Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Скачайте в формате документа WORD


Долгосрочная политика Украины по обеспечению энергетической безопасности на основе анализа геополитических планов и перспектив главных ведущих стран мира - России и США

М

ЖРЕГ

ОНАЛЬНА АКАДЕМ

Я ПРАВЛ

ННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Укра

Кафедра полтологÿ

На правах рукопису

Допуска

ться до захисту в ДЕК

Завдувач кафедри полтологÿ

доктор полтичних наук

Бдзюра

.П.

л2007 р.

Рецензент

професор Кучменко Е.М.

л2007 р.

МАГ

СТЕРСЬКА РОБОТА

Здобуття освтньо-квалфкацйного рвня

лмагстр

на тему:

Довгострокова полтика кра

Студента магстратури

групи МВ 7-06 МПДУ (1.0 З),

заочно

Добровольського Андря Миколайовича

Науковий кервник:

доктор полтичних наук, професор

Храмов В.О.

Ки

ЗМ

СТ

ВСТУП 3

Роздл 1 СУЧАСНИЙ СТАН ТА МАЙБУНк СВ

ТООп ЕНЕРГЕТИКИ 8

1.1           Плани США по контролю свтових енергоресурс та

1.2 Тенденцÿ глобально

1.3 Рося в свтовй енергетиц 24

РОЗД

Л 2 ГОЛОВН

ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧОп БЕЗПЕКИ США 49

2.1.         Геополтичн плани США 49

2.2.         Економчне становище США 53

2.3.         Соцально-економчне становище США 62

2.4.         Збройн сили США 71

РОЗД

Л 3 ГОЛОВН

ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧОп БЕЗПЕКИ РОС

п 81

3.1.         Внутршньополтична стратегя Росÿ 81

3.2.         Зовншньополтична стратегя Росÿ 87

3.3.         Стан Росйсько

3.3.1. 

ноземн нвестицÿ в Росÿ 104

3.3.2.  Державний борг Росÿ 109

3.3.3.  Змцнення нацонально

3.3.4.  Виршення соцальних проблем 114

3.4.         Збройн сили Росÿ 116

РОЗД

Л 4 КАпНА: СТАН ТА СТРАТЕГ

Я ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧОп БЕЗПЕКИ 120

ВИСНОВОК 136

СПИСОК ВИКОРИСТАОп Л

ТЕРАТУРИ 142

ВСТУП

ктуальнсть теми дослдження обумовлена як практичними потребами так концептуальними загальненнями, як мають сприяти оптимзацÿ полтики кра

Новизна роботи поляга

в:

1. Здйсненн емприко-порвняльно

2. Здйсненн аналзу сучасного та майбутнього стану свтово

В наш час дослдженням питання енергетично

Так, Олексй Волович Ч директор Одесько

Науковц Нацонального нституту стратегчних дослджень при Рад нацонально

Превентивн заходи. пх реалзаця ма

сприяти формуванню в кра

Лквдацйн заходи повинн, зокрема, передбачати створення в кра

Вдомий професор Лукашевич В.М. бачить забезпечення енергетично

з  диверсифкацÿ енергетичного ринку;

з  ефективному використанн нафти та газотранспортних можливостей кра

з  рацоналзацÿ структури енергоспоживання, у тому числ за рахунок вдновлення вугльно

з  реалзацÿ програми енергозбереження.

ле в цлому проведений аналз зазначених авторв свдчить, що не ма

комплексного аналзу який врахову

сучасний стан геополтики США та Росÿ, що безумовно мають бути предметом дослджень.

Методологчн основи наукового дослдження базуються на сучаснй науц геополтики, Закону кра

також використан наступн методи наукових дослджень: комплексного аналзу, структурно-функцональний, порвняльний, сторичний, прогностичний.

ОбТ

ктом наукового дослдження роботи

полтика кра

Предметом наукового дослдження роботи

аналз полтики кра

Метою роботи

вироблення концептуального пдходу до забезпечення енергетично

Завданням роботи

:

1. Розгляд питань сучасного та майбутнього стану та майбутн

свтово

Висвтлення тенденцÿ глобально

Розгляд роль Росÿ у свтовй енергетиц. Це повТязано з тим, що Рося володú величезними запасами нафти та газу

головним постачальником вуглеводневих ресурсв до кра

Оскльки головними чинниками при розробц полтично

2. Розгляд аналз геополтичних планв США, що беруть починаються з початку ХХ ст., та мають на мет встановлення американського свтового панування. Пд час розгляду та аналзу економчного становища США висвтлю

ться стан та перспективи американсько

3. Розгляд та аналз:

з  внутршньо

з  зовншньо

з  стану Росйсько

з  ноземних нвестицÿ в Росÿ;

з  державного боргу Росÿ;

з  змцнення нацонально

з  виршення соцальних проблем Росÿ;

з  збройних сил Росÿ.

4. На пдстав Енергетично

з  енергетично

з  структури споживання первинно

з  показникв ефективност використання паливно-енергетичних ресурсв кра

з  балансу нафти;

з  характеристика внутршнх та зовншнх нафтових джерел;

з  прогноз балансу надходження та розподлу природного газу до 2030 року;

з  видобутку природного газу в Укра

з  видобутку природного газу за межами кра

з  характеристики сучасного стану та розвиток газотранспортно

з  характеристики перспективи ядерно

з  характеристики перспективи вугльно

з  фнансового забезпечення розвитку ПЕК кра

5. Визначення довгостроково

Роздл

СУЧАСНИЙ СТАН ТА МАЙБУНк СВ

ТООп ЕНЕРГЕТИКИ.

1.1 Плани США по контролю свтових енергоресурс та

У вересн 1 року, за рк до виборв в США, як зробили його найбльш впливовим вце-президентом в сторÿ, Чейн виголосив промову перед кервниками нафтово

За деякими оцнками, в подальш роки свтовий попит на нафту щорчно збльшуватиметься в середньому на два вдсотки, тод як природне скорочення видобування з снуючих запасв складатиме, принаймн, три вдсотки. Це означа

, що до 2010 року нам не вистачатиме додатково 50 мльйонв барелв на день. Так звдки ж взьметься нафта? ряди нацональн нафтов компанÿ, очевидно, контролюють близько 90 вдсоткв запасв. Нафта, по сут, залиша

ться справою рядв. Тод як в багатьох регонах свту

велик нафтов можливост, Близький Схд з його двома третинами свтових запасв найнижчою цною - як ранше те мсце, де, кнець кнцем, знаходиться приз. Навть якщо компанÿ сильно стурбован доступом до цих ресурсв, прогрес залиша

ться у них невеликим. Врне те, що технологя, приватизаця розкриття цло

Зауваження Чейн заслуговують уважного прочитання. Вн прогнозу

помрне зростання свтового попиту на нафту до кнця поточного десятилття, тобто в найближч роки чотири. Вн оцню

, що свту потрбно буде знайти додатково 50 мльйонв барелв щоденного видобутку. Загальний щоденний видобуток нафти в даний час колива

ться бля рвня 83 мльйони барелв нафтового екввалента. Це означа

, що для того, щоб никнути катастрофчного браку подальшого спустошливого дару по свтовому економчному зростанню, згдно оцнкам Чейн в 1 роц, свт повинен знайти нов джерела виробництва нафти, що складають бльше 50% вд свтового рвня видобутку в 1 роц це треба зробити до 2010 року.

ншими словами, це екввалент п'яти нових нафтових родовищ, кожне з яких рвне за розмрами сьогодншнй Саудвсько

Оцнка Чейн базувалася також на заниженй оцнц майбутнього попиту на мпортовану з боку Китаю

ндÿ, сьогодн найбльш зростаючих споживачв нафти на планет.

Другим заслуговуючим ваги пунктом лондонських коментарв Чейн 1 року

його зауваження, що "Близький Схд з його двома третинами свтових запасв найнижчою цною, - як ранше те мсце, де, кнець кнцем, знаходиться приз". Проте, як вн цлком недвозначно вдмтив, нафтовий приз Близького Сходу знаходиться в нацональних або рядових руках, закритий вд експлуатацÿ приватним капталом, тим самим, малодоступний для Halliburton Чейн його друзв з ExxonMobil або Chevron, або Shell, або BP.

Тод

рак з його другими за величиною псля Саудвсько

У вересн 2 року Чейн, разом з Доном Рамсфелдом, Полом Вулфовцем багатьма ншими, хто вйшов до ново

Група Чейн PNAC закликала майбутнього президента знайти вдповдний привд для оголошення вйни

раку, щоб його окупувати отримати прямий контроль над другими за величиною запасами нафти на Близькому Сход. У

У вересн 2 року Чейн пдписався пд документом, який як ключовий захд оголосив "американську силову присутнсть в Затоц" змну режиму в

раку, незалежно вд того чи

Саддам Хусейн "хорошим, поганим, або злим". Це послужило першим кроком в просуванн армÿ США в "те мсце, де, кнець кнцем, знаходиться приз".

Саме про це мркував Чейн в сво

Невипадкове те, що на початку 2001 року Чейн негайно отримав завдання очолити Президентську комсю з вироблення енергетично

Розвал Росÿ: лостаточний приз

З очевидних вйськових полтичних причин, Вашингтон не мг вдкрито визнати, що його стратегчним напрямом з моменту падння Радянського Союзу в 1991г. було розчленовування (або розвал) Росÿ отримання ефективного контролю над ? величезними запасами нафти газу, тобто "остаточного призу". Рося як ранше мала в сво

му розпорядженн чудов вйськов засоби, хай в негарному стан, у не

В середин 90-х Вашингтон почав сплановане приведення колишнх радянських сателтв одного за ншим, не просто в квропейський Союз, але в НАТО, що знаходиться пд контролем Вашингтона. До 2004 року Польща, Чехя, горщина, Естоня, Латвя, Литва, Болгаря, Румуня, Словаччина Словеня були вже прийнят у НАТО, Грузю ретельно причепурювали для цього вступу.

Це дивовижне розповсюдження НАТО, до тривоги деяких захдно

вропейцв, як втм, Росÿ, було частиною стратегÿ, яку проводила PNAC.

Вже в 1996 роц член PNAC дружок Чейн, Брюс Джексон, у той час головний менеджер оборонного гганта США 'Lockheed Martin', був головою вельми могутньо

"Американський комтет з розширення НАТО" також включав членв PNAC Пола Вулфовца, Рчарда Перла, Ствена Хедл Роберта Кагана. Дружина Кагана, Вкторя Нуланд, зараз

послом США в НАТО. Починаючи з 2-2003 рокв вона була радником Чейн з мжнародно

Мережа вйськових "яструбв" Чейн перейшла з PNAC на ключов пости в адмнстрацÿ Буша з правлння НАТО полтикою Пентагону. Брюс Джексон та нш, псля успшного лобювання Конгресу на предмет розширення НАТО до Польщ, Чехÿ Угорщини в 1 роц, органзували т.з. Вльнюську групу, що лобювала прийом до НАТО ще десяти кра

Як тльки мета з НАТО була досягнута, Брюс Джексон нш члени лоб про розширення НАТО на схд закрили в 2003 роц "Американський комтет з НАТО", негайно, в тому ж самому офс, вдкрилися як нова органзаця "Проект про перехдн демократÿ", яка, згдно з

Джексон нш члени PNAC "Американського комтету з НАТО" також створили могутню лобстську органзацю, "Комтет за звльнення

раку" (CLI). Наглядова рада CLI включала переконаних демократв: конгресмена Ствена Соларза сенатора Роберта Керр. У нй домнували неоконсерватори прихильники Республкансько

Коротко, оточення Росÿ кра

Пд час втально

Кнець ери кльцина привв до повороту в планах США. Путн почав повол обережно виявлятися як динамчна нацональна сила, повна ршучост наново вдбудувати Росю псля розграбування кра

Росйський видобуток нафти зрс з моменту колапсу Радянського Союзу так, що до початку вйни США в

раку в 2003 роц Рося стала другим виробником в свт псля Саудвсько

Справжнй сенс Справи Юкоса

У 2003 роц вдбулася визначальна подя ново

Щоб зрозумти росйську енергетичну геополтику, необхдно зробити короткий огляд арешту в жовтн 2003 року росйського мльярдера - "олгарха" - Михайла Ходорковського захоплення державою його ггантсько

Ходорковського зрештували в аеропорту Новосибрська 25 жовтня 2003 року за звинуваченням росйсько

Те, що мало згадувалося в переказах захдних мас-меда, як зазвичай зображали дÿ путнського ряду як повернення до методв радянсько

Ходорковського зрештували всього за чотири тижн до важливих виборв до росйсько

Ходорковського зрештували псля мало згадувано

Псля зустрч з Чейн Ходорковський почав переговори з ExxonMobil ChevronTexaco (колишньою фрмою Кондолзи Райс), про придбання крупно

Також незадовго до цього ЮКОС заявив про намр купити конкуруючу Сибнефть у Бориса Березовського, ще одного олгарха

льцинськой пори. ЮКОС-Сибнефть, з ? 19,5 мльярдами барелв нафти газу, стала б тод власником других за величиною в свт запасв нафти газу, псля ExxonMobil. ЮКОС-Сибнефть була б четвертою в свт з видобутку, викачуючи 2,3 мльйона барелв нафти у день. Скупка акцй ЮКОС-Сибнефть з боку Exxon або Chevron була б буквально енергетичним державним переворотом.

Ходорковський пдтримував ряд вельми вражаючих знайомств в англо-американському стеблшмент. Вн створив добродйну органзацю, Фонд Вдкрита Рося, змодельовану з фонду Вдкрите Суспльство, заснованого його близьким другом Джорджем Соросом. У вибрану раду Фонду Вдкрита Рося вйшли Генр Ксснджер друг Ксснджера, Джейкоб Лорд Ротшильд, лондонський спадко

мець см'

Псля арешту Ходорковського, 'Washington Post' повдомила, що росйський мльярдер в в'язненн продовжував користуватися послугами Стюарта Эйзенстата (Eizenstat) (колишнього заступника секретаря казначейства, заступника держсекретаря, заступника секретаря по комерцÿ пд час адмнстрацÿ Клнтона) для лобювання у Вашингтон на користь свого звльнення. Ходорковський був повнстю пов'язаний з англо-американським стеблшментом.

Незабаром мала мсце череда скритних дестаблзацй рядв, що фнансувалися Вашингтоном, на кордонах з Росúю, як пдтримували близьк вдношення з Москвою. Цей ряд включа

"революцю троянд" в листопад 2003 року в Грузÿ, яка привела до вдставки Едуарда Шеварднадзе на користь молодого, що здобув освту в США пронатовськ налаштованого президента, Михайла Скашвл. 37-рчний Скашвл люб'язно погодився надати пдтримку нафтопроводу Баку-Тблси-Джейхан, який дозволив би уникнути контролю Москви над перекачуваною Азербайджаном каспйською нафтою. США пдтримували тсн зв'язки з Грузúю з тих пр, як Михайло Скашвл прийшов до влади. Американськ вйськов нструктори навчають грузинськ вйська, Вашингтон вклав мльйони доларв в пдготовку вступу Грузÿ до НАТО.

Услд за лреволюцúю троянд в Грузÿ лFreedom House Вулс, Нацональний фонд на пдтримку демократ㿻, Фонд Сороса нш НВО, пдтримуван Вашингтоном, органзували в листопад 2004 року вдверто зухвалу кра

До кнця 2004 року стало ясно, що вже давно йде нова "холодна вйна", цього разу за стратегчний контроль над енергúю односторонню ядерну перевагу. Було також граничне ясно, судячи з характеру дй Вашингтона з моменту розпаду Радянського Союзу в 1991 роц, що Кнцевою Метою, ендшплем для полтики США в квразÿ не

н Китай, н

рак, н

ран, Рося.

Геополтичним "ендшплем" Вашингтона було повне руйнування Росÿ, т㺿 держави в квразÿ, яка була б здатна органзувати ефективну комбнацю альянсв на основ величезних запасв нафти газу. Звичайно, цю мету нколи не можна було оголосити вдкрито.

Псля 2003 року, Путн росйська зовншня полтика, особливо енергетична полтика, повернулася до первинно

Путн почав робити ряд захисних ходв, щоб вдновити якоюсь мрою надйну рвновагу перед обличчям все бльш очевидно

Тепер, коли ставки з обох бокв - НАТО Росÿ - зросли, Рося перейшла вд просто

1.2 Тенденцÿ глобально

Як ми бачимо форму

ться нова свтова енергетична реальнсть. Поточний стан свтово

Споживання нафти в Кита

Частка Захдно

Росÿ належить 26,6% свтових запасв природного газу, вд 6,2% до 13 % (за рзними оцнками) розвданих запасв нафти, близько 20% розвданих запасв кам'яного вуглля. Сьогодн бльше 90% росйських енергоносÿв, що експортуються, поставля

ться в держави квропи.

У кра

В даний час нафта виступа

енергоносúм загальносвтового значення, газ - в основному регонального, вуглля - локального.

Серйозн побоювання виклика

рвень забезпеченост глобально

У цих мовах позначився нтерес промислово розвинених споживачв до проблем розвитку альтернативно

В мовах економчного зростання азатських кра

Ситуаця в свтовй енергетиц характеризу

ться загостренням суперечностей, як збережуться на весь прогнозований перод. Першопричиною геополтично

Економчн полтичн ресурси таких крупних споживачв, як США, квропейський союз КНР, зосереджен на одних тих же ринках. Експанся свтових ггантв приводить до загострення конкуренцÿ мж ними. Полтична нестабльнсть бльшост ресурсно багатих кра

Бльшсть вуглеводневих ресурсв планети контролюються нацональними державними компанями. Зате переробляюч потужност, логстичн транспортн схеми, розподл вуглеводнв знаходяться в руках транснацональних корпорацй. Звдси вдмннсть в стратегÿ поведнки на ринку.

Крупн транснацональн корпорацÿ прагнуть розширити свою ресурсну базу. А держкомпанÿ, що мають в сво

му розпорядженн основн ресурси, роблять все, щоб розвивати переробку, намагаються отримати частку в каптал транспортних збутових структур. Поглиблення дано

Зменшу

ться число регонв, де рзке зростання виробництва вуглеводнв обходиться без застосування новтнх технологй методв видобування, також багатомльярдних вкладень в нфраструктуру. В результат звужу

ться круг можливостей для маневру ключових споживачв на ринку, особливо псля 2013-2017 рокв.

Принципового значення набува

геостратегчне протистояння мж Кита

м Сполученими Штатами. До 2030-го КНР порвня

ться з США за обсягами мпортовано

Протягом наступного десятилття динамка розвитку ситуацÿ в област глобально

У найближче десятилття нафта залишиться провдним енергоджерелом, забезпечуючи близько 40% енергоспоживання. За нею йдуть природний газ (28%), вуглля (20%), поновлюван джерела (7%) ядерна енергя (5%). Частки природного газу нафти будуть рости, тод як частки вуглля ядерно

У вддаленй перспектив (до 2067-го) структура свтового енергобалансу, ймоврно, прагнутиме до трансформацÿ головним чином за двома сценарями.

Перший передбача

поступовий перехд вд нафти до газу, приблизно так само, як свого часу нафта витснила вуглля. Потм очку

ться зрушення до поновлюваних джерел, очевидно, до атомно

Так пд час всесвтнього економчного форуму у Довос, Рекс Тллерсон, голова найбльшо

За всма прогнозами в найближч 25 рокв частка поновлювано

Власне

вропейський видобуток пада

. Непоган темпи збльшення видобутку газу в Норвегÿ (10% на рк) не в змоз компенсувати падння в британському сектор Пвнчного моря поступового зниження виробництва Ндерландами. За минулий рк вони на двох втратили 14 млрд. куб. м в порвнянн з 2004 роком. А Велика Британя з 2 року позбулася 20% видобутку власного газу, ця цифра буде рости, внаслдок чого кра

Згдно другому сценарному плану, якщо в найближче десятилття буде досягнутий прогрес в област водневих технологй, сприяючих швидкому витсненню бензинових двигунв, то скорочення споживання нафти почнеться набагато ранше - приблизно до 2025 року. Але це поки маловрогдне.

