Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Правовое регулирование обращения ценных бумаг

Мета задач дослдженняМетодологчну основу дипломного дослдження

Процеси ринкових реформ у сувереннй кра

Сьогодн в кра

1.а

Розвиток товарного виробництва на певному етап призвондить до появи у його часникв гостро

У рол тих, хто потребу

додаткового капталу, головним чином, виступають держава та рзн суб'

кти пдпри

мницько

Пд фнансовим ринком розумúться сукупнсть правових вдносин грошового характеру, як виникають мж його часнниками в процес купвл-продажу фнансових активв пд впливом попиту та пропозицÿ на позичковий каптал.

Метою творення та функцонування фнансового ринку

акумулювання й ефективне розмщення заощаджень в екононмц, стан яко

Фнансовий ринок, поряд з великою клькстю всляких ринкв, що вза

модють мж собою,

складовою частиною загального ринкового простору. Поняття фнансового ринку охоплю

рзномантн ринки, котр складаються з багатьох нститутв. Кожний ринок ма

справу з певним типом зобонв'язань (цнних паперв), обслугову

певних його часникв 1 дú на певнй територÿ.

Вс ринки можна класифкувати за деклькома критерями.

За сферою поширення вирзняють свтов, нацональн, регнональн та мсцев ринки'.

Ринки подляють також на первинн, тобто так, на яких нов випуски зобов'язань продаються та купуються вперше, вторинн - так, на яких вдбуваються подальш продаж купвля непогашених зобов'язань. Подл на первинн та втонринн може бути здйснений для ринкв, на яких обертаються зобов'язання у вигляд цнних паперв, також деяких видв позик та нших фнансових активв.

Головною особливстю первинного ринку цнних паперв, наприклад,

те, що нвестори, придбаючи цнн папери, сво

Вторинний ринок цнних паперв, у свою чергу, признанчений для обмну ранше випущених фондових нструментв² мж нвесторами. Так, наприклад, якщо вперше випущен акцÿ продаються та купуються лише на первинному ринку, то вс

Вторинн ринки не збльшують обсягу фнансових активв, але

Представники економчних наук пропонують сво

) ринки матеральних активв та ринки фнансових активв. На ринках матеральних активв, як називають також риннками вдчутних або реальних активв, обертаються товари та нше майно, на фнансових ринках - частки капталу (акцÿ), облгацÿ, вексел та нш вимоги на реальн активи;

б) ринки спот; ринки ф'ючерсв. На першому з них купвля та продаж мають здйснюватись на мовах "спот", тобто пронтягом деклькох днв. На другому - до яко

в) ринки грошей, тобто кредитних зобов'язань тривалстю до одного року;

г) ринки капталв, котр

ринками довгострокових (понад один рк) кредитних зобов'язань часток капталу акцонернних товариств;

д) ринки споживчого кредиту, де надаються позички на придбання споживчих товарв, на навчання та вдпочинок тощо.

Слд вдзначити, що деяк ринки, на яких обертаються донсить однордн матеральн або фнансов активи, можуть вхондити до складу нших, бльш об'

мних, ринкв. Саме до тако

Поняття "фнансовий ринок"

дуже широким, оскльки воно охоплю

не тльки фнансов зв'язки, але значну кльнксть форм кредитних вдносин.

Беручи до ваги форми обертання грошових ресурсв на фнансовому ринку, в його склад можна видлити ринок баннквських кредитв ринок цнних паперв.а

Ринок банквських кредитв

собою сукупнсть правонвдносин, що виникають з приводу надання кредитними становами платних позик, як мають бути повернен. Платн позики надаються без оформлення спецальних документв, як можуть самостйно продаватися, придбаватися чи понгашатися.

Ринок цнних паперв

собою сукупнсть вдносин цивльно-правового характеру, що опосередковують рух капнталв у форм цнних паперв. Вн доповню

у структур фннансового ринку ринок банквських кредитв тсно вза

модú з ним.

сну

багато рзновидв ринкв, на яких можуть кладатися годи щодо купвл та продажу цнних паперв. Вс ц риннки являють собою складов частини

диного ринку цнних паперв.

За способом органзацÿ торгвл видляють стихйний та органзований фондов ринки.

Найбльш простою формою органзацÿ фондово

Органзован ринки, у свою чергу, снують у вигляд проснтих подвйних аукцонних ринкв.

Торгвля на простому аукцонному фондовому ринку здйнсню

ться шляхом аукцону, пд яким розумúться спосб продажу товарв або цнних паперв на основ конкурсу покупцв, за яким об'

кт торгвл попередньо виставля

ться для огляду та ознанйомлення¹. Прост аукцонн ринки функцонують тим спшннше, чим бльш моноползован продавц чим бльшим

попит на певн фондов нструменти.

Окрм простих аукцонв, для торгвл фондовими цнноснтями можуть використовуватись системи подвйно

Простий та подвйний аукцонн фондов ринки можуть функцонувати у вигляд онкольних ринкв або безперервних аукцонв.

У рамках онкольно

У випадку, коли цнн папери постйно користуються станбльним попитом постйно пропонуються, доцльною ста

органзаця безперервних аукцонних ринкв, у рамках яких доручення на купвлю або продаж фондових нструментв винконуються негайно псля

За мсцем проведення торгв видляють бржовий та позабржовий ринки цнних паперв.

На бржовому ринку торгвля цнними паперами здйснюн

ться на фондових бржах, порядок створення та дяльност яких встановлю

ться чинним законодавством кра

Позабржовий

з фондовими нструментами, як не допущен до торгв на фондовй брж. Крм того, на позабржовому фондовому ринку можуть обертатися цнн папери, як

предметом бржових операцй.

Як будь-який нший ринок, ринок цнних паперв форнму

ться виходячи з попиту пропозицÿ, також рвноважуючи

Завданням ринку цнних паперв

створення мов та занбезпечення, по можливост, бльш повного та швидкого перенливу збережень в нвестицÿ за цною, яка задовольняла б обидв ц сторони.

Формування цивлзованого ринку цнних паперв в Укра

Укра

Разом з тим вже

перш, нод досить негативн, уроки. Зокрема, так прикр розчарування, як протиправна дяльнсть деяких доврчих товариств фнансових посередникв на риннку цнних паперв. Причина цього - недосконалсть законондавчо

Слд вдзначити, що становлення кра

невелик обсяги нелквднсть;

неоформленсть у макроекономчному розумнн;

нерозвиненсть матерально бази, технологй торгвл, регунлятивно

ослаблена роль державного регулювання, що поясню

ться його роздробленою системою (Ч8 державних органв прямо впливають на ринок регулюють його);

високий ступнь сх ризикв, пов'язаних з цнними папенрами (доходного ризику, ризику квдност, полтичного, занконодавчого та нших ризикв); дуже висок технчн ризики (ризик неврегульованост розрахункв по цнних паперах, ринзик переказу коштв тощо); високий рвень нфляцÿ, падння валютного курсу карбонванця призводять до негативного процента, що робить ненефективними нвестицÿ в цнн папери порвняно з нвеснтицями в реальн активи;

значн масштаби грюндерства, агресивна полтика заснунвання нежитт

здатних компанй;

вдсутнсть вдкритого доступу до макро- та мкроекономчно

вдсутнсть крупних, з тривалим досвдом роботи, нвестинцйних нститутв, що заслуговують громадсько

вдсутнсть достатньо

гресивнсть, гостра конкуренця за вдсутност традицй длово

Стихйно в кра

Модел ринкв цнних паперв нших кра

Слд вдзначити, що кра

проаналзувати нацональн законодавства нших кра

Сьогодн проритетн напрямки подальшого розвитку риннку цнних паперв Укра

Вдповдно до концепцÿ, для того, щоб фондовий ринок кра

Концепцúю також визначено основн засади системи ренгулювання фондового ринку, забезпечення обгу цнних паперв, функцонування бржового та позабржового ринкв, основи оподаткування страхування на фондовому ринку, а також його нформацйного, технчного та кадрового забезпечення.

Досить детально в концепцÿ розроблен питання основних напрямкв розвитку нструментарю фондового ринку, особливостей дяльност його суб'

ктв та нститутв нфранструктури.

Забезпечення обороту фнансових ресурсв на фондовому ринку здйсню

ться через цнн папери та похдн вд них фондов нструменти. Законодавчими та нормативними актами визначено перелк видв цнних паперв, що можуть обертатися на фондовому ринку кра

2. Загальна правова характеристика окремих видв цнних паперв

Перелк видв цнних паперв, як можуть випускатися обертатися в кра

кцÿ;

облгацÿ внутршнх республканських мсцевих позик;

облгацÿ пдпри

мств;

казначейськ зобов'язання республки;

ощадн сертифкати;

вексел;

приватизацйн папери.

кцúю,Перший прототип акцй з'явився в СРСР псля прийняття Радою Мнстрв СРСР постанови вд 15 жовтня 1988 р. № 1195 "Про випуск пдпри

мствами органзацями цнних паперв", яка дозволила випуск акцй пдпри

мств та акцй трудових колективв пдпри

мствам органзацям, як перейшли на мови повного господарського розрахунку та самофнансування.

нцатором перших акцй трудового конлективу в кра

Проте справедливим буде зазначити, що правова харакнтеристика акцÿ в законодавств СРСР не була чтко визнанчена, це обумовлено як суб'

ктивними, так об'

ктивнимиа

) акця не являла собою одиницю (частку), на як поднля

ться статутний фонд акцонерного товариства;

б) акця не виконувала функцÿ особливого виду обгового цнного паперу. Як будь-який нший цнний папр, акця ма

служити основнй мет - принесенню прибутку в рзних форнмах. Вказана мета акцÿ була обмежена можливстю одержая дивденду, незважаючи на те, що не його розмр, очкунваний рст курсу акцй нердко ста

основною причиною

в) акця не була документом, в якому закрплений комнплекс прав акцонера.

Вс ц недолки законодавства стали нездоланною переншкодою для активзацÿ процесв акцонування державних пдпри

мств тим самим були однúю з причин, що гальмунвали економчн реформи в кра

Зараз в кра

Зокрема, згдно з п. 2 постанови Верховно

До закнчення вказаного строку пдпри

мства (органзацÿ), що випустили так акцÿ, повинн купити

Вдповдно до ст. 4 Закону кра

Власником акцÿ на пред'явника вважа

ться кожна особа, яка володú нею. У книз ре

страцÿ вказу

ться загальна кльнксть таких акцй на пред'явника. Вони обертаються вльно.

Привлейован акцÿ дають власников переважне право на одержання дивдендв, також на проритетну часть у рознподл майна акцонерного товариства у раз його квдацÿ.

Привлейован акцÿ можуть випускатися з фксованим, у процентах до

У випадку квдацÿ акцонерного товариства за рахунок його майна спочатку задовольняються претензÿ кредиторв, потм претензÿ власникв привлейованих акцй, нарешт, претензÿ держателв простих акцй.

За обсягом сво

Держател облгацй - це кредитори, як, придбавши вказан цнн папери, лише позичили акцонерному товариству певн кошти на строк на мовах, зазначених в облгацÿ, держател акцй е спввласниками акцонерного товариства. У випадку квдацÿ товариства або його банкрутства законнодавство Укра

В обмн на переваги при отриманн дивдендв власники привлейованих акцй не мають права брати часть в правнлнн товариством, якщо нше не передбачено його статутом. Крм того, привлейован акцÿ не можуть бути випущен на суму, що перевищу

10 вдсоткв статутного фонду акцонерного товариства. Доцльнсть встановлення цього десятивдсоткового бар'

ру

досить спрною, оскльки вн значно обменжу

можливост акцонерного товариства в залученн додатнкових коштв, необхдних для господарсько

Прост акцÿ дають

кця повинна мстити так реквзити: фрмове найменунвання товариства та його мсцезнаходження; найменування цнного паперу - "акця"; ? порядковий номер, дату випуску;

вид акцÿ та ? номнальну вартсть; м'я власника (для менно

До акцÿ може додаватись купонний лист на виплату дивндендв, хоч це не

обов'язковою вимогою кра

Основною формою оплати акцй

грошова - в гривнях, у випадках, передбачених статутом, - у вльноконвертованй валют або шляхом передач майна. Акцонерне тованриство, що створю

ться, може прийняти внесок у вигляд споруд, господарського обладнання та нвентарю, також у вигляд нематеральних активв - права на оренду майна, на користування земельними длянками, нтелектуально

Саме тому в Закон кра

За мов нестабльного характеру втчизняного ринку цих паперв це можуть бути лише державн цнн папери та деяк види приватних, зокрема так, що пройшли стинг на фондових бржах.

Чинне в кра

кцонерне товариство випуска

акцÿ в розмр його стантутного фонду або на всю вартсть майна державного пднпри

мства. Збльшення статутного фонду товариства, вдпонвдно до ст. 7 Закону кра

Приймаючи ршення про емсю акцй, емтент повинен враховувати, що

на вдмну вд облгацй, по яких емтент зобов'язаний винплачувати фксований процентний доход незалежно вд результатв дяльност, сума дивдендв по акцях визнача

ться вищим органом правлння акцонерним товариством з рахуванням результатв роботи за рк та фнансового стану емтента;

Проте випуск акцй пов'язаний з певними проблемами для емтента:

продаж акцй збльшу

коло осб, як мають право голосу на загальних зборах акцонерв, що робить правлння тованриством бльш складним;

випуск акцй змушу

товариство розподляти частину сво

Вдповдно до ст. 22 Закону кра

Особливост тако

Якщо подан для ре

страцÿ акцÿ пропонуються для вднкритого продажу, тобто призначен для розмщення мж юриндичними особами та громадянами, коло яких заздалегдь визначити неможливо, то емтент зобов'язаний подати до ДКЦПФР для ре

страцÿ також нформацю про випуск таких акцй. Вдомост, що мстяться в нформацÿ про випуск акцй, не можуть бути давнстю понад шсть мсяцв мають вдпонвдати реальнй дйсност, бути придатними для оцнки госнподарсько-фнансового стану емтента.

нформаця про винпуск акцй ма

бути пдписана емтентом торговцем цнними паперами (якщо емтент користу

ться послугами останнього).

Крм того, нформаця пдляга

обов'язковому опублкуваю в друкованих органах Верховно

) характеристика емтента, саме: фрмове найменування, мсцезнаходження, дата заснування, предмет дяльност, зансвдчен ревзором (аудитором) бухгалтерський баланс розрахунки фнансових результатв (прибуток, збитки) за останн три фнансов роки (або за кожний завершений фнансовий рк з моменту створення, якщо цей строк менше трьох рокв) та нш вдомост;

б) опис длово

в) дан про емсю цнних паперв;

г) перелк результати попереднх емсй цнних паперв також розподл цнних паперв по видах;

д) кльксть менних акцй, випущених емтентом, у тому числ акцй, що знаходяться у власност кервних працвникв;

е) строк погашення (для облгацй).

ДКЦПФР може вдмовити в ре

страцÿ нформацÿ у випадках:

1) наявност в нформацÿ вдомостей, що дозволяють зронбити висновок про невдповднсть мов випуску цнних папенрв чинному законодавству;

2) неповноти нформацÿ про випуск цнних паперв порвняно з вимогами Комсÿ (пункти Ч12 Тимчасового понложення);

3) невдповдност подано

) емтент повинен бути беззбитковим протягом останнх трьох завершених фнансових рокв або з моменту створення, якщо цей строк менше трьох рокв;

6) емтент не повинен мати прострочено

в) емтент повинен мати повнстю сплачений статутний фонд на момент прийняття ршення про випуск облгацй.

Для ре

страцÿ випуску цнних паперв у ДКЦПФР емтент пода

так документи:

1) заяву про ре

страцю випуску цнних паперв;

2) засвдчену копю протоколу ршення про випуск цнних паперв, оформленого згдно з статтями 6 11 Закону кра

3) нотарально засвдчену копю статуту емтента або змн до нього, пов'язаних з збльшенням (зменшенням) статутного фонду. Зразок бланка цнного папера, сертифката акцÿ, якщо випуск здйснювався в паперовй форм;

4) баланс, звт про фнансов результати та

5) копю свдоцтва про державну ре

страцю товариства.

Не пзнше нж через см днв псля закнчення строку вдкритого продажу акцй емтент пода

до ДКЦПФР зансвдчений аудиторською органзацúю звт про наслдки винпуску цнних паперв.

