Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Развитие малого бизнеса на Украине

Останнм часом в кра

Для початку трохи статистики. Активний рст частки малих пдпри

мств у структур економки захдних кра

На користь ефективност цих фрм говорить той факт, що на 1$ витрат вони впроваджують у 17раз бльше нововведень розробок, чим крупн пдпри

мства, що дають життя лише 10% нових технологй, нш 90%а проваджують мал пдпри

мств анезалежн винахдники.

Нарешт, розвиток дрбного пдпри

мництва необхдно атлькиа тому, що вониа дають життя старим великомасштабним апдпри

мствам в союз з ними отримують значну вигоду як для себе, так для ринково

1. Оглядова частина

1.1. САМОСТ

ЙНЕ

СНУВАННЯ МАЛОГО Б

ЗНЕСУ:

Для самостйного аналзу малого бзнесу важливо знайти метод пдроздлу пдпри

мств на дрбн значн.

сну

багато способв. Часто видляють поняття монополÿ, се, що не пдходить пд це визначення, вдносять до дрбного пдпри

мництва. Розумючи, що цього недостатньо, порвнюють обороти засобв, обсяги прибутку продажв. У тепершнй же час пдпри

мства класифкують по клькост зайнятих у них людей. До малого бзнесу вдносять, як правило, пдпри

мства з числом зайнятих вд 1 до 500, де:

авд 1 до 20 - ремснич;

авд 20 до 100 - мал;

авд 100 до 500-а середн пдпри

мства.

ле часто, у залежноста вда важливост малого бзнесу в економц кра

У Нмеччин, наприклад, сну

4 категорÿ:

авд 20 до 49;

авд 50 до 99;

авд 100 до199;

авд 200 до 499.

У Нмеччин, щоб фрму визнали малою, ? рчний оборота повиннийа складати вд 3,5 до 11,5 млн. DM, у США - 3-12 млн. $.

ле в будь-якому випадку система градацÿ фрм

Ефективнсть малих пдпри

мств у Нмеччин дещо вище, чим у США й у Японÿ. Тут на частку 12,3% значних пдпри

мств 34%а зайнятих н ниха робтники припада

а тльки 52,6% нацонального доходу. Крм того, 2/3 робочих мсць створю

ться за рахунок дрбного пдпри

мництва. Тому число малих пдпри

мств росте.

Найбльший вплива на розвиток дрбного пдпри

мництва роблять так чинники:

а- у розвитку нфраструктури засобв зв'язку вдбувся стрибок;

а- пдвищився загальноосвтнй рвень людей з одночасним накопиченням досвду в значних компанях;

а- зменшення габаритв, вартост спрощення використання нформацйних систем;

а- сприяння малими фрмами ршенню запитання безробтност;

а- а створенн малих пдпри

мств додатковим стимулом авиявилося скорочення робочо

а- велик конкурентоздатнсть за рахунок менших витрат, обумовлених вдсутнстю зайвого бюрократичного апарата, зниженням накладних витрат менших коливань заробтно

а- розширення сфери послуг, що базу

ться на малих пдпри

мствах.

В мру розвитку дрбного пдпри

мництва утворяться рзномантн форми органзацÿ приватних фрм. На даний момент вдом три головн правов форми: одноособов, партнерства корпорацÿ.

арма, що знаходиться в одноособовому володнн найбльше проста форма для дрбного бзнесу. Звичайно для вдкриття такого пдпри

мств достатньоа лише получить цензюа вд мсцевих аорганв влади заре

струвати торгове м'я. Длов партнерства являють собою органзацю з двох бльш осб, мж котрими поляга

контракт на спльне володння пдпри

мством. Партнерства можуть бути повними й обмеженими. Третй тип - корпорацÿ. Це органзацйна форма найбльше характерн для значного середнього бзнесу, хоча з загального числа всх корпорацй, наприклад у США, 98%а - невеличка смейн фрми.

хоча формально керування корпорацúю повинно бути вддлено вд ? володння, нердко бувають випадки, коли корпорацúю володú керу

один власник за допомогою пдставних осб, що реально не вкладають у ? засоби не приймають част в керуванн нею.

ле, звичайно, мал пдпри

мства як виникають, так розпадаються з багатьох причин. Наприклад, у Нмеччин в1990 роц бльш 14500 пдпри

мств з числа малих потерпли крах, причому 40%а за ниха проснували не бльш 5 рокв. Частка банкрутв серед пдпри

мств малого бзнесу завжди вище, тому що, йдучи на ризик, пдпри

мець виршу

складну проблему конкурентоздатност продукцÿ, що випуска

ться. Адже початкова вартсть ставить фундаторва фрми в невигдне становище в порвнянн з дючою фрмою. Новачку потрбно на самому початку проводити свою роботу при бльш високих витратах, чим пдпри

мцю дючо

ле усе ж, незважаючи н на що, кльксть знову створюваних фрм переважа

число квдованих, що говорить про абсолютне збльшення числ пдпри

мства малого середнього бзнесу в економц.

Причому достатньо важливо те, що часто мале пдпри

мство обанкрочу

ться не цлком, лише викупову

ться бльш значною фрмою або сама ста

такою.а

Звдси можна говорити про три модела розвитку дрбного пдпри

мництва:

- консерваця масштабв дяльност з наступнима зберганням статус-кво;а

- повльне розширення длово

- швидкийа розвиток малих пдпри

мств перетворення

За даними опитування власникв малих пдпри

мств у Нмеччин 55%а не планують розширення, 35% розробляють плани повльного стйкого росту, тльки 10%а - швидкого розвитку за рахунок виробництва ново

У попередньому роздл ми бачимо, що в 80-х роках позначилася тенденця до збльшення числа малих пдпри

мств Нмеччини. Тому правомрно стверджувати, що в ц роки, одночасно з змцненням позицй верхвки монополстичного капталу (дане твердження н в кого не виклика

а сумнвв) в економц кра

Щодоа стану промисловост Нмеччини, хотлося б привести так цифри. Частка 10 головних концернв у загальному промисловому оборот з друго

Загалом, у 70- - 80- роки спочатку намтилася, потм ще очевидною стала виявлятися тенденця, при якй частка найбльших компанй у випуску продукцÿ, нвестицях, оборота нших показниках багатьох галузей залишалася стабльною або навть трохи знижувалася. становився збалансований стан мж дрбним середнм бзнесом. Цей тимчасовий перод вза

мозв'язкв фрм до зростаючо

Великий плюс малих пдпри

мств склада

ться в тому, що багато з них виявилися бльш пристосованими, чим значн компанÿ, до мова розвитку в кризов пероди для економки Заходу. Значн фрми не настльки дошкульно швидко реагують н як-небудь коливання або змни в економц. Не випадково в полтику рядв Нмеччини, США багатьох ншиха розвитиха капталстичних кра

У умовах погршення вдтворення значн компанÿ знаходять "вддушину"а у вид експорту капталу. Дрбн фрми, як правило, не мають тако

Це змушу

По-перше, як же вдзначалося, вн забезпечу

необхдну мобльнсть в мовах ринку, створю

глибоку спецалзацю кооперацю, без яких немислима його висока ефективнсть. По-друге, вн спроможний не тльки швидко заповнювати нш, що утворяться в споживчй сфер, але порвняно швидко окуплятися. По-трет

, - створювати атмосферу конкуренцÿ.

По-четверте ( це, мабуть, саме головне), вн створю

те середовище дух пдпри

мництва, без яких ринкова економка неможлива.

Розподл малиха пдпри

мства по галузях

промисловост клькост працюючих у США в %

менше менше менше менше

25 чол. 210 чол. 220 чол. 250 чол.

Видобувн 52,4 67,1 80,5 91,5

промисловсть

Переробн 37,0 52,5 67,5 82,6

промисловсть

Оптов 50,3 71,5 86,9 96,4

торгвля

Роздрбн 64,9 81,5 91,1 97,2

торгвля

Будвництво 64,5 81,7 91,8 97,6

Комерцйн 76,4 87,1 93,6 97,5

послуги

У середньому 66,7 81,2 89,3 96,3

З приведено

Дрбн середн пдпри

мства грають помтну роль у занятост, виробництв окремих товарв, дослдницьких науково-виробничих розробках.

Про те, що мал пдпри

мства спроможн у великих масштабаха забезпечувати роботою незайнят трудов ресурси говорить те, що в США в дрбних фрмах у 1990 роц було розмщено 40%, в Нмеччин 49% с㺿 робочо

Незважаючи на те, що велика частина наукового потенцалу зосереджена на значних компанях, мал середн фрми по широкому колу продукцÿ частше починають комерцалзацю нових товарв. Дослдження 500 значних технологчних нововведень винаходв, заре

строваних протягома останнього двадцятилття в Нмеччина а США, виявило важливу роль невеличкиха фрма навть у втленн в життя стотних технологчних нововведень.

