Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Механзм економчного зростання в ринковй економц

Мнстерство аграрно

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ Н

ВЕРСИТЕТ

Кафедра економчно

Курсова робот з економчно

на тему:

"МЕХАН

ЗМ ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ В РИНКОВ

Й ЕКОНОМ

Ц

"

Виконав: студент Науковий кервник: доцент Пушкаренко П. .

Суми 2 р.

ПЛАН:

TOC \o "1-1" \h \z ВСТУП.. 3

1. ТЕОРЕТИЧН

АСПЕКТИ ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ.. 6

2. ФАКТОРИ ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ.. 18

3. ТЕОР

Я ВИРОБНИОп ФУНКЦ

п 22

4. ЕФЕКТ МУЛЬТИПЛ

КАТОРА.. 25

5. ЕФЕКТ АКСЕЛЕРАТОРА.. 29

6. НАУКОВО-ТЕХН

ЧНИЙ ПРОГРЕС - ОСНОВА ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ 30

ВИСНОВОК.. 33

СПИСОК ВИКОРИСТАОп Л

ТЕРАТУРИ.. 36

1. ТЕОРЕТИЧН

АСПЕКТИ ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Головне питання, на яке прагне вдповсти теоря економчного зростання, зводиться до того, яким чином можна збльшити реальний обсяг номнального продукту в довгостроковому перод, тобто в умовах повно

Пд економчним зростанням нацонального господарства ма

ться на ваз такий його розвиток, при якому збльшу

ться реальний нацональний прибуток. Економчний зростання - це характерна особливсть сучасного свту. Кра

Для того, щоб суспльство могло жити сьогодн й у майбутньому, процес виробництва повинен постйно повторюватися, вдновлювантися, тобто необхдний процес вдтворення. При здйсненн останнього виникають певн економчн закони. Навть у визначенн сутност категорÿ закон видлялась така його риса, як постйна повторювансть, сталсть. Щоб дя економчного закону могла проявитися, необхдно не менше 5-7 рокв. У процес вдтворення виникають закони розвитнку й функцонування технологчного способу виробництва (у тому числ закони розвитку продуктивних сил та

Вдтворення сучасно

Економчне зростання

процесом збльшення потенцйного реального валового нацонального продукту, змцнення економчно

Економчне зростання може визначатися та вимрюватися двома вза

мозв'язаними способами:

з  як збльшення реального ВНП чи ЧНП протягом певного часу;

з  як збльшення за той же перод реального ВНП чи ЧНП на душу населення.

Зростаюча економка характеризу

ться приростом рчнонго реального продукту, що може бути використаний для ефективншого задоволення снуючих потреб або для рознробки нових програм. Збльшення реальних заробткв розширю

можливост будь-яко

У економчнй статистиц для вивчення динамки використовуються коефцúнти зростання, темпи зростання темпи приросту. Коефцúнт зростання k обчислю

ться по формул:

де y1, y0 - показники вдповдно в перодах, що вивча

ться базовому. Темп же зростання рвний коефцúнту зростання, помноженому на 100. [3, стор. 484]

До основних чинникв, що зумовлюють фзичну здатннсть будь-яко

ле важливо розрзняти здатнсть до зростання саме ренальне зростання. Зростання залежить вд чинникв попинту. Для реалзацÿ зростаючого виробничого потенцалу економка кра

На процес економчного зростання впливають також чинники розподлу. Для бльш рацонального використання виробничого потенцалу слд забезпечити не тльки повне залучення ресурсв в економчний оборот, але й найефективнше

Одн㺿 лише здатност до нарощування виробництва недостатньо для розширення загального випуску продукнцÿ. Необхдно також реально використати зростаючий обсяг ресурсв та розподлити

Важливо вдзначити, що чинники пропозицÿ попиту, як впливають на економчне зростання, дуже вза

мозв'язан мж собою. Так, низьк темпи впровадження нововведень капталонвкладень можуть стати головною причиною безробття.

навпаки, безробття повльню

темпи нагромадження капталу, також повльню

зростання видаткв на дослдження.

Здатнсть економки повнстю реалзувати свй виробнничий потенцал обмежу

ться чинниками попиту рознподлу. Це означа

, що прирст виробничого потенцалу реалзу

ться тод, коли сукупн видатки збльшуються темпами, достатнми для пдтримання повно

З практики найбльш розвинених кра

До цього привв динамчний розвиток наукових лабораторй, науково-дослдних нститутв тощо, першопричиною котрого стало прогресивне законодавство цих кра

Постйне вдновлення робочо

Разом з технологчним способом виробництва вдтворю

тьнся його суспльна форма - виробнич вдносини, або вднонсини власност, тобто весь суспльний спосб виробництва. При еволюцÿ останнього по висхднй виробнич вдносини вдтворюються на все бльш широкй основ.

Коли суперечнсть мж продуктивними силами виробничими вдносинами сяга

фази конфлкту, гострого протиборства, процес вдтворення продуктивних сил технко-економчнних вдносин значно сповльню

ться, у межах технологчнного способу виробництва виникають розвиваються еленменти бльш розвинутого, нового суспльного способу винробництва (його речового змсту), як вимагають замни снуючих вдносин власност.

