Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Макроэкономическое прогнозирование. (Шпаргалки)
№31 Принципи державного прогнозування та розроблення програм економчного соцального розвитку кра
Особливстю використання згадано
Екзогенн змнн модел: дефлятор ВВП, частка нвестицй у реальному ВВП, обсяг мпорту нафти та обсяг мпорту газу.
Ендогенн змнн модел: реальний ВВП у порвнянних цнах 1990 р., номнальний ВВП у фактичних цнах, обсяг нвестицй, обсяг промжного споживання, величина випуску товарв послуг, кльксть зайнятих, рвень продуктивност прац, величина прихованого безробття. Ендогенними також
показники формування номнального ВВП за категорями доходу (оплата прац найманих працвникв, обсяги споживання основного капталу, прибутку, величина чистих податкв на виробництво та мпорт) та вдповдно категорями використання (фактичне кнцеве споживання, валове нагромадження основного капталу, змна запасв матеральних обгових коштв, обсяги експорту та мпорту товарв послуг).
У двох основних блоках КР-МАКРО 3 - Макропоказники та Мжпродуктов вза
модÿФ, - моделювання змн ВВП здйсню
ться вдповдно до виробництва головних для кра
№ 16а Система моделей КР-МАКРО4
вагомим доповненням до попередньо
Рвняння для вартсних показникв як для системи КР-МАКРО 3, так для КР-МАКРО4 мають однаковий вигляд,
На основ системи КР-МАКРО 3 розробляються два сценарÿ розвитку економки Укра
Переваги та недолки модел. Перевагами ц㺿 модел
широке охоплення та значний ступнь деталзацÿ мжгалузевих звТязкв втчизняного виробництва, врахування специфки укра
Недолками модельно
№ 17а Моделююча система Бюджет, яка призначена для виршення задач бюджетного та макроекономчного моделювання, зокрема, оцнки очкуваних надходжень в держбюджет обсягв його найважливших витрат, прогнозування динамки цн, обсягв платоспроможного попиту, експортно-мпортних потокв тощо [4]. Дана система побудована за блочним принципом, кожен з 8 блокв
окремою економко-математичною моделлю або групою моделей.
Основу блоку Виробництво складають рвняння мжгалузевого балансу в базових цнах. У цьому ж блоц за нормативами балансу та галузевими ндексами дючих цн, що розрахован вдносно базових, визначаються величини вдносно
У блоц Фнанси виробникв та споживачв розраховуються номнальн доходи та витрати виробникв (з
Платоспроможний попит споживачв залежно вд
У блоц Бюджет здйсню
ться розрахунок головних нормативв консолдованого бюджету та визнача
ться
У блоках Експорт та У
мпорт здйсню
ться прогнозний розрахунок
Блок Макроекономчн показники призначений для розрахунку змн грошово
Моделююча система Бюджет використовувалася для аналзу проекту бюджету на 1996 р. в контекст сценарного моделювання: було розглянуто оптимстичний, реалстичний та помрно песимстичний сценарÿ. За кожним з них припуска
ться, що монетарн показники
основними впливовими чинниками економчно
Переваги та недолки модел. Перевагами дано
Недолками модел
застосування змнних, що не мають точного статистичного вдображення в Укра
№ 18а Модель середньострокового прогнозування призначена для розрахунку щорчних темпв росту ключових макроекономчних змнних (реального ВВП, рвня нфляцÿ та безробття) базу
ться на використанн виробничих функцй типу Кобба-Дугласа [1,2]. а
Екзогенн змнн модел (як вднесен авторами до чинникв економчного зростання, що формують пропозицю) характеризують наявнсть працездатного населення, рвень безробття, ндекс матеральних витрат, величину виробничого основного капталу, завантаженсть основного капталу (виробничих потужностей), зношенсть основного капталу, обсяг каптальних вкладень, паливно-енергетичний баланс. Кльксна оцнка ВВП з боку сукупного попиту конкретизу
ться за допомогою показникв оплати прац, чисельност працездатного населення, фонду споживання, фонду накопичення, рвня нфляцÿ.
