Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
Автоматизация процесса производства геля
|
Змн. |
|
рк. |
|
№ докум. |
|
Пдпис |
|
Дата |
|
рк. |
|
Розроб. |
|
. |
|
Кервник |
|
Реценз. |
|
Н. Контр. |
|
Затверд. |
|
Лт. |
|
крушв |
|
|
 |
Змст
нотаця
Вступ
1. Аналз технологчного процесу.
1.1 Типи та характеристики технологчного обладнання.....................
1.2 Опис схеми технологчного процесу...............................................
1.3 Аналза особливостей обТ
кт та технологчних середовищ...........
1.4 Параметри контролю, регулювання, керування, сигналзацÿ т блокування....
2. Технко - економчне обрунтування автоматизацÿ
3.Основн ршення по автоматизацÿ обТ
кту
3.1 Формулювання завдань по автоматизацÿ обТ
кту.........................
3.2 Вибр схеми автоматизацÿ на пдстав аналзу типовиха ршень...
3.3 Обрунтування вибору приладв засобв автоматизацÿ...............
а3.4 Розробка проектно
3.4.1.Розробка схеми автоматизацÿ та ? опис.......................................
3.4.2. Розробк схем принципальних т
|
рк. |
|
Пдпис |
|
Дата |
|
рк. |
|
|
3.5. Монтаж наладка засобв автоматизацÿ...........................................
3.5.1 Розташування щитв ( пультв) на технологчнй дльниц..........
3.5.2 Компонування приладв засобв автоматизацÿ на щитах (пультах)та
3.5.3 Монтаж датчикв регулюючих органв на обТ
кт.....................
3.5.4 Наладка системи автоматизацÿ....................................................
4.Розрахункова частина............................................................................
4.1. Розрахунок регулюючого органу.................................................
4.2 Розрахунок надйност каналв регулювання.................................
4.3. Розрахунок забезпечення енергоресурсами системи автоматизацÿ
5. Розрахунок економчно
6. Охорона прац.......................................................................................
6.1.Класифкаця примшень автоматизовано
6.2.Правила експлуатацÿ системи автоматизацÿ обовТязки персоналу при правлнн обТ
ктом..
6.3.Вплив автоматизованого виробництва на персонал та та навколишн
середовищ
.
Висновки.................................................................................................
Лтература................................................................................................
Анотаця
Студента групи Мялика Сергя Петровича
Ва дипломному проект на тему: "Автоматизаця процесу виготовлення гелю, розроблено систему автоматизацÿ побудовану з використанням новтнх приладв та засобв автоматизацÿ що створен на баз сучасних пневматичних елементв, чима досягнуто зниження собвартост готового продукту та покращення технчних характеристик обТ
кту.
В проект вибран прилади та засоби автоматизацÿ для процесу виготовлення гелю, розроблена схема автоматизацÿ, функцональна та принципальн схеми автоматизацÿ, загальний вид щита, схема зовншнх проводок та пояснювальна записка.
За рахунок автоматизацÿ збльшилась кльксть випуска
мо
Кльксть сторнок пояснювально
Список тератури назв.
Графчна частина представлена у вигляд 4-ха креслень.
Вступ
На пдпри
мствах парфумерно - косметично
Особливост технологчних розчинв суспензй, висока волога температура навколишнього середовища складнюють впровадження загально промислових засобв вимру автоматизацÿ повТязан з необхднстю творення спецальних засобв автоматизацÿ, особливо приладв контролю складу властивостей промжних продуктв готово
складнен технологÿ на парфумерниха заводах, пдвищен вимоги до конкурентоспроможност вихдного продукту, вимагають поновлення та удосконалення систем правлння на баз новтнх засобв вимру автоматизацÿ.
Автоматизаця виробництва парфюмерÿ (гелю) забезпечу
яксну ефективну роботу технологчних ланок тльки у випадку комплексного пдходу до ршення ц㺿 задач. При такому пдход потрбно пдготовити до автоматизацÿ технологчне обладнання, технологю вибрати необхдн засоби автоматизацÿ для основних допомжних процесв.
Вддлення виробництва гелю - один з основних процесв парфумерного виробництва, яким в значному ступен визнача
ться ефективнсть роботи заводу в цлому. На втчизняних заводах цей процес проводять, як правило, на спецальних апаратах безперервно
Автоматизаця вддлення виготовлення гелю дозволя
значно пдвищити ефективнсть прац, покращити яксть випуска
мого продукту, створю
мови для оптимального використання всх ресурсв виробництва. [1]
|
Змн. |
|
рк. |
|
№ докум. |
|
Пдпис |
|
Дата |
|
рк. |
1. Аналз технологчного процесу
1.1. Типи та характеристики технологчного обладнання.
Проектом передбачено використання реатора-змшувача, в якому проходить процес виготовлення гелю[1].
Останнм часом в парфумерно-косметичному виробництв для обробки та гомогензацÿ вТязких продуктв густиною до 200 Па∙с, застосовують реактори-змшувач перодично
Реактор склада
ться з корпусу з напвсферичним дном та вертикально
Нагрв здйсню
ться водою
Кришка реактора зТ
днана з траверсою, яка спира
ться на дв гдравлчн опори, призначен для пдйому кришки.
Зверху на кришц встановлений перехдний патрубок, всередин якого розмщен приводна кончн шестерн для приводу валв, мшалок, як обертаються в рзн боки з однаковою частотою, яка регулю
ться в дапазон вд 0 до 20 об/хв.
Одна мшалка якрного типу оснащена лопатками, пдгнаними по профлю корпуса та охоплюючими сю корисну поверхню з метою змшування та пдвищення теплопередач. Мшалка оберта
ться проти годинниково
Друга мшалка
а протиобертаючою мшалкою, яка перешкоджа
обертанню продукту в апарат, ма
вдводн лопаст, як сприяють кращому перемшуванню та перетиранню компонентв, закладених в апарат.