При переход вд одного суспльного способу виробництва до ншого вдбува

ться революцйне оновлення виробничих вдносин. Разом з тим продуктивн сили технко-економчн вдносини забезпенчують послдовнсть у розвитку суспльного виробництва як цлсного сторичного процесу.

Якщо вдбува

ться висхднний розвиток технологчного способу виробництва його суспльно

Залежно вд результатв процесу вдтворення розрзняють просте розширене вдтворення.

При простому вдтворенн у кожному наступному цикл вдбува

ться вдновлення вигонтовленого продукту у незмнних масштабах з однаковою якстю при незмнному рвн розвитку продуктивних сил. Весь додатковий продукт при цьому йде лише на особисте споживання.

При розширеному вдтворенн у кожному наступному цикл здйсню

ться кльксне й яксне зростання виготовленого продукту за умов бльш високого рвня розвитку продуктивних сил. Джерелом такого прогресу останнх

використання частини додаткового продукту для збльшення клькост й якост засобв виробництва, вдосконналення робочо

Сукупний суспльний продукт з погляду речового змсту

масою рзномантних товарв, створених працею сукупного робтника у рзних галузях виробнинцтва. У кожнй соцально-економчнй формацÿ вн набунва

специфчних соцальних форм руху.

Нацональне або суспльне багатнство - сукупнсть створених нагромаджених у кра

При визначенн сут нацонального багатства слд пам'ятати про необхднсть використання його складових частин для розширеного вднтворення. У цьому план джерелами для такого вдтворея не можуть бути понаднормативн запаси, як лежать без руху, неяксн товари, застарле статкування, хоча вони включен до статистики нацонального багатства. [3, стор. 392]

Найважлившими складовими частинами нацонального багатства у всй сукупност матеральних благ, споживних вартостей

:

1) створен й нагромаджен у кра

2) основн невиробнич фонди, тобто фонди, як функнцонують у соцальнй сфер,Ч школи, карн, житлов будинки, культурно-освтн та спортивн об'

кти;

3) домашн

майно населення: житлов будинки, товари довгонстрокового користування, одяг тощо;

4) товарн запаси нанродного господарства (запаси готово

Надзвичайно важливим компонентом нацонального бангатства

залучен у процес виробництва природн ресурси, котрими виступають земля, лс, води, розвдан корисн копалини, повтря, тощо. До нематерально

Розподл нацонального багатства у суспльств заленжить вд форми власност на засоби виробництва, с㺿 системи економчних вдносин, рвня розвитку продуктивнних сил, соцально

Елементи нацоннального багатства по-рзному вза

модють в умовах певнного типу економчного розвитку (розширеного вдтворея). Розрзняють екстенсивний чи нтенсивний типи економчного розвитку.

При екстенсивному тип економчне зростання досяган

ться шляхом кльксного приросту всх елементв продукнтивних сил, насамперед факторв виробництва, при незмому рвн технчно

При нтенсивному тип економчного зростання збльншення масштабв випуску продукцÿ досяга

ться шляхом яксного вдосконалення вс㺿 системи продуктивних сил, насамперед речових особистих факторв виробництва. Основою нтенсифкацÿ

науково-технчний прогрес, у наш час революцйна форма його розвитку - НТР, що розгорта

ться.

нтенсифкаця виробництва знаходить сво

вираження у зростанн суспльно

У процес розширеного вдтворення вдбува

ться по

днання нтенсивних екстенсивних факторв економчного зростання. Тому розрзняють переважно нтенсивний або переважно екстенсивний тип такого зростання. Оскльки бльшсть джерел екстенсивного зростання (земля, корисн копалини, вльн трудов ресурси тощо) надзвичайно обменжен, для суспльства властиве прогресивне економчне зростання, необхдно переходити до переважно нтенсивнонго його типу. Це означа

ршучий перехд до праце-, фондо- ресурсозаощаджуючих технологй зростання ефективност суспльного винробництва.

Можлива нша класифкаця економчного зростання: по величин його темпв. Як темпи вигднше? На перший погляд вдповдь проста: краще мати висок темпи. У цьому випадку суспльство отрима

бльше продукцÿ у нього буде бльше можливостей задовольнити сво

По-перше, яка яксть продукцÿ. Навряд чи можна радти, якщо збльшення випуску, наприклад, автомоблв досягнути за рахунок машин, як потм, через недоробки, у висновках ДА

фгурують як причина аварй або катастроф.

По-друге, важлива структура приросту виробництва. Якщо в ньому переважають каптальн товари, вдповдно, питома вага товарв для населення незначна, то в цьому мало хорошого для народу.

навпаки, якщо домнують товари для тепершнього споживання, то в майбутньому така економка стикнеться з проблемами...

Нульовий темп економчного зростання на вдносно невеликий час не загрожу

великими негативними наслдками, оскльки може здйснюватися за рахунок зниження матерало

мкост, пдвищення фондовддач продуктивност прац.

Що стосу

ться негативних темпв, як мають мсце в кра

Для оцнки економчного зростання все бльше значення придбавають так показники добробуту, як тривалсть життя, величина вльного часу т.п.

