вдкриття пунктв обмну ноз вал; фн-кред заклади - нерезид, що отримали ндивд дозвл НБУ. Структура мжб вал ринку кр включа

також вал брж, вал вддл товарн та фонд брж, як мають дозвл на проведення вал операц.

Основн спец вал нститути в сфер вал контролю: 1) НБУ - головн нститут контролю, що вдповда

за дотримання правил вал операцй на терит кр з сх питань, як не вднесено до виключно

Ключов проблеми становлення вал системи кр: 1) проведення вал полтики, згоджено

135. кра

На шляху входженя кра

На сьогодн вУкра

З ншого боку кра

Таким чином кра

Загрозливого масштабу в кра

З огляду на вище сказане кра

Купть нарешт Тарасу квиток на так до Франкфурта!

136 Стан особливост формування платжного балансу (ПБ) кр.

В кр вс статт ПБ об

днуються в два роздли: рах поточн операцй (РПО) та рах операц з капталом та фн операц (РОКФО).

В 1998р. кр вийшла з вд

мним сальдом рах поточн операц в сум -1296 млн. дол., що на 39 млн. дол. менше в порвнянн з попереднм р. Це викликано значним дефцитом торговельного Б в сум -2584 млн. дол., що на 1621 млн. дол. менше, нж в попередньому роц, також внаслдок вд

много сальдо доходв -871 млн. дол., що зросло порвн з 1997р. на 227 млн. дол. Перевищення мп над Е у вдносинах кр з РФ та Туркм нейтралзу

ться завдяки операцям з послугами, повязаними з транзитом через нашу територю нафти, газу та амаку (1377 млн. дол. на 1292 млн. дол. менше, нж в 1997) та чистими поточними трансфертами (782млн. дол. на 63 млн. дол. менше, нж в 1997).

Рах операц з капт та фн операц характеризу

мжн рух активв та кредитв. В 1998 кр мала позитивне сальдо РОКФО в см 2106 млн. дол., тобто

чистим мпортером капталу.

Застосування статт Помилки та пущення поясню

ться статистичними неточностями, як виникають при дентифкацÿ зовншньо - економ операцй внаслдок часових та вартсних розбжностей. В 1998 позитивне сальдо чистих недентифкованих надходжень склало в кра

Регулюючою статтею ПБ кр

резервн активи. Вони являють собою квдн активи НБУ у вльноконвертованй вал у банках -нерезидентах, золот запаси НБУ, активи в МВФ у вигляд резервно

Свтова практика свдчить про те, що в переважнй бльшост випадкв первинне сальдо ПБ

вд

мним, тобто РПО зводиться з дефцитом.

Вище було розглянуто причини дефциту РПО кр. Кнцеве вирвнювання ПБ кр було досягнуто через залучення зовншнх фнансв на РОКФО. Зовн фнанси були залучен у таких формах: 1) капт трансферти (-3 млн. дол.) 2) прям нвестицÿ (+747 млн. дол.) 3) портфельн нв (+47 млн. дол.) 4) нш нв (кредити)а (-9 млн. дол. ) Крм них сальдо РОКФО було збльшено внаслдок зменшення резервних активв на 1324 млн. дол.

Отже, для фнансування дефциту РПО з РОКФО було направлено 2106 млн. дол. Ця сума разом з статею Помилки та пущення врвноважу

РПО - 1296 млн. дол. (2106 млн. дол.- 810 млн. дол. )

137. Стан проблеми впровадження мжнародних стандартв бух. Облку в кра

Велику роль в спшност ринкових реформ вдгра

економчна нформаця, що форму

ться в систем бух. Облку. За пдходом, що снував ранше бух. Звтнсть мала показувати ступнь виконання централзованих планв, а затверджен норми немали на мет облковувати активи та заюовТзання пдпри

мства за

Розвиток МЕВ кра

Перехд мжнародних стандартв розпочався ще в 1992 роц псля виданя вдповдного казу президента. В червн 1 року було прийнято закон Про бух. облк та фн. Звтнсть в кра

Першими перехд до мжнародних стандартв облку здйснили ком. банки. Це викликано порвняно значним ступенем нтеграцÿ укра

В цлому процес переходу од мжнародних стандартв розраховано на деклька рокв. В кар

Згдно з вищезгаданим законом кожне пдпри

мство кра

Отже сферою використання мжнародних стандартв

складання фн. Звтв загльного користування пдпри

мств сх видв поширю

ться як на окрем пдпри

мства так консолдован фн. звти.

Перехд комерцйних пдпри

мств проходить без сутт

вих складностй. Про те деяк проблеми виникають у держ пдпри

мств, що працюють за касовим методом. Мжнародн стандарти в основному орúнтован на приватний сектор, тому держ. Пдпри

мствам доводиться використовувати власн рахунки трохи вдхилятися вд мжнародного стандарту.

138. Харктеристика системи регулювання мжнародно

Особливстю сучасного регулювання зовншньоекономчно

В сво

Тарифнт методи включають встановлення експортного та мпортного тарифу, як призван регулювати експорт та мпорт вдповдно.

Укра

На систему зовншьоекономчного регулювання Укра

Головним документом, шо регламенту

зовншньоекономчну дяльнсть в кар

В 1992 роц було введено в дю Закон Про

диний митний тариф кра

В 1991 роц було введено в дю Митний кодекс, який заклав правов та економчн основи митно

В 1994 роц прийнято закон Про порядок проведення розрахункв в ноземнй валют, який регламенту

порядок, строки, та форми оплати зовншньоторгвельних операцй суб

ктами зовншньоекономчно

Ц⺿ сфери стосу

ться ряд казв президента Укра

Вс ц заходи спрямован на приведення законодавства кра

До складу державних органв, що здйнюють регулювання ЗЕД в кра

139. Митне регулювання експортно-мпортних операцй в кра

Митний тариф - центральний елемент митно-тарифного регулювання ЗЕД. Митний тариф - це систематизолваний перелк митних ставок (зборв). Мито - це податок, який стягу

ться при перемщен товару через митний кордон. Порядок формування та застосування миитного тарифу кра

Митн тарифи представлен в кра

В кра

В 1996 роц Кабмн хвалив деклька постанов щодо обкладення митом товарв ввезених в кра

Нарахування мита на товари здйсню

ться на основ

Законодавство кра

140. Нетарифн засоби регулювання експорту та мпорту в кра

9 стаття Митного кодексу кра

Основн нетарифн методи

Кльксн обмеження - адмнстративно встановлен норми, що визначають кльксть та номенклатуру товарв, дозволених до мпорту або експорту.

Квотування - встановлення обмеження на максимальний обсяг експорту або мпорту товару за певний промжок часу. Лцензування - введення дозвльного характеру експорту або мпорту товару у певних клькостях на визначений промжок часу. Ршення про цензування та квотування хвалю

ться кабмном за поданям Мнстерства економки кра

Добровльне обмеження експорту застосову

ться кра

Технчн бар

ри - передбачають дотримання кра

В залежност вд свого призначення товари проходять сертифкацю (майже вс товари), ветеринарний контроль (тварини), фтосанторний контроль (рослини), екологчний контроль (вдходи, транспорт, небезпечн хмчн речовини).

