Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Скачайте в формате документа WORD


Микроэкономика - ответы. Шпаргалки

 1.Основн види економчних ресурсв. Альтернативна вартсть

 

    Как и в других разделах экономической теории, в микроэкономике анализируются  ресурсы: труд, капитал, природные ресурсы (земля) и предпринимательские способности. Труд - это целенаправленная деятельность человека, способная видоизменять  природное вещество для придания ему необходимой для потребления формы. Под капиталом в микроэкономике понимают все средства производства, созданные человеком в предыдущих производственных процессах. К природным ресурсам относятся те группы предметов труда, что ранее не поддавались обработке или силы природы, которые используются в производственном процессе. Зачастую их называют обобщающим словом “земля”. Предпринимательские способности - это особые способности отдельных людей сознательно идти на риск, мобилизацию ресурсов, их организацию в производственном процессе и творческое использование ради получения дохода.

    Особое значение для соображения мотивов поведения экономических субъектов и построения соответствующих моделей имеет чет таких свойств ресурсов:

    - ограниченность. Как правило, микроэкономика имеет дело не с абсолютной, с относительной ограниченностью ресурсов. Это не означает, что того или иного ресурса вообще нет, то что отсутствующая возможность его получения на предыдущих словиях. величение же привлечения этого ресурса в производство обойдется фирме дороже. Хотя в отдельных случаях микроэкономика специально исследует ситуации, которые возникают в результате абсолютной ограниченности ресурсов;

    -  взаимозаменяемость (субституциональность). Это означает, что в определенной мере одни виды ресурсов могут быть замещенные другими. Скажем, канаву можно вырыть с помощью экскаватора при незначительном количестве труда или лопатами вручную, но в последнем случае необходимо значительно большее количество труда. Зачастую в микроэкономике рассматривается замещение двух видов ресурсов: капитала и труда;

    - взаимодополняемость (комплементарность). Эффективное использование каждого ресурса возможное лишь при определенном соотношении с другими. Хотя ресурсы и способны к  взаимозаменяемости, но такая способность ограничена: полностью заменить труд капиталом или наоборот практично невозможно.

    В словиях рыночной экономики в основе ценообразования лежит теория альтернативной стоимости, объединяющая рассмотренные теории в единую теорию стоимости. Суть ее такова: прежде чем приобрести товар, покупатель стоит перед необходимостью принятия альтернативного решения, какой товар выбрать из множества предлагаемых на рынке. Купив один из них, он отказывается от других. Стоимость купленного товара представляет собой альтернативную стоимость. Покупатель оценивает товар с точки зрения своих интересов и возможностей. 

    В то же время альтернативная стоимость влияет на предложение данного товара, так как товаропроизводитель ради организации его производства и получения прибыли отказался от других благ.

    Таким образом, альтернативная стоимость формируется на рынке в конкурентной борьбе в зависимости от спроса и в то же время влияет на производство и, следовательно, на предложение.

2.Предмет задача мкроекономки. Мкроекономка в структур економчних наук

 

    Микроэкономика - это раздел экономической теории,  изучающий деятельность отдельных экономических субъектов. Ими могут выступать отдельные потребители, рабочие, вкладчики капитала, фирмы и тому подобное. С одной стороны, она объясняет, как и почему принимаются решения отдельными хозяйствующими субъектами, с другой - изучает взаимодействие субъектов в процессе образования больших структур - отраслевых рынков.

    Развитие микроэкономического анализа можно представить через выделение этапов его эволюции:

    1 этап (1845 - 1890 гг.). В его рамках закладываются основы микроэкономики, формируются основные методологические принципы исследования. Известнейшими представителями этого этапа являются:

    а) Г. Госсен, который впервые использовал психологический фактор анализа экономического поведения субъектов и сформулировал законы насыщения потребностей человека;

    б) австрийская школа (К. Менгер, Ф. Визер, О. Бем-Баверк), представители которой обогатили экономическую науку открытием принципа предельной полезности и предложили количественный (кардиналистский) подход к ее определению;

    в) Дж. Б. Кларк, представитель американской школы, который поставил вопроса о необходимости определения предельной полезности не только относительно предметов потребления, но и факторов производства, тем самым модифицировал теорию предельной полезности в теорию предельной производительности факторов производства;

    ² этап (1890-1933 гг.). На этом этапе микроэкономика выделяется в отдельную область экономических исследований на основе систематизации и обобщения идей поздней классики, австрийской и американской школ. После выхода в мир работы А. Маршалла “Принципы экономики” (в оригинале “Principals of Economics”, 1890 г.) наука получила свое первое название - “Economics”. Представителями второго этапа можно считать:

    а) А. Маршалла, который предложил компромиссный вариант определения рыночной цены - предельной полезностью и затратами производства; сформулировал законы спроса и предложения; значительную часть своих исследований посвятил изучению мотивов поведения отдельных хозяйствующих субъектов;

    б) математическую школу (В. С. Джеванс,  Ф. Еджворт,   Л.  Вальрас,  В.  Парето). Эта школа впервые широко использовала аппарат математики как инструмент экономических исследований и осуществила попытку описания рынка конкурентных товаров как замкнутой системы  жестких количественных взаимозависимостей. Она предложила качественный (ординалистский) подход к определению предельной полезности и обосновала теорию общего экономического равновесия;

    Ⲳ этап (1933 г. - по настоящее время). Микроэкономика развивается на собственной основе и пополняется такими открытиями, как: эффект дохода и замещения (Е. Слуцкий, Д. Хикс, П. Самуэльсон); теория несовершенной конкуренции (Дж. Робинсон); теория монополистической конкуренции  (Э. Чемберлин); теория игр (Дж. Нэш, О. Моргенлитерн, Дж. фон Нейман).

