Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Мотивация и стратегия прямого инвестирования в конкурентной среде

ЗМ

СТ

Вступ 4

1.    Теоретичн засади здйснення прямих нвестицй в конкурентному середовищ.

1.1 Конкурентне середовище: глобальний аспект. 7

1.2 Мотиви та демотиватори здйснення прямих

ноземних нвестицй. 14

1.3 Стратегÿ правлння прямими ноземними нвестицями. 25

2.    Роль прямих зарубжних нвестицй в економц кра

2.1.Зарубжне нвестування: значення для кра

2.2.Методика та етапи здйснення зарубжних прямих нвестицй. 43

3. Сучасн тенденцÿ у залученн прямих ноземних нвестицй.

нвестицйний клмат кра

3.1.Огляд сучасного стану залучення ноземного капталу

у свтовй економц 73

3.2.Сучасний стан перспективи залучення прямих ноземних нвестицй в кра

Висновки та пропозиц�� 101

Список використано

Додаток 1 109

Додаток 2 115

Додаток 3 116

Додаток 4 117

Додаток 5 118

Вступ

Сучасна диверсифкована мжнародна нвестицйна дяльнсть

вагомим чинником свтового та регонального економчного розвитку. На рвн нацональних економк мжнародн прям нвестицÿ проявляються здебльшого як експорт капталу та його мпорт. Залежно вд ступеня зрлост нацонально

Вд сьогодншнх масштабв та темпв мжнародно

Кра

Метою дано

У звТязку з цим у робот виршу

ться ряд завдань:

1)розглядаються теоретичн аспекти прямого ноземного нвестування в конкурентному глобальному середовищ;

2)визначаються особливост здйснення прямого нвестування в мовах зростаючого рвня конкуренцÿ у мжнародному бзнес;

3)систематизуються основн мотиви та форми здйснення прямих ноземних нвестицй;

4)розглядаються механзми здйснення П² в мжнароднй економц;

5)наводяться основн сучасн тенденцÿ в мжнародному нвестуванн за групами кра

6)аналзу

ться стан, структура та динамка П² в кра

7)наводяться основн проритети залучення П² в кра

Предметом дослдження виступають вдносини в мжнароднй економц з приводу залучення та використання прямих ноземних нвестицй в мжнародному конкурентному середовищ.

Останнм часом зросла кльксть наукових праць з дослдження мжнародно

Фактологчною основою дослдження виступають мжнародн договори годи з питань регулювання П², законодавч та нормативн акти Укра

Для обробки даних дослдження використано снуюч прикладн компТютерн програми та засоби, методи економчного аналзу та прогнозування.

Роздл

. ТЕОРЕТИЧН

ЗАСАДИ ЗД

ЙСНЕНЯа ПРЯМИХ

НВЕСТИЦ

Й В КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩ

1.1.Конкурентне середовище: глобальний аспект

Глобалзаця сьогодн стала вже реальнстю. Економчн процеси в кра

У 1994 р. на симпозум на тему "Схд - прорив шанси для економки квропи" вказувалося на величезну важливсть створення транснацональних мереж у широкому значенн цього поняття на те, який потенцал стимулювання економчного росту конкурентноздатност, також виникнення нових ринкв робочих мсць закладений у цьому процес.

Зараз багато говорять про

диний

вропейський нформацйний простр. Структурна полтика й нформацйне суспльство вза

мозалежн. Нов послуги, що виникають у зв'язку з нновацями в галуз комункацйних технологй, повинн бути доступн всм громадянам як в ндустрально розвинутих, так в окра

Сьогодн можна стверджувати, що в зв'язку з характером геополтичного розвитку змною рамкових економчних мов завершилася епоха локально обмежено

В сучасному свт, де в надлишку

де

Надрегональне навть глобальне господарювання змушу

пдпри

мства, у тому числ середн мал, до послдовного переосмислення сво

Поряд з використанням наявних чинникв виробництва, як деякою мрою може осво

На часть у мжнароднй конкурентнй боротьб мають шанси лише т, хто найбльш спшно дú в мовах нацонально

Тому необхдно свдомити, виробити розумння культурних розходжень, набути досвду використання правил гри в мовах мжнародного суперництва.

тльки тод з'явиться реальна можливсть для спшних вдповдних кроква або досягнення синергчного ефекту, тобто для компетентного формування транснацональних мереж, рзного роду альянсв, що протка

на основ конкуренцÿ суперництва.[22]

У бльш нтенсивному науковому промисловому спвробтництв мж Захдною квропою кра

Така магстраль з двостороннм рухом - достатня пдстава для зближення нфраструктур,

При цьому увага повинна бути зосереджена на мпульсах для росту конкуренцÿ, обумовлених зближенням нфраструктур, на наслдках

Таким чином, на передньому план знаходяться не технчн аспекти зрощування, питання, що вдносяться до суспльного розвитку.

це не тльки теми для полтикв шанси для великих господарських пдпри

мств; ц питання стосуються малих середнх пдпри

мств.

Можливост останнх набувають нового вимру. Вони полягають у бльш високй спроможност реагувати на змни завдяки доступу до нформацÿ; бльш швидкому в цьому зв'язку осво

нн стандартв ефективност якост: використанн виникаючого потенцалу попиту ( вдповдно одержання замовлень) здовж так званого коридору росту, тобто регональних нацональних трас. Не велик пдпри

мства будуть здобувати перемогу над малими, динамчн над повльними.[27]

У цих процесах неабияка роль належить прямим ноземним нвестицям як однй з форм нвестування (поряд з портфельними).

Прям нвестицÿ

рзновидом ноземних нвестицй, як супроводжуються контролем за дяльнстю компанÿ навть у випадку придбання незначно

Володння контрольним пакетом акцй зарубжного пдпри

мства

найвищим типом зобовТязань по вдношенню до зовншньоекономчних операцй. Воно не лише передбача

право власност на доход з капталу, але зазвичай бльш нтенсивний обмн квалфкованими спецалстами новими технологями мж кра

Основними характеристиками прямих нвестицй

:

1)   контроль над ними;

2)   високий рвень зобовТязань по вдношенню до вкладеного капталу, персоналу технологÿ;

3)   доступ до зовншнх ринкв;

4)   переважання продажв вд виробництва за кордоном над експортом втчизняно

5)   часткове право власност. [28]

Проблема нвестицй загальновизнана в якост першорядно

1.Прям нвестицÿ справляють безпосереднй довгостроковий вплив на капталовкладення в економку (пайова часть у будвництв й органзацÿ господарських об'

ктв, повне або часткове

2.Прям нвестицÿ мають на мет одержання не тльки прибутку на каптал, але повного пдпри

мницького прибутку або основно

3.Прям нвестицÿ припускають бльш високу рентабельнсть, нж портфельн, з часом ведуть до помтного вдтоку прибуткв материнсько

4.Прям нвестицÿ бльшою мрою впливають на зайнятсть, стан внутршнього ринку, нж портфельн.

5.Прям нвестицÿ значнше, нж портфельн, сприяють змн мсця кра

6.Прям нвестицÿ, на вдмну вд портфельних, впливають на змну в кра

7.Прям нвестицÿ вдчутнше впливають на стан конкуренцÿ в кра

Прям ноземн нвестицÿ являють собою сьогодн одну з найважливших найбльш динамчних складових частин свтового руху капталу. Досвд притягнення використання ноземних прямих нвестицй як розвинутими, так кра

Прям нвестицÿ вигдн тим, що не створюють зовншньо

Вдом також складнення, пов'язан з безконтрольним притягненням ноземних нвестицй, що можуть виражатися в спробах закордонних корпорацй "скинути" у приймаючу кра

Однак до сьогодншнього дня у свтовому спвтовариств вже накопичений великий досвд протидÿ цим негативним сторонам ноземного нвестування шляхом прийняття мжнародного кодексу поводження транснацональних корпорацй, змцнення й досконалення нацонального законодавства щодо нвестицй, розробка вза

мних договорв мж кра

Самим великим центром прогресуючого тяжння ноземних прямих нвестицй в останн роки став Азатсько-тихоокеанський регон (АТР). Тут склада

ться потенцйно потужний центр регонально

Особливе мсце в цьому конгломерат займа

Китай, що став найбльшим центром тяжння ноземних нвестицй за межами розвинутого свту. Другим за значенням свтовим центром припливу ноземних прямих нвестицй виступа

Латинська Америка. Тут також спостерга

ться рст щорчних вкладень, як лише в 1994 р. досягли 20 млрд. долл. продовжують збльшуватися.[43]

Серед кра

Прям ноземн нвестицÿ подляються на деклька основних форм (рисунок 1.1). [40]

Форми прямих ноземних нвестицй

Пдпри мство, яке на 100% власнстю нвестора

Часткова часть у пдпри мствах

Придбання рухомого та нерухомого майна

Концесÿ

Характеристика нвестицй потокв

Величина Мал, середн, велик

Термн Короткотермнов середньотермнов довготермнов

Джерело Первинн, ренвестицÿ

Рис.1.1.Систематизаця прямих ноземних нвестицй

Кожна з наведених форм ма

сво

Таким чином, прям ноземн нвестицÿ

однúю з форм нвестування. - нвестицÿ, на вдмну вд портфельних, мають ряд специфчних ознак, основними з яких

: безпосереднй довгостроковий вплив на капталовкладення в економку кра

1.2.Мотиви та демотиватори здйснення прямих ноземних нвестицй

Мотиви, за якими компанÿ приймають ршення про здйснення дяльност в тй або ншй кра

Таблиця 1.1.[40]

Мотиваця безпосереднх партнерв

Види мотивацÿ

Умови мотивацÿ

1.Виробничо-економчна

1.1.Зменшення каптальних витрат ризикв при створенн нових потужностей

1.2.Придбання джерел сировини або ново

1.3.Розширення дючих виробничих потужностей

1.4.Реалзаця переваг нижчо

1.5.Можливсть запобгти циклчност або сезонност виробництва

1.6.Пристосування до процесу скорочення

2.Маркетингова

2.1.Зростання ефективност снуючого маркетингу

2.2.Придбання нових каналв торгвл

2.3.Проникнення на конкретний географчний ринок

2.4.Вивчення потреб, набуття правлнського досвду на нових ринках

2.5.Пристосування до мов кра

3.

нш мотиви

3.1.Пропагандистськ

3.2.Престижн

3.3.Екологчн

Таким чином, цкаво з'ясувати мотиви вибору компанями т㺿 або ншо

Проведене квропейським бзнес-клубом (м. Москва) обстеження показало, що явлення, яке сну

на Заход, про те, що вдбува

ться в кра

Ризик експропрацÿ власност, сваволя з боку державно

Одним з основних мотиваторв ноземн нвестори вдносно кра

Представники промислових транспортних пдпри

мств називають у числ найбльш важливих чинникв, що вплинули на

Можливсть перебороти торгов бар'

ри також називалася серед важливих причин - причому компанÿ, що займаються збутом продукцÿ, транспортн пдпри

мства вказують на цей чинник навть частше, нж промислов пдпри

мства. При цьому респонденти зазначили, що наявнсть квалфкованих кадрв мало для них досить важливе значення, причому на ршення про здйснення нвестицй вплинула також низька вартсть робочо

Можливсть скорочення транспортних витрат не вдгра

значно

налогчним способом, грошов потоки мали для часникв опитування другорядне значення при хваленн ршення про здйснення тут нвестицйно

Найважлившоюа причиною переваг здйснення виробничо

До найбльш серйозних проблем, з якими зштовхуються ноземн нвестори, можна вднести наступн.

Найбльш серйозною проблемою, що випереджа

нш труднощ по ступен важливост,

неадекватне постйно мнливе податкове законодавство. Потм дуть проблеми, пов'язан з слабким забезпеченням прав власност прав кредиторв, дями митних органв, ризиком змн у полтичнй сфер, хитким макроекономчним положенням, нерозвиненим банквським сектором, системою бухгалтерського облку корупцúю.

Саме по соб податкове законодавство сприйма

ться як бльше зло, нж податков органи, покликан забезпечувати його дотримання. Навпаки, митн органи й меншою мрою постйн змни зовншньоторговельно

Ризик вилучення власност свавлля з боку владних структур, як загальнодержавних, так мсцевих, були вднесен до категорÿ проблем, не самих першорядних за ступенем важливост. Те ж саме вдноситься до неплатежв замовникв неадекватного захисту прав нтелектуально

Захист прав нтелектуальнй власност розгляда

ться багатьма як менш серйозна проблема, нж забезпечення прав власност в цлому. Ця точка зору послдовно виража

ться представниками всх секторв, хоча компанÿ, що використовують бльш передов виробнич технологÿ, природно, бльше стурбован захистом прав нтелектуально

Яксть матералв комплектуючих, що поставляються внутршнми пдпри

мствами, також сво

часнсть

Бартер, одна з основних особливостей роботи на втчизняному ринку, про яку багато говориться в захднй прес, також не виклика

в нвесторв серйозних заперечень.

нарешт, всупереч широко поширенй на Заход думц, органзована злочиннсть рекет, також звичайна злочиннсть, займають останн мсця в перелку перешкод, з якими зштовхуються ноземн нвестори.

Порядок розподлу проблем за ступенем важливост носить стйкий характер у всх секторах. Компанÿ, що беруть часть у промисловому виробництв, пдкреслюють серйознсть проблем, пов'язаних з нерозвиненстю банквського сектора. Навпаки, банки вднесли до числа першорядних проблему неадекватного захисту прав кредиторв.

Неплатеж клúнтв системи бухгалтерського облку також мають для них бльше значення, нж для нших. Для консультацйних фрм надзвичайно важлива проблема недостатнього захисту прав власност. Так само, як банки, вони бльшою мрою, нж нш, страждають вд несво

часних платежв клúнтв недосконалост системи бухгалтерського облку. Компанÿ, що займаються збутом продукцÿ, розцнюють у якост бльш серйозних проблеми, пов'язан з дями митних органв,, може бути, внаслдок цього ставлять корупцю на бльш високе мсце, нж бльшсть нших часникв опитування. Транспортн компанÿ також пдкреслюють серйознсть проблем, створюваних митними органами.