Митний контроль стосу

ться не лише мпорту, але й експорту. Вн здйсню

ться вдповдно до деклькох постанов кабмну. Державна митна служба встановлю

порядок проходження товарв, як пдлягають експортному контролю, через кордон.

За недотримання правил, що встановлюються в межах нетарифного регулювання ЗЕД, до суб

ктв порушникв можуть застосовуватись санкцÿ, що передбачають ндивдуальний режим цензування та тимчасове припинення ЗЕД. - санкцÿ передбачен законом кра

141. Характеристика процесу бералзацÿ мжнародно

З здобуттям незалежност, кр активно включилася до свтового спвтовариства шляхом поглиблення ек звязкв не лише з окремими кра

Ще задовго до незалежност кр стала однúю з держав-засновниць та повноправним членом ООН. 22 серпня 1945 Президя ВР РСР ратифкувала статут ООН. З моменту створення ООН до здобуття незал, ООН була фактично

диною трибуною, через яку мжнар громадсксть отримувала нф про сторю культуру кр народу.

Сучасними прортетними сферами дяльност ООН для кр

:

- розробка ефективних пдходв до змцнення мжнар та регонально

- використання досвду ООН для розвязання соц-ек проблем, сприяння переходу до ринк ек кр;

- використання нкальних можливостей ООН для ведення далогу з представниками нших держав то н.

МБРР створено в 1944р. разом з МВФ з метою вдбудови та реконструкцÿ свтово

З 1992р. кр - член МБРР отриму

фн допомогу з боку МБРР за такими напрямками: 1) реаблтацйна позика (500 млн. дол. США ) - здйснення основних ек реформ (лбералз цн, приватизаця, пдтримка макроек стабльност, фн критичного мпорту); 2)

нституцональна перебудова - вдосконалення системи пдготовки спецалств, надання консультативних послуг державним становам; 3) Розвиток виробництва фн проектв реконструкцÿ та розвитку виробничих об

ктв; 4) фн станов фн-кред сфери.

В листопад 1996 затверджено надання ново

МФК була створена у 1956р. з метою сприяння екон зростанню кра

З початку дяльност в кр (1992) МФК зосередила зусилля на двох основних напрямках роботи: консультацйн послуги (плотн проекти приватизацÿ Одеського мясокомбнату, Ки

В 1996р. кр вступила до БАГ

(1988). Метою створення ц㺿 органзацÿ було срияння надходженню нвестицй у кра

Статус члена МВФ кр отримала 3 вересня 1992. пп квота в МВФ становить 997,3 млн. СДР.

МФа видлив для кр системну трансформац позику (СТФ) та резервний кредит Устенд-бай. Загальна сума позики 498,65 млн. СДР. В 1994р. кр отримала перший транш (371 млн. дол. ). Кошти використовувались на збльшення офцйних резервв НБУ, на проведення вал нтервенцй для пдтримки курсу нац вал, а також для фн нестач вал коштв у ек для покриття потреби ва мпорт. Строк боргового зобовязання по СТП становить 10р., термн вдстрочки основних виплат (пльговий перод, протягом якого необхдно сплачувати лише вдсотки) - 4,5 роки.

Загальна сума резервного кредиту стенд- бай становить 997,3 млн СДР (100% квоти). Кошти направляються у вал резерви НБУ для забезпечення стабльност вал та покриття потреб ПБ. Строк боргового зобовязання - 5 рокв, термн вдстрочки осн виплат - 3,25 року. Вдсоткова ставка по кредитах МВФ становить 6-7% на рк.

Крм фн, кр отриму

також консультативну та техн допомогу, поточну нф та видання з мжнар вал-кред проблем.

кБРР створений у жовтн 1989р. для фнансування ек реформ у кра

Банк вдкрив сво

представництво в Ки

в в середин 1993. На 1996р. вартсть проектв кБРР в кр становила 625 млн. ЕКЮ, або майже 1 млрд дол. США.

Стратегчними напрямками дяльност кБРР в кр

: розвиток фн сектора, приватизаця, с/г, нфраструктура, вибркове фн приватного сектора.

Найбльш вдом проекти кБРР в кр - модернзаця мжнар аеропорту Бориспль, створення фонду Укра

Укра

128. М

ЖНАРОДНЕ КРЕДИТУВАННЯ КАпНСЬОп ЕКОНОМ

КИ. КРЕДИТНА ПОЛ

ТИКА МВФ.

Мжнародн кредит - це екон вдн-ни, що виникають мж державами, ноз комерц банками та фрмами з приводу надання грошових або товарних рес-св на мовах повврнення, платност, термновост, цльового викор-ня та забезпеченост. кра

МВФ - валютно-фн орг-я мжурядового спвроб-ва. Специфка МВФ порвняно з н мжурядов орг-ми поляга

у виконанн ним одночасно функ-й регул-ня, фн-ня, нагляду та консульт-ня держав-членв у сфер вал-фн вдн-н. Головним завданням МВФ

скорочення тривалост та зменшення нервноваги у мжнародн баланс розр-кв членв, забезпечення стабльност валютн курсв. Основн механзмами фнанс-ня МВФ

резервн кредити стенд-бай, розширене кредит-ня (ЕФФ), компенсацйне та надзвичайне фн-ня (ССФФ), фн-ня системн перетворень (СТФ), фн-ня буферн запасв (БСФФ), фн-ня структурн перебудови (САФ). Кредит-ня за програмами МВФ

мовним (тбт пд виконання певн мов), його максимальн розмр - 125% квоти кра

          Екон нестабльнсть у бльш нж 62 кра

          Залеж-ть мж кр-ми МВФ та приростом валов нвестицй

обернено пропорцйною;

          Направлення коштв до кра

          Перевага кра

          Падння длов актив-т у кра

          Пдпорядкування економк кра

Хоча мови МВФ не формулю

в умовах кред-ня прив'язку кредит-поставки, але фактично це нагаду

пов'язан кредити, як отримувава кр ряд на початку 90-х рр.Бльш-менш нормально кра

129. Проблема зовншньо

У кра

1.         Об'

ктивн:

          Загальна екон вдсталсть;

          Структурн диспропорцÿ в економц;

          Внутр полт нестаб-ть;

          Слабкий розвиток нац фнансов сис-ми

2.         Суб'

ктивн:

          Прорахунки в екон полтиц та орúнтац㳿 зовн торгвл;

          Помилки у полтиц позичання та неефективне викор-ня позик.

У склад зовншнх ф-рв видляють так:

          Загальне погршення мов мжн торгвл;

          Змна кон'юнктури свтов товарн ринкв;

          Протекцонзм;

          Змни напрямкв обсягв нвестиц потокв.

З метою порвняння кра

ЗЗ оцню

ться кльксно, крм ? абсолютних обсягв, граничними значеннями: спввдношення зовншнього боргу ВНП (50%), боргу експорту товарв послуг (75%); приросту боргу експорту (30%); приросту боргу за рахунок нарахування процентв щодо експорту (20%). Якщо 3 з 4 показникв кра

За даними Мнфну, ЗЗ кра

Можливими шляхами розв'язання проблеми ЗЗ

:

          Направлення частини експортн виручки на погашення ЗЗ;

          Часткове списання державних боргв;

          Сек'юритизаця (випуск банками ЦП на розмр ЗЗ);

          Продаж боргових зобов-нь банкам третх кра

Окремо можна видлити колективн методи виршення проблеми:

          Створення мжнародн гарантйн фондв;

          Використання пльгових кредитв МВФ пд погашення ЗЗ;

          Проведення структурних реформ економки за сприяння мжнародн фн-кред орг-й.

