Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Дисидентство на Украине (Дисидентський рух в кран)
Нацональний технчний нверситет кра
Фзико-технчний нститут
Реферат
з сторÿ кра
Тема: Дисидентський рух в кра
Кив, 2001
План
1. Зародження дисидентського руху.
2. Прояви дисидентства.
3. Культурне життя пероду "застою".
4. Опозиця в 60-70х роках.
5. Укра
6. Релгйне дисидентство.
7. Придушення дисидентства.
8. Персоналÿ (бографчн довдки).
9. Використана тература.
Зародження дисидентського руху
У 6Ч70-х роках у Радянському Союз виникло примтне явище, коли полтику ряду стала вдкрито критикувати невелика, але дедал бльша кльксть людей, яких звичайно називали дисидентами й як вимагали ширших громадянських, релгйних нацональних прав. Як псля десятилть терору, в атмосфер жорсткого контролю й при всх наявних засобах деологчно
Помтний вплив на формування накодумства справляли зовншн фактори. Передусм це стосу
ться антикомунстичних виступв у кра
Дисидентський рух плинув у СРСР трьома потоками, що часто зливалися. Завдяки легшому доступу до захдних журналств найбльш вдомим був московський правозахисний, або демократичний, рух, що переважно складався з представникв росйсько
Серед захдних аналтикв кра
Шестидесятники
Спочатку осередок кра
квген Сверстюк писав у 1993 роц:
"Серед ознак шестидесятникв я б поставив на перше мсце юний деалзм, який просвтлю
, пдносить
дна
. Е
Другою ознакою я б назвав шукання правди чесно
Як третю ознаку я б видлв непрйняття, опр, протистояння офцальнй тератур та всьому апаратов будвничих казарм."
На останнй хвил вдлиги встигло розквтнути багато талантв, як потм страждали за це.
У 1962 роц побачила свт перша поетична збрка Василя Симоненка, одного з найяскравших поетв "укра
Однúю з найобдарованших представниць шестидесятникв стала Лна Костенко. У сво
Характеризуючи найяскравших представникв тератури того часу к. Сверстюк писав, що незважаючи на спльн риси, кожен з них вдрзнявся сво
ю творчою ндивдуальнстю: "
ван Свтличний виводив соцреалзм на загальнолюдський простр та демонтував теорю партйно
Зовсм не те не так, як навчали в нститут, малювали Вктор Зарецький, Алла Горська, Галина Севрук, Панас Заливаха.
Прояви дисидентства
Проти чого ж виступали кра
Перш прояви цього руху мали мсце наприкнц 50-хЧна початку 60-х рокв, коли на Захднй кра
У 1962 та 1963 роках Хрущов провв широко розрекламован зустрч з дячами культури та мистецтва. На них вн роздратовано засудив "вдступи вд соцалстичного реалзму" та "прояви формалзму абстракцонзму".
нерця десталнзацÿ продовжувала розбурхувати неспокй серед нтелгенцÿ. Проведена у 1963 р. в Ки
Культурне життя пероду "застою"
Псляхрущовське двадцятирччя (1965-1985 рр. В кра
У цей час суспльноо-полтичне життя в кра
Розвиток культурного життя теж носив суперечливий характер. Щорчно вдкривалися нов школи, зростала кльксть вчителв, в той же час у звТязку з зменшенням приросту населення зменшувалась кльксть дтей шкльного вку. Все менше ставало шкл з кра
Певних спхв досягла кра
На науках гумантарного профлю негативно позначилася задеологзовансть чених, тенденцÿ до технзацÿ вс㺿 академчно
В кра
За сприяння тодшнього кервника республкансько
Такою нагодою стали вдом подÿ 1968 року в Чехословаччин. Хоча П. Шелест активно пдтримав нтервенцю, вн недовго протримався при влад, звинувачений в недостатньому послухов Москвi та потуранн кра
Свдченням про наростання тиску на тературу стало прийняття ЦК КПРС у счн 1973 року Постанови "Про тературно-мистецьку дяльнсть". Вона вимагала бльшо
Виникли проблеми й у розвитку нших видв мистецтва. Режим прагнув пдкрпити безплдн де
Кльксть театрв зросла з 61 до 89. На сцен були суворо заборонен пТ
си, як викривали недолки снуючого ладу. кра
У музичному мистецтв в т роки плдно працювали Г. Майборода, В. Губаренко, П. Майборода,
. Шамо. Але стало помтним зникнення нтересу до нацонально
В образотворчому мистецтв того часу занадто багато мсця займали образи Ленна (М. Божй, В. Касян, С. Шипка). Але розвивалась кра
60-70т роки Стали перодом формування кра
Псля падння у 1972 р. Шелеста, Щербицький, спираючись на шефа КДБ Федорчука партйного деолога Маланчука, розпочав масивний погром опозицйно
Опозиця в 60-70х роках
У вересн 1965р. пдчас презентацÿ у кнотеатр "Укра
У 1967 роц в структур КДБ створю
ться спецальне "пТяте правлння" на яке режим поклав обовТязки по боротьб з "деологчними диверсями", по сут - з накодумцями.