Слд зазначити, що ре

страця випуску акцй або нфорнмацÿ про випуск акцй, що провадиться ДКЦПФР, не може розглядатися як гарантя вартост цих цнних паперв (ст. 22 Закону кра

Вдповдними наказами ДКЦПФР також затверджен нш нормативн документи, що регулюють питання державно

До таких документв необхдно вднести:

1) Тимчасове положення про порядок ре

страцÿ випуску акцй вдкритих акцонерних товариств, створених з державнних пдпри

мств у процес приватизацÿ, та нформацÿ про

Вдповдно до цього Тимчасового положення ре

стру

ться перший випуск (емся) акцй вдкритих акцонерних тованриств, створених з державних пдпри

мств у процес привантизацÿ, та нформаця про

Так акцÿ допускаються для розмщення:

серед працвникв пдпри

мства на пльгових мовах, передбачених ст. 25 Закону кра

для вдкритого (вльного) продажу - не ранш як через 30 календарних днв псля опублкування нформацÿ про

2) Тимчасове положення про порядок ре

страцÿ випуску акцй вдкритих акцонерних товариств, створених у процес корпоратизацÿ пдпри

мств, та нформацÿ про

Вдповдно до цього Тимчасового положення ре

стру

ться перший випуск (емся) акцй вдкритих акцонерних товариств, створених у процес корпоратизацÿ пдпри

мств вдпонвдно до казу Президента кра

Ц акцÿ можуть бути представлен для розмщення:

серед працвникв пдпри

мства на пльгових умовах, пенредбачених ст. 25 Закону кра

шляхом вдкритого (вльного) продажу - не ранш як через 30 календарних днв псля опублкування нформацÿ про винпуск акцй;

3) Тимчасове положення про порядок ре

страцÿ випуску акцй вдкритих акцонерних товариств, створених вдповдно до казу Президента кра

кцÿ цих емтентв допускаються для розмщення:

серед осб, як мають згдно з чинним законодавством кра

для вдкритого продажу - псля опублкування нформацÿ про

4) Тимчасове положення про порядок збльшення статутнного фонду акцонерного товариства у зв'язку з ндексацúю основних фондв.

Це Тимчасове положення не поширю

ться на акцонерн товариства, статутний фонд яких визначений з рахуванням результатв ндексацÿ основних фондв.

Вдповдно до Тимчасового положення, акцонерне тованриство, яке провело ндексацю балансово

Для збльшення статутного фонду у зв'язку з ндексацúю акцонерне товариство:

прийма

ршення про збльшення статутного фонду на сунму ндексацÿ основних фондв шляхом додаткового випуску акцй або збльшення номнально

ре

стру

в Державнй комсÿ з цнних паперв та фондонвого ринку публку

в становленому порядку нформацю про додатковий випуск акцй або збльшення номнально

вносить змни до статуту, пов'язан з збльшенням статутнного фонду, ре

стру

так змни в становленому порядку;

на пдстав документв, що засвдчують ре

страцю випуску акцй та змни статуту, вдобража

у бухгалтерському облку збльшення статутного фонду;

розподля

акцÿ додаткового випуску серед акцонерв або обмню

ранше випущен акцÿ на акцÿ нового номналу.

Ршення про збльшення статутного фонду акцонерного товариства на суму ндексацÿ основних фондв прийма

ться загальними зборами акцонерного товариства у порядку, винзначеному статтями 4Ч44 Закону кра

Якщо сума ндексацÿ не перевищу

одн㺿 третини статутнного фонду акцонерного товариства, то збльшення його статутного фонду може бути здйснено за ршенням правнлння за мови, якщо таке передбачено статутом акцонерного товариства.

кцÿ додаткового випуску розподляються серед акцоненрв пропорцйно

Якщо на момент прийняття ршення про додатковий винпуск акцй вдбулася змна власника акцй, то вс права зобов'язання щодо отримання акцй додаткового випуску переходять до нового акцонера.

Ре

страця додаткового випуску акцй та нформацÿ про додатковий випуск акцй здйсню

ться у порядку, передбаченному Тимчасовим положенням про порядок ре

страцÿ винпуску акцй облгацй пдпри

мств та нформацÿ про

Варто вдзначити, що для акцонерних товариств, акцÿ яких перебувають у загальнодержавнй власност, особливост збльшення статутного фонду шляхом ндексацÿ визначаютьнся Положенням про порядок здйснення додаткового випуску акцй у зв'язку з проведенням ндексацÿ основних фондв збльшенням статутного фонду вдкритих акцонерних тованриств, акцÿ яких перебувають у загальнодержавнй власност, затвердженим постановою Кабнету Мнстрв кра

Випуск акцй у процес ндексацÿ основних фондв ма

сво

Зменшення статутного фонду акцонерного товариства здйсню

ться шляхом зниження номнально

Придбана акця сама по соб ще не да

? власнику гараннтованого прибутку. Дивденди по акцях виплачуються за пднсумками року за рахунок прибутку, що залиша

ться в розпонрядженн акцонерного товариства псля сплати встановлених законодавством податкв та нших платежв у бюджет. Проте в мовах ринково

сторя акцонерно

У перод становлення ринкових вдносин в кра

Випуск та обг облгацй в кра

сторя цнних паперв Росйсько

Радянська влада регулярно використовувала державн облгацйн позики з метою залучення коштв для потреб нанродного господарства. Так позики були започаткован в пернод непу, активно випускались наприкнц 30-х та в 40- роки продовжувались аж до 1982 року. В них також була виконристана система виграшв. Вказан облгацÿ випускалися на пред'явника фактично могли передаватися вд одного власнника до ншого. Однак через примусово-добровльний поряндок

Проблеми, пов'язан з виконанням зобов'язань по облганцях СРСР щодо сво

Сьогодн чинне законодавство кра

Ршення про випуск облгацй внутршнх республканнських мсцевих позик приймаються, вдповдно, Кабнетом Мнстрв Укра

Облгацÿ пдпри

мств

страцÿ цього випуску в ДКЦПФР. Якщо облгацÿ пропоннуються для вдкритого продажу, емтент зобов'язаний подати до ДКЦПФР для ре

страцÿ також нформацю про випуск таких облгацй. Ре

страця випуску облгацй та нформацÿ про випуск облгацй здйсню

ться в порядку, визначеному Тимчасовим положенням про порядок ре

страцÿ випуску акцй облгацй пдпри

мств та нформацÿ про

№ 210.

Облгацÿ можуть випускати пдпри

мства всх передбаченних законодавством кра

По-перше, до того, як акцонерне товариство нараху

дивнденди по акцях, воно повинне забезпечити виплату вдсоткв по облгацях, як включаються у витрати пдпри

мства.

По-друге, у раз банкрутства акцонерного товариства в першу чергу виконуються його зобов'язання перед держатенлями облгацй та ншими кредиторами, лише потм активи, що залишилися, розподляються мж акцонерами.

кцонерн товариства можуть випускати облгацÿ на суму, що становить не бльше 25 вдсоткв вд розмру статутного фонду лише псля повно

Тому ч. 6 ст. 11 Закону кра

"Емтенти можуть випускати облгацÿ пдпри

мств на суму, що становить не бльше 25 вдсоткв вд розмру статутного фонду, лише псля повно

У раз невиконання чи несво

часного виконання емтентом сво

Облгацÿ можуть випускатися менними на пред'явника, процентними безпроцентними (цльовими), що вльно обернтаються або з обмеженим колом обгу.

Оплачуються облгацÿ всх видв у гривнях, у випадках, передбачених умовами

Термн, на який випускаються облгацÿ, законодавством кра

Кошти вд розмщення облгацй направляються на цл, визначен при

налз стану кра

Випуск облгацй, рвно як отримання банквського крендиту, не в сх випадках

виправданим для емтента, оскльки такий спосб залучення вльних коштв нвесторв ма

певн недолки.

По-перше, розмр коштв, як можна одержати на ринку облгацй, дуже обмежений. Структура пасивв у баланс емтента може не дозволити значно збльшити розмри сво

По-друге, емтенти облгацй змушен докладати значних зусиль для забезпечення високо

Емся облгацй може здйснюватись практично всма суб'

ктами пдпри

мницько

Так, у 1995 роц жодне з приватизованих пдпри

мств не випускало облгацй, у 1996 роц

Дещо нша картина з облгацями внутршньо

Незважаючи на це за рахунок реалзацÿ облгацй внутнршньо

Пдвищення темпв нфляцÿ у вересн та жовтн 1995 року призвело до зниження цн на державн облгацÿ. Так, пончинаючи з 17-го аукцону, середньозважен цни були постйнно нижче за номнал. Вдповдно зросла доходнсть цих облнгацй, яка, наприклад, на останньому, 23-му, аукцон досягла 101,9 вдсотка рчних³.

В мовах полтично

Подальшим кроком на шляху активзацÿ випуску облгацй в кра

Цьому виду облгацй необхдно придлити особливу вагу, адже досвд нших кра

Однúю з базових мов досягнення полтично

В кра

Казначейськими зобов'язаннямиВ кра

б) середньостроков - вд одного року до п'яти рокв; в) конроткостроков Ч до одного року.

Кошти вд реалзацÿ казначейських зобов'язань спрямовунються на покриття поточних видаткв державного бюджету. Виплата доходу по казначейських зобов'язаннях здйсню

ться вдповдно до мов

Ршення про випуск короткострокових казначейських зонбов'язань прийма

ться Мнстерством фнансв кра

У ршенн про випуск казначейських зобов'язань визначанються мови

Випуск деяких видв казначейських паперв, як свдчить практика багатьох кра

Доцльно також звернутися до досвду США, де практинку

ться випуск казначейських паперв деклькох класичних видв. Залежно вд строку та мов випуску казначейськ пнн папери в США випускаються у вигляд казначейських вексенлв (на 3, 6 12 мсяцв), казначейських нот (на 2, 3, 4, 5, 7 10 рокв) казначейських облгацй (на 2Ч30 рокв).

Неважко зрозумти, що такий досить широкий асортимент та висока квднсть казначейських цнних паперв роблять

Цей досвд заслугову

детального вивчення може бути використаний для вдосконалення системи казначейських цнних паперв в кра

Казначейськ вексел можуть використовуватися

погашення кредиторсько

продажу юридичним особам, як

резидентами вдповдно до законодавства Укра

застави з метою забезпечення зобов'язань перед резиденнтами вдповдно до законодавства про заставу;

зарахування до сплати податкв до державного бюджету за бажанням векселедержателя. Воно може бути здйснено у будь-який момент до настання термну платежу за казнанчейським векселем.

Погашення казначейських векселв здйсню

ться Головним правлнням Державного казначейства шляхом:

перерахування на рахунок пред'явникв казначейських векселв грошових коштв у розмр вдповдних вексельних сум;

зарахування казначейських векселв до сплати

Головне правлння Державного казначейства щомсяця публку

нформацю про обсяг випуску казначейських вексенлв, термни

Таким чином, в кра

Наступним видом цнних паперв, допущеним до обгу в кра

Ощадним сертифкатом визна

ться письмове свдоцтво банку про депонування грошових коштв, яке засвдчу

право вкладника на одержання псля закнчення встановленого стронку депозиту вдсоткв по ньому (ст. 18 Закону кра

Ощадн сертифкати видаються строков (пд певний догонврний вдсоток на визначений строк) або до запитання, ме та на пред'явника.

Пдпри

мства та громадяни, як бажають придбати ощаднний сертифкат банку, здйснюють оплату в розмр номнальнно

Початком вдлку термну володння сертифкатом

дата його продажу покупцев. За кожн повн, наприклад, 12 (6 або 3) мсяцв володння сертифкатом до запитання банк нарахову

договрний вдсоток вд величини номналу цнного паперу, про що банк може робити позначки на звонротнй сторон бланку.

В кра

На кра

Нацональний банк кра

Ощадн сертифкати Нацонального банку кра

Власники ощадних сертифкатв Нацонального банку Укра

Викуп ощадних сертифкатв Нацонального банку Укра

У той час, коли роль ощадних сертифкатв на втчизнянонму ринку цнних паперв безумовно зменшилась, активнсть обгу деяких нших паперв значно зросла. Це, в першу чергу, стосу

ться ще одного виду класичного цнного папера - векселя.

Векселем визна

ться цнний папр, який засвдчу

безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити псля настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) (ст. 21 Закону кра

Вексель з'явився в Росйськй мперÿ набагато пзнше, нж вн остаточно затвердився в квроп як засб платежу та доходний цнний папр. Офцйно вексельний обг у Росйськй мперÿ було введено Вексельним статутом 1729 року¹.

Вексельний обг у нашй кра

Псля прийняття Закону кра

Кабнет Мнстрв кра

В кра

Простим

ться вексель, за яким зобов'язання безнумовно

просте нчим не обумовлене обцяння сплатити визначену суму; зазначення строку платежу; зазначення мсця, де ма

бути здйснений платж; найменування того, кому або за нанказом кого платж повинен бути здйснений; зазначення дати мсця складення векселя; пдпис того, хто вида

документ (векселедавця).

Простий вексель, строк платежу в якому не вказано, рознгляда

ться як такий, що пдляга

оплат за пред'явленням. У раз вдсутност особливого зазначення мсце складення донкумента вважа

ться мсцем платежу разом з тим мсцем проживання векселедавця.

Переказним

ться вексель, за яким зобов'язання сплати вказано

Отже, в переказному вексел, як в простому, мститься абстрактне зобов'язання векселедавця сплатити певну суму векселедержателю. Не можна погодитися з Г.Ф. Шершеневичем щодо того, що це зобов'язання

мовним³, оскльки векселедавець бере на себе зобов'язання оплатити вексель без будь-яких мов. У практичнй дяльност функцÿ платникв найчастше виконують банки, де векселедавц збергають на рахунках сво

Переказний вексель мстить так реквзити: найменування "вексель", яке включене безпосередньо в текст на мов, якою цей документ складений; простий нчим не обумовлений наказ сплатити визначену суму; найменування того, хто понвинен платити (платника); зазначення строку платежу; зазнанчення мсця, де ма

бути здйснений платж; найменування того, кому або за наказом кого платж повинен бути здйсннений; зазначення дати мсця складення векселя; пдпис того, хто вида

документ (векселедавця).

Слд мати на ваз, що вексельний обг ефективний при значному наповненн ринку товарами. Тльки за таких обстанвин продавець почина

шукати покупця та створю

для нього найбльш вигдн мови. У процес становлення ринку та пднвищення динамчност нашо

по-перше, вн за сво

ю природою

цнним папером, який дозволя

оперативно виршувати багато складних господарнських фнансових проблем;

по-друге, комерцйн банки та пдпри

мницьк структури вже накопичили певний досвд проведення господарських операцй з використанням векселв;

по-трет

, вексель розгляда

ться рядом кра

по-четверте, якщо взяти до ваги значну кльксть норнмативних актв, як регулюють порядок випуску та викориснтання векселв, то можна стверджувати, що в кра

Першим пдтвердженням зростання рол векселя на фнаннсовому ринку кра

Передача цих векселв могла здйснюватись векселедержателем шляхом ндосаменту ншим суб'

ктам пдпри

мницько

Другим кроком у напрямку пдвищення рол векселв стало прийняття у травн 1995 року спльно

З метою подальшого розширення сфери обгу векселв у господарському оборот кра

Необхдно зазначити, що згдно з чинним законодавством кра

використовувати вексел, також виступати векселедавнцями, акцептантами, ндосантами авалстами можуть тльки юридичн особи - суб'

кти пдпри

мницько

вексел можуть видаватись лише для оплати за поставлену продукцю, виконан роботи та надан послуги, за винятком векселв Мнстерства фнансв, Нацонального та комерцйнних банкв;

вексельний бланк може заповнюватись друкованим та недрукованим способами;

сума платежу за векселем обов'язково вказу

ться цифрами та терами;

вексель пдписують кервник головний бухгалтер юриндично

Для подальшого розвитку ринку векселв в кра

Щоб никнути тако

По-перше, запроваджена процедура державно

По-трет

, здйснен заходи, спрямован на створення кнвдного вторинного ринку векселв. Лквдний вторинний ринок, на якому провадиться котирування цн на вексел, ма

снувати для того, щоб кожний нвестор знав: вексел, якими вн володú, можуть бути продан в будь-який час.

За активзацÿ вексельного обгу на фондовому ринку кра

сну

думка щодо введення обов'язкового попереднього денпонування емтентом векселв певних коштв для подальшого погашення (спецальн вексельн резерви)². З позицÿ захисту прав векселедержателв цей спосб вбача

ться найбльш надйним.

Таким чином, можна зробити висновок про необхднсть проведення в кра

внесення змн до Цивльного кодексу кра

внесення змн до Арбтражно-процесуального та Цивльно-процесуального кодексв кра

Без здйснення вказаних заходв справне функцонування вексельного обгу в Укра

Поряд з класичними видами цнних паперв (акцями, облнгацями, векселями та ншими), в кра

Приватизацйн папериПд приватизацúю державного майна розумúться вдчунження майна, що перебува

в загальнодержавнй комунальннй власност, на користь фзичних недержавних юридичних осб. Для забезпечення повноправно

Вдповдно до ст. 1 Закону кра

Право на отримання у власнсть приватизацйних паперв мають с громадяни Укра

З метою захисту майнових нтересв рядових громадян передбачено випуск лише менних приватизацйних паперв. Приватизацйн папери не пдлягають вльному обгу,

Вказан цнн папери можуть бути обмнен на документи, що засвдчують право власност на придбан об'

кти принватизацÿ, особисто громадянами або через фнансових понсередникв (нвестицйн фонди компанÿ та доврч товариства).