3.Закон попиту, його чинники обрунтування базовими положеннями теорÿ поведнки споживача

    Стан ринково

    Для наявност цього механзму повинн снувати: виробник, який

продавцем споживач, який

покупцем.

    Покупець визнача

обсяг попиту.

    Попит на певний товар характеризу

змну в поведнц споживача, у вдповдь на змну  цнових нецнових факторв.

    Попит – це бажання можливсть покупця купувати економчн блага. Основн форми вияву попиту – обсяг попиту – це кльксть товарв, яку покупець бажа

купити при певнй цн на товар, при певних цнах на нш товари певному доходу.

    Зв’язок мж цною товару (Р) обсягом споживання (Qd) визначають закон попиту.

    ЗАКОН ПОПИТУ: об’

м попиту залежить вд цни по зворотнй спаднй функцÿ.

    Особливост криво

     Якщо один той же товар в рзних регонах спожива

ться по-рзному, зобража

ться рзними кривими, то ринковий попит на цей товар визнача

ться як сума ндивдуальних попитв.

Qp = Q1 + Q2

     Криву попиту можна описати ф-

ю (рвнянням) попиту

   Qd = x- yP

     Ф-я попиту – це рвняння, яке визнача

величину попиту, в залежност вд цни.

     Qd = f(P)

     Крм цни снують нецнов фактори:

- доход споживача

- цни доступнсть на спорднен товари (субститути)

- цни доступнсть на доповнюючи товари(комплементи)

- смаки споживачв.

     Якщо врахувати вплив всх цих факторв на обсяг споживання, то функця попиту

Qd = f (ф1,ф2,…,фn).

     Якщо при зменшенн цни з Р1 до Р2 обсяг попиту зроста

з Q1 до Q2, то говоремо про змну величини обсягу попиту.

     Змна величини попиту обумовлена перемщенням по кривй, перемщення вниз вдповда

зменшенню цни збльшення об’

му, перемщення вгору – навпаки.

     При цьому сам попит не змню

ться, змню

ться об’

м спожитого товару, при рзних цнах.

     Змна попиту в цлому обумовлю

сдвиг вс㺿 криво

4.Закон пропозицÿ, його чинники обрунтування з позицÿ теорÿ фрми

Пропозиця – це бажання можливсть продавцв поставляти на ринок товар, при певних факторах впливу на цей процес.

Форма проявлення пропозицÿ – об’

м пропозицÿ(Qs) – це кльксть товару, яку прода

продавець, при певнй цн, за певний час.

Зв’язок мж цною продажу клькстю проданого це

з-н пропозицÿ.

З-Н ПРОПОЗИЦ

п: мж цною об’

мом пропозицÿ сну

пряма залежнсть.

Причини залежност:

-              пдпри

мства виробники при пдвищен цни на товар прикладають максимум зусиль для збльшення виробництва, що приводить до збльшення ринкових об’

мв запропонованого товару;

-              при подальшому збльшен цни нш пдпри

мства, що випускають цей же продукт також збльшують об’

м виробництва, при цьому

можливсть переходу пдпри

мств з нших галузей в прибуткову галузь, що приводить до подальшого збльшення пропозицÿ.

Закон пропозицÿ виража

ться кривою пропозицÿ, яка показу

спввдношення мж цною на товар та об’

мом пропозицÿ товаровиробника. Це ж спввдношення вказу

шкала пропозицÿ, за якою можна побудувати криву.

Ринкова крива пропозицÿ – це сума ндивдуальних кривих, яка склада

ться з сукупност обсягв товарв, як виробляються пропонуються на ринок для продажу клькома товаровиробниками.

Рин Qs = Qs1 + Qs 2

Якщо крива пропозицÿ представля

собою нйну зростаючу ф-ю, то ? можна виразити р-ям прямо

 Qs = a + bP

Якщо врахувати лише фактор впливу – цновий, то

Qs = f(P)

Якщо брати вс фактори впливу

Qs = f (Ф1,Ф2,…,Фn)

Змна обсягу пропозицÿ змна пропозицÿ взагал рзн явища.

Пропозиця товару визнача

ться всúю кривою. Здвиг криво

S2<S<S1

Рух по кривй пропозицÿ виража

реакцю продавця на змну цни товару, при незмнних мовах виробництва представля

собою змну обсягу пропозицÿ(Qs)

S<S

 


5.Позитивна нормативна економчна теоря

 

Позитивна еко­номчна теоря — доктрина позитивзму в економчнй теорÿ, згдно з якою аналз окремих економчних явищ або процесв та нацонально

Оцночн судження, на думку представникв позитивзму, може давати лише нормативна економчна теоря.