130. стан проблеми мжнародного виробничого кооперування в кра

Мжнародна виробнича коопераця передбача

снування спецалзованих на основ МПП пдпри

мств, як вза

модють один з одним на одному або на рзних стадях виробництва готово

Сьогодн стало очевидним те, що повноцнно

          Трансхром (видобуток хромтових руд, вир-во метану пропану);

          Трансметалпрокат (вир-во металопрокату газових труб великих даметрв);

          Трансстиро (вир-во стирольних пластикв);

          Трансмет (вир-во металургйн продукцÿ);

          Фосфорхм (вир-во фосфорн добрив);

          Трансцукор (технологÿ вирощ-ня цукров бурякв вир-ва цукру);

          Трансмаш (транспортне машинобуд-ня)

          Транснафтотруба (вир-во труб нафтового асортименту)

ле створення ФПГ наштовхнулося на проблему згодження принципових положень законодавчого регул-ня на нацональн та мжнародн (двосторон) рвнях. В кра

У контекст загальносвтового розвитку (тенденцй до об'

днання банквськ кап-лв можливостей пром пдпр-ств) переваги великомасштабного бзнесу на кооперацйнй основ на мжнародних ринках майже безальтернативний.

Однúю з галузей, де кра

Зважаючи на офцйно проголошений курс нтеграцÿ кра

132. Валютний ринок кра

Валютний ринок (ВР) - це офцйн центри, де вдбува

ться купвля-продаж ноземних валют на основ попиту та пропозицÿ.

1. Формування валютного ринку Укра

2. Другийа етап розпочався з виходу кр з рублево

3. Наступним етапом (08.1993-08.1994) у розвитку ВР була спроба створення державно

4. Четв.етап: перода бералзацÿ ВР та вдносно

Сучасний стан на ВР:

Функцонування гривн у 1997 р. вдбувалося без потряснь (девальвувала на 0,3%) Та в1998р внаслдок росйсько

Проте це не

диний чинник падння гривн, крм того:

          неефективнсть регулятивних методв НБУ

          тиск зовншнх боргв

          полтичний чинник, повязаний з виборами Президента.

В цих мовах ринков механзми не здйснювали стаблзацйного впливу на ВР. Тому НБУ змушений був тримати курс гривн незмнним та формально продовжувати полтику валютного коридору, дя якого закнчилася в кнц 1998р.

Та МВФ виступив проти стримування падння курсу та адмстративних методв регулювання ВР. Лбералзаця ВР та вдмова вд фксингу на МВБ були мовами кредитування кр лише за цих мов можна було поповнити валютн резерви кр. Валютн резерви - це джерело стабльност нацональних грошей та гарантя погашення зовншнх боргв. Слд зазначити, що ншою причиною бералзацÿ ВР стало прагнення виршити проблеми зовншньоекон. розрахункв, спричинен дисбалансом попиту пропозицÿ валюти та обмеженим доступом до пп купвл. Важливим кроком на шляху до бералзацÿ ринку стало вдкриття мжбанквського ВР. Лбералзаця ринку стимулювала низку позитивних тенденцй:

        збалансувалися попит та пропозиця валюти,

        збльшилися обсяги ринку(майже вдвч),

        почав дяти ринковий механзм курсоутворення гривн.

Зараз вибр полтики курсоутворення за НБУ. Та зрозумло, що вал коридору не передбача

ться. Нин до розгляду запропоновано два варанти курсово

1.         Нмецьк експерти пропонують запровадити систему повзучо

2.         Другим варантом

повна лбералзаця курсоутворення: запровадження режиму вльного гнучкого курсу та вдмова НБУ вд полтики жорстких обмежень на купвлю валюти банками. Цю дею вдстою

С. Тигипко.

134.Страхування мжнар-х операцй в кр.

Страхування ЗЕ ризику - комплекс видв страхування, як забезпечують втчизняних зарубжних часникв тих чи н. форм мжн-

Юридично для бльшост видв страх. кладення договорв

добровльним, однак сам характер год про товарн поставки. (Пдряди на будвництво та перевез-ня, про оренду того чи н. майна) як правило, врахову

страхування як неодмнну передумову дÿ договору. Залежно вд змсту вдповдних контрактв витрати на страхування може нести будь-яка з сторн; вона вибира

страхову компаню та мови страхування. орúнтуючись на власн нтереси та нтереси втчизняних страхових органз-й. Пд час експорту укр. товарв проритет мають контракти, кладен на мовах С

Ф, як включають витрати на страхування в продажну цну прод-

Особливе мсце серед нш видв страхування займа

стр. кредитного ризику. ОбТ

ктами стр.

комерцйн кредити, надан покупцев. Банквськ позики постачальнику чи покупцев, зобовТязання та поручительства за кредитом, довгост. нв-

Серед рзновидв цього стр. сво

Стр. кред-го ризику захища

нтереси продавця чи банку кредитора на випадок неплатоспроможност боржника чи несплати боргу з н. причин. Цей ризик може бути у двох видах: вн виплива

або з достатньо повного знання експортером банкром даних про фнансовий стан покупця, або з розходжень мж продавцем покупцем у питанн про вдповднсть товару мовам торгово

Серед основних видв захисту вд валютного ризику в кр. видляють наступн:

Валютн застереження. В мовах значних коливань вал. Курсв валют виникають втрати чи виграш для партнерв. Для захисту вд можливих валютних втрат, повТязаних з курсовими коливаннями, застосовують так зван вал. застереження. Суть цих застер. поляга

у встановленн в контракт, саме у двох його статтях - цна товару та мови платежу - таких мов, як б звели до мнмуму можлив вал-н втрати.(встановлення в якост валюти цни вал. платежу стйко

Вибр валюти цни контракту. На основ прогнозування, визначення можливо

Хеджування здйсню

ться на основ використання форвардних, фТючерсних, опцонних контрактв.(фксу

ться цна на момент кладання контракту з поставкою вдповдного товару на термн.)

142. Органзаця мжнародно

Як правило, пд термном пдпри

мство у контекст даного питання розумють нефнансову органз-ю, що здйсню

мжнародн торговельн операцÿ (експорт-мпорт). Для здйснення таких операцй у стр-р пдпр-ва звчайно орг-ся спецальний зовншньоторговельний вддл (ЗТВ). Основн задач ЗТВ за напрямками дяльност так:

1.         Експорт (мпорт):

          Збр нформ-

          Здйс-ня калькуляцÿ цн на експортну (мпортну) прод-ю з рах-ням рзних мов поставки;

          Пдготовка рекламних мат-лв, проспектв, листв;

          Аналз нформ-

          Складання приблизного перелку потенцйн спож-чв за групами (збр нформ-

          Пдготовка розсилка оферт на експортн т-ри потенцйним покупцям (запитв на мпортн т-ри, аналз технчних характеристик цн);

          Переговори за контрактом та його кладання;

          Попередня проробка та кладання агентських год;

          Забезпечення паковки транспортування; виконання митних процедур;

          Забезпечення отримання (здйснення) платежу;

          Виршення питань, пов'язан з гарантйним пслгарант обслуг-ням;

          Врегул-ня спрних питань за контактом.

