Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Кредитнi операцi комерцiйних банкiв, х сутнiсть та ризикове середовище
ГЛАВА 1. Кредитнi операцi
та ризикове середовище
1.1. Сутнiсть та змiст кредитно
комерцiйного банку.
Банкiвська система сьогоднi -- це одн за найважливiшиха та невiд'
мних структур ринково
- приймання депозитiв;
- здiйснення грошових платежiв та розрахункiв;
- надання кредитiв.
Законодавством кра
Розглянемо детальнiше основу активно
Кредит -- це позичковий капiтал банку у грошовiйа формi, що переда
ться у тимчасовеа користування на мовах забезпеченостi, повернення, строковостi, платностi та цiльового характеруа використання. Данеа визначення кредиту виплива
а iз само
З iншого боку, кредит -- це економiчнi вiдносини мiж юридичними (у данiй роботiа ми розгляда
мо вiдносини, коли юридичною особою, що нада
кредит,
банк), фiзичними особами та державою з приводу перерозподiлу вартостi на вищевказаних засадах.
Загалом кредит застосову
ться у таких формах:
1) банкiвський кредит -- основна форма кредиту, що нада
ться суб'
ктам кредитування сiх форм власностi на певнийа строк, пiд забезпечення, з нарахуванням процентiв за користування кредитом;
2) комерцiйний кредит --а характеризу
а кредитнуа угоду мiж двома суб'
ктами господарсько
3) лiзинговий кредит -- вiдносини, якi виникають у випадку оренди майна (форма майнового кредиту). Банк придбава
певне майноа т згiдно договоруа оренди переда
його клi
нту (з можливим наступним викупом клi
нтом цього майна). Орендна плата склада
ться з двох величин:а вартостi майна та комiсiйно
4) iпотечний кредит -- нада
ться пiд заставу нерухомого майна;
5) споживчий кредита --а його можуть отримати фiзичнi особи тiльки у нацiональнiй грошовiй одиницi на придбання товарiва тривалого користування та повертати банку у розстрочку;
6) бланковий кредит -- винятковий вид кредиту, що нада
ться особливо надiйним позичальникам без забезпечення кредиту пiд вищу процентну ставку;
7) консорцiумний кредит -- нада
ться кiлькома банками.
Якщо кредитором
комерцiйний банк, то можна виокремити наступнi види економiчних вiдносин, пов'язаних iз кредитом:
1. Найпоширенiшi -- кредитнi вiдносини мiж банкома за одного боку та пiдпри
мствами, господарськими органiзацiями i товариствами з iншого. Саме такi вiдносини найкраще вiдповiдають мовам розвинутих товарно-грошовиха вiдносин, що мають мiсце у ринковiй економiцi.
2. Кредитнiа вiдносини мiж банками та державою. У даний час комерцiйнi банки беруть непряму часть у кредитуваннiа держави, купуючи облiгацi
3. Кредитнi вiдносини мiж банком та населенням для придбання фiзичними особамиа споживчиха товарiва тривалогоа користування та послуг.
4. Мiжбанкiвськiа кредитнi вiдносини. Зазвичай цей вид кредитних вiдносин використову
ться банками для пiдтримання необхiдних нормативiв та показникiв банкiвсько
Комерцiйнi банки можуть надавати кредити всiм суб'
ктам господарсько
Комерцiйний банк у залежностi вiд потреб та можливостей позичальника, також iнтересiв самого банку може надавати кредити на рiзних мовах. Тому на практицi iсну
подiл банкiвських позик за рiзноманiтними ознаками та критерiями, тобто класифiкацiя кредитiв для полегшення контролю та управлiння кредитнима портфелем банку:
- за призначенням та характером використання позикових коштiв;
- за наявнiстю та видом (характером) забезпечення кредиту;
- за строками використання кредиту;
- за методами надання та способами повернення кредиту;
- за характером та способом сплати процента;
- за числом кредиторiв;
- за ступiнню ризику тощо.
Кредитнi операцi
Кредитнi вiдносини мiж комерцiйними банками та позичальниками будуються на пiдставi кредитних договорiв (угод). У практицi дiяльностi банкiв розрiзня
ться кредитування пряме й опосередковане. При прямому кредитуваннiа договiра на позичку клада
ться безпосередньо мiж банком-кредитором i позичальником. Опосередковане кредитування вiдбува
ться при купiвлi банком фiнансових зобов'язань (як правило, векселiв) позичальника.
Кредитний договiр мiж банком та позичальником клада
ться тiльки у письмовiй формi, в якому визначаються вза
мнi азобов'язання та вiдповiдальнiсть сторiн. Договiр може бути кладений як шляхом складання одного документа, так i способом обмiну листами та зверненнями. Вiдповiдноа до принципiв кредитування кредитний договiр передбача
такi основнi засади:
1. Визначення призначення кредиту та його розмiр.
2. Визначення строку користування позичальником кредитом.
Датою надання кредиту вважа
ться дат виникнення заборгованостi на позичковому рахунку позичальника.
3. Визначення форми надання кредиту та виду позичкового рахунку.
4. Визначення виду забезпечення кредиту.
5. Визначення плати (процентiв) за користування кредитом.
6. Визначення порядку погашання кредиту та процентiв з надану позику.
7. Прав i вiдповiдальнiсть сторiн щодо надання i погашення кредиту.
8. Контрольнi та iншi заходи банку щодо повернення наданого кредиту.
У разiа прийняття рiшення про продовження спiвпрацi з потенцiйним позичальником пiсля кладання кредитного договору йому надаються позичковi кошти залежно вiд обраного методу кредитування.
Загалом методи кредитування банками суб'
ктiв господарювання
складовою частиною кредитного механiзму. Зворотнiй рух кредиту визнача
ться такими факторами, як безпосереднiй процес виробництва та обiгу, також змiна залишку забезпечення (наприклад, кредитованих цiнностей чи витрат), котра
прямим наслiдком названого процесу. Беручи це до ваги, вирiзняють методи кредитування за оборотом i за залишком, також оборотно-сальдовий метод. Данi особливостiа зворотнього рухуа кредиту проявляються через окремi елементи методiв кредитування:а вид позичкового рахунку, порядок надання кредиту, способи його повернення та органiзацiя банкiвського контролю за дотриманняма принципiва кредитування, наведених вище.
Власне змiст кредитних операцiй комерцiйних банкiв поляга
в кладеннi та виконаннi договорiв щодо надання кредиту мiжа банком та позичальником, якiа супроводжуються записами за банкiвськими рахунками з вiдповiднима вiдображенняма а балансаха контрагентiв кредитного договору, тому значення вказаних елементiв вiдiгра
сутт
ву роль у визначеннi та виборiа банкома методу кредитування суб'
кта.
Кредити надаються суб'
ктам господарсько
На даному етапi розвитку банкiвсько
1. Простий позичковий рахунок.
2. Спецiальний позичковий рахунок.
3. Окремий позичковий рахунок.
4. Контокорент.
Цi рахунки дають змогуа вести облiк творення та погашання заборгованостi позичальника за кожною окремою позикою. Вiдмiнними рисами рахункiва
а особливостi кредитування за оборотом i за залишком.
Кредитування з простим позичковим рахунком у бiльшостi випадкiв передбача
кредитування за залишком. Грошовiа засобиа тут надаються для покриття здiйснених витрат та пiд фактично накопиченi запаси (залишки) товарно-матерiальних цiнностей. Позичальник в мiруа накопичення запасiва повинен заявляти про свою потребу у позичцi та подавати у банк вiдомостiа про понаднормовiа оплаченi залишки кредитованиха цiнностей для визначення розмiру кредиту, оскiльки тiльки за наявностi цих даних банк може встановити реальну потребу у позичцi та величину залишку матерiальних цiнностей, котрi пiдлягають кредитуванню. Оформлення кредиту у такому разi вiдобража
ться у дебетi позичкового та у кредитi розрахункового рахункiв. Кiлькiсть простих позичкових рахункiв одного суб'
кта господарсько
Кредитування з спецiальнима позичковим рахунком вiдобража
кредитування за оборотом. Позики надаються у виглядi оплати розрахункових документiв за товари та послуги, що надсилаються позичальником у банк. Тому в даному випадку для виконання кредитно
Окремий позичковий рахунока по
дну
риси простого та спецiального позичкових рахункiв i
оборотно-сальдовим. Вiн застосову
ться тiльки у тому разi, якщо у пiдпри
мства нема
грошей на розрахунковому рахунку.
Специфiчним видома розрахункових та кредитних операцiй банку
вiдкриття контокоренту. Це
динийа загальний активно-пасивний рахунок, н якому вiдображаються всi господарськi операцi
Отже, основними рисами сучасно
1. Кредитнiа операцi
2. Дiяльнiсть банку залежить вiд обов'язкових економiчних нормативiв, встановлених Нацiональним банком кра
3. Базування кредитних операцiй на договiрнiй системi. Банк та клi
нт кладають договiр, в якому зазначаються мови та методи кредитування, права та обов'язки сторiн. У разi невиконання вказаних зобов'язань винна сторона несе вiдповiдальнiсть.
