Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Право коллективной собственности на Украине

- 2 -

ЗМ

СТ

Вступ			3
Роздл	1	сторя розвтку	5
	1.1.	сторя розвтку	5
	1.2.	Обстеження пдпри мств в рамках	9
Роздл	2.	Правове регулювання колективно	26
	2.1.	Власнсть кооперативв	27
	2.2.	Власнсть господарських товариств	35
	2.3.	Об кти	59
	2.4.	Власнсть громадських организацй	64
	2.5.	Власнсть релгйних органзацй	70
Висновки			82
Список тератури			88

- 3 -

ВСТУП

Проблеми права власност в цлому колективно

Перехд кра

Здйснення в кра

Основн засади ринково

Ринкова економика

мств:

- 4 -

мства.

Виникла необхднсть регулювання правового статусу об

днань, пдпри

мств (асоцацй, корпорацй, концернв, консорцумв, та т.д.), встановлення правового режиму вльних (спциальних

Мета дипломно

Об

ктПредметом дослджень дипломно

Завдання дипломно

- -

ктв

ктв- -

кти

Диплом ма

значну логку побудови та змст. Логчна структура роботи охоплю

широке коло питань, повРоздл

сторя розвткуРоздл ²- 5 -

РОЗД

Ла

СТОР

Я РОЗВ

ТКУ ПРАВА КОЛЕКТИВОп

ВЛАСНОСТ

В УКАпН

. ОБСТЕЖЕННЯ СТВОРЮВАННЯ

ДПИкМСТВ.

1.1.

сторя розвткуРеформуванню вдносин власност в Укра

З цього погляду варто звернути увагу на те, що Конституця РСР 1978 р. становлювала дв форми власност: державну (загальнонародну) колгоспно-кооперативну. Остання являла собою власнсть вдповдних колективв, тобто колективну власнсть.

У жовтн 1990 р. дя роздлу Конституцÿ 1978 р. про економчну систему була припинена, 7 лютого 1991 р. був прийнятий Закон кра

Якщо в питаннях трансформацÿ приватно

- 6 -

Прийняття 28 червня 1996 р. Конституцÿ кра

Одн автори (О.С. Шемшученко

. СемчкУ юридичнй тератур також ведеться дискуся про суб'

ктв вдносин колективно

- 7 -

ношення ндивдуума до його частки як до сво

Супротивники права колективно

Бльш детальне вивчення закордонного досвду дозволя

констатувати, що при формальнй вдсутност в розвитих кра

спанÿ вже клька десятилть працю

Мондраторська

- 8 -

бльш 21 працвникв.

На загальну кльксть обсягу продукцÿ кооперацÿ, що випуска

ться, наприкнц 80-х рокв приходилося 8 % вд загального роздрбного товарообгу.а

11 %, у Швецÿ - 20 %, у Швейцарÿ послугами кооперативв користуються бля 90 % населення кра

У кра

Для реагування на виникнення розвиток колективних форм господарювання в США дú Нацональний центр творення колективних пдпри

мств; прийнята визначена кльксть нормативних актв, що сприяють

Вищевикладене дозволя

зробити висновок про те, що право колективно

В кра

Невже тепер, в мовах побудови правово

Неупереджений аналз ситуацÿ навколо колективно

- 9 -

реально сну

ться колективна власнсть, до яко

Колективна власнсть - явище об'

ктивне, як об'

ктивне прагнення людей до колективного господарювання. Колективна (чи кооперативна) власнсть сну

у всх кра

1.2.

мств в рамках

Принципи створення пдпри

мств.

Створення

мств

ться Необхднсть

мств

ться

мства, також можливстю виконання найважлившо

Термн "створення" явля

собою правове поняття, яке включа

врегульован правом мови фактичного виникнення та легалзацÿ пдпри

мства в статут правового господарюючого суб'

кта.

Виходячи з того, що в економц кра

- 10 -

мства. Спецальн мови створення пдпри

мств визначен законами про

Створення нового пдпри

мства (незалежно вд форм власност його майбутнх власникв) проходить, як правило деклька етапв:

1)2)

мство;

мства;

мства в залежност вд органзацйно-правово

7)8)

9)Важливе мсце в процес створення пдпри

мства ма

добр кервних робтникв пдпри

мства, спецалств, визначення

Як правове поняття "створення" включа

визначення засновникв,

- 11 -

новаженУповноважен органи, як можуть бути засновниками пдпри

мств, визнача

власник. Щодо пдпри

мств загальнодержавно

Засновники Створення пдпри

мства в юридичному розумнн явля

собою затвердження та одержання передбачених законом документв: ршення власника (власникв) або повноваженого органу про створення пдпри

мства, статуту (якщо цього вимага

органзацйн форма), посвдчення про державну ре

страцю. При необхдност для новостворюваного пдпри

мства земельно

- 12 -

ним законодавством кра

Господарське законодавство кра

Пдпри

мство може створюватися внаслдок примусового подлу ншого пдпри

мства вдповдно до антимонопольного законодавства кра

Пдпри

мство може створюватись шляхом реорганзацÿ дючого пдпри

мства, тобто в результат видлення з складу структурних пдроздлв за ршенням

Пдпри

мства мають право створювати на територÿ кра

Нердко в практиц поширена помилка змшування вдособлених пдрозд-

- 13 -

лвУстановч документи.

Установчими

мств

ться Розробка становчих документв

важливим (визначальним) етапом у процес його функцонування, тому законодавчими актами встановлен визначен вдомост, що повинн мстити установч документи.

Форму змст установчих документв визначають залежно вд видв пдпри

мства та закони про окрем види пдпри

мств.

Стаття 6У випадках передбачених законодавством, пдпри

мства дють на пдстав статуту, тобто власного збирання правил, що регулюють сукупно

Стаття 9

мства в Укра

- 14 -

основних установчих актв.

