НБУ-финансовый агент правительства

ЗМ

СТ

Вступ. 4.

. Сутнсть функцÿ НБУ, як банкра фнансового агента ряду. 10.

1. Банквське обслуговування, як функця НБУ. 10.

2. Обслуговування внутршнього державного боргу. 17.

3. Обслуговування державного зовншнього боргу. 42.

4. Касове виконання державного бюджету. 51.

². Нормативно-правов основи дяльност Нацонального банку кра

1.     Нацональний банк банквська система кра

2.     Роль нацонального банку у зовншньоекономчнй дяльност

Укра

3.     Нацональний банк реформування кра

Ⲳ. Операцÿ Нацонального банку кра

1.     Виконання держбюджету. 90.

2.     Обслуговування внутршнього державного боргу. 99.

3. Обслуговування зовншнього державного боргу. 108.

4.     Кредитування ряду. 126.

5.     Банквське обслуговування ряду. 132.

Висновки. 147.

Лтератур. 152.

Вступ

На момент здобуття незалежност кра

В них теж не було досвду з ефективно

Ця модель передбачала, що спочатку ма

бути досягнута стаблзаця економки, вже потм - розпочатись економчне зростання. Стаблзаця ж передбачала повну бералзацю цн зовншньо

Протягом останнх рокв реформатори в економчному блоц ряду намагалися виконувати рекомендацÿ ноземних радникв (зокрема, з МВФ) мови надання кредитв МВФ, часто - навть нехтуючи чинним законодавством. Наслдками реалзацÿ запропоновано

Проте одночасно було немало зроблено в частин розбудови ринкових структур, приватизацÿ, становлення стабльно

Прирст споживчих цн у 2001 роц становив 6,1%, що вчетверо нижче минулорчного показника (25,8%), та двч нижче прогнозованого на початку року (12,3%).

У счн - листопад 2001 р. порвняно з вдповдним перодом 2 р. обсяг зовншньо

В структур експорту спостерга

ться ряд позитивних змн. Частка чорних металв зменшилася з 35,1 до 30,9%, добрив - з 2,8 до 2,2%. З 2 до 0,9% зменшилась питома вага експорту нафти, газу, електроенергÿ. Натомсть частка молока молочних продуктв збльшилась з 0,9 до 1,7%, зернових культур - з 0,8 до 2,5%, паперу та картону - з 1,25 до 1,6%, нструментв - з 0,2 до 2,5%, машин, статкування та механзмв - з 9,2 до 10,5%.

Наш макроекономчн досягнення виглядають не надто стйкими та переконливими саме через непослдовнсть у ринкових перетвореннях сучасну недосконалсть ринкових нститутв. Про наш сьогодняшн проблеми краще за нших сказав вдомий польський економст Лешек Бальцерович:

У мене виникло таке враження, що чимало начебто нтелгентних людей перестають мислити, коли починають говорити про державу, ставлячись до не

В останн роки НБУ (чи не

дина з наших державних станов) демонстру

вс якост локомотива регулятора кра

Правлння Нацонального банку Укра

На практиц принципи лберально

У кредитно-грошовй сфер було здйснено повернення до полтики стримування росту грошово

Промислова полтика як така стала вдсутньою, оскльки Ющенко його прихильники дотримуються т㺿 точки зору, що вльний ринок самостйно визнача

проритети економчного розвитку. У зв'язку з цим, також подальшою бералзацúю зовншньо

Вдбулось прискорення темпв приватизацÿ регуляторно

В квтн 2001 р. полтичний маятник в кра

Метою завданням дано

Роздл 1. Сутнсть функцÿ НБУ, як банкра фнансового агента ряду

1.1. Банквське обслуговування - основна функця НБУ

Центральн банки, вистунпаючи у рол банкра ряду, тсно вза

модють з фнансовими орнганами. Вони спвпрацюють як при виршенн загальних питань монетарно

Центральн банки вдграють помтну роль у касовому виконнанн державного бюджету. Суть касового виконання бюджету поляга

в органзацÿ надходження грошових коштв до бюджету (податки, збори, виторг вд реалзацÿ державних цнних паперв) видач бюджетних коштв у процес виконання бюджету. Центнральний банк, як правило, веде рахунок Мнстерства фнансв (казначейства) забезпечу

таким чином розрахунково-касове обслуговування ряду, що да

змогу, у свою чергу, уряду, враховунючи особливий статус банку, мнмзувати ризики, пов'язан з банквським обслуговуванням.

У процес касового виконання бюджету кошти списуються з рахункв платникв податкв, покупцв державних цнних паперв, що вдкрит в комерцйних банках, зараховуються на рахунок мнстерства фнансв (казначейства), вдкритий у центральному банку. У результат збльшуються депозити ряду зменшу

ться грошова база. Коли ряд фнансу

державн витрати, то процес розвива

ться у зворотному порядку. Наприклад, при оплат станткування для державного медичного центру кошти списуються з рахунка Мнстерства фнансв (казначейства) зараховуються на рахунки постачальникв статкування, вдкрит в комерцйних банках. Депозити ряду зменшуються, банквськ резерви вднповдно грошова база зростають.

В окремих кра

Оскльки надходження коштв до бюджету витрачання цих коштв протягом року у час не збгаються, депозити ряду в центнральному банку характеризуються значними коливаннями, отже, можуть бути джерелом коливань у грошовй баз. Проте бльшсть цих коливань ма

тимчасовий характер Центральний банк може

В умовах незбалансованост бюджету ряд стика

ться з пробнлемою вишукування джерел фнансування дефциту державного бюджету. У свтовй практиц вдом три методи фнансування дефциту бюджету:

Х податкове фнансування. В основ цього методу - пдвинщення рядом податкв, що веде до збльшення надходжень до бюджету. Податкове фнансування не вплива

на грошову базу;

Х боргове фнансування. В основ цього методу - випуск ряндом боргових зобов'язань, виторг вд розмщення яких спрямовун

ться до бюджету. Боргове фнансування також не справля

прянмого впливу на грошову базу, окрм випадкв купвл державних боргових зобов'язань центральним банком;

Х фнансування шляхом емсÿ грошей. В основ цього методу - отримання рядом кредитв вд центрального емсйного банку у форм купвл банком державних боргових зобов'язань. Емся грошей, яку таким чином здйсню

Центральний банк, прямо вплива

на грошову базу, отже на пропозицю грошей, може призвести до небажаних наслдкв у майбутньому.

Якщо дефцит бюджету

великим вдносно ВВП, ма

постйнний характер фнансу

ться за рахунок емсÿ грошей - це спринчиня

збльшення пропозицÿ грошей високими темпами, виклинка

подальше зростання рвня цн провоку

нфляцю.

У розвинутих кра

Кра

Центральн банки, виконуючи роль фнансового агента ряду, як правило, беруть активну участь в органзацÿ випуску державнних боргових зобов'язань,

Центральний банк кра

Функцÿ становлять основний змст правового статусу Нацонального банку.

Проблема функцй правлння досить широко висвтлена в правовй тератур. В юридичнй науц сну

багато визначень поняття функцй правлння як соцального в цлому, так державного зокрема. пх огляд свдчить, що найчастше автори акцентують вагу на тому, що функцÿ - це частини змсту правнлнсько

У зв'язку з цим цлком логчним

визначення поняття функнцй правлння, пд якими розумються вдносно самостйн та одннордн частини змсту правлнсько

Як вдомо, належна правова регламентаця функцй закононмрно пов'язана з проблемою чткого визначення компетенцÿ органну правлння. У нерозривному зв'язку функцй органу правлння та його компетенцÿ

те, головне, що становить характеристику функцй.

В юридичнй тератур ставлення до зазначених вище катенгорй не однозначне: якщо вдносно компетенцÿ всма визна

ться ? юридичний характер, то стосовно функцй думки вчених рзняться. Деяк автори вважають, що функцÿ правлння - сам по соб явинща не юридичн, тому не можуть бути елементами компетенцÿ.

нш, зокрема

. Л. Бачило, розглядаючи спввдношення функцй компетенцÿ у широкому баченн компетенцÿ, зараховунють до не

Однúю з причин такого розходження думок фактично

понглинання компетенцúю функцй, оскльки перша категоря бльш загальна, нж друга. У науц державного управлння доведено, що процес правлння ма

функцональну структуру, тобто функцÿ - це сутт

в складов змсту дяльност органв держави у сфер правнлння. Критерúм же диференцацÿ функцÿ виступають цл та завндання, що стоять перед органом держави. Вони становлять змст функцй

первинними твореннями щодо них.

В свою чергу, розглядаючи компетенцю цих органв, слд пдкреслити, що ? складовими

й предмети ведення, тобто т сам завдання, як стоять перед ними як вони покликан розвТязувати у сво

Стосовно прав органу, котр водночас з його обов'язками вхондять до складу компетенцÿ, то саме вони виступають засобом занбезпечення його функцй. Необхдно мати на ваз, що сполучення завдання функц㿻 значною мрою тавтологчне, оскльки важко дентифкувати якусь конкретну функцю, не вказавши ? признанчення, тобто не визначивши вдповдне завдання.

У питанн спввдношення функцй компетенцÿ органу можна дотримуватися точки зору В. Б. Авер'янова: компетеннця вдобража

(але не включа

в себе) функцÿ шляхом закрплення у вдповдному правовому акт завдань органу, також його повнонважень, спрямованих на досягнення цих завдань.

ншими словами, компетенця

не що нше, як юридичне вдображення функцй орнгану.

Отже, функцÿЧ це основн напрями дяльност органв правнлння,

Доречно пдкреслити, що функцÿ Нацонального банку кра

На думку В. Полякова Л. Московкно

Функцÿ Нацонального банку кра

налзуючи змст Конституцÿ кра

1) забезпечення стабльност нацонально

2) визначення та проведення грошово-кредитно

3) банквського регулювання та нагляду;

4) емсÿ грошей та органзацÿ

5) валютного регулювання валютного контролю;

6) зовншньоекономчна;

7) банквського обслуговування;

8) нш функцÿ, покладен на Нацональний банк законодавнчими актами.

Функця банквського обслуговування передбача

здйснення Нацональним банком банквських операцй при обслуговуванн клúнтв.

В Укра

НБУ здйсню

розрахунково-касове обслуговування ряду. З 1997 р. в кра

НБУ

кредитором ряду. До 1996 р. НБУ надавав ряду прям кредити на покриття дефциту державного бюджету, з 1996р. вн кредиту

ряд шляхом купвл державних боргових зонбов'язань (облгацй внутршньо

НБУ викону

функцю генерального агента Мнстерства фннансв з обслуговування розмщення облгацй внутршньо

НБУ викону

функцÿ платжного агента ряду стосовно обслунговування зовншнього боргу. Банк

розпорядником кредитв, отриманих вд МВФ, на нього покладена вдповдальнсть за скландання платжного балансу та звтност про загальний довгостроконвий зовншнй борг кра

1.2. Обслуговування внутршнього державного боргу

За джерелами залучення коштв державний борг будь-яко

Державний внутршнй борг кра

За чинним законодавством кра

Вдповдно до Закону Укра

Казначейськ зобов'язання нин в кра

Спввдношення мж обсягами дефциту державного бюджету кра

Рис. 1.1. Динамка зростання дефциту державного бюджету Укра

Облгаця Ч це цнний папр, що засвдчу

внесення ? власником коштв до державного бюджету пдтверджу

зобов'язання ряду вдшкодувати йому номнальну вартсть цього цнного паперу в пенредбачений у ньому строк з виплатою попередньо визначеного донходу, якщо це передбача

ться мовами випуску. Облгацÿ випусканються процентними та дисконтними й добровльно розмщуються серед фзичних та юридичних осб. Вони також можуть бути в донкументарнй або бездокументарнй форм.

Облгацÿ в документарнй форм випускаються у вигляд сертинфкатв грошових документв з додержанням вимог до технологÿ

Сертифкати облгацй внутршньо

-                 назву цнного паперу;

-                 назву емтента;

-                 номнальну вартсть;

-                 термн погашення;

-                 розмр термни виплати процентв;

-                 мсце дату випуску;

-                 серю та номер облгацÿ;

-                 пдпис кервника органу, що викону

функцÿ емтента, та вднбиток печатки цього органу.

До сертифкатв процентних облгацй внутршньо

Облгацÿ внутршньо

Ведення облку прав власност (ведення облкових записв) за облгацями (як за ншими видами цнних паперв), що снують у бездокументарнй форм, здйсню

ться депозитарúм, на який понкладено функцÿ:

-                 вдповдального збергання облгацй, включаючи сертифканти, якими оформлю

ться емся цнних паперв;

-                 ведення рахункв депозитарного облку облгацй пд час

-                 здйснення розрахункв з дотриманням вимог поставки цих паперв проти платежу мж клúнтами депозитарю - часнинкам год за облгацями;

-                 органзацÿ клрингу та переказування коштв на вдповдн рахунки часникв ринку облгацй пд час здйснення розрахункв за результатами аукцонв, також сплати доходу та погашення дернжавних боргових зобов'язань;

-                 контролю за вдповднстю мж обсягом емсÿ облгацй та

-                 формування довдково-аналтичних матералв, що характеринзують розмщення та обг облгацй.

Загальн обсяги випуску облгацй згдно з чинним законодавстнвом становлюються Верховною Радою кра

Протягом 1997 р. в Укра

-                 форма випуску - дисконтна на пред'явника;

-                 номнальна вартсть - 100 грн.;

-                 термни погашення - 3, 6, 9, 12 та 18 мсяцв;

-                 вид випуску - записи на рахунках у систем електронного обгу цнних паперв.

Функцонування ринку облгацй неможливе без чткого розподнлу функцй та повноважень його учасникв. За дорученням ряду на Мнстерство фнансв кра

Як безпосереднй учасник ринку облгацй Нацональний банк викону

обов'язки:

-                 генерального агента Мнстерства фнансв кра

-                 депозитарю за облгацями, випущеними у вигляд записв на рахунках у систем електронного обгу цнних паперв;

-                 контролюючого органу;

-                 дилера на вторинному ринку.

ншими часниками ринку облгацй

:

-                 комерцйн банки;

-                 юридичн та фзичн особи, що

клúнтами комерцйних банкв;

-                 органзацйно оформлен торговельн системи.

Функцÿ генерального агента з обслуговування випуску облгацй та проведення платежв за ними здйснюються Нацональним баннком на пдстав годи з Мнстерством фнансв. Умовами ц㺿 годи визначаються необхднсть спльного розроблення та узгодження графка та правил розмщення облгацй, надання нформацйних повдомлень про продаж цнних паперв та його результати, виконнання Нацональним банком функцй платжного агента.

Продаж облгацй на первинному ринку органзову

Нацональнний банк. Цей продаж проводиться у формах:

-                 аукцону з оголошенням обсягу облгацй, виставлених на продаж;

-                 аукцону без оголошення обсягу облгацй, що пропонуються до продажу;

-                 продажу з оголошенням обсягу реалзацÿ облгацй за фксонваними цнами, як встановилися на попередньому аукцон;

-                 продажу без оголошення обсягу реалзацÿ за фксованими цннами, як встановилися на попередньому аукцон.

