Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Инвестирование

Мнстерство освти та науки кра

Краснормйський ндустральний нститут ДонНТУ

Кафедра ЕМ

Контрольна робота

з дисциплни: У

нвестування.Ф

Виконал студентка групи о-03-10

3 курсу

заочного вддлення

Секрет

ва

рина

Переврив викладача Сидорова Л.В.

Краснормйськ 2005

Теортичн питання.

1.             Охарактеризуйте права обов`язки нвесторв та учасникв нвестицйно

Суб`

ктами (нвесторами та часниками) нвестицйно

Законом кра

Для нвестування можуть бути залучен фнансов кошти у вигляд кредитв, випуску в становленому законодавством порядку цнних паперв та позичок.

нвестор ма

право володти, користуватися, розпоряджатися об`

ктами та результатами нвестицй, включаючи ренвестицÿ та торгвельн операцÿ на територÿ кра

нвестор також ма

право на придбання необхдних йому майна у громадян юридичних осб безпосередньо або через посередникв за цнами та на мовах, що визначаються за домовленстю сторн.

Визначено Законом обов`язки суб`

ктв нвестицйно

        нвестор у випадках порядку, встановлених законодавством кра

        суб`

кти нвестицйно

2.             Назвть фактори, що впливають на цну фнансових нструментв.

Фнансов нвестицÿ - це вкладення коштв у фнансов нструменти, серед яких переважають цнн папери, з метою отримання доходу (прибутку) у майбутньому.

Вдповдно до Наказу Мнстерства фнансв кра

Фнансов нструменти подляються на:

        Фнансов активи, як включають у себе: грошов кошти, не обмежен для використання, та

        Фнансов зобов`язання - включають фнансов зобов`язання, призначен для перепродажу та нш фнансов зобов`язання;

       

нструменти власного капталу - це прст акцÿ, частки та нш види власного капталу; похдн фнансов нструменти - ф`ючерсн контракти, форвардн контракти та нш похдн цнн папери.

Основою фнансових нструментв

цнн папери - це грошов документи, що засвдчують право володння або вдносини позики, визначають вза

мовдносини мж особою, яка

Вдповдно до дючого законодавства в кра

1.     основн (боргов та права власност): акцÿ, облгацÿ внутршнх та зовншнх державних позик, облгацÿ мсцевих позик, облгацÿ пдпри

мств, казначейськ зобов`язання республки, ощадн сертифкати, нвестицйн сертифкати, вексел;

2.     похдн цнн папери (деривативи): опцони (варанти), депозитарн розписки (свдоцтва) та нш.

При розробц оптимальних фнансових ршень у конкретних ситуацях нвестор ма

вмти оцнювати майбутню вартсть нвестованих грошових коштв.

Оцнка майбутньо

Вартсть активу - це очкуван майбутн прибутки його власника, що вн зможе отримати впродовж пероду снування активу.

Метод капталзацÿ прибутку (МКП) визнача

вартсть активу як тепершню вартсть потоку майбутнх прибуткв, що дисконтувалися за вдповдною необхбною ставкою прибутковост.

Ринкова цна активу визнача

ться попитом та пропозицúю на даний та аналогчн активи. Якщо на даний актив встановлю

ться цна рвноваги, то ринкова цна активу не матиме тенденцÿ до змни. Однак при змн необхдно

Якщо актив прода

ться на ринку, то його ринкова цна

цною рвноваги на даний актив. Якщо актив не прода

ться публчно, то його цна може бути визначена за аналогúю, тобто за ринковою цною аналогчних цнних паперв.

Балансова вартсть активу - це його вартсть у момент придбання мнус вартсть нагромаджено

Облгацÿ належать до цнних паперв з фксованим прибутком. Вони випускаються державою, регональними владами, фнансовими нститутами рзномантними корпорацями.

До основних параметрв облгацÿ вдносяться:

        номнальна цна;

        викупна цна, якщо вона вдрзня

ться вд номнально

        норма прибутку;

        термн виплати процентв.