Економчну ефективнсть не можна розглядати як рацональне ефективне використання лише якогось одного з факторв виробництва (наприклад робочо

Економчну ефективнсть дал слд зставляти з соцнально-економчною оптимальнстю. Остання передбача

проведення державою тако

Для постйного зростання суспльного багатства необхдно:

по-перше, щоб найбльш рацонально використовувалися вс засоби виробництва робоча сила;

по-друге, щоб у виробництво широко впроваджувалися найбльш передов форми методи органзацÿ прац, досягнення науки, нформаця;

по-трет

, щоб засоби виробництва, як йдуть на замщення й нагромадження, вдповдали найновшим досягненням науки технки;

по-четверте, щоб робоча сила вивльнялася з сфери матерального виробництва з зростанням продуктивност прац й перемщувалася у сферу нематерального виробництва, або сферу послуг (освта, охорона здоров'я, культура, рекреацйн послуги тощо);

по-п'яте, видляти засоби для розвитку соцально

Суть економчного зростання легко зрозумти, розглянувши модель, що вдобража

звязок мж використаними ресурсами та отриманим продуктом. Коли комбнаця (по

днання) ресурсв залиша

ться незмнною, то для збльшення обсягв продукту необхдно залучити бльшу кльксть ресурсв. [4, стор. 194]

Якщо прийняти, що для створення ВНП потрбн лише два ресурси: праця та каптал, то звязок мж ресурсом та продуктом (що фактично

виробничою функцúю) матиме такий вигляд (графк 1.1):

Графк 1.1. Спввдношення капталу та прац при економчному зростанн.

Лня економчного зростання зображена прямою OY. Вона з

дну

точки А та В. Перехд вд А до В означа

, що якщо не змнювати комбнацю прац та капталу, збльшити

Спввдношення OA/OL₁ та OB/OL₂ називають продуктивнстю прац, спввдношення OA/OK₁ та OB/OK₂ - коефцúнтом капталу, або капталовддачею.

Призначення модел зростання - показати, скльки реального продукту може бти створено у певний час. Це, як мною було прийнято у спрощенй модел, залежить вд двох чинникв: капталу К та прац L. Теоретично визна

ться також снування коефцúнта А, що вдобража

щльнсть звязку мж витратами (факторами) та створеним продуктом.

сну

цлий ряд нших чинникв, як значно впливають на темпи економчного зростання. Наприклад, нема

някого сумнву, що обширн запаси рзномантних природних ресурсв, якими володють США, внесли вагомий внесок в економчне зростання кра

Крм цього снують так чинники економчного зростання, вимряти як неможливо. Зокрема, великий позитивний вплив на економчне зростання в США надала соцальна, культурна полтична атмосфера в кра

Для спшного економчного зростання Укра

Коли гранична податкова ставка зроста

з рвнем прибутку, частка додаткових заробткв, яку дозволя

ться залишати соб, скорочу

ться. [5]

Висок граничн податков ставки скорочують нацональний продукт нацональний прибуток по трьох причинах.

По-перше; вони вдбивають бажання працювати з повною вддачею знижують продуктивнсть труда. Пдвищення гранично

Висок податков ставки породжують неефективне використання труда. Деяк люди будуть мняти заняття, прибутки вд яких оподатковуються, на менш продуктивн, але не оподатковуван податком види дяльност (наприклад, працюючи вдома на самого себе). Результатом стають втрати економчна неефективнсть.

По-друге, висок податков ставки скорочують як масштаби, так ефективнсть капталовкладень. Вони вдлякують ноземних нвесторв, внутршнх примушують шукати нвестицйн проекти за кордоном, де податки нижче. Це приводить до скорочення темпв оновлення капталу, тим самим дестимулю

економчне зростання. Крм того, внутршн нвестори звертаються до проектв, де легше крити поточний прибуток вд податкв, вдмовляються вд проектв, що володють високим рвнем прибутковост, але меншими можливостями никнути оподаткування. Зроста

частка пдпри

мств, що вкривають прибутки вд податкового чиновника, звтуючи фальшивими цифрами збиткв. Виграючи внаслдок хилення вд податкв, нвестори часто витягують вигоди з таких проектв, як насправд лише зменшують багатство. Каптал розтрачу

ться даремно, ресурси вдволкаються вд тих сфер, де

Саме це можна побачити зараз на приклад кра

По-трет

, висок податков ставки стимулюють придбання не тих товарв, як реально необхдн, тих, купвля яких дозволяють скоротити оподатковувану суму. При високих граничних податкових ставках товари, що дають податкову знижку, виявляться вдносно дешевими для платникв високих податкв. Думаючи не стльки про витрати суспльства, скльки, зрозумло, про особист витрати, стикаючись з високими граничними податковими ставками, платники податкв будуть тратити бльше грошей на предмети розкош, що вднмаються з оподатковувано

Таким чином, висок податков ставки скорочують продуктивну дяльнсть, перешкоджаючи капталовкладенням сприяючи некориснй розтрат ресурсв. Неважко передбачити, що прибуток кра

Будь-яка кра

Мжнародна торгвля в основному буду

ться на тих же принципах, що будь-який нший добровльний обмн: торгуюч сторони виробляють споживають бльше, нж це було б можливе в ншому випадку.