укцон, що проводиться з попереднм оголошенням обсягу обнлгацй, виставлених на продаж, вважа

ться таким, що вдбувся, у раз реалзацÿ 20 % облгацй вд

Покупцями облгацй на торгах, що проводяться Нацональним банком кра

-                 власних залучених коштв за мови дотримання встановленних Нацональним банком економчних нормативв;

-                 коштв клúнтв та за

Комерцйн банки та

Придбання комерцйним банком облгацй за рахунок коштв та за дорученням клúнтв резидентв, а також за рахунок власних та залучених коштв з метою подальшого перепродажу проводиться за мови:

-                 наявност дозволу повноваженого органу на здйснення дняльност щодо випуску та обгу цнних паперв;

-                 виконання встановлених економчних нормативв та задонвльного фнансового стану;

-                 надання комерцйному банку (флÿ) права на ведення рахуннкв депозитарного облку за облгацями, як перебувають у власноснт його клúнтв;

-                 наявност угоди з клúнтами на придбання облгацй на аукцнон, що проводиться Нацональним банком кра

Вихд нерезидентв на ринок облгацй потребу

запровадження механзмв спльного функцонування рзних сегментв фнансового ринку: валютного та державних боргових зобов'язань. Крм цього, виника

низка проблем страхування ризикв нерезидентв, пов'язанних з змною валютного курсу та дяльност банку, який здйсню

ведення рахункв нерезидента.

Виршення цих проблем пов'язано з введенням нституту повноважених банкв, що да

змогу знизити ризики банку як збергача цнних паперв, також з запровадженням обгу валютних деривативв. Слд зауважити, що встановлений чинним законодавством механзм випуску та обгу похдних цнних паперв

недосконалим. Це значною мрою стриму

розвиток ринкових реформ в кра

Статус повноважених для обслуговування операцй нерезиденнтв на ринку облгацй набувають банки-резиденти, як клали вднповдн годи з Нацональним банком кра

-                 придбання облгацй на торгах, що проводяться Нацональнним банком кра

-                 операцÿ з купвл та продажу облгацй на вторинному ринку;

-                 депозитарний облк облгацй, що перебувають у власност нерезидентв;

-                 платеж за облгацями при

На пдстав годи з уповноваженими банками Нацональним баннком за погодженням з Мнстерством фнансв кра

Розширення кола безпосереднх часникв ринку облгацй пов'язано з виходом на нього торговцв цнними паперами, що не належать до станов банквсько

-                 придбати облгацÿ за рахунок власних коштв, також за донрученням та за рахунок коштв клúнтв резидентв;

-                 вдкрити рахунок депозитарного облку у депозитарÿ Нацоннального банку кра

-                 отримати програмно-технологчн засоби част у торгах обнлгацями та захисту нформацÿ вд несанкцонованого доступу;

-                 пдключити програмно-технологчн засоби електронно

На вдмну вд комерцйних банкв - часникв торгв з первиннонго розмщення облгацй Нацональний банк кра

За результатами проведення торгв його часники через засоби телекомункацйного зв'язку одержують повдомлення про обсяги придбання облгацй та суми платежв за ними. Отримавши таке понвдомлення (за мови придбання облгацй у строки, визначен умонвами розмщення), торговець цнними паперами через обслуговуюнчий комерцйний банк виплачу

необхдн кошти за вднманням тих, що перед початком проведення аукцону переказан до ОПЕРУ Нацонального банку кра

Якщо заявки торговця цнними паперами на придбання облгацй не задоволен, на пдстав повдомлення, що робиться за результатанми проведення торгв, кошти з субрахунку в ОПЕРУ Нацонального банку кра

У раз невчасного переказування коштв за облгацями, придбанними на торгах з

) тимчасове або повне сунення вд част у торгах з продажу облгацй;

б) сплата пен вд прострочено

в) переказування до прибутково

У торгах облгацями можна видлити клька органзацйних етанпв: пдготовчий, пов'язаний з складанням нформацйного повдомлення щодо проведення торгв та його поширенням серед часнникв ринку; власне здйснення торгв; пдсумковий, що охоплю

проведення платежв за результатами розмщення облгацй.

Ршення про час, мсце форму проведення торгв, обсяги та монви розмщення облгацй, що пропонуються на продаж, строк пондання заявок на часть у ньому хвалю

ться Мнстерством фнансв кра

Мнстерство фнансв Укра

При розмщенн облгацй через аукцонний продаж в нформанцйному повдомленн вказу

ться:

-                 дата час проведення аукцону;

-                 кльксть облгацй, що виставля

ться на продаж (у раз, якщо мають мсце обмеження);

-                 термн погашення облгацй та виплати процентв за ними. При розмщенн дисконтних облгацй дати виплати доходу не вканзуються;

-                 вимоги щодо подання заявок часникв торгв: кратнсть заянвок, кльксть знакв дробово

-                 дата час переказування коштв за результатами проведення торгв та номер рахунку в операцйному правлнн Нацонального банку, на якому здйсню

ться акумулювання коштв;

-                 склад штрафних санкцй, що можуть бути застосован до понрушникв платежв.

За мови розмщення облгацй за фксованими цнами, як встанновилися на попередньому аукцон, в нформацйному повдомле вказуються цнов мови продажу.

Розмщення облгацй здйсню

ться у вигляд електронних торгв з використанням телекомункацйно

-                 указано

-                 указано

Заявки на торги засвдчуються пдписами (в електроннй форм) повноважених осб

При розмщенн облгацй за фксованими цнами його часники надають лише неконкурентн пропозицÿ. Задоволення цих пропозинцй здйсню

ться Нацональним банком Укра

Отже, загалом повдомлення про проведення торгв та заявки часникв (комерцйних банкв та торговцв цнними паперами)

сво

рдною формою год мж Нацональним банком як генеральнним агентом Мнстерства фнансв з розмщення облгацй та юридичними особами, як беруть часть у продажу державних боргових зобов'язань. Цúю лугодою визначено порядок проданжу облгацй, правила здйснення розрахункв та склад штрафних санкцй, як можуть бути застосован до порушникв платжно

Проведення торгв облгацями здйсню

ться за такою схемою.

У день проведення торгв у час, казаний у повдомленн, заявки, як надйшли телекомункацйною мережею вд його часникв, рознкриваються, за допомогою програмних засобв системи Л

ГА винзнача

ться склад часникв торгв, котр подали пропозицÿ щодо придбання облгацй.

На пдстав даних довдника, який вдобража

стан виконання часниками торгв вимог, визначених умовами

На баз заявок учасникв торгв, допущених до них, склада

ться аналтична нформаця, яка характеризу

пропозицÿ щодо придбая облгацй та можлив варанти встановлення цни вдскання пд час

налтична нформаця, також дан про попередн торги, обсяги погашення облгацй та нш показники надаються повноваженим особам Мнстерства фнансв кра

-                 загального обсягу розмщення облгацй;

-                 розрахунково

-                 установлено

-                 курсу нацонально

-                 рвня ставок за депозитами комерцйних банкв та процентнних ставок на кредитному ринку та нших даних.

1.1.    Код аукцону

Дата проведення операцй з розмщення облгацй

л200 р.

Код

(назва облгацÿ та параметри ? випуску)

Цна прид-бання	Кльксть облгацй, що може бути ре-алзована	Серед-ньозва-жена ц-на аук-цону	Продано облгацй (зростаючим пдсумком)	Оборот аукцону	Обсяг за-доволення про-позицй укцону	Ставка дохдност за серед-ньозваже- ною цною
			Усьо- го	Кльксть конку-рентних облгацй	Кльксть неконку-рентних облгацй
грн.	Шт.	грн.	шт.	шт.	шт.	грн.	проценти	проценти
1	2	3	4	5	6	7	8	9

Рис. 1.2. Аналтична нформаця, що характеризу

можлив варанти встановлення цни вдскання у раз продажу облгацй

За формування аналтичних даних розрахункова ставка дохднонст облгацй купонно

де Д - дохднсть купонно

Цном - номнальна цна, або цна, за якою буде погашена обнлгаця,

Цкуп - розмр купонно

- кльксть купонних виплат,

Цпридб - цна придбання облгацÿ,

Кобг - кльксть днв у обгу,

365 - кльксть днв у календарному роц (базовий рк).

Дохднсть дисконтних облгацй розрахову

ться за такою форнмулою:

З використанням аналтично

Згдно з Положенням Нацонального банку вд 3 серпня 1998 р., погодженим з Мнстерством фнансв, аукцон з розмщення облнгацй внутршньо

Ухвалюючи ршення про цну вдскання, Мнстерство фнансв нада

Нацональному банку:

-                 глобальний сертифкат, яким визнача

ться загальний обсяг випуску облгацй;

-                 доручення Нацональному банку кра

Глобальний сертифкат склада

ться у двох примрниках, один з яких залиша

ться на зберганн у Мнстерств фнансв кра

За дорученням Мнстерства фнансв кра

Заявки, що не вдповдають цновим мовам торгв, вдскаються не задовольняються.

Розмщення облгацй здйсню

ться за такими правилами.

1. Конкурентн заявки

проритетними задовольняються у перншу чергу.

2. Неконкурентн заявки задовольняються за середньозваженими цнами, як розраховуються на пдстав поданих конкурентних заянвок.

3. У раз обмеження обсягу розмщення облгацй:

-                 неконкурентн заявки можуть задовольнятися не у повному обсяз, пропорцйно

-                 неконкурентн заявки не беруть част в аукцон, якщо конкурентними заявками задовольняються у повному обсяз пропозицÿ щодо розмщення облгацй;

-                 конкурентн заявки, якщо

-                 неконкурентн заявки, що надйшли до Нацонального банку кра

4. У раз перевищення попиту над пропозицúю (при встановле обсягу продажу) неконкурентн заявки задовольняються не в повнному обсяз, пропорцйно

На пдстав зведено

Клринг проводиться з урахуванням вза

мних грошових зобов'янзань мж часниками торгв за придбан облгацÿ, з одного боку, та Мнстерством фнансв кра

Нацональний банк Укра

Для здйснення контролю за розрахунками з державним бюджентом ОПЕРУ Нацонального банку Укра

-                 доручення Мнстерства фнансв кра

-                 глобальний сертифкат;

-                 зведена вдомсть розподлу облгацй за часниками торгв;

-                 клрингова вдомсть переказування коштв вд часникв риннку, як придбали облгацÿ.

Одночасно засобами телекомункацйного зв'язку Головному правлнню державного казначейства Укра

Отже, пд час розмщення облгацй застосовуються рзн схеми:

-                 аукцон з обмеженим або необмеженим обсягами продажу;

-                 аукцон за попереднми та остаточними заявками й мовами;

-                 розмщення державних боргових зобов'язань за фксованими цнами.

Використання цих схем спрямовано передусм на збльшення обнсягв залучення коштв для фнансування потреб державного бюднжету з рахуванням ситуацÿ, що склада

ться на ринку облгацй та на нших сегментах фнансового ринку.

Реалзуючи функцÿ платжного агента за облгацями, Нацоннальний банк здйсню

контроль за надходженням коштв вд часнникв торгв та органзу

переказування коштв до прибутково

Строки та порядок переказування коштв визначен у повдомнленн про проведення торгв, обсяги коштв - у клринговй вдонмост, яка пода

ться часникам торгв. Вдповдно до цих даних часники торгв повинн переказати кошти у обсяз задоволених занявок на вдповдний рахунок в ОПЕРУ Нацонального банку кра

До кнця наступного робочого дня псля проведення торгв ОПЕРУ Нацонального банку кра

В обсяз коштв, що надйшли вд часникв торгв, Нацональнний банк кра

-                 переказування коштв до дохдно

-                 зарахування на рахунки власникв у депозитарÿ Нацональнонго банку кра

Псля погашення облгацй чергового випуску заповнюються ренквзити вдповдного глобального сертифката у частин, що харакнтеризу

обсяги погашення, цнов мови продажу облгацй та обсянги коштв, залучених до державного бюджету. Погашен глобальн сертифкати збергаються довчно.

Отже, механзм проведення торгв облгацями заснований на чтнкому розмежуванн повноважень Мнстерства фнансв кра

Для обслуговування обгу облгацй необхдна вдповдна нфраструктура - депозитарна мережа, яка забезпечу

облк та перенре

страцю прав власност за цнними паперами. Зважаючи на це, Нацональний банк кра

Облк прав власност за облгацями у депозитарÿ Нацонального банку кра

Депонентами депозитарю Нацонального банку кра

Депозитарй Нацонального банку кра

На пдстав даних про розподл облгацй мж часниками аукцнонних торгв державн боргов зобов'язання зараховуються на блонкувальн рахунки депонентв депозитарю Нацонального банку за напрямом заблоковано при розмщенн для наступно

Облгацÿ, що перебувають у власност юридичних та фзичних осб, можуть бути предметом укладання та реалзацÿ цивльних правових год, в тому числ купвл-продажу на бржовому та позабржовому ринках.

Загальний порядок здйснення бржових торгв облгацями винзнача

ться окремими нормативними актами централзовано

Участь у бржових торгах можуть зяти депоненти депозитарю Нацонального банку та

-                 правильност заповнення реквзитв;

-                 неперевищення обсягв продажу облгацй клькост, яка зафксована на рахунках депонента у вльному обгу;

-                 автентифкацÿ депонента та виконання вимог технологÿ занхисту нформацÿ вд викривлення.

Якщо за результатами контролю дан депо-розпорядження задовольняють ц вимоги, то облгацÿ блокуються у депозитарÿ Нацоннального банку за напрямом заблокован для продажу на бржû. Виписка з блокувального рахунку засобами телекомункацйного зв'язку да

ться депоненту, нформаця про блокування - бржовй систем, де здйснюються торги облгацями.

У раз невдповдност заповнення депо-розпоряджень становнленим вимогам або неможливост розшифрування чи автентифкацÿ депонента операцÿ з блокування облгацй депозитарúм Нацональнного банку не проводяться. - депо-розпорядження в автоматизованному режим повертаються депонентам з поясненням про вдмову щодо проведення операцй.

Бржовою системою за результатами проведення торгв засобами телекомункацйного зв'язку до депозитарю Нацонального банку кра

На наступний день псля проведення торгв та псля надходження коштв вд покупцв бржовою системою до депозитарю Нацональнного банку кра

На позабржовому ринку можуть кладатись годи купвл та продажу облгацй, РЕПО та кредитування пд заставу облгацй.

Перере

страця у депозитарÿ Нацонального банку кра

На пдстав депо-розпоряджень про перере

страцю прав власнонст, що надаються продавцями облгацй, у депозитарÿ Нацональнного банку кра

Подальше зростання масштабв ринку ОВДП та обсягв кладая год на позабржовому ринку обумовлюють необхднсть запронвадження нституту лмаркет мейкерв. Це можуть бути окрем конмерцйн банки, яким на пдстав договору з Нацональним банком надаються окрем преференцÿ, в тому числ пд час придбання облнгацй на первинному ринку, за мови здйснення ними операцй, спрямованих на забезпечення стабльних мов обгу облгацй на вторинному ринку. Так зобов'язання банкв можуть бути реалзованн у раз вдкритост даних, як характеризують цнов мови приднбання облгацй на позабржовому ринку. У зв'язку з цим чинне занконодавство з питань функцонування ринку цнних паперв ма

мстити правову норму стосовно подання часниками бржових сиснтем, на яких здйсню

ться котирування облгацй, нформацÿ щодо цнових мов та обсягв укладених год з облгацями на позабржонвому ринку. Така нформаця пдляга

поширенню серед часникв ринку та опублкуванню в офцйних виданнях брж.

