Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Ограниченая материальная ответственность
ОБМЕЖЕН МАТЕР
АЛЬНА В
ДПОВ
ДАЛЬН
СТЬ ПРАЦ
ВНИК
В
П Л А Н
стор.
Вступ......................................................................................................2
Роздл I. Матеральна вдповдальнсть, як нститут трудового права.
1. Поняття змст матерально
2. Пдстави матерально
3. Види матерально
Роздл II. Порядок притягнення до матерально
1. Порядок визначення розмру матерально
2. Порядок вдшкодування матерально
Висновки...............................................................................................24
Список лтератури...............................................................................25
Вступ.
Конституцйне право - це головна галузь права кра
Основним джерелом будь-яко
Вдповдно до цього конституцйне право пов'язане також з трудовим правом, оскльки Конституця кра
В ст. 13 Конституцÿ Укра
Ставлення до власност форму
ться перш за все тими ренальними мовами, в яких перебува
людина, можливостями ? впливу на органзацю виробництва, розподлом створених рензультатв прац.
хоча вдповдно до ст. 41 Конституцÿ кра
З прийняттям Конституцÿ - Основного Закону держави[1] Укра
Серед майбутнх кодифкацйних актв визначальне мсце ма
поссти Трудовий кодекс Укра
Треба сказати, що субТ
кти трудових правовдносин знаходятьсяв нервному положенн по вдношенню один до одного. Працвник -экономчно бльш слабка сторона трудовихого правовдносин.Вн знаходиться в бльш залежному стан вд роботодавця,нж роботодавець вд нього. Працвник повинен пдкорятися господорськй влад роботодавця, виконувати його вказвки в процес трудово
Така нервнсть субТектв трудових правовдносин обумовлю
велику
рзницю в правовому регулюванн матерально
В цй робот я спробую роздивитись види матерально
Роздл
1.Поняття змст матерально
Матеральна вдповдальнсть робтникв службовцв за шконду, заподяну майну пдпри
мства, визначена ст. ст. 130-138 ЗпП та деякими пдзаконними актами. Встановлена цими акнтами вдповдальнсть
важливим засобом виховного впливу на робтникв службовцв щодо дисциплнованого ставлення до майна пдпри
мства, поважного додержання снуючого пранвопорядку, забезпечення матеральних нтересв конкретних пдпри
мств, трудових колективв суспльства в цлому. При сприянн вдповдальност досяга
ться мета попередження пранвопорушення в галуз охорони власност пдпри
мства.
В той же час матеральна вдповдальнсть не становить чанстини дисциплнарно
Передбачена трудовим правом матеральна вдповдальнсть робтникв службовцв за шкоду, заподяну пдпри
мству, зконструйована таким чином, що вона по
дну
матеральну вдпонвдальнсть працвникв з захистом нтересв кожного працвнника. Не випадково глава IX ЗпП ма
назву Гарантÿ при покладенн на працвникв матерально
Велике значення при розгляд питань про матеральну вдповдальнсть працвникв мають кервн постанови Пленуму Верховного Суду Укра
Таким чином, матеральна вдповдальнсть як важливий нститут трудового права покликана забезпечити вдповднсть поведнки людей нормам, прийнятим державою. Ця вдповдальннсть, на вдмну вд дисциплнарно
Матеральну вдповдальнсть слд вдрзняти вд майново
Матеральна вдповдальнсть сторн трудового договору виника
тльки при заподянн збитку в зв'язку з виконанням трудових обов'язкв.
Матеральна вдповдальнсть завжди ма
особистий характер Працвник, який заподяв шкоду, вдповда
а за не
У трудовому прав вдшкодуванню пдляга
тльки прямий дйсний збиток, як правило, в обмеженому розмр - не бльш середнього мсячного заробтку працвника, що завдав шкоди. Ця вдповдальнсть не повинна перевищувати повного розмру заподяно
У цивльному прав завжди дú принцип повного вдшкодування шкоди. Меж матерально
Матеральнй вдповдальност за трудовим правом притаманна така риса, як порвняння меж вдповдальност з заробтною платою працвника. За загальним правилом розмр вдшкодування збитку обмежу
ться середнм мсячно
У трудовому прав диференцйован види вдповдальност в залежност вд суб'
ктв, мов заподяння збитку, характеру майна тощо.