Енерго

мнсть свтового господарства (переважно за рахунок розвинених кра

Глобальне споживання нафти зростатиме в основному за рахунок щорчного збльшення об'

мв ? використання в кра

Споживання газу найшвидше буде рости в кра

Унаслдок прогнозованого зниження рвня видобування нафти в промислово розвинених кра

Зростаюче споживання вуглеводнв приведе до подальшого поглиблення ключових суперечностей свтового паливно-енергетичного комплексу (ПЕК). В майбутньому кра

Китай, очевидно, докладе всх сил, щоб розширити свй вплив економчну присутнсть на Близькому Сход, в Африц, Латинськй Америц Центральнй Азÿ. Основним конкурентом КНР з експансÿ на енергетичн ринки залишаться США.

Головним джерелом збльшення добування в Латинськй Америц стане глибоководний шельф Бразилÿ. Очевидно, розробляти його будуть американськ корпорацÿ, видобутку на основ бразильських проектв вуглеводн Вашингтон використову

в рамках полтики, направлено

Таким чином, в мовах високих цн на нафту складаються передумови для того, щоб переорúнтовувати потоки пвденномерикансько

Очку

ться значне збльшення частки Чорного континенту в свтовй енергетиц. В цлому по регону пковий рвень досяжний до 2020 року, потм видобування, врогдно, почне знижуватися. Крм снуючих добувних проектв в Пвнчнй Захднй Африц (Нгеря, Алжир, кгипет, вя), мжнародн енергетичн компанÿ активно нвестуватимуть в геологорозвдку видобування в Схднй Пвденно-схднй Африц (Судан, Танзаня, Ангола). Збльшення видобування нафти прогнозу

ться також в Чад, Конго Екваторальнй Гвне

Лдером зростання в Африц буде Ангола, де в повну силу запрацюють вдкрит останнми роками глибоководн родовища. Основними конкурентами в африканських нафтогазових проектах

США, Рося Китай.

На Каспÿ видобування нафти зростатиме. У перод до 2015 року пальму першост тут тримуватиме Азербайджан з його нафтовими свердловинами Азер-Чираг-Гюнешл газовим родовищем Шах-денз. З 2015-го базовим джерелом нафти стане казахстанський Кашаган.

Близький Схд в цлому залишиться пд стратегчним контролем США, для яких на перод до 2017 року основним джерелом нафти залишиться Саудвська Аравя.

Урядовий радник США Метью Сммонс (урядовий експерт в област енергетики, який консульту

адмнстрацю президента Буша) повдомля

, що в результат проведення 200 технчних дослджень нафтових родовищ в Саудвськй Аравÿ встановлено, що кра

У найближче десятилття Близький Схд залишиться для США, по сут, лрезервним джерелом вуглеводнв на тривалшу перспективу, тод як активно розвиватимуться латиномериканський, африканський, канадський каспйський напрями нафтовидобутку.

Нов технологÿ забезпечать збльшення ефективност енергоспоживання, але частка альтернативних джерел в загальному енергобаланс виросте лише трохи. Для того, щоб поновлюван джерела енергÿ покрили хоч би половину необхдного приросту електроенергÿ, знадобиться збльшити

ЗПГ-ринок перетворю

ться з географчно роздленого в глобальний. Основного приросту попиту на зрджений газ варто чекати з боку Сполучених Штатв кра

Частка ядерно

1.3 Рося в свтовй енергетиц

Бльше, нж хто-небудь з його попередникв, Путн визна

важливсть галуз, яка не тльки забезпечу

теплом 143 мльйони громадян Росÿ, але приносить держав 20% податкових надходжень, як складають щорчно 77 мльярдв доларв. Росйський ряд заплатив 7,1 млрд. доларв дочрнм компаням Газпрому за 10,7 вдсоткв акцй концерну, завдяки чому отримав контрольний пакет. Багато в чому, завдяки енергоносям мнню Путна розпоряджатися ними, з 2001 року дохд на душу населення росте на 29% щорчно. У ниншнх мовах нацоналзаця росйських ресурсв рвнозначна вдновленню старо

Президент Путн схвалив пропозицю передати вс родовища на континентальному шельф Росÿ в правлння державних компанй Газпром Роснефть. Експертв повдомлення про прийдешню нацоналзацю всх шельфових родовищ нафти газу не здивувало. Подбн пропозицÿ поступали вже не раз. [11]

Газпром став головним акцонером проекту Сахалн-2, придбавши у Royal Dutch Shell, Mitsui Mitsubishi 50% плюс одна акця компанÿ Sakhalin Energy за 7,45 мльярдв доларв. [12].

Псля придбання Газпромом проекту Сахалн-2 Рахункова палата Росÿ оцнила збиток вд порушень, допущених в ход реалзацÿ проекту Сахалн-2, в $5 мльярди, як доведеться компенсувати. [13]

В цей час розгляда

ться питання ХарТягинського родовища. Так Рахункова палата виявила значн порушення в природоохороннй дяльност оператора ХарТягинського родовища - компанÿ Тоталь Розвдка Розробка Рося. ХарТягинське родовище в Ненецькому автономному окруз - одне з трьох в Росÿ, що розробляються на мовах годи про роздл продукцÿ. Загальн запаси нафти на родовищ оцнюються в 160,4 млн. т, в контрактнй зон - 97 млн. т. ХарТягинська года про розподл продукцÿ була кладена 20 грудня 1995 року строком на 29 рокв з можливстю продовження до 33 рокв набуло чинност 12 лютого 1 року.

нвесторами проекту стали французьк Total (50%), норвезька Norsk Nydro (40%), також Ненецька нафтова компаня (10%), дяльнсть яко

Газпром придбав Пвденно-тамбейське родовище, розташоване на пвноч пвострова Ямал. Його запаси оцнюються в 1,2 трлн кубометрв газу 40-60 млн. тонн газового конденсату. Це одне з найбльших родовищ в свт. Загальна вартсть родовища оцню

ться в 5-6 млрд доларв. До середини 2005 року цензя на нього належала компанÿ Тамбейнефтегаз. [15]

Основними проектами Газпрому [16]

:

Осво

ння ресурсв пвострова Ямал

Родовища пвострова Ямал

стратегчною сировинною базою ВАТ Газпром, здатною пдтримати рвень видобутку на тривалий перод. На Ямале вдкрито 26 родовищ, розвдан запаси яких складають: газу - 10,4 трлн. куб. м, конденсату - 228,3 млн. т, нафти - 291,8 млн. т. ВАТ Газпром належать цензÿ на Бованенковське, Харасавейське Новопортовське родовища з запасами природного газу - 5,8 трлн. куб. м, конденсату - 100 млн. т нафти - 227 млн. т. Потенцйн об'

ми видобутку природного газу на вказаних родовищах оцнюються в 178 млрд. куб. м в рк, рдких вуглеводнв - вд 7 до 9 млн. т на рк.

З метою вибору найбльш ефективних технко-економчних варантв хвалення ршення про здйснення нвестицй для повномасштабного осво

ння родовищ пвострова Ямал розроблено Обгрунтування нвестицй в облаштування Бованенковського родовища на пвостров Ямал транспорт газу.

У жовтн 2006 року Правлння ВАТ Газпром хвалило приступити до нвестицйно

Створення в Схдному Сибру на Далекому Сход

дино

В даний час Мнпроменерго Росÿ спльно з ВАТ Газпром здйсню

доопрацювання Програми створення в Схдному Сибру на Далекому Сход

дино

Осво

ння ресурсв росйського арктичного шельфу

Росйський арктичний шельф (перш за все Баренцове море) розгляда

ться ВАТ Газпром як перспективний для пошуку нових осво

ння ранше вдкритих родовищ вуглеводнв. Газпром здйсню

проведення робт з пдготовки до осво

ння таких родовищ, як Штокмановське Приразломне.

Проект розробки Штокмановського газоконденсатного родовища ма

для Газпрому стратегчне значення. Це родовище стане ресурсною базою для експорту росйського газу до квропи через газопровд Nord Stream, що буду

ться. Розвдан запаси Штокмановського родовища оцнюються в 3,7 трлн. куб. м газу бльш нж в 31 млн. тонн газового конденсату. Проект, який в майбутньому зможе щорчно давати 45 млрд. кубометрв газу, оцнюються в 12-14 млрд. доларв. Перший газ може бути видобутий вже в 2011 роц. Витягуван запаси нафти Приразломного родовища складають 46,4 млн. т, що дозволя

досягти рчного рвня видобич близько 6 млн. т.

Осво

ння вуглеводневих ресурсв за кордоном

Узбекистан. ВАТ Газпром через дочрн

суспльство - ЗАТ Зарубежнефтегаз - на мовах годи про роздл продукцÿ (УРП) бере часть в процес вдновлення видобування газу на родовищ Шахпахти (щорчний видобуток - близько 500 млн. куб. м). ВАТ Газпром приступило до переговорв з збекистаном про мови РП за проектом осво

ння родовищ стюртського регону.

Казахстан. В даний час росйська сторона (спльне пдпри

мство ВАТ Газпром ВАТ НК Лукойл - ТОВ Центркаспнефтегаз) Казахстан продовжують переговорний процес за погодженням умов годи про принципи сумсного осво

ння вуглеводневих ресурсв геологчно

Туркменстан. Можливсть участ ВАТ Газпром в шельфових проектах в Туркменстан розгляда

ться з погляду забезпечення ресурсно

ндя. Спльно з компанúю ГАИЛ продовжуються дослдження в Бенгальськй затоц: виконан морськ сейсморозвдувальн роботи, визначене мсцеположення розвдувально

В'

тнам. Закнчене будвництво першо

ран. ВАТ Газпром бере часть в проект облаштування 2-о

У 2005 роц Газпром пдписав году з урядом Врменÿ, згдно з якою для Врменÿ встановлювалася цна в 100 доларв США (г58) за кубометр газу, - на 50% нижче ринковою - в обмн на передачу Газпрому 45% акцй спльного пдпри

мства Армросгазпром, яке контролю

внутршнй розподл газу у Врменÿ газопровд, який незабаром буде протягнутий в кра

В 2006 роц Газпром довв свою частку част в Армросгазпромû до 58% отримав контроль трубопроводу

ран-Врменя, який замислювався, як перший газопровд для постачань ранського газ до квропи, який мг би стати конкуруючим джерелом газу для Захдно

Венесуела. У серпн 2005 року ВАТ Газпром було оголошено переможцем тендеру Фази А проекту Рафаель Урданета отримало вдповдн цензÿ на розвдку розробку природного газу на блоках румако 1 румако 2 у Венесуельськй затоц. Лцензÿ надан строком на 30 рокв. Протягом перших чотирьох рокв передбача

ться здйснення програми геологорозвдувальних робт, що включа

проведення сейсморозвдки бурння розвдувальних свердловин.

Пвнчно-

вропейськй газопровд (4 жовтня 2006 року проект отримав нову назву - газопровд Nord Stream)

Проект Nord Stream - принципово новий маршрут експорту росйського природного газу до квропи через акваторю Балтйського моря, минуючи кра

Газопровд СПТО - Торжок

З 1995 р. ВАТ Газпром здйсню

будвництво газопроводу вд ренгойського родовища, розташованого в пвнчних районах Тюменсько

Розширення газотранспортно

В цлях забезпечення транспортних потужностей для транзиту туркменського, збецького казахстанського газу ВАТ Газпром веде розробку згодження Обрунтування нвестицй в розвиток газотранспортно

Вихд на ринки зрдженого природного газу

До тепершнього часу розроблена стратегя дяльност компанÿ з виробництва морського транспортуванню зрдженого природного газу (ЗПГ). У 2005 роц Газпром здйснив перш постачання зрдженого природного газу до США, в 2006 роц - до Велико

ВАТ Газпром спльно з компанúю Петро-Канада опрацьову

можливсть будвництва в Леннградськй област заводу по виробництву ЗПГ для подальшого експорту на ринки Пвнчно

квропа

Газпром експорту

газ в кра

Довгостроков контракти з основними покупцями мстять умову бери або плати. Тобто в контрактах закладений мнмальний об'

м газу, який споживач зобов'язаний сплатити навть в тому випадку, якщо фактично взьме менший об'

м.

Довгостроков контракти

основою стабльност надйност постачань газу. Тльки так контракти можуть забезпечити виробников експортеров гарантю окупност багатомльярдних капталовкладень, необхдних для реалзацÿ крупних газових експортних проектв, мпортеров - гарантю надйного безперебйного газопостачання протягом тривалого пероду часу.

Група Газпром поставля

природний газ в наступн кра

Основний зовншнй ринок збуту росйського газу - Захдна квропа. Газпром забезпечу

приблизно третину сумарного мпорту до Захдно

Серед держав Центрально

В майбутньому компаня плану

розширювати дяльнсть на газових ринках кра

Основн маршрути газопроводв вд газових родовищ Захдного Сибру до експортних ринкв Захдно

Для пдвищення надйност диверсифкацÿ постачань росйського блакитного палива на експорт Газпром здйсню

крупн газотранспортн проекти.

В даний час продовжу

ться будвництво газопроводу Ямал-квропа, який з'

дна

родовища пвострова Ямал з Захдною квропою. Вже сьогодн по цьому маршруту експорту

ться близько 17% росйського газу (через Блорусь Польщу до Нмеччини).

В кнц 2002 р. був зданий в експлуатацю газопровд Блакитний потк для прямих постачань газу до Туреччини по дну Чорного моря. Загальна протяжнсть ц㺿 газово

Диверсифкаця експортних потокв вихд на нов ринки - один з проритетв експортно

Найбльшими ноземними партнерами Газпрому

: нмецьк компанÿ ЭОН, Внтерсхалл, Фербунднетц Газ, Сменс; французьк Газ де Франс Тоталь; талйська Енû; турецька Боташ; фнська Фортум; ндерландська Газюнû; норвезьк Гидро, Статойл, китайськ КННК. Петрочайна; польська Пгнг; американськ ЭкксонМобл, Шевронтексако, Конокофллпс транснацональна Шелл.

Газпром прода

газ на кордон кра

Останн два роки Газпром реалзу

нову експортну полтику, проритети яко

Газпром нмецька компаня Внтерсхалл в 1993 роц створили спльне пдпри

мство ВИНГАЗ. Воно

власником трубопроводв на територÿ Нмеччини протяжнстю близько двох тисяч клометрв найбльшого в квроп пдземного сховища газу (ПСГ) в Реден об'

мом понад 4 млрд. куб. м. Сьогодн Газпрому належить 35% в статутному каптал цього спльного пдпри

мства. згоджено збльшення частки Газпрому до 50%-1 акця. Таким чином, беручи часть в ВИНГАЗ, Газпром

спввласником газотранспортних мереж Нмеччини.

Про прихильнсть

вропейських споживачв до довгострокових контрактв з Газпромом свдчить, зокрема, подовження експортних контрактв з захдними партнерами - з компанúю Газ де Франс до 2015 г, з компанúю ЕОН Рургаз до 2020 року, Внтерсхалл до 2030 р., з компанúю Газум до 2025 р.

Крм того Рося знову поверта

ться до Анголи, найбльшо

За повдомленням "АЛРОСА", меморандум про спвпрацю, який у ввторок пдписали алмазодобуваюча компаня, "Зарубежнефть", Dark Oil Company Sonangol, вдкрива

росйським держкомпаням можливост для широкомасштабно

Домовленост Лукойлу з ангольською компанúю Sonangol про розробку вуглеводнв на територÿ Анголи дають можливсть брати часть в геологорозвдц на шельф Анголи.

Росйський Газпром ангольський Sonangol, планують спвробтничати у сфер розвдки видобування вуглеводнв в Ангол, нвестицÿ на першому етап можуть скласти 100 мльйонв дол.

Меморандум, пдписаний Газпромом з Sonangol стосу

ться розвдки видобування вуглеводнв, в першу чергу природного газу, з можливим використанням

"Якщо геологорозвдка дасть позитивн результати, ресурсв буде досить для друго

Спвпраця Росÿ кгипту в област нафти газу носить стратегчний характер. кгипетський-росйсько вдносини в нафтогазовй сфер залишили позаду етап кладення год на розвдку нафти газу вийшли на рвень стратегчно

За нформацúю мнстерства нафти кгипту, годи з "Egaz" передбачають пдтримку двосторонньо

З метою посилення свого впливу на енеретичному ринку Рося, хоча на словах вдкидаючи створення газового ПкК, фактично його створю

. Так пдписання меморандуму мж Газпромом алжирською компанúю Сонатрак (Sonatrach) - двох основних газових постачальникв квропи. Частка Алжиру на

вропейському ринку склада

близько 10-12%, частка Росÿ перевищу

25%. Документ передбача

створення росйсько-алжирського енергетичного координацйного комтету, також постйно дюч сумсн робоч групи. Першим результатом росйсько-алжирсько

На нцативу аятолли Ал Хамене про створення спльно

Енергетична полтика Росÿ вдносно кра

Найкраще цл Росÿ вдносно кС висловив держсекретар Союзу Росÿ Блорусÿ Павло Бородн: л...квропа все одно без нас не зможе. квропа стоятиме перед нами на колнах. [22]

Головною збро

ю Росÿ

ВАТ Газпром, капталзаця якого перевищила 300 мльярдв доларв. Концерн певнено займа

трет

мсце в списку свтових ггантв, випереджаючи "Майкрософт". [23]

Також розширюють видобування газу росйськ незалежн росйськ компанÿ, як планують збльшити видобуток до 189 млрд. кубометрв до 2010 року, що покри

40% внутршнього попиту на газ. [24].

За даними Мжнародного енергетичного агентства (МЕА), споживання газу на планет до 2020 року збльшиться майже удвч перевищить об'

м в 5 трлн. куб.м. До цього часу найбльший в свт виробник - Газпром - повинен видобувати по 590 млрд. куб.м. (2006 р. - 551 млрд. куб.м.) на рк. При цьому за пдсумками жовтня 2006 року на його частку доводиться шоста частина росйського видобутку газу. Тльки за цей рк вн збльшив виробництво на 14,3% продав 87,22 млрд. куб. м. газу. Бльше двох десяткв мльярдв кубчних метрв газу на рк поки що спалю

ться у факелах на бурових через неможливсть його тилзувати. Заявлен ще три роки тому запаси у лнезалежних компанй перевищують 13 трлн. куб.м., тобто всього в 2,5 рази менше, нж у Газпрому. [25]

В цлому у Росÿ величезн ресурси газу. До 2050 року Рося нарощуватиме об'

ми видобутку постачання.[26]

кС хоча робить спроби не пустити Газпром на сво

Глава Газекспорту повдомив, що 25 квтня вн провв бесду з мнстром торгвл промисловост Велико

Про реакцю Велико

Також невдалу спробу зашкодити просуванню експансÿ Газпрому зробила новообраний канцлер Нмеччини Ангела Меркель, яка намага

ться переорúнтувати зовншню полтику Нмеччини на зближення з США, у той час як Шредер постйно критикував США зближувався з Росúю.

За десять днв до парламентських виборв, в результат яких до влади прийшла Ангела Меркель, Газпром дв нмецьк компанÿ пдписали году про будвництво газопроводу по дну Балтйського моря. Так народилася житт

во необхдна звТязуюча енергетична нитка, яка прокладатиметься в обхд не тльки нових партнерв Нмеччини по кС, - прибалтйських республк Польщ, Укра

Два мсяц потому Шредер був призначений на пост голови наглядово

Меркель виступила з критикою Газпрому пд час газово

нгела Меркель в ход зустрч з прем'

р-мнстром Естонÿ Андрусом Ансипом заявила, що ПкГ повинен бути доступний для всх

вропейцв. Аналогчну заяву Меркель зробила пд час робочого взиту до Варшави, вона також повдомила, що це болюче для Польщ питання "крок за кроком виршуватиме" спецально створювана польсько-нмецька робоча група.