Здйснення Нацональним банком функцй платжного агента Мнстерства фнансв пд час погашення облгацй виплати доходу за ними нерозривно пов'язане з функцонуванням депозитарю за дернжавними борговими зобов'язаннями. Це обумовлено тим, що кошти за облгацями переказуються депонентам, заре

строваним у депозинтарÿ Нацонального банку. Платеж здйснюються у такому порядку.

За два робоч дн до сплати доходу (погашення) облгацÿ блокунються на рахунках депозитарю Нацонального банку кра

У день проведення платежв, якщо вн не збга

ться з строком переказування коштв за результатами торгв з розмщення ОВДП, ре

стр сплати за депонентами переда

ться операцйному правлю Нацонального банку кра

Розрахунки з погашення та виплати доходу, як за строками пронведення збгаються з платежами за результатами торгв з первиннонго розмщення облгацй, можуть здйснюватися на клрингових зансадах. Пдставою для проведення цих розрахункв

показники, що характеризують обсяги платежв мж часниками торгв та Державнним казначейством кра

Пд час погашення кошти за облгацями, як перебувають на блокувальних рахунках вдповдно до угод на позабржовому ринку, не переказуються депонентам, спрямовуються на окремий рахунок Нацонального банку кра

За результатами погашення облгацй депонентам депозитарю Нацонального банку кра

У зв'язку з виконанням функцй контрольного органу Нацоннальний банк кра

-                 встановлю

порядок бухгалтерського та депозитарного облнку, розмщення, сплати процентв та погашення облгацй в станонвах банквсько

-                 здйсню

контроль за комерцйними банками - часниками ринку облгацй пд час

-                 не допуска

до част на ринку державних облгацй комернцйн банки у раз порушення ними вимог чинного законодавства;

-                 отриму

нформацю про результати торгв облгацями на вторинному ринку, кльксть облгацй на рахунках депо у депозинтарнй мереж, рух коштв за облгацями в становах банквсько

У реалзацÿ Нацональним банком контрольних функцй центнральну роль вдгра

депозитарй за державними цнними паперами. Вн здйсню

контроль за вдповднстю обсягу емсÿ облгацй клькост

-                 отримання за запитом на безоплатнй основ нформацÿ вд депонентв щодо стану рахункв депозитарного облку;

-                 видання розпорядження депонентам про сунення недолкв депозитарного облку облгацй;

-                 застосування штрафних санкцй до депонентв у порядку, визначеному годою про депозитарне обслуговування, у раз порушення вимог чинного законодавства, нормативних документв щодо облку облгацй та проведення операцй з ними, розпоряджень депозитарю Нацонального банку кра

-                 блокування рахункв депозитарного облку депонентв за рншенням Правлння Нацонального банку кра

Поряд з цим необхдно наголосити, що нформаця, яка збернга

ться у депозитарÿ Нацонального банку Укра

З викладеного вище можна зробити висновок, що Нацональний банк посда

провдне мсце на ринку державних облгацй, здйсннюючи розмщення, депозитарне та розрахункове обслуговування обгу погашення облгацй, також нагляд за дяльнстю часникв ринку. Так повноваження насамперед обумовлен використанням Нацональним банком облгацй як нструмента регулювання гроншового ринку.

нструменти грошового ринку в кра

Наприкнц та 1998 року у зв'язку з погршенням стану державнних фнансв Кабнет Мнстрв Укра

1.3. Обслуговування державного зовншнього боргу

Державний зовншнй борг явля

собою заборговансть за крединтами (позиками), залученими з ноземних джерел. Вн виступа

у вигляд зовншнх фнансових зобов'язань держави перед нерезиндентами. Тобто держава викону

роль позичальника або гаранта понгашення цих кредитв (позик) ншими позичальниками. Отже, до складу державного зовншнього боргу входять:

1) прямий державний зовншнй борг, що форму

ться через занлучення ноземних кредитв, безпосереднм позичальником за якими

держава, та випуск державних цнних паперв у вигляд зовншнх державних позик. Обслуговування ц㺿 частини зовншнього державнного боргу здйсню

ться за рахунок коштв державного бюджету;

2) мовний державний зовншнй борг, який форму

ться за рахуннок ноземних кредитв, залучених ншими позичальниками пд дернжавн гарантÿ (гарантований державою борг). Вдповдальнсть щондо обслуговування цих кредитв несе безпосереднй позичальник, який самостйно погаша

ноземн кредити за рахунок власних кошнтв, тому фнансов зобов'язання держави щодо погашення таких кредитв мають мовний характер. Але у раз невиконання безпосенреднм позичальником сво

Державний зовншнй борг разом з приватним негарантованим державою зовншнм боргом створюють валовий зовншнй борг кра

Обслуговування зовншнього боргу

одним з елементв процесу правлння зовншнм боргом кра

Зважаючи на це, пд час розгляду питання обслуговування дернжавного зовншнього боргу необхдно видлити два аспекти:

- перший буду

ться на бюджетному пдход, тобто з погляду забезпечення сво

часност виплат за зовншнми борговими зобов'язаннями держави. В основ цього пдходу лежить облк контроль сх державних зовншнх зобов'язань, як прямих, так мовних, та операцй щодо обслуговування державного зовншнього боргу;

- другий пов'язаний з тим, що державний зовншнй борг рознгляда

ться як невд'

мна частина валового зовншнього боргу кра

Питання зовншнього запозичення та зовншнього боргу, його тнворення та обслуговування

предметом законодавчого регулювання.

Як правило, управлння та обслуговування державного зовншннього боргу здйсню

мнстерство фнансв кра

Згдно з чинним законодавством кра

Звичайно, центральний банк держави вдносно центрального ряду виступа

у рол обслуговуючого банку, в якому збергаються кошти державного бюджету та позабюджетних фондв. Але роль Нацонального банку кра

Участь у процес обслуговування зовншнього боргу кра

З метою задоволення поточних потреб в ноземнй валют для виконання зовншнх фнансових зобов'язань Нацональний банк кра

Згдно з Законом Укра

Членство в МВФ да

можливсть кра

У зв'язку з тим, що позики Мжнародного валютного фонду

складовою мжнародних пакетв допомоги, МВФ фактично виступа

координатором мжнародного спвтовариства в питаннях надання ц㺿 допомоги програмам реформування економки кра

У межах реалзацÿ Меморандумв економчно

У свою чергу, Свтовий банк та квропейський банк реконструкнцÿ та розвитку пов'язують свою кредитну полтику з виконанням кра

З метою забезпечення ефективно

Спвробтництво Укра

Наприкнц 1994 р. Укра

кБРР, пдтримуючи програми реформування економки в кра

Пдтримка з боку провдних мжнародних кредитно-фнансових органзацй полтики економчних реформ створю

мови для повнноцнно

Державна макроекономчна полтика полтика в галуз платжнного балансу, ? реалзаця та прогнозування потребують контролю за всма зовншнми довгостроковими зобов'язаннями кра

нформаця стосовно майбутнх платежв з обслуговування зовнншнього боргу кра

Проте у деяких кра

Нацональний банк кра

-                 у частин прямого державного боргу за ноземними кредитанми, залученими безпосередньо урядом кра

-                 у частин державного боргу за ноземними кредитами, залученними резидентами Укра

-                 у частин приватного негарантованого державою боргу за ноземними кредитами, залученими без рядових гарантй, - вд повнноважених банкв кра

нформаця про кожний довгостроковий ноземний кредит (тобто з строком погашення бльше одного року), що залуча

ться в кра

Крм цього, на Нацональний банк покладено функцÿ контролю за дотриманням лмту державного зовншнього боргу кра

Мета правлння зовншнм боргом - за рахунок зовншнх позик забезпечити економчний розвиток кра

Проте механзм впливу зовншнх позик на макроекономчну синтуацю неоднозначний ма

розглядатися у контекст вза

мовпливу нвестицй, економчного зростання зовншнх позик, оскльки наснлдком нерацональних та зайвих зовншнх запозичень можуть бути так боргов зобов'язання перед нерезидентами, як в майбутньому значно обмежать свободу проведення економчно

Згдно з мжнародними методами регулювання зовншньо

За методикою Свтового банку для визначення рвня обтяжливонст зовншнього боргу та вднесення кра

Таблиця 1.1

Визначення рвня обтяжливост зовншнього боргу

Показник, що характеризу рнвень зовншньо	Надмрний рвень заборнгованост (критичне знанчення показника)	Помрний рвень заборгонваност (критичне значея показника)
1. Валовий борг у вдсотках до ВВП	50	30
2. Валовий борг у вдсотках до рчного експорту товарв та послуг	275	165
3. Сукупн платеж щодо обслуговування зовншньонго боргу у вдсотках до рчнного експорту товарв та послуг	30	18
4. Вдсотков платеж щодо обслуговування зовншньонго боргу до рчного експорнту товарв та послуг	20	12

На сьогодн кра

1.4. Касове виконання державного бюджету

Центральн емсйн банки, виступаючи у рол банкра держави радника ряду з фнансових та економчних питань, зазвичай ведуть рахунки державних станов вдомств (мнстерства фнансв, казнначейства та н.), акумулюючи фнансов надходження та здйснюнючи платеж за дорученням власникв коштв. Свтовий досвд поканзу

, що центральн банки вдграють помтну роль в органзацÿ касовому виконанн державного бюджету.

Суть касового виконання державного бюджету поляга

у прийннятт розрахункових документв на виплату податкв, зборв та нших обов'язкових платежв до бюджету, зарахуванн доходв на ранхунки вдповдних бюджетв, зберганн грошових коштв бюджету, видаванн цих коштв на заходи, передбачен бюджетом, та веденн вдповдного облку й звтност. Отже, касове виконання бюджентуЧ це органзаця та здйснення вдповдних розрахунково-касонвих операцй.

У свтовй практиц використовуються рзн системи касового виконання державного бюджету: банквська, казначейська, змшана. В кра

До середини 1993 р. в Укра

Тогочасна практика касового виконання державного бюджету була розрахована на систему

диного банку не вдповдала дворвнневй банквськй систем, яка почала формуватися в Укра

Згдно з казом Президента Про порядок виконання державнонго бюджету кра

Щоб полпшити управлння державними фнансами, 27 квтня 1995 р. Президент кра

До запровадження казначейсько

Касове виконання державного бюджету за доходами через баннквську систему. Щоб пдвищити надйнсть збергання бюджетних коштв та посилити контроль за

В становах Нацонального банку та повноважених комерцйнних банкв для органв Державного казначейства вдкриваються донхдн рахунки. На балансов рахунки № 2510 (комерцйн банки), 3510 (НБУ) Кошти Державнного бюджету кра

Для того щоб кошти до Державного бюджету кра

Кошти, що надйшли на рахунки № 2500, 3500, розподляються банками мж державним мсцевими бюджетами або тльки мж мснцевими бюджетами згдно з нормативами, встановленими Верховною Радою кра

Кошти, що надйшли на балансовий рахунок № 2510, станови комерцйних банкв щоденно, не пзнше 10-

Щомсяця НБУ пода

Державному казначейству звт про доходи державного бюджету та аналогчну звтнсть за рк.

Касове виконання державного бюджету за видатками через банквську систему. Головне управлння Державного казначейства фнансу

видатки з державного бюджету в межах асигнувань, переднбачених у Державному бюджет кра

№ 2520 (комерцйн банки), 3520 (НБУ) Поточн рахунки клúнтв, як тримуються з Дернжавного бюджету кра

№ 2523 (комерцйн банки), 3523 (НБУ) Бюджетн рахунки цльового характеру клúнтв, як утримуються з Державного бюджету кра

Банквською системою касового виконання державного бюдженту, запровадженою в кра

Щоб пдвищити ефективнсть правлння бюджетними коштами, Кабнет Мнстрв Нацональний банк кра

Згаданою вище спльною постановою Кабнету Мнстрв Нацонального банку кра

Касове виконання державного бюджету за видатками через казначейську систему. Головне управлння Державного казначейства доводить до головних розпорядникв бюджетних коштв затвердженн обсяги фнансування за пдроздлами бюджетно

Для вдкриття рахункв та заведення особових справ розпоряднники коштв згдно з затвердженою нструкцúю подають до органв Казначейства вдповдн документи. Рахунки вдкриваються на один бюджетний рк щорчно поновлюються. При цьому бюджетн ранхунки розпорядникв коштв (бюджетних станов та органзацй) в установах банкв закриваються. Фнансування та оплату

Для оплати витрат розпорядники бюджетних коштв подають до органв Казначейства платжн доручення, до яких додаються вдпонвдн рахунки, рахунки-фактури, накладн, акти про виконан роботи тощо. Органи Казначейства перевряють правильнсть заповнення розрахункових документв, необхднсть доцльнсть видаткв, а також наявнсть коштв на вдповдному ре

страцйному рахунку.

Розпорядники бюджетних коштв подають розрахунков докунменти за формами, встановленими Нацональним банком кра

Оплата витрат розпорядникв бюджетних коштв, тобто оплата рахункв за виконан роботи, отриман послуги, придбан матеральнн цнност, здйсню

ться становами банкв з бюджетних рахункв, вдкритих для органв Державного казначейства.

з цих самих рахуннкв на пдстав належно оформленого грошового чека банки виданють уповноваженим особам розпорядникв коштв готвку на цл, передбачен в

Згдно з чинним порядком кошти бюджету зосереджен на бюднжетних рахунках, вдкритих в установах Нацонального банку та повноважених комерцйних банкв. Враховуючи ризики, з якими пов'язана дяльнсть комерцйних банкв, також нестабльнсть банквсько

Зазначимо, що Нацональний банк у порядку законодавчо

². Нормативно-правов основи дяльност Нацонального банку кра

У вдповдност з Законом кра

Нацональний банк

економчно самостйним органом, який здйсню

видатки за рахунок власних доходв у межах затвердженого кошторису, також за рахунок Державного бюджету Укра

Вдповдно до Конституцÿ кра

Нацональний банк викону

так функцÿ:

1)    вдповдно до розроблених Радою Нацонального банку Укра

2)    монопольно здйсню

емсю нацонально

3)    виступа

кредитором останньо

4)    встановлю

для банкв правила проведення банквських операцй, бухгалтерського облку звтност, захисту нформацÿ, коштв та майна;

5)    органзову

створення та методологчно забезпечу

систему грошово-кредитно

6)    визнача

систему, порядок форми платежв, у тому числ мж банками;

7)    визнача

напрями розвитку сучасних електронних банквських технологй, створю

, координу

та контролю

створення електронних платжних засобв, платжних систем, автоматизацÿ банквсько

8)    здйсню

банквське регулювання та нагляд;

9)    веде Ре

стр банкв,

10)         асклада

платжний баланс, здйсню

його аналз та прогнозування;

11)         представля

нтереси кра

12)         здйсню

вдповдно до визначених спецальним законом повноважень валютне регулювання, визнача

порядок здйснення платежв в ноземнй валют, органзову

здйсню

валютний контроль за комерцйними банками та ншими кредитними становами, як отримали цензю Нацонального банку на здйснення операцй з валютними цнностями;

13)         забезпечу

накопичення та збергання золотовалютних резервв та здйснення операцй з ними та банквськими металами;

14)         аналзу

стан грошово-кредитних, фнансових, цнових та валютних вдносин;

15)         органзу

нкасацю та перевезення банкнот монет та нших цнностей, вида

цензÿ на право нкасацÿ та перевезення банкнот монет та нших цнностей;

16)         реалзу

державну полтику з питань захисту державних секретв у систем Нацонального банку;

17)         бере часть у пдготовц кадрв для банквсько

18)         здйсню

нш функцÿ у фнансово-кредитнй сфер в межах сво¿ компетенцÿ, визначено

До системи Нацонального банку входять центральний апарат, флÿ (територальн управлння), розрахунков палати, Банкнотно-монетний двр, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця кра

1. Нацональний банк банквська система кра

Економчна природа грошей припуска

неперервнсть

Кредитн вдносини - це економчн вдносини з приводу акумуляцÿ та надання у позику тимчасово вльних грошових коштв на мовах повертання, термновост та платност.

