Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

М�жсортов� в�дм�нност� у рослин со� за проявом господарсько-ц�нних ознак в умовах досл�дного поля ВДАУ

Зм�ст

Анотац�я                                                                                                            5

Вступ                                                                                                                 8

Розд�л 1. Огляд науково� л�тератури                                                                10

1.1. Походження культури со�, обсяги та перспективи �� виробництва                   10

1.2. Особливост� в�тчизняно� селекц�� со�                                                                 16

1.3.Технолог�я вирощування со�                                                                      24

1.3.1. Попередники                                                                                           24

1.3.2. Система оброб�тку �рунту                                                                       25

1.3.3. Удобрення                                                                                                        27

1.3.4. С�вба                                                                                                        31

1.3.5. Догляд за пос�вами                                                                                 34

1.3.6. Збирання та п�слязбиральна доробка                                                     39

Розд�л 2. Умови та методика проведення досл�джень                                              41

2.1. Характеристика об’�кту досл�джень                                                         41

2.2. Грунтово-кл�матичн� умови                                                                       41

2.3. Анал�з погодних умов в роки проведення досл�джень                             44

2.4. Схема та методика проведення досл�джень                                                       48

2.5. Агротехн�ка вирощування культури в досл�д�                                           51

Розд�л 3. Результати досл�джень                                                                      52

3.1. Вивчення колекц�йних сорт�в со� за тривал�стю                                      

вегетац�йного пер�оду                                                                                52

3.2.Вар�ювання та кореляц�йна залежн�сть  м�ж

господарсько-ц�нними ознаками рослин у сорт�в со�                                54

 3.3. В�дм�нност� у колекц�йних � виробничих сорт�в со� за середньою

 виражен�стю господарсько-ц�нних ознак                                                60

3.4. В�дм�нност� виробничих сорт�в со� за м�нлив�стю ознак                          68

3.5. Пор�вняльна оц�нка зерново� продуктивност� виробничих сорт�в со�         72

Розд�л 4. Економ�чна ефективн�сть результат�в досл�джень                                     81    

Висновки                                                                                                          86

Пропозиц�� виробництву                                                                                  88

Список використано� л�тератури                                                                     89

Додатки                                                                                                             94

5

Анотац�я

Обсяг маг�стерсько� роботи склада� 88 стор�нок. Вона м�стить 14 таблиць,  66 л�тературних джерела, 5 додатк�в.

Тема маг�стерсько� роботи: «М�жсортов� в�дм�нност� у рослин со� за проявом господарсько-ц�нних ознак в умовах досл�дного поля ВДАУ».

Предмети досл�дження: колекц�йн� � виробнич� сорти со�, ц�нн� господарськ� ознаки.

Мета роботи вивчити м�жсортов� в�дм�нност� рослин со� за проявом господарсько-ц�нних ознак та рекомендувати кращ� сорти, як до запровадження у виробництво, так � у якост� донор�в ц�нних ознак для подальшо� селекц�йно� роботи.

Задач� досл�джень:

-                     провести оц�нку тривалост� вегетац�йного пер�оду  колекц�йних � виробничих сорт�в со�;

-                     визначити розмах вар�ювання ц�нних господарських ознак  сорт�в со�;

-                     встановити кореляц�йн� зв’язки м�ж господарсько-ц�нними ознаками сорт�в со�;

-                     встановити м�жсортов� в�дм�нност� прояву ознак у сорт�в со�;

-                     вид�лити колекц�йн� сорти – донори ц�нних ознак для посл�дуючого використання в селекц�йн� практиц�;

-                     рекомендувати виробництву високоурожайн�, пристосован� до несприятливих умов вирощування виробнич� сорти со�.

 Методи досл�дження: в�зуальний – проведення фенолог�чних спостережень; вим�рювальний - для встановлення морфолог�чних характеристик рослини; розрахунковий – для визначення вар�ац�й � кореляц�йного та дисперс�йного анал�зу; розрахунково-пор�вняльний – визначення економ�чно� ефективност� вирощування сорт�в.

6

В ход� досл�джень встановлено, що вар�ювання прояву одних � тих же ознак у межах вс��� сукупност� проанал�зованого селекц�йного матер�алу вказу� на наявн�сть м�жсортових в�дм�нностей за р�внем прояву ознак.

Анал�з кореляц�йних зв’язк�в одних � тих же ознак у р�зних сорт�в со� показав, що незважаючи на сортову в�дм�нн�сть, кореляц�йн� плеяди за певними ознаками мали одну направлен�сть та незначну зм�ну вираження зв’язк�в. Зокрема, висок� кореляц�йн� зв’язки у вс�х сорт�в спостер�галися м�ж зерновою продуктивн�стю та масою надземно� частини рослини (r=0,79-0,97), к�льк�стю боб�в на рослин� (r= 0,67-0,98) та к�льк�стю нас�нин на рослин� (r=0,89-0,98). Що в даному випадку п�дкреслю� вагом�сть та генетичну природу даних зв’язк�в. Дещо нижча залежн�сть в даних сорт�в встановлена для к�лькост� продуктивних вузл�в �з зерновою продуктивн�стю (r=0,34-0,87). Б�льш р�знонаправленими та неоднаковими за величиною виявилися  зв’язки  к�лькост� г�лок на рослин� �з зерновою продуктивн�стю (r=- 0,05-0,95).

На основ� �стотних в�дм�нностей р�зниц� середн�х арифметичних по колекц�йних сортах за комплексом ознак вид�лено кращ� зразки пор�вняно �з стандартами. За висотою прикр�плення нижн�х боб�в у ранньостигл�й груп� кращим був Гама 85 – 9,6 см, в середньоранн�й груп� сорт �СЗ-7 – 18,6 см,  в середньостигл�й Комет – 20,3 см. За к�льк�стю боб�в на рослин� вид�лився в ранньостигл�й груп�  сорт Со�р – 23,76 шт., а в середньостигл�й сорт Фора – 31,4 шт., як � за масою 1 зерен 223,9 г.

 За висотою прикр�плення нижн�х боб�в у ранньостигл�й груп� виробничих сорт�в кращими були сорти Фея – 13,4 � Б�лосн�жка - 14,3 см, у середньоранн�й груп� Под�льська 416 – 17,2 см, в середньостигл�й Подолянка – 20,4 см. За к�льк�стю боб�в на рослин� у ранньостигл�й груп� кращими були сорти Устя � Степовичка, в�дпов�дно 23,8 та 22,9 шт.,  в середньоранн�й сорти Под�льська 416 – 25,1 шт., Горлиця – 27,3 шт. та Стратег�я – 26,5, в  середньостигл�й вид�лилися сорти Под�льська 1 – 29,8 шт., Подолянка – 30,6 шт. � В�нничанка - 34,4 шт. За  середньою масою зерна �з рослини кращими були сорти: Под�льська 416 - 6,9 г, Горлиця - 7,5, Стратег�я – 7,1 та Особлива – 6,9 г. У середньостигл�й груп� Под�льська 1, Подолянка та В�нничанка, середня маса зерна �з рослини в них була на р�вн� в�д 7,1-8,5 г, а маса 1 зерен в�д 179,4 до 216,5 г.

7

Проведений анал�з м�нливост� прояву ознак за пер�од досл�джень з врахуванням коеф�ц��нт�в повторюваност� та коеф�ц��нт�в вар�ац�� вказу� на те, що у таких сорт�в со�, як  Горлиця, Стратег�я, Под�льська 416, Особлива,  Подолянка, В�нничанка � Под�льська 1 прояв ознак в менш�й м�р� п�ддатливий впливу погодних умов за роки досл�джень. Тобто це � сорти адаптован� до аб�отичних � б�отичних умов вирощування на конкретних територ�ях, вони мають високу ст�йк�сть до несприятливих фактор�в.

 Сорти со�, що створен� методами адаптивно� селекц�� Горлиця, Стратег�я, Под�льська 416, Особлива, Подолянка, Под�льська 416, В�нничанка �стотно перевищували за р�внем урожайност� виробнич� сорти-стандарти Ки�вську 27 та Черн�вецьку 8 незважаючи на менш тривалий �х вегетац�йний пер�од.  

8

Вступ

 

Реал�зац�я селекц�йних програм, спрямованих на створення сорт�в с�льськогосподарських культур з високим та сталим р�внем зерново� продуктивност�, потребу� вивчення генотипних в�дм�нностей та добору на ц�й основ� вих�дного матер�алу за пластичн�стю та стаб�льн�стю (гомеостатичн�стю) прояву господарсько-ц�нних ознак рослини. Проблема отримання сталих врожа�в гостро сто�ть � для тако� культури, як соя. В�домо, що зм�на умов вирощування рослин со� може сутт�во позначитися не т�льки на форм� прояву конкретно� к�льк�сно� морфолог�чно� ознаки, але й на характер� зв'язку �� з �ншими ознаками, що може спричиняти сутт�в� в�дм�нност� м�ж сортами за к�нцевою урожайн�стю зерна.  Одним �з шлях�в розв‘язання проблеми розширення пос�вних площ со� � створення � розповсюдження сорт�в, адаптованих до конкретних грунтово-кл�матичних умов вирощування (Шереп�тко В.В., Соз�нов О.О., 2001; Патика В.П., Шереп�тко В.В., Заболотний Г.М. та �н., 2004).   

Соя належить до найважлив�ших культур св�тового землеробства. У рослин со� завдяки по�днанню двох процес�в: фотосинтезу � б�олог�чно� ф�ксац�� азоту, �нтенсивно синтезуються майже вс� найц�нн�ш� орган�чн� речовини, що � в рослинному св�т�. В нас�нн� со� м�ститься 38-42% б�лка, 18-32% жиру, 25-30% - вуглевод�в, ферменти, в�там�ни, м�неральн� речовини. Завдяки багатому й р�зноман�тному х�м�чному складу обсяги виробництва со� в св�т� стр�мко зростають. Адже вона використову�ться як ун�версальна продовольча, кормова � ол�йна культура.

Будучи активним ф�ксатором б�олог�чного азоту атмосфери, соя збагачу� грунт еколог�чно чистим азотом, залишаючи з пожнивними рештками до 50-90 кг/га. Коренева система, що глибоко проника� в грунт, збагачу� орний шар елементами живлення, п�двищу� б�олог�чну активн�сть �рунт�в, пол�пшу� водно-ф�зичн� властивост� та зб�льшу� врожайн�сть наступних пос�в�в с�возм�ни. Це – добрий попередник б�льшост� с�льськогосподарських культур. Тому доц�льн�сть зб�льшення обсяг�в виробництва со� не виклика� сумн�в�в (Мартинюк О.М., 2007).

9

За площею пос�ву соя займа� перше м�сце серед зернобобових культур. За останн� десять рок�в у св�т� вони зросли з 61,1 млн. га до 93 млн. га. Середня врожайн�сть становить 2,38 т/га, тод� як в Укра�н� – 1,23 т з гектара (Шевчук О., 2008).

П�двищення урожайност� со� та вих�д �� на св�товий р�вень можливий за рахунок: створення адаптованих до р�зних зон вирощування сорт�в со� й опанування с�льгоспвиробниками найсучасн�ших технолог�й �� виробництва (Коротич П.,  2006).

Перед укра�нськими селекц�онерами сьогодн� головним залиша�ться завдання п�двищення урожайност�. Поряд �з п�двищенням урожайност�, актуальне значення ма� ведення селекц�� со� на ст�йк�сть проти хвороб, зб�льшення вм�сту в зерн� проте�ну, скоростигл�сть, ст�йк�сть до розтр�скування боб�в, висота прикр�плення нижн�х боб�в. Правильний виб�р сорту – одна з вир�шальних умов одержання максимального врожаю. У кожному господарств� потр�бно вирощувати два-три сорти, що р�зняться тривал�стю вегетац�йного пер�од, ст�йк�стю проти хвороб, шк�дник�в � несприятливих фактор�в середовища (знижен� температури, посухи тощо).

Одним �з найдоступн�ших с�льгоспвиробникам прийом�в зниження негативного впливу чинник�в зовн�шнього середовища, що л�м�тують р�вень врожайност� со�, � п�дб�р сорт�в, пластичн�сть яких найб�льшою м�рою в�дпов�да� конкретн�й зон� вирощування (Тур�н Е., С�чкар В.,  2007).  

Мета роботи вивчити м�жсортов� в�дм�нност� рослин со� за проявом господарсько-ц�нних ознак та рекомендувати кращ� сорти, як до запровадження у виробництво, так � у якост� донор�в ц�нних ознак для подальшо� селекц�йно� роботи.

10

Розд�л 1. Огляд науково� л�тератури

1.1. Походження культури со�, обсяги та перспективи �� виробництва

В Укра�н� проблема со�, швидше за все, зумовлена тим, що с�льгоспвиробники мало враховують �� природн� особливост�. Ця культура походить �з П�вденно-Сх�дно� Аз��, де природн� умови характеризуються високими параметрами температури й вологост� пов�тря. До реч�, основн� пос�ви со� в США зосереджено в дельтах р�чок М�сс�с�п� та Огайо, де ця культура займа� 38-47% у структур� фермерських пос�в�в. Рег�они пос�в�в со� у Бразил�� й Аргентин�, як � в США, теж не обд�лен� сонячними днями й високою в�дносною волог�стю пов�тря в пер�од цв�т�ння ц��� культури, що, мабуть, � � вир�шальним п�д час формування �� врожаю. Крим чи Херсонська область Укра�ни також мають удосталь сонячних дн�в, але в�дносна волог�сть пов�тря тут часто пада� до 30%. Тому ц�лком можна погодитися з тими, хто, вважа�, що г�дротерм�чний коеф�ц��нт � основним стримуючим чинником зростання врожайност� со� в Укра�н�  (Гно�вий �., 2006).

Батьк�вщиною со� � П�вн�чний Китай. Саме там �� почали вирощувати у �� стор�чч� до н.е. Протягом багатьох стол�ть соя була основною, а �нод� й �диною �жею китайських селян.

�з П�вн�чного Китаю соя почала поширюватися по Аз�атському континент�. У � ст. до н.е. �� вирощували у Центральному Кита�, на Ф�л�пп�нах, у Коре�, Б�рм�, Непал� й �нших кра�нах.

Соя дотепер залиша�ться одним �з головних компонент�в �ж� в багатьох аз�атських кра�нах.

Загальноприйнятою вважа�ться думка, що першим, хто познайомив квропу �з со�ю, був н�мецький ботан�к Е. Демпфер, який прожив у Япон�� два роки наприк�нц� 17 стол�ття.

11

Привезена до квропи в 1737 роц� соя довгий час вирощувалася для демонстрац�� � вивчення в садах Голланд��, Франц�� й Англ��.

Першим прихильником со� в Рос�� став агроном з Херсонсько� губерн�� �.Г. Подоба. Куплене на В�денськ�й виставц� (1873) нас�ння со� в�н вис�яв на досл�дних д�лянках � вони дали гарний урожай. У 1881 роц� в�н опубл�кував результати досл�д�в, у яких зробив висновок про важлив�сть ц��� культури для Рос��.

       Початком масового впровадження со� в СРСР варто вважати 1926-1927 роки. п� стали вирощували на Далекому Сход�. У Благов�щенську був створений Всесоюзний �нститут со�, що за роки свого �снування створив чимало знаменитих сорт�в.

      Як � в квроп�, в Америц� сою довгий час вирощували в ботан�чних садах � на приватних городах. Наприк�нц� 19 стол�ття �� стали вирощувати у великих масштабах на корм худоб�. А в перш�й третин� 20 ст. соя зробила в Штатах справжню с�льськогосподарську  революц�ю.

  �з со� стали видобувати ол�ю, що спочатку не користувалася популярн�стю через специф�чний бобовий запах. Але з удосконаленням технолог�� виготовлення � вилучення к�лькох небажаних компонент�в со�ва ол�я пос�ла г�дне м�сце в харчов�й промисловост� Штат�в. Сьогодн� б�льш н�ж 400 тисяч американських фермер�в вирощують сою. У ц�й кра�н� со�ю зайнято 40% св�тових виробничих площ.

Поряд �з США, л�дерами у виробництв� со� �: Бразил�я - 17-19,  Китай - 12-13,  �нд�я - 8-9%. У квроп� зосереджено близько 2% в�д площ со� у св�т�. За споживанням со� л�дирують кра�ни Аз��. В �ндонез�� на душу населення припада� б�льше 10 кг со� на р�к, у Коре� трохи менше, у Япон�� – понад 7 кг. (Бабич А.О., 1993;  Вишнякова Л.М., 2004).

У со� висок� темпи й обсяги св�тового виробництва тому, що вона ма� зростаючий попит на ринку й допомага� розв’язати так� наступн� завдання,  як зб�льшення виробництва рослинного б�лка та ол��; поповнення запас�в �рунтового азоту; зм�цнення економ�ки.

12

За площами пос�ву якраз ця культура займа� перше м�сце, як серед однор�чних зернових бобових, так � серед б�лково-ол�йних культур. За останн� 70 рок�в ареал вирощування со� вийшов далеко за меж� старих район�в со�с�яння в П�вденно-Сх�дн�й Аз�� (зокрема, в Кита�) на Зах�д, в кра�ни П�вн�чно� Америки, П�вденно� Америки, квропи. Нин� со�в� боби вирощують 84 кра�ни, а обсяг св�тового виробництва перевищив 200 млн.т на р�к. У перспектив� масштаби св�тового виробництва й напряму використання ц��� культури розширюватимуться. За прогнозами, протягом наступних 10 рок�в виробництво со� зросте на 70-80 млн. т. Таких перспектив нарощування, мабуть, не ма� жодна культура.

За даними Св�тово� продовольчо� орган�зац�� (ФАО) при ООН, основну к�льк�сть зерна со� виробляють: у США – 54,8; Бразил�� – 19,2; Кита� – 9,7; Аргентин� – 11,1; �нд�� – 3; �тал�� – 1,4 млн. тонн. Кра�ни СНД виробляють 1,0-1,3 млн. тонн. За останн� роки площа пос�ву со� в Укра�н� становить 0,5-0,6 млн. га. Низька також � врожайн�сть ц��� ц�нно� культури (Мельник А., Вовк В., 2008).

 Шрот – основний продукт переробки со�. Але з ц��� культури виробляють � ол�ю: св�тове виробництво со�во� ол�� становить 34 млн. т. основними виробниками со�во� ол�� �: США – 9,1 млн. т, Китай – 6,2, Бразил�я – 5,7, Аргентина – 5,3, кра�ни кС – 25 – 2,55 млн. т (�нш� кра�ни виробляють близько 1 млн. т).

Соя також в�д�гра� досить важливу роль у поповненн� ресурс�в �рунтового азоту. За рахунок б�олог�чно� ф�ксац�� азоту бульбочковими бактер�ями, що утворюються на коренях, вона ф�ксу� за високого врожаю 150-180 кг/га азоту, чим забезпечу� свою потребу на 60-80%, залиша� значну к�льк�сть його в �рунт�, тому � одним �з кращих попередник�в у с�возм�н�.

В Укра�н� � можлив�сть щор�чно виробляти 2,5-3 млн. т со�вих боб�в для задоволення власних потреб та формування експортних ресурс�в. Маючи чимал� земельн� та людськ� ресурси � великий рег�он, сприятливий для вирощування со� (со�вий пояс), наша держава може бути найпотужн�шим виробником ц��� культури в квроп� (Бабич А., Бабич-Побережна А.,  2006).

13

В Укра�н� � необх�дн� грунтово-кл�матичн� умови для вирощування в�тчизняних високопродуктивних сорт�в со� з потенц�алом урожайност� 3,5-4,5 т/га, як� не поступаються заруб�жним сортам. Розрахунки � передовий досв�д св�дчать, що вирощувати сою в господарствах доц�льно на площ� не менше 150-200 га. Це да� можлив�сть впровадити �нтенсивну технолог�ю, ефективно застосовувати сучасн� комплекси машин (коеф�ц��нт використання – б�льше 0,7), а отже, одержувати висок� врожа� (Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В.,  2004).

Сою можна усп�шно вирощувати в зон� Л�состепу; п�вн�чного, центрального � п�вденно-зах�дного Степу; в л�состепових районах; на Пол�сс� та зрошуваних землях п�вденного Степу. В цьому рег�он� можна вже найближчими роками розширити пос�ви культури до 1 млн. га.

Сою називають культурою 21 ст. за останн� десятир�ччя ця культура ма� найвищ� темпи приросту виробництва. Так за даними Продовольчо� та с�льськогосподарсько� орган�зац�� ООН (Табл.1).

Таблиця 1

Динам�ка зростання народонаселення та виробництва со� в св�т�

Р�к	Народонаселення, млн. чол..	Виробництво со�, млн. т
1961	3082	26,9
1970	3708	44
1975	4086	55
1980	4453	81
1985	4853	103
1990	5283	108
1995	5694	127
2	6082	161
2005	6451	209
Зб�льшення, раз�в	2,1	7,8
2015 – прогноз	7203	282

14

Виробництво продовольчих б�лкових � ол�йних ресурс�в може зростати значно вищими темпами, н�ж прир�ст народонаселення (за 1961-2005 рр. народонаселення на наш�й планет� зб�льшилося в 2,1 рази).

Укра�нськ� с�льгоспвиробники зб�льшили обсяги вирощування со�, � водночас стала зростати вага нашо� со�во� галуз� у в�тчизняному АПК.  Виробники й переробними ц��� культури дедал� б�льше поглядають на зовн�шн�й ринок, вивчають головних його «гравц�в» та основн� св�тов�

тенденц�� (Коротич Ю.,  2006).

За словами президента Укра�нсько� асоц�ац�� виробник�в та переробник�в со� В�ктора Темченка, питання п�двищення врожайност� со� буде вир�шено шляхом упровадження науково-техн�чно� системи нас�нництва, яка дасть можлив�сть повн�стю забезпечити с�льгоспвиробник�в нас�нням районованих високопродуктивних сорт�в со�вих боб�в в�тчизняно� селекц��. Зг�дно �з со�вою програмою «Соя Укра�ни «2005-2010», затвердженою сп�льним наказом М�нагропол�тики та Укра�нсько� академ�� аграрних наук № 318/75 в�д 2 вересня 2004 року «Про орган�зац�йну роботу по забезпеченню зб�льшення пос�ву площ со� в Укра�н�», передбачено в 2010 роц� пос�ви со� довести до 1-1,2 млн. га, а виробництво со�вих боб�в до 1,5-2 млн. т.» (Темченко В.,  2005).

Укра�на 2006 року зайняла перше м�сце в квроп� за обсягами виробництва со�, тепер входить до дев’ятки найб�льших кра�н – виробник�в ц��� культури в св�т�; ма� велику перспективу розширення �� пос�в�в. Сталося це завдяки створенню � впровадженню у виробництво сорт�в со� нового покол�ння, розробц� та запровадженню сортово� технолог�� �� вирощування, попиту на не� на ринку. Сьогодн� культуру со� адаптовано до грунтово-кл�матичних умов пом�рного кл�мату. Лише п�сля скрупульозного вивчення наукових основ селекц��, було створено в�тчизняний ц�нний вих�дний селекц�йний матер�ал, сформувалися велик� науков� центри селекц�� со�, склалися сприятлив� економ�чн� умови для прориву у со�вому виробництв� (Бабич А., 2007).

15

Ориг�наторами сорт�в со� �: Селекц�йно-генетичний �нститут (СГ�), �нститут землеробства (�З), �нститут землеробства п�вденного рег�ону (�ЗПР), �нститут ф�з�олог�� рослин � генетики (�ФР�Г), Луганський �нститут агропромислового виробництва (Луганський �АПВ), �нститут ол�йних культур (�ОК), Буковинський �нститут агропромислового виробництва (Буковинський �АПВ), К�ровоградська державна с�льськогосподарська досл�дна станця (К�ровоградська ДСГДС) (С�чкар В., Шевченко В., Жаркова О.,  2005).

За 1961-2006 рр. виробництво со� зросло з 1 до 876 тис. т, або у 876 раз�в. Т�льки за 2001-2006 рр. площа со� в кра�н� зросла �з 73 тис. га до 748, або в 10 раз�в, виробництво �� нас�ння – �з 73,0 тис. т до 876 або в 11,9 рази, урожайн�сть – �з 10,1 до 11,7 ц/га, або на 15,8%.

Укра�на вперше вийшла на св�товий р�вень нарощування б�лково-ол�йних ресурс�в за рахунок со�. Цю тенденц�ю дуже важливо закр�пити, використати позитивний досв�д, виправити недол�ки в �� виробництв�. Водночас уже лунають голоси про скорочення площ со� в окремих господарствах та зам�ну �� р�паком. Це буде великою помилкою. Не можна залишити стратег�чного шляху виробництва со�. У св�т� в 2006/2007 МР вироблено со� 228 млн. т, р�паку – 46, тобто со� виробляють у п’ять раз�в б�льше, н�ж р�паку. До того ж, виробництво со� у найближч� десять рок�в прогнозують зб�льшити на 70 млн. т, виробництво р�паку за останн� три роки стаб�л�зувалося. Тож � в нас доц�льно й над�л� нарощувати виробництво со�. Вона стаб�льно користу�ться попитом на ринку, рентабельна, конкурентноспроможна, прибуткова.

