Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Приватизаця як засб припинення державно� власност

Внницький технкум мТясно

промисловост

КУРСОВА РОБОТА

з предмету Цивльне та смейне право

на тему:

Приватизаця як засб припинення державно

КР.5.060101

Група 614-А

Розробив

студента О. Ю. Савчук

Кервник: В. Ф. Головатий

Внниця 2

1.     Поняття засоби приватизацÿ

2.     Процедура приватизацÿ

3.     Порядок та форма кладання договорв купвл-продажу державного майна

4.     Форми здйснення пдпри

мницько

Висновки

Список використано

1. Поняття засоби приватизацÿ.

Поняття приватизацÿ вжива

ться в економчному форнмально-юридичному розумнн.

В економчному аспект приватизаця означа

перетворея (трансформацю) державних засобв виробництва та ншонго майна у недержавн, тобто (згдно з Законом Про власнсть) у приватну чи колективну власнсть. Отже, в еконномчному значенн сутнсть приватизацÿ поляга

у змн економчних вдносин державно

Визначення приватизацÿ у формально-юридичному знанченн цього поняття да

Закон кра

З юридично

що складаються у кра

Державна програма (загальн положення) визнача

так головн соцально-економчн та полтичн цл:

1. Фундаментальна соцальна-економчна цль. Державна програма передбача

в перспектив змну вдносин власнност на засоби виробництва з метою

2. Соцально-полтична цль передбача

створення прошарнку недержавних власникв як основи багатоукладно

3. Економчн цл приватизацÿ - це:

Ч структурна перебудова економки. Ма

ться на ваз, що псля первинно; приватизацÿ, яка ведеться адмнстративнними методами, у нашй кра

Ч стаблзаця економки;

Ч розвиток конкуренцÿ;

Ч обмеження моноползму;

Ч залучення ноземним нвестицй

Законодавство Укра

Основними проритетами приватизацÿ

пдвищення ефективност виробництв т мотивацÿа до прац, прискорення структурно

Приватизаця здйсню

ться на основ таких принципв:

        законност;

        державного регулювання та контролю;

        надання громадянама Укра

        надання пльга для придбання державного майна членам трудових колективв пдпри

мств, що приватизуються;

        забезпечення соцально

        платност вдчуження державного майна;

        проритетного права трудових колективва н придбання майн сво

        створення сприятливих мов для залучення нвестицй;

        безоплатно

        додержання антимонопольного законодавства;

        повного, сво

часного т достоврногоа нформування громадян про порядок приватизацÿ та вдомост про об'

кти приватизацÿ;

        врахування особливостей приватизацÿ об'

ктв агропромислового комплексу, грничодобувно

Дя Закону Про приватизацю майна державних пдпри

мств не поширю

ться на:

        приватизацю об'

ктв державногоа земельного т житлового фондв, такожа об'

ктва соцально-культурногоа призначення, що фнансуються за державного бюджету, в тому числ об'

ктв сфери охорони здоров'я, за винятком тих, як належать пдпри

мствам, що приватизуються;

        змну органзацйно-правових форм власност колгоспв, пдпри

мств споживчо

Приватизаця акцй (часток, па

Державна програма приватизацÿ визнача

а цл, проритети т умови приватизацÿ, розробля

ться Фондома державного майна кра

Державна програма приватизацÿ склада

ться з завдання ан першийа бюджетний рк прогнозу на два наступних роки виходячи з проритетв приватизацÿ.

У Державнй програм приватизацÿ визначаються: завдання щодо приватизацÿ майна, яке перебува

в державнй власност, та державного майна, що належить Автономнй Республц Крим; вдповдн способи приватизацÿ для рзних груп об'

ктв; квоти обов'язкового застосування приватизацйних паперв для приватизацÿ рзних груп об'

ктв; завдання вдповдним органам виконавчо

Верховна Рада кра

До об'

ктв державно

Приватизацÿ не пдлягають об'

кти, що мають загальнодержавне значення. До об'

ктв, що мають загальнодержавне значення, вдносяться майнов комплекси пдпри

мств,

Загальнодержавне значення мають:

1. об'

кти, як забезпечують виконання державоюа сво

Ø  майно органв виконавчо

Ø  надра, корисна копалини загальнодержавного значення, водн ресурси та нш природн ресурси, як

об'

ктами права власност Укра

Ø  майнов комплекси пдпри

мств з совдновлення, сорозведення та охорони су, сництва,

Ø  золотий валютнийа фонди т запаси, державна матеральн резерви;

Ø  емсйна система, майнов комплекси пдпри

мств установ, що забезпечують випуска т збергання грошовиха знаква а цнних паперв;

Ø  радотелевзйн передавальн центри т об'

кти, що становлять загальнодержавну систему зв'язку, також об'

кти, що забезпечують зв'язком органи законодавчо

Ø  державн радоканали та телевзйн канали;

Ø  засоби рядового, фельд'

герського та спецального зв'язку;

Ø  нш об'

ктиа прав державно

2. об'

кти, дяльнсть яких забезпечу

соцальний розвиток, збереження т пдвищення культурного, наукового потенцалу, духовних цнностей, зокрема:

Ø  об'

кти Нацонального космчного агентств кра

Ø  архви;

Ø  майнов комплексиа установ Нацонально

Ø  об'

кти культури, мистецтва, архтектури, меморальн комплекси, заповдники, парки тощо загальнонацонального значення;

Ø  об'

кти освти, фзично

3. об'

кти, контроль з дяльнстю якиха за бокуа держави гаранту

а захиста громадяна вд наслдкв впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалзацÿ небезпечно

Ø  майнов комплекси пдпри

мств по виготовленню та ремонту всх видв збро

Ø  майнов комплекси пдпри

мств по випуску наркотичних, бактерологчних, бологчних, психотропних, сильнодючих хмчних та отруйних засобв (крм аптек);

Ø  майнов комплексиа пдпри

мств, що забезпечують дяльнсть у сфер обгу збро

Ø  протирадацйн споруди;

Ø  полгони, будови, споруди т статкування для захоронення твердих промислових та побутових вдходв, скотомогильники;

4. об'

кти, як забезпечують житт

дяльнсть державиа в цлому, зокрема:

Ø  структурн пдроздли майновиха комплексв, що забезпечують постйне розмщення збергання державних резервв моблзацйних запасв;

Ø  пентенцарн заклади;

Ø  майнов комплексиа пдпри

мства геологчно

Ø  об'

кти державних систем стандартизацÿ, метрологÿ та сертифкацÿ продукцÿ;

Ø  майнов комплекси пдпри

мств авацйно

Ø  автомобльн дороги, крм тих, що належать пдпри

мствам до першого розгалуження

Ø  майнов комплексиа пдпри

мств, яка здйснюють виробництво основно

Ø  майнов комплекси пдпри

мств залзничного транспортуа за

Ø  метрополтен, мський електротранспорт;

Ø  майно, що забезпечу

цлснсть об'

днано

Ø  атомн електростанцÿ, гдроелектростанцÿа за греблями, що забезпечують водопостачання споживачам т проведення гдромелоративних робт, теплоелектроцентрал;

Ø  магстральн нафто- газопроводи т магстральний трубопровдний транспорт, що обслуговують потребиа держави в цлому, пдземн нафто- та газосховища;

Ø  транспортн засоби спецального призначення, що забезпечують виконання робт, пов'язаниха за квдацúюа пожеж, наслдкв стихйних лих;

Ø  об'

кти нженерно

Ø  майнов комплексиа структурних пдроздлв хлбоприймальних хлбозаготвельниха пдпри

мств, що забезпечують розмщення збергання моблзацйних запасв;

Ø  майнов комплекси пдпри

мств соляно

Ø  акваторÿ портв, причали всха категорйа а призначень, причальн у портах гдрографчна споруди, набережна причалв, захисн споруди т системи сигналзацÿ, портова системи нженерно

Ø  водосховища водогосподарськ канали комплексного призначення, мжгосподарськ мелоративн системи, гдротехнчн захисн споруди;

Ø  майнов комплекси пдпри

мств, що виготовляють спирт, вина керо-горлчан вироби;

Ø  крематорÿ, кладовища.

З метою технчного переозбро

ння т вдновлення виробництва, полпшення фнансово-економчного стануа пдпри

мств Збройниха Сила кра

З погодженням з Кабнетом Мнстрв кра

q  пдпри

мств-монополств н ринку вдповдних товарв кра

q  пдпри

мств вйськово-промислового комплексу, що пдлягають конверсÿ згдно з вдповдною програмою;

q  пдпри

мств, приватизаця якиха здйсню

ться за залученням ноземних нвестицй за мжнародними договорами кра

q  нших об'

ктв, вднесених Державною програмою приватизацÿ до групи 4.

Перелк об'

ктв, вднесених Державною програмою приватизацÿ до групи 4, приватизаця яких здйсню

ться з залученням ноземних нвестицй, затверджу

ться Верховною Радою кра

Перелк об'

ктв прав державно

Будвл (споруди, примщення) з бажанняма покупця приватизуються разома за об'

ктами приватизацÿ, що в них розташован, якщоа н це нема

прямо

Якщо в нежилих примщеннях будинку, що

державною власнстю, розмщу

ться дв чи бльшеа державниха або заснованих на оренд державного майна пдпри

мств, то ва раза прийняття ршення про приватизацю одного чи клькох з них займан ними примщення, за вдсутност заборони на приватизацю цього будинку, приватизуються разом за ншима майном пдпри

мства псля закрплення за названими спвкористувачами займаниха нимиа примщень на прав повного господарського вдання, оперативного правлння або на договрних засадах.

Суб'

ктами приватизацÿ

:

1.      державн органи приватизацÿ;

2.      покупц (

3.      посередники.

Державнуа полтику ва сфера приватизацÿ здйснюють Фонд державногоа майн кра

Фонд державного майна кра

Фонд державного майна кра

Голова Фонду державного майна кра

Державн органи приватизацÿа у межаха сво¿а компетенцÿ здйснюють так основн повноваження:

        змнюють у процес приватизацÿ органзацйну форму пдпри

мств, що перебувають у державнй власност;

        здйснюють повноваження власника державного майн а процес приватизацÿ;

        виступають орендодавцема майна, що перебува

а у державнй власност, згдно з законодавством;

        продають майно, що перебува

у державнй власност, в процес його приватизацÿ, включаючиа майно квдованиха пдпри

мств, об'

ктв незавершеного будвництва та колишн

вйськове майно, що набуло статусу цивльного, такожа акцÿа (частки, па

        створюють комсÿ з приватизацÿ;

        затверджують планиа приватизацÿа майна, що аперебува

у державнй власност, плани розмщення акцй акцонерних товариств у процес приватизацÿ;

        розробляють проектиа державних програм приватизацÿ подають

        укладають годи щодо проведення пдготовкиа об'

ктва до приватизацÿ та

        укладають годиа щодо проведення експертно

        здйснюють цензування комсйно

        виступають з боку держави засновником пдпри

мств з змшаною формою власност;

        беруть часть у розробца мжнародниха договорва кра

        здйснюють захист майнових прав державниха пдпри

мств, органзацй, станов, також акцй (часток, па

        контролюють виконання мов договорв купвл-продажу державного майна.

Державн органи приватизацÿа здйснюють нша повноваження, передбачен законами кра

Посадова особи державниха органва приватизацÿ несуть кримнальну, адмнстративну, матеральну т дисциплнарну вдповдальнсть з неправомрн дÿ щодо майна, яке приватизу

ться, у порядку, встановленому законодавством.

Державна органи приватизацÿ не мають права втручатися в дяльнсть пдпри

мств, з винятком випадкв, передбачених законодавством кра

Органиа приватизацÿа в Автономнй Республц Крим дють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна кра

Органи приватизацÿ в Автономнй Республц Крима а питаннях приватизацÿа майна, щоа належить Автономнй Республц Крим,

пдзвтними т пдконтрольними Верховнй Рад Автономно

Продажа майна, що

у комунальнй власност, здйснюють органи, створюван вдповдними мсцевими радами. Зазначен органи дють у межаха повноважень, визначениха вдповдними мсцевими радами, та

Конкурсний продаж акцй з приватизацйн папери здйсню

ться через нацональну мережу центрва сертифкатних аукцонв.

Покупцями об'

ктв приватизацÿ можуть бути:

        громадяни кра

        юридичн особи, заре

стрована н територÿа Укра

        юридичн особи нших держав.

Для спльно

Господарське товариство членв трудового колективу пдпри

мства, що приватизу

ться, заснову

ться на пдстав ршення загальниха зборв, у якиха брало часть бльшеа 50 вдсоткв працвникв пдпри

мства або

Не можуть бути покупцями:

        юридичн особи, у майна якиха частк державно

        органи державно

        працвники державних органва приватизацÿа (крма випадкв використання ними приватизацйних паперв);

        юридичн особи, майно яких перебува

в комунальнй власност, органи мсцевого самоврядування.

Покупц - юридичн особи зобов'язан подати до державного органу приватизацÿа документ про розподл статутного фонду серед часникв.

Вдповдальнсть з достоврнсть поданого документа поклада

ться на покупця вдповдно до законодавства.

Державною програмою приватизацÿ стосовно конкретних об'

ктва (група об'

ктв)а можуть бути встановлен нш обмеження або особливост част покупцв у приватизацÿ, включаючи галузев та сумарн квоти на придбання юридичними особами державного майна, акцй (часток, па

Для обслуговування обгу приватизацйних паперв, створення ринку цнних паперв та подальшого йогоа обслуговування, зниження ризику покупцва при розмщенна вкладва ва об'

кти приватизацÿ створюються доврч товариства, нвестицйн фонди та нвестицйн компанÿ, нш фнансов посередники.

Звернення покупцв до послуг посередницькиха органзацйа при придбанн державного майна не

обов'язковим.