2.         Участь пдпр-ва у виставках т.п.:

          Збр нформ-

          Ведення переписки оформ-ня док-цÿ по виставкам;

          Пдготовка тов-в до виставки;

          Забезпечення транспорт-ня викон-ня митн процедур;

          Забезп-ня платежу по виставц, часть оцнка рез-тв част;

          Продажа тов-в на виставц (повернення

У стр-р ЗТВ видляють 2 групи працвникв: групу експорту та групу мпорту, дяльнсть яких контролю

начальник ЗТВ.

Група експорту (мпорту):

1.         Старший спецалст ЗТВ по експорту (мпорту):

          Розподля

обов'язки мж працвниками експортн (мпортн) групи, контролю

          Звту

перед начальником ЗТВ у цлому по робот групи по окр контрактам;

          Контролю

переписку за контрактом;

          Здйс-

переговори за контрактом, бере часть у пдготовц та кладання агентських год;

          Слдку

за забезп-ням отрим-ня (здйс-ня) платежу керу

врегулюванням суперечок разом з начальником ЗТВ;

          Бере часть у виставках.

2.         Спецалст по експорту (мпорту), (

          Збира

дан по тов-м, що плануються до експорту (мпорту);

          Готу

оформлю

(збира

) рекламн матерали;

          Склада

списки потенцйних покупцв (продавцв);

          Здйсню

ншу технчну роботу (див. задач ЗТВ з експорту та мпорту)

3.         Спецалст по транспорту:

          Бере часть у калькуляцÿ цн на експортну продукцю з рах-ням транспортування;

          Збира

нформ-ю про правила транспортування, док-цю, визнача

можлив шляхи транспорт-ня експортних та мпортних вантажв;

          Встановлю

контакти з транспортн орг-ми та веде з ними роботу;;

          Забезпечу

пакування експортн вантажв, бере часть в орг-

          Забезпечу

транспорт-ня мпортн вантажв;

4.         Спецалст по транспорту митниц:

          Бере часть у калькуляцÿ експортн цн з рах-ням митних витрат4

          Збира

нформ-ю про митн правила док-цю;

          Встановлю

контакти з митницею та веде з нею роботу;

          Оформлю

митн процедури при вдправц експортн/отрим-н мпортн вантажв;

          Займа

ться врегулюванням митного статусу тов-в у агентв та неповернутих тов-в з виставки.

5.        

нокореспондент (вдповда

поняттю секретар-перекладач,

          Займа

ться пдготовкою рекламних матералв;

          Готу

та розсила

запити (оферти);

          Веде переписку за експортн (мпортн) контрактами;

          Переклада

тексти оферт контрактв, телексв та длових листв, техн юрид док-цÿ.

Наведена стр-ра ЗТВ досить мовна, адже спецалзаця окремих працвникв може визначатися географчним чи товарним критерúм. Для сх працвникв ЗТВ бажане знання хоча б одн㺿 ноз мови, для старших спецалств та нокореспондентв ця мова

обов'язковою. тримання ЗТВ

досить витратною справою, тому на дрбних та середнх пдпри

мствах з невеликою номенклатурою експортних та мпортних тов-в функцÿ працвникв ЗТВ виконують звичайн працвники. Необхдною мовою здйснення мжнародних операцй

забезп-ть пдпр-ва технчними засобами зв'язку: факсом, телексом, модемом.

143. Пдпри

мства з ноземними нвестицями в кр. Особливост створення функцонування.

В кра

Згдно з чинним законодавством, на терит. кр. СП може бути створене:

          Шляхом його заснування

          Внаслдок придбання ноз. нв-ром частки част у дючому пд. без ноз. нв-

          Через придбання юридич-ю чи фз-ю особою кр. частки част у пд-в з 100% ноз. нв.

Нацональним рядом рекомендован наступн рвн проритетност створення дяльност СП:

1.         Подолання залежност к. вд мпорту

2.         Структурна перебудова екон-ки, створення сучасно

3.         Вир-во товарв широкого вжитку

Реалзаця цлей, що сприяють ввозу капталу у вигляд СП, ма

забезпечити оновлення технко-технологчно

Як необхдн мови полтико-правового середовища для розвитку СП розглядають

          Полтичну стабльнсть держави

          Позитивне ставлення до ноземних нвест-й

          Наявнсть нормативно-правових регуляторв,

Одним з надзвичайно важливих факторв активзацÿ залучення ноз. нв.

створення вльних економчних зон. На сьогодншнй день сну

значна проблема правового забезпечення ефективного функцонування ВЕЗ. Вже функцонують ВЕЗ в таких областях: Донецька, Микола

Сутт

ве скорочення ноз. нв. обумовило також скасування пльгового режиму ноз. нв-ня.

133. Особливост мжнародних розрахункв в кр.

Мжнародн розрахунки - система регулювання платежва за грошовими вимогами зобовТязаннями, що виникають мж органзацями, громадянами органзацями, як перебувають на терит. Рзних кра

Загальн принципи МР встановлюються мждерж-ми угодами. Докладн мови чтко формулюються в ЗТ контрактах. - мови включають так основн елементи : валюту цни, валюту платежу, форми розрахункв через як ц розрахунки здйснюватимуться. Вдповдно до практики, що склалася в даний час в кр. застосовуються так основн форми МР:

Документарний акредитив, нкасо, банквський переказ, вдкритий рахунок, аванс. Найбльш поширеною формою реалзацÿ ЗТ платежв в кр.

авансов платеж.

49. Мотиваця прямого зарубжного нвестування на мкро- та макроекономчному рвн.

На макрорвн особливост розрзняють як мотивацю кра

Традицйно для кра

1. переважно експортери кап-лу

2. переважно мпортери кап-лу

3. з рвновагою експорту та мпорту кап-лу

Для приймаючих к-н привабливсть ПЗ

обумовлена багатьма факторами:

вони отримують доступ до сучасних технологй та правлнського досвду; збльшуються економчн потужноcт

зТявляються не тльки нов матеральн та фнансов р-си, й моблзуються та ефективнше використовуються нацональн

стимулю

ться конкуренця з сма позитивними наслдками цього явища.