Позитивзм як флософя економчно

 

7. Ринкова рвновага, цна споживача, цна виробника

Товары производственного назначения могут реализовываться непосредственно потребителям (по оптовой цене производителя) и через посредников (по цене оптовой торговли).

По оптовым ценам производителя предприятие продает свою продукцию другим предприятиям, также предприятиям оптовой торговли (снабженческо-сбытовым организациям). Эти цены используются на предприятиях при планировании, чете и анализе товарной и реализованной продукции, прибыли и других стоимостных показателей деятельности предприятия, также в расчетах экономической эффективности производства, инвестиционных проектов его технического переоборудования, целесообразности получения кредитов и пр.

Цены оптовой торговли включают в себя оптовую цену производителя, также затраты и прибыль снабженческо-сбытовой организации, осуществляющей оптовую продажу товаров. К затратам таких организаций относятся погрузка, разгрузка, складирование, хранение, подсортировка, доводка продукции до требований потребителей (нарезка резьбы, раскрой, заточка и т. п.), амортизация основных средств, расходы на отопление, освещение, энергетические затраты на технологические нужды и др.

К оптовым относятся цены, по которым осуществляется закупка сельскохозяйственной продукции у сельхозпредприятий. Они называются закупочными. Особенностью этих цен является дифференциация их ровня по природно-климатическим зонам, в отдельных случаях — и внутризональная дифференциация.

Разновидностью оптовых цен в рыночной экономике являются цены форвардных сделок, используемые при операциях на бирже. Они наряду с соотношением спроса и предложения к моменту поставки товара читывают также процент за кредит, затраты на финансирование биржевой операции, расходы по страхованию и хранению товара, комиссионные брокерам. При нормальной конъюнктуре цены форвардных сделок обычно выше цены за наличный товар.

Розничные цены включают в себя оптовые цены, затраты и прибыль торговых организаций. Если товар поступает в торговые организации непосредственно от производителя, то розничная цена состоит из оптовой цены производителя и торговой наценки. Если канал движения товара от производителя к конечному потребителю проходит через снабженческо-сбытовые организации, то она складывается из цены

оптовой торговли и розничной торговой наценки. По розничным ценам организации розничной торговли и продавцы на свободном рынке реализуют товары конечному потребителю — населению. Особой разновидностью розничных цен являются цены комиссионной и аукционной торговли.

В словиях прозрачности границ розничные цены нуждаются в координации со стороны отдельных государств с целью защиты локальных товарных рынков от необоснованного товародвижения.

 


6.Виробнича функця. Крива однакового  продукту (зокванта), ня тотожних витрат (зокоста)

 

Виробнича ф-я показу

спввдношення мж будь-яко

Так як основними факторами виробництва явл. праця каптал, то виробнича ф-я

:    Q = f (L,K)

Вираженням виробничо

Кожен результат вироб стки представля

собою максимально можливий об”

м випуску продукцÿ, при спввдношенн факторв вир-ва L,K. По результатам буду

ться зокванта.

зокванта – це крива, кожна точка яко

                              Властивост зокванти:

-            ма

спадний характер

-            вигнута форма

-            чим дал зокванта розташована вд початку системи координат, тим бльшому об”

му вир-ва вона вдповда

.

Сис-ма координат з деякою клькстю зоквант наз смейство зоквант, яке показу

можливсть випуску пдпри

мством рзних об”

мв вир-ва використання ресурсв для цього.

зокоста – це ня, яка хар-

спввдношення витрат пдпри

мства на ресурси, як необхдн на вир-во однакового Q.

На вир-во Q основн групи ресурсв – це K i L, як мають сво

З рвняння видно, що пд-во може використовувати рзну кльксть ресурсв, залишаючись при цьому на одному рвн бюджетних затрат ТС, збльшувати кльксть використання одного ресурсу за рахунок зниження ншого. - спввдношення виражаються на зокост.

зокоста – ня однакових затрат.

Кут нахилу зокости виража

ться у вдношенн прироств К L:

                Tg L =  ^K/^L               (^ - дельта)

Властивост зокости:

-            чим дальше зокоста розташована вд початку координат, тим бльшй клькост використання ресурсв вона вдповда

, значить > значенню ТС

-            кожна точка зокости вдповда

однаковим ТС(ТС- сукупн витрати)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.Еластичнсть попиту за доходом. Перехресна еластичнсть попиту

 

Еластичнсть попиту за доходом показу

рвень обсягу попиту на товар, в залежност вд змни рвня доходу споживача.

Вдношення % змни обсягу попиту до % змни доходу.

%Qd / i ;      Qd /Qd

                     i / i

Форми:

1.Edi>0 – позитивна

Збльшення доходу виклика

збльшення попиту на товар, тому придбання товару збльшу

ться. Цей вид властивий нормальним товарам та предметам розкошу.

2. Негативна - Edi<0

Збльшення доходу споживача виклика

зменшення попиту(товари низько

3. Нульова – Edi = 0

Обсяг попиту на товар не реагу

на змну доходу споживача.

Перехресна еластичнсть попиту визнача

спупнь чутливост споживчого попиту на товар х, в залежност вд змни цни на товар у. Цей вид еластичност розгляда

ться для товарв замнникв.