Дана модельна розробка фактично передбача
використання двох моделей - степенево
Особливстю зазначено
Лнйна модель призначена для складання довгострокових прогнозв у робочому варант мстить три основн функцональн залежност для визначення реального обсягу ВВП: визнача
ться величина задяного капталу як функця вд величини (бажаного) основного капталу, обчислено
Переваги та недолки модел. Перевагами модел Б. Панасюка
оцнка стану основного виробничого капталу (ступеня його спрацювання та експлуатацÿ), врахування показникв паливно-енергетичного балансу, залучення експертних оцнок як способу коригування та доповнення статистичних даних. Недолками
спрощенсть опису макроекономчних процесв (фактично експертно зада
ться ВВП лише на стадÿ його виробництва), спрощено формалзацю виробничо
№ 19а Економетрична модель економчного зростання у перехдних економках була розроблена спвробтниками МВФ О.Гаврилишиним,
.
зворск, Р. Рооденом [6]. У данй розробц автори використали регресйний аналз, видляючи клька впливових факторв, що характеризують нституцйн змни в економчномусередовищ.
Ендогенною змнною модел
темп зростання реального ВВП.
Екзогенними змнними виступають так показники: темп нфляцÿ (характеризу
макроекономчну полтику), ндекс структурно
У цй модел присутн змнн, як характеризують два види стартових мов, одна з них охоплю
макроекономчн спотворення та незнання ринкових процесв, а друга - рвень розвитку соцалстично
Модель було проаналзовано за допомогою групових даних для 25 кра
Модель формалзована у вигляд лог-лнйно
Переваги та недолки модел. Перевагою ц㺿 модел
застосування нституцоналстського пдходу при вибор пояснюючих змнних модел, що да
змогу кльксно оцнити трансакцйн витрати укра
№ 23. Загальна структура комплексу моделей. Макроекономчна секторна модель склада
ться з наступних блокв: Блок 1. Екзогенн показники, що визначають сценарн умови прогнозу: державн регулятори (ставки оподаткування, вдсотки нарахувань на заробтну плату, рвень пльг по податках, дефцит бюджету, ндекс обсягу державних субсидй, ндекси державних каптальних трансфертв, ндекси державних нвестицй в бюджетну сферу, ндекс бюджетних витрат на обслуговування зовншнього боргу та н.), концептуальн показники ефективност (ндекс продуктивност прац, спввдношення ндексу реально
Блок 2. Розрахунков показники, що використовуються в прогнозних розрахунках (дефлятор ВВП, ндекс чисельност зайнятих, ндекс чисельност пенсонерв, ндекс чисельност самозайнятих пдпри
мцв, чисельнсть платникв фксованого податку, ндекс реально
Блок 3. Оцночн прогнозн показники в розрз нституцйних секторв економки, включаючи вза
мовдносини з сектором решта свту (первинн доходи, вза
мн фнансов перетоки, наявн доходи, споживання та заощадження, капталоутворення, чисте кредитування чи запозичення).
Блок 4. Результуюч показники,
що характеризують як ретро-, так перспективн структурн реальн змни первинних доходв кожного з нституцйних секторв економки, обсяги потокв фнансових ресурсв мж секторами економки, що формують наявн доходи та
№ 24а Прогнозна модель мжгалузевого балансу мстить 5 блокв.
Блок 1. Визначення реальних змн в експорт та мпорт за галузями класифкацÿ МГБ. У цьому блоц здйснюються розрахунки впливу змни ефективного реального валютного курсу та свтового попиту на галузев обсяги експорту та мпорту. Для цього на баз квартальних звтних даних експорту та мпорту в розрз головних партнерв експортерв та мпортерв та галузевих груп товарв послуг проводиться економетричний аналз залежност галузевих обсягв експорту та мпорту вд змни ефективного реального валютного курсу по кожному з партнерв.
Блок 2. Екзогенн показники, що включають показники споживання нагромадження основного капталу, також прирст запасв матеральних оборотних коштв за секторами економки (з макроекономчно
Блок 3. Розрахунковий, у якому визнача
ться галузевий вектор кожного елемента кнцевого споживання, виходячи з оцночних прогнозних розрахункв галузево
Блок 4. Розрахунковий, де визначаються прогнозн матриц коефцúнтв прямих матеральних витрат.
Блок 5. Розрахунковий - служить для визначення галузевих обсягв випуску, додано
№ 22а Моделювання обсягу та складових ВВП у секторному та галузевому розрзах Методичною базою комплексу моделей, що пропону
ться,
Система нацональних рахункв (СНР), мжгалузевий (МГБ) та платжний баланси. Для прогнозних розрахункв використовуються дан офцйно
За допомогою моделей можна здйснити згоджений прогноз основних макроекономчних показникв, що характеризують весь оборот ВВП у секторному, виробництво використання ВВП - у галузевому розрз.