ле вже 7 квтня 2006 року прес-секретар Меркель льрх Вльгельм не побажав повдомляти, чи обговорювала вона суперечку, що виникла через ршення Шредера, з мнстром закордонних справ Росÿ Сергúм Лавровим в ход зустрч в Берлн. Але вн заявив, що даний епзод не затьмарив вдносини, що переживають розквт, як ми ма

мо намр розвивати далû.

Ми говорили про енергобезпеку, про ПкГ. Всм очевидно, що цей проект не направлений проти кого-небудь,

дуже важливим для квропи Нмеччини проектом, - сказала канцлер Нмеччини на спльнй прес-конференцÿ з президентом Росÿ Володимиром Путним. Меркель вдзначила, що ПкГ л

капталовкладенням в безпеку енергопостачання. Дуже важливо, що стало ясно, що цей проект не направлений н проти кого, - сказала вона. Канцлер також вдзначила, що на зустрч з президентом Росÿ йшла розмова про механзми творення цн, про енергобезпеку, про питання доври. "Це

частиною стратегчного партнерства, яке ми розвива

мо розвиватимемо", - сказала Меркель.

Цей тон зовсм не нагадував сувор слова Меркель (сказан в самий розпал цново

Рося

одним з найважливших торгових партнерв Нмеччини. Згдно з оцнками Федерального бюро статистики Нмеччини до Росÿ вклали нвестицÿ вже 4800 нмецьких компанй. Забезпечуючи 35% потреб Нмеччини в нафт 40% - в газ, кольорових металах добривах - бльш нж на 10%, Рося також

одним з 10 найбльших експортних ринкв Нмеччини. У 2004 роц, за даними Мнекономрозвитку Росÿ, товарообг збльшився на 18,3% досяг 31,2 млрд.

вро, зокрема обсяг росйського експорту склав 16,2 млрд. (плюс 14%), мпорту - 15 млрд.

вро (плюс 23,7%). У 2005 роц рвень товарообгу досяг 39 млрд.

вро (47 млрд. дол., 27 млрд. фунтв), що на 25% бльше, нж в 2004 р., експорт Нмеччини до Росÿ вирс на 15,4 вдсотка. Нмеччина - основний торговельно-економчний партнер Росÿ в свт. Частка ФРН в зовншнй торгвл Росÿ - бльше 10%, Росÿ в зовншньо

Рося запропонувала Нмеччин сформувати всь Берлн-Москва з метою створення ллокомотива

вропейсько

Як стало вдомо Газпром фактично почав втлювати сво

Не зважаючи на дуже щир Росйськ пропозицÿ, Ангела Меркель знову почала ставити перешкоди росйськй енергетичнй експансÿ. кврокомся представила на розгляд кра

Вдстоюючи в далоз з Росúю нтереси

вропейських споживачв енергÿ, Меркель, схоже, не пощадить заради них нмецьк енергетичн концерни. Адже кра

Замсть розвитку звТязкв з Росúю Меркель пропону

крплення економчних звТязкв з США, намагаючись переконати кС, що лквропа зацкавлена в створенн

диного трансатлантичного ринку в розвитку Захдного вектору економчних звТязкв.

ле Меркель не намага

ться пояснити, яким чином квропа буде забезпечена енергоносями, якщо Рося пере направить потоки, як замнити свого головного енергопостачальника? ФРН давно

нетто-мпортером енергоносÿв (причому, найбльшим в квроп). З-за кордону вона отриму

97% споживано

Газпром, вдреагувавши на

вропейськ енергетичн плани повдомив, що бералзаця квропейських ринкв газу електрики полтичн проблеми з Польщею породжують невпевненсть у кра

Причому конкурувати за газ доведеться саме Нмеччин, оскльки Англя, Франця

таля допустили Газпром до внутршнх ринкв. Так за останн три роки Газпром придбав 10% британського ринку збуту. Газпром пдписав довгостроков контракти з рядом крупних

вропейських енергетичних компанй, зокрема, французькою Gaz de France талйською Eni, в обмн на надання йому доступу до трубопроводв для транспортування збуту газу безпосередньо кнцевим одержувачам. [35]

Згдно з годою з Gaz de France (GdF) Газпром з жовтня 2007 року отриму

можливсть здйснювати прям постачання росйського газу в об'

м до 1,5 млрд. куб. м на рк кнцевим споживачам Францÿ, як платять за блакитне паливо по 375 дол. за 1 тис. куб. м, для промислових споживачв, для населення - 577 доларв, до цього оптова цна росйського газу на вход у французьку газотранспортну систему складала 190 дол. за 1 тис. куб. м. Натомсть GDF отриму

гарантÿ постачань росйського газу до 2030 року. [36]

У рамках годи з талйською Eni Газпром отримав можливсть з 2007 року здйснювати прям постачання росйського газу на талйський ринок - найбльший псля ринкв Велико

Частка газу в енергетичному баланс

талÿ - бльше 30%. Близько 86% потреб в природному газ

таля покрила в 2005 роц за рахунок мпорту. Основними постачальниками газу в кра

Довготривал контракти особливо актуальн для кра

В той же час Газпром розрахову

збльшити експорт газу до Захдно

Рося на нафтовому ринку

В 2006 роц Рося вийшла на перше мсце в свт з видобування нафти, обгнавши Саудвську Аравю, яка дирувала по цьому показнику з 1988 р. У липн в Росÿ видобувалося 9,55 мльйонв барелв на добу - на 41 бльше, нж в Саудвськй Аравÿ. Якщо врахувати, що здобич газу в кра

Глава Мнекономрозвитку Росÿ Герман Греф вважа

, що за довгостроковими прогнозами за межами 2020 року стотний прирст постачань нафтових ресурсв з Росÿ на свтов ринку неможливий. Якщо, звичайно, не будуть вдкрит нов родовища. До 2020-2025 рокв Рося може нарощувати постачання нафти за кордон. "Але псля цього поступово постачання знижуватимуться - трохи, за розрахунками фахвцв, на 1% в рк", - точнив Греф. Проте, до 2050 року Рося залишиться найбльшим постачальником нафти на свтовий ринок. [41]

Важливим напрямком продажу нафти для Росÿ

кра

Ще однúю спробою зашкодити росйськй енергетичнй експансÿ

вдкриття нафтопроводу БакуТблсиДжейхан (БТД). Ц㺿 подÿ довго чекали у всьому регон, пов'язуючи з нею величезн економчн полтичн надÿ. Протяжнсть нового нафтопроводу склада

1767 км., з них 443 км. припада

на Азербайджан, на Грузю - 248 км. 1076 км. на Туреччину. Пропускна спроможнсть нафтопроводу - 50 млн. т нафти на рк. Особливу радсть вд початку роботи БТД переживають сьогодн держави каспйського регону кра

Виходячи з офцйних оцнок, що знайшли вддзеркалення в Енергетичнй стратегÿ Росÿ на перод до 2020 року, до 2015-го видобуток нафти може скласти 530 млн. т, ? експорт Ц 310 млн. тонн. Головною нафтовою базою залишиться захдно-сибрська нафтогазоносна провнця. Будуть сформован нов центри нафтово

Потужност магстральних нафтопроводв морських термналв для експорту транзиту нафти з Росÿ за меж СНД здатн зрости до 2015-го в 1,5 рази в порвнянн з сьогодншнм рвнем. Це дозволить реалзувати до зазначеного термну перспективн об'

ми експорту нафти в далеке зарубжжя: приблизно по 70 млн. т по захдному пвнчно-захдному напрямах; близько 130 млн. т по чорноморсько-каспйському напряму; близько 80 млн. т по схдному напряму; до 25 млн. т по пвнчному напряму.

До 2015 року видобуток газу в Росÿ може досягти 740 млрд. куб. м, експорт - 290 млрд. куб. м. Видобування газу в Захдному Сибру стаблзу

ться, тому весь прирст буде забезпечений за рахунок введення в експлуатацю нових родовищ Схдного Сибру Далекого Сходу, шельфу пвнчних далекосхдних морв. Значн запаси перспективн ресурси природного газу Схдного Сибру Далекого Сходу теоретично дозволяють сформувати в даному регон нов центри газодобування. [44]

Росйська держкомпаня "Роснефть" завершила розвдку двох родовищ нафти в Алжир тепер ма

намр нвестувати в

Рося в атомнй енергетиц

Експерти в област атомно

Джин Кларк, глава транснацонально

Курт Шрайдер, директор провдно

До числа цих тенденцй входить, зокрема, повне заперечення приватизацÿ в сектор ядерно

Курта Шрайдера особливо порадувала та частина доповд Кирúнко, в якй мовилося про необхднсть консолдацÿ часникв ринку атомно

Спвпраця з Росúю, за словами представника RWE-NUKEM, представля

ться особливо перспективною в свтл того, що вона -

дина кра

Рося пуска

корння в економц захдних кра

Сьогодн 70% викопних енергетичних ресурсв знаходяться в нестабльних кра

Необхдно вдзначити, що хоча Франця

кра

Як стверджу

ться в доповдях Грнпс, фахвц AREVA не змогли забезпечити контроль за якстю зварювальних швв на корпус реактора, що потягло за собою додатков обТ

ми робт з

налз дй, як вживали групою AREVA в 2006 роц показав, що AREVA справляються з труднощами, що виникають шляхом скорочення видаткв на будвництво - при цьому вс труднощ складнення залишаються невиявленими не виршеними. На практиц це ставить пд сумнв надйнсть та безпеку ядерно

Також, у 2006 роц кра

Ще одна кра

РОЗД

Л ²

ГОЛОВН

ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧОп БЕЗПЕКИ США

2.1. Геополтичн плани США

На початку ХХ столття коли США почали перетворюватися в одну з ведучих держав свту, деологи американського гегемонзму заявили про зазхання США на панування у всьому свт.

сторик Б. Адамс ще в 1901 роц в статт "Нова ндустральна революця" писав, що здйснення планв американського свтового панування вимага

насамперед встановлення гегемонÿ контролю над квразйським континентом. Адамс безапеляцйно заявляв, що "у свт нема

мсця двом центрам багатства й мперÿ. Один органзм повинний перемогти знищити нш... американц повинн зрозумти, що це буде вйна не на життя, а на смерть - боротьба вже не проти окремо

Продовжуючи традицÿ Адамса й нших деологв американського гегемонзму, у 80- роки XX столття Р. Кохейн Дж. Най розробили теорю гегемончно

Нову стратегю, у якй США виступили з вдвертими претензями на свтове панування, одними з перших, як випливало очкувати, озвучили Г. Ксснджер 3. Бжезинськй. Ксснджер заявив, що псля "холодно

Сучасн американськ полтики йдуть у сво

Йому вторить нший вдомий американський полтолог Т. Грэхем, який заявив недавно: У США просто нема

суперникв по всх параметрах влади - вйськовому, економчному, фнансовому, культурному - таких не видно навть на обрÿ. У результат можливост США формувати мнливий свтовий порядок величезн як нколи.

У сучасних геополтичних мовах американськ полтики пддалися спокус використовувати у сво

Така сумна омана привела до того, що в останн десятирччя розвиток людства став вкрай однобоким. Досвд показу

, що система устрою свту, пропонована Сполученими Штатами, заснована на волаючй соцальнй нацональнй нервност. Така система свдомо приречена на крах. Однак американц, схоже, вже мають свй рецепт подолання протесту мльйонв нових пролетарв, принижених ображених. Так, вдомий гарвардський економст Т. Фрдман, примром, пропону

виршити цю проблему просто, без зайвих сентиментв: свт повинний бути крплений наявнстю американсько

Сьогодн цей кулак, однак, добре видний см. У вйськовй област вн загрожу

непокрливим величезною мццю НАТО. У фнансовй - грозить борговим зашморгом з боку Мжнародного валютного фонду Всесвтнього банку. Використовуючи ц мжнародн структури як знаряддя сво¿ експансонстсько

Криза ООН, пдрив основних принципв мжнародного права, зокрема - принципв державного суверентету, непорушност кордонв невтручання у внутршн справи держав, - так перш зл плоди побудови свту за США. Два факти недавньо

Показово, що навть у самих США далеко не вс перебувають у захват вд планв здйснення глобалзацÿ по-американськи. Вд люзй, зв'язаних з втленням у життя цього задуму, застерга

, зокрема, впливовий полтолог К.Уолтц у сво

Економчна фнансова глобалзаця, стверджу

вн, веде до того, що свтова економка ста

се бльш вза

мозалежно

Дйсно, у свт, населеному 6 мльярдами людей, США

кра

Усе бльш серйозне занепоко

ння виявляють

вропейськ союзники Сполучених Штатв. Не випадково Бжезинський, Ксснджер, нш архтектори сучасно

У сучаснй полтичнй практиц США НАТО використову

ться весь перелк закономрностей, виявлених класиками геополтики протягом двох останнх сторч. Характерно, що все це робиться пд шумок лукавих просторкувань про демократизацю гуманзацю мжнародних вдносин.

Згада

мо: Ф.Ратцель Р.Челлен ще на початку минулого столття стверджували, що прагнення до територально

. Мехен X. Макндер же сто рокв тому сформулювали вчення про те, що протистояння континентально

Отже глобалзаця по-американськ - це глобалзм перетворення нших кра

Однак якими б не були вправними деологи практики однополярного свтоустрою, у них нчого не вийде. Побудова планетарного Pax Amercana - справа згубна. Схоже, навть Бжезинський Ксснджер не врять у те, що свтове панування США протрива

довго. Навть вони вважають американську гегемоню тимчасовим явищем в сторÿ. "Зрештою, - пише Бжезинський, - свтовй полтиц неодмнно стане се бльше невластива концентраця влади в руках одн㺿 держави".

Факти, як свдчать про те, що Pax Amercana вже в цей час знаходиться в останнй стадÿ загибел вдсутнсть майбутнього в кра

2.2 Економчне становище США

В 2006 року США оголосили дефолт на 40% свого зовншнього боргу, нхто не сказав н слова, крм рядка в УThe EconomstФ. На простй мов це означа

, що США за допомогою свого саморобного долара проводять всесвтню аферу, засновану на довр, до яко

Борг США вже перевищу

третину його рчного внутршнього виробництва продовжу

рости. Вже з одно

Згдно з найавторитетншою людиною в сво

ц цифри навть не враховують вс особист заборгованост, так як заборговансть по кредитних картах потечному кредит. При низькй облковй ставц в 1%, що дú останн три роки пдряд, заощадження знизилися до рвня 1,8% у 2005 роц, нижче 1% з счня 2006 року тепер досягли нуля за останньою оцнкою Бюро економчного аналзу (Bureau of Economic Analysis). У 2-му роц смейна заборговансть вперше за 20 рокв перевалила за 18% доходу, що залиша

ться псля сплати податкв. Одна тльки заборговансть по кредитних картах досяга

в середньому 7 200 доларв на см'ю.

Заборговансть ряду США фнансу

ться таким чином: США сьогодн мають дефцит торгового балансу на рвн плизько 6,5% свого ВВП, розрив збльшу

ться щодня. Мешканц США витрачають ще бльше грошей на покупку мпортних товарв, оскльки долар США

мжнародною валютою, ряд США просто друку

грош, щоб фнансувати свй дефцит.

В липн 2006 року дослдження професора Лоренса Котлкоффа (одного з ключових представникв центрального банку кра

Вдповдно до центрально

Професор Котлкофф говорить: "Щоб правильно оцнити платоспроможнсть кра

Це величезна цифра, оскльки президент Джордж Буш в останн роки запровадив велик скорочення податкв оскльки рахунки Medcare, що забезпечу

медичну страховку людям похилого вку, Medcad, що нада

ту ж послугу бдним, наслдок демографчних мов сильно зростуть.

Професор Котлкофф говорить: Ця цифра бльше нж у п'ять разв перевищу

ВВП США майже в два рази - обсяг нацонального багатства. кдине, що можна зробити з приводу цих 65,9 трлн доларв, це задати соб питання, як бюджетн реформи необхдн для того, щоб никнути ц㺿 чорно

Цей сценарй ма

важлив наслдки для долара. Якщо нвестори тратять впевненсть у майбутньому США запдозрять, що нфляця в кра

Пол Эшворт з Captal Economcs бльш оптимстичний щодо прийдешнього старння беб-бумерв. Для початку, очкуване збдя федерального бюджету пов'язано не стльки з демографúю, скльки з збльшенням витрат на охорону здоров'я на душу населення, - говорить вн. [52]

США - найбльш привлейована кра

Поки вдносини з ншими кра

2-х доларова грашка, що залиша

американську фабрику у Кита

Бльш того США органзували се так, щоб одержувати 9% з сво

ле США непогано нажива

ться на нших закордонних активах, наприклад, на виплатах ноземних боржникв, здебльшого бдних. Залучен до цього суми - далеко не дрб'язок не дрбниц. Прибуток США вд одних лише прямих нвестицй в ноземну власнсть сьогодн дорвню

50%, з рахуванням надходжень вд нших його закордонних активв склада

повн 100% вд сх сукупних доходв вд

Центральн банки кра

Японя - найкрупнший кредитор ряду США - материковий Китай були до сьогодншнього дня найстаранншими покупцями облгацй США за останн деклька рокв. Що стосу

ться Гонконгу, то бльшсть, якщо не вс його запаси

активами, деномнованими в доларах США. ряд США в свою чергу використову

ц ноземн позиков засоби, щоб фнансувати до 90% свого дефциту федерального бюджету, який досягав у 2005 роц 412 млрд. дол. Зараз дефцит федерального бюджету зроста

близько 2 млрд. дол. на день.

Простше кажучи, американц живуть далеко не вдповдно до сво

Хвалена продуктивнсть "ново

Компанÿ так звано

Вже до грудня 2 року сумарна ринкова капталзаця шести ггантв "ново

Середн

вдношення капталзацÿ компанй до чистого прибутку для ринку NASDAQ, навть псля його драматичного падння, все ще перевищу

80 разв. При цьому

компанÿ, для яких спввдношення "цна/прибуток" як ранше досяга

400 бльше разв.

Для компанй, що входять до складу ндексу S&P-500, вдношення поточно

Просте зставлення динамки ндексу Dow Jones в 1920-1930-х роках поведнки ринку NASDAQ в останн

десятилття абсолютно ясно казу

на те, що "весняний розпродаж" 2 року на Уолл-стрт був н чим ншим, як справжнсньким бржовим крахом. Таке зставлення цлком коректне, оскльки компанÿ, що входять в NASDAQ грають сьогодн роль "двигуна" американсько

В травн 2 року Джордж Сорос так висловився з приводу гравцв фондового ринку, як збергають оптимзм: "Музика вже скнчилася, вони вс танцюють". [54]

Мешканц США все бльш пдсаджу

ться на споживання вдкладають не бльше 0,2% сво

США поглинають заощадження тих, хто сам найчастше набагато бднш, особливо якщо

Тльки на приклад центральних банкв ми бачимо щорчн суми бльше нж на 100 мльярдв доларв з квропи, бльше 100 мльярдв доларв з Китаю, бльше 140 мльярдв доларв з Японÿ, багато десяткв мльярдв доларв вд багатьох нших кра

Виробники нафти також вкладають сво

Становище США хитке. Знецнювання долара знижу

приплив необхдних коштв, тому США пднмають процентн ставки, щоб зберегти привабливсть для ноземних доларв. Але збльшення ставок загрожу

пдрвати житловий пухир, що виник на основ низьких ставок вдсоткв по заставних перезаставних. Адже саме в нерухомост бльшсть американцв зберга

сво

мериканський фнансист Джордж Сорос вважа

, що в 2007 роц економц США може загрожувати рецеся в зв'язку з рзким обвалом цн на нерухомсть. Своя думку вн висловив на форум снгапурського

нституту з мжнародно

На думку пдпри

мця, сну

ризик того, що Федеральна резервна служба США пднме дисконтн ставки до бльш високого рвня, нж це необхдно для стримування нфляцÿ. При цьому результат може виявитися для економки США жалюгдним.