4. Перенесення акценту на кредитування суб'
кта, не об'
кта.
5. Перехiда до таких форм кредитування, котрi забезпечують повернення позик.
6. Значне мiсце займають мiжбанкiвськi позики для пiдтримання банками встановлених нормативiв.
7. У даний час методи кредитування
динi для всiх галузей.
1.2. Кредитнi ризики та причини
Як ми вже зазначали, ризик
невiд'
мною ситуативною характеристикою будь-яко
Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, однаковою мiрою стосу
ться всiх клi
нтiв банку незалежно вiд того, чи позичальником
юридична особа-виробник, фiзична особа, чиа iнший банк. Виникнення кредитного ризику можна пов'язувати з ймовiрнiстю спаду виробництва та/або попиту на окремий вид продукцi
Також присутнiсть ризику у кредитних операцiях комерцiйних банкiв викликана недетермiнованiстю, непередбачуванiстю дiй конкурентiв, змiною стратегi
Кредитний ризик може бути пов'язаний з:
/ простроченням платежу через неплатоспроможнiсть позичальника;
/ нецiльовим використанням кредиту;
/ типом позичальника за формою власностi;
/ збитковiстю галузi застосування кредиту;
/ забезпеченiстю i видами застави;
/ невиконанням попереднiх зобов'язань за кредитами банку;
/ безперспективнiстю подальшого розвитку позичальника;
/ складним фiнансовим станом пiдпри
мства, що отримало кредит тощо.
Якщо розглянути мови виникнення ризикiв у банкiвському кредитуваннi, то можна вiдзначити наступнi тези.
По-перше, даний ризик може бути зумовлений ймовiрною появою збиткiв в результатi:
- нерацiонального вкладення кредитних ресурсiв а ненадiйнi кредитнi проекти, наявностi значно
- недостатнього обгрунтування i достовiрностi прогнозу розвитку ринково
- появи непередбачениха обставин, зумовлениха полiтичними, економiчними, соцiальними та iншими факторами, що труднюють повернення кредиту позичальником;
- можливо
По-друге, ризика може бутиа викликаний ймовiрними втратами, котрi сприймаються як непередбачуване зниження суми повернення або й можливе неповернення позики в силу наступних факторiв:
- несподiваних несприятливих змiн мова банкiвсько
а- недостатнього обгрунтування т достовiрностi вiдмови у наданнi кредиту позичальникам, здатним сво
часно його повернути;
- недостатнього обгрунтування та достовiрностi оцiнки дiлово
- недоброчесно
По-трет
, ризика неповернення позичкового боргу залежить вiд стихiйних лих (пожеж, землетрусiв, повеней тощо), впливу кримiнального середовища, в тому числi правопорушень банкiвського персоналу.
Схематично структура кредитного ризику iз-за зовнiшнiх мова зображен на мал. 1. Якщо коротко охарактеризувати кожне джерело кредитного ризику, вказане на малюнку, то можна зазначити:
1. Ризик, пов'язаний iз позичальником, гарантом, страховиком:
) об'
ктивний (фiнансових можливостей) -- нездатнiсть позичальника (гаранта, страховика) виконати сво
б) суб'
ктивний -- репутацiя позичальника (гаранта, страховика) в дiловому свiтi, його вiдповiдальнiсть i готовнiсть виконати взятi зобов'язання;
в) юридичний -- недолiки в складаннi i оформленнi кредитного договору, гарантiйного листа, договору страхування.
2. Ризик, пов'язаний iз предметом застави:
) лiквiдностi -- неможливiсть реалiзацi
б) кон'юнктурний -- можливе знецiнення предмета застави за перiод дi
в) загибелi предмета застави;
г) юридичний -- недолiки в складаннi i оформленнi договору застави.
3. Системний ризик -- змiни в економiчнiй системi, якi можуть здiйснити вплив на фiнансовий стан позичальника (наприклад, змiна податкового законодавства).
4. Форс-мажорний ризик -- землетруси, повенi, катастрофи, смерчi, страйки, во
ннi дi
 |
Кредитний ризик
Ризик, пов'язаний Ризик, пов'язаний зi способом Системний Форс-мажорний
за позичальником забезпечення повернення позики ризик ризик
 |
 |
||
а
а Об'
ктивнний Ризик щодо Ризик щодо Ризика щодо iквiдностi
гарант страховик предмета застави
 |
 |
а Суб'
ктивний Кон'юнктурний
 |
 |
||||
|
Юридичний Об'
ктивний Суб'
ктивний Юридичний Юридичний Загибелi
Мал. 1. Структура кредитного ризику.
Труднощi з погашанням наданих банком позик можуть виникати з рiзних причин. Найбiльш поширеними з них
:
1. Помилки та прорахунки самого банку, котрих вiн припустився при розглядi кредитно
2. Неефективна робота клi
нта, що отримав позику.
3. Фактори, якi знаходяться поза банкiвськима контролема та можливостями впливу.
Щодо причин неповернення позичальником кредиту, що
а) необгрунтовано iберальне ставлення до позичальник при розглядi заявки на отримання кредиту. Тут можуть мати мiсце такi чинники, як:
/ надання необгрунтовано велико
одному клi
нту або групiа позичальникiва (концентрацiя
кредитних ринкiв);
/ надання кредитiв позичальникам, котрi пов'язанi системою участiа за банкiром або банком, наявнiсть дочiрнiх
структур банку (чинник "зв'язаного кредитування").
б) неякiсне проведення оцiнки кредитоспроможностi позичальника внаслiдок недостатнього професiоналiзму банкiвськиха спецiалiстiв або вiдсутностi чiтко
в) помилки в оцiнцi забезпечення позики внаслiдок завищення його реально
г) неповне вiдображення у кредитному договорi мов, що забезпечують iнтереси банку у поверненнi кредиту та плати з нього повною мiрою.
д) вiдсутнiсть контролю за позичальником у перiода користування кредитом та погашання позики (проведення обстежень, перевiрок використання кредиту та стану забезпечення позики, контроль поточно
е) надмiрне розширення або швидке збiльшення обсягiва кредитних операцiй:
/ надання позик в обсягах, що не вiдповiдають капiталу банку
/ поширення кредитно
знайомi банку або для функцiонування в котрих банк не-
достатньо оснащений тощо.
) неефективне стягнення позика т процентiв у зв'язку з конфлiктами мiж банком та компанiями, що знаходяться у власностi банкiра або банку.
Рiвень кредитного ризику значно збiльшу
ться, якщо:
* проблемнi позики виникають раптово та наперекiр очiкуванням;
* в галузi кредитування розробляються т втiлюються новi задачi, кредитнi послуги, котрi не вiдповiдають минулому досвiду банку i не мають базового потенцiалу виконання (що
особливо актуальним у наших умовах, де iнститут кредитних послуг комерцiйних банкiв трансформу
ться та розширю
ться);
* керiвництво банку не в змозi вжити необхiдних та негайних заходiв правлiння кредитним портфелем з метоюа уникнення проведення надто ризиковано
* iснуючий порядок дiяльностi банку або недосконалiсть законодавства заважа
прийняттю деякиха оптимальних для конкретних ситуацiй заходiв стосовно зменшення ризиковостiа кредитниха вкладень банку.
Основними причинами виникнення проблемних позика (тобто позик, щодо яких виявляються труднощi з погашанням основного боргу та сплатою процентiв), що залежать вiд клi
нта, вважають:
а) слабке керiвництво пiдпри
мства, безвiдповiдальнiсть фiзично
б) погiршення якостi продукцi
в) послаблення за бокуа позичальник власного контролю за станом фiнансiв, котре проявля
ться:
/ у зростаннi дебiторсько
/ у затримцi строкiв трансформацi
/ у недоотриманнi доходiв для покриття заборгованостi.
г) зрив та невиконання контрактiва позичальникома або його контрагентом (постачальником сировини, дiловим партнером або замовником).
д) неотримання доходiв для покриття заборгованостi фiзичними особами-позичальниками.
е) навмисне порушення позичальником мов кредитного договору.
Фактори появи труднощiв з поверненням кредиту, що лежать поза межами контролю банку, об'
днують:
а) погiршення економiчно
б) змiну полiтично
/ невиконання кредитних год, затримки абоа вiдмови вiд
виплат позичальниками з полiтичних мiркувань;
/ конфiскацi
чин або в результатi во
нних дiй.
в) змiну законодавства кра
г) форс-мажорнi обставини природного характеру.