Бльшою мрою страждають вд проблем структурного характеру (таких, як недосконалсть законодавства) меншою - вд дй влади пдпри

мства, як займаються виробництвом продукцÿ. Вони ставлять на бльш високе мсце так труднощ, як нерозвиненсть банквського сектора, також недосконалсть податкового законодавства торгово

Наявнсть або вдсутнсть у кра

У випадку вдсутност на ринку нших ноземних нвесторв можливсть зТявитися на ринку першим мати з цього вигоду також вдгра

деяку роль в хваленн ршення.[38]

Материнськ компанÿ, що здйснюють дяльнсть у банквському сектор сфер збуту продукцÿ, також консультацйн фрми вддають перевагу володнню 100% акцонерного капталу пдпри

мства. с банки бльше половини консультацйних торгових фрм знаходилися в повнй власност ноземних нвесторв. Однак промислов транспортн компанÿ частше органзован як спльн пдпри

мства рдше на основ ншо

Про це свдчить той факт, що лише трохи бльше чверт цих компанй знаходяться в повнй власност ноземних нвесторв. Крм цього, цкавим

вдносний розмр внеску кожного з партнерв у статутний каптал спльного пдпри

мства. На початковому етап реалзацÿ проекту 90% ноземних пдпри

мств внесли значно бльший, нж втчизнян партнери, внесок у технологÿ виробництва, правлнн маркетингу.

Це вдноситься також до фнансових ресурсв торгово

Прагнення одержати монопольну або олгопольну ренту в бльшост випадкв не

виршальним чинником при хваленн ршення про здйснення нвестицй, оскльки жодне з обстежених пдпри

мств не мало монопольного положення на ринку тльки 20% компанй дяло на ринках, де було менше п'яти конкурентв.

Багато компанй промислових пдпри

мств, використовують вдносно нов, передов технологÿ.

Для компанй, що базуються в регонах, головну роль вдгра

наявнсть спецальних чинникв виробництва або компанй-партнерв.

нвестицÿ, що ранше здйснювалися в даному регон, також

важливим чинником, що визнача

мсце реалзацÿ нових нвестицйних проектв. Ан податков пльги, ан рекомендацÿ, як стали результатом обстежень, що проводилися з метою визначення мов для пдпри

мницько

Розмр пдпри

мства вдгра

роль тльки в одному випадку: велик промислов компанÿ вказують на наявнсть проблем з постачальниками податковими органами значно частше, нж дрбн пдпри

мства.

хоча проблеми з податковими органами оцнюються ними як досить серйозн (можливо, це пов'язано з тим, що на великих пдпри

мствах частше проводяться податков переврки), труднощ, пов'язан з постачальниками, вдносяться до категорÿ не самих значних.[41]

Наведен вище перешкоди (демотиватори) характерн для економки сучасно

нвестицйна активнсть в кра

Ляка

нвесторв в першу чергу не стльки полтичний, скльки економчний ризик.

якщо проектн органзацÿ ще якось можуть передбачати мкроекономчн ризики, то проблема впливу макроекономчно

У рзних кра

Таблиця 1.2.

Форми стимулювання ноземно

Форми	нструменти
1	2
1.Фнансово-кредитне стимулювання	1.1.Безпроцентн кредити 1.2.Пльгов кредити 1.3. нвестицйн гарантÿ
2.Податкове стимулювання	2.1.Зниження ставки податку 2.2.Податков годи з ншими кра 2.3.Зняття податкв на ренвестицÿ 2.4.Безмитний мпорт обладнання та/або сировини 2.5.Прискорена амортизаця 2.6.Податков кредити
1	2
3.Стимулювання нфраструктурного забезпечення	3.1.Надання земл у безкоштовне користування або за пльговими цнами 3.2.Надання будвель споруд у безкоштовне користування або за пльговими цнами 3.3.Субсидÿ на користування енергúю 3.4.Транспортн гранти 3.5.Пльги щодо фрахту
4.Стимулювання конкретних нвестицйних проектв	4.1.Гранти (цльове фнансування) ресурсо- природозбергаючого обладнання 4.2.Гранти проектв, орúнтованих на пдвищення квалфкацÿ перепдготовку кадрв, полпшення мов прац 4.3.Сприяння в проведенн технко-економчних обрунтувань проектв 4.4.Гранти на проведення науково-дослдних та проектно-конструкторських робт
5.Протекцонстськ заходи	5.1.Тарифи та нетарифн нструменти

Пд безпекою нвестицйного проекту в кризовий перод розумють ступнь захисту його найважливших показникв (перод окупност, чиста поточна вартсть, внутршня ставка прибутку) вд впливу змн у навколишньому економчному середовищ.

Вс заходи для запобгання впливу кризи на проект найкраще передбачити на стадÿ концептуально

Ризики залежать також вд розмру проекту. Невеликий проект ма

приблизно однаковий рвень ризику з дуже великим. Насамперед це пов'язано з житт

здатнстю проектв. Малий проект здатний легко одержати додаткову пдтримку в силу невисоко

Учасники ж великого проекту можуть розраховувати на додаткову пдтримку ззовн як фнансовими, так матеральними ресурсами через його важливсть для компанÿ або держави. Крм того, мал проекти надзвичайно мобльн легко перебудовуються пд зовншн мови, що змнюються, велик зазвичай застрахован.

Що стосу

ться середнх проектв, то вони не настльки мобльн як мал, часто

Розрахунков мри включають:

1)   забезпечення запасу стйкост по критичних параметрах;

2)   представлення показникв параметрв технко-економчного обрунтування (ТЕО) у твердй валют, введення поправочного коефцúнта на нфляцю;

3)   розробку деклькох (мнмум трьох) варантв реалзацÿ проекту при рзних вхдних параметрах;

4)   розрахунок меж гнучкост показникв рентабельност проекту стосовно мнливост зовншнх параметрв;

5)   побудова наскрзного "дерева ршень" проекту.

Перелк ризикв, що враховуються при складанн нвестицйного меморандуму, включа

наступн елементи:

Власнсть, акцонери: структура акцонерного капталу; цл, задач й нтереси акцонерв.

Управлння керовансть компанúю: органзацйна структура; професйна компетентнсть кервникв,

Персонал: вза

мовдносини в колектив; ключов фгури залежнсть компанÿ вд них.

Клúнти: найбльш клúнти залежнсть компанÿ вд них; залежнсть компанÿ вд платоспроможного попиту з боку клúнтв.

Ринок: опис ринку його характеристики (насичений/ненасичений, конкурентний/неконкурентний, зростаючий/стабльний нш); конкуренця (у даний час прогнозована на найближч 5-7 рокв); поява нових ринкових факторв здатнсть компанÿ оперативно на них реагувати.

Збут: особливост збутово

Система постачання: число найбльших постачальникв; галузева географчна концентраця постачальникв; залежнсть компанÿ вд власних постачальникв ? спроможност змнити структуру закупвель без вдчутного збитку; наявнсть "неафшованих" договрних вдносин.

Продукця: на якому етап житт

вого циклу знаходиться продукця компанÿ: конкурентн переваги недолки; можливсть необхднсть диверсифкацÿ асортименту продукцÿ (стратегя розвитку бзнесу); наявнсть залежнсть вд псляпродажного сервсу.

Виробництво: особливост виробничого процесу; ефективнсть органзацÿ виробництва; рвень технчного оснащення (достатнсть/ недостатнсть) необхднсть дооснащення/переозбро

ння; прихован активи пасиви; тривалсть виробничого циклу, його збг з фнансовим (для оцнки достатност оборотного капталу); вплив прав користування розпорядження (оренда примщень, статкування, лзинг) на надйнсть бзнесу, собвартсть продукцÿ.

ктиви: права власност компанÿ (матеральн нематеральн активи),

Фнанси: повнота, достоврнсть, доступнсть прозорсть систем облку звтност; професйна компетентнсть керуючих фахвцв в галуз правлння фнансами бухгалтерським облком; вразливсть звтних результатв з боку контролюючих органв з погляду можливих збиткв.

Репутаця: длова репутаця компанÿ (на пдстав опитувань); чинники, здатн завдати шкоди репутацÿ компанÿ.

Вихд з компанÿ: видим на сучасному етап можлив шляхи виходу з компанÿ пов'язан з цим проблеми.

Резюме: схильнсть оперативних результатв дяльност компанÿ до впливу позитивних негативних чинникв:

Виявлення й оцнка ризикв вдбува

ться в ход численних особистих зустрчей менеджерв нвестора з пдпри

мцем, спвробтниками компанÿ, опитувань клúнтв постачальникв, збору даних з доступних джерел, вивчення дослджень ринкв, проведених спецалзованими компанями.

Таким чином, ноземн прям нвестицÿ

досить вдчутними до мотивуючих та демотивуючих факторв кра

Основними проблемами (демотиваторами), з якими стикаються ноземн нвестори,

: мнливсть податкового законодавства; свавлля органв державно

У звТязку з цим можна видлити напрямки стимулювання ноземних нвестицй. Заходами макроекономчного стимулювання ноземних нвестицй до кра

1.3.Стратегÿ правлння прямими ноземними

нвестицями

Переваги системи стратегчного правлння, що визначили ? широке поширення за кордоном, полягають у тому, що вона дозволя

сформулювати глобальн цл розвитку фрм, сформувати позицю менеджерв вищо

1)системний аналз перспектив, небезпек можливостей, що вдкриваються перед органзацúю;

2)розробка сценарÿв майбутнього, аналз впливу чинникв зовншнього середовища з рахуванням моврност виникнення тих або нших ситуацй;

3)визначення головних цлей, побудова дерев цлей, порвняння цлей пдцлей з сценарями майбутнього; добр проблем, що передбача

ться виршувати за допомогою стратегчного правлння;

4)розробка альтернативних стратегй досягнення цлей, вибр типових стратегй, планування необхдних ресурсв;

5)розробка стратегчних програм, що реалзують як загальну, так окрем стратегÿ;

6)проектування системи впровадження контролю стратегчних планв. [45]

Пд стратегúю зазвичай розумють набр найбльш загальних правил, що визначають довгостроков дÿ, забезпечують виконання мсÿ органзацÿ. При цьому в якост мсÿ виступа

глобальна цль, що визнача

причину снування органзацÿ. Мся як найбльш загальна мета нвестування може полягати в наступному:

= збергання або перерозподл власност шляхом придбання контрольних пакетв акцй;

= забезпечення доступу до дефцитних видв продукцÿ (послуг), майнових немайнових прав;

= часть в управлнн пдпри

мством за рахунок придбання великих або блокуючих пакетв:

= захист нвестицй вд нфляцÿ;

= збергання прирст капталу;

= одержання регулярного поточного прибутку.

Перш три з перерахованих вище глобальних цлей визначають стратегчний тип нвестора (прям ноземн нвестицÿ). [45]

нвестицйна стратегя залежить вд мсÿ нвестора визнача

не тльки досягнення довгострокових цлей, але тактику вкладення засобв: у як проекти, коли через як промжки часу варто нвестувати. Крм загально

В залежност вд цлей нвестування, типу правлння, характеру економчно

Для стратегчного нвестора, основна мся якого поляга

в розширенн сфери свого впливу й част в правлнн пдпри

мством, можна видлити стратегÿ ефективного власника спекулятивного злиття (або поглинання).

Стратегя ефективного власника. У випадку використання ц㺿 стратегÿ мся нвестора поляга

не тльки в одержанн доступу до визначених видв продукцÿ забезпеченн контролю за фнансовими потоками, але й у пдвищенн науково-технчного виробничо-збутового потенцалу, фнансовому оздоровленн пдпри

мства-емтента.

Основний прибуток, одержуваний нвестором, носить довгостроковий характер творю

ться в результат господарсько

Нарешт, псля того, як пдпри

мство стало високорентабельним, його акцÿ значно виросли в цн, нвестор, що використову

цю стратегю, може одержати прибуток за рахунок продажу свого пакета. За кордоном таку стратегю використовують венчурн фонди, що фнансують розвиток нновацйного бзнесу.

У якост передумов використання дано

Стратегя спекулятивного злиття або поглинання. Основна мся ц㺿 стратегÿ поляга

в придбанн контрольного пакета акцй для забезпечення доступу до дефцитних видв продукцÿ (послуг), фнансових ресурсв або з метою одержання в розпорядження вигдних об'

ктв нерухомост, нших майнових немайнових прав.

Застосування ц㺿 стратегÿ стосовно великих пдпри

мств дозволя

переключити значн фнансов потоки на сво

Таким чином, головною вдмнною рисою ц㺿 стратегÿ

не розвиток пдпри

мства, одержання доступу до майнових немайнових прав. У якост передумови використання розглянуто

В залежност вд направленост видляють стратегÿ вертикально

Вертикальна нтеграця означа

, що стадÿ виробництва розподлу охоплен однúю úрархчною системою корпорацÿ. Вертикальна нтеграця призначена для замни ринкового механзму внутршнми операцями. Таким чином, вертикальна нтеграця може бути подана як система, у якй компаня, що займа

ться основним виробництвом, контролю

фрму, виробництво яко

Х вертикальну нтеграцю "вниз" (backward integration), коли фрма, зайнята основним виробництвом, одержу

контроль над виготовленням сировини напвфабрикатв;

Х вертикальну нтеграцю "вгору" (forward integration), коли фрма набува

контролю над наступними технологчними стадями, включаючи також розподл.