Кредитна система

найважлившою ланкою нфраструктури ринку, що включа

сукупнсть кредитних влносин, форм иа методв кредитування, також сукупнсть кредитних нститутв, як здатн моблзувати тимчасово вльн грошов кошти, перетворити

У вдповдност з Законом кра

Банквський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантя, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмн на зобов'язання боржника щодо повернення заборговано

Банквська система кра

На пдстав банквсько

1)    приймання вкладв (депозитв) вд юридичних фзичних осб;

2)    вдкриття та ведення поточних рахункв клúнтв банкв-кореспондентв, у тому числ переказ грошових коштв з цих рахункв за допомогою платжних нструментв та зарахування коштв на них;

3)    розмщення залучених коштв вд свого мен, на власних мовах та на власний ризик.

Банк, крм перелчениха операцй, ма

право здйснювати так операцÿ та годи:

1)    операцÿ з валютними цнностями;

2)    емсю власних цнних паперв;

3)    органзацю купвл та продажу цнних паперв за дорученням клúнтв;

4)    здйснення операцй на ринку цнних паперв вд свого мен (включаючи андеррайтинг);

5)    надання гарантй поручительств та нших зобов'язань вд третх осб, як передбачають

6)    придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовй форм за поставлен товари чи надан послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежв (факторинг);

7)    зинг;

8)    послуги з вдповдального збергання та надання в оренду сейфв для збергання цнностей та документв;

9)    випуск, купвлю, продаж обслуговування чекв, векселв та нших оборотних платжних нструментв;

10)         випуск банквських платжних карток здйснення операцй з використанням цих карток;

11)         надання консультацйних та нформацйних послуг щодо банквських операцй.

Головна мета банквського регулювання нагляду - безпека та фнансова стабльнсть банквсько

З метою захисту нтересв вкладникв та кредиторв забезпечення фнансово

Нацональний банк визнача

розмри, порядок формування та використання резервв банкв та кредитних станов для покриття можливих втрат за кредитами, резервв для покриття валютних, вдсоткових та нших фнансових ризикв банкв. Резерви для покриття можливих фнансових ризикв, також фонду гарантування вкладв громадян створюються за рахунок доходу до оподаткування вдповдно до законодавства кра

Державне регулювання дяльност банкв здйсню

ться Нацональним банком кра

I.                   Адмнстративне регулювання:

1)    ре

страця банкв цензування

2)    встановлення вимог та обмежень щодо дяльност банкв;

3)    застосування санкцй адмнстративного чи фнансового характеру;

4)    нагляд за дяльнстю банкв;

5)    надання рекомендацй щодо дяльност банкв.

II.               

ндикативне регулювання:

1)    встановлення обов'язкових економчних нормативв;

2)    визначення норм обов'язкових резервв для банкв;

3)    встановлення норм вдрахувань до резервв на покриття ризикв вд активних банквських операцй;

4)    визначення процентно

5)    рефнансування банкв;

6)    кореспондентських вдносин;

7)    управлння золотовалютними резервами, включаючи валютн нтервенцÿ;

8)    операцй з цнними паперами на вдкритому ринку;

9)    мпорту та експорту капталу.

Основною метою грошово-кредитно

Нацональний банк встановлю

банкам нормативи обов'язкового резервування коштв. При цьому:

-         розмр обов'язкових резервв встановлю

ться

диним для банкв в процентному вдношенн до загально

-         для рзних видв зобов'язань можуть встановлюватися рзн норми обов'язкових резервв;

-         ршення про пдвищення норм резерву набира

чинност не ранше нж через 10 днв псля його опублкування.

Нацональний банк встановлю

правила, форми стандарти розрахункв банкв та нших юридичних фзичних осб в економчному обгу кра

Нацональний банк здйсню

сво

-         здйсню

вс види переврок на мсцях банкв в кра

-         може вимагати вд банкв проведення загальних зборв акцонерв (учасникв) визнача

питання, за якими мають бути прийнят ршення;

-         може брати часть у робот зборв акцонерв (учасникв), засдань спостережно

2. Роль нацонального банку у зовншньоекономчнй дяльност кра

Нацональний банк вдповдно до законодавства кра

Нацональний банк встановлю

офцйний курс гривн до ноземних валют та оприлюдню

його. Для регулювання курсу гривн щодо ноземних валют Нацональний банк використову

золотовалютний резерв, купу

прода

цнн папери, встановлю

змню

ставку рефнансування та застосову

нш нструменти регулювання грошово

Нацональний банк ма

право брати часть у формуванн капталу дяльност мжнародних органзацй вдповдно до мжнародних договорв, часниками яких

кра

Платжний баланс

одним з обТ

ктв державного регулювання. Хоча платжн баланси не можуть бути постйно активними або пасивними, полярзаця

Тому вдновлення рвноваги мжнародних розрахункв вимага

цлеспрямованих державних заходв. Зрвноваження балансу мжнародних розрахункв

одним з головних завдань економчно

Державне регулювання платжного балансу - це сукупнсть економчних, зокрема, валютних, фнансових, грошово-кредитних заходв, спрямованих на формування основних статей платжного балансу.

Теоря автоматичного саморегулювання платжного балансу Д. Юма та Д. Ркардо панувала протягом майже 200 рокв - до 30-х рокв ХХ ст. Вдповдно до ц㺿 теорÿ пасивний платжний баланс кра

Кейнсанськ теорÿ регулювання платжного балансу пропонували зрвноважувати платжний баланс державним регулюванням. Саме державними заходами США намагаються вирвнювати свй баланс в торгвл не тльки з Кита

м (дефцит $ 60 млрд.) шляхом примусовго вдкриття китайського ринку для американських товарв, зокрема продовольства.

Монетаристськ теорÿ регулювання платжного балансу розглядають платжний баланс як наслдок нервноваги всього грошового господарства, що змню

структуру внутршнх цн та перешкоджа

встановленню рвноваги мж попитом та пропозицúю.

деал монетаристсько

Теорÿ мждержавного регулювання платжного балансу базуються на по

днанн кейнсанства, неокейнсанства та монетаризму.

Бреттон-вудською системою було передбачене систематичне (збалансоване) регулювання платжного балансу кра

Ямайська валютна система вдроджу

принцип симетричного вирвнювання платжного балансу кра

снують три основн методи лквдацÿ надлишку або дефциту платжного балансу:

-         зупинити потоки торгвл та капталу;

-         скоректувати внутршн економчн перекоси;

-         примусово або дозволами домогтися змни курсу валюти.

Зрозумло, що не тльки ринков сили визначають торгвлю та рух капталу мж кра

Припинення або переривання торгвл чи руху капталу - лише косметичний засб сунення нервноваги, причому спочатку необхдно встановити, що прийма

ться за надлишок або дефцит, також виробити стратегю вирвнювання балансу.

снують численн засоби переривання або скорочення торгвл за рахунок руху капталу, наприклад, субсидÿ, тарифи, квоти та обмеження на вивезення дивдендв. ряди можуть пдтримувати свою грошову одиницю за допомогою продажу та купвл ноземно

Другим з зазначених методв вдновлення рвноваги платжного балансу

усунення перекосв у внутршнй економц. Одним з основних джерел дефциту платжного балансу

нфляця. Темпи ? можна зменшити жорсткою грошовою та фнансовою полтикою, високими вдсотковими ставками, контролем за зарплатою та цнами. Але цей шлях веде до економчного застою та безробття. Можна також урзномантнити експорт за допомогою ндустралзацÿ та перероподлу ресурсв на продукцю, що конкурентоспроможнша на свтовому ринку. Можна сприяти виробництву продукцÿ, здатно

Третй шлях - це можливсть змни валютного курсу для вдновлення рвноваги у платжному баланс. Багато кра

Типовим прикладом такого регулювання балансв стала серпнева фнансова криза 1998 р. в Росÿ, яка призвела до знецнення рубля в 5 разв гривн в 2,5 рази. В результат металургйна хмчна продукця, також зброя з Росÿ та кра

З середини 70-х рокв зТявилися спроби вироблення принципв колективного регулювання балансу мжнародних розрахункв, зокрема на саммтах велико

До мждержавних заходв регулювання платжних балансв належать так:

-         узгодження умов експортних кредитв;

-         двосторонн урядов кредити, короткостроков вза

мн кредити центральних банкв у нацональних валютах за годами своп;

-         кредити мжнародних валютно-кредитних та фнансових органзацй, насамперед МВФ.

Платжний баланс - спввдношення мж сумою грошових надходжень, отриманих кра

Платжний баланс (ПБ) у концентрованому вигляд вдобража

загальнй стан суспльного виробництва. Вн

макроекономчною моделлю, яка систематично вдобража

економчн операцÿ, що здйснюються мж нацональною економкою та ншими кра

Платжний баланс ма

логчно послдовну структуру, що дозволя

здйснювати регональн спвставлення, вивчати його вза

мовдносини з запасами зовншнх активв та пасивв кра

- поточний рахунок;

- каптальний рахунок.

В першй секцÿ враховуються вс операцÿ мж резидентами та нерезидентами, що вдносяться до товарв, послуг, доходв трансфертв, у другий секцÿ вдображаються операцÿ, що стосуються змн у власност в закордонних активах та пасивах.

Основа платжного балансу це принципи бухгалтерського облку: кожна економчна операця ма

подвйний запис - по кредиту одн㺿 статт та дебету ншо

У результат часових та вартсних розбжностей виника

рзниця мж кредитовими та дебетовими проводками, як називаються чист помилки та пущення. Вони вдображаються у вдповднй балансуючй статт.

У платжному баланс треба вдрзняти поточн та каптальн операцÿ. Поточними

операцÿ з товарами, послугами, доходами та поточн трансферти. Вони вдображаються на рахунку поточних операцй. Каптальн операцÿ пов'язан з нвестицйною дяльнстю являють собою операцÿ з активами та зобов'язаннями. Вони вдображаються в рахунку операцй з капталом та фнансовими операцями.

кра

Нацональний банк склада

ПБ, з'

днуючи банквську статистику з ншими додатковими нформацйними джерелами. Банквська звтнсть щомсячно пода

нформацю про рух валюти на кореспондентських рахунках в зарубжних банках в розрз операцй ПБ, на рахунках фзичних юридичних осб резидентв кра

ПБ на кра

Вдсутнсть досвду традицй викликають проблеми в функцонуванн системи постачання нформацúю для складання ПБ. Окрм того, коло джерел нформацÿ постйно розширю

ться, частково в зв'язку з непристосованстю державно

Оскльки безпосередн дан про окрем показники, як характеризують економчн вза

мовдносини з закордонними контрагентами, вдсутн, то до балансу включено ряд експертних оцнок розрахункв.

Для складання торговельного балансу в Укра

Експорт та мпорт товарв вдобража

ться в момент переходу права власност вд нерезидентв до резидентв (або навпаки) за ринковими цнами. Таким чином, для оцнки операцй використовуються контракт цни або цни, що фактично мали мсце при здйсненн операцй.

До експорту включена вартсть електроенергÿ та товарв, що реалзуються без перетинання митного кордону, наприклад, риба, яка виловлю

ться у нейтральних водах. Додатково обсяги експорту та мпорту збльшен на вартсть ремонту основних фондв ( дан Мнстерства статистики) та на суму торгвельних операцй, що здйснюються фзичними особами.

В мпорт скоригована вартсть газу та нафти, що подаються трубопроводами, та товарв, що придбан в портах транспортними органзацями. З метою дотримання методологÿ МВФ у платжному баланс до мпорту, що облковуються у цнах С

Ф, введена поправка - з загально

Для складання статт Послуги використовуються дан банквсько

До статт Доходи, вдповдно до мжнародно

Трансферти характеризують некомпенсовану передачу кра

Резервн активи кра

Зовншньоторговельний оборот кра

3.     Нацональний банк реформування кра

Основн засади грошово-кредитно

Основними економчними засобами методами грошово-кредитно

-         визначення та регулювання норм обов'язкових резервв для комерцйних банкв;

-         процентну полтику;

-         рефнансування комерцйних банкв;

-         управлння золотовалютними резервами;

-         операцÿ з цнними паперами (крм цнних паперв, що пдтверджують корпоративн права), у тому числ з казначейськими зобов'язаннями, на вдкритому ринку;

-         регулювання мпорту та експорту капталу;

-         емсю власних боргових зобов'язань та операцÿ з ними.

Нацональний банк забезпечу

правлння золотовалютними резервами держави, здйснюючи валютн нтервенцÿ шляхом купвл-продажу валютних цнностей на валютних ринках з метою впливу на курс нацонально

В останн роки економка кра

(у вдсотках, у порвнянних цнах)

Таблиця 1а Випуск товарв та послуг валовий внутршнй продукт кра

PRIVATE	Випуск товарв та послуг	Валова додана вартсть
счень-лютий	счень-березень	счень-лютий	счень-березень
Cльське господарство, мисливство та сове господарство	109,8	110,6	110,4	110,7
Добувна промисловсть	99,4	100,1	99,3	100,0
Обробна промисловсть	104,8	104,3	104,1	103,6
Виробництво та розподлення електроенергÿ, газу та води	99,4	98,3	99,3	98,2
Будвництво	100,6	101,5	100,0	100,9
Оптова роздрбна торгвля; торгвля транспортними засобами; послуги зремонту	118,7	120,4	118,6	120,3
Транспорт	99,7	101,4	99,3	101,0
Освта	100,3	101,0	100,2	100,9
Охорона здоров¢я та соцальна допомога	100,0	98,7	100,1	98,8
нш види економчно	100,5	99,3	100,4	99,2
Чист податки на продукти	104,0	104,0	104,0	104,0
Валовий внутршнй продукт	х	х	103,6	103,8

Реальний валовий внутршнй продукт у счн-березн 2002 року порвняно з вдповдним перодом попереднього року становив 103,8%, у березн - 104,1%.

Номнальний ВВП за орúнтовною оцнкою за счень-березень склав 42416 млн. грн., за березень - 14876 млн. гривень.

ндекс-дефлятор ВВП у счн-березн становив 102,9%. Це дуже добрий для кра

Найбльш значний прирст ВДВ у счн-березн спостергався в оптовй роздрбнй торгвл Ц 20,3%, сльському господарств, мисливств та совому господарств - 10,7%, обробнй промисловост - 3,6%. Проте темпи зростання ВВП у порвнянн з 2 р. знизилися, що не свдчить про зростання ефективност економки.

