Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
География Австрии
на тему Географя АвстрÿФ
чня Ⲳ-А курсу
черкаського фзико-математичного цею
Школьного Максима
Дата: четвер, 17 серпня 2004 р.
Змст
1. Змста
2. ЕГП Австрÿ
3. сторична довдка
4.економка кра
5.природа
1) рель
ф
2) клмат
3) природн ресурси
4) корисн копалини
5) тваринний свт
6) навколишн
середовище
6. населення
1) етнчний склад
2) демографчна ситуаця
3) структура розмщення населення
4) релгя
5) освта
6) засоби масово
7) загальнонацональн свята
7. господарство
8. географя зовншньоекономчних звСязкв
Полтичне економчне положення Австрÿ
встря - невелика кра
У Австрÿ нема
виходу до моря. Тут на площ 84 кв. км. проживають 11 мльйонв людей, тобто менше нж у Великому Лондон. Географчне положення Австрÿ сприя
? спвпрац з ншими
вропейськими кра
Територя Австрÿ витягнута у вигляд клину, сильно звуженого на заход розширеного на сход. Така конфгураця кра
Крм цього, як легко встановити по фзичнй карт, державн кордони Австрÿ бльшою частиною спвпадають з природними рубежами - грськими хребтами або рчками. Тльки з горщиною, Чехúю Словаччиною (на невеликому вдрзку) вони проходять майже по рвнй мсцевост.
Коли наш спввтчизник, направляючись в Австрю по
Дйсно, Альпи - основний ландшафт в Австрÿ, вони (разом з передгрСями) займають 70% площ кра
Якщо перескти Альпи з пвноч на пвдень, то легко можна помтити, що геологчна будова склад грських порд розташову
ться симетрично вдносно осьово
На пвнч на пвдень вд осьово
Периферйну зону Альп творюють невисок з мСякими обрисами вершин схилв Передальпи, складен рихлими осадовими породами. А в межах Австрÿ ця зона добре виражена на пвноч, на пвдн вона вдсутня.
Одна з особливостей Альп заключа
ться в тому, що вони розчленован глибокими широкими поперечними долинами, завдяки чому глибочинн частини Альп вдносно легко доступн, невисок зручн перевали дозволяють без особливого труда перескати кра
сторична довдка.
В древн часи в ранн
середньовччя через земл сучасно
Завоювання австрйських земель римлянами, як почались в ² вц до нашо
Велике значення для сторÿ Австрÿ мало заселення ? земель германськими (баварами, алеманами) словСянськими (головним чином словаками)а племенами. На основ переважно германських племен баварв алеманв, як злилися з деякими славСянськими з залишками кельтських нших племен раннього середньовччя, формувалась австрйська етнчна община.
В VII-V вках земл ниншньо
В VII-X вках земл сучасно
У другй половин X сторччя на територÿ сучасно
В XII вц Австря, як багато нших
вропейських кра
В XV вц в склад австрйсько
В XII-XV вках Австря була одною з процвтаючих в економчному план кра
В XV вц Австря стала не тльки економчним, але полтичним центром Священно
В XVI вц Австря очолила боротьбу кра
В цей перод все бльше крплю
ться розвива
ться економка кра
В XV-XIX вках феодально-абсолютистська Австря була центром католицько
Поразка наполеонвсько
У другй половин Х
Х сторччя Австря втратила свою гегемоню в
вропейських справах. Боротьба з Прусúю за верховнсть серед германських держав закнчилась поразкою Австрÿ в австро-пруськй вйн 1866 року. Створення союзу германських держав (1867р.) проходило пд егдою Прусÿ без част Австрÿ.
В 1867 р. Австря стала дуалстичною монархúю Австро-Угорщиною. Австрйськ горськ правляч класи заключили союз для експлуатацÿ знищення опору нших народв.
