Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Скачайте в формате документа WORD


Мартин Иден как автобиографический роман (Твр Джека Лондона Мартн

ден як роман-автобографя)

М

Н

СТЕРСТВО ОСВ

ТИ

НАУКИ КАпНИ

Нацональний педагогчний унверситет м. М.П.Драгоманова

Факультет ноземно

Кафедра росйсько

Курсова робота

з зарубжно

на тему: Твр Джека Лондона Мартн

ден як роман-автобографя

студента 5 курсу 51 групи

заочного вддлення

факультета ноземно

Науковий кервник - доц. Корнúнко О.О.

Ки

План

TOC \o "1-2" Вступ. 3

1.Основн вхи житт

вого шляху Джека Лондона. 6

2. Мартн

ден як автобографчний роман Джека Лондона. 10

3. У чому ж трагедя Мартна

дена?. 22

Висновки. 29

Список використано

1.Основн вхи житт

вого шляху Джека Лондона

Джек Лондон прожив недовг житт

в гони - лише сорок рокв. Але всього, що вн пережив, через що пройшова та про що написав, вистачило б н добрий десяток енегрйних людей. Вн завжди шов непротореннима шляхом, був невтомним шукачем. Як зазнача

один з його товаришв:Вн був одержимий прагненням до правди, до релгÿ, до економки, до всього на свт вн пдходив з однúю мркою. Що таке правда?В голов його народжувалися велик де;(10, С.6). Житт

вий гарт, незламнсть духу Джек Лондона здобув ще в дитинств. 12 счня 1876 року у Сан-Францско народився майбутнй великий письменник - Джек. Рс у бдност. Його батько У.Х.Чейн залишив дружину до народження дитини. Мати Джека, Флора еллман, була жнкою неврвноважною, жила рзними проектами - захоплювалась то спритизмом, то публчними лекцями, то музикою. Син ? рс майже без материнсько

З бографÿ Дж.Лондона бачимо, що вн пережив почуття юнацького палкого кохання до двчини. Ще юнаком, навчаючись у Оклендськй середнй школ, Джек Лондон часто бував у дискусйному клубû, на зборах мсько

Щасливий через опублкован оповдання натхненний перспективами, що вдкриваються перед ним, Джек, захлинаючись вд радощв, розповв Мейбл про все, додавши на закнчення, що вн вдмовився вд посади листонош, яку йому пропонували. Мейбл стримано вислухала розповдь Джека Лондона тльки спитала його, скльки йому платять за оповдання. Почувши у вдповдь точну цифру - см з половиною доларв, вона розридалася - як листоноша вн заробляв би бльше. Такою прикрстю закнчився перший роман Лондона з двчиною його мрÿ.

Псля виходу друком його творв письменник багато мандрував. Але у його творчост ста

все менше менше реалстичних мотивв. Добившись спху на тературному пол Лондон ста

власником величезно

Його творчий доробок просто величезний - на 1915а рк Джека Лондона за клькстю видань перевищували тльки В.Шекспр, Л.Толстой, Г.‑К. Андерсен.

2. Мартн

ден як автобографчний роман Джека Лондона

Звернувшись до твору Мартна

ден, ми можемо побачити як розпочиналося життя його героя. Отже, в мст Сан - Францско жив простий, грубуватий хлопець, герой роману, Мартн

ден. Вн зостався сиротою соб на життя зароблява важкою працею моряка.Хлопець рушив за сво

Роман Джека Лондона Мартн

ден (1908) почина

ться з опису першого взиту головного героя до респектабельного буржуазного будинку Морзв, де вн познайомився з сестрою студента, також студенткою нверситету Рут.

Випадково ажиття Мартна змнилося. На паром вн заступився за студента Артура Морза, якого хотла побити група хлопцва напдпитку. Усе б на цьому закнчилося, але врятований астудент на подяку запросив до себе додому на обд Мартна.

Рут - це блде тендтне створння з великими натхненними очим й розкшним золотавим волоссям, з першо

Жнка - правду сказати, нмфа, хмарка ефрна,

рада себе вддати, наче ягня офрне,

справжньому чоловку, муров кам'яному,

щоби служити довку тльки йому одному.(23,С.74)

Звернувшись до бографÿ Дж.Лондона бачимо, що вн переживав таке ж саме почуття до двчини, як Мартн. На зборах мсько

Це перше кохання Джека було майже безнадйне, бо хто ж вн, матрос, без освти культури, проти не