Обидв мшалки, як обертаються в рзн сторони, рухаються за допомогою одного гдравлчного мотор-редуктора, з
днаного гнучкими шлангами з гдравлчною станцúю.
Електродвигун потужнстю 28 кВт та частотою обертання 960 об/хв через вал призводить до руху турбнну мшалку, призначену для творення емульсÿ й гомогензацÿ вс㺿 маси.
Три соосных вала оснащен спецальними плотнительными пристроями, як виключають попадання обробля
мого продукту в простр мж валами.
Пдйом кришки апарату здйсню
ться за допомогою гдравлчного приводу, який створю
необхдний тиск в гдроцилндрах, всередин яких рухаються поршн, з
днан з опорами.
Для запобгання опускання кришки реактора у випадку вдключення електроенергÿ або якихось неполадок гдросистема оснащена спецальними клапанами.
Для спостереження за роботою мшалок на кришц реактора
люк даметром 400 мм, кришка якого закрплена вдкидними болтами з барашковими гайками та ма
смотрове вкно з подвйним склом.
Для завантаження добавок в апарат на кришц
штуцер, обладнаний кранами та воронкою для завантаження.
Шаров клапани даметром 100 мм служать для введення в апарат сипучих матералв.
Для розвантаження апарата
шаровий клапан даметром 150 мм, який керу
ться пневмопоршнем.
Рубашка корпусу обладнана запобжним клапаном.
Для пдведення та вдведення води служать штуцери.
Реактор обладнаний мановакуумметром та термометром для замру тиску чи розрдження, також температури продукту всередин апарату.
парат ма
дв опорн лапи, за допомогою яких опира
ться на раму. Розрдження в апарат створю
ться через патрубок.
Можливсть створення розрдження в апарат в процес диспергування та гомогензацÿ дозволя
отримати деаерований продукт.
Реактор обслугову
ться гдравлчною станцúю, яка склада
ться з резервуара для масла, двох насосв високого тиску та арматури з контрольно-вимрювальними приладами.
Технчна характеристика реактора-змшувача
Мстксть апарату
загальна 4850 л,
робоч 3 л.
Електродвигун турбнно
потужнсть 28 кВт,
частота обертання 960 об/хв.
Потужнсть електродвигуна гдравлчного насосу 28 кВт.
Частота обертання якрно
Тиск води в сорочц 0,38 Па
Витрати води 50а м3/год
Витрати охолоджуючо
Висота пдйому кришки апарату 1700 мм
Габаритн розмри апарату
довжин 3110 мм
ширин 2160 мм
висот 6 мм
Мас 2100 кг
1.2. Опис схеми технологчного процесу
Спирт та додатков компоненти виготовлення гелюа поступають в
мнсть для виготовлення гелю, де змшуються при визначенй температур, потм охолоджуються. Для нагрвуа сумш
мност виготовлення гелю використову
ться гаряча вода, яку отримують шляхом нагрву в паро-водяному теплообмннику.
Система циркуляцÿ води нагрву замкнена. Зворотня вода з оболонок
мностей виготовлення гелю поступа
в буферну
мнсть води звдти насосом пода
ться на теплообмнник. Пари спирту, що творюються пд часа технологчного процесу подаються на теплообмнник-охолоджувач. Спирто-повтряна сумш потрапля
в змйовик теплообмнника, при цьому пари спирту конденсуються та вдводяться на водоочищення.
1.3 Аналза особливостей обТ
кт та технологчних середовищ
До головних особливостей обТ
кта вдноситься його вибухонебезпечнсть, це повязано з використанням спирту. Тому при вибор приладв та засобв автоматизацÿ перевага нада
ться пневматичним приладам. При виробництв гелю використову
ться ряд специфчних технологчних середовищ (компонентв)[2].
Желирующими та гелеутворюючими речовинами
так природн речовини рослинного та тваринного походження, як володють властивстю при вдповдних моваха утворювати студн, желе, гел т.п. В косметичнй промисловост найбльше застосування знайшли агар, ефри целюлози, альгнат натрю, желатин. Перш три речовини рослинного походження, останн
- тваринного.
гар - желирующее вещество, яке мститься в червоних та бурих водоростях, що ростуть в прибережних водах у берегв Блого та Японського морв в нших мсцях поза межами кра
гар широко застосову
ться в кондитерськй та парфумернй промисловост.
льгнат натрю (натрúва сль альгново
Додавання альгнату натрю до складу зубних паст адозволя
покращити
Ефри целюлози - це сполуки, як отримують спецальними методами (етерифкацúю клтковини) з бавовни, деревини, вскозних волокон льону та н. За сво
ю хмчною структурою целюлоза
полсахаридома (головна структурна частина клеточных стнок рослин). Найбльш поширено з ефрв целюлози застосовуються ацетилбензил, етилцелюлоз та водорозчинний ефр целюлози - натрйкарбоксиметилцелюлоза - NaКМЦ.
Натрйкарбоксиметилцелюлоза (NaКМЦ). Натрúва сль карбоксиметилцелюлози - простий ефр целюлози глколúво
Желатин на вдмну вд агару, альгнату натрю та ефрв целюлози за сво
ю природою
розчинною формою тваринного блка - колагена. Сировиною для отримання желатину
багат на колаген тканини тварин (кост, шкра, сухожилля та н.). яксть продуку
мого желатину регламенту
ться стандартом, за яким желатин подля
ться на три сорта:
, ², Ⲳ.
В косметичнй промисловост використову
ться лише
сорт желатину для виготовлення кремв, шампунв, желе та инших засобв.
Емульгатори. Емульгаторами називають поверхнево-активн речовини, як здатн знижувати поверхневий натяга мжфазних шарв емульсÿ та творювати мцн захисн адсорбцйн плвки на поверхн крапель дисперсно
Вс емульгатори можна класифкувати за типами емульсй н гдрофльн, лпофльн та емульгатори змшаного типу.