Контролюючи поточнуа фiнансову дiяльнiсть позичальника пiд час розгляду кредитно
- перевищення критичного рiвня простроченостi заборгованостi за ранiше наданими позиками, поява картотеки до розрахункового рахунку;
- надмiрне використання акороткостроковиха позика ва якостi джерела фiнансування довгострокових вкладень;
- низькi значення показника iквiдностi балансуа пiдпри
мства-позичальника та рiвня рентабельностi;
- хронiчна нестача у позичальника оборотних коштiв (функцiонуючого капiталу);
- зростання до небезпечних меж частки позичковиха коштiва у загальнiй сумi джерел грошових засобiв;
- невиконання зобов'язань перед кредиторами та власними акцiонерами щодо сво
часногоа повернення позик та сплати процентiв та дивiдендiв;
- наявнiсть понаднормових та залежаних товарiв i виробничих запасiв;
- погiршення вiдносин з банкiвською системою;
- використання нових джерел фiнансових ресурсiв на вiдносно невигiдних мовах;
- використання переамортизованого обладнання;
- несприятливi змiни у портфелi замовлень тощо.
На пдстав оцнки фнансово
1. Клас А - фнансова дяльнсть дуже добра дозволя
погашати основну суму позики та вдсотки за нею у встановлен строки. Одночасно можна зробити висновок, що фнансова дяльнсть надал здйснюватиметься на такому ж високому рвн;
2. Клас Б - фнансов дяльнсть добра або дуже добра, але нема
можливост пдтримувати ? на цьому рвн протягом тривалого часу;
3. Клас В - фнансова дяльнсть задовльна, але спостерга
ться чтка тенденця до погршення;
4. Клас Г - фнансова дяльнсть погана спостерга
ться чтка циклчнсть на протяз коротких перодв часу;
5. Клас Д - фнансов дяльнсть свдчить про збитки очевидно, що н основна сума позики, ан вдсотки за нею не можуть бути сплачен.
Також до ваги береться рвень погашання позичальником кредитно
лдобре -- якщо заборговансть за позикою та вдсотками сплачуються у встановлен термни, також заборговансть, пролонгована один раз на строк до 30 днв;
лслабке -- заборговансть за позикою та вдсотками
простроченою до 90 днв, також пролонгована заборговансть за позикою з загальним строком пролонгацÿ 30-90 днв;
лнедостатн» -- заборговансть за позикою та вдсотками
простроченою понад 90 днв, також пролонгована заборговансть за позикою з загальним строком пролонгацÿ понад 90 днв.
Керуючись даними двома критерями, банк класифку
кредитний портфель на групи кредитного ризику: стандартн позики, позики пд контролем, субстандартн позики, сумнвн позики, безнадйн позики.
Серед найтиповiших помилок, якi ведуть до втрата банкiва на етапi визначення т регулювання кредитниха ризикiв, появи або збiльшення питомо
- агресивнiсть кредитно
- вiдсутнiсть диверсифiкацi
- наявнiсть приховано
- значний процент банкiвських кредитiв у загальному
- застосування неефективних методiв забезпечення повернення позичок;
- нерозробленiсть методiв класифiкування кредитiв за
- вiдсутнiсть джерел для списання втрачених кредитiв;
- iстотний обсяг кредитних год з iнсайдерами;
- недосконалiсть полiтики банку у сферi застосування методiв регулювання кредитних ризикiв для
Неправильна ж полiтика банку у сферi розподiлу кредитних активiв, вкладення
/ по-перше, пiдрива
ться репутацiя банку, така яка значн кiлькiсть неповернениха кредитiв може призвести до падiння довiри вкладникiв, тобто до загрози неплатоспроможностi самого банку;
/ по-друге, виникають додатковi витрати банку, спричиненiа поверненням проблемних позик;
/ по-трет
, це призводить до заморожування деяко
/ по-четверте, втрати вiд позичкових операцiй впливають н матерiальне стимулювання персоналу банку, його зменшення спроможне викликати вiдтiк квалiфiкованих працiвникiв.
Ця шкод може бути значно бiльшою за сво
Тому проблема визначення причин виникнення кредитного ризику (з вини банку, позичальника чи iнших, не залежних вiд них чинникiв), також рацiональне регулювання ризику кредитних вкладень
однi
ю з найголовнiших у процесi банкiвсько
1.3. Методи захисту вiд кредитних ризикiв
Природньо, що, визначивши джерела та причини можливих загроз у кредитнiй дiяльностi, банк як бiзнесова особа прагнутиме захистити себе вiд ймовiрних збиткiв та потрясiнь. Тому основна тема, наголос у кредитнiй полiтицi банкуа ставиться на досягненнi безпеки, зниженнi ризиковостi кредитних вкладень якомога ширшими методами, запобiганнi втрат активiв та банкiвського капiталу.
З метою захисту сво
Найпростiшим методом захисту вiд ризику неповернення кредитiв
а елементарне нвелювання ризику, якого може дотримуватись банк, надаючи позики надiйним та перевiреним позичальникам. Але повнiстю никнути ризику у кредитнiй справi, виключити ймовiрну появу втрат практично неможливо. Головною метою поста
мiнiмiзацiя ризику, банк не повинена iгноруватиа ринок кредитних вкладень з вiдносно високим ступенем ризику, рацiонально та виважено оперуючи капiталом у даному секторiа активно
Розгляд методiв зниження ризику при кредитуваннi, тобто заходiв, спрямованих на зменшення ймовiрностiа т обсягу втрата i збиткiв для кожно
Лiмiтування кредитiв -- це спосiб встановлення сум гранично
Зс
Н9 = ------ * 100% (1), де
К
Зс --а сукупн заборгованiсть за позиками, мiжбанкiвськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника (включаючи 100% суми заборгованостi забалансових зобов'язань, виданих стосовно цього позичальника);
К -- каптал банку.
Норматив Н9 не повинен перевищувати значення 25%, тобто жоден iз наданих одному позичальнику кредитiв (або
Для контролю за концентрацi
ю кредитних вкладень комерцiйних банкiв введене поняття "великих кредитiв" -- це позики, котрi нада
банк, кожен з яких за обсягом бiльший 10%а власного капiталу банку. Про кожен випадок надання "великогоа кредиту"а комерцiйний банк повинена повiдомляти Нацiональний банк Укра
Ск
Н10 = ------ (2).
К
Вiн не повинен перевищуванти 8-кратного розмiруа власниха коштiв банку (у разiа перевищення даного нормативу вимоги до платоспроможностi банку подвоюються або потроюються).
Також лiмiту
ться надання банком мiжбанкiвських кредитiв за допомогою Н13 --а максимального розмiруа наданиха мiжбанкiвських позик. Даний норматив розрахову
ться за формулою:
Бн
Н13 = ------ * 100% (3), де
К
Бн -- загальна сума наданих банком мiжбанкiвських позик;
К -- каптал банку.
Н13 не повинен перевищувати 200%.
Також лiмiту
ться надання кредитних коштiв позичальникам-iнсайдерам нормативами Н11 (максимальний розмр кредитв, гарантй та порук на одного нсайдера) та Н12 (сукупно для всх нсайдерв):
РК1 (РК)
Н11 (Н12) == ------------- * 100%а (4), де
К
РК1 (РК) - сукупний розмр наданих банком позик (в т.ч. й мжбанквських), порук, врахованих векселв та 100% суми позабалансових вимог щодо одного та всх нсайдерв вдповдно.
Iз застосування способу iмiтування кредитiв шляхом встановлення максимальних значень показникiв щодо надання позик виплива
iнший метод захисту вiд ризику при кредитуваннi, саме диверсифiкацiя кредитних вкладень. Цей спосiб захисту передбача
розподiл т розмiщення надаваних грошових засобiв мiж рiзними суб'
ктами (юридичними та фiзичними особами). Чим бiльшiй кiлькостi позичальникiв буде переданийа у тимчасове користування позичковий капiтал конкретного банку, тим, за iнших однакових мов, меншим буде степiнь ризику неповернення боргу, позаяк ймовiрнiсть банкрутств одразу багатьоха клi
нтiв
значно нижчою ода вiрогiдностi банкрутства одного або кiлькох позичальникiв, у яких зосереджен значн частк кредитниха коштiв, i тима меншою мiрою банк буде залежний вiд можливостiа чи бажання окремого позичальник повернути кредит. Також з цi
ю метою банк може застосовувати спосiба зменшення розмiрiва надаваниха позик у тому випадку, якщо вiн не ма
цiлковито
З свого боку банки у процес кредитування та контролю погашання кредитв формують, грунтуючись проведеною попередньою та поточною класифкацúю за групами ризиковост кредитв, страховий резерв на вдшкодування можливих втрат за наданими позиками. Даний резерв форму
ться тльки на покриття безнадйно
n для стандартних позик - 2%;
n для позик пд контролем Ц 5%;
n для субстандартних позик Ц 20%;
n для сумнвних до повернення позик - 50%;
n для безнадйних позик Ц 100%.
Критерÿ вднесення позик кредитного портфеля до т㺿 чи ншо
Але найголовнiшим методома захисту вiда кредитниха ризикiв, визначення необхiдного обсягу позики та можливих шляхiв повернення заборгованостi банку
аналiза т оцiнк кредитоспроможностi клi
нта, його фiнансового стану, прогнозування ризику неповернення кредиту.
