зменшенням частки цльно
[Джерело 3,
с.43]
1.3.
сторя розвитку сового господарства.
Органзоване ведення сового господарства на заход кра
Промислов галуз сового комплексу сформувались на територÿ кра
Лси Захдно
У другй половин 19ст. в Галичин та Буковин почалося будвництво залзниць з широкими та вузькими колями. З 1885 по 1898р. експорт соматералв з Галичини та Буковини збльшився в 13 разв
[Джерело 11,
с.39]
У кнц 19ст. на територÿ Галичини та Буковини спостерга
ться нтенсивний розвиток мст, транспорту промисловост. Особливо високими темпами розвива
ться деревообробна промисловсть. У 1877р. на територÿ Галичини дяло
556 сопильних заводв. У Буковин переробка деревини була зосереджена в Чернвцях Сторожинецькому окруз. В Закарпатт сопиляння розвива
ться в мстах Буштино та Сгет. Розвиток сопиляння зумовив надмрну експлуатацю лсв, скорочення систост територÿ. Так за останн 30 рокв 19ст. площа лсв у Галичин скоротилася на 100 тис. га. Особливо вдчутно скоротилась площа св у Буковин. Наприклад, якщо систсть територÿ в 1847р. становила
43,4%, то в 1929р.-тльки 24,6%.
У
1905 р. в сопильному, столярно-меблевому та паперовому виробництвах Галичини працювало 65112 робтникв. Загальна потужнсть силових машин у деревообробнй промисловост становила 12 тис. кнських сил. Серед галузей промисловост лсовий комплекс посда
провдне мсце. Однак за сучасними явами це були невелик пдпри
мства. Середня кльксть працюючих на одному пдпри
мств становила 55 працвникв.
У пово
нн роки сова та деревообробна промисловсть розвивались повльно,
оскльки не були конкурентноспроможними на свтовому ринку, мали вдсталу технку та технологю.
Органзоване ведення сового господарства на територй Схдно
сторя розвитку галузей сового комплексу Схдно
Винищення лсв призвело до значного зменшення систост територÿ Схдно
Перед першою свтовою вйною си Схдно
У
1927 - 1928 рр. Лси Схдно
[Джерело 11,
с.47]
². Основна частина.
2.1.
Сучасний стан розвитку сових ресурсв.
В мовах незалежност кра
За попереднми даними, в 1998р.,
у звТязку з скороченням обсягв виробництва сово
[Джерело 3,
с.43]
Значн обсяги деревини кра
Однúю з причин повльнення темпв розвитку рацональних технологй досконалення галузево
З переходом до ринкових вдносин завоюванням кра
При сучаснй структура споживання сопродукцÿ, яка склалася, потреба в нй у 2005р. зросте (у порвнянн з 1997р.) на 15%, власн ресурси сиророслого су на цей час розширяться тльки на 1,5%, тобто розрив мжа лсосировинними ресурсами мсцевого виробництва потребою в них стане ще бльшим. Дослдження структури потреб у деревин для виробництва основних видв продукцÿ показали, що у перспектив потреба у пиломатералах помтно знизиться, у прогресивних видах сопродукцÿ (деревних плитах, пресованих виробах, картон, папер та н.) - збльшиться у клька разв. Розвиток цих виробництв як використовують вторинн ресурси (деревн вдходи, макулатуру,
кострицю та нше), забезпечить пдвищення повноти та ефективност використання бомаси дерева, також одержання замнникв суцльно
Також ц тенденц㿿 можна прослдити з даних Статистичного щорчника (Як подан у додатках у вигляд таблиць).
[Джерело 10,
с.378]
Баланси виробництва пдпри
мств сово
Щорчне вивезення лсоматералв за меж республки становить близько 1млн. м3 (в мовному обчисленн0. Це - незначна кльксть деревиниа бука дуба, також окрем види паперу картону.
Збльшення обсягв виробництва на пдпри
мствах сово
Сьогодн, коли кра
[Джерело 9,
с.15]
2.2.