Емульгатори за сво
ю будовою складаються з полярно
До емульгаторв типу вода-жир вдносяться фосфатиди (лецитин), ланолн, емульгатор ВН²Жа, пентол, сорбтанолеат та н. Для емульсй типу вода-жир необхдн гдрофльн емульгатори, в структур молекул якиха
полярн групи, як активно вза
модють з водою (ОН, СООН, NO2, CO). До емульгаторв типу жир-вода вдносяться емульсйн воски стеаратдетиленглколя (ДЕГ), стеарат та олеат полетиленглколя молекулярною масою 400 (ПЕГ-400) та н.
Для створення емульсй типу вода-жир використовують гдрофобн емульгатори, сво
Для емульсй змшаного типу необхдн емульгатори або
Останнми роками у звязку з зростанням вимог до якост косметичних виробв (стабльност, однордност консистенцÿ та н., також складненням складу косметичних виробв для отримання стабльних емульсй використову
ться одночасно деклька емульгаторв або емульгуючих сумшей.
Емульгатори Т-1, Т-2 та Т-Ф ВН²Жа, розроблена ВН²Жем та впроваджен у промисловсть, призначен для творення емульсй типу жир-вода.
Найкращим емульгаторома ВН²Жа
Т-Ф, який
сумшшю емульгатора Т-1 та фосфатидв. В цй сумш емульгатор Т-1 як складова частина забезпечу
добре вологоутримання та висок пластичн властивост, фосфатидний концентрат пдвищу
фзологчну цннсть косметичних продуктв.
Спирти. В косметичних препаратах широко використовуються наступн спирти: глцерин, етиловий, бензиловий, сорбт, полетиленглколь (ПЕГ-400) та н.
Глцерин явля
собою трьохатомний спирт. В промисловост його отримують головним чином при гдролтичному розщепленн жирв.
Глцерин випускають трьох видв - сирий, дистильований та технчно чистий. В косметиц дозволено застосування двох останнх. Глцерин ггроскопчний. Вн може поглинати з повтря до 40% води по вдношенню до його початково
Бензиловий спирт () - сильна антисептична речовина. Застосову
ться в якост антисептика в кремах, косметичних рдинах, лосьонах т.д.
Сорбт - шестиатомний спирт, який отриму
ть вдновленням глюкози. Вн застосову
ться в якост повноцнного замнника глцерину, також для отримання емульгатора сорбтанолеата. Сорбт бльш еластичний, ггроскопчний, нж глцерин, добре триму
воду тому використову
ться для виготовлення кремв типу жир-вода, в яких багато води мало жиру, також для виготовлення зубних паст, живильних кремв, декоративно
Жирн спирти кашалотового жиру - дистильований продукт, який отримують з тулубу кашалотового жиру або спермацетового жиру шляхом омилення
Жирн спирти кашалотового жиру застосову
ться для отримання миючих засобв та в косметичних засобах. Гдрован спирти кашалотового жиру широко використовуються у виготовленн пудр. Одним з основних компонентв жирних спиртв кашалотового жиру
цетиловий спирт, який використову
ться в якост вихдно
Полетиленглколь (ПЕГ-400) - володú емульгуючою властивстю та використову
ться у промисловост в якост емульгатора. Крм того в сумш з глцерином та сорбтом використову
ться в рецептурах зубних паст як
1.4 Параметри контролю, регулювання, керування, сигналзацÿ т блокування.
Вдповдно до [1] та [2] регулюванню пдлягають:
- температура в
мност виготовлення гелю (генератор гелю);
- температура теплонося (води);
Контролю та сигналзацÿ пдлягають:
- температура виготовлення гелю.
Контролю пдлягяють:
- тиск псля насосу подач води;
- тиск в колектор пари.
Температура генерацÿ гелю прямо вплива
на яксть змшування технологчних компонентв. У випадку ? пдведення кльксть спирту в гел зменшу
ться за рахунок його випаровування, у випадку зменшення температури не вс компоненти в повному обсяз розчинюються.
Температура теплонося прямо пропорцйно вплива
на температуру творення гелю та стабльнсть процесу.
Для надання персоналу оперативно
Висновок.
Псля аналзу технологчного процесу можна зробити висновок про те, що процес достатньо складний. Велика кльксть зовншнх чинникв, таких як яксть сировини, що використову
ться при виробництв, спосб ? збергання тощо, ставлять перед системою автоматизацÿ задач точного вимру технологчних параметрв,
|
Змн. |
|
рк. |
|
№ докум. |
|
Пдпис |
|
Дата |
|
рк. |
2. Технко - економчне обрунтування автоматизац
Процес виготовлення гелю достатньо складний з точки зору фзико-технчних процесв, що проходять всередин генератора гелю. Автоматизаця виготовлення гелю да
можливсть отримання яксного вихдного продукту.
Для автоматизацÿ використано суто пневматичн прилади засоби автоматизацÿ, або пневмо-електричн з високим ступенем вибухонебезпеки.
Використання пневматичних приладв та засобв автоматизацÿ да
змогу зменшити витрати на регулювання процесу за рахунок скорочення обслуговуючого персоналу, да
можливсть економити кошти на забезпечення енергоносúм (стисле повтря кошту
дешевше нж електроенергя).
Використан прилади та засоби автоматизацÿ випускаються втчизняним заводом-виробником, що значно зменшу
загальну вартсть проекту. Сервсн центри для обслуговування знаходяться на кра
Прилади та засоби автоматизацÿ надйн та достатньо швидкодюч для даного проекту. Вони прост в наладц та експлуатацÿ.
Впровадження автоматизацÿ нада
можливсть нтенсифкувати виробництво, пдняти рвень технки безпеки та культури виробництва, пдняти продуктивнсть прац.