снують три причини, по яких мжнародна торгвля вигдна всм сторонам.

По-перше, при наявност мжнародно

Кра

Наприклад, кра

Внаслдок тако

По-друге, мжнародна торгвля дозволя

як виробникам, так споживачам вигравати вд скорочення витрат на одиницю продукцÿ завдяки створенню крупномасштабних виробництв.

Це особливо врне вдносно невеликих кра

Наприклад, текстильн компанÿ в Гонконз, Тайван Пвденнй Коре

Мжнародна торгвля приносить вигоди споживачам всередин кра

По-трет

, мжнародна торгвля сприя

конкуренцÿ на внутршнх ринках дозволя

споживачам купувати сам рзномантн товари з всього свту по розумних цнах.

Конкуренця через кордони допомага

внутршнм виробникам тримати вухо гостро, примушуючи

Недавнй досвд автомобльно

Коли кра

2. ФАКТОРИ ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Економчне зростання можна оцнити за допомогою системи вза

мопов'язаних показникв, що вдображають змну результату виробництва його чинникв.

У умовах ринково

Y = f (L, ДО, N)

Для характеристики економчного зростання використову

ться ряд показникв, за допомогою яких вимрю

ться результативнсть застосування окремих чинникв виробництва.

У економчнй теорÿ прийнято видляти фактори, що знаходяться на сторон сукупно

) кльксть яксть природних ресурсв;

б) кльксть яксть трудових ресурсв;

в) об'

м основного капталу;

г) рвень науково-технчного прогресу (технологя).

Вд чинникв сукупного попиту залежить реалзаця нацонального продукту, що зрс, тобто вс елементи сукупного попиту повинн забезпечувати повну зайнятсть всх ресурсв, що збльшуються. Крм того, до чинникв, пов'язаних з сукупним попитом, вдноситься ефективний розподл ресурсв.

Найважлившим з чинникв

витрати труда. Цей чинник визнача

ться передусм чисельнстю населення кра

Однак змна витрат труда числом зайнятих не в повнй мр вдобража

дйсний стан речей. Найбльш точним вимрником витрат труда

показник клькост вдпрацьованих людино-годин, що дозволя

врахувати сумарн витрати робочого часу. Збльшення витрат робочого часу залежить вд ряду чинникв: вд темпв приросту населення, вд бажання працювати, вд рвня безробття, рвня пенсйного забезпечення т.п. Вс фактори мняються у час по кра

Нарвн з кльксними чинниками важливу роль гра

яксть робочо

ншим важливим чинником економчного зростання

каптал - це обладнання, будвл товарн запаси. Основний каптал включа

житловий фонд, тому що люди, мешкаючи в будинках, витягують вигоду з послуг, що надаються будинками.

Фабричн будвл контори з

Витрати капталу залежать вд величини накопиченого капталу. У свою чергу, накопичення капталу залежить вд норми накопичення: чим вище норма накопичення, тим бльше (при нших рвних умовах) розмри капталовкладень. Прирст капталу також залежить вд розмаху накопичених активв - чим вони бльше, тим менше, при нших рвних умовах, швидксть збльшення капталу, темп його зростання. Так, наприклад, розмри накопиченого капталу в США кра

При цьому потрбно мати на ваз, що об'

м основного капталу, що приходить на одного працвника, тобто капталоозбро

нсть,

виршальним чинником, що визнача

динамку продуктивност труда. Якщо за певний перод зростав об'

м капталовкладень, чисельнсть робочо

Важливим чинником економчного зростання

а земля, а точнше, кльксть яксть природних ресурсв. Очевидно, що велик запаси рзномантних природних ресурсв, наявнсть родючих земель, сприятлив клматичн погодн умови, значн запаси мнеральних енергетичних ресурсв вносять вагомий внесок в економчне зростання кра

Однак наявнсть багатих природних ресурсв не завжди

самодостатнм чинником економчного зростання. Наприклад, деяк кра

Науково-технчний прогрес

важливим двигуном економчного зростання. Вн охоплю

цлий ряд явищ, що характеризують вдосконалення процесу виробництва. Науково-технчний процес включа

в себе вдосконалення технологй, нов методи форми правлння органзацÿ виробництва. Науково-технчний прогрес дозволя

по-новому комбнувати дан ресурси з метою збльшення кнцевого випуску продукцÿ. При цьому, як правило, виникають нов, бльш ефективн галуз. Збльшення ефективного виробництва ста

основним чинником економчного зростання. Роль науково-технчного прогресу як одного з найголовнших чинникв економчного зростання буде розглянуто в останнй глав ц㺿 курсово

В результат дослдження, здйсненого Джоном фендриком на основ аналзу даних майже за 90 рокв (з 1869 по 1957 р.) доведено, що менш нж половину приросту загального обсягу виробництва можна пояснити дянням таких чинникв, як земля, праця каптал. Бльше половини залежить вд нших чинникв. Щоб зрозумти, як це чинники, проаналзу