Лсовий фонд кра
Лсовий фонд - це територя св земель, покритих сом,
як призначенн для потреб сового господарства. Лсовий фонд вддлений вд земель ншого призначення вдповдно до чинного законодавства. До земель лсового фонду належать сов (признанчен для вирощування су) та нелсов
(рлля, снокоси, води тощо)
Загальна площа сового фонду становить 9942 тис га, сова Ч
9152 тис га, покрита сом - 8620 тис га. Частка прських св становить 21,8%
Лси розмщен дуже нервномрно. Наприклад, в кра
[Джерело 1,
с.452]
У склад сового фонду кра
[Джерело 2,
с.75]
Лсов масиви кра
У склад сового фонду кра
Забезпеченсть сом населення кра
Загальний запас деревини в сах кра
Лсистсть територÿ кра
[Джерело 12,
с.15, 30]
Лсистсть територÿ кра
У державних сах Укра
[Джерело 2,
с.76]
У склад сового фонду переважають хвойн породи, покрита лсом площа яких становить 2916,6 тис га. Твердолистян породи займають площу
2578,2 тис га, мТяко листян породи - 624,0, чагарники - 11,6, нш деревн породи - 21 тис га. Найбльшу частку покрито
Середнй запас деревини на 1 га покрито
У сах Укра
Лси Укра
[Джерело 2,
с.78]
2.3.
Використання сових ресурсв.
Лсов ресурси - це сукупнсть матеральпих благ су, як можна використати без шкоди навколишньому середовищу з найбльшою народногосподарською ефективнстю. Всю рзномантнсть компонентв сових ресурсв залежно вд
Вс групи компонентв сових ресурсв мають важливе економчне соцальне значення. пх доцльно використовувати в народному господарств в напрямах, як дають змогу досягти високих кнцевих результатв.
Користування совими ресурсами подляють на головне пронмжне Головне користування сом - це процес заготвл деревини в стиглих перестйних насадженнях. Промжне користування сом здйсню
ться в процес догляду за сом, сантарних рубок рубок, пов'язаних з реконструкцúю малоцнних сових насаджень Головне користування сом необхдно здйснювати в межах розрахунково
Головне користування сом здйсню
ться в межах розрахунково
[Джерело 4,
с.41-44]
Деревну зелень хвойних порд використовують для виготовлення втамнного борошна,
хвойного екстракту, хвойно
Стан вдтворення та використання сосировинного потенцалу св характеризу
обТ
м головного та промжного користування сом, який припада
на 1 га сово
Важливе економчне соцальне значення мають ресурси недеревно
налзуючи вдтворення та використання ресурсв мисливсько
[Джерело 4,
с.45-47]
2.4. Вза
мозалежнсть мж совим ресурсним потенцалома та совою промисловстю.
Найбльш тсн звТязки мж галузями сового комплексу, оскльки стан кожно
Доцльно вдзначити, що способи виконання технологчних транспортних операцй у лсозаготвельному виробництв стотно впливають на стан совдновлення на лсосках, зумовлюють появу болт, пдлску, пдросту та недеревинно
снують тсн органзацйна та економчн звТязки мж совим господарством созаготвельною промисловстю. Органи лсового господарства вдпускають сосчний фонд созаготвельним пдпри
мствам контролюють його експлуатацю. За стиглий с, вдпущений у рубку, созаготвельн пдпри
мства вносять кореневу плату, яка надходить у державний бюджет. Лсова охорона застосову
економчн санкцÿ щодо лсозаготвельних пдпри
мств за порушення встановленого порядку лсокористування.
Лсозаготвельна промисловсть ма
тсн звТязки з деревообробною та целюлозно - паперовою промисловстю, яким постача
кругл соматерали та технологчну трску.
Кругл соматерали у великих обТ
мах спожива
сопильне виробництво.