вторами визначено, що моделювання поведнки субТ
ктв економчно
Особливого значення в економчнй практиц набувають модел, що дозволяють одночасно обгрунтовувати правлнськ ршення прогнозувати основн макроекономчн показники.
Прогнозна секторна (за нституцйними секторами економки) модель по аналогÿ з звтною моделлю СНР, нада
можливсть представити економку кра
Крм того, модель да
можливсть розробникам прогнозу в мтацйному режим визначити змни у структур виникнення та в перетоках фнансових ресурсв пд впливом прогнозованих змн у податковй систем та реагування на них субТ
ктв господарювання. Це означа
необхднсть використання в модел рвнянь, що характеризують поведнку субТ
ктв господарювання: наприклад, врахування впливу змни процентних ставок на нвестицйн та споживч процеси, очкуваного збльшення доври населення до банквсько
Моделювання зазначених процесв у вдтворенн ВВП буду
ться таким чином, щоб вдобразити перехресно процеси вдтворення ВВП на рзних стадях його обороту в секторному розрз, з одн㺿 сторони, збалансувати доходи та
У результат секторного моделювання вдбува
ться визначення: ВВП, розподленого за складовими його секторно
Загальна характеристика комплексу моделей. Характерною ознакою комплексу моделей
синтетичне врахування впливу екзогенних шокв на обсяги галузевого виробництва вдповдно - ВВП та ендогенних факторв економчного зростання, повТязаних з поступовою квдацúю трансформацйних деформацй у вдтворювальних секторних та цнових пропорцях ВВП. Тобто в модел врахову
ться не лише можливсть нарощування (зменшення) експорту галузей та мпортозамщення, й специфчн чинники економчного зростання, так як гармонзаця мжсекторних та мжгалузевих фнансових вза
мовдносин, зростання кредитування галузей економки, зростання прибутковост та обсягв обгових коштв, нвестицй тощо.
Такий пдхд поясню
ться специфчним станом економки кра
Квартальн розрахунки забезпечують врахування циклчних коливань та можливсть кращого пдрахунку часових лагв мж чинниками економчного зростання та самим процесом.
нша особливсть поляга
у ступен використання екзогенних параметрв, особливо змнних, що характеризують внутршню економчну полтику. Модель дозволя
змнювати податков ставки по головних загальнодержавних податках, змнювати частку пльговикв (розширювати чи звужувати базу оподаткування) аналзувати вдповдн змни у перерозподл фнансових потокв мж секторами економки. Отже, припущення прогнозу справджу
ться залежно вд стабльност внутршньо
Особливстю макромодел
також одночасне проведення розрахункв методом нарахувань (за методикою СНР) та корекцÿ отриманих результатв за допомогою мтацÿ змн у мжсекторнй кредиторськй та дебторськй заборгованост. Тобто модель врахову
наслдки полпшення (погршення) ситуацÿ з платжною кризою залежно вд ступеня врегулювання макроекономчних деформацй в секторних та галузевих пропорцях перерозподлу доходв. У цй же частин можна враховувати фактор змни рвня примусового вилучення податкв.
Модельн секторн розрахунки надають можливсть мтувати або враховувати бюджетн показники (за наявност проекту консолдованого бюджету та позабюджетних фондв) як по доходах, так по витратах. А саме, враховуються: головн та нш податков надходження (методом нарахувань та з рахуванням заборгованост по них), нарахування в пенсйний фонд, фонд соцального страхування, фонд зайнятост, соцальн каптальн трансферти, поточн трансферти та факторн доходи у вза
мовдносинах з рештою свту, бюджетн поточн витрати на ндивдуальне та колективне споживання, нвестицÿ тощо.
Модельн розрахунки враховують поведнку економчних агентв, яка залежить вд внутршнх та зовншнх чинникв. Серед внутршнх чинникв визначальною
змна системи розподлу доходв мж секторами економки, рвень наближення наявних доходв в сектор нефнансових корпорацй та в сектор домашнх господарств до оптимального (зменшення деформацй в структур наявних секторних доходв), змни реальних наявних доходв на душу населення, змни в диференцацÿ доходв населення, зростання кредитоспроможност реального сектора економки (у галузевому розрз), вдповдн змни у кредитуванн галузей економки тощо.
Серед зовншнх чинникв враховуються показники зацново
Нефнансов корпорацÿ вважаються залежними як вд власних ринкв збуту,
так можливост реагування на
№ 25а Визначення експорту, мпорту в розрз галузей економки класифкацÿ МГБ та показника чистого експорту для макроекономчно
наявнстю рзних цн за однúю позицúю в зовншнй торгвл;
наявнстю рзних оцнок щодо кра
впливом тньово
вдсутнстю стабльних ринкв тощо.