Порядок створення дяльноста доврчиха товариств, нвестицйниха фондва т нвестицйних компанй визнача

ться законодавчими актами кра

За метою забезпечення контролюа за здйсненням Державно

Положення про Спецальну контрольнуа комсю за питань приватизацÿ та ? склад затверджуються Верховною Радою кра

За метою забезпечення контролю з ходома приватизацÿ, додержанняма законодавств кра

Положення про контрольн комсÿ з питань приватизацÿ т

Що стосу

ться мало

Сферою застосування Закону

галуз, як пдлягають першочерговй приватизацÿ: переробна мсцева промисловсть, промисловсть будвельних матералв, легка харчова промисловсть, будвництво, окрем види транспорту, торгвля громадське харчування, побутове обслуговування населення, житлово-експлуатацйне ремонтне господарство.

Об'

ктами мало

1.      цлсн майнов комплекси невеликих державних пдпри

мств, вднесених Державною програмою приватизацÿ до групи А;

2.      окреме ндивдуально визначене майно;

3.      об'

кти незавершеного будвництва та законсервован об'

кти.

У випадках, коли до складу пдпри

мств входять структурн пдроздли (магазини, перукарн, майстерн,

Будвл (споруди, примщення) приватизуються разом з розташованими з ними об'

ктами приватизацÿ крм випадкв вдмови покупця вд приватизацÿ будвл (споруди, примщення), в якй розташований об'

кт, що приватизу

ться шляхом викупу, та якщо на це нема

прямо

За наявност заборони на приватизацю будвл (споруди, примщення), в якй розташований об'

кт приватизацÿ або у раз вдмови покупця вд приватизацÿ будвл (споруди, примщення), в якй розташований об'

кт, що приватизу

ться шляхом викупу, зазначен будвл (споруди, примщення) передаються в установленому порядку власникам приватизованих об'

ктв в оренду на строк не менш як десять рокв.

Якщо в нежилих примщеннях будинку, що

державною власнстю, розмщу

ться два чи бльше державних або заснованих на оренд державного майна пдпри

мств, то у раз прийняття ршення про приватизацю одного чи клькох з них, займан ними примщення, за вдсутност заборони на приватизацю цього будинку, приватизуються разом з ншим майном пдпри

мства псля закрплення за названими спвкористувачами займаних ними примщень на прав повного господарського вдання, оперативного правлння або на договрних засадах.

Не пдлягають приватизацÿ визначен в становленому порядку спецалзован пдпри

мства торгвл, що обслуговують виключно громадян, як мають пльги згдно з чинним законодавством.

Заклади культури, примщення та будвл соцально-побутового призначення, споруджен за рахунок коштв державних пдпри

мств, та як обслуговують населен пункти, райони чи мкрорайони у мстах, громадськ органзацÿ або певн професйн (виробнич) колективи можуть бути в становленому порядку вилучен з перелку об'

ктв мало

Приватизаця об'

ктв мало

- викупу;

- продажу на аукцон, за конкурсом.

Продавцями об'

ктв мало

Ø  Фонд державного майна кра

Ø  органи приватизацÿ, створен мсцевими Радами.

Продавцями об'

ктв приватизацÿ, що перебувають у власност Автономно

Покупцями об'

ктв мало

Не можуть бути покупцями:

- юридичн особи, у майн яких частка державно

- органи державно

- працвники органв приватизацÿ та нш особи, яким вдповдно до чинного законодавства заборонено займатися пдпри

мницькою дяльнстю (крм випадкв використання ними приватизацйних паперв).

Об'

кти мало

У раз придбання об'

кта мало

Оплата придбаних об'

ктв мало

За ршенням органв приватизацÿ оплата окремих об'

ктв може здйснюватися виключно за рахунок приватизацйних паперв, випущених вдповдно до чинного законодавства.

Покупц вправ використовувати для придбання об'

ктв мало

Кошти громадських органзацй нвалдв можуть бути використан для придбання об'

ктв мало

2. Процедура приватизацÿ.

Порядок приватизацÿ державного майна передбача

:

        опублкування списку об'

ктв, як пдлягають приватизацÿ, у виданнях державних органв приватизацÿ, мсцевй прес;

        прийняття ршення про приватизацю об'

кт н пдстав подано

        опублкування нформацÿ про прийняття ршення про приватизацю об'

кта;

        проведення аудиторсько

        затвердження плану приватизацÿ або плануа розмщення акцй вдкритих акцонерних товариств, створених у процес приватизацÿ та корпоратизацÿ, та

Покупц цлсних майнових комплексва т нвестори, як бажають придбати контрольний пакета акцй, зобов'язана разома з заявою подати бзнес-плана або технко-економчне обгрунтування псляприватизацйного розвитку об'

кта, що включа

план зайнятост працвникв пдпри

мства, пропозицюа нвестор за зазначенням максимального розмру нвестицÿ, строкв та порядку ? внесення, також декларацю про доходи для покупцв - фзичних осб.

Заяви проа приватизацю подаються до державних органв приватизацÿа за мсцезнаходженням об'

кта, що приватизу

ться, у письмовй форм та в порядку, що встановлю

ться Фондом державного майна Укра

Державна органи приватизацÿ протягом мсяця розглядають заяви т приймають ршення щодо приватизацÿа об'

кт в п'ятиденний строк письмово повдомляють проа це заявника, адмнстрацю т трудовий колектив пдпри

мства, щоа приватизу

ться, такожа вдповдний органа виконавчо

У раз вдмови в приватизацÿ вдповдний органа приватизацÿ повдомля

заявникв про причину вдмови.

За моменту прийняття ршення про приватизацю майна державного пдпри

мства:

        орган, щоа здйсню

а правлння майнома цього пдпри

мства, переда

а а встановленому порядку функцÿ з управлння цим майном державним органам приватизацÿ;

        стосовно цього пдпри

мств припиня

ться чиннсть частин третьо

Державний орган приватизацÿа протягома мсяця за дня прийняття ршення про приватизацюа об'

кт затверджу

склад комсÿа з приватизацÿ об'

кта встановлю

строк подання проекту плану приватизацÿ. Цей строк не повинен перевищувати двох мсяцв з дня затвердження складу комсÿ.

До складу комсÿ входять з принципома однакового представництва представники господарського товариства, створеного членами трудового колективу пдпри

мства, що приватизу

ться, в тому числ й вд представницького органуа трудового колективу - профсплкового комтету або ншого уповноваженого ним органу, нш особи (або

Вдповдна органи т особиа зобов'язана ва п'ятиденний строк з моменту одержання повдомлення про прийняття ршення щодо створення комсÿа делегувати до ? складу сво

Якщо в зазначений строк вони не делегували сво

За ршенняма комсÿ до ? роботи можуть залучатися експерти, консультантиа т нша спецалсти, як користуються на ? засданнях правом дорадчого голосу.

Для забезпечення гласноста т прозороста приватизацÿ у робота комсÿ з приватизацÿ об'

кта можуть брати часть народн депутати кра

Дяльнсть комсÿ регулю

ться Положенням, яке затверджу

ться Фондом державного майна Укра

При приватизацÿ законсервованих об'

ктв, об'

ктв незавершеного будвництва, майн квдованиха пдпри

мства або об'

ктв, яка пдлягають приватизацÿа у порядку, визначеному Законом кра

Комся з приватизацÿ склада

проекта плануа приватизацÿ об'

кта, в якому враховуються пропозицÿ:

Ø  господарського товариства, створеного працвниками пдпри

мства, що приватизу

ться, та нших покупцв;

Ø  мсцевих рад за мсцезнаходженням об'

кта приватизацÿ;

Ø  державних органв приватизацÿ;

Ø  Антимонопольного комтету кра

Проекта плану приватизацÿа повинен передбачати строки та способи приватизацÿ, апочаткову цну об'

кта приватизацÿ (розмр статутного фонду господарського товариства), рекомендован форми платежу, квоти обов'язкового застосування приватизацйних паперв, розмри пакетва акцй з напрямами

За ршенняма комсÿа до розробки проекту плану приватизацÿ може бути включено проекта реорганзацÿ об'

кта, в якому передбачено створення н основа його структурниха пдроздлв юридичних осб.

Ршення про необхднсть реорганзацÿ прийма

ться в порядку, що встановлю

ться Фондом державного майн кра

До проекту плану приватизацÿ дода

ться акта оцнки вартост об'

кта приватизацÿ, який склада

ться вдповдно до законодавства затверджу

ться органом приватизацÿ.

Якщо трудовий колектив пдпри

мства, майно якого приватизу

ться, або нш покупц не погоджуються з проектом плану приватизацÿ, розробленима комсúю, вони можуть пдготувати альтернативний варант плану.

Проекта плану, розроблений комсúю, т альтернативний проект плану трудового колективу чи ншиха покупцва подаються на розгляда регональних вддлень Фонду державного майна кра

Ршення проа затвердження плану можеа бути оскаржено у десятиденний строк у Фонд державного майна Укра

Приватизаця державного майна здйсню

ться шляхом:

Ø  продажу частиниа державного майна кожному громадянину кра

Ø  продажу об'

ктва приватизацÿ на аукцон, за конкурсом, у тому числ з виключним застосуванням приватизацйних паперв;

Ø  продажу акцй (часток, па

Ø  продажу н конкурснй основа цлсного майнового комплексу державного пдпри

мства, що приватизу

ться, або контрольного пакет акцй вдкритогоа акцонерного товариств приа поданн покупцем вдповдних документв;

Ø  викупу майна державного пдпри

мства згдно за альтернативним планом приватизацÿ.

Неконкурентн способи продажуа майн державниха пдпри

мств застосовуються щодо об'

ктв, не проданиха н аукцон, за конкурсом.

Створення колективних пдпри

мств, господарських товариств, крм вдкритиха акцонерниха товариств, у процес приватизацÿ майна державниха пдпри

мства (з виняткома об'

ктв мало

Приватизаця законсервованих об'

ктв т об'

ктв незавершеного будвництва, пдпри

мства торгвл, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здйсню

ться шляхом: продажу на аукцон, за конкурсом; викупу.

Приватизаця зазначених об'

ктва здйсню

ться у порядку, передбаченому Законом Укра

Приватизаця майн невеликих державних пдпри

мств (об'

ктв мало

Продаж об'

ктва приватизацÿа на аукцон, за конкурсом, у тому числ з виключним застосуванням приватизацйниха паперв, та н фондовиха бржаха здйсню

ться у порядку, що затверджу

ться Фондом державного майна кра

Приватизаця зданих в оренду цлсних майнових комплексв державних пдпри

мств, органзацй та

Псля затвердження плану приватизацÿ засновники у десятиденний термна приймають ршення про створення товариства, затверджують йогоа статута у встановленому порядку подають документи до мсцевогоа органу виконавчо

При перетворенна орендниха пдпри

мств у вдкрит акцонерн товариства його засновниками виступають з боку держави вдповдний державнийа органа приватизацÿ, з боку орендаря - господарське товариство, створене орендарями.

До завершення продажу акцй, передбаченого планом розмщення акцй (планом приватизацÿ), перших загальних зборв акцонерв приватизованого пдпри

мств кервництво пдпри

мством поклада

ться н адмнстрацю орендного пдпри

мства, що приватизу

ться.

За моменту ре

страцÿ товариства договр оренди вважа

ться розрваним, дяльнсть пдпри

мства, створеного н баз орендованого майна, або будь-якого суб'

кт пдпри

мницько

Доа статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не пдляга

приватизацÿ або щодо якого встановлено особливий порядок приватизацÿ), та майно, що

власнстю орендаря.

На вартсть свого внеску орендар отриму

акцÿа створеного товариства.

Продаж акцй, що належать держав, здйсню

ться державними органами приватизацÿ згдно з законодавством про приватизацю.

Члениа органзацÿа орендарв, члениа трудового колективу пдпри

мства, створеного орендарем, а такожа колишна працвники об'

кта приватизацÿ, як вийшли на пенсю, звльнен на пдстав пункту 1 статт 40 Кодексу законв про працю кра

Якщоа вартсть майна, що вноситься органзацúю орендарв (орендарем) до статутного фондуа товариства, становить меншеа 25 вдсотква його статутного фонду, з рахуванням вартост акцй, придбаних на пльгових мовах членамиа органзацÿа орендарв, не перевищу

а цього розмру, члени органзацÿ орендарв мають право на додаткове придбання за власн кошти сертифкати, що отримують громадяни кра

Орендар ма

право на викуп об'

кта оренди, якщо цеа було передбачено договорома оренди, укладенима до набрання чинност Законом кра

Орендар здйсню

викуп об'

кт оренди вдповдно до законодавства та договору оренди. Умови викупу (цна, порядок, строки, засоби платежу, обов'язкова квота використання майнових приватизацйних сертифкатв) визначаються в договор оренди. Орендар ма

право вдмовитися вд здйснення передбаченого у договор права на викуп.

Приа перетворенна державного пдпри

мств ва акцонерне товариство ва процеса приватизацÿа йогоа засновникома виступа

державний органа приватизацÿ, який дúа ва межаха повноважень, передбачених законодавством.

До засновникв такого акцонерного товариств не застосовуються обмеження, передбачена частиною першою статт 30 Закону кра

Засновник акцонерного товариства встановлю

вдповдно до плану приватизацÿа (плануа розмщення акцй)а способи, обсяг строки продажу акцй, також порядок внесення платежв.

Продаж акцй засновником акцонерного товариства провадиться на конкурсниха засадах, крма випадкв, передбачених законодавством.

Створене вдповдно до ц㺿 статт акцонерне товариство

правонаступником пдпри

мства, що приватизу

ться.