Змст становчиха

ться статтями Закону кра

Установч документи повинн мстити обов'язков дан про пдпри

мства, без яких вони вважаються такими, що не вдповдають вимогам законодавства. Це так дан:

мства (смейне, приватне, колективне, державне);

мства;

мства. Це статт про юридичну особу пдпри

мства, про його майно, про самостйний баланс, розрахунковий, валютний та нш рахунки в банках, про фрмову марку та товарний знак, про печатку з найменуванням пдпри

мства. Якщо пдпри

мство ма

право випускати цнн папери, то таке право веж вдноситься до юридичного статусу пдпри

мства;

мства: перелк фондв (основний, оборотний, статутний,

порядок розподлу прибуткв та покриття витрат; порядок випуску акцй (щодо акцонерного товариства). Якщо пдпри

мство не

власником майна, включа

ться стаття про те, що майно закрплене за ним на прав повного господарського вдання;

мства, порядок

мства: пдстави, орган, що прийма

ршення про припинення; порядок створення роботи квдацйно

- 15 -

У статут пдпри

мства повинен бути визначений орган, що ма

право репрезентувати нтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада пдпри

мства, профсплковий комтет тощо). В нього можуть включатися положення, зв'язан з особливостями дяльност пдпри

мства: про трудов вза

мини, як виникають на основ членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради пдпри

мства.

В становчих документах господарських товариств окремими статтями визначають порядок внесення змн до статуту (вищим органом, за ршенням У4 голосв акцонерв, як беруть часть у зборах).

Одн юридичн особи беруть часть тльки на пдстав статуту (наприклад, приватне пдпри

мство, створене одним фундатором).- Для нших юридичних осб необхдн як статут, так становчий договр (наприклад, акцонернима

Установчий договр використову

ться тод, коли дяльнсть двох бльш фзичних осб /або юридичних осб спрямована на спецальну цль -У тих випадках, коли установчий договр необхдний, його роль як становчого документа може бути двоякою. В одних випадках законодавство визнача

становчий договр у якост

диного становчого документа творюваного пдпри

мства. У нших випадках (

- 16 -

У таких випадках цлком виправдано, що змст одного з двох становчих документв може частково дублювати змст ншого. Звичайно, наприклад, як у статут, так в становчому договор визнача

ться порядок розподлу мж часниками прибуткв збиткв, керування дяльнстю створеного ними юридично

При розподл питань, що ставляться до змсту становчого договору статуту, доцльно враховувати таке. У статут, насамперед -, повинн знайти вдображення положення, що стосуються юридично

У становчому ж договор необхдно насамперед визначити конкретн обов'язки засновникв порядок

Установчий договр набира

сили з моменту пдписання засновниками зберга

сво

Конкретизаця змсту установчих документв залежить вд виду творювано

При розробц проектв установчих документв пдпри

мств необхдно керуватися також типовими нормативними активами. Щодо пдпри

мств окремих видв законодавець застосову

типов форми становчих документв. Дють, зокрема, статути: типовий статут державного пдпри

мства, типовий статут вдкритого акцонерного товариства, статут закритого акцонерного товариства.

мства. Крм то-

- 17 -

гоВнесення змн доповнень в становч документи повинно провадитися по правилах,

страцю суб'

ктв пдпри

мницько

Установч документи складаються на державнй або ншй мов вдповдно до Закону РСР Про мови в Укра

Установч документи не повинн мстити положень, що суперечать законодавству.

Вдповдальнсть за вдповднсть становчих документв законодавству несе власник (власники) або уповноважен

Порядок державно

Державна ре

страця пдпри

мств

обов'язковою юридичною дúю при

Включення етапу державно

Детально процедура ре

страцÿ регламенту

ться Положенням про державну ре

страцю суб'

ктв пдпри

мницько

- 18 -

ложення

страцю). Це Положення визнача

порядок державно

Ре

страця пдпри

мства

процесуально-правовою дúю, внаслдок яко

Постановою Кабнету Мнстрв кра

страцю (ре

страцйний збр) для юридичних осб - 7

мих

страцю -

страцйного збору;

страцю змн (доповнень) в становч документи -

страцйного збору;

страцю - 10

страцйного збору.

- 19 -

Перере

страця пдпри

мств вдбува

ться безплатно, якщо нше не передбачено законом.

Органа Законодавство визнача

органи державно

Для ---

страцйну картку встановленого зразка,

, одночасно заявою про державну ре

страцю;

сплату власником (власниками) внеску в статутний

- 20 -

фонд пдпри

мства в розмр, передбаченому законом;

внесення плати за державну ре

страцю (копя платжного доручення або квитанця).

Мсцезнаходженням пдпри

мства на дату державно

Якщо засновником (одним з засновникв) пдпри

мства

юридична особа, його державна ре

страця пдтверджу

ться свдченням про державну ре

страцю.

ноземна юридична особа вдповдним документом засвдчу

свою ре

страцю в кра

Установч документи представляються в орган державно

У вдповдност з ст. 8За порушення термнв ре

страцÿ вимоги надання для ре

страцÿ документв, не передбачених законом, посадов особи несуть адмнстративну вдповдальнсть вдповдно до законодавства.

Орган державно

- 21 -

фксу

дату надходження документв у журнал облку ре

страцйних справ письмово повдомля

про це заявника шляхом видач (направлення) довдки, що пдпису

ться представником органа державно

Орган державно

Заявнику вида

ться оригнал свдчення про державну ре

страцю з трьома його копями, також оригнал копя поданих

Для захисту сво

Вдмова у державнй ре

страцÿ пдпри

мства вважа

ться законною лише з двох пдстав:

1) внаслдок порушення встановленого законом порядку створення пдпри

мства;

2) у випадку невдповдальност становчих документв вимогам законодавства.

Не допуска

ться вдмова в державнй ре

страцÿ пдпри

мства з мотивв

- 22 -

його недоцльност.