В наш�й кра�н� сформувався найб�льший в квроп� центр со�с�яння, виведено сорти со�, адаптован� до умов пом�рного кл�мату. Все це треба сповна використати у виробництв�. Як насл�док багатор�чно� народно� � науково� селекц��, у слав’янському   п�двид� створено укра�нську р�зновидн�сть со� (Var ukrainica Bab), яка об’�дну� ультраскоростигл�, скоро – � середньостигл� сорти з вегетац�йним пер�одом в�д 70 до 130 дн�в. Сучасн�

16

сорти со� укра�нсько� р�зновидност� характеризуються новою арх�тектон�кою рослин: за оптимально� густоти вони прямостояч�, мають обмежену г�лляст�сть, потовщене стебло, тр�йчаст� листки, переважно клинопод�бно� овально-видовжено�, яйцепод�бно� форми (центральний – симетричний, б�чн� - асиметричн�), ц�льнокра�, з хвилястою зморшкуватою поверхнею листкових пластинок; велике нас�ння; низький ступ�нь опушення. Можна вис�вати широкорядно, �з звуженими м�жряддями � суц�льним рядковим способом, з б�льшою густотою рослин. Вони мають високе прикр�плення боб�в нижнього ярусу, менш� втрати п�д час збирання врожаю, висок� як�сн� показники нас�ння (С�чкар В.�., 2004).

1.2. Особливост� в�тчизняно� селекц�� со�

Сою ще й сьогодн� дехто назива� новою для Укра�ни культурою. Це визначення � виправданим з погляду �стор�� розвитку в�тчизняного с�льського господарства, проте його сьогодення виводить сою в ряд головних культур нашого р�льництва. Зокрема, за площами пос�в�в вона ув�йшла до першо� десятки найпоширен�ших в Укра�н� культур, за л�кв�дн�стю змага�ться з таким «монстром», як соняшник, а за динам�кою зростання впевнено трима� л�дерство. Тут потр�бно також згадати, що соя � одн��ю з найбажан�ших ланок у с�возм�нах, оск�льки ма� властив�сть збагачувати грунт орган�чним азотом.

Водночас насичення с�возм�н со�ю тягне за собою потребу певного �х переосмислення – як з технолог�чного, так � з економ�чного погляду. В кожн�й грунтово-кл�матичн�й зон� держави соя повинна – � може – знайти таке м�сце в чергуванн� вирощуваних культур, щоб не лише себе показувати з якнайл�пшого боку,  а допомагати зростанню показник�в майбутньо� озимини.

17

Ус� ц� передбачення й побажання можуть бути реал�зован� лише за двох умов: створення адаптованих до р�зних зон вирощування сорт�в со� й опанування с�льгоспвиробниками найсучасн�ших технолог�й �� виробництва.

Зб�льшення валових збор�в со� в Укра�н� обов’язково потягне за собою зб�льшення �� експорту. Вже сьогодн� �мпортери готов� купляти в Укра�н� со�ве зерно продовольчого типу, але наш� с�льгоспвиробники ще не готов� його запропонувати. Йдеться про зерно, в якого, разом �з високим вм�стом проте�ну, кол�р рубчика зерна той самий, що й кол�р оболонки, або трохи св�тл�ший (Коротич П.,  2006).

Сучасн� селекц�йн� методи дають змогу комб�нувати в одному генотип� так� ознаки, як крупн�сть нас�ння, п�двищений вм�ст б�лка, св�тложовтий кол�р нас�нн�во� шк�рки та рубчика, як� визначають ц�нн�сть нас�ння со� як сировини для виробництва харчових продукт�в.

Серед св�тового генофонду со� �сну� �стотна вар�абельн�сть за морфолог�чними та б�олог�чними ознаками, як� найб�льшою м�рою впливають на �� харчов� властивост�  (С�чкар В.�.,  2004).

Основним методом створення вих�дного матер�алу для селекц�� нових сорт�в со� � м�жсортова та сортол�н�йна г�бридизац�я � експериментальний мутагенез з наступним багаторазовим �ндив�дуальним добором. При схрещуванн� каструють по 50 бутон�в по кожн�й комб�нац��. До схрещування залучають т�льки т� сорти та л�н��, як� мають максимальну к�льк�сть корисних ознак. Г�бридне нас�ння вис�вають з площею живлення 10 х 25 см за схемою: мати – г�бриди в�д прямого � зворотного схрещування – батько. Основн� добори трансгресивних форм � л�н�й проводяться в F 2 – F 4 шляхом оц�нки рослин у польових умовах, нас�ння – за технолог�чними показниками в пор�внянн� з� стандартом. Усе це дозволя� одержувати не т�льки ц�нний вих�дний матер�ал, добре пристосований до м�сцевих умов, але усп�шно створювати сорти з господарсько-корисними ознаками, як� в�дпов�дають вимогам  с�льськогосподарського виробництва (Матушк�н В.О., Мошкова О.Н.,  2005).

18

Основними методами селекц�� у СГУ УААН � внутр�шньовидова г�бридизац�я з подальшим �ндив�дуальним добором серед г�бридного потомства. Враховуючи те, що в умовах п�вдня степово� зони Укра�ни одержання г�брид�в со� пов’язане з великими труднощами, проводиться пошук шлях�в п�двищення результативност� г�бридизац��, зб�льшення к�лькост� г�бридних рослин � розширення, таким чином генетично� бази вих�дного матер�алу для селекц�� ц��� культури. Хоча соя � � самозапильною культурою, ма� м�сце також утворення спонтанних г�брид�в з частотою 0,09 – 3,5 %, тому поряд з� штучною використовують природну г�бридизац�ю (С�чкар В.�., Ганжело О.�., Лаврова Г.Д., Коруняк О.П., 2005).

Номером один серед напрям�в селекц�� залиша�ться врожайн�сть. А разом з нею обговорювали й низку �нших критер��в. Ще к�лька рок�в тому, коли пос�ви со� в Укра�н� були незначними, ця культура майже не потребувала захисту в�д хвороб. Однак розширення �� площ спричиня� дедал� б�льше насичення грунту шк�дливими для со� патогенами, а отже, й потребу створювати ст�йк� проти хвороб сорти.

Селекц�онери працюють також над зб�льшенням вм�сту в зерн� проте�ну. Якщо сьогодн� стандартом � показник 36%, то в нових сортах його величину прагнуть довести до 39 й б�льше. При цьому вм�ст жиру зазвичай до уваги не беруть, адже соя позиц�ону�ться передус�м як ц�нна б�лкова культура (Коротич П.,  2006).

В останн�  роки сутт�во зроста� використання со�вих б�лк�в населенням, оск�льки вони мають проф�лактичну д�ю на серцево-судинн�, онколог�чн� захворювання та сприяють загальному зм�цненню здоров’я людей, особливо похилого в�ку.

Сутт�ву селекц�йну перспективу для створення високоб�лкового вих�дного матер�алу мають форми дико� со�, вм�ст б�лка в нас�нн� яких перевищу� 50 % (С�чкар В.�., 2005).

19

Три ранньостигл� сорти со�, адаптованих до умов П�вн�чного  Заходу  Рос�йсько� Федерац��, оц�нювали в Лен�нградськ�й област�. К�льк�сть та як�сть   урожаю цих сорт�в пор�внювали з урожайн�стю ранньостиглих сорт�в з  п�вденних рег�он�в Рос��.  Нас�нницька продуктивн�сть в умовах досл�ду була позитивно пов’язана з сумою активних температур за пер�од вегетац��, а склад б�лка в нас�нн�, навпаки, мав негативний зв'язок з тепло забезпечен�стю. Дуже високий вм�ст б�лка в нас�нн� ( понад 45 %) в один �з рок�в вивчення мали 9 сорт�в, але жоден з них не досягнув такого р�вня на наступний р�к. Це колекц�йн� зразки КК – 6 255 (з С Ш А ), 6525,61516, 6518 (з Неаполя), 6260,6261  (з Австрал��), 6188, 6218, 6225 (з Чехословак��) (Сеферова И.В., Мисюрина Т.В., Никишкина М.А.,  2005).

Вм�ст б�лка та ол�� у сорт�в со� р�зного еколого-географ�чного походження в�др�зня�ться широкою м�нлив�стю, чинниками яко� � генотипов� в�дм�нност� сорт�в та вплив погодних умов вирощування. Вид�лено сорти, як� стаб�льно в�дтворюють п�двищений р�вень цих ознак у контрастних погодних умовах вирощування. П�дтверджено �снування сутт�во� негативно� кореляц�� м�ж вм�стом б�лка � ол��. Визначено, що верхн� р�вн� сполучення цих ознак в межах одного сорту становлять 37 – 38 % б�лка та 21 – 22 % ол�� (Кириченко В.В., Петренкова В.П., Кобиз�ва Л.Н., 2005).

Дуже важливим напрямом селекц�� � скоростигл�сть. Вона да� змогу поширювати сою на П�вн�ч Л�состепу й нав�ть у зону Пол�сся. Як приклад впливу фактору скоростиглост� на просування со� на п�вн�ч можна навести ре�страц�ю укра�нських сорт�в у Б�лорус�: спочатку сорту Устя (�нститут землеробства УААН), а тепер оч�ку�ться завершення процедури ре�страц�� й сорту Аннушка (НСНФ «Со�вий в�к»). До реч�, сорт Аннушка � найб�льш скоростиглим серед сорт�в укра�нсько� селекц��: терм�н його вегетац�� в зон� К�ровоградщини становить 75-80 дн�в.

Особливого значення чинник скоростиглост� набува� на П�вдн� Укра�ни, де с�льгоспвиробники розглядають пос�ви со� як один �з вар�ант�в зайнятого пару перед с�вбою озимо� пшениц�: такий пар да� змогу не лише збагатити грунт азотом � поборотися з бур’янами, а й одержати додатковий прибуток. Додатковий прибуток дадуть аграр�ям � пос�ви со� п�сля зв�льнення пол�в в�д ранн�х овоч�в або нав�ть ранн�х зернових. Щоправда, на П�вдн� Укра�ни сою можна вирощувати т�льки на зрошенн�. Сьогодн� виробничники вивчають можлив�сть с�вби со� й на богар� – за технолог��ю no till, адже ця технолог�я характеризу�ться кращим збереженням вологи в �рунт� (Коротич П.,  2006).

20

Наведено характеристику г�брид�в со� F₂ за тривал�стю пер�оду вегетац��, масою нас�ння та висотою рослин. Визначено характер успадкування досл�джуваних ознак. У ряд� комб�нац�й схрещування визначено, що батьк�вськ� форми в�др�знялися за пер�одом вегетац�� двома генами. Вид�лено перспективн� для селекц�� комб�нац��.

За тривал�стю пер�оду вегетац�� у переважн�й б�льшост� комб�нац�й середн� значення г�брид�в перевищувало значення обох батьк�вських форм.

 Максимальн� значення г�брид�в по вс�х комб�нац�ях значно перевищували значення батьк�в, а м�н�мальна тривал�сть пер�оду вегетац�� г�брид�в була менша, н�ж у батьк�в (Михайлов В.�., Стариченко В.М., Щербина О.З.,  2005). 

В окремих досл�дженнях отриман� результати  св�дчать на користь в�дносно� незалежност� генетичних фактор�в, що контролюють холодост�йк�сть со� на стад�ях проростання нас�ння, росту � розвитку сход�в та формування боб�в. Тому оц�нку та доб�р перспективного за холодост�йк�стю вих�дного матер�алу необх�дно проводити диференц�йовано на р�зних фазах росту � розвитку з метою по�днання зазначених властивостей на р�вн� одного генотипу. Генонос�ями холодост�йкост� со� в пер�од проростання � сорти Амурська 41 � Comet, сход�в – сорти Comet � Gieso, а пер�од репродуктивного розвитку – сорти Gieso � Maple Arrow (Шереп�тко В.В., 2002).

Водночас селекц�онери працюють над створенням посухост�йких сорт�в, як� б гарантовано давали врожай на П�вдн� Укра�ни. Одн��ю �з головних причин, що в�длякують с�льгоспвиробник�в в�д вирощування со�, � схильн�сть �� боб�в до розтр�скування п�д час достигання. Це призводить до висипання зерна, � втрати врожаю можуть сягати майже 100%. Тому завданням селекц�онер�в � створення сорт�в, ст�йких до розтр�скування.

21

В умовах Укра�ни важливим для агрогосподарств  � висота прикр�плення нижн�х боб�в. У розвинених кра�нах селекц�онери на цей показник не звертають уваги, адже там збирають сою за допомогою пневможаток, як� здатн� п�дбирати б�б нав�ть �з земл�. Наш� ж с�льгоспвиробники таких жаток не мають, тому занизьке прикр�плення нижн�х боб�в може бути причиною недобору майже 20% урожаю. Отже, укра�нськ� селекц�онери ведуть роботу над створенням сорт�в �з найвищим розм�щенням нижнього вузла плодоношення   (Коротич П., 2006).

Сою можна вирощувати в зон� Л�состепу – це головний со�вий пояс держави, а також в П�вн�чному Степу та на зрошувальних землях Центрального � П�вденного Степу. п� вже с�ють � л�состепов� райони Пол�сся. Для розм�щення со� в ус�х цих рег�онах створено р�зн� за скоростигл�стю сорти. Отож соя, як бобова культура повинна займати в структур� с�возм�н 12-15%.   Це засв�дчив � св�товий досв�д: у США вис�вають 30 млн. га со�, 30 млн. га кукурудзи, 25 млн. га багатор�чних трав (здеб�льшого люцерни) � 20 млн. га пшениц�.  Тобто частка со� там довол� висока, � за рахунок �� азот ф�ксуючо� д�� �рунти кра�ни одержують близько 4,5 млн. т азоту. Це величезний резерв, який да� змогу зменшити виробнич� затрати.

Серед внесених у Держре�стр сорт�в со� � й сорти харчового напряму, й кормового. Але якщо зважити на св�тов� тенденц��, то на харчов� ц�л� використовують близько 10% со�вого зерна, здеб�льшого в кра�нах П�вденно-Сх�дно� Аз��. Цей напрям споживання розвива�ться також у США, Канад� та розвинених кра�нах кС.

Перед укра�нськими селекц�онерами сьогодн� головним залиша�ться завдання п�двищення врожайност�. Уже � сорти, що мають продуктивн�сть 40-45 ц/га. к й так�, в тому числ� створено ф�рмою «Со�вий в�к», що водночас �з продуктивн�стю мають � ст�йк�сть до стресових чинник�в та несприятливих погодних умов. Ус� ц� напрямки зумовлен� сьогодн�шн�ми тенденц�ями в нашому с�льському господарств�, бажанням з найменшими затратами – скаж�мо за нульовою технолог��ю – отримувати висок� � стаб�льн� врожа�.

22

Важливо також розум�ти, що селекц�йн� науков� установи створюють сорти, пристосован� до в�дпов�дного рег�ону. Бо сорт со�, як в�домо, можна вирощувати в межах близько 180-200 к�лометр�в: вис�вання п�вденн�ше або п�вн�чн�ше цього поясу призводить або до зниження врожайност�, або до не визр�вання боб�в. Сьогодн� в Держре�стр� 89 сорт�в укра�нсько� селекц��: вони ст�йк�ш� до посушливих умов � хвороб. �ноземн� сорти зазвичай уражуються б�льше. У США, наприклад, розробляють сорти окремо для кожного штату, де вирощують сою, тобто �х адаптован�сть до кожно� м�сцевост� � в �нш� штати не поширюють, бо там вони не зможуть конкурувати (Коротич П.,  2006).

В�домо, що поширення со� значною м�рою залежить в�д б�олог�� культури та умов довк�лля. Б�льш�сть сорт�в со� адаптован� до умов конкретно� зони � мають вирощуватися в досить вузьких широтах. Встановлено, що зм�на широти нав�ть на один градус в�добража�ться на проходженн� фенофаз у сорт�в со�, особливо групи п�зньостиглих, що сильно реагують на тривал�сть дня.  Тому на кожн� 160  км по широт� (або на 1 градус) потр�бно мати св�й сорт. При так�й умов� реал�зац�я генетичного потенц�алу продуктивност� сорту найвища.

Серед колекц�йного та селекц�йного р�зноман�ття со� в умовах Под�льського краю вид�лено адаптований за ознаками продуктивност� й ст�йкост� експериментальний матер�ал. Кращими генонос�ями господарсько ц�нних ознак виявилися колекц�йн� зразки: Альтона, Мепл Престоу, Мепл Ероу, Адента, Грибська 30, Б�лгородська 48, Ки�вська 451 та виробнич� сорти Ки�вська 27, Юг 30, Нива, Черн�вецька 8. Колекц�йн� зразки – Негруца, Добруджанка 18, Комет, Амурська 41 � Грант доц�льно використовувати в селекц�йн�й практиц� при створенн� сорт�в, адаптованих до знижених температур у п�сля пос�вний пер�од (Патика В.П., Шереп�тко В.В., Заболотний Г.М., Середа Л.М., Шереп�тко Н.А., 2004).

23

Зерновою продуктивн�стю та адаптивним потенц�алом занесених до Ре�стру сорт�в рослин Укра�ни характеризуються так� сорти, як: Под�льська1, Подолянка, Под�льська 416 – дають п�дставу для впровадження �х у виробництво не т�льки на Под�лл�, а й у Л�состепу � Степу (Шереп�тко В.В., Шереп�тко Н.А.,  2).

Результатом селекц�йно� роботи, оц�нки морфолог�чних та б�ох�м�чних характеристик рослин � створення еколого адаптованих сорт�в, потенц�ал продуктивност� яких дозволя� ефективно  забезпечувати стаб�льне за роками виробництво зерна со� в умовах Буковини та �нших областей п�вденно-зах�дного рег�ону Л�состепу Укра�ни.

У ход� досл�джень, за цих грунтово-кл�матичних умов  продовжу�ться напрацювання ц�нного експериментального генофонду для подальшо� ефективност� роботи з виведення б�льш продуктивних, ст�йких до несприятливих умов рег�ону сорт�в со� (С�чкар В.�., Лаврова Г.Д.,  2001).

П�д час досл�джень �з численним експериментальним генофондом со� (десятки тисяч генетичних зразк�в – в�д диких форм до культурних сорт�в), отриманим за неоднозначних еколог�чних умов Укра�ни й Молдови, протягом 1991 – 2005 рр. на Под�лл�  створено сер�ю еколого адаптованих сорт�в ц��� культури, а саме: Под�льська 1, Подолянка, Под�льська 416, Стратег�я, В�нничанка, Горлиця, Особлива. Вони мають значний потенц�ал зерново� продуктивност� та ст�йкост� до несприятливих фактор�в у р�зних грунтово-кл�матичних умовах нашо� держави (Шереп�тко В.В.,  2002).

Таким чином, результати проведених досл�джень, спрямованих на розкриття генетично� природи р�зних тип�в ознак досл�джуваних рослин можуть бути покладен� в основу розробки нових технолог�й селекц�� високопродуктивних � адаптованих до конкретних умов вирощування сорт�в со� (Шереп�тко  В.В., Соз�нов О.О., 2001).

24

1.3.Технолог�я вирощування со�

Багатор�чний досв�д вирощування со� у господарств� св�дчить, що висок� врожа� зерна со� можлив� за рахунок впровадження таких технолог�й вирощування, як� базуються на оптимальн�й с�возм�н�, сво�часному та як�сному виконанн� вс�х агротехн�чних операц�й, вирощуванн� сорт�в � г�брид�в �нтенсивного типу, внесенн� науково-обгрунтованих норм м�неральних  � бактер�альних добрив,  �нтегрован�й систем� захисту пос�в�в в�д бур’ян�в, хвороб � шк�дник�в,  а також за сво�часного, без втрат, збирання врожаю (Н�к�шенко В., Шелудько О., �гнатенко В., 2008).

1.3.1. Попередники

Правильне розм�щення со�  в с�возм�н� да� можлив�сть зб�льшити �� урожайн�сть не т�льки завдяки запоб�ганню хворобам � пошкодженню ф�тофагами, знищенню забур’яненост� поля, але й пол�пшенню водно-ф�зичного режиму �рунту, рац�ональн�шому використанню поживних речовин.

Сою розм�щують на полях чистих в�д бур’ян�в, особливо багатор�чних. Кращ� попередники: озим� та яр� зернов� культури, а також кукурудза на зелений корм та силос, п�сля збирання яких залиша�ться достатньо часу для пошарового оброб�тку грунту. С��мо сою � п�сля овоч�в, кормових культур, кукурудзи на зерно (Найдьонов В., Нижеголенко В., Поляков О., 2006).

Попередники со� мають сприяти зменшенню чисельност� бур’ян�в, створенню добро� структури грунту з достатньою к�льк�стю поживних речовин, допомагають рано зв�льнити поле. Цим вимогам найб�льше в�дпов�дають яр� зернов� колосов� (ярий ячм�нь, яра пшениця, овес); дещо менше – озим� зернов� (озима пшениця, озимий ячм�нь та озиме жито); ще менше – кукурудза на силос, кукурудза на зерно, картопля, цукров� � кормов� буряки (Дерев’янський В., 2004; Бабич А. Кол�сник С., 2).

25

Добрим попередником для со� � зернов� культури, найг�ршими – соняшник � гречка: соняшник дуже виснажу� землю, а гречка да� багато падалиц�, яку ручним прополюванням вивести неможливо (Коротич П., 2003).

Не можна �� вис�вати п�сля бобових культур, томат�в, соняшнику,  цукрових буряк�в та ближче н�ж за 500 м в�д насаджень б�ло� � жовто� акац�� у зв’язку �з наявн�стю сп�льних шк�дник�в � хвороб.

Сама соя, як бобова культура залиша�  в �рунт� 60-80 кг/га азоту � � добрим попередником для зернових, кормових, техн�чних � овочевих культур (Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В.,  2004).

Розм�щувати сою в с�возм�н� сл�д з розрахунком, щоб вона поверталася на попередн� м�сце не ран�ше н�ж через 3-4 роки (Грикун О.,  2005).

У беззм�нних пос�вах ус� сорти со� почуваються добре. Три роки сою можна вирощувати на одному м�сц� без п�дживлення. Якщо � бажання вирощувати �� на тому самому пол� й дал�, то потр�бно потурбуватися про захист в�д хвороб, як� можуть розвиватися, особливо у дощов� роки. Також потр�бно внести м�неральн� добрива, оск�льки в�дчуватиметься брак фосфору, кал�ю, цинку, м�д� та деяких �нших елемент�в. У раз� вирощування со� в беззм�нних пос�вах сорти на пол� краще не зм�нювати (Коротич П., 2003).

1.3.2. Система оброб�тку �рунту

Оброб�ток �рунту при вирощуванн� со� на нас�ння ма� забезпечувати максимальне знищення бур’ян�в, добр� умови для росту коренево� системи, б�олог�чно� ф�ксац�� азоту бульбочковими бактер�ям, сприятливого поживного режиму та �нтенсивного росту � розвитку �� рослин. Однак в�н повинен бути диференц�йований залежно в�д попередника, вологозабезпечення, забур’яненост� поля та його рель�фу.

26

Основний оброб�ток грунту п�д сою повинен бути спрямованим на максимальне очищення поля в�д бур’ян�в, вир�внювання поверхн� грунту, накопичення � збереження вологи (Зайцев О., Ковальов В., Турчинов О., 2004).  

У с�возм�нах р�зних грунтово-кл�матичних зон п�д сою застосовують диференц�йований оброб�ток грунту. Рац�онально по�днують глибокий, звичайний � поверхневий оброб�ток з використанням полицевих, плоско р�зних, дискових, голчастих, комб�нованих та �нших �рунтообробних знарядь (Мон�ч Р.,  2003).

Система оброб�тку грунту п�д сою � одним �з основних заход�в знищення бур’ян�в, зниження чисельност� шк�дник�в та ураженост� хворобами. Залежно в�д попередника, видового складу бур’ян�в � ступеня забур’яненост� пол�в основний оброб�ток грунту ма� сво� особливост�. П�сля стерньових попередник�в основна п�дготовка грунту передбача� дво-триразовий оброб�ток поля дисковими знаряддями з дальшою оранкою плугами з передплужниками на глибину 22-25 см, а п�сля цукрових буряк�в � кукурудзи – на глибину 27-30 см (Грикун О., 2005).

Поля з багатор�чними бур’янами (осот, бер�зка, пир�й) орють п�сля проведення комплексу лущ�нь � появи розеток коренепаросткових бур’ян�в або шилець пир�ю на глибину 28-30 см плугами ПЛН-3-35, ПНЯ-3-35 чи оборотними (Дерев’янський   В., 2005; Заостровский В.И., 2005).    