Продаж акцй (часток, па

Якщо продажа здйсню

ться не н конкурентниха засадах, то вартсть цих акцй (часток, па

нформацю про приватизацю складають вдомост щодо:

Ø  перелкв об'

ктв, щодо яких прийнято аршення про приватизацю, мови

Ø  термну, протягом якого приймаються доа розгляду плани приватизацÿ та заяви на право продажу об'

ктв приватизацÿ;

Ø  ршення проа затвердження планва приватизацÿа та кладення год з юридичними особами або спецалстами н розробкуа проектв планва приватизацÿа т продажу об'

кт приватизацÿ, а також пдстави, на основ яких були прийнят ц ршення;

Ø  результатв виконання планва приватизацÿ, яка пдлягають опублкуванню а спецальниха бюлетеняха Фондуа державного майна кра

нформаця про результати приватизацÿа об'

кта (нформаця про переможцв конкурсу, аукцону, цну, за яку придбано об'

кт приватизацÿ, дана про розподл акцй (часток, па

нформаця про строкиа т мови проведення аукцону, конкурсу, випуску акцй у вльний продаж повинна бути опублкована в нформацйних бюлетеняха органва приватизацÿ, центральнйа та мсцевй преса неа пзнша яка з 30а календарниха днв до дати проведення аукцону, конкурсу, випуску акцй у вльний продаж.

Типовий, обов'язковий для публкацÿ ва бюлетена перелк вдомостей для рзних видв пдпри

мств, порядок

Визначення початково

У раз приватизацÿ об'

кта шляхом його викупу, вдповдно до зазначено

Загальн критерÿа проведення експертниха оцнок методики оцнки визначаються окремим законом.

Витрати, пов'язан з проведенням аудиторськиха переврок, вдшкодовуються за рахунок пдпри

мств, що приватизуються.

При придбанн об'

кта приватизацÿ за рахунок грошових коштв н суму, що аперевищу

а п'ятдесята неоподатковуваних мнмумв доходв громадян, покупц - фзичн особи повинн подати до органу приватизацÿ декларацю про доходи.

Покупц - ноземн нвестори та пдпри

мства за ноземними нвестицями набувають державне майно у процес приватизацÿ з оплатою його вартост у нацональнй валют на загальних пдставах та з поданням вдомостей про джерела надходження коштв.

Приватизацйн майнов сертифкати випускаються н суму вартоста державногоа майна, що пдляга

а безоплатнй передач у процеса приватизацÿа майн державних пдпри

мств громадянам кра

Обсяги емсÿ приватизацйниха майновиха сертифкатва т

Номнальна вартсть приватизацйного майнового сертифката визнача

ться шляхом длення загально

Приватизацйн майнов сертифкати розподляються мж громадянами, як мають право на

у раз проведення ндексацÿ балансово

Кошти, одержан вд продажу адержавного майна, зараховуються до позабюджетного Державногоа фонду приватизацÿ, позабюджетного фонду приватизацÿа Автономно

Забороня

ться використання коштв, одержаних вд приватизацÿ, н покриття дефциту державного т мсцевих бюджетв.

Кошти, одержан вд продажуа об'

ктва незавершеного будвництва, що споруджувалися вдповдно до програми квдацÿ наслдкв аварÿ на Чорнобильськй АЕС, за вирахуванням витрат на проведення приватизацÿ спрямовуються у встановленому порядку до Фонду для здйснення заходв щодо квдацÿ наслдкв Чорнобильсько

Фонд державного майна кра

Ø  продажу на аукцон, за конкурсом, у тому числ з виключним застосуванням майнових сертифкатв грошових квот, також вльно конвертовано

Ø  викупу працвниками пдпри

мств, що приватизуються;

Ø  приватизацÿ ншими способами згдно з Законом Укра

Орган приватизацÿ зобов'язаний повдомити адмнстрацю пдпри

мства про включення даного пдпри

мства або його структурного пдроздлу до одного з зазначених перелкв у мсячний строк з дня прийняття вдповдного ршення.

Включення об'

ктв мало

Покупц подають до вдповдного органу приватизацÿ заяву про включення пдпри

мства до одного з зазначених у ц㺿 статт перелкв об'

ктв, що пдлягають приватизацÿ.

Заява повинна мстити:

- назву об'

кта мало

- запропонован мови купвл та експлуатацÿ об'

кта.

Разом з заявою покупц - фзичн особи подають:

- вдомост про особу, домашню адресу, громадянство;

- номери рахункв у банквських становах, з яких здйснюватимуться розрахунки за придбаний об'

кт приватизацÿ.

Покупц - юридичн особи подають:

- повну назву заявника та його юридичну адресу;

- прзвище, м'я, по батьков кервника; номери розрахункових рахункв у банквських становах, з яких здйснюватимуться розрахунки за придбаний об'

кт приватизацÿ.

До заяви додаються.

- документ про внесення плати за подання заяви;

- нотарально посвдчен копÿ становчих документв, що пдтверджують право юридично

- копя договору про сумсну дяльнсть (для товариства покупцв);

- деклараця про доходи (для громадян).

Форму заяви та розмр плати за ? подання встановлю

орган приватизацÿ. При цьому розмр плати за подання заяви не повинен перевищувати половини розмру мнмально

Додатков вдомост та документи подаються органу приватизацÿ лише за згодою заявника.

Орган приватизацÿ розгляда

подану заяву в раз вдсутност пдстав для вдмови у приватизацÿ включа

пдпри

мство до перелкв, зазначених у частин першй ц㺿 статт. Результати розгляду не пзнш як через мсяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовй форм.

З моменту прийняття ршення про включення об'

кта до одного з перелкв, зазначених у частин першй ц㺿 статт, щодо нього припиня

ться чиннсть частин третьо

З моменту прийняття ршення про приватизацю пдпри

мства здйсню

ться його пдготовка до приватизацÿ.

Пдготовка об'

кта мало

Ø  визначають цну продажу об'

кта, що пдляга

приватизацÿ шляхом викупу або початкову цну продажу об'

кта на аукцон, за конкурсом;

Ø  готують та публкують нформацю про об'

кти мало

Ø  проводять у раз необхдност реорганзацю або лквдацю державного пдпри

мства.

Для забезпечення виконання зазначених функцй державн органи приватизацÿ можуть залучати вдповдн органзацÿ та спецалств у порядку на мовах, що встановлюються Фондом державного майна кра

Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацю пдпри

мства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторсько

За ршенням органв приватизацÿ проводиться нвентаризаця майна об'

кта приватизацÿ з залученням, у раз необхдност, аудитора (аудиторсько

Цна продажу об'

кта, що пдляга

приватизацÿ шляхом викупу, та початкова цна продажу об'

кта мало

Вдповдний орган приватизацÿ публку

в нформацйному бюлетен та мсцевй прес, нших друкованих виданнях, визначених органами приватизацÿ, перелк об'

ктв, що пдлягають приватизацÿ шляхом викупу, який мстить назву об'

кта приватизацÿ та його мсцезнаходження.

Зазначений перелк публку

ться не пзнш як за 15 днв з дня прийняття ршення про затвердження: перелку об'

ктв, що пдлягають приватизацÿ шляхом викупу.

Викуп застосову

ться щодо об'

ктв приватизацÿ:

- не проданих на аукцон, за конкурсом;

- включених до перелку об'

ктв, що пдлягають приватизацÿ шляхом викупу;

- зданих в оренду, якщо право викупу було передбачено договором оренди, кладеним до набуття чинност Законом кра

Викуп майна пдпри

мств, зданих в оренду проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством кра

Порядок викупу об'

кта приватизацÿ визнача

ться Фондом державного майна кра

нформаця про здйснення викупу об'

кта приватизацÿ публку

ться в нформацйних бюлетенях органв приватизацÿ, мсцевй прес, нших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизацÿ, протягом 15 календарних днв з дня кладення договору купвл-продажу.

Не допуска

ться безоплатна передача у власнсть будвель (споруд, примщень), крм випадкв, передбачених чинним законодавством.

Продаж об'

ктв мало

Продаж об'

ктв мало

нформаця про об'

кти, що пдлягають продажу на аукцон, за конкурсом, повинна мстити так вдомост:

Ø  назву об'

кта приватизацÿ, його мсцезнаходження;

Ø  обсяг та основну номенклатуру продукцÿ (робт, послуг), у тому числ експортно

Ø  кльксть та склад робочих мсць;

Ø  баланс активв пасивв, рентабельнсть за останн три роки;

Ø  вдомост про будвл (споруди, примщення) та земельну длянку, на якй розташований об'

кт, мови користування ними;

Ø  початкову цну продажу, мови продажу та експлуатацÿ об'

кта, у тому числ платжн засоби, за допомогою яких здйснюватимуться розрахунки за придбан об'

кти;

Ø  суму грошових коштв, що ма

вноситися покупцями для ре

страцÿ

Ø  назву банку, адресу та номер рахунку, вдкритого для розрахункв за придбан об'

кти приватизацÿ;

Ø  кнцевий термн прийняття заяви на часть в аукцон, конкурс;

Ø  час та мсце особистого ознайомлення з об'

ктом;

Ø  час та мсце проведення аукцону, конкурсу;

Ø  адресу, номер телефону, час роботи служби по органзацÿ аукцону, конкурсу;

Ø  ншу нформацю, яку визнача

орган приватизацÿ.

Зазначена нформаця публку

ться не пзнш як за 30 календарних днв до дати проведення аукцону, конкурсу в нформацйних бюлетенях органв приватизацÿ, мсцевй прес, нших друкованих виданнях, визначених органами приватизацÿ.

Продаж об'

ктв приватизацÿ на аукцон, за конкурсом здйсню

ться за наявност не менш як двох покупцв.

Фонд державного майна кра

Для ре

страцÿ часникв аукцону, конкурсу покупц сплачують встановлений органом приватизацÿ ре

страцйний внесок, розмр якого не може перевищувати розмру одного неоподатковуваного мнмуму доходв громадян, також вносять грошов кошти в розмр одного неоподатковуваного мнмуму доходв громадян, також вносять грошов кошти в розмр 10 вдсоткв вд початково

Вказан грошов кошти вносяться шляхом безготвкового перерахування на вдповдний рахунковий рахунок.

Якщо покупець висловлю

бажання брати часть у купвл клькох об'

ктв, то для ре

страцÿ його як часника аукцону, конкурсу грошов кошти вносяться у розмр, що визнача

ться на основ суми початково

Псля закнчення аукцону, конкурсу внесен покупцями грошов кошти у розмр 10 вдсоткв вд початково

Фзична або юридична особа, що бажа

заре

струватись як часник аукцону конкурсу, повинна мати при соб:

Ø  документ, що посвдчу

фзичну особу або представника юридично

Ø  квитанцю про сплату ре

страцйного внеску;

Ø  документ про внесення грошових коштв у розмр 10 вдсоткв вд початково

Ø  декларацю про доходи, у раз придбання об'

кта приватизацÿ за рахунок грошових коштв - для покупцв - фзичних осб;

Ø  нотарально посвдчен копÿ становчих документв - для покупцв-юридичних осб.

Вдомост про часникв аукцону, конкурсу заносяться до книги ре

страцÿ окремо щодо кожного об'

кта, який пдляга

приватизацÿ, повинн мстити:

1.      порядковий номер (вдповдно до ре

страцÿ);

2.      прзвище, м'я, по-батьков фзично

3.      номер рахунку, назву та адресу банквсько

Вдомост про часникв аукцону або конкурсу,

Кнцевий термн прийняття заяв на часть в аукцон - три дн до початку аукцону, для част у конкурс - см днв до початку проведення конкурсу.

нформаця про остаточну цну та переможця конкурсу або аукцону публку

ться у нформацйних бюлетенях органв приватизацÿ, мсцевй прес та нших друкованих виданнях, визначених органами приватизацÿ протягом 15 календарних днв псля кладення покупцем договору купвл-продажу з повноваженим представником вдповдного органу приватизацÿ.

укцон проводиться вдповдним органом приватизацÿ або повноваженою ним особою.

Уповноважена особа дú вдповдно до годи з органом приватизацÿ. года повинна передбачати:

1.      строки проведення аукцону;

2.      початкову цну продажу об'

кта приватизацÿ порядок ? зниження;

3.      розмр порядок виплати винагороди;

4.      вза

мн зобов'язання, мови розрвання годи майнову вдповдальнсть сторн; нш мови на розсуд сторн договору.

Для участ в аукцон покупц одержують квитки часникв аукцону, як повинн мстити так вдомост:

1.      номер, пд яким покупець бере часть у торгах;

2.      назву об'

кта (об'

ктв), у торгах якого бере часть покупець;

3.      умови проведення аукцону.

На публчних торгах можуть бути присутн й нш особи, якщо вони внесуть вхдну плату. Розмр вхдно

укцон проводиться безпосередньо ведучим (лцитатором) шляхом публчного оголошення пропозицй щодо цни об'

кта приватизацÿ. Якщо протягом трьох хвилин псля оголошення цни не буде запропоновано вищу цну, цитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'

кта тúю особою, яка запропонувала найвищу цну. При цьому кожна наступна цна, запропонована покупцями на аукцон, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 вдсоткв вд початково

До початку торгв цитатор опису

об'

кт приватизацÿ та мови його продажу. Початком торгв вважа

ться момент оголошення початково

Пд час аукцону ведеться протокол, до якого заноситься початкова цна продажу об'

кта, пропозицÿ часникв аукцону, вдомост про часникв аукцону, результат торгв (цна продажу, вдомост про фзичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'

кта);

Протокол пдпису

ться цитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об'

кта.

Протокол у триденний термн надсила

ться вдповдному органу приватизацÿ та затверджу

ться ним.

Вдбр покупцв за конкурсом здйсню

конкурсна комся, яка створю

ться органом приватизацÿ. Комся створю

ться з спецалств, експертв, представника вдповдно

Делегування до складу комсÿ представникв

обов'язковим для кервництва державних органзацй та станов. За час роботи у склад комсÿ за ? членам зберга

ться мсце роботи та середнй заробток згдно з чинним законодавством про працю.