Вдношення % змни обсягу попиту товару х, до % змни цни на товар у.

Edp = Qdx / Py      Edp = ^Qdx / Qdx

                                          ^Py / Py

Форми перехресно

-              Позитивна - Edx/y>0

Це означа

, що обсяг попиту на товар х змню

ться прямопропорцйно цн на товар у. А товари х та у являються вза

мозамнними(субститути)

-              Негативна - Edx/y<0

Обсяг попиту на товар х змню

ться у вд’

мнй залежност змни цни на товар у. Товари х та у – доповнюючи (комплементи)

-              Нульова - Edx/y = 0

Х та У виступають на ринку не вза

мопов’язаними, тому обсяг попиту товару х не залежить вд змни цни на товар у.    

 

 

 

 

 


8.Цнова еластичнсть попиту, пропозицÿ

Еластичнсть – це ступнь змни одн ек- змнно у вдповдь на змну ншо, яка пов’язана з першою.

Цнова еластичнсть – це ступнь змни в клькост товарв на який

попит в залежност вд ступеня змни цни на нього.

Еdр = ^Qd / Qd        Edр = Qd / P

           ^P / P

Коефцúнт визнача

ться як вдношення % змни клькост товарв до % змни цни.

Форми:

1.Еластичний попит, коефцúнт еластичност >1. Це означа

, що попит змню

ться (зроста

або зменшу

ться) швидше, нж змню

ться цна.

2.Нееластичний

Еdр<1. Об’

м змню

ться повльнше, нж цна

3. Одинично еластичний попит

Edp = 1. об’

м цна змнюються пропорцйно

снують також екстремальн форми еластичност

4. якщо змна цни не виклика

няко

5. Якщо найменша змна цни виклика

максимально можливу змну об’

му попиту, то це досконало еластичний(Еdр пряму

до нескнченност)

Фактори цново

1.            Важливсть товару для споживача

На предмети розкош попит еластичний, на предмети першо

2.            Рвень замнност товарв ( чим бльше замнникв

у товарв, тим еластичншим

на нього попит)

3.            Питома вага товару в доход споживача(чим бльша доля товару, тим бльш еластичншим

на нього попит)

4.            Фактор часу(попит на товар бльш еластичний у довгостроковому перод)

Цнова еластичнсть пропозицÿ – чутливсть об’

му пропозицÿ товаровиробником в залежност вд змни цни на його товар.

                                   Форми:

1.            Еластична (Qs змню

ться на бльший % нж цна)

Нееластична пропозиця(Об’

м пропозицй змню

ться повльнше нж цна)

абсолютно еластична пропозиця( коли товаровиробники змнюють об’

м виробництва при однй тй же цн)

абсолютно нееластична ( коли товаровиробники пропонують один той же товар, об’

м, не реагують на змну цни)

Фактори, що впливають на еластичнсть:

Таким фактором явля

час, що

в розпорядженн виробника, за який пдпри

мство встига

вдреагувати на змну цни.

Чим довший перод пдпри

мство може використати на збльшення обсягу, тим бльша еластичнсть пропозицÿ. Таким чином еластична пропозиця властива довгостроковому пероду.

Нееластична пропозиця характерна короткостроковому пероду розвитку пдпри

мства. Абсолютно нееластична характерна для тепершнього часу.

12.Бюджетне обмеження. Властивост бюджетно

 

Обмеження споживчого вибору

бюджет споживача. Бюджетн обмеження виража

ться графчно : представля

собою ню, яка показу

, яку кльксть товарв чи послуг може придбати споживач на певну суму в рамках свого доходу.

I=Qx*Px+Qy*Py – рвння бюджетно

I3<I1<I2

Чим бльший I, тим бльший Q, при незмнних цнах; Бюдж.лня здвига

ться вправо-вгору, чим ближче бюдж.лня знах.до початку координат, тим меншому доходу вона вдповда

.



11.Гранична кориснсть, принцип спадаючо

 

Теоря споживання поясню

як споживач витрачають свй доход, якщо

Кориснсть (U)-задоволення, яке отриму

споживач при споживанн товарв чи послуг.

 Для того, щоб задоволення вд споживання було макс. необхдна наявнсть певних ек. мов:

1)здбнсть до ранжування альтернатив – здбнсть покупцв вибирати альтернативн комбнацÿ товарв в тому порядку, який характеризу

високий рвень задоволення вд споживання.

2)транзитивнсть потреб споживача – це послдовнсть задоволення потреб або логчний зв’язок мж рзними ступенями задоволення, виража

ться в сезонност придбань. Якщо комбнаця товарв А ма

перевагу перед набором В, набр В перед С, то комбнаця товарв А ма

перевагу перед набором С.

3)перевага бльшо

 Для того, щоб вс ц мови працювали, необх. наявнсть таких ек.категорй:

-              Цни товару

-              Доход споживача

Кориснсть збльшу

ться, якщо збльшу

ться кльксть товарв, що споживаються.