Громадянам кра

менна форма приватизацйних паперв, з одного боку, значно знизила темпи приватизацÿ та формування втчизнянного ринку цнних паперв, складнила процес ре

страцÿ та перере

страцÿ прав власност на цнн папери. З ншого боку, вона, певною мрою, мала гарантувати право громадян кра

Незважаючи на це, в 199Ч1995 рр. в кра

Оскльки вторинний обг приватизацйних майнових сертифкатв в кра

На початкових етапах приватизацÿ приватизацйн майнов сертифкати снували лише у форм безготвкових депозинтв - рахункв у вддленнях Ощадного банку кра

Депозитний рахунок вдкривався в станов банку тльки за пред'явлення платжного доручення, виданого органом приватизацÿ або посередницькою органзацúю для проведея розрахунку за об'

кт приватизацÿ. Президент Укра

Приватизацйн житлов чеки, вдповдно до постанови Канбнету Мнстрв Укра

Указом Президента кра

Особливстю кра

Ще одним видом нових фондових нструментв, що з'явинлися на кра

нвестицйним сертифкатом визна

ться цнний папр, який випуска

ться нвестицйним фондом або нвестицйною комнпанúю да

його власников право на отримання доходу у вигляд дивдендв.

Правовий статус нвестицйних сертифкатв нормативне закрплений у Положенн про нвестицйн фонди та нвеснтицйн компанÿ, затвердженому Указом Президента кра

нвестицйн сертифкати можуть бути менними та на пред'явника. Випускаються вони з метою залучення коштв нвесторв для здйснення спльного нвестування не дають

Якщо емтентом нвестицйних сертифкатв

акцонерне товариство (нвестицйна компаня може бути створена також у форм товариства з обмеженою вдповдальнстю), то номннальна вартсть одного сертифката ма

дорвнювати номнальнй вартост одн㺿 акцÿ, що належить засновникам цього акцонерного товариства.

Щоб випустити нвестицйн сертифкати, емтент повинен класти договр з нвестицйним керуючим, аудитором або аудиторською фрмою, також депозитний договр з депонзитарúм, провести ре

страцю випуску нвестицйних сертинфкатв згдно з Тимчасовим порядком випуску нвестицйних сертифкатв нвестицйного фонду та нвестицйно

нвестицйн фонди мають право здйснювати загальну емнсю нвестицйних сертифкатв на суму, розмр яко

нвестицйн фонди подляються на вдкрит закрит.

Вдкритфонду.

Закрит

нвестицйн сертифкати закритих фондв можуть обмннюватись на приватизацйн папери, якщо ц фонди отримали у встановленому Фондом державного майна кра

Механзм та особливост випуску нвестицйних сертифкантв рзними видами нвестицйних фондв та вза

много фонду нвестицйно

Доходнсть по нвестицйних сертифкатах, випущених в кра

нвестицйн сертифкати вже зайняли досить важливе мсце на нашому фондовому ринку, серед них часто зустрнчаються папери, як заслуговують на вагу нвесторв та нших часникв ринку цнних паперв. Наприклад, досить привабливий тип нвестицйних сертифкатв, як розповсюднжувались за вльно конвертовану валюту, випустив нвестинцйний фонд "

нс-нвест". У по

днанн з добре органзованою продуманою рекламою та високими дивдендами (40 вднсоткв рчних) забезпеченсть цих паперв нерухомстю (сертифкати номнальною вартстю $170 забезпечен одним квадратним метром нерухомост) зробила

Необхдно зазначити, що незважаючи на досить велике поширення й активний обг, правовий статус нвестицйних сертифкатв в" кра

Щоб никнути вказаного протирччя, необхдно шляхом внесення змн до Закону кра

Доцльно також розширити перелк видв цнних паперв, визначений цим Законом, ще одним цнним папером - чеком, яким ма

визнаватись цнний папр, що мстить нчим не обумовлене розпорядження чекодавця банку здйснити спланту вказано

Чеки можуть бути на пред'явника ордерними.

Право, засвдчене чеком на пред'явника, переда

ться шлянхом звичайного вручення папера новому держателю. Передача права за ордерним чеком вдбува

ться шляхом виконання безпосередньо на чеку або на при

днаному до нього листкуа

Окрм розглянутих вище видв цнних паперв, снують нструменти фондового ринку, як по

днують у соб еленменти деклькох видв цнних паперв або являють собою настльки специфчн документи, що

До спецальних (похдних) фондових нструментв ринку цнних паперв належать опцони, варранти, ф'ючерси та нш.

Важливе мсце на ринку похдних фондових нструментв займають опцони (опцонн годи).

Опцон явля

собою

право купвл або продажу будь-якого товару за фксованою цною протягом певного пероду часу, нший часник за грошову премю зобов'язу

ться забезпечити у раз необхдност реалзацю цього права, тобто бути готовим продати або купити цнн папери за обумовленою договором цною.

Опцонн годи можуть бути кладен з приводу будь-якого товару. На ринку цнних паперв опцони пов'язан з торгвнлею рзними видами цнних паперв.

Опцон може бути двох типв: опцон покупця та опцон продавця. Опцон покупця явля

собою контракт, який да

його власнику право придбати певн цнн папери протягом визначеного часу за фксованою цною. Опцон продавця да

право продажу цнних паперв протягом визначеного часу за фксованою цною.

Особа, яка отримала право ма

прийняти ршення,

понкупцем опцону, оскльки вона повинна сплачувати за це право. Особа, яка продала право покупцю таким чином ма

прореагувати на ршення покупця,

пдписником опцону.

Варант

собою сертифкат, який да

право його власников купити один цнний папр за фксованою цною у визначений термн. Варанти випускаються в обг не самостйнно, як складова частина нших цнних паперв для того, щоб зробити

Псля випуску цнного папера з варантом останнй, як правило, вдокремлю

ться вд цього папера почина

обернтатися самостйно. При цьому вартсть цього папера зменншу

ться на величину вартост варанта. мовами випуску може бути передбачена можливсть або негайного вдокремнлення варанта вд цнного папера одразу псля його первиого розмщення, або можливсть тако

Цна, за якою варант може бути обмнений на новий ций папр, назива

ться цною виконання варанта. Як правило, в момент випуску варанта ринкова вартсть цнного папера, в який вн може бути обернений,

вищою за цну виконання варанта. Ф'ючерс - це рзновид термнових год на купвлю або продаж стандартно

Завдяки тому, що ф'ючерсн годи стандартизован (вони передбачають стандартизацю базового активу та строкв виконання)¹, продавц та покупц можуть передавати один одному сво

Для гарантування виконання ф'ючерсних год продавц та покупц заздалегдь депонують певну суму грошей у третьо

До похдних (спецальних) фондових нструментв необнхдно вднести також так документи, як коносамент складнське свдоцтво.

На сьогодн законодавство кра

Па

ДНОСИН НА РИНКУ Ц

ННИХ ПАПЕР

В

1. Правовий статус емтентв цнних паперв

Вдповдно до ст. 2 Закону кра

Емтентами цнних паперв в кра

Емтенти цнних паперв

споживачами нвестицйного канпталу, який вони одержують шляхом випуску цнних папенрв. Споживачами капталу можуть бути й окрем громадяни (фзичн особи), яким вн може знадобитися, наприклад, для житлового будвництва або придбання коштовних товарв. Звичайно фзичн особи одержують каптал шляхом позик (особист позики, позики пд заставу майна та н.). Враховунючи, що громадяни, вдповдно до законодавства кра

Серед цнних паперв у першу чергу видляють т, емнтентом яких

держава. По-перше, тому, що сторично - це перший вид фондових цнностей. По-друге, держава вванжа

ться найбльш крупним та надйним емтентом.

У кра

Державн цнн папери можуть випускатися центральним рядом, органами влади на мсцях, окремими, вдносно незанлежними, державними становами, також органзацями, як користуються державною пдтримкою. Тому окрем цнн папери, випущен приватними юридичними особами, можуть мати, певною мрою, характер державних паперв, якщо дернжава гаранту

доходнсть по них.

Саме державн цнн папери можуть стати основою для формування розвинутого втчизняного фондового ринку в раз

Загальна господарська та полтична нестабльнсть обов'язнково спричинить значне коливання курсу державних цнних паперв. Це зробить

Держава, як правило, випуска

цнн папери з метою залунчення коштв для:

фнансування поточного бюджетного дефциту;

погашення ранше розмщених позик;

забезпечення касового виконання державного бюджету;

вирвнювання нервномрност надходження податкових платежв;

забезпечення комерцйних банкв квдними резервними активами;

фнансування цльових програм, як здйснюються мсценвими органами влади;

пдтримки соцальне важливих станов та органзацй.

Випуск цнних паперв

бльш ефективним методом фнансування бюджетного дефциту порвняно з практикою позики грошей в Нацональному банку та залучення коштв вд емсÿ грошей. Дйсно, використання кредитних ресурсв Нацонального банку значно зменшу

його можливост регунлювання позикового ринку, тому в сх кра

На ринку цнних паперв кра

Перший в кра

Первинне розмщення ОВДП вдбувалось на щотижневих аукцонах, в яких брали часть виключно банки. Як показав час, ОВДП приносять стабльний прибуток.

нвесторв принваблю

На сьогодн ринок державних цнних паперв перетворився на найбльш активний сектор ринку цнних паперв кра

Окремо варто зупинитись на питанн випуску державних цнних паперв зовншньо

Першою спробою нормативного врегулювання випуску облгацй зовншньо

На сьогодн снують цнн папери (облгацÿ) державно

Порядок формування та погашення зовншнього боргу Укра

Особливо слд пдкреслити, що, вдповдно до ст. 92 Коннституцÿ кра

Мсцев органи влади як споживач капталу стоять на друнгому мсц псля центрального ряду. На сьогодн мунцинпальн облгацÿ випущен в Ки

в, Днпропетровську, Харнков, Львов, Авдÿвц та нших мстах Укра

Так, облгацÿ внутршньо

У вересн 1995 року мська Рада м. Авдÿвки здйснила емсю облгацй першо

Вартсть цнних паперв, випущених мсцевими органами влади (мунципальних цнних паперв), визнача

ться платонспроможнстю

Платоспроможнсть мсцевих органв влади, тобто спронможнсть виплачувати проценти, також додержуватись тернмнв виплати самого боргу, залежить вд багатьох факторв. Б.

. Альохн, наприклад, виокремив так з них:

) борг мсцевих органв у розрахунку на душу населення. Чим вн менший, тим приваблившими

цнн папери цього емтента;

б) розмр надходжень з центрального бюджету;

в) матеральне багатство мсцевост, на яку поширю

ться юрисдикця цього органу влади (забезпеченсть природними ресурсами, рвень ндустралзацÿ, обсяги сльськогосподарсьнкого виробництва тощо)".

Досвд нших кра

можливстю

можливстю можливстю

Поряд з державою та мунципальними органами влади як емтенти на ринку цнних паперв важливе мсце посдають рзномантн суб'

кти пдпри

мницько

Досить активно пропонуються на кра

Емтент цнних паперв зобов'язаний не рдше одного разу на рк нформувати громадськсть про сво

господарсько-фнансове становище та результати дяльност шляхом опублкування рчного звту.

Рчний звт публку

ться не пзнш, як через дев'ять мсяцв року, наступного за звтним, надсила

ться держателям меих акцй та ДКЦПФР.

У рчному звт мають мститись так дан про емтента:

) нформаця про результати господарювання за попередннй рк;

б) пдтверджен аудитором (аудиторською фрмою) рчний баланс та довдка про фнансовий стан;

в) основн вдомост про додатково випущен цнн папери;

г) обрунтування змн у персональному склад службових осб. З метою бльш точного визначення курсово

) змни прав на цнн папери;

б) змни у персональному склад службових осб;

в) арешт банквських рахункв емтента;

г) початок дй щодо санацÿ (здйснення комплексу заходв, спрямованих на оздоровлення фнансового стану емтента);

д) реорганзацÿ, зупинення або припинення дяльност емтента;

е) знищення не менш нж 10 вдсоткв майна емтента внаслдок надзвичайних обставин;

) пред'явлення позову до емтента в розмр, що перевищу

10 вдсоткв статутного фонду або суми вартост |. основних оборотних коштв емтента;

50 вдсоткв статутного фонду або вартост основних та оборотних коштв емтента.

Емтент у зв'язку з опублкуванням недостоврних вдонмостей про нього, як можуть вплинути на вартсть цих паперв або розмр доходу по них, зобов'язаний протягом | двох робочих днв ужити заходв щодо виправлення цих

вдомостей.

ДКЦПФР встановлю

перелк, термни подання, а також форму подання

Так, вдповдно до Тимчасового положення про надання регулярно

Крм того, так емтенти цнних паперв зобов'язан двч на рк (за пдсумками дяльност за рк та за пвроку, вднповдно) публкувати у друкованих засобах масово

Емтенти, у яких сумарна номнальна вартсть кожного виду випущених цнних паперв не бльше 500 неоподатнковуваних мнмумв доходв громадян, встановлених на дату ре

страцÿ останнього випуску, повинн подавати у теритонральн вддлення лише рчний звт. Вони також зобов'язан не рдше одного разу на рк публкувати у друкованих засобах масово

Примрник друкованого органу з нформацúю, що була опублкована емтентом, пода

ться до ДКЦПФР разом з вднповдним звтом.

Емтент несе вдповдальнсть за неподання, несво

часне подання або подання завдомо недостоврно

Вдповдно до ст. 11 цього Закону, за неподання, несво

нчасне подання або подання завдомо недостоврно

Особливе мсце серед часникв ринку цнних паперв посндають нвестори, тобто суб'

кти нвестицйно

Саме нвестори акумулюють каптал, який у процес

В юридичнй та економчнй тератур поширен так понняття, як "нвестицÿ", "нвестицйний цикл", "нвестицйний процес", "нвестицйний комплекс", "нвестицйне виробнинцтво" та н. Термн "нвестицÿ", який дав початок наведеним поняттям, ранше у втчизнянй тератур використовувався, як правило, у значенн "каптальн вкладення"².

З прийняттям Закону кра

Здйснюючи нвестицÿ, нвестор завжди ма

перед собою певну мету, яко

Основними нвестицйними цлями, як правило,

:

забезпечення, по можливост, найбльш надйного захисту збережень вд обезцнення;

одержання високого поточного доходу;

бажання вигдно розмстити кошти з розрахунком на пернспективу;

у короткий термн одержати максимальний прирст вкландених коштв;

намр забезпечити одночасне досягнення вказаних цлей у рзних комбнацях з неоднаковими проритетами, що наданються кожнй з них.

Мотиви, як обумовлюють бажання нвестора досягти певнних нвестицйних цлей, рзномантн залежать вд багатьох ндивдуальних обставин. Незважаючи на це,

можливсть прослдкувати певн закономрност з рахуванням вкових особливостей нвестора, особливостей його темпераменту, мантерального стану, соцального статусу та ряду нших фактонрв. Так, наприклад, у молодому вц можна прослдкувати бажання швидко розбагатти та одержати максимальний принрст на вкладений каптал. Багато людей середнх рокв бундують сво

У свою чергу, результати нвестування прямо пов'язан з ступенем

повно

обезцнення вкладених у цнн папери коштв при зберенженн номнально

невиплати повнстю або частково доходу по придбаних цнних паперах, який очкувався;

затримки в одержанн доходв.

Ряд дослджень, що протягом останнх рокв були провенден на Заход, засвдчили, що бажання людей ризикувати визнача

ться трьома основними факторами: особливостями

Скептично настро

н, обережн люди, як бажають уникннути нервових потряснь, як правило, не хочуть ризикувати, у той час як особи з холеричним темпераментом часто йдуть на сумнвн, з точки зору надйност, заходи. Меншою схильннстю до ризикв характеризуються особи похилого вку, молод набагато частше згодн здйснювати ризиков операцÿ. Таким чином, не завжди високий ризик

перешкодою для нвесторв.

Для здйснення нвестицйно

Вс активи нвестора, як вн може використати в нвестинцйнй дяльност, з точки зору

перша група - це поточн активи, до яких належать актинви, що знаходяться у високолквднй форм. До

друга група - фнансов активи, до складу яких входять належн нвестору на прав власност цнн папери та нш нструменти фондового ринку, кошти, вкладен у страхов полси, частки у статутних фондах некорпорованих пднпри

мств тощо;

третя група - майнов активи, як охоплюють рзн види рухомого та нерухомого майна, що належить нвестору на прав власност, а також майнов права.

нвестори на ринку цнних паперв з метою зниження ризикованост нвестицй та збльшення доходу вд них, як правило, вкладають сво

На аналз особливостей формування нвестицйного портнфеля в мовах укра

Одним з довол складних питань при формуванн нвестинцйного портфеля

вибр серед велико

Пд квднстю цнного папера розумúться його властинвсть бути легко оберненим у грошов кошти. На жаль, пробнлема квдност, точнше, повна вдсутнсть останньо

Останнм часом серед спецалств поширилась думка, що така квднсть, певною мрою,

штучною, адже вона базу

ться не на ринкових засадах мстить у соб потенцйну небезпеку для власникв цнних паперв, оскльки емтент або торговець у будь-який час може припинити ? пднтримувати.

Доходнсть

Розглянемо особливост формування на нашому ринку ще одного джерела доходв по цнних паперах - росту курсово

Досить важливим для професйного формування ннвестицйного портфеля

ще один показник - ступнь ризику. Якщо рвнятися на захдн стандарти оцнки якост цнних паперв, то через недоступнсть до об'

ктивно

При складанн нвестицйного портфеля, оцнюючи цнн папери за критерúм ризику, в першу чергу необхдно врахонвувати солднсть та величину емтента, ступнь вдкритост та доступу до нформацÿ про його господарську дяльнсть, виконання ним зобов'язань за попереднми випусками цнних паперв, також час, протягом якого вн працю

на фондонвому ринку.