Таблиця 2

Нацональн рахунки (за даними Держкомстату)

PRIVATE	Одиниця вимру	1990	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1	2	5 мсяцв 2001р.
Номнальний валовий внутршнй продукт	млрд.крб, з 1996 р. Цмлн.грн	167	299	5033	148273	1203769	5451642	81519	93365	102593	130442	172952	74688
Реальний валовий внутршнй продукт	У % до попередньо-го року	х	91,3	90,1	85,8	77,1	87,8	90,0	97,0	98,1	99,8	105,8	109,0
ВВП у розрахунку на душу населення	У тис.крб, з 1996 р. - грн.	3	6	97	2842	23184	105793	1595	1842	2040	2614	3494	1517
Динамка ВВП у розрахунку на душу населення	У % до попередньо-го року	х	91,1	89,8	85,7	77,4	88,5	90,7	97,8	98,8	100,6	106,7	109,8

Таблиця 3

Основн макроекономчн показники

PRIVATE	1998	1	2	счень-березень 2001	2001	счень-березень 2002
ВВП, млрд. грн.	102,6	130,4	170,1	42,4	201,9	42,4
у % до попереднього року	98,1	99,8	105,9	107,8	109,1	103,8
Промислове виробництво, у % до поперед. року	99,0	104,0	112,4	117,8	114,2	103,1
Валова продукця сльського господарства, у % до попереднього року	90,2	93,1	109,8	104,3	109,9	,1
нвестицÿ в основний каптал, у % до поперед. року	106,1	100,4	114,4	Е	117,2	Е
Роздрбний товарооборот, у % до поперед. року	93,4	92,9	108,1	109,7	112,6	116,8
ндекс нфляцÿ, у %, до грудня поперед. року	120,0	119,2	125,8	102,7	106,1	98,9
ндекс цн виробникв промислово у %, до грудня поперед. року	135,3	115,7	120,8	100,9	100,9	99,5
Вантажооборот транспорту, у % до поперед. року	97,9	99,2	101,6	96,2	101,1	101,3
Доходи зведеного бюджету, млрд. грн.	28,9	32,9	49,1	12,1	54,0	12,6
у % до ВВП	28,2	25,2	28,9	28,5	26,8	29,6
Видатки зведеного бюджету, млрд. грн.	31,2	34,8	48,1	10,8	55,3	11,9
у % до ВВП	30,4	26,7	28,3	25,4	27,4	28,1
Дефцит (-), профцит зведеного бюджету, млрд.грн.	-2,3	-1,9	1,0	1,3	-1,3	0,7
у % до ВВП	2,2	1,5	0,6	3,1	0,6	1,5
Експорт товарв, млрд. доларв США	12,6	11,6	14,6	2,4*	16,3	2,5*
у % до поперед. року	88,8	91,6	125,8	121,7*	,6	103,9*
мпорт товарв, млрд. доларв США	14,7	11,8	14,0	2,2*	15,8	2,2*
у % до поперед. року	85,7	80,7	117,8	90,4*	113,0	96,9*
Сальдо зовншньо	-2,1	-0,2	0,6	0,2*	0,5	0,3*
Прям ноземн нвестицÿ (на кнець пероду), млрд. доларв США	2,8	3,3	3,9	Е	4,4	Е
Заборговансть з заробтно	6518,6	6400,8	4928,0	4602,0	2766,0	2510,6
у т.ч. за рахунок бюджетних коштв	881,8	542,4	262,6	103,7	52,7	31,9
Реальн грошов доходи населення, у % до поперед. року	98,4	92,0	109,9	Е	109,0	Е
Середньомсячна заробтна плата, грн.	153,49	177,52	230,13	265,95	311,08	335,35
Реальна заробтна плата, у % до поперед. року	96,2	91,1	99,1	112,6	119,3	119,2
Кльксть заре строваних безробтних, тис. чоловк	1003,2	1174,5	1155,2	1149,2	1008,1	1079,2
Рвень безробття, у %	3,7	4,3	4,2	4,2	3,7	3,9

*)Дан наведено за счень-лютий.

З наведених у табл.3 даних видно, що позитивну динамку 2-2001 р. зберегти не вдалося, темпи щорчного зростання у 6-7% в 2002 р. не витримуються. Проте зростання продукцÿ сльського господарства (на 11%) та роздрбного товарообороту (на 16,8%), як зменешення заборгованост з заробтно

Розглянемо сторю дяльност НБУ, яка мала виключно важливе значення для реформування кра

Перший етап припада

на 1991-1994 рк - це був перод, коли було закладено фундамент деологя НБУ визначено ? головн орúнтири проритети. На НБУ було покладено завдання здйснювати

дину державну полтику в галуз грошового обгу, кредиту, змцнення грошово

Другий етап охоплю

часовий промжок вд 1994 року до 1996 року. Вктор Ющенко два перших етапи охарактеризував як перод прагматичних реформ. Характерною рисою першого, на його думку був болсний пошук цлсно

Третй головний етап у формуванн Вктором Ющенком банквсько

Бльшсть заходв, як здйснив Нацональний банк на чол з В.Ющенком, можна назвати не канончними не ординарними. Не зважаючи на те, що далеко не вс пдтримували полтику дяльност НБУ, його Голова продовжував провадити ? послдовно невдступно, оскльки розумв, що змни

неминучими фнансова система потребу

сутт

вих трансформацй. Ющенко ризикував. Небезпеки його не лякала, бо вн побачив перспективу змг скласти чткий та правдивий прогноз тих результатв, як мали дати змни. У середин 1995 року В.Ющенко, прийняв на той час ще клька неординарних ршень. Так при нфляцÿ 10% ряд провв емсю державних цнних паперв термном 1 рк. Безперечно, зважаючи на те, що досвду подбно

Результати були досить промовистими: у 1995 роц при запланованих 17 вн принс держав 30 трлн. прибутку, в наступному роц - вже 38 трлн. крб.

Поряд з досягненнями, як без сумнву давалися великою кровТю, були втрати. Так протягом двох рокв нацональна економка перебувала у петл гпернфляцÿ, найбльше це позначилося на матеральному добробут населення. Постраждала банквська система, втративши 70% капталу 32 комерцйних банки, як не вижили в цй складнй ситуацÿ. Вктор Андрйович розумв, що все залежить вд фнансово

Вктор Ющенко банкр- прагматик людина залзно

        невиконання частиною комерцйних банкв резервних вимог НБУ

        невиконання окремим комерцйними банками доручень клúнтв у срок через вдсутнсть коштв.

Головне досягнення - банквська система Укра

В.А. Ющенко незалежно вд подальшо

Ⲳ. Операцÿ Нацонального банку кра

Нацональний банк органзову

здйсню

через повноважен банки касове обслуговування державного бюджету кра

з счня 1994 року Нацональний банк вдповдно до покладених на нього функцй створив запровадив автоматизовану систему мжбанквських розрахункв з використанням прогресивних технологй у банквськй справ, до яко

Макроекономчною основою зростання ма

стати фнансова стабльнсть, збалансовансть прозорсть бюджету, прогнозовансть валютного курсу, зважена податкова та грошово-кредитна полтика.

ряд проводитиме полтику зменшення державного боргу та обсягв залучення кредитв пд державн гарантÿ та забезпечить проведення виважено

ряд сприятиме Нацональному банку в проведенн ним полтики забезпечення стабльност нацонально

Розроблен Нацональним банком кра

Грошово-кредитна полтика в 2001 роц спрямовувалася на виконання Нацональним банком головно

Досягнення ц㺿 мети сприяло стаблзацÿ внутршнх цн, забезпечило рвновагу грошово-кредитного ринку та ефективнсть функцонування банквсько

Зважаючи на вдновлення попиту на грош (розпочате у 2 роц) та динамку монетарних параметрв, що вдповда

макроекономчним цлям на 2001 рк, передбачалося зниження швидкост обгу грошей вдповдне зростання монетизацÿ економки.

Збереження тенденцй 2 року щодо скорочення негрошових форм розрахункв рвня бартерних операцй у 2001 роц сприяло полпшенню структури грошово

Проритетними напрямами активних операцй банкв мають стати рзн форми фнансування економки. Вдповдно до визначених макроекономчних та монетарних параметрв на 2001 рк обсяги кредитування банквською системою суб'

ктв господарювання мали зрости на 12-15% у реальному вимр.

1. Виконання держбюджету

Проведення ринкових реформ значною мрою залежить вд стану фнансв держави та

Бюджетн вдносини потребують державного регулювання. Воно досяга

ться шляхом чтко

Основною мовою бездефцитност бюджету

стйк темпи зростання економки та дотримання пропорцй мж доходами та видатками. Обидва ц чинники ще не набули в кра

За останн роки в кра

У 1 роц на 26 грудня до зведеного бюджету надйшло 26,6 мльярда гривень, з яких гршми - 19,6 (або 73,8 %). У 2 роц надйшло 30,8 мльярда, у грошах - 30,6 мльярда (або 99,1 %).

Розставивши так акценти впровадивши таку культуру фнансв, в ряд вдразу поставили питання касового контролю надходжень. с державн фнанси були переведен в Державне казначейство кра

З тих пр ситуаця з виконанням бюджету трохи погршилась, але залиша

ться досить стабльною. Проте проблеми, звичайно, залишаються. Податкове законодавство Укра

З кнця 1 р., коли бюджетн струмки стали бльш прозорими, сутт

во зменшилися обсяги нецльового використання бюджетних коштв або

з зосередженням бюджетних коштв на

диних казначейських рахунках значно зменшилась мережа банквських станов, що користуються ними, оскльки Постановою КМУ вд 21.01.98 р. № 68 Про вдосконалення касового виконання Державного бюджету кра

Щоб впорядкувати використання залишкв коштв на рахунках казначейств, прийнято постанову Кабнету Мнстрв кра

Повнстю вдмовитись вд послуг комерцйних банкв з безготвкових операцй Державне казначейство зможе псля введення внутршньо

Комерцйн банки обслуговуватимуть тльки готвковий обг, адже Казначейство не ма

можливостей працювати з готвкою.

Як зазначалось вище, створення Державного казначейства в кра

Передбача

ться, що досягнути ц㺿 мети можна шляхом:

- консолдацÿ коштв державного бюджету на рахунках Державного казначейства, вдкритих в становах Нацонального банку кра

- цльового спрямування бюджетних коштв тльки на пдстав даних позабалансового казначейського облку зобов'язань розпорядникв;

- створення автоматизовано

Оскльки необхдно оптимзувати процес правлння коштами державного бюджету, розроблено принципово нову модель функцонування Держказначейства, засновану на принципах, прийнятих для банквсько

Вводиться кореспондентський рахунок, який виконуватиме т ж функцÿ, що поточний рахунок пдпри

мства, але з врахуванням тако

1) с платеж, що здйснюються через кореспондентський рахунок Державного казначейства,

розрахунками тльки за операцями з виконання бюджетв та управлння бюджетними ресурсами;

2) через кореспондентський рахунок також здйснюються платеж щодо тримання органв Державного казначейства та збергаються

3) кльксть кореспондентських рахункв, вдкритих на м'я органв Державного казначейства, залежить вд концепцÿ правлння коштами державного бюджету визначення юридичного статусу вдповдних рвнв структури Державного казначейства кра

Створення впровадження системи кдиного казначейського рахунка (кКР) здйснювалося трьома етапами.

З 1 счня 2001 року Державне казначейство кра

На цьому етап вдкрито кореспондентський рахунок Державного казначейства в Нацональному банку кра

Центральний апарат Державного казначейства та територальн правлння Державного казначейства мають програмно-технчн комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту нформацÿ, електронн дентифкатори та коди, обмнюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один вд одного.

Районн та мськ вддлення Держказначейства залежно вд клькост клúнтв, документообгу та нших чинникв навантаження функцонують за двома схемами:

- вддлення Державного казначейства мають коди МФО, але не

безпосереднми учасниками СЕП НБУ, таким чином, передають та отримують нформацю про здйснення платежв засобами Внутршньо

- вддлення Держказначейства не мають коду МФО, не

безпосереднми часниками СЕП НБУ, таким чином, передають та отримують нформацю про здйснення платежв засобами Внутршньо

Загальна сума доходв зведеного бюджету Укра

Податков надходження до зведеного бюджету кра

Ø надходження вд прибуткового податку з громадян за 2001 рк збльшилися порвняно з 2 роком на 2368,4 млн.грн., або на 37,1 % становили 8746,1 млн. гривень;

Ø надходження вд податку на прибуток пдпри

мств за звтний перод становили 8238 млн.грн., що на 539,7 млн.грн., або на 7 % перевищу

вдповдний показник попереднього року;

Ø надходження вд податку на додану вартсть збльшились порвняно з попереднм роком на,1 млн.грн., або на 9,4 % за звтний рк становили 10329,5 млн.гривень;

Ø надходження вд акцизного збору з втчизняних товарв за 2001 рк становили 2205,6 млн.грн., що на 407,1 млн.грн., або на 22,6 % перевищу

надходження за 2 рк.

Неподатков надходження до зведеного бюджету за минулий рк становили 14881,1 млн.грн., що на 8,6 млн.грн., або на 17,6 % перевищу

вдповдний показник 2 року. Доходи вд операцй з капталом за звтний перод збльшились порвняно з попереднм роком на 385,1 млн.грн. становили 453,8 млн.гривень. Надходження до цльових фондв зведеного бюджету за звтний рк становили 1062,9 млн.грн., що на 4016,3 млн.грн., або на 79,1 % менше за вдповдний показник попереднього року.

Рвень виконання доходв зведеного бюджету кра

Рвень виконання податкових надходжень до зведеного бюджету за звтний перод становива 102,6а % вд рчного розрахункового показника проти 107,3 % за попереднй рк, в тому числ надходження вд:

v прибуткового податку з громадян становили 126,2 % вд рчного розрахункового показника проти 129,1 % за попереднй рк;

v податку на прибуток пдпри

мств - вдповдно 97,1 % проти
108,3 %;

v податку на додану вартсть Ца 88,8 % проти 93,8 %;

v акцизного збору з втчизняних товарв - 97,6 % проти 107,7 %.

Рвень виконання неподаткових надходжень за 2001 рк становив
90,3 % вд рчного розрахункового показника проти 130,3 % за попереднй рк. Рвень виконання доходв вд операцй з капталом за звтний перод - 156,2 % проти перевиконання в 3 рази за 2 рк. Разом з тим надходження до цльових фондв за минулий рк перевиконан у 2,5 разу до рчного розрахункового показника проти виконання на рвн 149,3 % за попереднй рк.

Питома вага податкових надходжень зведеного бюджету в загальнй сум доходв за 2001 рк становила 68,8 %, що на 1,4 вдсоткового пункту перевищу

запланований показник на рк, (у тому числ прибутковий податок з громадян за звтний перод становив 16,4 % вд загально

Загальна сума доходв Державного бюджету Укра

Податков надходження до Державного бюджету кра

Ø надходження вд податку на прибуток пдпри

мств за звтний перод становили 6127,2 млн.грн., що на 546 млн.грн., або на 9,8 % перевищу

вдповдний показник попереднього року;

Ø надходження вд податку на додану вартсть збльшились на
,1 млн.грн., або на 9,4 % становили 10329,5 млн.гривень;

Ø надходження вд акцизного збору з втчизняних товарв становили 1936,4 млн.грн., що на 288,5 млн.грн., або на 17,5 % перевищу

вдповдний показник попереднього року.

Неподатков надходження до державного бюджету за 2001 рк становили 12975,5 млн.грн., що на 2105,5 млн.грн., або на 19,4 % перевищу

вдповдний показник 2 року. Доходи вд операцй з капталом збльшились на 303,6 млн.грн. становили 349,4 млн.гривень. Надходження до цльових фондв зменшились на 3903,6 млн.грн., або на 90,2 % становили 426,3 млн. гривень.

Рвень виконання доходв державного бюджету з звтний перод становив 91,3 % вд рчного планового показника проти 106,7 % за попереднй рк.