Права пдпри

мця можуть бути порушен не тльки незаконною вдмовою в ре

страцÿ, але неналежним виконанням органом свого обов'язку, що ре

стру

, зокрема неправомрним вдхиленням вд здйснення ре

страцÿ у встановлений термн (наприклад, пропуск встановленого для ре

страцÿ термна - 5

мцв

спонука в судовому порядку органа, що ре

стру

, здйснити ре

страцю цього обов'язку (по позов зацкавлено

Орган державно

-Пдставою для зяття юридично

Свдчення про державну ре

страцю пдпри

мства копя документа, що пдтверджу

зяття його на облк у державному податковому орган,

пдставою для вдкриття рахункв у будь-яких банках кра

Повдомлення про вдкриття або закриття рахункв у банках обТ

кт пдпри

мницько

- 23 -

тежв

ться особисто або направля

ться

ться Центральним податковим органом Укра

Для одержання дозволу на виготовлення штампв печаток пдпри

мства (уповноважена

Окрем пдроздли юридичних осб -Орган державно

У випадку змни назви, органзацйно-правово

- 24 -

значених змн зобов'язаний подати документи для перере

страцÿ з пдтвердженням опублкування нформацÿ про змни в друкарських засобах масово

Положенням передбачен порядок мови видач дублката свдчення про державну ре

страцю.

ться у випадку втрати (знищення) свдчення про державну ре

страцю пдпри

мства.

Також у випадку втрати (знищення) оригналв становчих документв засновник зобов'язаний звернутися в орган державно

У Положенн про ре

страцю пдпри

мств деталзован пдстави порядок скасування державно

Скасування державно

) визнання недйсним або такими, що суперечать чинному законодавству, становчих документв;

б) здйснення дяльност, що суперечить становчим документам чи чинному законодавству Укра

в) раз несво

часного повдомлення пдпри

мством про змни його мсцезнаходження.

Скасування Таким чином- 25 -

Бльшост правознавцв сходяться на тому, що ре

страцю пдпри

мств повинний здйснювати

диний орган -

страцйна палата з регональними вддленнями на мсцях. Багатьох проблем у процес створення пдпри

мств можна уникнути, якщо законодавчо встановити процедуру ре

страцÿ пдпри

мств, як-от, внесення юридичних осб у торговий ре

стр, на приклад практики захдно

вропейських кра

Порядок державно

- 26 -

РОЗДЛа

ПРАВА КОЛЕКТИВОп ВЛАСНОСТ

В КАпН

Суб'

кти права колективно

Суб'

ктами права колективно

Суб'

ктами права колективно

Пдстави виникнення права колективно

Право колективно

днання майна громадян юридичних осб для створення кооперативв, акцонерних товариств, нших господарських товариств об'

днань; передач державних пдпри

мств в оренду;

мств в акцонерн та нш товариства;

- У колективну власнсть можуть бути передан земл колективних сльськогосподарських пдпри

мств, сльськогосподарських кооперативв, сльськогосподарських акцонерних товариств, у тому числ створених на баз радгоспв та нших

- 27 -

державних сльськогосподарських пдпри

мств, земл садвницьких товариств - за ршенням загальних зборв цих пдпри

мств, кооперативв, товариств.

О
кти
Об'

ктами права власност колективу орендарв

вироблена продукця, одержан доходи та нше майно, придбане на пдставах, не заборонених законом.

2.1.
Кооперативом визна

ться основана на членств громадян органзаця для спльного ведення господарсько
Кооператив як первинне об'

днання громадян виступа

суб'

ктом виробничих вдносин, як складаються мж конкретним кооперативом державними органзацями, також мж кооперативом його членами з приводу виробництва, розподлу, обмну споживання вдповдних матеральних благ послуг.
Урегульован нормами права ц вдносини набувають форми правових. Кооператив виступа

власником певних матерально-фнансових ресурсв (засобв виробництва, обмну або предметв споживання), як становлять економчну основу його дяльност.
Майно, що оформлене, придбане за рахунок внескв громадян, тобто за рахунок приватно
Суб'

ктом права власност в цьому раз виступа

не громадянин, не пайовик, за рахунок майна яких оформлена власнсть кооперативу, кооператив, товариство в цлому, як в товарно-грошових вдносинах чи нших цивльно-правових,майнових
Як

диний власник належного йому майна, кооператив самостйно вдповда

- 28 -
за зобов'язаннями всм належним йому майном. Вн не несе вдповдальност за зобов'язаннями сво
З сього наведеного можна зробити висновок, що право власност кооперативв

одним з видв права приватно
Згдно з Законом кра
Об'

днання заснову

ться на засадах членства добровльност для спльного здйснення будь-яко
- 29 -
Вдповдно до п. Члени кооперативу,
ктами майнових прав, зокрема суб'

ктами права на майновий пай. Майнов вдносини на засадах членства в кооператив здйснюються за правилами зобов'язального права, яке означа

, що член кооперативу ма

право вимагати частку (пай) у майн кооперативу в раз виходу з нього, кооператив зобов'язаний компенсувати йому цю частку гршми або ж видати на розмр паю частину майна в натур.. Псля того, як частку конкретного майна буде передано членов кооперативу, вн ста

? власником або власником конкретно

Закон "Про кооперацю в СРСР" (ст. Згдно з п. - 30 -

Закон кра

Об'

днання сльськогосподарських кооперативв (п. Об'

кти права власност споживчо

Основними джерелами творення кооперативно

Закон "Про кооперацю в СРСР" (ст. Цнний папр (у тому числ й акця) - 31 -

кцÿ надано кооперативам. Загаль

не перевищувати розмру валового доходу за рк забезпечу

ться всм майном кооперативу. Вони випускаються для продажу членам кооперативу,особам

мствам (органзацям). Члени кооперативу користуються пльговим правом придбання акцй (ст. Самостйним джерелом творення власност кооперативу

грошов та нш майнов внески кооперативних державних пдпри

мств та органзацй, також громадян, як не

членами кооперативу, але працюють у ньому за трудовим договором.

Майно кооперативу, до якого у вартсному вираженн входять основн оборотн фонди в перод його створення, становить статутний фонд кооперативу. У процес кооперативно

Особливстю правового режиму майна кооперативв та

Обов'язков розмри паю встановлюють загальн збори членв-засновникв кооперативу. Розмр паю для вступникв у кооператив у процес його функцонування визнача

ться статутом кооперативу. Так, у ст. Характерною рисою правового режиму пайового фонду

те, що на обов

Член кооперативу ма

право на пай, тобто на частку в майн кооперативу у ва-

- 32 -

ртсному

суб

ктом

кооператив як юридична особа.