Доля технологчних нововведень у США Нмеччини

в 80-роках у %

амлк середн значн

афрми фрми фрми

СШ 35% 15% 50%

Нмеччин 26% 11% 63%

Успх малого бзнесу в цй област можна пояснити слдуючими причинами. Поглиблення спецалзацÿ в наукових розробках призвело до того, що в багатьох випадках невеличк фрми йдуть по бльш простому або ризикованому шляху, працюють у неперспективних галузях. Дрбн фрми також охоче беруться за осво

ння оригнальниха нововведень, оскльки при випуску принципово нового виробу знижу

ться значення значних лабораторй з вдстояними напрямками дослджень.

До того ж мал фрми прагнуть якомога швидше налагодити масове виробництво. Тим самим, значення розробок, проведених дрбними пдпри

мствами достатньо важливо, насампереда з погляду розширення ринкуа запропонованиха товарв послуг, що у свою чергу активно стимулю

процес виробництва з метою найбльш швидкого задоволення (знову породженого) попиту, що мотиву

ться розробками, проведеними фрмами малого середнього пдпри

мництва.

Вдношення нововведень до витрат на науков дослдження розробки малих пдпри

мств у 3-4 разу вище, чим у значних. Якщо простежити шляха винаходу, використаного значними монополями, то нердко воно нада

ться результатом роботи окремих вчених або дрбних фрм. Проте наступне впровадження здйсню

ться компанями, що володють необхдними для цього фнансовими матеральними ресурсами.

Узагальнюючи усе вищесказане, хотлося б звернути вагу на те, що дрбне пдпри

мництво вплива

на структуру ринку розширення ринкових вдносин насампереда у результат змни клькост суб'

ктв ринку, пдвищення квалфкацÿ ступеня при

днаност се бльш бльш широких прошаркв населення до системи пдпри

мництва длового адмнстрування.

Розвиток спецалзацÿ кооперацÿ тягу

дрбних середнх пдпри

мцв в сферу впливу значних об'

днань.

Фактично вони трачають свою незалежнсть перетворюються в окрем ланки бльш значних монополй, хоча офцйна статистика врахову

Важливсть малих пдпри

мств ще й у тому, що ведучи жорстоку конкурентну боротьбу за виживання, вони змушен постйно розвиватися й адаптуватися до поточниха мова ринку, аджеа щоб снувати треба дставати кошти до снування, значить бути краще нших, щоб прибуток дставався саме м.

Масовий випуск промислових виробв тривалого споживання (автомоблв, холодильники, телевзори т.п.) значними пдпри

мствами виклика

потребу у вдповдниха апромислових послугах по ремонт й обслуговуванню, що часто здйснюють дрбн пдпри

мства, тому що монополÿ через своюа громздксть змушена затрачатиа багато зусиль у цьому напрямку або створювати розгалужену мережу маленьких флй, що саме по соб теж достатньо дороге заняття, що служить у головному для пдтримки престижу значно

Дяльнсть малиха пдпри

мств у менш розвинених районах захдно

вропейських кра

У тойа же час, на дрбних пдпри

мствах вдзнача

ться бльш висока ефективнсть прац, мал фрми з меншими витратами задовольняють потреби в дефцитних видах товарв послуг на основ розробки мсцевих джерел (сировини) забезпечу

а при цьому велику зайнятсть. Вони збльшують розмри надходжень у мунципальн бюджети, стимулюють НТП, виконують нш важлив для господарства функцÿ. На сучасному етап пдвищення рол пдпри

мств малого бзнесу в економц Нмеччини, США й нших розвитих кра

1.2. ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕНИЯ МАЛОГО Б

ЗНЕСУ В КАпН

.

Розглянувши досвд Нмеччини США, я хотв б перейти до питання про те, як ж мови необхдн для розвитку малого пдпри

мництва в нашй кра

Звсно ж, на

Тому одним з виршальних мов поглиблення проведених в кра

Варто зауважити, що спостергавшийся до 1992 року бурхливийа рст малих пдпри

мств у 1993 роц рзко сповльнився.

зараз у нас зайнято в малому приватному бзнес менше 1 млн.чол.

В мовах нфляцÿ, податково

Тому не вижива

ться з масово

Втрата адмнстративного керування, економчний хаос законодавча плутанина призвели до того, що законослухнян пдпри

мц, що органзують бзнес у виробничй сфер, виявилися в надзвичайно скрутному стан, несучи велик витрати, виплачуючи висок податки зазнаючи державного недержавного рекету. Вдсутнсть чткого механзму реалзацÿ державних заходв для пдтримки малогоа бзнесу, труднення в одержанн кредитв, виробничих примщень матеральних ресурсв поставили мал пдпри

мств ва нервне становище з значними. Це призвело до скорочення

Аналз розвитку пдпри

мництва показу

, що частка пдпри

мств, що працюють у сфер торгвл посередницьких послуг, займа

домнуюче становище. Крм того, сну

велика кльксть пдпри

мств, заре

строваних як виробнич або багатоцльов ( випуск товарв народного споживання, надання рзномантних послуг ), але проте займаючись торгово-посередницькою дяльнстю як головною.

У Ки

в, наприклад, де ранш переважали науково-технчн кооперативи, тепер, по офцйним даним, один такий кооператив припада

н декльк десятква торгово-закупвельних.

Висок податки, що все збльшуються, орендна плата за примщення статкування, вдсутнсть фондового ризикового капталу -а се це трудню

продовження ефективно

Але головн причина скорочення числа малих пдпри

мств -низький рвень фнансово

Ще один дуже важливий чинник негативного впливу на малий бзнес -а глибокий спад виробництва, що не припиня

ться.

Все це призводить до того, що тльки частина заре

строваниха пдпри

мств малого бзнесу приступила до реального виробництва продукцÿ.

Як показу

вивчення закордонного досвду, неодмнною умовою спху в розвитку малого бзнесу

положення про те, що мал пдпри

мства мале пдпри

мництво нуждаються у всебчнй стабльнй державнй пдтримц. Вона здйсню

ться в рзномантних формах, у першу чергу шляхом стимулювання виробництва найбльше проритетних видв продукцÿ, надання податкових пльг, дотацй пльгового банквського кредитування, створення нформацйно-консультативних науково-технчнх центрв, розвитку системи страхування, органзацÿ матерально-технчного постачання. Важливу роль грають прийняття виконання законодавства, розробка реалзаця конкретних комплексних програм.

Дуже гостр проблема формування фнансово

До дйсного часу зроблен тльки найперша кроки в правовому й органзацйному забезпеченна формування малого пдпри

мництва в якост особливого сектора економки кра

На мою думку, комплекс першочергових заходв для розвитку малого пдпри

мництва на кра

-а нормативно-правове;

- фнансово-кредитне;

- нформацйно-технчне;

- органзацйне;

- кадрове консультацйне забезпечення;

-а зовншньоекономчна дяльнсть.

Також у державнй програм повинн бути вдбит механзми грошово-кредитно

У програм необхдно передбачити формування ефективних нститутв ринково

Для реалзацÿ даних програм повинн бути притягнут не стльки засоби державного бюджету, скльки можливост приватного - втчизняного, при необхдност й ноземного капталу. Головним же напрямком використання державниха ресурсв повинно стати не видлення прямих нвестицй, а страхування надання гарантй пд кредит.

2. Теоретична частина

Давайте розглянемо наглядний приклад заснування любого пдпри

мства н основа малого пдпри

мств У Родень а , яке займа

ться ремонтома автомоблва втчизняногоа т ноземного виробництв . Така ось давайтеа, хвилинуа , апофантазу

мо , що миа запланували робити якусь невдкладну справу. Переда нами поста

а запитання :а У За чого жа ?а починати ? Фа напевне за короткого плану дйа. Така само приа своренна пдпри

мств миа склада

мо спочатку плана дйа, якийа переда цима бува обмркованийа прорахованийа . Такийа виваженийа а прорахованийа плана дйа ва економца назива

ться бзнес - плануванняма.

Бзнес - планування - стратегчнийа плана засобу або механзма управлння. Вна потрбена для пдпри

мств ва цляха никнення банкруцтва , крахуа. Особливо необхдно ва початковийа перода, коли проводиться люб бзнес - дея. Вдомо щоа 75%а малиха пдпри

мства терплять невдача ва перша роки створення а головнима чинома ва звязку за тима що бзнес - дея недостатньо економчно обгрунтован . Але бзнес - плана необхднийа а для дючогоа пдпри

мств, така яка ва ньомуа закладена перспективи розвиткуа пдпри

мств н певнийа перод. Бзнес - плана хорошийа нструмента для аналзу господарсько

Бзнес - плана головнийа нструмента фнансування для здйснення любо

Бзнес - плана головнийа нструмента фнансування для здйснення любо

Основна функцÿа ва бзнес - плануванн :

1. Викладення концепцÿа бзнесу ;

2. Фнансово - економчн оцнк результативно

3. Для добування грошей.