Вдповдно до трудового законодавства розмра збитку, що вдшкодову
ться, заподяного з вини деклькох працвникв, визнача
ться для кожного з них з рахуванням ступеня вини, заробтно
Крм добровльного вдшкодування збитку, передбаченого цивльним трудовим правом, ц галуз по-рзному визначають порядок стягнення збитку. У трудовому прав вн бльш диференцйований: при обмеженй матеральнй вдповдальност допуска
ться утримання за розпорядженням власника частини заробтно
Трудовим законодавством визначен бльш коротк термни для залучення до матерально
Отже, матеральною вдповдальнстю за трудовим правом
встановлений законом обов'язок сторони трудового договору вдшкондовувати збитки, заподян ншй сторон протиправними виновнними дями.
Суб'
ктами матерально
2.Пдстави матерально
Матеральна вдповдальнсть - це нститут трудового права. Але в законодавств, в науковй тератур термн "мантеральна вдповдальнсть" часто використову
ться далеко за менжами трудового права. Вжиття термна - "матеральна вдповдальнсть" за межами сфери трудового права нскльки не означа
, що у вдповдних випадках дйсно мають застосовуватися норми, як тут коментуються. Норми нституту матерально
Матеральна вдповдальнсть може бути покладенна на будь-якого працвника, який клав трудовий договр з пдпри
мством, становою, органзацúю.
якщо в лтератур, на практиц та й у законодавчих актах зунстрча
ться поняття "матерально вдповдальна особа", то з цьонго не можна робити висновок про те, що лише ц особи можуть бути притягнен до матерально
Законодавство не виключа
притягнення до матерально
Правов норми нституту матерально
Стаття 130 ЗпП характеризу
юридичний склад, тобто перелчу
юридичн факти, наявнсть яких да
власнику право притягнути працвника до матерально
Працвник не може бути притягнений до матерально
би запобгти непорозумнь, пов'язаних з встановленням нормативного обов'язку працвника забезпечувати цлсть майна пдпри
нмства, законодавець у частин другй ст. 131 ЗпП сформулював обов'язок працвникв бережливо ставитись до майна пдпри
мства, установи, органзацÿ та вживати заходв щодо запобгання шкоди, хоча подбний обов'язок сформульований в ст. 139 ЗпП.
Невиконання незаконно покладених на працвника трудових обов'язкв не може бути пдставою для притягнення працвника до матерально
Протиправнсть поведнки працвника не може бути пдстанвою для притягнення працвника до матерально
Безспрним пдтвердженням протиправност дй чи бездяльнност працвника, який заподяв матеральну шкоду,
притягннення його за це до кримнально
Пряма дйсна шкода - це основний елемент юридичного складу, який спричиню
обов'язок працвника покрити матеральнну шкоду нада
право пдпри
мству, станов, органзацÿ (або власннику пдпри
мства, станови, органзацÿ чи повноваженому ним органу) притягнути працвника до матерально
Поняття прямо
Коли приймались нин чинн Цивльний кодекс Кодекс законв про працю, чтко
Все ж явля
ться, що, говорячи про нестриман доходи в ст. 130 ЗпП кра
Таке розумння неодержаного прибутку ма
визначену норнмативну базу. Воно викладене у Тимчасовй методиц визначення розмру шкоди, заподяно
За нею було прямо визнане нормативне значення, оскльки за мнстерствами та вдомствами признавалося право опрацюнвання галузевих методик, котр не суперечать названй Тимчансовй методиц. За тих часв Тимчасова методика мала вс ознаки нормативного акта, а вдтак ÿ слд визнати такою, яка зберегла свою юридичну чиннсть в кра
Таким чином, визначаючи меж поняття прямо
З рахуванням викладеного, до категорÿ прямо
♦ недостача матеральних цнностей, виявлена у матерально вдповдально
♦ втрата матеральних цнностей. Про втрату говорять тод, коли працвник супроводжував матеральн цнност у дороз;
♦ знищення матеральних цнностей. Трапляються випадки прямого знищення працвниками матеральних цнностей. Часнтше знищення, як пдстава матерально
♦ пошкодження матеральних цнностей (сума прямо
об'
ктв);
♦ зпсуття матеральних цнностей. Це - втрата матеральнними цнностями
♦ неможливсть стягнути матеральн цнност, котрих не вистанча
, з постачальника, який передав матеральн цнност з недостанчею. Таке на практиц зустрча
ться часто, коли пд час приймання продукцÿ чи товарв вд постачальника, приймання вантажв вд органв транспорту викрива