З ншого боку снують негативн наслдки мпорту кап-лу:

нвестування як правило повТязане з подальшим вивозом (репатрацúю) П;

дуже часто мотиваця ноземного нвестора нац цл не спвпадають; нод спостерга

ться дискримнаця нац сектору тощо;

dzнох нвестицÿ нод

не каналами передач технологй,

крупн ноз нвестори як правило "домовляються" з мсцевою олго- або монополúю, що нвелю

(послаблю

) фактор крнкуренцÿ;

нерегульоване залучення крупних ноз кап-лв може спричинити (обумовити) соц напруженсть в сус-в

Наявнсть як позитивних так негативних впливв ПЗ

на економку обумовлю

необхднсть регулювання мжнародно

На мкроеконочному праматичному рвн можна видлити 3 групи мотивв для нвестування за кордон:

1.         виробничо-економчна мотиваця:

1.1.      зменшення каптальних витрат ризикв;

1.2.      придбання ново

1.3.      розширення дючих виробничих потужностей;

1.4.      реалзаця переваг нижчо

1.5.      запобгання циклчност та сезонност вир-ва

2.         маркетингова мотиваця:

2.1.      нов канали збуту;

2.2.      проникнення на конкретний географчний ринок;

2.3.      пристосування до приймаючих кра

3.         нш мотиви:

3.1.      пропагандистськ (престижн);

3.2.      персональн;

3.3.      екологчн

144. Спецальн (вльн) економчн зони в кра�н��

За останн десятирччя вльн економчн зони отримали широке розповсюдження в свтовй економц. В даний час сну

бльше 4 тис СЕЗ всх видв, через як проходить до 20% свтового товарообороту, розвинена система офшорного бзнесу, основу яко

Першою в кра

СЕЗ Славутич (1998, до 1 счня 2010), органзована з метою створення нових робочих мсць для працвникв ЧАЕС, що вивльняються у звТязку з закриттям станцÿ. Передбача

звльнення вд ввзного мита та ПДВ мпорту сировини, матералв, статкування та обладнання, що призначене для використання на територÿ СЕЗ (крм пдакцизних товарв); вд сплати внескв до деяких держфондв (ЧАЕС, нновацйного, на обовТязкове соц страхування на випадок безробття), звльнення (зменшення) оподаткування прибутку для пд-в, що вдповдають певним вимогам.

СЕЗ Донецьк та Азов (строком на 60 рокв). Введено також спецальний режим нвестицйно

СЕЗ Закарпаття та Полсся створюють враження, що СЕЗ в кра

Недолки створення СЕЗ в Укра

1.         Укази Президента щодо СЕЗ мстять ршення про заснування СЕЗ у доручають вдповдним органам розробити пакет необхдних нормативно-правових актв, у тому числ технко-економчне обрунтування. Тобто ршення прийма

ться з мотивв швидкого радикального полпшення соц-екон або екологчно

2.         створю

ться багато СЕЗ ( в тому числ - клька зон одного типу), як охоплюють значну територю велику кльксть субТ

ктв пдпри

мництва, але не мають вдпрацьовано

3.         у створених СЕЗ основна вага придля

ться наданню податкових пльг, а не створенню соцально-економчно

143. Пдпри

мства з ноземними нвестицями в Укра

нвестицйна дяльнсть в У регулю

ться законом У Про нвестицйну дяльнсть 1991р. та законом У Про режим ноземного нвестування 1996р.

ноземн нвестицÿа - це цнност, що вкладаються ноз нвесторами в об

кти нв дяльност У-ни вдповдно до законодавства У-ни з метою отримання прибутку або досягнення соцального ефекту.

ноз нвестори - суб

кти, що проводять нвест дяльнсть на територÿ У:

- юридичн особи, створен вдповдно до законодавства ншого, нж законодавство У-ни;

- фз. особи-ноземц без ПМЖ на територÿ У необмежен у дúздатност;

- ноз держави, мжнар рядов та неурядов органзацÿ.

В У дозволя

ться здйснювати ноз нвест в наступних видах:

- ноз валюта, що визна

ться конвертованою НБУ;

- валюта У при ренвестицях, що здйснюються на територÿ У;

- будь-яке рухоме та нерухоме майно та повязан з ним права;

- цнн папери;

- права нтелектуально

- права на здйснення господарськ дяльност, включаючи права на користування надрами та природними ресурсами.

В У ноземне нвестування ма

так форми:

- часткова часть у пдпри

мствах, що створюються спльно з кра

- створення п/п, що повнстю належать ноземним нвесторам, також флй та представництв, або придбання у власнсть дючих п/п повнстю.

- придбання незабороненого законодавством У рухомого та нерухомого майна шляхом прямого одержання майна або у вигляд цнних паперв.

- придбання самостйно або за частю кра

- здйснення нвест дяльност на пдстав концесйних договорв, договорв про виробничу кооперацю та нш види нвест дяльност.

Об

ктами ноземних нвестицй в У може бути будь-яке майно, в тому числ основн фонди та оборотн кошти, ЦП, цльов грошов вклади, НТП-продукця, нтелектуальн цнност та майнов права.

П/п з ноземними нвестицями - це п/п буь-яко

П/п з ноземними нвестицями створюються дють у формах, передбачених законами У Про ппри

мства та Про госп товариства. Майно, що ввозиться на терит У як внесок ноз нвестора до статутного фонду п/п з ноземними нвестицями, крм товарв для реалзацÿ або власного споживання, звльня

ться вд обкладання митом. Таку нвестицю забороня

ться вдчуджувати протягом 3 рокв. При достроковому вдчудженн мито стягу

ться на загальних пдставах.

Продукця п/п з ноземними нвестицями не пдляга

цензуванню чи квотуванню за мови ? сертифкацÿ як продукцÿ власного виробництва. В У обовязкова ре

страця ноземних нвестицй. Припинення вест дяльност вдбува

ться на пдстав ршення ноз нвестор або повноваженого держ органу.

ноземним громадянам та особам без громадянства земельн длянки у власнсть не передаються. Для п/п з ноземними нвестицями земельним кодексом У передбачене право постйного або тимчасового користування землею та тимчасового користування землею на мовах оренди.

ноз нвестори мають право приймати часть у приватизацÿ державного майна. З 1993 по 1997р.р. щорчно видавалися постанови КМУ, в яких визначалися перелки об

ктв, приватизацю яких доцльно здйснювати з залученням ноземних нвестицй.

Особливост здйснення нвест дяльност у спецальних ек зонах на територÿ У визначаються законом У Про загальн засади створення та функцонування спецальних вльних економчних зон.

Головн нвестори - кра

139. Митне регулювання експортно-мпортних операцй в У.

Митний тариф (МТ) - центральний нструмент МТ регулювання зовншньо-ек дяльност. Законом У Про кдиний МТФ визначено порядок застосування МТ в У. В У застосовуються так види мита: адвалерне (у% до митно

1. - До митно

2. - визнача

ться за цною товарв, однакових за всма ознаками з товарами, що оцнюються.

3. - оцню

ться за цною товарв, що хоча не

однаковими за всма ознаками, проте мають схож характеристики складаються з однакових компонентв, виконують однаков функцÿ у порвнянн з товарами, що оцнюються, тоа вважаються вза

мозамнними.

4. - обчисля

ться вднманням вд цни товару звичайних надбавок на прибуток, ввзного мита, побаткв та зборв, сплачених у звязку з митним оформленням товарв.

5. - якщо на мпортований товар вдповдною постановою КМУ встановлено мнмальну митну вартсть, то основа нарахування митних платежв ма

бути не менша вд ц㺿 вартост.

6. - визнача

ться на основ цни, що буде сплачена або пдляга

сплат за ц товари. Ця вартсть пдтверджу

ться калькуляцúю витрат на виробництво одиниц товару на пдстав комерцйних, трн, банквських, бухгалтерських та н документв, що мстять вдомост про вартсть товарв.

7. - передбача

ться, що у контракт вдсутня фксована цна товару та встановлено лише мови ? визначення, розрахунок проводиться на основ формули розрахунку цни на визначену дату абоа за бржовими котуваннями на дату продажу товару.

