Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Грош сутнсть, сторя та функц
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Грош: сутнсть, сторя та функцÿ
Проблеми:
1. Грош: сутнсть та коротка сторя
2. Функцÿ грошей та рзн пдходи до них.
3. Функцональн форми грошей. Грошов агрегати M1, M2, M3, L.
4. Грошовий обг. Закон грошового обгу.
5.
Грошова реформа. Особливост ?
проведення в кра
1. Грош: сутнсть та коротка сторя
Грош - одне з найдавнших явищ суспльства - вдграють важливу роль у господарськй дяльност людини. Вони завжди привертали до себе пильну вагу науковцв.
Грош - це багатофункцональна економчна форма, за допомогою яко
Грош - це категоря товарного виробництва товарного обгу. Вони мають товарне походження виражають певн виробнич вдносини мж товаровиробниками з приводу обмну продуктами прац через ринок. У грошах як загальному екввалент втлений безпосередньо суспльний характер прац. Вони дають змогу вимрювати суспльн витрати отриман результати.
Грош - це специфчний товар, що ма
властивсть обмнюватися на будь-який нший товар, тобто
загальним екввалентом.
Суть грошей визнача
ться, як правило, лише на основ
Незважаючи на багатовков дослдження велику кльксть теоретичних концепцй грошей, людство сьогодн не ма
однозначно
Очевидно, все це можна пояснити тим, що суть грошей змню
ться адекватно змнам характеру суспльних вдносин, в яких вони функцонують. Тому для визначення сут грошей необхдно зТясувати питання про
На раннх етапах розвитку людського суспльства вдбувався безпосереднй обмн товару на товар. Спочатку це був випадковий епзодичний обмн, коли у первсних людей внаслдок щасливого збгу обставин (наприклад, вдале полювання, рибалка) зТявлялись деяк надлишки продуктв, якими можна було обмнятись. Розвиток суспльного подлу прац, зокрема видлення скотарства землеробства, сприяв подальшому розвитку товарних вдносин. Вдбувся перехд вд випадкового, епзодичного обмну до регулярного. Поступово з загально
Подальшим ступенем у розвитку грошей стало карбування металевих монет. Вважа
ться, що перш монети зТявилися в Кита
Протягом тривалого часу в обгу використовували повноцнн монети, реальний змст яких вдповдав
Вд 2-
Для багатьох кра
Епоху товарних (металевих) грошей заступила епоха грошей паперових. Як знаки вартост повноцнних товарних грошей, паперов грош почали використовуватися понад тисячу рокв тому. Вважа
ться, що вперше паперов грош зТявились у Кита
Повний вдхд од конверотованост паперових грошей в золото вдбувся значно пзнше. Бльшсть кра
Проголосивши сво
З випуском стокарбованцево
Псля введення купюри в обг майже одразу ж було зафксовано випадки ? фальшування. З огляду на те, також на деяк полтичн причини (так, НР, яка за Третм нверсалом визначалася як складова частина федеративно
Протягом 1918 року в Берлн було видрукувано грошов знаки у 2, 10, 100, 500, 1 та 2 гривень (проекти двох останнх було виконано вже псля проголошення гетьманату на чол з Павлом Скоропадським).
Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в кра
Псля переходу влади в кра
Бльшовицьк тисячки запроваджен Раднаркомом на землях Радянсько
кт проголошення незалежност кра
З цього виплива
, що:
Грош - не просто товар, носй певних суспльних вдносин, формування яких зумовило видлення з широкого ряду товарв одного - грошового
Як результат тривалого сторичного розвитку товару форм вартост грош сам не можуть бути застиглим, раз назавжди даним явищем, повинн постйно розвиватися як по сут, так за формами снування
2. Функцÿ грошей та рзн пдходи до них.
Рзномантнсть складнсть виробничих вдносин, як втлюються в грошах, визначають множиннсть форм прояву самих грошей. Кожна з таких форм одержала назву функцÿ грошей. Функця грошей - це певна дя чи робота грошей щодо обслуговування руху вартост в процес суспльного вдтворення.