Законодавством кра

Так, наприклад, вдповдно до п. 17 Положення про нвестицйн фонди та нвестицйн компанÿ, нвестицйному фонду не дозволя

ться мати у сво

У рол нвесторв на втчизняному ринку цнних паперв можуть виступати:

держава;

фзичн особи - громадяни кра

юридичн особи кра

Сьогодн, коли загальний спад виробництва та нфляця фактично заморозили державн нвестицÿ в економку кра

Масовий нвестор в кра

Не можна не враховувати морально-психологчного аснпекту. Ринкову психологю, вдповдний спосб життя, нову економчну флософю неможливо нав'язати чи ввести якимись директивами чи казами. Вони мають формуватись, у першу чергу, об'

ктивними мовами. Створенню таких мов, безперечно, сприятиме розширення ринку цнних папенрв. Крм того, активзаця масових нвесторв на фондовому ринку в ситуацÿ, яка склалась зараз в економц кра

нш категорÿ нвесторв на ринку цнних паперв також не виявляють значно

налз здйснення нвестицйно

1) ндивдуальних нвесторв, до яких належать фзичн осонби, також юридичн особи, для котрих нвестицйна дяльннсть не

диним або одним з основних видв дяльност;

2) нституцйних нвесторв, як набувають реалзують фондов цнност крупними пакетами.

нституцйн нвестори, здйснюючи дяльнсть по залучею коштв ндивдуальних нвесторв, як потм вкладаються у цнн папери нших емтентв, мають великий вплив на функцонування ринку цнних паперв та його активнсть. Це поясню

ться тим, що вони:

по-перше, сприяють зниженню вартост операцй з цнними паперами за одночасного зростання

по-друге, об'

днують заощадження ндивдуальних нвестонрв для здйснення великих нвестицй на первинному ринку цнних паперв. Окремо взят невелик заощадження нендостатн для масштабних нвестицй. Об'

днавши незначн кошти,

по-трет

, диверсифкують ризик, що досить важко зробити самостйно окремим власникам заощаджень;

по-четверте, трансформують строк погашення первинного цнного папера, в який нвестовано кошти, у рзн термни

В економчно розвинутих кра

нституцйними нвесторами на ринку цнних паперв Укра

нвестицйн фонди та нвестицйн компанÿ, що створили вза

мн фонди;

страхов компанÿ;

пенсйн фонди.

нвестицйн фонди

нвестицйн фонди та нвестицйн компанÿ через

Вдкрит нвестицйн фонди створюються на невизначений строк випускають нвестицйн сертифкати, як не пдлянгають вльному продажу, беручи на себе зобов'язання перед часниками щодо

Закрит фонди випускають нвестицйн сертифкати без зяття зобов'язань про

Закритий нвестицйний фонд, що обслугову

власникв приватизацйних паперв, може бути перетворено у вдкритий фонд, але, за загальним правилом, лише псля закнчення термну використання приватизацйних паперв.

Для здйснення випуску нвестицйних сертифкатв ннвестицйний фонд повинен класти договр з нвестицйним керуючим, аудитором або аудиторською фрмою, також депозитний договр з депозитарúм, провести ре

страцю нвестицйних сертифкатв, опублкувати нвестицйну декланрацю та нформацю про випуск нвестицйних сертифкатв.

Управлння активами нвестицйного фонду вд мен фоннду без доручення, пдготовку проектв нформацйних повндомлень про випуск нвестицйних сертифкатв здйсню

нвестицйний керуючий, яким

торговець цнними папенрами, з котрим кладено году про правлння нвестицйним фондом. При цьому слд зазначити, що, вдповдно до п. 13 Положення про нвестицйн фонди та нвестицйн компанÿ, за нвестицйним керуючим закрплено коло повноважень, як в нших акцонерних товариствах вднесен до компетенцÿ правлння.

Враховуючи винятковий статус нвестицйного керуючого, його повноваження та обов'язки доцльно врегулювати на законодавчому рвн бльш конкретно, адже Положення про нвестицйн фонди та нвестицйн компанÿ чтко не визнача

обов'язки нвестицйного керуючого, якщо, наприклад, вн не входить до складу засновникв, то стан справ фонду багато в чому залежатиме вд його добро

Депозитарúм нвестицйного фонду визна

ться юридична особа, яка здйсню

вдповдальне збергання активв, обслунговування операцй з активами фонду та облк руху активв на пдстав депозитного договору. Депозитарй може здйснюнвати обслуговування операцй з цнними паперами шляхом бухгалтерських записв за допомогою комп'ютерно

Депозитарúм нвестицйного фонду або нвестицйно

Умови здйснення комерцйним банком функцй депозинтарю передбачен

нструкцúю про надання дозволу на здйнснення дяльност як депозитарю нвестицйного фонду або нвестицйно

Як же зазначалось вище, крм нвестицйних фондв, спльне нвестування в кра

нвестицйна компаня для здйснення дяльност щодо спльного нвестування зобов'язана заснувати вза

мний фонд, провести ре

страцю випуску нвестицйних сертифкатв, опублкувати нвестицйну декларацю та нформацю про випуск нвестицйних сертифкатв. Вза

мний фонд

флúю нвестицйно

нвестицйна компаня може засновувати вдкрит та закринт вза

мн фонди, як здйснюють дяльнсть щодо спльного нвестування в порядку, встановленому законодавством кра

Законодавство кра

випускати облгацÿ та вексел;

придбавати бльш як 10 вдсоткв цнних паперв одного емтента та нвестувати понад 5 вдсоткв сво

купувати нвестицйн сертифкати ншого нвестицйного фонду та нвестицйно

займатись представницькою дяльнстю з приватизацйнинми паперами;

брати банквський кредит, крм випадкв використання цього кредиту для викупу вдкритим фондом сво

здйснювати нвестицÿ в цнн папери, емтентом яких

афлйована особа нвестицйного фонду;

видавати майнов гарантÿ, забезпечен майном фонду, для третх осб, укладати договори застави;

придбавати цнн папери повних та командитних товариств.

нвестицйн фонди та нвестицйн компанÿ сьогодн донсить активно працюють на кра

Зокрема, у Положенн про нвестицйн фонди та нвестинцйн компанÿ не визначено:

процедуру квдацÿ нвестицйних фондв вза

мних фонндв нвестицйних компанй, порядок розрахункв з часнинками (за який час до закриття фонд повинен повдомити про це який державний орган; форма такого повдомлення);

перод, протягом якого повинен бути здйснений викуп нвестицйних сертифкатв;

за рахунок яких активв повинен бути здйснений викуп (грошов кошти, цнн папери) та н.

Зараз ведеться активна робота над розробкою проекту занкону кра

нвестицйн фонди та нвестицйн компанÿ являють собою приклад чистих нституцйних нвесторв, тобто ствонрюються з

диною метою - для здйснення нвестицйно

Для нших нституцйних нвесторв - страхових компанй та пенсйних фондв, нвестування не

основним видом дняльност. Операцÿ з цнними паперами не

для цих нвестонрв

диним джерелом доходу, вони - лише засб капталзацÿ, який забезпечу

основну дяльнсть.

Перш приватн страхов компанÿ почали створюватись в кра

Для страхових компанй основним джерелом формування нвестицйних коштв

комсйн за страхування майнових нтересв громадян та юридичних осб, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатнстю та пенсйним забезпеченням занстраховано

У практичнй дяльност страхов компанÿ, звичайно, поднляються за принципом спецалзацÿ. Можна виокремити дв основн групи страхових компанй: з страхування життя та загального страхування.

Страхов компанÿ перодично отримують внески сво

Закон кра

У кра

Компанÿ з загального страхування бльше вкладають наконпичен кошти в державн цнн папери менше - в корпонративн облгацÿ та акцÿ,

Сьогодн, незважаючи на прийняття Закону кра

Необхдно, на нашу думку, законодавче визначити пранвовий статус страхових компанй як суб'

ктв фондового ринку, порядок придбання ними цнних паперв нших емнтентв, правов засади правлння нвестицйною дяльнстю страхових компанй тощо.

Створення повноцнно

У той час як нормативна база дяльност страхових комнпанй вже в цлому сформована, недержавн пенсйн фонди в кра

У розвинутих кра

Вкладники недержавних пенсйних фондв, на вдмну вд державного пенсйного забезпечення, отримують ряд переваг:

по-перше, кошти, вкладен в недержавний пенсйний фонд, не знеособлюються в процес

по-друге, на вдмну вд системи державного пенсйного забезпечення, приватн пенсйн фонди можуть здйснювати виплати особам, як досягай пенсйного вку, незалежно вд термну придбання полсу та суми виплачених внескв, оскльки так фонди, обертаючи кошти всх вкладникв, виплачують пенсÿ тльки тим, хто досяг пенсйного вку.

нвестицйною дяльнстю бльшост пенсйних фондв кенрують професйн фнансов посередники на ринку цнних паперв. Акумульован пенсйними фондами кошти нвестунються, як правило, у довгостроков цнн папери.

Пенсйн фонди на Заход

другим за обсягом псля странхових компанй нвестором в облгацÿ корпорацй та найнбльшим нституцйним нвестором в

В кра

Незважаючи на невелик розмри пенсй Державний пеннсйний фонд зараз пережива

часи постйного дефциту кошнтв. Поява приватних пенсйних фондв дозволила б значно зменшити соцальну напругу в суспльств, також активзунвати ринок цнних паперв кра

Свтовий досвд пдказу

, що недержавн (приватн) пеннсйн фонди, як працюють спльно з аналогчними державнними структурами, дають змогу зробити полтику пенсйного забезпечення бльш гнучкою та цлеспрямованою.

В кра

ктиви пенсйних фондв можуть розмщуватись в акцÿ, облгацÿ та нш цнн папери, допущен до обгу в кра

Яксне правлння операцями з цнними паперами може здйснити лише професйний фнансовий посередник на риннку цнних паперв. Тому доцльно до законопроекту включити положення щодо правлння активами недержавних пенсйнних фондв, в яких визначити порядок, механзми, органнзацю правлння активами фонду нвестицйним керуючим, також його повноваження та обов'язки.
Переливання нвестицйних коштв вд нвесторв до емнтентв здйсню

ться завдяки фнансовим посередникам, як безпосередньо займаються пдпри

мницькою дяльнстю на ринку цнних паперв,

третм видом суб'

ктв ринку цнних

паперв.

Законодавство кра

Крм того, Законом кра

Вдповдно до ст. 4 Закону кра

торгвля цнними паперами - здйснення цивльно-правонвих год щодо цнних паперв, як передбачають оплату цих паперв проти

розрахунково-клрингова дяльнсть - дяльнсть з визнанчення вза

мних зобов'язань щодо год з цнними паперами та розрахункв за ними;

дяльнсть з правлння цнними паперами - дяльнсть, що здйсню

ться вд свого мен за винагороду на пдстав вдповдного договору протягом визначеного термну щодо правлння переданими у володння цнними паперами, як належать на правах власност ншй особ, в нтересах ц㺿 особи або визначених цúю особою третх осб;

дяльнсть з ведення ре

стру власникв менних цнних паперв - збр, фксаця, обробка, збергання та надання даних, що складають систему ре

стру власникв менних цнних паперв, щодо менних цнних паперв,

дяльнсть по органзацÿ торгвл на ринку цнних папенрв - надання послуг, що безпосередньо сприяють кладенню цивльно-правових год з цнними паперами на бржовому та органзацйно оформленому позабржовому ринку цнних паперв.

З сх видв суб'

ктв пдпри

мницько

Фнансовими посередниками на фондовому ринку кра

Торговцями цнними паперами

кти пднпри

мницько

Вдповдно до ст. 26 Закону кра

) дяльнсть по випуску цнних паперв;

б) комсйну дяльнсть по цнних паперах;

в) комерцйну дяльнсть по цнних паперах.

Дяльнстю по випуску цнних паперв визна

ться виконая торговцем цнними паперами за дорученням, вд мен за рахунок емтента обов'язкв по органзацÿ передплати на цнн папери або

Комсйною (брокерською) дяльнстю по цнних паперах визна

ться купвля-продаж цнних паперв, що здйсню

ться торговцем цнними паперами вд свого мен, за рахунок за дорученням ншо

Комерцйною (дилерською) дяльнстю по цнних паперах визна

ться купвля-продаж цнних паперв, що здйсню

ться торговцем цнними паперами вд свого мен та за свй рахунок.

Торговц цнними паперами одержують право на здйснея операцй з цнними паперами на всй територÿ Укра

Торговц цнними паперами можуть отримати дозвл на здйснення всх або окремих видв дяльност по випуску та обгу цнних паперв.

Для отримання дозволу товариство пода

до ДКЦПФР так документи:

) заяву про видачу дозволу;

б) копю ршення про державну ре

страцю товариства;

в) нотарально засвдчену копю статуту;

г) нотарально засвдчену копю становчого договору;

д) список сх засновникв, акцонерв, часникв товариснтва, на яких припада

до 5 вдсоткв включно статутного фонду;

е) список сх засновникв, акцонерв, часникв товариснтва, на яких припада

понад 5 до 10 вдсоткв включно стантутного фонду;

) список сх засновникв, акцонерв, часникв товариства, на яких припада

понад 10 вдсоткв статутного фонду;

ж) список сх пдпри

мств, органзацй, господарських тонвариств, фрм, банкв та нших юридичних осб як в кра

з) список кервного складу товариства (кервник, його занступники, головний бухгалтер);

й) список працвникв товариства, як будуть безпосередньо займатися операцями по випуску та обгу цнних паперв.

До списку додаються копÿ дипломв про вищу економчну освту або свдоцтв про закнчення курсв пдготовки спенцалств з питань здйснення дяльност по випуску та обгу цнних паперв;

) перелк сх вддлень, флй, представництв товариства, як надляються повноваженнями стосовно здйснення операнцй з цнними паперами, з зазначенням

к) висновок аудитора (аудиторсько

серю номер цензÿ на аудиторську дяльнсть, дату номер ршення Аудиторсько

До висновку аудиторсько

л) вдомост про санкцÿ за господарськ правопорушення, накладеш на товариство органами державно

м) вдомост про наявнсть технки, необхдно

н) для акцонерних товариств Ч копю свдоцтва про ре

страцю випуску акцй;

о) копю платжного доручення про внесення плати за виндачу дозволу в розмр 50 неоподатковуваних мнмумв доходв громадян.

Дозвл на здйснення сх або окремих (крм комсйно

При здйсненн виключно

Дозвл на здйснення будь-якого виду дяльност по винпуску та обгу цнних паперв не може одержати торговець цнними паперами, який безпосередньо або побчно володú майном ншого торговця цнними паперами вартстю понад 10 вдсоткв статутного фонду, в тому числ безпосередньо - вартстю понад 5 вдсоткв статутного фонду ншого торговця.

Торговець цнними паперами, який ма

дозвл на здйснея будь-якого виду дяльност по випуску та обгу цнних паперв, не може безпосередньо або побчно володти майном ншого торговця цнними паперами вартстю понад 10 вднсоткв статутного фонду, в тому числ безпосередньо - варнтстю понад 5 вдсоткв статутного фонду ншого торговця.

Якщо частка юридично

Особливост здйснення торговцями операцй з цнними паперами визначаються Правилами здйснення торговцями цнними паперами комерцйно

Комерцйною дяльнстю по цнних паперах (дилерською дяльнстю) визна

ться здйснення цивльно-правових год щодо цнних паперв, як передбачають оплату цнних паперв проти

Ус торговц цнними паперами зобов'язан дотримувантись певних правил при здйсненн дяльност по цнних паперах.

При виконанн операцй з цнними паперами пд час здйснення комсйно

дяти в нтересах клúнта (домагатися найкращого виконая замовлень клúнта, враховуючи мови, зазначен в донговор, кон'юнктуру ринку цнних паперв, мови здйснення розрахунково-клрингових операцй та надання депозитарнних послуг, ризик вибору контрагента та нш фактори ризику);

попереджати клúнтв (крм випадкв володння нформанцúю, що становить комерцйну та

мницю) про ризики конкнретно

узгоджувати з клúнтом рвень можливого ризику щодо виконання операцй купвл-продажу або обмну цнних паперв, у тому числ щодо квдност цнних паперв, що придбаватимуться;

надавати клúнту нформацю щодо курсв цнних паперв;

виконувати договори та замовлення клúнтв у порядку

у першу чергу виконувати операцÿ з цнними паперами за договорами та замовленнями клúнтв, потм власн операцÿ з такими ж цнними паперами;

у раз наявност у торговця зацкавленост, яка перешкоднжа

йому виконати замовлення клúнта на найбльш вигдних мовах, торговець цнними паперами зобов'язаний негайно повдомити про це клúнта. Якщо в результат невиконання торговцем обов'язкв, занзначених у цьому пункт, заподяно збиткв клúнту, торговець зобов'язаний вдшкодувати клúнту збитки за свй рахунок згдно з чинним законодавством.

