Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Скачайте в формате документа WORD


Банковская система Украины, ее роль при переходе к рынку (БанкЁвська система крайни Ё йй роль в переходЁ до ринку)

П Л А Н

Вступ

. Банквська система кра

1.1.        Види банкв та

1.2.        Структура банквсько

1.3.        Нацональний банк - головний елемент банквсько

1.4.        Комерцйн банки та

². Особливост функцонування перспективи розвитку кредитно-грошового розвитку кредитно-грошового механзму.

2.1.        Банки, як регулятори грошого обгу.

2.2.        Банки та кредити. пх роль в економц кра

Висновки.

Список використано

Вступ.

Досить важко зазначити, як коли виникли перш банки. Справа в тому, що сьогодн банки - це нверсальн фнансов заклди, як виконують до 300 видв рзномантних послуг. Оскльки ц операцÿ та послуги виникли не в один час та не в одному мсц, то ста

важко зазначити, коли виникла банквська справа.

Найдавншими вважаються операцÿ по збереженню грошей. Цим займались або церковн заклади, або приватн особи. Слд зазначити, що в деяких випадках вже в давньому свт нараховувались вдсотки за внесен грош або власнсть.

Окремо виникла потреба в обгу грошей. Гарним прикладом може бути квропа. В середин столття не снувало

дино

Люди, як займались операцями збереження та обгом грошей, розумли, що збран багатства не виристовуються.

Якщо хоча б деяку частину вд цих коштв вддавати в тимчасове використання, тод можна вилучати з цього користь. Таким чином виникли ссудн (кредитн) операцÿ, в основ яких лежала видача грошей на строк з обовТязковим поверненням та сплат вдсотка. Закладом при цьому були будинки, корабл, дорогоцнн реч т..

Вс ц операцÿ спочатку снували окремо, тльки поступово вони обТ

днувались в органзацÿ, як ми звикли називати банками. Слово банк в переклад з талйського УbancoФ означа

стл. В англÿ капталстична банквська система виникла в ХУ

столтт, дореч банкри вийшли з середовища майстрв золотих справ або купцв.

В нашому суспльств банки виконують рзномантн види операцй. Вони не тльки органзовують грошовий обг та кредитн вдносини. Через них здйсню

ться фнансування народного господарства, страхов операцÿ, купвл, продаж цнних паперв, у деяких випадках правлння власнстю та посередницьк послуги.

До розкриття сущост банку можливо пдйти з двох сторн: з юридичино

Економчна сторона:

). прияняття грошей до вкладв;

б). надання рзномантних видв кредиту;

в). купвля векселей та чекв;

г). комсйн операцÿ з цнними паперами;

д). операцÿ з коштовностями т..

Банки - це кредитно-фнансов заклади, яка виконують операцÿ щодо накопичення вльних грошових коштв пдпри

мств, органзацй та населення, посередництва в платежах, також емсю грошей, цнних паперв, короткострокиве кредитування.

Вчорашн

явлення про банк:

Банк - це частина апарату правлння, головна мета якого здайснювати контроль за дяльнстю господарчих органзацй.

Розвиток банкв стимувався стриму

ться зараз бднстю населення та бднстю значно

Командна система поступово знищувала поняття населення про банк, як мцний комерцйний снтитут, обмежувала його призначення, перетворювала в розрахунково-касов центри, як розподляють кредити за призначеними лмтами Укартками. Але сучасн комерцйн зараз вдчувають велику нестачу коштв для кредитування пдпри

мницько

Крм того, банк - це атономне, незалежне, комерцйне пдпри

мство. Банк - не завод, не фабрика, але у нього, як у любого пдпри

мства,

свй продукт. Продуктом банка

насамперед формування платжних коштв (грошово

. Банквська система крани

1.1.        Види банкв та

В залежност вд того, кому належать кредитн та кредитно-фнансов заклади, в кра

-         державн кредитн та кредитно-фнансов заклади;

-         приватн кредитн та кредитно-фнансов заклади.