Як вдзначив Джордж Сорос, процентна ставка по короткострокових кредитах зросла з 4,25% до 4,75%. При цьому, на його думку, ФРС свдомлю

небезпеку такого пдвищення майже як неминучсть.

Вони повинн вдстрлятися, тому що не можуть зупинити пдвищення дисконтних ставок, доки економка не подасть ознаки зниження темпв. Згодом вона продемонстру

це, але, можливо, буде занадто пзно, - вважа

фнансист.

УМ'якому приземленню американсько

Тому я очкую спаду економки... в 2007 роц, - заявив Джордж Сорос. При цьому, за його словами, економц США не зможуть допомогти н

вропейськ кра

Прогнози Джорджа Сороса почали здйснюватися, про що свдчать наступн вдомост:

Найважливший показник активност в данй област - кльксть видаваних дозволв на будвництво нового житла - знизився в 2006 р. дуже рзко. У рчному вираз число виданих дозволв впало з 2200 тис. до 1570 тис., тобто до мнмального рвня за останн п'ять рокв. [56]

У вересн 2006 року цни на нов будвл в США знизилися на 9,3%, в порвнянн з серпнем 2006 року, в порвнянн з вереснем 2005 року падння склало 9,7%. [57]

Нацональна асоцаця релтерв США повдомила, що в 38 штатах обсяг продажв нерухомост впав склада

на даний момент 6,27 мльйонв одиниць нерухомост за сезон. В порвнянн з показниками попереднього року вн впав на 12,7%. Найбльший спад обсягу продажв вдмчений в Невад (на 38%), Арзон (на 36%), Флорд (34,2%) Калфорнÿ (28,6%). У 10 штатах обсяг продажв зрс. По двох штатах (Нью-Гемпшир Вермонт) даних нема

. [58]

Згдно з повдомленням екс-глави Федерально

2.3 Соцально-економчне становище США

В 2006 роц New York Times опублкувала сенсацйну для США новину: вперше за сторю кра

Бюро перепису населення США\US Census Bureau опублкувало чергов дан про бднсть в кра

Рчний дохд, що вдповдав прожитковому мнмуму в 2005 роц, який щорчно встановлю

ться Державним Офсом Управлння Бюджета\US Office of Management and Budget, дорвнював $19 971 для см'

Не дивлячись на те, що загальна кльксть бдних не змнилася, в порвнянн з попереднм роком, кльксть людей, що живуть в глибокй бдност, збльшилася. Пд глибокою бднстю розумúться рвень доходу, який на 50% менше прожиткового мнмуму.

нший важливий показник бдност - кльксть американцв, що не мають медично

Чемпоном з клькост жителв, що ледве зводять кнц з кнцями, впродовж ряду рокв залиша

ться Калфорня. У 2005 роц там проживали бльше 4 млн. 673 тис. бдних. На другому мсц - штат Техас - трохи менше 4 млн. бднякв. На третьому - Флорда (2 млн. 214 тис.). Важливою характеристикою цих трьох штатв, що дирують в списку бдност,

наявнсть велико

Серйозним вогнищем бдност в США був залиша

ться штат Нью-Йорк, головним чином, за рахунок найбльшого мегаполсу - мста Нью-Йорка. Вн вносить найбльший сумний внесок до розповсюдження бдност в штат, де живуть близько 2 млн. 556 тис. бдних де концентраця дитячо

У 2005 роц витрати на боротьбу з бднстю в США склали $477 млрд. або $12 892 на кожного бдняка, будь то дорослий або дитина. - витрати головним чином складаються з фнансування 50-ти державних програм, направлених на допомогу тим, хто ма

потребу. З моменту приходу до влади президента Джорджа Буша, загальн витрати на ц потреби зросли на 22%, з рахуванням нфляцÿ.

З тих пр, як президент Лндон Джонсон оголосив вйну бдност (програма, прийнята в 1964 роц так називалася, - War on Poverty), американська держава витратила $9 трлн. на допомогу бдним. Проте, не дивлячись на спхи, досягнут в 1980- -1990- роки, в бдност живе приблизно така ж кльксть населення, що за Лндоном Джонсоном. [61]

У 2005 р. 20% найзаможнших американських смей припало на частку 50,4% вд сукупного об'

му особистих доходв в кра

Псля рецесÿ в 2001 р. обсяг ВВП збльшився майже на 12%, лмеданний дохд американсько

Заклопотансть ниншньою тенденцúю в розподл доходв висловлюють вже не тльки воцентристськ аналтичн центри полтики-опозицонери. Недавно сам голова правлння Федерально

Бернанке турбують два явища. По-перше, в суспльств зрú вдчуття, що багат стають все багатшими - проти чого нхто, окрм жменьки принципових вакв нколи не заперечував, за мови, що житт

вий рвень бднякв теж пдвищувався.

На сторнках Financial Times професор економки Жак Мстраль (Jacques Mistral), член французько

За перод з 2 по 2004 рк кльксть "ультрабдних" американцв збльшилася на 50% або на 3.6 млн. чоловк. "Ультрабóдним" американець вважа

ться у випадку, якщо рчний дохд його см'

Тому найбльша реальна свтова загроза для США, набагато небезпечнше, нж Осама-бн-Ладен, аль-Ка

Китай мг би дуже швидко подво

що, якщо ще задовго до цього експортери нафти просто перестануть призначати цну на нафту у доларах, що все бльше знецнюються, а натомсть карбуватимуть нову монету, перемкнувшись на

вро, що зроста

, /або корзину схдно-азатських валют? Це одним махом пдрве свтовий попит на долари

Це знецнить долар ще сильнше звичайно ж, зупинить приплив доларв вд ноземцв, що фнансували споживче роздолля США. Оскльки продаж нафти за долари, як падають замсть

вро, що зростають, - поза сумнвом поганий бзнес, найбльш свтов експортери нафти в Росÿ кра

Центральн банки багатьох кра

За станом на 24.01.05 року, вдповдно до опитування Royal Bank of Scotland, частка доларв у валютних резервах центральних банкв свту продовжу

знижуватися. Майже 70% з 56 центральних банкв, що регулярно публкують дан про сво

Перш офцйн дан про  крупну втечу вд долара США центральних банкв низки кра

Також БМР повдомив про помтне зниження частки доларових накопичень в резервах кра

15.08.2005 Morgan Stanley повдомила, що згдно його дослдженням динамки долар/юань частка американсько

В Росÿ стан бвалютно

21.03.2005 року Центральний банк встановив наступну структуру бвалютно

27.04.2005 року Центральний Банк встановив наступну структуру бвалютно

02.12.2005 року Центральний банк встановив наступну структуру бвалютно

08.02.2007 року Центральний банк встановив наступну структуру бвалютно

За перш шсть мсяцв 2006 росяни обмняли 5,1 млрд. доларв проти 1,7 млрд., обмняних у 2005 роц, вдзначив вце-президент Центрального банку Росÿ Олексй люка

в.

Уряд США веде подвйну бухгалтерю прихову

справжн масштаби фнансових проблем в кра

Дÿ американських властей не можна назвати протизаконними, обмовляються американськ юристи. Обидва види бухгалтерÿ - для властей для длового свту - затверджен законами,, вдповдно, няких формальних порушень в дях ряду нема

. Але реальн проблеми бюджету Америки значно серйознш, нж може показатися з аналзу статистики Мнстерства економки, - роблять висновок фнансисти, яких циту

USA Today.

Дефцит федерального бюджету США в 2005 роц офцйно складав 318 млрд. доларв. Але за комерцйними правилами бухоблку, завреними аудиторами, ця сума може досягти 760 млрд. доларв. Якщо до цього додати зобов'язання ряду за системою соцального забезпечення програмою медично

Конгрес США встановив сво

Крм допомоги, згдно з законом ряд не включа

до сво

дмнстраця екс-президента США Блла Клнтона вдрапортувала про профцит бюджету в 559 млрд. доларв. Але незалежний аудиторський аналз показав дефцит в 484 млрд. доларв. [68]

Конгресмен Девд Скотт повдомив, що адмнстраця за останн 5 рокв взяла у, борг у ноземних рядв 1,05 трлн доларв - бльше, нж вс попередн 42 президенти США з сво

Також, в бюджет приховуються реальн витрати на оборону.

Так у 2006 роц США витратять на захист державних нтересв приблизно 670 мльярдв доларв, повдомля

Defense News. Це на 217 мльярдв бльше, нж цифра, яка мститься у вйськовому бюджет, затвердженому Конгресом.

Проте експерт Центру оборонно

Зокрема, до вйськового бюджету формально не потрапили так статт як вйськове будвництво, фнансування соцальних програм ветеранв, вйна в

раку Афганстан, обслуговування ядерного арсеналу, вйськов витрати по нÿ Держдепартаменту, також витрати на забезпечення безпеки територÿ США.

"Що називати вйськовими витратами, залежить вд точки зору кожно

Наприклад, витрати на тримання ядерного арсеналу проходять через Мнстерство енергетики. У 2006 роц вони складуть 16,4 мльярда доларв США. На вйськове будвництво видлене 12,2 мльярда. На операцÿ в

раку Афганстан Пентагон плану

запросити у Конгреса додатков 50 мльярдв доларв плюс до тих 50 мльярдам, як вже закладен до бюджету. Ще 4,7 мльярда будуть проведен через Адмнстрацю загальних служб. Вони пдуть на фнансування деяких вйськових програм.

Витрати на нацональну безпеку складають 41 мльярд доларв, на мжнародну - 23 мльярди. На соцальн програми ветеранв Пентагон витратить 68 мльярдв доларв. Якщо скласти вс ц витрати, заявля

У

Для характеристик стану США доцльно навести наступн вдомост [71]:

США щоб функцонувати повинн займати 2 мльярди доларв на день.

США займають 49 мсце в свт з письменност населення

США займають 28 мсце в свт з грамотност в област математичних наук (при 40 кра

20% американцв вважають, що Сонце оберта

ться навколо Земл. 17% врять, що Земля здйсню

оберт навколо Сонця за один день.

В ход Мжнародного Дослдження Письменност Дорослих (International Adult Literacy Survey) встановлено, що... американц, як присвятили освт менше 9 рокв, показують грш результати, нж опитан практично в всх нших кра

Працвники у США настльки безграмотн, що у них вдсутня така велика кльксть простих навикв, що американськ фрми витрачають 30 мльярдв доларв на рк на коректуюче навчання.

У 2003 роц ноземн заявки в аспрантури США скоротилися на 28%. Вперше за 30 рокв скоротилося надходження ноземних студентв на всх рвнях, тод як в квроп Кита

Всесвтня Органзаця Охорони Здоров'я "створила рейтинг кра

США ЮАР - дв

дин розвинен кра

Через вдсутнсть медично

За даними 2004 року 12 мльйонв американських смей - бльше 10% всх домогосподарств США, - "постйно б'ються, не завжди спшно, щоб прогодуватися." См'

США - на 41-м мсц в свт з рвня дитячо

З 20 найбльш розвинених кра

За останн десять рокв США втратили 1,3 мльйона робочих мсць на користь Китаю.

Працедавц США скоротили 1 мльйон робочих мсць в 2004 р.

У 2004 роц 3.600. американцв втратили страховки по безробттю; 1,8 мльйона - кожен п'ятий, - без роботи бльше 6 мсяцв.

Японÿ, Китаю, Тайваню Пвденнй Коре

Третина всх дтей в США народжу

ться поза браком. Половина всх американських дтей житиме в родин одним батьком.

У 2004 роц Мжнацональна асоцаця начальникв полцейських пдроздлв заявила, що скорочення адмнстрацúю [Буша] федеральних субсидй для органв мсцево

2.4 Збройн сили США

Говорячи про стан перспективи ЗС США, неможливо спочатку не висвтлити вйну з

раком.

Як було зазначено у Роздл 1 ц㺿 роботи, окупаця

раку була для США житт

во необхдною для забезпечення кра

Влада США ще в 1 роц знала, що вторгнення до

раку буде провальним. Так, у 1 роц американськ ЗС провели секретн чення, як показали, що вторгнення до

раку вимагатиме част 400 тис. вйськовослужбовцв може привести до хаосу в цй кра

Рзке неприйняття американським суспльством полтики адмнстрацÿ Буша вдносно

раку Афганстану не може не зачпати ЗС США. Непопулярнсть вйни, вдсутнсть будь-якого прогресу у врегулюванн конфлктв, бльш того, рзке загострення становища примушують американських вйськовослужбовцв хилятися вд служби в цих "гарячих точках".

В американськй прес були опублкован дан про факти дезертирства з ЗС США в 2003-2005 роках. За даними газети USA Today вд 22.05.2006, у сухопутних вйськах найвищ показники втеч вйськовослужбовцв з армÿ - 4387 чоловк, на флот недолчилися 3454 матросв. У Корпус морсько

Випадки дезертирства з ЗС США, що почастшали, вдбуваються на тл загального некомплекту бойових пдроздлв американсько

Наприклад, в 2005 роц в чбов табори мнстерства оборони США було вдправлено на 27% новобранцв менше, нж було заплановано Пентагоном. Вдчува

ться брак навть офцерв. В даний час в сухопутних силах вакантн близько 30% офцерських посад оперативно-тактично

Ще грша ситуаця з набором добровольцв в резервн компоненти ЗС. Наприклад, в 2005 роц в нацональнй гвардÿ сухопутних сил США недобр склав 27%, в резерв сухопутних сил - 19%., у ВПС нацонально

У цлях хоч якось оперативно вплинути на виршення проблеми комплектування мнстерство оборони США дозволило понизити вимоги до охочих поступити на вйськову службу добровольцям, зокрема по фзичному нтелектуальному розвитку. Крм того, розширена практика залучення в ряди ЗС США громадян нших кра

дмнстраця вйськове кервництво США пшли навть на зниження вимог, що пред'являються до кандидатв на отримання американського громадянства, як проходять службу в рядах ЗС США. Поступки, перш за все, торкнулися, мовних вимог - вдтепер вйськовослужбовцям необхдно просто "розумти англйську мову", не знати ?, як це було встановлено ранше. Бльше того, за стараннсть нцативу, проявлен при виконанн бойових завдань, ноземц, що проходять службу у ЗС США, мають право отримати американське громадянство незалежно вд встановлених ранше термнв натуралзацÿ.

За повдомленням незалежного аналтичного видання Washington ProFile вд 18.09.2006 року, група американських конгресменв видала аналтичну доповдь, в якй стверджу

ться, що бо

готовнсть ЗС США на сьогодншнй день, - найнижча з часв В'

тнаму, причиною тому - операця в

раку. [73]

[74] Згдно з доповддю плануючи вторгнення до

раку в 2003 роц, Пентагон припускав, що бригада армÿ США (основна оперативно-тактична одиниця в структур американських ЗС) псля оперативного туру в

раку вдпочиватиме, тренуватиметься вдновлюватиме бо

здатнсть протягом 20 мсяцв.

ле вже у вересн того ж року цей термн був скорочений до 12 мсяцв. Зараз в

раку знаходяться 16 бригад (включаючи два полки Морсько

Згдно з оцнками американських експертв (зокрема Вашингтонського

нституту стратегчних дослджень) до двох третин пдроздлв армÿ США - як резервних, так частин першо

Доходить до того, що ЗС США в

раку вимушен використовувати трофейну технку, знайдену на мсц або конфсковану у раксько

Згдно з доповддю, жодна з бригад першо

Починаючи вйну, американц вважали, що контингент чисельнстю приблизно 14 - цлком достатнй для виршення всх завдань в

раку, за мови, що кожна бойова частина зробить не бльше двох вдряджень в гарячу точку, але якщо вйна затягнеться бльше нж на два роки - кльксть вйськ повинна бути збльшена.

Проте постйн згадки у прес про кльксть втрат у вйн, що тиражуються американськими ЗМ

, створили проблему для вербування квалфкованого персоналу для армÿ КМП. Не дода

патротичним американцям бажання послужити в армÿ те, що багато пдроздлв пройшли

рак вже по два, то по три рази.

Як же згадувалося, ЗС США вдчувають недолк у вйськовй технц. Дорог досить капризнû бойов машини американського виробництва, так як легк бронеавтомобл HUMVEE (Хамер) танки МА1 Abrams, швидко виходять з ладу в суворому ракському клмат. Для ремонту технки доводиться завозити до

раку запчастини, що забираються з стратегчних резервних складв, розташованих по всьому свту. Витрати на ремонт вдновлення пошкодженого майна армÿ КМП з початку кампанÿ склали 30 млрд. доларв. За попереднми оцнками в кожен подальший рк вйни на ц цл буде витрачено приблизно 14-15 млрд. доларв. Навть якщо так грош знайдуться в американськй скарбниц, будуть потрбн довг роки для вдновлення дово

нно

Виника

питання: чому в кра

У 2007 роц вйськовий бюджет США склав $533 млрд. Таким чином, побитий рекорд, який був встановлений в розпал Холодно

За даними Комтету з Асигнувань Конгресу США, з $533 млрд. - $84.2 млрд. будуть витрачен на закупвлю вйськово

Показово, що збльшення витрат на оборону зовсм не завжди ста

причиною збльшення чисельност ЗС. Скорочують свою чисельнсть ВПС США\US Air Force (на 40 тис.) ВМС США\US Navy (приблизна 12 тис.). У свою чергу, в 2007 роц зросте чисельнсть Армÿ США\US Army (на 30 тис. чоловк) КМП\US Marine Corps (на 5 тис.). [75]

У проект федерального бюджету на 2008 рк закладен оборонн витрати у розмр $481 млрд. на поточн витрати Пентагону наступного року, також додатков $295 мльярди на вйну в

раку Афганстан протягом найближчих трьох рокв.

Згдно з проектом Буша загальний обсяг державних бюджетних витрат складе в 2008 роц в США $2,9 трильйона.

Глава бюджетного правлння Блого дому Роберт Портман пдтвердив, що для фнансування вйни в

раку Афганстан адмнстраця Буша запропонувала Конгресу видлити на поточний рк додатков $100 млрд. на 2008 рк - $145 млрд. на 2009 рк - ще $50 млрд.

З рахуванням нових цифр сукупний обсяг витрат США на вйну в

раку Афганстан з 2003 по 2009 роки досягне астрономчно

Крм цього 23 счня 2007 року Джордж Буш виступив перед депутатами верхньо

Згдно з проголошеною новою стратегúю дй американських вйськ в

раку ключовим пунктом ново

Необхдно зазначити, що вартсть утримання одного американського солдата в

раку склада

близько 275 тис. доларв на рк). [78]

Збльшення вйськового контингенту в

раку викликано тим, що кльксть нападв на американських солдатв в

раку, а також рядових вйськовослужбовцв мирних жителв досягло в останн мсяц найвищого рвня з червня 2004 року. Про це повдомля

ться в черговому щоквартальному звт Пентагону пд назвою "Оцнюючи ситуацю з стабльнстю безпекою в

раку", направленому до Конгресу США. У звт вказано, що з середини серпня до середини листопада 2006 року кожного тижня фксувалося в середньому до 1 тисяч нападв. Це на 22% бльше, нж в попередн три мсяц. Якнайгрша обстановка склалася в Багдад, також в захднй провнцÿ Анбар, де активнсть проявляють сунтськ бойовики. [79]

Вс ц подÿ змусили США розпочати збльшення клькост сухопутних вйськ. Так чисельнсть сухопутних вйськ США зросла з 482 тисяч в 2001 роц до ниншнх 507 тисяч, найближчим часом складе 512 тисяч чоловк. Командування, проте, вважа

необхдне збльшити склад ще на 30 тисяч чоловк, додатково до цього ще на 7 тисяч бйцв щорчно. Передбача

ться, що кожн додатков 10 тисяч солдатв офцерв обходитимуться скарбниц в 1,2 млрд. доларв. [80]

Виника

питання, чому кервництво США, яке бачить, що у вйн в

раку США терплять поразку продовжу

вкладати величезн грошов та людськ ресурси, ще бльше пдриваючи економку кра

Пдтвердженням поразки США в

раку

заява одного з авторв американського вторгнення до

раку, колишнього держсекретаря США Колна Пауелла, який заявив, що американськ вйська програють вйну в

раку. На його думку, збльшення клькост солдатв не допоможе змнити важку ситуацю, що погршу

ться, в цй кра

Тим бльше очевидно, що н про яку боротьбу з тероризмом мова не йде. Так, стало вдомо, що французьк спецназвц двч тримали на мушц ватажка мжнародного терористичного угрупування "Аль-Ка

За

Продовження вйни в

раку поясню

ться величезними прибутками, як отримують компанÿ, що працюють на мнстерство оборони США.

