Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ЗОВН

ШНЬОЕКОНОМ

ЧОп Д

ЯЛЬНОСТ

Варант 1.

ПИТАННЯ.

TOC o "1-2" ЗМ

СТ та НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВН

ШНЬОЕКОНОМ

ЧОп Д

ЯЛЬНОСТ

.....................................................

12. ЗМ

СТ ТА СТРУКТУРА М

ЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТ

В.....................................................

22. СВ

ТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА..............................

32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАНЯа ЗОВН

ШНЬОЕКОНОМ

ЧОп Д

ЯЛЬНОСТ

в КАпН

......................................

42. СУТЬ ФОРМИ СП

ЛЬОпа П

ДПИкМНИЦЬОп Д

ЯЛЬНОСТ

.

52. М

ЖНАРОДНА СПЕЦ

АЛ

ЗАЦ

Я т КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАОп Л

ТЕРАТУРИ..................

2. ЗМ

СТ та НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВН

ШНЬОЕКОНОМ

ЧОп Д

ЯЛЬНОСТ

.

За визначенням В. Новицького зовншньоекономчна дяльнсть (ЗЕД) явля

собою таку форму господарювання, яка виходить за меж нацональних кордонв повТязана з залученням до багатоетапного циклу економчних вдносин рзнонацональних

Як вдомо, цикл суспльного виробництва мовно подляють на чотири стадÿ : виробництво - розподл - обмн - споживання. Втручання субТ

кта, що належить ннонацональному вдтворювальному комплексу, на рзних стадях, породжу

феномен ЗЕД.

стотною рисою зовншньоекономчних звТязкв

не стльки господарська вза

модя рзнонацональних виробничо-посередницьких органзацй, скльки факт перетину кордонв нацонально-вдтворювальних комплексв товарами, капталами або послугами.

Якщо пдпри

мства з рзних держав функцонують на територÿ яко

Навпаки, навть вза

модя фрм одн㺿 кра

На думку В. Новицького, сучасн ЗЕД на практиц реалзу

базисний принцип свтогосподарських вдносин ринкового типу - нтенсивний мжнародний подл прац мж анклавами кооперацй прац. Що ма

ться на ваз пд останнм термном ? Передовсм груповання працвникв (виробникв товарв послуг), як творюються у вдповдност з реально дючими моделями узагальнення виробництва, органзацÿ господарювання.Ф [Новицкий,13].

Коли в якост анклава мжнародного подлу прац виступа

виключно держава, беручи на себе функцÿ загального правлнського перерозподльного центру, то, як свдчить сторичний досвд тоталтарних економк, це призводить до значного колапсу в зовншньоекономчних звТязках.

Проте держава, не претендуючи на монополю в ЗЕД, може спшно брати часть у ЗЕД по двох напрямах:

     як безпосереднй субТ

кт домовленостей з нонацональними партнерами;

     як регулятор економчно

Якщо ж субТ

ктом ЗЕД ста

фрма, то, з одного боку, змню

ться ? нормативно-правовий статус, тобто на не

12. ЗМ

СТ ТА СТРУКТУРА М

ЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТ

В.

Важливим напрямом розвитку ЗЕД кра

Нин у свтовому господарств Еторговельний обмн перерс у науково-технологчне та нвестицйне спвробтництво. Склалася нова модель таких звТязкв - виробничо-нвестицйна.Ф [Онищенко,14].

За цих мов субТ

ктов ЗЕД слд орúнтуватися не на постачальницько-збутову посередницько-збутову вза

модю з ншонацональними партнерами, на виробничо-нвестицйну модель, де в пол зору перебува

спвробтництво по всх ланках виробничо-технологчного процесу з винесенням частини з них за нацональн меж.

На думку В.Онищенка, Есьогодн прорив на свтов ринки забезпечу

ться, як правило, не просто продуктом, е мжгалузевим комплексом, який склада

ться з певних вдтворювальних технологчних систем.Ф [Онищенко,16]. Саме тому головна мета державно

У цьому звТязку можна видлити наступн вихдн положення ефективно

     вона грунту

ться на високому рвн продуктивност прац;

     в окремих галузях на свтовому ринку конкурують не кра

     нацональна конкурентна перевага ма

вдносний характер;

     динамчне оновлення орúнтованих на ЗЕД галузей веде до сталих конкурентних переваг, не до короткострокового виграшу на рвн зниження витрат;

     конкурентн переваги в галузях промисловост створюються протягом десятирч або довшего строку;

     крани домагаються цих переваг завдяки сво

Щодо сучасних напрямв розвитку ЗДа експортна орúнтаця економки та бералзаця зовншньокономчних звТязквЕвимага

визначення снуючих поттенцйних конкурентних переваг кра

УПри визначенн експортно орúнтованих виробництв необхдно керуватися, передовсм, потребами свтового ринку, активно ц потреби формуючи [Онищенко, 18]. Для забезпечення спшност сво¿ ЗЕД ? укра

УДержава тльки створю

певн мови для виникнення полпшення конкурентних переваг. А створюються ц переваги товаровиробниками. Тому державн зусилля з створення набутих або спецалзованих факторв будуть зведен нанвець, якщо

22. СВ

ТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА.