В кнц Х
Х сторччя - на початку ХХ вка в зовншнй полтиц Австрÿ пройшли змни: не досягши гегемонÿ серед германських держав, як були обС
днан Прусúю в 1871 роц, Австря почала наступ на Балкани, що привело до загострення вдносин мж Росúю зближенню з Нмеччиною. В 1882 роц був створений так званий Тро
В 1918 роц Австро-Угорська монархя розпалась на три держави - Австрю, Чехословаччину, горщину: крм того, частина ? земель вйшла в склад Румунÿ, Югославÿ Польщ.
В 1938 роц вйська фашистсько
В березн 1945 року радянськ вйська перейшли кордон Австрÿ. 13 квтня вони ввйшли у Вдень скоро псля цього Радянська Армя союзн вйська визволили всю кра
Псля розгрому фашистсько
По нцатив Радянського Союзу в 1955 роц був пдписаний Державний договр про вдновленн незалежно
Економка кра
встря належить до числа найбльш розвинутих кра
Ведучими галузями промисловост являються: машинобудування, металургя, також хмчна, целюлозно-паперова, грничо-видобувна, текстильна харчова. Одна третя частина обС
му промислового виробництва припада
на державний сектор економки.
встря ма
продуктивне сльське господарство. Виробляються майже вс види сльськогосподарсько
Туризм - одна з найбльш прибуткових галузей австрйсько
Золотовалютн резерви кра
По рвню доходв на душу населення Австря займа
9 мсце в свт. Рст цн на товари широкого вжитку склав 3,5%. Рвень безробття склав 5,4%
Природа
1.Рель
ф.
Головний фактор. Який встановлю
природн особливост на територÿ Австрÿа це Альпи. пх блоголов вершини видна в кра
Якщо геологчно молод Альпи доцльно порвнювати з Кавказом, то гори, як лежать по другу, ву сторону Дунаю, нагадують рал. Це частина давнього богемського масиву, яка була майже повнстю зруйнована часом. Висот ц㺿 прикордонно
Мсцевост з спокйним рель
фом, рвнинн або горбист низовини займають лиш 1/5 площ вс㺿 кра
2. Клмат.
Велик контрасти рель
фу - вд низовин до снжних гр обумовлюють вертикальну зональнсть клмату, рунтв, рослинност.
В Австрÿ велика площа родючих земель, теплий достатньо вологий (700-900мм. опадва в рк) Двиноградний клмат. В цьому слов все: досить тепле, довге то з середньою температурою липня +20 градусв тепла сонячна оснь. На рвнинах передгрСях порвняно мСяка зима з середньою температурою счня Ц1 Ц5 градусв. Однак велика альпйська частина Дне надлена теплом. З пдняттям на кожн 100 метрв температура пада
на 0,5-0,6 градусв. Снгова ня знаходиться на висот 2500-2800 метрв. Лто в високих горах холодне, сире, втряне, нердко випада
мокрий снг. Зимою опадв тут ще бльше: На схилах гр збираються велетенськ товщ снгу, як частенько без очевидних причин обвалюються зносячи все на сво
му шляху. Рдко зима обходиться без жертв; руйнуються будвл, дороги, нÿ електропередач... А нколи в середин зими снг раптово зника
. Так було, наприклад, пд час Дбло
3. Природн ресурси.
Грську частину кра
Рослинн зони на територÿ Австрÿ змнюють одна одну в наступному порядку: широколистн (з дуба, бука, ясена) лси в долин Дунаю змнються змшаним сом передгрСя. Вище 2-2200м. пх витсняють хвойн (переважно ялиново-пхтов, частково соснов) си.
Грськ си - одне з нацональних багатств Австрÿ. На карт рослинност Середньо
В жарк лтн мсяц почина
ться бурне танення снгу в горах, що приводить до великих паводкв, в тому числ на Дуна
Все ж Альпи, як Дконденсатор вологи, мають неоцненне значення для Австрÿ: сткаюч з них повноводн рки, особливо
нн, Енс, Зальцах, Драва слугують джерелами невичерпно
4.Корисн копалини.