Найбльшим споживачем деревини в кра
Економка деревообробно
В Укра
[Джерело 9,
с.78]
Експортн можливост галузей сового комплексу обмежен, з одного боку, невисокою якстю продукцÿ, з ншого - необхднстю враховувати, що кра
Галуз лсового комплексу тсно повТязан з свтовим ринком. У комплексних сових
спецалзованих деревообробних пдпри
мствах працю
статкування, закуплене в Росÿ, Швецÿ, Фнляндÿ, Нмеччин, Польщ та нших кра
[Джерело 8,
с.15]
2.5. Проблеми повТязан з використанням сових ресурсв.
2.5.1. Еколого-економчн проблеми забезпечення народного господарства кра
Недостатня систсть територÿ кра
[Джерело 9,
с.37-40]
Необхдно стотно змнити на краще сучасну неефективну струкнтуру споживання деревини, яка формувалася впродовж довгих рокв функцонування бюрократично-командно системи господарювання Доцльно прискорити розвиток галузей промисловост, як ефективно переробляють деревину
(перш за все целюлозно-паперову) Сировинною для розвитку целюлозно-паперово
Неефективно (переважно як дрова) використову
ться деревина, яка заготовля
ться в процес рубок догляду за полосами вздовж залзничних автомобльних дорг 1 це в мовах гострого дефциту на деревину,
коли ? можна використати як повноцнну сировину для виготовлення целюлози, картону ДСП, ДВП та ншо
Укра
Значна частка круглих соматералв в кра
Другий напрям виршення проблеми - це стотне полпшення вдтворення сосировинних ресурсв Перспективними
плантацйне сорозведення
(особливо на непридатних для сльськогосподарського виробництва землях)
вирощування насаджень з швидкорослих деревних порд, введення в сов культури модрини японсько
Необхдно пдвищити ефективнсть вдтворення захисних полос здовж транспортних шляхв не тльки для посилення
[Джерело 7,
с.56-60]
2.2.2. Проблема рацонального використання та правлння совими ресурсами.
Екологчна криза, дефцитнсть сосировинних ресурсв в кра
Перевантаженсть сового вдомства виробничими функцями,
вдсутнсть належних машин, механзмв технологчних нй (а останнм часом - робочо
Незважаючи на державну самостйнсть кра
Господарчий механзм, створений в мовах партйно-командно
Негативн тенденцÿ склалися в промисловй переробц деревини. Аналз матераломсткост продукцÿ ц㺿 пдгалуз сового комплексу показав, що з загального обсягу перероблювано
[Джерело 8,
с.27-34]
Також - одна з основних проблем кра
Не сприя
покращанню ситуацÿ в совому господарств система фнансування та методологя формування державного сового доходу, за якими лсовирощування виявля
ться збитковим внаслдок переливу рентних коштв у нш галуз, що
споживачами деревини. Це зумовлено саме невизнанням сових гдь нерухомим майном та вилученням даних природних обТ
ктв з цивльного та товарного обгу.
Виника
такий економчний казус, що с як гддя офцйно не визна
ться носúм вартост. Псля вирубки (знищення або порушення цлсност лсового гддя) заготовлена деревина набува
вартост, ста
товаром. Наслдком тако
[Джерело 9,
с.41]
Ⲳ.
Заключна частина.
3. Перспективи розвитку ресурсного потенцалу.
За сучасних мов адаптацÿ всх господарюючих субТ
ктв до ринково
Для визначення перспективних напрямкв розвитку сово
Досвд структурно
У Францÿ формування реалзаця промислово
[Джерело 2,
с.43]
Наведений фрагментарний аналз структурних перетворень у розвинутих кра
-
законодавче прийняття стратегчних, ршень щодо розвитку структурно
-
використання фнансово
-
формування зовншньоекономчно
-
формування стки фнансових нститутв господарського спрямунвання ринкового типу;
-
державна пдтримка втчизняного бзнесу виробництва та риннку.
Дослдження розробка пропозицй щодо структурно
У систем сформованих мжгалузевих комплексв совий як виробничо-економчна система вдгра
важливу роль Питома вага його галузей у загальному обсягу виробництва товарно
налз стану економки сового комплексу також тенденцй
пропозицй щодо його розвитку доцльно дослдити за двома основними пдходами : методичним та економчним.