За наявност� ефективних герб�цид�в та в�дпов�дного комплексу техн�чних засоб�в можна застосовувати м�н�мальний або нульовий оброб�ток �рунту, за якого витрати пального знижуються пор�вняно �з традиц�йним оброб�тком на 20% при м�н�мальному � на 70% - при нульовому оброб�тку.

Передпос�вний оброб�ток �рунту ма� бути спрямованим на обов’язкове вир�внювання поля, створення сприятливих умов для р�вном�рного загортання � проростання нас�ння со�. Сл�д зазначити, що навесн� при достиганн� �рунту оброб�ток сл�д проводити диференц�йовано, з урахуванням стану поля, яке проводять п�д кутом до напрямку оранки, внесення герб�цид�в � передпос�вно� культивац��.

27

Для виконання  передпос�вного оброб�тку грунту передбачено закриття вологи важкими зубовими боронами та оброб�ток його на глибину 3-4 см, що дасть можлив�сть уникнути пересихання верхнього шару �рунту, знищити проростки бур’ян�в та створити сприятлив� умови для проростання нас�ння со�. За допомогою комб�нованих агрегатав: РВК-3,6, «квропак» та УСМК -5,4, РВК-4,2, АКГ-6, АПБ-6. При деф�цит� вологи в пос�вному шар� необх�дне прикочування �рунту до- � п�сля с�вби, що сприя� п�двищенню польово� схожост� нас�ння та отриманню оптимально� густоти рослин.  У сприятливих умовах за зволоженням п�сляпос�вне прикочування недоц�льне, бо при цьому ущ�льню�ться �рунт, а коли випадають дощ� – утворю�ться �рунтова к�рка, утрудню�ться вин�с с�м’ядолей на поверхню, знижу�ться польова схож�сть нас�ння, що в�дпов�дно, призводить до значного зр�дження пос�в�в со� (Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Кол�сник С.�., �ванюк С.�., 2008; Дерев’янський  В., 2004;  Мон�ч Р., 2003).

1.3.3. Удобрення

Соя довол� вимоглива до родючост� грунту � добре реагу� на внесення добрив. Тому високий урожай со� можна отримати  лише за внесення м�неральних � орган�чних добрив. Соя добре використову� ефект п�сляд�� орган�чних добрив (Зайцев О., Ковальов В., Турчинов О., 2004).

Ефективн�сть  внесених добрив п�д сою, насамперед, залежить в�д агрох�м�чних показник�в �рунту, вологозабезпеченост�, сорту тощо. Тому при застосуванн� добрив необх�дний диференц�йований п�дх�д. Незважаючи на здатн�сть со� задовольняти значну частину потреби в азот� (60-70%) за б�олог�чно� ф�ксац�� з атмосфери, вона позитивно реагу� на внесення орган�чних  � м�неральних добрив. Орган�чн� добрива сл�д вносити перед попередник, по�днуючи �з м�неральними. На низькородючих �рунтах соя добре реагу� на сум�сне внесення орган�чних � м�неральних добрив безпосередньо п�д культуру. Одним �з ефективних � доступних орган�чних добрив, особливо в господарствах �з низьким використанням гною � зелене добриво сидеральних культур. Завдяки сидерац�� п�двищу�ться зв’язн�сть грунту, пол�пшу�ться водно-пов�тряний режим, п�дсилю�ться житт�д�яльн�сть �рунтових орган�зм�в, зменшу�ться забур’янен�сть поля, що позитивно вплива� на розвиток бульбочкових бактер�й та коренево� системи со�.

28

Соя спожива� поживн� речовини, як � вс� рослини. Для отримання одн��� тони нас�ння потр�бно 92,9 кг азоту, 16 кг фосфору, 46 кг кал�ю, 8,9 кг кальц�ю та 7,14 кг магн�ю (Конюшенко В., 2005; Бабич А.О., 2; Голов Г.В., 1988).

Встановлено, що на формування 1 ц нас�ння � в�дпов�дно� к�лькост� поб�чно� продукц�� соя використову� 7,2-10,1 азоту, 2,4-4,1 кг фосфору, 2,2-4,4 кг кал�ю, 2,3-2,8 кг кальц�ю тощо. Враховуючи потреби со� в елементах живлення, на с�рих л�сових грунтах необх�дно вносити п�д зяблеву оранку по 60-90 кг/га  д.р. фосфорних � кал�йних добрив � 45 кг/га азотних навесн�, на чорноземах оп�дзолених – 30-45 кг/га азотних, 60 кг/га фосфорних � 40-60 кг/га кал�йних. При недостатньому розвитку бульбочок на коренях рослин со� (менше 5 шт.) доц�льне п�дживлення пос�в�в фосфорними й азотними добривами в норм� 20-30 кг/га д.р. у фазу бутон�зац�� культури.

У короткоротац�йн�й с�возм�н� (кукурудза на зерно-соя-гречка) використання м�ндобрива сприяло приросту врожаю зерна со� на 6,7 ц/га при внесенн� п�сля кукурудзи на фон� без гною N45P90K90; на фон� п�сляд�� першого року 40 т/га � N45P45K45 – 6,1 ц/га. Вм�ст б�лка зростав на 2,7-3,1, жиру на 2,8-4,1% (Дерев’янський В., 2004). 

Для запоб�гання розвитку коренево� гнил�, пероноспорозу, пл�снявих гриб�в, б�ло� � с�ро� гнилей проводять: протру�ння нас�ння со� (за 1-2 м�сяц� до вис�вання ) препаратами Степ, 20% в.р. (0,5 л/т), Максим 025 FS, т.к.с., або Максим XL 035 FS, т.к.с. (1 л/га) та Фундазолом, 50% з.п. (3 кг/т), що забезпечу� значне обмеження розвитку вказаних вище хвороб (Грикун О.,  2005).

29

Для отримання дружних, р�вном�рних � неуражених хворобами сход�в, нас�ння сл�д додатково обробити протруйником В�тавакс 200 ФФ (2,5 л/т), 0,5-1,0%- ним розчином мол�бденово кислого амон�ю, стимулятором росту типу Агростимул�н. За результатами досл�джень �нституту корм�в УААН, так� заходи забезпечують прир�ст урожайност� нас�ння со�  в межах 3-4 ц/га (Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Кол�сник С.�., �ванюк С.�., 2008).

Для протруювання нас�ння �нсектофунг�цидами  використовують  машини: «Моб�токс-С», ПК-20, МПР-3200, ПС – 10. Витрата води на 1 т нас�ння со� – 8-10 л. Ефективн�сть в�д протруювання значно зроста� в раз� використання пл�вкоутворюючих речовин (Грикун О.,  2005).

Застосування регулятор�в росту забезпечу� максимальну продуктивн�сть культури. Обробка нас�ння со� б�остимулятором росту Ем�стим С у доз� 5 см³/т + Етон�й, 5 г/т, + Н�кель, 2,5 г/т, зменшувала зр�джен�сть рослин на 1,7, водночас зб�льшуючи к�льк�сть боб�в на рослин� на 11,8% (Дерев’янський   В., 2005).    

 На легких грунтах соя в�дчува� нестачу бору, тому перед вис�вом нас�ння обробляють цими х�м�чними елементами (40-50 г д.р. на гектарну норму нас�ння). Сп�льно проводять �нокуляц�ю нас�ння симб�отичними азотф�ксуючими бактер�ями. Обробка нас�ння м�кроелементами в 1,5-4 рази п�двищу� ст�йк�сть со� проти грибних � бактер�альних захворювань (Грикун О., 2005).

Рекоменду�ться позакореневий спос�б внесення макро- � м�кроелемент�в: в�н сприя� швидкому �х проникненню в тканини рослин, � еколог�чно безпечним. Ще одна позитивна особлив�сть цього способу – можлив�сть проведення п�дживлень у р�зн� пер�оди росту й розвитку рослин � за р�зних способ�в вис�вання культури. У досл�дах позакореневе внесення P 20   у фаз� утворення боб�в дало прибавку врожаю 2,8 ц/га. Вм�ст сирого проте�ну п�двищився на 1,34%. Оптимальн� дози макро- � м�кроелемент�в, сп�вв�дношення та способи �х внесення впливають на як�сть продукц��. Прибавка врожаю нас�ння со� сорту Ки�вська 27 п�сля �рунтового внесення N60P80K80 становила 3,4 ц/га. Позакореневе внесення комплексонат�в цинку � мол�бдену в дозах по 1,3 л/га дало середню прибавку нас�ння 2,9 ц/га (Дерев’янський   В., 2005).    

30

Щоб п�двищити азотф�ксац�ю, кисл� �рунти доц�льно вапнувати. �нокульован� рослини со� беруть �з пов�тря 50-60% потр�бного �м азоту (Грикун О., 2005).

Обробка нас�ння перед с�вбою штамами м�кроорган�зм�в 634 Б з одночасним внесенням у грунт бактер�ального добрива ризоторф�ну разом N10P10K10   н�трофоски сприяла зб�льшенню урожайност� на 2,6-3,1 ц/га (Дерев’янський   В.,  2005).    

Обов’язковим  агрозаходом, що на 10-15 % п�двищу� урожайн�сть нас�ння со�, � передпос�вна обробка нас�ння. У день с�вби його обробляють високо селективними бактер�альними препаратами, зокрема Ризогум�ном, Ризоторф�ном, Ризоарг�ном, Ризобоф�том та �н. Особливо це важливо на тих грунтах, де сою вирощують уперше, або тривалий час не вирощували (б�льше 5 –ти рок�в) (Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Кол�сник С.�., �ванюк С.�., 2008).

У день с�вби нас�ння додатково обробляють со�вим ризоторф�ном (200-300 г препарату на гектарну норму нас�ння) або Н�траг�ном 634 б (гектарна порц�я). Для кращого утримання препарат�в на поверхн� нас�ння треба використовувати пл�вкоутворювач�: 2%-ний розчин Na KMЦ або сел�катний клей, розчинен� у вод� в дозах на гектарну норму нас�ння. Обробка нас�ння ризоторф�ном зменшу� розвиток пероноспорозу на 7-15%. Встановлено, що на полях, де сою вис�вають уперше, дозу ризоторф�ну необх�дно зб�льшувати в 1,5-2 рази (Грикун О.,  2005).

31

1.3.4. С�вба

У комплекс� агротехн�чних заход�в, спрямованих на формування високо� продуктивност� пос�в�в со�, �стотне значення мають строки с�вби. Сл�д зазначити, що основним критер��м настання оптимального строку с�вби со� � ст�йке прогр�вання верхнього шару грунту. У б�льшост� рег�он�в Укра�ни сою починають вис�вати, коли грунт на глибин� загортання нас�ння прогр��ться до 10 ºС � встановиться ст�йка середньодобова температура 10-12 ºС. Календарн� строки с�вби в б�льшост� зон Укра�ни припадають на пер�од третьо� декади кв�тня – першо� декади травня. За  результатами досл�джень �нституту корм�в УААН, в умовах Л�состепу Укра�ни найкращ� умови для росту � розвитку рослин складаються при с�вб� у строк, який встановлено за р�внем терм�чного режиму (РТР) 12 ºС у грунт на глибин� 10 см (Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Кол�сник С.�., �ванюк С.�., 2008).

С�вбу со� сл�д розпочинати, коли грунт на глибин� загортання нас�ння прогр��ться до 12…14 ºС, що в�дбува�ться на к�нець третьо� декади кв�тня або першо� декади травня. За б�льш раннього вис�вання в непрогр�тий грунт нас�ння уражу�ться хворобами �, як правило, да� зр�джен�, недружн� сходи. Зап�знення з с�вбою також призводить до зниження польово� схожост� нас�ння через пересихання верхнього шару грунту (Зайцев О., Ковальов В., Турчинов О.,  2004).

На кожному пол� потр�бно визначити оптимальн� строки с�вби, �� спос�б, ширину м�жрядь � густоту рослин з урахуванням �рунтових, погодних умов та сортових особливостей.  В умовах Зах�дного Л�состепу с�вба в трет�й декад� кв�тня – перш�й декад� травня забезпечу� найвищу врожайн�сть нас�ння та його високу як�сть (Дерев’янський В., 2005).   

Для вис�вання найкраще використовувати першокласне нас�ння районованих � перспективних сорт�в. У процес� п�дготовки його до с�вби проводять ретельне очищення в�д дом�шок нас�ння бур’ян�в, плюсклого й дефектного нас�ння. Не дозволя�ться вис�вати нас�ння за наявност� в ньому карантинних об’�кт�в, живих шк�дник�в, як� пошкоджують сою.

32

В раз� вис�вання в�дкал�брованого, неп�гментованого нас�ння можна знизити ураження рослин в�русними захворюваннями, п�двищити �х конкурентоспроможн�сть щодо бур’ян�в (Грикун О., 2005).

С�ють сою широкорядним способом з м�жряддями 45 см, або суц�льно. Не бажано вис�вати �� з м�жряддями 60-70 см, оск�льки рослини в такому раз� будуть г�лкуватись � боби розм�щуватимуться значно нижче, н�ж звичайно, що призведе до невиправдано великих втрат при збиранн� (Зелений С.�., 2004).

Кращий спос�б с�вби со� – широкорядний з м�жряддями 45 см. Для високорослих  � п�зньостиглих сорт�в рекомендован� м�жряддя 70 см. Для появи дружних сход�в с�вбу на одному пол� необх�дно зак�нчити за один-два дн� (Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В., 2004).

Як правило сою на нас�ння вис�вають широкорядним способом з м�жряддям 30-70 см. Рядковий спос�б с�вби з м�жряддям 15-22,5 см сл�д застосовувати при висок�й культур� землеробства з використанням високоефективних герб�цид�в. Досл�дження в �нститут� корм�в УААН показали, що рядковий спос�б с�вби забезпечу� прир�ст урожайност� нас�ння до 2-3 ц/га пор�вняно �з широкорядним.

У виробничих умовах велике значення ма� спос�б с�вби. Останн�ми роками виведено нов� низькоросл� скоростигл� сорти со�, придатн� для звичайного рядкового способу вис�ву з шириною м�жрядь 15 см. Для со� ця технолог�я не нова: у США та Канад� в раз� вирощування со� на нас�ння, монокорм, силос або зелене добриво �� с�ють т�льки зерновими с�валками з м�жряддям 18-20 см. Наш� досл�ди засв�дчили, що найкращ� способи с�вби в умовах Зах�дного Л�состепу – широкорядний �з м�жряддям 30 см, звичайний рядковий – 15 та вузькорядний – 7,5 см (Дерев’янський   В., 2005).  

С�яти сою можна с�валками точного вис�ву з шириною м�жрядь 45 см. Але якщо вис�вати ранн�й чи ультраранн� сорти (що формують меншу б�омасу), то ширина м�жрядь може бути й меншою – 30 або й 15 см, тобто в цьому раз� можна застосовувати звичайну зернову с�валку. Проте, зм�нюючи ширину м�жрядь, треба обов’язково витримувати загальну норму вис�вання нас�ння, яка для ультраранньо� со� становить 900 тис. – 1 млн. нас�нин на гектар. Зр�дження пос�ву може негативно позначитися на з�браному врожа�: за зменшення густоти стояння рослини формуватимуть нижн� боби на менш�й висот�, а це зб�льшить �мов�рн�сть того, що �х не зможе п�дбирати комбайн. При цьому сл�д мати на уваз�, що один б�б залишений у пол� на кожн�й рослин�, -  це м�нус 1-2 ц/га врожаю (Коротич П., 2005).

33

За даними �нституту корм�в УААН, для умов Л�состепу норма вис�ву нас�ння повинна становити: для ранньостиглих сорт�в – 700-750 тис./га схожих нас�нин, середньоранньостиглих – 600-650, середньостиглих – 500-550 (ор��нтовно – 80-100 кг/га) (Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В.,  2004; Бабич А., Кол�сник С., Венед�ктов О., 2001).

Оптимальна густота стояння рослин перед збиранням при достатньому зволоженн� у зон� Л�состепу � 450-550 тис/га, недостатньому зволоженн� - 400-450 тис/га, на Пол�сс� – 400-450 тис/га, в Степу – 300-450 тис/га (Жуйков Г.к., Колот В.М., Заверюх�н В.�., 2005).

При визначенн� норм вис�ву враховують так� фактори, як рекомендовану для зони густоту стояння; прогноз погоди та розвитку шкодочинних об’�кт�в (особливо бур’ян�в); окультурен�сть поля; орган�зац�йно-господарськ� моменти (Дерев’янський   В., 2005).      

Щодо норми вис�ву нас�ння, то вона вар�ю� в�д 450 тис. до 850 тис. схожих нас�нин на 1 га або 80-120 кг/га залежно в�д маси 1 нас�нин � групи стиглост� сорту, а також зони вирощування, родючост� грунту, умов зволоження. Для сорт�в ранньо� групи стиглост� норму � густоту вис�ву належить зб�льшувати водночас �з зменшенням ширини м�жрядь,  � навпаки, для б�льш п�зньостиглих сорт�в – зменшувати, а ширину м�жрядь зб�льшувати. Тобто, чим п�зньостигл�ший сорт, тим б�льшо� площ� живлення в�н потребу�.

34

Необх�дно врахувати, що польова схож�сть на 20-30% може бути нижчою в�д лабораторно�. Вагову норму встановлюють залежно в�д маси 1 нас�нин, пос�вних якостей нас�ння, к�лькост� рослин. Вона колива�ться в межах 70-130 кг/га (Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф.,  2006).

Глибина загортання нас�ння залежить в�д типу грунту, якост� його п�дготовки, наявност� вологи тощо. На легких грунтах нас�ння загортають на глибину 3-4 см, на важких – 1,5-2 см. За достатньо� к�лькост� вологи в �рунт� в оптимальний строк с�вби найкращою � глибина загортання нас�ння 2,0-3,0 см. При пересиханн� верхнього шару грунту �� доц�льно зб�льшити до 5-см. Для с�вби використовують с�валки СУПН-А-02; СУПН-А-02; УПС-8; УПС-12; Клен-5,6, Sigma, John Deer 1780,  Kinze,  Great Plains,  Nodet, М�страль 6, СЗ -5,4, СЗУ-3,6, СЗ-3,6, СЗА-3,6, СН-16 (Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Кол�сник С.�., �ванюк С.�., 2008; Дерев’янський   В.,  2005;    Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В., 2004).

1.3.5. Догляд за пос�вами

Механ�зований догляд за пос�вами со� м�стить комплекс заход�в  боротьби �з бур’янами, шк�дниками � хворобами. Для боротьби з бур’янами доц�льно по�днати механ�чн� (до сходове боронування, рихлення м�жрядь) � х�м�чн� способи (обприскування пос�в�в) (Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В., 2004; Гукова М.М., 1984).

За безгерб�цидного вирощування со� застосовують до- та п�сля сходов� боронування, а також додатков� боронування в пер�од масових сход�в бур’ян�в на поверхн� грунту. Кр�м цього проводять м�жрядн� оброб�тки, зокрема, перший оброб�ток через 12-15 д�б п�сля появи сход�в культиваторами з набором бритвових � стр�лчастих лап. Глибина оброб�тку м�жрядь – 5-6 см. Для знищення бур’ян�в у рядках на культиваторах встановлюють дротян� бор�нки або голчаст� диски (Дерев’янський   В., 2005).   

35

В�дразу ж п�сля с�вби поле коткують для покращення умов проростання нас�ння � п�двищення польово� схожост�. Подальший догляд залежить в�д технолог�� – чи це герб�цидне, чи безгерб�цидне вирощування.

Якщо герб�циди не вносили або з якихось причин ефективн�сть �х невисока, то необх�дно насамперед провести 1-3 п�слясходових боронувань. Перше – через 4-5 дн�в п�сля с�вби, друге – через 8-10, трет� – через 12-14 дн�в. Як т�льки позначаться рядки, проводять неглибокий м�жрядний оброб�ток - шарування. П�слясходове боронування можна проводити у фаз� першого справжнього листка. П�зн�ше м�жряддя розпушують 2-3 рази до змикання рядк�в. Глибина першого розпушування 6-8 см, другого (через 8-10 дн�в п�сля першого) – 8-10 см, третього – 6-8 см.

На сильно забур'янених площах досягти усп�ху агротехн�чними заходами практично неможливо. Тим б�льше, що соя в�дноситься до культур, як� дуже негативно реагують на забур'янення пос�в�в, практично не витримуючи з бур'янами конкурентно� боротьби (Бабич А.О., 1998).

При герб�цидн�й технолог�� не проводять до � п�слясходових боронувань �, як правило, м�жрядних розпушувань. Рекоменду�ться звуження м�жрядь до 18-22 см. Застосовують герб�циди до чи п�сля сход�в (Лихочвор В.В., 2004).

Бур’яни та заходи боротьби з ними 

На пос�вах со� розвива�ться понад 50 вид�в бур’ян�в. Утрати врожаю в�д них можуть сягати 30-50%. В Укра�н� 90-98% пос�в�в польових культур забур’янен� в середньому � сильному ступенях (15 шт. на 1 м² � б�льше), що призводить до значного зниження продуктивност�.

Ступ�нь забур’яненост� пол�в вегетуючими бур’янами визначають за п’ятибальною шкалою в екз/м²: 1 бал (дуже слабкий) – 1-5; 2 бали (слабкий) – 6-15; 3 бали (середн�й) – 16-50; 4 бали (сильний) – 51-100; 5 бал�в (дуже сильний) – понад 100.

36

Застосування герб�цид�в доц�льне за наявност� 3-36 � б�льше екземпляр�в бур’ян�в на 1 м² залежно в�д переважаючого �х виду в склад� агроф�тоценозу. Для бур’ян�в, що здатн� утворювати значну надземну б�омасу, пороговий показник менший. Соя сильно засм�чу�ться вс�ма видами однор�чних � багатор�чних бур’ян�в через низьку конкурентоспроможн�сть на ранн�х етапах органогенезу (Грикун О., 2005). 

Найб�льш поширеними � ефективними герб�цидами п�д сою � Дуал у доз� 2,5 л/га (96 % к. е.), Ацетал  - 4,5, Харнес – 1,5 – 3, Базагран – 2 – 3, Блазер – 1,5 – 2, Стомп – 4 – 5, Фронть�р – 1,7 л/га. Базагран � Блазер застосовують для боротьби з широколистими бур’янами (Жуйков Г.к., Колот В.М., Заверюх�н В.�., 2005).

На полях �з високою потенц�йною засм�чен�стю орного шару нас�ння однор�чних бур’ян�в доц�льно використовувати �рунтов� герб�циди: Стомп 330, к. е. – 6,0 л/га, Трефлан 480, к. е. – л/га, Троф� 9,0, к. е. – 2,0 л  га, Харнес, к. е. – 3,0 л/га, Харнес новий, к. е. – 3,0, Фронть�р 900, к. е. – 1,7 л/га, Фронть�р оптима, к. е. – 1,4 л/га  (Заостровных В.И., Дубовицкая Л.К., 2005).

В умовах переважаючого засм�чення дводольними бур’янами для обприскування пос�в�в у фаз� 2 – 3 справжн�х листк�в культури краще використовувати Галакс� - топ, в. р. к. (1,5 – 2 л/га) у два строки з �нтервалом 12 – 14 дн�в. За зм�шаного типу забур’яненост� доц�льно використовувати баков� сум�ш� герб�цид�в Галакс� – топ, в. р. к.(2,л /га) �з Селектом 120, к. е. (1,0 – 1,8 л /га) або з Шогуном 100, к. е. (1,0 – 1,2 л/га) за висоти бур’ян�в 10 – 15 см незалежно в�д фази розвитку со�. У раз� засм�чення злаковими та деякими дводольними видами бур’ян�в можна застосовувати П�вот, в. р. к. (0,5 – 1,0 л/га) у фаз� 2 – 3 справжн�х листк�в культури та бур’ян�в у фаз� 1 – 4 листк�в. За значного поширення однор�чних � багатор�чних злакових бур’ян�в сою потр�бно обробляти Арамо, 50 % к. е. (2,0 л/га) або Селектом 120, к. е. (1,8 л/га ) чи  Шогуном 100, к. е. (1,2 л/га) (Деревянський В., 2005).

37

Шк�дники со�

Найнебезпечн�шими шк�дниками со� сл�д вважати: акац��ву (бобову)  вогн�вку (особливо в Степу), яка пошкоджу� т�льки зерно; �нш� шк�дники вегетативних � генеративних орган�в представлен� сисними та листогризучими видами комах �з р�зних родин. Найшкодочинн�ш� – звичайний павутинний кл�щ, клопи-щитники (чорношипий щитник та яг�дний клоп), клопи-сл�пянки (люцерновий � трав’яний), тютюновий трипс. �з листогризучих комах вид�лен� щетинистий � смугастий бульбочков� довгоносики, гус�нь лучного метелика, люцерново� совки, совки-гами. Шк�дниками зерна та паростк�в у �рунт� � личинки смугастого � степового ковалик�в, паростково� мухи (Грикун О., 2005).

Для боротьби з цими шк�дниками застосовують р�зн� методи боротьби, як� включають в себе агротехн�чн� заходи боротьби, б�олог�чн� засоби боротьби та застосування �нсектицид�в (Бублик Л.�., Васечко В.�.,  1). 