Мж кооперативом пайовиком снують заснован на членств забов

право вимагати повернення йому пайового внеску сплати всх кооперативних виплат, нарахованих на розмр паю. У деяких випадках пай може повертатися не тльки гршми, цнними паперами, а й натурою, майном на розмр паю. Термн та нш мови отримання паю встановлю

статут кооперативу. Право власност членв кооперативу

спадковим (ст. У порядку та на мовах, передбачених статутом, у кооператив створю

ться неподльний фонд, до якого зарахову

ться у вартсному вираженн частина майна, що не розподля

ться мж членами кооперативу, використову

ться на загальнокооперативн

Вдповдно до пунктв Неподльний фонд творю

ться за рахунок вступних внескв та майна кооперативу. Пайов внески членв кооперативу до нього не включаються.

Порядока

те, що в раз квдацÿ кооперативу майно цього фонду за ршенням загальних зборв членв кооперативу направля

ться на здйснення основних цлей кооперативно

Резервн фонди створюються для забезпечення вдновлення зношених основних фондв або для поповнення оборотних фондв забезпечення коштв на розвиток виробництва.

В кооперативах за ршенням уповноважених органв творюються страхов та нш фонди. На рвн об

днань кооперативв за ршенням повноважних органв управлння (конференцй, з- 33 -

централзован фонди. У сплках споживчх

Джерелом формування централзованиха

також доходи вд власно

Змст праваОскльки суб'

ктами права власност в кооперацÿ

кооператив (товариство) чи об'

днання кооперативв (

Згдно з Законом кра

Вдповдно до ст. - 34 -

часове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та ншим органзацям, трудовим колективам, окремим громадянам тльки за ршенням загальних зборв, конференцй та з'

Правомочност власника щодо майна, належного споживчим товариствам (сплкам), сльськогосподарським кооперативам (об'

днанням), здйснюють органи правлння цих юридичних осб вдповдно до компетенцÿ, визначено

Обсяг господарсько

Таке право споживчих товариств та

У раз квдацÿ споживчого товариства його майно, що залишилося псля сплати членам товариства пайових та нших внескв дивдендв на них, розрахункв з оплати прац, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та ншими кредиторами, розрахункв з сплкою, розподля

ться мж членами, що входили до складу споживчого товариства (п. - 35 -

лишилося псля розрахункв з оплати прац, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та ншими кредиторами, розподля

ться мж членами об'

днання (сплки) (п.

2.2. Власность
Господарськ товариства

органзацйно-правовою формою об'

днання на засадах годи майна та пдпри

мницько
Вдповдно до ст. В останньому випадку обсяг повноважень часникв визнача

ться дорученням, яке ма

бути пдписано рештою учасникв товариства. часники, яким було доручено ведення прав повного товариства, зобов'язан надавати решт часникв на
Управлння справами командитного товариства здйсню

ться тльки часниками з повною вдповдальнстю (повними товаришами).
Якщо в товариств

тльки один такий часник, прашóння
самостйно. Вкладники не мають права перешкоджати дям повних товаришв з управлння справами товариства (ст. Одним з видв пдпри

мств

господарське товариство.
Вдповдно до Закону кра
- 36 -





Форми господарських товариств вдрзняються мж собою способом, мовами створення, та мрою вдповдальност.
Перелчен форми господарських товариств подляються на договрн та статутн.
Проведемо аналз створення, дяльност та характеру вдповдальност видв товариств.
Серед господарських товариств найбльшого розповсюдження набули статутн товариства, що хоча заснован на установчому договору, але

мають статут:товаристваАкцонерне товариство.
кцонерним визна

ться товариство, яке ма

статутний фонд, подлений на визначену кльксть акцй рвно

кцонери вдповдають за - 37 -

капталв через розповсюдження чи продаж акцй

право на вихд з акцонерного товариства акцонер може реалзувати лише шляхом продаж чи

Зазначен пдпри

мницьк структури

найбльш складними у вдношенн керування

страторв та нших осб.

- 38 -

Основними характеристиками

ться у можливост мати пропорцйну вартост належних акцонеру акцй кльксть голосв, наявнсть трьохрвневого Вдповдно до ст. - 39 -

основ об

днання виробничого, банквського, торговельного, страхового капталу з метою виробничо

В форм акцонерних товариств створюються комерцйн банки та страхов товариства (компанÿ),Як це зазначено вище, мж вдкритим та закритим акцонерними товариствами снують вдзнаки, основний змст яких зводиться до наступного: в акцонерному товариств вдкритого типу акцÿ розподляються шляхом пдписки вльного продажу серед невизначено

Засновниками акцонерних товарисч

- 40 -

здйснення спльно

Разом з тим слд вдзначити, що законом в якост засновникв вказан лише громадяни.

, що громадяни нших кра

Випуск цнних паперв акцонерного товариства здйсню

ться вдповдно до вимог чинного законодавства та Державно

Учасниками акцонерного товариства акцÿ придбаються

мств

кцÿ можуть розповсюджуватись шляхом органзовано

- 41 -

во

ться незаснованим

межу статутного фонду, засновники можуть ршенням зборв зайву пдписку вдхилити або ? прийняти цей фонд збльшити.ВЯкщо вс акцÿ розподляються мж засновниками ЗАТ до дня скликання становчих зборвкцонерне товариство вправ само викупити у акцонера виплачен ним акцÿ за рахунок коштв, що перевищують статутний фонд, в подальшому

Вдповдно за цей перод вони не враховуються при розподл прибуткв та голосуванн.

кцонер в становлен засновницьким товариством строки, але не пзнше одного року з моменту ре

страцÿ акцонерного товариства, повинен оплатити повну вартсть акцй. При невиконанн такого обов

кцонерне товариство може збльшувати свй статутний фонд лише псля оплати ранше випущених акцй по цн не нижче номнально

- 42 -

т акцй попередньо

Вищим органом акцонерного товариства

загальн збори акцонерв. В

Загальн збори акцонерного товариства повноважен

- -

- - 43 -

- -

мств,затверджувати-

мства, флÿ та представництва, затверджувати статути та положення при них;

- -

мств, флй та представництв;

визначену статутом (критичну суму)

- Статутом акцонерного товариства можуть бути передбачен нш питання що пдлягають розгляду загальними зборами.- 44 -

персонально передбаченим статутом способом (шляхом розсипки повдомлень

ться в друкованих засобах масово

Загальн збори акцонерного товариства скликаються не рдше одного разу в рк приурочуються до рчного звту,затвердження

- 45 -

Голосування на загальних зборах акцонерного товариства проводиться за принципом одна акця

ться

В акцонерному товариств може бути створено такий специфчний орган, як рада акцонерного товариства (наглядова рада).