Результати дослдження про доходи голв корпорацй пд назвою Ексцеси топ-менеджерв, яке щорчно проводить

нститут полтичних дослджень (Institute for Policy Studies), - показали, що глави 34 компанй, як працюють на мнстерство оборони, з часв терактв 11 вересня 2001 року отримали в цлому майже мльярд доларв.

Поки солдати гинули за батьквщину, рзниця мж

Поки решта американцв вдчували неспокй через терористичн загрози оплакувала загиблих, топ-менеджери робили рзн маневри, щоб

В перод псля 11 вересня нажилися глави United Technologies (200 мльйонв доларв), General Dynamics (65 мльйонв), Lockheed Martin (50 мльйонв), Halliburton (49 мльйонв).

нш корпорацÿ, де топ-менеджери за останн чотири роки отримали 'надбавку' вд 25 до 45 мльйонв доларв - Textron, Engineered Support Systems, Computer Sciences, Alliant Techsystems, Armor Holding, Boeing, Health Net, ITT Industries, Northrop Grumman, Oshkosh Truck, URS, Raytheon.

Девд Брукс, колишнй глава фрми DHB, що виробля

бронежилети, як користу

ться поганою славою через дефектну продукцю - в 2004 р. заробив 192 мльйони доларв на продаж акцй сво¿ фрми. В 2005 р. сукупна винагорода, отримана Девдом Лезаром (David Lesar), главою Halliburton - фрмою, що стала символом пов'язаних з окупацúю нецльових витрат, завищення розцнок фктивних виплат по невиконаних контрактах - склала, за оцнками авторв доповд, що вивчили облков документи федерально

Це наочн приклади, особливо тому, що доходи всх цих людей пов'язан виключно з державними пдрядами - тобто грошима платникв податкв.

Використавши дан дослдження про винагороду, що отримують топ-менеджери, проведеного в 2006 р. Wall Street Journal, автори доповд проналзували доходи голв нафтових корпорацй, як одержують в ход раксько

Так яка ж доля чека

США? А чека

те, що фнансова прамда США обрушиться, що викличе фундаментальне перетворення свтово

Зворотний вдлк вже пшов, нхто не може зупинити його будь-якими короткостроковими заходами податково

Роздл №

ГОЛОВН

ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧОп БЕЗПЕКИ РОС

п

3.1 Внутршньополтична стратегя Рос

Щоб зрозумти геополтичн плани Росÿ та шляхи

150 рокв тому князь Олександр Горчаков, який очолив мнстерство закордонних справ псля програшу Росÿ в Кримськй вйн, розслав в росйськ посольства циркуляр. У ньому вн виклав сво

бачення внутршньо

Нащадки запам'ятали з циркуляра фразу "Рося не сердиться. Рося збира

ться з силами.

Ситуаця як в Росÿ, так навколо не

Через 150 рокв сторя повторилася.

В грудн 1 року - тод ще прем'

р-мнстр Росÿ Володимир Путн - опублкував свою першу програмну статтю "Рося на рубеж столть". Там вн прямо написав: "Рося пережива

один з найважчих перодв в сво

Путн опинився в стан спадко

мця, який по заповту виявля

, що спадкував мльйонн борги. На його плеч лягла кра

При цьому економка була обтяжена таким об'

мом спадкованих соцальних зобов'язань (як могла потягти тльки така кра

Рося була практично не керованою. Демократúю ? можна було назвати тльки за велико

Суспльство, що пережило "синдром втрачено

У Росÿ йшла вйна, оголошена ваххабитськими прихильниками де

Загальний задум

Звичайно, в основ початково

Реалзаця ц㺿 стратегчно

- полтично

- створення суб'

кта в особ державно

- формування нормального економчного середовища, здатного забезпечити довготривале економчне зростання;

- забезпечення сприятливих мжнародних умов для внутршнього розвитку;

- консолдацÿ росйсько

Путн не запропонував нову нацональну дею; вн запропонував суспльству шукати точки опори ново

У свтл цього цкавими

Квтнев тези Солженцина про Путна, демократю Росю: "При Горбачов було вдкинуто саме поняття свдомсть державност. При кльцин по сут та ж ня була продовжена, але ще обтяжена безмрним майновим пограбуванням", - певнений Солженцин. А при Путн, на його думку, навпаки, намагаються врятувати "провалену державнсть".

Конкурентноздатна економка.

Путн чудово розумв, що його надзадача - яксний ривок в економчному розвитку. Його економчна програма наскльки проста, настльки амбтна. Зробити Росю сумсною з свтовим господарством, створивши нормальне, загальноприйняте в свт економчне середовище, викликавши приплив необхдних внутршнх зовншнх нвестицй. Це повинно забезпечити прискорене економчне зростання, здатне привести до збльшення ВВП двч за десять рокв. Економчне зростання - головне в стратегÿ Путна.

Рося повернула контроль над крупними секторами економки, зокрема автомобльною, авацйною, металургйною добувною галузями. Рося створю

супердержаву, потужнсть яко

з самого початку президент направив великому бзнесу деклька однозначних "послань". Перше - платть податки проявляйте соцальну вдповдальнсть. Друге - федеральна полтика - справа Кремля. Трет

- серед олгархв святих нема

. Вс вони були так чи накше "призначен" владою, причому часто з порушеннями. А тому можуть бути звльнен, якщо прогнорують перше друге послання. Саме у цьому причини опали Березовського, Гусинського, Ходорковського. Вони робили вдверт спроби дестаблзувати владу з метою посилення власного впливу та збагачення за рахунок держави.

Вертикаль.

Прагнення запобгти самй можливост розпаду держави лежить в основ стратегÿ Путна в област федеральних вдносин. Основним компонентом ц㺿 стратегÿ спочатку було приведення нормативно

Керовансть.

За часв кльцина такий позанституцональний центр влади, як "см'я", грав куди бльшу роль, нж вс передбачен Конституцúю нститути, разом зят. Путн вдновив керовансть кра

У Федеральних Зборах вперше за весь пострадянський час вдалося забезпечити в обох палатах працюючу пропрезидентську бльшсть, здатну проводити закони реформств. Саме завдяки цьому з'явилися в Росÿ право власност на землю, чи не найлберальнша в свт податкова система з плоскою 13-процентною шкалою прибуткового оподаткування, почала створюватися нормальна соцальна нфраструктура.

Розмежування повноважень мж тими органами, як встановлюють право чисто виконавчими вдомствами, вдчутне скорочення клькост

Безпека кра

Путна вдрзня

очевидний акцент на змцнення безпосереднх атрибутв сили держави - армÿ, спецслужб, правоохоронних органв. У вйськовй реформ покладено в основу професоналзацю збройних сил, що розумúться як збльшення чисельност якост професйних частин постйно

Вд загрози терору оргзлочинност можуть захистити тльки збран спецслужби правоохоронн органи. Для них значно збльшено фнансування, проводиться технчне переоснащення, полпшу

ться мжвдомча координаця, проводиться внутршн

очищення вд корупцÿ. Арешти "перевертнв у погонах", як багато хто розцнив як кампанйщину, на дл вдображають довготривалу ню.

Найгостршою проблемою залиша

ться ще якийсь час залишатиметься Чечня. Стратегя поляга

в по

днанн заходв по знищенню терориств з створенням розширенням сфери впливу легтимно

Партйне будвництво.

Ниншню полтичну систему в Росÿ часто називають керованою демократúю, в мовах яко

У Росÿ з кнця минулого столття дяли десятки партй, за останн роки виникли ще й нов. Партÿ, прагнучи будь-якими, нод непередбачуваними шляхами добитися пдтримки виборцв,

з погляду кервництва кра

На думку ниншнх господарв Кремля, найкраща демократична модель - це така система, за якою правляча верхвка спира

ться на одну нацональну проурядову партю впродовж десяткв рокв, як це видно на приклад Японÿ. Такою ста

в Росÿ партя, що сповда

в деологчному план так званий соцальний консерватизм.

В демократичних кра

3.2 Зовншньополтична стратегя Росÿ

Рося псля обрання В.В. Путна президентом почала проводити незалежну, активну, багатовекторну, прагматичну полтику. Бачачи головну загрозу безпец кра

Путн виявив нову парадигму, якою призначено було визначити собою його другий термн, - енергетична наддержава з найсучасншим стратегчним озбро

нням та космчними силами. Саме у цй област вн розгру

сво

На сьогодншнй день Рося збралася з силами на стльки, що вже майже не прихову

сво

Президент Путн 2 червня 2006 року на зустрч з журналстами з кра

Сучасна Рося надзвичайно сильна в економчному, полтичному та вйськовому план веде активну економчну та територальну експансÿ, проритетом яких

вдродження Росйсько

В цей час Росúю офцйно проводиться полтика про при

днання (економчними засобами) Республки Блорусь.

Полтику Росÿ вдносно Блорусÿ охарактеризував 3 квтня 2006 року в ход прес-конференцÿ, присвячено

Ще не встиг Олександр Лукашенко нарадуватися сво

му переобранню на третй термн, як кредитор - Рося нагадав, що час сплачувати за рахунки безкоштовних цукерок не бува

. 12 травня 2006 року стало вдомо, що Кремль вддав розпорядження держкомпаням "припинити датування блорусько економки за рахунок низьких цн на росйськ енергонос". Масштаби наслдкв в раз виконання цього ршення цлком порвнянн з економчним завоюванням республки Блорусь чекають дуже тяжк економчн наслдки - добробут народу "економчне диво", створене Лукашенко, розвалиться". [85]

Бородна 21.09.2006 року зробив заяву на прес-конференцÿ: Референдум про перспективи будвництва Союзно

Як вдомо референдум не вдбувся Союзна держава створена не була.

Рося почала економчне знищення режиму президента Лукашенка.

Росйський газовий концерн "Газпром" за дв хвилини до настання Нового року пдписав з Блорусúю п'ятирчн контракти на постачання газу в республку транзит "блакитного палива" до квропи по ? територÿ. Було виршено питання про те, яким чином "Газпром" отрима

50% акцй "Белтрансгаза" - з розстрочкою на 4 роки за грош, не в рахунок оплати за газ.

В 2007 роц Блоруся отрима

росйський газ по $100 за 1 тис. кубометрв проти $46,68 в 2006 роц. Надал цна на росйський газ для Блорусÿ визначатиметься виходячи з формули цни, прив'язано

Ставка транзиту газу по мережах "Белтрансгаза" пдвищиться з $0,75 до $1,45 за транспортування 1 тис. кубометрв на 100 км.

Пзнше перший вце-прем'

р ряду Блорусÿ Володимир Семашко додав, що плата за транзит може мнятися залежно вд цни на газ.

На 2007 рк, вартсть транзиту пдвищена з $0,75 до $1,45 за 1 тис. кубометрв газу. Це додатково $110-120 млн. доходв блорусько

Росйський концерн заплатить $2,5 млрд за 50% акцй "Белтрансгаза" грошовими коштами з розстрочкою на 4 роки.

СП буде створено до 1 червня 2007 року. "Газпром" вноситиме свою частку - 50% - рвними частинами протягом чотирьох рокв, по $625 млн. на рк. Таким чином, до 1 червня поточного року вн буде власником 12,5% акцй, лише до 1 червня 2010 року "Газпром" володтиме 50% акцй СП. Проте необхдно зазначити, що в час написання ц㺿 роботи жодних крокв по створенню СП зроблено не було, що псля 1 червня 2006 року може привести до сплати за спожитий газ виключно у грошовй форм.

Вдразу ж псля пдписання контракту прем'

р РБ Сергй Сидорськй назвав його мови невигдними для сво¿ кра

Прем'

р додав, що у раз браку коштв для розрахункв за росйський газ республка проситиме у "Газпрому" розстрочки.

Ще до завершення переговорв по газу росйськ парламентери з здивуванням повдомляли, що блоруська сторона пред'явля

вимоги, не пов'язан з газом. "Ми абсолютно пов'язу

мо ц два питання - цна газу постачання нафти", - не приховував В.Семашко.

Блоруся, що отримувала росйську нафту безмитно, повинна була перераховувати Росÿ 85% вд свого мита на експорт нафтопродуктв, вироблених з росйсько

Надал подÿ розвивалися наступним чином [88]:

8 грудня 2006 року ряд РФ встановив з 1 счня 2007 року мито при ввезенн на територю Блорус нафти у розмр 180,7 USD/т.

1 счня 2007 року Блорусь оголосила, що встановлю

сво

мито - за транзит по сво

8 счня глава Транснефти С. Вайншток заявив, що Ублоруська сторона з 6 счня в односторонньому порядку, нкого н про що не попереджаючи, почала незаконний вдбр нафти з нафтопроводу Дружба". За його словами, всього з 6 счня незаконно вилучено 79 тис. т нафти. Транснефть припиня

поставляти сировину до нафтопроводу Дружба.

Росйська сторона тракту

ситуацю з припиненням транзиту нафти через територю Блорус як форс-мажор, заявив вечер 8 счня в ефр телеканалу Вести замглави Мнекономрозвитку РФ А. Шаронов. Вн вдзначив, що переговори з Блоруссю почнуться тльки псля вдмни незаконного митного збору на транзит росйсько

9 счня в Москв поновилися переговори блорусько

Увечер 9 счня на прес-конференцÿ в Москв Г. Греф заявив, що сьогодншн переговори про транзит росйсько

В. Путн 9 счня доручив ряду виробити комплекс заходв, направлених на захист нацонально

Рося повдомила про намр вжити жорстк економчн заходи, як привели б до економчного краху кра

Вдень 10 счня за нцативою А. Лукашенка вдбулася телефонна розмова президентв двох кра

10 счня на позачерговому засданн президÿ Ради мнстрв ряд Блорус прийняло ршення вдмнити мито на транзит росйсько

Вранц 11 счня росйська компаня вдновила прокачування сировини по нафтопроводу Дружба. Прем'

р-мнстр Блорус Сергй Сидорськй прибув до Москви з дводенним робочим взитом.

Увечер 12 счня вдбулася телефонна розмова А. Лукашенка В. Путна. слд за цим було пдписано мжурядову году про заходи з розвитку торговельно-економчно

Вдповдно до домовленостей Блорусь в 2007 роц платитиме замсть 180 доларв експортний митний збр у розмр 53 долари за кожну тонну росйсько

На нарад з членами росйського ряду президент Росÿ сказав, що пряма або прихована пдтримка блорусько

Продовжуючи економчний вплив, Рося примусила РБ зяти на себе зобов'язання обмежити постачання цукру в РФ в 2007 роц об'

мом 180 тисяч тонн, в 2008 роц - 100 тисяч тонн. Вдзначимо, що в 2005 роц Блорусь поставила на росйський ринок 376 тисяч тонн цукру, в 2006 роц - 369 тисяч тонн. Збиток федерального бюджету вд цього за останн 4 року експерти оцнюють в 165 млн. доларв. В даний час з Блорус до Росÿ безмитно може ввозитися тльки цукор, вироблений в цй республц з цукрового буряка. Цукор, вироблений з мпортного сирцю, повинен оподатковуватися митом у розмр $340 за тонну. Судячи з обсягв постачань минулих рокв, "блоруси систематично пд виглядом бурякового ввозили на росйський ринок сирцевий цукор", стверджу

заступник голови правлння Союзроссахара Сергй Мронов. Як доказ вн привв дан обсягв виробництва блого цукру в Блорус експорту д РФ в 2003-2005 роках. "У 2003 роц в Блорус було вироблено 256 тисяч тонн бурякового цукру, при цьому обсяг експорту до РФ склав 337 тисяч тонн, в 2004 роц - вироблено 300 тис тонн, ввезено - 423 тисяч тонн, в 2005 роц - вироблено 400 тисяч тонн, експортовано 481 тисяч тонн". [92]

Пдвищення цн на енергоносÿ в сукупност з вдмною преференцй в торгвл з кра

Можна видлити два пероди розвитку блорусько

Вдкладений кризис

Перший перод - 1996-1998 рр., коли економчне зростання досягало 11%. Цей перод почався псля пдписання договору про Митний союз на початку 1995 р., що вдкрило шлях для безмитного ввезення блоруських товарв до Росÿ. Блоруський експорт в той рк майже подво

Перша фаза зростання закнчилася одночасно з росйським дефолтом. Потм в 1-2001 рр. наступила стагнаця. У ц роки, за статистикою, темпи зростання ВВП складали 3-4%, що означало, якщо врахувати особливост блорусько

Друга фаза зростання припада

на 2002-2006 рр. У цей перод вдбува

ться значне зростання свтових цн на енергоносÿ, пожвавлення росйсько

ле до кнця друго

Вдбува

ться поступове падння конкурентоспроможност продукцÿ оброблювальних галузей на росйському ринку, гальму

ться нновацйний розвиток, в багатьох галузях продовжу

ться про

Сировинний придаток

Негативн тенденцÿ останнх рокв перекривалися все зростаючими доходами вд експорту нафтопродуктв. Рося поставляла до РБ у все зростаючй клькост за цнами, як все бльш вдхилялися вниз вд цн свтового ринку (в основному за рахунок не повернення Росÿ експортного мита). Цни на нафтопродукти росли до середини 2006 р. Таким чином, Рося знову зробила ще один щедрий подарунок - дала блорусам можливсть заробляти на свтовому ринку за рахунок росйсько

За минулу п'ятирчку стотно змнилася структура зовншньо

До цих пр негативн тенденцÿ покривалися доходами кра

Крм того, з середини 2007 р. будуть скасован преференцÿ в торгвл з кС, що приведе до зниження експортних доходв ще приблизно на 0,3 млрд. USD. Все це веде до закнчення друго

Зниження на ншу орбту?

Очевидно, що пдвищення цн на енергоносÿ зменшить ВВП кра

Втрати вд пдвищення цн на газ прорахувати легше Ч вони знизять ВВП на 2 млрд. USD. Разом загальн втрати кра

Вказан втрати вд зовншньо

тепер пригада

мо, що таке 2011 рк для Блорус. Це рк президентських виборв. Таким чином, до сво

Крм того необхдно враховувати, що АК "Транснефть" ма

намр побудувати нафтопровд в обхд Блорус - неча - Велик Луки - Приморськ - потужнстю 50 мльйонв тонн на рк. Нова магстраль протяжнстю близько 1 клометрв, у раз ? створення, квдову

транзитн ризики при постачаннях нафти до Нмеччини Польщ. [94]

В цей час Рося вдчуваючи, свй контроль на економкою Блорус ставить питання вже не про створення Союзно

На щорчнй великй прес-конференцÿ 1 лютого 2007 року президент Росÿ Володимир Путн на питання блорусько

УУ нас постйно мня

ться розумння того, що ми могли б вважати Союзною державою... - признався В. Путн. - Ми неодноразово чули вд блоруського кервництва, що блоруськй сторон мпонувало б об'

днання по радянському зразку. Але якщо це так, то давайте по-чесному скажемо, що таке Фпо радянському зразку". Радянський Союз був суперцентралзованою кра

УЯ, зна

те, згадую просто перод протистояння мж союзним парламентом в кнц 80-х рокв або на початку 1990 року росйським парламентом. Хаос такий в полтичному житт - вн не потрбний н нам, н нашим блоруським друзям, - сказав президент РФ.