На наступний робочий день псля проведення операцй з цнними паперами на виконання договору або замовлення клúнта торговець зобов'язаний повдомити клúнта про здйснення операцй з цнними паперами письмово, в раз, якщо це передбачено договором, також й ншим способом:

про розмр винагороди, отримувано

про вартсть розрахунково-клрингових та нших послуг, пов'язаних з обслуговуванням договорв клúнта, оплата яких здйсню

ться за рахунок клúнта;

про розмр прямих непрямих винагород, комсйних та заохочень у грошовй або ншй форм, одержуваних вд нших фзичних або юридичних осб у зв'язку з виконанням опенрацÿ, що

предметом договору мж торговцем та клúнтом;

про цну купвл чи продажу цнних паперв;

про те, чи були цнн папери, придбан для клúнта, у власнност торговця.

Законодавством кра

) цнними паперами власного випуску;

б) акцями того емтента, в якого вн безпосередньо або побчно володú майном у розмр понад 5 вдсоткв статутнного фонду.

Вдповдно до ц㺿 статт безпосереднм володнням майна визна

ться володння часткою у статутному фонд будь-якого товариства, побчним володнням - володння часткою у стантутному фонд такого товариства, яке

часником в ншому товариств.

Правилами здйснення торговцями цнними паперами комерцйно

розголошувати комерцйну та

мницю клúнтв, за винятком випадкв надання тако

давати клúнтам беззастережн запевнення в отриманн до ходу по цнних паперах (чи його певного розмру) або з вдсутност збиткв вд нвестування в цнн папери, робити заяви, як можуть бути розцнен як гарантÿ зазначеного;

при виконанн договору на обслуговування здйснювати операцÿ за рахунок та в нтересах клúнта без його письмового замовлення;

використовувати грошов кошти й цнн папери клúнтв для здйснення власних операцй;

здйснювати операцÿ з цнними паперами клúнтв не в нтересах клúнта, а виключно з метою отримання винагороди;

задовольняти вимоги кредиторв за рахунок цнних паперв грошових коштв, що належать клúнтам;

передовряти виконання замовлень третм особам, якщо це не передбачено договором з клúнтом;

здйснювати комсйну та комерцйну дяльнсть по цнних паперах, щодо яких не заре

стрована нформаця про випуск та/або не здйснена ре

страця випуску в порядку, визначенному чинним законодавством;

здйснювати обмн одних цнних паперв на нш, якщо в обмн задян цнн папери, емтентом яких

торговець або його афлйован особи;

забезпечувати касове обслуговування клúнтв, крм випаднкв здйснення касового обслуговування банком-торговцем;

надавати фнансов послуги залучати кошти й майно фзичних та юридичних осб, якщо це не пов'язано з здйсненням комсйно

Законом кра

Якщо дяльнсть по випуску цнних паперв здйсню

ться одночасно з комерцйною або комсйною дяльнстю по цих паперах, вартсть год, укладених торговцем цнними паперами з ншими торговцями цнними паперами, але не виконаних на даний момент (вдкрит позицÿ), не може перенвищувати десятикратного розмру власного статутного фонду торговця цнними паперами.

Продажна або номнальна цна цнних паперв, що

у власност (резерв) торговця цнними паперами, який критих позицй, разом зятих, одночасно не можуть перенвищувати п'ятнадцятикратного розмру статутного фонду торговця цнними паперами. Обчислення слд провадити виходячи з найвищо

Серед торговцв цнними паперами, враховуючи особлинвост

паперв.

Правов засади створення та функцонування нвестицйнних компанй в кра

Вдповдно до п. 18 Положення, нвестицйна компаня створю

ться у форм акцонерного товариства або товариства з обмеженою вдповдальнстю в порядку, встановленому для

цих товариств.

Положення про нвестицйн фонди та нвестицйн комнпанÿ спрямоване, насамперед, на врегулювання дяльност нвестицйно

нша дяльнсть нвестицйно

Таким чином, у дяльност нвестицйно

1) дяльнсть безпосередньо як торговця цнними паперами;

2) дяльнсть по спльному нвестуванню.

Проритетною все-таки вважа

ться дяльнсть нвестицйнно

Комерцйна та комсйна дяльнсть з цнними паперами

сьогодн основним джерелом доходв нвестицйно

нвестицйн компанÿ, здйснюючи практично вс види дяльност з цнними паперами, також спльне нвестування через вза

мн фонди,

одними з найактивнших часникв втчизняного фондового ринку.

Високий потенцал цих фнансових посередникв, насампенред, обумовлений великими капталами, якими вони волондють, що значно пдвищу

Враховуючи провдну роль, яку вдграють нвестицйн компанÿ на ринку цнних паперв,

Загальн для всх фнансових посередникв та нституцйних нвесторв особливост здйснення окремих видв дяльнност нвестицйно

Крм нвестицйних компанй, на кра

Важливе значення для спшно

Крм торговцв цнними паперами, на фондовому ринку кра

купвлю, продаж збергання платжних документв, цнних паперв, також операцÿ з ними;

доврч операцÿ (залучення та розмщення коштв, управнлння цнними паперами та нш) за дорученням клúнтв;

надання консультацйних послуг.

Банки можуть здйснювати дяльнсть по випуску та обгу цнних паперв вдповдно до ст. 26 Закону кра

Особливост здйснення банками тако

Комерцйний банк може приступати до здйснення дяльнност по випуску та обгу цнних паперв з моменту одержая ним дозволу ДКЦПФР повно

Комерцйн банки, крм дяльност по випуску цнних папенрв, комсйно

Крм того, банки, здйснюючи сво

Сьогодн комерцйн банки в кра

Ще зовсм недавно комерцйн банки надавали сво

Варто згадати про ситуацю, в якй опинились багато кра

Останнм часом банки дещо зменшили обсяг послуг на кра

Контроль за дяльнстю комерцйних банкв на ринку цнних паперв здйснюють ДКЦПФР Нацональний банк кра

Слд зазначити, що законодавство кра

На нашу думку, особлив мови здйснення комерцйними банками дяльност на ринку цнних паперв мають бути визначен саме на законодавчому рвн.

Особливу вагу необхдно звернути на запобгання недобросовсному використанню банками внутршньо

Мж тим справедливим буде зазначити, що поки що серед торговцв цнними паперами до активно дючих структур можна вднести не бльше половини. З одного боку, це пояснню

ться обмеженстю вибору цнних паперв, що пропонуютьнся потенцйним нвесторам, з ншого - тим, що серед заре

строваних торговцв майже чверть складають банки, для яких операцÿ з цнними паперами сьогодн менш прибутков, нж кредитування. Серед торговцв, як активнше працюють на ринку, бльшсть поки що пропонують цнн папери власнного випуску або випущен комерцйними структурами, з якими тсно пов'язан (переважно, це банки, страхов компаннÿ, нвестицйн фонди, нод - акцонерн товариства, що зайнят у сфер матерального виробництва).

Досить болючою проблемою залиша

ться те, що зростая клькост торговцв цнними паперами далеко не вдповда

росту рвня якост

Третм видом фнансових посередникв на ринку цнних паперв кра

На сьогодн основним документом, що регламенту

дяльннсть доврчих товариств в кра

Згдно з цим Декретом доврчим товариством визна

ться товариство з додатковою вдповдальнстю, яке здйсню

преднставницьку дяльнсть вдповдно до договору, кладеного з доврителями майна щодо реалзацÿ

Поняття представницько

Такий вид дяльност з цнними паперами, на вдмну вд комсйно

по-перше, цнн папери завжди залишаються у власност доврителя мають бути повернен йому у випадку розрвання договору;

по-друге, доходи по цнних паперах доврителя сплачуютьнся йому в повному обсяз, за винятком обумовлено

по-трет

, доврче товариство може акумулювати крупн пакети акцй, оскльки на нього не розповсюджуються обменження, передбачен для нвестицйних фондв компанй. Це дозволя

доврчим товариствам брати активну часть в правлнн акцонерними товариствами, дючи в нтересах доврителв.

Вказан переваги визначають привабливсть само

Вдповдно до Декрету "Про доврч товариства" порядок контролю за ними встановлю

ться трьома вдомствами Ч Фондом державного майна кра

Законодавством кра

Оскльки Фонд державного майна вдповда

лише за опенрацÿ доврчих товариств з приватизацйними паперами, вн цензу

тльки цей вид дяльност. Але в результат вкладея приватизацйних паперв у розпорядженн доврчого тованриства опиняються акцÿ приватизованих пдпри

мств, танкож, у подальшому, грошов доходи доврителв. Цю дяльннсть по правлнню цнними паперами доврителв також необхдно цензувати.

На практиц цього не вдбува

ться, доврч товариства продовжують працювати на пдстав цензÿ про представнницьку дяльнсть з приватизацйними паперами.

Якщо згадати ще про проблеми цензування операцй по доврчому правлнню майном, у тому числ нерухомстю, як також у нас не виршен, то бачиться доцльним запроваджея загально

Варто зупинитися ще на одному важливому питанн, яке не знаходить однозначного виршення в законодавств кра

Таким чином, на сьогодн в кра

Нове законодавство про доврч товариства не повинно обмежуватись лише регламентуванням дяльност цих тованриств, ма

охопити весь комплекс правових питань, пов'янзаних з доврчим управлнням активами фзичних та юриндичних осб. Особливий наголос треба зробити на захист майнових нтересв вкладникв доврчих товариств.

На завершення аналзу дяльност фнансових посередникв на ринку цнних паперв кра

Лцензування дяльност фнансових посередникв з привантизацйними паперами здйсню

Фонд державного майна кра

Станом на 1 счня 1996 р. Фондом державного майна кра

Слд зазначити, що бльш нж 59% фнансових посереднникв, що мають цензÿ Фонду державного майна кра

Проте, незважаючи на наявнсть тако

Певна кльксть посередникв на сьогодн не працю

у зв'язку з анулюванням чи призупиненням дÿ

4Операцÿ з цнними паперами можуть здйснюватись на органзованй брж цнних паперв та позабржовому ринку.

Фондова бржа

собою органзацйно оформлений, постйно дючий ринок, на якому здйсню

ться торгвля цнними паперами.

ншими словами, фондова бржа - це, перш за все, мсце, де знаходять один одного продавець та покупець цнних паперв, де цни на останн визначаються попитом та пропозицúю на них, сам процес купвл-проданжу регламенту

ться правилами нормами, тобто це певним чином органзований ринок цнних паперв. Фондова бржа, об'

днуючи професйних часникв ринку цнних паперв в одному примщенн, створю

мови для пдвищення квднност ринку в цлому.

Виникнення першо

З появою в ХУ-ХУ

ст. брж у найбльших мстах квропи там почали дяти спецальн бржов посередники. В той час термн "брокер" використовувався лише на Лондонськй тонварнй брж (створена в 1566 р.). Пзнше з'явилися й нш еквваленти цього термна: нмецький "маклер", французький "курть

" або "бржовий агент", росйський "спекулянт". На перших бржах в одному мсц здйснювалась торгвля як товарами, так цнними паперами. Лише на початку XIX ст. в квроп починають формуватись самостйн фондов брж.

Перша фондова бржа в Росйськй мперÿ була вдкрита в Санкт-Петербурз в 1703 роц, на кра

Бржова торгвля вдродилась в СРСР лише в роки непу. Першу бржу радянського пероду було вдкрито в Москв 29 грудня 1921 р. В 1922 роц почали створюватись фондов вддли на товарних бржах, також вдособлен фондов брж.

В кра

Укра

За посередництвом фондових бржових операцй здйснюнвалась торгвля ноземною валютою, в тому числ векселями та чеками в ноземнй валют, банкнотами Держбанку, дернжавними цнними паперами, акцями та паями акцонерних та пайових товариств, належним чином заре

строваних органнами радянсько

У 1930 роц внаслдок квдацÿ багатоукладност в екононмц кра

Лише в 1991 роц, псля прийняття Закону кра

У цьому Закон визначено, що фондова бржа може бути створена у форм акцонерного товариства, яке зосереджу

попит пропозицю цнних паперв, сприя

формуванню

Сво

ю дяльнстю фондова бржа забезпечу

:

перерозподл на комерцйнй основ фнансових ресурсв мж юридичними та фзичними особами шляхом органзацÿ купвл-продажу фондових цнностей;

сприяння становленню й розвитку фондового ринку та нанлежне розповсюдження нформацÿ про нього;

пдвищення доври нвесторв до вкладення на довгостронковй основ вльних грошових коштв у фондов цнност;

контроль за дяльнстю часникв бржових торгв, захист

Вдмнною рисою фондово

Доходи брж обмежуються сумами, необхдними для занбезпечення ? нормального функцонування та розвитку практично не використовуються для виплати дивдендв суб'

ктам, що внесли сво

плата компанй за включення

щорчн внески компанй, як використовуються бржею на пдтримання

плата компанй за змни в стингу, наприклад, у зв'язку з змнами в

вступн внески нових членв;

епзодичн внески членв брж на покриття поточних збитнкв або створення необхдних резервв.

Таким чином, зацкавленсть членв брж в ? дяльност не пов'язана з отриманням прибутку вд вкладення в бржу канпталу. Участь у брж породжена потребою в органзацÿ, яка могла б концентрувати у сво

Вдповдно до ст. 33 Закону кра

Питання про членство у фондовй брж фзичних та юриндичних осб у рзних кра

Укра

Питання про можливсть част в брж комерцйних банкв також виршу

ться далеко не однозначно. В одних кра

Державну ре

страцю фондових брж в кра

Згдно з цим положенням статус фондово

) кладення бржових год тльки мж засновниками та членами брж та/або ЕТ

М;

б) наявност процедури вдбору цнних паперв або нших фнансових нструментв, що вдповда

певним вимогам щодо мов

в) високого рвня концентрацÿ попиту пропозицÿ на цнн папери або похдн цнн папери;

г) визначення ринкових цн на цнн папери як базового показника для ндикацÿ стану фондового ринку та ринку похдних цнних паперв кра

д) надання нших, крм торговельних, послуг клúнтам тльнки через посередництво членв брж;

е) наявност процедури вдбору брокерв/длерв вимог щодо

) наявност правил (регламенту) торгвл та стандартних торговельних процедур;

) централзацÿ ре

страцÿ угод розрахункв щодо них, встановлення офцйного бржового курсу;

й) наявност систем нагляду за дяльнстю членв брж та брокерв/длерв дотримання ними норм професйно

к) наявност у кервникв провдних фахвцв фондово

л) забезпечення сталого ефективного функцонування системи нформацÿ про цнн папери та нш фнансов нструнменти,

На ре

страцю до ДКЦПФР подаються так документи:

заява про видачу свдоцтва фондовй брж;

нотарально засвдчена копя свдоцтва про державну ре

страцю фондово

у випадках, передбачених антимонопольним законодавстнвом, копя ршення органв Антимонопольного комтету про надання згоди на створення господарюючого суб'

кта;

нотарально засвдчен копÿ Статуту фондово

нотарально засвдчена копя становчого договору фондонво

висновок аудитора (аудиторсько

список сх суб'

ктв пдпри

мницько

список флй, вддлень, представництв брж;

правила фондово

список членв брж (власникв орендарв брокерських мсць), складений в алфавтному порядку з зазначенням назви, поштово

список заре

строваних брокерських контор;

копÿ положень, статутв флй та дочрнх вддлень брж, списки

список заре

строваних на брж брокерських контор брокерв/длерв;

перелк цнних паперв, що котируються на брж, з зазнанченням емтентв характеристик емсй цнних паперв;

список посадових осб брж, кервних працвникв, членв бржово

список посадових осб, кервних працвникв, членв постйних рад (комсй, комтетв) кожно

список спецалств котирувально

список членв дисциплнарного суду брж;

бржов бюлетен з органзацÿ торгвл державними пакентами цнних паперв, якщо купвля-продаж цих пакетв постйно здйсню

ться на данй брж;

положення, нструкцÿ та методичн матерали з пдготовки та проведення бржових операцй у режим аукцону на торнговельному майданчику та/або в систем електронного обгу цнних паперв у режим котирування, поза котируванням, у залежност вд виду цнних паперв (акцÿ, облгацÿ, похдн цнн папери), форми випуску (документальна чи без документальна) та мов введення цнних паперв до продажу;

правила аукцонно

положення та нструкцÿ депозитарю (якщо вн обслугову

дану бржу), що мають вдповдати вимогам Тимчасового положення про депозитарÿ та депозитарну дяльнсть, затверндженого наказом ДКЦПФР № 117 вд 21 травня 1996 р.;

нш положення та нструкцÿ, що забезпечують гарантю кладення бржових год захист прав клúнтв брж;

копю платжного доручення про перерахування плати за видачу свдоцтва.