В Австрÿ досить багато видв корисних копалин, але серед них дуже мало таких, як б шли на експорт. Винятком
магнезит, який де для виробництва вогнетривв частково для отримання з нього металевого магню. Заляга
магнезит в штирйських, каринтйських трольських Альпах.
Енергетичних корисних копалин дуже мало. Це досить скромн родовища нафти (23 млн.т.) природного газу (20 млрд.куб.м.) в Нижнй частково Верхнй Австрÿ. Навть при австрйських масштабах добування ц запаси, по даним прогнозам, будуть вичерпан на протяз двох тисячолть. Трохи бльш запаси бурого вуглля (в Штирÿ, Верхнй Австрÿ Бургенланд), але вн низько
5. Тваринний свт.
В грських сах, ва основному в заповдниках, живуть копитн - благородн олен, сирени, грськ барани, грськ козли. З пташок - глухар, курпки. На рвнинах, де вже майже вс земл оброблен, великих зврв вже давно нема. Але поки що тут ще зустрчаються лисиц, зайц, гризуни.
6. Оточуюче середовище.
Оточуюче середовище в Австрÿ поки що не знаходиться пд такою загрозою забруднення, як в бльшост нших промислово розвинутих кра
У систем заходв з охорони природи велику роль грають заповдники. пх в Австрÿ 12 з загальною площею 0,5 млн.га. Вони
у всх природних зонах - Вд степових кра
Полтичний стрй держави
встря - це демократична, парламентська федеративна республка. Глава держави - федеральний президент, який обира
ться населенням на термн 6 рокв. Найвищий законодавчий орган - парламент, який склада
ться з двох палат: Нацонально
В Австрÿ сну
деклька полтичних партй:
- соцал-демократи; ця партя нарахову
близько 500 тис членв зберга
найбльший вплив на осб наймано
- австрйська народна партя, нарахову
750 тис членв склада
ться з 6-ти самостйних органзацй;
- австрйська партя свободи, нарахову
всього на всього 60 тис осб;
- зелена альтернатива, основна сфера дяльност яко
- обС
днання австрйських профсплок, обС
дну
всього на всього 60% осб наймано
НАСЕЛЕННЯ
1. Етнчний склад.
Населення Австрÿ вдносно однордне в етнчному вдношенн: близько 97% його чисельност складають австрйц. Крм того, в Австрÿ, в окремих районах Штирÿ, Каринтÿ Бургенланда живуть невелик групи словенцв, хорватв горцв, у Вдн - ще й чехи
вре
встрйц сплкуються на австро-баварських далектах нмецько
2. Демографчна ситуаця.
Одна з головних особливостей населення Австрÿ - припинення його збльшення з початку 70-х рокв. Це поясню
ться великим спадом народжуваност. Якби не середня тривалсть життя, яка трошки зросла в 2003 р. досягл 76 рокв, демографчна ситуаця б ще гршою. Спад народжуваност повСязаний з тяжким матеральним станом бльшост австрйського населення, так з наслдками Друго
3.Структура розмщення населення.
Територя кра
Швидкий рст чисельност мського населення повСязаний з пдвищенням частки несльськогосподарських занять активного населення. В 2003 роц частка промисловост, включаючи будвництво ремесло, складала бльш нж 42%, в сльському господарств - близько 14% (проти 31% в 1967), в транспорт звСязку - 10%.
4. Релгя.
За вдомостями мжнародного обстеження цнностей, проведеного в 2002-2003рр., вдвдують церкву, молитовн доми раз в мсяць частше 43% австрйцв (8 мсце з 27 кра
В той же часа пд час опитування в 2003 роц тльки 6,1% австрйцв заявили про те, що вони не врять в Бога (ще 8,3% врять в Бога, але не врять в життя псля смерт). (На територÿ Австрÿ християнство почало розповсюджуватися з кнця 3 - початку 4 сторччя нашо
Релгйн органзацÿ.