Конкурсна комся визнача

мови та термн проведення конкурсу.

До умов конкурсу вдносяться зобов'язання покупця щодо:

Ø  здйснення програм технчного переозбро

ння виробництва, впровадження прогресивних технологй;

Ø  виконання вимог антимонопольного законодавства;

Ø  умов тримання об'

ктв соцально-культурного призначення;

Ø  здйснення заходв щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологчних норм чи досягнення найкращих екологчних наслдкв експлуатацÿ об'

кта.

Умови конкурсу затверджу

вдповдний орган приватизацÿ.

Для част в конкурс покупець пода

до конкурсно

Ø  назву мсцезнаходження об'

кта;

Ø  вдомост про покупця;

Ø  запропоновану покупцем цну придбання об'

кта;

Ø  зобов'язання щодо виконання мов конкурсу;

Ø  додатков зобов'язання щодо подальшо

Конкурс здйсню

ться двома етапами. На першому етап оголошу

ться попереднй переможець конкурсу.

нформаця про його пропозицÿ доводиться до всх часникв конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днв вд них не надйдуть додатков пропозицÿ, то попереднй переможець оголошу

ться остаточним переможцем. За наявност нших пропозицй провадиться повторне засдання конкурсно

Господарське товариство, до складу якого увйшло не менш як 50 вдсоткв працвникв пдпри

мства, що приватизу

ться, яке бере часть у конкурс, за нших рвних мов ма

проритетне право на його придбання.

Засдання конкурсно

Цна продажу визнача

ться у ход конкурсного розгляду. Продаж об'

кта не може здйснюватися за цною, нижчою 70 вдсоткв вд його початково

Псля закнчення засдання конкурсною склада

ться протокол, в якому зазначаються так вдомост:

Ø  умови конкурсу;

Ø  пропозицÿ часникв конкурсу;

Ø  обгрунтування вибору переможця конкурсу;

Ø  вдомост про часникв конкурсу.

Протокол пдпису

ться сма членами конкурсно

Результати конкурсу затверджу

орган приватизацÿ.

Продаж на аукцон, за конкурсом з застосуванням приватизацйних паперв здйсню

ться у порядку, передбаченому цим Законом, з рахуванням таких особливостей:а право част в аукцон або конкурс мають громадяни кра

Зазначен порушення можуть бути пдставою для визнання судом недйсними год, кладених на аукцон, конкурс. Заява про визнання год недйсними пода

ться будь-ким з часникв аукцону, конкурсу або органом приватизацÿ у мсячний строк з дати проведення аукцону, завершення конкурсу.

Орган приватизацÿ склада

перелки об'

ктв, не проданих або знятих з аукцонв, конкурсв, та прийма

ршення про повторний

Об'

кт приватизацÿ може бути запропонований для продажу на аукцон, за конкурсом не бльше двох разв, якщо власник майна або повноважений ним орган не прийме ншого ршення.

В раз повторного проведення аукцону конкурсу можлива змна мов продажу, включаючи початкову цну.

В цьому раз початкову цну може бути зменшено до початку торгв не бльш як на 50 вдсоткв.

Право володння, користування розпорядження об'

ктом приватизацÿ переходить до покупця з моменту нотарального посвдчення договору купвл-продажу.

Псля придбання об'

кта його новий власник ста

правонаступником прав обов'язкв приватизованого пдпри

мства.

До набуття покупцем права власност на придбаний об'

кт приватизацÿ вдповдальнсть за збереження вказаного майна в становленому порядку несе кервник пдпри

мства, що приватизу

ться, або пдпри

мства (установи, органзацÿ), на баланс якого знаходиться об'

кт приватизацÿ.

Право власност на державне майно пдтверджу

ться договором купвл-продажу, який клада

ться мж покупцем та повноваженим представником вдповдного органу приватизацÿ.

Договр купвл-продажу державного майна пдляга

нотаральному посвдченню.

У раз придбання об'

кта приватизацÿ на аукцон, за конкурсом, договр купвл- продажу мж покупцем продавцем клада

ться не пзнш як у п'ятиденний термн з дня затвердження органом приватизацÿ результатв аукцону, конкурсу.

Договр включа

:

Ø  назву пдпри

мства, його адресу;

Ø  вдомост про продавця та покупця;

Ø  остаточну цну продажу об'

кта на аукцон, за конкурсом або розмр викупу;

Ø  вза

мн зобов'язання продавця покупця;

Ø  номери

До договору включаються зобов'язання сторн, як були визначен мовами аукцону, конкурсу чи викупу, вдповдальнсть та правов наслдки

Зобов'язання покупця, передбачен договором купвл-продажу, збергають свою дю для осб, як придбають об'

кт у раз його подальшого вдчуження протягом термну дÿ цих зобов'язань.

У раз несво

часного внесення нвестицй покупець сплачу

на користь мсцевого бюджету пеню у розмр 0,1 вдсотка вд вартост невнесених у строк нвестицй за кожний день прострочки.

При недотриманн покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного термну клькост робочих мсць (за винятком скорочення робочих мсць, пов'язаного з санацúю та реструктуризацúю пдпри

мства), покупець сплачу

штраф у розмр 12-кратно

Договр купвл-продажу

пдставою для внесення коштв у банквську станову на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'

кт приватизацÿ.

Покупець зобов'язаний внести зазначен платеж протягом 30 календарних днв з моменту переходу до нього права власност на об'

кт приватизацÿ. Термн оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днв за мови оплати не менш як 50 вдсоткв цни продажу об'

кта.

У триденний термн псля нотарального посвдчення договору купвл-продажу уповноважений представник органу приватизацÿ новий власник пдписують акт передач приватизованого об'

кта.

3. Порядок та форма кладання договору купвл-продажу державного майна.

Приватизаця - це вдчуження майна, що перебува

у державнй власност та власност Автономно

У зв'язку з тим, що кладення договору купвл-продажу об'

ктв приватизацÿ та виконання основних його мов е важливим етапом процесу змни вдносин власност на засоби виробництва, цей договр ма

вдповдн особливост щодо його сторн, змсту та порядку кладення.

Сторони договору купвл-продажу об'

ктв приватизацÿ. Згдно з статтями 6, 7 8 Закону У кра

Покупцями об'

ктв приватизацÿ можуть бути громадяни кра

Поряд з ншими юридичними особами та громадянами орендарями можуть бути господарськ товариства, створен членами трудового колективу державного пдпри

мства, його структурного пдроздлу вдповдно до Закону кра

Не можуть бути покупцями: юридичн особи, у майн яких частка державно

органи мсцевого самоврядування; особи, яким вдповдно до чинного законодавства заборонено займатися пдпри

мнницькою дяльнстю (крм випадкв використання ними привантизацйних паперв). Вдповдно до ст. 2 Закону кра

службовим особам органв прокуратури, суду, державно

Форма та порядок у кладення договору купвл-продажу державного майна залежать вд способу приватизацÿ вдпонвдного об'

кта.

Якщо приватизують об'

кти мало

Шляхом викупу або продажу на аукцон, за конкурсом принватизуються згдно з Законом кра

окреме ндивдуально-визначене майно; об'

кти незавершенного будвництва та законсервован об'

кти.

Фонд державного майна Укра

На пдстав таких перелкв поданих покупцями заяв на приватизацю вдповдного об'

кта орган приватизацÿ принйма

ршення про приватизацю пдпри

мства.

Згдно з п. 6 ст. 7 Закону кра

Крм того, з моменту прийняття ршення про приватизацю державного майна функцÿ правлння цим майном перехондять до вдповдного органу приватизацÿ згдно з п. 8 казу Президента кра

У зв'язку з цим ршенням Вищого арбтражного суду кра

З моменту прийняття ршення про приватизацю пдпри

мнства здйсню

ться його пдготовка до приватизацÿ, строк яко

У процес пдготовки об'

кта до приватизацÿ за ршенням органв приватизацÿ проводиться оцнка його вартост вдпонвдно до Методики оцнки вартост майна при приватизацÿ, зантверджено

Вдповдний орган приватизацÿ не пзнше як за 15 днв з дня прийняття ршення про затвердження перелку об'

ктв, що пдлягають приватизацÿ шляхом викупу, публку

перелк таких об'

ктв. У перелку ма

бути зазначено назву об'

кта приватизацÿ та його мсцезнаходження.

Викуп застосовують щодо об'

ктв мало

Порядок викупу об'

ктв мало

Викуп об'

кта оренди здйсню

ться вдповдно до договору оренди з правом викупу та чинного законодавства. Згдно з п. 9 Декрету Кабнету Мнстрв кра

Президент кра

Порядок викупу орендованого майна вдповдно до згаданного казу встановлювався Положенням про порядок визнанчення та застосування способв приватизацÿ щодо об'

ктв мало

Продаж об'

ктв на аукцон Ч спосб приватизацÿ, коли власником об'

кта ста

покупець, який запропонував у ход аукцону максимальну цну. Продаж об'

ктв за конкурсом - спосб приватизацÿ, за якого власником об'

кта ста

покунпець, що запропонував найкращ мови подальшо

За 30 календарних днв до дати проведення аукцону, коннкурсу в нформацйних бюлетенях органв приватизацÿ, мснцевй прес, нших друкованих виданнях, визначених органанми приватизацÿ, публку

ться нформаця про об'

кти, що пднлягають продажу на аукцон, за конкурсом, яка ма

мстити вдомост, зазначен у ст. 15 Закону кра

З моменту опублкування нформацйного повдомлення покупцев нада

ться можливсть попередньо ознайомитися з об'

ктом приватизацÿ.

Якщо пд час продажу об'

кта не надано зазначену вище нформацю, об'

кт може бути знято з торгв на вимогу будь-кого з часникв аукцону.

Органзатором аукцону може бути орган приватизацÿ або повноважена ним юридична особа. Уповноважена юридичнна особа дú згдно з годою мж органом приватизацÿ та цúю особою.

Для част в аукцон, конкурс з продажу об'

ктв приватинзацÿ юридичн та фзичн особи подають заяву до органв принватизацÿ, сплачують ре

страцйний внесок, розмр якого не може перевищувати розмру одного неоподатковуваного мнмуму доходв громадян та вносять кошти у розмр 10 вднсоткв початково

Для част в аукцон, конкурс покупц вдповдно до п. З ст. 17 Закону кра

Вдомост про часникв аукцону, конкурсу вносяться до книги ре

страцÿ окремо щодо кожного об'

кта, який пдляга

приватизацÿ, мають мстити порядковий номер (вдповдно до ре

страцÿ), прзвище, м'я та по батьков фзично

Приймання заяв на часть в аукцон припиня

ться за три дн до початку аукцону.

Продаж об'

ктв приватизацÿ на аукцон, за конкурсом проводиться за наявност двох бльше покупцв.

Якщо на часть в аукцон нхто не подав заяву, орган принватизацÿ прийма

ршення про зменшення початково

Якщо на часть в аукцон подав заяву один покупець, об'

кт може бути приватизований шляхом викупу цим понкупцем.

укцон проводить ведучий (лцитатор). Вн опису

об'

кт приватизацÿ та мови його продажу. Початком торгв вванжа

ться момент оголошення початково

Якщо протягом трьох хвилин псля триразового оголошея цни не буде запропоновано вищу цну, цитатор одночаснно з даром молотка оголошу

про придбання об'

кта тúю особою, яка запропонувала найвищу цну.

В арбтражнй практиц вдомий випадок порушення ц㺿 вимоги пд час проведення 6 вересня 1995 р. аукцону з прондажу об'

кта незавершеного будвництва у смт Богородчани

вано-Франквсько

рбтражний суд

вано-Франквсько

Пд час проведення аукцону його часники пднмають квитки часника з номером, що повернутий до цитатора, називають свою цну.

Якщо пд час аукцону протягом 3 хвилин псля оголошення початково

Пдвищення початково

Пд час аукцону ведеться протокол, до якого, вносяться початкова цна продажу об'

кта, пропозицÿ часникв аукцонну, вдомост про часникв аукцону, результат торгв, цна продажу, вдомост про фзичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'

кта.

Псля оголошення покупця, який придбав об'

кт принватизацÿ, цитатор та покупець пдписують протокол у двох примрниках. Один примрник протоколу переда

ться до вдповдного органу приватизацÿ, другий вида

ться покупнцев. Цей протокол

документом, що посвдчу

право покупнця на кладення договору купвл-продажу. Для проведення конкурсу творю

ться конкурсна комся з фахвцв, експертв, представникв мсцево

Голову конкурсно

Комся утворю

ться у 25-денний термн з моменту принйняття ршення про приватизацю об'

кта за конкурсом.

Орган приватизацÿ у 3-денний строк з дня прийняття цього ршення направля

до органзацй та станов повдомлення. про направлення

Вдповдний орган приватизацÿ та конкурсна комся кландають году на проведення конкурсу з продажу об'

кта приватизацÿ.

Основн завдання комсÿ: визначити мови та строки пронведення конкурсу, прийняти вд покупцв заяви та нш докунменти на участь у конкурс, заре

струвати часникв конкурнсу, забезпечити ознайомлення

Умови та термн проведення конкурсу конкурсна комся визнача

протягом 2 мсяцв псля ? творення. - мови та термн проведення конкурсу затверджу

орган приватизацÿ.

Для част у конкурс покупець пода

особисто чи надсила

до конкурсно

Кнцевий термн для прийняття заяв на часть у конкурс - см днв до початку проведення конкурсу.

Якщо на часть у конкурс нхто не подав заяву, орган принватизацÿ прийма

ршення про змну мов конкурсу та понвторний продаж об'

кта за конкурсом.