. Гальчинський пропону

таке визначення свтовй валютнй систем (СВС) : Свтова валютна система -

функцональною формою органзацÿ валютних вдносин на рвн мждержавних звТязкв. п

СВС ма

у сво

му склад наступн елементи :

     мжнародн засоби обгу платежу, мжнародн квдн ресурси (нвалюта, золото, мжнародна валюта - ЕКЮ, СДР);

     механзм регулювання валютних паритетв курсв;

     мжнародн валютн ринки ринки золота;

     система мжнародного кредитування й мждержавних розрахункв;

     вдповдн нфраструктурн ланки т.н.

У сво

му еволюцйному розвитку СВС пройшла три основн етапи :

     етап золотого стандарту;

     етап золотовалютного (доларового) стандарту;

     етап паперово-валютного (девзного) стандарту.

Принципи органзацйн засади сучасно

Ямайська валютна система грунту

ться на наступних вихдниха принципах.

По-перше, Ямайська года проголосила повну демонетизацю золота у сфер валютних вдносин. Було анульовано офцйний золотий паритет, офцйну цнк на золото та фксацю масштабу цн (золотого вмсту) нацональних грошових одиниць. Золото перетворилося на звичайний товар, але воно продовжу

залишатися високолквдним товаром, який в раз необхдност стаблзацÿ платжного балансу можна продати за вдповдну валюту.

По-друге, Ямайська года поставила за мету перетворити колективну мжнародну одиницю - СДР (specail drawing rigts, тобто спецальн права запозичення) на головнийа резервний актив та мжнародний засб розрахунку платежу. Зараз СДР розрахову

ться не на пдстав золотого екввалента, на баз кошика валют, до якого входять американський долар, нмецька марка, французький франк, фунт стерлнгв та

на. Проте долар як такий не втратив статусу провдно

По-трет

, в сучаснй СВС дють т.зв. плаваюч валютн курси нацональних грошових одиниць. Це дозволя

валютнй систем точнше вдбивати внутршньоекономчний стан окремих кра

СВС продовжу

розвиватися вдповдно до змн у мжнародних економчних вдносинах.

32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ЗОВН

ШНЬОЕКОНОМ

ЧОп Д

ЯЛЬНОСТ

в КАпН

.

Зовншньоекономчна дяльнсть потребу

регулювая з боку держави, основною метою якого

забезпечення економчних полтичних нтересв кра

втори пдручнику Внешнеторговые сделки (укладач

.С.Гринько) серед нетарифних методв регулювання ЗЕД називають Евалютн обмеження, повТязан з одержанням дозволу на використання валюти для мпортних закупокЕФ [Внешнеторгове сделки,14].

Проте основним видом валютного регулювання ЗЕД

проведення особливо

Отже, пдтримання заниженого курсу нацонально

42. СУТЬ ФОРМИ СП

ЛЬОп
П

ДПИкМНИЦЬОп Д

ЯЛЬНОСТ

. 

Спльною пдпри

мницькою дяльнстю (СПД) називають виробничо-господарську дяльнсть партнерв двох або деклькох кра

снують рзномантн форми СПД :

     обмн технологями та послугами з наступним розподлом програм випуску продукцÿ та хньо

     концесÿ, тобто передача ноземцям на певних мовах на певний строк права експлуатацÿ лсв, надр, ппри

мств тощо;

     консорцуми, тобто тимчасов союзи фрм або органзацй рзних кра

     акцонерн товариства за частю рзнонацонального капталу;

     компанÿ з виробничо-збутовою дяльнстю;

     мжнародн економчн органзацÿ рзних видв - мжурядов та мждержавн економчн органзацÿ;

     мжнародн господарськ органзацÿ, обТ

днання товариства;

     спльн пдпри

мства за частю фрм або органзацй рзних кра

     вльн економчн зони в рзних модифкацях, тобто обмежен територÿ, в яких дють особливо пльгов економчн мови для ноземних та нацональних пдпри

мцв.

Для змстовного боку спльного пдпри

мництва найбльш характерним

забезпечення доступу до нових технологй,

52. М

ЖНАРОДНА СПЕЦ

АЛ

ЗАЦ

Я та
КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА.

Мжнародною спецалзацúю виробництва називають згоджену мж кра

Якщо ж виробництво певно

Мжнародна коопераця за сво

ю економчною природою явля

собою продуктивну силу, що дозволя

досягати намчуваного суспльно корисного результату у сфер виробництва, наукових дослджень, збуту при менших затратах живо

     спльне виробництво;

     пдрядна коопераця;

     поставки у рамках цензйних год;

     доповнення виробничих потужностей партнера;

     подл виробничих програм (спецалзаця);

     органзаця спльних пдпри

мств.

Мжнародна спецалзаця кооперування виробництва - бльш розвинута форма мжнародного подлу прац. Оскльки явля

собою вза

моувТязаний процес спецалзацÿ окремих кра

нтеграця Укра

1.        Реа, 1994. - 464 с.

2.        Гальчинський, Анатолй. Теоря грошей : Навч. посбник. - К.:Основи, 1998. - 415 с.

3.       

ванов В.М. Грош та кредит : Курс лекцй. - К.: МАУП, 1. - 230 с.

4.        , 1994. - 191 с.

5.       

6.       

7.        спецкурсу з основ ринкових вдносин пдпри

мництва. Теоря ринково