мо економчну динамку кра

Чому саме цей вдрзок часу доцльно взяти як обТ

кт розгляду? Рч у тм, що саме в псляво

нний перод економчне зростання стало метою економчно

З 1948 р. по 1971 р. свтове промислове виробництво збльшувалося в середньому на 6,5% щорчно. Таких темпв економчна сторя ранше не знала. Для порвняння: пд час промислово

Висок темпи економчного зростання у псляво

нний перод у робот Германа Ван дер Ве

пояснюються двома головними нефзичними чинниками: динамкою надолуження та переходом до системи змшано

В основ пояснення швидких темпв зростання, що дстало назву динамки надолуження, лежить дея А. Гершенкрона. п

Висок темпи зростання у псляво

ннй квроп та Японÿ, крм того, забезпечувалися мжнародним спвробтництвом, перебудовою зруйнованого господарства на принципово нових технологчних засадах. Безумовно, ц два чинники дяли на боц пропозицÿ. Водночас почали дяти чинники зростання на боц попиту: збльшення державних витрат, рвня заробтно

Перехд до системи змшано

Вважа

ться, що поряд з глобальними у псляво

нний перод дяв такий частковий прискорювач зростання, як розвиток транснацональних компанй. Останн забезпечили переливання капталв та впровадження нових технологй в економки менш розвинутих кра

3. ТЕОР

Я ВИРОБНИОп ФУНКЦ

п

Для бльш повного вивчення механзму економчного зростання необхдно розглянути теорю виробничо

Класична виробнича функця вдобража

звТязок мж ресурсами (факторами) виробництва та реальним продуктом, тобто сукупною пропозицúю. Вона ма

такий вигляд:

Y_r = Y_r (L, l, K, T),

Де Y_r Ц реальний ВНП,

L - праця,

l - земля,

K - каптал,

T - технологчний прогрес.

Таким чином, реальний продукт

функцúю клькох макроекономчних змнних: прац, земл, капталу, що використовуються з застосуванням певних технологй.

Класична виробнича функця ма

властивсть вза

мозамнност факторв. Це означа

, що один той же обсяг кнцевого продукту може вироблятися за рзного по

днання факторв виробництва. Ця ж властивсть проявля

ться в тому, що для збльшення обсягв продукту достатньо збльшити обсяг одного з факторв виробництва, або разом сх (графк 3.1.).

Графк 3.1. Класична виробнича

функця.

На графку 3.1. зображено дв нÿ. Лня - це геометричне мсце точок, як

рзними комбнацями капталу прац (на графку вдмчено дв точки С, D дв комбнацÿ L₀K₀ та L₁K₁), що забезпечують створення певного обсягу продукцÿ. Нехай цей обсяг дорвню

10 одиницям.

Лня ВВ передбача

нш комбнацÿ капталу прац (у нас це L₃K₂ та L₂K₁ вдповдн

Продукт обсягом 10 одиниць може бути створений як комбнацúю факторв L₀K₀, так ншою комбнацúю L₁K₁, яка у порвнянн з попередньою означа

зменшення прац (вд L₀ до L₁) збльшення капталу (вд K₀ до K₁). Тобто, ми одержу

мо той же продукт, але за ншого по

днання факторв.

Перехд до бльших обсягв продукту (вд до ВВ) можливий, як показано на графку, або шляхом зростання залучено

Вза

мозамннсть факторв властива, наприклад, функцям виду

Y_r = 0,6 L+ 0,2 K

Y_r =

Для першо

ле, яким чином вза

мозамннсть факторв повТязана з проблемою рвноваги? Для проблеми рвноваги актуальним

питання: як забезпечу

ться збльшення обсягв продукту за рахунок кльксного зростання одного з факторв виробництва.

Класична модель рунту

ться на визнанн закону спадно

Зрозумло, що дÿ цього закону пдпорядкову

ться виробнича функця

Y_r = Y_r (L, l, K, T),

Традицйно прийма

ться, що для короткотермнового пероду лише фактор прац

змнним, вс нш - земля, каптал, технологÿ - постйн. Тому ринок ресурсв у класичнй модел зводиться до ринку прац, продукт розгляда

ться як функця ресурсу прац.

Класична модель почина

ться з ринку ресурсв, точнше з ринку прац. Той макроекономчний оптимум, який поясню

ця модель, рунту

ться передусм на рвноваз ринку прац виробничо

Наведена модель да

досить реалстичне, але водночас досить грубе пояснення дйсност [4, стор. 196]. Реалстичне тому, що в модел вдображено вплив збльшення двох головних ресурсв - прац та капталу - на зростання обсягв виробництва.

Обрубленою ж модель

тому, що чинники економчного зростання не обмежуються цими двома фзичними елементами. Зокрема, в результат дослдження, здйсненого Джоном фендриком на основ аналзу даних майже за 90 рокв (з 1869 по 1957 р.) доведено, що менш нж половину приросту загального обсягу виробництва можна пояснити дянням таких чинникв, як земля, праця каптал. Бльше половини залежить вд нших чинникв.