Питання про функцÿ грошей
одним з найбльш дискусйних у теорÿ грошей. Розбжност стосуються не тльки трактування окремих функцй, й
У працях Д.Ркардо вддавалася перевага функцй грошей як засобу обгу. Грош, - писав вн, -
товаром, Е що служить загальним засобом обмну. У книз англйського економста Т. Крампа Феномен грошей грошов функцÿ подано як засб платежу, мра вартост, одиниця вимру, засб обгу та засб нагромадження багатства. У пдручнику Економкс пдкреслю
ться, що грош виконують функцÿ засобу обгу, мри вартост й засобу ? збереження. Економсти Долан та Кемпбелл визначають грош як засб нагромадження. У книз англйського економста Л. Харрса Грошова теоря говориться про функцÿ засобу обгу, засобу збереження вартост та одиницю рахунку зовсм не згадуються функцÿ засобу платежу свтових грошей.
Представники марксистсько
Мри вартост
Засобу обгу
Засобу нагромадження
Засобу платежу
Свтових грошей
Мра вартост а- це функця, в якй грош забезпечують вираження вимрювання вартост товарв, надаючи
Це вдбува
ться тому, що у товарах грошах втлена абстрактна праця, причому певна ? кльксть. Тому за допомогою грошей вдбува
ться порвняння вартост рзних товарв. Вартсть товарв, виражена у грошах,
його цною. Щоб визначити вартсть товарв у грошах, треба певну кльксть грошового матералу прийняти за одиницю. Вона назива
ться масштабом цн. У рзних кра
Масштаб цн встановлю
держава в законодавчому порядку, тод як функцю мри вартост грош виконують обТ
ктивно. Масштаб цн не залежить вд змни вартост грошового металу, бо вн
фксованою ваговою клькстю металу.
Грош як мра вартост широко використовуються як рахунков, як одиниця рахування. За
Вс звичайн товари, надходячи до сфери обмну, шукають соб грошовий екввалент, який представлений там готовнстю субТ
ктв ринку купити вдповдн товари. У зткненн сторн - бажання продати готовнсть купити - визнача
ться в кнцевому пдсумку мнова вартсть товару чи сума грошей, якою товар оцню
ться на ринку та яка задовольня
обох субТ
ктв операцÿ. До цього й зводиться економчний змст вираження вартост за допомогою грошей в сучасних мовах.
Функцю мри вартост грош виконують деально. Виробник заздалегдь, до появи з товаром на ринку, визнача
цну, за якою вигдно продати його. Але й при зустрч з покупцем на ринку, де остаточно виршу
ться цна товарв, наявнсть грошей у будь-якй форм не обовТязкова. Продаж взагал може вдбуватися в борг, пд майбутн грош, але цна визнача
ться в момент операцÿ купвл-продажу. Тим бльше не потрбна наявнсть реальних грошей при встановленн товарних цн державними органами. Проте вони повинн мати чтке уявлення про мнову вартсть грошей, яка фактично склалася дú на ринку, щоб установити цну, адекватну вартост товару.
Другою за значенням
функця грошей як засобу обгу. У цй функцÿ грош служать засобом реалзацÿ товарв, виступають посередником у
Паперов грош не мають власно
Обмн товарв за допомогою грошей в цй функцÿ здйсню
ться за схемою Т - Г - Т.
Грош як засб обгу забезпечують перебг товарв вд виробника до споживача, псля чого товари виходять з сфери обгу. Проте сам грош залишаються в обгу, переходячи вд одного субТ
кта до ншого.
З розвитком ринкових вдносин сфери використання грошей як засобу обгу розвивались розширювалися вимоги до них.
У сучасних мовах використання грошей як засобу обгу здйсню
ться переважно в роздрбнй торгвл, при наданн послуг населенню, в мжнароднй торгвл та н. Проте в цих сферах поступово звужу
ться використання функцÿ засобу обгу завдяки проникненню сюди кредитних вдносин.
Функцю засобу нагромадження грош виконують, якщо за обмном товару на грош не настане обмн грошей на товар грош залишать сферу обгу утворять скарб.
Процес виробництва зумовлю
необхднсть нагромадження грошей тимчасового вилучення засобв предметв прац ма
накопичувати достатню суму грошей, а тому тúю чи ншою мрою вн виступа
збирачем скарбв. При цьому можуть нагромаджуватись не тльки золото чи србло, й металев та паперов знаки грошей.