Рвень виконання податкових надходжень до державного бюджету за минулий рк становив 93,1 % вд рчного розрахункового показника проти 95,4а % за попереднй рк, в тому числ надходження вд:

v податку на прибуток пдпри

мств становили 94,7 % проти
91,6 % за попереднй рк;

v податку на додану вартсть - вдповдно 88,8 % проти
93,8 %;

v акцизного збору з втчизняних товарв - вдповдно 90,5 % проти 104,2 %.

Рвень виконання неподаткових надходжень за 2001 рк становив
82,8 % вд рчного розрахункового показника проти 123 % за
2 рк. Доходи вд операцй з капталом за звтний перод перевиконан у
3,2 разу до рчного розрахункового показника проти перевиконання у 2 рази за 2 рк. Разом з тим надходження до цльових фондв за минулий рк становили 149,8 % вд рчного розрахункового показника проти 131,4 % за попереднй рк.

Питома вага податкових надходжень державного бюджету в загальнй сум доходв за 2001 рк становила 57,1 %, що на 1,1 вдсоткового пункту бльше вд запланованого показника на рк (у тому числ податок на прибуток пдпри

мств за звтний перод становива 16 % вд загально

У березн кумулятивне вдставання фактичних надходжень до загального фонду державного бюджету вд передбаченого розписом обсягу збльшилося на 435 млн. грн. за I квартал становить 878 млн. гривень.

За счень-березень 2002 року доходи державного бюджету становили 9066 млн. грн. (21,4% ВВП) номнально зросли до вдповдного пероду минулого року (без рахування надходжень вд приватизацÿ державного майна) на 10,8 %.

Видатки державного бюджету профнансовано в обсяз 8761,0 млн. грн., що становить 17,7 % заплановано

У березн вдбулося зменшення податкового боргу за зобов'язаннями перед зведеним бюджетом в обсяз 0,2 млрд. грн. станом на 01.04.02 борг становив 7,9 млрд. гривень.

За I квартал 2002 року доходи мсцевих бюджетв номнально зросли до вдповдного пероду минулого року на 17,9 % становили 6411,1 млн. грн. (15,1% ВВП), при цьому забезпечено 25 вдсоткв вд запланованого на рк обсягу.

Видатки мсцевих бюджетв за I квартал 2002 року перевищують аналогчний показник минулого року на 1024,5 млн. грн. або на 20,4 %.

Частка видаткв державного бюджету у ВВП збльшилася на 2,9 вдсоткового пункту проти I кварталу минулого року становила 20,7 % вд ВВП. Частка видаткв мсцевих бюджетв у ВВП також зросла з 11,9 % ВВП у счн-березн 2001 року до 14,3 % за вдповдний перод 2002 року.

2. Обслуговування внутршнього державного боргу

В перш роки незалежност дефцит бюджету покривався друкарським верстатом. Потм гпернфляцю геро

За всма обТ

ктивними ознаками економчна стаблзаця в кра

Ринок державних цнних паперв сну

в Укра

На вдмну вд багатьох колишнх республк СРСР та кра

Нацональний банк взвалив на себе важкий тягар забезпечення ряду ненфляцйними коштами для витрат бюджету шляхом функцонування ринку ОВДП. Майже три з половиною роки йому це вдавалося. У 1996 р. було розмщено ОВДП на суму 3,3 млрд. грн., що в 10,5 разв перевищило рвень 1995 р. У першй половин 1997 р. обсяги реалзованих ОВДП перевищили 6 млрд. грн., сумарна капталзаця ринку ОВДП склала $ 4 млрд.

Проте через погану прогнозу

мость рвня нфляцÿ, ринку зовншнх запозичень та надмрний дефцит бюджету, не кажуч про загальний стан крансько

Оскльки виплати по облгацях приходяться на рк приваблення, то серйозно вести мову про покриття дефциту бюджету не доводиться, ринок ОВДП, скорше, обслуговував сам себе за принципом словнозвсних прамд. Облигацÿ, у принцип - нструмент долгострокового запозичення (понад 1 рк), ОВДП були

скорше казначейськими векселями.

У 1997 р. в мовах зменшення нфляцÿ (у серпн нульове значення) обТяви валютного коридору Мнфн добився зниження прибутковост ОВДП з 60% на початку року до 20-30% в серпн-вересн. Тим самим внутршнй борг на 70% перетворився на зовншнй (саме таку частку на ринку займали нерезиденти), втчизнян ж оператори з ринку пшли, бо не витримали низьких ставок прибутковост та високих ставок оподаткування. Коли процес зближення ставок продовжився, з ринку почали виходити нерезиденти (свою роль в цьому зграло введення для них оподаткування прибутку вд операцй з ОВДП).

Псля азиатсько

У березн 1998 р. на кра

В числ причин такого ентузазму нерезидентв було: розмщення кра

Залучення ноземних нвесторв на ринок ОВДП було в значнй мр вимушеним мало негативн сторони. По-перше, ринок став залежати вд настро

Орúнтаця на захдних портфельних нвесторв нердко приводила до порушень розумних спввдношень складових фнансового ринку. Досить типовою була стуаця, коли доходнсть 6-мсячних ОВДП була значно меншою вд кредитних процентв дорвнювала ставц мсячного депозиту.

Для заохочення ноземних нвесторв Укра

8 грудня 1997 р. Кабнет мнстрв прийняв постанову про випуск середньострокових облгацй внутршнього державного займу (СОВДЗ) строком обгу 9 12 мсяцв.

Згдно мов випуску, розмщення та погашення СОВДЗ, яка розмщував банк Merrill Lynch,

ПК=НВ*((К*ОК2)-ОК1)/ОК1,

де ПК -процентний купон у гривнях; НВ - номнальная вартсть облгацÿ;К -деякий коефцúнт; ОК1 - показник обмнного курсу гривни до долару СШ на день продажу облгаций, ОК2 - показник обмнного курсу гривни до долару США на день погашення облигацй.

Випуск таких нструментв надав ноземним нвестрам можливсть страхування девальвацйного ризику без звичних форвардних контрактв на придбання валюти у день погашення облгацй у гривнях.

Цкаво, що знецнення росйського рубля вдносно долару восени 1998 р. поставило на межу повного краху майже вс значн росйськ комерцйн банки, як не змогли виконати саме форвардн контракти з продажу американських доларв. Росйська фнансова криза у серпн призвела до дефолту з виплат за ГКО-ОФЗ. 17 серпня виплати було припинено. Дв третини нвесторв - росйськ банки та станови були змушен пти на реструктурзацю та переоформлення облгацй у довгостроков. Нерезиденти Росÿ на це не погодилися.

сторя з погашенням СОВДП (вересень грудень 1998 р.) теж пройшла на меж дефолту. Загальна емся СОВДП склала 700 млн. грн., з якиха на 375 повинн були бути погашен 22 вересня 1998 р., решта - 22 грудня 1998 р. 22 вересня 1998 р. Мнфн сплатив бля 200 млн. грн. нвесторам, як не погодилися обмняти СОВДП на довг гривнев або доларов конверсйн облгацÿ. Таких виявилось 46% вд загально

У 1 р. обсяг продажу ОВДП поступово скоротився до нуля. Бюджети 2 та 2001 р.р. були бездефцитними, тому потреба в ОВДП вдпала.

Перш пТять мсяцв 2001 року вдзначилися скороченням державного боргу, сума, якого, зменшилась на 1,4 млрд.гривень (208,9 млн. доларв США).

При цьому, державний зовншнй борг зменшився на 1,5 млрд. гривень (246,4 млн. доларв США), та становив 66,9 вдсотка вд загально

Державний внутршнй борг збльшився на протяз 5 мсяцв поточного року на 129,1 млн. гривень (37,5 млн. доларв США), що склада

32 вдсотки вд загально

Взагал, на 31.05.2001, державний борг Укра

Фактичн витрати державного бюджету за 5 мсяцв 2001 рк з погашення та обслуговування державного боргу становили 2,2 млрд.гривень.

Загальна економя бюджетних коштв з погашення та обслуговування державного боргу склала за 5 мсяцв 2001 роц 948,1 млн.грн., що становить 30,4 вдсотка вд заплановано

Загальн надходження вд державного запозичення за 5 мсяцв 2001 року становили 955,1 млн.грн. або 181,3 млн.дол.США., з яких частка надходжень вд внутршнього запозичення - 41,8 вдсотка, вд зовншнього - 58,2 вдсотка.

з загально

В останнй день счня 2001 р. Кабмн затвердив постанову Про випуск облгацй внутршнх державних позик, тепер Мнфн щотижня проводить аукцони з розмщення короткострокових державних облгацй (КДО) термном погашення триЧшсть мсяцв та один рк.

А з 20 березня розпочне ще й продаж нових середньострокових облгацй (СДО) на термн вд одного до пТяти рокв. За словами мнстра

горя Мтюкова, загальний обсяг внутршнх запозичень на цей рк обмежений державним бюджетом 2,1 млрд грн.

Водночас Нацбанк запровадив щоденн двосторонн котирування (на купвлю та продаж) процентних ОВДП та настйливо пропону

банкрам купувати ц облгацÿ. З свого портфеля цих облгацй з погашенням у 200Ч2010 роках загальним номнальним обсягом 9560 млн грн. (Увесь випуск подлено на рвн транш, що погашатимуться щомсяця.)

НБУ поки що пропону

найкороткостроковш папери з погашенням наступного року.

хня дохднсть на цей рк встановлена на рвн 17% рчних, в майбутньому дорвнюватиме рвню нфляцÿ плюс 3%. Проценти за ПОВДП сплачуються наприкнц кожного мсяця.

Окрм того, на ринку обертаються конверсйн ОВДП (КОВДП) з погашенням у 200Ч2004 роках загальною номнальною вартстю 680 млн грн. (Увесь випуск подлено на рвн транш, що погашатимуться один раз на пвроку.)

Псля появи постанови щодо випуску нових державних зобовТязань

гор Мтюков наголошував журналстам, що сьогодн ситуаця з запозиченнями кардинально вдрзня

ться вд т㺿, що була ранше. Ми повнстю взяли пд контроль ситуацю з внутршнм боргом, - запевня

мнстр.

Вн каже правду - бюджет, яким передбачено ус виплати, викону

ться, обсяг зобовТязань Мнфну перед комерцйними банками за ранше випущеними державними облгацями не перевищу

500 млн грн. (Ус нш внутршн борги ряду за державними цнними паперами - це борги Нацбанку.)

Треба також додати, що ряд жодного разу не порушив сво

Додатковими перевагами, за свтовою практикою,

бльша квднсть цього нструменту (на вдмну вд депозиту

Псля сумнозвсних подй 199Ч1 р. банки перестали пропонувати клúнтам подбн послуги обслуговування на ринку держоблгацй. Але можна бути впевненим, що потрохи цей ринок буде вдроджуватися, ставки комсйних за ц послуги - зменшуватися.

Щодо фзичних осб та дрбних пдпри

мцв,

Поки що цкавий нструмент запропонував акцонерний комерцйний банк Надра. Вн розпочав продаж сертифкатв прав володння облгацями державно

Суть схеми, за словами представникв банку, проста: банк зарезервував 280 облгацй з свого портфеля може випустити на них сертифкатв володння з погашенням у 200Ч2007 роках та щоквартальними виплатами з розрахунку 8,5% рчних. Виплати вартсть сертифкату ($5 тис) вдповда

дохдност номналу самих Угазпромвок.

Нагада

мо, що ц папери ряд випустив 1995 року в рахунок оформлення заборгованост кра

Щодо вигоди самого банку, то вн, окрм живих грошей, отриму

ще й премю за дохднсть. Адже свого часу газпромвки продавалися на ринку за ставками близько 20% рчних навть вище.

3. Обслуговування зовншнього державного боргу

Перш зовншн державн позичання були здйснен кра

Таблиця 4

Динамка зовншнього державного боргу кра

млрд дол. США

PRIVATE	На 01.01.1997	На 01.01.1998	На 01.01.1	На 01.01.2
1	2	3	4	5
Мжнародн органзацÿ	3,	4,022	4,804	5,276
Свтовий банк	0,905	1,212	1,584	2,019
квропейський Союз	0,241	0,352	0,	0,345
кБРР	0,035	0,066	0,097	0,
МВФ	2,263	2,392	2,790	2,801
Держави	3,267	2,750	2,498	3,577
РФ	2,381	2,001	1,896	3,074
Туркменстан	0,704	0,599	0,458	0,317
Японя	0,182	0,150	0,144	0,186
Кредитн нÿ	1,008	1,104	1,246	0,761
Фдуцарн позики		0,559	1,767	1,769
Облгацÿ зовншньо	1,120	1,120	1,155	1,048
нша заборговансть				0,006
ВСЬОГО	8,839	9,	11,47	12,438

За ознаками кредиторв зовншнй державний борг кра

- заборговансть за позиками, наданими мжнародними економчними фнансовими органзацями - 42%;

- заборговансть за позиками, наданими ноземними державами - 29%;

- заборговансть по кредитних нях - 6%;

- заборговансть за позиками, наданими ноземними банками (фдуцарн позики) - 14%;

- заборговансть за облгацями зовншньо

Таким чином, кредиторами кра

годою вд 26.05.1993 р., кладеною мж урядами РФ кра

28 травня 1997 р. кладена "Угода мж рядом кра

Згдно з годою вд 28.05.1997 р., розрахунки росйсько

Чи не найголовншою фнансовою проблемою для кра

Згдно з цúю годою, була проведена реструктуризаця заборгованост за поставку газу в 1994 р. шляхом випуску Укра

Питання розрахунку за газ в подальшому буде одним з найгострших в кра

Ще в листопад 1998 р. була досягнута домовленсть про товарне покриття боргу за росйськ енергоносÿ, який тод становив 1-1,2 млрд дол. США. Згдно з цúю домовленстю, кра

Ще однúю проблемою в укра

мовно зовншнй державний борг по торговельних кредитах слд подлити на заборговансть внаслдок використання кредитних нй ту, що виникла в результат реструктуризацÿ на довгостроковий перод прострочено

До фнансових належать позики, отриман вд МВФ, Свтового банку (кредити МБРР), квропейського спвтовариства, квропейського банку реконструкцÿ та розвитку (кБРР), Японÿ, ноземних комерцйних банкв. Кредити МВФ надаються Нацональному банку кра

Кредити Свтового банку мовно подляються на проекти системн та нвестицйн. Призначен для реформування окремих секторв економки чи фнансв кошти по системних проектах (реаблтацйна позика, кредит на розвиток пдпри

мств, кредит на перебудову фнансового сектору) спрямовувалися безпосередньо до Державного бюджету фактично були покриттям його дефциту. До Державного бюджету спрямовувались також кредити вд кС, Японÿ та позики вд зарубжних комерцйних банкв.