нтереси

та регулю

дяльнсть

бльше

обовВиконавчим органом акцонерного товариства, що здйсню

кервництво поточною дяльнстю,

його правлння або нший передбачений статутом орган. Роботою правлння керу

назначений чи обраний вдповдно до статуту голова.

нколи вн мену

ться президентом. Правлння виршу

поточн тактичн питання дяльност акцонерного товариства та пдзвтне у сво

- 46 -

токолвКонтроль за фнансово-господарською дяльнстю правлння акцонерного товариства здйсню

ться обраною загальними зборами ревзйною комсúю. п

Ревзйна комся склада

висновок, за рчними звтами та балансами. Без нього загальн збори не можуть затверджувати рчний баланс. В раз виявлення загрози сутт

вим нтересам акцонерного товарне

Про результати сво¿ дяльност ревзйна комся доповда

загальним зборам або наглядовй рад.

страцÿ потрбно реалзувати

З прибутку вд акцй не сплачу

ться податок, так як прибуток

чистим, псля

- 47 -

сплати пдпри

мством податкв

Вдповдальнсть акцонерв за зобов'язаннями товариства тльки в межах належних

Товариство з обмеженою вдповдальнстю.
Товариством з обмеженою вдповдальнстю визна

ться засноване одним або деклькома особами господарське товариство, статутний фонд якого подлений на визначен становчими документами розмри та вдповда

по сво
Учасники Даний вигляд корпорацй Пзнше ц товариства набули поширення в Росÿ
Нмеччина Рося стали виключенням. Нмеччина Рося внаслдок сво
Характерними
а
ю часткою, в тому числ недовнесеною- 48 -
боргах товариства, за випадком якщо вони цлком внесли сво
Установч документи товариства з обмеженою вдповдальнстю, крм нших вдомостей, зазначених у статт Згдно Товариство може визначити бльший статутний фонд.Чинне
.
Звльнення часника товариства з обмеженою вдповдальнстю вд обов'язку внесення внеску не допуска

ться, в тому числ шляхом рахування вимог до товариства.
страцÿ кожний з його часникв повинен внести не менше 30 вдсоткв вказаного в становчих документах
внесенню не пзнше року з моменту ре

страцÿ. При невиконанн цього обов
ться - 49 -
в раз зменшення статутного фонду проти обов'язкового псля закнчення фнансового року по ншим причинам. Зменшення статутного капталу товариства з обмеженою вдповдальнстю допуска

ться лише псля оповщення всх його кредиторв. Останн в такому раз вправ вимагати дострокового припинення або виконання вдповдних
Змни вартост майна, внесеного як вклад,, та додатков внески часникв не впливають на розмр
Учасник товариства з обмеженою вдповдальнстю за згоди нших часникв вправ ступити свою долю повнстю чи ? частину одному або декльком

ншим часниками того ж товариства, якщо нше не передбачене становчими документами, то третм особам

пропорцональноПри виход з товариства часникам виплачу

ться пропорцонально

- 50 -

форм.

ться дяльнсть

ться лише його вартсть. Вибуваючому

ться належна йому частина прибутку.

ться в натуральнй форм без винагороди.

В раз смерт фзично

Товариство з обмеженою вдповдальнстю ма

сво

Загальн збори товариства з обмеженою вдповдальнстю повноважен:

- -

мств, звти та висновки ревзйно

мства, флÿ та представництва, затверджувати

- 51 -

- -

Ршення загальних зборв за загальним правилом приймаються бльшстю голосв, але для визначення основних напрямкв дяльност, затвердження планв та звтв про

За загальним правилом збори учасникв товариства з обмеженоюа

загроза значного скорочення статутного фонду. часники товариства, що володють в сукупно

ться дяльност товариства. В такому раз голова протягом

Про час, мсце проведення загальних зборв та порядок денний часники повинн бути пронформован не менше чим за 30 днв до скликання загальних зборв. часники товариства не вправ виносити на збори питання що не вйшли в поря-

- 52 -

док денний денну за мови його внесення не пзнше В товариств з обмеженою вдповдальнстю створю

ться виконавчий орган :

диноначальний (директор).

генеральний директор. До не

Контроль за дяльнстю виконавчого органу товариства з обмеженою вдповдальнстю здйсню

створювана з часникв товариства у склад не менше зТовариство з додатковою вдповдальнстю.

Товариством з додатковою вдповдальнстю визна

ться таке товариство

за сво

- 53 -

тност

ться

Товариства з додатковою вдповдальнстю видлено в кра

Характерними ознаками товариства з додатковою вдповдальнстю

Наприклад, товариство з статутним фондом Повне товариство.

Товариством з повною вдповдальнстю визна

ться таке товариство, часники якого вдповдно го

мни-

- 54 -

цькоюУстановчий договр про повне товариство, крм мов, передбачених статтями

диного становчого документа

ться самими учасниками (спльно всма, або одним, або деякими часниками, що дють на пдстав доручення),

Особа може бути лише часником одного повного товариства не вправ без згоди нших часникв вчиняти вд свого мен та у сво

- 55 -

сах

однордними з тими, як становлять предмет дяльност такого товариства. При порушенн цього правила товариство прав вимагати вд такого учасника за сво

Товариство з повною вдповдальнстю дúа

ться за спльною згодою всх часникв. Засновницьким

ться бльшстю часникв. За загальним правилом кожний часник товариства з повною вдповдальнстю ма

один голос, хоча з рахуванням частки кожного в дол майна можна договором вд цього правила вдйти.