Кредитоспроможнiсть позичальник --а це здатнiсть юридично
До укладання кредитного договору банк повинен ретельно проаналiзувати кредитоспроможнiсть позичальника, вивчитиа фактори, котрi можуть спричинити непогашення позики. Можливiсть повернення основно
Аналiз кредитоспроможностi та фiнансового стану позичальника проводяться банком на пiдставi:
1) документiва т матерiалiв, отриманиха безпосередньо вiд клi
нта;
2) документiв та матерiалiв про клi
нта у базах даних банку;
3) iнформацi
Опираючись н вищенаведений методологiчний пiдхiд, схему оцiнки кредитоспроможностi клi
нта можна зобразити наступнима чином (мал. 2):
Загальна уява про клi
нт
Оцiнк Прийняття
Аналiз фiнансового стану клi
нт кредитоспроможностi рiшення про
клi
нт кредитування
налiз ефективностi кредитовано
Мал. 2. Схема оцiнки кредитоспроможностi клi
нта.
Загальна ява про потенцiйногоа клi
нта-позичальника, його характер визнача
ться репутацi
ю, ступенем вiдповiдальностi, готовнiстю та бажанняма повертати борг. Банка повинена перш за все з'ясувати, яка позичальник виконував попереднi зобов'язання ранiше, чи були у нього затримки у погашаннi позик, який його статус у дiловому свiтi. Для отримання психологiчного портрета позичальника (а чи збира
ться клi
нт повертати борга взагалi?а наскiльки достовiрними можуть бути поданi ним матерiали та документацiя?) банк використову
особисте знайомство з клi
нтом, консультацi
Фiнансовi можливостi позичальника, його здатнiсть до погашання кредиту та процентiв за позикою визначаються за допомогою ретельного аналiзу його доходiв та витрат i перспектив
У принципi, у позичальника iснують три джерела погашення боргу:
* поточнi касовi надходження;
* продаж активiв;
* iншiа джерел фiнансування (враховуючи запозичення на фiнансовому ринку).
Вважа
ться цiлком прийнятним i найбiльш бажаним таке джерело погашання кредиту, як прибуток та iншi власнiа кошти, задовiльним -- залучення для покриття боргу засобiв вiд реалiзацi
Для здiйснення оцiнки фiнансового стану позичальника-юридично
) обсяг реалiзацi
б) прибуток та збитки;
в) рентабельнiсть;
г) коефiцi
нти iквiдностi;
д) грошовi потоки (надходження коштiв на рахункиа позичальника) для забезпечення повернення позики та сплати процентiв за нею;
е) склада т динамiку дебiторсько-кредиторсько
Також слiд розглядати фактори суб'
ктивного характеру:
- ефективнiсть правлiння позичальника;
- макроекономiчн ситуацiя i стан розвитку галузi позичальника;
- ринков позицiя позичальник iа його залежнiсть вiд циклiчних та структурних змiн в економiцi та галузi;
- наявнiсть державних замовлень та державно
- погашення кредитно
Оцiнка фiнансового стану позичальника - комерцiйного банку здiйсню
ться на пiдставi:
а) дотримання обов'язковиха економiчних нормативiв та оцiночних показникiва дiяльностiа комерцiйногоа банку, передбачених Iнструкцi
ю № 10, затвердженою постановою Правлiння Нацiонального банку кра
б) наявностi прибутку та збиткiв;
в) аналiзу якостi активiв та пасивiв;
г) створення ним вiдповiдних резервiв;
д) виконання зобов'язань комерцiйним банком у минулому;
е) якостi банкiвського менеджменту.
При здiйсненнi оцiнки фiнансового стануа позичальника-фiзично
а) наявнiсть реально
б) вiк та здоров'я клi
нта;
в)загальний матерiальний стан клi
нта, його доходи та витрати;
г)користування банкiвськими позиками у минулому т сво
часнiсть
д) зв'язки клi
нта з дiловим свiтом i т.iн.
Пiдхiд до аналiзу кредитованого проекту визнача
ться кредитною полiтикою банку та цiлями, для реалiзацi
Об'
ктами кредитування можуть бути:а оборотнi та основнi засоби (включаючи нерухомiсть), iнтелектуальна власнiсть (патенти, iцензi
* надання кредиту на поповнення основних та оборотних засобiв
цiлком нормальним явищем, але при цьому необхiдно розглядати iквiднiсть дано
* кредит новоствореним комерцiйним структурам
ризикованою справою, незважаючи на те, що деякi з них можуть мати спiшну дiяльнiсть. Досвiд свiдчить, що значна кiлькiсть нових пiдпри
мств виявля
ться нежитт
здатною;
* необхiдно переконатися, що клi
нт не просить надто великий кредит, бiльший, анiж йому потрiбно для конкретно
* слiд пересвiдчитися, що клi
нт не просить надто малий кредит, анiж йому потрiбно, оскiльки у протилежному випадку у позичальника можуть виникнути проблеми зi здiйсненням кредитованого проекту (угоди) i, отже, з погашанням кредиту;
* сутт
вий вплив н можливiсть банкуа повернути кредитнi кошти мають такi чинники, як наявнiсть та якiсть забезпечення позики, строк окупностi проекту, можливiсть банкiвського контролю за поточнима використанням кредиту позичальником, соцiальнi наслiдки реалiзацi
Опираючись на проведений аналiз кредитоспроможностi т фiнансового стану позичальника, банк може зробити висновок про реальнiсть, можливостi та способи повернення надавано
Якщо у процесi оцiнки кредитоспроможностi клi
нта банка дiйшов позитивного висновку про привабливiсть кредитно
Неустойка (штраф, пеня) -- це визначена законодавствома або кредитним договором грошова сума, котру боржник повинен сплатити кредитору у разi невиконання зобов'язань або
Застава, згiдно чинного законодавства кра
1. Висока лiквiднiсть. Пiд iквiднiстю у даному разi розумiють здатнiсть заставленого активу до конвертацi
2. Здатнiсть до тривалого зберiгання.а (щонайменше, протягом термiну дi
3. Вiдносна стабiльнiсть ринкових цiн на заставлений предмет та наявнiсть реально
4. Низькi витрати на зберiгання (утримання) та можливу реалiзацiю застави.
Предметом застави можуть бути майно та майновi права. В залежностi вiд об'
кта застави розрiзняють декiлька видiв застави:
1) застава товарно-матерiальних цiнностей:
при застосуваннi цi¿ форми в якостi предмета застави виступають партi
2) застава дебiторських рахункiв:
прийнятнiсть даного виду застави визнача
ться такими критерiями, як якiсть товарiв та послуг, що реалiзуються, та фiнансова стiйкiсть покупця. У зв'язку з цим банки аналiзують динамiку покупця, що характеризу
а повернення окремих цiнностей, також динамiку, структуру та тривалiсть дебiторсько
3) застава цiнних паперiв:
в заставуа приймають державнi цiннi папери та папери пiдпри
мств та фiрм. Обов'язковою мовою тут поста
висока лiквiднiсть цiнних паперiв. Якщо за предмет застави використовують, наприклад, акцi
4) застава векселiв:
можливе широкеа застосування даного виду застави з розвитком комерцiйного кредитування та вексельного обiгу ва кра
5) застава депозитiв, що знаходяться у тому ж банку:
найбiльш зручний i найбiльш привабливий для банку вид застави, оскiльки застав пропону
ться одразу у грошовiй формi, банк ма
пряму змогу контролювати стан предмета застави, у разi невиконання позичальникома сво
6) застава нерухомостi (iпотека):
зазвичай використову
ться при наданнi великих довгострокових кредитiв, така званиха iпотечних позик. Iпотекою визна
ться застава землi, нерухомого майна, при якiй земля та (або) майно, що становить предмет застави, залиша
ться у заставодавця або третьо
законодавством до нерухомого.
7) застава дорогоцiнних металiв:
в якостi предмета застави приймають монети, зливки, вироби iз золота, срiбла, платини, дорогоцiннi каменi, коштовностi тощо. Цей вид застави у даний час застосову
ться дуже рiдко.
8) застава рухомого майна:
обладнання, машини, механiзми, iнвентар, транспортнi засоби, худоба та iнше -- для промислових, комерцiйних та iнших фiрм, фермерських господарств; предмети довготривалого вжитку ( в т.ч. особистi транспортнi засоби) -- для iндивiдуальних позичальникiв.
Якщо розглядати заставу майна бiльш широко, то банк в якостi застави може приймати i права позичальника на володiння заставленим майном.
Предмет застави може залишатися у володiннi як заставодавця (позичальника), так iа заставодержателя (банку-кредитора). Природньо, що кращим випадком для банку щодо контролю та впевпеностi у збереженнi предмета застави
передання останнього на зберiгання заставодержателю. У даному разi рухоме майно, заставлене пiд забезпечення отримувано
При оцiнцi предмета застави банку слiд мати на вазi, що реальна вартiсть заставленогоа майн повинна бути не меншою суми кредиту та витрат щодо виконання кредитного договору та адоговору застави. Як правило, загальна заборгованiсть за кредитом з метою зниження ризику кредитування не повинна перевищувати 70-75%а вартостiа заставленого предмета -- тодi кредит вважа
ться забезпеченим.