Найбльшою релгйною органзацúю - Римсько-католицька Церква (Ⲳ сторччя) Держава пдтриму
церкву: в кра
Другою по чисельност
квангелчна Церква Аусбурського Гельветинського вросповдання (кЦАГВ), яка обС
дну
дв автономн одна вд одно
5.Освта.
ЗагальнообовСязкова освта в Австрÿ почина
ться з шестирчного вку продовжу
ться девСять рокв. Навчання в державних школах отримання вищо
6.Засоби масово
В Австрÿ вида
ться бльш нж 35 щоденних газет. пх разовий тираж приблизно 3,5 млн. екземплярв. Теле- радо мовлення здйсню
державна компаня ЕРФ. Нацональне нформацйне агентство - Австрйське Агентство друку (АПА).
7.Загальнонацональн свята.
Вознесння Христове, Другий день Трйц, Свято тла Христового, Нацональне свято Австрйсько
8.Оподаткування.
встря, як бльшсть кра
встрйське законодавство розмежову
всх фзичних юридичних осб на податкоплатникв з необмеженою обмеженою податковою вдповдальнстю. Необмежена вдповдальнсть означа
, що податок сплачу
ться з сх прибуткв, отриманих як в кра
Основн види податкв: 1) на нвестицÿ 2) на прибуток 3) корпоративний 4) на пдпри
мницьку дяльнсть 5) на майно 6) з обороту (податок на додану вартсть(ПДВ)) 7) на нерухомсть 8) на спадок подарунки.
Господарство
1.Загальн вдомост.
Псля творення Австрÿ, як самостйно
Псля Друго
Важливу роль в економца Австрÿ займа
ноземний каптал. Пд його сильним впливом, в ряд випадкв пд контролем знаходяться цл галуз промисловост: електротехнчна, електронна, нафтохмчна, магнезитова, виробництво деяких видв обладнання.
ноземний каптал обмежу
економчну самостйнсть Австрÿ, частково вн гальму
розвиток державного сектору промисловост.
встря вдноситься до числа економчно розвинутих кра
В псляво
нний перод ндустральний розвиток Австрÿ значно пдвищився. Тепер Австря вдноситься до ндустральних кра
Залежнсть Австрÿ вд зовншнього ринку проявля
ться при ввезенн недостатньо
Головний промисловий сльськогосподарський район кра
Як в багатьох
вропейських кра
1.Грничодобувна, важка, легка промисловост.
Грничодобувна промисловсть в звСязку з бднстю корисних копалин вдгра
в кра
2.Паливна промисловсть.
Одне з самих слабких мсць австрйсько
В кра
3.Енергетика.
Бльше половини електроенергÿ виробля
ться на великй клькост ГЕС, однак значення гдроенергетики пада
, Швидше росте виробництво електроенергÿ на теплових електростанцях. ГЕС головним чином побудован на альпйських рчках на пвдн кра
4.Чорна металургя.
Одною з найважливших галузей австрйсько
5.Кольрова металургя.
В кольоровй металургÿ велике значення ма
тльки виробництво алюмню. Розвиток ц㺿 галуз промисловост в Австрÿ, яка не ма
в сво
6.Машинобудування.
Машинобудування хоча й творю
ядро вс㺿 промисловост Австрÿ, але розвинуте в меншй мр, нж в нших захдно
вропейських кра
У великих клькостях виробляються машини прилади для легко
7.Лсна промисловсть.
Для Австрÿ також характерний комплекс галузей, як мстять в соб заготвлю деревини, ? обробку виробництво целюлози, паперу картону. Значення сно
8.Сльське господарство.
В Австрÿ досить розвинуте сльське господарство. На тепершнй час врожайнсть головних зернових культур - пшениц ячменю перевищу
38 ц/га, продуктивнсть молочних корв досяга
3,5 тис. кг. молока в рк.