У такому раз вибр модел Союзно

3.3           Стан Росйсько

Темпи зростання ВВП в Росÿ впродовж останнх рокв перевищували аналогчн показники кС США. Таке економчне зростання стало можливе, з одного боку, завдяки вдновленню макроекономчно

Фнансовий стан кра

Об'

м золотовалютних резервв Росÿ за станом на 26 счня склав $303,8 млрд, Рося вийшла в 2006 р. на трет

мсце в свт псля Китаю Японÿ. [97]

Стабфонд РФ форму

ться з надходжень вд нафтових податкв, якщо цна росйсько

Витрати федерального бюджету 2006 року складуть 16,5% ВВП замсть запланованих 17,5% ВВП, заявив мнстр фнансв РФ Олексй Кудрн, представляючи в Держдум поправки до федерального бюджету поточного року.

"Це означа

, що ми оздоровлю

мо нашу економку з погляду того, що непроцентн доходи не перевищують стотно об'

м непроцентних витрат минулого року", - сказав вн.

.Кудрн також вдзначив, що зниження об'

му непроцентних витрат у вдношенн до об'

му ВВП вдбулося завдяки значншому зростанню ВВП, нж передбачалося на початку року. Мнстр нагадав, що темпи економчного зростання очкувалися на рвн 6%, зараз плануються на рвн 6,5-6,7%. Крм того, змнився прогноз цн на нафту: на початку року вн складав $40 за барель, тепер очку

ться, що цни на нафту будуть в межах $62-63 за барель.

Глава Мнфну вдзначив, що це позитивно вплинуло на прибутков джерела федерального бюджету, внаслдок чого доходи зростуть на 1 трлн 124 млрд рублв складуть 6,17 трлн рублв. По вдношенню до ВВП доходи зростуть з 20,7% ВВП до 22,7% ВВП.

При цьому витрати федерального бюджету зростуть не так значно. Як повдомив мнстр, загальне збльшення складе 160,9 млрд рублв, з яких нов витрати складуть всього 85,3 млрд рублв. А.Кудрн пдкреслив, що змна параметрв федерального бюджету не вплине на запланован макроекономчн показники, зокрема, на темпи нфляцÿ змцнення рубля. [99]

Разом з цим на найближч роки рубель найбльш вигдний для заощаджень вважа

Мнфн, який виходить з того, що середн темпи зростання економки на перод до 2020 року знизяться до 4%, з 2021 року ВВП буде рости в середньому на 3% щорчно.

нфляця в Росÿ зменшиться до 3% в 2015 роц, з 2031 року стане на рвн 2,5%. А реальний курс рубля вд змцнення перейде навть до деякого ослаблення. Аналз показу

, що з найбльшою врогднстю довгострокова цна на нафту при цьому знаходитиметься в дапазон вд 40 до $50 за барель в цнах 2006 року.

Посилаючись на прогноз Мнприроди, Мнфн вважа

, що по нафт темпи зростання фзичних об'

мв видобутку з 2010 по 2020 рк можуть скласти близько 2% в середньому в рк, з 2021 року - щорчне скорочення темпв здобич на 1%. По газу - темпи зростання фзичних об'

мв здобич з 2010 по 2030 рк можуть скласти 2,2% в середньому в рк, з 2031 року - стаблзаця об'

мв здобич. За оцнкою Мнприроди Росÿ, об'

м розвданих запасв нафти буде вичерпаний протягом найближчих 40 рокв. [100]

Серед базових секторв економки дерами за темпами зростання виступали торгвля будвництво. При цьому в першому пврчч 2006 р. спостергалися змни в структур нвестицй за видами економчно

Так, наприклад, Сльгосппдпри

мства РФ за 11 мсяцв 2006 року збльшили виробництво м'яса на 9%. Як повдомля

ться в прес-релз Мнсльгоспа РФ, виробництво худоби птаха на забй зросло до 3354 тис. тонн, що на 9% бльше, нж за вдповдний перод минулого року. Всього ж господарства всх категорй виробили близько 6736 тис. тонн м'яса. За даними Росстата, за 11 мсяцв минулого року цей показник склав 6,5 млн. тонн. [101]

Останнми роками Рося ма

стйкий позитивний платжний баланс бездефцитний державний бюджет.

Позитивне сальдо зовншньоторговельного балансу РФ в счн-жовтн 2006 року склало $122,2 млрд. в порвнянн з $97,7 млрд. за аналогчний перод, мовиться в огляд Мнекономрозвитку про стан економки кра

Сальдо з кра

Зовншньоторговельний оборот Росÿ в счн-жовтн 2006 року, за оцнкою МЕРТ, склав $377,7 млрд., в порвнянн з аналогчним перодом минулого року вн вирс на 27,7%. Оборот торгвл з кра

Експорт товарв, за оцнкою Мнекономрозвитку, склав $250 млрд., що на 27% бльше, нж в счн-жовтн 2005 року, зокрема в кра

мпорт товарв в счн-жовтн 2006 року, за оцнкою МЕРТ, склав $127,8 млрд., вн збльшився в порвнянн з вдповдним перодом минулого року на 29%, зокрема з кра

Проте профцитнсть бюджету не стала гарантúю вдсутност нфляцÿ. Хоча темпи зростання цн в Росÿ поступово скорочуються, нфляця залиша

ться однúю з найхворобливших проблем для властей. У счн-червн 2006 року вона склала 6,2% проти 8% за перше пврччя 2005 року. За перод з червня 2005 року до червня 2006 року нфляця склала 9%, наблизившись впритул до верхньо

Успхи економчного зростання в Росÿ все ще багато в чому обумовлен сприятливою ситуацúю на свтових ринках паливних сировинних ресурсв. У наслдок високих темпв зростання свтово

Тому зараз на перший план в Росÿ виходять проблеми якост зростання модернзацÿ економки. Власт вважають необхдним забезпечити перехд до ? нновацйного розвитку. Для чого заявлен цл по просуванню нституцйних реформ пдвищенню якост людського капталу.

На розвиток людського капталу направлен запущен восени 2005 року чотири проритетн нацональн проекти - розвиток охорони здоров'я, освти, житлово

Крм того, якщо до цих пр влада прагнула никати створення нститутв прямо

ОЕЗ вже виникли на карт Росÿ: 4 технко-впроваджувальн зони 2 зони промислово-виробничого типу. На створення нфраструктури ОЕЗ у федеральному бюджет-2006 передбачено 8 млрд. рублв (280 млн. дол.). Такий же об'

м коштв закладений в бюджетах суб'

ктв мунципальних творень. Згдно з законом, резиденти ОЕЗ користуватимуться митними податковими пльгами. Прогнозу

ться, що зони з'являться в Росÿ вже до кнця 2007 - початку 2008 року.

Рося продовжу

дотримуватися стратегÿ консолдацÿ крупних промислових груп, що вважаються стратегчними - метали, енергетика, аваця: за допомогою злиття придбань Москва творить три колоси, щоб пдпорядкувати соб ринки.

Найостаннший пов'язаний з врегулюванням процес зачпав головн росйськ алюмнúв компанÿ, РУСАЛ СУАЛ, що займають, вдповдно, трет

шосте мсце в свт. Про цю операцю у розмр 30 мльярдв доларв було оголошено через деклька днв псля того, як РУСАЛ заявив про свою зацкавленсть в придбанн талйсько

Завдяки цй операцÿ народжу

ться перша в свт алюмнúва компаня, яка перевершить американську Aluminum Company of America. Алюмнúва революця стала потряснням, але в област стал вдбуваються змни: Роман Абрамович, господар Челси губернатор Чукотки, продавши рк тому нафтову компаню 'Сибнефть' 'Газпрому' за 13 мльярдв доларв, виршив зайнятися сталлю, купивши за 3,1 мльярда доларв 41% в компанÿ квраз. Таким чином вн отримав мсце в рад директорв росйського сталевого колоса. [103]

Основним призначенням створеного в 2005 р.

нвестицйного фонду стане розвиток крупних нвестицйних проектв загальнонацонального значення. Передбача

ться реалзовувати ц проекти на основ спвфнансування з приватним сектором видлити на ц цл в 2006 р. близько 2,5 млрд. дол.

Зростання економки в Росÿ наголошу

ться впродовж восьми рокв пдряд при щорчному збльшенн валового внутршнього продукту (ВВП) в середньому на рвн 6%. Позитивне зовншньоторговельне сальдо Росÿ в даний час перевищу

$120 млрд. на рк, за розмром ВВП Рося знаходиться вже на 12-му мсц в свт.

Враховуючи снуюч економчн досягнення, мнстр фнансв РФ Кудрн вважа

можливим за наступн десять рокв створити в Росÿ економку, рвну по сил фнансовим системам США або Нмеччини. З 2 по 2006 рк - Рося пройшла в систем рейтингв найбльших агентств 8 ступенв: вд одного з найнижчих рейтингв, вдповдного рейтингу фнансово

За ВВП на душу населення Рося наздожене Францю в 2031-2032 роках, Германю - в 2037-2038 роках, повдомив мнстр фнансв РФ Олексй Кудрн. У 2020 роц РФ досягне показника ВВП на душу населення такого ж, який був у Нмеччини в 2003 роц. За об'

мом ВВП по паритету купвельно

За даними мнстра, як вн повдомляв ранше, ВВП по паритету купвельно

3.3.1

ноземн нвестицÿ в Росÿ.

Ситуаця з припливом ноземних нвестицй до Росÿ з року в рк полпшу

ться

Росйське економчне зростання в 2006 роц забезпечило рекордний прирст прямих нвестицй, розширення внутршньо

За даними ряду, в счн-листопад 2006 року прирст нвестицй склав 12,9%. Велика частина капталовкладень в основний каптал прямувала в транспорт зв'язок, видобування корисних копалин, оброблювальн виробництва. Серйозно виросли прям ноземн нвестицÿ.

За даними ООН, в 2006 роц приплив прямих ноземних нвестицй в 2006 роц майже подво

Крм зростання об'

му нвестицй

позитивн зрушення в структур. У 2006 роц вперше почала скорочуватися частка ноземних нвестицй. Якщо ранше, за оцнками експертв, 80-90% всх вкладень припада

на нафтогазовий сектор, то в 2006 роц ця частка скоротилася до 60-70%.

ноземц охоче купували активи в банквському сектор, хмчнй совй промисловост, вкладали грош в девелопмент. [106]

Чистий приплив капталу до Росÿ за 10 мсяцв 2006 року склав $25 млрд., повдомив перший заступник голови ЦБ РФ О. люка

в, виступаючи на банквському форум "Грошово-кредитна полтика соцально-економчний розвиток Росÿ: погляд кредитних органзацй бзнесу".

"За 9 мсяцв позитивне сальдо каптального рахунку складало $26 млрд., за 10 мсяцв - трохи менше - $25 млрд. Наш прогноз до кнця року - $23-25 млрд." [107]

Прям ноземн нвестицÿ в економку Росÿ за дев'ять мсяцв зросли на 43,6% склали $20 млрд., повдомив Мнфн РФ. За обсягом прямих нвестицй в економку Рося обгнала Канаду Японю. [108]

Саме у будвництв зростання в 2006 роц стало дуже помтним. Прирст в будвництв за счень-листопад 2006 року склав 14,2% до вдповдного пероду 2005 року. Добр результати показала роздрбна торгвля (за счень-листопад на 12,8%). Це поясню

ться хорошою динамкою зростання реальних грошових доходв населення. За 11 мсяцв 2006 року особистий дохд громадян вирс на 10,1% при випереджаючому темп приросту реально

Зовншньоторговельний оборот РФ в 2006 роц, за попереднми даними, склав $436,1 млрд. в порвнянн з 2005 роком вирс на 28,3%, повдомила Федеральна митна служба РФ.

Обсяг торгвл з кра

Рося перетворилася на один з найшвидше зростаючих ринкв. З 2 року ВВП в реальному вираз збльшився на 60% або майже на 7% в середньорчному численн, середня заробтна плата перевищу

$400 на мсяць, нфляця склада

менше 9% на рк, борг - менше 20% ВВП. У кра

За даними дослдження A.T. Kearney л

ндекс розвитку свтово

В цлому накопичений об'

м ноземних нвестицй в росйськй економц до кнця березня 2006 року склав $113,8 млрд. В порвнянн з кнцем березня 2005 року вн збльшився на 33,7%.

Приплив ноземних грошей в росйську економку демонстру

, що нвестицйний клмат в кра

Серйозне зростання демонстру

росйський фондовий ринок: у 2005 роц ндекс РТС вирс майже в 2 рази. Посилюються позицÿ Росÿ на глобальному ринку IPO (первинне публчне розмщення акцй). За даними дослдження компанÿ Ernst & Young, IPO росйських компанй

одними з найпривабливших для зарубжних нвесторв.

За попередньою оцнкою, ВВП Росÿ в 2006 роц вирс на 6,7% в порвнянн з 2005 роком склав 26,621 трильйона рублв. Так дан опублкован в середу на сайт Федерально

У 2005 роц цей показник складав 6,4%, в 2004-му - 7,2%.

Згдно даним Росстата, найбльше зростання показала будвельна галузь - в нй валовий продукт вирс на 14% в порвнянн з 2005 роком. Сльське господарство показало зростання на рвн 1,7%, видобуток корисних копалин - 2,1%, оброблювальне виробництво - 4,9%.

Зростання виробництва в транспорт зв'язку, також фнансовй сфер склав близько 10%, в оптовй роздрбнй торгвл, також ремонт автотранспортних засобв побутово

Для того, щоб росйський ВВП вийшов на тра

кторю подво

ння до 2010 року, не вистача

деклька десятих пункту.

Темпи зростання нвестицй в основний каптал росйських пдпри

мств дйсно вражають: у счн-вересн 2006 року вони збльшилися на 11,7%, тод як в счн-вересн 2005 року - на 9,8%. Тльки за вересень 2006 року зростання нвестицй склало 15%, дерами зростання стали будвництво торгвля. Якщо промислове виробництво в цлому за дев'ять мсяцв 2006 року виросло на 4,2%, то зростання в будвництв за той же перод - 11,4%. [113]

Це означа

, що буде рости ринок росйських цнних паперв. Тому на зарубжних фондових бржах напевно розмщуватимуться акцÿ все нових росйських компанй. У липн 2006 року вельми спшно пройшло IPO росйсько

нтерес нвесторв до Росÿ очевидний: у кра

В результат, за даними компанÿ A.T. Kearney, Рося пднялася на шосте мсце в рейтингу нвестицйно

Рося буде все бльш нвестицйне привабливою в свтл зросту дефциту та вартост енергоресурс. Це повТязано з тим, що винайдена лформула равновесности внутршнх зовншнх цн з погляду вартост газу на

вропейському ринку на рвн $260. Враховуючи 30-процентне експортне мито транспортн витрати, виходить рвень в $125 за 1 кубометрв на внутршньому ринку. До нього, за прогнозами ряду, кра

Багатьох цкавить, як зростання цн на газ може вдбитися на нфляцÿ? Адже, вдповдно до прогнозв ряду, до 2008 року нфляця в Росÿ повинна знизитися до 4-5,5% з 9% цього року. Вдповддю може служити вислв мнстра фнансв Олекся Кудрна, що заявив, що ряд упевнено, що поступове подорожчання газу до 2011 року до практично свтового рвня матиме обмежений нфляцйний ефект.

пдвищить темпи зростання цн в 2008-2009 рр. тльки на 0,4 - 0,6 процентних пункту до плану. [114]

3.3.2 Державний борг Росÿ

Завдяки змцненню економчно

Державний зовншнй борг РФ, включаючи зобов'язання колишнього СРСР, прийнят РФ, на 1 жовтня 2006 року знизився до $50,1 млрд., або 39,5 млрд.

вро, мовиться в повдомленн Мнфну РФ. На 1 липня розмр зовншнього держборгу РФ складав $72,9 млрд.

Найбльш крупну категорю заборгованост складають позики

врооблгацй РФ - $30,9 млрд. В порвнянн з даними на 1 липня об'

м цього боргу знизився на $0,3 млрд.

Заборговансть перед кра

Комерцйна заборговансть на 1 жовтня також не змнилася склада

$1,1 млрд. Заборговансть перед мжнародними фнансовими органзацями трохи знизилася - з $5,5 млрд. до $5,4 млрд. Не змнилася заборговансть по облгацях внутршньо

"Поступово зовншнй борг протягом трьох подальших рокв скоротиться до $40 мльярдв, що для Росÿ, якщо порвнювати з ншими кра

Це стало знаковою подúю для росйсько

У счн-листопад 2006 року прирст промислового виробництва склав 4,1% проти 5,6% за вдповдний перод 2005 року. При цьому в промисловому виробництв знизилася частка оброблювальних виробництв - з 90,8% за 11 мсяцв 2005 року до 73% - за аналогчний перод 2006-го.

Першою причиною спаду промислового виробництва

конкуренця, з боку мпорту, який за 11 мсяцв 2006 року вирс на 29,5%.

В першу чергу пдвищення привабливост мпорту викликане зниженням його вартост в Росÿ наслдок зростання курсу рубля. За розрахунками Мнекономрозвитку, за счень-листопад реальне змцнення рубля до долара склало 14,1%, до

вро - 6,2%. В цлому за цей перод змцнення реального ефективного курсу рубля оцню

ться в 7,8%. [117]

3.3.3 Змцнення нацонально

На початку травня курс долара перейшов важливий психологчний бар'

р у 27 рублв, подолавши його вперше з 1 року. Проте певненсть в сил рубля прийшла до населення ще до ниншнього падння. Останн

твердження доводиться хоча б зростанням розмру рублевих банквських внескв. У 1998 роц вн складав всього 300 мльярдв рублв (12 мльярдв доларв); сьогодн ж вн пднявся до 4,24 трильйонв рублв, або 53 мльярдв доларв.

Вдмна з 1 липня 2006 року всх обмежень на каптальн операц, яка зробила росйський рубель формально конвертованим, почала приносити реальн плоди.

12 счня 2007 року вдбулася знакова для росйського ринку подя: вдразу два ноземн фнансов нститути - квропейський банк реконструкцÿ розвитку нмецьке державне агентство KFW - розмстили

врооблгацÿ, номнован в рублях. До цього так папери пропонували нвесторам тльки росйськ банки,

диним зарубжним емтентом було норвезьке експортне агентство Eksportfinans.

кБРР розмстив п'ятирчн квробонди на 2 млрд. рублв з ставкою купона 6% рчних. Прибутковсть облгацй, розмщених за цною 99,72% вд номнала, склала 6,067% рчних. Органзатором розмщення виступив Royal Bank of Canada Capital Markets.

Клринг по квробондам проводитиметься через розрахунков системи Clearstream Euroclear.

кБРР з 2005 року привернув в цлому 17,5 млрд. рублв в цлях фнансування проектв в РФ, проте до цих пр вн розмщував тльки рублев бонди на росйському ринку.

Нмецьке госагентство KFW Group, найбльший емтент корпоративних облгацй, в квроп розмстило аналогчний випуск - 5-рчн бонды на 2 млрд рублв з купоном у розмр 6%. Менеджером позики виступав Toronto-Dominion Bank.

Одночасно з розмщенням рублевих евробондов кБРР KFW стало вдомо про те, що росйська валюта з 15 счня прийматиметься як розрахункова в систем Clearstream Banking.

"Введення рубля як розрахунково

Рубель став 39-ою валютою в Clearstream Banking. До цих пр з кра

Банком-кореспондентом по рублях Clearstream призначив "Дойче банк" (Москва).

Як пояснив заступник директора НП "Нацональний депозитарний центр" (НДЦ, розрахунковий депозитарй групи ММВБ) Денис Соловйов, для клúнтв Clearstream це означа

, що будь-який папр, який оберта

ться в систем, може бути розрахований за рубл, тобто операцÿ з квробондами в систем можна буде кладати за рубл.

Система Euroclear теж вже оголосила, що прийме рубель як розрахункову валюту з середини лютого.

Як повдомляла рк тому головний менеджер Clearstream по робот з клúнтами на росйському ринку Маря

ванова, розповдаючи про плани виходу на росйський ринок стосуючись виплат (зокрема, дивдендв на акцÿ купонв по облгацях) по росйських цнних паперах, початок роботи розрахунково

Через Clearstream Euroclear проводитиметься клринг по квробондам кБРР KFW.