Перша група - це центральн банки, як мають монопольне право випуску банкнот, окрем комерцйн банки, поштово-збережн каси, деяк заклад, як виконують спецальн функцÿ по кредитуванню т㺿 чи ншо

Розвиток державно-монополчтичного капталзму супроводжу

ться зростом державно

-         емсйн;

-         комерцйн;

-         нвестицйн;

-         потечн;

-         збережн;

-         спецалзован (наприклад, торгвельн).

Емсйн банки здйснюють випуск банкнот

центрами кредитно

Комерцйн банки являють собою банки, к здйснюють кредитування промислових, торгвельних та нших падпри

мств головним чином за рахунок тих грошових капталв, як вони отримують у вигляд вклад. За формою власност вони роздляються на:

). приватн акцонерн;

б). кооперативн;

в). державн.

На початкових ступенях розвитку капталзму переважали ндивдуальн банкрськ фрми, але з розвитком капталзму особливо в епоху ампералзму деяка частина вх банквських ресурсв зусередилась в акцонерних банках. Розвиток державно-монополстичного капталзму знайшло вираження в одержавленн деяких комерцйних банкв.

нвестицйн банки займаються фнансуванням та довгостроковим кредитуванням рзних галузей, головним чином промисловост, торгвл та транспорту. Через нвестицйн банки задовльня

ться значна сатина потреб промислових та нших пдпри

мств в основному каптал. Розвиток ц㺿 складово

потечн банки пропонують довгостроков ссуди пд заклад нерухомост - земл та будвель. Вони моблзують ресурси за допомогою випуску особого виду цнних паперв - закладних паперв, забезпеченням яких

закладена в банках

фермери, населення, в деяких випадках - пдпри

мц.

потечний кредит фермери часто використовують для купвл земл. Частково потечн ссуди використовуються для купвл машин, добрива та нших засобв виробництва. Крм того, купвл земл да

цим фермерам можливсть розширити сво

господарство.

Спецалзован банквськ заклади включають банки, як спецально займаються зазначеним видом кредитування. Таким чином, зовншньоторгвельн банки спецалзуються на кредитуванн експорта та мпорта товарв.

Розрахунков операцÿ банкв.

Пдпри

мства розраховуються мж собою безготвково через станови банку, в яких вона мають розрахунков рахунки.

Розрахунки проводять за такими правилами:

1.    платеж здйснюються, як правило, псля вдвантаження товароматеральних цнностей або виконання робт;

2.    за дорученням платника;

3.    за рахунок власних коштв платника або в окремих випадках за рахунок кредиту банку;

4.    сума спису

ться з рахунку платника, потм зарахову

ться на рахунок постачальника. Виняток становлять розрахунки чеками у межах окремо

Безготвков розрахунки здйснюються у таких формах: платжн доручення, чеки, акредитиви, вимоги-доручення, вексел.

Доручення за домовленстю мж пдпри

мствами можуть бати строковими (наприклад, авансом, або псля вдвантаження товару, або частков платеж при великих годах), достроков або вдстрочен - без шкоди для фнасового стану сторн.

Розрахунки акредитивами застосовуються, як гарантя оплати товарв або послуг. Акредитив признача

ться для розрахункв лише з одним постачальником.

Розрахунки вимогами - дорученнями застосовуються для оплати виконих робт наданих послу, поставлено

Розрахунки, що застосовуються мж пдпри

мствами, спрямован на сунення автоматизму у розрахунках та пдвищення вдповдальност з виконання договорв.

Особливстю сучасно

Нин банки

найбльш важливими фнансовими нститутами в ринковй економц, як виконують чисельн функцÿ в суспльств за схемою клúнт-банк-клúнт.

Складов банквсько

1.    дяльнсть з надання клúнтов допомоги чи сприяння в отриманн прибутку;

2.    система яка задовольня

певн потреби;

3.    квалфкована допомога, або порада, орúнтован на практичне використання.

Банквськ послуги - це комплексна дяльнсть банку з задоволення потреб клúнта при проведенн банквських операцй або з залученням тимчасово вльних ресурсв, спрямована на одержання прибутку.