Грош
загальним виразником багатства,
Поряд з безпосереднм нагромадженням скарбв у монетнй форм вдбува
ться
У сучасних мовах сфера функцонування грошей як засобу нагромадження вартост роздлилася на дв частини. У тй з них, де нагромадження вартост зумовлю
ться потребми розширенного вдтворення, оборотом капталу, ма
конкретно-цльове призначення
вдносно короткочасним, цю функцю грош фиконують у форм знакв вартост. У тй же частин, де нагромаджу
ться абсолютне багатство, необхдне за межми сталеного процесу суспльного вдтворення, воно носить форму скарбу й обслугову
ться дйсними грошима - золотом.
Грош, що виконують функцю засобу нагромадження вартост, слд вдрзняти вд поточних резервв грошей як купвельних платжних засобв, як постйно створюються у субТ
ктв грошового обгу внаслдок короткочасних розбжностей мж поточними грошовими надходженнями витратами. Так грошов кошти не припиняють, лише повльнюють свй рух, продовжуючи функцонувати як засб обгу чи засб платежу. Грош ж, що обслуговують нагромадження вартост, на певний час виходять з обгу, зупиняють свй рух,
Проте ц вдмнност мж грошима в цих трьох функцях мають швидше теоретичний, нж прктичний характер. На практиц вс складов грошово
У результат виникнення кредитних вдносин мж товаровиробниками грош виступають засобом сплати боргового зобовТязання, виконують функцю засобу платежу. Це функця, в якй грош обслуговують погашення рзномантних боргових зобовТязань мж субТ
ктами економчних вдносин, що виникають у процес розширенного вдтворення.
Ця функця тсно повТязана з функцúю грошей як засобу обгу. В товарооборот, опосередкованому грошима ( продаж заради купвл), грош виступали як швидкоплинний посередник виконували функцю засобу обгу. Коли грош здйснюють самостйний рух, переходячи вд одного власника до ншого, то вони виконують функцю засобу платежу. Цю функцю вони здйснюють як у сфер товарного обгу (продаж товарв у кредит), так поза ним (наприклад, сплата заробтно
З функцÿ грошей як засобу платежу виникають кредитн грош. Коли власник товару прода
його в кредит, вн не обмежу
ться сним зобовТязанням покупця сплатити його, вимага
боргову розписку, в якй, як правило, зазначаються товар, його цна строк погашення боргу. Така боргова розписка
попередником векселя, так само як останнй
безпосереднм попередником кредитних грошей.
Вексель - це боргове зобовТязання, складене за певними правилами. Вперше вексел зТявились в
талÿ в середн вки. Спочатку
сну
суворо визначена форма оформлення векселя: на спецальному папер, який використовують для друкування грошей, де зазначають, коли ким, в якому мсц в який час видано вексель, строк суму платежу по ньому. Вексель пдпису
той, хто його видав. У вексел не вказу
ться, за що видане грошове зобовТязання.
Облком векселв займаються банки. Фактично банк скупову
вексул, розплачуючись за них власними векселями, як нащиваються банкнотами.
Банкнота - це зобовТязання банку, банквський блет, тобто кредитн грош. Випуск банкнот банками здйсню
ться не лише пд вексел, й пд золото та нш дорогоцнност.
Кредитн грош, вексел, банкноти - важлив елементи функцонування ринку. В процес становлення ринкових вдносин, виникнення змцнення рол фондових, валютних, товарних брж, комерцйних банкв у нашй кра
Мж кредитними паперовими грошима снують сутт
в вдмнност. Так, паперов грош виникають з функцÿ обгу, в той час як кредитн - з функцÿ платежу. Паперов грош випуска
держава, яка вимага
вд сх субТ
ктв ринкових вдносин приймати
Свтов гроши - це функця, в якй грош обслуговують рух вартост в мжнародному економчному оборот забезпечують реалзацю вза
мовдносин мж кра
Видлення функцÿ свтових грошей зумовлене особливостями руху вартост на свтовому ринку, як визначаються подлом цього ринку державними кордонами. Завдяки такому подлу тут зТявля
ться специфчний субТ
кт економчних вдносин - держава, яка представля
захища
нтереси кра
Спочатку на свтовому ринку панувала подвйна мра вартост - золото србло, але згодом функцю свтових грошей почало виконувати тльки золото. Нин витснення золота з грошового обгу стосу
ться свтових грошей. Паперов знаки вдграють все бльшу роль у мжнародних розрахунках. Проте золото залиша
ться твердими бажаними для всх кра
Свтов грош функцонують як:
Загальний платжний засб
Загальний купвельний засб
Абсолютна суспльна матералзаця багатства взагал
Як загальний купвельний засб свтов грош функцонують при оплат мжнародно
Як загальне втлення суспльного багатства грош у свтому обгу виступають тод, коли багатство переноситься з одн㺿 кра
В сучасних мовах на мжнародних ринках свтов грош, передусм як платжний купвельний засоби, виступають у вигляд нацональних грошових одиниць. - перетворення зумовлен самим розвитком свтово
Сформувався широкий свтовий ринок з системою вза
мозвТязкв вза
мозалежностей мж його субТ
ктами, з широким розвитком мж ними кредитних вдносин банквського обслуговування. У таких умовах свтов грош в бльшост випадкв функцонують митт
во вдпала потреба використовувати для цього золото.