Дя роману Мартн

ден розкрива

ться через любов Мартна до Рут,

Мартн закохався у Рут з першого погляду, насмлився любити двчину, яка на мльйони миль вища... й живе серед зр(10,С.97), але й вона одразу ж зацкавилася айого яскравою особистстю,неначе заворожена слухала його розповд про морськ пригоди.л

поки вн розповдав, двчина дивилася на нього зачарованими очима. Його вогонь грв ?...пй хотлося пригорнутися до цього палкого, могутнього чоловка, який, немов вулкан, так клекотв силою та здоров´ям. Бажання було таке сильне, що вона ледве стримувалась(10,С.35). А вн з чуттям справжнього художника обирав серед подробиць найяскравш та найбльш вражаюч, описував картини, сповнен свтла, фарб, захоплював слухачв сво

Мартн

ден добре розумв, що мж ним, простим грубуватим матросом, Рут, двчиною з заможно

На початку ароману вдносини Мартна та Рут розвиваються, здавалося б, асприятливо (яка тльки можуть розвиватися вдносини мж атакими рзними за сво

Коли ще почуття Рут до Мартна було не зовсм усвдомлене нею, вона виршила перекро

ле Мартна, сповненого житт

вою енергúю обравшего соб гдну мету ва цьому житт, така перспектива няк не надихала. Вн не збирався вдмовляти соб в сьому, щоб у старост мати прибуток, який не зможе принести йому аняко

ле згодом ׃Це, певно, кохання, подумала Рут, коли на мить у не

По аодин бк Ч Мартн, що жада

стати письменником певнений, що саме цим вн скорить серце кохано

Винятковий розум Мартна

дена жадава рвних соб спврозмовникв. Йому не спадало на адумку, що щирих глибоких мислителва потрбно шукати не у втальн Морзв.... Мартн перто домагався свого мсця в житт, вн мандрувава по життю, не знаючи спокою, поки не знайшов, нарешт, книги, мистецтво алюбов. Черпаючи натхнення з сх цих знахдок, вн довг мсяц завзято працював, перебиваючись з хлба на воду, голодував, пдтримуючи себе лише обдами у Морзв. Так працював Джек Лондон, прагнучи досягти сво¿ мети. Нчим жити? Але залиша

ться кохання! Вчне кохання! Залиша

ться Рут. (10,С.13)

На останн грош вн купувава поштов марки й розсилав сво

Замкнена у вузьк рамки свого свту, вона не розумú, що мж ними з Мартном далека вдстань: вона не допомага

Мартну в айого тературних шуканнях, намага

ться зштовхнути його з тературного шляху на шлях чиновницько

Батьков Рут напрям думок Мартна також був анезрозумлий. Не дивно, що пд час одного з обдва у Морзва висловлюван Мартном судження здалися см блюзнрськими.

ден висловив сво

Описаний ва роман розвиток подй пдтверджувався власним житт

вим досвдом автора роману. Коли Джек Лондона ступав ана шлях тератури, йому подобалася Мейбл Эпплгарт, витончена красуня, дочка нженера. пй також подобався Джек Лондон, вона бажала, щоб вн якнайшвидше зайняв стйке становище у суспльств та обйняв яку-небудь посаду, хоча б листонош. Думки ж юного Лондона були зайнят зовсм ншим: вдень, вноч вн творив асво

Розрива Рут та Мартна перероста

рамки особистих вдносин геро

Мартна ж неможливо някими силами перекро

Колесо фортуни повернулося до Мартна обличчям. с його прац, як так завзято вдкидалися всма редакцями на протяз двох рокв, тепер приймалися. Велика видавнича фрма прийняла опублкувала невеликим тиражем його критико-флософську книгу Ганьба сонця. Вона вдразу ж викликала великий вдгук у прес. За першим виданням було друге, трет

, книгу перевидали ва Англÿ, перевели французькою, нмецькою скандинавською мовами. Видавництво навть запропонувало Мартну великий аванс за його наступну книгу, не висунувши при цьому няких мова щодо ? змсту. Таким чином Мартн

ден става визнаним письменником.

Ус, хто байдуже проходив повз голодного

дена, тепер почали запрошувати його на банкети, бо вн - модний письменник, славлений письменник, популярний письменник. Здавалося б, тепер вн досяг всього, про що тлькиа мряв: його книги охоче друкувалися видавцями дуже швидко розкуповувалися читачами; се, що коли-небудь було ним написане, дсталося свого мсця ана сторнках журналва газет; критики на вс лади обговорювали його твори; газетн репортери пробивалися до нього, щоб одержати нтерв'ю; на його поточному рахунку в банку лежали сто тисяч доларв. Але бентежна душа Мартна не знаходила в тому анякого задоволення. Тепер, коли журнали видавництва готов були друкувати се, що виходило з-пд його пера, вн раптом тратива всяке бажання писати. Його думки були зайнят одним - як зрозумти все те, що вдбулося з ним, що загал вдбува

ться ва людському житт.