Сл�д зазначити, що деяк� сисн� шк�дники здатн� переносити в�русну � бактер�альну �нфекц�ю, що негативно вплива� на к�льк�сть � як�сть продукц�� со� (зниження схожост� нас�ння, товарний вигляд). Найнебезпечн�ш� види, �х б�олог�чн� особливост� наведено в додатку А.

Найб�льшо� шкоди пос�вам со� завдають павутинний кл�щ, акац��ва вогн�вка та со�ва плодожерка. Проти павутинного кл�ща сл�д використовувати так� акарициди, як Омайт 570, 57% в.е. (1,5 л/га), Н�соран, 10% з.п. (0,5 кг/га), Санмайт, 20% з.п. (0,9 л/га), Талстар, 10% к.е. (0,3 л/га), Нурел Д, к.е. (0,8 л/га). Для запоб�гання резистентност� шк�дник�в до препарату застосовують �х баков� сум�ш�: Омайт 570, 57% в.е. (0,75 л/га) + Нурел Д, к.е. (0,4 л/га), Талстар, 10% к.е. (0,15 л/га) + Нурел Д, к.е. (0,4 л/га). Проти акац��во� вогн�вки та со�во� плодожерки застосовують Б�-58 новий, 40% к.е. (1,0 л/га), Золон, 35% к.е. (2,5 л/га) та �нш� (Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Кол�сник С.�., �ванюк С.�., 2008).

38

Хвороби со� 

Захворювання (грибн�, бактер�альн� та в�русн�) загалом знижують урожайн�сть со� на 15-20%, а за еп�ф�тот�йного розвитку – на 50%. Найнебезпечн�ш� - хвороби сход�в, особливо за ранн�х строк�в с�вби або в раз� холодно� затяжно� весни.

�з грибних захворювань поширеними �: церкоспороз, антракноз, аскох�тоз, септор�оз, пероноспороз та �н.

�з бактер�альних – бактер�альний оп�к або бура кутаста плямист�сть � пустельний бактер�оз або бактер�альна пухирчаст�сть  чи с�м’ядольний бактер�оз.

Серед в�русних захворювань найпоширен�ша – в�русна моза�ка. Кр�м того вид�ляють окремо тип жовто� моза�ки та в�русне ураження бруньок (Грикун О., 2005). Найпоширен�ш� хвороби со� в Укра�н� та �х б�олог�чн� особливост� наведено в додатку Б.

У раз� вис�вання со� з шириною м�жрядь 45 см � нормою вис�ву 400-410, 550-600, 690-700 тис. шт./га най�нтенсивн�ший розвиток пероноспорозу й кореневих гнилей в�дзначився на площах де вис�вали 600-700 тис. шт/га. Сильн�ше уражуються еп�ф�тними хворобами рослини п�зн�х строк�в с�вби. Пор�вняно �з ранн�ми пос�вам, поширен�сть пероноспорозу на них зб�льшу�ться на 10,7-12%, а к�льк�сть хворого нас�ння – в 2,3 раза. За однаково� норми вис�ву нас�ння менше уражуються пос�ви з шириною м�жрядь 45 см

Проти найб�льш поширених захворювань со�, таких як септор�оз, пероноспороз, фузар�оз та �нш�, у фазах бутон�зац�� та на початку наливання нас�ння сл�д застосовувати фунг�циди системно� д��, зокрема, Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,4 л/га), Фортеця ЕС к.е. (0,5-1,0 л/га), Рекс дуо, к.е. (0,5 л/га), Топсин М, з.п. (0,8 кг/га), а також бакову сум�ш Рекс дуо, к.е. (0,25 л/га) +Топсин М, з.п (Грикун О., 2005).

39

1.3.6. Збирання та п�слязбиральна доробка

У роки з надм�рними опадами �, в�дпов�дно подовженням вегетац�йного пер�оду на завершальному етап� органогенезу со�, що часто спостер�га�ться на Пол�сс� � в Зах�дному Л�состепу доц�льн� десикац�я та сеникац�я, особливо сорт�в б�льш п�зньо� групи стиглост�. Для цього застосовують Реглон Супер 50 SL, в.р.к. (2-3 л/га), Скорп�он в.р.к., 150 г/л (2-3 л/га), Сонечко в.р.к., 150 г/л (2-3 л/га), Баста 150, в.р., (2 л/га), Раундап Макс, в.р., (2,4 л/га), Везув�й, в.р.к. (2-3 л/га), Гл�фоган 480, в.р., (2-3 л/га), а також десикац�йн� композиц�� Скорп�он в.р.к., 150 г/л (1-1,5 л/га) + азотокислий амон�й (NH4 NO3) в норм� 10 кг/га, Баста 150, в.р., (1,0 л/га) + NH4 NO3 (10 кг/га) та Везув�й, в.р.к. (1,0-1,5 л/га) + NH4 NO3 (10 кг/га). Оптимальним строком десикац�� та сеникац�� � волог�сть нас�ння со� 40-45%.

За необх�дност� п�дсушування рослин проводять десикац�ю обприскуванням розчином Басти (2 кг/га) у фаз� початку побур�ння боб�в нижнього � середнього ярус�в (за 10 дн�в до початку збирання врожаю). За рахунок цього п�двищу�ться продуктивн�сть комбайна на 30-40% � значно зменшуються втрати нас�ння (Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В., 2004).

Сою збирають однофазним способом при повному дозр�ванн� нас�ння (волог�сть 14-16%) зернозбиральними комбайнами. Жниварку комбайна переобладнують на низьке зр�зування (5-6 см), а молотильно-сепаруюч� органи – на в�дпов�дн� оптимальн� режими роботи, як� забезпечують м�н�мальн� втрати зерна. Втрати зерна зб�льшуються, якщо пос�ви зр�джен�, збирають врожай �з зап�зненням. Оптимальна швидк�сть при збиранн� – 3-4 км/год (Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В., 2004).

Сою на нас�ння збирають у фаз� повно� стиглост�, яка характеризу�ться в б�льшост� сорт�в повним опаданням листк�в, п�дсиханням та побур�нням ус�х стебел та боб�в. За вологост� нас�ння понад 12% для зменшення його дроблення частоту оберт�в барабана знижують до 500-600 об./хв. Обмолочене комбайном нас�ння негайно очищають в�д соломи та �нших дом�шок � за потреби досушують до вологост� 14% (Дерев’янський   В., 2005).

40

П�слязбиральну обробку нас�ння со� доц�льно виконувати на зерноочисних сушильних комплексах типу КЗС. Якщо в господарств� вони в�дсутн�, можна використати л�н��, укомплектован� з окремих зерноочисних машин � сушарок. Оптимальна волог�сть зерна для збер�гання ма� становити 12-13% (Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В.,  2004).

Нас�ння со� на току п�дляга� первинному очищенню на машинах ОВП -20 А, ОВС-25, СВС-5, СВС-15-01, МЗ-10 С та зерноочисних комплексах ЗАВ-20, ЗАВ – 40, КЗ-25, КЗ-50. При цьому встановлюють верхн� решета з круглими отворами д�аметром 7,5-8 мм, нижн� – 5-6 мм, або продовгуватими отворами завширшки 4-4,5 мм.

П�сля первинного очищення нас�ння со� з п�двищеною  волог�стю належить просушити методом активного вентилювання в бункерах БВ-12,5 � БВ -25 або в �х в�дд�леннях ОБВ -50 � ОБВ – 100. Температура теплонос�я ма� бути в межах 28-30 ºС протягом 4-х годин, пот�м нас�ння охолоджують. Волог�сть нас�ння со� контролюють за в�дносною волог�стю теплонос�я. При тепл�й сонячн�й погод� його досушують на в�дкритих майданчиках, при цьому шар ма� бути завтовшки не б�льше 10-15 см. Кондиц�йне нас�ння з волог�стю не б�льше як 14 % очищають � сортують на машинах вторинного очищення СМ- 4; САД-10, Алмаз; К -531 «Петкус-Г�гант»; К- 541 «Пектус-Супер»; СВУ-5 А; ОС-4,5 А та �н. Нас�ння доведене до в�дпов�дних кондиц�й, збер�гають у сухих пров�трюваних прим�щеннях насипом або в м�шках. Тарувати сою сл�д у м�шки масою не б�льше 50 кг з в�дхиленням 1%. У раз� збер�гання со� насипом товщина шару не повинна перевищувати 1,5 м (Дерев’янський   В.,  2005;     Зайцев О., Ковальов В., Турчинов О., 2004; Дерев’янський В. П., 1994; Дерев’янський  В.П., 1991; Дерев’янський  В.П., 2005; Крохмаль С.Д., Бортников А.И. Шафоростов В.Д., 1989).

41

Розд�л 2. Умови та методика проведення досл�джень

2.1. Характеристика об’�кту досл�джень

 

Об’�ктом досл�джень виступали: колекц�йн� сорти (отриман� з  �нституту рослинництва УААН, м. Харк�в) та виробнич� сорти со�.

Закладка польового досл�ду проводилась на досл�дних д�лянках В�нницького державного аграрного ун�верситету. Для оц�нки м�жсортових в�дм�нностей та пор�вняльно� характеристики у рослин со� з проявом ц�нних господарських ознак були взят� так� сорти: Грибська 30, Со�р, Гама 85,  Мепл Престоу, Юг-30, Аврора, МОН-04, �СЗ-7, Ки�вська 27, Фора, Альтона, Мепл Ероу, Комет, Ол�ма, Св�фт, Черн�вецька 8, Устя, Фея, Степовичка, Под�льська 416, Горлиця, Стратег�я, Особлива, Аркад�я одеська, Нива, З�рниця, Под�льська 1, Подолянка, В�нничанка, Витязь 50.

 

2.2. Грунтово-кл�матичн� умови

 

Досл�дне поле В�нницького державного аграрного ун�верситету розташоване на територ�� ботан�чного саду "Под�лля". Цю територ�ю за характером природних умов (кл�мату, рель�фу м�сцевост�, поширених �рунт�в) в�днесено до центрально� п�д-зони Правобережного Л�состепу � знаходиться вона в його п�вн�чн�й п�дпров�нц�� в межах В�нницько-Немир�вського п�драйону агрогрунтового району В�нницько� област�.

За тепло-забезпечен�стю � режимом атмосферного зволоження В�нницька область под�ля�ться на три агро-кл�матичних райони: п�вн�чно-сх�дний, центральний � п�вденний. В�нницький район в�дноситься до центрального агро кл�матичного району (Барв�нченко В.�., Заболотний Г.М., 2004).

Для цього району характерне поширення с�рих л�сових �рунт�в легкого середньо-суглинкового механ�чного складу, агрох�м�чна характеристика яких пода�ться в табл. 2.1.

42

Таблиця 2.1

Агрох�м�чна характеристика �рунту

Назва �рунту	С�рий оп�дзолений середньо-суглинковий
Вм�ст гумусу за Тюр�ним, %	2,4
Вм�ст рухомих форм, мг.-екв. на 100 г �рунту	P2O5	21,2
K2O	9,2
PH сольово� витяжки	5,8
Г�дролог�чна кислотн�сть, мг.-екв. на 100 г �рунту	4,1
Сума ув�браних основ, мг.-екв. на 100 г �рунту	15,3

Вм�ст гумусу в �рунт� середн�й, забезпечен�сть фосфором висока, а кал��м низька. Кислотн�сть близька до нейтрально� (Канаш А.Н., Глущук М.М., 1980).

Центральний агро-кл�матичний район В�нницько� област� належить до смуги культур середньо� стиглост�. Характеризу�ться пом�рно-теплим � вологим кл�матом. Опади, температура пов�тря, довжина денного осв�тлення, сума ефективних температур безпосередньо впливають на р�ст � розвиток культур. Пор�вняно недалеке розташування територ�� господарства в�д акватор�� п�вденних мор�в склало тут умови для формування пом�рно-континентального кл�мату. 

Весна розпочина�ться переважно в друг�й декад� березня, коли середньодобова температура пов�тря перевищу� 0°С. Однак веснян� заморозки бувають до 20 – 25 кв�тня (в окрем� роки вони можлив� � в перш�й декад� травня). Н�чн� заморозки, як правило, зак�нчуються при переход� середньодобових температур через +5 °С � з цього часу розпочинаються до к�нця листопада. Довжина вегетац�йного пер�оду становить 190-250 дн�в (табл. 2.2) (Барв�нченко В.�., Заболотний Г.М., 2004).

43

Таблиця 2.2

Кл�матичн� елементи центрально� п�д-зони В�нницько� област�

№ з/п	Кл�матичний елемент	Показник
1	Сума позитивних температур (вище+0°С)	2671-2780
2	Тривал�сть безморозного пер�оду, д�б	199-205
3	Середньор�чна температура пов�тря, °С	6,7-7,0
4	Середн�й з абсолютних м�н�мум�в температури пов�тря, °С	-25
5	Абсолютний м�н�мум температур пов�тря, °С	-32…-34
6	Середня дата першого приморозку (восени)	1-7.X.
7	Середня дата останнього приморозку (весна)_	23-25.IV.
8	Тривал�сть вегетац�йного пер�оду, д�б	190-250
9	Сума опад�в за вегетац�йний пер�од, мм	369-425
10	Сума опад�в за р�к, мм	530-540
11	Сума ефективних температур (вище +10 °С) за вегетац�йний пер�од, °С	980-1100
12	Тривал�сть пер�оду з� сн�говим покривом, дн�в	87-90
13	Середня глибина промерзання �рунту, см	55-57
14	Переважаючий напрямок в�тру	Пн.-зх.

Середня дата останнього та першого приморозк�в у пов�тр� зб�га�ться з датами переходу середньодобових температур вище + 10°С � нижче восени. Цей пер�од в�дпов�да� активн�й вегетац�� рослин з довжиною у середньому 155-160 дн�в. Довжина пер�оду з промерзанням �рунту в середньому 66-72 дн�, при глибин� промерзання 50 – 55 см (колива�ться в�д 22 до 81 см). Сн�говий покрив невеликий (20-25 см) � нест�йкий. Г�дротерм�чний коеф�ц��нт (ГТК) становить 1,7 – 1,8. За середньобагатор�чними показниками перех�д середньодобово� температури пов�тря через +5 °С навесн� (початок вегетац�йного пер�оду) проходить 6 – 10  кв�тня. 

Перш� приморозки на поверхн� �рунту бувають в останн� дн� вересня, у пов�тр� – в  перш�й декад� жовтня. Останн� приморозки весною на поверхн� �рунту спостер�гаються в друг�й п'ятиденц� травня, у пов�тр� – в трет�й декад� кв�тня (Барв�нченко В.�., Заболотний Г.М., 2004).

Опад�в протягом року випада� 503-590 мм. �з ц��� суми близько 70 % опад�в приходиться на теплий пер�од року � 30 % - у холодний. 

44

2.3. Анал�з погодних умов у роки проведення досл�джень

Анал�з даних агрометеоролог�чних спостережень показу�, що г�дротерм�чн� умови 2008 року були близькими до середн�х багатор�чних даних, а 2009 роц� виявлено сутт�в� в�дхилення в�д норми, що в свою чергу дало можлив�сть об’�ктивно оц�нити д�ю � вза�мод�ю цих фактор�в на продукц�йний процес со� (табл. 2.3) та рис. 2.1.

Для со� характерне нер�вном�рне використання води за фазами росту � розвитку рослин: водоспоживання за пер�од сходи-г�лкування становить 7-8%, г�лкування –цв�т�ння – 20-22, цв�т�ння- формування боб�в – 29-31, наливання боб�в- достигання – 35-40%. Для со�  критичним за вологоспоживанням � пер�од цв�т�ння-наливання нас�ння, коли деф�цит води може призвести до р�зкого зниження врожаю.

В досходовий пер�од, п�д час проростання нас�ння со�, коли необх�дна досить значна к�льк�сть вологи в �рунт� в 2008 роц� в кв�тн� м�сяц� випало аж 97 мм, що б�льше пор�вняно �з середньо багатор�чною на 49 мм, а тому сходи були дружн�ми � повними. На в�дм�ну кв�тня м�сяця 2009 року, де спостер�гали в�дсутн�сть опад�в, тому проводили штучний полив у р�вц� перед с�вбою,  пер�од пос�в–сходи значно затягнувся. Щодо температурного режиму, то середньодобов� температури в  цей пер�од перевищували середн� багатор�чн� значення на 1,2–2,3 ºС. В подальшому випадання опад�в характеризувалося значною динам�чн�стю, але розпод�л �х за пер�одами вегетац�� був в�дносно нер�вном�рним.

Л�тн�й пер�од 2008 року був пом�рно теплим � дощовим. Температурний режим мало чим в�др�знявся в�д середн�х багатор�чних показник�в. Опади розпод�лялися досить нер�вном�рно. Всього за пер�од кв�тень–вересень випало 438 мм при норм� 382 мм (табл. 2.3). При цьому у  червн� випало 45 мм, липн�  – 102 мм, у вересн�– 95 мм, що менше на 29 мм, а в липн� та серпн� б�льше в�дпов�дно – на 24 та 43 мм пор�вняно �з середн�ми багатор�чними 

Таблиця 2.3

Характеристика метеоролог�чних умов

М�сяць	Середньом�сячна температура пов�тря, °С	Сума опад�в, мм
Середньо- багатор�чна	2008	2009	Середньо- багатор�чна	2008	2009
Кв�тень	8,1	9,3	10,4	48	97	0
Травень	14,4	13,6	14,0	61	41	40
Червень	17,9	18,1	18,9	74	45	110
Липень	20,0	19,5	20,4	78	102	46
Серпень	18,5	20,2	18,6	69	58	7
Вересень	14,2	13,0	15,8	52	95	19
Кв�тень – вересень	15,5	15,6	16,4	382	438

 

46

значеннями. Таким чином, сприятлива температура пов�тря та пор�вняно достатн� запаси вологи в �рунт� в найб�льш критичн� пер�оди росту � розвитку для со� позитивно вплинули на процес цв�т�ння, утворення зав’яз� та формування боб�в, � в ц�лому на формування �� продуктивност�. Проте, починаючи з вересня м�сяця,  розпочалися дощ� та поступове зниження температури до 13 ºС. Майже щоденн� дощ�, часом велик�, дещо в�дтягнули дату збирання со�.

Щодо вологозабезпечення то вегетац�йний пер�од 2009 року характеризувався, як недостатньо сприятливий та нер�вном�рний по забезпеченню вологою в основн� пер�оди вегетац�� рослин со�. За весь вегетац�йний пер�од випало мм опад�в, що на 42,0 % менше в�д середньо� багатор�чно� норми.

Л�тн�й пер�од 2009 року характеризувався в�дхиленнями в�д середн�х багатор�чних даних  за температурними показниками та особливо за умовами вологозабезпеченост�. Зокрема у червн�, середньодобова температура була на р�вн� (18,9 ºС), а к�льк�сть опад�в перевищила норму майже в п�втора рази (110 мм), що в свою чергу спов�льнило активний р�ст � розвиток рослин со�, при цьому дещо затягнувся пер�од цв�т�ння. Критичний за вологоспоживанням пер�од для со� (липень–серпень) характеризувався деф�цитом опад�в (54 мм) при норм� 147 мм. Нестача вологи саме в цей пер�од негативно вплинула на процес цв�т�ння, утворення � наливання боб�в. 

Починаючи з кв�тня м�сяця спостер�галось р�зке п�двищення температури пов�тря, � до к�нця вегетац�йного пер�оду вона характеризувалася вищими показниками пор�вняно з середньою багатор�чною. В середньому за пер�од кв�тень–вересень вона становила 16,4 ^оС, що на 0,9 ^оС вище в�д середньостатистично� норми. Формування урожаю со� на завершальному етап� генеративного розвитку (достигання) в�дбувалося в умовах низько� к�лькост� опад�в та п�двищених середньодобових температур (15,8-18,6 °С), що сприяло достиганню нас�ння со�. 

47

Температура пов�тря, °С К�льк�сть опад�в, мм

 

 Рис 2.1 Характеристика метеоролог�чних умов за пер�од досл�джень 

48

2.4. Схема та методика проведення досл�джень

Вивчення колекц�йних � виробничих сорт�в со� проводилось на досл�дному пол� кафедри селекц�� та нас�нництва с�льськогосподарських культур В�нницького державного аграрного ун�верситету протягом 2008 – 2009 рр.

За цей пер�од вивчалися колекц�йн� � виробнич� сорти, як� в�др�знялися за довжиною вегетац�йного пер�оду, морфолог�чними ознаками � врожайними властивостями. Для встановлення м�жсортових в�дм�нностей та пор�вняльно� характеристики за проявом ц�нних господарських ознак були взят� так� сорти:

Схема досл�ду

Вар�анти	Назва сорту	Вар�анти	Назва сорту	Роки
1	Грибська 30	17	Степовичка 4	2008, 2009
2	Со�р	18	Юг 30 (st)
3	Гама 85	19	Под�льська 416
4	Мепл  Престоу	20	Горлиця
5	Аврора	21	Стратег�я
6	МОН-04	22	Особлива
7	�СЗ-7	23	Аркад�я одеська
8	Фора	24	Нива
9	Альтона	25	З�рниця
10	Мепл Ероу	26	Ки�вська 27 (st)
11	Комет	27	Под�льська 1
12	Ол�ма	28	Подолянка
13	Св�фт	29	В�нничанка
14	Устя	30	Витязь 50
15	Фея	31	Черн�вецька 8 (st)
16	Б�лосн�жка

С�яли сою за р�внем терм�чного режиму грунту 10-12°С на глибин� загортання нас�ння � ст�йкому п�двищенн� середньодобових температур, пов�тря. Площа обл�ково� д�лянки  1,8 м². Ширина м�жряддя 45 см, в�дстань м�ж нас�нинами в рядку 5 см,  глибина загортання нас�ння 4 см. Стандарт розм�щували через 10 номер�в робочо� колекц��. За стандарти використовувались сорти в�тчизняно� селекц�� в�дпов�дних груп стиглост�, рекомендован� �нспектурою Державно� ком�с�� Укра�ни з випробування та охорони сорт�в рослин, а саме: Юг-30, Ки�вська 27 та Черн�вецька 8.

49

Фенолог�чн� спостереження проводились зг�дно "Методики Держсортовипробування с�льськогосподарських культур" (1985) � "Методики проведення досл�джень в кормовиробництв�" (1994).

Фенолог�чн� спостереження проводилися кожного дня або не р�дше, н�ж через день. Вегетац�йний пер�од та його структура визначались шляхом фенолог�чних спостережень, як� проводились оком�рно з врахуванням стану розвитку рослин на д�лянц�. В�дм�чались дати сл�дуючих фаз: початок � повн� сходи,  галуження стебла, початок � масове цв�т�ння, початок � повне дозр�вання.

Початок сход�в, в�дм�чали: – при появ� приблизно 15 % рослин, а повн� сходи при появ� 75-80 % рослин шляхом �х п�драхунку в�д загально� к�лькост�. Аналог�чно проводили спостереження та обл�к по �нших фазах. 

В�дм�чали тривал�сть пер�од�в в днях: пос�в – початок сход�в, початок сход�в – початок цв�т�ння, початок цв�т�ння – початок дозр�вання, початок сход�в – повне дозр�вання (тривал�сть  вегетац�йного пер�оду) та дату збирання.

Догляд за колекц�йними пос�вами поляга� в п�дтриман� м�жряддя � дор�жок в пухкому � чистому в�д бур’ян�в стан�, боротьбу з шк�дниками � хворобами шляхом обприскування колекц�йних пос�в�в.

Кр�м того, визначали  наступн� показники: вилягання рослин ( в пер�од масового цв�т�ння � перед збиранням), висоту рослин та прикр�плення нижн�х боб�в (на початку дозр�вання), ст�йк�сть проти хвороб � шк�дник�в ( за допомогою бально� шкали).

При наявност� вилягання в пер�од наливу боб�в або перед збиранням необх�дно роз’�днати полегл� зразки, щоб не допустити механ�чного засм�чення. Збирання проводять по м�р� достигання зразк�в колекц�� в пер�од повного дозр�вання нас�ння. П�д час збирання п�драховують к�льк�сть з�браних рослин. На снопов�й етикетц� записують:  назву розсадника,  номер д�лянки, номер каталогу зразка, дату збирання, число з�браних рослин.

50

Б�ометричний анал�з рослин сорт�в со�  включав визначення: маси надземно� частини рослини, к�лькост� г�лок, к�лькост� продуктивних вузл�в, к�лькост� одно-пятинас�нних боб�в, к�лькост� нас�нин �з рослини та нас�нн�ву продуктивн�сть рослин (вага нас�ння �з одн��� рослини),  обл�к  урожаю нас�ння проводять з� вс��� д�лянки з наступним перерахунком на м².

Оц�нку вар�ювання морфолог�чних ознак та властивостей проводили за (Гужовим Ю. А., 1987).