3. Основн ршення по автоматизацÿ обТ
кту
3.1 Формулювання завдань по автоматизацÿ обТ
кту
Вдповдно до [4] та [1] з рахуванням особливостей обТ
кту автоматизацÿ до основних завдань вдносяться;
- впровадження безперервно
- нтенсифкаця виробництва на основ впровадження новтнх досягнень науки технки; скорочення чисельност технологчних переходв;
- кльксний та яксний зрст одиничних потужностей обладнання;
- пдвищення ефективност прац;
- створення передумов для подальшого удосконалення систем автоматичного регулювання на основ впровадження ЕОМ, роботв та манпуляторв;
- покращення якост випуска
мо
- створення мов для оптимального використання всх ресурсв виробництва;
- стаблзаця продуктивноста нÿ виготовлення гелю;
- регулювання якост гелю в заданих межах.
3.2 Вибра схеми автоматизацÿ на пдстав аналзу типовиха ршень
Джерел [1] ата [2] дають тотожн ршення по автоматизацÿа об
му. Стандартною схемою регулювання
слдуюча:
Рис. 2 Схема регулювання температури
Основною вдмннстю схеми регулювання
використання застарлих засобв автоматизацÿ. Так для ре
страцÿ пневматичного вихдного сигналу первинного перетворювача теиператури використову
ться прилад ПВ 2.3, для регулювання - АРС-2-0, для вимру температури ТКП-П, виконавч механзми М
М.
В деяких схемах використано прилади КСМ з пневматичними вихдними сигналами.
Використання сучасних приладв засобв для побудови схеми типового ршення, надають можливсть створення надйно
3.3. Обрунтування вибору приладв засобв автоматизацÿ
З метою побудови сучасно
Вибр пневматичних приладв та засобв автоматизацÿ обумовлено використанням в технологчному процес спирту, який при зазначених мовах - пожежовибухонебезпечний [1, 2].
Перетворювач температури 1ТД 73, як використано для вимру температури мають меж вимру, як охоплюють весь можливий дапазон змни температурних режимв на даному обТ
кт.
Вони вбростйк, надйн, випускаються сучасними пдпри
мствами, мають гарн технчн характеристики з точки зору швидкодÿ та нйност вихдно
Для вимру температури використано термометр манометричний сигналзуючий ТГП - 16 Сг ВЗТ
Вихдним сигналом його
а стандартний вихдний релейний сигнал
високоточним, надйний, викону
процес регулювання за необхдним законом регулювання. Прилад простий в настройц, в монтаж та наладц.
Вторинний вмрюючий прилад ПВ10П,
сучасним приладом, що випуска
ться втчизняними заводами виробниками. Прилад простий в настройц, в монтаж та наладц. Прилад надйний, високоточний та швидкодючий.
Для регулювання технологчних параметрв використову
ться регулятор ПР 3.31. Вибраний регулятор забезпечу
той закон регулювання, що вимага
ться технологчним процесом. Прилад простий в настройц, в монтаж та наладц. Прилад надйний, високоточний та швидкодючий.
Для надання персоналу оперативно
3.4. Розробка проектно
3.4.2 Розробка схеми автоматизацÿ та ? опис
Схема автоматизацÿ передбача
регулювання температури в
мност виготовлення гелю, шлхом змни клькост подач гарячо
Температура в генератор гелю вимрю
ться датчиком 1б, стандартний пневматичний сигнал якого поступа
на ре
страцью на вторинний прилад 1в. Сигнал також потрапля
на регулятор 1г. Прилад 1б ма
вбудовану станцю правлння та задавач, за допомогою якого встановлю
ться необхдне завдання систем для регулювання. Регулятор порвню
заданий та отриманий сигнал у випадку розбжност пода
регулюючий сигнал на виконавчий механзм 1д, встановлений на трубопровод теплонося. Регулюю.чий орган закрива
ться або вдкрива
ться в сторону компенсацÿ збурення.
Температура в другому генератор гелю та температура води, що потрапля
на обгрв регулю
ться вдповдно контурами 2а, 2б, 2в, 2г, 2д; 3а, 3б, 3в, 3г, 3д.
Контроль та сигналзаця температури в генератор гелю викону
ться за допомогою термометрв поз.4 та поз.5 вдповдно у генераторах 1 та 2.
3.4.2 Розробка схем принципових та
3.5.Монтаж наладка засобв автоматизацÿ
3.5.1 Розташування щитв (пультв) на технологчнй дльниц.
Н пдпри
мствах парфумерно
Щити диспетчерських пунктв правлння розташовують в спецальному щитовому примщенн. При вибор мсця для встановлення щитв (пультв) в виробничих примщеннях необхдно виконати ряд основних вимог:
найменша довжина мереж звТязку мж щитом первинною апаратурою, також допомжними пристроями, розташованих в межах технологчних обТ
ктв;
зручнсть обслуговування щита оператором, та зручний обзор правля
мих обТ
ктв;
вльн пдходи та проходи до щита;
ширина проходв вд вдкритих на 90 дверей або вд корпуса щита, не менше 800 мм;
наявнсть достатнього освтлення приладв на щит;
вдсутнсть в мсцях встановлення щитв вбрацй, теплового, магнтного та електричного полв агресивних газв;
забезпечення запобгання потрапляння на щити води, пари, газв, кислот, паливо мастильних матералв, також забезпечення захисту вд гризунв бологчних шкдникв;
необхдна безпека по вдношенню до пожеж захист вд механчних пошкоджень;
В виробничих примщеннях, де встановлен щити (пульти), повинна пдтримуватись температура 2С вологсть не бльше 80%.