Змста бзнес - плану може формуватися самима розробникома. Але потрбно щоба ва такому бзнес - плана найшлиа вдображення слдуюча основна роздли :

1. Резюме ;

2. Описання абоа вдомоста про фрмуа ;

3. Описання продукцÿа або попослуги ;

4. Маркетинг - плана ;

5. Плана виробництв ;

6. Органзацйнийа плана ;

7. Фнансовийа плана ;

8. Оцнк ризиква страхування ;

9. Охорон прац.

2.1. Резюме

Резюме - заключна частина бзнес-плану, в який вмщен висновки з розряду бзнес - плана. Його треба виконати псля того, коли завершена вся робота. Виклад повинен бути чтким, локалзованим, в ньому треб звернути вагу на сам яскрав положення.

Резюме повинне привернути вагу кредит або нвестицÿ, особлива вага повинна бути звернена на фнансово-економчний результат прац, також величин нвестицй, повернення

        Охарактеризувати продукцю або послуги;

        Показати реальн можливост

Особливе мсце повинне вдводитись результатам дослдження ринку, характеристиц основних факторв, як дозволяють реалзувати бзнес-план. Важливе мсце займа

стратегя ринку, вимальову

ться доля нашо

2.2. Характеристика фрми.

На початку бзнес-плану приводиться чткий опис фрми, пдпри

мства, при необхдност, галуз.

Змст:

1.                      Коротко дати сторичну довдку про фрму, вказати ? органзацйно - правову форму, хто

засновником даного пдпри

мства. Важливо звернути вагу на ведучих засновникв, пдкреслити

Дуже важливо звернути вагу на високу репутацю фрми, ? вмння виршувати складн органзацйн, фнансов та економчн проблеми. Пдкреслю, що фрма в стан виконати любе завдання реалзувати проект. Звернути вагу на високий квалфкацйний рвень кадрового складу можливост осво

ння ново

До цього роздлу треба прикласти додатков матерали, в яких бльш глибоко розглянуте викладене положення в роздл, також баланс пдпри

мства, звт про фнансов результати, звт про фнансово - майновий стан пдпри

мства.

2.3. Маркетинг - план

1.     Дослдження ринку

2.     Стратегÿ маркетингу.

Цей роздл бзнес - плану

одним з важливих поряд з фнансовим планом, так як вн визнача

обТ

ми виробництва дан результати здйснення бзнес - плану. Для встановлення необхдного обТ

му виробництва треба дослдити ринок, при цьому встановити потенцйну силу ринка у вашому продукт, обробити методи впливу на ринок, проаналзувати цни на новий товар, сформувати основн фактори, як створюють для пдпри

мства даний конкурентний запас.

1.     Дослдження ринку.

Включа

в склад розгляду слдуюче питання.

1. Стан перспектива дано

Якщо це приватн особи, вироби

товаром народного вжитку, можна прийняти слдуюч критерÿ при сегментуванн ринку: рвень доходу, склад смТ

При групуванн споживачв пдпри

мств, фрм можна проаналзувати долю кожно

Мотив ршення про покупку товара.

Основн покупц	Цни	Кльксть	Сервс	Зручнсть положення	Додатков мови	нш
1. Неопоседкований споживач
2. Споживач нших товарв
3. Оптовий споживач
4. Рзн потреби
5. нш

Мри, що передбачають посилену конкурентноздатнсть даного товару:

1.         Технчн (констр., вживання енергÿ, нш технчн параметри, естетичний вигляд).

2.         Комерцйн (цна, строки постачання, система оподаткування, сезоннсть поставок, вдповдальнсть перед споживачем).

3.         Органзацйн (наближення споживачв до поставщикв, способи доставки, сервс, зручнсть, розрахунок).

4.         Економчн (дешевсть виробництва виробв, доступнсть в ресурсах, можливсть безвдходних технологй, пдхож цни на ресурси, невиcока робото

мнсть зарплато

мнсть).

5.         Вдображення мр, як направлен на адаптування пдпри

мств до змнних мов ринку, вдмова вд вдкрито

Джерело нформацÿ для стану цього роздлу може бути в залежност вд рвня здйснюваного аналзу: опублкування статт, результати наукових дослджень, статистичн дан, матерали рекламного характеру, вдвдування ярмарок, виставок, опитування громадсько

При цьому треба мати на ваз, на якй стадÿ знаходить ваший ринок:

1.     Зароджуваний ринок - ринок тльки що зТявився

2.     Ринок на раннй стадÿ - при цьому на протяз даного пероду вн буде вдкритий всм

3.     Ринок на пзнй стадÿ - велик компанÿ контролюють його, сегменти ринку в данй мр закрплен за конкурентами

4.     Зрлий ринок - велик компанÿ згодн в конкурентнй боротьб за долю на ринку, жертвуючи частиною свого прибутку.

Необхдно здйснити порвняльний аналх всх конкурентв, при цьому вдобразити: цну виробв, обТ

му вирибництва, с/c, яксть, прибутковсть, мсце положення, технологю, можливсть збуту, сировинн ресурси, реклама, престиж фрми.

2.4. Опис виробництво продукцÿ.

Цль роздлу: показати якост нового виду продукцÿ, перспективу розвитку асортименту, найбльш яскрав вдмнн особливост, належнсть патентно

Змст: дати загальн дан про споживацьк якост продукцÿ, коротке призначення цього виду продукцÿ. Потенцйна можливсть використання ц㺿 продукцÿ новими споживачами.

Треба вдповсти на слдуюч питання:

1.     Чи сну

попит який на даний вид продукцÿ?

2.     Як задовльня

ться в даний час цей попит?

3.     Як ваший продукт зможе найкращим чином задовольнити цей попит?

При цьому треба мати на ваз: що товари можуть бути радикально - новими у них поки що нема вдповдно

к просто нов товари послуги. к вдосконалена продукця, що схожа на ринкову, але

к також звичайн товари, як знаходять свою ншу не пропонуючи нчого нового.

В залежност вд названо

Дати короткий аналз продукцÿ, ? сильн слабк сторони, життевий цикл продукцÿ, можливсть ? подальшо

-         вимага

поглиблення науково - конструктивна розробка

-         здйснення предпроектно

-         пдготовка проектно - конструктивних документв.

Можливсть продукцÿ вже

реальною (необхдно прикласти фоторгафю цього товару).

Вдобразити товари надйност ново

Крм того пдкреслити дешевсть товару, в звТязку з використанням дешево

-         як змнений квалфкований склад персоналу

-         що виробляють з технологй, обладнань

2.5. Органзацйний план

В реальному управлнн фгура вченого, експерта, мабуть, не так важлива, як фгура кервника, нехай не наскльки освдченого, ала володючого та

мницями управлння як мистецтвом в силу сво

1.     ºрархю управлння

2.     Засновникв

3.     Структуру управлння

4.     Рвн правлння

2.6. Аналз оцнка ризикв.

Розглянемо загрозлив для пдпри

мства проблеми розробку на цй основ мр по нейтралзацÿ цих загрозливих проблем. Необхдно максимально, достоврно точно спрогнозувати можлив ризики, джерела

Важливе мсце в цьому роздл повинне бути вдведене страхуванню, при цьому повинен бути пдкреслений договр, який забезпечу

страхування ризиком погашення кредиту оплати процентв. Цей договр повинен бути трьох стороннм: страховик, банк, клúнт. В ньому повинна вдображатись вдповдальнсть страховика перед банком, контроль банку за перечисленням клúнтом страхово

2.7. Фнансовий план

1.     Розрахунок здержок;

2.     План прибутку збитку;

3.     Розрахунок грошових поткв;

4.     Баланс доходв розходв.

Фнансовий план повинен чтко показати, як засоби вимагаються, як вони будуть покриватись, як спввдносяться потребност з доходом, який рух готвки, який фнансовий стан фрми на всьому горизонт розрахунку.

нвестор вимага

, щоб фнансовий план був розроблений хоча б на три роки, при цьому врахову

ться важливсть першого року. Вн повинен розписуватись по мсяцях, другий - по кварталах, третй - по року. Як правило, кожен нвсетор в початковий перод цкавиться резюме фнонсовим планом. Слд пдкреслити жорстксть структури фнансового плану, саме з жорсткстю вимог нвестора отримати достатньо вдомостей про фнансову дяльнсть та результат.

Цллю розробки юридичного плану

вибр форми створюваного пдпри

мства, аналз проведених вза

мовдносин в процес пдпри

мницько

нвестора цкавлять правов аспекти створення пдпри

мства. Вн хоче отримати правов гарантÿ зобовТязання з боку пдпри

мств, яке розробля

проект.