Методологчн труднощ в аналз та прогнозуванн зовншньо
Головним показником, що використову
ться як впливовий чинник експорту та мпорту,
ефективний реальний валютний курс (Ер). За ретроспективний перод Ер розрахову
ться на баз наведених нижче квартальних даних по головних кра
ндекси курсв нацональних валют -то
ндексв оптових або споживчих цн (СPI);
обсягв експорту з кра
питомо
№ 26 Визначення змни реального ВВП. Визначення обсягв реального ВВП
ключовим для с㺿 серÿ розрахункв. Досвд проведення прогнозних розрахункв обсягв ВВП показав, що технологя проведення прогнозних розрахункв ма
враховувати специфку економчно
З боку пропозицÿ: рвень оподаткування; покращання фнансових результатв (пдпри
мств); зростання грошових обгових коштв; зростання кредитування виробництва; технологчне оновлення; гармонзаця цноутворення та галузевого перерозподлу доходв; реальн змни курсу нацонально
2. З боку попиту:змна конкурентоспроможност; змна зовншнього попиту на товари послуги (реальна змна експорту); змна внутршнього кнцевого та промжного попиту; мпортозамщення на внутршньому ринку.
Таким чином, для кращого обгрунтування прогнозу ндексу реального ВВП доцльно розробляти його на основ прогнозу галузевих складових даного показника, саме - валових доданих вартостей окремих галузей економки. Такий пдхд забезпечу
врахування специфки кожно
Саме формування сценарÿв щодо чинникв розвитку галузей економки та економки в цлому дозволя
розробляти деклька версй прогнозу обсягв виробництва як у конкретнй галуз економки, так ВВП.
Вза
моузгодження всх системних показникв проходить деклька терацй доти, поки не буде досягнуто вдповдност мж сма показниками: реальними обсягами ВВП, доданих вартостей галузей економки, галузевого експорту та мпорту, промжного та кнцевого споживання продукцÿ галузей, капталоутворення та нших складових всього обороту ВВП в секторному розрз. Для цього у технологÿ розрахункв передбачено наступн технологчн етапи.
№ 27 Визначення структурних елементв ВВП як суми первинних доходв секторв економки. Прогноз первинних доходв по секторах економки включа
прогнозне визначення наступних показникв. 1. По сектору домашнх господарств - оплата прац, нш первинн змшан доходи (включаючи доходи пдсобних домашнх господарств, некорпоративних пдпри
мств тощо).
2. По нефнансовому сектору - валовий прибуток.
3. По загальнодержавному сектору - валовий прибуток, непрям податки та нш доходи (за мнусом субсидй).
4. По фнансовому сектору - валовий прибуток.
Отже, якщо розглянути складов частини ВВП за доходами (оплата прац, валовий прибуток чист податки), то можна побачити, що фонд оплати прац виника
як первинний дохд лише в сектор домашнх господарств, чист податки - лише в загальнодержавному сектор, валовий прибуток склада
ться з валових прибуткв та змшаних доходв всх секторв економки.
№9 - №14а Макромодель економки кра
Зазначена економетрична модель ма
блочну структуру призначена для обрахування прогнозних показникв у щорчному вимр. Вза
модя одночасових блокв Макромодел-1 виявля
ться у побудов та згодженн ключових ндикаторв платжного та монетарного балансв, СНР та балансу державного бюджету. Вдповдно до принципу конструкцÿ модел реальн та фнансов потоки повТязуються за допомогою базових вза
мозалежностей виду виробництво - дохд, дохд - витрати, заощадження - залучення активв. Параметрами, що характеризують економчну полтику, у Макромодел-1
обсяги реального та державного споживання, валових нвестицй, експорту та мпорту, ставки деяких видв податкв, вдсотков ставки, рвень обмнного курсу та рвень нфляцÿ.
Ендогенними змнними ц㺿 економетрично
Екзогенними модельними змнними виступають: обсяг свтового ВВП; дефлятори втчизняного та свтового ВВП, приватного та державного споживання, валових нвестицй, змни запасв матеральних оборотних коштв, експорту та мпорту; ндекси споживчих цн та цн промислового виробництва; кредитна вдсоткова ставка; частка бюджетних надходжень та витрат у ВВП.