Коеф�ц��нт повторюваност� (Rn) прояву ознаки визначали зг�дно методики (Савченко В. К., 1980)  за формулою (1).

1.    

де g²_v – вар�анса м�нливост� ознаки м�ж рослинами;

g²_p – вар�анса м�нливост� ознаки в рослин по роках 

Масу 1 зерен визначали по двох наважках по 500 зерен з середньо� зони качан�в одного генотипу, зважували �х з точн�стю до 0,0г. Якщо при цьому р�зниця м�ж масами взятих наважок перевищувала 3%, в�дбирали � зважували третю наважку.

Досл�дн� дан� оброблялись дисперс�йним, кореляц�йним � регрес�йним методами анал�зу (Доспехов Б.А., 1985; Мойсейченко В.�., кщенко В.О.; Рокицький П.Ф., 1993) на персональному комп’ютер� за використання спец�альних прикладних програм для Windows 95/98: Excel 7.0, Mathcad 2. 

51

2.5. Агротехн�ка вирощування культури в досл�д�

Оброб�ток �рунту при вирощуванн� со� ма� забезпечувати максимальне знищення бур’ян�в, добр� умови для росту коренево� системи, б�олог�чно� ф�ксац�� азоту бульбочковими бактер�ям, сприятливого поживного режиму та �нтенсивного росту � розвитку �� рослин. П�сля стерньових попередник�в основний оброб�ток �рунту включа� одно або дворазове лущення стерн� з подальшою оранкою на глибину 25-27 см � вир�внювання поверхн� поля.

Передпос�вний оброб�ток �рунту ма� бути спрямованим на обов’язкове вир�внювання поля, створення сприятливих умов для р�вном�рного загортання � проростання нас�ння со�. Сл�д зазначити, що навесн� при достиганн� �рунту оброб�ток сл�д проводити диференц�йовано, з урахуванням стану поля, яке проводять п�д кутом до напрямку оранки, внесення герб�цид�в � передпос�вно� культивац��. Виконувати передпос�вну культивац�ю сл�д у день с�вби на глибину загортання нас�ння – 3-4 см, що дасть можлив�сть уникнути пересихання верхнього шару �рунту, знищити проростки бур’ян�в та створити сприятлив� умови для проростання нас�ння со�. Для цього використовують комб�нован� агрегати типу АКГ-6, АПБ-6, РВК-3,6, «квропак», УСМК-5,4. При деф�цит� вологи в пос�вному шар� необх�дне прикочування �рунту до- � п�сля с�вби, що сприя� п�двищенню польово� схожост� нас�ння та отриманню оптимально� густоти рослин.  У сприятливих умовах за зволоженням п�сляпос�вне прикочування недоц�льне, бо при цьому ущ�льню�ться �рунт, а коли випадають дощ� – утворю�ться �рунтова к�рка, утрудню�ться вин�с с�м’ядолей на поверхню, знижу�ться польова схож�сть нас�ння, що в�дпов�дно, призводить до значного зр�дження пос�в�в со�. С�яли сою за р�внем терм�чного режиму грунту 10-12°С на глибин� загортання нас�ння � ст�йкому п�двищенн� середньодобових температур, пов�тря. Площа обл�ково� д�лянки  1,8². Ширина м�жряддя 45 см, в�дстань м�ж нас�нинами в рядку 5 см,  глибина загортання нас�ння 4 см.  

52

Розд�л 3. Результати досл�джень

3.1. Вивчення колекц�йних сорт�в со� за тривал�стю вегетац�йного пер�оду

Оц�нка фенолог�чних фаз та загально� тривалост� вегетац�йного пер�оду показала, що цв�т�ння б�льш, н�ж у 35% досл�джуваних зразк�в наступало через 30 – 35 дн�в п�сля появи сход�в, а у б�льше н�ж 50 % зразк�в – через 40 – 45 дн�в. Повне дозр�вання рослин у переважно� б�льшост� рослин наступало через 105 – 130 дн�в. Тривал�сть пер�оду в�д початку до к�нця цв�т�ння у досл�джуваних зразк�в со�, як правило, складала 35 – 45 дн�в.

Колекц�йн� сорти со� розпод�лилися за тривал�стю вегетац�йного пер�оду за роки досл�джень (Табл.3.1) сл�дуючим чином: до  ранньостиглих в�днеслися: Грибська 30 – тривал�сть вегетац�йного пер�оду 104 дн�, Со�р – 102 дн�, Гама 85 -  105 дн�в, Мепл Престоу – 103 дн�.  Необх�дно зазначити, що в ранньостиглих сорт�в були � менш тривалими пер�оди в�д сход�в до цв�т�ння, до того ж  чим коротший вегетац�йний пер�од то менша тривал�сть дано� фенолог�чно� фази. Так у сорт�в Грибська 30 та Юг -30 вона становила 35 дн�в, в Со�р – 32 дн�, Гама 85 та Мепл Престоу 34 дн�. До середньоранн�х сорт�в в�днеслися Аврора - тривал�сть вегетац�йного пер�оду 110 дн�в,  МОН-04 – 112 дн�в, �СЗ – 7 – 121 день, а тривал�сть пер�оду сходи цв�т�ння в�дпов�дно - 37, 38, 40 дн�в. До середньостиглих сорт�в в�днеслися Фора – 134 дн�, Альтона – 133 дн�, Мепл Ероу – 131 день, Комет – 128, Ол�ма – 129, Св�фт – 130 дн�в. В свою чергу тривал�сть пер�оду сходи-цв�т�ння в даних сорт�в подовжилося в�дпов�дно:   Фора – 50 дн�в, Альтона – 48 дн�в, Мепл Ероу – 47 дн�в, Комет – 42 дн�, Ол�ма – 45 дн�в, Св�фт – 47 дн�в. Визначено кореляц�йн� залежност� тривалост� вегетац�йного пер�оду в�д довжини фаз розвитку у сорт�в со�. Отримано кореляц�йну залежн�сть м�ж тривал�стю вегетац�йного пер�оду та тривал�стю пер�оду сходи-цв�т�ння – (r= 0,97). М�ж тривал�стю   вегетац�йного   пер�оду  �  тривал�стю  пер�оду  початок  цв�т�ння

53

Таблиця 3.1

Тривал�сть пер�оду вегетац�� та фаз розвитку рослин

колекц�йних сорт�в со�  (2008-2009 рр.)

Сорт	Фази розвитку рослин со�
Тривал�сть пер�оду вегетац��, дн�в	Тривал�сть пер�оду сходи-цв�т�ння, дн�в	Тривал�сть пер�оду початок цв�т�ння – достигання, дн�в
Ранньостигл�
Грибська 30	104±3,02	35±1,23	69±1,87
Со�р	102±2,86	32±1,15	70±1,69
Гама 85	105±3,28	34±1,28	71±1,73
Мепл Престоу	103±2,95	34±1,32	69±1,84
Юг-30 ( st )	105±3,12	35±1,38	70±1,79
Середньоранн�
Аврора	110±3,24	37±1,46	73±2,02
МОН-04	112±3,67	38±1,39	74±1,92
�СЗ-7	121±4,02	40±1,43	81±1,76
Ки�вська 27 (st)	117±3,53	39±1,34	78±1,87
Середньостигл�
Фора	134±5,13	50±1,62	84±1,84
Альтона	133±4,98	48±1,53	85±1,92
Мепл Ероу	131±4,92	47±1,59	84±2,27
Комет	128±3,76	42±1,47	86±2,64
Ол�ма	129±4,03	45±1,53	84±2,53
Св�фт	130±4,81	47±1,46	83±2,14
Черн�вецька 8 (st)	131±4,87	46±1,31	85±1,98
Коеф�ц��нт кореляц��	-	0,97*	0,91*

– достигання  – (r= 0,91). Отже, добираючи для г�бридизац�� батьк�вськ� форми можна ор��нтуватися на строки настання фази цв�т�ння в р�зних сорт�в, з метою по�днання бажаних ознак в нових селекц�йних зразках, особливо при п�двищенн� продуктивност� ранньостиглих � середньоранн�х форм.

54

3.2. Вар�ювання та кореляц�йна залежн�сть м�ж господарсько-ц�нними ознаками рослин у сорт�в со�

Господарсько-ц�нн� ознаки колекц�йних � виробничих сорт�в були вивчен� за ступенем вар�ювання у в�дпов�дност� за  шкалою Ю. Л. Гужова [14]. Не дивлячись на те, що, колекц�йн� � виробнич� сорти значно в�др�зняються по морфолог�чних ознаках � характеризу�ться високою контрастн�стю представлених зразк�в, все ж характер вар�ювання одних � тих же ознак у них не виходив за параметри загальних законом�рностей (Табл.3.2).  

Оц�нка вар�ювання господарсько-ц�нних ознак колекц�йних � виробничих сорт�в со� за коеф�ц��нтом вар�ац�� (V) зг�дно з шкалою Ю. Л. Гужова [14] показала, що в групу в�д середнього � вище середнього вар�ювання в�дносяться так� ознаки:  маса нас�ння �з одн��� рослини -  коеф�ц��нти вар�ац�� становили (15,1; 12,3 %); к�льк�сть продуктивних вузл�в  - (21,3 та 19,2%), а також к�льк�сть боб�в на рослин� -  (24,6 � 21,4%)  за 2008 � 2009 роки. Пом�рним коеф�ц��нтом вар�ац�� характеризувалася маса 1 зерен � складала – (11,3 та 10,7%). Висота рослин характеризувалась р�внем вар�ювання вище середнього �  високим вар�юванням - коеф�ц��нти вар�ац�� були в межах (22,7 – 37,4 %). В наших досл�дженнях висота прикр�плення нижн�х боб�в характеризувалася високим коеф�ц��нтом вар�ювання – (28,8-33,6%). Також в групу з високим коеф�ц��нтом вар�ювання в�дноситься к�льк�сть г�лок на рослин� в�д 28,6 до 41,9%.

За результатами наших досл�джень пом�рним коеф�ц��нтом вар�ювання характеризувалася маса 1 зерен; середн�м � вище середнього вар�юванням – маса нас�ння �з одн��� рослини, к�льк�сть продуктивних вузл�в, к�льк�сть боб�в на рослин�; вище середнього � високим вар�юванням -  висота рослин �

Таблиця 3.2

Статистичн� показники к�льк�сно� м�нливост�

 ознак рослин сорт�в со�  (2008-2009 рр.)

Р�к Ознаки	2008	2009
Статистичн� показники
Xсер	Lim Xсер	Vсер, %	Xсер	Lim Xсер	Vсер, %
Висота рослин, см	63,9±3,4	44,3-91,9	22,7	88,1±7,8	52,5-132,1	37,4
Висота прикр�плення нижн�х боб�в, см	11,4±0,69	5,0-20,1	28,8	13,3±0,7	6,4-23,0	33,6
К�льк�сть г�лок, шт.	1,68±0,2	1-4,6	41,9	1,6±0,24	1,2-4,1	28,6
К�льк�сть продуктивних вузл�в, шт.	11,1±0,7	8,8-20,6	21,3	10,6±0,8	10,2-18,7	19,2
К�льк�сть боб�в, шт.	24,5±0,8	16-36	24,6	21,3±0,8	13,6-32,9	21,4
Маса нас�ння з одн��� рослини, г.	6,9±0,2	5,3-9,0	15,1	6,1±0,2	4,6-8,2	12,3
Маса 1 зерен, шт.	178,9±3,62	136-233	11,3	167,9±3,2	122-212	10,7

56

висота прикр�плення нижн�х боб�в; високим вар�юванням характеризувалася к�льк�сть г�лок на рослин�. Вар�ювання прояву одних � тих же ознак у межах вс��� сукупност� проанал�зованого селекц�йного матер�алу вказу� про наявн�сть диференц�ац�� за р�внем прояву ознак, отже, про можлив�сть ведення добору батьк�вських  форм за р�внем прояву певних ознак �з метою включення �х  в г�бридизац�ю � отримання рекомб�нац�й та позитивних трансгрес�й в посл�дуючих г�бридних покол�ннях (F2-F4), проведення  добор�в та отримання селекц�йного матер�алу для посл�дуючо� оц�нки � випробування при створенн� нових сорт�в. 

Значний практичний �нтерес ма� виявлення кореляц�й м�ж морфолог�чними та господарсько-ц�нними ознаками, що да� можлив�сть проводити непрямий доб�р, пов�домля� (Лысенко Н. И., 1981). 

Ми провели кореляц�йний анал�з м�ж ц�нними господарськими ознаками рослин сорт�в со� � встановили ц�лий ряд кореляц�йних зв’язк�в (Табл.3.3). Даний кореляц�йний анал�з представлено за два роки досл�джень, що дозволя� проанал�зувати ступ�нь фенотипового прояву ознак за роки досл�джень � встановити м�нлив�сть ознак п�д впливом умов навколишнього середовища.

Продуктивн�сть зумовлена складним по�днанням р�зних ознак � властивостей. В контекст� яко� поряд �з калькуляц��ю вираження вза�модоповнюючих елемент�в структури врожаю, наявний ц�лий ряд �нших напрям�в селекц��, таких як: ст�йк�сть проти хвороб та шк�дник�в, посухи � низьких температур, вилягання та �нших, що в к�нцевому рахунку визнача� в кожному конкретному випадку певний р�вень продуктивност�. Урожайн�сть форму�ться за рахунок забезпечення р�вноваги м�ж компонентами урожаю, тобто за п�двищення величини одного компонента величина �ншого зменшу�ться, � навпаки. Максимальна урожайн�сть – це реал�зац�я найб�льш сприятливо� р�вноваги м�ж �� компонентами. М�ж компонентами урожайност� �снують генетичн� кореляц��, отже доб�р за структурою урожаю в д�йсност� � добором на саму урожайн�сть (Бороевич С., 1984). 

Таблиця 3.3

Коеф�ц��нти кореляц�� м�ж господарсько-ц�нними ознаками рослин сорт�в со�, 2008-2009 рр.

№п/п	Ознаки	Роки	2	3	4	5	6	7
1	Висота рослин, см	2008	0,39	-0,41*	0,56	0,61	0,68	0,21
2009	0,47*	-0,28	0,51*	0,43*	0,51*	0,13
2	Висота прикр�плення нижн�х боб�в, см	2008		-0,26	-0,24	-0,25	-0,16	-0,23
2009		-0,11	-0,49*	- 0,54*	-0,41*	-0,35
3	К�льк�сть г�лок, шт.	2008			0,65*	0,53*	0,51*	0,42*
2009			0,53*	0,42*	0,39*	0,28
4	К�льк�сть продуктивних вузл�в, шт.	2008				0,89*	0,81*	0,77*
2009				0,77*	0,56*	0,61*
5	К�льк�сть боб�в, шт.	2008					0,91*	0,87*
2009					0,86*	0,73*
6	К�льк�сть нас�нин, шт.	2008						0,94*
2009						0,83*
7	Маса нас�ння з одн��� рослини, г.	2008						-
2009						-

Прим�тка: 1)*-позначено �стотн� коеф�ц��нти кореляц��;

58

За роками наших досл�джень (Таблиця 3.3) висок� кореляц�йн� зв’язки встановлено м�ж елементами структури врожаю та зерновою  продуктивн�стю  рослин. Так м�ж к�льк�стю продуктивних вузл�в та к�льк�стю боб�в на рослин� (r=0,77-0,89), к�льк�стю нас�нин - (r=0,56-0,81), зерновою продуктивн�стю рослин – (0,61-0,77). М�ж к�льк�стю боб�в � к�льк�стю нас�нин практично прямий кореляц�йний зв'язок - (r=0,86-0,91), зерновою продуктивн�стю рослини – (0,73-0,87). К�льк�стю нас�нин  � зерновою продуктивн�стю з рослини - (r=0,83-0,94). Висок� � стаб�льн� кореляц�йн� зв’язки св�дчать про вагом�сть � генетичну причинн�сть зв'язк�в даних ознак. Також встановлено в�д середнього до сильного кореляц�йн� зв’язки м�ж к�льк�стю г�лок на рослин� та к�льк�стю продуктивних вузл�в – (0,53-0,65), к�лькост� боб�в на рослин� – (0,42-0,53), к�лькост� нас�нин – (0,39-0,51) та зерновою продуктивн�стю – (0,28-0,42). Висота прикр�плення нижн�х боб�в, за результатами  наших досл�джень ма� в�д слабкого до середнього кореляц�йний зв'язок �з к�льк�стю г�лок на рослин� встановлена зворотна кореляц�йна залежн�сть – (-0,11-0,26), к�льк�стю продуктивних вузл�в  - (-0,24-0,49), к�льк�стю боб�в на рослин� – (-0,25-0,54), к�льк�стю нас�нин на рослин� – (-0,26-0,41) та зерновою продуктивн�стю – (-0,23-0,35). Практично на такому ж самому р�вн� кореляц�йних зв’язк�в �з �ншими ознаками знаходилася � висота рослин. Так кореляц�йн� зв’язки встановлено м�ж висотою рослини та висотою прикр�плення нижнього боба – (0,39-0,47); к�льк�стю г�лок на рослин� – (0,28-0,41); к�льк�стю продуктивних вузл�в – (0,51-0,56); к�льк�стю боб�в на рослин� – (0,43-0,61); к�льк�стю нас�нин – (0,51-0,68) та зерновою продуктивн�стю – (0,13-0,21).

Було проведено кореляц�йний анал�з зерново� продуктивност� з �ншими ознаками рослин сорт�в со� з метою встановлення м�жсортових в�дм�нностей при формуванн� кореляц�йних залежностей в обумовленн� зерново� продуктивност� сорт�в (Табл. 3.4). Вивчалися кореляц�йн� зв’язки одних � тих же ознак у р�зних сорт�в со�. Незважаючи на сортову в�дм�нн�сть, кореляц�йн�

Таблиця 3.4

Кореляц�йн� зв’язки зерново� продуктивност�  з �ншими ознаками у р�зних сорт�в со�

Ознаки	Сорти
Роки	Устя	Горлиця	Стратег�я	Витязь 50	Черн�вецька 8
Маса надземно� частини рослини, г.	2008	0,97*	0,96*	0,85*	0,82*	0,86*
2009	0,87*	0,91*	0,9*	0,79*	0,92*
К�льк�сть г�лок, шт.	2008	0,38	0,91*	0,15	-0,05	-0,01
2009	0,54*	0,95*	0,29	0,02	0,08
К�льк�сть продуктивних вузл�в, шт.	2008	0,83*	0,75*	0,34	0,39	0,45*
2009	0,87*	0,82*	0,43*	0,46*	0,57*
К�льк�сть однонас�нних боб�в, шт.	2008	0,87*	0,92*	0,14	0,36	0,4
2009	0,74*	0,97*	0,25	0,42*	0,34
К�льк�сть двонас�нних боб�в, шт.	2008	0,92*	0,86*	0,36	0,85*	0,86*
2009	0,86*	0,91*	0,42*	0,79*	0,91*
К�льк�сть трьох нас�нних боб�в, шт.	2008	0,84*	-0,22	0,89*	0,03	0,5*
2009	0,72*	0,01	0,78*	-0,1	0,37
К�льк�сть боб�в, шт.	2008	0,98*	0,94*	0,67*	0,79*	0,94*
2009	0,94*	0,97*	0,78*	0,84*	0,87*
К�льк�сть нас�нин, шт.	2008	0,98*	0,96*	0,89*	0,96*	0,98*
2009	0,96*	0,97*	0,93*	0,98*	0,92*

Прим�тка: 1)*-позначено �стотн� коеф�ц��нти кореляц��; 

  

плеяди за певними ознаками

60

мали одну направлен�сть та незначну зм�ну вираження зв’язк�в. Зокрема, висок� кореляц�йн� зв’язки у вс�х сорт�в спостер�галися м�ж масою надземно� частини рослини та зерновою продуктивн�стю (r=0,79-0,97), к�льк�стю боб�в на рослин� (r= 0,67-0,98) та к�льк�стю нас�нин на рослин� (r=0,89-0,98). Що в даному випадку п�дкреслю� вагом�сть та генетичну природу даних зв’язк�в.

Дещо нижча залежн�сть в даних сорт�в встановлена для к�лькост� продуктивних вузл�в �з зерновою продуктивн�стю, спостер�галися кореляц�йн� зв’язки середньо� � високо� сили в�д (r=0,34-0,87). Б�льш р�знонаправленими та неоднаковими за величиною виявилися  зв’язки  для к�лькост� г�лок на рослин� �з зерновою продуктивн�стю r=- 0,05-0,95 

3.3. В�дм�нност� у колекц�йних � виробничих сорт�в со� за середньою виражен�стю господарсько-ц�нних ознак

Нами було вивчено м�жсортов� в�дм�нност� за ознаками у колекц�йних сорт�в со� �з р�зною тривал�стю вегетац�йного пер�оду на основ� �стотних в�дм�нностей р�зниц� середн�х арифметичних та вид�лено контрастн� форми пор�вняно �з стандартами в�дпов�дно� групи стиглост�. Зупинимося на колекц�йних � виробничих сортах, як� характеризуються  статистично значимими (t факт > t теор. 05) м�жсортовими  в�дм�нностями �з зб�льшенням ступеня розмаху прояву ознак.  Так, середня висота рослин у пор�вняно скоростиглих колекц�йних сорт�в  зм�нювалась в �нтервал� в�д 50,1 до 68,5 см (Табл.3.5), включно �з стандартом ц��� групи стиглост� – Юг 30. Для середньоранн�х колекц�йних сорт�в со� �нтервал зм�ни ознаки був у вищих межах  в�д 68 до 86 см. В сорту �СЗ-7 вона становила 86 см, що �стотно вище за р�зницею середн�х арифметичних пор�вняно �з стандартом Ки�вська 27.  

61

Таблиця 3.5

В�дм�нност� за господарсько-ц�нними ознаками у колекц�йних сорт�в со� �з р�зною тривал�стю вегетац�йного пер�оду (2008-2009 рр.)

                                                                                                                         

Сорт	Ознаки  рослини:
Висота, см	Висота прикр�пл. Нижн�х боб�в, см	Число г�лок, шт.
Ранньостигл�
Грибська 30	53,9*±1,47	8,3±0,62	0,7±0,16
Со�р	50,1*±1,65	7,5±0,56	1,4*±0,27
Гама 85	65,6±1,43	9,6*±0,42	1,6*±0,24
Мепл Престоу	68,5±1,55	8,69±0,75	3,45*±0,23
Юг-30 ( st )	68,5±1,90	6,87±0,73	0,64±0,14
Середньоранн�
Аврора	68,0*±1,29	9,50*±0,9	1,80±0,33
МОН-04	71,42±1,94	12,75±1,1	0,92±0,22
�СЗ-7	86,0*±2,09	18,65*±1,66	1,40±0,28
Ки�вська 27 (st)	75,16±1,98	13,05±0,98	1,21±0,24
Середньостигл�
Фора	78,7*±1,78	12,0 ±1,1	1,63±0,21
Альтона	80,9*±1,92	10,8*±0,72	1,92±0,26
Мепл Ероу	73,4*±1,64	8,84*±0,43	1,43±0,29
Комет	100,4 ±2,21	20,31*±1,72	2,81*±0,41
Ол�ма	94,7±1,72	11,68*±0,61	0,72±0,1
Св�фт	108,6*±2,63	16,6±1,93	2,4*±0,37
Черн�вецька 8 (st)	97,8±2,12	14,6±1,18	1,5±0,15

* - позначена �стотна р�зниця середн�х арифметичних за t –критер��м

62

В середньостигл�й груп� �нтервал зм�ни висоти рослин  також був вищим  в�д 73,4 до 108,6 см. При цьому �стотна р�зниця спостер�галася у сорту Св�фт � становила  108,6 см, також �стотно меншими значеннями характеризувалися Мепл Ероу � Фора.

При пор�внянн� колекц�йних зразк�в �з сортами–стандартами спостер�галась под�бна законом�рн�сть � по в�дношенню до висоти прикр�плення нижн�х боб�в, яка в ц�лому � пох�дною ознакою висоти рослини тобто у  ранньостиглих колекц�йних сорт�в вона була меншою 10 см, включно �з сортом-стандартом Юг 30. Однак в ц�й груп� стиглост� вид�лився сорт Гама 85, який �стотно перевищив за висотою прикр�плення нижн�х боб�в стандарт.  В середньоранн�й груп�, як � за висотою рослини вид�лився сорт �СЗ-7,  який за �стотною р�зницею перевищив стандарт.

У середньостигл�й груп� величина дано� ознаки у колекц�йних зразк�в зм�нювалася в б�льш широких межах, хоча в ц�лому прояв �� був у вищому �нтервал� в�д 8,84 до 20,31 см. В ц�й груп� стиглост� вид�лився сорт Комет, який на �стотному р�вн� перевищив стандарт.