При роззробц ставок нац МТ врахову

ться рзниця мж внутр та свтовими цнами, середниними за групою товарв. Дал ставки точнюються за такими критерями: економчн нтереси держави в цлому; нтенреси нац виробникв та споживачв; можливсть замни мпортно

Згдно законодавства У ввзне мито

диференцйованим. Застосовуються преференцйн (застосовуються до товарв тих кра

Згдно з ршенням, хваленима Радою глав рядв СНД, мови звльнення вд сплати мита передбачають дотримання таких правил, як безпосередня закупвля, пряме вдвантаження, пряме транспортування. Так звльнення передбачен за умови надання сертифкату похолдення товару за формою СТ-1. При ввезенн товарв з кра

Умова безпосередня закупвля означа

, що для звльнення вд сплати мпортного мита кр суб

кт зовнш-економ дяльност ма

укласти контракт купвлв-продажу безпосередньо з резидентом т㺿 кра

Умова пряме вдвантаження (пряме транспортування) означа

, що експорт товару ма

вдбуватися з кра

148. Прортети кр полтики в мовах глобалзацÿ економчного розвитку.

При розробц модел мжнародного нтеграцйного включення У у свтогосподарськ звязки необхдно враховувати найвизначнш феномени сучасного свтового розвитку - глобалзацю, процеси регоналзацÿ, технологчну революцю та транснацональний каптал..

Одна з найважливших мов спху- володння передовими стратегчними технологями.

Шляхи нтеграцÿ вклячають передумови нтеграцÿ (полтико-правов, економчн,соцально-культурн, нфраструктурн) та ? особливост. Фактори нтеграцÿ подляються на внутршн, що обумовлен станом розвитку нац економки т зовншн, що визначаються станом розвитку зовншньоекономчниха звязкв.

На сьогодна ва квроп складаються передумови для розвитку загальнок континентально

Позитивними зрушеннями в бк забезпечення внутршнх передумов нтеграцÿ У

, насамперед, введення в дю з 01.01.2 нових стандартв бухоблку, що вдповдають Мжнародним, стратегя кр пдпри

мств н збльшення прозороста

До внутршнх економчних мов, що гальмують процес нтеграцÿ У в захдн полтичн та економчн структури вдносяться: проблема закриття ЧАЕС, повльне просування У шляхом реформ, економчна криза, полтична соцально-економчна нестабльнсть, несприятлива екологчна ситуаця та н.

Саме внутршн передумови нтеграцÿ

визначальними, оскльки зовншн мови

похдними вд них.

Зовншн фактори нтеграцÿ У на макро рвн включають передусм мжнародн двосторонн договори У з ншими кра

Довгострокова мета зовн-екон полтики У- вступ до кС; в середньостроковому план У прагне до створення зони вльно

кАВТ (квропейська Асоцаця вльно

нтеграця Схдно

вропейських кра

З 1995р. Центрально-

вропейська года про зону вльно

Вдносини мж У та CEFTA зможуть спшно розвиватися, якщо зовн-ек звязки на рвн окремих п/п будуть стимулюватися державою, функцÿ яко

Представники ноз капталу вважають, що головн причини ризикв в У та кра

Велик резерви снують у розвитку кооперацÿ мж пдпри

мствами, що переробляють с/г продукцю випускають продукти харчування, також з п/п нших галузей. Так, багато рокв Польща поставляла в У статкування для виробництва та переробки цукру, олÿ, картопл, мяса, а також мн-трактори та н с/г машини. З горщини надходили автобуси, медикаменти, продукти харч. Нин в зв з перебоями в поставках запчастин до устаткування, яке було ранше завезено з Ск в У, можна було б використовувати як платжн засб нац валюту, також перейти на обмн машин статкування мж п/п по вза

мно преференцйних цнах. Доцльно поширювати обсяги зингових операцй. Ппри

мствам, що випускають машинотехн продукцю варто надати бльше фн свободи можливост здйснювати бартерн операцÿ на пльгових мовах.

В 1992р. державами Причорноморя, також Албанúю, Азерб, Врм та Грецúю пдписано Декларацю про причорноморське ек спвробтництво. Головне завдання ЧЕС - оцнка снуючого потенцалу кра

Особливост ЧЕС: - поетапний характер реалзацÿ год; - селективний пдхд до част в тих чи нших проектах; - мякий характер нтеграцÿ, коли часть в ЧЕС не заважа

кра

Найважлившими зовн-ек партнерами У залишаються республки колишнього СРСР, що тепер об

днан в СНД, до якого ввйшли вс члени колишнього Союзу, крм Прибалтики.

До кра

Характерним також

постйне вдставання обсягв кр експорту вд мп, що вдобража

ться у негативному сальдо торговельного балансу з кра

Головним недолком географчно

Рося - четвертий найбльший ноз нвестор в У.

150. Регональн прортети нтеграцйно

Поле регональних нтеграцйних проритетв У включа

ЦкЗВТ, СНД, ЧЕС, кС, Балтйський ринок та кАВТ, що

елементами квропейського континентального ринку. На сьогодн в к сформовано клька регональних та субрегональних об

днань. Центральне мсце серед них займа

кС, що об

дну

15

вропейських кра

Довгострокова мета зовн-екон полтики У- вступ до кС; в середньостроковому план У прагне до створення зони вльно

кАВТ (квропейська Асоцаця вльно

нтеграця Схдно

вропейських кра

З 1995р. Центрально-

вропейська года про зону вльно

Вдносини мж У та CEFTA зможуть спшно розвиватися, якщо зовн-ек звязки на рвн окремих п/п будуть стимулюватися державою, функцÿ яко

Представники ноз капталу вважають, що головн причини ризикв в У та кра

Велик резерви снують у розвитку кооперацÿ мж пдпри

мствами, що переробляють с/г продукцю випускають продукти харчування, також з п/п нших галузей. Так, багато рокв Польща поставляла в У статкування для виробництва та переробки цукру, олÿ, картопл, мяса, а також мн-трактори та н с/г машини. З горщини надходили автобуси, медикаменти, продукти харч. Нин в зв з перебоями в поставках запчастин до устаткування, яке було ранше завезено з Ск в У, можна було б використовувати як платжн засб нац валюту, також перейти на обмн машин статкування мж п/п по вза

мно преференцйних цнах. Доцльно поширювати обсяги зингових операцй. Ппри

мствам, що випускають машинотехн продукцю варто надати бльше фн свободи можливост здйснювати бартерн операцÿ на пльгових мовах.

В 1992р. державами Причорноморя, також Албанúю, Азерб, Врм та Грецúю пдписано Декларацю про причорноморське ек спвробтництво. Головне завдання ЧЕС - оцнка снуючого потенцалу кра

Особливост ЧЕС: - поетапний характер реалзацÿ год; - селективний пдхд до част в тих чи нших проектах; - мякий характер нтеграцÿ, коли часть в ЧЕС не заважа

кра

Найважлившими зовн-ек партнерами У залишаються республки колишнього СРСР, що тепер об

днан в СНД, до якого ввйшли вс члени колишнього Союзу, крм Прибалтики.