ться недостача. У подбних випадках одержувач, зазвичай, сплачу
за матеральн цнност постачальнинку повнстю. Недостача ж пдляга
оформленню вдповдно до
нструкцÿ про порядок приймання продукцÿ виробничо-технчнонго призначення та товарв народного споживання за клькстю, або вдповдно до транспортного законодавства. Потм вартсть матернальних цнностей, яких не вистача
, стягу
ться з постачальника (перевзника). Проте, при неналежному оформленн акта про прийнмання (недостачу) чи при порушенн порядку приймання можнливсть стягнення з постачальника (транспортно
♦ шкода, спричинена продажем товарв по заниженй цн. Це може статися через помилку у застосуванн прейскурантв, ненправильно складену калькуляцю цни тощо;
♦ витрати, спричинен незаконними або необгрунтованими виплатами (переплатами) за господарськими договорами, на конристь державного або мсцевих бюджетв, спецальних фондв, коли можливсть стягнення таких виплат (переплат) з органзацй, як
♦ витрати, що сталися через надмрн виплати на користь пранцвникв (основно
♦ сплачен на користь контрагентв за господарськими договонрами, державного або мсцевого бюджетв, державних органв суми неустойки, фнансових санкцй, пен. Пленум Верховного Суду кнра
♦ виплати на користь нших суб'
ктв у порядку покриття шконди, оскльки органзаця вдповда
за шкоду, спричинену дями ? працвникв[5]. Притягнення до матенрально
♦ нестягнена з боржника дебторська заборговансть, коли можливсть п
♦ нестягнена з боржника шкода (за винятком т㺿 частки шконди, яка належить до категорÿ неодержаного прибутку), якщо можливсть ? стягнення втрачена.
Водночас нестягнена з боржника неустойка не може бути вднесена до прямо
Було б неправильно пд неодержаними прибутками, як назван у частин четвертй ст. 130 ЗпП, розумти валовий дохд - виручку вд реалзацÿ або (у торговельних органзацях) суму торгових надбанвок, скидок та нацнок. Аналогчним чином не можна пд неодержанинми прибутками розумти дохд, який у свй час законодавством визнанвався об'
ктом оподаткування (схематично) дорвнював валовому доходу з вдрахуванням матеральних затрат пдпри
мства.
Дйсна шкода ма
розумтися як шкода майну у бльш широкому розумнн (як майно та майнов права, котр вдображаються у баланс пдпри
мства як його активи). Пряма дйсна шкода означа
безпосередн
зменшення цих активв.
Неможливсть притягнення працвника до матерально
Притягнення до матерально
Стаття 130 ЗпП не припуска
покладення на працвника матерально
нший приклад: термни посву озимих кервник пдпри
мства затягнув. Озим вйшли в зиму слабкими загинули через звинчайн для ц㺿 мсцевост морози. Тут кервник теж рискував. Але припустився порушень, не зумв правильно органзувати роботу пдпри
мства. У результат його вчинкв, котр за змстом мають ознаку риску, пдпри
мству заподяна пряма дйсна шкода. Кернвник, що припустився порушень, ма
бути притягнений до мантерально
Роздл IX ЗпП, котрий почина
ться з статт, яка коменнту
ться, назива
ться "Гарантÿ при покладенн на працвникв мантерально
Крм перелку всх юридичних фактв (протиправна поведннка працвника, пряма дйсна шкода, причинний зв'язок мж пронтиправною поведнкою працвника шкодою, вина працвника), що складають пдстави матерально
Ця стаття припуска
у визначених випадках притягнення до матерально
би запобгти питань стосовно притягнення працвника за одне й те ж порушення до матерально
Працвнику нада
ться право добровльно покрити шкоду, заподяну пдпри
мству, станов, органзацÿ повнстю чи частнково. Проте навть такий спосб вдшкодування шкоди не виклюнча
проведення службового розслдування, належного становнлення факту заподяння шкоди та видання за результатами службового розслдування наказу. У наказ винуватим особам може бути запропоновано добровльно покрити шкоду. Такий наказ буде пдставою для приняття касою пдпри
мства грошових сум у поряднку покриття шкоди. У наказ може бути виражена згода власника на передачу працвником для покриття заподяно
Проте покриття працвником прямо
Положення Кодексу законв про працю за аналогúю слд застосовувати до випадкв зворотно
3.Види матерально вдповдальност
Трудове законодавство передбача
два види матерально
Обмежена матеральна вдповдальнсть.