Дана макроеконометрична модель склада
ться з 33 стохастичних рвнянь тотожностей, функцональн залежност подано у нйнй, лог-лнйнй та нелнйнй форм. Генераця стохастичних регресйних рвнянь здйсню
ться на основ часових рядв за допомогою класичного методу найменших квадратв автокореляцйно
Дезагрегаця балансових вза
мозвТязкв тотожностей нацонального доходу здйсню
ться у Макромодел-1 шляхом побудови вдповдних субмакромоделей для 5 основних секторв: реального, споживання та доходв населення,зовн шньо-економчного, фскального та грошово-кредитного. Видляються також сектори платжного та бюджетного балансв, але функцональн залежност в них
менш деталзованими.
№19 Важливою складовою Макромодел-1
модель реального сектора, що мстить базов макроекономчн тотожност, на основ яких формуються модельн компоненти ВВП за рзними методами обрахування. Дана субмодель також ма
блочну структуру - окремо моделюються агрегати сукупного попиту та сукупно
№ 11а У субмодел сектора споживання та доходв населення визнача
ться функця споживання та основн види доходв витрат населення. Приватне споживання (кнцеве споживання сектора домашнх господарств) характеризу
ться динамкою його лагового значення, особистих доходв у цьому сектор, величини заощаджень та ндексу нфляцÿ. Також оцнюються показники адресних субсидй населенню, особистих грошових доходв домашнх господарств, особистого споживання, платоспроможного попиту, грошово
№ 12а Модель державного сектора Макромодел-1 мстить функцю споживання сектора державного управлння та вдповдн оцнки основних видв бюджетних надходжень та видаткв,
№ 13 У субмодел зовншньоекономчного сектора модельними змнними
обсяги експорту та мпорту, також обсяги
№ 14а За допомогою модел грошово-кредитного сектора Макромодел-1 дослджу
ться спввдношення грошового попиту та пропозицÿ. Ендогенними змнними тут виступають грошов агрегати М1, М3 та грошова база, як формуються залежно вд тенденцÿ розвитку нфляцйних процесв, обмнного валютного курсу та полтики центрального банку вдносно вдсоткових, кредитних ставок та ставки рефнансування. У вказанй субмодел також передбачено можливсть прогнозного розрахунку нших показникв грошового ринку: грошового мультиплкатора, швидкост обгу грошей, внутршнього кредиту, показникв платжного балансу.
На баз прогнозних показникв Макромодел-1 складаються деклька сценарÿв розвитку економки кра
Переваги та недолки модел. Зазначена модель
найбльш масштабною та структурованою серед розглянутих. На ? основ розробляються макроекономчн прогнози для ряду та прогноз розвитку економки Укра
Перевагами модел
використання сучасних систем статистичних класифкацй (втчизняних та мжнародних), деталзаця модельних вза
мозвТязкв на рвн секторв, модельна вТязка ндикаторв мжсекторних вза
модй, розгляд та характеристика економчних процесв на всх стадях господарського циклу (виробництво, розподл, обмн, споживання), наявнсть кльксних оцнок параметрв, що яксно описують функцонування окремих сфер економки (фнансово
До недолкв ц㺿 модел, на нашу думку, слд вднести залучення макропоказникв, що не мають адекватного статистичного вдображення
(величина грошово
№ 1 МЭП - процесс разработки прогнозов развития национальной экономики, кот. Основывается на научном познании экономических явлений и использовании всейа совокупности методов, средств и возможностей прогнозирования.
Методы МЭП - совокупность мер и способов мышления, позволяющих на основании анализа ретроспективных данных экзо- и эндогенных связей объекта прогнозирования, а также их измерения в рамках рассматриваемого явления или процесса, сделать вывод с определенной вероятностью относительно будущего развития объекта.
Объект МЭП - хозяйство страны, адм.-территориальные единицы, совокупность экономических субъектов (домохоз-ва, фирмы, банки, гос-во, отрасли).
Предмет МЭП - познание возможных состояний макроэк-ких объектов (агрегатов) в будущем, определение закономерностей и способов разработкимакроэкономических прогнозов.
Цель прогнозирования - создание научных предпосылока для принятия решений органами законодательной и исполнительной властина верхнем ровне народно-хозяйственной иерархии. Эти предпосылки: экономический и научный анализ; вариантное предвиденье; оценка возможных последствий.
№ 2а Принципы и Функции МЭП:
Принципы:
- единство политики и экономики;
- принцип целеполагания (мети);
- принцип системности;
- принцип многоуровневого описания;
- принцип информационного единства;
- принцип объектичности;
- принцип адекватности прогноза объективным заономерностям;
- принцип альтернативности;
- принцип последовательного преодоления неопределенности;
принцип самостоятельности и гласности.