Економчний потенцал окремих кра
3. Функцональн форми грошей. Грошов агрегати M1, M2, M3, L.
Функцональн форми - похдн вд грошових функцй,
Нацональний банк кра
Склад грошових агрегатв:
М0 - грош поза банками;
М1 = М0 + кошти на розрахункових поточних рахунках у нацональнй валют;
М2 = М1 + строков депозити у нацональнй валют, кошти на рахунках каптальних вкладень пдпри
мств та органзацй, кошти Держстраху та валютн заощадження;
М3 = М2 + кошти клúнтв за трастовими операцями банкв та цнними паперами власного боргу банкв.
грегат М1 явля
собою грошову масу у вузькому розумнн. В нього включаються два визначальн блоки грошей:
Готвков грош (металев й паперов)
Трансакцйн депозити - вклади фзичних та юридичних осб у комерцйн банки й ощадн станови, кошти з яких можуть бути передан ншим особам у виглад вдповдних платежв згдно з комерцйною годою, що здйсню
ться за допомогою чекв або електронних грошових переказв. Трансакцйн депозити - це вклади до вимоги. Йдеться про вклади, що не приносять процентв, лише дозволяють власникам
Окрм цих форм грошей, у рзних кранах до структури грошей у вузькому розумнн цього поняття включають деяк нш грошов форми. Це, зокрема, певн чеков депозити, що вдрзняються вд вкладв до вимоги тим, що на них можна отримати певний вдсоток.
М1 охоплю
т грошов нструменти, якими можна скористатися безпосередньо, вдразу без обмежень для здйснення платежв. Так грошов нструменти лквдн. Актив квдний, коли його можна використовувати для сплати платежв вдразу, без жодних обмежень з незначними витратами. М1 найближче до традицйного визначення грошей як засобу платежу.
Агрегат М2 по
дну
в соб форми у широкому розумнн цього поняття. Грош, що входять до цього агрегату, отримали назву Умайже грошей або грошових активв. Вдмннсть цих грошей вд агрегату М1 поляга
в тому, що, якщо грош, що входять до агрегату М1, використовуються як засб обгу, то грошов форми агрегату М2 застосовуються як високолквдний засб нагромадження купвельно
У банквськй статистиц США рзний ступнь квдност мають термнов вклади (коротко-, середньо, - довготермнов). Вдповдно дрбн коротокотермнов вклади (до 100.$) включаються в агрегат М1, середньотермнов - в агрегат М2. Що ж до значних довготермнових вкладв пдпри
мств, то статистика окремих кра
грегат М3 охоплю
грошов форми агрегату М2, кошти клúнтв за трастовими операцями банкв та цнними паперами власного боргу банкв. До М3 включаються грошов складов, як бльшсть людей нколи не бачить. Так активи тримають здебльшого велик корпорацÿ, також багат приватн особи.
У 1980 р. в США введений у статистичну практику ще один грошовий агрегат L, який включа
:
1. М3
2. Ощадн облгацÿ: облгацÿ, що випускаються рядом, як правило, продаються дрбним вкладникам
3. Вексел, акцептован банками: зобовТязання банкв сплатити визначену суму у визначений час
4. Комерцйн папери: короткостроков боргов зобовТязання корпорацÿ
5. Короткостроков державн облгацÿ: облгацÿ, що випускаються рядом погашаються не пзнш як за 12 мсяц
Приведен грошов агрегати вдрзняються мж собою не тльки кльксно, й яксно. Так, перший агрегат М1 виража
масу грошей, яка знаходиться безпосередньо в обгу, реально виконуючи функцÿ засобв обгу та платежу. Вона найтснше повТязана з товарною масою, що проходить процес обмну, безпосередньо вплива
на ринкову конТюнктуру. Саме тому цей агрегат повинен бути обТ
ктомнайактивншого регулювання.