Особливсть банквських послуг поляга

в тому, що вони носять не стльки грошовий вдтнок, скльки мають властивсть самозростаючо

Головним критерúм, який вдрзня

продукт прац вд товару,

те, що другий ма

суспльно корисн властивост, завдяки яким вн здатний задовольнити суспльн потреби, тобто ма

споживчу вартсть.

За станом на початок счня 2 року в кра

1.2.        Структура банквсько

Поява дворвнево

Як перекону

досвд кра

Зауважимо, що централзована планова економка розглядала роль грошей тльки як нструменту перерахунку контролю, тод як роль грошей в мовах ринку ма

центральне значення. Грош з

У сучаснй ринковй економц з розподлом прац банквська система ма

величезне значення завдяки звТязкам ц㺿 системи з сма секторами економки. Найважливш функцÿ банкв полягають у забезпеченн безперебйного грошового обгу та обгу капталу, у наданн можливостей отримання необхдного фнансування пдпри

мствами, державою, приватними особами, також створення сприятливих мов для вкладання каошт з метою нагромадження заощаджень у нацональнй економц. Через не

Банквська система кра

Вона

дворвневою склада

ться з Нацонального банку кра

Нацональний банк кра

Кмерцйн банки створюються на акцонерних або пайових засадах юридичними фзичними особами. Сво

Банки у сво

Банквська система органзову

обслугову

рух головного атрибуту ринку - капталу, забезпечу

його залучення, акумуляцю переткання у т сфери суспльного виробництва, де виника

дефцит капталу.

Банквська система кра

Необхднсть формування банквсько

-         повТязан з необхднстю здйснення суспльного нагляду регулювання банквсько

-         повТязан з функцонуванням грошового ринку, забезпеченням збалансованост попиту пропозицÿ на грошовому ринку в кожному його сектор. Для цього набр банквських нститутв та нструментв, як надаються ними, повинен бути досить широким мобльним, щоб можна було заповнити будь-який сектор ринку.

Вдповдно банки повинн керуватися у сво

Отже, банквська система - це специфчна економчна й органзацйно-правова структура, що забезпечу

функцонування грошового обгу та ринку, також економки в цлому. Вона покликана виконувати так функцÿ:

-         трусформацйну, яка поляга

в тому, що маблзуючи вльн кошти одних субТ

ктв ринку передаючи

-         функцю створення грошей регулювання грошово

-         забезпечення сталост банквсько

До середини 1994 року вдкриття банку в кра

Народногосподарське значення банквського сектора кра

Наведен цифри свдчать про зростання в кра

Стаблзаця рвня нфляцÿ прискорила процес банкрутства комерцйних банкв. Головними вадами банквсько

-         недостатнсть запасв копталу у бльшост банкв;

-         контроль процентних ставок через ставку рефнансування НБУ;

-         доступ держави до безплатних кредитв;

-         привлейований режим робот для окремих комерцйних банкв;

-         недостатн

дотримання принципв, чинних для банквсько

-         недостатнсть конкуренцÿ у кредитнй сфер.

На сьогодн в кра

Розмщення банкв на територÿ держави вкрай нервномрне. У Ки

в та Ки

вськй област дють 78 банкв, у Харквськй Одеськй - по 15, у Донецькй - 14, в АР Кирм Днпропетровськй област - 12, у Льввськй - 10. Водночас у Внницькй Кровоградськй областях загал нема

комерцйних банкв.

Отже, треба визнати, що банквська система в кра


Динамка розвитку банквсько

1992

1993

1994

1995

1996

1997

Заре

строван банки:

130

207

228

230

229

229

державн

0

0

2

2

2

2

вдкрит акцонерн компанÿ

0

0

96

119

125

128

закрит акцонерн компанÿ

0

0

63

47,2

52

51

компанÿ з обмеженою вдповдальнстю

0

0

67

59

50

48

Банки, що функцонують

0

0

220

210

188

189

Банки з ноземним капталом:

0

0

12

12

14

15

з 100% ноземним капталом

0

0

1

1

2

3

Банки, що квдуються

5

6

13

0

8

1

1.3. Нацональний банка голоний елемент банквсько

Створення ново

У результат дезнтеграцÿ колишнього Союзу кра

Законом передбача

ться функцонування дворвнево

НБУ - це банк першого рвня. Вн викону

традицйн функцÿ, як характерн для центрального банку держави: це емсйний та розрахунковий центр держави, банк банкв та банкр ряду. НБУ не

незалежним. Вн пдкоря

ться Верховнй Рад та Кабнету Мнстрв кра

З прийняттям закону Про нацональний банк кра

Отже НБ - це:

-        

диний емсйний центр кра

-         банк банкв. Вн не займа

ться кредитно-розрахунковим обслуговуванням нших банкв та кредитних закладв, не вида

кредитв комерцйним банкам, не органзову

механзм мжбанквського кредитування;

-         банк ряду. НБУ займа

ться кредитно-розрахунковим обслуговуванням яуряду - явля

ться його касиром, здйсню

операцÿ по осблуговуванню внтршнього державного боргу. Явля

ться фнансовим консультантом т.. нацональний банк проводить аукцони по рзозмщенню державних облгацй ряду кра

-         провдник офцйно

-         управляючий золотовалютними резервами держави;

-         представник нтересв держави в мжнародних фнансово-кредитних органзацях.

На НБУ покладаються функцÿ контролю за виконанням комерцйними банками законодавства з банквсько

Однак стратегчною метою найважлившим обовТязком НБУ

створення сприятливого середовища, в якому дють комерцйн банки та нш фнансов станови. Це означа

, що основною метою дяльност НБУ

:

1). захист забезпечення стабльност валюти кра

2). розвиток змцнення банквсько

3). забезпечення ефективного й безперебйного функцонування системи розрахункв. Надйна платжна система, що задовольня

потреби юридичних фзичних осб у безпечному й ефективному переказ коштв - передумова спшного розвитку ринково

4). встановлення та пдтримка конкурентного середовища;

5). стимулювання використання нових нструментв грошово-кредитно

Значним досягненням стало запровадження системи електорнних мжбанквських платежв. Що одним прогресивним кроком

впровадження електронно

1.4. Комерцйн банки та

Повноцнне здйснення НБУ сво

Однúю з таких ланок

комерцйн банки, що належать до другого типу банквських установ, як, безпосередньо виконуючи функцÿ кредитно-фнансового обслуговування економки,

основною кредитно

Сучасн комерцйн банки

багатофункцональними становами, що займаються практично всма видами кредитних та фнансових операцй, повТязаних з обслуговування господарсько

В сторичному план комерцйн банки виникли ранше, нж нш типи фнансово-кредитних нститутв, тому розвиток кредично

Комерцйний банк у сучасному розумнн - цлком самостйний субТ

кт господарювання, дяльнсть якого спрямована на задоволення певних кеономчних нтересв так само як дяльнсть будь-якого ншого субТ

кта ринкових вдносин. Це означа

, що дяльнсть комерцйного банку повинна приносити прибуток, що

основним принципом комерцйного розрахунку, на засадах якого функцонують пдпри

мства у ринковй економц.

Таким чином, дяльнсть комерцйних банква ма

виробничий характер, хоча вона

специфчною у сво

. Особливост функцонування перспективи розвитку

кредитно-грошового механзму.

2.1. Банк як регулятор грошового обгу.

За сво

ю структурою будь-яка сучасна грошова система склада

ться з двох стадй.

На першй Центральний банк кра

Нацональний банк не лише форму

основну масу грошей у нацональнй економчнй систем - вн контролю

регулю

грошов потоки в комерцйному сектор нацонально

Друга стадя створення грошей настува

тод, коли комерцйн банки, спираючись на сво

У комерцйному сектор нацонально

В Укра

2.2. Банки та кредити. пхроль в економц кра

Система комерцйних банкв безпосередньо охоплю

с сфери ринково

Роль кредиту в економчному житт суспльства визнача

ться сферами його застосування, як можуть бути подлен на чотири групи.