При проектуванн мсць становки щитв (пультв) виника
ряд питань, що обумовлено архтектурними компоновочними та ншими вимогами. Кнцевою метою ршення цих питань
створення найкращих мов для спшно
розсташування щитв аближче до об
кту правлння для зручност огляду;
недоцльнсть розсташування щитв ав подвальних та цокольних поверхах, в мсцях з вбрацúю, з шкдливими викидами, рядом з санвузлами, пд та над вентиляцйними камерами загальнообмнно
вдсутнсть у будвель конструкцй будвель в середин примщень виступаючих частин, прокладок крзь примщення транзитних трубопроводв опалення, водопостачання, каналзацÿ трубопроводв з легкозаймистою речовиною;
пдпорядковансть числа просторового розташування окремих елементв системи правлння задачам, як виршу
оператор в рзних режимах роботи;
розташування робочого мсця оператора на вдстан не бльше 5 м вд щита;
Параметри навколишнього середовища - склад, температура, вологсть, барометричний тиск, освтлення, шум, вбраця - повинн вдповдати прийнятим нормам, що забезпечують пдтримку робочого стану оператора тривалий час. Комфортн мови визначаються постйною температурою в межах 19-22ºС вдносною вологстю 40-60%. Вентиляця повинна забезпечувати 4-5 кратний обмн очищеного повтря за 1 годину з швидкстю пересування 0,25-0,5 м/с. Шум в примщенн не повинен перевищувати 70 дБ при встановленн гучномовцв та 60 дБ при використанн голосових засобв звТязку в примщеннях обТ
мом до 140 м3.
3.5.2 Компонування априладв засобв автоматизацÿ на щитах ( пультах) та
Прилади та апаратуру розташовують псля прийняття ршення вдносно компановки вдповдних пунктв правлння в цлому. При проектуванн щитв та пультв необхдно використовувати так засоби контролю правлння так
При проектування щитв пультв сну
деклька прийомв розташування апаратури контролю правлння. Згдно з функцональним принципом апаратури розташовують по групам, виходячи з загальност викону
мих задач. Так можна обТ
днати в групи прилади, як вдносяться до одного технологчного процесу (агрегату). Принцип значимост передбача
групування приладв в залежност вд того, наскльки сутт
вими вони
для виконання визначено
Вибр того чи ншого принципу розташування засобв контролю правлння визнача
ться задачами що виршуються. Прилади апаратуру на щит необхдно компонувати на щит у вдповдност з ходом технологчного процесу з ва на право, починаючи вд початкових стадй закнчуючи завершальними для даного статкування чи процесу. Прилади апаратуру в межах одн㺿 секцÿ розташовують симетрично.
Стосовно мов найкращого сприйняття нформацÿ оператором манпулювання органами правлння в практиц проектування щитв пультв виявлено виявлено оптимальн зони розташування апаратури. Так для операторв в положенн,,стоя оптимальна зона для розташування органв правлння знаходиться на висот 1300-1650 мм, оптимальна зона для розташування органв правлння 1100-1440 мм, в положенн,,сидячи ц величини вдповдно рвн 835-1300, 700-835. В горизонтальнй площин оптимальний кут огляду без повороту голови 30-40, допустимий 60.
По висот щитв прийнято розташовувати апаратуру в деклька рядв, як правило, в два-три ряди. Компановка приладв апаратури на фасаднй панел щитв пультв повинна забезпечувати необхдн умови для комутацÿ електричних проводок та розташування трубних нй. мнмальна вдстань мж окремими елементами на фасаднй панел щита складають 40-80 мм, мж приладами боковими стнками щита 100 мм. - вдстан повинн враховувати необхднсть встановлення рамок для надпису пд приладами або праворуч вд них.
Показуюч прилади сигнальну арматуру монтують на висот 800-1900 мм для повногабаритних щитв без пульта. Ре
струюч прилади на оперативних щитах розташовують на висот 900-1800 мм, на неоперативних - на висот 700-1800 мм.. Регулююч органи при встановленн на фасад щита розташовують на висот 900-1900 мм, оперативну апаратуру контролю правлння (кнопки, ключ тощо) - на висот 800-1600 мм. Сигнальну апаратуру на висот 1-1900 мм.
На внутршнх поверхнях щитв розташовують допомжну неоперативнуа арматуру (реле, трансформатори, джерела живлення, тощо). Компановку електропаратури виконують з рахуванням конструктивних особливостей самих виробв забезпечення зручност монтажу. Для зручност експлуатацÿ дотримання правил технки безпеки, апаратуру рекоменду
ться встановлювати на таких вдстанях (в мм) за висотою вд основи (опорно
трансформатори, пускач, апарати освтлення щита, дзвнки голосного бою, ревуни 1700-2;
регулятори, функцональн блоки, елементи аналогово
вимикач, запобжники, розетки, автомати 700-1700;
збрки комутацйних запитв 350-1900;
парати прилади необхдно групувати за належнстю до систем вимру, правлння, сигналзацÿ.т.д., в середин груп - за родом струму та величиною напруги, дотримуючись правил технки безпеки.
Монтаж пневматичних приладв автоматизацÿ на фасадних панелях щитапроводять з допомогою кронштейнв.
3.5.3 Монтаж датчикв регулюючих органв на обТ
кт
При монтаж первинних вимрюючих перетворювачв вдбрних пристро
Монтаж первинних вимрюючих перетворювачв вдбрних пристро
межево можлива точнсть вдображення реакцúю первинного вимрюючого перетворювача на змни контролю
мо
мнмально можливе транспортне запзнення при використанн первинних вимрюючих перетворювачв для автоматичного регулювання ;
межево можлива точнсть вдображення реакцúю первинного вимрюючого перетворювача на змни контролю
мо
вдсутнсть зворотного впливу на процес;
Особливо при малих розмрах трубопроводв обладнання, в яке встраюються первинн вимрююч пристро
зручнсть мсця встановлення пристро
вдповднсть розмрв занурю
мо
забезпечення швидкого демонтажу первинного елемента або його замни без виникнення даного технологчного вузла або з короткочасним припиненням технологчного режиму;
Регулююч органи необхдно монтувати в суворй вдповдност з проектом та робочими кресленнями. Значне вддалення регулюючого органу вд об
кту виклика
пдвищення запзнення в передач регулюючого впливу.