Значно менша частина кредитних ресурсв Свтового банку вдноситься до нвестицйних проектв (проект по наснництву, проект реаблтацÿ гдроелектростанцй та нш). В основному на реалзацю цих проектв спрямовуються кредитн ресурси кБРР. Проте цей банк спвпрацю

переважно з приватним сектором кра

Потрбно вдзначити, що зовншн державн позичання використовувались здебльшого на поточн потреби, тобто на забезпечення стабльност грошово-кредитно

На 01.01.1997 р. та 01.01.1998 р. обсяги зовншнього державного боргу кра

Нарощування державою зовншнх боргв ускладню

без того досить непросту ситуацю щодо виконання бюджетом боргових зобовТязань. Якщо на 1998 р. передбачалась питома вага видаткв Держбюджету на погашення обслуговування зовншнх боргв 7,5%, на 1 р. - 8%, то на 2 р. - вже 12,3%. Отже, проблема обслуговування зовншнього державного боргу в 2 р. сто

кра

1. Деномнован в нмецьких марках облгацÿ на суму 1 млрд 537 млн 960 тис. нм. марок, як повинн бути погашен в 2001 роц мають прибутковсть 16% рчних;

2. Деномнован в

вро облгацÿ на суму 500 млн

вро, як повинн бути погашен в березн 2 року мають прибутковсть 14,75% рчних;

3. Деномнован в доларах облгацÿ на суму 73 млн 750 тис. дол. США, як повинн бути погашен в жовтн 2 року мають прибутковсть 16,75% рчних;

4. Деномнован в доларах безпроцентн облгацÿ на суму 258 млн 415 тис. дол. США, як мають бути погашен у вересн 2 року;

5. Деномнован в доларах облгацÿ РАТ "Газпром" на суму 280 млн дол. США, як повинн бути погашен в 2-2001 роках мають прибутковсть 8,5% рчних. Передбачено, що додатков пропозицÿ будуть зроблен власникам цих облгацй на суму 735 млн дол. США, як мають бути погашен в 2002-2007 роках.

Кльксн параметри замни окремих з вищеперелчених видв облгацй так:

- по перших трьох пунктах - 100% замна;

- по 4-му пункту - замна 94,6% облгацй;

- по 5-му пункту - замна 81,9% облгацй.

Замсть запропонованих до замни цнних паперв

Вважа

ться, що значним за обсягом та таким, що загрожу

нацональнй безпец держави,

зовншнй державний борг, який по вдношенню до ВВП становить 60% вище (за ншими оцнками - 80% вище). З огляду на це сьогодн кра

У звТязку з дефцитом валютних коштв, одним з шляхв погашення та обслуговування снуючого державного зовншнього боргу кра

На отримання нових зовншнх позик давала змогу розраховувати програма розширеного фнансування, започаткована з МВФ у 1998 роц. Вона розрахована на 3 роки. Згдно з домовленстю з МВФ, у рамках ц㺿 програми кра

На початку 2 року - Мжнародний валютний фонд розпочав розстеження можливих зловживань у Нацональному банку Укра

Згдно з документами, що

Як мовиться в заяв МВФ, що ? циту

газета, Працвники Фонду Е прохатимуть, аби дан розстеження можливих операцй було додано до спецального авдиту [НБУ], який зараз вдбува

ться.

Згаданий швейцарський банк Credit Suisse First Boston вдмовився обговорювати сво

ще в одному випадку можливого зловживання, про як йшлося ранше, Нацбанк кра

Але на слуханнях у травн минулого року в парламентському комтет, що розстежував ц платеж, - з матералами цих слухань, стверджу

газета, вона мала змогу ознайомитися, - Нацональний банк Укра

Шлях до розумння справжнх причин використання Нацональним банком кра

Отже, 1997 рк. У цей перод багато хто в кра

Тод

диними кра

- облгацÿ знаходилися в портфелях найбльших росйських банкв (Нацональний резервний банк, Онексмбанк, Зовншекономбанк, МФК та н.) У березн-квтн 1997 року з'явилися перш тривожн сигнали про можливий продаж цими банками наших суверенних боргв захдним нвестицйним банкам (Merryll Lynch, Solomon Brothers н.). Причому прогнозована прибутковсть по цих облгацях за можливого продажу досягала 25% рчних.

НБУ через мережу сво

По-перше, нвестори, купуючи на вторинному ринку боргов зобовТязання кра

, по-друге, захдн нвестицйн банки мають чтко визначен лмти вкладень у кра

НБУ в цй ситуацÿ пшов на цлком виправданий логчний маневр: банк зв'язав "газпромвки" на велику суму, розмстивши депозити в Credit Suisse First Boston пд заставу кра

За оцнками деяких експертв, що прорахували економчний ефект вд проведення цих операцй у спввдношенн з цнами наступних кра

Наприкнц 1997 року в кра

Ситуаця також складнювалася тим, що ринок ОВДП (облгацй внутршньо

У такй ситуацÿ залишалося

дино можливе ршення: продати нерезиденту ОВДП за ноземну валюту, захеджирувавши при цьому для нього певну доходнсть у твердй валют. Саме ц чинники й спричинили необхднсть здйснення транзакцÿ НБУ CSFB по розмщенню депозиту у ВКВ з правом повернення ОВДП. У результат ц㺿 транзакцÿ вдалося частково зменшити ажотажний попит на ВКВ стимулювати покупку ОВДП як резидентами, так нерезидентами кра

Тут хотлося б сказати клька слв про "офшорнсть" конкретного кпрського банку, в чому йому доркали деяк засоби масово

Слд зазначити, що експерти, вивчаючи це питання, з'ясували таке:

- CSFB (Кпр)

дочрнм банком CSFB (Цюрх) входить до фнансово

- рейтинг групи CSFB (а також ? членв) за класифкацúю мжнародних рейтингових агентств оцню

ться за одним з найвищих показникв - );

- CSFB (Кпр) користу

ться повною фнансовою пдтримкою з боку групи CSFB вдповдно до внутршнього розподлу обов'язкв у груп вдгра

ключову роль у здйсненн операцй з кра

- факти пдтверджуються також тим, що вдразу псля виникнення нездорового ажотажу навколо згаданих вище операцй Нацональний банк запропонував кервництву групи СSFВ замнити сторону чинно

А тепер звернмо вагу на вдносини НБУ МВФ, що склалися на грунт цих операцй.

Вдповдно до мов Меморандуму ряду Укра

мова про те, що до резервних активв належать тльки активи з моментною квднстю (тобто т, що дають найнижчий доход, який часто навть не покрива

процентн витрати НБУ на обслуговування кредитв, отриманих вд МВФ, це дуже стотний для нашого головного банку чинник, оскльки наданий НБУ 1996 року валютний кредит Мнфну кра

На поставлене в публкацях запитання про особливу любов НБУ до CSFB можна дати досить просту вдповдь: група CSF 1 B серед десяти найбльших нвестицйних банкв була найактивншою на ринках СНД. Це була стратегя групи, пдтверджена значними вкладеннями в росйський кра

Тепер клька слв про мжнародне пдгрунтя скандалу, що розгорвся навколо операцй НБУ. Насамперед - кому це вигдно?

Згадана кампаня ведеться в нтересах рзномантних полтичних сил, основними з яких

так.

У 2 р. новий ряд же "наступив" на рзномантн економчн нтереси кра

Напередодн виборв президента Сполучених Штатв закиди щодо моральност

чи не

диною козирною картою республканцв. Економка США тод перебувала в найкращй за багато рокв форм, традицйн заклики опозицйно

Роздмухуючи скандал навколо кра

Критики МВФ, серед яких так свтов авторитети, як лауреат Нобелвсько

Крм розбжност мжнародних та укра

Вразливсть позицÿ Мжнародного валютного фонду проявилась в суненн пана Шадман-Валав вд роботи з кра

З проведеного дослдження можна дйти висновку, що згадуван операцÿ були проведен Нацональним банком кра

НБУ в цй ситуацÿ пшов на цлком виправданий логчний маневр: банк зв'язав "газпромвки" на велику суму, розмстивши депозити в Credit Suisse First Boston (CSFB) пд заставу кра

кра

У той же час, для поновлення програми спвробтництва з Мжнародним валютним фондом, необхдно виконати низку мов. МВФ висловив кра

Важливою подúю стало ршення Мжнародного Валютного Фонду про вдновлення 19 грудня 2 року програми з розширеного фнансування (EFF) та продовження строку ? дÿ. Це може стати позитивним сигналом для нших потенцйних нвесторв та дозволить продовжити переговори про реструктуризацю боргу з кра

Ми зацкавлен у продовженн активно

Мся Мжнародного валютного фонду, як завершила свою роботу в кра

Як повдомило Н

АН, про це в нтерв'ю журналстам псля зустрч з прем'

р-мнстром кра

За його словами, пд час роботи в Укра

Нацональний Банк кра

кра

Як повдомив Н

АН, вн зазначив, що ус ц кредити передбачено державним бюджетом на цей рк, ця сума луклада

ться в обмеження, встановлен бюджетом для розмру державного боргу. При цьому, зазначив мнстр за результатами цього року, навть у випадку отримання траншв вд ВБ та МВФ очку

ться тльки незначне скорочення державного боргу.

. Мтюков нагадав, що у випадку схвалення Радою директорв МВФ п'ятого та шостого перегляду програми розширеного фнансування EFF, кра

Досвд вза

модÿ кра

Не послаблюючи ваги до залучення зовншнх ресурсв, ряд ма

забезпечувати проритетнсть нвестицйних джерел перед кредитними. Отримання нових кредитв МВФ може здйснюватися лише на рефнансування снуючих боргових зобов'язань.

З метою удосконалення процедури надання державних гарантй за ноземними кредитами Кабнетом Мнстрв кра

Пдготовлено проект постанови Кабнету Мнстрв кра

Розроблено порядок Про достроковий викуп облгацй внутршнх та зовншнх державних позик, який затверджено наказом Мнфну №82 вд 15.02.2001 року та заре

стровано в Мнстерств юстицÿ 06.03.2001 року № 199/5390.

4.     Кредитування ряду

Заборговансть ряду кра

За станом на 1 жовтня 1998 року заборговансть ряду перед Нацональним банком становила 16 мльярдв 235 мльйонв гривень, з них за ОВДП, що знаходяться у власност Нацонального банку, - 8 мльярдв 642 мльйони гривень.

НБУ регулярно здйсню

кредитування Мнфну шляхом придбання державних цнних паперв, як випускаються останнм для поточного виконання держбюджету. Розмри таких кредитв не повинн перевищувати можливостей НБУ не вести до надмрного збльшення грошово

Пд грошово-кредитною полтикою держави розумють сукупнсть мр економчного регулювання грошового обгу кредиту, як спрямован на забезпечення стйкого економчного росту шляхом впливу на рвень динамку нфляцÿ, нвестицйну активнсть нш найважливш макроекономчн процеси.

Грошово-кредитна полтика - найважливший метод державного регулювання суспльного вдтворення з метою забезпечення найбльш сприятливих мов для розвитку ринково

Нацональний банк кра

Таблиця 5

Грошова маса в кра

PRIVATE	M0	темп росту	M1	темп росту	M2	темп росту	M3**	темп росту
1991*	0.3	-	1.7	-	2.4	-	-	-
1992	5	1667	21	1221	25	1050	-	-
1993	128	2560	334	1629	482	1928	-	-
1994	793	620	1860	544	3216	667	-	-
1995	2623	331	4682	252	6846	213	6930	-
1996	4041	154	6315	135	9023	132	9364	135
1997	6132	152	9050	143	12448	138	12541	134
1998	7158	117	10331	114	15432	124	15705	125
1	9583	134	14094	136	21714	141	22070	141
2	12799	134	20732	147	31387	145	32084	145
2001	19465	152	29773	144	44997	143	43619	142

* Розрахунки МВФ;
** до 1998 року М3 = М2 + кошти клúнтв за трастовими операцями банкв.
Темпи росту розрахован до попереднього пероду, %.

Склад грошових агрегатв:
М0 - грош поза банками;
М1 = М0 + кошти на поточних рахунках у нацональнй валют;
М2 = М1 + строков кошти у нацональнй валют та валютн кошти;
М3 = М2 + кошти клúнтв за трастовими операцями банкв та цнн папери власного боргу банкв.

Таблиця 6

Грошова мас кра

PRIVATEна кнець пероду, млн. грн.

PRIVATE	М0	Темп росту	М1	Темп росту	М2	Темп росту	М3	Темп росту
счень	18101	93	27586	93	43070	96	43619	96
лютий	18	103	28416	103	44507	103	45032	103
березень	19646	105	30287	107	46793	105	47345	105

Таблиця 7

Процентн ставки рефнансування банкв Нацональним банком кра

PRIVATE% рчних

	PRIVATE	Встановлена облкова ставка	Фактична ставка за нструментами
	Усього	кредитн аукцони	ломбардн кредити	операцÿ РЕПО	нш механзми
	з 2001 року - кредити, придбан банками на тендер	з 2001 року - овернайт
1992*	80.0	...	-	-	-	...
1993	190.0	68.5	-	-	-	68.5
1994	225.9	124.9	264.0	-	-	115.2
1995	131.0	82.1	83.0	110.0	-	60.4
1996	62.3	51.8	52.6	64.4	-	41.0
1997	24.6	25.2	21.7	31.4	21.8	19.7
1998	61.6	52.7	-	54.4	54.1	47.8
1	50.0	44.0	-	61.1	59.7	33.0
2	30.6	29.6	-	30.9	28.0	-
2001	19.7	20.2	16.5	20.4	22.0	21.0

• На кнець року.
  Встановлена облкова ставка НБУ розрахову

  ться як середньозважена величина.

Таблиця 8

Процентн ставки рефнансування банкв Нацональним банком кра

PRIVATE% рчних

	PRIVATE	Встановлена облкова ставка	Фактична ставка за нструментами
	Усього	кредитн аукцони	ломбардн кредити	операцÿ РЕПО	нш механзми
	з 2001 року - кредити, придбан банками на тендер	з 2001 року - овернайт
счень	12.5	14.9	14.0	15.0	-	-
лютий	12.5	14.0	14.0	-	-	-
березень	11.8	12.8	13.0	-	11.7	-
з 11.03	11.5	-	-	-	-	-
квартал	12.3	13.9	13.3	15.0	11.7	-

Встановлена облкова ставка НБУ розрахову

ться як середньозважена величина.
Довдково наводиться облкова ставка НБУ в раз змн ? величини протягом мсяця.

Послдовне зниження ставки рефнансування хоча з деяким часовим лагом сприя

здешевленню банквських кредитв, що видно з табл.9-10.

Таблиця 9

Процентн ставки банкв за кредитами депозитами
1992-2002 роки, % рчних

	PRIVATE	Усього	У нацональнй валют	В ноземнй валют
	кредити	депозити	кредити	депозити	кредити	депозити
1992	-	-	76.0	68.0	-	-
1993	-	-	221.1	187.3	-	-
1994	-	-	201.7	171.0	-	-
1995	-	-	107.1	61.2	-	-
1996	-	-	77.0	34.3	-	-
1997	-	-	49.1	18.2	-	-
1998	43.8	18.0	54.5	22.3	20.0	9.7
1	43.3	17.1	53.4	20.7	21.0	9.0
2	33.0	11.1	40.3	13.5	17.0	5.8
2001	26.1	9.9	31.9	11.2	13.1	5.6

Процентн ставки наведен у рчному обчисленн без врахування мжбанквського ринку. Значення процентних ставок розрахован як середньозважен за портфелем кредитв депозитв. При розрахунку рвня процентних ставок не враховуються суми, за якими не передбачено нарахування процентв. До 1998 року банки за процентними ставками по кредитах депозитах в ноземнй валют звтнсть не надавали.

Таблиця 10

Процентн ставки банкв за кредитами депозитами 2002 рк, % рчних

	PRIVATEПерод	Усього	В нацональнй валют	В ноземнй валют
	Кредити	Депозити	Кредити	Депозити	Кредити	Депозити
счень	23.0	9.5	29.7	10.1	10.8	7.4
лютий	24.3	8.7	29.4	9.2	11.9	6.5
березень	22.4	8.2	27.6	8.6	11.9	6.7

Процентн ставки наведен у рчному обчисленн без врахування мжбанквського ринку. Значення процентних ставок розрахован як середньозважен за портфелем кредитв депозитв. При розрахунку рвня процентних ставок не враховуються суми, за якими не передбачено нарахування процентв.