За к�льк�стю г�лок на рослин� у ранньостигл�й груп� вид�лилися Со�р, Гама 85, Мепл Престоу, як� перевищили стандарт на �стотному р�вн�, середня к�льк�сть г�лок на цих рослинах становила – 1,4; 1,6; 3,45 шт. В середньостигл�й груп� Комет  - 2,81 � Св�фт – 2,4 шт. Середн� число г�лок на рослинах зм�нювалось в�д 1 до 3 як в груп� ранньостиглих, так � в середньостиглих зразк�в, а в груп�  середньоранн�х в�д 1-2 шт. на рослину.

Елементи структури врожаю, а саме к�льк�сть боб�в на рослин� � сумуючою ознакою к�лькост� боб�в на головному стебл� та �х к�лькост� на г�лках. Розклавши дану суму на складов� елементи ми визначили вклад кожно� �з них в обумовлен�сть результуючо� (Табл.3.6).

За к�льк�стю боб�в на головному стебл� у ранньостигл�й та середньоранн�й груп� стиглост� колекц�йних сорт�в �стотно� р�зниц� за перевищенням прояву ознаки не спостер�галося, а в середньостигл�й груп�

Таблиця 3.6

Елементи структури врожаю колекц�йних сорт�в со� �з р�зною тривал�стю вегетац�йного пер�оду ( 2008 – 2009 рр. )

Сорт	Число боб�в, шт.	Маса зерна з рослини, г	Маса 1 зерен, г
на головному стебл�	на г�лках	на рослин�
Ранньостигл�
Грибська 30	18,6±0,82	1,84±0,54	20,44±1,26	5,1±0,54	161,6±5,92
Со�р	16,94±0,73	6,82*±1,37	23,76*±2,04	6,0±1,26	168,9±6,47
Гама 85	15,28*±0,86	4,68*±0,92	19,96±1,62	5,7±1,0	167,7±7,13
Мепл Престоу	13,6*±0,91	7,86*±1,55	21,43±2,16	5,5±0,93	158,3±5,64
Юг-30 ( st )	17,87±0,72	1,89±0,31	19,25±0,82	6,3±0,84	167,4±5,98
Середньоранн�
Аврора	10,7*±0,74	6,6±1,58	17,30±1,56	5,7±1,13	161,2*±5,23
МОН-04	16,77±1,52	5,0±1,24	21,77±2,23	6,1±0,82	169,4*±4,87
�СЗ-7	15,20±1,26	2,75±0,93	17,95±1,67	6,3±1,04	169,9±5,69
Ки�вська 27 (st)	16,74±0,66	3,37±0,98	20,11±1,2	6,4±0,92	181,2±6,47
Середньостигл�
Фора	24,5*±1,34	3,9*1,13	31,4*±1,68	7,5±1,34	223,9*±8,6
Альтона	14,18*±0,75	6,29±1,03	20,47*±1,61	6,8±1,12	185,4±7,84
Мепл Ероу	16,74±0,66	3,37*0,93	20,11*±0,62	6,3±0,92	167,2*±6,32
Комет	11,05*±0,76	5,09±1,06	16,14*±1,27	5,9±0,73	159,8*±6,16
Ол�ма	15,20*±0,96	2,75*0,93	17,95*±1,67	5,6±0,64	157,9*±5,81
Св�фт	15,09*±0,98	10,5±1,62	25,59±2,50	6,1±0,87	138,7*±4,84
Черн�вецька 8 (st)	20,33±1,14	7,0±0,71	27,33±0,97	6,9±1,23	192,4±8,92

* - позначена �стотна р�зниця середн�х арифметичних за t –критер��м

64

вид�лився сорт Фора, який на �стотному р�вн� перевищив стандарт Черн�вецьку 8, а  к�льк�сть боб�в на головному стебл� склала 24,5 шт. 

За к�льк�стю боб�в на г�лках в�дзначилася лише ранньостигла група, де сорти Со�р, Гама 85 � Мелп Престоу на �стотному р�вн� перевищили стандарт, в�дпов�дно 6,82, 4,68 та 7,86, проте лише сорт Со�р за к�льк�стю боб�в на рослин� – 23,76 шт., перевищив на �стотному р�вн� стандарт Юг -30, що ще раз вказу� на сумуючий вза�модоповнюючий ефект ознак, що визначають продуктивн�сть.

Аналог�чна законом�рн�сть спостер�галася � в середньостигл�й груп� стиглост�, а саме у сорту Фора, який за к�льк�стю боб�в на рослин� – 31,4 шт. перевищив стандарт сорт Черн�вецька 8, що безумовно стало насл�дком перевищення на �стотному р�вн� вираження ознаки на окремих елементах структури врожаю, а саме к�лькост� боб�в на головному стебл�. Отже, за к�льк�стю боб�в на рослин� пор�вняно �з стандартами вид�лилися у ранньостигл�й груп� Со�р, а у середньостигл�й Фора, як� на �стотному р�вн� перевищили стандарт.

Середня маса зерна з рослини у колекц�йних зразк�в зм�нювалася в межах в�д 5,1 до 7,5 г ( Табл.3.6 ). Проте, в ц�лому середня маса зерна �з рослини у сорт�в р�зних груп стиглост� зм�нювалася, як в межах кожно� групи стиглост�, так � в ц�лому окремо по кожн�й груп� стиглост�. Розмах вираження ознаки у ранньостигл�й груп� зм�нювався в�д 5,1-6,3 г на рослину. В середньоранн�й груп� в�д 5,7-6,4, в середньостигл�й груп� – 5,6-7,5 г на рослину.  Це в ц�лому п�дтверджу� загальну законом�рн�сть, що �з подовженням тривалост� вегетац�йного пер�оду п�двищу�ться урожайн�сть сорт�в.

  З даних таблиц� 3.6 видно, що зразки, крупн�сть або маса 1 зерен у яких б�льша н�ж 160 г, належали до середньоранн�х � середньостиглих сорт�в, за виключенням сорт�в Комет, Ол�ма та Св�фт. У цих сорт�в середня маса зерна �з рослини складала: 5,9, 5,6 та 6,1 г, а маса 1 зерен в�дпов�дно -159,8, 157,9 та 138,7 г. У колекц�йного сорту МОН -04 значення дано� ознаки на �стотному р�вн� поступалося стандарту � складало  169,4 г, що нав�ть при в�дносно вищих показниках таких компонент�в продуктивност�, як к�льк�сть  боб�в на рослин� не п�двищило  зернову продуктивн�сть рослин ( середня маса нас�ння з рослини 6,1 г ). За масою 1 зерен на �стотно вищому р�вн� пор�вняно �з стандартом вид�лився сорт Фора, у якого маса 1 зерен склала 223,9 г.

65

Отже за елементами структури врожаю, а саме к�льк�стю боб�в на рослин� вид�лилися сорти Со�р – 23,76 шт. �  Фора – 31,4 шт., а за масою 1 зерен сорт Фора – 223,9 г.

Анал�з висоти прикр�плення нижн�х боб�в та елемент�в структури врожаю (Табл. 3.7) виробничих сорт�в показав, що за висотою прикр�плення нижн�х боб�в у ранньостигл�й груп� вид�лилися сорти Фея – 13,4 � Б�лосн�жка -14,3 см, що на �стотному р�вн�  перевищили стандарт Юг -30. У середньоранн�й груп� на �стотному р�вн� перевищу� стандарт за висотою прикр�плення нижн�х боб�в Под�льська 416 – 17,2 см. В середньостигл�й груп� найвище прикр�плення нижн�х боб�в забезпечив сорт Подолянка – 20,4 см � на �стотному р�вн� перевищив стандарт.  За к�льк�стю продуктивних вузл�в сл�д вид�лити сорти середньостигло�  групи  Подолянка – 14,1 та В�нничанка – 15,6 шт., що перевищили стандарт Черн�вецьку 8 на �стотному р�вн�.

За к�льк�стю боб�в на рослин� у ранньостигл�й груп� вид�лилися сорти Устя � Степовичка -4, в�дпов�дно 23,8 та 22,9 шт.,  як� перевищили стандарт на �стотному р�вн�. Серед середньоранньо� групи кращими були Под�льська 416 – 25,1 шт., Горлиця – 27,3 шт. � Стратег�я – 26,5, а також сорт З�рниця – 24,2 шт. р�зниця вираження дано� ознаки пор�вняно �з стандартом була �стотною. В  середньостигл�й груп� за к�льк�стю боб�в на рослин� вид�лилися Под�льська 1 – 29,8 шт., Подолянка – 30,6 шт. � В�нничанка - 34,4 шт., як�  перевищили стандарт Черн�вецьку 8 на �стотному р�вн�.

Маса 1 зерен в ранньостигл�й груп� сорт�в коливалася в�д 151,6 г у сорту Б�лосн�жка до 179,6 г у сорту Устя. Необх�дно в�дм�тити, що � к�льк�сть

Таблиця 3.7

Висота прикр�плення нижн�х боб�в та елементи структури врожаю

 виробничих сорт�в со� р�зних груп стиглост� ( 2008 – 2009 рр. )

Сорт	Висота прикр�пл. нижн�х боб�в, см	К�льк�сть продуктивних вузл�в, шт.	К�льк�сть боб�в на рослин�, шт.	Маса зерна з рослини, г	Маса 1 зерен, г
Ранньостигл�
Устя	7,9±0,85	10,2±1,2	23,8*±1,32	6,4±0,96	179,6±6,1
Фея	13,4*±1,1	8,5±0,84	19,5±1,24	5,6±0,68	158,4±5,23
Б�лосн�жка	14,3*±1,2	6,5*±0,46	14,8*±1,05	5,3±0,62	151,6±5,06
Степовичка 4	7,0±0,45	9,3±1,28	22,9*±1,43	6,3±0,92	165,8±5,23
Юг 30 (st)	6,9±0,73	8,6±0,78	19,25±0,82	6,3±0,84	167,4±5,98
Середньоранн�
Под�льська 416	17,2*±1,21	11,9±0,87	25,1*±1,32	6,9±0,96	172,3±5,93
Горлиця	12,9±0,91	13,1±1,32	27,3*±1,43	7,5±1,02	198,7±7,81
Стратег�я	13,6±1,0	12,5±1,04	26,5*±1,09	7,1±0,94	181,4±6,23
Особлива	11,8±0,84	12,3±0,92	25,6*±1,1	6,9±0,69	154,9±5,23
Аркад�я одеська	14,5±1,12	10,4±0,98	21,5±0,97	6,6±0,73	168,1±6,02
Нива	11,1±0,85	10,1±0,87	20,7±0,84	5,8±0,67	153,3±5,31
З�рниця	12,8±0,96	11,6±1,09	24,2*±1,03	6,0±0,75	165,2±5,43
Ки�вська 27 (st)	13,05±0,98	10,6±0,96	20,1±1,2	6,4±0,92	181,2±6,47
Середньостигл�
Под�льська 1	15,8±1,16	13,1±0,94	29,8*±1,26	7,1±1,35	179,4±6,24
Подолянка	20,4*±1,13	14,1*±1,09	30,6*±1,21	7,6±1,48	185,7±7,32
В�нничанка	16,9±1,19	15,6*±1,04	34,4*±1,47	8,5±1,87	216,5±8,76
Витязь 50	12,7±0,94	11±0,86	25,1±1,09	6,7±1,39	175,6±6,12
Черн�вецька 8 (st)	14,6±1,14	10,2±0,85	27,3±0,97	6,9±1,23	192,4±8,92

* - позначена �стотна р�зниця середн�х арифметичних за t –критер��м

67

боб�в на рослин� у сорту Устя виявилося �стотно значимим пор�вняно �з стандартом, що � обумовило одержання середньо� маси зерна �з рослини на р�вн� 6,4 г. На противагу сорт Б�лосн�жка �стотно поступався за к�льк�стю боб�в на рослин� – 14,8 шт., нижча в нього виявилася � маса 1 зерен – 151,6 г, що в к�нцевому рахунку визначило середню масу зерна �з рослини на р�вн� 5,3 г.  Сорт Степовичка 4, незважаючи на �стотне перевищення за к�льк�стю боб�в на рослин�, проте дещо нижчою масою 1 зерен – 165,8 г забезпечив середню масу зерна �з рослини на р�вн� стандарту – 6,3 г.

У середньоранн�й груп� за середньою масою зерна �з рослини вид�лилися так� сорти: Под�льська 416 - 6,9 г, Горлиця - 7,5, Стратег�я – 7,1 та Особлива – 6,9 г. Це стало насл�дком перевищення сортами Горлиця � Стратег�я стандарт Ки�вську 27 за к�льк�стю боб�в на рослин� – (27,3;  26,5 шт. та масою 1 зерен, як вище, так � на р�вн� стандарту  (198,7; 181,4 г). Сорти  Под�льська 416 та Особлива перевищили стандарт лише за к�льк�стю боб�в на рослин�, а маса 1 зерен в них була нижчою -  172,3 та 154,9, тому � середня маса зерна �з рослини виявилася на р�вн� 6,9 г.  У середньостигл�й груп� стиглост� кращими пор�вняно �з стандартом були сорти Под�льська 1, Подолянка та В�нничанка, середня маса зерна �з рослини в них була на р�вн�  7,1-8,5 г, а маса 1 зерен в�д 179,4 до 216,5 г, також вони перевищили стандарт за к�льк�стю боб�в �з рослини.

Отже, середня маса зерна �з рослини в ранньостигл�й груп� зм�нювалася в �нтервал� в�д 6,3-6,8 г на рослину, в середньоранн�й з 5,8-7,5 г та в середньостигл�й  в�д 6,7-8,5 г на рослину. В ц�лому максимальне вираження результуючо� ознаки, в даному випадку середньо� маси зерна �з рослини, можливе у випадку по�днання елемент�в структури врожаю за вза�модоповнюючим принципом.  

68

3.4. В�дм�нност� виробничих сорт�в со� за м�нлив�стю ознак

З метою встановлення м�жсортових в�дм�нностей  рослин со� за проявом по роках окремих ц�нних господарських ознак, а також визначення в ц�лому м�нливост� даних ознак, в�д впливу умов навколишнього середовища нами були порахован� коеф�ц��нти повторюваност� (Rn) у в�дпов�дност� до формули 1 за В. К. Савченко [60], з метою вид�лення сорт�в з найб�льш стаб�льними генетично обумовленими величинами ознак. Отриман� нами середн� значення коеф�ц��нт�в  повторюваност� (Табл. 3.8) за вс�ма групами стиглост� св�дчать, що менш м�нливими ознаками, як� вивчалися виявилися висота прикр�плення нижн�х боб�в, середн�й коеф�ц��нт повторюваност� по вс�х сортах становив – 0,85, а �нтервал м�нливост� вираження ознаки у окремих сорт�в становив в�д 0,72-0,91; маса 1 зерен де коеф�ц��нт повторюваност� по вс�х сортах також становив 0,85, а �нтервал прояву дано� ознаки у окремих сорт�в зм�нювався в�д 0,72-0,94. Дещо нижчим коеф�ц��нтом повторюваност�, а значить вищою м�нлив�стю характеризувалась ознака к�лькост� продуктивних вузл�в – 0,80, �нтервал зм�ни вираження ц��� ознаки у окремих сорт�в в�д 0,69-0,91. Ще нижчими середн�ми коеф�ц��нтами повторюваност� характеризувалися ознаки к�лькост� боб�в на рослин� – 0,78, а  �нтервал вар�ювання вираження дано� ознаки зм�нювався в�д 0,53 до 0,92  � середньо� маси зерна �з рослини – 0,71, �нтервал зм�ни обумовленост� дано� ознаки в�д 0,43-0,89, що вказу� на значну м�нлив�сть прояву даних ознак в�д умов року. Зм�на б�льшо� ампл�туди розпод�лу вираження даних ознак у окремих сорт�в со� за к�льк�стю боб�в на рослин� та середньою масою зерна �з рослини вказу� на б�льший вплив умов зовн�шнього середовища  у вираженн� дано� ознаки, за роками, як в окремих сорт�в, так � в ц�лому по вс�х сортах, про вищу м�нлив�сть даних ознак у пор�вняно �з �ншими ознаками.

Таблиця 3.8

Коеф�ц��нти повторюваност� та коеф�ц��нти вар�ювання господарсько-ц�нних ознак виробничих сорт�в со�

Сорти	Господарсько-ц�нн� ознаки
Висота прикр�плення нижн�х боб�в, см	К�льк�сть продуктивних вузл�в, шт.	К�льк�сть боб�в, шт.	Маса зерна з рослини, г	Маса 1 зерен, г.
Rn	V	Rn	V	Rn	V	Rn	V	Rn	V
Устя	0,91	17,6	0,69	31,4	0,71	15,04	0,43	18,9	0,72	9,6
Фея	0,84	25,3	0,82	11,2	0,92	11,5	0,75	11,4	0,94	4,1
Б�лосн�жка	0,89	14,6	0,78	16,9	0,65	21,2	0,56	18,4	0,81	8,4
Степовичка 4	0,72	40,4	0,78	12,6	0,80	12,4	0,64	12,9	0,84	6,8
Юг-30 ( st )	0,78	34,1	0,79	14,6	0,69	18,1	0,70	13,5	0,78	8,8
Под�льська 416	0,91	8,3	0,81	13,3	0,88	13,3	0,79	8,1	0,82	6,9
Горлиця	0,96	6,6	0,91	7,44	0,86	17,9	0,82	6,8	0,92	3,9
Стратег�я	0,91	10,5	0,86	13,7	0,89	13,3	0,75	8,9	0,92	4,3
Особлива	0,91	11,8	0,82	14,6	0,87	13,9	0,75	9,2	0,84	7,3
Аркад�я одеська	0,83	12,9	0,74	24,3	0,71	16,4	0,68	11,8	0,91	5,1
Нива	0,82	18,4	0,81	15,7	0,80	13,5	0,67	12,2	0,9	5,5
З�рниця	0,82	16,9	0,82	16,9	0,53	21,2	0,69	12,4	0,87	5,9
Ки�вська 27 (st)	0,89	12,4	0,79	16,8	0,69	17,2	0,75	9,9	0,78	7,9
Под�льська 1	0,91	8,9	0,82	12,1	0,85	9,4	0,84	6,7	0,84	6,3
Подолянка	0,91	8,6	0,82	11,5	0,86	9,12	0,89	4,1	0,91	4,9
В�нничанка	0,85	12,6	0,79	14,9	0,91	8,31	0,83	5,4	0,89	5,5
Витязь 50	0,82	17,8	0,75	17,8	0,80	11,3	0,61	13,7	0,81	6,4
Черн�вецька 8 (st)	0,83	18,9	0,79	20,2	0,64	15,7	0,71	12,3	0,83	6,6
Середн�	0,85	-	0,80	-	0,78	-	0,71	-	0,85	-

Rn – коеф�ц��нт повторюваност�;

V – коеф�ц��нт вар�ювання.

70

Необх�дно в�дм�тити, що у представлених сорт�в вар�анса м�нливост� ознак у рослин за роками менша за вар�ансу м�нливост� ознак м�ж рослинами. Тому � можлив�сть вид�лення сорт�в со� з� б�льш стаб�льно генетично обумовленим проявом даних ознак, для подальшо� селекц�йно� практики.

Найвищ� коеф�ц��нти повторюваност� та нижч� коеф�ц��нти вар�ювання  пор�внянно з� стандартом встановлен� за висотою прикр�плення нижн�х боб�в для ранньостиглих сорт�в Устя – 0,91 � 17,6%; Б�лосн�жка – 0,89 та 14,6%; Фея – 0,84 � 25,3%. В  середньоранн�й групи стиглост� за висотою прикр�плення нижн�х боб�в вид�лилися пор�вняно �з стандартом  Под�льська 416 – 0,91 � 8,3%; Горлиця – 0,96 та 6,6%; Стратег�я – 0,91 � 10,5%; та Особлива – 0,91 � 11,8%. В середньостигл�й груп� за ц��ю ж ознакою кращими пор�вняно �з стандартом були Под�льська 1 – 0,91 та 8,9%; Подолянка – 0,91 � 8,6%; � В�нничанка – 0,85 та 12,6%.

За масою 1 зерен у ранньостигл�й груп� кращими пор�вняно �з стандартом були сорти Фея – 0,94 та 4,1%; Степовичка – 0,84 � 6,8%. У середньоранн�й груп� Горлиця – 0,92 � 3,9%; Стратег�я – 0,92 та 4,3%; Аркад�я одеська – 0,91 та 5,1%; Нива – 0,9 � 5,5%. В середньостигл�й груп� пор�вняно �з стандартом Подолянка – 0,91 та 4,9% � В�нничанка – 0,89 � 5,5%.

За к�льк�стю продуктивних вузл�в у ранньостигл�й груп� кращими пор�вняно �з стандартом був сорт Фея – 0,82 та 11,2%. В середньоранн�й груп� кращими виявилися Горлиця – 0,91 � 7,4%; Стратег�я – 0,86 та 13,7%. У середньостигл�й груп� пор�вняно �з стандартом кращими були Под�льська 1 – 0,82 та 12,1% � Подолянка - 0,82 та 11,5%.

За к�льк�стю боб�в на рослин�, яка � пох�дною ознакою в�д к�лькост� продуктивних вузл�в у ранньостигл�й груп� кращим пор�вняно �з стандартом виявився сорт Фея – 0,92 � 11,5%, як � за к�льк�стю продуктивних вузл�в. У середньоранн�й груп� Стратег�я – 0,89 � 13,3%; Под�льська 416 – 0,88 та 13,3%; Особлива – 0,87 та 13,9; Нива  - 0,80 � 13,5%. В середньостигл�й груп� стиглост� були кращими В�нничанка – 0,91 та 8,31%; Подолянка – 0,86 � 9,12%; Под�льська 1 – 0,85 та 9,4%.

71

За масою зерна �з рослини в ранньостигл�й груп� стиглост� кращим був сорт Фея – 0,75 та 11,4%. В середньоранн�й груп�  пор�вняно �з стандартом були сорти Горлиця – 0,82 � 6,8%; Под�льська 416 -  0,79 та 8,1%. В середньостигл�й груп� Подолянка 0,89 � 4,1%; Под�льська 1 – 0,84 та 6,7%; В�нничанка – 0,83 � 5,4%.

Серед �нших сорт�в со� � певна частина, яка ма� нижч� коеф�ц��нти повторюваност�, що св�дчить про певний вплив на дан� ознаки,  як  умов  року,  так �  фактору  вза�мод��  генотипу  з умовами середовища.

Також нами були вид�лен� кращ� сорти �з високими коеф�ц��нтами повторюваност� � низькими коеф�ц��нтами вар�ац�� за переважаючою к�льк�стю даних ознак, а саме: у ранньостигл�й груп� сорт Фея, в середньоранн�й сорти: Горлиця, Стратег�я, Под�льська 416 та Особлива, в середньостигл�й груп� Подолянка, В�нничанка � Под�льська 1.

Даний анал�з м�нливост� прояву ознак за роки досл�джень вказу� на те, що у даних сорт�в со� прояв ознак за роки досл�джень в менш�й м�р� п�ддатливий впливу погодних умов в роки досл�джень. Тобто це � сорти адаптован� до аб�отичних � б�отичних умов вирощування на конкретних територ�ях, вони мають високу ст�йк�сть до несприятливих фактор�в.