Облгацÿ, будучи об`

ктом купвл-продажу на ринку цнних паперв, мають ринкову цну, що в момент емсÿ може дорвнювати номналу, а також бути вищою або нижчою вд нього. Ринков цни стотно вдрзняються мж собою, тому для досягнення

Курс облгацÿ - це покупна цна облгацÿ в розрахунку на 100 грошових одиниць номналу. Вн залежить вд середньо

Звичайн акцÿ не вдносяться до цнних паперв з фксованим прибутком. Тому ефективнсть операцй з акцями може бути спрогнозована лише мовно. Власник звичайних акцй наража

ться на бльший ризик, нж власник облгацй, ризик тут розумúться як невизначенсть в отриманн мийбутнх прибкткв. Ефективнсть нвестицй в акцÿ можна виразити вдносною величиною, що може бути записана так: r = (P ₁ Ц P₀ + d) / P₀, де Р₁ Ц цна придбання акцÿ; Р₀ - цна продажу акцÿ; d - дивденди, отриман пд час володння акцúю.

Цна акцÿ визнача

ться великим числом чинникв, серед яких найстотншими

очкуваний розмр виплат за дивдендами. До нших чинникв можна вднести ступнь доври до корпорацÿ-емтента, перспективи ? розвитку, рвень ринкового позичкового проценту тощо.

При розв`язанн проблеми визначення цни акцÿ виходять з двох припущень:

1.     З певною ймоврнстю можна передбачити розмр дивдендв за акцями в поточному роц (D₁), також за ряд наступних рокв.

2.     Акця безстроково перебуватиме в руках власника, тобто не продаватиметься.

В цьому раз теоретична цна акцÿ Р_а дорвнюватиме тепершнй вартост очкуваного майбутнього потоку дивдендв - Р = D_t / (1 + k)^t , D_t - дивденд, сплачуваний у рк t; k - очкувана ставка ренвестування дивдендв.

Якщо власник акцÿ продасть ? через n рокв, то ? цна дорвнюватиме сум тепершнх вартостей потоку дивдендв цни реалзацÿ акцÿ.

Цна продажу в кнц пероду володння залежить вд вартост майбутнх дивдендв псля пероду n, вартсть акцÿ в перод 0 - прямо вд дивдендв, одержуваних продовжа пероду володння,, побчно, вд дивдендв псля пероду володння.

Таким чином, на цну фнансових нструментв перш за все впливають середня величина позичкового проценту, термну погашення, мри надйност емтентв для облгацй та очкуваний розмр виплат за дивдендами, ступнь доври до корпорацÿ-емтента, перспективи ? розвитку для акцй.

3.     Охарактеризуйте напрямки полтики держави з залучення ноземних нвестицй.

Перебудова кра

За наявними пдрахунками, кра

У порвнянн з ншими обсягами прямих ноземних нвестицй в кра

Географчна структура ноземного нвестування в кра

Станом на 1. 01. 2001 року П² в кра

Таблиця 1.

Обсяги прямих ноземних нвестицй в кра

Кра	Обсяг П², US $ млрд.	Обсяг П² на душу населення
Чехя	23	2300
Угорщина	21	2100
Естоня	2,7	1800
Словеня	2,7	1350
Хорватя	4,1	1025
Латвя	2,4	960
Польща	30	769
Словакя	3,5	700
Литва	2,4	686
Казахстан	8,8	550
Болгаря	3	375
Румуня	6	261
Рося	21	143
Укра�на	3,9	80

Державна полтика щодо залучення ноземного капталу здйсню

ться Кабнетом Мнстрв кра

        Укра

        Нацональне агенство кра

        Державний нвестицйно-клринговий комтет;

        Палата незалежних експертв з питань нвестицй;

        Консультативна рада з питань ноземних нвестицй в кра

        Валютно-кредитна рада Кабнету Мнсирв;

        Координацйна рада з питань нвестицйно-клрингових спвробтництва.

сну

багато напрямкв залучення ноземного капталу для нвестування економки кра

        прям нвестицÿ через створення пдпри

мств з ноземним капталом, в тому числ спльних пдпри

мств;

        портфельн нвестицÿ шляхом продажу ноземним резидентам нерезидентам цнних паперв;

        кредити, позики та гранти мжнародних фнансових нституцй, кра

Найсприятлившим для ноземних нвесторв був Закон про ноземн нвестицÿ, прийнятий ще в 1992 роц.

В Закон передбачались так положення:

        ноземним нвесторам надавались гарантÿ непогршення

        пдпри

мства з ноземними нвестицями звльнялись вд сплати податку на доходи в виробничй сфер протягом 5 рокв, в торгвл - протягом 3 рокв, в посередницькй дяльност - протягом 2 рокв;

        ноземн нвестицÿ в кра

        в раз припинення нвестицйно

        з ноземними нвесторами могли укладатися концесйн договору на розробку корисних копалин строком на 99 рокв.