Банку слiд також перевiрити, чи пропоноване в заставу майно не
а вже ранiше заставленим, тобто у жодному разi не припускати можливого перезаставлення, оскiльки у разi неповернення суми боргу позичальником звернення стягнення на заставлене майно може бути не задоволене, i кредитний ризик таким чином значно зросте.
Гарантiя -- це форма забезпечення надавано
Порука -- також форма забезпечення кредиту, згiдно яко
а) у разi невиконання зобов'язань боржник та поручитель несуть вiдповiдальнiсть перед банком як солiдарнi винуватцi боргу;
б) поручитель вiдповiда
а ва тому ж обсязi, як i боржник, зокрема, за сплату процентiв, вiдшкодування збиткiв, сплату неустойки;
в) особи, якi спiльно дали поручительство, несуть вiдповiдальнiсть перед банком солiдарно.
Поступка (цесiя) на користь банку вимог та рахункiва позичальника третiй особi як наступна форма забезпечення означа
передавання прав банковi змiнювати напрямока грошового потокуа вiд реалiзацi
Ще одним методом захисту банкiв вiд кредитних ризикiв у сво
Даний спосiб широко застосову
ться практично у всьому свiтi. Страхування операцiй та дiй, пов'язаних з наданням кредитiв, передбача
повне передання вiдповiдальностi та ризику органiзацi
До кредитних ризикiв, котрi можна застрахувати, вiдносять:
а) страхування ризикiв забезпечення кредитiв;
б) страхування пiдпри
мницькиха ризикiва позичальника, що стосуються використовувано
в) страхування банкiвських кредитiв та контрактiв, пiд якi надаються кредити.
г) страхування забезпечення кредитiв, що передбача
можливiсть застрахувати заставлюване матерiальне майно, цiннi папери, (акцi
Безпосереднiм видом страхування вiда кредитниха ризикiв для комерцiйниха банкiва
а страхування банкiвськиха кредитiв та контрактiв, пiд якi надаються кредити. Дан послуг страхових компанiй кра
1) страхування ризику неповернення кредиту:
договiр страхування клада
ться мiж страховиком та банком. У договорi передбача
ться рiвень вiдповiдальностi страховика, котрий не повинен перевищувати 90%. Страхова сума визнача
ться як загальний борга позичальника за кредитом. За цим видом страхування можливi два варiанти:
а) мiжа банкома та страховиком клада
ться загальна года, згiдно яко
б) на страхування передаються тiльки окремi ризики.
Зрештою, страхування ризику неповернення кредитiва у даний час майже не використову
ться, оскiльки банки не хочуть бути страхувальниками та сплачувати страховi премi
2) страхування вiдповiдальностi позичальникiв за неповернення кредитiв:
даний договiра уклада
ться мiжа страховикома т позичальником. Страхова сума також дорiвню
загальному борговiа клi
нта. Даний вид страхування зараз доволi поширений, проте у зв'язку з впливом цiлого ряду негативних чинникiв економiчно
3) страхування ризику несплати процентiв:
не набув поширення, оскiльки вищевказанi види страхування передбачали цю форму як
4) страхування вiдповiдальностi за невиконання мов контрактiв:
даний вид страхування також з'явився у перехiдний перiод розвитку економiки i слугував забезпеченням кредитiв, надаваниха банками. Договiр кладався мiж страховиком та партнером банку по контракту, за яким надавався кредит. Деколи кладались чотирьохстороннi договори, сторонами яких виступали банк, страховик, позичальник та партнер по контракту.
Загалом страхування надаваних банком кредитiв вiд ризику
У даному роздiлi варто побiжно згадати й такий метод захисту вiд кредитних ризикiв, як надання банками дисконтних позик, тобто попередн
тримання плати за користування кредитом з суми надавано
Звичайно, пiсля виконання сiх процедур, пов'язаних iза наданням кредиту, банка повинена контролювати цiльове використання позики та поточний фiнансовий стан клi
нта.
Такими
основнi методи та заходи захисту власниха iнтересiв банкiв у сферi кредитних вiдносин, визначенi як законодавчим та нормативним шляхом, так i практичними кроками та дiями комерцiйних банкiв.
ГЛАВА 3. Вдосконалення управлння кредитними ризиками комерцйного банку
3.1. Розробка стратегÿ правлння кредитними ризиками
Отже, кредитна дяльнсть
головною для комерцйного банку. Зважаючи на це, також на неможливсть никнення ризику у процес кредитування суб'
ктв господарювання, банк повинен рацонально й виважено пдходити до виршення проблем, пов'язаних з поверненням наданих позик та отриманням належних процентв. Для цього вн розробля
основну стратегю кредитно
Найбльш част недолки, як зустрчаються у банквськй практиц та свдчать про серйозн проблеми стосовно правлння кредитним ризиком, виглядають наступним чином:
- вдсутнсть документа, що виклада
кредитну полтику банку;
- вдсутнсть обмежень концентрацÿ ризикв у кредитному портфел;
- надмрна централзаця або децентралзаця кредитного кервництва;
- поганий аналз кредитованих проектв;
- поверхневий фнансовий аналз позичальникв;
- завищена вартсть застави;
- недостатньо част контакти з клúнтами;
- вдсутн
сть контролю за використанням позик;
- поганий контроль за документальним оформленням кредитних справ;
- неповна кредитна документаця;
- невмння ефективно контролювати аудитувати кредитний процес.
З огляду на це, система правлння кредитними ризиками повинна мстити:
) визначення методу оцнки кредитного ризику;
б) аналз наявно
в) використання рзномантних методв регулювання (страхування) кредитного ризику.
Тому такими основними стратегчними методами регулювання правлння кредитними ризиками для банку повинн стати:
1) аналз та групування кредитв за якстю;
2) диверсифкаця портфеля кредитв;
3) попереднй аналз платоспроможност позичальника або емтента;
4) створення резервв на покриття кредитного ризику;
5) аналз пдтримання оптимально
6) вимога забезпечення позик та
При цьому рвень показника якост кредиту буде обернено пропорцйним до рвня кредитного ризику. Вн
реальною величиною, котра визнача
ться за ранше наданими банком позиками. Заходи зниження втрат вд кредитних операцй будуть проводитись у залежност вд середнього процента проблемних позик.
З метою управлння ризиками кредитування, проведення оптимально
1. "Кредитна полтика".
2. "Норми кредитування".
3. "
нструкця з кредитування".
Тобто вищевказан положення документи слд вважати функцональними формами кредитно
"Кредитна полтика" розробля
ться з врахуванням маркетингово
) об'
ктивн стандарти та параметри, якими повинн керуватися працвники, котр вдповдають за оформлення та ведення кредитних год;
б) пдгрунтя дй кервництва банку та осб, як приймають стратегчно важлив ршення з питань кредитування;
в) можливсть зовншнм та внутршнм аудиторам оцнити ступнь ризику та яксть правлння кредитами в банку.
Даний документ передбачатиме наступн дÿ банку щодо ризик-менеджменту:
- припускати лишень такий характер ризику, котрий дозволя
створювати кредитний портфель високо
- створювати високопрофесйний колектив кредитних працвникв, як забезпечуватимуть високу яксть кредитного портфеля;
- надавати позики на фнансування економчно перспективних, рентабельних проектв, що вдповдають стратегчнй мет дяльност банку;
- сприяти розвитку тривалих довгострокових, таких, що дають дохд, кредитних вдносин з клúнтами банку;
- никати застосування висококонкурентних, але невиправданих методв кредитування, а також тимчасових, неперспективних у банквськй практиц засобв.
правлння ризиками кредитно
Важливим елементом кредитного ризик-менеджменту
також органзаця контролю в банку (контроль за правильним застосуванням кредитних стандартв у процес дяльност; контроль за дотриманням повноважень окремими кредитними працвниками; загальний контроль стану кредитного портфеля та, зокрема, проблемних позик).
"Кредитна полтика" повинна бути "живим" документом, щорчно переглядуваним Кредитним комтетом (або комсúю з кредитно
З точки зору контролю та правлння кредитними ризикамиа "Кредитна полтика" зачпатиме так основн аспекти кредитування, як загалом можна визначити як систему реалзацÿ напрямв оптимзацÿ кредитно
- органзаця процесу кредитування;
- контроль за практичною реалзацúю кредитного процесу;
- правлння кредитним портфелем;
- розподл повноважень;
- критерÿ класифкацÿ кредитв;
- поточна робота з кредитами, контроль виконання кредитних год;
- класифкаця резервв.