За охопленням розрзняють:

Х повну вертикальну нтеграцю (сну

мж двома стадями виробництва А В, коли все виробництво стадÿ А переда

ться на стадю В);

Х часткову вертикальну нтеграцю (сну

, коли стадÿ А В не повною мрою перекриваються всередин одн㺿 корпорацÿ).

Узагальнюючи рзномантн цл вертикально

1.Усунення непевност. Щоб забезпечити постачання матералами компонентами, також збут товарв, необхдний контроль наступних за виробництвом процесв.

2.Обмеження конкуренцÿ шляхом моноползацÿ постачання сировиною напвфабрикатами, також каналв розподлу.

3.Полпшення якост продукцÿ зниження витрат. Коли досяга

ться синергчний ефект при подбност технологй, використовуваних у виробничих процесах основно

4.Швидке пристосування до технологчних змн шляхом планомрного регулювання напрямкв масштабв виробництва.

Реалзаця цлей вертикально

У реальнй практиц мжнародного бзнесу вибр мж вертикальною нтеграцúю одноразовими контрактами не

диною альтернативою. Постачання сировинних матералв компонентв часто припуска

встановлення довгострокових вза

мовдносин мж фрмою-постачальником фрмою-виробником. Прикладами довготермново

Ршення щодо застосування стратегй диверсифкацÿ, тобто розширення напрямкв дяльност фрми, включають розгляд двох груп питань:

1.Чи да

новий напрямок (галузь) кращ можливост одержання прибутку в порвнянн з можливостями, наявними в галуз, де вже функцону

фрма?

2. Чи може фрма створити конкурентну перевагу над вже функцонуючими в галуз фрмами?

Як правило, можливост диверсифкацÿ розглядаються в наступних ситуацях:

Х стагнаця традицйних ринкв, посилення тиску з боку конкурентв, старння асортименту продукцÿ;

Х досягнення фрмою монопольного положення на ринку;

Х бльш висока забезпеченсть фрми фнансовими ресурсами в порвнянн з потребами експансÿ в традицйних напрямках дяльност;

Х економчна неефективнсть додатково

Х виникнення необхдност розподлу ризику;

Х посилення циклчност основного бзнесу.

Емпричн дослдження показують характерну для компанй розвинутих кра

80- 90- роки, однак, ознаменован зворотною тенденцúю. Так, у Великобританÿ, де ступнь диверсифкованост компанй була найвищою, у 80-х роках помтнше стало прагнення до використання бльш концентрованих корпоративних стратегй. Аналогчн стратегÿ, часто супроводжуван значними дивестицями, активно реалзуються головними американськими компанями.

Тенденцÿ до росту конгломератв у 50-60-х роках багато в чому визначалися домнуючими в той час явленнями про нверсальнсть нструментв принципв загального менеджменту. нверсальнсть цих принципв припускала, що професйн менеджери, використовуючи набр методв фнансового контролю, системи правлння персоналом, могли правляти високодиверсифкованими корпорацями, не зазнаючи при цьому значних проблем, пов'язаних з особливостями рзних галузей.

У 70-х роках проста логка опортунстичного росту конгломератв була замнена бльш складними пдходами до оцнки ключових стратегчних ршень щодо диверсифкацÿ, включаючи вибр галузей ринкв, також способв конкурентного позицонування на цих ринках.

У зв'язку з досить низькою фнансовою результативнстю багатьох високодиверсифкованих компанй у 80-х роках акцент змстився в бк проблем максимзацÿ акцонерно

налзуючи мотивацю, також доцльнсть ризики диверсифкацÿ, необхдно видлити два основн рзновиди ц㺿 стратегÿ: зв'язана незв'язана (конгломеративна) диверсифкаця.

Пд зв'язаною диверсифкацúю розумúться диверсифкаця, у яко

Основним мотивом зв'язано

Видляють наступн варанти зв'язано

Х розширення за допомогою придбань снуючих або будвництва нових пдпри

мств по виробництву продуктв, маркетинг яких да

можливост використання наявного збутового персоналу, об'

днання рекламних зусиль дяльност по розподлу;

Х використання тсно пов'язаних технологчних;

Х збльшення завантаження виробничих потужностей;

Х пдвищення рвня тилзацÿ наявних природних ресурсв запасв сировинних матералв;

Х наявнсть потенцалу пдвищення операцйно

Х використання торгово

Х придбання нових фрм, що дозволяють пдсилити конкурентноздатнсть дано

Синергя, що була головним мотивом зв'язано

Однорднсть мж напрямками дяльност (галузями) може також снувати на стратегчному рвн. Саме на врахуванн стратегчно

На додаток до розгляду питань галузево

1) ринков вдповдност;

2) операцйн вдповдност;

3) правлнськ вдповдност.

Ще одним потенцйним ризиком зв'язано

На вдмну вд зв'язано

Серед мотивв (причин) конгломеративно

1.Балансування грошових потокв. Так, з метою зниження залежност вд зовншнього фнансування компаня може придбати фрму, конкурентн позицÿ яко

2.Бльш рацональне використання фнансових ресурсв. Грошов потоки, що надходять вд пдроздлв, як працюють у стагнуючих галузях, можуть бути використан новими пдроздлами, що функцонують у галузях, як зростають.

3.Можливост придбання нового бзнесу по низькй цн ("bargain-price"). Так можливост снують у галузях, як знаходяться на стадÿ спаду, коли фрми прагнуть швидко вийти з бзнесу, мнмзуючи втрати в майбутньому.

4.Зниження ризику.

стотна залежнсть вд одн㺿 продуктово

5.

нтереси правлнського персоналу. У випадку спаду основного бзнесу працююч за контрактом менеджери можуть бути зацкавлен в конгломеративнй диверсифкацÿ, насамперед через необхднсть збереження роботи. Даний випадок люстру

можливий варант конфлкту мж стейкхолдерами (акцонерами фрми менеджерами).

6.Захист вд поглинання. Конгломеративна диверсифкаця може зробити фрму непривабливою або недоступною для поглинання ншою фрмою.

7.Податков сподвання. Можливсть, що вдкрива

ться за допомогою конгломеративно

Незважаючи на потенцйну принаднсть перерахованих вище й нших мотивв конгломеративно

Одним з головних недолкв

значне складнення управлнських процедур. Чим бльше число рзних видв бзнесу, тим складнше для корпоративних менеджерв:

1)   розумти регулювати процеси, що вдбуваються в пдроздлах;

2)   аналзувати стратегчн проблеми, як стоять перед пдроздлами;

3)   оцнювати стратегчн плани, запропонован менеджерами пдроздлв.

Крм того, характерна для конгломеративно

налзуючи наслдки конгломеративно

Виходячи з де

Вдповдно до запропонованого М.Портером пдходу, перед початком диверсифкацÿ необхдно переконатися в позитивних результатах по всх трьох тестах, не тльки по одному або двом.

Численн емпричн дослдження впливу диверсифкацйних стратегй на фнансову результативнсть фрм здебльшого показують бльш високу ефективнсть стратегÿ зв'язано

В залежност вд галузевого потенцалу нтернацоналзацÿ корпоративно

Багатонацональний	Глобальна стратегя	Багатонацональна стратегя концентрацÿ
Масштаб мжнародно
Локальн (один або деклька зарубжних ринкв)	Локальна стратегя високо	Локальна стратегя концентрацÿ
	Висока	Низька
	Цльова ринкова частка

Рис.1.2.Основн типи мжнародних конкурентних стратегй

Серед характеристик глобально

Х високу нфкацю маркетингових програм

Х мжнародну стандартизовансть бльшост продуктв;

Х функцонування виробничих потужностей як складово

Х значний (за загальногалузевими стандартами) рвень абсолютних витрат на дизайн НДДКР при вдносно низьких питомих витратах на одиницю продукцÿ;

Х невелику схильнсть до част в стратегчних альянсах з ншими фрмами (за винятком випадкв, коли так альянси

диним способом виходу на закордонн ринки);

Х використання передових досягнень науки технки при необов'язковй орúнтацÿ на радикально нов технологÿ.

Цúю стратегúю користуються найбльш мжнародн корпорацÿ, зокрема IBM, Dow Chemical, Citicorp, Sony, Gillette та нш.[22]

В зв'язку з обмеженстю мжнародного досвду ресурсного потенцалу використання глобальних стратегй промисловими пдпри

мствами Укра

Х хилення вд прямо

Х вибр об'

кта спецалзацÿ, який вдносно ндиферентний до цново

Х використання потенцалу прибутковост бзнесу, пов'язаного з виробництвом доповнюючих елементв до продукцÿ великих конкурентв;

Х активна часть у стратегчних альянсах з ншими фрмами з метою скорочення витрат на НДДКР придбання доступу до нових ринкв технологй.

Мжнародна спецалзаця, на якй базуються так стратегÿ, може приймати наступн форми:

1) технологчна спецалзаця;

2) продуктова спецалзаця;

3) спецалзаця по стадях житт

вого циклу;

4) спецалзаця по стадях виробництва;

5) спецалзаця по ринкових сегментах.[35, 22]

Т кра

Х бар'

ри входу в нацональний ринок (тарифи, квоти);

Х пдтримка мсцевих рядв (субсидÿ, покриття витрат на НДДКР т.д.);

Х тсн контакти знання нацональних ринкових мов (включаючи споживачв, процедури регулювання т.п.);

Х швидксть реагування на змни мсцевих ринкових мов за рахунок кращо

Х важливсть нацонального статусу продавця в прийнятт купвельних ршень.

Висока результативнсть локально

Найважлившими елементами планування правлння

пошук використання синергчних ефектв, що виникають в результат масштабност операцй. Так легко перевдн через нацональн кордони активи, як виробнича технологя, "ноу-хау", управлнський досвд, торгова марка або фрмовий мдж, можуть активно використовуватися глобально.

Пдвищення загально

Регональна адаптаця маркетингово

Розвиток придбання нових продуктв торговельних марок

Оптимзаця використання ресурсно

Кра

Кра

Кра

Фактори транс-нацоналзацÿ -потенцал глобального синергзму -стандартизаця споживчих переваг -можливост трансферту ресурсв правлнського досвду -посилення глобально -формування глобально

Координаця маркетингу мж кра

нтеграця ресурсно

Кра Кра Кра

Етап локально� експанс�� Транснацональний етап

Розподл ресурсв для досягнення балансу зростання

Максимзаця прибутку в кожнй кра�н Глобальна рацоналзаця оптимзаця прибутку

Рис.1.3.Формування проритетв транснацонально

Специфка задач початкового етапу нтернацоналзацÿ визнача

доцльнсть використання локально

Глобальна стратегя (3)

Локальна стратегя концентрацÿ (1)

Багатонацональна стратегя концентрацÿ (Ф)

Локальна стратегя високо

Рис.1.4.Трансформаця мжнародних конкурентних стратегй:

1 - початковий етап нтернацоналзацÿ;

2 - етап локально

3 - транснацональний етап.

У випадку доцльност здйснення транснацоналзацйних процедур можна використовувати багатонацональну стратегю концентрацÿ, що при визначених конкурентних внутршньоорганзацйних мовах замню

ться глобальною стратегúю.

нод глобальна стратегя може використовуватися з самого початку придбання фрмою транснацонального статусу.

Роздл ². РОЛЬ ПРЯМИХ ЗАРУБ

ЖНИХ

НВЕСТИЦ

Й В ЕКОНОМ

Ц

КАпНИ ТА МЕТОДИКА пХ ЗД

ЙСНЕННЯ

2.1.Зарубжне нвестування: значення для кра

За надйнстю нвестування згдно рзних оцнок кра

Сьогодн важливим напрямком впливу приватизацйних процесв на нвестування

бльша можливсть залучення прямих ноземних нвестицй. Вдомо, що переважна бльшсть ноземних нвесторв звикла працювати в цивлзованому ринковому середовищ при вибор об'

кта нвестування вдда

перевагу приватизованому сектору економки.

В кра

Укра

Основна причина такого становища поляга

в тому, що будь-якого потенцйного нвестора, насамперед, хвилю

збереження його вкладень.

ншими словами, гарантÿ з боку держави - мпортера капталв на випадок "полтично

В ринкових мовах держава повинна перейти вд

диного джерела нвестицй основного

Вд облково

Рис.2.1. Крива попиту на нвестиц��

Хоча правова система кра

Економчн процеси в кра

Низький рвень державного правлння призводить до надмрного втручання в процес нвестування державних службовцв з метою задоволення власних потреб. В цьому аспект ма

неабияке значення тньовий експорт капталу, який зменшу

втчизнян нвестицйн можливост. Основу цього явища склада

недовра власникв капталв до економчного режиму, бажання приховати каптали вд непомрного оподаткування та посягань кримнальних структур. Тньовий експорт капталв лежить в основ отримання нелегальних доходв кервниками господарств працвниками державних станов.[42]

кумулювання втчизняного капталу за кордоном створю

головну проблему - повернення

З ншого боку, тньовий характер капталу стриму

його повернення внаслдок високого ступеня ризику, що пов'язано з необхднстю обрунтування характеру походження коштв, як використовуються для особистих цлей, закупвл високовартсно

В кра

Визначилась галузева структура нвестицй в економку Укра

Полтична фнансова стабльнсть необхдна, але недостатня мова для активзацÿ ноземного нвестування. Потрбен вдповдний рвень прибутковост вкладень як у проект в цлому, так для ноземного нвестора зокрема. Якщо норма прибутку в будвництв об'

кта в захдно

вропейських кра

Спльною проблемою для кра

ктивзаця нвестицйного процесу, зростання прямих каптальних вкладень в економку

одним з головних нструментв спшного проведення економчних реформ в кра

Таким чином, нвестицйне середовище на сьогодн не сприя

пожвавленню нвестицйно

2.2.Методика та етапи здйснення зарубжних

прямих нвестицй

Пдпри

мство взагал плану

стратегю в пошуках шансв для власного розвитку збльшення прибутковост. - шанси пов'язан з виходом наявного товару на нов ринки, розробкою нових товарв або полпшенням наявних, коригуванням маркетингового плану у вдношенн окремих регонв, будвництвом нових пдпри

мств за кордоном, розширенням модернзацúю

При плануванн нвестицÿ визнача

ться проритетнсть вкладень по напрямках, що включа

НДДКР, осво

ння ринку, виробниче статкування, склади, пдготовка менеджерв, будвництво офсу тощо. Якщо капталовкладення були здйснен вдповдно до плану, прибутковсть рст компанÿ надал залежать вд правильного використання ? правлнського потенцалу.[31]

План зарубжних нвестицй повинен випливати з стратегй маркетингу, виробництва, матерально-технчного забезпечення, розробки товару, трудових вдносин, фнансв. Вищий менеджер оцню

план нвестицй за критерúм вдповдност проритетам стратегчного плану компанÿ в цлому. При цьому ставляться наступн питання:

1)наскльки погоджено план нвестицй з мжнародною стратегúю;

2)чи допомага

план нвестицй здйсненню стратегÿ компанÿ в галуз маркетингу, виробництва, матерального забезпечення, наукових дослджень розробки товару;

3)чи стимулю

план нвестицй досягнення компанúю ? дочрнми фрмами

В цлому стратегя зарубжних нвестицй повинна розроблятися таким чином, щоб вона могла гнучко пристосовуватися до нових можливостей середовища, що змню

ться.