При монтажу регулюючого органу необхдно забезпечити:
1. зручнсть в експлуатацÿ та ремонт;
2. можливсть
3. рвномрнсть та сталий режим потоку регулю
мого середовища в мсц встановлення регулюючого органу;
4. вльне пересування рухомих частин;
5. дотримання правил технки безпеки;
Перед монтажем треба переврити вдповднсть монту
мих регулюючих органв проектним даним характеристикам. Електричн регулююч органи монтують вдповдно до правил монтажу електропаратури. Псля монтажу регулюючого органу провряють вдповднсть проекту або нструкцÿ характеристик, надйност спрацювання, вдсутнсть перебо
нш прилади та засоби автоматизацÿ монтуються за допомогою закладних конструкцй згдно з нструкцями по монтажу та експлуатацÿ даних пристро
3.5.4 Наладка системи автоматизацÿ
снують атри основних стадÿ проведення наладочних робт - пдготовч роботи, автономна та комплексна наладки [10].
Пдготовч роботи. Основними задачами першого етапу наладки
не тльки ознайомлення з технологúю проектною документацúю, але й органзацйна нженерна пдготовка робт, включаючи розробку та погодження з заказником графка програми пусконаладочних робт, також перед монтажна проврка приладв засобв автоматизацÿ. При аналз проектно
втономна наладка. На другому етап робт по наладц системи автоматизацÿ, який виконують псля проведення монтажу, насамперед перевряють монтаж приладв засобв автоматизацÿ, починаючи з проврки наявност правильно оформлено
При зовншньому огляд встановлюють вдповднсть технчних характеристик приладу проектним специфкацям, комплектнсть заводсько
Псля огляду перевряють опр золяцÿ електричних кл та пдключають прилад контролю до схеми переврки. В останню входе вузол живлення, вузол мтацÿ значення параметра вимру апаратура для переврки сигнального пристрою.
Основну наведену похибку варацю показв прилада перевряють, як правило для шести точок 10, 20, 40, 60, 80, 100% дапазона вимру шкали, проводячи вимри в тих самих одиницях, в яких вдградуйована система вимру приладу. При цьому основну приведену похибку розраховують як рзницю значень вимрю
мо
Варацю показв приладу визначають одночасно з основною похибкою як рзницю дйсних значень величини що вимрю
ться, вдповдаючи однй тй самй мтц шкали прилада що провря
ться, при прямому зворотньому пересуванн його вказвника, в процентах дапазону шкали приладу. Розраховане значення приведено
Роботи по автономнй наладц пристро
За змстом перш два види робт тотожн операцям, що виконуються з пристроями автоматичного контролю. При настройц системи автоматизацÿ до включення виконують ряд допомжних операцй, а також передпускове випробування приладв засобв автоматизацÿ на непрацюючому технологчному обладнанн з пдключенням мтатора.
мтатор змни регулю
мо
На даному етап пусконаладочних робт виконують розрахунок оптимальних параметрв динамчно
В схемах правлння, сигналзацÿ захисту перевряють правильнсть з
днань роботи схеми при мтацÿ збльшення, потм зменьшення значення вдповдно
Включення систем автоматизацÿ в роботу проводять при ндивдуальних випробуваннях технологчного обладнання, коли не порушен мови до вимог експлуатацÿ технологчних засобв та технки безпеки; досягнуто технологчне навантаження об
кта, мнмально необхдне для визначення встановлення параметрв настройки приладв засобв автоматизацÿ, випробувань та здач
Прилади засоби автоматизацÿ вмикають в роботу в послдовност, обумовленй порядком пуску основного технологчного обладнання погоджено
Якщо динамчн характеристики об
кта (системи) визначають експерементально, то основн операцÿ по визначенню параметрв настройки регуляторв проводять в процес включення систем регулювання в дю. До основних операцй вдносяться експерементальне визначення динамчних характеристик ооб
кту, визначення оптимальних параметрв настройки
Комплексна наладка. На третьому етап пусконаладочних робт виконуються роботи по комплекснй наладц системи автоматизацÿ (СА), доведенню параметрв настройки технчних засобв СА до значень при яких СА будуть експлуатуватись. При цьому визнача
ться вдповднсть порядку вдпрацювання пристро
При комплекснй наладц СА визначають також вдповднсть пропускно
Комплексну наладку СА проводять в перод комплексного випробовування технологчного обладнання. В процес пусконаладочних робт точнюються статичн динамчн характеристики об
кта, корегуються значеня параметрв настройки системи з рахуванням вза
много впливу, випробову
ться визнача
ться придатнсть СА для забезпечення експлуатацÿ обладнання з нормативною продуктивнсттю, аналзу
ться робота c при ? експлуатацÿ.
При вибор режимв випробувань намагаються обхватити весь можливий дапазон експлуатацйних але не аварйних змн навантаження об
кту. В особливих випадках системи можуть бути переврен при аварйних збуренях. Найбльш доцльно проводити випробування при трьох режимах роботи об
кту: номнальному, максимальному мнмальному. В ход випробувань визначають оцнюють показники якост регулювання.
До здач в експлуатацю пдлягають системи що пройшли випробування безперервно пропрацювали 72 години в межах
Висновки.
Спроектована система автоматизацÿ на основ використання сучасних приладв та засобв автоматизацÿ, з рахуванням рацональност системи, розробивши схему автоматизацÿ та проввши ? рунтовний аналз, розглянувши способи та правила проведення монтажно-наладочних робт, можна зробити висновок, що створена система автоматизацÿ дозволя
отримати кльксний та яксний зрст одиничних потужностей обладнання,
створити передумови для подальшого удосконалення систем автоматичного регулювання на основ впровадження ЕОМ,
роботв та манпуляторв;пдвищення ефективност прац, створити мов для оптимального використання всх ресурсв виробництва, стаблзаця продуктивноста поточно
4.Розрахункова частина
4.1. Розрахунок регулюючого органу
Розрахунок РО для регулювання витрат води.