Завдяки цим судженням юридичний план в бзнес - план займа

одне з головних мсць.

для того, щоб його грамотно cкласти, звернемося до Закому кра

3. Бзнес план на тему:

Органзаця малого пдпри

мства з ремонту легкових автомоблв

3.1. РЕЗЮМЕ

В останн роки по всй кра

Наша фрма виршила об'

днати вс напрямки виконання технчнних операцй звести

Завдяки тому, що ми вложили в бзнес велик кошти, ми ма

мо досить значний арсенал обладнання. А це свдчить проте, що наша фрма здатна виконувати будь-як операцÿ по малому, середньому та каптальному ремонту. Наша стратегя поляга

в яксному обслуговуванн клúнта, помрних цнах, ункальност швидкост надання послуг, гарантованй квалфкацÿ робтникв, виробничонго правлнського персоналу, завжди доброзичливому ставленн до вимог прохань клúнта, також надання консультацй квалфконваними спецалстами. Обсяг наданих послуг залежить вд частки ринку, яку ми опану

мо.

Нашими споживачами

люди, як мають власн автомобл. За статистичними даними в мст Черкаси

близько 1 машин, Вранховуючи наших конкурентв, наша частка на ринку буде складати 6200 чоловк. Розгалужуючи наш бзнес, ми сподва

мось, що наша частка цльовому ринку збльшиться до 8 машин.

Мета дяльност нашо

З наших розрахункв видно, що наш бзнес повнстю окупиться через 3,5 мсяц прибутками, що ми отримали. Рентабельнсть нашо

Наша фрма буде працювати в такому режим, що нвестицÿ окупляться через 2,5 роки, власний каптал - через 2 роки. Наша фрма ма

високу квднсть в процес сво¿ дяльност не буде мати проблему грошових коштв.

Вс наш розрахунки свдчать про те, що наш бзнес буде принбутковим.! враховуючи те, що даний бзнес ма

великий попит, також переваги, як пропону

наша фрма, ми ма

мо вс можливост для розвитку розширення.

Як вс фрми, наша фрма склада

ться з правлнського виробничого персоналу. Кервники правлнського персоналу, який склада

ться 4-х осб, мають вищу економчну освту, великий доснвд в правлнн виробництвом, в минулому займали посади директонрв кервникв в малих акцонерних товариствах

Тому

вс пдстави вважати, що вдкриття нашо

3.2. ГАЛУЗЬ Ф

РМИ

пп ПРОДУКЦ

Я

З часу переходу нашо

Динамка обсягу наданих послуг за останн роки дуже зросла, бо сучасн длов люди вддають перевагу заплатити грош за ренмонт, нж самим це робити,

Обсяг наданих послуг зроста

з потребами споживачв: чим бльше трапля

ться на шляхах аварй тим бльша динамка обсягу наданих послуг.

Найзначнша кльксть аварй траплялася зимою, восени та ранньо

Розширення галуз

перспективним, бо сну

велика можлинвсть прибуткове вкласти каптал, реалзувати власн можливост без великих турбот отримати прибуток.

За останнй час в кра

З виходом кра

За допомогою реклами кра

Наше мсто Черкаси

обласним центром, це служить на конристь розвитку дано

1. Ремонт амортизаторв.

2. Вулканзаця камер та накачки колс.

3. Виготовлення ключв.

4. Замна масла в двигун, коробки передач та заднього мосту.

5. Антикорозйна обробка днища.

6. Покраска дискв колс.

7. Покраска та обновлення номерних знакв.

8. Пайка радаторв та бензобака.

9. Рихтовка крил та дверей, капота та багажника.

10. Зняття та ремонт двигуна.

11. Встановлення двигуна.

12. Послуги оглядово

13. Прокачка тормозних цилндрв.

14. Накачка колс та регулювання тиску в них.

15. Встановлення сигналзацÿ.

16. Зварювання.

17. Шпаклювання.

18. Шиномонтаж.

19. Регулювання системи запалювання двигуна.

20. Регулювання електросистеми двигуна.

21. Регулювання клапанв.

22. Замна рзних запчастин.

23. Технчна консультаця з експлуатацÿ автомашини.

24. Ви

Сучасн длов люди вддають перевагу комфорту, точност об'

ктивност. Цього вони вимагають вд виробникв, що надають послуги. нкальнсть послуг нашо

по-трет

, МП Родень спецалзу

ться на ремонту всх марок втчизняного

вропейського виробництва.

Ще ми пропону

мо клúнтам як готвковий так безготвковий вид розрахунку.

Переважно клúнтами нашо

В майбутньому наша фрма плану

розширення мереж автосервсу. Це можливо тльки за мов отримання постйного прибутку та вкладання капталу в розвиток МП, доброяксно

при дотриманн наших зобов'язань щодо нкальност наших послуг, ми вважа

мо що клúнтура завжди буде, адже кльксть автомоблв у мст тльки зроста

(в тому числ ноземних, як вже були в користуванн 1 псля деякого часу екнсплуатацÿ потребують ремонту) тому питання щодо

3.3. ДОСЛ

ДЖЕННЯ РИНКУ

Споживачем послуг, як ми пропону

мо явля

ться кожний громандянин, який ма

свй власний автомобль. Також до нашо

Нашими послугами може користуватись будь-який громадянин, але в раз виконання складних технчних ремонтних функцй - цна рзна. Тому для клúнтв, як займаються бзнесом в рзних галунзях оплата 100%, для клúнтв соцально-економчний рвень яких низький також для постйних клúнтв ми робимо скидку в розмр 10% вд вартост послуги, яка нада

ться.

Наш потенцйний клúнт, споживач наших послуг, знаходиться в мсц, в якому ми будемо працювати, якщо наша фрма розшире сво

Мале пдпри

мство, яке ми збира

мося створити буде знаходинтись на кра

Ми виршили розмстити саме в Соснвському район, тому що тут за останнй час почали поселятися заможн господар, як на нашу думку займають не останн

мсце в бзнес, крм того Соснвський район - приватний сектор. Ще один фактор, який вплинув на нанше ршення - це те, що на вулиц Луначарського

автокооператив, це цле "поле" постйних клúнтв.

Примщення в якому будемо працювати належить одному з заснновникв бзнесу. Примщення буде орендуватись (витрати на оренду примщення приведен в таблиц).

Рчн витрати на оренду та експлуатацю примщення для фрми

Табл. 1

Види витрат	Сума за мсяць / грн.
1. Рента	1
2. Експлуатацйн платеж	90
3. Страхування	180
4. Електроенергя	358
5. Газ	270
6. Вода	20
7. Телефон	5
Разом	1923

У мст Черкаси функцону

деклька автосервсв, але вони не зможуть складати незначну конкуренцю нашй фрм, тому що

Якщо брати до ваги за сво

Враховуючи те, що прибуток набагато бльший, нж витрати, можна сказати про прибутковсть нашого бзнесу. А кльксть клúнтв - велика необмежена.

Нин наш послуги потрбн нашим споживачам. Все буде залежати вд того, наскльки вони будуть вдповдати яксним стандарнтам вд швидкост

3.4. МАРКЕТИНГ-ПЛАН

Для кожно

Наша фрма обрала дяльнсть в сфер послуг, зокрема в сфер автосервсу. Тому нашим кредо в сфер бзнесу

:

1. Яксть.

2. Гарантÿ.

3. Помрн цни.

Цна вплива

на так ключов параметри бзнесу як обсяг наданих послуг (продажу товарв), прибуток, чистий доход, динамка попиту. Одночасно на рвень цни впливають затрати на виробництво реалзацю послуг, мови конкуренцÿ, психологя споживача економчна ситуаця в цлому.

Наша цнова стратегя врахову

вс ц фактори спрямована на закрплення на ринку послуг. Тобто ми будемо встановлювати цни з рахуванням наших витрат по обслуговуванню клúнтв, але не вищ нж у конкурентв. Цни аналогчн, але яксть наданих послуг вища. Цим ми сподва

мось привернути вагу клúнтв. Крм того, в перший мсяць для заохочення потенцйних споживачв ми плану

мо 10% знижку.