Обмежена матеральна вдповдальнсть при заподянн шконди працвником поляга
в обов'язку вдшкодувати заподяну з його вини шкоду в розмр прямо
Обмежена матеральна вдповдальнсть на пдстав п. 1 ст. 133 ЗпП наста
у випадку, коли шкода заподяна зпсуттям або знищенням через недбалсть матералв, напвфабрикатв, виробв (продукцÿ) працвником в ход трудового процесу. На нших працвникв з числа службових осб (наприклад майстра, технолога), якщо шкода вд зпсуття або знищення матеральнних цнностей сталася через недбалсть, заподяна внаслдок
На пдстав п. 2 ст. 133 ЗпП за шкоду, заподяну зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою облку збенргання матеральних чи грошових цнностей, невжиттям необнхдних заходв до запобгання простоям, випусков недоброяк-. сно
До зайвих грошових виплат вдносяться суми стягнених штрафв, заробтно
Працвники, як не
кервниками пдпри
мства структурнних пдроздлв на пдпри
мств або
Якщо працвник клав з пдпри
мством письмовий договр про взяття на себе повно
При заподянн шкоди приписками та ншими викривленинми даними про виконання робт до матерально
у вдповдноста з законодавством [9]а обмежену матеральну вдповдальнсть несуть:
1) працвники - за зпсуття абоа знищення череза недбалстьматералв, напвфабрикатв, виробв (продукцÿ), в тому числ при
2) кервники пдпри
мств, установ, органзацй т
Повна матеральна вдповдальнсть.
Повна матеральна вдповдальнсть працвника - це покладення на працвника обовТязку повнстю вдшкодувати заподяну пдпри
мству, станов, органзацÿа чи фзичнй особ (яка виступа
власником як сторона трудового договору) пряму дйсну шкоду без будь-яких обмежень.
Повна матеральна вдповдальнсть може бути ндивдуальною колективною.
Вдповдно до законодавства[10] працвники несуть матеральну вдповдальнсть у повному розмра шкоди, заподяно
1) мж працвником пдпри
мством, становою, органзацúю вдповдно до статт 1351 ЗпП кладено письмовий договр про взяття на себе працвником повно
2) майно та нш цнност були одержан працвником пд звт за разовою довренстю або за ншими разовими документами;
3) шкоди завдано дями працвника, як мають ознаки дянь, переслдуваних у кримнальному порядку;
4) шкоди завдано працвником у нетверезому стан;
5) шкоди завдано недостачею, мисним знищенням або мисним зпсуванням матералв, напвфабрикатв, виробв (продукцÿ), в тому числ при
6) вдповдно до законодавства на працвника покладено повну матеральну вдповдальнсть за шкоду, заподяну пдпри
мству, станов, органзацÿ при виконанн трудових обовТязкв;
7) шкоди завдано не при виконанн трудових обовТязкв;
8) службова особа винна в незаконному звльненн або переведенн працвника на ншу роботу.
У статт 134 ЗпП нада
ться вичерпний перелк випадкв, коли працвники несуть повну матеральну вдповдальнсть. Проте, слд врахувати, що п. 6 ц㺿 статт ма
вдсилочний характер: вн передбача
можливсть притягнення до повно
Матеральна вдповдальнсть у межах середнього
мсячного заробтку.