Гранична кор.-ть MU – прирст корисност, яку одержу

споживач вд споживання додатково

Гранична кориснсть ма

тенденцю до зменшення. Це означа

, чим бльше товару спожива

ться, тим меншу кориснсть отриму

споживач вд споживання дод. одиниц товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13.Крива байдужост, правила

 

Крива байдужост  - це крива кожна точка яко

Споживчий кошик – комбнаця товарв х у для споживання

Рвень корисност кожного з наборв на кривй байдужост однаковий в кожнй точц.

Крива байдужост показу

альт. набори товарв, як забезпечують однаковий рвень кор.-т.

Карта кривих байдужост – це засб вдображення переваг споживача, що вдповдно рзному рвню задоволення його потреб.

Властивост кривих:

-           Мають вд’

мний нахил

-           Не перетинаються

-           Вдда

ться перевага наборам товарв на тих кривих байдужост, як найб. вддален вд поч. коорд.

Гранична норма замщення - MRSxy – визн. Вд яко

 MRSxy=DQy/DQx

Величина MRSxy зменшу

ться по мр того, як товар У замщу

ться товаром Х. MRSxy може бути пов’язана з гран. кор.-тями товару х у.

DQx*MUx=-DQy*MUy

-DQx/DQy=MUx/MUy=MRSxy

 


14.Графчна нтерпретаця споживчо

 

Рвновага споживача вдповда

такй комбнацÿ товарв, яка макс. кориснсть при даних бюдж. обмеженнях. Рвн. положення споживача досяга

ться в точц, в якй бюдж. ня торка

ться найбльш високо

Т. рвноваги передбача

, що як тльки споживач отрима

даний об’

м товарв у нього зника

бажання змнювати цей набр на нший. Заг. мова рвноваги споживача озн., що споживач розподля

свй доход на вс товари таким чином, щоб рвняти гран.кор..сть, яка припада

на одну грош. од-цю, яка витрач.на кожен товар.

  Концепця рвноваги споживача

MUx/Px=MUy/Py=MU/1гр.од.дох.

Лня “доход-споживання” проходить через вс точки рвноваги споживання, що вдповда

рзним рвням його доходу.

Збльшення доходу перемщу

ню бюджету. Крива “доход- споживання” показу

послдовну змну стану рвноваги споживача. Ця крива ще ма

назву крива рвня життя.

Лня “цна-споживання” проходить через вс точки рвноваги споживача, пов’язан з змною цни одного з товарв

Крива “цна-споживання” схожа з кривою попиту.

 

 

 

16.Економчн та бухгалтерськ витрати

Витрати виробництва вартсть всх необхдних ресурсв, як витрачаються для вир-ва певно

Для визначення величини витрат сну

2 пдходи: бухгалтерський ек-ий.

Бух. пдхд базу

ться на аналз фн. стану пдпри

мства. Основою його

баланс пдпри

мства. При розрахунку бухгалтерських витрат знаходять суму фактичних витрат на виробництво Q у грошовому виражен. Бухгалтерськ витрати

основою собвартост можуть визначати початкову цну продукцÿ.

Економчний пдхд базу

ться на визначен господарських перспектив пдпри

мства. Тобто на величинах майбутнх доходв затрат, з обов’язковим зниженням затрат.

Подл витрат на бух. ек. вдобража

ться в альтернативних витратах.

альтернативн витрати - витрати на виробництво економчних благ, як вимрюються вартстю найкращо

Основною особистстю альтернативних витрат

те, що саме вони примушують кервника пдпри

мства приймати так правлнськ ршення по використанню ресурсв, як б принесли найбльшу вигоду пдпри

мства.

Так як розрзняють бух. ек. пдхд до витрат, то сну

2 концепцÿ прибутку

Бух прибуток

PFбух=TR-C(бух явн витрати)

Ек. прибуток

PF=TR-(Cявн+Cнеявн)

Це означа

, що ек. прибуток вдрзня

ться вд бух. на величину неявних витрат: PFек=PFбух-Cнеявн


15.Правило максимзацÿ корисност

Максимзаця корисност – вибр допустимого споживчого набору в рамках бюджетних обмежень.

Досяга

ться:

-             При вибор такого споживчого набору, який би задовольняв бюдж. обмеження, при мов рвност вдношень гранично

-             При вибор такого споживчого набору в рамках бюджету, коли вдношення гранично

При наявност одн㺿 з цих мов наступа

споживча рвновага.

Споживча рвновага – положення при якому споживач максимзу

кориснсть, яку отриму

вд придбання рзних товарв  в рамках бюджету, це озн., що б.-я. Збльшення корисност вд споживання одного виду товару вимага

зменшення корисност вд споживання ншого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17.Короткостроковий та довгостроковий перод. Закон спадно

 

Короткостроковий – одна група факторв розгл. як пост. величина, нша змнна. В цьому перод можлива змна Q за рахунок змни змнного рес-су. Обмеженням для збльшення Q явля

повне викор-ня технол.потужност обладнання, тобто фкс величиною пост. факторв вир-ва.

Довгостроковий – перод, в якому вс рес-си явл.зм. Якщо ринк. ситуаця довгостроковий прогноз сприятливий для п-ва, то воно може збльшити Q за рахунок зб-ня к-т обладнання, його замни на бльш продуктивне, створення нових цехв, вир. площ.