В нших грошових агрегатах врахован також нагромадження грошей у рзних органзованих формах. - грош тимчасово вийшли з обгу, виконуючи функцю нагромадження вартост. Залежно вд строкв та форми нагромаджень вони вдносяться до рзних грошових агрегатв.
Обсяг грошово
4. Грошовий обг. Закон грошового обгу.
Грошовий обг - це рух грошей в готвковй та безготвковй формах, що обслугову
збут товарв, також нетоварн платеж та розрахунки у господарств.
ОбТ
ктивною основою грошового обгу
товарне виробництво, при якому товарний свт подля
ться на товар та грош.
Грошовий обг подля
ться на дв сфери:
Готвковий обг (рух готвки). Вн обслугову
ться банкнотами, монетами та паперовими грошами.
Безготвковий обг (рух безготвкових грошей). Пд ними розумються банквськ депозити, використання яких здйсню
ться за допомогою чекв, кредитних карток, електроних переказв.
Переважну частину його в кра
Кльксть грошей, необхдних для обгу, тобто для реалзацÿ товарв, визнача
ться законом грошового обгу. Рзн форми грошей пдпорядковуються сво
К = - \ О
Ц - сума цн товарв, що реалзуються у даному роц
О - середн
число обертв за рк кожно
Це загальний закон клькост грошей в обгу. З розвитком функцÿ засобу платежу формула закону набува
бльш складного вигляду:
Кп = (СЦ - К + П - ВВ) \ Шо
К - сума цн товарв, проданих у кредит
П - сума платежв за борговими зобовТязаннями
ВВ - сума вза
мопогашуваних безготвкових платежв
Шо - середня кльксть обертв грошово
платежу).
На перший погляд може здатися, що для виконання функцÿ засобу платежу необхдна додаткова кльксть грошей. Однак таке враження не зовсм правильне. Справа у тому, що частина товарв прода
ться у кредит оплачу
ться за межами даного пероду. Значить, на вдповдну величину зменшиться потрбна кльксть грошових одиниць. Крм того, значна частина боргових зобовТязань погашу
ться шляхом не сплати готвкою,
Основними елементами закону грошового обгу виступають товарна маса, яка перебува
в обгу, рвень цн товарв швидксть обгу грошей. Причому не рвень цн товарв залежить вд клькост грошей в обгу, навпаки, кльксть грошей, як перебувають в обгу, залежить вд рвня цн. Крм того, не швидксть обгу грошей щалежить вд
Збльшення швидкост обгу грошово
При функцонуванн повноцнних грошей в обгу перебувала лише необхдна кльксть грошових одиниць. Роль регулятора ц㺿 клькост стихйно виконувала функця грошей як засобу нагромадження. Коли, наприклад, потреба у грошах зменшувалася, то частина грошей випадала з обгу, перетворюючись у скарб; якщо ж, навпаки, потреба обгу в грошах зростала, то додаткова кльксть грошей надходила в обг з скарбу. Функця засобу нагромадження скарбв вдгравала роль привдних вдвдних каналв грошового обгу.