Дан для розрахунку:
середовище вода
максимальн об
мн витрати Qmax=50 м3/год
перепад тиску при максимальних витратах ΔΡРО=0,12 Па
температур Т=90˚С
щльнсть ρ=1 г/см3
абсолютний тиск до РО Р1=0,5 Па
абсолютний тиск насичено
кнетична вязксть при 90˚С ν=0,00328 см3/с
РОЗРАХУНОК
1. Визнача
мо максимальну пропускну здатнсть
(4.1)
[14, c.276]
ам3/год
2. Попередньо за каталогома (див. рис. 6.11) [14, c.278] вибира
мо РО, що ма
Dy=80 мм ≈1,Кбу=54,7 м3/год
3. Визнача
мо число Рейнольдса
(4.2)
[14, c.270]
Так як Rey>2, то вплив вязкост на витрати не врахову
мо вибраний РО перевря
мо на моврнсть виникнення кавтацÿ.
4. Визначимо коефцúнт опору РО:
(4.3) [14, c.277]
5. За кривою 1 на рис. 6.23 [14, c.277] знаходимо коефцúнт кавтацÿ Ккав=0,45.
6. Визначимо перепад тиску, при якому виника
кавтаця
= Ккав∙(Р1-Рн) (4.4) [14, c.277]
ΔΡкав= 0,45∙(0,5-0,07)=0,207 МП
Заданий перепад тиску ΔΡРО> ΔΡкав, отже вибраний РО буде працювати в нормальному режим.
4.2. Розрахунок надйност каналв арегулювання
Властивсть системи або виробу збергати сво
Достатньо повну характеристику надйност нада
нтенсивнсть вдмов.
нтенсивнсть вдмов λ за перод t
вдношення чисельност вдмов за одиницю часу до числа надйно дючих елементв.
Про надйнсть приладу (засобу, виробу) можна судити поймоврност безвдмовно
(4.5) [13, c.128 ]
де λ - нтенсивнсть вдмов.
Надйнсть складно
Ймоврнсть безвдмовно
(4.6) [13, с.132] 
а- нтенсивнсть вдмов системи, що
сумою нтенсивност вдмов всх елементв.
Для розрахункв складемо таблицю в якй визначемо перелк приладв та засобв автоматизацÿ що входять в склад каналв регулювання, вихд яких з ладу пдчас експлуатацÿ обладнання може привести до аварйно
Таблиця 4.1 -
нтенсивнсть вдмов засобв автоматизацÿ
|
№ |
Найменування |
К-сть |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Вторинний прилад ПВ10 П |
1 |
20 |
|
2 |
Регулятор ПР3.31 |
1 |
20 |
|
3 |
Перетворювач температури 13 ТД 73 |
1 |
0,33 |
|
4 |
Виконавчий механзм МВМ |
1 |
0,5 |
|
5 |
Вентила пневможивлення |
1 |
25 |
|
6 |
Система регулювання тиску |
1 |
25 |
Розрахунок проводимо для самого складного каналу регулювання, що ма
найбльшу кльксть елементв автоматики, аз допомогою ЕОМ для промжку часу вд 0 до 1 годин напрацювання. За результатами розрахунку склада
мо графк.
|
Рнадйнсть 1,0 0,8 0,6 0,4 0,2 0 |
|
|
100 1 1а 1 годин |
Рисунок 4.1. Графк надйност системи автоматизацÿ
Як видно з рисунка 4.1, надйнсть - ймоврнсть безвдмовно
4.3. Розрахунок забезпечення енергоресурсами системи автоматизацÿ
Для забезпечення енергоресурсами приладв та засобв системи автоматизацÿ необхдно вибрати апарати захисту даних систем, якб вдповдали технчним характеристикам приладв що захищаються та живляться.
Вибр автоматичних вимикачв виконуються вдповдно до [10]за номнальною напругою струмом з дотриманням слдуючих мов:
(4.7) [10, с.102]
(4.8) [10, с.102]
де 
- номнальна напруга автоматичного вимикача;
а- номнальний струм автоматичного вимикача;
а- тривалий розрахунковий струм нÿ.
Для розрахунку вибору скориста
мося таблицею характеристик електроспоживачв з принципово
Таблиця 4.3 Ц Характеристика електроспоживачв
|
№ п/п |
Тип |
к-ть |
Напруга, В |
Потуж. Вт |
Струм, |
|
1 |
Робочий ввд |
1 |
220 |
250 |
1,36 |
|
2 |
Освтлення в щит |
1 |
220 |
40 |
0,18 |
|
3 |
1 |
220 |
100 |
0,45 |
|
|
4 |
3 |
220 |
12 |
0,054 |
|
|
5 |
1 |
220 |
69 |
0,31 |
Попередньо з каталогу [19] вибера
мо автоматичн вимикач С60NIP адля яких 
. Так як 
даний тип автоматичних вимикачв пдходите.
Для захисту живлення споживачв, тривалий струм яких в межах 1 ампера, використову
мо [19] автоматичн вимикач з 
За формулою та у вдповдност з найбльшим споживаючим струмом для дано
Так як пусков струми засобв автоматизацÿ досить мал, то вдповдний поправочний коефцúнт на
дл не врахову
мо [10] розрахунки проводимо за вище вказаними формулами.
Вдповдно до [10] перетин проводока в сх випадках розрахову
ться за мовою нагрву проводв тривалим розрахунковим струмом та перевря
ться за мовою вдповдност вибраному апарату живлення. мова нагрву тривалим розрахунковим струмом:
(4.9) [10 с.116]
де 
Ц допустимий тривалий струм для провода чи кабеля при нормальних мовах прокладки;
Ц тривалий розрахунковий струм нÿ;
Умова вдповдност вибраному апарату захисту.
(4.10) [10 с.116]
Ц номнальний струм або струм спрацювання захисного апарату;
Ц кратнсть допустимого тривалого допустимого струму для провода чи кабеля по вдношенню до
З таблиц 6.11 [11, с.132] вибира
мо провдник з перерзом жили 1 мм2
, для якого 
Отже, вдповдно до формул
Вибраний провдник з перерзом 1 мм2 забезпечуватиме необхдною напругою систему автоматизацÿ вд пакетного авимикача.
Висновки.