72

3.5. Пор�вняльна оц�нка зерново� продуктивност� виробничих сорт�в со� 

Завершальним етапом вивчення виробничих сорт�в було проведення пор�вняльно� оц�нки �х з в�дпов�дними стандартами за р�внем урожайност� за пер�од досл�джень. У ранньостигл�й груп� сорт�в вид�лився сорт Устя, який у 2008 роц� забезпечив урожайн�сть на р�вн�  �з стандартом (Табл.3.9). Дисперс�йний анал�з урожайност� (Дод.В-Е). Середня урожайн�сть його за роки досл�джень  становила 25,3 ц/га. Також на р�вн� стандарту забезпечив урожайн�сть сорт Степовичка 4 – 25,2 ц/га.   В середньому тривал�сть вегетац�йного пер�оду його була менша на один день пор�вняно �з стандартом. В середньоранн�й груп� стиглост� кращими за урожайн�стю виявилися сорти: Горлиця – 31,5 та 28,6 ц/га; Стратег�я – 30,4 � 26,8 ц/га; Под�льська 416 – 29,4 та 26,2 ц/га  � Особлива – 29,5 та 25,9 ц/га. Не дивлячись на те, що ц� сорти належать до одн��� групи стиглост� необх�дно в�дм�тити, що вегетац�йний пер�од найб�льш урожайного сорту в дан�й груп� стиглост� Горлиця виявився 115 дн�в, що на два дн� менше н�ж в стандарту, а в Стратег�� – 112 дн�в, що на 5 дн�в менше пор�вняно �з стандартом. Сорт Особлива виявився ще скоростигл�шим пор�вняно з стандартом на 7 дн�в � в той же час перевищив його на �стотному р�вн� за урожайн�стю. У середньостигл�й груп� сорт�в найб�льш урожайними виявився сорт В�нничанка – 35,2 та 32,5 ц/га, що на 5,4 ц/га та на 7,1 ц/га б�льше за стандарт, в той же час тривал�сть вегетац�йного пер�оду його була на 5 дн�в меншою пор�вняно �з стандартом. Також кращим за стандарт був сорт Подолянка – 31,2 та 29,6 ц/га � перевищував стандарт на 1,4 та 4,2 ц/га за роки досл�джень.  Проте тривал�сть вегетац�йного пер�оду його була на 1 день б�льша. Отже, за результатами наших досл�джень кращими в ранньостигл�й груп� стиглост� виявився сорт Устя �з середньою урожайн�стю 25,3 ц/га, в середньоранн�й груп� стиглост� Горлиця  - 30 ц/га,

73

Таблиця 3.9                                                                                                                

Результати досл�дження з виробничими сортами со� за

умов досл�дного пос�ву

Сорт	Урожайн�сть, ц/га	Тривал�сть вегетац�йного пер�оду, дн�в
2008	2009	Середн�
Устя	27,6	23,0	25,3	105±3,29
Фея	24,2	20,6	22,4	103±2,79
Б�лосн�жка	23,9	18,4	21,2	105±3,61
Степовичка 4	27,5	22,9	25,2	104±3,23
Юг 30 (st)	27,6	22,8	25,2	105±3,12
Н�р 0,05	1,87	1,82
Под�льська 416	29,4	26,2	27,8	120±3,23
Горлиця	31,5	28,6	30,0	115±3,02
Стратег�я	30,4	26,8	28,6	112±2,87
Особлива	29,5	25,9	27,6	110±2,65
Аркад�я одеська	28,6	24,2	26,4	113±2,93
Нива	25,2	21,2	23,2	119±3,45
З�рниця	26,1	21,9	24,0	117±3,12
Ки�вська 27 (st)	27,4	23,8	25,6	117±3,53
Н�р 0,05	2,0	1,7
Под�льська 1	29,7	27	28,4	134±4,12
Подолянка	31,2	29,6	30,4	132±3,92
В�нничанка	35,2	32,5	34,0	126±3,82
Витязь 50	29,4	24,2	26,8	135±4,51
Черн�вецька 8 (st)	29,8	25,4	27,6	131±4,87
Н�р 0,05	1,3	1,46

Стратег�я – 28,6, Под�льська 416 – 27,8 та Особлива – 27,6 ц/га, в�дпов�дно за два роки досл�джень. В середньостигл�й груп� кращими сортами були за два роки досл�джень В�нничанка – 34 ц/га � Подолянка – 30,4 ц/га.  

74

За комплексним проявом ц�нних ознак рослин протягом багатор�чного пер�оду досл�джуван� сорти со�, що створен� методами адаптивно� селекц�� � занесен� до державного ре�стру, можна подати наступним чином:

Сорт со� Под�льська 1 визначений нац�ональним стандартом. Рослини цього сорту характеризуються високоросл�стю (висота рослин сяга� 100-150 см) � водночас ст�йк� до вилягання. Боби на рослинах у пер�од дозр�вання не розтр�скуються, що сприя� зменшенню втрат  зерна, в  тому  числ�  п�д  час  механ�зованого збирання. 

Даний сорт волод�� п�двищеним р�внем холодост�йкост� та посухост�йкост�. Довжина вегетац�йного пер�оду рослин склада� 125-130 дн�в. Сорт со� Под�льська 1 здатний забезпечити високий та сталий урожай зерна (25-30 ц/га) протягом тривалого пер�оду вирощування при зм�нних кл�матичних умовах.

Вм�ст б�лка в зерн� залежно в�д грунтово-кл�матичних умов склада� 37-40%, а вм�ст жиру – 18-23%. Нас�нини жовт� з коричневим рубчиком. Цей сорт усп�шно можна вирощувати за умов  п�вденного  Л�состепу та Степу.

75

Сорт со� Под�льська 416 под�бно до сорту Под�льська 1 оптимально  по�дну� зернову продуктивн�сть (25-30 ц/га), високоросл�сть  (висота рослин 100-130 см) та ст�йк�сть до вилягання, а також  п�двищений р�вень холодост�йкост� та посухост�йкост�. Рослини сорту Под�льська 416 дозр�вають на 8-12 дн�в ран�ше н�ж  сорту Под�льська 1. У пер�од дозр�вання боби на рослинах ст�йк� до  розтр�скування. Сорт в�дзначався вм�стом б�лка в зерн� 40-41%. Нас�нини жовт� з коричневим рубчиком. За умов п�вденно-центрального Л�состепу та Степу даний сорт може виступати попередником для озимих культур.

76

Сорт со� Подолянка   характеризу�ться   здатн�стю рослин до закладки нижн�х боб�в на висот� 20 см � вище, що важливо для механ�зованого збирання. При висот� рослин 90-120 см урожайн�сть зерна склада� 27-32 ц/га. За умови деф�циту вологи в �рунт� та пов�тр� у пер�од активно� вегетац�� рослин урожайн�сть зерна цього сорту може сягати на 4-5 ц/га вище в пор�внянн� з �ншими сортами.

У пер�од дозр�вання боби на рослинах не розтр�скуються. Окр�м високо� посухост�йкост� на репродуктивних стад�ях розвитку, сорт Подолянка характеризу�ться холодост�йк�стю у пер�од проростання нас�ння та появи сход�в.

Сорт рекомендований для усп�шного вирощування в умовах п�вденного Л�состепу та Степу (довжина вегетац�� рослин 125-130 дн�в). Вм�ст б�лка в зерн� склада� 38-40%. Нас�нини жовт� з коричневим рубчиком та в�чком.

Cорт со� Стратег�я.  Рослини цього сорту в пор�внянн� �з сортами Под�льська 1 � Подолянка дозр�вають на 10-14 дн�в ран�ше, а в пор�внянн� �з сортом Под�льська 416 на 6-8 дн�в ран�ше, що дозволя� використовувати його в рол� попередника для озимих культур. Сорт Стратег�я може усп�шно вирощуватися як в умовах Пол�сся � Л�состепу, так � Степу. Рослини цього сорту ст�йк� до вилягання та осипання боб�в при дозр�ванн�. Урожайн�сть зерна визнача�ться в межах 25-30 ц/га, а вм�ст б�лка в зерн� становить 37-40%. Нас�нини жовт� з коричневим рубчиком.

77

Сорт со� Горлиця  � еталоном в�русост�йкост� та волод�� потенц�алом зерново� продуктивност� понад 35 ц/га. Окр�м в�русост�йкост�, Горлиця � комплексно патогеност�йким, холодост�йким та посухост�йким сортом � усп�шно може вирощуватися в умовах Пол�сся,  Л�состепу та Степу.

В умовах Л�состепу та Степу даний сорт со� може виступати попередником для озимих культур, оск�льки довжина вегетац�йного пер�оду рослин у нього за цих умов склада� 105-115 дн�в. Сорт Горлиця характеризу�ться високою дружн�стю дозр�вання рослин та ст�йк�стю боб�в до осипання. Кр�м того, рослини нового сорту ст�йк� до вилягання, а �х висота при дозр�ванн� визнача�ться в межах 70-90 см. Вм�ст б�лка в зерн� склада� 38-41%, жиру – 19-23%. Нас�нини жовт� з темно-коричневим рубчиком та в�чком.

78

Сорт со� В�нничанка  визначений нац�ональним стандартом  волод�� потенц�алом зерново� продуктивност� понад 35 ц/га � характеризу�ться високою в�дновлювальною (регенерац�йною) здатн�стю рослин п�сля пошкоджуючо� д��  водного деф�циту, знижених та п�двищених температур. Високорослий (висота рослин сяга� 100-150 см), ст�йкий до вилягання та технолог�чний сорт.

79

В пор�внянн� з такими потужними сортами, як     Под�льська 1 � Подолянка, дозр�ва� на 8-10 дн�в ран�ше � сутт�во переважа� �х за крупн�стю зерна. Боби на рослинах у пер�од дозр�вання ст�йк� до розтр�скування. При довжин� вегетац�� рослин 110-120 дн�в усп�шно може вирощуватися в умовах  Л�состепу та Степу. Вм�ст б�лка в зерн� склада� 38-41%, а вм�ст жиру 19-23%. Нас�ння св�тло жовте з коричневим рубчиком.

Сорт со� Особлива лог�чно доповню� створен� сорти, так як проявля� вищий р�вень скоростиглост� (довжина вегетац�� рослин 95-110 дн�в) в по�днанн� �з зерновою продуктивн�стю (урожайн�сть 25-27 ц/га). Ц�нною характеристикою сорту � здатн�сть рослин до г�лкування, що позитивно вплива� в к�нцевому рахунку на пор�вняно високий р�вень зерново� продуктивност�.

Середньорослий сорт, що в�дзнача�ться висотою рослин 60-80 см та ст�йк�стю боб�в до розтр�скування у пер�од дозр�вання. Нас�нини жовт� з коричневою п�гментац��ю. Вм�ст б�лка в зерн� склада� 38-40%, жиру 19-24%. За умов Степу, Л�состепу та Пол�сся сорт со� Особлива може використовуватися в рол� попередника п�д озим� культури.

80

Створен� еколого-адаптован� сорти со� ор��нтован� на вирощування за стандартними агротехнолог�ями, що рекомендован� для ц��� культури в наш�й держав�. Вагоме м�сце при використанн� цих сорт�в пос�да� �х нас�нництво, так як в процес� в�дтворення нас�нн�вого матер�алу необх�дно зберегти генетичн� конструкц��, що забезпечують оптимальне по�днання на р�вн� генотипу таких чинник�в, як зернова продуктивн�сть, ст�йк�сть, пристосован�сть та як�сть.

81

4. Економ�чна ефективн�сть результат�в досл�джень

 

Одн��ю з важливих задач рослинництва � п�двищення ефективност� виробництва со�, яка за вм�стом б�лку (до 55%) � масла (до 27%) в нас�нн� переважа� �нш� зернобобов� культури. За даними �нституту корм�в УААН (Бабич А.О., Кол�сник С.�., 2), щоб в�йти на св�товий р�вень у вир�шенн� проблеми рослинного б�лку та ол��, пос�ви со� в Укра�н� сл�д розширити до 500 тис. га, а у в�ддален�й перспектив� - до 2-3 млн. га (6-9% орних земель). До реч�, у США соя займа� 18 в�дсотк�в орних земель. Американськ� фермери згодовують тваринам со�во-кукурудзяний шрот, а укра�нськ� - дерть в основному �з зернових колосових культур. Як результат, витрата корму з шроту на виробництво к�лограма м'яса пор�вняно з дертю у 3-4 рази менша.

В Укра�н� � необх�дн� грунтово-кл�матичн� умови для вирощування в�тчизняних високопродуктивних сорт�в со� з потенц�алом урожайност� 3,5-4,5 т/га, як� не поступаються сортам заруб�жним.

Розрахунки � передовий досв�д св�дчать, що вирощувати сою в господарствах доц�льно на площ� не менше 150-200 га. Це да� можлив�сть впровадити �нтенсивну технолог�ю, ефективно застосовувати сучасн� комплекси машин (коеф�ц��нт використання б�льше 0.7), а отже, одержувати висок� врожа�.

Виробництво сталих врожа�в со� базу�ться на висок�й культур� землеробства � використанн� сучасних комплекс�в машин по в�дпов�дних технолог�чних л�н�ях: приготування � внесення добрив, основного, передпос�вного оброб�тку �рунту та с�вби, комплексно� боротьби з бур'янами, шк�дниками � хворобами, збирання та п�слязбирально� обробки врожаю.

Пос�вн� площ�, урожайн�сть � валов� збори зерна со� в Укра�н� не в�дпов�дають грунтово-кл�матичним можливостям. Вони можуть бути значно вищими. Забезпечення високо� економ�чно� ефективност� зернового виробництва можна досягти на основ� використання сукупних фактор�в, серед яких важливими � впровадження �нтенсивних технолог�й вирощування с�льськогосподарських культур.

82

П�д �нтенсивною технолог��ю вирощування с�льськогосподарських культур розум�ють систему науково об�рунтованих вза�мопов’язаних способ�в, механ�зованих технолог�чних операц�й � прийом�в, що перебувають у т�сному зв’язку з ф�з�олог�чними особливостями розвитку рослин в�дпов�дно до б�олог�чних фаз �х розвитку � росту. Основу �� склада� поточне виконання вс�х роб�т на високому р�вн� у суворо визначен� строки: вирощування високояк�сних сорт�в � г�брид�в �нтенсивного типу, правильне розм�щення культур у с�возм�нах з урахуванням попередника � стану д�лянки, п�дготовка нас�ння до с�вби (кал�брування, прогр�вання, протравлювання, �нокуляц�я), визначення оптимально� норми вис�ву з урахуванням абсолютно� ваги нас�ння � господарсько� придатност�, забезпечення найб�льш р�вном�рного розпод�лу нас�ння по поверхн� �рунту, використання засоб�в захисту рослин та �н.

Серед зернових культур соя займа� важливе м�сце в с�возм�нах господарств. Висок� поживн� якост� зерна дозволяють господарствам забезпечувати тваринництво високояк�сними концентрованими кормами. Саме тому, для вивчення питання економ�чно� ефективност� було використано дан� урожайност� сорт�в со� по трьох групах стиглост�.

Виходячи �з вищесказаного, визначення економ�чно� ефективност� р�зних за стигл�стю сорт�в  дано� культури � досить актуальним питанням.

Ефективн�сть виробництва як економ�чна категор�я в�добража� д�ю об’�ктивних економ�чних закон�в, яка виявля�ться в результативност� виробництва. На сучасному етап� розвитку с�льського господарства ставиться завдання впровадження у виробництво прогресивних ресурсозбер�гаючих технолог�й вирощування с�льськогосподарських культур, як� б забезпечували при м�н�мальних затратах енергоресурс�в високу �х прибутков�сть � низьку соб�варт�сть.

Соб�варт�сть 1 ц продукц�� визначають шляхом д�лення загально� суми затрат на вирощування продукц�� на к�льк�сть (урожайн�сть, ц/га ) одержано� продукц��. Прибуток, одержаний господарством при вирощуванн� с.-г. культур визначають як р�зницю м�ж сумою грошових надходжень за продукц�ю та �� повною соб�варт�стю, яка включа� кр�м затрат на  виробництво продукц�� � затрат, пов’язаних з �� реал�зац��ю.

83

Р�вень рентабельност� визначають за формулою:

Рр = П : С х 100 %, де

П – сума прибутку, тис, грн.;

С – повна соб�варт�сть реал�зовано� продукц��, тис.грн.

При розрахунку економ�чно� ефективност� вирощування р�зних за стигл�стю сорт�в со� ми використовували ц�ни на нас�ння, зерно, добрива, оплату прац� та �н. ми використовували прайси ф�рми виробника (2008 р.).

Розглянемо структуру виробничих витрат при вирощуванн� р�зних за стигл�стю сорт�в со� на зерно розглянемо на рис. 4.1.

 

Як ми бачимо з даного рисунку, найб�льший в�дсоток в структур� виробничих витрат належить м�неральним � орган�чним добривам – 16 %, в�дносно великий в�дсоток належить сушц� зерна – 17, зароб�тна плата – 13%,

Рисунок 4.1. Структура виробничих витрат при вирощуванн� со� на зерно, %      

84

Як ми бачимо з даного рисунку, найб�льший в�дсоток в структур� виробничих витрат належить м�неральним � орган�чним добривам – 16 %, в�дносно великий в�дсоток належить сушц� зерна – 17, зароб�тна плата – 13%, засоби захисту рослин в�д шк�дник�в � хвороб займають 10% � нас�нн�вий матер�ал – 9%, збирання – 8 в�дсотк�в.

Використання в�тчизняних високопродуктивних сорт�в со� вимага� затрати певно� суми кошт�в на �х придбання (1500-2 тис.грн./т), але  висок� збори зерна дозволяють покривати витрати прибавкою урожаю. Урожай зерна со� знаходиться в межах 25-35 ц/га, що нав�ть при вартост� вирощеного нас�ння 200-2100 грн./т забезпечу� досить високий для сьогодн�шн�х економ�чних умов р�вень рентабельност� (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1

Економ�чна ефективн�сть вирощування сорт�в со� р�зних груп стиглост�, грн./га (середн� за 2008-2009 рр.)

Показники	Сорти
ранньостигл�	середньоранн�	середньостигл�
Устя	Юг 30 (st)	Горлиця	Ки�вська 27  (st)	В�нничанка	Черн�вецька 8 (st)
Урожайн�сть, ц	25,3	25,2	30,0	25,6	34,0	27,6
Ц�на реал�зац�� 1 ц	200,0	200,0	200,0	200,0	200,0	200,0
Варт�сть валово� продукц��	5040	5040	6	5120	6800	5520
Виробнич� затрати	2513	2513	2746	2534	2818	2582
Соб�варт�сть 1 ц, грн.	99,7	99,7	91,5	99,0	82,8
Затрати прац� на 1 ц, люд.-год.	1,89	1,89	1,43	1,77	1,45	1,63
Умовно - чистий прибуток	2527	2527	3254	2586	3982	2938
Р�вень рентабельност�, %	100,5	100,5	118,5	102,1	141,3	113,8

85

Дан� таблиц� 4,1 показують‚ що при використанн� достатнього р�вня удобрення‚ дотриманн� технолог�чних параметр�в‚ р�зн� за стигл�стю сорти со� на зерно вирощувати виг�дно. Р�вень рентабельност� при цьому знаходиться на р�вн� 100,5-141,3 %. Це‚ якщо враховувати стаб�льн� ц�ни на вирощену продукц�ю � на засоби виробництва.

Проведен� розрахунки показали‚ що найб�льший р�вень урожайност� зерна (34,0 ц/га)‚ найб�льшу варт�сть вирощено� продукц�� (6800 грн./га) отримано при вирощуванн� середньостиглого сорту В�нничанка. При вирощуванн� даного сорту також в�дм�чено найменшу (82,8 грн./ц) соб�варт�сть одиниц� продукц�� та найвищий, у наших досл�дженнях, р�вень рентабельност� - 141,3%.

Близьким до даного сорту за показниками економ�чно� ефективност� вирощування був середньоранн�й сорт Горлиця, що забезпечив урожай зерна на р�вн� 30,0 ц/га, 3254 грн./га умовно-чистого прибутку та 118,5% склав р�вень рентабельност�.

86

Висновки

1.     Встановлено, що колекц�йн� сорти со� в�др�знялись не т�льки загальним вегетац�йним пер�одом (102-134 дн�в) та реакц��ю на умови вирощування, а � строками проходження окремих фаз вегетац��, зокрема тривал�сть пер�од�в сходи-цв�т�ння - (32 - 50 дн�в) та цв�т�ння-достигання - (69-86 дн�в).

2. За результатами наших досл�джень пом�рним коеф�ц��нтом вар�ац�� (V)  характеризувалася маса 1 зерен – (10,7-11,3%); середн�м � вище середнього вар�юванням: маса нас�ння �з одн��� рослини – (12,3-15,1%), к�льк�сть продуктивних вузл�в – (19,2-21,3), к�льк�сть боб�в на рослин� – (21,4-24,6%); високим вар�юванням характеризувалася к�льк�сть г�лок на рослин� – (28,6-41,9%). Вар�ювання прояву одних � тих же ознак у межах вс��� сукупност� проанал�зованого селекц�йного матер�алу вказу� на наявн�сть м�жсортових в�дм�нностей за р�внем прояву ознак.

3. Анал�з кореляц�йних зв’язк�в одних � тих же ознак у р�зних сорт�в со� показав, що незважаючи на сортову в�дм�нн�сть, кореляц�йн� плеяди за певними ознаками   мали одну направлен�сть та незначну зм�ну вираження зв’язк�в. Зокрема, висок� кореляц�йн� зв’язки у вс�х сорт�в спостер�галися м�ж зерновою продуктивн�стю та масою надземно� частини рослини  (r=0,79-0,97), к�льк�стю боб�в на рослин� (r= 0,67-0,98);  к�льк�стю нас�нин на рослин� (r=0,89-0,98). Що в даному випадку п�дкреслю� вагом�сть та генетичну природу даних зв’язк�в. Дещо нижча залежн�сть в даних сорт�в встановлена для к�лькост� продуктивних вузл�в �з зерновою продуктивн�стю (r=0,34-0,87). Б�льш р�знонаправленими та неоднаковими за величиною виявилися  зв’язки  к�лькост� г�лок на рослин� �з зерновою продуктивн�стю (r=- 0,05-0,95).

4.  На основ�    �стотних    в�дм�нностей   р�зниц�   середн�х   арифметичних  по

колекц�йних сортах за комплексом ознак вид�лено кращ� зразки пор�вняно �з

    стандартами. За висотою прикр�плення нижн�х боб�в у ранньостигл�й груп� кращим був Гама 85 – 9,6 см, в середньоранн�й груп� сорт �СЗ-7 – 18,6 см,  в середньостигл�й Комет – 20,3 см. За к�льк�стю боб�в на рослин� вид�лився в ранньостигл�й груп�  сорт Со�р – 23,76 шт., а в середньостигл�й сорт Фора – 31,4 шт., як � за масою 1 зерен 223,9 г.

87

 5. За висотою прикр�плення нижн�х боб�в у ранньостигл�й груп� виробничих сорт�в кращими були сорти Фея – 13,4 � Б�лосн�жка - 14,3 см, у середньоранн�й груп� Под�льська 416 – 17,2 см, в середньостигл�й Подолянка – 20,4 см. За к�льк�стю боб�в на рослин� у ранньостигл�й груп� кращими були сорти Устя � Степовичка, в�дпов�дно 23,8 та 22,9 шт.,  в середньоранн�й сорти Под�льська 416 – 25,1 шт., Горлиця – 27,3 шт. та Стратег�я – 26,5, в  середньостигл�й вид�лилися сорти Под�льська 1 – 29,8 шт., Подолянка – 30,6 шт. � В�нничанка - 34,4 шт.

6. За  середньою масою зерна �з рослини кращими були сорти: Под�льська 416 - 6,9 г, Горлиця - 7,5, Стратег�я – 7,1 та Особлива – 6,9 г. У середньостигл�й груп� Под�льська 1, Подолянка та В�нничанка, середня маса зерна �з рослини в них була в�д 7,1-8,5 г, а маса 1 зерен в�д 179,4 до 216,5 г.

7. Проведений анал�з м�нливост� прояву ознак за пер�од досл�джень з врахуванням коеф�ц��нт�в повторюваност� та коеф�ц��нт�в вар�ац�� вказу� на те, що у таких сорт�в со�, як Горлиця, Стратег�я, Под�льська 416, Особлива,  Подолянка, В�нничанка � Под�льська 1 прояв ознак в менш�й м�р� п�ддатливий впливу погодних умов за роки досл�джень.

8. Сорти со�, що створен� методами адаптивно� селекц�� Горлиця, Стратег�я, Под�льська 416, Особлива, Подолянка, Под�льська 416, В�нничанка �стотно перевищували за р�внем урожайност� виробнич� сорти-стандарти Ки�вську 27 та Черн�вецьку 8 незважаючи на менш тривалий �х вегетац�йний пер�од.

9. Проведен� розрахунки показали‚ що найб�льший р�вень урожайност� зерна (34,0 ц/га)‚ найб�льшу варт�сть вирощено� продукц�� (6800 грн./га) отримано при вирощуванн� середньостиглого сорту В�нничанка. При вирощуванн� даного сорту також в�дм�чено найвищий р�вень рентабельност� - 141,3%.

88

Пропозиц�� виробництву

1.           В якост� генонос��в ц�нних ознак рослин со�,  використовувати вих�дними батьк�вськими формами для штучно� г�бридизац�� так� колекц�йн� сорти, як Со�р, Гама 85, Мепл Престоу, Фора, Альтона, Комет.

2.           Для умов Л�состепу Укра�ни рекоменду�мо так� середньостигл� високоврожайн� еколого-адаптован� сорти со�, як В�нничанка, Подолянка, Под�льська 1, а також середньоранн� сорти Горлицю, Стратег�ю � Особливу та Под�льську 416 в даних сорт�в со� прояв ознак за роки досл�джень в менш�й м�р� п�ддатливий впливу погодних умов.

89

Список використано� л�тератури

1.     Бабич А., Бабич-Побережна А. Соя – стратег�чна культура св�тового землеробства 21 стол�ття // Пропозиц�я. – 2006. - № 6. – С. 44-46.

2.     Бабич А.О. Сучасне виробництво � використання со�.- К.: Урожай, 1993. – 432 с.

3.     Бабич А. Нов� сорти со� � перспективи виробництва в Укра�н� // Пропозиц�я. – 2007. - №4. – С. 46-49.

4.     Бабич А.О. Корми � кормовиробництво. – К.: Аграрна наука, 1998. – 195 с.

5.     Бабич А. Кол�сник С. Венед�ктов О. Пос�в та захист со� в�д хвороб//Пропозиц�я. – 2001. - №5. – С. 40.

6.     Бабич А. Кол�сник С. Розм�щення пос�в�в � технолог�я вирощування со� в Укра�н�// Пропозиц�я. – 2. - №5. – С. 38 – 40.