4. ЕФЕКТ МУЛЬТИПЛ

КАТОРА

У 20-30- роки безробття в капталстичних кра

Р.Ф. Кан запропонував принцип мультиплкатора, який показу

, що початкове збльшення нвестицй створю

первинну зайнятсть для робтникв, зайнятих в конкретному виробництв. пх витрати забезпечують повторну зайнятсть в галузях, виробляючих споживч товари. Спввдношення мж загальним первинним збльшенням зайнятост

лмультиплкатором зайнятостû. Таке сторичне походження мультиплкатора. Пзнше дея мультиплкатора дослджувалася багатьма економстами стосовно до рзних економчних процесв [9, стор. 329].

Звичайно, збльшення нвестицйних витрат приводить до збльшення рвнв обсягу виробництва прибутку. Однак, ця змна перевищу

,, звичайно, в деклька разв рвень збльшення нвестицйних видаткв.

Мультиплкатором називають спввдношення вдхилення вд рвноважного ЧНП початково

Первинна змна у витратах звичайно виклика

ться зсувами в нвестицйних витратах по тй простй причин, що нвестицÿ представляються найбльш мнливим компонентом сукупних витрат. Але потрбно пдкреслити, що змни в споживанн, державних закупвлях або експорт також зазнають дÿ мультиплкатора.

Явище мультиплкатора заснову

ться на двох фактах. По-перше, для економки характерна безперервн потоки витрат, що повторюються прибуткв, де витрачен однúю особою грош отриму

нша особа у вигляд доходу. По-друге, будь-яка змна доходу спричинить змни в споживанн в зберганн в тому ж напрям, що змна доходу, при цьому, пропорцйнсть споживання заощаджень зберга

ться при будь-якй змн доходу. З цих двох фактв слду

, що початкова змна величини витрат породжу

ланцюгову реакцю, яка, хоч затуха

з кожним подальшим циклом, але приводить до багаторазово

Логчне обрунтування ефекту мультиплкатора можна показати на числовому приклад в таблиц 4.1.

Таблиця 4.1.

налз мультиплкатора (гпотетичн дан, млрд. грн.)

	Змни в доход	Змни в споживанн	Змни в заощадженнях
Передбачуване зростання нвестицй	5,00	3,75	1,25
Другий цикл	3,75	2,81	0,94
Третй цикл	2,81	2,11	0,70
Четвертий цикл	2,11	1,58	0,53
П'ятий цикл	1,58	1,19	0,39
Вс нш цикли	4,75	3,56	1,19
Разом	20,00	15,00	5,00

У даному приклад витрати на нвестицÿ зростають на 5 млрд. грн. На графку це виража

ться зсувом вгору криво

Первинне збльшення нвестицй створю

рвн величини доходу вд заробтно

Вдповдь можна знайти, використовуючи граничну схильнсть до споживання, рвну 3/4, до дано

Зовсм не випадково дя мультиплкатора закнчу

ться тод, коли сумарна величина заощаджень, викликаних початковим збльшенням нвестицй на 5 млрд. грн., компенсу

даний прирст нвестицй. Тльки так коректу

ться викликана зростанням нвестицй нервновага. У цьому випадку ЧНП загальн прибутки повинн зрости на 20 млрд. грн., щоб стимулювати додатков заощадження на суму 5 млрд. грн., як компенсують прирст нвестицйних витрат в 5 млрд. грн. Доход повинен збльшитися в 4 рази в порвнянн з початковим перевищенням нвестицй над заощадженнями, оскльки домогосподарства збергають 1/4 частину будь-якого приросту свого доходу. Як вдмчалося ранше, в даному приклад мультиплкатор - число, що показу

, у скльки разв сумарний прирст доходу перевищу

початковий прирст нвестицйних витрат, - становить 4.

сну

зв'язок мж змнами в заощадженнях величиною мультиплкатора. Частка приросту доходу, який йде на заощадження, тобто змни в заощадженнях визначають сумарний ефект вд послдовних циклв витрат,, отже, мультиплкатор.

Чим менше частка будь-яко

Значення мультиплкатора перебува

в наступному. Вдносно невелика змна в нвестицйних планах пдпри

мцв або планв заощаджень домогосподарств може викликати набагато бльшу змну в рвноважному рвн ЧНП. Мультиплкатор посилю

коливання пдпри

мницько

Помтимо, що чим менше змни в споживанн (менше змни в заощадженнях), тим бльше буде мультиплкатор. Наприклад, якщо змни в споживанн - 3/4 вдповдно мультиплкатор - 4, то зниження запланованих нвестицй на суму 10 млрд. грн. спричинить зниження рвноважного рвня ЧНП на 40 млрд. грн. Але якщо змни в споживанн - тльки 2/3, мультиплкатор - 3, то зниження нвестицй на ту ж суму в 10 млрд. грн. приведе до падння ЧНП тльки на 30 млрд. грн. Це наводить на думку: велика величина змни в споживанн означа

, що в ланцюжку послдовних циклв споживання, цифров значення зменшуються повльно, внаслдок чого акумулю

ться велика змна в доход.

навпаки, невелика величина змни в споживанн (велика змна в заощадженнях) приводить до того, що вимушене споживання швидко скорочу

ться, так що сумарна змна в доход

незначною.