За шкоду, заподяну пдпри
мству, станов, органзацÿ при виконанн трудових обов'язкв, працвники, з вини яких заподяно шкоду, несуть матеральнуа вдповдальнсть у розмра прямо
Пдвищена матеральна вдповдальнсть.
Меж матерально
РоздлII
1.Порядок визначення розмру матерально
Для визначення розмру суми, що пдляга
стягненню з пранцвника за завдану шкоду, необхдно встановити дйсний розмр шкоди. Саме розмр дйсно
Розмр заподяно
Таким чином, розмр прямо
При розкраданн, нестач, мисному знищенн або умиснонму зпсутт матеральних цнностей шкода визнача
ться за дернжавними роздрбними цнами. В раз вдсутност на даний вид матеральних цнностей роздрбних цн шкода визнача
ться за цнами, що встановлюються Державними комтетом кра
Пленум Верховного Суду кра
На пдпри
мствах громадського харчування (на виробництв та в буфетах) в комсйнй торгвл розмр шкоди, заподяно
Порядок визначення розмру шкоди повинен проводитись за формулою:
Рз = [(Бв - А) *
нф + ПДВ + Азб]* 2,
де Рз Ч розмр збиткв (у гривнях); Бв - балансова вартсть на момент встановлення факту розкрадання, нестач, знищея (псування) матеральних цнностей (у гривнях); А - аморнтизацйн вдрахування (у гривнях);
нф, - загальний ндекс нфляцÿ, який розрахову
ться на пдстав щомсячно визначунваних Мнстерством статистики кра
При визначенн розмру шкоди, завдано
Вже зазначалося, що при визначенн прямо
При виявленн з вини працвника нестач одних товарв лишкв нших нестача пдляга
стягненню з винного, лишнки - оприбуткуванню на користь пдпри
мства. Залк лишкв та перекриття ними нестач допускаються як виняток за один той же перод, що перевря
ться, у одн㺿 т㺿 ж матерально вдповдально
Матеральна вдповдальнсть за трудовим правом - це дольова вдповдальнсть, при якй кожна особа, яка завдала шконду, вдповда
тльки за себе вдшкодову
збитки лише у певнй частин (дол). Навть при колективнй (бригаднй) матеральнй вдповдальност наста
дольова матеральна вдповдальнсть. Частка (доля) вдповдальност кожного члена колективу (брингади) визнача
ться залежно вд термну роботи в склад бриганди пропорцйно розмру заробтно
Солдарна матеральна вдповдальнсть застосову
ться лише за мови, якщо вироком суду встановлено, що шкода пдпри
нмству заподяна спльними мисними дями клькох працвникв, як мали спльну мету заподяти шкоду винн у вчиненн злончину. Солдарна вдповдальнсть означа
, що особи, винн у заподянн шкоди, несуть матеральну вдповдальнсть у понвному розмр, без визначення частки (долей) кожного. У понрядку цивльного судочинства суд ма
право зобов'язати цих осб вдшкодувати шкоду солдарно, якщо при постановленн обвинувального вироку цивльний позов був залишений без розгляду або коли вирок в частин цивльного позову скасовано справа в цй частин направлена на новий розгляд в порядку судочинства.
Встановлення солдарно
Пленум Верховного Суду кра
При визначенн розмру матерально
В раз матерально
2.Порядок вдшкодування шкоди
Законодавство про матеральну вдповдальнсть нада
пранцвнику, який завдав шкоду, можливсть добровльно вдшкондувати збитки повнстю або частково. Це вдшкодування пранцвник може здйснити шляхом внесення певно
Якщо працвник добровльно не вдшкодував завданих збиткв, законодавством передбачений примусовий порядок вдшкодування шкоди шляхом тримання суми збиткв з заронбтно
Покриття шкоди працвниками в розмр, що не перевищу
середнього мсячного заробтку, провадиться за розпоряджеям власника пдпри
мства або повноваженого ним органу шляхом вдрахування з заробтно
Розпорядження власника пдпри
мства або повноваженонго ним органу, також вищого в порядку пдлеглост органу ма
бути зроблено не пзнше двох тижнв з дня виявлення заподяно
У випадках, коли розмр шкоди перевищу
середню мсячнну заробтну плату, ? вдшкодування провадиться шляхом заявлення позову до районного (мського) суду.