Звичайно, при нестабльност економки внаслдок нфляцйного процесу цни будуть пднматися. Але зниженням собвартост ми будемо намагатися втримати

Щоб триматися на ринку запропонувати сво

Табл. 2

Види засобв	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	Всього
Розповсюдження													зарк
нформацÿ
Реклама на	60	60	60	60	60	60	60	60	60	60	60	60	720
Телебаченн
Реклама в газет	20	20	20	20	20	20	20	20	20	20	20	20	240
От До
Реклама поштою	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	120
Щитова реклама	100	-	-	-	-	-	100	-	-	-	-	-	200
Свтлова реклама	200	-	-	-	-	-		-	-	-	-	-	200
Разом	390	90	90	90	90	90	190	90	90	90	90	90	1480

Подаючи рекламу, пдпри

мство повинно пдтримувати ?, тобто додержуватись т㺿 служби сервсу, цни, якост гарантÿ, як проголошен в реклам. Всх клúнтв фрма завчасно нформуватиме про послуги,

Оплата за послуги проводиться наперед або з передоплатою 70% (30% псля завершення роботи). Натомсть ми гаранту

мо яксне проведення технчного аналзу автомобля та надамо консультацÿ щодо недолкв та шляхв

Сегментаця ринку автосервсу вдбува

ться по таких напрямках: 1) люди органзацÿ, як мають автомобл в м. Черкаси 2) люди, як не мають власного транспорту в Черкасах.

Також можна включити тих людей, як в Черкасах про

Всього в Черкасах мешка

близько 3 чоловк, За статистичними даними автомобл мають 124200 чоловк. Вся кльксть автомоблв розподля

ться на даний момент мж 20 нашими конкурентами. Враховуючи все це, наша частка на ринку склада

приблизно 6210 чоловк.

3.5. СЕГМЕНТАЦ

Я РИНКУ АВТОСЕРВ

СУ

41.4 %

Кльксть жителв, як не мають авто

Т, хто ма авто

Кльксть жителв в мст Черкаси

5% наша частка на ринку

Частка конкурентв

Мал. 1.

Щоб завоювати свою частку на ринку автосервсу треба мати певн особливост бзнесу. Наша фрма пропону

клúнтам так види послуг:

) ви

На даному етап економчного розвитку нашо

В майбутньому фрма плану

розширення бзнесу.

За нашими прогнозами обсяг наданих послуг буде зростати в час. Спочатку увагу споживача приверне 10% знижка, досвд фахвцв, яксть та швидксть. Ми розрахову

мо на психологю кра

Канали збуту МП Родень направлен на мсцевого споживача, але також ми розрахову

мо на психологю кра

Канали збуту МП Родень направлен на мсцевого споживача, але також ми розрахову

мо, що добросовснсть нашо

При збльшенн споживачв зросте обсяг наданих послуг. Це дасть нам можливсть ефективнше працювати. В подальшому, завдяки нашим перевагам, фрма закрпиться на ринку автопослуг, що дасть нам можливсть трохи пдвищити цни. Отриманий прибуток буде направлятись на полпшення розширення нашого бзнесу - створення низки майстерень для задоволення всх вимог споживачв, отже бльшо

3.6. ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН

3.6.1. Основн виробнич операцÿ.

На протяз всього виробничого процесу при наявност висококвалфкованого виробничого персоналу ми зможемо запропонувати нашим клúнтам так послуги:

Таблиця № 3. Основн виробнич операцÿ.

№ п/п	Найменування виробничо	Вартсть, грн.
1	Ремонт амортизаторв	30-40
2	Вулканзаця камер накачка колс та контроль тиску в них	25
3	Замна масла в двигун, коробц передач задньому мост	10
4	нтикорозйна обробка днища	25
5	Покраска машин	416,25
6	Пайка радаторв та бензобакв	25
7	Рихтовка кузова автомобля	416,25
8	Зняття та ремонт двигуна	1295
9	Встановлення двигуна та коробки передач	138,75
10	Прокачка гальмвних цилндрв	64,75
11	Послуги смотрово	231,25
12	Мийка машини	10
13	Зварювання	60-120
14	Шпакльовка	40-80
15	Розвал та сходження колс, балансування	50
16	Шиномонтаж	185
17	Регуляця клапанв	129,5
18	Ремонт карбюраторв	15
19	Зарядка акумуляторв	20
20	Комплектування кузова	275

Характеристика ремонтв, як викону

автосервс:

. Каптальний ремонт, до якого входять:

- антикорозйна обробка днища;

- покраска машини;

- рихтовка кузова автомобля;

- зняття та ремонт двигуна;

- встановлення двигуна та коробки передач;

- послуги смотрово

-а зварювання;.

-         комплектовка кузова.

2. Середнй ремонт включа

:

- ремонт амортизаторв;

- вулканзаця камер накачка колс та контроль тиску в них;

- прокачка гальмвних цилндрв;

- шпакльовка;

- розвал та сходження колс, балансування;

- шиномонтаж.

3. Малий ремонт включа

:

- замна масла в двигун, коробц передач задньому мост;

- пайка радаторв та бензобакв;

- мийка машини;

- регуляця клапанв;

- ремонт карбюраторв;

- зарядка акумуляторв.

3.6.2. Машини обладнання

Для функцонування нашо

Таблиця № 4. Машини обладнання.

№ п/п	Найменування обладнання	Покупка чи оренда	Нов Чи б/к	Вартсть грн.	Строк служб й мс.	морти- зацйн вдраху- вання, грн.
1	Пдйомник а/м 2-3,6т.	покупка	Нов	2960	48	61,66
2	Компресор 25л, 8 атм., 200л/хв.	покупка	Нов	730,75	48	15,22
3	Напвавтомат зварювальний ЗОА,	покупка	Нов	10185	36	28,26
	22В.
4	Балансувальний стенд РАЕК	покупка	Нов	9240,75	48	192,51
5	Вулканзатор для колс	покупка	Нов	400	60	6,66
6	втомийка	покупка	Нов	1900	60	31,66
7	Камера фарбувально-сушильна	покупка	Нов	1900	60	31,66
8	Спецнструмент для ремонту а/м	покупка	Нов		72	4,63
9	Стенд розвалу сходження колс	покупка	Нов		60	12,95
10	Установка антикорозйно	покупка	Нов	7500	60	125
11	Шиномонтаж л8САМ / таля	покупка	Нов	3607,5	60	60,13
12	цетиленовий апарат	покупка	Нов	314,5	48	6,55
13	Киснев балони	покупка	Нов	74	48	1,54
14	Зарядна станця для акумуляторв	покупка	Нов	190	36	5,28
	Сума затрат на обладнання:			30945		583,72

3.6.3. Сировина, матерали комплектуюч.

В нашй дяльност нам також знадобляться так матерали:

Таблиця № 5. Сировина, матерали комплектуюч.

№ п/п	Найменування видв сировини, матералв та комплектуючих	Постачальник	Цна за од. Продукцÿ, грн.	Додаток (мсцезна- ходження постачаль ника та н.)
1	втокосметика в асортимент	м-н Автомото-	105	м.Черкаси
		велозапчастини
2	вторезина б/к	м-н Автомото-	20,35	м.Черкаси
		велозапчастини
3	Рдина гальмвна БСК	фрма л5ьⲻ	45	м.Черкаси
4	Масло-спрей смазочне	фрма л8ьи	5,56	м.Черкаси
5	Масло моторне АЕ ОВЗО	фрма л81а11	35	м.Черкаси
6	Шпатльовка полестерова	м-н Автомото-	11,1	м.Черкаси
		велозапчастини
7	Шпатльовка з стекловолокном	м-н Автомото-велозапчастини	12,95	м.Черкаси
8	Проволока зварювальна	м-н Автомото-велозапчастини	20	м.Черкаси
9	Електроди	м-н Автомого-велозапчастини	8	м.Черкаси
10	Припй	господарський м-н Господар	2	м.Черкаси
11	Охолоджуюча рдина Тосол	м-н Автомото-велозапчастини	2	м.Черкаси
12	Охолоджуюча рдина Тосол-А-4М	м-н Автомото-велозапчастини	2,4	м.Черкаси
13	Пстолет для герметика	м-н Автомото-велозапчастини	5,55	м.Черкаси
14	Герметик автомобльний	м-н Автомото-велозапчастини	7,26	м.Черкаси
15	Перетворювач рж Тамак - 1	м-н Автомото-велозапчастини	2,35	м.Черкаси
16	Тосол, Ол	м-н Автомото-велозапчастини	27	м.Черкаси
17	Шприц, 2мл	м-н Автомото-велозапчастини	8	м.Черкаси
18	Електролт, 1 л	м-н Автомото-велозапчасткни	18	м.Черкаси
19	Карбд, 1кг	промисловий хм. з-д Хмреактив	4	м.Черкаси
20	Кисень, 1 балон	фрма Охgеп по зарядц балонв	2	м.Черкаси
21	/м масло SHALL, Ол	фрма Shall»	10	м.Черкаси
22	сортимент фарб для а/м	фарбувально-лакувальна фабрика для а/м	10	м.Черкаси

3.6.4. Виробнич та невиробнич примщення.

В цьому пункт ми зазнача

мо що в нашому розпорядженн

примщення; воно

власнстю одного з членв правлнського персоналу - Бунецького Андря Леондовича зда

ться в оренду.