Особливе значення цього пероду в тому, що п-во може виршувати так стратегчн питання

-             Збльшення Q(обсягу) для повного завоювання ринку збуту продукцÿ

-             Змнювати вид продукцÿ, яку випуска

пдпри

мство

-             Замнювати профль п-ва переходити в нову галузь виробництва

-             Реконструкця

-             Побудова нових виробничих площ

Закон спадно

Залучення у вир-во все бльшо

Закон спадно

 Рацональний кервник пдпри

мства повинен сво

часно припинити вкладати кошти у вир-во, яке не пдляга

вдосконаленню(збльшу

об’

ми вир-ва, не Макс.прибуток). на цьому етап кервництвр повинно зробити вибр:

1)          

нвестування для закупки технол., яка дозволить збльш.об’

ми вир-ва.

2)           Провести вдповдну маркетингову полтику для збльш.об’

мв продажу або цни свого товару.

3)           Пдпр-во змню

вир-во продукцÿ, тобто переходить в ншу галузь вир-ва.


18.Постйн, змнн, загальн, середн граничн витрати виробництва

Так як ресурси, як витрачен для виробництва продукцÿ можуть бути постйн змнн, то витрати П. на ц ресурси також подляються на постйн змнн.

Постйн витрати FC- витрати, величина яких у короткостроковому перод не залежить вд об’

му виробництва П. Вони мають мсце навть тод, коли на П. не випуска

ться продукця.

 До FC належить

-              оренда,

-              вдсотки по кредитам,

-              витрати на кап. ремонт,

-              сплата податкв,

-              адмнстративн витрати.

Розрзняють середн постйн витрати  АFC - кльксть постйних витрат, що припада

на одиницю об’

му виробництва

FC= FC/Q

Змнн витрати VC- витрати, як залежать вд Q змнюються в залежност вд змни Q.

 Основн види VC

-      сировина,

-   матерали,

-   комплектуючи,

-   напвфабрикати,

-   електроенергя,

-   оплата прац.

При досягненн пдпри

мством оптимального Q можлива вдносна економя змнних витрат. При збльшенн Q понад Qопт нтенсивнсть змн. витрат знову збльшення по причин збл змн. витрат з збл. вир-ва.

Кльксть змн. Витрат, що припада

на одиницю випущ. продукцÿ наз. середнми змн. витратами AVC=VC/Q

Сукупн витрати ТС- витрати., як хар-ть витрати П. на вир-во продукцÿ у короткост. перод

TC=FC-VC

Тому TC=f(Q) явля

ться ф-ю об

му вир-ва залежить вд його величини

Спввдношення мж всими видами витрат можна зобразити на графку.

Кльксть ТС на один продукцÿ- середне сукупн витрати АТС ATC=TC/Q=(FC+VC)/Q=AFC+AVC

Граничн витрати МС- показують як змн. сук. витрати П. в залежност вд змн. об

му вир-ва

MC=TC/Q= (FC+VC)/ Q=FC/Q+VC/Q

Т.як FC/Q не ма

змсту, тому МС=VC/Q

МС показу

, на яку величину збл. витрати П. при збл. об

му вир-ва на 1 продукцÿ.

Графк МС ма

U подбну форму хар-

величину припосту змн. Витрат необхдних для додаткового Форма криво

20.Види ринкв: досконала конкуренця, монополя, олгополя, монополстична конкуренця,

Ринок досконало

1)         ринок склада

ться з велико

2)         кожне пд-во ма

свою частку в заг випуску продукцÿ( близько 1 %)

3)         П не цкавиться ршеннями сво

4)        

нф-ця про цни, технологÿ, прибуток конкурентв легко доступна, що дозволя

П легко реагувати на змну ситуацÿ на ринку.

5)         Вхд вихд з РДК – вльний.

Особливост РДК:

1.          представля

собою абстрактний деальний тип рин стр-ри

2.          явл еталоном для спвставлення з н типами рин стр-р пд-ва, яке працю

на РДК – це самост дючий суб’

кт ринку, метою якого

одержання макс можливого прибутку вд продажу певно

Характерн риси монополÿ:

-           на ринку сну

один продавець, який прода

свою продукцю багатьом споживачам

-           випуск прод-цÿ мон.ринку = ринк.пропозицÿ

-           чиста мон.галузь склад.лише з одного пдпри

мства

-           моноп.ринок виника

там, де снують бар’

ри для входження в галузь нших пдпр-в

-           вльний вхд вихд з мон.галуз вдсутн

На мон.ринку пдпр-во-монополст саме визн.цну на свй товар, але обмеженням для цни явл.попит на цю продукцю.

Бар’

ри входження конкурентв до мон.галуз.

1.          Виключне право на вир-во продукцÿ, яке може бути пдтверджене цензúю, патентом, сертифкатом.

2.         

снування авт.права на вир-во.

3.          Власнсть на всю продукцю вир.фактора.

4.          Перевага низьких витрат великого мон.вир-ва над високими витратами можл.конкурентв.

Види монополй.

1.          Чиста монополя – 1 вир-к продавець.

2.          Природна монополя – може сформуватись в галуз,де економя  витрат зумовлена зростанням масштабу вир-ва.