Крм встановлення низько

        запровадження пльгових процентних ставок на кредити, доходи вд фнансових нвестицй;

        швидке списання капталу через прискорену амортизацю;

        звльнення вд податку прибутку, що йде на вдшкодування нвестицйного кредиту;

        запровадження нвестицйного податкового кредиту або податкових канкул тощо.

Залучення ноземного капталу в кра

Програма повинна передбачати:

        залучення до нвестування великихкомпанй з промислово розвинутих кра

        сутт

ве вдосконаленняфондового ринку та фнансово-кредитно

        розробку, впровадження та фнансування з допомогою ноземних нвестицй проектв, що мають соцально-економчне значення на всй територÿ кра

Таким чином, для активзацÿ ноземного нвестування держав необхдно насамперед розв`язати проблеми макроекономчно

Практичн задач.

Задача 1.

Власник ферми продав землю за цною $ 3200 за га. Вн каже, що володв землею 20 рокв що вартсть земл зростала щорчно на 10 %. За яку цну фермер купував землю?

Розв`язання:

Р=S/(1+)^t, де Р- початкова цна земл, S- цна земл на даний момент, - показник щорчного зростання вартост земл, t- перод часу, протягом якого вдбувалось зростання цни; S=$ 3200 за га, i=10%=0,1, t=20 рокв.

Р=3200/(1+0,1)²⁰=3200/1,1²⁰=473,4$.

Вдповдь: 473,4$.

Задача 2.

нвестор купував у 1993 роц пакет акцй за цною $23 за акцю. Якщо вн у 2003 роц продасть цей пакет за $46,6 за акцю, то який буде щорчний темп зростання цни акцÿ?

Розв`язання:

Вираху

мо скльки рокв зростала цна на акцÿ: t=2003-1993=10 (рокв);

вираху

мо, на скльки за цей перод зросла цна на одну акцю: P=46,6-23=23,6$.

Щорчне зростання цни акцÿ склада

: Р=23,6/10=2,36$.

Вдповдь: 2,36$.

Задача 3.

Через скльки рокв ви зможете подво

Розв`язання:

Виходячи з формули Р=Р(1+t), де Р-початков цна грошей, - темп зростання грошей, t- кльксть рокв, необхдна для подво

ння грошей, Р- подво

на цна грошей.

Р=Р(1+t); Р=Р(1+0,16t);а 2=1+0,16t;а 2-1=0,16t;а 1=0,16t;а t=1/0,16;а t=6,25(роки).

Висновок:а 6,25 роки.

Задача 4.

Припустимо, що середня вартсть будинку у 1992 роц була $9. який щорчний рвень нфляцÿ ма

бути, щоб середня вартсть будинку була $14 у 2003 роц?

Розв`язання:

Протягом 11 рокв (2003-1992) вартсть будинку зросла на $5 (14-9). Отже, щорчно його вартсть зростала на 5/11=4545,5$, це склада

4545,5/5=0,091 вд загально

Вдповдь: 9,1%.

Задача 5.

Ви бажа

те розмстити депозит в одному з трьох банкв. Кожен банк сплачу

17% рчних. Банк А нарахову

вдсотки щорчно, банк В - що пврчча, банк С - щоквартально. До якого банку треба вкласти кошти, якщо ви плану

те отримати депозит через 5 рокв?

Розв`язання:

Нарощування процентв визнача

мо за формулею: S=P(1+it).

Через 5 рокв банк А виплатить: S=P(1+0,17*5)=1,85P.

Нарощування процентв деклька разв на рк:

S=P(1+i/m)^tm.

Банк В виплатить:а S=P(1+0,17/2)^5*2=2,5P.

Банк С виплатить: аS=P(1+0,17/4)^5*4=2,4P.

Вдповдь: вигднше вкласти кошти до банку В.

Задача 6.

нвестор ма

$15. Вн може вкласти цю суму на 15 рокв пд 15% рчних. Яку суму грошей вн одержить через 15 рокв?

Розв`язання:

S=P(1+it)=15(1+0,15*15)=15*3,25=48750$ - нвестор отрима

через 15 рокв.

Вдповдь: а48750$.

Задача 7.

нвестор плану

вкладати $1100 в ану

Розв`язання:

Для ршення використову

мо формулу F=A(((1+i)^t-1)/), де F - майбутня вартсть ану

F=1100(((1+0,12)¹⁰-1)/0,12);а F=1100*17,58=19338$.