Включення рубля в перелк розрахункових валют Clearstream Euroclear вдкрива

шлях для всх

вропейських емтентв, охочих привертати рубл. А

"Очевидно, що рубель - одна з тих валют на ринках, що розвиваються, як будуть рости цього року", - прокоментував нтерес ноземних нвесторв до рубля в нтерв'ю агентству Bloomberg кервник нмецько

Не збираються зупинятися на дебютному випуску понери ринку рублевих квробондв. "Сьогодншнй випуск був розмщений в основному серед

вропейських нвесторв. Довгострокова мета KFW поляга

також в тому, щоб пропонувати номнован в рублях облгацÿ росйським нвесторам", - повдомив KFW. [118]

Для стимулювання попиту на нацональну валюту Путн закликав створити в Росÿ мжнародну нафтову бржу. Щоб всм все стало ще яснше, Москва виршила прискорити повну конвертовансть рубля, з цúю метою, створю

в Росÿ нафтогазову бржу, що торгу

росйськими ресурсами за рубл. В першу чергу, це дар по долару, значить по полтико-економчних позицях США в свт.

Звичайно, росйська бржа не стане серйозним ринком вдразу, за два роки не стане. А ось за п'ятирчку цлком може стати. Отже можна не сумнватися, що росйська нафтогазова бржа, торгуюча за рубл, стане гдним конкурентом Нью-Йоркськй Лондонськй в осяжнй перспектив. У свою чергу це означа

, що всм, незадоволеним цновою полтикою або обсягами постачань енергоресурсв, в Кремл вдповдатимуть, що у них нема

някого контролю над цнами та обсягами постачань, н полтичного, н економчного. Ось, у нас вльний ринок. Взьмть пачку рублв пройдться по ньому, поторгуйте.

на цьому ринку, в черз за енергоресурсами вишикуються

ндя Китай, Японя кС,  також США,

ндонезя, Тайвань, Та

3.3.4 Виршення соцальних проблем.

Боротьба з бднстю.

Поступово росте добробут росйських громадян, особливо жителв великих мст. Спостерга

ться пожвавлення роздрбно

Рося до кнця 2007 року вдновить ВВП промисловий потенцал, втрачен псля 90-го року. Про це заявив, виступаючи в Держдум, мнстр фнансв РФ Олексй Кудрн. До кнця 2007 року середнй дохд на душу населення в Росÿ вийде на найвищий рвень з початку снування Радянського Союзу росйсько

Природне щорчне зменшення населення кра

На початку 2006 року заробтна плата дльничних терапевтв, педатрв карв загально

У новй доповд спецально

Кльксть росян, що живуть за межею бдност, в порвнянн з 2003 р. скоротилося на 7 мльйонв.

Росте чисельнсть середнього класу - кльксть його представникв наближа

ться вже до 30 вдсоткв всього населення.

Одна з найбльш амбтних цлей, поставлених Путним, - викорнювання бдност в Росÿ. Економчне зростання, скорочення безробття, квдаця заборгованостей по пенсях зарплатах вже дозволили знизити кльксть людей, що живуть нижче прожиткового мнмуму, до 18%. Звичайно, за рвнем життя Росÿ ще дуже далеко до розвинених кра

це вдбува

ться на тл якнайглибшо

У Росÿ вступив в силу Житловий кодекс. Про надання соцального житла тепер можуть просити тльки найбднш з бдних. Сотн тисяч смей, як частково живуть в жалюгдних мовах, викреслен з спискв черговикв.

Бльшсть експертв з соцальних питань вважають реформи в Росÿ давно назрлими. Система зжила сама себе. Так, дючий ранше Житловий кодекс був прийнятий ще за радянських часв. За т 20 рокв, що минули, його доповнили 3 федеральних, сотн регональних законв, обмежень, доввши документ до абсурду.

Така ж ситуаця з соцальними пльгами, вони теж - соцалстична спадщина. Чисто арифметично право на них мають 103 мльйони з 143 мльйонв росян. Доярка року, ветеран вйни, чорнобилець - бльшого списку осб, що мають право на безкоштовне кування в санаторях, пльгову оплату телефону, безкоштовний про

Пльгами обсипали людей попередники Путна Михайло Горбачов Борис кльцин, коли не вистачало грошей, необхдно було заспоко

Рося запланувала прийняти з-за кордону 300 тис. спввтчизникв.

Рося ма

намр 2007 року переселити з-за кордону 50 тисяч спввтчизникв, а в цлому за три роки - 300 тис. чоловк. Цей проект передбача

ться реалзувати в рамках п'ятирчно

1 счня 2007 вступили в дю нов направлен на виршення демографчно

Згдно закону "Про додатков заходи пдтримки смей, що мають дтей" жнка, що народила або синовила другого подальших малюкв, отрима

250 тисяч рублв (близько 9500 доларв) для оплати

Весь час до виплати "капталу" жнка отримуватиме щомсячну дитячу допомогу. З счня цього року воно складе 1,5 тисяч рублв (близько 55 доларв) за першу дитину, 3 тисяч за другу, 8 тисяч за синовленого. Працююч мами отримуватимуть ще 40% вд зарплати. [121]

3.4 Збройн сили Рос

Рося останн роки придля

значну вагу реформуванню збройних сил,

7.07.2006 року начальник Генштабу ЗС РФ Юрй Балу

вськй, виступаючи в Держдум повдомив, що ЗС РФ до 2016 року перейдуть на принципово нов системи стратегчних ядерних сил. До 2016 року практично повнстю буде переозбро

на морська ядерна складова. На нових пдводних човнах проекту 955 будуть встановлен ракетн комплекси "Булава". Основною складовою ракетних вйськ стратегчного призначення стане оснащення з'

днань стратегчним ракетним комплексом "Тополь-М" стацонарного мобльного базування. [122]

ЗС Рос в рамках державно програми озбро

нь на 2007-2015 роки отрима

близько трьох тисяч одиниць нового озбро

ння бльше п'яти тисяч одиниць модернзованого озбро

ння рзного призначення. Озбро

ння отримають бльше 200 з'

днань частин. В рамках програми бльше 300 батальйонв в сухопутних ПДВ будуть переведен на модернзован зразки озбро

нь, також будуть переозбро

н деклька ракетних бригад. Об'

м фнансування державно

нь на 2007-2015 роки складе 4 трильйони 939,4 мльярда рублв (близько 185 млрд., доларв США). 63% коштв, що видляються на програму, буде направлено на закупвлю нових зразкв озбро

нь вйськово технки. [123]

На ц грош, як повдомили в комсÿ, передбача

ться серйно купити для сухопутних вйськ ПДВ 1400 танкв (комплект для 45 батальйонв), 4109 бойових машин десанту бойових машин пхоти, 3008 бронетранспортерв (для 173 мотострлкових парашутно-десантних батальйонв), 60 оперативно-тактичних ракетних комплексв л

скандер-м (для п'яти ракетних бригад). Для ППО - 18 зентно-ракетних комплексв С-400 Трумф. Для ВПС - бльше тисяч нових такв, в основному фронтов бомбардувальники Су-34 багатофункцональн важк винищувач Су-30 рзних модифкацй (з 2010 року почнеться закупвля винищувача п'ятого поколння), середн винищувач М

Г-2ОВТ, чбово-бойов Як-130. Для ВМФ - деклька десяткв надводних пдводних кораблв, серед яких п'ять стратегчних пдводних крейсерв-ракетоносцв класу Борей проект 955 з балстичними ракетами Булава-30 на борту. Для РВСН бльше 50 стратегчних ракетних комплексв Тополя-М, як шахтного, так грунтового базування. Космчним вйськам - ракети-носÿ Ангара, нов системи розвдки зв'язку. [124]

В 2007 роц буде придбано 17 мжконтинентальних балстичних ракет, 4 космчних апарати стльки ж ракет-носÿв. При цьому на ц закупвл передбача

ться витратити бльше 140 млрд. рублв. "Тльки цього року з 300 млрд. рублв, що видляються на оснащення ЗС, власне на серйн закупвл пде бльше 144 млрд. рублв. Закупвля нових ракет дозволить оснастити новими модернзованими зразками по шсть авацйних вертолтних ескадрилй, см танкових 13 мотострлкових батальйонв. Купуватимуться нов ремонтуватися наявн засоби зв'язку системи правлння, артилерйськ знаряддя, протитанков комплекси, бойов машини десанта автомобльна технка. У склад ВПС плану

ться мати 50 стратегчних ракетоносцв-бомбардувальникв Ту-160 Ту-9МС. Крм цього, в рамках держпрограми плану

ться повнстю вдновити замкнуте периферйне поле радолокацÿ системи попередження про ракетний напад на росйську територю. "У сухопутних вйськах будуть повнстю переозбро

н 40 танкових, 97 мотострлкових 50 десантних батальйонв. П'ять ракетних бригад будуть оснащен новтнм ракетним комплексом "Искандер-м". [125]

До 2020 року весь парк ВПС буде повнстю оновлений. [126]

До 2015 року буде куплено бльше 100 тис. автомоблв, флот отрима

31 корабель. Всього ж в рамках програми озбро

ння в армÿ на флот буде замнено близько 45% наявно

За 6 рокв бюджет Мноборони РФ зрс у 3,5 рази. Витрати на переозбро

ння збльшилися бльше, нж в 4 рази". "У 2001 р. 70% йшло на тримання ЗС сил - на про

В березн 2006 року зона поразки ППО СНД вдсову

ться на 150 км в захдному напрям, зона виявлення - на 400 км. Вдсунути меж дÿ ППО дозволили нов чотири дивзони зентно-ракетних систем С-30ПС два командн пункти передан Блорусÿ. [130]

Згдно з заявою командувача ПДВ Олександра Колмакова до 2015 року ПДВ стане за бойовому потенцалу абсолютно ншим родом вйськ. На озбро

ння вже поступили БМД нового поколння БМД-4 "БАХЧА-У", як в три рази пдвищують бойов можливост парашутно-десантних пдроздлв, також 125-млметров самохдн протитанков гармати "СПРУТ-Д", легк танки для десанту, протитанков керован комплекси, автоматичн гранатомети "АГС-30", кулемети "Печенг", супутников навгацйн системи "ГЛОНАСС". [131] Крм того у 2007 роц завершу

ться перехд ПДВ на контрактну основу. [132]

Також Рося придля

значну вагу людському фактору при реформуванн ЗС.

До 2011 року росйська армя на дв третини буде контрактною. [133]

У 2006 роц пдвищене грошове тримання вйськовослужбовцв на 15%. З 1 счня 2007 року воно збльшиться ще на 10%, в кнц року ще на 15%. Плюс 15% у вересн 2008 року. У результат доходи вйськовослужбовцв в порвнянн з 2005 роком стануть вищ на 67%". [134]

До 2012 року буде створено фонд службового житла, закрита житлова проблема в ЗС. [135] У останньому вйськовому набор 2006 року збльшилася частка новобранцв з вищою освтою до 16,7%. [136]

Результатом росйських вйськових реформ можна вважати заяву на слуханнях в спецальному сенатському комтет з розвдки Конгресу директора розвдувального управлння Мнстерства оборони США генерал-лейтенанта Майкла Мейплза.

мериканська розвдка визна

, що Рося добилася прогресу в придушенн сепаратиств на Пвнчному Кавказ за допомогою спшнших контрповстанських операцй. У росйських вйськах загального призначення пдготовка пдроздлв постйно

У пвтора рази збльшилося число вйськових навчань, як проводилися спльно з пдроздлами зарубжних армй.

Бо

готовнсть росйських ЗС знаходиться зараз на найвищому рвн за весь пострадянський перод. [137]

РОЗД

Л

V

УКАпНА: СТАН ТА СТРАТЕГ

Я ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧОп БЕЗПЕКИ

Укра

У структур споживання первинно

Узагальнюваними показниками ефективност використання паливно-енергетичних ресурсв кра

Енерго

мнсть ВВП кра

Висока енерго

мнсть ВВП в кра

Енерго

мнсть ВВП кра

Баланс нафти.

мпорт, експорт

Вдповдно Енергетично

Згдно базового сценарю видобутку нафти до 2030 року, млн.тонн кра

-а з власних запасв: 2005 рк - 4,3; 2010 рк - 5,1; 2015 рк - 5,3; 2020 рк - 5,3; 2030 рк - 5,4.

-а за межами кра

Однак на тепершнй час не сну

жодних пдстав вважати видобуток нафти за кордоном реальнстю.

Потреба Укра

нш сорти нафти (казахстанська та азербайджанська) на НПЗ кра

Виходячи з перспективного попиту на нафту та прогнозних рвнв видобутку нафти газового конденсату в Укра

Характеристика внутршнх та зовншнх джерел

Початков видобувн запаси нафти родовищ кра

Оскльки запаси нафти в кра

Умови видобутку з родовищ, що на даний час вже введено в розробку, постйно складнюються через низку чинникв. Переважна частина родовищ нафти мають початков видобувн запаси менше 1 млн.тонн лише 6 родовищ (Бугруватвське, Глинсько-Розбишвське, Бориславське, Гндинцвське, Долинське, Леляквське) мали початков запаси понад 20 млн.тонн. Саме ц 6 родовищ забезпечують близько 22% вд загального видобутку нафти сьогодн.

Проблеми видобутку нафти в кра

Плану

ться до 2010 р. збльшити обсяги пошуково-розвдувального бурння до
185 тис. м на рк, що майже у 6 разв перевищу

фактичний обсяг пошуково-розвдувального бурння на нафту у 2005 р. Розрахунки показують, що за таких мов протягом прогнозного пероду (2006 - 2030 рр.) можливо приростити розвдан запаси за базовим сценарúм в обсяз 63 млн.т нафти з газовим конденсатом, за амбтним сценарúм - 150 млн.т нафти з газовим конденсатом.

Видобуток нафти з газоконденсатом на територÿ кра

Характеристика сучасного стану та розвиток нафтотранспортно

Нафтотранспортна система кра

На нафтоперекачувальних станцях МНТ "Пвденний" розмщено 11 резервуарних паркв для товарно

Термн експлуатацÿ нафтопроводв склада

вд 20 до 44 рокв 90% з них вдпрацювали свй амортизацйний перод.

Забезпечення надйност функцонування нафтотранспортно

Сутт

вим недолком в постачанн нафти в кра

Псля 2010 року сну

ризик поступово

Баланс газу

Енергетичною стратегúю кра

2005

2010

2015

2020

2030

. Ресурси газу, сього

76,4

67,6

62,4

53,7

49,5

у тому числ:

1.1. Видобуток газу, сього

20,5

25,5

31,1

32,9

40,1

у тому числ:

видобуток з власних запасв

20,5

23,2

25,0

26,1

28,5

за межами кра

0

2,3

6,1

6,8

11,6

1.2.

мпорт

55,9

42,1

31,3

20,8

9,4

². Споживання газу, сього

76,4

67,6

62,4

53,7

49,5

у тому числ:

2.1. Виробничо-технологчн потреби, сировина та витрати (втрати) при транспортуван

9,0

8,3

7,2

6,5

5,9

2.2. Споживання, сього

66,9

57,9

52,9

43,8

38,1

у тому числ:

2.2.1. На виробництво електро-, тепло енергÿ на ТЕС

15,3

14,9

13,0

11,2

8,9

2.2.2. Металургйний комплекс

9,5

5,7

5,5

4,0

3,8

2.2.3. Хмчний комплекс

8,6

7,9

8,5

8,8

9,0

2.2.4. Машинобудування та металообробка

1,5

1,3

1,3

0,8

0,7

2.2.5.

нш промислов споживач

6,7

5,9

3,4

2,1

1,5

2.2.6. Агропромисловий комплекс

0,7

0,6

0,5

0,4

0,2

2.2.7. Населення

18,0

16,5,

16,0

14,0

13,0

2.2.8.

нш непромислов споживач

6,6

5,1

4,7

2,5

1,0

2.3. Замщення на транспорт рдкого палива на газ

0,5

1,4

2,3

3,4

5,5

* видобуток газу кра

На тепершнй час не сну

жодних пдстав вважати видобуток газу за кордоном реальнстю.

Видобуток природного газу в кра

Умови видобутку з родовищ, що на даний час вже введено в розробку, постйно ускладнюються через низку чинникв. Бльше 75% газових родовищах мають початков видобувн запаси менше 10 млрд. м3. Лише 4 родовища мали початков видобувн запаси газу бльше 100 млрд. м3 (Яблунiвське, кфремiвське, Захдно-Хрестищенське, Шебелинське). Важливо, що ц 4 родовища забезпечують бльше 25% поточного видобутку природного газу сьогодн.

Проблеми видобутку газу в кра

За оптимстичним сценарúм прогнозу

ться видобуток природного газу на територÿ Укра

За песимстичним сценарúм прогнозу

ться видобуток природного газу на територÿ Укра

Видобуток природного газу за межами кра

За оптимстичним сценарúм прогнозу

ться видобуток природного газу за межами кра

Однак на тепершнй час не сну

жодних пдстав вважати видобуток нафти за кордоном реальнстю.

Характеристика сучасного стану та розвиток газотранспортно

Газотранспортна система кра

На сьогодн близько 29% газопроводв вдпрацювали свй амортизацйний термн, майже 60% експлуатуються вд 10 до 33 рокв.

Забезпечення споживачв природним газом здйсню

ться газовими мережами тиском до 1,2 Па, довжина яких становить близько 287 тис. км. Необхдний режим газопостачання в цих мережах забезпечують близько 51 тис. газорегуляторних пунктв (ГРП).

Система газопостачання природного газу тиском до 1,2 Па ма

значний ступнь зносу, крм цього, експлуату

ться в складних мовах нженерно

Зважаючи на термни експлуатацÿ газопроводв та

На перод до 2030 року в реконструкцю газотранспортно

Ядерна енергетика

ЕС в стратегÿ придлено найбльша вага. Деяк експерти навть називають ? не енергетичною, лядерною стратегúю.

З 2010 по 2030 роки запланована побудова 20 нових енергоблокв потужнстю Ч1,5 Гвт (сьогодн в кра

Прихильники атомно

Те, що у нас називають крокувати в ногу з часом, насправд для багатьох кра

У стратегÿ

проблема вибору атомних технологй при неминучому оновленн реакторного парку кра

Один з дерв атомно

У стратегÿ вдсутнй найбльш важливий в полтичному вдношенн елемент, що стосу

ться необхдност виробництва власного збагаченого урану. Державами - членами Групи постачальникв ядерних матералв фактично введений мораторй на передачу технологй статкування для збагачення рану, Ч мотиву

ться в стратегÿ таке ршення.

В стратегÿ на вдсутня вдповдь на питання Ч поховання ядерних вдходв.

Ще один аргумент, пдтверджуючий сумнвнсть енергетичного прориву нашо

Вугльна промисловсть

Прогнозн запаси вуглля в кра

Через недостатн обсяги каптальних вкладень у вугльну промисловсть кра

За перод 1991 - 2005 рр. виробнича потужнсть вугледобувних пдпри

мств зменшилась з 192,8 млн.тонн до 91,5 млн.тонн на рк або майже в 2,1 рази. При цьому останнм часом виробнич потужност використовуються лише на 85%.

Майже 96% шахт понад 20 рокв працюють без реконструкцÿ. Через повльну реструктуризацю галуз в експлуатацÿ знаходиться значна кльксть дрбних середнх збиткових неперспективних шахт.

Якщо Стратегя буде втлена в життя, то видобуток вуглля в кра

Згдно базовому сценарю, споживання вуглля до 2015 року зросте до 98,7млн.т, до 2020 року - до 107,6 млн. т, до 2030году збльшиться в два рази (тобто з 65,9млн. т в 2005 роц до 130,3млн.т). Якщо судити за оптимстичними прогнозами, то до 2030 року кра

ле виклика

здивування той факт, що в роздл, присвяченй адаптацÿ кра

Середня цна 1 т товарно

Таким чином виника

питання доцльност снування вугльно

Фнансове забезпечення розвитку ПЕК

Протягом наступних 2-5 рокв вдбуватиметься поступове наближення цни на електроенергю, газ природний та нафтопродукти до рвня цн на бералзованих ринках кС.