Роздл "Органзаця процесв кредитування" визначатиме повноваження кредитних працвникв (наприклад, головними обов'язками
оформлення позик, збр необхдно
Другий документ "Посбника з кредитно
"Норми кредитування" американських банкв мстять зазвичай п'ять роздлв: загальн положення, категорÿ позик, рзн питання кредитно
"
нструкця з кредитування" визначатиме конкретн етапи кредитного процесу, тут слд детально викласти порядок оформлення позики та вдповдно
Кредитна полтика потребу
постйного нагляду за всма позиками, тобто систематичного облку погашання основно
Отже, "
нструкця з кредитування" мала б викладати конкретн заходи контролю за станом кредитв, наданих у вдповдност з загальною кредитною полтикою.
Загалом у "Посбнику з кредитно
Кредитний ризик-менеджмент банку може передбачати створення групи з управлння кредитним ризиком. Ця група вдповда
за надання позик та управлння кредитним портфелем банку. Зокрема, до функцй працвникв групи мало б входити: пдготовка контроль за виконанням дотриманням кредитно
Заходи: Часовий перод:
псля
 |
Юридичн заходи неповернення кредиту
Резервування надання кредиту
Грошове покриття заявк на
Страхування кредит
Застава нерухомост
нш застави
Аналз ризикв
Фнансовий аналз позичальника
до
Мал. 6. Способи мнмзац кредитного ризику при
вибор стратег управлння кредитним ризиком.
Як ми зазначили у глав 1, у забезпечення наданих кредитних коштв банк у бльшост випадкв вимага
заставу, котра обов'язковим чином пдляга
страхуванню, або може користуватись послугами страхування позик чи вдповдальност позичальника за неповернення кредитв. У всх наведених випадках банк зверта
ться по допомогу до страхово
Цкавим з точки зору правлння та припустимост ризику при реалзацÿ кредитно
) строки отримання кредиту: процедура оформлення позики за нúю кБРР для кра
б) вимоги до кредитованого проекту: банк нада
кредити у вдповдност до мов конкретного проекту. У залежност вд складност проекту його бзнес-план повинен мстити вд 20-30 аркушв (оптимальний варант) до клькох томв. Також необхдна екологчна експертиза великих нвестицйних проектв;
в) вимоги до суми кредиту: вд $50 тис. до $2.5 млн. (втчизнян банки не мають змоги у бльшост випадкв надати такий кредит саме з огляду концентрацÿ ризикв);
г) вимоги до позичальника: до початку реалзацÿ проекту спввдношення "борг (з врахуванням запитуваного кредиту кБРР)/власний каптал" повинно бути не бльшим 70:30; пд час втлення проекту позичальник повинен бути здатним пдтримувати значення коефцúнта обслуговування боргу не меншим 1.3:1 та спввдношення "борг/власний каптал" не бльшим 70:30; власний внесок позичальника у проет повинен бути не меншим 30% вд вартост проекту;
д) забезпечення кредиту: припуска
ться застава квдного майна або майна третх осб на суму, не меншу 130% обсягу кредиту; в якост застави не можуть бути використан обгов кошти; обов'язкове страхування предмета застави. Останнм часом кБРР практично вдмовився приймати у забезпечення гарантÿ банкв.
Зважаючи на жорстксть кБРР щодо правлння у процес кредитування (що зрозумло, адже свою дяльнсть кБРР провадить у кра
Отже, на пдстав викладеного можна зробити низку практичних вислдв у питанн управлння кредитним ризиком:
1. В основ реалзацÿ методв правлння кредитним ризиком банку повинна лежати теоретично обгрунтована модель оптимально
2. Комерцйному банку за основу сво¿ дяльност слд зяти власну стратегю управлння кредитним ризиком та викласти ? у "Посбнику з кредитно
3. Особлива вага та контроль у процес кредитно
3.2. Пдвищення якост кредитного портфеля банку
Кредитний ризик, як ми вже зазначали,
величиною, обернено пропорцйною до значення якост кредитного портфеля, отже, роль останньо
Заходи з управлння кредитним портфелем здйснюються пд кервництвом Кредитного комтету банку спрямован на досягнення стабльно
Центральне мсце в правлнн якстю кредитного портфеля належить оцнц кредитного ризику для кожно
Основними факторами рейтингу якост кредиту вважають:
) мету кредиту;
б) розмр позики;
в) галузь або сферу, в якй працю
позичальник;
г) фнансовий стан позичальника у минул пероди.
Вдсутнсть розумння необхдност ретельного аналзу якост позиково
Головними характерними рисами кредитних портфелв кра
- короткостроковсть кредитв, котр формують портфель;
- пдвищену ризиковсть портфеля.
Короткостроковсть переважно
Робота з управлння якстю портфеля кредитв передбача
, з одного боку, аналз динамки росту кредитних вкладень банку, з ншого, --
У зарубжнй банквськй практиц для цього широко застосовують аналз структури активв (тут ма
ться на ваз структура кредитних вкладень), також розрахунок та аналз фнансових коефцúнтв.
У свтовй практиц основними економчними показниками-вимрювачами якост кредитного портфеля (кредитного ризику)
:
1. Коефцúнти якост активв:
) К1 = Збитки за позиками/Середнй обсяг заборгованост за позиками (28).
б) К2 = Збитки за позиками/Загальна сума позик (29).
Обидва коефцúнти (К1 К2) викорстовуються для оцнки якост кредитних активв. Критерйний рвень К1 для банкв Пвнчно
2. Маржа, скоригована на ризик (RAM):
Чистий процентний дохд - Втрати за позиками
RAM = ------------------------------------------------------------------ (30).
Активи
Мжнародно визнано
3. Проблемн кредити/Загальна сума кредитв (31).
4. Позики одному позичальнику/Каптал банку (32).
Мжнародна банквська практика говорить про те, що банки не повинн надавати кредити одному позичальнику в сум, яка перевищу
25% власного капталу банку (у глав 1 ми вказали, що в кра
5. Позики зв'язаним позичальникам/Каптал банку (33).
До числа зв'язаних позичальникв вдносять засновникв банку, членв Ради Правлння, акцонерв та нших позичальникв, як мають прям зв'язки з банком користуються, зазвичай, пльгами при отриманн кредитв. Критерйний рвень даного показника офцйно не визначений, проте банки досить часто його використовують, аналзуючи тенденцÿ надання позик зв'язаним позичальникам протягом деякого пероду.
Найбльш простим та дешевим методом пдвищення якост надаваних кредитв та хеджування ризику несплати за позикою
диверсифкаця позикового портфеля.
Головними способами, застосовуваними для забезпечення достатньо
1) рацонування кредиту, яке передбача
:
- встановлення гнучких або жорстких лмтв кредитування за сумою, термнами, видами процентних ставок та рештою мов надання позик;
- встановлення лмтв кредитування по окремих позичальниках або класах позичальникв у вдповдност з
- визначення лмтв концентрацÿ кредитв в руках одного або групи тсно пов'язаних позичальникв чи партнерв згдно
2) диверсифкаця позичальникв може здйснюватись також через пряме встановлення лмтв для всх позичальникв дано
3) диверсифкаця забезпечення позик, котре банк погоджу
ться прийняти.
4) застосування рзномантних видв процентних ставок способв нарахування та сплати процентв за користування позиками.
5) диверсифкаця кредитного портфеля за строками. Цей спосб ма
особливе значення, оскльки процентн ставки на позики рзно
Належний рвень диверсифкацÿ позикового портфеля
хорошим засобом страхування ризику, але застосування тльки цього методу явно недостатньо. До того ж при встановленн лмтв кредитування опираються на дан попереднього аналзу платоспроможност, який, у свою чергу,
досить корисним методом оцнки та регулювання ризику.
Отже, з метою досягнення збалансованого, диверсифкованого кредитного портфеля слд никати високих ризикв. На доповнення визначення гранично припустимого рвня ризику на одного позичальника банк може переглядати обсяг максимально припустимо
1. Кредити на придбання, розвиток або будвництво комерцйних та житлових будинкв, потечн позики на купвлю будинкв квартир (за винятком першого або другого будинку чи квартири, в якй плану
проживати позичальник), не повинн перевищувати 100% власного капталу банку.
2. Споживч позики -- не бльше 150% власного капталу банку.
3. Кредити комерцйним пдпри
мствам не повинн перевищувати 500% власного капталу банку.
4. Кредити торгвельним та збуто-постачальницьким органзацям не повинн перевищувати 350% власного капталу банку.
5.
потечн кредити (сукупн потечн кредити) не повинн перевищувати 150% власного капталу банку.
6. Позики на зинг технки, обладнання не повинн перевищувати 350% власного капталу банку.
Звичайно, тут наведен мовн меж кредитування. Кожен банк встановлюватиме сво
У зарубжнй банквськй практиц зазнача
ться, що банкри несуть вдповдальнсть стосовно кредитних ризикв та якост кредитного портфеля лишень у двох головних аспектах -- це вмння долати ризик (знання) та здатнсть приймати правильн правлнськ ршення (менеджмент). - та нш фактори постйно знаходяться у пол зору банкра в процес реалзацÿ кредитно
Коректуюч заходи банку щодо позичальникв можуть включати:
- проведення переговорв щодо мов погашання боргу;
- зниження рвня заборгованост за рахунок кращого правлння оборотним капталом;
- залучення консультантв (з технчних, маркетингових або фнансових питань);
- продаж активв;
- рефнансування активв;
- рекомендацÿ про змну обслуговуючого банку, пдтримку з боку держави, отримання додаткового забезпечення;
- компромс;
- надання вдстрочення з мовою ретельного контролю за дяльнстю позичальника (проведення регулярних зустрчей та отримання точно
Подбного роду аналз дозволя
банкам бльш обгрунтовано пдходити до визначення оптимального резерву на покриття безнадйних боргв, вдповдно, проводити економчно виважене правлння якстю портфеля кредитв.