Методичний пдхд
необхдним у зв¢язку з традицйними особливостями органзацÿ
лсогосподарського сопромислового виробництв у минулому коли були гарантован поставки соматералв з Росÿ та нших регонв, власним сам вдводилася природозахисна роль ресурси використовувалися не на нтенсивнй основ Промислова переробка деревини структура випуску продукт в цлому не були орúнтован на конкурентн мови ринкового господарювання, на формування ефективного виробництва з рахуванням дяння ринкових законв (вартост,
попиту, пропозицÿ, конкуренцÿ).
З економчно
Користування деревними ресурсами в кра
[Джерело 6,
с.15]
Вихд економки з кризи приведе до зростання попиту на деревину (до 1990 р держава споживала близько 33 млн м3 деревини в мовно круглому с при заготвл 14,3 млн м3), тому науков дослдження повинн орúнтуватися на пошук внутршнх резервв на розширення джерел власного виробництва деревини оскльки навть при снуванн ниншньо
Крм того продуктивнсть наявних деревостанв залежно вд мов деревно
В кра
[Джерело 6,
с.16-17]
Динамка тенденцÿ промислового виробництва сового комплексу дослджен за два пероди (196Ч1990 рр 1991 - 1997рр) показують,
що за перший перод яксн показники
стотно кращими фондоозбро
нсть прац пдвищилася бльш як у 35 рази що забезпечило зростання ? продуктивност, зниження матераломсткост продукцÿ (хоча темпи зростання продуктивност прац помтно вдставали вд темпв зростання фондоозбро
ност).
За аналзований перод частка галузей глибоко
На особливу вагу в цьому аналз заслуговують обсяги лсового господарства созаготвель як мають тенденцю до зниження. Це поясню
ться стаблзацúю обсягв садння лсу созаготвель та нших робт що да
пдстави в цлому трактувати цей стан як грубу стратегчну помилку.
ншим незадовльним показником
незначн обсяги виробництва засобв виробництва для сових галузей, що призвело до недостатнього технологчного рвня виконання робт до зниження якост продукцÿ та ефективност.
За 199Ч1997 рр через кризу в економц та спад обсягв виробництва у галузях не вдалося виконати завдання Державно
Досягнута тенденця тримувалася протягом 1998 р
в цлому очкувався прирст обсягв виробництва порвняно з 1997 р на Ч4 % За прогнозами, у перспективному перод
(Ч2005 рр) тенденцÿ стабнлзацÿ будуть розвинут, середньорчн темпи приросту становитимуть близько 7 %.
[Джерело 5,
с.13-17]
До основних проритетв розвитку галузей належать :
-
пдвищення рвня використання продуктивност сових земель;
-
досягнення оптимально
-
розвиток втчизняного машинобудування для сових галузей;
-
пдвищення продуктивност функцонуючих деревостанв;
-
реконструкця дючих будвництво нових пдпри
мств, заводв за рахунок сх можливих джерел фнансування;
-
пдвищення конкурентоспроможност втчизняних видв продукнцÿ;
Реалзаця завдань структурно
-
орúнтацю галузево
-
вдтворення лсових ресурсв на багатоцльовй, розширенй основ;
-
переорúнтацю каптальних вкладень структури джерел нвестування на впровадження госпрозрахунку формування джерел власних ресурсв для лсогосподарського виробництва;
-
розширення лсосировинно
-
докорнну змну структури споживання сировини шляхом залунчення до виробництва макулатури соломи, вторинних волокнистих матенралв, деревних вдходв також докорнну змну структури випуску продукцÿ на деревнй основ.