Право ведення справ повного товариства належить кожному його часнику

права посилатися на положення засновницького договору, як обмежують повноваження часникв товариства, крм випадкв, коли товариство доведе, що третя особа на момент вчинення договору знала чи повинна була знати про вдсутнсть у такого часника права вести справи вд мен товариства. Якщо часник товариства, не маючи на те повноважень дяв в загальних нтересах, то його дÿ породжують правов наслдки лише при

Одержан в результат спльно

Змни у склад часникв повного товариства допускаються в раз виходу часника товариства за власною нцативою чи його виключення вдповдно до правил засновницького договору, вибуття з числа часникв по незалежним причинам.

- 56 -

в будь-який час вийти з товариствад

ться лише при наявностю

повне правопри

мство

досягненню його цлей

збитки. часник товариства вибува

з нього в раз смерт, оголошення померлим, квдацÿПри виход з повного товариства вибувшому

ться вартсть частини майна товариства, що вдповда

його частц.

ться. Однак кредитори такого часника можуть вимагати у встановленому порядку квдацÿ товариства чи видлення його частки.

Повне товариство окрм загальних пдстав квду

ться в тому раз, коли в ньому залиша

ться лише один часник. Вн може перетворити у встановленому порядку комаидитне

Якщо при квдацÿ повного товариства виявиться, що наявногоа

а - 57 -

вариства

Учасник, який Командитне товариство.

Командитним товариством

ться таке господарське товариство, в якому разом з часниками, що здйснюють вда

мницьку дяльнсть вдповдають за зобов'язаннями товариства всм сво

Таким чином

дв категорÿ учасникв:

Якщо у командитному товариств

Установчий договр про командитне товариство, крм мов, передбачених статтею В становчому договор стосовно вкладникв вказуються тльки сукупний розмр

Правове положення вкладникв (повних товаришв) близьке до асоцйованих членв кооперативу та часникв товариства з обмеженою вдповдальнстю.

- 58 -

якщо повний часник може бути тльки в одному командитному товариств, то вкладник може диверсифкувати

ться вдповдне свдоцтво.До зазначених вище особливостей, що мають вдношення до створення дяльност повного товариства доповнено: наявнсть двох категорй часникв (ловнВкладники командитного товариства повинн вносити вклади додатков внески у розмр

страцÿа

Управлння справами командитного товариства здйсню

ться тльки часника-

- 59 -

ми з повною вдповдальнстю.

тльки один часник з повною вдповдальнстю, управлння справами здйсню

ться цим часником самостйно.Вкладники

Командитне товариствоПри вибутт сх вкладникв учасники з повною вдповдальнстю вправ замсть квдацÿ товариства перетворити його в повне товариство. У цьому випадку, як у раз квдацÿ товариства, необхдно внести вдповдн змни до становчого договору державного ре

стру.

Наявн у командитного товариства грошов кошти, включаючи виручку вд продажу його майна при квдацÿ, псля розрахункв по оплат прац найманих працвникв товариства виконання обов'язкв перед банками, бюджетом, ншими кредиторами у першу чергу розподляються мж вкладниками для повернення

Вдмннсть перелкованих

також у тому, що для створення перших трьох видв товариств

З метою кооперацÿ пдпри

мницько

2.3. Об

кти

днань.

Закон кра

- 60 -

об'

днувати на добровльних засадах виробничу, наукову, комерцйну та нш види дяльност, якщо це не суперечить Пдпри

мства можуть об'

днуватися в асоцацÿ, корпорацÿ, консорцуми, концерни, нш об'

днання за галузевим,територальним

Об'

днання дють на пдстав договору або статуту, що його затверджують

Вдповдно до п. З ст. З Закону Укра

Отже, господарське об'

днання явля

собою складну органзацю, яка створена на основ по

днання матеральних нтересв пдпри

мств-учасникв, дú на пдстав становчого договору або статуту ре

стру

ться як юридична особа.

Будучи юридичною особою, господарське об'

днання

власником майна, яке юридичне вдокремлене вд майна його членв.

Особливост вдносин власност господарських об'

днань виявляються в тому, що майно, яке ста

власнстю об'

днання, вже належить суб'

ктам власност

накше кажучи, власнсть господарських об'

днань виника

на основ власност

Друга особливсть цих вдносин Таким чином, право власност господарського об'

днання закрплю

Отже, суб'

ктами права власност виступають господарськ об'

днання як новостворен юридичн особи.

Об'

ктом права власност об'

днання

майно, добровльно передане йому пдпри

мствами органзацями, також набуте в результат господарсько

- 61 -

т та на нших пдставах, не заборонених законом (ст. З рахуванням цього розмежову

ться вдповдальнсть об'

днання його членв, як суб'

ктв права: об'

днання не вдповда

за зобов'язаннями сво

Договором (статутом, положенням) можуть бути передбачен винятки з цього правила.

За рахунок майна заеновникв

днання може не тльки набувати майно, й створювати нов органзацÿ з правами юридично

Об'

днання здйсню

право володння, користування, розпорядження закрпленим за ним майном, яке склада

ться з основних фондв, оборотних коштв, нших матеральних цнностей, вдповдно до мети сво¿ дяльност призначення майна.

Псля припинення дяльност об'

днання майно, яке залишилося, розподля

ться мж пдпри

мствами та органзацями, що входили до нього (п. До об

днань заре

строваних в кра

Порядок вступу до таких об'

днань та

- 62 -

Пдпри

мства

днань збергають правове положення юридично

днання та його статутом;

днанню частину сво

днання;

днання або

- -

днання цнн папери в тому числ акцÿ нших членв об'

днання;

Пдпри

мства, що входять до складу створених рядом кра

Об'

днання пдпри

мств

юридичними особами правлння ними здйсню

ться в залежност вд

- 63 -

розглядати вс питання фнансово-господарсько

Об'

днання пдпри

мств можуть бути галузевими та мжгалузевимиКорпорацями

днання пдпри

мств,

днання

Консорцумами

днання промислового та банквського капталу для досягнення загально

Концерни

днания

мств промисловост

- 64 -

зацйФнансово-промислова група

дш.лняФПГ

тльки кра

2.4.