На Мартна дуже сильно вплинули дв подÿ - розрив з Рут та самогубство Реса Брсендена, з яким Мартн якось познайомився у Морзв. Спочатку Брсенден здавався Мартну блдим нецкавим. Але незабаром розмови з хворим на сухоти поетом переконали його ва протилежному: у цй людин був якийсь авогонь, надзвичайна проникливсть чутливсть, якась особлива воля польоту думки. А його розумовий погляд проникава у яксь далек област, як не можливо осягнути людським мозком, про як, аяк здавалося не можливо було розповсти звичайною мовою.

Молод люди стали друзями, проводили разом багато часу, ходили до соцалстичного клубу. Мартн аумовива Брсендена надслати до редакцÿ одного з журналва його поему Ефемерида. Одержавши згоду журналу на публкацю поеми, Мартн вдправився адо Брсендена, щоб розповсти йому апро цю радсну звстку. Але у готел, де жива поет, йому повдомили, що вн п'ять днв атому покнчив життя самогубством. Приголомшений цúю звсткою, Мартн все ж таки знову пише дн ноч, безперервно. Але пише авн немов в сн. Закнчивши повсть, названу ним Запзнлий, вн переста

писати взагал. Життя для нього стало схожим на величезну пустку, порожнечу псля самогубства друга та розриву з Рут, вн не знав, чим заповнити його.

У цей час вийшова у свт ажурнал з Ефемеридою Брсендена. Поема наробила багато шуму, ? автора висмювали ва прес, проклинали з амвонва церков. Мартн з гркотою свдомлював, що, якби Брсенден був живий,то весь цей шум був би йому дуже непри

мний. Самому ж Мартну псля того, як звалився його свт, внчаний любов'ю, катастрофа ври до друку й у публку вже не здавалася катастрофою... Вн хотва злетти в надхмар'я, валився у смердюче болото.(10,С.291)

3. У чому ж трагедя Мартна

дена?

Мартн болсно мркував про змст людського життя та свою роль у ньому, у цьому житт. Ходння по ресторанах захоплення

гипетськими сигаретами заспоко

ння не принесли. Грош, яких у нього тепер було так багато, не втшали. Вн щедро обдарив сво

З листв Джека Лондона ми спостерга

мо такий самий вдчай розчарування.

Навщо розвивати розум? - Це не потрбно для щастя(25,С.1), - стверджу

вн. Але на вдмну вд

дена, Лондон не збира

ться припиняти свою боротьбу.Загину я чи н, але мушу боротись до останнього - сам...Мен байдуже, якщо я втрачу все, що маю, - я створю соб нове; якщо я завтра буду голий голодний - що ж, я йтиму дал голий голодний, поки не впаду; якби я був жнкою, я продавав би себе всм чоловкам аби досягти свого. Одне слово, я не здамся(25,С.4).

ле Мартн нового раю так не знайшов, незважаючи на багатство славу, нащо звалилися на нього. Ззовн все виглядало цлком нормально: його безперервно запрошували на обди та вечер, з ним жадали знайомства, на нього заглядалися красив жнки. Але душа його не знаходила задоволення у всй цй мшур життя. Вн няк не мг зрозумти, що власне змнилося ва ньому, людин на мТя Мартн

ден, настльки що його тепер вс намагаються запросити до себе на обди. Адже вс його прац були написан ще два роки тому, сам вн з того часу зовсм не змнився, але тод його не запрошували на обди навть його родич близькими знайом, адже ж вн цлими днями не мав у рот н шматка хлба. А тепер навть суддя Блаунт вважа

за честь запросити його до обду. Той самий Блаунт, якого вн колись ненавмисно образив у Морзв через якого, власне кажучи вдбувся його розрив з Рут.

Мартн зрештою розумú, що змна у вдношенн до нього викликана

диним Ча весь свй доробок вн кинув публц одним величним жестом, цим, очевидно, пояснювалася його неймоврна слава(10,С.322).Мартну зда

ться, що вн зумú знайти сво

щастя, ткши на острови у пвденних морях, живучи в очеретянй хатин, займаючись ловом акул полюванням на диких кз, торгуючи перлами копрой. Вн замовля

квиток на пароплав Марпоза, що вдправля

ться на острв Та

Позбувшись житт

во

Бажань страху, надй Ц

Тод склада

мо ми дяку

Богам у щирост сво

Що не повк життя трива

,

Що мертвий вже не ожива

.