Якщо на часть у конкурс подав заяву один покупець, об'

кт може бути приватизований шляхом викупу цим понкупцем.

Конкурс здйсню

ться за два етапи. На першому етап огонлошу

ться попереднй переможець конкурсу.

нформаця про його пропозицÿ доводиться до всх часникв конкурсу. Якщо протягом 5 робочих днв вд них не надходять додатков пронпозицÿ, попереднй переможець оголошу

ться остаточним переможцем. За наявност нших пропозицй проводиться дондаткове засдання конкурсно

Робоч засдання конкурсно

про визначення попереднього та остаточного переможцв конкурсу прийма

ться 2/3 голосв присутнх членв комсÿ та оголошу

ться на вдкритому засданн за частю всх покупцв.

Псля закнчення засдання конкурсна комся склада

пронтокол, в якому зазначаються так вдомост:

Ø  умови конкурсу;

Ø  пропозицÿ часникв конкурсу;

Ø  мотивацÿ вибору переможця;

Ø  вдомост про часникв конкурсу.

Протокол пдписують с члени конкурсно

Результати конкурсу затверджу

орган приватизацÿ.

Не пзнше як у 5-денний термн з дня затвердження органном приватизацÿ результатв аукцону, конкурсу мж покупнцем продавцем клада

ться договр купвл-продажу об'

кта приватизацÿ.

Вдповдно до ст. 20 Закону Укра

Так, ршенням арбтражного суду м. Ки

ва вд 26 квтня 1996 р. був визнаний недйсним протокол засдання конкурснно

рбтражна наглядова колегя Вищого арбтражного суду кра

Продаж пакетв акцй вдкритих акцонерних товариств, створених у процес приватизацÿ, вдповдно до плану приватизацÿ здйсню

ться шляхом проведення комерцйного чи некомерцйного конкурсв у порядку, передбаченому Понложенням про порядок проведення конкурсв з продажу пакетв акцй вдкритих акцонерних товариств, створених у процес приватизацÿ¹, затвердженим наказом фонду дернжавного майна У кра

Договр купвл-продажу пакета акцй вдкритого акцонернного товариства, створеного у процес приватизацÿ, клада

нться на пдстав протоколу про визначення остаточного перенможця конкурсу, затвердженого органом приватизацÿ.

У раз продажу акцй вдкритих акцонерних товариств, створених у процес приватизацÿ, крм продажу

Так, пльговий продаж акцй такого вдкритого акцонернонго товариства громадянам кра

Оплата акцй вдкритого акцонерного товариства провондиться у вдповдних становах банку дорученнями про перенказ на рахунок цього акцонерного товариства приватизацйнного майнового сертифката чи його залишку з депозитного рахунку громадянина чи власних коштв громадянина з його менного рахунку, також шляхом прийняття акцонерним товариством готвкою приватизацйного майнового сертинфката, на який випису

ться прибутковий касовий ордер. Вдкрите акцонерне товариство перерахову

отриман кошти та кошти, прийнят до оплати з депозитних рахункв, платжнними дорученнями до вдповдних позабюджетних фондв приватизацÿ вида

акцÿ громадянам, також надсила

цнними листами працвникам пдпри

мства, громадянам кра

В раз продажу акцй вдкритих акцонерних товариств через центри сертифкатних аукцонв вдповдно до Положея про центри сертифкатних аукцонв, затвердженого постанновою Кабнету Мнстрв кра

Купвля-продаж акцй вдкритих акцонерних товариств на фондових бржах згдно з Порядком проведення на кра

Предмет договору купвл-продажу у процес приватинзацÿ. Оскльки предметом будь-якого договору купвл-прондажу

передача певного об'

кта у власнсть покупця, то важнливим

питання про момент переходу права власност до покупця. Закон кра

Така конструкця переходу права власност до покупця викликала сумнв щодо ? вдповдност нормам ЦК Укра

Цна об'

кта приватизацÿ. Вдповдно до статей 9,17,18, 21 та 23 Закону кра

Остаточна цна продажу об'

кта на аукцон може бути й меншою за початкову. Якщо протягом 3 хвилин псля оголоншення початково

Початкова цна об'

кта може бути зменшена також у раз повторного проведення аукцону, але не бльше як на ЗО вдсоткв.

Остаточну цну продажу об'

кта на аукцон фксують у пронтокол аукцону.

Остаточну цну продажу об'

кта за конкурсом визначають у ход конкурсного розгляду на основ початково

У раз повторного проведення конкурсу початкова цна може бути зменшена, але не бльше нж на 30 вдсоткв.

Умова конкурсу про остаточну цну продажу об'

кта вдобража

ться поряд з ншими мовами конкурсу у протонкол конкурсу, який, як протокол аукцону, затверджу

вдпонвдний орган приватизацÿ.

Початкову цну продажу об'

кта приватизацÿ на аукцон, за конкурсом, також цну продажу об'

кта, що пдляга

принватизацÿ шляхом викупу, визначають вдповдно до чинно

кт оцнки вартост об'

кта приватизацÿ, здйснено

Яксть майна, що пдляга

приватизацÿ. Вдповдно до ст. 233 ЦК кра

На практиц у договорах купвл-продажу об'

кта приватинзацÿ не завжди належним чином згоджу

ться умова щодо якост майна. Взагал порядок визначення якост майна, на вдмну вд порядку його оцнки, нормативне не визначений. Сторони договору повинн самостйно виршувати вс питая, пов'язан з якстю майна. Пд якстю об'

кта приватизацÿ, на думку автора, слд розумти такий яксний стан майна таку його комплектнсть, як б забезпечували дяльнсть (роботу) цлсного майнового комплексу вдповдно до його цльового призначення. Крм того, кожна окрема рч (устаткування, маншини, механзми, нвентар т.п.) ма

вдповдати чтко визнанченим яксним показникам, тобто стандартам, технчним мовам, затвердженим еталонам, зразкам.

Ус ц питання, пов'язан з визначенням якост майна та його комплектност, доцльно виршувати у процес визначея складу майна, що пдляга

приватизацÿ, та оцнки його вартост. Ця робота, особливо на великих майнових комплекнсах, потребу

багато часу, достатньо

Вза

мн зобов'язання сторн. Кожна сторона зобов'янзу

ться виконати обов'язки, покладен на не

За будь-яким договором купвл-продажу, згдно з ст. 224 ЦК кра

Вдповдно до статей 5, 6 та 23 Закону кра

Оплата проданого об'

кта вдбува

ться протягом 30 каленндарних днв з моменту нотарального посвдчення договору. Термн оплати може бути подовжено ще на 30 календарних днв за мови сплати не менше як 50 вдсоткв цни продажу об'

кта. Оплата вдбува

ться шляхом внесення коштв у баннквську станову на обумовлений договором рахунок. У донговор обов'язково зазначаються номери розрахункових рахункв покупця продавця, назви та адреси банквських станов.

Крм цих мов про передачу об'

кта продажу та його опланту, законодавством про приватизацю визнаються стотними мови про зобов'язання сторн, передбачен бзнес-планом чи планом приватизацÿ, також зобов'язання, як були винзначен мовами аукцону, конкурсу чи викупу, щодо здйнснення програм технчного переобладнання виробництва, впровадження прогресивних технологй; здйснення комплекнсу заходв щодо збереження технологчно

завершення будвництва жилих будинкв; тримання об'

ктв соцально-культурного призначення; виконання заходв щодо створення безпечних нешкдливих мов прац та охорони нанвколишнього середовища; внесення нвестицй виключно у грошовй форм,

Згаданий закон передбача

, що термн дÿ зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених моблзанцйних завдань, ма

не перевищувати 5 рокв. Встановлення такого строку, на думку автора, не завжди виправдано. Щодо здйснення програм технчного переобладнання виробнництва, впровадження прогресивних технологй такий строк вида

ться занадто коротким. Що стосу

ться такого зобов'янзання, як виконання заходв щодо створення безпечних неншкдливих мов прац та охорони навколишнього середовища, то воно взагал не може бути обмежене у час. Будь-яке пднпри

мство протягом сього часу свого снування повинне органзовувати свою дяльнсть з додержанням норм про охонрону навколишнього природного середовища, що передбача

вдповдн санкцÿ за порушення цих норм.

Обмеження ж строком у 5 рокв виконання зобов'язань про збереження та рацональне використання робочих мсць ставить у невигдне становище трудовий колектив вдповднонго пдпри

мства.

Не повинн обмежуватися у час також зобов'язання щодо тримання об'

ктв соцально-побутового призначення. Тому вважа

мо, норму про термн дÿ вищенаведених зобов'язань доцльно було б переглянути.

Вдповдальнсть сторн за невиконання чи неналежне виконання договору. Ця мова визна

ться стотною ст. 27 Закону кра

Сторони вдповдають за невиконання або неналежне виконання мов договору вдповдно до законодавства та мов договору. Згдно з ЦК кра

Вдповдно до статей 231 232 ЦК кра

встановлену цну, продавець ма

право вимагати, щоб покунпець прийняв рч, сплатив цну та вдшкодував збитки, завдан затримкою виконання, або може вдмовитись вд договору

вимагати вдшкодування збиткв.

У раз прострочення виконання зобов'язань за договором купвл-продажу об'

кта приватизацÿ (наприклад, порушення термну оплати об'

кта приватизацÿ) сторони вдповдають згдно з статтями 21Ч215 ЦК кра

Закон кра

При цьому ршення про викуп об'

кта або результати коннкурсу, аукцону пдлягають анулюванню.

Залишаються незрозумлими правов наслдки такого анунлювання, бо в закон про це не йдеться. Виника

питання, чи анулювання ршення про викуп або результатв аукцону, коннкурсу означа

фактичне розрвання договору, чи може бути лише приводом для звернення до суду про його розрвання.

Враховуючи, що Закон кра

Що стосу

ться кредитора, то вн на вдмну вд вищенаве-деного визна

ться таким, що прострочив, якщо вдмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробив дй, до вчинення яких боржник не мг виконати свого зобов'язання. Прострочення кредитора да

боржников право на вдшкодування завданих простроченням збиткв, якщо кредитор не доведе, що прострочення не викликано мислом або необережнстю його самого або тих осб, на яких вдповдно до закону або доручення кредитора було покладенно прийняття виконання. Псля закнчення прострочення крендитора боржник вдповда

на загальних пдставах. За грошонвими зобов'язаннями боржник не повинен платити вдсотки за час прострочення кредитора.

Як же зазначалося, майно, що його приватизують, ма

вдповдати певним яксним показникам, встановленим умонвами договору, чи вимогам, що звичайно ставляться.

У раз продажу покупцев об'

кта приватизацÿ неналежно

Ø  або замни реч рччю належно

Ø  або вдповдного зменшення купвельно

Ø  або безоплатного сунення недолкв реч продавцем чи вдшкодування витрат покупця на

Ø  або розрвання договору з вдшкодуванням покупцев збиткв.

Виклика

обгрунтований сумнв реалзаця права вимагати замни реч, оскльки в процес приватизацÿ ма

мо справу з специфчною рччю (об'

ктом приватизацÿ), яку замнити на ншу просто неможливо, система законодавства про привантизацю взагал не передбача

можливост тако

Покупець вдповдно до п. 5 ст. 29 Закону кра

У раз порушення встановлених мовами договору купвл-продажу строкв внесення нвестицй у встановленому обсяз покупець сплачу

пеню у розмр 0,1 вдсотка вартост не вненсених нвестицй за кожний день прострочення.

У раз розрвання договору купвл-продажу у зв'язку з невиконанням мов поговору щодо внесення нвестицй, часнтково внесен нвестицÿ не повертаються, в раз невнесення нвестицй на день подач позову про розрвання договору покупець сплачу

штраф у розмр 10 вдсоткв загального обсягу нвестицй.

Якщо покупець недодержав зобов'язань щодо збереження протягом визначеного пероду профлю дяльност приватизонваного об'

кта, покупець сплачу

штраф у розмр 10 вдсоткв вартост придбаного майна.

Крм того, вдповдно до ст. 23 Закону кра

Зазначен штрафи, крм останнього, який перерахову

ться на рахунок служби зайнятост за мсцезнаходженням принватизованого об'

кта, надходять до Державного бюджет Укра

Крм розглянутих мов договору купвл-продажу державнного майна, стотними

також с т мови, щодо яких за занявою одн㺿 з сторн необхдно досягнути згоди. Такими монвами можуть бути нш зобов'язання сторн, що не суперечать чинному законодавству, мови про ризик випадково

Так, наприклад, представництво Фонду державного майна кра

На пдстав вказано

Ршенням арбтражного суду м. Ки

ва його вимогу було за-доволено, договр розрвано, оскльки покупець не виконав свого зобов'язання за договором.

4. Форми здйснення пдпри

мницько

Пдпри

мство - основна органзацйна ланка народного господарства кра

Пдпри

мство ма

самостйний баланс, розрахунковий та нш рахунки в становах банкв, печатку з сво

Пдпри

мство не ма

у сво

му склад нших юридичних осб.

Пдпри

мство здйсню

будь-як види господарсько

У раз збитково

Вдповдно до форм власност, встановлених Законом кра

- ндивдуальне пдпри

мство, засноване на особистй власност фзично

- смейне пдпри

мство, засноване на власност та прац громадян кра

- приватне пдпри

мство, засноване на власност окремого громадянина кра

- колективне пдпри

мство, засноване на власност трудового колективу пдпри

мства, кооперативу, ншого статутного товариства, громадсько

- державне комунальне пдпри

мство, засноване на власност адмнстративно-територальних одиниць;

- державне пдпри

мство, засноване на загально-державнй (республканськй) власност;

- спльне пдпри

мство, засноване на баз об'

днання майна рзних власникв (змшана форма власност). У числ засновникв спльного пдпри

мства вдповдно до законодавства кра

- пдпри

мство, засноване на власност юридичних осб громадян союзних республк та нших держав. Створення таких пдпри

мств регулю

ться окремим законодавством кра

Вдповдно до обсягв господарського обороту пдпри

мства чисельност його працвникв (незалежно вд форм власност) воно може бути вднесене до категорÿ малих пдпри

мств.