Загальн положення про власнсть громадських органзацй мстяться у ст. Громадськ органзацÿ (у тому числ благодйн й нш фонди) вдповдно до ст. Майно громадських органзацй на вдмну вд кооперативв призначене для здйснення невиробничо

- 65 -

нзацй

ться лише тод, коли вона безпосередньо виплива

з статутних завдань ма

пдпорядкований щодо цих завдань характер. Тому власнсть громадських органзацй у цлому вдобража

похдн, вторинн економчн вдносини у привласненн частини сукупного суспльного продукту, яка безпосередньо не пов'язана

вих потреб людини. За цих обставин правове регулювання

ться вд регулювання кооперативно

Основними джерелами творення власност громадських органзацй

вступн й членськ внески, добровльн внески державних, кооперативних та нших громадських органзацй.

Полтичн партÿ мають право на майно, придбане вд продажу суспльно-полтично

Громадськ органзацÿ також мають право на майно та кошти, придбан в результат господарсько

Суб'

ктом права власност громадських органзацй виступа

сама громадська органзаця. У науц цивльного права деякий час домнувала думка про багато

ктнсть права власност громадських органзацй, вдповдно до яко

- 66 -

як сама сплка, так об'

днан нею громадськ органзацÿ. Багатосуб'

ктнстьЯкщо органзаця творю

багатоланкову систему, де первинн ланки (юридичн особи) об'

днуються з ланками (також юридичними особами) вищих рвнв, то суб'

ктом права власност на майно таких органзацй визна

ться громадськ Якщо громадська органзаця

одноланковою

диною юридичною особою, не системою юридичних осб, то саме вона й буде суб'

ктом права власност (наприклад, каса вза

модопомоги, радоклуб тощо).

Об'

ктом

майно, необхдне для здйснення статутних завдань органзацÿ, споруди з вдповдним статкуванням, санаторÿ, будинки вдпочинку, клуби, будинки культури, стадони, понерськ табори, культурно-освтн фонди, нше майно.

Вдповдно до характеру дяльност громадсько

Одним з рзновидв об'

ктв права власност громадських органзацй виступають майнов фонди цих органзацй. У статутах або вдповдних положеннях, як правило, не здйсню

ться диференцаця майна за фондами. Але специфка право-

- 67 -

вого

змогу провести загальнену його класифкацю, подливши його на грошов кошти майно у натурально-речовому визначенн.

У юридичнй тератур нема

диного погляду щодо класифкацÿ об'

ктв права власност громадських органзацй. к думка, що об'

кти права власност подляються на основна ле бльш резонною

концепця Ю. Вдповдно до ст. Джерелами формування об'

ктв власност громадських об'

днань

вступн членськ внески, якщо

- 68 -

жертвування, надходження вд проведення передбачених статутом лекцй, виставок, спортивних та нших заходв, лотерей, доходв вд виробничо

Щодо полтичних партй масових громадських рухв, як мають полтичн цл, то вони не можуть одержувати фнансову пдтримку або ншу матеральну допомогу вд ноземним держав, органзацй громадян.

Змст суб'

ктивного права власност громадських органзацй поляга

у тому, що профсплков та нш громадськ органзацÿ володють, користуються розпоряджаються майном що належить

Право власност об'

днань громадян (громадських орган зацйВисокий ступнь суспльнення майна бльшост громадських органзацй означа

здйснення ними права власност шляхом закрплення майна на прав оперативного правлння (якщо йдеться про пдпри

мства, як здйснюють господарську дяльнсть, то на прав повного господарського вдання) за окремими ланками вдповдно

Порядок здйснення окремими ланками громадських органзацй права на закрплене за ними майно визнача

ться не лише статутами, й ншими спецальними актами, що затверджуються вищими органами вдповдно

Вдповдно до ршення Сплки наукових та нженерних товариств створюван нею госпрозрахунков центри науковотехнчних

- 69 -

хунков

ктами права повногоа Щодо майна профсплкових органзацй, то джерела, порядок формування використання коштв профсплкового бюджету визначаються статутами профсплок.

Фнансову дяльнсть профсплок, що здйсню

ться вдповдно до

Джерела доходв пдпри

мств органзацй, що належать профсплкам, розмри одержаних ними коштв сплату податкв контролюють державн фнансов органи та податков нспекцÿ.

Меж здйснення права оперативного управлння або повного господарського вдання конкретних громадських органзацй залежать вд правового режиму майнових фондв цих органзацй визначаються, як

Загалом правовий режим майна, закрпленого за становами пдпри

мствами вдповдних громадських органзацй, пдпорядковуються правилам, встановленим законодавством кра

Кошти та нше майно об

днань громадян, у тому числ тих, що квдуються перероподлятисьНин особливий правовий режим встановлено щодо майна загальносоюзних громадських органзацй колишнього Союзу РСР, розташованого на территорÿ- 70 -

воУ звУ листопад 1996 рЦúю ж постановою

2.5. Власность

Релгйн органзацÿ, як нш юридичн особи можуть мати у власност певне майно. Вдповдно до ст.? Закону кра

- 71 -

У власност религйних

ктиРелигйнУ раз припинення дяльност релгйно

Нин трива

процес формування власност релгйних органзацй за рахунок майна, вилученого у них Радянською владою, у зв'язку з чим у практиц виника

цлий ряд проблем, на яких необхдно зупинитися детальнше.

В СРСР РСР дяв принцип: релгйна громада церква в цлому не можуть бути суб'

ктами права власност. Церковне майно псля його примусово

Псля встановлення на територÿ кра

- 72 -

Укра

- 73 -

налз перелчених правових актв показу

, що нацоналзоване культове майно перейшло в загальнодержавну власнсть було передано на облк мсцевим органам державно

Правовий режим деякого культового майна визначався.окремими Вдколи прийнято Постанову Кабнету Мнстрв кра

Зазначена постанова не мстила конкретно

- 74 -

розмежування за рвнями власност культового майна. Але оскльки водночас з прийняттям ц㺿 постанови набрав чинност Закон кра

Постанова Кабнету Мнстрв Укра

Отже, за змстом норма Приймаючи ршення про повернення культового майна, виконкоми дяли у свй час як спецально визначен суб'