1.    Кредитування поточно

2.    Кредитування нвестицйно

3.    Кредитування приватних осб для задоволення рзномантних потреб споживчого характеру.

4.    Кредитування держави для покриття бюджетного дефциту.

Кредит не збльшу

фзичний обсяг загально

Пдпри

мства органзацÿ практично всх галузей економки активно використовують банквськ позики для забезпечення нормальних мов виробництва реалзацÿ продукцÿ. Найбльш це стосу

ться таких галузей як промисловсть, сльське господарство торгвля, що

основними секторами економки, як забезпечують виробництво розподл валового внутршнього продукту та неперервнсть розширеного вдтворення (таблиця,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,).

Галузева структура короткосрокових кредитв1

01.01.93

01.01.94

01.01.95

01.01.96

Усього кредитв, трлн.крб.

2,30

37,5

102,0

267,0

з них кремим галузям в %:

промисловост

57,4

18,7

20,5

31,6

сльському господарству

4,3

5,6

8,4

5,9

торгвл

8,8

8,5

8,7

7,5

будвництву

2,4

2,2

1,2

2,3

транспорту

2,9

1,0

1,2

2,0

Темпи зростання кредитв в %

-

1630,5

272

261

Кредитн операцÿ у сфер нвестицйно

Дослдження впливу банквського кредиту на грошову сферу ма

безпосередн

практичне значення для нашо

Протягом останнх рокв спостерга

ться стйка тенденця до зростання банквських кредитних вкладв, загальний обсяг яких на початок 1996 року склав понад 850 млрд. крб. Лише за 1993 рк вони збльшились у 12 разв, за два наступн роки - майже у 16 разв. При цьому негативним моментом дано


Динамка обсягв кредитних вкладень кра

01.01.93

01.01.94

01.01.95

01.01.96

Усього кредитв, наданих банками

4438

53623

297317

850211

Темпи зростання %

-

1208

554

286

Кредити, надан комерцйними банками субТ

ктами господарювання

2687

40631

155750

458

Темпи зростання

-

1512

383

263

Зростання осягв банквського кредитування на фон загального спаду виробництва скорочення реального валового внутршнього продукту

не зовсм адекватним реальним економчним потребам, виника

на поповнення ресурсв для покриття бюджетних витрат, також заходами, спрямованими на квдацю платжно


Крм того, особливу вагу зверта

на себе сучана нерацональна структура кредитних вкладень в економку, що найбльшою мрою виража

ться у незначнй питомй ваз довгострокових позик у загальному обсяз кредитв, наданих комерцйними банками субТ

ктами господарювання (мал.,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,).

У 1991 роц комерцйн банки надавали субТ

ктам господарювання кредити лише в нацональнй валют, з 1992 року до них додалися й кредити в ноземнй валют. При чому вдбувалося постйне збельшення частини останнх у загальному залишку заборгованост з 16% у 1992 роц до 27,9% у 1995 роц.

Протягом усх пТяти останнх рокв частка наданих кредитв субТ

ктам господрювання припадала на короткостроков кредити, як в свою чергу, подлилися, як показано в табл.,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,.


Короткостроков кредити в нацональнй валют, надан субТ

ктам господарювання кра

Перод

Усього

з них

промисловсть

сльське господарство

будвництво

транспорт


звТязок

постачання


збут

заготвля

торгвля


громадське харчування

1991

85

37

5

3

2

9

4

13

1992

2312

1327

100

56

67

160

52

204

1993

37446

6986

2088

809

375

4021

7917

3178

1994

102035

20879

8523

1256


4603

911

8916

1995

266403

86471

16162

5593

5051

7640

1266

20625

Розрахував темпи зростання короткострокових кредитв, як були надан субТ

ктам господарювання зобразити результати у вигляд графку, то ця крива буде поступово рухатись вниз. Накриклад: порявня

мо дан за 1992 та 1995 в промисловост. Темп зростання за 1992 - 3586%, за 1995 - 414%. Рзниця очевидна.