Функции:
*научный анализ процессов и тенденций;
*исследование объективных связей, явлений в экономике;
*оценка объекта прогнозирования;
*выявление альтернатив развития экономики.
№ 3а Классификация методов и моделей МЭП: Методы МЭП определяются по классификационному признаку - общим принципом действия и средством получения прогнозированной инфо. По общему принципу действия методы МЭП делят на субъективные(экспертные) и формализованные:
***субъективные прогнозы основываются на догадках, опыте и интуиции, не отвечают жестким правилам и опираются обычно на неформальные беждения эксперта.
Субъективные методы исп-ся, когда невозможно честь влияние многиха факторов из-за значительной сложности объекта прогнозирования или аноборот - когда объект довольно прост. Выделяют индивидуальные и коллективные экспертные оценки.
***формализованные методы - к ним относят методы, кот. вытекают из правил или математических моделей. В зависимости от отображения экономической теории, модели делят на некаузальные(используют методы прогнозировании ямногомерных процессов) и каузальные(-//- одномерных).
Особое место в классификации занимают комбинированные методы.
№4а Основные этапиы МЭП. (3 этапа- ретроспекция, диагноз и проспекция) В каждом конкретном прогнозе последов-ть их может изм-ся:
1..Ретроспекция: на этом этапе решаются такие задачи:
-формирования описания объекта в прошлом;
-окончательная формулировка и точнение задания прогнозирования.
К этой стадии относятся такие работы: *предпрогнозный анализ объекта; *определение и оценка источников инфо, порядок и организация работы с ними, окончательная формулировка постановки задания; *сбор и анализ ретроспективной инфо и формирование базы данных для проведения практических расчетов.
2.. Диагноз: ана этой стадии решеются такие задания: как разработка модели объекта прогноза и выбор метода прогнозирования. На этой стадии выделяют 4 осн. этапа исследования:*создание формализованного описания объекта(математич модель); *определение текущих значений характеристик объекта на основе источников инфо; *выбор метода прогнозирования, адекватоного классификации объекта, характеру его развития и заднию прогноза; * выбор компьютерных программ - обеспечение процесса прогнозирования.
3.. Проспекция:а эта стадия предусматривает на основе ретроспекции и диагноза получение результатов прогноза. Ее основные шаги:
+проведение расчетов прогнозированных параметров для заданного периода;
+согласование и синтез отдельных прогнозов в соотв. с принятыми правилами;
+осуществление верификации прогноза и выяснение степени его точности.
№5а Индивидуальные экспертные методы оценки:
Методы экспертных оценок исп-ся для анализа объектов и проблем, развитие которых полностью или частично не поддается математической формализации, т.е. для которых сложно разработать адекватную модель. Типичными проблемами, кот. требуют экспертизы, явл.: определение цели развития объекта, прогнозирование, разработка сценария, генерация альтернативных вариантов решения проблемы, разработка системы количественных оценок, определение рейтингов и т.д.
Прогнозированная экспертная оценка отражает взгляды специалистов относительно перспективы развития объект и базируется на мобилизации профессионального опыта и интуиции.
№5а Индивидуальные экспертные методы основаны на исп-нии т.зр. экспертов-профессионалов соотв профиля независимо др от др. 2 метода формирования прогноза: /*\метод интервью и метод аналитич. экспертных оценок.
№6а Сущность коллективных экспертных методов оценки. Состоит в определении согласованных т.зр. экспертов в определении направления развития объекта, сформулированное раньше отдельными специалистами. К коллективным методам экспертных оценок относятся: метод комиссий, мозговая атака, дельфи, построение сценариев.
Для проведения качестенной экспертной оценки необх. след. словия: (*)наличие эксп. Комиссии, кот. стостоит из специалистов, знакомых с объектом экспертизы и тмеют опыт експертной работы; (*)наличие и сущ-ние аналитической группы, которая профессионально владеета технологей организации и проведения эксперти, методами получения и анализа експертной инфо. (*)возможность получения надежно експертной инфо.
№7 Процедура проведения экспертизы: выделяют такие этапы экспертизы:
/1/ формулировка цели экспертизы;
/2/ построение объектов оценки или их характеристик;
/3/ создание экспертных групп;
/4/ определение способа экспертной оценки;
/5/ проведение экспертизы;
/6/ обработка и анализ рез-тов экспертизы;
/7/ повторный тур экспертизы в случае возникновения необх-ти точнения или сближения т.зр. экспертов;
/8/ формирование вариантов рекомендаций.