До малих пдпри

мств належать новостворюван та дюч пдпри

мства:

у промисловост та будвництв - з чисельнстю працюючих до 200 чоловк;

в нших галузях виробничо

у науц науковому обслуговуванн - з чисельнстю працюючих до 100 чоловк;

у галузях невиробничо

у роздрбнй торгвл - з чисельнстю працюючих до 15 чоловк.

Особливост створення дяльност малих пдпри

мств встановлюються законодавством кра

У республц можуть дяти нш типи та категорÿ пдпри

мств, у тому числ орендн, створення яких не суперечить законодавчим актам кра

Пдпри

мства мають право на добровльних засадах об'

днувати свою виробничу, наукову, комерцйну та нш види дяльност, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству кра

Пдпри

мства можуть об'

днуватись в:

соцацÿ - договрн об'

днання, створен з метою постйно

корпорацÿ - договрн об'

днання, створен на основ по

днання виробничих, наукових та комерцйних нтересв, з делегуванням окремих повноважень централзованого регулювання дяльност кожного з учасникв;

консорцуми - тимчасов статутн об'

днання промислового банквського капталу для досягнення спльно

концерни - статутн об'

днання пдпри

мств промисловост, наукових органзацй, транспорту, банкв, торгвл тощо на основ повно

нш об'

днання за галузевим, територальним та ншими принципами.

В об'

днання пдпри

мств, заре

строване в Укра

Об'

днання

юридичною особою, може мати самостйний зведений баланси, розрахунковий та нш рахунки в становах банкв, печатку з сво

Ре

страця об'

днання провадиться в порядку, встановленому цим Законом для пдпри

мства.

Об'

днання не вдповда

за зобов'язання пдпри

мств, як входять до його складу, пдпри

мства не вдповдають за зобов'язаннями об'

днань, якщо нше не передбачено становчим договором (статутом).

Пдпри

мства, як входять до об'

днання, можуть вийти з його складу з збереженням вза

мних зобов'язань та кладених договорв з ншими пдпри

мствами та органзацями.

Вихд структурних пдроздлв самостйних пдпри

мств з таких об'

днань може здйснюватись за згодою власника майна чи уповноваженого ним органу та з частю трудового колективу з наданням

Вдмова власника може бути оскаржена трудовим колективом до суду.

Дяльнсть всх пдпри

мств, розташованих на територÿ кра

Якщо мжнародним договором або мжнародною угодою, в яких бере часть кра

Пдпри

мство може бути засноване внаслдок примусового подлу ншого пдпри

мства вдповдно до антимонопольного законодавства кра

Пдпри

мство може бути створене в результат видлення з складу дючих пдпри

мств, органзацÿ одного або клькох структурних пдроздлв, також на баз структурно

Створення пдпри

мств шляхом видлення здйсню

ться з збереженням за новими пдпри

мствами вза

мозобов'язань та кладених договорв з ншими пдпри

мствами.

У випадках, коли для створення дяльност пдпри

мства потрбна длянка земл, також нш природн ресурси, дозвл на

Пдпри

мство набува

прав юридично

Державна ре

страця пдпри

мства здйсню

ться у виконавчому комтет районно

Дан про державну ре

страцю пдпри

мства в десятиденний строк виконкомом повдомляються Мнстерству фнансв кра

Для державно

У раз вдсутност у малого пдпри

мства на момент ре

страцÿ власного примщення вона здйсню

ться за юридичною адресою одного з його засновникв.

Державна ре

страця пдпри

мств здйсню

ться не пзнше 30 днв вд дня подач заяви з доданням необхдних документв виконавчому комтету вдповдно

При змн основних положень статуту або типу пдпри

мства здйсню

ться його перере

страця. Перере

страця пдпри

мства здйсню

ться в порядку, встановленому для його ре

страцÿ.

Якщо державну ре

страцю пдпри

мства у встановлений строк не проведено або в нй вдмовлено з мотивв, як засновник пдпри

мства вважа

необгрунтованими, вн може звернутися до суду. Засновник ма

право стягнути через суд збитки, завдан йому внаслдок незаконно

За державну ре

страцю пдпри

мства з нього справля

ться плата, розмр яко

Одержан кошти зараховуються на рахунок вдповдно

Пдпри

мство ма

право створювати флали, представництва, вддлення та нш вдособлен пдроздли з правами вдкриття поточних розрахункових рахункв затверджу

положення про них.

Погодження питання про розмщення таких вдособлених пдроздлв пдпри

мства з вдповдними мсцевими Радами народних депутатв проводиться в порядку, встановленому для створення пдпри

мства.

Окремими видами дяльност пдпри

мство може займатися тльки на пдстав спецального дозволу (лцензÿ).

Перелк видв дяльност, що пдлягають лцензуванню, також порядок одержання дозволу (лцензÿ) для здйснення тако

Пдпри

мство дú на основ статуту. Статут затверджу

ться власником (власниками) майна, для державних пдпри

мств - власником майна за частю трудового колективу.

У статут пдпри

мства визначаються власник та найменування пдпри

мства, його мсцезнаходження, предмет цл дяльност, його органи правлння, порядок

У найменуванн пдпри

мства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та нш) вид (ндивдуальне, смейне, приватне, колективне, державне) та нше.

До статуту можуть включатися положення, пов'язан з особливостями дяльност пдпри

мства: про трудов вдносини, що виникають на пдстав членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради пдпри

мства; про товарний знак та нше.

В статут пдпри

мства визнача

ться орган, який ма

право представляти нтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада пдпри

мства, профсплковий комтет та нше).

Господарськими товариствами визнаються пдпри

мства, органзацÿ, станови, створен на засадах годи юридичними особами громадянами шляхом об'

днання

До господарських товариств належать: акцонерн товариства, товариства з обмеженою вдповдальнстю, повн товариства, командитн товариства.

Товариства

юридичними особами.

Товариства можуть займатися будь-якою пдпри

мницькою дяльнстю, яка не суперечить законодавству кра

Господарськ товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суд, арбтражному суд та третейському суд вд свого мен.

Найменування товариства повинно мстити зазначення виду товариства, для повних та командитних товариств - прзвища (найменування) часникв товариства, також нш необхдн вдомост.

Найменування товариства мститься в становчих документах товариства.

Найменування товариства не може вказувати на належнсть до вдповдних мнстерств, вдомств, громадських органзацй. Мсцезнаходження (розташування) товариства повинно бути на кра

Засновниками та часниками товариства можуть бути пдпри

мства, органзацÿ, станови, також громадяни, крм випадкв, передбачених законодавчими актами кра

Пдпри

мства, органзацÿ та станови, як стали часниками товариства, не квдуються як юридичн особи.

ноземн громадяни, особи без громадянства, ноземн юридичн особи, також мжнародн органзацÿ можуть бути засновниками та часниками господарських товариств нарвн з громадянами та юридичними особами кра

кцонерне товариство, товариство з обмеженою товариство з додатковою вдповдальнстю створюються дють на пдстав установчого договору статуту, повне командитне товариство - становчого договору.

Установч документи повинн мстити вдомост про вид товариства, предмет цл його дяльност, склад засновникв та учасникв, найменування та мсцезнаходження, розмр та порядок творення статутного фонду, порядок розподлу прибуткв та збиткв, склад та компетенцю органв товариства та порядок прийняття ними ршень, включаючи перелк питань, по яких необхдна одностайнсть або квалфкована бльшсть голосв, порядок внесення змн до становчих документв та порядок квдацÿ реорганзацÿ товариства.

Вдсутнсть зазначених вдомостей в становчих документах

пдставою для вдмови у державнй ре

страцÿ товариства.

До становчих документв можуть бути включен нш мови, що не суперечать законодавству кра

Якщо в становчих документах товариства не вказано строк його дяльност, товариство визна

ться створеним на невизначений строк.

Товариство набува

прав юридично

Державна ре

страця товариства проводиться за правилами встановленими Законом кра

Товариства, що займаються банквською дяльнстю, ре

струються Нацональним банком кра

Змни, як сталися в становчих документах товариства як вносяться до державного ре

стру, пдлягають державнй ре

страцÿ за тими ж правилами, що встановлен для державно

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повдомити орган, що провв ре

страцю, про змни, як сталися в становчих документах, для внесення нобхдних змн до державного ре

стру.

Товариство може вдкривати розрахунковий та нш рахунки у банках, також кладати договори та нш годи тльки псля його ре

страцÿ. годи, кладен вд мен товариства до моменту ре

страцÿ, визнаються такими, що кладен з товариством тльки за мови

Угоди, кладен засновниками до моменту ре

страцÿ товариства надал не схвален товариством, тягнуть за собою правов наслдки лише для засновникв.

Товариство ма

право створювати на територÿ Укра

Учасники товариства мають право:

) брати часть в правлнн справами товариства в порядку, визначеному в становчих документах;

б) брати часть у розподл прибутку товариства та одержувати його частку (дивденди);

в) вийти в становленому порядку з товариства;

г) одержувати нформацю про дяльнсть товариства. На вимогу часника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення рчн баланси, звти товариства про його дяльнсть, протоколи зборв.

Учасники можуть мати також нш права, передбачен законодавством становчими документами товариства.

Учасники товариства зобов'язан:

) додержувати становчих документв товариства виконувати ршення загальних зборв та нших органв правлння товариства;

б) виконувати сво

в) не розголошувати комерцйну та

мницю та конфденцйну нформацю про дяльнсть товариства;

Товариство

власником майна:

переданого йому засновниками часниками у власнсть;

продукцÿ, вироблено

одержаних доходв, також ншого майна, набутого на пдставах, не заборонених законом. Ризик випадково

Вкладами часникв та засновникв товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та нш матеральн цнност, цнн папери, права користування землею, водою та ншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, також нш майнов права (в тому числ на нтелектуальну власнсть), грошов кошти, в тому числ в ноземнй валют.

Вклад, оцнений у карбованцях, склада

частку учасника та засновника у статутному фонд. Порядок оцнки вкладв визнача

ться в становчих документах товариства, якщо нше не передбачено законодавством Укра

У товариств створю

ться резервний (страховий) фонд у розмр, встановленому становчими документами, але не менше 25 вдсоткв статутного фонду, також нш фонди, передбачен законодавством Укра

Розмр щорчних вдрахувань до резервного (страхового) фонду передбача

ться становчими документами, але не може бути меншим 5 вдсоткв суми чистого прибутку.

Прибуток товариства творю

ться з надходжень вд господарсько

Товариство ма

право змнювати (збльшувати або зменшувати) розмр статутного фонду.

Збльшення статутного фонду може бути здйснено лише псля внесення повнстю всма часниками сво

Зменшення статутного фонду при наявност заперечень кредиторв товариства не допуска

ться.

Ршення товариства про змни розмру статутного фонду набира

чинност з дня внесення цих змн до державного ре

стру.

Переврки фнансово

Переврки не повинн порушувати нормального режиму роботи товариства.

Товариство здйсню

бухгалтерський облк результатв сво¿ роботи, веде статистичну звтнсть пода

? в становленому обсяз органам державно

Припинення дяльност товариства вдбува

ться шляхом його реорганзацÿ (злиття, по

днання, подлу, видлення, перетворення) або квдацÿ.

При реорганзацÿ товариства вся сукупнсть прав та обов'язкв товариства переходить до його правонаступникв.

Товариство квду

ться:

) псля закнчення строку, на який воно створювалося, або псля досягнення мети, поставлено

б) за ршенням вищого органу товариства;

в) на пдстав ршення суду або арбтражного суду:

за поданням банквських органв у раз неплатоспроможност товариства;

за поданням органв, що контролюють дяльнсть товариства, у раз систематичного або грубого порушення ним законодавства;

г) з нших пдстав, передбачених становчими документами.

Лквдаця товариства провадиться призначеною ним квдацйною комсúю, у випадку банкрутства та припинення дяльност товариства за ршенням суду або арбтражного суду - лквдацйною комсúю, що признача

ться цими органами.

З дня призначення квдацйно

Грошов кошти, що належать товариству, включаючи виручку вд розпродажу його майна вд квдацÿ, псля розрахункв по оплат прац працвникв, як працюють на мовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облгацй, випущених товариством та ншими кредиторами, розподляються мж часниками товариства у порядку на мовах, передбачених цим Законом та становчими документами у шестимсячний строк псля опублкування нформацÿ про його квдацю.

Майно, передане товариству часниками у користування, поверта

ться у натуральнй форм без винагороди.

У раз виникнення спорв щодо виплати заборгованост товариства, його грошов кошти не пдлягають розподлу мж учасниками до виршення цього спору або одержання кредиторами вдповдних гарантй.

Лквдаця товариства вважа

ться завершеною, а товариство таким, що припинило свою дяльнсть, з моменту внесення запису про це до державного ре

стру.

Управлння товариством здйснюють його органи, склад порядок обрання (призначення) яких здйсню

ться вдповдно до виду товариства.

Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревзйно

Посадовими особами товариства не можуть бути члени виборних органв громадських органзацй, вйськовослужбовц, посадов особи органв прокуратури, суду, державно

Посадов особи вдповдають за заподяну ними товариству шкоду вдповдно до чинного законодавства кра

Посадов особи повинн збергати комерцйну та

мницю та конфденцйну нформацю несуть за ? розголошення вдповдальнсть, передбачену чинним законодавством кра

кцонерним визна

ться товариство, яке ма

статутний фонд, подлений на визначну кльксть акцй рвно

кцонери вдповдають за зобов'язаннями товариства тльки в межах належних

У випадках, передбачених статутом, акцонери, як не повнстю оплатили акцÿ, несуть вдповдальнсть по зобов'язаннях товариства також у межах несплачено

До акцонерних товариств належать: вдкрите акцонерне товариство, акцÿ якого можуть розповсюджуватися шляхом вдкрито

Закрите акцонерне товариство може бути реорганзовано у вдкрите шляхом ре

страцÿ його акцй у порядку, передбаченому законодавством про цнн папери фондову бржу внесенням змн до статуту товариства.

Засновниками акцонерного товариства можуть бути юридичн особи та громадяни.

Засновники акцонерного товариства кладають мж собою договр, що визнача

порядок здйснення ними спльно

Засновники несуть солдарну вдповдальнсть по зобов'язаннях, що виникли до ре

страцÿ акцонерного товариства.

Для створення акцонерного товариства засновники повинн зробити повдомлення про намр створити акцонерне товариство, здйснити пдписку на акцÿ, провести становч збори державну ре

страцю акцонерного товариства.

кцонерне товариство ма

право випуску облгацй та нших цнних паперв вдповдно до законодавства кра

кцÿ купуються часниками при створенн акцонерного товариства на пдстав договору з його засновниками, при додатковому випуску акцй у зв'язку з збльшенням статутного фонду - з товариством.

Якщо нше не передбачено статутом товариства, акця може бути придбана також на пдстав договору з ? власником або держателем за цною, що визнача

ться сторонами, або за цною, що склалася на фондовому ринку, також у порядку спадко

мства громадян чи правонаступництва юридичних осб. Порядок реалзацÿ акцй визнача

ться вдповдно до законодавства Укра

При створенн акцонерного товариства акцÿ можуть бути розповсюджен шляхом вдкрито

Вдкрита пдписка на акцÿ при створенн акцонерного товариства органзу

ться засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язан бути держателями на суму не менше 25 вдсоткв статутного фонду строком не менш як 2 роки.

Засновники акцонерного товариства публкують повдомлення про наступну вдкриту пдписку, в якй мають бути вказан його фрмове найменування, предмет, цл та строки дяльност товариства, склад засновникв, дата проведення становчих зборв, розмр статутного фонду, що передбача

ться, номнальна вартсть акцй,

Особи, як бажають придбати акцÿ, повинн внести на рахунок засновникв не менше 10 вдсоткв вартост акцй, на як вони пдписалися, псля чого засновники видають

Псля закнчення вказаного у повдомлен строку, пдписка припиня

ться. Якщо до того часу не вдалося покрити пдпискою 60 вдсоткв акцй, акцонерне товариство вважа

ться не заснованим. Особам, як пдписалися на акцÿ, повертаються внесен ними суми або нше майно не пзнше як через 30 днв. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солдарну вдповдальнсть.

У раз, якщо пдписка на акцÿ перевищу

розмр статутного фонду, засновники можуть вдхиляти зайву пдписку. Вдмова у пдписц проводиться згдно з перелком передплатникв з кнця перелку. У раз, якщо засновники не вдхиляють зайву пдписку, ршення про прийняття чи вдмову зайво

До дня скликання становчих зборв особи, як пдписалися на акцÿ, повинн внести з рахуванням попереднього внеску не менше 30 вдсоткв номнально

У випадках, коли вс акцÿ акцонерного товариства розподляються мж засновниками, вони повинн внести до дня скликання становчих зборв не менше 50 вдсоткв номнально

кцонерне товариство ма

право викупати у акцонера оплачен ними акцÿ тльки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для

кцонер у строки, встановлен становчими зборами, але не пзнше року псля ре

страцÿ акцонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартсть акцй. У раз несплати у встановлений строк, акцонер, якщо нше не передбачене статутом товариства, сплачу

за час вдстрочки 10 вдсоткв рчних вд суми простроченого платежу.

При несплат протягом 3 мсяцв псля встановленого строку платежу акцонерне товариство ма

право реалзувати ц акцÿ в порядку, встановленому статутом товариства.

кцонерному товариству забороня

ться випуск акцй для покриття збиткв, пов'язаних з його господарською дяльнстю.

Установч збори акцонерного товариства скликаються у строк, зазначений у повдомленн, але не пзнше двох мсяцв з моменту завершення пдписки на акцÿ.

При пропущенн вказаного строку особа, що пдписалася на акцÿ, ма

право вимагати повернення сплачено

Установч збори акцонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть часть особи, як пдписалися бльш як на 50 вдсоткв акцй, на як проведено пдписку.

Якщо через вдсутнсть кворуму становч збори не вдбулися, протягом двох тижнв скликаються повторн становч збори. Якщо при повторному скликанн становчих зборв не буде забезпечено кворуму, акцонерне товариство вважа

ться таким, що не вдбулося.

Голосування на становчих зборах провадиться за принципом: одна акця - один голос.

Ршення про створення акцонерного товариства, його дочрнх пдпри

мств, флй та представництв, про обрання ради акцонерного товариства (спостережно

Установч збори акцонерного товариства виршують так питання:

) приймають ршення про створення акцонерного товариства затверджують його статут;

б) приймають або вдхиляють пропозицю про пдписку на акцÿ, що перевищу

кльксть акцй, на як було оголошено пдписку (у раз прийняття ршення про пдписку, що перевищу

розмр, на який було оголошено пдписку, вдповдно збльшу

ться передбачуваний статутний фонд);

в) зменьшують розмр статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк пдпискою на акцÿ покрита не вся необхдна сума, вказана у повдомленн;

г) обирають раду акцонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акцонерного товариства;

д) виршують питання про схвалення год, кладених засновниками до створення акцонерного товариства;

) визначають пльги, що надають засновникам;

ж) затверджують оцнку вкладв, внесених у натуральнй форм;

з)нш питання вдповдно до становчих документв.

Статут акцонерного товариства, повинен мстити вдомост про види акцй, що випускаються,

кцонерне товариство ма

право збльшувати статутний фонд, якщо вс ранше випущен акцÿ повнстю сплачен за вартстю не нижче номнально

Збльшення статутного фонду здйсню

ться шляхом випуску нових акцй, обмну облгацй на акцÿ або збльшення номнально

Збльшення статутного фонду акцонерного товариства не бльш як на 1/3 може бути здйснено за ршенням правлння за мови, що таке передбачено статутом.

Змни статуту, пов'язан з збльшенням статутного фонду, повинн бути заре

строван органом, що заре

стрував статут акцонерного товариства, псля реалзацÿ додатково випущених акцй.

Статутами банквських та страхових станов, як

акцонерними товариствами, може бути передбачений нший, нж той, що вказаний у цй статт, порядок збльшення статутного фонду.

Ршення про зменшення статутного фонду акцонерного товариства прийма

ться у тому ж порядку, що про збльшення його статутного фонду.

Зменшення статутного фонду здйсню

ться шляхом зменшення номнально

Ршенням акцонерного товариства про зменшення розмру статутного фонду акцÿ, не подан на анулювання, визначаються недйсними, але не ранше, як через шсть мсяцв псля доведення до вдома про це всх акцонерв передбаченим статутом способом.

кцонерне товариство вдшкодову

власнику акцй збитки, пов'язан з змнами статутного фонду. Спори щодо вдшкодування цих збиткв виршуються судом або арбтражним судом.

У повдомленн про наступне скликання загальних зборв для виршення питання про змни статутного фонду акцонерного товариства повинн мститися:

) мотиви, спосб та мнмальний розмр збльшення або зменшення статутного фонду;

б) проект змн до статуту акцонерного товариства, пов'язаних з збльшенням або зменшенням статутного фонду;

в) дан про кльксть акцй, що випускаються додатково або вилучаються, та

г) вдомост про нову номнальну вартсть акцй;

д) права акцонерв при додатковому випуску акцй або

) дата початку закнчення пдписки на акцÿ, що додатково випускаються, або

ж) порядок вдшкодування власникам акцй збиткв, пов'язаних з змнами статутного фонду;

Вищим органом акцонерного товариства

загальн збори товариства. У загальних зборах мають право брати часть с його акцонери; незалежно вд клькост класу акцй, власниками яких вони являються. Брати часть у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органв, як не

акцонерами. Акцонери (

До компетенцÿ загальних зборв належить:

) визначення основних напрямв дяльност акцонерного товариства затвердження його планв та звтв про

б) внесення змн до статуту товариства;

в) обрання та вдкликання членв ради акцонерного товариства (спостережно

г) обрання та вдкликання членв виконавчого органу та ревзйно

д) затвердження рчних результатв дяльност акцонерного товариства, включаючи його дочрн пдпри

мства, затвердження звтв висновкв ревзйно

е) створення, реорганзаця та квдаця дочрнх пдпри

мств, флй та представництв, затвердження

) винесення ршень про притягнення до майново

ж) затвердження правил процедури та нших внутршнх документв товариства, визначення органзацйно

з) виршення питання про придбання акцонерним товариством акцй, що випускаються ним;

и) визначення мов оплати прац службових осб акцонерного товариства, його дочрнх пдпри

мств, флй та представництв;

) затвердження договорв (угод), кладених на суму, що перебльшу

вказану в статут товариства;

Статутом товариства до компетенцÿ загальних зборв можуть бути вднесен й нш питання.

Загальн збори визнаються правомочними, якщо в них беруть часть акцонери, що мають вдповдно до статуту товариства бльш як 60 вдсоткв голосв.

Ршення загальних зборв акцонерв приймаються бльшстю у 3/4 голосв акцонерв, як беруть часть в зборах з таких питань:

) змна статуту товариства;

б) прийняття ршення про припинення дяльност товариства;

в) створення та припинення дяльност дочрнх пдпри

мств, флй, та представництв товариства.

По решт питань ршення приймаються простою бльшстю голосв акцонерв, як беруть часть у зборах.

Про проведення загальних зборв акцонерв держател менних акцй повдомляються персонально. Крм того, повинно бути зроблено загальне повдомлення передбаченим статутом способом про наступн збори з зазначенням часу мсця проведення зборв та порядку денного. Повдомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днв до скликання загальних зборв.

Будь-який з акцонерв вправ вносити сво

До скликання загальних зборв акцонерам повинна бути надана можливсть ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборв.

Загальн збори не вправ приймати ршення з питань, не включених до порядку денного.

Голосування на загальних зборах акцонерв проводиться за принципом: одна акця - один голос. У статут товариства може бути встановлена мнмальна кльксть акцй, яка нада

право голосу, або обмеження клькост голосв, як надаються одному акцонеру.

Представник може бути постйним або призначеним на певний строк. Акцонер вправ в будь-який час замнити свого представника у вищому орган, доввши про це до вдома виконавчий орган акцонерного товариства.

Загальн збори акцонерв скликаються не рдше одного разу на рк, якщо нше не передбачено статутом товариства.

Позачергов збори акцонерв скликаються у раз неплатоспроможност товариства, також при наявност обставин, вказаних у статут товариства, в будь-якому ншому випадку, якщо цього вимагають нтереси акцонерного товариства в цлому.

Збори повинн бути також скликан виконавчим органом на вимогу ради акцонерв (спостережно

кцонери, як володють у сукупност бльш як 20 вдсотками голосв, вправ вимагати скликання позачергових зборв у будьякий час з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днв правлння не виконало вказано

В акцонерному товариств може створюватися рада акцонерного товариства (спостережна рада), що здйсню

контроль за дяльнстю його виконавчого органу.

Статутом акцонерного товариства або за ршенням загальних зборв акцонерв на раду акцонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих функцй, що належать до компетенцÿ загальних зборв.

Члени ради акцонерного товариства (спостережно

Виконавчим органом акцонерного товариства, який здйсню

кервництво його поточною дяльнстю,

правлння або нший орган, передбачений статутом.

Роботою правлння керу

голова правлння, який признача

ться або обира

ться вдповдно до статуту акцонерного товариства. Правлння виршу

вс питання дяльност акцонерного товариства, крм тих, що входять до компетенцÿ загальних зборв ради акцонерного товариства (спостережно

Правлння пдзвтне загальним зборам акцонерв рад акцонерного товариства (спостережнй рад) та органзу

виконання

Роботою правлння керу

голова правлння, який признача

ться або обира

ться вдповдно до статуту акцонерного товариства.

Голова правлння акцонерного товариства вправ без довреност здйснювати дÿ вд мен товариства.

нш члени правлння також можуть бути надлен цим правом згдно з статутом.

Голова правлння товариства органзу

ведення протоколв засдань правлння. Книга протоколв повинна бути в будь-який час надана акцонерам. На

Головою та членами правлння товариства можуть бути особи, як перебувають з товариством у трудових вдносинах.

Контроль за фнансово-господарською дяльнстю правлння акцонерного товариства здйсню

ться ревзйною комсúю, яка обира

ться з числа акцонерв.

Порядок дяльност ревзйно

Переврки фнансово-господарсько

Ревзйна комся доповда

про результати проведених нею переврок загальним зборам акцонерного товариства або рад акцонерного товариства (спостережнй рад).

Члени ревзйно

Ревзйна комся склада

висновок по рчних звтах та балансах. Без висновку ревзйно

Ревзйна комся зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборв акцонерв у раз виникнення загрози сутт

вим нтересам акцонерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами.

Товариством з обмеженою вдповдальнстю визна

ться товариство, що ма

статутний фонд, роздлений на частки, розмр яких визнача

ться становчими документами.

Учасники товариства несуть вдповдальнсть у межах

У випадках, передбачених становчими документами, часники, як не повнстю внесли вклади, вдповдають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесено

Установч документи товариства з обмеженою вдповдальнстю, крм вдомостей, зазначених в статт 4 цього Закону, повинн мстити вдомост про розмр часток кожного з часникв, розмр, склад та порядок внесення ними вкладв.