Як правило, компаня виршу

вкладати каптал в ту кра

Крм мотивв розширення ринку, снують стимули по використанню дешево

Пдпри

мство, домагаючись стратегчно

Задач, як необхдно виршувати при розробц нвестицйно

Рис.2.2. Модель прийняття ршення про нвестицйний план

Мета

Основна стратегя

нвестицйний план

Мстксть ринку, ступнь оволодння передбаченим ринком

Прогноз рентабельност

Оцнка ризику

Ршення про нвестицÿ

нвестицйна обстановка

Основн ресурсн витратн фактори

Для фрм найбльш важливими чинниками при хваленн ршення про нвестицÿ в тй або ншй кра

У випадку, якщо ринок ма

тенденцю до швидкого росту, то можна розраховувати на прийнятний рвень продаж.

Дуже важливим

аналз потенцйного попиту. При цьому приймаються до ваги так показники, як темпи росту в кра

Маркетингов дослдження про можливост пдпри

мства та складання бзнес-плану

Для спшного проведення зарубжно

Ухвалення ршення про вихд на мжнародний ринок повинно супроводжуватися проведенням маркетингових дослджень. Найбльш простим способом входження на ринок

експорт продукцÿ. При цьому виробництво й нвестування здйснюються у власнй кра

ншим типом вкладень

спльне пдпри

мництво, в результат якого створюються спльн виробнич потужност з мсцевою органзацúю. Закордонний нвестор може в цьому випадку купити соб частку вже в снуючому пдпри

мств або за згодою сторн вони можуть створити цлком нове пдпри

мство.

Найбльш повне використання нвестицй вдбува

ться у випадках створення за кордоном власного пдпри

мства або складальних цехв. Таке пряме нвестування з створенням виробничих потужностей може забезпечити значн вигоди фрм, що попередньо провела маркетингове дослдження з виявлення бльш дешево

Вкладаючи кошти за кордоном, фрма забезпечу

повний контроль над сво

Важливим напрямком маркетингово

Друга ознака, за якою обираються нвестори - це форма власност: державн, державно-приватн приватн. Найбльше поширення одержали державно-приватн фрми. Третя ознака - належнсть капталу. До них варто вднести нацональн, змшан мжнародн. Дяльнсть кожно

Правильну оцнку сво

Стратегя фрми по дослдженню зовншнх ринкв повинна бути тсно згоджена з цлями задачами пдпри

мства, проблемами експорту його продукцÿ у вза

мозв'язку з сма елементами дослджуваного ринку прогнозуванням його розвитку. - дослдження необхдно проводити систематично, регулярно, щоб бути в курс всх подй, що вдбуваються на мжнародному ринку.

Вартсть проведення маркетингових дослджень ринку

У одержанн достоврно

Маркетингове дослдження да

пдстави для розробки бзнес-плану прямого нвестування, на основ якого може бути хвалене ршення про нвестицÿ.

Складання бзнес-плану повТязане з збором опрацюванням великого нформацйного матералу:

Х загальн дан про проект (основн параметри, потужнсть пдпри

мства, пункт розмщення, термн здйснення проекту й н.);

Х каптальн витрати (кошторис каптальних вкладень з вказанням норм амортизацÿ на статкування, графку здйснення по роках будвництва);

Х витрати на експлуатацю пдпри

мства;

Х виробнича програма, у якй вказуються вс види продукцÿ можливих цн ? реалзацÿ;

Х податки;

Х джерела фнансування проекту: а) власн засоби нвесторв в акцонерний каптал; б) позиков засоби (банквський кредит, облгацйн позики, позики нвесторв);

Зарубжна кра

Надходження

Зарубжна фля

Витрати

Мсцева влада

прибуток

ренвестицÿ

Податки, в т.ч. на переведення прибуткв

Укра

Укра

Податковий залк

Батьквська компаня

Х оцнка комерцйно� доцльност реалзац�� проекту (прибуток, термни окупност). [50]

Рис.2.3. Схема розподлу прибутку при прямому нвестуванн [26]

Бзнес-план повинен передбачати розробку визначено

Фнансовий роздл бзнес-плану для створюваного пдпри

мства вдрзня

ться вд аналогчного роздлу бзнес-плану, розроблюваного для втчизняних пдпри

мств, тим, що тут присутн нш цни, витрати виробництва й ноземна валюта.

Розрахунок прибутку капталовкладень, як правило, проводиться при порвнянн деклькох варантв. Прийма

ться до реалзацÿ той з них, що найбльш вигдний з погляду одержання максимального прибутку найменшого термну окупност. При цьому необхдно також враховувати чинник ризику.

Батьквська компаня одержу

не весь прибуток сво¿ зарубжно

Вивчення нвестицйного клмату: обмеження, ризики та оподаткування

При оцнц нвестицйного клмату в кра

) полтичну нестабльнсть, що асоцю

ться з рзкими змнами в полтичному режим кра

б) нестабльнсть економчно

в) нестабльнсть обмнного курсу, що веде до вразливост фрми-нвестора щодо його коливань зниження рвня прибутковост;

г) нш елементи нвестицйного клмату. [21]

Високий рвень полтичного ризику характерний для кра

Оцнити рвень полтичного ризику в тй або ншй кра

Основою визначення рвня ризику для прямих нвестицй

не стльки обмеження ряду кра

До числа чинникв входять полтична стабльнсть, полтика основних опозицйних течй, ймоврнсть експропрацÿ, обмеження власност, стан платжного балансу, зовншнй борг, обмеження на переведення капталу прибуткв нш показники макро- мкроекономчних ризикв.

Одночасно оцнюються вдношення до ноземних нвестицй, рвень споживання середнх верств населення кра

Добр чинникв (показникв) ризику

Врахування ризику використову

ться при хваленн ршення типу де (вибр кра

Можлив наступн методи зниження полтичного ризику, використовуван в ход прийняття правлнських ршень:

) никнення ризику, що

найбльш поширеним методом поляга

в тому, що нвестори утримуються вд ризикованих кра

б) зменшення ризику, засноване на страхуванн ризику силами самого нвестора, наприклад через резервний фонд фрми;

в) страхування ризику (через страхов компанÿ), що

домнуючим методом;

г) диверсифкаця ризику, заснована на розосередженн портфелю зарубжних активв фрми;

д) запобгання збиткв контроль за ними, що базуються на нвестуванн насамперед у так проекти, як явно необхдн приймаючй кра

е) переведення ризику, засноване на використанн неакцонерних форм власност (контракти на правлння, франчайзнг, об'

кти на компенсацйнй основ). [21]

нвесторам рекоменду

ться використовувати по

днання цих методв.

Кра

Встановлено термни (рзн, але не бльше 3 мсяцв), протягом яких на заявку ноземного нвестора повинна бути надана вдповдь. Якщо вдповдь не надйшла, дозвл набира

сили автоматично. Подбн фксован термни дозволяють зменшити шкоду вд бюрократичних ланок при розгляд заявки.

Крм нацональних органв у регулюванн дяльност ноземних компанй беруть часть регональн мсцев влади. У деяких кра

В сх кра

В мовах все бльшого поширення принципу нацонального режиму стосовно ноземних нвестицй у багатьох кра

Помтний вплив на прям нвестицÿ справля

експортно-мпортне регулювання. Створення компанями флй за кордоном - це один з способв подолання протекцонстських заходв. Що стосу

ться флй торгового профлю, то протекцонстськ заходи, зокрема антидемпнгове законодавство, складнюють

Важливе значення мають неформальн обмеження у вдношенн ноземних нвесторв. Серед них можна вдзначити багатоступнчастсть процедури одержання дозволу численнсть пунктв заявки на одержання дозволу. У деяких кра

Ситуаця, коли компанÿ з ноземною частю фнансуються в основному за рахунок припливу коштв з кра

У бльшост розвинутих кра

Поряд з позиками ншим джерелом запозичень на мсцевих ринках позичкового капталу можуть бути випуск розмщення акцй, облгацй нших цнних паперв. Однак при цьому варто враховувати, що тримувач цнних паперв вддають перевагу купувати папери або вдомих фрм, або дуже перспективних з погляду одержання прибутку.

В мру змцнення фнансового положення створено

В багатьох кра

У переважнй бльшост випадкв компанÿ з ноземною участю нкорпоруються в кра

Основну частину податкв з компанй склада

певна група податкв. Насамперед, це податок на прибуток корпорацй (корпоративний податок), що склада

основну частину податкових виплат компанй. Оподаткуванню на прибуток пдляга

чистий прибуток фрми (валовий дохд за вдрахуванням сх витрат збиткв).

снують розходження мж кра

- класична система, при якй частина прибутку оподаткову

ться податком на прибуток корпорацй, потм особистим прибутковим податком (Бельгя, Люксембург, Ндерланди, США, Швеця, Швейцаря);

- система зниження оподаткування на рвн компанÿ, при якй прибуток оподаткову

ться за бльш низькою ставкою корпорацйного податку (Австря, Нмеччина, Португаля, Японя) або ж вн частково звльня

ться вд обкладення (

сландя,

спаня, Фнляндя);

- система зниження оподаткування на рвн акцонерв, при якй або акцонери частково звльняються вд сплати прибуткового податку на одержуван ними дивденди незалежно вд того, чи триманий корпорацйний податок (Австря, Даня, Канада, Японя), або податок, сплачений компанúю з прибутку, частково зарахову

ться при оподаткуванн акцонерв, тобто дú так званий податковий кредит, мпутацйна система (Великобританя,

рландя, Франця);

- система повного звльнення прибутку вд корпоративного податку на рвн фрми (Греця, Норвегя) або акцонерв (Австраля,

таля, Нова Зеландя, Фнляндя). [29, 30]

Втчизняним нвесторам при розробц питання про заснування (покупку) фрми за кордоном варто звертати особливу вагу на податкове законодавство зарубжних кра

Крм офшорних центрв податкових гаваней, на Заход майже нема

спецальних пльг для ноземних нвесторв. Тому компанÿ з ноземною частю використовують нвестицйн пльги, як надаються владою приймаючих кра

Основна маса пльг, якими можуть скористатися ноземн пдпри

мц, - це пльги в контекст загальнонацонально

У деяких кра

Для цих гаваней центрв характерний свй набр форм господарсько

Розробка стратегй ноземних нвестицй

При розробц стратегÿ прямих зарубжних нвестицй вищий менеджер попередньо оцню

нвестицйний план з погляду не тльки його прибутковост, але й очкуваних труднощв непередбачених обставин.

Прибуток вд знову освоювано

У випадку нвестицÿ у форм придбання дючого пдпри

мства очкуваний в перспектив прибуток можна спрогнозувати, спираючись на його розмри за минул пероди. При цьому фрма повинна звернути серйозну вагу на можлив розходження в методиц обчислення прибутку на фнансов зобов'язання, що можуть виникнути з випадкових обставин (наприклад, пдпри

мство могло виступити в минулому гарантом при кредитуванн нших суб'

ктв). Слд також проаналзувати сформован тенденцÿ змни прибутку, стабльнсть темпи його приросту.

При оцнц ефективност прямих зарубжних нвестицй необхдне врахування синергчного ефекту. При зарубжних нвестицях дють рзнонаправлен чинники, як, з одного боку, зменшують прибуток компанÿ, а з ншого боку - збльшують його. Так, якщо в результат нвестування виника

мпортозамнне виробництво, то компаня втрача

на скороченн обсягу експорту товарв технчних послуг. В той же час материнська компаня одержу

додатков прибутки вд зарубжних дочрнх фрм за рахунок надання рзного роду послуг кредитв. [22]

Для визначення проритетв в нвестицях необхдне встановлення нормативу

Прибутки мстять у соб дивденди вд зарубжних капталовкладень, прибуток вд експорту в дочрн фрми, надходження вд правлнського консультування, роялт, вдсотки за кредит, наданий дочрнм фрмам. Остаточна сума прибуткв визнача

ться псля сплати всх податкв у кра

При визначенн нормативу окупност не прийма

ться до уваги прибуток, що виника

за межами термну окупност. При такому пдход багато нвестицйних проектв, у принцип прибуткових, виявляються вдхиленими в силу жорстких вимог до термну окупност.

Багато компанй оперують середньою рентабельнстю. Вона розрахову

ться у вдсотках вд суми нвестицй. Коли компаня встановлю

прийнятний для не

Х основний твердий мнмальний рвень;

Х залежний вд змни кредитно

Х у випадку проникнення на новий ринок або розробки нового товару особливий мнмальний рвень.