Судовому розгляду пдлягають заяви власника пдпри
мства або повноваженого ним органу до працвника про вдшкодунвання шкоди в розмр, що перевищу
середнй мсячний заронбток. Шкода може перевищувати й середню мсячну заробтну плату, але вдповдно до законодавства працвник може нести вдповдальнсть тльки в межах свого середнього мсячного занробтку. До суду власник або повноважений ним орган повиннен звертатись також у випадку, коли розмр шкоди не перевинщу
середнього мсячного заробтку, але вдшкодування не може бути проведено за розпорядженням власника або повноваженного ним органу в зв'язку з закнченням строку на видання розпорядження або у випадку припинення працвником трудонвих вдносин з даним пдпри
мством.
Питання про вдшкодування завдано
Позов про обгрунтовансть розпорядження власника або повноваженого ним органу щодо вдрахування шкоди працвнником може бути заявлений до реалзацÿ розпорядження про вдрахування. Працвником може бути заявлений також позов про повернення суми, зайво виплачено
Виходячи з вимог ст. 15 ЦПК кра
За шкоду, заподяну внаслдок порушення трудових обонв'язкв працвник несе вдповдальнсть перед пдпри
мством, з яким перебува
у трудових правовдносинах. За вимогами нших осб, що грунтуються на неналежному виконанн працнвникам сво
Якщо суд встановить, що шкода заподяна з вини не лише працвника, до якого заявлено позов, й службових осб пдприн
мства, вн повинен притягнути цих осб вдповдно до ст. 109 ЦПК кра
Для звернення до суду власника або повноваженого ним органу ст. 233 ЗпП встановлений рчний строк з дня виявлея заподяно
Право регресно
Висновки
В кнц я хотв би зробити клька висновкв по зробленй робот.
Матеральна вдповдальнсть працвника - це обов'язок працвника вдшкодувати прямий дйсний збиток, заподяний
Матеральна вдповдальнсть ма
мсце лише при наявност визначених мов:
) прямий дйсний збиток;
б) протиправне поводження працвника;
в) наявнсть провини працвника в заподянн збитку;
г)причинно-наслдковий зв'язок мж протиправним поводженням працвника виниклим збитком.
сну
два види матерально
)обмежена;
б)повна.
Збиток може бути вдшкодований:
) добровльно;
б) в адмнстративному порядку;
в) у судовому порядку.
Список тератури:
1. Конституця крани, вд 28 червня 1996 р.;
2. Кодекс законв про працю Укра
3. Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до законодавства кра
4. Цивльний кодекс кра
5. Закон СРСР "Про державне пдпри
мство (об'
днання)", 1987 р.;
6. Закон кра
7. Закона кра
8. Закон кра
9. Постанова Кабнету Мнстрв Укра
10. Трудове право кра
11. Постанова Правлння Нацонального банку кра
12.
нструкця про порядок ведення касових операцй у народному господарств кра
13. Постанова Пленуму Верховного Суду кра
14. Постанова Пленуму Верховного Суду кра
15. Постанова пленуму Верховного Суду кнра
16. Болотна Н.Б.,Чанишева Г.
. Трудове право кра
17. Прокопенко В.
. Трудове право Укра
18. Гирич О.Г. Трудове право, Ки
19.
Матишевський П.С. Кримнальне право Укра
[1] Конституця кра
[2] Пилипенко П. Окрем зауваження до проекту Кодексу кра
[3] Право кра
[4] ст. 138 ЗпП кра
[5] ст. 441 Цивльного кодексу
[6] п. 5 ст. 134 ЗпП
[7] ст. 132-133 ЗпП
[8] Болотна Н.Б.,Чанишева Г.
. Трудове право кра
[9] ст.133 ЗпП
[10] ст. 134 ЗпП
[11] Постанова Кабнету Мнстрв кра