3.          Проста монополя хар.встан-м однакових цн для всх продавцв.

4.          Монополя, яка застосову

цнову дискримнацю – в рзних мсцях мон.товар прода

ться за рзними цнами.

5.          Закрита монополя – така, що закрива

ться вд конкурентв юр.обмеженнями.

6.          Вдкрита – коли пдпр-во на деякий час ста

диним вир-ком продукту, не маючи спец.захисту.

Мон.п.- це п., яке вплива

на цни свого товару через мон. владу.

Ознаки олгопол

В олгополстичнй галуз сну

конкуренця мж деклькома п., кожне з яких може сам.впливати на цну продукту.

П., що дють на цьому ринку вза

мозалежн, приймаючи ршення на окремому пд-в необхдно враховувати реакцю конкурентв.

Принципи виникнення ринку :

1. При входження в ринок додаткового п. вд нього вимагають значних нвестицй, достатнх для того, щоб почати вир-во. Цей процес пов’язаний з певним ризиком повернення позичених коштв. Цей момент

обмеженням для вступу в галузь.

2. перешкоди, пов'язан з великими фн. витратами на нецнову конкуренцю, яка пов'язана з формами конк. боротьби в мовах олгополÿ.

У систем недосконало

Ситуаця на такому ринку буде визначатися двома рзноспрямованими тенденцями. З одного боку, ступенем диференцацÿ продукту: чим вн вищий, чим ндив-дуалзованш пропонован товари та послуги, тим менш еластичний попит, бльша можливсть пдняти цну вище за середн витрати й одержувати чистий економчний прибуток. З ншого боку, наявнстю досить широкого кола конкурентв, зростання клькост яких збльшу

еластичнсть попиту, знижу

цни зводить прибуток до нормального рвня.

21.Валовий, середнй, граничний доход

 

Доход П вд продажу 1 од продукцÿ наз гранич доходом, т як П прода

продукцю по Ррин, тому

MR= Ррин

З графка видно, що конкурентне пд-во може одержати додатковий доход не за рахунок пдвищ цни, за рахунок збльш об’

мв вир-ва продажу.

ГРАН. ДОХОД – змна валового доходу П по вдношенню до змни кл-т продажу

MR=    TR/    Q

Так як конкур пд-во саме прийма

ршення про кльксть вир-ва продажу, але по конкур рин цн, саме тому гран доход = цн. Гран доход в мовах досконал конкуренцÿ постйна величина.

 

24.Справедливсть цнова дискримнаця монополÿ

При цьому механзм монополя встан.цни на свй продукт на рзних ринках рзний. Цна залежить вд попиту доходв споживачв в регон, причому цна не залежить вд витрат на вир-во продукц в рзних секторах ринку.

Умови цново дискримнац 

1.          сильна монопольна  влада

2.          виключа

ться можливсть перепродажу монопольного продукту.

3.          Рзн сектори ринку, як вдрзняються по цн продажу повинн вдрзнятися по еластичност попиту на еластичний товар.

Бльш висок цни встан. в секторах з меншою еластичнстю.

Результати для п. цново дискримнац

1.          Одержання додаткових прибуткв монополстом збльшення заг. величини прибутку

2.          Вдбув. вир-во бльшо

Обмеженням для цново

22.Максимзаця прибутку в короткостроковому перод

Оскльки у короткостроковому перод каптал залиша

ться незмним, то пристосування обсягв вир-ва фрми до ринкових мов для максимзацÿ прибутку досяга

ться маневруванням змнними витратами.

Побудова модел поведнки виробника вимага

з’ясування механзму пошуку вдповд  на так запитання:

1.          варто чи не варто виробляти продукт?

2.          Якщо варто, то скльки?

3.          Як прибутки чи збитки принесн це виробництво?

У мкроекономц сну

два пдходи до пошуку вдповдей та прийняття ршень: на пдстав порвняння валового доходу та сукупних витрат(TC) граничного доходу граничних витрат(MC).

Фрм варто виробляти певний обсяг продукцÿ, якщо це приносить

Таким чином, вдповдь на перше запитання така: фрм доцльно здйснювати вир-во у короткостроковому перод за мови, що вона отриму

ек-й прибуток.

Маючи на ваз загальний принцип поведнки виробника, досить легко вдповсти на друге запитання: у короткостроковому перод фрм слд виробляти такий обсяг продукцÿ, при якому вона мах свй прибуток.

Для вдповд на трет

запитання треба порвняти валовий дохд сукупн витрати при обраному обсяз вир-ва: ек-й прибуток фрми буде = рзниц мж валовим доходом сукупними витратами.

Модел виробу виробником варантв поведнки на основ порвняння сукупних витрат валового доходу можна показати графчно:

Якщо ня валового доходу перетина

криву сукупних витрат сну

? длянка, розташована вище, нж крива, то обсяги вир-ва, як вдповдають цй длянц, будуть приносити фрм ек-й прибуток. Свого мах значення вн досягне у тй точц, де вертикальний розрив мж нúю валового доходу та кривою сукупних витрат найбльший.

налогчн висновки можна зробити, якщо порвняти граничний дохд з граничними витратами.