Змни вартост майна, внесеного як вклад, та додатков внески часникв не впливають на розмр

У товариств з обмеженою вдповдальнстю створю

ться статутний фонд, розмр якого повинен становити не менше 50 тисяч карбованцв.

До моменту ре

страцÿ товариства з обмеженою вдповдальнстю кожен з часникв зобов'язаний внести не менше 30 вдсоткв вказаного в становчих документах вкладу, що пдтверджу

ться документами, виданими банквською становою.

Учасник зобов'язаний повнстю внести свй вклад не пзнше року псля ре

страцÿ товариства. У раз невиконання цього зобов'язання у визначений строк часник, якщо нше не передбачено становчими документами, сплачу

за час прострочки 10 вдсоткв рчних з недовнесено

Учаснику товариства з обмеженою вдповдальнстю, який повнстю внс свй вклад, вида

ться свдоцтво товариства про це.

Учасник товариства з обмеженою вдповдальнстю, може за згодою решти часникв ступити свою частку (? частину) одному чи кльком часникам цього ж товариства, якщо нше не передбачено становчими документами, то третм особам. часники товариства користуються переважним правом придбання частки (? частини) часника, який ? уступив, пропорцйно

Передача частки (? частини) третм особам можлива тльки псля повного внесення вкладу часником, який ? ступа

.

При передач частки (? частини) третй особ вдбува

ться одночасний перехд до не

Частка часника товариства з обмеженою вдповдальнстю псля повного внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому випадку воно зобов'язане передати ? ншим часникам або третм особам у строк, що не перевищу

одного року. Протягом цього пероду розподл прибутку, також голосування визначення кворуму у вищому орган провадяться без рахування частки, придбано

При виход часника з товариства з обмежено

Учаснику, який вибув, сплачу

ться належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному роц до моменту його виходу. Майно, передане часником товариству тльки в користування, поверта

ться в натуральнй форм без винагороди.

При реорганзацÿ юридично

При вдмов правонаступника (спадко

мця) вд вступу до товариства з обмеженою вдповдальнстю або вдмов товариства у прийнятт до нього правонаступника (спадко

мця) йому вида

ться у грошовй або натуральнй форм частка у майн, яка належала реорганзованй або квдованй юридичнй особ (спадко

мцю), вартсть яко

Ршення товариства з обмеженою вдповдальнстю про зменшення його статутного фонду набира

чинност не ранш як через 3 мсяц псля державно

Звернення стягнення на частку часника у товариств з обмеженою вдповдальнстю по його власних зобов'язаннях не допуска

ться.

При недостатност майна часника для покриття його боргв кредитори вправ вимагати видлення частки часника-боржника у порядку, передбаченому статтею 55 цього Закону.

Вищим органом товариства з обмеженою вдповдальнстю

збори часникв. Вони складаються з часникв товариства або призначених ними представникв.

Представники часникв можуть бути постйними або призначеними на певний строк. часник вправ в будь-який час замнити свого представника у зборах часникв, сповстивши про це нших часникв.

Учасник товариства з обмеженою вдповдальнстю вправ передати сво

Учасники мають кльксть голосв, пропорцйну розмру

Збори часникв товариства обирають голову товариства.

Збори часникв вважаються повноважними, якщо на них присутн часники (представники часникв), що володють у сукупност бльш як 60 вдсотками голосв, питань, як потребують одностайност, - вс часники.

Брати часть у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органв, як не

часниками товариства. Учасники зборв, як беруть часть у зборах, ре

струються з зазначенням клькост голосв, який ма

кожний часник. Цей перелк пдпису

ться головою та секретарем зборв.

Будь-який з часникв товариства з обмеженою вдповдальнстю вправ вимагати розгляду питання на зборах часникв за мови, що воно було ним поставлено не пзнше як за 25 днв до початку зборв.

У випадках, передбачених становчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допуска

ться прийняття ршення методом опитування. У цьому випадку проект ршення або питання для голосування надсилаються часникам, як повинн у письмовй форм сповстити по них свою думку. Протягом 10 днв з моменту одержання повдомлення вд останнього часника голосування вс вони повинн бути пронформован головою про прийняття ршення. Ршення методом опитування вважа

ться прийнятим при вдсутност заперечень хоча б одного з часникв.

Голова зборв товариства органзу

ведення протоколу. Книга протоколв ма

бути у будь-який час надана часникам товариства. На

Збори часникв товариства з обмеженою вдповдальнстю скликаються не рдше двох разв на рк, якщо нше не передбачено становчими документами.

Позачергов збори часникв скликаються головою товариства при наявност обставин, зазначених в становчих документах, у раз неплатоспроможност товариства, також у будь-якому ншому випадку, якщо цього потребують нтереси товариства в цлому, зокрема, якщо виника

загроза значного скорочення статутного фонду.

Збори часникв товариства повинн скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володють у сукупност бльш як 20 вдсотками голосв, мають право вимагати скликання позачергових зборв часникв у будь-який час з будь-якого приводу, що стосу

ться дяльност товариства. Якщо протягом 25 днв голова товариства не виконав зазначено

Про проведення загальних зборв товариства учасники повдомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу мсця проведення зборв та порядку денного. Повдомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днв до скликання загальних зборв. Будь-який з часникв товариства вправ вимагати розгляду питання на зборах часникв за мови, що воно було ним поставлене не пзнше як за 25 днв до початку зборв. Не пзнше як за 7 днв до скликання загальних зборв часникам товариства повинна бути надана можливсть ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним зборв. З питань, не включених до порядку денного, ршення можуть прийматися тльки за згодою сх часникв, присутнх на зборах.

У товариств з обмеженою вдповдальнстю створю

ться виконавчий орган: колегальний (дирекця) або одноособовий (директор). Дирекцю очолю

генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також особи, як не

часниками товариства.

Дирекця (директор) виршу

с питання дяльност товариства, за винятком тих, що входять до виключно

Дирекця (директор) пдзвтна зборам часникв органзу

виконання

Генеральний директор ма

право без довреност виконувати дÿ вд мен товариства.

нш члени дирекцÿ також можуть бути надлен цим правом.

Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою зборв часникв товариства.

Контроль за дяльнстю дирекцÿ (директора) товариства з обмеженою вдповдальнстю здйсню

ться ревзйною комсúю, що створю

ться зборами часникв товариства з

Переврка дяльност дирекцÿ (директора) товариства проводиться ревзйною комсúю за дорученням зборв, з власно

Ревзйна комся доповда

результати проведених нею переврок вищому органу товариства.

Ревзйна комся склада

висновок по рчних звтах та балансах. Без висновку ревзйно

Ревзйна комся ма

право ставити питання про скликання позачергових зборв часникв, якщо виникла загроза сутт

вим нтересам товариства або виявлен зловживання службовими особами товариства.

Учасник товариства з обмеженою вдповдальнстю, який систематично не викону

або неналежним чином викону

обов'язки, або перешкоджа

сво

Товариством з додатковою вдповдальнстю визна

ться товариство, статутний фонд якого подлений на частки, визначених установчими документами розмрв. часники такого товариства вдповдають по його боргах сво

Граничний розмр вдповдальност часникв передбача

ться в становчих документах.

Повним визна

ться таке товариство, вс часники якого займаються спльною пдпри

мницькою дяльнстю несуть солдарну вдповдальнсть за зобов'язаннями товариства см сво

Ведення справ повного товариства здйсню

ться за загальною згодою всх часникв.

Ведення справ товариства може здйснюватися або всма часниками, або одним чи клькома з них, як виступають вд мен товариства. В останньому випадку обсяг повноважень часникв визнача

ться дорученням, яке повинно бути пдписано рештою часникв товариства.

Якщо в становчому договор визначаються деклька часникв, як надляються повноваженнями на ведення справ товариства, то передбача

ться, що кожен з них може дяти вд мен товариства самостйно. В установчому договор може бути вдзначено, що так часники мають право вчиняти вдповдн дÿ лише спльно.

Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов'язан надавати решт часникв на

Повноваження часника на ведення справ товариства припиняються повнстю або частково з припиненням дяльност самого товариства у зв'язку з вдмовою часника вд доручення чи скасування доручення на вимогу хоча б одного з решти часникв.

Учасник,який дяв у спльних нтересах, не маючи повноважень, у випадках, коли його дÿ не будуть схвален рештою часникв, вправ ставити вимогу до товариства вдшкодувати витрати за мови, якщо доведено, що внаслдок його дй товариство зберегло чи вдповдно надбало майно, яке перебльшу

за вартстю понесен товариством витрати.

Передача часником повного товариства сво¿ частки (? частини) ншим часникам цього товариства або третм особам може бути здйснена лише за згодою всх часникв.

З передачею частки (? частини) третй особ здйсню

ться одночасно перехд с㺿 сукупност прав та обов'язкв, що належали учаснику, який вибув з повного товариства або вдступив частину сво¿ частки.

При реорганзацÿ юридично

Правонаступник (спадко

мець) несе вдповдальнсть за борги часника перед повним товариством, також за борги товариства перед третми особами, що виникли за час дяльност товариства.

У раз вдмови правонаступника (спадко

мця) вд вступу до повного товариства або вдмови товариства у прийнятт правонаступника (спадко

мця) йому виплачують вартсть частки, що належить реорганзованй юридичнй особ (спадко

мцю), розмр яко

Учасники повного товариства не вправ вд свого мен та в сво

У раз порушення правил, встановлених цúю статтею, часники повного товариства зобов'язан компенсувати збитки, заподян товариству цими дями.

Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пзнше як за 3 мсяц.

Вихд з товариства, що було створено на визначений строк, допуска

ться лише при наявност поважних причин та з мови, що попередження про це надйшло не пзнше як за 6 мсяцв.

Якщо при виход часника з повного товариства зберга

ться товариство, часнику сплачу

ться вартсть його внеску вдповдно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу часника та згодою товариства вклад може бути повернено повнстю або частково в натуральнй форм.

Учаснику, який вибув, сплачу

ться належна йому частина прибутку, одержаного товариством у даному роц. Майно, передане учасником товариству тльки для користування, поверта

ться в натуральнй форм без винагороди.

Учасник повного товариства, який систематично не викону

чи не належним чином викону

обов'язки або перешкоджа

сво

Звернення стягнення на частку учасника в повному товариств по його власних зобов'язаннях не допуска

ться. При недостатност майна часника для покриття боргв по зобов'язаннях кредитори можуть вимагати у встановленому порядку квдацÿ товариства або видлення дол часника-боржника.

Решта часникв вправ з метою збереження товариства видлити частку часника-боржника в грошовй або натуральнй форм вдповдно до балансу, складеного на день вибуття такого часника з товариства.

Якщо при квдацÿ повного товариства виявиться, що наявного майна не вистача

для сплачування всх боргв, за товариство у недостатнй частин несуть солдарну вдповдальнсть його часники см сво

Учасник, який сплатить повнстю борги товариства, вправ звернутися з регресною вимогою у вдповднй частин до решти часникв, як несуть перед ним вдповдальнсть пропорцйно сво

Командитним товариством визна

ться товариство, яке включа

поряд з одним або бльшстю часникв, як несуть вдповдальнсть за зобов'язаннями товариства всм сво

Якщо у командитному товариств беруть часть два або бльше часникв з повною вдповдальнстю, вони несуть солдарну вдповдальнсть по боргах товариства.

В становчому договор стосовно вкладникв вказу

ться тльки сукупний розмр

Вкладник може вступити до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеральних вкладв.

Вкладники командитного товариства мають право:

дяти вд мен командитного товариства тльки у раз наявност доручення згдно з ним;

у раз квдацÿ товариства вимагати повернення вкладу ранше часникв з повною вдповдальнстю;

вимагати подання

Вкладники командитного товариства повинн вносити вклади додатков внески у розмр, способами у порядку, передбачених становчим договором.

Сукупний розмр часток вкладникв не повинен перевищувати 50 процентв майна товариства, зазначеного в становчому договор.

На момент ре

страцÿ командитного товариства кожний з вкладникв повинен внести не менш 25 вдсоткв свого внеску.

Управлння справами командитного товариства здйсню

ться тльки часниками з повною вдповдальнстю.

У командитному товариств, де

тльки один учасник з повною вдповдальнстю, правлння справами здйсню

ться цим учасником самостйно.

Вкладники не вправ перешкоджати дям часникв з повною вдповдальнстю по правлнню справами командитного товариства.

Якщо вкладник командитного товариства здйсню

году вд мен в нтересах товариства без вдповдних повноважень, то у раз схвалення його дй командитним товариством вн разом з учасниками з повною вдповдальнстю вдповда

по год перед кредиторами см сво

Якщо схвалення не буде одержано, вкладник вдповда

перед третьою особою самостйно см сво

Вкладник командитного товариства вдповда

за борги товариства, як виникли до його вступу у товариство, перед третми особами, у тому ж порядку, як нш вкладники.

При вибутт сх вкладникв часники з повною вдповдальнстю вправ замсть квдацÿ товариства перетворити його в повне товариство. У цьому випадку, як у випадку квдацÿ товариства, необхдно внести вдповдн змни до становчого договору державного ре

стру.

Список використано

1.      Конституця кра

2.      Цивльний кодекс Укра

3.      Закон кра

4.      Закон кра

5.      Закон кра

6.      Закон кра

7.      Дзер О. В. ЗобовТязальне право- К.: Юрнком

нтер, 1998р. Ц 910с.

8.      Дзер О. В. Цивльне право кра

9.      Пдопригора О. А., Боброва Д. В. Цивльне право - Вентур, 1997р. - 479с.

10.  Пилипенко А. Я., Щербина В. С. Господарське право - Вентур, 1996р. - 287с.