Управлння кредитним ризиком у формалзованому вид знаходить сво
вдображення в реалзацÿ кредитно
) аналзу кредитоспроможност клúнта банку;
б) надання переваги мнмальному рвнев ризику (банк повинен надавати лишень т позики, щодо яких у нього нема
сумнвв у
в) визначення плати за ризик (класифкаця позик в залежност вд рвня ризику, визначення цни кредиту у вдповдност до необхдност покриття ризику);
г) використання рзних прийомв та методв страхування кредитв та кредитних ризикв, включаючи хеджування на страховому ринку з використанням кредитних форвардних, ф'ючерсних контрактв, опцонв, свопв.
В останн роки при розробц кредитно
Портфельна диверсифкаця "працю
" на зменшення ризику лишень у тому раз, якщо ризик несплати за однúю позикою не залежить вд ризику несплати за ншою, але нердко трапля
ться саме так, щ вс несплати -- це ланки одного ланцюга. Наприклад, ризик несплати у географчно або "деологчно" близьких позичальникв може бути коригованим з-за економчно
Щодо пдвищення якост кредитного портфеля, привабливою вида
ться дея ранжування кредитв, тобто методу систематично
Основн цл ранжування кредитв:
1) пдвищення ефективност позичкових операцй;
2) покращення якост портфеля за рахунок:
- використання попереджувальних сигналв;
- покращення правлнсько
- визначення стандартв та встановлення меж вдповдальност.
3) створення основ для правлнських ршень.
Найважлившими факторами, за якими здйснюватиметься ранжування кредитв,
стан звтност, нформаця про стан справ позичальника та його рахункв, стосунки з клúнтами, наявнсть забезпечення. Аби безпечити себе вд явно безповоротних позик, банк повинен будувати свою роботу з клúнтами, використовуючи дв аксоми, переврен часом:
1. Займатися кредитуванням переважно тих галузей, в яких у банку вже накопичений значний досвд.
2. Не надавати позики поза меж обслуговуваного регону.
Враховуючи наведенi можливiа причини виникнення проблемних позик, банк апрiорно може визначити напрями кредитно
1) кредити суб'
ктам пiдпри
мницько
2) кредити для спекулятивних год з товарними та фондовими цiнностями;
3)кредити для операцiй з нерухомiстю для власникiва пiдпри
мств з обмеженими власними ресурсами;
4) кредити для пiдтримання значного залишку на розрахунковому рахунку позичальника без достатнього капiталу та застави;
5) кредити пiд проекти з ризиком морального старiння;
6) кредити пiд низьколiквiднi цiнностi тощо.
Отже, пдсумовуючи питання пдвищення якост кредитного портфеля банку, зазначимо, що вмле та ефективне правлння портфелем позик досяга
ться шляхом:
* застосування виважено
* розробки стратегÿ тактики кредитування;
* пдходу до структурування кредитв, як формують портфель банку, з рахуванням сум, строкв, доходност, ризику, необхдних резервв та нших факторв;
* коригування дй з реалзацÿ затверджено
3.3 Вдосконалення роботи з контролю кладання виконання кредитних год
Кожний банк доходить до сво¿ власно
Добре органзована система з чтким веденням ре
страцÿ бухгалтерÿ ма
виршальне значення. З огляду на це особливого змсту повинно набувати ведення картотеки кредитно
* копÿ кореспонденцÿ мж клúнтом та банком;
* записи, пдготовлен персонгалом банку в якост детального звту про контакти з клúнтом;
* копÿ документв про проведений кредитний аналз та затвердження позик, пдготовлених працвниками банку, на яких
пдписи затверджуючих спвробтникв,, у раз вдмови на прохання про надання позики, причини вдмови;
* копÿ договорв та год, кредитних год, обмежень отримання нвалюти та ншо
* копÿ звтв про результати аналзу доходност вдносин з клúнтом.
З мов конфденцйност доступ банквських працвникв до картотеки обмежений. Працвники банку матимуть змогу отримувати з не
Основна робота з органзацÿ кредитного процесу в банку може бути подана у вигляд наступних етапв.
1 етап. Формування портфеля кредитних заявок.
2 етап. Проведення переговорв з потенцйним клúнтом.
3 етап. Прийняття ршення про доцльнсть надання кредиту та форму його надання.
4 етап. Оформлення кредитно
5 етап. Робота з клúнтом псля отримання ними позики.
6 етап. Повернення кредиту з процентами закриття кредитно
До першого етапу входять збр нформацÿ про попит на кредит, ? аналз та попереднй вдбр заявок. При цьому повинен бути дотриманий основний принцип - вся нформаця про потенцйних позичальникв, що надходить до банку, повинна письмово фксуватиcя кредитними працвниками та мстити наступн вдомост:
а) короткий змст кредитованого проекту;
б) обсяг запитуваного кредиту;
в) вид та строк позики;
г) пропоноване забезпечення.
Також до заявки дода
ться пакет документв, що мстить:
- засновн документи позичальника;
- картку з зразками пдписв повноважених осб та печатки;
- фнансовий звт (баланс та звт про прибутки та збитки);
- технко-економчне обгрунтування або бзнес-план;
- контракти та годи на кредитований проект;
- супутня документаця на пропоноване забезпечення.
При надходженн до банку велико
На пiдставi заповнених та наявних даних слiд отримати iнформацiю про потенцiйного клi
нта. У першу чергу перевiрцi пiдлягають засновники фiрми, ? керiвники та головний бухгалтер. Особливу вагу необхiдно звернути на тi пiдпри
мства та фiрми, до яких вони мають або мали стосунок. Вельми бажано також перевiрити iнформацiю щодо кредитiв, отриманих фiрмою ранiше. сi вiдомостi, наявнi у картцi ре
страцi
На другому етап головна мета банку - кнцеве визначення кредитоспроможност та фнансового стану клúнта з метою укладення кредитно
У ходiа розмови iнтерв'ю
ровi не слiд прагнути з'ясувати всi аспекти роботиа фiрми-позичальника. Вiна повинена зконцентрувати вагу на ключових, базових питаннях, що становлять найбiльший iнтерес для банку. Запитання подiляються на 5 груп:
- вiдомостi про фiрму;
- щодо планованого кредиту;
- пов'язанi з погашанням кредиту;
- щодо забезпечення кредиту;
- про зв'язки клi
нта з iншими банками.
Пiсля розмови з позичальником кредитний працiвник а письмовому виглядi суму
отриманi вiдомостi i прийма
рiшення:а продовжувати роботу з клi
нтом чи вiдмовити йому. Якщо пропозицiя клi
нта розходиться в якихось важливих аспектах з принципами та положеннями полiтики, яку проводить банк в галузi кредитних операцiй, заявка рiшуче вiдхиля
ться. Якщо ж кредитний працiвник за пiдсумками попереднього iнтерв'ю вирiшу
а продовжувати роботуа з клi
нтом, то за методикою, прийнятою банком, проводиться оцiнка кредитоспроможностi позичальника та визнача
ться ступiнь ризику даного кредиту.
Оцнку ризику слд визначати опираючись на обчислення показникв балансу позичальника, рекомендованих Нацiональним банком кра
1. Коефiцi
нт загально
Розд. II активу -а Витрати майб. перiодiва + Розд. активу
КЛ1 = -----------------------------------------------------------------------------------а (34),
Розд. II пасиву - Позики,не погаш. в строк + Розд. пасиву
Теоретичне значення КЛ1 повинно складати не менше 2.0 - 2.5.
2. Коефiцi
нта абсолютно
Каса + Розрахунковий + Iншi рахунки + Короткострорахунок в банках ковi вклади
КЛ2 = ---------------------------------------------------------------------------- (35),
Роздiл пасиву
Теоретичне значення КЛ2 регламенту
ться не менше 0.2 - 0.25.
3. Коефiцi
нт спiввiдношення залучених i власних коштiв (КЗ) (коефiцi
нт автономностi) характеризу
розмiр залучених коштiв на 1 грн. власних коштiв:
Роздiл II пасиву + Роздiл пасиву
КЗ = --------------------------------------------------- (36),
Роздiл I пасиву
Теоретичне значення даного показника прийнято не бiльше 1.0, що передбача
частку власних засобiв позичальника у фiнансуваннi дiяльностi не менше 50% -- це сприя
бiльшiй зацiкавленостi клi
нта в спiшнiй реалiзацi
4. Коефiцi
нта фiнансово
Роздiл I пасиву
КН = --------------------------------------------------- (37),
Роздiл II пасиву + Роздiл пасиву
Значення КН повинно складати не менше 0.2.