У 2 р. було реструктуризовано заборговансть у склад загально

Кабнет Мнстрв кра

5. Банквське обслуговування ряду

Нацональний банк 17 комерцйних банкв кра

Трансформацйн процеси в кра

Серед зовншнх фнансових джерел найбльший потенцал мають мжнародн фнансов нституцÿ - Мжнародний валютний фонд (МВФ), Свтовий банк (СБ), квропейський банк реконструкцÿ розвитку (кБРР). Порвняно низька вартсть запозичень, як вони надають, значущсть

У перод пслякризового розвитку, коли стадю входження нашо

нцатором досконалення цих вза

мовдносин ма

бути кра

При цьому слд мати на ваз те, що спвпраця, насамперед з Мжнародним валютним фондом, розгляда

ться свтовою фнансовою спльнотою як фактор доври, пдтвердження кредитоспроможност держави. Водночас не можна допустити, щоб стосунки з мжнародними фнансовими нституцями звелися до дрб'язково

Практика використання рядом та НБУ запозичених коштв ма

бути максимально прозорою. Ситуаця, що склалася у 1997-1998 рр., коли невиважена фнансова полтика призвела до фактично

З при

днанням кра

Квота кра

Загальна сума кредитв, отриманих кра

Передумовою отримання кра

Наступний Меморандум економчно

- досягнення значного прогресу на шляху до повно

- пдвищення адмнстративних цн, як встановлювалися державою, зокрема, це стосу

ться квартплати, плати за комунальн послуги, цн на хлб та енергоносÿ.

Вдзначалися в Меморандум недолки. Зокрема те, що псля запровадження програми стрибок у споживчих цнах та знецнення обмнного курсу виявилися значно вищими, нж передбачалося. ряд зобов'язувався здйснити в 1995 р. так заходи: значно скоротити дефцит Державного бюджету завершити процес бералзацÿ цн; прискорити приватизацю; зменшити дотацÿ пдпри

мствам; започаткувати земельну реформу; скасувати державн замовлення та контракти за винятком тих, як призначен для власних потреб держави; започаткувати роздрбнення монополй тощо. Оскльки для виконання попереднього Меморандуму вже було створено Комтет по запровадженню, то ряд також зобов'язувався через нього продовжувати тсн консультацÿ з МВФ та забезпечувати його експертв тúю нформацúю, яка буде необхдна для контролю за впровадженням програми.

У сво

му Зверненн до Верховно

Критично оцнюючи кредитну полтику Нацонального банку кра

Незважаючи на проголошену Президентом Укра

За мов виконання зазначено

На особливу вагу з точки зору економчно

- продовження через Комтет по запровадженню тсних консультацй з експертами МВФ забезпечення

- активне звернення ряду до МВФ щодо формування полтики за конкретними напрямками розвитку економчно

- крм щотижневого надання постйним представникам МВФ детально

- активне звернення ряду до експертв МВФ за порадами стосовно координування кредитно

- надання можливост постйним представникам МВФ бути присутнми на нарадах Нацонального банку кра

- активзаця зусиль ряду щодо здйснення заходв по стаблзацÿ та реформуванню економки з метою дотримання курсу, який викладено в Меморандум заходв;

- сприяння у проведен МВФ грунтовних переврок виконання Меморандуму економчно

Виконання зазначених забов'язань ряду робить абсолютно "прозорими" грошово-кредитну та фнансову системи Укра

Слд зазначити, що дотримання рядом вимог МВФ щодо бералзацÿ зовншньо

Мжнародна група "Аджента", до яко

У спвпрац кра

Перший етап (1994-1995 рр.) характеризу

ться наданням МВФ кредитв за програмою системно

На другому етап(1995-1998 рр.) було реалзовано три програми "Стенд-бай", затверджен в обсяз 2185,5 млн.дол. - кредити призначалися для пдтримки курсу нацонально

Основною проблемою цього пероду стала фнансова криза у вересн 1998 р. Надання МВФ сво

часно

Третй етап (1998-2001 рр.) розпочався з вересня 1998 р. запровадженням трирчно

Невиправданою

порвняно висока (45%) частка використання запозичених коштв для пдтримки нацонально

Празька (2 р.) сеся МВФ та СБ визначила змну проритетв мжнародних фнансових нституцй стосовно кра

Так кредити певною мрою сприяли стаблзацÿ фнансово

Мжнародна платоспроможнсть кра

Загальний державний борг кра

На кнець 2 р. державний борг Укра

Залишаючись досить високим, рвень державного боргу кра

Недостатнй рвень розвитку кра

У зв'язку з цим у минулорчному Посланн Президента кра

Сутт

вою проблемою державного боргу Укра

Це можливо лише за належно

У систем правлння платоспроможнстю держави за мов фнансово

Змцнення платоспроможност кра

Укра

кра

МВФ готовий демонструвати певну гнучксть у питаннях спвробтництва з рядом кра

Уряд пдтримуватиме грошово-кредитну полтику Нацонального банку, спрямовану на розширення монетизацÿ економки, здешевлення кредитних ресурсв, збереження динамки обмнного курсу, яка забезпечуватиме фнансову стабльнсть. Водночас разом з Нацональним банком вживатимуться заходи щодо полпшення фнансового стану суб'

ктв господарювання.

Ключов завдання ряду:

задоволення потреб реального сектору економки в кредитних ресурсах;

забезпечення цново

протидя легалзацÿ (вдмиванню) доходв, одержаних злочинним шляхом.

Головн дÿ ряду, спрямован на виконання ключових завдань:

2002-2004 роки

        поступове зниження рвня нфляцÿ з метою забезпечення передбачуваност фнансово

        подальша бералзаця валютного ринку;

        накопичення золотовалютних резервв для забезпечення протидÿ негативному впливу кризових явищ на зовншнх фнансових ринках;

        розвиток небанквських фнансових нститутв та запровадження стандартв нагляду за дяльнстю субТ

ктв ринку фнансових послуг;

        запровадження

дино

        створення

дино

        запровадження Нацонально

        створення ефективно

Очкуван результати:

        збльшення обсягв спрямування кредитних ресурсв у реальний сектор економки, пдвищення конкурентоспроможност втчизняних пдпри

мств та активзаця длово

        створення конкуренцÿ на ринку фнансових послуг, забезпечення доступност кредитних ресурсв для малого бзнесу;

        забезпечення економчно обрунтованого валютного курсу;

        зниження нфляцйних очкувань субТ

ктв господарювання населення;

        запобгання тньовим потокам капталу, насамперед одержаного злочинним шляхом.

ряд будуватиме подальш вдносини з мжнародними фнансовими органзацями виходячи з нацональних нтересв Укра

Ключов завдання ряду:

        переорúнтаця напрямв залучення коштв МФО на користь здйснення нвестицй у розвиток високотехнологчних виробництв та галузей, як передбачатимуть залучення передових технологй та кращого управлнського досвду;

        залучення коштв МФО для розвТязання найгострших соцальних проблем та подолання бдност в кра

        залучення коштв МФО для пдтримки макроекономчно

        диверсифкаця джерел залучення ресурсв МФО.

Головн дÿ Уряду, спрямован на виконання ключових завдань:

2002 - 2004 роки

        запровадження стратегчного пдходу до спвробтництва з МФО шляхом розроблення та реалзацÿ Стратегÿ спвробтництва кра

        визначення пакету проектв для можливо

        проведення постйно

        завершення оформлення членства кра

        розширення спвробтництва з МФО, в яких оформлено членство кра

        удосконалення системи правлння портфелем проектв Укра

        поступовий перехд до вдносин з МВФ на новй основ, переважне використання консультативно

Очкуван результати:

        змщення акцентв у спвробтництв з МФО у напрям пдтримки проектв у високотехнологчних галузях економки;

        пдвищення економчного соцального ефекту вд використання коштв МФО;

        збльшення обсягв нвестицй в економку кра

Висновки

Не можна переоцнити важливсть стабльних грошей як бази мцно

Фактичний досвд останнх десяти рокв свдчить, що макроекономчна стабльнсть така ж важлива для економки перехдного пероду, як для будь-яко

Отже, в процес становлення та розвитку грошово-кредитно

        Змцнення гривн супроводжувалося стотним розширенням монетарно

        Був зменшений на $2,5 млрд. об'

м зовншнього боргу кра

Був здйснений комплекс заходв для змцнення фнансово

В мовах припинення припливу в кра

Реалзаця грошово-кредитно

Проте проблем у грошово-кредитнй систем кра

Проблемами банквсько

        недостатнй рвень капталзацÿ банкв (оскльки незначна частка ноземного капталу в загальнй сум сплаченого статутного капталу комерцйних банкв викликана тим, що на сьогодн кра

        наявнсть значних кредитних ризикв та недостатня кльксть реальних платоспроможних позичальникв;

        вдносно мал масштаби банквсько

        недосконалсть законодавчо

        недостатнй обсяг строкових депозитв у комерцйних банках через все ще недостатнй рвень доври населення до банквсько

        складний фнансовий стан деяких великих банкв, як у значнй мр зайнят обслуговуванням державного сектора економки та державних програм;

        вдсутнсть розвиненого фондового ринку,, зокрема, ринку державних цнних паперв.

Головною метою грошово-кредитно

Основними цлями грошово-кредитно

        зростання кредитування реального сектору;

        зростання депозитв населення та пдпри

мств;

        пдвищення рвня прибутковост банквських операцй, орúнтаця на доходи вд кредитування обслуговування реального сектора економки;

        посилення контролю за дотриманням комерцйними банками регулятивних норм;

        погашення державою реструктуризовано

        сприяння впровадженню нових банквських технологй та послуг, створення спецалзованих банквських станов (Укра

        пдтримання стабльност валютного ринку;

        збльшення мжнародних валютних резервв Нацонального банку за рахунок активно

        створення сприятливих мов для зовншньоекономчно

Заходи грошово-кредитно

        запровадити дúву систему гарантування вкладв населення;

        регулювати грошово-кредитний ринок за допомогою вдповдних монетарних нструментв;

        прийняти Закони кра

        продовжити спвробтництво з мжнародними фнансовими органзацями та отримати кредити вд них, в т.ч. з програмою EFF;

        виршити проблеми реструктуризацÿ зовншньо

        акумулювати вс валютн надходження ряду (вд мжнародних фнансових органзацй, закордонних держав та приватизацÿ вд нерезидентв) на окремому банквському рахунку (для никнення конвертацÿ

        викуповувати надлишкову пропозицю валюти на ринку з метою забезпечення стабльност валютного ринку поповнення золотовалютних резервв.

Стратегчними завданнями грошово-кредитно� та валютно-курсово� полтики кра�ни

створення монетарного середовища, сприятливого для сталого соцально-економчного розвитку шляхом досконалення правового регулювання банквсько� дяльност, посилення процесу приватизац�� банквських станов, забезпечення стабльност гривн, створення необхдних мов для виконання банками сво�� основно� функц�� Ц кредитування субТ

ктв господарювання та громадян. Виключно важливу роль в процес закрплення позитивних тенденцй в економц кра�ни, на мою думку, буде продовжувати вдгравати Нацональний банк кра�ни, який продовжу

залишатися локомотивом гарантом продовження реформ та нтеграц�� кра�ни до ВТО та кС.

Список тератури

1.     Конституця кра

2.     Закон кра

3.     Закон кра

4.     Закон кра

5. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. Финстатинформ Москва 1995.

6. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономка: Опорний конспект лекцй / Ки

7. Башнянина Г.

. Полтичн економя: Пдручник. - К.:Ельга, 2.

8.     Бурда М., Виплош Ч. Макроекономка: квропейський контекст: Пер.з англ.. - К. : Основи, 1998. - 682с.

9.     Гальчинський А. Стабльна гривня. Що для цього потрбно? День, №115, 2001.

10. Гриценко О. Грош та грошово- кредитна полтика: Навч. посбник. - К. : Основи, 1997. - 180с.

11. "Громадська експертиза виконання Програми дяльност Кабнету Мнстрв Укра

12. Долан Дж.Э. "Деньги, банки и денежно-кредитная политика" "Санкт-Петербург Оркестр", С-Пб, 1994 г.

13. Дорнбуш Р., Фшер С. Макроекономка / Володимир Мусúнко (пер.), Вталй Овсúнко (пер.). - К. : Основи, 1996. - 814с.

14. Економка кра

15.            Економчна стратегя кра

16. Климко Г. Н. Основиа економчно

17. Коюда П.М., Самофалов Л.Д. Макроекономка (макроекономчна нестабльнсть): Навч. посб. /

нститут змсту та методв навчання; Харквський держ. технчний н-т радоелектронки. - Х., 1. - 68с.

18. Лютий

.О. Грошово- кредитна полтика в мовах перехдно

19. У Укра

20. Макконнелл Кемпбелл Р., Брю Стенл Л. Аналтична економя: принципи, проблеми полтика: Пер.з англ.. Ч 13.вид. - Львв : Просвта, 1997.
Ч. 1 : Макроекономка. - 671с.

21. Манкв Грегор Н. Макроекономка: Пдручник для кра

22.            Морозов О. Ще Раз Про НАЦБАНК, Але Без Фанатизму. "Дзеркало тижня", № 27(300), 08 липня 2.

23. Мочерний С. В. Основиа економчно

24. Нколенко Ю. В. Основи економчно

25.            Олднг-См Дж. кра

26. Павловський М.А. Макроекономка перехдного пероду: кра

27. Пуховкна М.Ф., Остапишин Т.П. Центральний банк грошово- кредитна полтика: Навч.-метод. посб. для самост. вивч. дисциплни / Ки

28. Радонова

. Ф. Макроекономка та економчна полтика: Пдручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закладв. Ч К. : Таксон, 1996. - 237с.

29. Самуэльсон П. "Экономика", М. 1992 г.

30. Стельмах В. С., кпфанов А.О., Гребеник Н.

., Мщенко В.

. Грошово- кредитна полтика в кра

31. Савченко А. Г. Макроекономка:а Пдручник. - К.:Либдь, 1.- С. 36 - 52.

32. Старченко В. Д. Макроекономка: Опорнийа конспекта лекцй). - К.: Вид-во квроп. н-ту (фнанси, нформ. системи, менеджмента а бзнес), 2. - С. 12 - 21.

33. Сундаков А. Мжнародний валютний фонд кра

35. Фельдерер Б., Хомбург Ш. Макроекономка нова макроекономка: Пдручник для студ. екон. фак. вузв / Е... Буровникова (пер.). - К. : Либдь, 1998. - 464с.

36.Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика М. Дело 1993 г.

37. Хорошковський В. Кредити мжнародного валютного фонду: Навч. посб. для студентв вузв. - К.: ТОВ "Лтера", 1. - 72 с.
38. Юшко С. В. Категорÿа валовогоа а чистого доходу:а

39. Ющенко В., Лисицький В. Грош: розвиток попиту та пропозицÿ в кра

40..kmu.gov.ua. Офцйний сайт Кабнету мнстрв кра

41..bank.gov.ua. Офцйний сайт Нацонального банку кра

42..ukrstat.gov.ua. Офцйний сайт Держкомстату кра