7.     Бабич А.О. Ткачук В.С. Сортова технолог�я вирощування – шлях до реал�зац�� потенц�йних можливостей со�// Пропозиц�я. – 2. - №10. – С. 41 – 42.

8.     Барв�нченко В.�., Заболотний Г.М.. Грунти В�нницько� област� // Навчальний пос�бник. – В.: ВДАУ, 2004. – 46 с.

9.     Бороевич С. Принципы и методы селекции растений / Пер. с сербохорв. В.В. Иноземцева; Под ред. И с предисл. А.К. Федорова. – М.: Колос, 1984. – 344 с.

10. Вишнякова Л.М. Соя – �стор�я культури // Агроном 2004. -  №3. – С.82-83.

11. Волкодав В.В. Методика державного сортовипробування с�льськогосподарських культур. Вип. перший. – К., 2 –100 с.

12. Грикун О. Захист пос�в�в со� в�д шк�дник�в, хвороб та бур’ян�в  // Пропозиц�я. – 2005. - №6. – С. 70-74.

13.    Гно�вий �. Кукукрудзяно-со�вий силос. // Пропозиц�я. – 2006. - № 4. – С. 36.

14.

90

Гужов Ю.А. Модификационная изменчивость количественных признаков у самоопылённых линий и гибридов кукурузы. // Доклады ВАСХНИЛ. – 1987. – № 7.– С. 3-5.

15. Гукова М.М., Баранов В.Ф., Кигита Рамо Рао. Динамика накопления азота в растениях сои// Пути повышения производства растительного белка. – М., 1984. – С. 28-35.

16. Голов Г.В. Расчет доз удобрений под планируемый урожай сои// Технические культуры. 1988. -№ 6. – С. 27-28.

17. Дерев’янський В. Кул�сна технолог�я вирощування со� // Пропозиц�я. – 2004. - №10. – С. 56-59.

18. Дерев’янський   В. Под�льська технолог�я вирощування со�   // Пропозиц�я. – 2005. - №4. – С. 45-46.   

19. Дерев’янський  В. Технолог�я ущ�льненого вирощування со� з кукурудзою //  Пропозиц�я. – 2004. - №8-9. – С. 54-56.

20. Дерев’янський В. П. Соя. – К.: УкрИНТЭИ. – 1994. –21с.

21. Дерев’янський  В.П. По �нтенсивн� технолог��// Технические культуры. – 1991. - №5. – С. 32.      

22. Дерев’янський  В.П. Прогресивна технолог�я вирощування со� з кукурудзою на силос//Тваринництво Укра�ни. – 2005. - №1. – С. 26.  

23. Дов�дник �з захисту рослин. – Бублик Л.�., Васечко В.�., та �нш� – К.: Урожай, 1. – 744 с.

24. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М. : Агропромиздат, 1985. – 356 с.

25. Жуйков Г.к., Колот В.М., Заверюх�н В.�. Агроеколог�чна характеристика технолог�� та сорт�в со� для вирощування в П�вденному рег�он� Укра�ни // Селекц�я � нас�нництво. - 2005. -  Випуск 90. – С. 323-330.

26. Зайцев О., Ковальов В., Турчинов О. Застосування �нтенсивно� технолог�� вирощування – шлях до п�двищення урожайност� со�  // Пропозиц�я. – 2004. - №2. – С. 44-45.

27. Зелений С.�. С�йте сою. //  Нас�нництво. – 2004. - № 9. – С. 7-8.

28.

91

Заостровных В.И., Дубовицкая Л.К. Севообороты и борьба с болезнями и вредителями сои. // Земледелие. – 2005. - №1. – С. 35-36.

29.  Заостровский В.И. Оброботка почвы и пораженость сои вредными организмами//Земледелие.- 2005. - №3. – С. 33-34.  

30. Коротич П. Соя виходить на м�льйон // Пропозиц�я. – 2006. - №9. – С. 44-46.

31. Коротич Ю. Укра�нське со�вництво: у гр� чи на лав� запасних ? // Пропозиц�я. – 2006. - №11. – С. 66-67.

32. Коротич П. Фермер Мон�ч у нове стор�ччя в’�хав на со� //  Пропозиц�я. – 2003. - №1. – С. 26-28.

33. Конюшенко В. Нов� перспективн� сорти со� в Укра�н� // Пропозиц�я. – 2005. - №3. – С. 58.

34. Коротич П. Со�в� розклади 2005 //  Пропозиц�я. – 2005. - №8-9. – С. 38-41.

35. Канаш А.Н., Глущук М.М. Агропочвенное раенирование Вииницкой области и некоторые предпосылки использование ее земельных ресурсов.// Физическая география и геоморфология. – В.: 1980. – 104 с.

36. Кириченко В.В., Петренкова В.П., Кобиз�ва Л.Н. та �нш�. Результати наукових досл�джень селекц�� зернобобових культур в �нститут� рослинництва �м. В.Я. Юр’�ва УААН. Селекц�я � нас�нництво.2005. – Випуск 90. С. 335-340.

37. Крохмаль С.Д. Бортников А.И. Шафоростов В.Д. Уборка и послеуборочная оброботка сои// Технические культуры. – 1989. - №4. – С. 14.   

38. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасн� �нтенсивн� технолог��. – Л.: НВФ ”Укра�нськ� технолог��”, 2006. – 730 с.

39. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технолог�� вирощування с�льськогосподарських культур. – К.: Центр навчально� л�тератури, 2004. – 808 с.

40. Лысенко Н.И. Относительная скорость роста семядольных листьев сахарной свеклы – информативный параметр для прогнозирования гетерозиса. 8 съезд генетиков и селекционеров Украины. Часть 3. Тезисы докл. – К.: - 1981. – С. 198-199.

41.

92

Мон�ч Р. Соя – найкращий попередник для … м’яса. // Пропозиц�я. – 2003. - № 3. – С. 28-29.

42. Мельник �., Гречкос�й В., Марченко В. Комплексна механ�зац�я виробництва со� // Пропозиц�я. – 2004. - № 5. – С. 40-41.

43. Мельник А., Вовк В. Продуктивн�сть р�зних сорт�в со� в умовах Прикарпаття // Пропозиц�я. – 2008. - №6. – С. 58-60.

44.    Мартинюк О.М. Соя в Зах�дному Л�состепу  // Нас�нництво. – 2007. - №10. – С. 8-10.

45. Матушк�н В.О., Мошкова О.Н. Методи � результати селекц�� со� на адаптивн�сть, продуктивн�сть � скоростигл�сть // Селекц�я � нас�нництво. -  2005. - Випуск 90. – С. 84-95.

46. Михайлов В.�., Стариченко В.М., Щербина О.З. Характеристика г�брид�в со� F2 за тривал�стю пер�оду вегетац��, масою нас�ння та висотою рослин // Селекц�я � нас�нництво. -  2005.  - Випуск 90. - С. 175-186.

47. Мойсейченко В.Ф., кщенко В.О. Основи наукових досл�джень в агроном��. – К.: Вища школа, 1994. – 335 с.

48. Методика проведення досл�д�в по кормовиробництву /П�д ред А.О.Бабича. – В�нниця, 1994. – 87 с.

49. Н�к�шенко В., Шелудько О., �гнатенко В. Перспективи вирощування кукурудзи та со� на зрошувальних землях П�вдня Укра�ни // Пропозиц�я. – 2008. - № 4. – С. 72-74.

50. Найдьонов В., Нижеголенко В., Поляков О. Со�вництво в степах Херсонщини //  Пропозиц�я. – 2006. - №3. – С.58-59.

51. Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Кол�сник С.�., �ванюк С.�., та �н. Соя, технолог�чн� аспекти вирощування на нас�ння.  // Нас�нництво. – 2008. -№ 6. – С. 5-9.

52. Патика В.П., Шереп�тко В.В., Заболотний Г.М., Середа Л.М., Шереп�тко Н.А. Адаптивна селекц�я со� на Под�лл�. // В�сник аграрно� науки. – 2004. - №7. – С.45-49.

53.

93

Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика. – Минск: Вышэйшая школа, 1973. – 319 с

54. С�чкар В., Шевченко В., Жаркова О. Нов� сорти со� р�зних груп стиглост� // Пропозиц�я. – 2005. - №12. – С. 70-71.

55. С�чкар В.�. Особливост� селекц�� со�. // В�сник аграрно� науки. – 2004. - №5. – С. 47-51.

56. С�чкар В.�., Ганжело О.�., Лаврова Г.Д., Коруняк О.П. Методи, напрямки � практичн� результати селекц�� со� в умовах П�вденного Степу Укра�ни // Селекц�я � нас�нництво. - 2005. - Випуск- 90.- С. 35-43.

57. С�чкар В.�. Стратег�я селекц�� со� на покращення харчових якостей нас�ння // Селекц�я � нас�нництво. - 2005. - Випуск- 90.  - С. 22-32.

58. Сеферова И.В., Мисюрина Т.В., Никишкина М.А. Содержание белка в семенах образцов сои адаптированых к условиям Северо-запада Российской Федерации // Селекц�я � нас�нництво. - 2005.  - Випуск – 90. – С. 225-230.

59.    С�чкар В.�., Лаврова Г.Д. Створення вих�дного матер�алу для селекц�� со� �з застосуваннм г�бридизац��.//В�сник аграрно� науки. – 2001. - №6. – С. 50-52.

60. Савченко В.К. Ассоциированный отбор и его роль в эволюции и селекции. // Журнал общей биологии. – 1980. – Т.41. – №3. – С. 406-417.

61. Тур�н Е., С�чкар В. Найпоширен�ш� у виробництв� сорти со� для степово� зони //  Пропозиц�я. – 2007. - №2. – С. 47-48.

62. Темченко В. Со�вий прорив // Пропозиц�я. – 2005. -№ 8-9. – С. 34-35.

63. Шевчук О. �нновац�йн� герб�циди на со� //  Пропозиц�я. – 2008. - №2. – С. 96-97.

64. Шереп�тко В.В. Особливост� генетичного контролю холодост�йкост� у со�. // Агроеколог�чний журнал. – 2002. - №2. – С. 35-38

65. Шереп�тко В.В., Шереп�тко Н.А. Результати селекц�йно� роботи по со� на Под�лл�. // В�сник аграрно� науки. – 2. - №10. – С.34-36.

66. Шереп�тко  В.В., Соз�нов О.О. Науков� основи адаптивно� селекц�� со�. // В�сник аграрно� науки. – 2001. - №10. – С. 49-51.

94

 

Додатки

Додаток А

Шк�дники со�

Вид	Зона поширення	Зимуюча стад�я	Плодюч�сть, я�ць (личинок/самицю), м�сце в�дкладання я�ць, характер	Тривал�сть розвитку генерац�й, д�б	К�льк�сть генерац�й, шт.	Строк появи, декада/м�сяць	Троф�чн� зв’язки, шк�длив�сть, деяк� б�олог�чн� Особливост�
�маго	Личинок
Бобова (акац��ва) вогн�вка	С, ЛС	Гусениц� у щ�льних с�рувато-б�лих коконах у верхньому шар� грунту	Понад 600 я�ць – т�льки на бобов� рослини, на молод� недозр�л� боби, залишки чашечки, тичинков� трубочки. Частково – на листя � стебла.	26-40	2 (�нод� 3 факультативн�)	1 генерац�я 2-3/05, 2 генерац�я 2-3/07-1/08	2-3/06-1-2/07, 3/07-3/08	Шкодить гус�нь другого та часткового третього покол�нь. Молод� гусениц� прогризають ст�нки боб�в � проникають усередину, де пошкоджують зерно, залишають екскременти. За пер�од розвитку одна гусениця може пошкодити один-два боби. Пошкоджене зерно втрача� пос�вн� якост�. Пор�г шкодочинност� – 2-3 яйця на рослину в пер�од п�сля цв�т�ння – на початку формування та розвитку боб�в або 5% заселен�сть рослин шк�дником. На розвиток бобово� вогн�вки впливають опади. Вища шкодочинн�сть на п�зньостиглих сортах. Зменшення урожаю на 60-70% � б�льше. Шкодить у степов�й частин� та прилегл�й до не� зон� Л�состепу.
Люцернова совка	С,ЛС,П	Лялечка в �рунт�	600-700 я�ць, по одному на листя � кв�ти р�зних рослин (бобов� трави, нут)	30-40	2	1-3/05-2-3/07	2-3/05-1/06; 3/07-1-3/08	Со� шкодять гусениц� першого та другого покол�ння. Гусениц� перших в�к�в скелетують листя, об’�дають �х з кра�в або про�дають наскр�зь. Гусениц� старших в�к�в другого покол�ння шкодять зерну со�, проникаючи в середину боба.
Клопи-сл�пняки, Трав’яний клоп, польовий	С,ЛС,П	�маго на пос�вах багатор�чних бобових трав п�д рослинними рештками, в заростях чагарник�в	Перес�чно 30-80 я�ць у вегетативну частину рослини		2-3 3	1-2/06 1-2/06	2/06 2/06	�маго, личинки висмоктують с�к �з молоди, не загруб�лих верх�вок, стебел � г�лок, листя, кв�ток, молодих боб�в, рослини пригн�чуються, в�дстають у рост�, деформуються, при сильному пошкодженн� – гинуть. Поширюють збудник�в р�зних хвороб. Пор�г шкодочинност� – 40-50 особин �маго та личинок старших в�к�в на 50 помах�в сачка у пер�од в�д бутон�зац�� до повного наливання боб�в (обл�к до св�танку)
Люцерновий клоп	С,ЛС,П	Яйця в середин� стебел на стерн� багатор�чних бобових рослин � бур’ян�в осоту, лободи, березки	150-160 одноразово в�д 1 до 20-40 в одне стебло	35-40	2	1 генерац�я 1-2/06 2 генерац�я 3/07-1-2/08	1 1-2/05 2 2-3/07	Багатор�чн� бобов� трави, бобов� однор�чн� культури. шкодять �маго, личинки. Переносники в�русних хвороб. Пор�г шкодочинност� – 2-5 екз. на рослину со� у фаз� 2-6 листочк�в.
Продовження додатку А
Клопи-щитники, яг�дний Люцерновий щитник Гостроплечий	С, ЛС, П С, ЛС, П С, ЛС, П	�м. �м. �м.	12-104 (залежно в�д культури)	50-43	1 (на п�вдн� - 2)	1 генерац�я 2/04 2 генерац�я 1/07 П�д час формування � достиган ня боб�в	1 1/05 2 1-2/07 П�д час формування, достигання боб�в	Пошкоджують у червн�-вересн� сходи до початку достигання боб�в. Шкодять �маго, личинки. Висмоктують соки �з молодих листк�в, стебел, бруньок, кв�т�в, боб�в, зерна. На м�сцях укол�в з’являються знебарвлен� плями, за сильного пошкодження частини рослин можуть в’янути та опадати. Сприяють поширенню бактер�альних хвороб через пошкоджене зерно. Пор�г шкодочинност� – 2 особини �маго, личинок старшого в�ку на 1 м рядка в�д початку формування � до початку побур�ння боб�в.
Червоно клоп безкрилий	С, ЛС, П	�м.	-	-	-	На со� – з� сход�в до к�нця вегетац��	-	Пошкоджу� зерно в бобах на 90-100%. Концентру�ться на со� близько полезахисних л�сосмуг, польових дор�г, заселяючи в�д краю смуги завширшки 10-15 м.
Тютюновий   трипс	С, ЛС, П	Доросл� комахи у верхньому шар� грунту	Близько 100 я�ць	15-30	6-8	1/04 2-3/04- 1/05	1-2/04	�маго, личинки з появою приморд�альних листк�в до цв�т�ння. Висмоктують соки з листк�в та переносять в�русн� хвороби, пог�ршують фотосинтез, затримують розвиток рослин, особливо на початкових етапах, удв�ч�-втрич�. спочатку живляться вздовж листка, у цих м�сцях утворюються ср�блясто-матов� смужки на верхньому боц�, згодом на всьому листку. Дуже пошкоджен� частини листка п�д час спеки засихають � опадають. ЕПШ – 10-15 особин на одну рослину у фаз� другого-третього тр�йчастого листка за посушливих умов.
Павутинний кл�щ	С, ЛС, П	Запл�днен� д�апазуюч� самиц� в тр�щинах грунту, п�д грудочками земл� та опалим листям, в рослинних рештках	50-180 по одному на нижню поверхню листк�в	10-28	8-15 (на со� – 3-4)	На со� з� сход�в до к�нця вегетац��	Те саме	Спочатку до с�вби со�, живляться на бур’янах, з яких згодом переходять на сою. �маго, личинки висмоктують с�к �з нижнього боку листк�в. Обпл�тають листок, кв�ти, молод� боби павутинням. Порушу�ться обм�н речовин � фотосинтез. Пошкоджен� частини рослин жовт�ють, пот�м бур�ють, засихають, особливо п�д час спеки. Сильно пошкоджен� листки опадають, боби передчасно достигають � розтр�скуються, зерно утворю�ться плюскле. П�двищена шкодочинн�сть спостер�га�ться в посушлив� роки, а найвища в серпн�. Оптимальн� температури для розвитку павутинного кл�ща – 29 … 30ºС � волог�сть 35-55%. Висока волог�сть стриму� розвиток � розмноження. Знижу� урожайн�сть зерна на 80%. ЕПШ – 2-3 особини на тр�йчастий листок у пер�од формування � наливання боб�в

Додаток Б

Хвороби со�

Хвороби	Пер�од ураження, фаза рослин, джерело �нфекц��	Характерн� ознаки ураження рослин, деяк� особливост�
Грибн� захворювання; Антракноз	З початку розвитку на с�м’ядолях хворих в дал� – в ус�х фазах (травень, вересень). За раннього ураження боб�в нас�ння не утворю�ться або розвива�ться лише к�лька плюсклих нас�нин. �нфекц�я збер�га�ться на ураженому нас�нн� та на поживних рештках	Уражу� вс� частини рослин. На с�м’ядолях сход�в спочатку утворюються бур�, трохи запал� виразки. Дал� гриб проника� в молоде стебло, викликаючи значне ослаблення або загибель рослин. На пошкоджен�й поверхн�  з’являються численн� чорн� пустули. Черешки стебел � боб�в перед достиганням вкриваються невеликими чорними масами м�цел�ю. Поширений у районах �з достатн�м зволоженням,  а також на зрошуваних пос�вах степових район�в Укра�ни
Аскох�тоз	На с�м’ядолях (травень, червень) � до фази достигання нас�ння, залежно в�д сорту (серпень-вересень). �нфекц�я збер�га�ться на рослинних рештках, нас�нн�	На с�м’ядолях з’являються темно-коричнев� плями або виразки, що мають п�кн�ди. Наприк�нц� вегетац�� стебла � боби вкриваються св�тлими плямами з п�кн�дами. Боби стають трухлявими, пустими. Зниження схожост� нас�ння на 25-40%.  Поширенню � посиленню захворювання сприяють п�двищена волог�сть, загущен�сть пос�в�в. Темнонас�нн�в� сорти трохи сприятлив�ш� до аскох�тозу. Знижу� урожайн�сть до 20%.
Септор�оз, або �ржаста плямист�сть	З появою першого листка � до фази достигання (травень-вересень). �нфекц�я збер�га�ться в опалому лист�.	З появою першого листка, а пот�м на лист� дорослих рослин утворюються плями �з спороношенням у вигляд� занурених п�кн�д �з кон�д�ями, що розносяться в�тром. Уражен� листки опадають, урожайн�сть знижу�ться. Найб�льше уражу�ться листя �з нижнього ярусу рослин до �х верх�вок. За раннього ураження боб�в нас�ння ста� др�бним � плоским або зовс�м не утворю�ться.
Фузар�оз. Комплекс вид�в збудник�в.	З початку розвитку до техн�чно� стиглост�. �нфекц�я збер�га�ться на ураженому нас�нн�	Уражуються ус� частини рослин: нас�ння, паростки, сходи, листки, шийка стебла, боби та зерно. Зараження в�дбува�ться через грунт. Уражу� майже вс� однор�чн� бобов�.
Фузар�оз нас�ння паростк�в � молодих рослин	Проростаючи нас�ння	Спочатку плями з’являються на с�м’ядолях, згодом утворюються сух� виразки з рожевими подушечками (нальотом) спороношення гриба, уражу� п�дс�м’ядольне кол�но � кор�нець,  викликаючи виразки, загнивання � рослина гине. Часто уражен� с�м’ядол� переплетен� грибницею, с�м’ядольн� листочки м�ж ними уражуються � гинуть. �з вис�ванням нас�ння в холодний грунт уражен�сть посилю�ться
Фузар�оз листя	Липень-серпень	На листках утворюються маленьк� с�руват� плями з облям�вкою, згодом вони зб�льшуються, випадають, листки розщеплюються залишаються лише головн� жилки з обривками листково� пластинки
Фузар�оз коренево� системи	Фаза утворення справжн�х простих � перших тр�йчастих листк�в	Стебло при коренев�й шийц� ста� бурим, тонким, п�дламу�ться. При ураженн� коренево� системи кор�нц� розвиваються слабко або не формуються, рослини легко вириваються � в�дстають у розвитку або утворюють др�бне зморшкувате нас�ння

98

Додаток В

Дисперс�йний анал�з урожайност� ранньостиглих сорт�в со�, 2008 р.
Дисперс�я	Сума квадрат�в	Число степен�в свободи	Середн�й квадрат	Критер�й F 0,05
Фактичний	Теоретичний
Загальна	164,7	19
Сорти	145,9	4	36,48	24,6	3,3
Повторення	0,94	3	0,31	0,21	3,49
Випадков� в�дхилення	17,19	12	1,48
Похибка р�зниц� середн�х = 0,86 ц/га; Найменша �стотна р�зниця (Н�р0,05) = t05· Sd= 2,18·0,86=1,87 ц/га
Дисперс�йний анал�з урожайност� ранньостиглих сорт�в со�, 2009 р.
Дисперс�я	Сума квадрат�в	Число степен�в свободи	Середн�й квадрат	Критер�й F 0,05
Фактичний	Теоретичний
Загальна	99,1	19
Сорти	78,81	4	19,7	13,9	3,3
Повторення	3,34	3	1,1	0,79	3,49
Випадков� в�дхилення	16,91	12	1,4
Похибка р�зниц� середн�х = 0,83 ц/га; Найменша �стотна р�зниця (Н�р0,05) = t05· Sd= 2,18·0,83=1,82 ц/га

Дисперс�йний анал�з урожайност� середньоранн�х сорт�в со�, 2008 р.
Дисперс�я	Сума квадрат�в	Число степен�в свободи	Середн�й квадрат	Критер�й F 0,05
Фактичний	Теоретичний
Загальна	214,3	31
Сорти	165,5	7	23,6	12,6	2,48
Повторення	9,3	3	3,2	1,7	3,1
Випадков� в�дхилення	39,3	21	1,87
Похибка р�зниц� середн�х = 0,96 ц/га; Найменша �стотна р�зниця (Н�р0,05) = t05· Sd= 2,08·0,96=2,01 ц/га
Дисперс�йний анал�з урожайност� середньоранн�х сорт�в со�, 2009 р.
Дисперс�я	Сума  квадрат�в	Число степен�в свободи	Середн�й квадрат	Критер�й F 0,05
Фактичний	Теоретичний
Загальна	128,2	31
Сорти	99,3	7	14,2	10,44	2,48
Повторення	0,38	3	0,127	0,09	3,1
Випадков� в�дхилення	28,53	21	1,35
Похибка р�зниц� середн�х = 0,82 ц/га; Найменша �стотна р�зниця (Н�р0,05= t05· Sd= 2,08·0,82=1,71 ц/га

99

Додаток Д

100

Додаток Е

Дисперс�йний анал�з урожайност� середньостиглих сорт�в со�, 2008 р.
Дисперс�я	Сума квадрат�в	Число степен�в свободи	Середн�й квадрат	Критер�й F 0,05
Фактичний	Теоретичний
Загальна	206,5	19
Сорти	192,6	4	48,1	66	3,25
Повторення	5,1	3	1,74	2,34	3,49
Випадков� в�дхилення	8,75	12	0,73
Похибка р�зниц� середн�х = 0,6 ц/га; Найменша �стотна р�зниця (Н�р0,05) = t05· Sd= 2,18·0,6=1,3 ц/га
Дисперс�йний анал�з урожайност� середньостиглих сорт�в со�, 2009 р.
Дисперс�я	Сума квадрат�в	Число степен�в свободи	Середн�й квадрат	Критер�й F 0,05
Фактичний	Теоретичний
Загальна	109,6	19
Сорти	90,9	4	22,72	25,3	3,3
Повторення	7,95	3	2,65	2,95	3,49
Випадков� в�дхилення	10,76	12	0,89
Похибка р�зниц� середн�х = 0,67 ц/га; Найменша �стотна р�зниця (Н�р0,05) – Н�р0,05 = t05· Sd= 2,18·0,67=1,46 ц/га