До кра

Характерним також

постйне вдставання обсягв кр експорту вд мп, що вдобража

ться у негативному сальдо торговельного балансу з кра

Головним недолком географчно

Рося - четвертий найбльший ноз нвестор в У.

9. Мжнародн конфлкти.

Конфлкти виникають в тому раз, якщо вдносини мж кра

нший випадок -

ран. Тут вся справа поляга

в тому, що псля того, як у кра

Японя

прикладом вдносно мирного розв΄язання конфлкту. Хоча зараз полтична вага ц㺿 кра

10. Дискримнацйн та преференцйн режими вза

мовдносин мж кра

За визначенням Свтово

Зворотньою стороною

стимулювання експорту у формах: державне кредитування експорту, змшане кредитування, пряме субсидування, державне страхування експортних кредитв, надання податеових пльг, фонди розвитку експорту, прискорена амортизаця, нформацйно-органзацйне сприяння експортерам (система ЕШЕЛОН, д�� дипломатичного корпусу, полтичний тиск, тощо).

До преференцйних режимв вдносяться:

Торгвля без дискримнацÿ передбача

що кра

Режим найбльшого сприяння (Most Favoured Nation MFN) закрплений у статт 1 ГАТТ. Це правило зобов΄язу

поширювати на трет кра

Виключення з режиму найбльшого сприяння робиться лише для кра

Режим торгвл в рамках нтеграцйних угруповань

ще бльш сприятливим, нж с зазначен вище.

Тому в свт зараз вдбува

ться далектичний процес глобалзацÿ та регоналзацÿ. Перший вдбува

ться через дяльнсть СОТ та поширення преференцйних режимв MFN,

12. Загальна характеристика кра

Перехдна економка (ПЕ) - це тип економчно

Прискорення свтового НТП рзко пдвищило вимоги до ефективност економки всх держав, активзувало намагання кра

Методологя аналзу соц-екон перетворень у кра

В економц кра

Взагал ПЕ - це особливий стан в еволюцÿ економки, коли вона функцону

в перод переходу вд одн㺿 сторично

ПЕ бльше характерна в даний перод для кра

ПЕ базу

ться на рзних типах видах власност, рзних формах господарювання. В ПЕ розвиток отримують змшан виробнич структури: державно приватн пдпри

ства, СП, на баз нацонал та ноз.

В ПЕ, з одн㺿 сторони, вдбува

ться змна ступеню держ втручання в економку та державне регулювання екон процесв губить всезагальний характер. З ншо

24. Теорÿ торгово

Поява теоретичних моделей пов¢язана з процесами регонально

теорÿ тарифв

теоря митних союзв

теорÿ економчних та митних союзв.

загальн теорÿ мжнародно

Зараз в свтовй практиц превалюють теорÿ вдкрито

Види полтики: Вльна торгвля, бералзм (розширення свободи економчних дй, скорочення клькост та зниження рвня обмежень у торгвл з ншими кра

Рвн нтеграцÿ. На мкро рвн видляють горизонтальну нтеграцю, що ма

мсце при злитт фрм, що виробляють подбн або однордн товари з метою

Вертикальна нтеграця передбача

об΄

днання фрм, що функцонують врзних виробничих циклах. к нтеграця 1. вниз (при

днання постачальникв), 2. вгору (при

днання споживача), 3. невиробнича нтеграця вгору, що включа

сферу розподлу.(Chrisler, General Motors, Honda, Toyota)

На макро рвн нтеграця набува

форм регоналзму.

Форми торгвельно

Зона приференцйно

Зона (асоцаця) вльно

Митний союз- +встановлення спльного зовншнього тарифу (Бенлюкс з 1948, кС з 1968).

Спльний ринок- +вльний рух капталв та робочо

Форми виробничо

Економчний союз- +Гармонзаця економчно

Полтичний союз- + полтична нтеграця.

47. Органзаця та контроль мжнародно

Органзаця та контроль це основн функцÿ правлння (поряд з плануванням та керуванням). Мжнародна маркетингова дяльнсть за сво

ю суттю це процес правлння комплексом маркетингу. А отже органзаця мжнародно

Залежно вд ступеня пристосування мжнародного маркетингового комплексу до особливостей рзних зарубжних ринкв (сегментв свтового ринку) в маркетинговй практиц видляють три типи маркетингового комплексу: ндивдуалзований, стандартизований, комбнований.

ндивдуалзований передбача

пристосування сх елементв до мов конкретно

Контроль забезпечу

зворонй зв΄язок у систем служить для оцнки результатв та корегування напрямв дяльност.

Три основн вимоги до контролю в мжнародних компанях:

Стандарти в MNC повинн враховувати як загальнокорпоративн цл так мсцев мови.

нформаця, що мститься у звтах, повинна вдзеркалювати не тльки поточне виконання, й встановлен стандарти. правлнськ дÿ щодо коригування вдхилень

заключним кроком функцÿ контролю

Основн типи контролю в MNC Прямий контроль, Непрямий контроль

Три комплекти фнансових звтв зарубжних вддлень до штаб-квартири:1.на нацональних стандартах рахункв 2. на стандартах, кра

Проблеми контролю в MNC:

Цл зовншньоекономчних операцй конфлктують з загальнокорпоративними цлями. Цл партнерв спльних пдпри

мств суперечать корпоративному менеджменту. Досвд компетенця в плануванн дуже рзняться у рзних зарубжних вддленнях. Флософська природа конфлктв вдносно цлей полтика зарубжних операцй в основному повязан з культурними вдмнностями мж менеджерами кра

Вимрювання виконання:Фнансове виконання (прибуток, фнансов коефц��нти) Контроль якост (гуртки контролю якост, сучасн системи контролю якост) Особистий контроль (групова та ндивдуальна ор��нтаця)

54. Джерела зовншнього фнансування нацональних економк та

Прям нвестицÿ- це вкладення капталу з метою отримання пдпри

мницького прибутку та контролю нвестора над об΄

ктом нвестування. Прямими

як сам нвестицÿ, тк ренвестицÿ. Перевага поляга

в тому, що нвестор зацкавлений у розвитку виробництва. Недолк може бути в тому, що часто виникають проблеми стосовно нацонального несприйняття ноземно

Портфнльн нвестицÿ- вкладення капталу, як правило в цнн папери з метою отримання дивдендв, доходу, без отримання контролю. Перевага поляга

в тому, що нвестор нада

кошти не цкавлячись участю в правлнн. Обмеження поляга

в тому, що нвестор швидше зацкавлений у високй поточнй доходност цнних паперв, нж у створенн мов для ефективного розвитку у майбутньому. Часто джереда обмежен досить нестабльн через вдносно спекулятивний характер.

Крелити мжнародних фнансових органзацй- вирзняються вдносно щедрими мовами оплати за користування коштами (в порвнянн з вдкритим ринком). Вони хоча невелик за обсягом, але свдчать пор певну стабльнсть запорукою того, що приватний нвестор може прийти в кра

Запозичення на мжнародних фнансових ринках- позитивний метод в тому план, що

ненфляцйним, не виклика

ефекту витснення нвестицй на внутршньому ринку (принайм теоретично), дозволя

моблзувати досить значн кошти приватних нвесторв. Недолком

те, що в цьому раз доводиться дружити з мжнародними фнансовими становами з сма вдповдними наслдками (без тако

Офцйна допомога розвитку-гранти, займи, технчна допомога. Перевага в ? безоплатност або низькй дуже вартост. Недолк у незначних обсягах, також у тому, що кошти в таких випадках переважно витрачаються на товари та послуги, походженням з кра

64. Валютн брж та механзми

Бржа - (вд лат bursa - гаманець)- органзацйно оформлений постйно дючий ринок.