№8 Оценки экспертизы.
Данные экспертизы явл. собой оценку, кот. Даются каждым экспертом каждому их оцениваемых объекто прогнозирования. Оценки выражаются в балах (Е100).Показателями общей т.зр. экспертов может быть среднестатистическое значение Нi, величины оценки опред. i-го объекта(в балах).
Степень согласованности т.зр. экспертов путем расчета дисперсии оценок, данных i-му направлению исследованийи среднеквадратичному отклонению этих оценок, опред. Коэф. вариации V. Чем < V тем >степень согласованности т.зр. об относительно важности i-го объекта.
W - коэффициент конкордации:отражает степень согласованности т.зр. экспертов об относительной важности совокупности всех предложенных к оценке объектов. W=(0,1).Если полная согласованност: w=1. От 0 до 1 показывает рост степени согласованности.
№35. Анализ динамики временного ряда. Существуют две основные цели анализа временных рядов: (1) определение природы ряда и (2) прогнозирование (предсказание будущих значений временного ряда по настоящим и прошлым значениям).
Обе эти цели требуют, чтобы модель ряда была идентифицирована и, более или менее, формально описана. Как только модель определена, вы можете с ее помощью интерпретировать рассматриваемые данные (например, использовать в вашей теории для понимания сезонного изменения цен на товары, если занимаетесь экономикой).
анализ содержит такие последовательне задания: 1) корректировка ровней динамического ряда, если
того требуют словия сравниваемости; 2)определение систематических компонент динамического ряда (тренд, сезонная компонента, случайная компонента), кот присутствуют в его разбивк; 3)расчёт оценок тех функций, кот. Входят в разбивку временного ряда; 4) подбор модели, кот адекватно описывает поведение случайной компоненты. Этот процесс наз идентификацией модели.
Тренд отражает долгосрочные однонаправленные изменения временных рядов. Под трендом понимается свободная от случайных воздействий гладкая траектория, характеризующая основную закономерность изменения переменной во времени.
Одним из способов измерения связи между текущими и прошлыми значениями ровней ряда явл расчет коэфиц-в корреляции.
№36 МЕТОД ФОРСТЕРА-СТЮАРТА
Дает более или менее надежные результаты. Кроме самого ряда метод паозволяет становить сущ-ние тренда дисперсии временного ряда: если тренда дисперсии нет, то разброс ровней ряда постоянный, если же дисперсия растет, то ряд Дразшатывается.
4 шага: /1/сравн-ся каждый р-нь исходного временного ряда, начиная со второго со всеми предыдущими./2/ рассчитываются 2 величины, хар-щая изменения врем. ряда и хар-щая изм-ние дисперсии р-ней врем. ряда. /3/ проверка гипотезы о том, можно ли считать случайными: а)отклонение величины сезонной компоненты от её матожидания адля ряда, в котором ровни расположены случайно. б)отклонение величины изм-ниядисперсии ровней врем ряда ОТ 0. Эта проверка проводится с исп-нием расчетных значений Т-критерия Стьюдента для средней и для дисперсии. /4/далее полученные Т-критерии для s и d сравниваются с табличными и гипотеза об отсутствии соотв-го тренда принимается, либо же тренд сущ-ет.
№28а Моделювання використання наявних доходв по сектору домашнх господарств. Наявн доходи домашнх господарств спрямовуються на споживання заощадження, яке в свою чергу може використовуватися на нагромадження (житлове будвництво, придбання нерухомост), або чисте кредитування економки шляхом купвл цнних паперв, вкладень на депозитн рахунки тощо.
Споживання домашнх господарств склада
ться з споживання товарв послуг власного виробництва купвл товарв послуг. В кра
На першому етап моделювання, саме при моделюванн первинних доходв по секторах економки - вже було оцнено валовий прибуток та прирвняно до нього доходи домашнх господарств, частину з яких складають натуральн доходи пдсобних домашнх господарств, що не йдуть на ринок залишаються у господарствах для власного споживання. За статистичними спостереженнями, в кра
Тому в прогноз на короткострокову перспективу доцльно використати економетричне рвняння, що мтуватиме поведнку населення щодо його дяльност в натуральному виробництв та споживанн товарв власного виробництва. Обсяги натурального споживання можна вводити в розрахунок, як концептуальний показник, можна обрахувати вд двох чинникв: змни реальних доходв домашнх господарств по оплат прац на одного найманого працвника та ндексу змни чисельност самозайнятих.