Бльш нж 2/3 продукцÿ сльського господарства да
тваринництво. Цьому сприя
те, що природн луги пасовища займають бльше половини вс㺿 площ вдведено
Площа, яка оброблю
ться невелика. к земл, як обробляються не постйно. пх називають Ергатен. Вони використовуються перемнно то як орн земл то як пасовища. Ергатен характерн для альпйських районв.
Головн сльськогосподарськ культури - пшениця, ячмнь цукровий буряк вирощуються головним чином там, де теплий клмат родюч земл, ― в придунайськй частин Австрÿ на ? схднй рвнинно-горбистй окра
9.Транспорт.
Мережа шляхв сполучення в Австрÿ досить густа не тльки на рвниннй частин, й в горах, чому сприя
значна розмежовансть Схдних Альп глибокими поперечними повздовжнми долинами. Але, не дивлячись на сильну розмежовансть рель
фу, все ж таки довелося пти на будвництво тунелв моств. В Австрÿ нарахову
ться бльш нж 10 тунелв, кожний з яких довжиною бльш нж один клометр. Самою великою довжиною вдрзня
ться Арльбергський автомобльний тунель, довжина якого становить 14 клометрв.
Будвництво грських залзниць автомобльних дорг сприяло осво
нню сних, гдроенергетичних нших багатств грських регонв.
Головн види транспорту в Австрÿ - залзниця автомобльний транспорт. Близько 2/3 загально
Вд Вдня як найбльшого залзничного вузла променеподбно розходяться найважливш магстрал. Найголовнша з них вдходить в захдному напрямку, зС
днуючи придунайськ та при альпйськ регони. В пвнчно-захдному напрямку вд ц㺿 трансавстрйсько
втомобльний транспорт спшно конкуру
з залзницею по перевезенням як вантажв така пасажирв. Тепер тльки мжмськими автобусами перевозиться вдвч бльше пасажирв, нж по залзниц. За останн десятилття минулого столття було побудовано деклька длянок нових шосейних шляхв типу автострада (автобан) найважливша з яких - магстраль Вдень - Зальцбург. Будвництво швидксних автомобльних шляхв продовжу
ться на тепершнй час. Схема мереж автомобльних магстралей схожа на схему залзниц.
кдина суднохдна рчка Австрÿ - Дунай. Вн суднохдний на всй австрйськй длянц довжиною в 350 клометрв. Особливо вн повноводний том, коли тануть грськ снги льодовики. Тим не менш, на рчковий транспорт припада
менше десято
Географя зовншньоекономчних звСязкв.
Економка Австрÿ не може розвиватися без тсних звСязкв з ншими кра
Зовншня торгвля Австрÿ ма
вдС
мне сальдо, тобто мпорт ? товарв по вартост перевищу
експорт. Значне мсце в економц Австрÿ займають сировина напвфабрикати: деревина продукти ? частково
Завозяться переважно готов вироби, в першу чергу споживч товари, дещо менше значення ма
мпорт машин обладнання, автомоблв, виробв побутово
У великих клькостях завозяться нафта, природний газ, камСяне вуглля кокс, руди чорних кольорових металв, хмчна сировина. Завозять також харчов смаков товари, продукти тропчного землеробства, багато кормв.
Взагал. Зовншня торгвля Австрÿ бльш нж на 87% орúнтована на свтовий капталстичний ринок. Перше мсце в експорт, особливо в мпорт Австрÿ займа
Нмеччина.
Полтика державного нейтралтету, яка проводиться Австрúю - хороша основа для подальшого розвитку зовншньоекономчних звСязкв з сма кра
Список використано
.
. Мухн Австря
Журнал Фнанси 1994р. №8
Економчна географя кра
Степанов Австря
Довдник Кра
.Austria-all.ru
.economiceuropa.ru
.maps-of-europa.com.ua
.Baden.ru
.Austria.ru