кти права загальнодержавно

- 75 -

якй перебувало державне майно до прийняття Постанови Кабнету Мнстрв кра

Таким чином, виникла певна конкуренця норм у законодавства - 76 -

ще бльше загострилася, адже в нй комунальна власнсть не розгляда

ться як рзновид державно

Проте у Закон кра

Враховуючи все викладене, можна дйти висновку, що на виконання ст. Перебуваючи у державнй власност та на облку певно

) б) використано цими органзацями не за призначенням.
Зокрема, культов будвл використовувалися пд складськ примщення, заклади культури (клуби, бблотеки, музе

в)

Залежно вд цих обставин орган, уповноважений розпоряджатися цим майном, може прийняти ршення передати майно у власнсть певно

- 77 -

тися

, що право власника щодо розпорядження культовим майном суворо обмежено конкретизовано. Згдно з ст. Передача цього майна у власнсть релгйних органзацй, як не були його власниками, можлива за мови, якщо в населеному пункт нема

законного власника цього майна або вн на нього не претенду

, тобто релгйн громади (органзацÿ) т㺿 конфесйно

Н невизначений статус окремих релгйних органзацй, як дють в кра

Приймаючи ршення (розпорядження) щодо повернення (передач) релгйним органзацям культового майна, слд враховувати вимоги Постанови Верховно

- 78 -

селеномуСпори щодо користування культовим майном, набуття на нього права власност та здйснення цього права можуть мати рзн предмет пдстави та бути рзними за суб'

ктним складом часникв. Залежно вд складу часникв ц спори пдвдомч судам загально

- 79 -

такий спр пдвдомчий загальним судам. Якщо зазначене ршення оскаржуватиме нша юридична особа, крм релгйних органзацй, що претендують на культове майно, то спр розглядатиметься за правилами Арбтражного процесуального кодексу кра

У зв'язку з прийняттям Закону Укра

У раз прийняття ршення про передачу (повернення) у користування (власнсть) культово

У цих спрних правовдносинах можлив позови про витребування культових

- 80 -

будвель майна з чужого незаконного володння (вндикацйнУ переважнй бльшост предметом розглянутих арбтражними судами спорв були вимоги про недйснсть ршень облдержадмнстрацÿ про передачу (повернення) культових будвель майна релгйним громадам. Судов позови подавалися у тих випадках, коли на культову будвлю (майно) претендувало клька релгйних громад рзних конфесй, оспорюваним

право доводити в судовому порядку сво

право власност чи користування на спрну культову будвлю або нше культове майно. При цьому важливо враховувати майнов нтереси сх релгйних громад, як користуються однúю культовою спорудою.

Так, релгйна громада с. ВолицяРшенням Вищого арбтражного суду Укра

- 81 -

мстилася вимога про визнання за позивачем права власност на культову споруду у зв'язку з

- 82 -

ВИСНОВКИ.

Складен процеси становлення ринкових вдносин в кра

Перехд до ринково

Зростання рол пдпри

мств у формуванн ринково

- 83 -

цлей, потреб та нтересв часникв пдпри

мницько

Практика трансформацйних зрушень свдчить про спвснування негативниха

потенцйн можливост

Будь-яке суспльство для забезпечення нормального (достатньо комфортного) рвня сво¿ житт

дяльност займа

ться безлччю видв конкурсно

Велике значення для розвитку економки кра

Правовий статус пдпри

мства як юридична категоря склада

ться з сукупност об'

ктивних суб'

ктивних прав та обов'язкв

юридичною основою снування народного господарства кра

- 84 -

Велике значення для правового статусу пдпри

мства ма

органзацйна форма, в якй його творено. Вд не

Для закрплення основ правового статусу пдпри

мства деяк правоведиДло принципу верховенства права у господарських вдношеннях у сучасних мовах зможе забезпечити конституцйн обмеження повноважень державно

Удосконалювання законодавства, посилення впливу державного регулювання Пднесення економки кра

- 85 -

з розвитку пдпри

мництва. А пдтримка дяльност втчизняних пдпри

мств -Нин державну ре

страцю здйснюють 764

страцÿ, в тому числ районн, районн у мстах Ки

в та Севастопол державн адмнстрацÿ (68

страцю здйснюють майже два десятки центральних органв виконавчо

Переврка стану дотримання порядку державно

Завдання щодо забезпечення формування та реалзацÿ державно

- 86 -

ре

страцÿ. Слд зазначити, що серед членв Ради квропи нема

жодно

Лцензйна палата Укра

- -

стр суб'

ктв пдпри

мницько

страцÿ, залишивши за ними вс процедури ре

страцÿ;

страцю бльш прозоршим для пдпри

мцв контрольованим з боку держави.

Недосконалсть втчизняною

мництво негативно вплива

на розвиток недержавних господарських структур. Втчизняне законодавство про пдпри

мництво перебува

на етап становлення, який характеризу

ться появнстю

мництва.

Будучи економчно самостйним повнстю вдповдаючи за результати сво¿ дяльност, пдпри

мство повинно сформувати таку систему, яка забезпечила б йому високу ефективнсть стйке постановище

В мовах ринково

- 87 -

квалфкованих спецалств. Оперативна адаптаця пдпри

мства до змн ринкового середовища можлива на баз професоналзацÿ правлння, яка передбача

, насамперед, необхднсть пдготовки правлнських кадрв, здатних реалзувати сучасн пдходи в правлнн пдпри

мством.

Наявн теоретичне та практичн явлення про можливост затвердження суспльне значущост пдпри

мства, формування економчного механзму активзацях його творчо-продуктивно

Тим часом домнантною ефективного регулювання пдпри

мства з боку держави виступа

створення системи пдтримки цього сектора, дйових способв формування нтересу населення до самостйно

Спрямовансть

- 88 -

СПИСОК Л

ТЕРАТУРИ

1. 2. 3. 4.

мства5. 6. 7.

мництво: Закон кра

8. 9. 10. 11. 12.

у загальнодержавнй власност: Декрет Кабнету Мнстрв кра

13.

страц

кт

мницько14. 15.

- 89 -

16. 17.

днання: стан законодавства та перспективи розвитку. Право кра

18.

мництво, господарство право.-

Blog

Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Право коллективной собственности на Украине