Ус документи заявника не можуть за давнстю перевинщувати двох мсяцв вд часу оформлення до моменту

Установч документи та правила фондово

правового статусу функцй брж; порядку застосування правил брж; засад професйно

санкцй за порушення процедур бржово

Фондова бржа одержу

в ДКЦПФР свдоцтво про ре

страцю, яке

пдставою для здйснення нею дяльност, визначено

Свдоцтво вида

ться термном на 2 (два) роки дú на всй територÿ кра

Дяльнсть фондово

Законодавством кра

Крм того, частка статутного фонду фондово

На фондових бржах здйснюються операцÿ з акцями акнцонерних товариств, облгацями пдпри

мств, облгацями внутршнх позик, казначейськими зобов'язаннями кра

Звичайно, в бржовому оборот прода

ться вдносно невенлика частина вд загально

По-перше, включення цнних паперв до котировочного бюлетеня брж дозволя

зробити цнн папери бльш вдонмими для нвесторв бльш доступними для купвл, що значно пдвищу

По-друге, у раз випуску емтентами, чи

По-трет

, котирування цнних паперв на фондовй брж нада

емтенту додатково

По-четверте, збльшу

ться становочна вартсть цнних паперв для застави, оскльки за нших рвних мов кредитори скорше приймуть у заставу папери, внесен до котировочного бюлетеня фондово

По-п'яте, допуск до котирування сприя

формуванню реальних цн на цнн папери емтента та дозволя

бльш точно визначити його фнансовий потенцал вартсть активв.

Законодавством кра

Так, правилами фондово

мнмальна величина активв ма

становити суму, еквванлентну 400 ЕКЮ;

прибуток за останнй балансовий рк (за кожний рк з двох, що

попереднми вдносно останнього балансового ронку, в сум, екввалентнй 80 ЕКЮ, або сумарний прибуток за останн три роки в сум, екввалентнй 220 ЕКЮ, за умови, що кожен рк повинен бути прибутковим);

кльксть випущених у обг акцй не менше нж 1 штук;

кльксть акцонерв, що володють не менш як 100 акцями, ма

становити не менш, як 2 осб або загальна кльксть акцонерв не менш нж 2200 осб.

В офцйному стингу можуть знаходитися цнн папери, як випущен та заре

строван вдповдно до чинного законондавства.

Допуск цнних паперв емтента повинен передбачати мннмальний рвень розповсюдження невеликих пакетв цнних паперв, який не перевищу

рвня, встановленого бржею для офцйного котирування. Порядок допуску цнних паперв до котирування на брж ма

визначатися окремим положенням, що передбача

подання емтентом заяви про допуск до офнцйного котирування на фондову бржу (безпосередньо або через повноважену ним особу), згдно з якою емтент бере на себе зобов'язання:

подавати на бржу звти чергових або позачергових зангальних зборв акцонерв;

негайно нформувати бржу про внесення до статутних документв змн про ршення емтента, що стосуються його цнних паперв;

узгодити з бржею графк випуску та передплати (розмнщення) цнних паперв, також проведення будь-яко

узгодити з бржею графк проведення технчних процедур будь-яко

надсилати брж с розповсюджен ним офцйн повдомнлення або публкацÿ, також будь-який матерал, що мстить економчну та фнансову нформацю, яку емтент ма

намр опублкувати;

забезпечувати на ринку цнних паперв безкоштовне для власникв менних цнних паперв обслуговування сво

перодично повдомляти бржу про загальну кльксть голонсв для наступно

публкувати в офцйному виданн брж нформацйн повдомлення про перший та наступн випуски сво

виконувати накази, що видаються Державною комсúю та ншими органами державно

До прийняття ршення про допуск (лстинг) цнних паперв емтента до офцйного котирування бржа повинна класти з ним двосторонню году про пдтримання лстину згдно з положенням про допуск. В нтересах ринку цнних паперв та нвесторв бржа може обмежити допуск особливими монвами, як емтент зобов'язаний виконати.

Емтента, який подав заяву, бржа повинна повдомляти про сво

ршення протягом визначеного нею термну, рахунючи вд дня надходження заяви про допуск цнних паперв до офцйного котирування, або, якщо бржа вимага

вд емтента додаткових вдомостей, - протягом ЗО (тридцяти) Днв з дня надходження цих вдомостей.

Допуск цнних паперв повинен оголошуватися через офнцйне повдомлення, яке публку

ться в офцйному виданн брж. У повдомленн мають бути вказан умови котирування та дата першого котирування.

Правила допуску (лстингу) повинн передбачати процедунру вилучення цнних паперв з котирування (делстингу), або цю процедуру оформляють окремим положенням.

Цнний папр може бути вилучений з офцйного котинрування за вимогою емтента, державного представника або за нцативою брж, що ма

бути належним чином обрунтовано.

Бржа може прийняти ршення про вилучення цнного папера з офцйного котирування у таких випадках:

незначне спввдношення щоденного обсягу операцй щодо даного цнного папера до загально

вдсутнсть виплати вдсоткв, дивдендв чи погашень пронтягом останнх трьох рокв;

незначне спввдношення клькост одиниць цнного папенра, як знаходяться у власникв невеликих пакетв, до

порушення емтентом сво

порушення правил брж;

подання заяви про неплатоспроможнсть емтента;

лквдаця емтента.

Бржа ма

право приймати ршення про вилучення одного виду цнного папера емтента з одночасним вилученням нших видв цнних паперв того ж емтента з офцйного котирування.

Дата фактичного вилучення цнного папера повинна публнкуватися в офцйному виданн брж.

Вимоги, як пред'являють фондов брж до емтентв, що бажають торгувати на них сво

На кра

У першому вддленн знаходяться цнн папери, емтенти яких задовольняють економчним та фнансовим критерям, що встановлен Вищим бржовим комтетом. Ц емтенти зобов'язан регулярно розповсюджувати нформацю про свою дяльнсть.

У другому вддленн знаходяться цнн папери, емтенти яких не вдповдають повнстю економчним фнансовим критерям, що встановлен для цнних паперв вддлення К-1. Проте економчне та фнансове становище цих емтентв визна

ться кльксно та яксно задовльним щодо вимог, як висуваються ФБ. Обов'язки щодо розповсюдження нформацÿ збергаються так ж, як для емтентв паперв вддлення К-1.

На кра

Зокрема, мнмальний статутний фонд емтента повинен складати не менш 50 мнмальних заробтних плат, мннмальна загальна кльксть засновникв (акцонерв) ма

бути не менш одн㺿 тисяч юридичних фзичних осб.

Для порвняння, статутний каптал компанÿ для допущея до стингу на Токйськй фондовй брж повинен бути не менше 1 млрд úн, на Нью-Йоркськй Ч 60 млн аменриканських доларв.

На фондових бржах багатьох кра

До доходв емтента: для промислових, нвестицйних комнпанй компанй по нерухомост - мнмальний чистий доход за останнй фнансовий рк повинен становити не менше 100 канадських доларв (для компанй, що перебувають у стадÿ становлення, - 50 канадських доларв);

До мнмальних чистих нематеральних активв - 1 млн канадських доларв для дючих компанй 500 канадських доларв для компанй, що перебувають у стадÿ становлення.

Крм того, вс емтенти повинн бути прибутковими за останн три фнансових роки або мати за останн пвроку випуск цнних паперв у вльний продаж по проспекту².

На фондових бржах багатьох кра

Система купвл та продажу бржового мсця сну

на фонндових бржах США, Японÿ, Францÿ, Канади,

талÿ та деяких нших кра

Як же згадувалось вище, фондова бржа, забезпечуючи концентрацю попиту та пропозицÿ на цнн папери, не в змоз вмстити всх, хто бажав би продати або купити ц папери. Вс функцÿ проведення бржових операцй виконують бржов посередники. Завжди в окремо взятй бржовй год задян три сторони Ч продавець, покупець посередник.

На початкових етапах фондово

Виконуючи сво

По-перше, за свй рахунок, стаючи на певний час власниками цнних паперв отримуючи доход як рзницю мж курсами

По-друге, працювати за певний процент вд суми годи, тобто за комсйну винагороду, просто приймаючи вд сво

У першй другй моделях фондових операцй бржовий посередник може виступати або в однй якост, або в ншй. У третй модел додержу

ться принцип подлу функцй: ценнтровий посередник працю

за свй рахунок, флангов - на комсйних засадах. Третя модель тривалий час, аж до середини 80-х рокв, снувала на брж в Лондон, за нею до цього часу функцону

Нью-Йоркська фондова бржа. Центровий посередник у Лондон йменувався "джоббером", у Нью-Йорку - "спецалстом". Флангов посередники всюди менуються брокерами.

Операця купвл-продажу цнних паперв на фондовй брж проходить через три етапи, як характеризуються рзнинми правовими наслдками та особливостями поведнки ? часникв. мовно ц етапи можна назвати так:

3) розрахунки мж сторонами.

У процес пдготовки до укладення годи бржовий посенредник (брокерська контора) отриму

вд сво

Вимоги до бржових замовлень, вдповдно до п. 17 Полонження про ре

страцю фондових брж та торговельно-нфорнмацйних систем регулювання

Брокерська контора повинна нести вдповдальнсть перед сво

Правила фондово

Торгвля почина

ться з розповсюдження брокером на брж нформацÿ про бажання продати або придбати певн цнн папери за певну цну. На основ таких нформаця рзн бронкери порвнюють розпорядження купвл та розпорядження продажу, одержан ними. Якщо умови цих розпоряджень повннстю спвпадають года купвл-продажу цнних паперв може бути кладена, вдбува

ться акцептапя пропозицй коннтрагентв брокерами, котр представляють нтереси продавця покупця, яка фксу

ться не тльки сторонами, але й фондонвою бржею.

Якщо торгвля на фондовй брж здйсню

ться шляхом аукцону, порядок органзацÿ аукцонв у торговельному зал фондово

визначення видв год, що можуть кладатися способом онкольного аукцону;

учасникв аукцонв;

процедури ведення аукцонв;

визначення видв наказв брокерам/длерам на купвлю-продаж цнних паперв (ринковий, лмтний, стоп-наказ тощо);

оформлення бржових год;

форми оголошення замовлень.

Процедури здйснення бржово

Залежно вд становища на ринку псля котирування (абнсолютна або неповна рвновага, ринок, обмежений в нервно-ваз, тощо) бржа повинна публкувати бржовий курс цнних паперв. Якщо неможливо визначити курс, бржа не публку

няко

Завданням системи клрингу

визначення вза

мних зобов'язань сторн годи купвл-продажу цнних паперв на момент ? виконання , при цьому, мнмзаця перемщень як цнних паперв, так грошових коштв.

Залежно вд особливостей здйснення розрахункв мж стонронами годи розрзняють дв системи клрнгу: 1) одинична система; 2) залк.

За одинично

Система залку використову

ться за значно

сну

три варанти залку: 1) двостороннй залк; 2) багантостороннй залк; 3) безперервне залкове виконання.

Двостороннм, або попарним, визна

ться залк, який вдбунва

ться мж двома одними тими самими сторонами, як протягом одного робочого бржового дня клали клька год щодо одного виду цнних паперв. У цьому випадку система двостороннього залку дозволя

визначити пдсумкове число належних передач кожною стороною цнних паперв або суму грошей. Двостороннй залк, незважаючи на те, що вн

найнпростшою формою залку, зменшу

кльксть спрощу

процес розрахункових операцй пд час виконання год кунпвл-продажу цнних паперв на фондовй брж.

Використання в процес розрахункв багатостороннього занлку

кроком на шляху до бльш ефективних методв клрингу. часник бржово

Нарешт, в систем безперервного залкового виконання (БЗВ) використову

ться метод багатостороннього залку. Однак розрахунки за годами, кладеними певним часником торгв за один день, не зводяться до пдсумкового результату, вс незакрит його зобов'язання зараховуються проти год наступного робочого дня.

Однúю з характерних рис БЗВ

вклинення клрингово

Система безперервного залкового виконання розроблена з метою досягнення повно

Для нашо

Законодавством кра

Крм того, правилами фондово

За власною нцативою або на вимогу правлння брж брокерська контора ма

право вимагати передач коштв або цнних паперв до передач замовлення на ринок. Якщо подавач замовлення не передав цнн папери брокерськй контор на наступний день псля операцÿ купвл-продажу цнних паперв, як були продан, або грошов кошти для купвл цнних паперв, то брокерська контора ма

право без попенреднього повдомлення здйснити повторну купвлю проданних, але не переданих цнних паперв або продати викуплен, але не сплачен цнн папери. Вс витрати покриваються за рахунок клúнта, який порушив правила.

Бржа може створювати гарантйний ринковий фонд як некомерцйну структуру для сприяння робот брокерських контор.

Питання щодо створення такого фонду, його дяльност та мов формування використання мають виршуватися збонрами акцонерв та визначатися вдповдним положенням, погодженим з Державною комсúю.

Гарантйний ринковий фонд брж створю

ться для того, щоб кожен з учасникв ринку, який клав на ньому году, мав змогу спшно ? реалзувати навть у тому раз, коли ? мови не були дотриман.

За наявност на брж гарантйного ринкового фонду кожна брокерська контора повинна бути його членом брати часть у його фнансуванн, перераховуючи кошти на його рахунок.

Порядок обов'язкового оприлюднення бржових цн ма

визначатися правилами фондово

З метою здйснення клрингових операцй при фондових бржах творюються розрахунков, так зван клрингов, палати. Як правило, клрингов палати створюються на баз одного з банкв, який повнстю викону

функцÿ щодо клрингу бржових операцй шляхом вдкриття рахункв кожнному часнику брж та виконання по них вдповдних розранхункв згдно з кладеними годами.

У свтовй практиц клринг операцй з цнними паперами здйсню

ться, за загальним правилом, нацональним банком т㺿 чи ншо

На кра

Кнцевий спх системи клрингу та виконання бржових год безпосередньо залежить також вд створення та активнного функцонування при фондових бржах депозитарÿв цнних паперв.

Депозитарй цнних паперв Ч

збереження й облк цнних паперв, обслугову

годи, пов'язан з

Вигода використання системи депозитарÿв цнних паперв поляга

в тому, що вони значно спрощують виконання год по цнних паперах водночас дозволяють уникнути великих перемщень останнх. При виконанн годи необхдно лише перекласти вдповдн цнн папери з одного сейфа депозинтарю, де вони збергаються, в нший, не доставляти

З метою спрощення операцй по виконанню год з цнними паперами в бльшост кра

Т "Центральний депозитарй цнних паперв при ФБ" обслугову

вс операцÿ з безготвковими (дематералзованинми) цнними паперами, по яких вдбува

ться розмщення чи вторинний обг на ФБ та ? флях.

Звичайно, коли ми говоримо про центральний депозитарй цнних паперв, то, насамперед, ма

мо на ваз депозитарй, що здйсню

збергання та облк, також фксу

перемщення не фзичних, а дематералзованих цнних паперв, як снують у вигляд комп'ютерних записв на рахунках.

Однак перевести вс цнн папери в дематералзовану форнму - справа досить клоптка й складна. Про це переконливо свдчить досвд ндустральне розвинутих кра

Щодо кра

Указом Президента кра

Власне, питання про Нацональний депозитарй в кра

Згдно з Концепцúю, до системи Нацонального депозинтарю повинн належати Нацональний депозитарй та його часники - локальн депозитарÿ банкв, посередники на ринку цнних паперв, спецалзован депозитарн станови (ре

стратори), регональн центри сертифкатних аукцонв, як безпосередньо обслуговуватимуть часникв фондового ринку.

Депозитарÿ тсно спвпрацюють з ншими часниками бржового ринку (клринговими банками, фондовими бржанми), що дозволя

зробити цей ринок бльш досконалим квдним тим самим наблизити його до мжнародних станндартв, як снують для ринкв цнних паперв. Тим бльше, що так стандарти для мжнародних ринкв станом на 1992 рк визначен органзацúю експертв, яка мену

ться "Група тридцяти" (Г-30).

Рекомендацÿ Г-30 спрямован, в основному, на виршення проблем клрингу та органзацÿ фондово

1) до 1990 року зврка мов год мж всма безпосереднми часниками ринку (брокерами, брокерами/длерами та ншими членами брж) мала здйснюватися не пзнше нж на наступний день псля укладення годи, тобто Т+1;

2) суб'

кти ринку, як не

брокерами/длерами (нституцйн нвестори та нш часники год), повинн до 1992 року стати членами системи зврки год, яка дозволить пдтверднжувати нформацю про детал год;

3) кожна кра

4) кожна кра

5) до 1992 року вс годи мали виконуватись суворо у вдповдност до мови - "поставка проти платежу";

6) грошов платеж, пов'язан з виконанням год по цнних паперах та з обслуговуванням портфелв цнних паперв, понвинн здйснюватись однаково щодо всх фнансовим нструнментв та ринкв;

7) система щоденного залку мала бути прийнята на всх фондових ринках. У 1992 роц виконання год повинно було вдбуватись через два робочих дн псля кладення годи, в день Т+3. Як орúнтир могло бути прийнято Т+5 найпзнше до 1990 року, але лише там, де це не завадить введенню Т+3 до 1992 року;

. 8) позики цнних паперв повинн бути пдтриман як метод пдвищення надйност пд час виконання год. Законодавч та податков перешкоди, як обмежують цю практику, повинн бути сунен до 1990 року;

9) кожна кра

Заслугову

на вагу той факт, що повне виконання реконмендацйа Проблема доцльност снування одн㺿 чи деклькох фонндових брж свого часу обговорювалась у багатьох кра

В жовтн 1991 року Кабнетом Мнстрв кра

15 травня 1995 р. Кабнетом Мнстрв кра

Крм ФБ та КМФБ, органзацю вторинно

Безумовним дером бржового ринку кра

Крм того, слд мати на ваз, що створення фондово

За мов, що склалися на втчизняному ринку цнних папенрв, бржам для розвитку тако

Законодавчого впорядкування потребу

й бржова торгвля похдними цнними паперами - опцонами, ф'ючерсними гондами, варантами тощо. Стандарти органзованого ринку похдних цнних паперв нин повнстю поза вагою чинного законодавства (зокрема, обов'язковсть ре

страцÿ похдного цнного папера в державному ре

струвальному орган), що да

можливсть бржам влаштовувати торги на свй власний розсуд за правилами, що не вдповдають свтовим нормам стандартам.