При оперуванн середньою рентабельнстю за межами визначених часових рамок необхдно привести прибуток майбутнх перодв до мов дйсного часу. [50]

Багатонацональна компаня через рзн види страхування, вишукування фнансових ресурсв у кра

Пдпри

мство може вжити заходв по рацоналзацÿ власно

Якщо багатонацональна компаня, здйснюючи зарубжн нвестицÿ, створю

пдпри

мство, яке на 100% належить

Визначення СП, яке да

Е.Дж.Колде - це особливе пдпри

мство, створюване фрмами двох або бльше кра

Спльному пдпри

мству властив наступн характерн риси.

Перша. Орúнтаця на одержання пдпри

мницького прибутку. СП твориться тод, коли кожним з його засновникв переслду

ться властива бзнесу мета - одержання прибутку. СП не вклада

каптал на соцальн потреби, не може задовольнитися роллю ранть

- простим збором вдсоткв за каптал.

Друга. Спльнсть цлей творювачв СП, оскльки ма

ться на ваз одержання прибутку.

Третя. Спльний облк. Оскльки здйсню

ться технчне й економчне спвробтництво на баз спльних нвестицй, сторони пропорцйно

Четверта. Спльне керування бзнесом. Здйснюючи спльн нвестицÿ, партнери спльно управляють пдпри

мством несуть загальний тягар господарського ризику. Надання технологÿ в рамках СП стягування при цьому роялт не вдстороню

партнера вд спльного правлння. [39]

Стимули створення СП подляються на: стимули стосовно багатонацонально

Х можливсть заощадити кошти на нвестицÿ;

Х дроблення господарського ризику;

Х набуваючи статусу неноземного пдпри

мства, СП не порушу

нацональн почуття населення приймаючо

Х використовуючи правлнськ збутов можливост робочу силу фрми-партнера, можна легше пристосуватися до специфчних мов кра

Х у випадку юридичних обмежень на 100%-ве володння пдпри

мством СП

дино можливою формою зарубжних нвестицй;

Х можливсть одержання рзних пльг, наданих приймаючою кра

Х можливсть реально розпоряджатися справою в мовах вдсутност повного права володння.

Щодо фрми приймаючо

Х збльшення фнансово

Х можливсть одержання кредитв пд гарантю ноземного партнера;

Х можливсть запозичити в ноземного партнера передовий правлнський, виробничий збутовий досвд;

Х можливсть користування законодавчими й адмнстративними преференцями, наданими приймаючою кра

Х встановлення длового спвробтництва з ноземним партнером можливсть посилення на цй основ зовншньо

СП да

можливсть оперувати великим капталом при меншому його вкладенн в порвнянн з одноособовим створенням пдпри

мства.

У бльшост кра

Приймаюча кра

У випадку, якщо приймаючою кра

Багатонацональна компаня, створюючи СП у партнерств з фрмою кра

СП подляються на майнов немайнов. Майнов СП створюються спльним нвестуванням капталу, основн права й обов'язки засновникв визначаються на основ законодавства становчим договором, прибутки збитки СП розподляються пропорцйно нвестицйним внескам. Немайнове СП утворю

ться без спльних нвестицй на основ договору про використання управлнських знань, прав промислово

Мжнародн СП можна роздлити по типах в залежност вд наявност нвестицйного капталу, характеру партнера ступеня повноти прав власност.

Класифкаця за наявнстю нвестицйного капталу [39]

Мжнародне СП договрно

Майнове мжнародне СП

найбльш поширеним в кра

Класифкаця за характером партнера [39]

Партнерами по СП з боку приймаючо

Мжнародне СП з фрмою третьо

Мжнародне СП з приватною фрмою - найбльш часто використову

ться, оскльки фрма-нвестор ма

можливсть ефективно скористатися всма перевагами партнера, такими як апробован канали збуту, квалфкована робоча сила, зв'язки в урядових адмнстративних структурах.

Мжнародне СП з рядовим органом творю

ться, коли ряд кра

Класифкаця за ступенем повноти прав власност [39]

В залежност вд того, яка частка прав власност СП належить фрм кра

Подлом прав власност з мсцевою фрмою можна обминути окрем законодавч перешкоди, а також протистояти полтичному суспльному тиску з боку приймаючо

Ршення про ступнь повноти володння спльним пдпри

мством прийма

ться, в основному, з урахуванням характеру товару, фнансових правлнських можливостей, економчно

Як найважливш чинники, що необхдно взяти до уваги багатонацональнй компанÿ при розробц стратегÿ СП? Насамперед, стратегя СП повинна бути найтсншим чином пов'язана з стратегями маркетингу, виробництва, матерально-технчного постачання, технологÿ, фнансв, персоналу й ншими. [45]

Крм того, врахованими чинниками можуть бути:

1)особист переваги вищого менеджера;

2)заснована на досвд оцнка прибутковост спльних нвестицй;

3)можливост компанÿ у вдношенн технологÿ, товару, керування, маркетингу й нших;

4)полтика кра

5)можливост контролю спльно

6)можливост знаходження необхдного партнера;

7)умови оподаткування й нш правов становки.

Основними

наступн чинники: можливост компанÿ, мсцевий нацоналзм мови контролю.

Якби багатонацональна компаня була особливо сильна в менеджмент, технц, розробц продукту, маркетингу, моблзацÿ капталу й нших функцях, вона намагалася б никати спльних нвестицй. Володючи фрмовим товаром, особливою технологúю, спецальним маркетингом ншими перевагами, компаня, незважаючи на тиск з боку мсцевих фрм, зацкавлених у спльному володнн, змогла б вдстояти свою позицю на органзацю одноособового виробництва через цлком належну

Якщо з боку мсцево

Водночас багатонацональна компаня шляхом добору гдного партнера виробтку вдповдних мов договору може зарезервувати для себе визначен права в прийнятт ршень контрол. [22]

Особливо важливий вибр партнера встановлення вза

мно

Питання про права власност контролю досить складн. Навть 100%-на власнсть не обов'язково припуска

можливсть повного контролю. Це особливо виявля

ться в довгостроковому план. Можливост ефективного контролю забезпечуються не стльки вдносинами власност, скльки знаходженням вза

мовигдного варанта договору, технчним правлнським сприянням, вдповдними мовами постачання СП рзномантними мсцевими природними ресурсами. Багатонацональна компаня повинна компенсувати мнуси вд послаблення контрольних прав, що виплива

з спльного володння, вигодами вд довгостроково прибуткового бзнесу збгу нтересв компанÿ держави.

Склад витрат прибуткв конкретизу

ться в кожному окремому випадку. Спввдношення прибуткв витрат колива

ться у визначеному дапазон. При цьому розрахунки компанÿ можуть не збгатися з розрахунками мсцевого партнера. Тому рекоменду

ться розглядати спввдношення прибуткв витрат не тльки на момент створення СП, але за мовами, прогнозованими через 3, 5 10 рокв. [36]

З врахуванням чинникв, викладених вище, компаня робить вибр на користь того або ншого типу СП. Через мнливсть основних чинникв, що лежать в основ формування спльних пдпри

мств, стратегя СП повинна бути досить гнучкою. В основному вона повинна бути гармонзована з ншими стратегями компанÿ, враховувати довгостроков нацоналстичн тенденцÿ.[39]

З огляду на загальну стратегю СП точнюються регони держави як об'

кти спльних нвестицй, бажана ступнь повноти прав власност, тип партнера, можливост моблзацÿ мсцевого капталу наймання мсцевих менеджерв нш обставини. Подбна стратегя да

можливсть провести аналз спввдношення прибуткв витрат з огляду на ризики невизначеност. У питаннях вибору мж СП одноособовим пдпри

мством, визначення ступеня повноти прав власност повинна бути виявлена достатня гнучксть. Компонентами зазначено

Прагнення багатьох мжнародних компанй до одноособового володння замсть СП може виявитися суперечним

Стратегя власност

Полтика власност багатонацональних компанй подля

ться на типи в залежност вд того, яке мсце в стратегÿ компанÿ придля

ться контролю зарубжно

У наступних випадках необхдний твердий контроль, забезпечуваний повним володнням або володнням на правах власност бльшост:

1)застосування у свтовому масштаб нфкованих маркетингових методв у вдношенн вдмнних один вд одного товарв (типовий приклад - кока-кола, косметика й нш споживч товари);

2)необхднсть модернзацÿ концентрацÿ виробничого статкування з метою скорочення витрат виробництва (виника

, коли товар досяга

пероду зрлост);

3)олгархчна стратегя мжнародних компанй у виробництв сировини матералв;

4)орúнтаця компанй на розробку нових виробв (у випадках нагально

При здйсненн стратегÿ, що передбача

максимальний контроль зарубжно

Коли мова йде про СП, важко розраховувати на те, що мсцевий партнер виявиться дуже млявим у длових вдносинах. Якщо вн побачить, що стратегя ноземно

Дал мова йтиме про стратегю, у якй наголос робиться не на контрол, на максимальному використанн потенцалу мсцевого партнера, саме:

1)якщо мсцевий партнер постача

сировину матерали, то можливсть

2)якщо компаня виготовля

рзномантний асортимент виробв необхдн маркетингов зусилля по самостйному осво

нню каналв збуту, то вона схиля

ться до спвробтництва з мсцевим партнером, щоб використовувати вже осво

н канали;

3)у випадку недостатност капталу для зарубжно

Таким чином, можна вдзначити, що полтика в сфер власност носить суто стратегчний характер ? конкретн прояви несуть на соб вдбиток обрано

Стратегя асимляцÿ розподлу прав

З змною органзацйно

Однак прагненню багатонацональних компанй пдсилити контроль за дочрнми фрмами

протидюч чинники. ряд приймаючо

1)вдносного зниження частки ноземного партнера в спльних пдпри

мствах;

2)збльшення споживання в СП мсцево

3)вдносного збльшення наймання мсцевих робтникв технчних кадрв;

4)посилення експортно

В результат подбного роду втручань контроль компанÿ за зарубжною дяльнстю неминуче слабша

, пдсилю

ться тенденця до асимляцÿ, до соцального й економчного зрощування з територúю. [45]

З позицÿ багатонацонально

У процес асимляцÿ передач повноважень на мсця найбльш часто каменем спотикання стають функцÿ, пов'язан з фнансами, дослдженнями розробками. Для компанÿ реальне володння цими функцями житт

во важливо. Якщо компаня контролю

ц функцÿ в сукупност з нформацйною системою, то вона буде терпти вс нш асимляцйн процеси. Будучи ж позбавлена контролю за цими ключовими функцями, компаня змушена буде пти з дано

симляця система "фейд аут"

Якщо приймаюча кра

к проблема й у багатонацонально

В залежност вд обрано

Щоб никнути цього, кра

Система "фейд аут" як один з способв асимляцÿ господарювання вперше застосована американськими компанями, що стикнулись у 60 роках з спалахом економчного нацоналзму в латиноамериканських кра

Змст системи "фейд аут" такий:

1)до початку нвестування ноземний нвестор домовля

ться з рядом кра

2)протягом цього пероду ряд приймаючо

3)уряд приймаючо

Система "фейд аут" приваблива тим, що деякою мрою врвноважу

нтереси компанÿ приймаючо

Незважаючи на визначен приваблив риси, система породжу

ряд проблем. Зокрема, вона не цлком прийнятна для багатонацональних компанй, орúнтованих на довгострокову присутнсть на даному ринку на неухильне пдвищення сво¿ конкурентноздатност. В той же час система не заохочу

на нов капталовкладення, орúнту

на максимальне вижимання прибутку без технчних нововведень.

З погляду багатонацональних компанй, орúнтованих на широкий мжнародний ринок як мають можливсть створювати в рзних його точках виробнич бази, нвестицйний клмат кра

Методом проб помилок система йде до свого оптимального варанту.

У вдношенн термну "асимляцÿ" приблизно ма

ться на ваз наступне:

Х асимляця на вдмну вд "фейд аут" не ма

на мет повну передачу керування, не означа

повного злиття з мсцевим партнером;

Х "фейд аут" ма

справу тльки з компанúю, що здйсню

права власност, у той час як асимляця поширю

ться на бльш широке коло ноземних фрм, включаючи й т, що надають технологчн послуги;

Х асимляцÿ пддаються каптал, керування, технологя, наймання персоналу й нш елементи бзнесу.

При всй непевност поняття "асимляця" можна вдзначити ? характерну рису, що виража

ться в згодженн нтересв багатонацонально

Питання про власнсть контроль за дочрньою фрмою

одним з самих важких, оскльки воно визнача

характер економчну ефективнсть дочрньо

В якому ж напрямку надал буде розвиватися полтика власност багатонацонально

Водночас у кра

Стратегя сама по соб не виршу

проблеми вибору партнера, але вона може дати визначен критерÿ такого вибору. Багатонацональна компаня повинна чтко визначитися в тому, чого вона очку

вд мсцевого партнера в питаннях капталовкладень, управлння, маркетингу, наскльки важлив для не

Реалзаця, контроль, подальш дÿ

Стадя реалзацÿ проекту прямого нвестування включа

як час створення передбачених в проект обТ

ктв або мов, так строк

В цей перод нвестор слдку

, аби встановлен мови виконувались.

Вс нвестицйн проекти псля

В кожному звт економчн фнансов показники проекту розраховуються за фактичними даними, одержаними в процес його реалзацÿ з рахуванням змн в технц технологÿ, отже у витратах та доходах. Така оцнка служить для розробки ршень про подальш дÿ нвестора та партнерв.