ншою формою дяльност дисидентв було поширення пдготовлених книг, статей, вдозв. Вони потайки переписувалися, передавалися з рук в руки. Така система називалася "самвидавом". Першою "самвидавською" роботою (1966р.) була "Правосуддя чи рецидиви терору?" Тячеслава Чорновола. В счн 1970 року почав виходити журнал "Укра
Завдяки цлеспрямованим дям дисидентв у 60х рр. була започаткована традиця 22 травня вшановувати памТять Тараса Шевченка. Цього дня 1861 року труну з його тлом провезли з Петербургу через Ки
У 1972 роц досягла свого апогею кампаня репресй проти накомислячих. Були зрештован Тячеслав Чорновл, квген Сверстюк,
ван Свтличний,
ван Дзюба, Михайло Осадчий, Юлй Шелест, Василь Стус та нш. Практично вс вони були засуджен до тривалого вТязнення та вдправлен до таборв суворого чи особливого режимв на рал та в Мордовÿ. Крм цього було поставлено систему "карально
На початку 70х рр. дисидентство стало впливовим чинником полтичного життя. Активн дÿ правозахисникв стали вдом на Заход, повдомлення про них потрапили на сторнки ноземно
Масов репресÿ 1972 року на деякий час паралзували активнсть дисидентв. Однак вже у 1974 роц побачили свт 7 та 8 випуски "Укра
Пордл чисельно, але й дал сповнен ршучост дисиденти у 1975 р. дстали новий мпульс, коли СРСР пдписав Гельснкську угоду й офцйно погодився шанувати громадянськ права сво
Гельснськ групи не були таким же поширеним явищем серед кра
Укранська Гельснкська група.
Очолив кра
Незважаючи на постйн арешти, склад ГГ продовжував збльшуватися, вже у 1985 р. вона нараховувала 36 чоловк. Наприкнц 1970-х рокв деяк з членв - Григоренко, Строката-Караванська, Надя Свтлична - емôрували з СРСР, тим самим дставши можливсть представляти ГГ за кордоном.
Укра
У програмних заявах групи явно проступало й нове мислення. Вони наголошували на застосуванн легальних методв, бачаючи виршення суспльних проблему дотриманн законв загал й поважанн прав особи зокрема. Тому члени групи часто називали свою дяльнсть правозахисним рухом. Як зауважував
ван Лисяк-Рудницький, проповдування законност й справжньо
Хоч деяк члени кра
Рзким контрастом до ксенофобÿ, притаманно
ле н помрковансть Гельснксько
Дяльнсть кра
Релгйне дисидентство.
Окремий рзновид дисидентства на кра
Скажене переслдування кра
Православна церква на кра
Чи не найбльш войовничими динамчними вровизнаннями на кра
Придушення дисидентства.
На початку 80-х рр. В кра
Незважаючи на всю вдвагу, натхненнсть та деалзм дисидентв на одозну поведнку
ле виршальною причиною невдач дисидентського руху була природа системи, що протистояла йому. На дисидентв ополчилися вс потужн сили радянсько
У сво
Однак завдяки самовдданй боротьб дисидентв у громадський свдомост поступово стверджувалася думка, що кра
Персонал (бографчн довдки).
СТУС ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ (6.1.1938 -4.9.1985) - видатний кра
МАРЧЕНКО ВАЛЕР
Й (16.9.1947 - 7.10.1984) -вдомий кра
ГОРСЬКА АЛЛА ОЛЕКСАНДР
ВНА (18.9.1929-28.11.1970) - кра
ЛИТВИН ЮР
Й ТИМОНОВИЧ (26.11.1934 -5,9.1984) - вдомий кра
ТИХИЙ ОЛЕКС
Й
ВАНОВИЧ (Олекса Тихий; 27.1.1927 - 6.5.1984) - вдомий кра
дещо докладнше про журнал Укра
УУКАпНСЬКИЙ В
СНИКФ -
нелегальний суспльно-полтичний часопис. Виходив вд счня 1970 до березня
1972(випуски 1-6) у Львов. Засновник, автор, редактор видавець - Тячеслав Чорновл. У вступному слов Завдання Укра
Використана тература
1. Я. Грицак Нарис сторÿ Укра
2.
.З. Пдкова, Р.М. Шуст Довдник з сторÿ кра
3. Ю. Солод Укра