У цлому за останн роки приблизно 2/3 загального обсягу короткострокових кредитв комерцйних банкв спрямовувалося в сферу матерального виробництва.

Розподл довгострокових кредитв комерцйних банкв у нацональнй валют зображено у табл.,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Довгостроков кредити в нацональнй валют, надан комерцйними банками субТ

ктам господарювання кра

Перод

Усього

з них

радгоспи, колгоспи, мжгоспи

пдпри

мства органзацÿ окремих мнстерств та вдомств

житлово-будвельна коопераця

орендар

переселенц

залишки заборгованост

1991

12,4

3,6

6,7

1,3

-

0,8

1992

123,1

12,7

94,0

2,3

6,1

7,2

1993

1070,3

126,4

740,8

101,2

23,6

70,7

1994

17645,6

405,3

16705,2

181,5

65,6

227,5

1995

36489,7

1238,6

32096,3

278,2

140,3

2736,3

Темпи зростання довгострокових кредитв у нацональнй валют не були однордними протягом минулого пТятирччя. Як а цлому, так за основними напрямками темпи зростання на кцнець термну, що налзу

ться, були нижчими, нж на його початок. Найбльше зростання при цьому зафковано в кредитуванн житлово-будвельно

Повноцнному розвитку нацонально

Незалежнсть грошово-кредитно

Висновки.

Я впевнена, що майже кожна людина зна

, що у держав, економка яко

1.     Створити незалежне вдомство, яке б визначало рейтинги комерцйних банкв. Можливо, таку службу було б доцльно створити при Асоцацÿ кра

2.     З метою захисту комерцйних банкв та недопущення надання позик недобросовсним клúнтам.

3.     Органзувати в комерцйних банках пдроздли з правлння кредитними ризиками.

4.     Вжити змни заходв щодо подальшого нтенсивного розвитку внутршнього аудиту банку.

5.     Внести змни в правлння пдроздлами банкв,

6.     Переорúнтувати дяльнсть банква на розширення банквських послуг та операцй клúнтам. Проводити полтику збльшення доходв банку за рахунок розширення банквських послуг та операцй, у тому числ за рахунок здйснення розрахункв як найменше ризикових операцй.

7.     Сприяти суненню законодавчих обмежень част банкв у створенн нших банкв промислово-фнансових груп шляхом злиття банквського, фнансового та промислового капталу, створення дочрнх банкв.

Мен зда

ться, що у процес подальшого розвитку банквсько

На сьогодн кра

Список тератури.

1.    А.Андре

в. Особливост становлення ринку банквських послуг в кра

2.    Н.

.Версаль. Передумови та проблеми регулювання банквською дяльнстю. Фнанси кра

3.    О.Д.Вовчак. Роль банкв в економц кра

4.   

.Гуцал Банквська система кра

5.    О.В.Дзюблюк. Комерцйн банки в мовах переходу до ринкових вдносин. Тернопль. - 1996, ст. 81-102

6.    Е.Ф.Жуков. Банки и банковские операции. Москва. Ц 1997, с. 5-10

7.    О.Е. Колосов.

нвестицйн банки. Фнанси кра

8.    А.Н.Мороз. Посбник Грош та кредит. Ки

9.    И.Я. Носкова. Денежно-кредитноые регулирования. Финансы. - 1992 - № 12, с. 39

10.           В.Сусденко. Практичн аспекти забезпечення банквських кредитв. Економки кра

11.           Н.Сушко, Т.Плсак. Проблеми становелння банквсько

12.           Е.Ф.Сысоева. Деньги, банки и банковские операции. Воронеж. - 1995, с. 117-119

13.           В.М. соснин. Современный комерческий банк. Москва. - 1994, с. 134-150.



[1] Фнанси кра

1 Фнанси Укра

1 Дзюблюк О.В. Комерцйн банки в мовах переходу до ринкових вдносин - Тернопль 1996. - с.73

1 Дзюблюк О.В. Комерцйн банки в мовах переходу до ринкових вдносин - Тернопль 1996. - с.101

1 Фнанси Укра