У 1995 роц, згдно з положеннями Концепцÿ функцоннування та розвитку фондового ринку, з метою недопущення його стихйного та хаотичного розвитку, розпочався процес впорядкування та формування

диного бржового простору Укра

Торгвля цнними паперами може здйснюватись не лише на фондовй брж, але й на позабржовому ринку. Значення позабржових ринкв у рзних кра

Що стосу

ться кра

Необхдно зазначити, що крм бржового, принципи органнзацйно оформленого ринку мають бути поширен й на позабржовий сектор ринку. Всупереч поширенй думц, цивлзований позабржовий ринок в кра

Торговельно-нформащйною системою

ться юридична особа, яка здйсню

дяльнсть з органзацÿ торгвл на позабржовому ринку та володú або управля

ЕТ

М або ншою системою засобв, що нада

можливсть обмну пропозицями купвл та продажу цнних паперв. Статус Т

С юридичн особи набувають псля ре

страцÿ в ДКЦПФР.

Т

С створюються для:

забезпечення мов для здйснення купвл-продажу цнних паперв через ЕТ

М;

нформування часникв Т

С та

забезпечення швидкого, точного, надйного та достоврного збору, обробки, розповсюдження та публкацÿ нформацÿ про котирування й операцÿ з цнними паперами, забезпечення достоврност тако

забезпечення можливост отримання зантересованими осонбами на прийнятних мовах нформацÿ про котирування та операцÿ з цнними паперами;

запобгання використанню, розповсюдженню або публкацÿ недостоврно

захист часникв Т

С та

Основними завданнями Т

С

:

розробка й запровадження

диних правил здйснення операцй купвл-продажу цнних паперв вимог до часникв Т

С та осб, уповноважених часниками Т

С на кладення год;

розробка й запровадження механзму виршення спрних питань мж часниками та часниками клúнтами;

розробка й здйснення заходв щодо захисту клúнтв часникв Т

С вд зловживань правопорушень пд час здйснення год з цнними паперами;

контроль за дотриманням часниками Т

С вимог законондавства та встановлених Т

С правил вимог.

Порядок створення та дяльност таких систем в кра

Згдно з цим порядком, дяльнсть з органзацÿ торгвл на позабржовому ринку цнних паперв можуть здйснювати юридичн особи, створен вдповдно до Закону кра

Частка статутного фонду, що належить одному засновнику, не може перевищувати п'яти вдсоткв. Органзаця торгвл на позабржовому ринку цнних паперв

видом дяльност, що здйсню

ться за торговельними правилами, затвердженинми Державною комсúю з цнних паперв та фондового ринку.

Об'

днання торговцв цнними паперами, у склад членв яких налчу

ться не менше 20 торговцв цнними паперами, можуть здйснювати органзацю торгвл на позабржовому ринку шляхом створення Т

С у форм пдпри

мства.

Прибуток вд дяльност Т

С ма

спрямовуватися лише на розвиток статутно

У процес сво¿ дяльност Т

С здйсню

:

облк часникв Т

С;

облк кладених год з купвл-продажу цнних паперв контроль за

обмн нформацúю з депозитарними та розрахунково-клнринговими становами щодо кладених год;

збергання нформацÿ щодо кладених год протягом п'янтирчного термну;

надання нформацйних послуг у сфер органзацÿ торгвл цнними паперами. Вдповдно до чинного законодавства кра

) здйснювати контроль за дяльнстю сво

б) застосовувати санкцÿ до порушникв правил та нших вимог Т

С, у тому числ робити попередження, накладати штраф, якщо це передбачено договором, чи тимчасов обменження на провадження певних видв операцй на часникв або фзичних осб, повноважених часниками провадити операцÿ в систем Т

С, виключати з складу часникв Т

С;

в) порушувати питання про призупинення дÿ або вдклинкання анулювання дозволв (лцензй) сво

г) представляти нтереси часникв Т

С у ДКЦПФР;

д) розробляти та впроваджувати вимоги до часникв Т

С та осб, повноважених часниками здйснювати операцÿ з цнними паперами;

е) розробляти та впроваджувати звтнсть для учасникв Т

С, вести облк звтнсть щодо операцй з цнними паперами.

Положенням про органзацйно оформлен позабржов торговельно-нформацйн системи передбачен також обменження в дяльност Т

С, зокрема,

застосовувати обмеження до окремих часникв Т

С у здйсненн ними нших, крм торговельних, видв дяльност, як не заборонен законодавством;

встановлювати мнмально

здйснювати нш органзацйн та координуюч заходи, спрямован на порушення антимонопольного законодавства;

встановлювати рзн розмри плати за надання нформанцйних послуг користувачам;

втручатися у господарську дяльнсть часникв Т

С;

вести ре

стри власникв менних пнних паперв та нандавати часникам депозитарн та розрахунково-клрингов послуги;

провадити дяльнсть з випуску та обгу цнних паперв, також дяльнсть, яка не пов'язана з метою створення Т

С.

Враховуючи важливе значення та функцÿ Т

С на ринку цнних паперв кра

) пропонувати кандидатури кервникв органв управлння Т

С;

б) призначати державних представникв на Т

С;

в) становлювати в межах, передбачених законодавством, обов'язков для виконання вимоги щодо функцонування Т

С;

г) вимагати вд Т

С дотримання порядку ведення та збенргання документацÿ протягом визначеного нею термну, який не може бути меншим нж п'ять рокв;

д) вимагати надання нформацÿ про поточну дяльнсть Т

С;

е) здйснювати планов та позапланов переврки ведення документацÿ Т

С;

) провадити на пдстав отримано

ж) у раз порушень Т

С законодавства, Статуту, правил чи нших документв, як регламентують ? дяльнсть, попереднжати, надсилати письмов вимоги про сунення виявлених недолкв чи порушень з зобов'язанням повдомити Державну комсю про сунення недолкв, скасовувати ре

страцю Т

С, також застосовувати нш санкцÿ в межах, передбачених законодавством. У раз прийняття ршення про застосування санкцÿ Державна комся повинна письмово повдомити про це Т

С з зазначенням факту порушення, обрунтуванням причини застосування санкцÿ та довести це до вдома гронмадськост. Ршення Державно

з) розглядати скарги часникв Т

С щодо застосованих до них санкцй;

й) розглядати скарги часникв ринку цнних паперв про вдмову в прийнятт до складу Т

С.

Псля створення правово

Поки що позабржовий ринок кра

Укра

У 1995 роц йшла активна робота з творення Мжбанквсько

За контрактом з Агентством мжнародного розвитку США американською фрмою "Баренц Груп" у Ки

в у 1996 роц було реалзовано проект творення "Позабржово

Державною комсúю з цнних паперв та фондового ринку затверджено Положення "Про саморегулвн органзацÿ фонндового ринку" (СРО), спрямоване на скорочення ринку "угод за домовленостями" стимулювання розвитку СРО, як органнзують позабржовий ринок, забезпечать його прозорсть та регульовансть.

На завершення короткого аналзу стану бржового та позабржового ринкв цнних паперв кра

5. Правове становище часникв нфраструктури ринку цнних паперв кра

Проблема створення ринкових нститутв, як не

суб'

кнтами фондового ринку (як, наприклад, емтенти, нвестори та фнансов посередники), належать до його нфраструктури, особливо загострилася в кра

Вторинний обг цнних паперв неможливо налагодити без впровадження на фондовому ринку кра

Свтов стандарти сучасного фондового ринку передбачанють обов'язкову наявнсть у кра

Законом кра

З метою заповнити цю прогалину в чинному законодавств Фонд державного майна кра

Дя цих документв поширювалась на ре

стри акцонерв лише тих акцонерних товариств, що створен на баз привантизованих пдпри

мств, функця ведення ре

стру вд емтеннта ними не вдокремлювалась, хоча свдоцтво ре

стратора мав отримати й емтент.

Така система надання дозволв була спрямована на стимунлювання розвитку мереж незалежних ре

страторв - юриндичних осб будь-яко

Центри сертифкатних аукцонв як державн установи не отримували свдоцтво ре

стратора, хоча згдно з Положенням про центри сертифкатних аукцонв, затвердженим постанонвою Кабнету Мнстрв Укра

В 199Ч1996 рр. в кра

Указом Президента кра

Концепця створення незалежних ре

страторв менних цнних паперв в кра

кцент на виокремлення з загального перелку нфраструктурних нститутв першочергове створення саме незанлежних ре

страторв вдповда

перш за все нтересам нонземних промислових нвесторв, як зацкавлен не стльки в розвитку кра

На виконання казу Президента кра

Вдповдно до цього Порядку, пдставою для здйснення дяльност з ведення ре

стрв власникв менних цнних папенрв в кра

Такий дозвл можуть отримати господарськ товариства, становч документи яких передбачають здйснення дяльноснт з ведення ре

стру власникв менних цнних паперв.

Для отримання дозволу господарськ товариства (дал - ре

стратори) повинн вдповдати таким вимогам:

) мнмальний розмр оплаченого статутного фонду ре

стратора ма

становити 1250 неоподатковуваних мнмумв доходв.громадян на момент подач заяви на отримання дозволу;

б) якщо засновником ре

стратора

емтент, його частка у статутному фонд ре

стратора не повинна бути бльшою за 20 вдсоткв. При розрахунку частки емтента в статутному фонд ре

стратора, врахову

ться частка статутного фонду, якою емтент володú безпосередньо, та частка статутного фонду, якою емтент володú опосередковано;

в) частка державно

г) у раз формування статутного фонду довгостроковими (не менше року) державними цнними паперами

д) формування статутного фонду недержавними цнними паперами для ре

стратора не дозволя

ться.

Крм того, ре

стратор повинен постйно мати не менше трьох штатних працвникв (емтенти, що ведуть власний рен

стр самостйно - одного), безпосередньо зайнятих ре

странторською дяльнстю, котр атестован як фахвц з питань ведення ре

стрв власникв менних цнних паперв отринмали квалфкацйн сертифкати встановленого зразка, що видаються атестацйною комсúю, склад та порядок роботи яко

Ре

стратор повинен також розробити затвердити порядок ведення системи ре

стру власникв менних цнних папенрв, який пода

ться ДКЦПФР разом з заявою про видачу дозволу.

Порядок ведення системи ре

стру повинен мстити:

) органзацйно-функцональну

страторсько

б) перелк опис основних процедур ре

страторсько

в) перелк форми вхдних та вихдних документв;

г) перелк та опис заходв загально

д) перелк вартсть послуг, що надаються емтенту та заре

строваним особам;

е) порядок нформування заре

строваних осб про змни в дяльност емтента або самого ре

стратора (публкаця в пренс, поштове повдомлення, факсимльне повдомлення тощо);

) посадов нструкцÿ.

Якщо кльксть власникв цнних паперв, заре

строваних у ре

стр одного ре

стратора, перевищу

100, ДКЦПФР встановлю

додатков вимоги до нього.

Дозвл вида

ться термном на 3 (три) роки дú на всй територÿ кра

Ре

страторська дяльнсть по закнченн термну дÿ дозвонлу не допуска

ться. Псля квдацÿ або реорганзацÿ ре

странтора наданий дозвл втрача

силу. Ре

стратор у триденний термн зобов'язаний повдомити емтентв, ре

стри менних цнних паперв яких вн веде, та ДКЦПФР або ? теритонральне вддлення, яке видало дозвл, про припинення ним ре

страцйно

Особливост здйснення ре

стратором його функцй визнанчаються Положенням про порядок ведення ре

стрв власникв менних цнних паперв, затвердженим наказом Державно

Цим Положенням встановлен вимоги до ведення ре

стру власникв менних цнних паперв, порядку ведення цього ре

стру, обов'язкв ре

стратора, емтентв заре

строваних осб, обмеження доступу до нформацÿ, яка мститься у ре

стр.

Ре

стратор здйсню

так основн функцÿ щодо власникв та належних

складання ре

стру власникв менних цнних паперв та перелкв власникв менних цнних паперв номнальних тримувачв на певну дату;

ведення особових рахункв емтента та заре

строваних осб;

облк заре

строваних заставодержателв;

облк нарахованих та виплачених доходв за менними цими паперами;

облк менних цнних паперв на рахунках емтента, пов'янзаних з проведенням корпоративних операцй та операцй з викупу та погашення менних цнних паперв;

ведення в хронологчному порядку журналу облку записв у ре

стр по кожному виду менних цнних паперв;

ведення журналу облку запитв;

ведення журналу облку виданих, погашених, анульованих втрачених менних цнних паперв (сертифкатв менних цнних паперв), що випущен у паперовй форм;

облк та збергання документв, як

пдставою для вненсення змн до ре

стру.

З метою виконання сво

вдкрити особовий рахунок на вимогу особи, яка подала документи, що

пдставою для внесення змн доповнень до ре

стру;

проводити операцÿ на особових рахунках заре

строваних осб тльки за

щоденно проводити порвняння клькост видв розмнщених цнних паперв з тими, що врахован на рахунках заре

строваних осб;

надавати заре

строваним особам нформацю та виписки з ре

стру згдно з

надавати в Антимонопольний комтет кра

протягом 10 днв з моменту одержання вдповдного запиту надавати емтенту ре

стр у письмовй форм, заврений пднписом та печаткою ре

стратора;

вживати необхдних органзацйних, технчних заходв щодо вдповдального збергання даних системи ре

стру як у паперовй форм, так на електронних носях;

збергати документи, що

пдставою для внесення даних до ре

стру, протягом трьох рокв з моменту кладення годи, що пдтверджу

ться цими документами;

прийняти на вдповдальне збергання вд емтента бланки менних цнних паперв чи сертифкати останнх забезпечити

Контроль за дяльнстю ре

страторв та емтентв, що вендуть власний ре

стр, здйсню

Державна комся з цнних паперв та фондового ринку, ? територальн вддлення.

Ре

стратор звту

перед Державною комсúю з цнних паперв та фондового ринку або ? територальним вддлеям, яке видало дозвл ре

стратору, щоквартально до 10 числа мсяця, наступного за звтним перодом.

Звт повинен мстити так дан:

кльксть емтентв, що обслуговуються, в тому числ по кожному емтенту та за кожним видом цнних паперв:

кльксть та номнальна вартсть випущених менних цнних паперв;

кльксть та номнальна вартсть розмщених менних цнних паперв;

кльксть власникв менних цнних паперв, загальна кльксть та номнальна вартсть належних

кльксть номнальних тримувачв цнних паперв, загальна кльксть та номнальна вартсть переданих номнальним тримувачам цнних паперв, у тому числ за типом номннальних тримувачв: торговц цнними паперами, депозитанрÿ, доврч товариства;

виручка вд реалзацÿ ре

страторських послуг за звтний квартал;

кльксть випадкв переходу права власност за звтний квартал;

перелк послуг, як нада

ре

стратор за цнами на кожну послугу;

кльксть порушень термну обробки документв та внесея змн до ре

стру.

Особливост складання та подання квартально

Крм ре

страторв, на ринку цнних паперв дуже важлив функцй виконують ще одн часники його нфраструктури - депозитарÿ.

Основну частину депозитарних послуг на втчизняному фондовому ринку дос надавали банки. Банквськ депозитарÿ почали створюватись дяти в кра

Тльки протягом перших двох рокв псля набрання цим Положенням чинност Мнстерство фнансв кра

Банки-депозитарÿ здйснювали вдповдальне збергання активв, обслуговування операцй з активами нвестицйного фонду чи вза

много фонду нвестицйно

Положення було розроблене вдповдно до Законв кра

Мета Тимчасового положення - визначення основних понять, правил встановлення вимог до провадження та регунлювання депозитарно

Суб'

кти пдпри

мницько

Концепцúю функцонування та розвитку фондового ринку кра

Наприкнц 1995 року Державна комся з цнних паперв та фондового ринку пдготувала проект Закону кра

В остаточнй редакцÿ Закон, прийнятий Верховною Радою кра

Закон розроблений вдповдно до Концепцÿ функнцонування та розвитку фондового ринку кра

Згдно з п. 6 роздлу VI "Прикнцев положення" цього Закону мають бути приведен у вдповднсть з Конституцúю кра

У Закон зазнача

ться, що до приведення законодавства у вдповднсть з цим Законом нш прийнят ранше законондавч та пдзаконн акти чинн у частин, що не суперечить цьому Закону.