Валютна бржа - з одного боку це фнансовий посерелник, що

одним

одним з основних нститутв ринково

Функцÿ валютних ринкв:

Забезпечення сво

часност мжнародних розрахункв, страхування валютних ризикв;

Диверсифкаця валютних резервв банкв, пдпри

мств, лержав, регулювання валютних курсв;

Отримання спекулятивного прибутку часниками ринку у вигляд курсв валют; регулювання економки.

Передумови формуванн сучасного валютного ринку: розвиток мжнародних економчних зв΄язкв; розвиток свтово

Структурно валютн ринки

органзацйно оформленою сукупнстю транснацональних банкв, брокерських фрм та корпорацй.

Розрзняють свтов, регональн, нацональн (мсцев) валютн ринки залежно вд обсягу, характеру валютних операцй та клькост валют, що використовуються. У свтових фнансових центрах (Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт на Майн, Париж Цюрх, Токо) здйсню

ться основн обсяги свтово

Мжбанквський ринок подля

ться на прямий та борокерський. Тому складовою ланкою в нституцйнй структур ринку

брокерськ фрми, як здйснюють майже 30 % загального обсягу валютних операцй.

Валютн ринки подляються також за типом операцй на них. Головн з них це спот та форвард (ф΄ючерс).

Спот - валютна операця з негайною поставкою, коли дата валютування лежить в межах двох робочих днв з дати кладення годи. Лише на валютному ринку Токо поставка здйсню

ться наступного дня.

Термнов годи (форвардн та ф΄ючерсн) - це валшютн угоди, за якими сторони домовидись про постачяння обумовлено

Також вирзняють TODay, TOMorrow, SWAP, options, options on futures, future-tyre option.

79. Правове регулювання мжнародних економчних вдносин на нацональному, мжнародному та наднацональному рвнях.

Мжнародн економчн вдносини на нацональному рвн мають обмежену сферу регулювання. Переважно це та частина нацонального законодавства, яка визнача

засади част кра

На мжнародному рвн мжнародн економчн вдносини регулюються, мжнародними економчними договорами (добровльними, рвноправними годами економчного характеру, кладеними мж державами, що закрплюютьнорми та правила, що регулюють мжнародн економчн вдносини), мжнародними правовими звичаями (певн, сам собою зрозумл правила органзацÿ та здйснення МЕВ, що розвиваються впроцес тривало

Основн види мжнародних договорв: торгов договори, годи про товарооборот, кредитн годи, годи про економчне технчне (останнм часом в кра

Як приклад мжнародного звичаю можна навести Невд΄

мний сувверентет держав над сво

Одним з визначальних ршень МОРГ

наприклад Деклараця про принципи мжнародного права (Ген Асамблея ООН 1970 рк)

Прикладом кодексв можуть бути кодекс нйних конференцй (про морськ перевезення) та кодекс поведнки ТНК.

Особливстю цього рвня

те, що на вдмну вд нацонального тут нема

спецальних органв примусу дуже багато залежить вд чткого неухильного виконання сторонами взятих на себе зобов΄язань. Принцип мунтету поляга

в неможливост застосування до держави методв примусу ншо

Наднацональний рвень особливий тим, що тут формуються певн нститути, ршення яких

обов΄язковими для виконання усма членами певного мждержавного об΄

днання. Для прикладу можна навести кС, де регулювання вдносин мж кра

85. Мжнародно-правове регулювання рзних форм спвробтництва.

Мжнародно-правове регулювання спвробтництва здйсню

ться на основ вдповдних галузей права. Так видляють Мжнародне торгове право, Мжнародне валютне право, Мжнародне транспортне право, Мжнародне право у сфер регулювання промислового, сльськогосподарського, науково-технчного спвробтництва.

Торгове право включа

переважно двосторонн договори. Вони регулться Конвенцúю ООН про договори мжнародно

Валютне (МВФ, Свтовий банкЕ)

Транспортне (Про територальне море зону, що приляга

до нього, Про вдкрите море, Про статус мжнародних проток, Про судноплавство на мжнародних рчках, конвенцÿ про мжнародн залзничн перевезення КОТ

Ф)

Згдно Заключного акту Наради з безпеки та спвробтництва у квроп (1975 Гельснк) промислове спвробтництво, яке рунту

ться на економчних нтересах, може створити стйк зв΄язки, змцнюючи тим самим довгострокове економчне спвробтництво вцлому, прискорюючи економчний розвиток сх, хто бере часть у такому спвробтництв. Стосовно промисловост, то тут головну роль вдграють двосторонн та багатосторонн мжнародн договори та Ршення конференцÿ ООН з торгвл та розвитку, комтету з промислового розвитку Економчно

Щодо сльського господарства, то тут слд видляти органи ООН, що переважно займаються такими питаннями як, на приклад, проблема голоду та регональними органзацями, що виршують вужч регональн проблеми с/г. До них вдносяться Продовольча та сльськогосподарська органзаця ООН, Всесвтня продовольча конференця, Мжнародний надзвичайний продовольчий фонд (1980 за частю МВФ), Мжнародний фонд сльськогосподарського розвитку (1976 для збльшення виробництва у Африц, Азÿ, ЛатАмериц нада

пльгов кредити). Також до регональних вдносять Мжафриканське бюро з рунтв та с/г, Мжнародний комтет з чаюЕ

Спвробтництво у сфер науки та технки здйсню

ться в рамках Конференцÿ ООН з питань засосування досягнень науки та технки в цлях розвитку. к окремий консультативний комтет з питань науки татехнки при ЕКОСОР. Практично вс комсÿ ООН мають так комтети. Прикладами договорв може бути Договр про принципи дяльност держав стосовно дослдження та використання космчного простору, включаючи М

сяць та нш небесн тла (1966). В сфер використання свтового океану - конвенця ООН з морського права (1982)

99.

нтеграцйн та дезнтеграцйн процеси в сучасному свт.

нтеграця на сучасному етап зумовлена переважно економчними мотивами. Лише об΄

днання Н

меччини може розглядатись в основному як прояв полтичних, культурних та нших мотивв.

Дезнтеграця в сво

нтеграцйн тенденцÿ на макро рвен- кС, НАФТА, групування кра

Разом з тим спостергаються численн точки, на Земл де вдбуваються регональн дезнтеграцйн процеси зумовлен бажанням певних груп населення вдокремитись вд нших за нацональною чи релгйною ознакою, нод основою

непропорцйнсть розвитку кра

Так сепаратистськ настро

Що стосу

ться СНД (та й колишнього РЕВ), то причиною тут переорúнтаця виробничих зв΄язкв, оскльки було змнено основи, на яких здйснювалось спвробтництво. Фактично спочатку це були вдносини СРСР- братн соцалстичн кра

Зараз тут можна видлити нов нтеграцйн сили - мж державами Середньо