Це примщення чтко вдповда

поставленим вимогам, тому його можна смливо реалзувати пд автосервс. Примщення двоповерхове:

поверх - це 3 бокси як вза

мопов'язан один з одним. В одному з боксв

оглядова яма, також пдвальне примщення, в якому ранше була розташована каптальна майстерня - це говорить про те, що витрати на закупвлю основного остаточного обладнання не будуть дуже велик.

II поверх - ми виршили вдвести пд примщення невиробничого призначення. Поверх склада

ться з двох кмнат. Одна кмната автоматично вдводиться пд невеликий офс з см необхдним для нього обладнанням. Друга призначена для невеликого складу для запчастин, запасних матералв та запасного допомжного обладнання. В минулому це примщення також застосовувалось в цлях автомайстерн, але не набувало такого широкого використання, яке ми плану

мо зробити - тому тут можлив невелик витрати на переобладнання.

В цлому ми ма

мо досить гарну матеральну виробничу базу для функцонування нашого МП Родень.

3.7. ОРГАН

ЗАЦ

ЙНИЙ ПЛАН.

МП Родень буде органзоване у форм господарського товариства з обмеженою вдповдальнстю (М). Ця форма власност найбльш вдповда

нтересам засновникв, так як власники вдповдають лише частиною внесеного до Статутного фонду майна. А при успшному веденн справи, отримуватимуть частину прибутку. Доля у Статутному фонд та частка вд прибутку, яка

Засновниками МП Родень ЛТД

4 особи:

1. Бунецький Андрй Леондович, що мешка

за адресою: 257032 м. Черкаси, вул. ЗО рокв Перемоги, 62, кв. 10 3. Його доля капталу у Статутному фонд склада

81 або 22,22%.

2. Губар Олександра квгенÿвна, що мешка

за адресою: 157005 м. Черкаси, вул. С

дова,50, кв. 101. ? доля капталу у Статутному фонд склада

81 або 22,22%.

3. Дронова Нна Анатолÿвна, що мешка

за адресою: 257029 м. Черкаси, вул. Сумга

4.

ванова Оксана Микола

Кервником (Директором) МП Родень ЛТД

особа, що обрана на цю посаду Радою засновникв. Це

Бунецький А. Л. Функцÿ та обов'язки директора закрплен у Статут пдпри

мства. До них належать :

Х директор самостйно розв'язу

с питання дяльност пдпри

мства, за винятком тих, що вднесен Статутом до компетенцÿ загальних зборв Ради пдпри

мства,

Х без доручення дú вд мен пдпри

мства

представником його нтересв в сх пдпри

мствах, органзацях, органах,

Х розпоряджа

ться майном пдпри

мства, клада

договори , вида

доручення,

Х вдкрива

в становах банкв розрахунковий нш рахунки пдпри

мства,

Х затверджу

штат пдпри

мства, вида

накази, у тому числ про прийняття на роботу звльнення з роботи, да

вказвки, що

обов'язковими для всх працвникв пдпри

мства.

Не зважаючи на те, що вс засновники будуть працювати, для спшного функцонування нашого бзнесу нам потрбен персонал, в основному середини ланцюг.

До нього належать: зварювальник, рихтовщик, моторист, шпатльовщик, фарбувальник, облковець, загальнююч дан подан в таблиц.

Наш потреби в персонал:

Табл. 6.

Вид дяльност або конкретне завдання	Якост, необхдн для виконання даного виду дяльност	Необхдна чисельнсть	Вартсть персоналу /грн./	Джерела покриття
1. Зварювальних	сер. тех. освта, 5 рокв стажу, 5	1	300	внутр.
	Розряд
2. Рихтовщик	Сер. тех. освта, 5 рокв стажу, 5	2	800	внутр.
	Розряд
3. Моторист	Сер. тех. освта, 5 рокв стажу, 5	2	1	внутр.
	Розряд
4. Шпатльовщик	Сер. тех. освта, 5 рокв стажу, 5	1	350	внутр.
	Розряд
5. Фарбувальник	Сер. тех. освта,	1	350	внутр.
	5 рокв стажу, 5
	Розряд
6. Облковець	Сер. тех. освта,	1	160	внутр.
	5 рокв стажу, 5
	Розряд
Всього		8	2960

До основного правлнського персоналу нашо

Директор: Бунецький А. Л. ма

вищу фнансово-економчну освту. Закнчив Ч

Т

ФЕФ у 1994 р. З 1993 по 1996 р. Працював на посад заст. Директора у МП л Майстер . В коло обов'язкв входить:

Х безпосередн

кервництво фрмою та органзаця ? роботи;

Х контроль за дяльнстю фрми та прийняття кнцевих ршень.

Оклад: 700 грн.

Заст. директора: На цю посаду обрано Губар О. к. Закнчила Ч

Т

ФЕФ у 1994 р. Працювала у МП Ромео. В коло обов'язкв входить;

Х органзаця виробничого процесу на пдпри

мств,

Х забезпечення сировинно

Х контроль за складським господарством та за виробничим процесом.

Оклад 350грн.

Головний бухгалтер: На посаду головного бухгалтера обрано

ванову О.М. Закнчила Ч

Т

в 1994 р. З 1994 по 1997 р. Працювала бухгалтером в МП Нептун. В коло обов' язкв входить;

Х повний та сво

часний облк наявност та руху грошових коштв, товарно-матеральних цнностей та основних засобв, результатв фнансово-господарсько

Х нарахування та сво

часне перерахування обов'язкових платежв до державного бюджету,

Х вдрахування у фонди пдпри

мства,

Х складення бухгалтерсько

Х збереження бухгалтерських документв.

Оклад 400 грн.

Секретар : На цю посаду обрана Дронова Н. А., що закнчила Ч

Т

ФЕФ у 1994 р. Працювала фнансистом по ВАТ Азот. У коло обов'язкв входить;

Х пдготовка документацÿ до розгляду директором,

Х вести протоколи Рад Засновникв.

Х збереження документацÿ,

Х ведення справ стосовно персоналу.

Оклад 250 грн.

Щоб виршити деяк юридичн питання та питання з правильност ведення облку нашого бзнесу нам знадобляться консалтингов потреби у юрист незалежному аудит. Це буде коштувати 96 грн. в рк.

Основною мотивацúю робтникв

заробтна плата (з/п). Щоб визначити розмр з/п кожного робтника наша фрма буде використовувати коефцúнт трудово

З метою зацкавлення персоналу фрми у дяльност плану

ться премальн оплати з мов зростання прибуткв вд реалзацÿ наданих нами послуг. Крм того, т Засновники, що працюють на даному пдпри

мств, крм заробтку, який вони заробили, працюючи на займанй посад, будуть отримувати вдсотки. Вони нараховуються вд прибутку, котрий залиша

ться псля сплати податкв ( розмр вдсоткв встановлений в становчому договор рвний 30%). Ця сума розподля

ться мж засновниками пропорцйно дол у Статутному фонд.

Щоб пдпри

мство працювало ефективно, вс пдроздли, вддли повинн мж собою спвпрацювати, Таким чином, пдсумовуючи вище сказане, можна надати таку органзацйну структуру нашо

Органзацйна структура МП Родень ЛТД

Рада Засновникв

Директор

Заст. директор Бух. облк Секретар

Працвники Облковець

Мал.2.

Вищий орган правлння - Рада Засновникв, виконавчий орган - директор. Йому прямо пдпорядкову

ться заст. директора, головний бухгалтер, секретар. Заст. директора пдпорядкован бригадири та облковець. Останнй також звту

головному бухгалтеру. Вс пдроздли спвпрацюватимуть мж собою надаючи необхдну нформацю для оформлення статистично

По мр розвитку нашого бзнесу можна акцонувати, що дозволить: 1) легко продати свою частку акцй; 2) вийти з засновникв; 3) залучити додатков кошти та засоби для розвитку та розширення бзнесу.

3.8. Оцнка ризикв.

За деклька рокв переходу нашо

Ринок послуг сьогодн дуже швидко розвива

ться: МП Родень, що тльки що заснувало свою дяльнсть виходить на ринок почина

свою роботу. Таким чином на дяльнсть фрми може вплинути дуже багато рзномантних ризикв пов'язаних з наданням послуг, що робить МП дуже чутливим до будь-яких негативних тенденцй.

Найбльш ймоврн ризики, як безпосередньо пов'язан з дяльнстю нашо

Х Ризики, що пов'язан з розрахунками в галуз маркетингових дослджень. Перед тим як фрма начне свою дяльнсть ма

передбачити:

Х чтко визначитись стосовно наданих послуг (з'ясувати, чи будуть вони користуватися попитом);

Х обрати певний сегмент ринку для надання послуг по автосервсу;

Х правильно звернути вагу потенцйних споживачв на надан послуги (слдкувати за рекламою).