Мультиплкатор в представленому тут вигляд назива

ться також простим мультиплкатором по тй лише причин, що вн заснову

ться на дуже простй модел економки. Але насправд, послдовнсть циклв отримання прибуткв витрачання може затухати внаслдок вилучень у вигляд податкв мпорту. Тобто крм витоку на заощадження одна частина доходу в кожному цикл буде вилучатися у вигляд додаткових податкв, нша частина використовуватися на закупвлю додаткових товарв за рубежем.

Бльш реалстичний мультиплкатор, якого отримують з урахуванням всх цих вилучень - заощаджень, податкв мпорту, назива

ться складним мультиплкатором.

5. ЕФЕКТ АКСЕЛЕРАТОРА

З поняттям мультиплкатора тсно пов'язана категоря лакселератора або принцип акселерацÿ.

кселератор показу

вдносини мж приростом попиту як на споживч товари, так на товари промжного попиту (обладнання, сировина т.п.), приростом нвестицй, що збльшують потужност виробництва цих товарв [9, стор. 329].

Змна попиту виклика

рзк змни в капталовкладеннях, оскльки необхдно брати до ваги рзн термни, як потрбн для збльшення запасв каптального майна змни технчного коефцúнта каптал - продукт, який показу

прирст продукту при даному прирост капталу.

Прирст доходу стимулю

прирст чистих капталовкладень, тобто збльшення попиту на нвестицйн товари в розмр бльш нж пропорцйному.

Згдно з принципом акселерацÿ в загальному аспект розмр капталовкладень I

функця вд зменшення доходу а(сукупного попиту):

I = f (

Якщо прибуток попит залишаються постйними, то чист нвестицÿ вдсутн. Якщо прибуток попит збльшуються, то виника

необхднсть в збльшенн виробничих потужностей.

Прирст капталовкладень повинен бути значно вище за прирст прибуткв, оскльки час амортизацÿ обладнання перевищу

рчний термн вартсть його бльше рчного доходу, що ним приноситься. Нов нвестицÿ повинн бути в деклька разв бльше величини, на яку змниться прибуток. Ця кльксть разв назива

ться коефцúнтом акселерац㿻.

I = α

де αа - коефцúнт акселерацÿ, який залежить вд вдношення каптал - продукт.

Передбача

ться, що потреба в нових капталовкладеннях виника

в тому випадку, якщо вс потужност що

, вже використан.

6. НАУКОВО-ТЕХН

ЧНИЙ ПРОГРЕС - ОСНОВА ЕКОНОМ

ЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Використання людського нтелекту, що винаходить нов товари або бльш ефективн технологÿ виробництва - найважливше джерело економчного зростання. [5]

За останн 250 рокв розвиток технки буквально перетворив наше життя. Спочатку парова машина, потм - двигун внутршнього згоряння, електрика ядерний реактор замнили мускули людини тварин як основне джерело енергÿ. Автомобл, автобуси, по

Науково-технчний прогрес, визнаний у всьому свт як найважливший чинник економчного зростання, все частше в захднй, в втчизнянй тератур зв'язу

ться з поняттям нновацйного процесу.

Це, як справедливо вдмтив американський економст Джеймс Брайт,

диний в сво

му род процес, об'

днуючий науку, технку, економку, пдпри

мництво правлння. Вн перебува

в отриманн нового продукту тягнеться вд зародження де

У цих обставинах нноваця спочатку нацлена на практичний комерцйний результат. Сама дея, що да

поштовх, ма

меркантильний змст: це вже не результат чисто

Заходи впливу держави в област нновацй можна подлити на прям непрям. Спввдношення

Як правило, в перод економчного спаду характерно переважання кейнсианського пдходу до державно

У цей час економсти по мр активност втручання держави в економку видляють три групи кра

Прям методи державного регулювання нновацйних процесв здйснюються переважно в двох формах: адмнстративно-вдомчо

дмнстративно-вдомча форма виявля

ться у вигляд прямого дотацйного фнансування, здйснюваного у вдповдност з спецальними законами, що приймаються з метою безпосереднього сприяння нновацям.

Так, в США в 1980 р. був хвалений закон Ственсона-Вайдлера Про технологчн нововведення, передбачаючий ряд заходв стимулювання промислових нновацй; створення для

Програмно-цльова форма державного регулювання нновацй передбача

конкретне фнансування останнх за допомогою державних цльових програм пдтримки нововведень, в тому числ в малих науко

мких фрмах; створю

ться система державних контрактв на придбання тих або нших товарв послуг, фрмам надаються кредитн пльги для здйснення нововведень т.д.

Контрактне фнансування явля

собою один з елементв поширено

Нацональн орúнтири нновацйно

мериканська модель вдрзня

ться найбльш повною автономúю пдпри

мництва. Орúнтування економчного розвитку здйсню

ться шляхом видлення особливо

Японська модель також передбача

створення технологчного проритету, але при цьому пор робиться на конкретн технологÿ. За останн 10-12 рокв технологя будвництва великих танкерв була замнена в рол ведучй технологй виготовлення роботв.