Отже, враховуючи наведене, вже зараз можна стверджунвати, що в кра

П

ННИХ ПАПЕР

В

Одним з ключових факторв ефективного розвитку ринку цнних паперв в кра

У нашй кра

Вдновлення законодавства, пов'язаного з ринком цнних паперв, ми змушен починати практично з нуля. Зараз вже неможливо забезпечити наступництво прийнятих нормативнних актв законодавства, яке снувало в Росйськй мперÿ (в тому числ в кра

Дореволюцйне законодавство Росÿ традицйно вдрзнянлось високим рвнем державного втручання у процеси, як вдбувались на ринку цнних паперв, наявнстю велико

Псля лютнево

На жаль, розвиток втчизняно

До середини 80-х рокв у СРСР не було прийнято практично няких нормативних актв, що мали б вдношення до ринку цнних паперв, крм постанов про окрем державн облгацйн займи та Положення про простий переказний вексель, яке було затверджене РНК СРСР у 1937 роц у зв'язку з при

днанням СРСР до Женевсько

Об'

ктивн та суб'

ктивн передумови для початку процесу вдродження ринку цнних паперв та становлення системи його правового регулювання склались наприкнц 80-х рокв. У той час на перший план виступило завдання легалзацÿ комерцйних цнних паперв. перше цнн папери отримали юридичне визнання в Занкон СРСР вд 28 травня 1988 р. "Про кооперацю"^. Цим законом (ст. 22) кооперативам надавалось право випуску акцй для залучення додаткових коштв, необхдних для рознширення виробництва. Закрплення в законодавчому акт можливост випуску приватних цнних паперв мало важливе значення, адже воно свдчило про визнання права цнних паперв на снування. Зрозумло, що для широкомасштабного випуску цнних паперв одн㺿 згадки про них на законодавнчому рвн було недостатньо.

Починаючи з 1987 року окрем пдпри

мства з власно

Для того, щоб порядкувати процес випуску пдпри

мнствами цнних паперв, який почався стихйно, Рада Мнстрв СРСР 15 жовтня 1988 р. прийняла постанову "Про випуск пдпри

мствами та органзацями цнних паперв" Згдно з постановою, право випуску цнних паперв надавалось лише тим пдпри

мствам, як працювали в мовах повного госпондарського розрахунку та самофнансування.

Передбачалось, що пдпри

мства можуть випускати два види цнних паперв Ч акцÿ трудових колективв та акцÿ пдпри

мств. Випуск таких акцй не призводив до змни органнзацйно

Законодавч акти, прийнят Верховною Радою СРСР у 198Ч1990 рр., зберегли тенденцÿ розбудови правово

Можливсть випуску пдпри

мствами та органзацями цих паперв знайшла вдображення також у податковому занконодавств колишнього СРСР.

Закон СРСР вд 14 липня 1990 р. "Про податки з пднпри

мств, об'

днань та органзацй" регламентував порядок оподаткування доходв по акцях, облгацях та нших видах цнних паперв, що належали пдпри

мствам органзацям.

За дорученням Верховно

Положенням про цнн папери визначались види цнних паперв, що допускались до обгу на територÿ СРСР. Окрм вже снуючих акцй трудового колективу та акцй пднпри

мств, дозволявся випуск акцй акцонерних товариств, облгацй, казначейських зобов'язань держави, ощадних сернтифкатв векселв (ст. 2). Проте, незважаючи на безперечну прогресивнсть цих нормативних документв, вони мали значн недолки, наприклад, в них практично були вдсутн полонження про механзми переходу державних пдпри

мств на акцонерну форму власност, також положення про механнзми емсÿ окремих видв цнних паперв.

Таким чином, аналз законодавства Союзу РСР, прийнянтого в 198Ч1990 рр., да

змогу стверджувати про початок становлення правово

Передбачалось, що дя цього закону поширюватиметься на цнн папери, обг яких виходить за меж одн㺿 республки, а також на професйних часникв ринку цнних паперв, як дють у мжреспублканському економчному простор, в той час як внутршн фондов ринки республк мали регулюватись республканським законодавством. Однак у зв'язку з серпнневими подями 1991 року Верховна Рада СРСР законопронект так не розглянула.

В кра

Правове регулювання ринку цнних паперв в кра

Основоположними елементами системи державно-правовонго регулювання ринку цнних паперв

законодавче та пдзаконне регулювання вдносин, що виникають з приводу цнних паперв.

До групи законодавчих актв першого поколння, якими сьогодн регулюються вдносини на кра

налз вищеназваних законв кра

Безперечним досягненням вищезазначених законв було те, що в них перше закрплен положення про цнн папери як об'

кти права власност, про право суб'

ктв пдпри

мницько

Поява цього закону, безсумнвно, стала поштовхом для прискорення розвитку втчизняного фондового ринку. Саме Закон "Про цнн папери фондову бржу" вперше в законондавчй практиц кра

Подальший розвиток кра

До групи пдзаконних актв, спрямованих на впорядкувая ринку цнних паперв, входять, зокрема, кази Президента кра

Нормативними актами органв державно

На жаль, перше поколння нормативно-правових актв у сфер фондового ринку Укра

Бльш системна та цлеспрямована робота в напрямку розвитку законодавства Укра

Наступним важливим кроком у формуванн нормативно

1995 р. "Про Концепцю функцонування та розвитку фондонвого ринку Укра

Протягом 1996 року законодавча база ринку цнних папенрв кра

Основною подúю у сфер розвитку законодавства про цнн папери стало прийняття Закону кра

1996 р. "Про державне регулювання ринку цнних паперв в кра

Вдповдно до Закону кра

Важливе значення для порядкування дяльност учасникв ринку цнних паперв ма

Закон кра

Разом з законами кра

Протягом 199Ч1997 рр. велась розробка нових законондавчих актв про цнн папери. У Верховнй Рад кра

На опрацюванн комсй Верховно

Державною комсúю з цнних паперв та фондового ринку разом з зацкавленими мнстерствами вдомствами в 1996 роц розроблено та подано до Кабнету Мнстрв кра

Крм того, за останн роки в кра

Зокрема, затверджен наказами Державно

Тимчасове положення про порядок ре

страцÿ випуску акцй облгацй пдпри

мств та нформацÿ про

Тимчасове положення про порядок ре

страцÿ випуску акцй вдкритих акцонерних товариств, створених з державнних пдпри

мств у процес приватизацÿ, та нформацÿ про

Тимчасове положення про порядок ре

страцÿ випуску акцй вдкритих акцонерних товариств, створених у процес корпоратизацÿ пдпри

мств, та нформацÿ про

Тимчасове положення про порядок збльшення статутного фонду акцонерного товариства у зв'язку з ндексацúю основних фондв;

Положення про саморегулвну органзацю ринку цнних паперв;

Положення про органзацйно оформлен позабржов торнговельно-нформацйн системи та нш.

Цими нормативними актами передбача

ться комплексне забезпечення регулювання, контролю та нагляду з боку дернжави за дяльнстю часникв та установ нфраструктури ринку цнних паперв.

Таким чином, за останн два роки в кра

При цьому подальша законотворча робота в першу чергу повинна бути спрямована на виршення цлого кола проблем, що сьогодн снують у сфер правового забезпечення функнцонування кра

по-перше, законодавч акти в цлому не мають необхдного ступеня детальност, вони суперечлив, на

по-друге, нормативна база, що спрямована на регулювання загального обгу цнних паперв, ма

велик прогалини, не охоплю

найважливш й найбльш делкатн област ринку цнних паперв (приблизно 50 вдсоткв нормативних актв пов'язан з державними цнними паперами та приватизацúю);

по-трет

, нормативна база у сфер фондового ринку не систематизована, не ведеться ? облк, нема

офцйних видань по цнних паперах;

по-четверте, кра

такого контролю;

по-шосте, безсистемне використання при розробц законондавчих актв рзних ноземних та мжнародних правових стандартв моделей, пов'язаних з ринком цнних паперв, загрожу

у подальшому призвести до створення суперечливо

по-сьоме, кра

Нове законодавство ма

бути логчним продовженням розвитком правових основ функцонування фондового ринку Укра

На цьому фон особливого значення для подальшого форнмування кра

Важливою мовою створення яксно

2. Правове забезпечення механзмв регулювання та контролю на ринку цнних паперв

Становлення ринку цнних паперв кра

Ринок цнних паперв повинен приваблювати нвесторв сво

Основн функцÿ щодо регулювання фондового ринку в кра

Функцÿ регулювання контролю за ринком цнних паперв здйснюються державою шляхом формування спецальних структур, потреба в яких зумовлю

ться специфкою способв регулювання, пов'язаних з контролем за розкриттям обшир-них масивв нформацÿ; видачею велико

необхднстю постйно

цлим рядом нших обставин.

Свтовий досвд не да

однозначно

Вдповдно до вказаних факторв розрзняються форми, прийоми та методи дяльност з регулювання контролю за виконанням законодавства та правил цивлзовано

Можна видлити дв основн модел регулювання державою ринку цнних паперв.

Перша модель - регулювання фондового ринку зосереднжу

ться переважно в державних органах, лише невелика частина повноважень щодо нагляду, контролю, встановлення обов'язкових правил поведнки переда

ться державою самонврядним органзацям професйних часникв ринку. Такий пдхд, наприклад, застосову

ться у Францÿ.

Друга модель - максимально можливий обсяг повнованжень переда

ться самоврядним органзацям, значне мсце в контрол займають не жорстк нормативн приписи, перегонворний процес, ндивдуальн згодження з професйними часниками ринку, при цьому держава зберга

за собою основн контрольн функцÿ, можливост в будь-який момент втрутитись у процес саморегулювання. Яскравий приклад тако

У реальнй практиц розвинутих зарубжних кра

З числа бльш нж 30 кра

Таким чином, проведений аналз да

пдстави зробити так висновки:

по-перше, структура державних органв, що регулюють фондовий ринок, залежить вд модел ринку, прийнято

по-друге, загальною тенденцúю

створення самостйних вдомств - комсй з цнних паперв².

Укра

) змшана (банквська небанквська) модель ринку цих паперв як наслдок - Нацональний банк небанквськ державн органи в рол регулюючих нстанцй;

б) масштабна приватизаця, за яко

На сьогодн в кра

Так, вдповдно до Закону Укра

Контрольн й регулятивн функцÿ здйсню

також Нацоннальний банк кра

нтимонопольний комтет кра

Певн регулятивн функцÿ здйснюють також Мнстерство юстицÿ, Мнстерство економки, Державна податкова нспекнця та Державний митний комтет.

Розосередження регулятивних функцй мж такою кльнкстю мнстерств вдомств призводить до неузгодженост мж законодавчими, й особливо мж вдомчими, нормативнними актами, неврегульовансть багатьох питань щодо регунлювання фондового ринку створю

мови для зловживань, внаслдок чого можлив значн суспльн потрясння, виклинкан масовим невдоволенням населення, та дискредитаця ринкових реформ.

Можна стверджувати, що наслдком саме такого розподлу регулятивних функцй стала, наприклад, ситуаця, коли дяльннсть доврчих товариств, що залучали кошти громадян, та структур, як пропонували громадянам послуги щодо додаткового пенсйного забезпечення "селенгу" (небанквських фнансових станов), не контролювалась жодним з державнних органв. Зокрема, Фонд державного майна кра

З метою комплексного правового врегулювання вдносин, що виникають на ринку цнних паперв, забезпечення захисту нтересв громадян кра

Згдно з цим казом комсю було створено як центральнний орган державно

Державна комся з цнних паперв та фондового ринку нцювала прийняття Указу Президента кра

Додатков повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства на ринку цнних паперв, запобгання та припинення його порушень, накладення санкцй були надан комсÿ Законом кра

Основними завданнями Державно

формування та забезпечення реалзацÿ

дино

координаця дяльност державних органв з питань функнцонування в кра

здйснення державного регулювання та контролю за випуснком обгом цнних паперв та

захист прав нвесторв шляхом застосування заходв щодо запобгання припинення порушень законодавства на ринку цнних паперв, застосування санкцй за порушення законондавства у межах сво

сприяння розвитку ринку цнних паперв;

узагальнення Державна комся з цнних паперв та фондового ринку вдповдно до покладених на не

встановлю

вимоги до випуску (емсÿ) й обгу цнних папенрв та

встановлю

стандарти випуску (емсÿ) цнних паперв, нформацÿ про випуск цнних паперв, що пропонуються для вдкритого продажу, в тому числ ноземних емтентв, як Здйснюють випуск цнних паперв на територÿ кра

вида

дозволи на обг цнних паперв кра

здйсню

ре

страцю випускв цнних паперв та нформацÿ про випуск цнних паперв, у тому числ цнних паперв нонземних емтентв;

встановлю

вимоги щодо допуску цнних паперв ноземнних емтентв та обгу

ре

стру

правила органзацйно оформлених ринкв цнних паперв;

встановлю

вимоги та мови вдкритого продажу (розмнщення) цнних паперв на територÿ кра

встановлю

порядок та вида

дозволи на здйснення дяльност з випуску та обгу цнних паперв, на депозитарну, ре

страцйну, -розрахунково-клрингову дяльнсть з цнними паперами та нш передбачен законодавством спецальн донзволи (лцензÿ) на здйснення окремих видв пдпри

мницьнко

визнача

за погодженням з Мнстерством фнансв кра

встановлю

порядок здйсню

державну ре

страцю фонндових брж торговельно-нформацйних систем, признача

державних представникв на фондових бржах, у депозитарях та торговельно-нформацйних системах;

встановлю

порядок ре

стру

саморегулвн органзацÿ, що створюються особами, як здйснюють пдпри

мницьку дяльнсть на ринку цнних паперв (дал Ч саморегулвн органзацÿ);

встановлю

вимоги та стандарти обов'язкового розкриття нформацÿ емтентами та особами, як здйснюють пдпри

мнницьку дяльнсть на ринку цнних паперв, забезпечу

ствонрення нформацйно

бере часть у пдготовц вдповдних проектв мжнародних договорв Укра

координу

роботу щодо пдготовки фахвцв з питань фонндового ринку, вида

дозволи та здйсню

контроль за нанвчальними закладами з пдготовки фахвцв, встановлю

квалфкацйн вимоги до осб, як здйснюють професйну дяльнсть з цнними паперами та проводить сертифкацю фахвцв;

органзову

проведення наукових дослджень з питань функцонування фондового ринку в кра

нформу

громадськсть про свою дяльнсть та стан розвитку ринку цнних паперв;

роз'ясню

порядок застосування чинного законодавства щодо цнних паперв.

ДКЦПФР також надано значних повноважень щодо застонсування санкцй до учасникв ринку цнних паперв за поруншення чинного законодавства кра

Так, вдповдно до ст. 11 Закону кра

за випуск в обг та розмщення цнних паперв, не заре

строваних вдповдно до чинного законодавства, - у рознмр до 10 неоподатковуваних мнмумв доходв громадян або в розмр 150 вдсоткв прибутку (надходжень), одержанних в результат цих дй;

за дяльнсть на ринку цнних паперв без спецального дозволу (лцензÿ), одержання якого передбачено чинним занконодавством, - у розмр до 5 неоподатковуваних мннмумв доходв громадян;

за неподання, несво

часне подання або подання завдомо недостоврно

за хилення вд виконання або несво

часне виконання рознпоряджень, ршень про сунення порушень щодо цнних папенрв - у розмр до 500 неоподатковуваних мнмумв доходв громадян.

ДКЦПФР може також накладати адмнстративн стягнея на посадових осб учасникв ринку цнних паперв.

Частину сво

розробки та впровадження правил, стандартв вимог щодо здйснення операцй на фондовому ринку;

сертифкацÿ фахвцв фондового ринку;

надання дозволв (лцензй) особам, як здйснюють пдпри

мницьку дяльнсть на фондовому ринку;

збору, загальнення та аналтично

Можливе делегування самореулвним органзацям й ннших повноважень, якщо це не суперечить чинному законондавству.

Порядок створення та дяльност саморегулвних органзанцй в кра

Вдповдно до Положення саморегулвна органзаця

безнприбутковою органзацúю з правами юридично

Саморегулвна органзаця створю

ться в органзацйно-правових формах, передбачених законодавством, дú на основ Статуту, становчого договору (якщо це передбачено для обрано

Статус саморегулвно

) громадськ органзацÿ фзичних осб Ч професйних часникв ринку цнних паперв;

б) об'

днання юридичних осб - професйних учасникв ринку цнних паперв.

Статус саморегулвно

Метою заснування дяльност саморегулвно

забезпечення високого професйного рвня дяльност часникв ринку цнних паперв;а професйна пдготовка та пдвищення квалфкацÿ фахвнцв - часникв саморегулвно

нформування сво

розробка та контроль за дотриманням норм правил повенднки, регламентв, правил здйснення операцй з цнними паперами, вимог до професйно

впровадження ефективних механзмв розв'язання спорв мж часниками саморегулвно

розробка та впровадження заходв щодо захисту клúнтв часникв саморегулвно

Саморегулвна органзаця на пдстав сво

перевряти дяльнсть сво

контролювати дотримання сво

представляти нтереси сво

збирати, загальнювати та аналтичне обробляти статиснтичну нформацю про професйну дяльнсть на фондовому ринку;

розробляти та впроваджувати вдповдно до законодавства та цього Положення правила, стандарти та вимоги до здйнснення операцй на фондовому ринку, провадження профенсйно

надавати дозволи (свдоцтва) особам, як здйснюють професйну дяльнсть на фондовому ринку.а