Наслдок вдсутност або невеликого попиту на послуги нашо

Х Помилка у вибор правляючого обслуговуючого персоналу.

Фрма Родень

приватним пдпри

мством з обмеженою вдповдальнстю, тому вс питання пов'язан з ? дяльнстю виршуються безпосередньо на рвн фрми. Ефективнсть дяльност фрми залежить вд компетентност правляючого персоналу. Якщо на роботу будуть прийнят низько квалфкован робтники, це може призвести до невдповдност якост наданих послуг вимогам споживачв деям та задачам фрми. Х Перевищення витрат на надан послуги над запланованими.

Сьогодн наша фрма тльки почина

свою дяльнсть ма

ще неналагоджений процес надання послуг сну

великий ризик перевитрат матеральних ресурсв та робочого часу над запланованим.

, як наслдок, буде пдвищена собвартсть запланованих послуг, також буде знижуватись конкурентоспроможнсть на ринку послуг. Х Проблеми, пов'язан з закупкою матералв.

У зв'язку з тим, що сьогодн у нашо

Х Ймоврнсть зниження цн конкурентами. Фрми - дери, що вже завоювали частку ринка послуг та досягли вдповдних обсягв надання послуг мають перспективу зниження цн на послуги, разом з тим сну

тенденця пдвищення привабливост

Щоб запобгти великих можливих фнансових втрат з цúю метою МП Родень форму

резервний фонд.

Резервний фонд буде формуватися за рахунок прибутку пдпри

мства, який буде отриманий в результат надання послуг, псля сплати податкв у бюджет та нших обов'язкових платежв, що зазначен законодавством кра

Згдно Закону кра

Розмр резервного фонду пдпри

мства становить 426974 $ (25% вд статутнного фонду МП).

За рахунок резервного фонду будуть покриватися можлив збитки фрми. За нестачею коштв резервного фонду для покриття збиткв ршення про фнансування прийма

Рада Засновникв МП Родень.

Х Самострахування.

Для зменшення ризику господарсько

Х не виконання годи постачальникв;

Х пожеж;

Х землетруси;

Х краджка обладнання та нш мови страхування, як оговорен в контракт з страховою компанúю Оранта.

Майно компанй страху

ться на 1200% $ на рк, щомсячний внесок склада

100$.

3.9. Ф

НАНСОВИЙ ПЛАН.

Мета дяльност кожного пдпри

мства - отримання прибуткв.

Щоб визначити загальну суму прибуткв фрми ? видаткв за певний перод часу, що плану

ться, ми наводимо план прибуткв видаткв (див. табл. №

,№2). Для того, щоб правильно визначити показники спочатку розраху

мо табл. №З №4, в яких ми наводимо прогнозован обсяги послуг на перш три роки. Це ми робимо на основ наших маркетингових дослджень.

Вс послуги згрупован на 3 категорÿ: малий, середнй, каптальний ремонт. За 1 рк ми сподва

мося отримати загальний обсяг продукцÿ, що дорвню

466800 грн.

Вартсть наших послуг склада

ться з вартостей сировини, матералв, комплектуючих, на суму 50040грн та з/п й н. виплат основним робтникам за виконану роботу на суму 63 грн. Таким чином вартсть дорвню

113040грн. Якщо порвняти з показниками по галуз, то видно, що вартсть наших послуг менша, з/п робтникв склада

бльшу частину, нж матеральн затрати.

Непрям витрати складають90846 грн. Таким чином чистий прибуток до сплати податкв дорвню

:

389004 - (90846+113040) - 185118 грн.

Якщо ми вираху

мо з ц㺿 суми прибутковий податок (36грн), вдрахування у резервний фонд (6480грн), засновникам (38874грн), то ми отриму

мо прибуток,який

гарним результатом бзнесу, який свдчить про реальн можливост розвитку МП Родень .Керуючись маркетинг-планом, ми прогнозу

мо збльшення обсягв наданих послуг, таким чином збльшення прибутку до 103788 грн. у II роц до 117грн - у роц.

ле скльки необхдно надати послуг, щоб витрати фрми окупилися ? прибутками? Для цього знайдемо точку беззбитковост. Для визначення точки беззбитковост необхдно знайти так показники:

Показники Малий Середнй Каптальний

Цна продажу 80 250 1500

Змнн витрати на од. 20,7 71 81

Загальн м-пост витрати 54507 34522 1817

Розрахунок точки беззбитковост:

ТБ=заг.ум-пост.витрати / (цна реалзацÿ од.-питом змнн витрати)

Для малого ремонту:

ТБ=54507/(80-20.5)-919(шт)

Для середнього ремонту:

ТБ-34522/(250-71)=192(шт)

Для каптального ремонту:

ТБ=1817/(1500-81)-2(шт)

Ми бачимо, що наш бзнес дуже прибутковий, так як малий ремонт повнстю) окупа

ться майже через бмс., середнй- через 3 мс., каптальний- через 1 мс. Графчно це вигляда

так, як на мал.№1, № 2, №3.

ТБ=ум-пост. витрати/(1-доля змнних витрат у виручц)

ТБ=90846/( 1-0,29)-12805 8(грн)

Ми бачимо, що наш бзнес повнстю окупа

ться через 3.5 мс. Щоб визначити стабльнсть платоспроможност фрми, наводимо план грошових надходжень та виплат (див табл. №5 та №6).

З цих таблиць ми бачимо, що наша фрма не зткнеться з дефцитом грошових коштв. У першому роц готвков грошов кошти складають 201743 грн, у другому - 347661 грн, у третьому - 498001 грн. Це да

змогу нам сконцентрувати грошов кошти в необхдному розмр для розширення нашо

Вс наведен показники дають змогу скласти плановий баланс, в якому вдображаються спввдношення мж економчними ресурсами фрми та ? зобов'язаннями. При цьому повинна дотримуватись балансова формула:

ктиви = Пасиви + Зобов'язання

Вс активи складають: 1) готвка - 162869 грн; 2) запчастини - 4144 грн; 3) обладнання -23937 грн.

Складання плану прибуткв та видаткв, плану грошових надходжень та виплат, планового балансу дозволя

отримати необхдну нформацю для розрахунку стандартних фнансових коефцúнтв:

1) Окупнсть нвестицй. Цей показник дозволя

розрахувати, як швидко окупляться нвестицÿ, розрахову

ться за формулою: Окупнсть нвестицй = чистий прибуток / загальн активи

1 рк

О = 84228 / 190950 = 0.441

2 рк:

О = 103788 / (294769+21437+5992)=0.322

3 рк:

О = 11700 / (434017 + 18737 + 11026) = 0.2523

2) Окупнсть власного капталу. Цей показник розрахову

ться за формулою:

Окупнсть власного капталу = чистий прибуток / загальн зобов'язання перед власниками

1 рк:

Ok= 84228 / 180966 = 0.465

2 рк:

Ok= 103788 / 299746 = 0.346

3 рк:

Ok= 7 / 4327540 = 0.258

3) Коефцúнт квдност. Цей показник розрахову

ться за формулою:

Коефцúнт квдност = загальн поточн активи / загальн поточн пасиви

1 рк:

Kл = 163369 / 12 = 13.614

2 рк:

Kл = 295301 / 12 = 24.608

3 рк:

Kл = 434517 / 12 = 36.209

4) Коефцúнт загально

1 рк:

Кз = 12 / 163369 = 0.073

2 рк:

Кз = 12 /а 295301= 0.0406

3 рк:

Кз = 12 / 434517 = 0.027

5) Коефцúнт валового прибутку = валовий прибуток /обТ

м

продаж х 100%

Валовий прибуток = Загальний обсяг програм - прям затрати.

6) Середня ставка прибутковост = чистий прибуток / å реалзованих товарв без НДС х 100%

1.)  Податок з прибутку : 185118 х 30% = 36;

2.)  Вдрахування в резервний фонд : 129582 х 5% = 6480;

3.)  Вдрахування засновникам : 129582 х 30% = 38874.

з розрахованих коефцúнтв можна зробити висновок, що нвестицÿ швидко повернуться, так як коефцúнти окупност нвестицй та власного капталу висок.

Фрма не буде мати потреби у готвкових коштах ( так як коефцúнт квдност дорвню

13,918) та матиме малу заборговансть ( коефцúнт загально

3.10. СТАТУТ

Малого пдпри

мства Родень, Лтд.

1. Загальн положення

1.1 Мале пдпри

мство по наданню авторемонтних послуг Родень Лтд. (надал "Пдпри

мство")

новоствореним за хвалою Ради Засновникв у склад Бунецького А.Л., Губар О.к., Дроновоп Н.А.,

ваново

1.2 Пдпри

мство

юридичною особою, ма

самостйний баланс, розрахунковий нш рахунки в станов банкв, печатку з сво

ю назвою, кутовий штамп, бланки нш реквзити.