Що й рчка стомлена кона

,

Вддавшись глибин морськй.

... Життя - це лихо, чи радше воно стало лихом, нестерпним тягарем...Коли життя ста

до болю важким, смерть готова заколисати вчним сном.(10,С.329). Десь на такому аулюбленому ним океанському простор Мартн викида

ться з люмнатора каюти до океансько

Роман закнчу

ться трагчно.

Як ж мотиви рухали особистстю Мартна

дена, що ховалося за його завзятим прагненням стати письменником? У роман показано, що Мартн був лприродженим борцем, смливим витривалим, однак боротися йому було призначено лу мороц, без свтла, без заохочення. кдиним дороговказом в цй нелегкй боротьб довгий час була любова до Рут, прагнення стати ана один рвень з нею з'

днати свою долю з долею сво¿ обраниц. Отже, Мартном рухало почуття любов до жнки.

Мартну здавалося, що Рут вдповда

на його почуття вза

мнстю. У дйсност ж вдношення Рут до Мартна нколи не було однозначним. Розумючи його незвичайнсть, почуваючи вд нього якусь магчну силу, захоплюючись його наполегливстю працьовитстю, Рут у той же час няк не роздляла його прагнень, не розумла його внутршньо

Вона заохочувала його до дяльност тльки заради того, щоб вн зайнява гдне мсце в буржуазному свт, тобто став чиновником або дрбним бзнесменом. Його захоплення тературою не тльки не зрозумле

Цю принципову рзницю у поглядах на навколишн

життя Мартн зрозумв занадто пзно.

вн прямо говорить

У цьому ззнанн Мартна - ключ до розумння джерел його особисто

У результат Мартн

ден, сам того не бажаючи, потрапива у становище людини, що сидить на двох стльцях. За сво

Вдомий американський критик назвава роман Лондона трагчною нацональною сторúю спху. Ван Вк Брукс з гркотою вдзначав , що творч розуми у США л лишают питательной почвы, им противопоставляют страсть к стяжательству и ореол богатства. Буквально все тенденции общественной жизни Америки вступили в заговор с целью связать по рукам и ногам таланты страны...(11, С.297). Як дú це у житт, Д. Лондон показу

на приклад Мартна

дена. Його нхто не розумú: н родич, н друз, н люди, у яких вн бачить представникв нтелгенцÿ - Рут, ? батьки,

Мартн

ден на сво

му тернистому шляху досяга

спху авсупереч усм. Справжнй трагзм цього спху поляга

в тому, що Мартн домага

ться його поодинц, без найменшо

У роман фатальний стрибок Мартна описаний як зовсм природний, простий навть повсякденний крок. Але ж на цей крок йде зовн здорова, у розквт свого таланту людина, що домоглася слави й спху.

та щоденнсть, з яким дуть з життя Брсенден

ден, - це теж невд'

мна частина трагчно

Висновки

Мартн

ден абув ндивдуалстом, не маючи н найменшого явлення про нестатки нших, вн жива тльки для себе, боровся лише заради себе вмер - теж ачерез самого себе. Вн пробився в буржуазн кола бува прикро авражений вдразливою посереднстю тих кл.

Такою була трагедя митця тогочасного свту.

якщо Д.Лондон створив Мартна

дена за сво

Джек Лондон наполегливо заперечував проти того, що його самого особлювали з його геро

м. Письменник недвозначно викривав аподбн твердження. л Позвольте указать мне на главную слабость такой параллели,Ч писав Д. Лондон у зв´язку з цим,Ч Мартин Иден покончил с собой, я все еще жив(11, С.299). Такою була трагедя митця тогочасного свту.

якщо Д.Лондон створив Мартна

дена за сво

Хоча Джек Лондон тояв набагато вище за Мартна

дена, його деали мрÿ не дуже вдрзнялися вд деалв та мрй

дена. Лондон мряв про свй затишний куточок, коло близьких друзв та дво

дтей... Вн насправд став власником величезно

Вс критики судили Джека Лондона не з вдстан серця, з вдстан розуму(3,С.17). Адже слд пам´ятати насамперед про творче кредо письменника, у якому вн стверджував: л Не розповдайте читачев. Н в якому раз. Нзащо...Читачев не потрбн ваш дисертацÿ.., ваш спостереження, ваш знання як так, ваш думки ваш де

ле Джек Лондон, розбагатвши ставши вдомим, намага

ться догодити смакам того самого суспльства, з яким вн боровся. На смак буржу вн додоа

до сво

Згдно сього вищенаведеного можемо зробити так висновки:

1.     Розглянувши основн критичн статт за проблемою дослдження бачимо, що проблема автобографчност роману Мартн

ден не була виршена критиками однозначно.