Серед найважливших аспектв контролю зазвичай розглядаються наступн:

Технчний аспект, який визнача

входи виходи з нженерно

нституцйний аспект, який охоплю

широке коло органзацйних питань характеризу

не лише партнера, його структуру, правлння, персонал, полтику, але параметри режими функцонування середовища в приймаючй кра

Економчний аспект контролю повТязаний з вивченням впливу проекту на розвиток вдповдно

Фнансовий аспект визнача

ринкову ефективнсть окремого мжнародного нвестицйного проекту, при цьому безпосередньо використовуються ринков цни на вироблюван товари послуги, реальн джерела фнансування вдсотков ставки по них, дюча система оподаткування та ? вдповднсть прогнозованим даним.[50]

Таким чином, методика здйснення прямих зарубжних нвестицй явля

собою складний процес, на кожному етап якого вд нвестора вимага

ться високий рвень нформованост про галуз, сфери та кра

Роздл Ⲳ. СУЧАСН

ТЕНДЕНЦ

п У ЗАЛУЧЕНН

ПРЯМИХ

НОЗЕМНИХ

НВЕСТИЦ

Й.

НВЕСТИЦ

ЙНИЙ КЛ

МАТ КАпНИ

3.1.Огляд сучасного стану залучення ноземного капталу у свтовй економц

В мовах науково-технчно

Цей двадцятирчний перод принципово змнив вектор руху ноземного капталу з економки кра

Найбльшим експортером капталу перед початком друго

Провдна роль США спостергалася до середини 60-х рокв, хоча понин закордонн активи всх видв у ц㺿 кра

Однúю з найбльших форм зарубжних приватних нвестицй служать прям ноземн нвестицÿ. При цьому статистика фксу

, що переважна частина акцй пдпри

мств самих безпосередньо об'

ктв знаходиться в повнй власност американського капталу, що дозволя

корпорацям мати бльш висок показники, нж у

мериканський каптал виявля

попит на таку чисельнсть робтникв та службовцв кра

Комплекс американських пдпри

мств за кордоном називають другою економкою США, змцненню яко

Дапазон заходв для захисту заохочення нвестицйно

- надання податкових пльг;

- системи гарантй;

- нод акцÿ вйськово-полтичного характеру.

Механзм пдтримки експорту капталу, яким користуються бльше 200 американських компанй, мстить у соб поряд з прямим фнансуванням програму страхування американських нвестицй. Особливе мсце придля

ться при цьому дрбним середнм компаням, що намагаються вийти на свтовий ринок через приватн нвестицйн фонди.

Страхування нвестицй передбача

, що в багатьох кра

У числ заходв для пдтримки американського капталу за кордоном стотне мсце займа

органзацйна й нформацйна пдтримка (бзнес-плани, комп'ютерний пошук вигдних партнерв за рубежем тощо). В даний час ОПИК явля

собою визначену економчну силу, оскльки ма

можливсть зупинити реалзацю сво

В реалзацÿ сво¿ полтики США тсно спвробтничають з органзацями, що здйснюють нвестицйну полтику. Зокрема, годи кладен з урядовими органзацями ряду кра

З метою стимулювання вивозу приватного капталу використову

ться механзм скасування подвйного оподаткування, до сфери якого потрапля

бльше 60 кра

Позитивне вдношення держав до використання мпортного капталу, також стратегя його притягнення спяли тому, що американськ вкладення в головн галуз народного господарства досягають бльше 25%. [43]

Прям нвестицÿ США в Захднй квроп складають майже 46% вд всх нвестицй, шукаючи мстк ринки збуту продукцÿ з розвинутою виробничою нфраструктурою, з високим рвнем промислового виробництва. Галузева палтра сфер застосування американського капталу дуже багатогранна: комункацÿ, сльськогосподарське машинобудування, хмя, фармацевтика, нафтохмя, галуз во

нно

В останн роки США знову мають статус одного з найбльших свтових нвесторв, що одночасно вивозить американський каптал. Причому, якщо в 1995 роц вкладення в американську економку склали $ 60 млрд., то вивз з США перевищив $ 95 млрд., 54% яких були вкладен в економку Захдно

Один з найпотужнших експортерв капталу - Японя, яка накопичила таку вартсть довгострокових вкладень, темпв росту яко

Докорнний перелом у приплив капталу з-за кордону вдбувся в 1984 роц, коли пд посиленим натиском США Японя створила мови для проникнення ноземних фнансових органзацй. Тим самим був бералзований мпорт короткострокових експорт довгострокових капталв.

Особливе мсце у свтовому експорт капталу займала займа

Захдна квропа, чому сприяли три великомасштабних чинники: фнансування друго

Процес бералзацÿ зовншньоекономчно

стотн змни в процес вкладення капталу вдбулися у Швейцарÿ Голландÿ. Значним нвестором за ц роки ста

Канада, що збльшу

масштаби географю потокв закордонних нвестицй. Вдмнною рисою

те, що канадськ банки за кордоном здйснюють кредитне обслуговування поряд з сво

Таким чином, переважна частина полтично

Зараз банквськ нститути нтенсивно скуповують банки за кордоном. Особливо вдрзняються в цьому фнансов нститути арабських кра

Вдзнача

ться рзноманття

Це обумовлено високою затратнстю, адаптацúю до нацональних мов нвестування сторони, що прийма

, специфчними ризиками закордонних операцй; спрощеним механзмом для захдно

вропейських нвесторв для розширення внутршньорегональних операцй у

диному економчному простор квропейського Союзу. Це потребу

вд нвесторв опори тльки на власн сили, оскльки внутршньо

вропейськ альянси, як правило, мають не настльки швидк темпи розвитку, як мжнародна коопераця.

В даний час тенденця акумуляцÿ ноземних нвестицй в економку розвинутих кра

Поглиблення нтернацоналзацÿ розвитку нацональних держав деякою мрою змнило вдносини багато

Кра

Проблеми економчного росту держав свдчили про необхднсть використання нових пдходв до питань встановлення свтогосподарських зв'язкв. Цей перод включав широкий спектр нструментв реформування, таких, як масова приватизаця, обмеження втручання держав у сферу бзнесу, зовншньоекономчну дяльнсть тощо. Вже на рубеж середини 80-х рокв у кра

Сьогодн сформована велика трйка дерв регону, що склада

ться з Аргентини, Мексики Бразилÿ. Незважаючи на великомасштабнсть комплексних структурних перетворень у регон в середин 80-х рокв, жодна з держав, у тому числ дана трйка, крм Чил Болвÿ, не забезпечили виконання стаблзацйних програм, це призвело до глибокого шоку. Але ця ж велика трйка забезпечила економчн спхи шляхом високих соцальних витрат.

У XX столтт на латиноамериканському континент сформувалися нов економчн центри сили. Однак внаслдок нервномрност розвитку можна зафксувати неоднозначнсть процесв, що вдбуваються в регон. Незважаючи на множину загальних моментв, конкретний аналз економчного розвитку деяких з них дозволя

вдзначити певну суперечливсть.

ле Латиноамериканський континент багатий досвдом динамчност росту економки. Прикладом може служити Бразиля. Здавна менована кавовою державою, вона ма

частку 1/3 свтового виробництва кави, 60- роки рзко окреслили ? положення на свтовй арен вивели в групу нових ндустральних держав. За обсягом ВВП тепер вона входить до двадцятки розвинутих кра

Сприятлив стабльн мови, створен для ноземного капталу, викликали небувалу експансю ТНК у Бразилÿ й адекватний потк мжнародного капталу. Однак нвестицйна полтика кра

Це сприяло росту прямих приватних ноземних нвестицй у 7 разв, навть у роки економчних криз зниження припливу капталу не спостергалося. Каптал прибував з Нмеччини, Японÿ, Швейцарÿ, Великобританÿ,

талÿ, Францÿ. Але проритет вддавався нвесторам США.

Незважаючи на те, що з $27,8 млрд. завезеного капталу загальна сума прибутку, виплат у рахунок погашення позик вдсоткв по ним досяга

$15 млрд., Бразиля вдноситься до кра

Особливстю нвестицйно

Для дослдження нструментв нвестицйно

Деяк кроки на шляху бералзацÿ ринку капталу необхдно визнати. Цьому сприяла масштабна приватизаця в кра

На другому етап реформи у рвн нвестицй спостерга

ться поступове зростання, оскльки процес торгово

Отже, у Чил була обрана модель, що не вимага

значних капвкладень, активзаця припливу ноземного капталу одержала розвиток лише наприкнц 80-х рокв. Експортна полтика кра

нвестори одержали можливсть стати повноправним суб'

ктом валютного ринку, що форму

ться, також протягом 10 рокв мати гарантоване стабльне оподаткування. Це дозволило домогтися визначеного приросту обсягв нвестицй у кра

Викладене вище дозволя

зробити висновок, що багато кра

Чил залиша

ться, мабуть,

диною кра

- обмеженсть державного втручання в економку, вдкритсть ? стимулювання приватних нвестицй;

- чтксть реальнсть обрано

поздоровлення державних фнансв;

- ноземним компаням дозволя

ться здйснювати розвдку родовищ володти ними протягом 12 рокв, не виплачуючи 7%-ну орендну плату, стотно скоротився корпоративний податок. [27, 43]

До 1995 року приплив прямих ноземних нвестицй у кра

Одним з чинникв, що дозволили азатським кра

У середин 80-х рокв тут бля $ 13 млрд. припадало на державн позики вд Японÿ, США ряду фнансових органзацй (МБРР, Азатський Банк Розвитку, МВФ), до 70% яких використовувалося на фнансування нфраструктури. На бльш короткий термн на бльш жорстких мовах надавалися приватн кредити, що направлялися на розширення виробництва забезпечення поточного вдтворення. [43]

Складов "сеульського дива" формувалися з особливостей нвестицйно

нвестицйна полтика Пвденно

У всх азатських нових ндустральних кра

Проритетними сферами вкладення американського капталу

видобувна (головним чином нафтовидобуток), обробна промисловсть сфера послуг. На кнець 1981 року обсяг капвкладень в сх Н

К склав $26,5 млрд., 36,2% з яких припада

на азатськ Н

К. [20, 43]

Друге мсце за вивозом пдпри

мницького капталу належить Японÿ. На третьому мсц за обсягом прямих нвестицй - Великобританя. На початок 1997 року обсяг капвкладень склав $6,7 млрд. доларв, велика частина капвкладень англйських ТНК (52,5%) спрямована в обробну промисловсть (хмчна промисловсть, легка промисловсть, сфера послуг торгвля).

Китай вд 30% до 40% сво

Однак вдсутнсть розвинуто

В даний час Китай явля

собою всесвтнй переробний цех складальну фабрику, з кожним роком орúнтуючи галуз народного господарства на збльшення експортних позицй. Однак темпи росту мпорту перевищують експорт. У 1995 роц у Кита

Кра

Особливе мсце в економц цих держав займа

приватний пдпри

мницький каптал. Вивчення нвестицйно

Вдповдно, приватний каптал масштаби його використання обернено пропорцйн використанню офцйно

Особливостями притягнення ноземного капталу в квропу

:

- рзномантна по галузевй структур палтра використання ноземних вкладень;

- переважання в перш роки вкладень засобв у традицйн галуз промисловост;

звисока питома вага розмщення капталу в сфер обробно

- тенденця нарощування прямих ноземних нвестицй (П²) у високотехнологчн галуз народного господарства;

звисока частка в обробнй промисловост капталу припада

на виробництво транспорту (легков, вантажн автомобл, автобуси), а також телекомункацÿ, торгвлю фнансовий сектор;

- проблема входження земл в торговий оборот, також процедура ? придбання притягли пильну вагу до тако

У квроп найбльше поширився такий шлях нвестування, як створення спльних пдпри

мств. Новий бзнес дозволя

нвестору без стотних додаткових витрат здйснювати виробництво, застосовувати напрацьований досвд длов зв'язки партнера. Тут бльше половини спльних пдпри

мств являють собою об'

кти з 100%-ним притягненням ноземного капталу (повна власнсть за рахунок викупу частки). - форми особливо одержали поширення в Болгарÿ, горщин, Румунÿ. [27, 43]

У числ негативних наслдкв притягнення ноземного капталу зазначають:

- орúнтацю експортно

- передислокацю на територÿ кра

- збльшення пасиву торгового балансу кра

Таким чином, досвд притягнення ноземних нвестицй у постсоцалстичних державах показу

, що будь-яка часть ноземного нвестора не завжди може служити благом стосовно нацональних нтересв. Мета ноземних нвесторв практично зводилася до того, щоб не допустити самостйного виходу на свтовий ринок або ж переорúнтувати пдпри

мство на випуск застарло

Сукупний каптал у 1995 роц досяг 1258 млрд. дол., що перевищувало рвень 1990 року бльш нж у 3 рази. У структур ж самого капталу, що мгру

, стотно зросли ноземн прям нвестицÿ, як досягли 325 млрд. дол., що в порвнянн з 80-ми роками в 3,5 рази бльше. [43]

Стимулювали припливи нвестицйних ресурсв, як правило, дв причини: нервномрнсть розвитку окремих кра

3.2.Сучасний стан перспективи залучення прямих ноземних нвестицй в кра

Псля 1991 року в кра

Саме на цьому етап розвитку кра

Великий нтерес у вдношенн вкладення капталу викликають в нвесторв так галуз економки кра

Досвд багатьох кра

Крм того, на нтенсивнсть ноземних нвестицй дú руйнвна податкова система; вдсутнсть дючо

Таблиця 3.1. [47]

Основн перепони для прямих ноземних нвестицй в кра

УФ - головна причина; УФ - другорядна причина; УФ - не

причиною

Ранг	Проблема	В цлому
1	Нестабльне та надлишкове регулювання	1,03
2	Нечтка правова система	1,21
3	Нестйксть економчного середовища	1,27
4	Корупця	1,34
5	Тяжкий податковий тягар	1,46
6	Проблеми з встановленням чтких прав власност	1,56
7	Низький рвень доходв громадян	1,69
8	Труднощ у сплкуванн з рядом та приватизацйними органами	1,78
9	Нестйксть полтично	1,82
10	Вдсутнсть матерально	2,09
11	Проблеми виходу на внутршнй зовншнй ринки	2,16