5. Коефiцi
нта маневреностi власних коштiв (КМ) характеризу
ступiнь мобiльностi використання власних коштiв:
Роздiл I пасиву - Роздiл I активу
КМ = ----------------------------------------------- (38),
Роздiл I пасиву
Даний коефiцi
нт встановлено щонайменше 0.5.
Показники, застосовуванiа у практицiа кредитного аналiзу позичальника, пропонованого банком "Укра
1) коефiцi
нти структури капiталу:
- частка оборотного капiталу в поточних активах;
- спiввiдношення власних коштiв до консолiдованих фондiв;
- коефiцi
нт фiнансового покриття.
2) коефiцi
нти iквiдностi:
- коефiцi
нт покриття;
- коефiцi
нт швидко
- коефiцi
нт абсолютно
- спiввiдношення додатково
Показники iквiдностi вживаються для оцiнки спiввiдношень найбiльш лiквiдних елементiв балансу позичальника, його оборотного капiталу (касово
3) коефiцi
нти активностi:
- рiвень запасiв;
- середнiй перiод погашення заборгованостi.
4) коефiцi
нти прибутковостi:
- рентабельнiсть продукцi
- рентабельнiсть активiв;
- рентабельнiсть власних коштiв.
На третьому етап банк, ретельно ознайомившись з поданими клúнтом документами, обговоривши мови надання позики, прийма
ршення про форму надання кредиту.
Перед безпосереднiм кладанням кредитного договору необхiдно вжити низку пiдготовчих заходiв.
Найперше кредитний працiвника визнача
ться за позичальником щодо формиа забезпечення кредиту. Переконливiше на сьогоднiшнiй день вигляда
забезпечення у виглядi застави або гарантi
Далi угод розгляда
ться юристами банку, котрим необхiдно звернути особливу вагуа н вiдповiднiсть наявних контрактiва iа год чинному законодавству та на можливiсть спiшного вирiшення питання повернення коштв у разi невиконання позичальником кредитного договору.
При наявностi позитивного заключення юристiв пакета документiв перевiря
ться службою безпеки банку. Ключовими моментами дано
* перевiрк контрактiва т год, котрi стосуються даного кредитного проекту, визначення надiйностiа т платоспроможностi партнерiв позичальника;
* отримання та точнення конфiденцiйно
* перевiрка фiнансово
* аналiз отримано
Грунтуючись н аналiзiа наявно
Повний пакета документiва пода
ться керiвництву банку для прийняття кiнцевого рiшення та кладання кредитного договору або вiдмови клi
нтовi.
Четвертий етап. Псля прийняття ршення про надання позики оформляються: кредитна года, заявка на надання позики, строкове зобов'язання, котр ре
струються у "Кредитному журнал" дал пдшиваються в окрему справу.
На п'ятому етап банк проводить роботу з клúнтом вже псля отримання ним позики. Ця робота передбача
проведення контролю за виконанням кредитного договору та пошук нових форм спвпрац з клúнтом. У процес контролю працвники кредитного вддлу використовують рзномантн джерела нформацÿ (нформацю самого банку, нших фнансових нститутв, позичальника). Банк вжива
заходи реалзацÿ повернення позики, контролю
регулярне надходження процентв за користування нею, проводить переврки (планов та позапланов) на мсцях з складанням акту переврки. В ход цих переврок контролю
ться вдповднсть фактичного витрачання позики на ? цльове призначення, передбачене кредитною годою, перевряються накладн, угоди купвл-продажу товарно-матеральних цннстей т.д., здйсню
ться аналз грошових потокв клúнта.
Аналiз грошового потоку передбача
а зiставлення притоку та вiдтоку коштiв протягом перiоду кредитування, що дозволя
оцiнити здатнiсть позичальник повернути позику. Перевищення суми притоку коштiв над
Елементами притоку коштiв за перiод
:
- прибуток, отриманий у даному перiодi;
- амортизацiя, нарахована за перiод;
- вивiльнення коштiв iз запасiв, дебiторсько
- збiльшення кредиторсько
- зростання iнших запасiв;
- збiльшення акцiонерного капiталу;
- залучення нових позик.
Елементами вiдтоку коштiв за перiод
:
- сплата податкiв, процентiв, дивiдендiв, штрафiв i пенi;
- додатковi вкладення коштiв у запаси, дебiторську заборгованiсть, iншi активи, основнi фонди;
- скорочення кредиторсько
- зменшення iнших пасивiв;
- вiдтiк акцiонерного капiталу;
- погашання позик.
Рiзниця мiж притоком i вiдтоком коштiв визнача
величину загального грошового потоку. Якщо позичальник ма
стiйке перевищення притоку над вiдтоком коштiв, то це свiдчить про його стабiльне фiнансове становище i платоспроможнiсть.
Коливання величини загального грошовогоа потоку вказу
на низьку платоспроможнiсть клi
нта. Систематичне жа перевищення вiдтоку над притоком коштiв швидше за все гаранту
неплатоспроможнiсть потенцiйного позичальника щодо повернення позичених коштв.
Середня додатня величина загального грошового потоку (перевищення притоку над вiдтоком коштiв) показу
, в якому розмiрi позичальник може погашати борговi зобов'язання. На основi спiввiдношення величини загального грошового потоку iа розмiруа боргових зобов'язань клi
нт визнача
ться клас платоспроможностi позичальника:
Загальний грошовий потiк
Коефцúнт платоспроможностi = ------------------------------------- а(39),
Борговi зобов'язання
Нормативнi рiвнi цього спiввiдношення:
1 клас -- 0.75;
2 клас -- 0.50;
3 клас -- 0.30;
4 клас -- 0.25;
5 клас -- 0.20.
У раз погршення фнансового стану клúнта та виникнення ризику неповернення позики кредитний працвник ставить до вдома кервництво з метою вжиття вдповдних заходв. Заходи захисту вд неповернення кредиту розглянут нами ранше.
Шостий етап -- повернення кредиту з процентами та закриття кредитно
Неухильне дотримання даних етапв дасть змогу бльш ретельно контролювати кредитний процес та, як наслдок, яксть кредитного портфелю банку, а, отже, ефективнсть дяльност банквсько
Закiнчення
Сучасна систем кредитування базу
ться на ресурсах банку. Обсяг надаваних кредитiв повнiстю залежить вiд власних та залучених засобiв. Це зачiпа
обсяги кредитних операцiй та пiдвищу
вимоги до них, а, отже, й розмiр прибутку, на який може сподiватися банк.
У перiод становлення та розвитку банкiвсько
Як миа розглянули у данiй дипломнiй роботi, кредитний ризик визнача
ться як ризик неповернення позичальником основногоа боргу та процентiв за кредитом. Вiн може виникнути як внаслiдок неправильних чи некомпетентних дiй банку, неналежного або безвiдповiдального виконання боргових зобов'язань позичальника, так i змiни зовнiшнiх умов або в силу дi
Система правлння кредитним ризиком комерцйного банку повинна мстити:
) визначея методу оцнки кредитного ризику (як у процес попереднього аналзу кредитоспроможност позичальника, так пд час користування ним позикою);
б) аналз поточно
в) використання рзномантних методв регулювання кредитного ризику.
При цьому особливу вагу в процес управлння кредитним ризиком банки повинн звертати на визначення методв оцнки ризику кредитування за кожною окремою позикою/позичальником та на рвн банку (кредитного портфеля) в цлому.
Для кра
¨ аналз кредитного ринку розробка заходв з залучення та вдбору найбльш вигднх для банку кредитних заявок;
¨ аналз фнансового стану позичальникв;
¨ аналз застав та нших видв забезпечення повернення позик, органзаця роботи з правлння та квдацÿ предметв застави засобв забезпечення;
¨ дотримання принципв кредитування (цльово
¨ перодичне тестування наданого у користування кредиту на предмет його повернення: монторинг стану позичальника, цльових ринкв, економчно
¨ аналз структури кредитного портфеля, розрахунок та нтерпретаця результатв, показникв, розробка та виконання заходв з реструктуризацÿ кредитного портфеля;
¨ виявлення проблемних кредитв вжиття заходв щодо квдацÿ заборгованост;
¨ кредитування в мовах ризику, повТязаного з економчною кризою.
Для зменшення кредитних ризикiв Нацiональним банкома Укра
Все ж основним способом захисту банкiв вiд кредитних ризикiв поста
аналiза кредитоспроможностi та фiнансового стану потенцiйного позичальника. Тiльки ретельна та виважена оцiнка бiзнесово
За неналежне виконання зятих клi
нтом зобов'язань щодо погашення позики та процентiв за нею банки мають право стягувати неустойку (пенiа т штрафи)а та у разi неплатоспроможностi позичальника звертати стягнення на предмет забезпечення за метоюа захисту сво
Отже, проблема кредитних ризикiв тва шляхiв зниження