Основн завдання програми - закрплення економчного зростання, пдвищення конкурентоспроможност продукцÿ галузей сово
Реалзаця основних проритетв розвитку сових галузей можлинва при орúнтацÿ на так принципи господарювання :
-
пдвищення рвня задоволення попиту на деревину продукцю на деревнй основ за рахунок власного виробництва (опора на власн ресурси);
-
розвиток виробництва прогресивних видв продукцÿ (замнникв цльово
-
розширене вдтворення сосировинних ресурсв;
-
нтенсифкацю користування сосировинними ресурсами;
-
повну та ефективну переробку сировини;
-
пом¢якшення негативних зрушень у виробництв сировини, кнцево
-
докорнне реформування господарського (економчного) механзму сового комплексу для забезпечення госпрозрахунковост його господарсько
-
посилення регулюючо
Для економчно
-
оптимальнсть забезпечення регенерацÿ сом компонентв навколишнього середовища;
-
рвень задоволення попиту на соматерали за рахунок власного виробництва;
-
частка обсягу деревини (у готовй продукцÿ) в загальному обсяз ? переробки;
-
випуск прогресивних видв продукцÿ з знеособленого 1 м3 заготовлено
-
структура випуску продукцÿ.
Реалзацю проритетв розвитку сових галузей
досягнення запропонованих критерÿв можна забезпечити за рахунок таких факторв
- акористування деревними ресурсами су повинне переорúнтуватися на нтенсивну основу, промислова переробка деревних ресурсв ма
здйснюватися на принципах повноти та ефективност. У прогнозному перод очку
ться закрпити розвинути набут тенденцÿ
стаблзацÿ економки, що дозволить перейти до етапу нарощування обсягв виробництва.
Наведен економчн термни поняття спираються як на свтовий досвд так на власну економчну специфку, сторичн, нацональн та культурн традицÿ, конТюнктури ринку дяння його законв, снуючу структуру виробництва, потенцальн можливост. Варто зазначити, що науково визначен та обгрунтован концептуальн основи трансформування сового комплексу напрями пдвищення ефективност його функцонування повинн охоплювати основн цл структурно
[Джерело 5,
с.18-20]
IV. ЗАГАЛЬН
ВИСНОВКИ ПО ТЕМ
Стан справ в якому сьогодн знаходиться совий комплекс можна назвати дйсно критичним.
Комплекс у сьогоденн стовкнувся з рядом таких проблем - екологчна криза,
дефцитнсть сових ресурсв, конкуренця з закордонними виробниками (яксть вдчизняно
Розвиток ринкових мов господарювання поставив перед працвниками су складн завдання в звТязку з приватизацúю державного майна
можливою змною форм органзацÿ виробництва в комплексних согосподарських пдпри
мствах.
Основними напрямками розвТязання проблем розвитку сового комплексу (лсогосподарського
лсопромислового виробництв)
: вдосконалення форм правлння цим комплексом;
комплексне використання наявних деревних ресурсв (власних завзних);
нтенсифкаця втдворення св користування сом.
При ситуацÿ, що склада
ться в нашй держав (корпоратизацÿ
лсопромислових пдпри
мств державно
Сьогодн согосподарським сопромисловим виробництвом управляють т сам вдомства з виконанням тих самих функцй, що й ранше.
Звичайно, за час сво¿ дяльност снуюч форми правлння мали певн здобутки,
але
З огляду на стан навколишнього средовища, сового фонду
користування ним, на необхднсть комплексно
Реалзаця запропоновано
Список використано
1.
Шаблй О. Економчна географя //
Львв. Свт. 1994.
2.
Сенякевич
. Економка галузей лсового комплексу // Кÿв. Знання. 1992.
3.
Маценко Г. Все про с. Як вони дерева кра
4.
Рущак М. Лси кра
5.
Медведев Ю. Дяченко Я. Проблеми розвитку сопрмислового комплексу : приортети, структура, ефективнсть. // Економка кра
6.
Голуб О. Реструктуризувати совий фонд кра
7.
Бобко А. За деревиною су не бачать. // Вче 1.
- № 2
8.
Я. Дяченко. Органзаця правлння совим комплексом // Економка кра
9.
О. Голуб. Про с та його вартсть. // Вче 1997. - № 9
10. Статистичний щорчник кра
11. Генсрук
.
сторя сництва в кра
12. Навчальний атлас кра