1.3 Пдпри

мство працю

на принципах повного господарського розрахунку, самофнансування самоврядування.

1.4 Держава, ? органи, засновники не несуть вдповдальност за зобов'язаннями пдпри

мства. Пдпри

мство не вдповда

за зобовТязанням держави, ? органв, засновникв, а також нших пдпри

мств, органзацй, станов.

1.5 Юридична адреса пдпри

мства: 257, а/с 140, м.Черкаси, вул. Одеська, буд.

З.

2.3авдання функцÿ пдпри

мства

2.1 Головним завданням пдпри

мства е надання високояксних авторемонтних послуг.

2.2 Для виконання свого головного завдання пдпри

мство забезпечу

яксне виконання стандартних послуг по ремонту, також принципово нов послуги щодо оперативного обслуговування клúнтв - власникв автомоблв.

2.3 Пдпри

мство ма

право створювати у сво

му склад флÿ, цехи, майстерн нш структурн одиниц пдроздли, що мають статус юридично

3. Майно пдпри

мства

3.1 Майно пдпри

мства складають його основн фонди обгов кошти, також нш матеральн цнност, вартсть яких вдобража

ться у його незалежному баланс належить йому за правом власност, користування розпорядження.

3.2 Джерелами формування майна пдпри

мства

:

Х статутний фонд, що його передають пдпри

мству засновники;

Х доходи, отриман пдпри

мством вд господарсько

Х пайов внески вклади;

Х нш джерела, не заборонен дючим законодавством. Пдпри

мство може повнстю або частково викупити орендоване майно. мови, порядок термн викупу визнача

ться вдповдним договором.

3.3 Кошти пдпри

мства використовуються для:

Х органзацÿ, розвитку розширення виробничо

Х оплата прац працвникв пдпри

мства;

Х розв'язання питань соцального розвитку, також полпшення мов прац, життя ) здоров'я працвникв

3.4 пдпри

мство ма

право на забезпечення матерально - технчними ресурсами, що розподляються централзовано, порядком, визначеним становчим договором. 3.5 Норматив вдрахувань пдпри

мства до мсцевою бюджету встановлю

ться у вдповдност до дючого законодавства виконкомом районно

3.6 Фонди пдпри

мства створюються згдно з дючим законодавством використовуються ним незалежно. Кошти, не використанн у цьому роц, переносяться на наступний рк вилученню не пдлягають.

За необхдност пдпри

мство самостйно творю

свй резервний фонд за рахунок госпрозрахункового прибутку.

3.7 Порядок оподаткування пдпри

мства визначено законом Укра

4. Управлння пдпри

мством

4.1 правлння пдпри

мством здйсню

ться на принципах широко

4.2 Основною формою здйснення повноважень трудового колективу пдпри

мства

його загальн збори, як скликаються за необхднстю, але не рдше одного разу на рк.

4.3 Загальн збори трудовою колективу:

Х розв'язують за необхднстю питання, пов'язанн з кладанням колективного договору з адмнстрацúю пдпри

мства;

Х розв'язують втання вдносно викупу манна;

4.4 Засдання Ради Засновникв пдпри

мства склика

ться за необхднстю, але не рдше, нж двч на рк.

Рада Засновникв пдпри

мства розв'язу

вднесен до ? компетенцÿ питання на сво

4.5 Рада засновникв пдпри

мства:

Х визнача

загальн напрями економчною та соцального розвитку пдпри

мства;

Х визнача

порядок розподлу прибутку, обсягв вдрахувань до фондв пдпри

мства засновника;

Х розв'язу

питання про змни порядку внесення обсягв статутного фонду;

Х розв'язу

питання про створення або припинення дяльност флй нших вдокремлених пдроздлв пдпри

мства;

Х розгляда

конфлктн ситуацÿ, що виникають мж адмнстрацúю пдпри

мства його трудовим колективом, вжива

заходв до

Х признача

директора пдпри

мства;

Х розв'язу

питання про нових засновникв пдпри

мства;

Х обира

голову Ради Засновникв затверджу

ревзйну комсю.

4.6 Директор пдпри

мства:

Х самостйно розв'язу

с питання дяльност пдпри

мства, за винятком тих, що вднесен цим Статутом до компетенцÿ загальних зборв Ради Засновникв пдпри

мства;

Х без доручення дú вд мен пдпри

мства,

представником його нтересв в сх ПУО;

Х розпоряджу

ться майном пдпри

мства, клада

договори, вида

дорученм, вдкрива

в становах банкв розрахунковий нш рахунки пдпри

мства;

Х затверджу

штат пдпри

мства, вида

наказ, у тому числ про прийняття т роботу звльнення з роботи, да

вказвки, що

обов'язковими для всх працвникв пдпри

мства.

4.7 Пдроздли пдпри

мства очолюються

4.8 Функцональн обов'язки компетенцÿ заступникв директора, кервникв служб визначаються вдповдними положеннями, також службовими нструкцями затвердженими директором пдпри

мства.

5. Органзаця оплата прац

5.1 Пдпри

мство здйсню

органзацю прац, заходи з забезпечення трудово

5.2 Пдпри

мствоа самостйно визнача

загальну кльксть працвникв, професйний квалфкацйний склад, необхднсть залучення тимчасових працвникв сумсникв.

5.3 Трудов доходи працвникв пдпри

мства визначаються вдповдно до особистого трудового внеску кожного до кнцевого результату роботи пдпри

мства, визначеними

5.4 Пдпри

мство гаранту

сво

6. Звт, звтнсть контроль

6.1 Пдпри

мство викону

оперативний, бухгалтерський облк результатв сво¿ роботи, веде сталену статистичну звтнсть.

6.2 Комплексна ревзя фнансово-господарсько

6.3 Фнансовий рк пдпри

мства встановлю

ться з 1 счня до З

грудня року початку дяльност пдпри

мства.

7. Реорганзаця припинення дяльност пдпри

мства

7.1 Реорганзаця або притнення дяльност пдпри

мства викону

ться з хвали засновникв, як вдповдно до дючого законодавства затверджують Статут МЦ вносять до нього змни доповнення виконкому районно

7.2 Пдпри

мство квду

ться у випадках:

Х визнання його банкрутом;

Х невиконання мов, передбачених законодавством його Статутом;

Х з нших пдстав, що передбачаються законодавчими актами. 7.3 У випадку лквдацÿ Пдпри

мства його майнов фнансов кошти псля розрахункв з бюджетом ншими кредиторами, виплати вартост вкладв працвникам пдпри

мства (

ПОГОДЖЕНО СТАТУТ' ЗАЕкСТРОВАНО ре

страцйний № хвалено на загальних зборах трудового колективу,

УФ 19__ р. протокол №вд

ВИСНОВОК:

Динамзм, розвиток диверсифкаця форм малого бзнесу дають пдстави припускати, що в доступному для огляду майбутньому цей сектор господарювання в кра

Хотлося ба сподватися, що найближчима часом наш кра

Хотлося б зауважити, що безсумнвн перспективнсть сектор малогоа середнього пдпри

мництва в сучаснй економц, отже, великий нтерес до нього не варто розглядатиа лише як чергову компаню в систем антикризових мр, але як довгостроковий напрямок структурно

СПИСОК ВИКОРИСТАОп Л

ТЕРАТУРИ:

1. Шулятьева Н.А. Малий бзнес в мовах ринку. ж. "Грош кредит", 1992, N 1

2. Шахмалов Ф. Мале пдпри

мництво в система ринкових реформ: проблеми росту або виживання. ж. "Питання економки", 1993,

3. Разумнова И. Мелкие пдпри

мства в промисловост США. ж. "Проблеми теорÿ практики керування", 1990,

4.Оноприенко В.И. Малые пдпри

мства:а Досвд, проблемы, М.: Профиздат, 1991

5. Певзнер А.Г. Новое про малийа предприятиях. М.:а АО "Факт", випуск 2, 1990

6. Серегин А.С. Эффективность малого бзнесу. М.: Економка, 1990

7. Луцено В.Л., Бутко Д.А., Лехман С.Д., Гайовий О.Е. Виробнича сантаря. К.: рожай, 1996

8. Гряник Г.Н. Охорона прац пожежна безпека. К., Вища школа, 1978.

9. Румянцева З.П., Самома\тна Н.А. Менеджмент организации, М., Инфра-м, 1995.

10. Канарева Ф.М. Охрана труда, М., Агропромиздат, 1988.

11. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурк Ф., Основи менеджменту, М., Дело., 1993.

12. Сопко В. Бухгалтерський облк у пдпри

ництв. К., Технка, 1995.

13. Маркетигн во внешнеэкономической деятельности предприятия, Внешторгиздат, М., 1990.