2.     Вивчивши бографю Джека Лондона та порвнявши ? з життяма Мартна

дена приходимо до висновку, що життевий шлях Джека Лондона покладено майже весь в основу роману.

3.     Простеживши спльне та вдмнне у житт

творчост автора та його героя ста

очевидним, що Джек Лондон Мартн

ден - не одн й т ж сам особистост, але

ден неначе вдбиток самого Лондона, його юнацького кохання, переживань, розчарувань на шляху до слави.

4.     Поклавши в основу роману свй житт

вий шлях, Джек Лондон збагатив образ Мартна рисами, взятими у нших людей. Письменник надав йому думок поглядв, яких сам не дотримувався. Але не надлив героя тими поглядами переконаннями, тим розумнням життя, його сутност та мети снування, як мав сам.

5.     Хоча ц особистост - Джек Лондон та Мартн

ден - рзн, але вони мають дуже багато спльного, прослдкувавши за

Навть сам автор стверджу

:Мартн

ден - це я. Я надав Мартну

денуа весь свй письменницький досвд(10,С.11).

Список використано

1.     Антропова

. Джек Лондон // Сльська школа кра

2.     Белью С. Джек Лондон.Ц М.: Кристалл, 2001. - 286с.

3.     Бурбан В. Життя пророцтва Моряка в сд // Дзеркало тижня. Ц 2001.-№ 2.-С.17.

4.     Быков В. Вопрос имени. Джек Лондон // Книжное обозрение. - 1995.- № 28.-С.16.

5.     Быков В. Обитатели Лунной долины: В гостях у потомков Дж.Лондон // Литературная газета. Ц 1996.-№ 21.-С.7.

6.     Быков В. По следам волка: Возрождение мечты Джека Лондона //Литературная газета. - 1998.-№ 6.-С.12.

7.     Денисова Т. Одссея Джека Лондона // Зарубжна тература.Ц 1997.- № 22.-С.4-5.

8.     Кингман Р. Иллюстрированная жизнь Джека Лондона. - М.: Изд-во МГУ, 1998.- 368с.

9.     Лондон Д. Белый клык. Зов предков.Ц М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. - 480с.

10.                       Лондон Д. Мартн

ден / Пер. М.Рябово

11.                       Лондон Дж. Мартин Иден: Пер. с англ./ Послесл. С.С.Иванько.ЦМ.: Просвещение, 1986.-303с.

12.                       Лондон Д. Мартин Иден. Зов предков / Пер.с англ. Колесниковой Е.Ц Екатеринбург: Средне-Уральское изд-во, 1993.- 956с.

13.                       Лондон Д. Мартин Иден. Люди бездны. Очерки / Пер.Оболонской Р., Лимановской В.ЦМ.: АСТ,2001.- 528с.

14.                       Лондон Д. Повести и рассказы.Ц Минск: Народная асвета, 1988. - 686с.

15.                       Лондон Д. Повести и рассказы / Ред. Семенюк Н.П.Ц Днепропетровск:а Проминь, 1988.-382с.

16.                       Лондон Д. Рассказы / Пер.с англ. Калашниковой Е.Ц Минск:Мастакая литература, 1985.- 574с.

17.                       Лондон Д. Рассказы / Пер.с англ. Облонской К.Ц М.: Правда,1985.- 590с.

18.                       Лондон Д. Собрание сочинений / Пер. с англ. Ставеник В., Бродской Л. - М.: Терра, 1.- 382с.

19.                       Лондон Д. Собрание сочинений. Избранное в 3 т. Т.1 / Пер. с англ. Сологуб Ф.Ц М.: Скифы, 1993.- 384с.

20.                       Лондон Д. Собрание сочинений. Избранное в 3 т. Т.2 / Пер. с англ. Андреев Л.Ц М.: Скифы, 1993.- 364с.

21.                       Лондон Д. Собрание сочинений. Избранное в 3 т. Т.3 / Пер. с англ. Куприн А.Ц М.: Скифы, 1993.- 511с.

22.                       Лондон Д. Сочинения.Ц М.: Книжная палата, 1.- 1231с.

23.                       Савка М. Грка мандрагора. - Львв:Вид-во Старого Лева, 2002.- 128с.

24.                       Стоун И. Джек Лондон.Ц М.: Историк, 1998. - 416с.

25.                       Трщик Л. У змаганн за щастя: Джек Лондон та його Бл тиша //Зарубжна тература. - 2.-№ 7.- С.3-4.