25.Цнова полтика олгополстичних фрм

 

В олгополстичнй галуз сну

конкуренця мж деклькома п., кожне з яких може самостйно впливати на цну продукту.

Що стосу

ться олгополстичного ринку, то вн взагал не пдда

ться дослдженню. Його аналз, що проводиться у мкроекономц, да

змогу видлити щонайменше дв загальн закономрност:

1.          Олгополстичн цни мають тенденцю бути негнучкими, або “жорсткими”

2.          Якщо олгополстичн цни все-таки змнюються, то найбльш вирогдно, що вс фрми роблять це одночасно.

Олгополстична поведнка передбача

наявнсть стимулв до погоджених дй або до та

много зговору при встановлен цни.

Виявлення цих закономрностей

результатом дослдження цново

Таким чином, олгополсти фактично не використовують цново

23.Мнмзаця збитку, закриття пдпри

мства

в короткостроковому перод

Оскльки у короткостроковому перод каптал залиша

ться незмним, то пристосування обсягв вир-ва фрми до ринкових мов для мнмзацÿ збиткв досяга

ться маневруванням змнними витратами.

Побудова модел поведнки виробника вимага

з’ясування механзму пошуку вдповд  на так запитання:

1.варто чи не варто виробляти продукт?

2.Якщо варто, то скльки?

3.Як прибутки чи збитки принесн це виробництво?

У мкроекономц сну

два пдходи до пошуку вдповдей та прийняття ршень: на пдстав порвняння валового доходу та сукупних витрат(TC) граничного доходу граничних витрат(MC).

Якщо  за будь-яких обсягв вир-ва сукупн витрати перевищують валовий дохд, то треба шукати таке ршення, яке мнмзу

збитки. Якщо фрма припинить вир-во, то ? збитки будуть = постйним витратам(FC). Тому за мови загально

ТС – ТR < FC;

( FC + VC ) – TR < FC;

VC < TR.   

Таким чином, вдповдь на перше запитання така: фрм доцльно здйснювати вир-во у короткостроковому перод за мови, що  ? збитки менш, нж постйн витрати.

Маючи на ваз загальний принцип поведнки виробника, досить легко вдповсти на друге запитання: у короткостроковому перод фрм слд виробляти такий обсяг продукцÿ, при якому вона мнмзу

сво

Для вдповд на трет

запитання треба порвняти валовий дохд сукупн витрати при обраному обсяз вир-ва: збиток фрми буде = рзниц мж валовим доходом сукупними витратами.

Модел виробу виробником варантв поведнки на основ порвняння сукупних витрат валового доходу можна показати графчно:

Фрма виршуватиме завдання мнмзацÿ прибутку, якщо ня валового доходу лежатиме нижче вд криво

Якщо ня валового доходу розташована навть нижче за криву змнних витрат, то найменш збитки фрма матиме, коли припинить вир-во.

налогчн висновки можна зробити, якщо порвняти граничний дохд з граничними витратами.

28.Реальна заробтна плата виробництво

 

Реальна заробтна плата кльксть товарв послуг, як робтник може придбати за отриману ним номнальну заробтну плату за певного рвня цн псля сплати податкв.

Отже, рвень реально

Змну реально

з визначення сутност заробтно

29.Земельна рента, позиковий процент, дисконтна вартсть, пдпри

мницький доход,

Рента як економчна категоря означа

форму економчно

Причиною виникнення диференцально

На ринку каптал явл.вир.фактором довгостр.викор-ня. Сукупний запас капталу вист.у вигляд осн.фондв. Осн.фонди п-ва зб-ся за рахунок нвест-ня або кап.вкл-ня  вл.коштв. У випадку, якщо п-во залуча

позичений каптал для вир-ва, то цною позиченого кап-лу

Позичковий вдсоток – частка створенно

Вдношення позичкового % вартост позиченого капталу у % - норма поз.%(r, i, e).r вплива

на рвень нвестування.

Чим бльше ставка, тим менша можливсть кап.вкл-нь.

Зменшення ставки сприя

процесам нвестування.

На поз.кап-л п-во здйсню

закупку кап.товару (обл.-ня, нерух-ть), при цьому п-во повинно спвставляти величину доходу, який отриму

вд викор-ня цього товару в майбутньому вд вкладеня його придбання сьогодн – цей процес наз.дисконтуванням.

Дисконтна вартсть(PV) – сума, яку необх.заплатити в тепершнй момент за товар, щоб через певний строк мати вигоду.

При визначенн тепер.дисконтовано

a=1/(1+r)t

r-ставка %,

t-розрахунковий перод.

Тепершня вартсть

PV=Pfмайб.*a.

З винекненням судного капталу у всх пдпри

мцв з”явилась можливсть розширити свою дяльнсть, сузити або взагал припинити ? шляхом часткового або повного перетворення свого каптала в судний каптал. У зв”язку з цим вс пдпри

мц, оцнюючи яксть та результати сво¿ дяльност, розчленяють свй прибуток на вдсоток та пдпри

мницький дохд. Рчний пдпри

мницький дохд за винятком з прибутку судного вдсотка явля

ться важливим оцночним показником якост пдпри

мництва.