Обсяги споживання нших товарв послуг (за винятком товарв власного виробництва) визначаються як функця вд наявного доходу домашнх господарств, зменшеного на обсяги споживання продуктв власного виробництва.
Загальний обсяг споживання домашнх господарств визнача
ться як сума двох його часток: споживання товарв власного виробництва споживання нших товарв послуг.
Слд зазначити, що офцйн наявн доходи домашнх господарств не вдображають левово
Для даного комплексу моделей така задача не ставилася, тому вихдною позицúю було обчислення структурних елементв кнцевого використання офцйного ВВП. Заощадження домашнх господарств розраховуються як рзниця мж скоригованими наявними доходами та обсягом
Нагромадження домашнх господарств вдбува
ться шляхом будвництва чи купвл нового житла, каптального ремонту житла, нагромадження цнностей.
У модел обсяги житлового будвництва (за рахунок населення) можна визначити за тенденцúю з вдповдною корекцúю на прогнозован ндекси цн в будвництв, або ввести ндекс житлового будвництва до перелку концептуальних показникв. Останнми роками тенденця зростання житлового будвництва за рахунок коштв населення входить у протирччя з тенденцúю значного скорочення реальних доходв населення.
Тут слд зазначити, що, по-перше, значна частка житлового будвництва каптального ремонту житла здйсню
ться самими домашнми господарствами,, по-друге, за кризов роки зТявилась категоря населення з значними доходами, яка займа
ться нтенсивним полпшенням сво
Сальдо нагромадження цнностей склада
малу частку у ВВП, тому його можна розраховувати за тенденцúю.
Чисте кредитування чи запозичення по домашнх господарствах розрахову
ться шляхом зменшення обсягв заощаджень домашнх господарств на загальну величину нагромадження.
№29а Моделювання використання наявних доходв по сектору некомерцйних органзацй, що обслуговують домашн господарства. Сектор некомерцйних органзацй, що обслуговують домашн господарства, використову
сво
Кнцев споживч витрати в сектор цлком залежать вд його наявних доходв визначаються за функцональною залежнстю вд цього фактора.
Величина змни запасв оборотних коштв у сектор залежить вд його активност у прогнозному перод. Так, в роки обрання Президента чи депутатв Верховно
№30 Моделювання капталоутворення по сектору фнансових корпорацй. Наявн доходи сектора фнансових корпорацй
одночасно його заощадженнями, як використовуються на нагромадження основного капталу та прирст матеральних оборотних коштв.
Капталоутворення в сектор, як правило, не перевищу
величини його заощаджень, тому сектор завжди ма
надлишок заощаджень над обсягами капталоутворення кредиту
нш сектори економки.
За ретроспективний перод капталоутворення фнансового сектора вдбувалося стрибками, особливо активно в роки значного реального зростання наявного доходу, збльшення клькост банкв та
Отже, при прогнозуванн нагромадження основного капталу у фнансовому сектор необхдно виходити з динамки наявного доходу тенденцй розширення чи звуження мереж банкв страхових органзацй.
Моделювання капталоутворення по сектору нефнансових корпорацй. По сектору нефнансових корпорацй валовий наявний дохд (збльшений на величину каптальних трансфертв сальдо кредиторсько
На даному етап модельних розрахункв вже визначен витрати всх секторв економки на кнцеве використання, включаючи споживання та нагромадження. Тобто капталоутворення сектора нефнансових корпорацй може бути балансуючим елементом у структур ВВП. За даною версúю моделювання кнцевоговикористання ВВП використано схему замикання розрахункв на капталоутворення нефнансових корпорацй, оскльки визначення показникв капталоутворення всх ншлювання кнцевоговикористання ВВП використано схему замикання розрахункв на капталоутворення нефнансових корпорацй, оскльки визначення показникв капталоутворення всх нших секторв економки
обгрунтованшим. Адже капталоутворення нефнансового сектора залежить не тльки вд величини його скоригованого наявного доходу, але й вд обсягв прямого ноземного нвестування економки, кредитв, отриманих з сектора решти свту тощо.
Тобто, величина загального використання доходв в кра
Вдтак - загальний обсяг коштв, що використову
ться на споживання та нагромадження, склада
величину, що дорвню
валовому внутршньому продукту за мнусом чистого експорту (величина якого визнача
ться у МГБ). Якщо вд останньо
Капталоутворення нефнансових корпорацй вдбува
ться шляхом нагромадження основного капталу приросту запасв матеральних оборотних коштв.