Розвиток та функцонування паливно-енергетичного комплексу потребу

значних нвестицйних ресурсв (базовий сценарй, цни 2005 р.): до 2030 р. - 1045,0 млрд. грн., з яких:

млрд. грн.

Напрями фнансування

2006 - 2010

2011 - 2020

2021 - 2030

2006 - 2030

Усього

у тому числ:

158,2

431,0

455,9

1045,0

Теплова енергетика

16,7

75,8

90,9

183,4

Гдроенергетика

2,8*

5,6

10,6

19

Розвиток електричних мереж

13,2

43,8

25,9

82,9

Ядерна енергетика

11,6**

79

117,6

208,2

Розвиток вдновлювальних джерел виробництва електроенергÿ (без ГЕС)

1,1

3,0

3,0

7,1

Ядерно-паливний цикл

4,0

13,3

4,4

21,7

Вугльна промисловсть

42,4

87,9

91,4

221,7

Нафтогазовий комплекс

65,6

122,6

112,1

300,3

* - без рахування Ташлицько

В електроенергетиц - 500,6 млрд. грн.:

    модернзаця, реконструкця, пдвищення безпеки дючих АЕС, поводження з ВЯП та РАВ - 27,0 млрд. грн.;

    подовження термну експлуатацÿ АЕС - 11,7 млрд. грн.;

    введення в експлуатацю нових атомних енергоблокв, Ташлицько

    пдтримка потужностей у тепловй енергетиц за рахунок продовження термну експлуатацÿ дючих енергоблокв, завершення реалзацÿ плотних проектв з реконструкцÿ енергоблокв ТЕС, виведення зношених введення нових потужностей - 16,7 млрд. грн.;

    комплексна реконструкця ТЕС з введенням нових енергоблокв та консерваця енергоблокв, експлуатаця яких

недоцльною - 166,7 млрд. грн.;

    реконструкцÿ дючих введення нових потужностей ГЕС, ГАЕС (без рахування ТГАЕСЦ 0,7 млрд.грн, фнасування яко

    модернзаця та розвиток електричних мереж з рахуванням заходв щодо нтеграцÿ ОбТ

днано

    розвиток вдновлюваних джерел енергÿ для виробництва електроенергÿ - 7,1 млрд. грн.

У ядерно-паливному комплекс - 21,7 млрд. грн.:

    виробництво цирконúвого та уранового виробництва, забезпечення виробництва ранового концентрату до рвня повного забезпечення потреб АЕС - 20,4 млрд. грн.;

    будвництво заводу з фабрикацÿ ядерного палива - 1,3 млрд. грн.

Для органзацйного науково-дослдницького забезпечення ефективного розвитку електроенергетики доцльним

створення нацонального нжинрингового центру енергетики.

У вугльнй галуз - 221,7 млрд. грн. (48,0 млрд. грн. за рахунок бюджету, що пдлягають щорчному точненню при його формуванн):

    технчне переоснащення виробництва - 76,3 млрд. грн.;

    каптальне будвництво Ц 82,8 млрд. грн.;

    закриття шахт (реструктуризаця) - 9,1 млрд. грн.;

    утримання грничорятувальних служб галузевих нститутв - 4,0 млрд. грн.;

    поточн ремонти та замна обладнання - 49,5 млрд. грн.;

У нафтогазовому комплекс - 300,3 млрд. грн.:

    вдновлення газотранспортно

    будвництво нових потужностей ГТС для забезпечення зростання надходження природного газу - 47,0 млрд. грн.;

    каптальний ремонт та реконструкця основного обладнання магстральних нафтопроводв - 9,1 млрд. грн.;

    будвництво нових нафтопроводв - 3,5 млрд. грн.;

    модернзаця обладнання та будвництво нових потужностей нафтопереробних заводв - 26,8 млрд. грн.;

    геологорозвдувальн роботи та видобування нафти газу - 103,5 млрд. грн.;

    формування нфраструктури для забезпечення стратегчного запасу нафти нафтопродуктв - 7,5 млрд. грн.;

    створення стратегчного запасу нафти нафтопродуктв - 10,5 млрд. грн.

Фнансування розвитку галузей ПЕК передбача

ться за рахунок:

    оптимзацÿ цново

    законодавчого запровадження прискорено

    залучення коштв вд реструктуризацÿ та погашення боргових зобовТязань минулих рокв часникв енергоринку вдповдно до Закону кра

    державних коштв вдповдно до обсягв, визначених чинним законодавством та бюджетом розвитку на вдповдний рк;

    вдосконалення бюджетно

    розширення залучення зовншнх кредитних ресурсв та нвестицй, зокрема, для реалзацÿ програми нтеграцÿ ОбТ

днано

ВИСНОВОК

Укра

При цьому саме ц кра

В свою чергу як показу

дослдження сучасного та майбутнього стану свтово

З наступним десятилттям почина

ться ера глобально

Фактично форму

ться нова свтова енергетична реальнсть. Де домнуючими силами будуть США та Рося

Унаслдок прогнозованого зниження рвня видобування нафти в промислово розвинених кра

Протягом наступного десятилття динамка розвитку ситуацÿ в област глобально

У найближче десятилття (у вддаленй перспектив до 2067-го) нафта залишиться провдним енергоджерелом, забезпечуючи близько 40% енергоспоживання. За нею йдуть природний газ (28%), вуглля (20%), поновлюван джерела (7%) ядерна енергя (5%). Частки природного газу нафти будуть рости, тод як частки вуглля ядерно

Як зазначено у робот найбльший в свт споживач енергоресурсв - США вживають вс можлив заходи з метою свого забезпечення енергоресурсами у тепершнй та майбутнй час.

Для США домнування над Укра

Щоб зрозумти важливсть домнування Росÿ над кра

В тепершнй час для боротьби за контролем над свтовими енергоресурсами необхдно мати сучасн збройн сили та стабльну економку.

Дослдження доводить, що американська економка вже давно сну

за рахунок того, що ма

монопольний привлей друкувати свтову резервну валюту стльки, скльки

Така економчна полтика вже призвела до, що провдн кра

Хоча США мають найпотужнш у свт збройн сили здатн знищити майже будь-яку кра

В цлому вйна США проти

раку довела те, що США здатн перемогти у вйн бльшсть кра

Таким чином розглянувши проналзувавши геополтичн плани США, залежнсть американсько

Для Росÿ домнування над Укра

В Росÿ псля приходу до влади Володимира Путна було вдновлено керовансть кра

Рося буду

енергетичну наддержаву з найсучасншим озбро

нням. Саме у цй област Росю розгру

сво

Рося розставля

фгури на свтовй шахвниц так, щоб стати головною сполучною ланкою кврозатсько

Завдяки швидкозростаючо

На сьогодншнй день Рося збралася з силами на стльки, що вже майже не прихову

сво

Як вдомо з катастрофами борються,

Рося розпочала активну економчну та територальну експансÿ в кра

Враховуючи темпи розвитку економки, стан збройних сил величезн запаси енергоресурсв

пдстави зробити висновок, що у найближч десятилття Рося

тúю силою яка буде формувати нова свтову реальнсть.

Таким чином враховуючи вищевикладене модно зробити висновок, що кра

У той час, як Рося матиме для кра

Укра

У структур споживання первинно

Узагальнюваними показниками ефективност використання паливно-енергетичних ресурсв кра

Енерго

мнсть ВВП кра

Висока енерго

мнсть ВВП в кра

Вже зараз кра

Необхдно усвдомити та на офцйному державному рвн визнати, що в тепершнй час побудова сильно

Рося енергетичними важелями, як здатн розорити Укра

Укра

Укра

Враховуючи вищевикладене вважаю, що ця робота забезпечу

реалзацю цлей завдань вдповдно о поставленого предмета дослджень.

Я хотв би завершити роботу словами, сказаними про колишнй СРСР, в склад, якого кра

СПИСОК ВИКОРИСТАОп Л

ТЕРАТУРИ

1.                День № 45, 16 березня 2007, http:.day.kiev.ua/178745

2.                ссылка более недоступнаbook/rozdil/anat.htm

3.                Лукашевич В.М. Глобалистика: учебное пособие. - 3-е издание. - Львов: Новий свт-2, 2006. - 540 c/

4.                "Global Research", Канада, 19 жовтня 2006

5.                ссылка более недоступнаnumbers/23/6687.html 28 Грудня 2006

6.                "Corriere Della Sera",

таля, 26 счня 2007 (надруковано) ссылка более недоступнаtranslation/232474.html

7.                NEWSru.com :22.11.2006 р.

8.                02/02/2007 РИА Новости

9.                InoPressa 8 грудня 2006.

10.           ("Forbes", США 09.07.2006)

11.           (NEWSru.com 22 счня 2007 року).

12.           NEWSru.com 21 грудня 2006 року.

13.           22/01/2007 - РИА Новости.

14.           NEWSru 22 счня 2007 року

15.           NEWSru.com 22 листопада 2006 року.

16.           Вдомост офцйного сайту ВАТ ГАЗПРОМ

17.           "The Times", Великобританя 08 листопада 2006 року

18.           NEWSru.com 31 жовтня 2006 року

19.           28/11/2006 РИА Новости

20.           ("United Press International", США, 29 серпня 2006 року)

21.           NEWSru.com :: 1 лютого 2007 року

22.           ссылка более недоступнаnews/617167.html

23.           ПЕРВЫЙ КАНАЛ 06.05.2006 року.

24.           "The Financial Times", Велика Британя 05 грудня 2006

25.           РИА Новости 07/12/2006

26.           06/12/2006 15:45 РИА Новости.

27.           Подробности 20 квтня 2006 року.

28.           Подробности 26 квтня 2006 року.

29.           Подробности вд 02.02.2006 року

30.           "The Financial Times", Велика Британя, 07 квтня 2006 року.

31.           NEWSru.com 10 жовтня 2006 року, ("The Times", Великобританя) 11.10.2006

32.           "The International Herald Tribune", США 23 жовтня 2006

33.           ссылка более недоступнаarticles/2007/01/25/619686.shtml

34.           РИА Новости 28.11.2006 року.

35.           ("The International Herald Tribune" США, вд 12 счня 2007 року, надруковано на сайт ссылка более недоступнаtranslation/232176.html)

36.           ссылка более недоступнаdigest/dgazpdoide201206.html

37.           NEWSru.com :: 15 листопада 2006 року

38.           "The Wall Street Journal", США, 29 грудня 2006 надруковано на сайт ссылка более недоступнаtranslation/231976.html.

39.           ИНТЕРФАКС 29  листопада 2006  року

40.           ("Newsweek", США вд 28 серпня 2006)

41.           06/12/2006 - РИА Новости.

42.           23/01/2007, - РИА Новости.

43.           ссылка более недоступнаarticles/2006/07/14/565463.shtml

44.           ссылка более недоступнаactivity/energy/appearance/8

45.           NEWSru.com :: 23 счня 2007 року.

46.           ссылка более недоступнаarticles/2006/04/05/537138.shtml

47.           ссылка более недоступна<

48.           ссылка более недоступнаru/commentaries/view/6027/

49.           ГЕОПОЛИТИКА В ЭПОХУ ГЛОБАЛИЗАЦИИ Г. Зюганов (журнал "Наш современник", N10, 2002 рк) ссылка более недоступнаstatji/ziuganov_geopolitika.html

50.           "Asia Times", США

51.           "China Daily", Китай, 12 счня 2006 року, надруковано на сайт ссылка более недоступнаtranslation/224751.html

52.           ссылка более недоступнаtelegraph/2006/07/17/14:20:40/bankrupt

53.           "Blamng 'undervalued' yuan wns votes, Asa Tmes Onlne, February 26, 2004

54.           ссылка более недоступнаknigi/ekonomika/hazin/index.html

55.           ссылка более недоступнаnews/2006/01/news1247385.php

56.           ссылка более недоступнаarticles/2006/12/29/614121.shtml

57.           15 счня 2007, 08:00 ссылка более недоступнаnews/estate/24867.html

58.           ссылка более недоступнаnews/19144

59.           Подробности, 15 лютого 2007

60.           ссылка более недоступнаnews/2006/04/18/541464.shtml

61.           30 жовтня 2006 року ссылка более недоступнаnews/18699

62.           "The Weekly Standard", США 14 сентября 2006 надруковано на сайт ссылка более недоступнаtranslation/229927.html

63.           29 серпня 2006 року. GMT -5 URL: ссылка более недоступнаnews/17344

64.           24.01.05 ссылка более недоступнаforum/index.php?showtopic=38633

65.           ссылка более недоступнаnews/lenta/?ID=26523&phrase_id=257097 вд 09.03.2005

66.           21-12-2006 ссылка более недоступнаnews118502.html

67.           ссылка более недоступнаtoday/news/news_detail.php?ID=12587&phrase_id=36299

68.           .vz.ru/economy/2006/8/4/44038.html)

69.           18.05.2006 року ссылка более недоступнаnews/show.asp?topicid=1&id=507&ct=G8Summit

70.           PDA.Lenta.ru: 2006/01/20

71.           "City Pages", США вд 13 вересня 2005 року. Надруковано на сайт ссылка более недоступнаstories/05/09/02/3453/155.html

72.           NEWSru.com :: 5 листопада 2006 року.

73.           ссылка более недоступна?id=12809 22.05.2006

74.           ссылка более недоступнаtnews/?id=2003900&page=9

75.           Permanent URL: ссылка более недоступнаnews/18561 24 жовтня 2006 р.

76.           05/02/2007 - РИА Новости

77.           24/01/2007 15:48 РИА Новости.

78.           15/01/2007 17:24 - РИА Новости.

79.           NEWSru.com :19 грудня 2006 року

80.           NEWSru.com :20 грудня 2006 року:

81.           ссылка более недоступнаnews/2006/12/18/149303.htm

82.           ИНТЕРФАКС, 21 грудня 2006 року

83.           ("The Boston Globe", США) 31 серпня 2006 року, надруковано на сайт ссылка более недоступнаtranslation/229640.html

84.           Блоруськ новини вд 06 лютого 2007 року.

85.           газета КОММЕРСАНТЪ №83 (№ 3414) вд 12.05.2006 року.

86.           Интерфакс 19 грудня 2006 року

87.           ИНТЕРФАКС, 9 счня 2007 р.

88.           Блоруський Ринок №2 (737), 15 - 22 счня 2007:

89.           NEWSru.com 10 счня 2007 року.

90.           NEWSru.com вд 12 счня 2007 року

91.           15/01/2007 РИА Новости.

92.           NEWSru.com вд 17 счня 2007 року

93.           Блоруський Ринок №50(735), 25.12.2006 - 01.012007

94.           Подробности 26 счня 2007 року.

95.           NEWSru.com :: У Росÿ 26 счня 2007 року.

96.           Блоруський Ринок №5(740), 5-12 лютого 2007 року

97.           ИНТЕРФАКС 1 лютого 2007  року.

98.           ИНТЕРФАКС - 1/02/ 2007  року

99.           ИНТЕРФАКС 10  листопада 2006  року

100.      РИА Новости 21/12/2006 року.

101.      8 грудня 2006 року ИНТЕРФАКС.

102.      ИНТЕРФАКС 29 листопада 2006 року

103.      "L'Espresso",

таля, 18 вересня 2006.

104.      NEWSru.com 25 вересня 2006 року.

105.      10/02/2007 05:22 РИА Новости

106.      ссылка более недоступнаeconomy/2007112/27323.html

107.      ИНТЕРФАКС 29 листопада 2006  року.

108.      Радо "Голос России".

109.      NEWSru.com 12 счня 2007 року.

110.      ИНТЕРФАКС 26  счня 2007  року,

.      РИА Новости 27/01/2007.

112.      31/01/2007 17:09 РИА Новости.

113.      NEWSru.com :: 27 жовтня 2006 р.

114.      01/12/2006 13:48 РИА Новости.

115.      ИНТЕРФАКС 31  жовтня 2006 року

116.      РИА Новости 24/10/2006 року.

117.      NEWSru.com 12 счня 2007 р

118.      15 счня 2007 року

НТЕРФАКС.

119.      22 вересня 2006, Р

А Новости.

120.      "День", кра

121.      ссылка более недоступнаreview/20070105/58510250.html

122.      ссылка более недоступнаrussia/07jul2006/genshtab.html

123.      ссылка более недоступнаdefense_safety/weapons/20060602/48977538.html

124.      ссылка более недоступнаauthors/20060608/49197839.html

125.      ссылка более недоступнаauthors/20060608/49197839.html

126.      18/01/2007 - РИА Новости.

127.      NEWSru.com :: 7 лютого 2007 р.

128.      ссылка более недоступнаnews/2007/01/21/618759.shtml

129.      ПЕРВЫЙ КАНАЛ вд 04.12.2006 року.

130.      Корреспондент.net 10 лютого 2006

131.      ссылка более недоступнаtnews/?id=2006227&page=2

132.      24/01/2007 - РИА Новости

133.      13/10/2006 Р

А Новини.

134.      ссылка более недоступнаnews/2006/12/21/612262.shtml

135.      18/01/2007 - РИА Новости.

136.      NEWSru.com вд 21.01.2007 року.

137.      NEWSru.com 12 счня 2007 р

138.      Офцйний сайт КМ кра

139.      л

нформацйний бюлетень 2 вд 14.04.2006 року

140.      РИА Новости вд 25/10/2006 року.

141.      Подробности вд 25 вересня 2006 року.

142.      NEWSru.com :: ноября 2006 року.

143.      "Christian Science Monitor", США вд 10 счня 2007 року, надруковано на сайт ссылка более недоступнаtranslation/232106.html

144.      Newsweek, США вд 15 счня 2007 року, надруковано на сайт ссылка более недоступнаtranslation/232187.html

145.      Подробности вд 13 счня 2007 року.

146.      ссылка более недоступнаarticles/2007/02/20/626545.shtml

147.      Gazeta Wyborcza Польща, надруковано на сайт ссылка более недоступнаtranslation/230567.html)

148.      ссылка более недоступна вд 2003/01/30/

149.      ссылка более недоступнаnews/2006/10/1/138063.htm

150.      ("West East", Канада), 24 жовтня 2006 року, надруковано на сайт ссылка более недоступнаtranslation/230650.html

151.      Подробности, 21 грудня 2006 року.

152.      Подробности, 23 жовтня 2006 року.

153.      ссылка более недоступнаdw/article/0,2144,2294129,00.html

154.      13/04/2005 РИА "Новости" та ссылка более недоступнаtext/news/index.jsp?nid=58056

155.      Вдомост офцйного сайту ДП НАЕК Енерготом

156.      Подробности, 23 вересня 2006 року.

157.      ссылка более недоступнаnews/polit/2006/10/26/92547.html

158.      .ПРАВДА.com.ua, 22.01.2007 року.

159.      Баскаков А.я., Туленков Н.В. методология научного исследования: учебное пособие. - 2-е издание., испр. - К.: МАУП, 2004.- 216 c. - 264 с.

160.      Храмов В.О., Бовтрук Ю.А. Зовншньоекономчна полтика: Навч. Посб. - К.: МАУП, 2002.

161.      Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. - М.: Междунар. 2005. Ц 256 с.

162.      Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование. М.: Алгоритм, 2.

163.      Панарин А.С. Полтологя: учеб. - М.: Проспект, 1997.

164.      Бебк В. Полтологя для полтологÿ громадянина: монографя - К.: МАУП, 2003. - 424 с.

165.      Полтологя. Пдр. За ред. О.В. Бабкно

166.      О.Субтельний. кра

167.      Кудряченко А.В., Рудич, Ф.М., Храмов В.О. Геополтика: Пдручника - К.: МАУП, 2004 - 296 с.

168.      Панарин А.С., Глобальное политическое прогнозирование. М.: 2. - 352с.