Вдповдь: 19338$.

Задача 8.

нвестор ма

1300$. Вн може вкласти грош в ощадний сертифкат пд 9% рчних на 5 рокв.

нвестор очку

, що процентна ставка сертифката зростатиме на 3% кожн 5 рокв. Яку суму коштв нвестор отрима

через 15 рокв?

Розв`язання:

Використову

мо формулу: S=P(1+*t) або S=P(1+I)^t, де- початкова сума нвестора, - ставка вдсотку, tЦ кльксть рокв, S - очкувана сума.

S=1300(1+0,09)⁵=2,21$ - очкувана сума через 5 рокв.

S=2,21(1+0,12)⁵=3525,05$.

S=3525,05(1+0,15)⁵=7090,13$ - очкувана сума через 15 рокв.

Вдповдь: 7090,13$.

Задача 9.

Ви бажа

те купити будинок за $25. один банк згоден дати вам кредит пд 9% рчних термном на 20 рокв з щорчними виплатами плюс виплата $15 у момент отримання кредиту.

нший банк нада

кредит пд 10% рчних, але термном на 25 рокв теж з виплатою $15 у момент отримання кредиту. Який з варантв вигднший?

Розв`язання:

S=P(1+it), i₁=0,09, i₂=0,1, t₁=20рокв, t₂=25рокв. V=N(((1+i)^t-1)/(I(1+i)^t);а N=v((i(1+i)^t)/((1+i)^t-1)); v=25-15=1;

N=1((0,09(1+0,09)²⁰)/((1+0,09)²⁰-1)=1(0,504/4,6)=1095,7$;а 1095,7*20=21914$ - банк 1.

S=P(1+it)=1(1+0,1*25)=35$ - банк 2.

Вдповдь:а 1 варант вигднший.

Задача 10.

Працвнику зараз 40 рокв, пенсйний вк - 65 рокв. Вн може нвестувати $500 щорчно до пенсйного фонду в кнц кожного року пд 14% рчних. Працвник сподва

ться прожити 80 рокв. Псля виходу на пенсю вн плану

отримати прибуток вд нвестованих до фонду коштв у розмр 9% рчних. Визначити суму, яку нагромадить працвник у вц 65 рокв розмр щорчно

Розв`язання:

t₁=25рокв; F=500(((1+0,14)²⁵-1)/0,14)=90935,41$.

t₂=15рокв; N=90935,41((0,09(1+0,09)¹⁵)/((1+0,09)¹⁵-1)=11366,93$.

Вдповдь: 90935,41$, 11366,93$.

Завдання.

За даними таблиц необхдно:

1.Визначити показник чисто

2.Розрахувати дисконтований строк окупност нвестицйного проекту.

3.Скласти аналтичне заключення про доречнсть прийняття даного нвестицйного ршення.

Таблиця.

Оцнка нвестицйно

Перод часу (t), рокв	Грошовий потк, тис.грн.	Фактор поточ-но	Поточна вартсть, тис.грн.	Поточна вартсть зростаючим тогом, тис.грн.
0	- 7	1,	- 7	- 7
1	+273100	0,88	240328	- 459672
2	+255824	0,77	19698,14	- 439973,9
3	+250206	0,68	170140,08	- 269834
4	+241694	0,59	24694	- 245140
NPV	X	X	735,68	- 1718620

Фактор поточно

Майбутня вартсть (МВ)=ТВ(1+i)^t.

Тепершня вартсть (ТВ)=МВ(1/(1+i)^t).

Поточна вартсть - це грошовий потк помножений на фактор поточно

Т_{окупност}=4 роки.

Показник чисто

Так як строк окупност склада

4 роки, кредит береться на 3 роки, тому це не вигдно.

Перелк використаних джерел.

1. Бака

в Л.О. Кльксн методи в управлнн нвестицями:а Навч. посбник.Фа Ки

2. Грдасов В.М., Кравченко С.В.,

са

ва О.к. У

нвестування:а Навч. посбник.Фа Ки

3.Ендовицкий Д.А., Коробейников Л.С., Сысоева Е.Ф. Практикум по инвестиционному анализу. Москва: Финансы и статистика, 2001г.

4.     Майорова Т.В. У

нвестицйна дяльнсть: Навч. посбник.Ф Ки

5.     Пересада А.А. Управлння нвестицйним процесом.Фа Ки