Таблиця 3.2. [47]

Мотиви компанй, що нвестують в Укра

Ранг	Чому ви виршили нвестувати в кра	В цлому
1	Масштаби ринку потенцал його росту	1,05
2	Доступ до нового регонального ринку	1,92
3	Яксть навичок робочо	2,15
4	Наявнсть дешевих факторв виробництва (дешева робоча сила, енергя, сировина)	2,27
5	Виробнич потужност	2,32
6	Пдвищення конкурентоспроможност в поставц на розвинут ринки	2,53
7	Податков стимули	2,69
8	Доступ до наукових технологчних розробок кра	2,71

Таблиця 3.3. [47]

Проритети державно

Ранг	Проритет	В цлому
1	Лбералзаця руху капталу, валютного ринку та репатрацÿ прибуткв	1,12
2	Зняття обмежень на долю ноземно	1,16
3	Мнмзаця бюрократичних обмежень	1,17
4	Зниження податкових ставок та скорочення числа податкв	1,32
5	Зняття обмежень на доступ до внутршнього зовншнього ринкв	1,78
6	Удосконалення системи контролю за дотриманням контрактв	1,81

За оцнками деяких спецалств, прям ноземн нвестицÿ в кра

нвестицÿ здйснен в рамках 4669 спльних пдпри

мств, з яких лише 27% виробляють яку-небудь продукцю. При створенн СП не завжди органзуються виробництва з повним технологчним циклом, з використанням найновших технологй фрми-нвестора, яка випуска

товари, що необхдн Укра

Загальний обсяг необхдних ноземних нвестицй в економку кра

Структура ноземних нвестицй в кра

Основними формами притягнення П² в економку кра

Найбльш обсяги нвестицй внесен (у млн. дол. в % до загального обсягу) нерезидентами з: США (589,5 млн., 18,1%), Ндерландв (301,0 млн., 9,3%), Росÿ (287,7 млн., 8,9%), Великобританÿ (243,4 млн. 7,5%), Нмеччини (229,5 млн., 7,1%), Кпру (196,3 млн., 6,0%). [20]

нвестори з США вкладають сво

За останн роки ноземн нвестицÿ вкладен в 7362 пдпри

мства кра

Найбльш привабливим регоном П²

Ки

Подбна тенденця ноземно

Незважаючи на те, що фнансов потоки продовжують ти в кра

Прям ноземн нвестицÿ в економку кра

Обсяг ноземних нвестицй, вкладених в економку кра

Уряд розраховував на $700 мльйонв ноземних нвестицй у 2 роц $900 мльйонв - у 2001 роц.

Захдн експерти мови перебування в кра

Захдн експерти досить високо оцнюють длов якост кра

Серед групи чинникв, що негативно вплинули на мдж кра

Незважаючи на те, що протягом деклькох останнх рокв спостергався рст зовншнх нвестицй в кра

Вдповдно до рейтингу журналу Central European Economic Review, кра

ктивному нвестуванню в економку кра

Законодавча база кра

Як же визнача

ться нвестицйна дяльнсть по кра

Вдповдно до Закону кра

Основним законодавчим актом, що регулю

нвестицйну дяльнсть в кра

Якщо пдйти до розгляду ц㺿 проблеми з погляду невдпрацьованост дючого законодавства, то слд зазначити, що за останн роки було прийнято деклька правових актв, що регулюють питання ноземного нвестування: 13 березня 1992 р. - Закон кра

Незважаючи на багато труднощв, можна констатувати, що в кра

Ще один напрямок законотворчо

Гармонзаця законодавства кра

На даному етап в Укра

        Неможливсть нацоналзацÿ, примусового вилучення нвестицй. Термн нацоналзаця експропраця, найбльше часто живан в двостороннх годах, мають, як правило, збрне значення, оскльки пд цими мрами ма

ться на ваз не тльки сам акт нацоналзацÿ, тобто примусового вилучення ноземних нвестицй передач

        Безперешкодний перевд за кордон прибутку й нших засобв в ноземнй валют, отриманих у результат нвестицй, псля оплати передбачених законом обов'язкових платежв;

        Можливсть ренвестування прибутку ноземного нвестора в економку кра

Президент кра

Починаючи з початку 1998 кра

В нвестицйнй сфер як у фокус сходяться вс лиха надÿ економчного соцального розвитку. Вд ефективност нвестицйно

В той же час захдн експерти вважають, що обсяг укра

Тльки 23% експертв, що проживають в кра

В цлому, опитування показало, що полпшення нвестицйно-пдпри

мницького клмату в Укра

Для того, щоб в кра

Важливсть припливу ноземних нвестицй - не тльки в збльшенн обсягв залучених капталв.

нвестицÿ - це трансферт знань, технологй, досвду правлння. Разом з ними приходить корпоративна культура новий сучасний менеджмент.

нвестицÿ дуть безпосередньо в реальний сектор економки, сприяють диверсифкацÿ експорту, створенню додаткових робочих мсць, на вдмну вд ноземних кредитв, не збльшують заборговансть кра

Потенцйн переваги ноземних нвестицй для народного господарства кра

- прям нвестицÿ створюють додатков можливост для реструктуризацÿ модернзацÿ виробничого апарату без ново

-П² означають додатков кошти для нвестицй в середин кра

- за допомогою ноземних нвестицй передаються сучасн технологÿ, ноу-хау з менеджменту маркетингу, створюються нов збергаються наявн робоч мсця;

- ноземний партнер включа

ться в економчне життя в середин кра

- ноземн нвестицÿ сприяють включенню до мжнародного подлу прац. Завдяки цьому вони впливають на пдвищення конкурентоспроможност та служать для партнерв в кра

-П² створюють чудов мови для розумння внутршнх звТязкв та закономрностей ринково

Бльшсть пдпри

мств кра

У той же час в нвестицях вдчувають потребу практично вс галуз: металургя - 7 мльярдв доларв; машинобудування - 5 мльярдв доларв; транспорт - 3,7 мльярдв доларв; хмя нафтохмя - 3,3 мльярди доларв. [33]

В кра

Проритетними галузями для част ноземних нвесторв, у тому числ шляхом створення спльних пдпри

мств,

енергетика, транспорт, металургя, радоелектронка, машинобудування, легка промисловсть, будвництво.

Саме на ц та деяк нш галуз спрямована дя Закону Укра

нцатори створення ТПФГ кладають Генеральну году про спльну дяльнсть з виробництва кнцево

Отже, дючи у правовому пол кра

В той же час кра

Перспективний проект створення майданчика для запуску комерцйних супутникв на штучнй стартовй платформ, збудованй у мжнародних водах Тихого океану, започаткували зацкавлен органзацÿ США, кра

ле, незважаючи на створюван мови, загальна потреба економки кра

Потрбне прийняття ряду заходв, спрямованих на формування в кра

- впровадження економчного механзму страхування ризикв внутршнх ноземних нвестицй;

- збльшення обсягв капталовкладень суб'

ктв господарювання за рахунок прибутку ново

- збльшення нвестицйних ресурсв, що формуються на фондовому ринку за рахунок притягнення коштв населення;

- створення вдповдальних нститутв з питань нтеграцÿ промислового банквського капталу, моблзацÿ засобв пд ефективн нвестицйн проекти в проритетн галуз економки;

- вс кредити цльову допомогу кра

- створення потужно

- розробка механзму створення СП з кра

- забезпечення розширення мереж нновацйних фондв та страхових компанй;

- сприяння розвитку сегменту фондового ринку, повТязаного з довгостроковими цнними паперами: акцями, зобовТязаннями, нвестицйними паями,

- створення банкв довгострокового кредитування та введення механзму

- створення цльових нновацйних структур рзного типу, наприклад, технополсв, технопаркв, спецальних економчних зон, в структур фнансово-промислових груп;

- досконалення механзму розподлу коштв з Державного нновацйного фонду: видавати нновацйн позики, виходячи з реальност проекту, строку його окупност та важливост для максимально можливо

- надання економчних правових пльг пдпри

мствам у сфер нновацйного бзнесу, наприклад, замнити частину податкових платежв переведенням вдповдних сум до фондв нновацйного розвитку або дозволити пдпри

мствам формувати так фонди за рахунок собвартост. [32, 44, 42, 26]

Реалзаця запропонованих заходв по реформуванню механзму фнансування промислових пдпри

мств означала би розвиток виробництва на основ науки науково-технчного потенцалу кра

Висновки та пропозиц��

Розгляд сучасних теоретичних та практичних положень функцонування прямих ноземних нвестицй в конкурентному мжнародному середовищ да

можливсть зробити деяк висновки та подати пропозицÿ щодо подальшого розвитку П².

Прям ноземн нвестицÿ

однúю з форм нвестування. Ц нвестицÿ, на вдмну вд портфельних, мають ряд специфчних ознак, основними з яких

: безпосереднй довгостроковий вплив на капталовкладення в економку кра

ноземн прям нвестицÿ

досить вдчутними до мотивуючих та демотивуючих факторв кра

Основними проблемами (демотиваторами), з якими стикаються ноземн нвестори,

: мнливсть податкового законодавства; свавлля органв державно

Заходами макроекономчного стимулювання ноземних нвестицй до кра

Серед характеристик глобально

Методика здйснення прямих зарубжних нвестицй явля

собою складний процес, на кожному етап якого вд нвестора вимага

ться високий рвень нформованост про галуз, сфери та кра

Процеси глобалзацÿ економки призвели до того, що на сучасному етап переважна частина полтично

В даний час тенденця акумуляцÿ ноземних нвестицй в економку розвинутих кра

Досвд притягнення ноземних нвестицй у постсоцалстичних державах показу

, що будь-яка часть ноземного нвестора не завжди може служити благом стосовно нацональних нтересв. Мета деяких ноземних нвесторв практично зводилася до того, щоб не допустити самостйного виходу на свтовий ринок або ж переорúнтувати пдпри

мство на випуск застарло

нвестицйний клмат в кра

Прям ноземн нвестицÿ в кра

Найбльш обсяги нвестицй внесен (у млн. дол. в % до загального обсягу) нерезидентами з: США (589,5 млн., 18,1%), Ндерландв (301,0 млн., 9,3%), Росÿ (287,7 млн., 8,9%), Великобританÿ (243,4 млн. 7,5%), Нмеччини (229,5 млн., 7,1%), Кпру (196,3 млн., 6,0%). [20]

Захдн експерти мови перебування в кра

Проритетними галузями для част ноземних нвесторв, у тому числ шляхом створення спльних пдпри

мств в кра

З огляду на проведений аналз свтового досвду залучення прямих ноземних нвестицй та нвестицйного клмату в кра

- страхування ризикв внутршнх ноземних нвестицй;

- збльшення обсягв капталовкладень за рахунок прибутку;

- збльшення ресурсв, що формуються на фондовому ринку;

- створення вдповдальних нститутв з питань нтеграцÿ промислового банквського капталу;

- створення потужно

- розробка механзму створення СП на основ високих технологй;

- розширення мереж нновацйних фондв та страхових компанй;

- сприяння розвитку сегменту фондового ринку, повТязаного з довгостроковими цнними паперами;

- створення банкв довгострокового кредитування;

- створення цльових нновацйних структур рзного типу (технополсв, технопаркв, спецальних економчних зон);

- надання економчних правових пльг пдпри

мствам у сфер нновацйного бзнесу та нш.

Вибудовуючи мжнародний поверх сво¿ господарсько

Список використано

1.     Конституця кра

2.     Про режим ноземного нвестування: Закон кра

3.     Про власнсть: Закон кра

4.     Про пдпри

мництво: Закон кра

5.     Про пдпри

мства в кра

6.     Про господарськ товариства: Закон Укра

7.     Про промислово-фнансов групи: Закон Укра

8.     Про банкрутство: Закон кра

9.     Про цнн папери фондову бржу: Закон Укра

10.  Про банки банквську дяльнсть: Закон кра

11.  Про систему оподаткування: Закон кра

12.  Про державну податкову службу в кра

13.  Про оподаткування прибутку пдпри

мств: Закон кра

14.  Про податок на додану вартсть: Закон кра

15.  Про порядок здйснення ноземними суб

ктами господарсько

16.  Про затвердження Положення про порядок залучення експертв до оцнки майна, що перебува

у загальнодержавнй власност, пд час створення пдпри

мств з ноземними нвестицями: Постанова КМУ вд 20.07.96 р. №813;

17.  Про порядок державно

18.  Про створення Державного нновацйного фонду: Постанова КМУ вд 18.02.1992 р. №77;

19.  Вкно в кра

20.  Дан державного комтету статистики. Роздл У

нвестицÿФ 1996-1 рр.;

21.  Барановський О.

.

нвестицйна безпека// Фнанси кра

22.  Белошапка В.А. Стратегическое правление: принципы и международная практика// К.:КГЭУ,1

23.  Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент.- К.: Итем ЛТД, 1995;

24.  Гаврилюк О. Проритетн галуз та види виробництва для ноземного нвестування в Укра

25.  Гордань В.

.

нвестицйн ресурси та вдтворення в кра

26.  Губський Б. В. Проблеми мжнародного нвестування в кра

27.  Губський Б.В.

нвестицйн процеси в глобальному середовищ.- К.: Наукова думка,1998

28.  Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х., Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с анг. - М.: Дело Лтд., 1994

29.  Демиденко Л.М. Окрем питання податкового стимулювання в кра

30.  Довгань Л.П. Податки в нвестицйнй дяльност акцонерних товариств// Фнанси Укра

31.  Дьяконова .