Однак в обгу, крм повноцнних грошей, з 17 ст. перебувають паперово-кредитн грош, як пдпорядкован закону обгу паперових грошей. Суть цього специфчного закону поляга
в тому, що
з сформульованих законв виплива
дуже важливий принцип грошового обгу - обмеження грошово
Зростання швидкост обгу грошей зумовлене також активним втручанням держави у процес вдтворення капталу, зростанням одержавлення кредитно-фнансово
5. Грошова реформа та особливост ? проведення на кра
Грошова реформа
одним з нструментв грошово
Кожна грошова реформа
ндивдуальною неповторною за сво
Залежно вд мети проведення та глибини перебудови державою наявно
Грошов реформи у вузькому розумнн цього поняття мають клька рзновидв. Це:
Грошов реформи формального типу, що зводяться лише до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням т㺿, що функцону
. Приводом до тако
Грошов реформи з деномнацúю грошового обгу. Це дещо складнша форма грошово
Грошов реформи конфскацйного типу (з деномнацúю грошового обгу або без його змни)
За часовим лагом здйснення обмнних операцй теоря практика розмежовують одномоментн грошов (строк проведення обмну старих грошей на нов не перевищу
7-10 днв) грошов реформи паралельного типу. Перш називають ще шоковими реформами. Названий тип реформ застосову
ться у бльшост випадкв, коли йдеться про використання конфскацйно
Реформи паралельного, або, як
Грошов реформи в широкому розумнн цього поняття вд розглянутих вище реформ тим, що вони передбачають не лише впровадження в обг ново
Грошова реформа повинна обовТязково доповнитися системою практичних заходв, як б гарантували ? повномрний характер. Ключовими середних мають бути:
Дÿ з нормалзацÿ товарно-грошових вдносин, в першу чергу ршуче обмеження бартеру як зони економчних зловживань
Удосконалення правлння валютною та емсйною полтикою з тим, щоб стабльнсть грошово
Скорочення поширено
Недопущення безконтрольност з боку держави за вдпливои капталу та грошово
Запровадження чткого контролю за джерелами формування, мовами розмщення та напрямками використання валютних резервв держави
Грошова реформа сама собою не забезпечу
оздоровлення економки, вона створю
передумови для ? спшного розвитку. Тльки динамчне економчне зростання на основ науково-технчного прогресу, структурних перетворень в економц особливо - проритетного розвитку наукомсткого, нтелектуального виробництва може забезпечити не просто сталсть, зростання валютного курсу грошово
Грошова реформа повинна повТязуватись з ншими аспектами економчно
7 листопада 1992р. Президент кра
Полтика фнансово-грошово
Посилення у 1995 роц першй половин 1996, року стаблзацйних процесв в економц, зокрема значне зниження темпв нфляцÿ, сутт
ве призупинення спаду виробництва, стаблзаця курсу кра
25 серпня 1996 року в засобах масово
Вдповдно до казу Президента кра
Протягом 15 днв - вд 2 до 16 вересня 1996 року - в готвковому обгу одночасно вльно використовувалися як гривн, так карбованц з поступовим вилученням останнх. Псля 16 вересня 1996 року приймання карбованцв в с види платежв було припинено
диним законним засобом платежу на територÿ кра
З початку реформи вс видач готвки з кас банкв (у тому числ для виплати заробтно
Сьогодн можна впевнено заявити, що грошова реформа:
Забезпечила впровадження одного з найважливших атрибутв державност - нацонально
Сприяла неухильному зниженню нфляцÿ
Дала змогу сунути значн коливання обмнного курсу
Стимулювала зростання надходжень ноземно
Сприяла створенню кращих мов для залучення ноземних нвестицй
Реформування попереднньо
Замна тимчасового карбованця на постйну нацональну валюту
Здйснення деномнаця та вдповдна нулфкаця, тобто одночасне зменшення однаковою мрою (масштаб 1:1) сх грошових вимрв, вартсних цнових показникв та параметрв функцонування економчно
Все це, безумовно, позитивно вплинуло на фнансову ситуацю в кра
Грошова реформа в кра
Висновки
Грош - це багатофункцональна економчна форма, за допомогою яко
Грош - це специфчний товар, що ма
властивсть обмнюватися на будь-який нший товар, тобто
загальним екввалентом.
Головн функцÿ грошей:
Мри вартост
Засобу обгу
Засобу нагромадження
Засобу платежу
Свтових грошей
Грошов агрегати: М0, М1, М2, М3 та L
Грошовий обг - це рух грошей в готвковй та безготвковй формах, що обслугову
збут товарв, а також нетоварн платеж та розрахунки у господарств.
Рекомендована лтература:
1. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. - Москва: Юристъ, 1997
2. Гальчинський А. Теоря грошей. - Ки
3. Дорнбуш Р., Фшер С. Макроекономка. Ки
4. Жукова Е.Ф. Общая теория денег и кредита. - Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995
5. Основи економчно
6. Кравець В. Гривня - жночого роду \\ Всник НБУ. - 1997. - №9
7. Основи ринково
8. Макконелл К.Л., Брюс С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. - Москва: Республика, 1992
9. Мочерний С.В. Основи економчно
10. Савлук М.
. Грош та кредит. - Ки
11. Чухно А. Передумови результати грошових реформ у постсоцалстичних кра
12. Ющенко В. Результати реформи мовою цифр \\ Всник НБУ. - 1997. - №9