ншими словами, на державному рвн визначаються технологчн переваги, як повинн бути досягнут, стимулю

ться

Успхи НТП залежать вд того, яке мсце наука займа

в суспльств. Свтовий досвд показу

, що необхдною достатньою умовою прогресу в розвитку науки технки

свобода творчост.

Досвд цих кра

ВИСНОВОК

Перед кра

Укра

Однúю з об

ктивних причин, що перешкоджають нин виходженню кра

У останн роки виникли серйозн сумнви щодо бажаност економчного зростання для кра

1. Забруднення навколишнього середовища. Противники економчного зростання передусм стурбован погршенням стану навколишнього середовища. Вони затверджують, що ндустралзаця економчне зростання породжують так негативн явища сучасного життя, як забруднення, промисловий шум викиди, погршення вигляду мст, транспортн затори т.д. Вс ц витрати економчного зростання виникають, оскльки виробничий процес лише перетворю

природн ресурси, але не утилзову

2. Чи Виршу

економчне зростання проблеми? Прихильники економчного зростання вважають, що воно саме по соб виршу

соцально-економчн проблеми. Однак це твердження не можна визнавати повнстю доведеним. Противники економчного зростання, зокрема, стверджують, що проблема бдност в кра

3. Вдсутнсть гарантй. Противники економчного зростання вважають, що швидке зростання породжу

неспокй невпевненсть серед людей. Працвники будь-якого рвня побоюються, що накопичен ними професйн навички досвд можуть виявитися застарлими в мру технчного прогресу.

4. Економчне зростання людськ цнност. Критики економчного зростання також висувають цлий ряд аргументв на користь того, що, хоч, економчне зростання забезпечу

нам прожиток Ф, воно не може забезпечити нам гарне життя. Насправд, виробляючи все бльше, ми отриму

мо при цьому все менше радост. Протягом двох сторч технчного прогресу трудящ перетворилися з ремсникв художникв в додатки машин, що натискають на кнопки, втратили естетичне почутт

ве задоволення вд роботи. Хба при проведенн балансу економчного зростання ми не повинн вважати це стотним збитком? Точнше говорячи, економчне зростання означа

ндустралзацю, масове виробництво, яке не носить творчого характеру не приносить задоволення працвнику, також вдчуження трудящих вд прийняття житт

во важливих ршень.

ле багато як економсти виступають в захист економчного зростання як важливо

1. Рвень життя. Як вже вдмчалося ранше, економчне зростання

основною умовою матерального достатку пдвищення рвня життя. У умовах економчного зростання вибр соцальних цлей ста

менш болсним веде до менших протирч мж рзними групами населення. к можливсть одночасно модернзувати збройн сили, пдтримувати нфраструктуру на даному рвн, здйснювати програми допомоги старезним, хворим бдним, вдосконалити систему освти нш галуз соцально

2. Економчне зростання навколишн

середовище. Прихильники економчного зростання вважають, що його зв'язок з станом навколишнього середовища дуже перебльшений. На дл ц проблеми можна вддлити один вд одного. Якщо суспльство зовсм вдмовиться вд економчного зростання, збергаючи ВНП на постйному рвн, йому все ж доведеться вибирати мж рзними структурами виробництва, цей вибр буде впливати на стан навколишнього середовища яксть життя.

Забруднення

не стльки побчним продуктом економчного зростання, скльки результатом неправильного цноутворення. А саме: значна частина природних ресурсв (рки, озера, океан повтря) розгляда

ться як загальна власнсть не ма

цни. Тому ц ресурси використовуються понадмру нтенсивно, що погршу

3. Позаекономчн мркування. Захисники економчного зростання стверджують, що його уповльнення або припинення не надасть автоматично благотворного впливу на людськ цнност не забезпечить людям Ухороше життя. Насправд потрбно чекати зворотнього. Наприклад, кнець економчного зростання не вдмнить роботу на конвей

р. Навпаки, економчне зростання завжди супроводилося скороченням частки зайнятих людей в конвей

рному виробництв. Неврно те, що економчне зростання завжди робило труд непри

мним небезпечним. Оновлення обладнання, як правило, знижу

напруженсть труда й моврнсть нещасних випадкв.

Нарешт, не можна погодитися з тим, що повльнення або припинення економчного зростання ослабля

прагнення людей до матеральних цнностей зменшу

СПИСОК ВИКОРИСТАОп Л

ТЕРАТУРИ

1.     Дзюбик С. Ривак О. Основи економчно

2.     2. Основи економчно

3.     Статистика. Пдручник. За ред. А.В, Головача, А.М. крно

4.     Радонова

.Ф, Макроекономка та економчна полтика. К.: Таксон, 1996.

5.     James D. Gwartney and Richard L. Stroup, "What Everyone Should Know About Economics And Prosperty", 1993. Авторизованный русский перевод: Институт национальной модели экономики, М.: 1996

6.     Твсс Б. правление научно-техническими нововведениями. Сокр. пер. с англ. - М.: Економка. - 1989

7.     Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. - М.: Республика, 1995.

8.     Герман Ван дер Вее История мировой экономики, 1945-199Ф М., Наука, 1994.

9.     Современная экономика. Общедоступный учебный курс. Ростов н/Д.: изд-во Феникс, 1998.