. Теоретичн та економчн основи нвестицйно

32.  Збаразька Л.О. досконалення економчного стимулювання механзму активзацÿ нвестицйних процесв // Фнанси кра

33.  Инвестиции в Украине (МВФ)/ Под ред С.И.Вакарина. - К.: Конкорд, 1996

34.  Иностранные ивестиции в стратегиях структурных реформ и экономического роста.//Посредник. Ц 1997. Ц29 мая, с.3;

35.  Киреев А.А. Международня экономика. В 2-х ч.- М.: Международные отношения, 1997

36.  Колосов О.

ноземн нвестицÿ в економку кра

37.  Кузьмин В. Денежно-кредитное регулирование инвестиционной сферы//Бизнес-информ.- 1.- №1-2, с.65-67;

38.  Лазебник Л.Л.

нвестицйний клмат та економчна мотиваця ноземного нвестування в Укра

39.  Ли Се н - Международный бизнес: стратегия и правление: М.: перевод с анг. Наука,1996

40.  ЛукСяненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. - Основи мжнародного нвестування : К. - КНЕУ 1

41.  Максименко к. Зарубжний досвд стимулювання надходження ноземних нвестицй до кра

42.  Маслюк В. Проблемы инвестиционной политики в Украине.// Бизнесинформ. - 1998, с.3-7;.

43.  Мадиарова Д.М. Стратегия формирования внешеэкономической деятельности. -Алматы: Экономика, 1.

44.  Мельник О.О.

нвестицйний клмат в кра

45.  Михеев Ю. Стратегическое правление инвестированием// Банковские технологии №4, 1998

46.  Недашквський М. Сутнсть та основн поняття нвестицйного процесу// Банквська справа.- 1998.- №6, с.55-58;

47.  Омельянович Л.А., Флпенко Т.В., Гладкова О.В. Сучасн проблеми перспективи нвестицйно

48.  Пахомов Ю.М. Нацональн економки в глобальному середовищ.- К., 1997;

49.  Пересада А.А.

нвестицйний процес в кра

50.  Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности.- К.: Либра, 1996;

51.  Поновкн В.А. Регонально-цлсний пдхд в економц.- К.: Наукова думка, 1993;

52.  Розенберг Д.М. Инвестиции: Терминологический словарь/ пер. с англ.- М.: Инфра-М, 1997;

53.  ринсон Я. Перспективы инвестиционной активности//Экономист.-1997.-№2, с.24-27;

54.  Циганов С.А.

нвестицйний процес комерцйн банки // Фнанси кра

55.  Чепнога В.Г. Приватизаця як фактор нвестицйно

Чумакова И. Финансовое планирование инвестиций в словиях бюджетного дефицита.//Бизнесинформ. - 1998. - №16, с.8-13.Конституця кра

56.  Про режим ноземного нвестування: Закон кра

57.  Про власнсть: Закон кра

Додаток 1

International investment processes make a main part of economic stabilization in world economy. Therefore knowledge of basic postulates of the theory international investment processes is necessary for each expert in economy. The problems of international investment activity in particular are staticized today in conditions of globalization of economic arrive. Just development and system transformation of modern investment processes form global competitive environment. Therefore it is extremely important to investigate conditions of formation, moving and use of global investment resources.

It is possible to divide foreign literature, in which the investment processes are considered, on some groups.

So, some sources are devoted to problems of globalization of economic processes and in this context consider problems of implementation of the direct foreign investments, making an emphasis on empirical research of these processes. As an outcome, because of revealed tendencies and examples of development of separate countries the recommendations, script on implementation of the direct investments in the different forms are given, the modes of an investment in different countries are considered, are formed ratings of countries on a criterion of favourability of an investment climate, attractiveness of branches of economy.

The large attention is given to a role of TNC - as widespread form of implementation of the direct investments in large scales.

Modern diversificate international investment activity is the powerful factor of economic arrives. The special place of the international investments in a world economic system is based on many factors, most significant from which is:

                       Mobility of all factors and, first of all, capital;

                       The large-scale and dynamic development of internationalization processes, which fundamentals is made by heavily investment activity;

                       Dominance in an international division of labor of industrial and scientific and technical cooperation, which efficiency depends on;

                       TNC;

                       The formation and development of international integration group, within the framework of which free motion of the goods, services, labor provides also free motion of the capitals.

Depending on a degree of maturity of national economy, level it integration in global economy the motivation and policy concerning the investments abroad and of foreign investments is formed.

All growing internationalization of global development by a radical image changes volumes both character of motion of the factors and outcomes of production, makes global a core of economic activity. Just investment globalization influences on steps of all countries and regions of the world, forms qualitatively new environment of economic development.

The authors carry out the analysis on substantial literary and facts, with allowance for of positive and negative influences of globalization on economic of realities of operation national economies of developed countries, developing countries, and countries, which are in a condition of market transformation.

To such sources it is possible to relate:

International business: external environment and business operation Daniels John D., Radeba Lee H.

The Lexus and the Olive Tree : Understanding Globalization
by Thomas L. Friedman

A Future Perfect : The Challenge and Hidden Promise of Globalization
by John Micklethwait, Adrian Wooldridge

The next group of sources is devoted to theoretical aspects of investment. But the investments on a criterion of the control of the investor behind object of an investment are divided on direct and portfolio, in these works both kinds of the investments are considered, the in-depth characteristic of the forms, methods of their implementation and regulation is given. Some theoretical problems have debatable character. In particular it concerns priorities of development of economy and paths of activation of investment process.

Knowledge of basic postulates of the theory international investment processes is necessary for each expert in economy. In this connection the given books were developed for the readers, which have theoretical knowledge of economy. The specificity of the books is the specific form of a presenting the material - as the schemes, tables, and schedules with the comments.

The books grant definition of basic concepts, gives their classification, structure. In the books, forms, kinds, tendencies of development of international investment processes, motivation of the direct partners, elements of an investment climate and demotivators of investment activity in international economy are considered as all composites international investments.

The books are convenient for learning the theory of the international investments

To this group belong:

Dictionary of Finance and Investment Terms (Barron's Financial Guides)
by John Downes (Preface), et al

Home Buying for Dummies (For Dummies) by Eric Tyson, Ray Brown

The Master Swing Trader: Tools and Techniques to Profit from Outstanding Short-Term Trading Opportunities by Alan S. Farley

Stock Options: Getting Your Share of the Action: Negotiating Shares and Terms in Incentive and Nonqualified Plans by Tom Taulli, Bruce Brumberg

The Warren Buffett Way : Investment Strategies of the World's Greatest Investor
by Robert G., Jr Hagstrom, Peter S. Lynch (Preface)

Wall Street Words : An Essential A to Z Guide for Today's Investor by David Logan Scott

Stocks for the Long Run by Jeremy J. Siegel, Peter L. Bernstein

The following group is issuings devoted to practical implementation of the investments. In such works are investigated as theoretical problems of engaging of the capital for an investment and practical gears of development of production of the enterprises and companies by an investment.

From the practical party there is generalized global and domestic experience of investment policy of firms and companies rather:

- Reforming the relations of the property and creation of economic companies;

- Partnership relations with banks and financial-credit institutions;

- Extension conventional and introduction of new financial tools of an investment of production;

                       аPortfolio of an investment and management of investment portfolios, behavior of the investor in the share market;

                       The strategies of implementation of the investments;

                       Pro and contra of the different forms of the investments;

                       Methods of an evaluation of investment climate;

                       Development of the strategy of implementation of the investments.

The substantiation of expediency investment, definition financial, budget and economic efficiency of investment costs calculation of life cycle of the investments and budgeting of the capital. These techniques should be applied to alternative calculations at a decision making and can be useful at the substantiation business - plan of the investment projects.

The large attention is allocated to a stage of capitalization of the investments, that is features of pricing and designing in an investment sphere, conclusion of the agreements between the participants of investment process, processing of the estimates of financing of the projects, acceptance of objects in operation and calculations for executed activities.

The exit of firms on the external markets is connected to preliminary formation of a lot of systems of acceptance of the administrative solutions. External environment is specific environment, which actuates a lot of the factors, on which the firm has minor influence. For this reason their detail study, constant monitoring and development of specific operations on existence in a certain economic climate is necessary. The given works are the theoretical allowance for study of economic environment and development of the detailed strategies of an exit on the external markets.

The investment process is not finished by introduction of object in an operation, and proceeds while in service through an investment, renovation and technical requirement, developments of production and gain of new seller's markets.

In the books the most significant characteristics of processes of an investment in a national economic system are illuminated, the research of paths and forms of investment interaction at international and global levels is carried out. As interconnected also are structural nationalities, international and global financial and investment markets are considered.

Scientific and practical interest has generalization rather: an investment climate, systems of an evaluation and monitoring; exchange share both structures, operations; macro and micromodels of optimization of investment processes.

Rich Dad's Guide to Investing : What the Rich Invest in That the Poor and the Middle Class Do Not by Robert T. Kiyosaki, Sharon L. Lechter
See picture Make Your Own Living Trust (Make Your Own Living Trust, 4th Ed)
by Denis Clifford, Mary Randolph

Rites of Passage at $100, to $1 Million+: Your Insider's Lifetime Guide to Executive Job-Changing and Faster Career Progress in the 21st Century
by John Lucht

How to Make Money in Stocks : A Winning System in Good Times or Bad
by William J. O'Neil (Preface)

Winning the Loser's Game: Timeless Strategies for Successful Investing
by Charles D. Ellis

Smart Couples Finish Rich : 9 Steps to Creating a Rich Future for You and Your Partner by David Bach

The Millionaire Next Door : The Surprising Secrets of America's Wealthy
by Thomas J. Phd Stanley, William D., Phd Danko

Buy and Hold : 7 Steps to a Real Estate Fortune by David Schumacher

The Intelligent Investor : A Book of Practical Counsel by Benjamin Graham, Warren E. Buffett (Preface)

The Unofficial Guide to Real Estate Investing by Spencer Strauss, Martin J. Stone

Concerning Ukraine, in the foreign literature there are articles devoted to the review and the analysis of the macroeconomic tendencies, structure of the investments, investment climate of country, legal and institutional framework for foreign investment in Ukraine. Such publications serve an information source for the investors wishing to invest in economy of Ukraine. And the articles of the independent experts or international organizations present a broad spectrum of economic parameters of development of a national economy, describe legislative base regulating investment processes, grant the recommendations concerning improving an investment climate.

Тhe particular recommendations of rather selective regulation of the foreign investments, optimization of their volumes and structure, localization of a favorable investment climate is given. It is proved, that only through an effective utilization of own and international investment resources it is possible to create conditions for withdrawal from crisis and to put in pawn fundamentals for reaching international competitiveness of economy of Ukraine. An example can be the publication OECD that is accessible to each by means of arrangement it on the site of organization in Internet. Precisely also, it is possible to meet articles of similar character concerning other countries.

In majority of countries with transforming economies the effectively used foreign investments become the key factor of development of these countries, and of the investment abroad assists their organic integration in global economy. It is clear, that the international investment takes an outstanding place and in a structure of priorities of economy of Ukraine.

The domestic science officers try to justify national investment priorities, to find the operational gears of engaging and effective utilization of the foreign of investments. However scales and level of scientific processing of investment problems of economic development of Ukraine remain insufficient. In practice it has resulted in absence of significant methodological influence on an investment situation.

As a whole analysis of development of researches of modern investment processes testifies to necessity and capability of certain transformation of elements of their theoretical base concerning procedures of practice on the basis of a system approach and modeling.

Додаток 2

The summary

On degree work on the subject of л Motives and strategies of direct investments in competitive environment

The given theme is extremely actual, that is stipulated by recess of processes internationalizing of economies in different regions of the world, fast development of modern international business, increase of a role of the markets of the capitals in a world turn-over of resources.

At research of a theme of the given activity the author had by the purpose not only to show process of development of the international investment markets, but also to illuminate modern problems, paths of their solution and further perspectives of development of the investment markets at an international and global level.

In research the following problems are decided: the theoretical premises of motivation of processes of a direct investment, theoretical models of the strategies of a direct investment, stages of implementation of the direct investments are shown; their essence and value at the present stage is uncovered; the main models of assistance to engaging of the direct investments are adduced; the practical aspects of operation of the subjects of processes of a direct investment are shown; the main world parameters of development of the market of the direct investments and perspectives of development of such markets in global conditions of economy are adduced.

The conclusions and proposals of the author base on outcomes of the analysis of historical premises and modern lines of operation of the international investment markets.

The first section of degree work is devoted to definition of the theoretical bases of operation of the subjects of a direct investment. The concepts of competitive environment, motives and strategies are adduced, their contents, main conditions of their application are uncovered. The advantages of the direct investments are determined, their systematization is shown, and their value in modern international business is underlined. The application of the forms of assistance to engaging of the direct investments in a national economy is justified.

In the second section the modern lines and problems in implementation of the direct investments are analyzed. Under influence of historical premises and changes of international economy the rather reasonable models of acceptance of the investment solutions at the present stage were generated. To milestones concern: definition of the purpose and problems of an investment, realization of marketing researches and drawing up business - plan, study of an investment climate, development of the strategies of the foreign investments, realization (control, further operations).

The direct investment implements in the forms of joint venture or enterprise with100 % the foreign investments. In work there is shown classification of the forms of an investment and their main characteristics.

According to the requirements of modern international economy there are new financial and technical tools, which assist protection of the investors against risk. Diverse there is tools of the analysis and marketing researches tools of the strategies. It conducts to stabilization in the investment market, as the capability of origin of unforeseen business-processes is eliminated.

The third section of research is devoted to determination of basic modern lines of the international markets of the direct investments. Per the last years the market of the direct foreign investments feels constant increase. The change of a structure of flows is observed only

The outcomes of research can be used by a broad auditories of the experts from international economy, financial management, and foreign trade activities.

---

[1] Портной А.М. Тенденции развития мирового рынка капиталов// США - экономика, политика, инвестиции.- 1997.- №2, с.6-7.