Проввши розрахунки, можливо зробити висновки про високу надйнсть системи автоматизацÿ, ? високу економчнсть та забезпечення необхдно
6.1.Класифкаця примщень автоматизовано
Цеха виготовлення гелю необхдно проектувати, як правило, багатоповерховими каркасами з стками колон 2x6 або 6x6 м., з висотою поверхв 4,6 6 м. У виробничй споруд вддлення, де встановлено нÿ по виготовленню цукерок , слд видляти окрем примщення розташовувати
Категоря пожежно
В будвлях В-1а ступеня вогнестйкост допуска
ться виконувати перегородки з гпсокартонних листв з каркасом з негорючих матералв з межами вогнестйкост не менше 1-0,5 г.
В таких будвлях не допуска
ться виконувати облицювання зовншнх поверхонь стн з займистих матералв.
Примщення побудован з бетону та цегли з застосуванням листових плитних негорючих матералв. Мнмальна межа вогнестйкост 2 г. Поширення вогню по стелям не припустимо. Для внутршнх несучих стн перегородок межа вогнестйкост повинна бути не менше 0,25 г, поширення вогню по ним недопустиме. При експлуатацÿ примщення де виготовляються цукерки снують рзн джерел небезпеки.
Небезпеку може викликати розряд статично
Так як площ заводу по впуску парфумерÿ склада
близько 4500 м2, то прийма
мо до встановлення на територÿ обТ
кту два пожежн щити. До комплектв пожежогасння, як розмщуються на ньому, включають: вогнегасники ВВ - 5(8) - 3шт., ящик з пском мсткстю 3,0м3 Ц 1шт., покривало з негорючого теплозоляцйного матералу розмром 2м х 2м., гаки - 3шт., ломи - 2шт., сокири Ц 2шт., лопати - 2шт.
Площа поверху, що займа
лня виготовлення гелю склада
120 м2, встановлю
ио переносний вуглекислотний вогнегасник типу ВВ - 5(8) - 2шт. З кожного поверху ма
ться два евакуацйних виходи, вдстань до яких з само
6.2. Правила експлуатацÿ системи автоматизацÿа а обов'язки персоналу при правлнн обТ
ктом.
Система автоматизацÿ повинна експлуатуватись вдповдно до вимог технчно
До робт, що виконуються за розпорядженням протягом одн㺿 змни з зняттям напруги в електроустановках до 1 В, належать: ремонт магнтних пускачв, пускових кнопок, автоматичних вимикачв, рубильникв, реостатв, контакторв та подбно
1. Зазначен роботи мають виконувати дв особи з складу ремонтних працвникв, один з яких повинен мати групу, нший - групу II. В окремих випадках з вдома працвника, що вдда
розпорядження, допуска
ться виконувати ц роботи одному ремонтному працвнику з групою.
Обслуговування установок зовншнього внутршнього освтлення, також електроприймачв, пдключених до групових нй з захисними апаратами на номнальн струми до 20 А на територÿ виробничого примщення може проводитись спецально закрпленими працвниками в порядку поточно
Органзацйними заходами, як забезпечують безпеку робт в порядку поточно
Види робт, як зазначен вище,
постйно дозволеними роботами, для виконання яких не вимага
ться оформлення будь-яких додаткових розпоряджень.
6.3. Вплив автоматизованого виробництва на персонал навколишн
середовище.
На фабриках по виробництву цукерока експлуату
ться велика кльксть рзномантного обладнання, яке при неправильному використанн негативно вплива
на здоров'я працвникв.
Характеристика об'
кта проектування.
В даному дипломному проект розробля
ться система автоматизацÿ процесу виготовлення гелю. Система викону
вимрювання технологчних параметрв через вдповдн прилади псля
Живлення системи що проекту
ться вдбува
ться вд однофазно
Робоче мсце оператора знаходиться в цеху пдпри
мства, де знаходиться ня. На робочому мсц знаходиться пульт керування. Оператор веде спостереження за технологчними показниками параметрв роботи нÿ при необхдност може корегувати роботу об'
кту автоматизацÿ. Згдно ГОСТ 12.0.003.-74 в примщенн в якому знаходиться оператор снують так небезпечн та шкдлив виробнич фактори.
Фзичн:
- незахищен елементи виробничого обладнання що рухаються;
- пдвищена температура поверхн обладнання робочо
- пдвищена температура повтря робочо
- пдвищена вологсть повтря;
- апдвищений рвень вбрацÿ;
-небезпечний рвень напруги в електричному кол, при замиканн якого через тло людини може пройти струм;
-нестача природного освтлення;
психофзологчн:
-нервово-психчн (монотоннсть прац).
Вимоги до параметрв мкроклмату в робочй зон виготовлення цукерока аописан в ГОСТ 12.1.005 - 8.
Показниками, що характеризують мкроклмат
: температура повтря, вдносна вологсть, швидксть руху повтря, нтенсивнсть теплового випромнювання.
Категоря обслуговуючих робт - не важк. До них вдносяться роботи пов'язан з ходою, перемщенням млких (до 1 кг) предметв в положенн стоячи чи сидячи потребуюч конкретного фзичного навантаження.
нтенсивнсть теплового випромнювання на працюючих надходить вд нагртих поверхонь технологчного обладнання, освтлюючих пристро
Потрбний стан повтряного середовища може бути забезпечений використанням окремих заходв, до основних з яких належать:
1. Механзаця автоматизаця виробничих процесв, дистанцйне керування ними;
2. Захист вд джерел теплових випромнювань;
3. Встановлення вентиляцÿ опалення.
Правильне освтлення робочого мсця полегшу
працю робтника, знижу
втомленсть, пдвищу
продуктивнсть прац, знижа
небезпеку виробничого травматизму.
Основним джерелом шуму в примщенн
двигуни електроприводв агрегатв, приводв вентиляторв.
Для зменшення рвня шуму до допустимого застосовують мало шумн електродвигуни, становки, оснащення машин становок засобами дистанцйного керування автоматичного контролю. Шум понижують також встановленням кожухв, глушникв, екранв; встановлення штучних поглиначв звуку, пдбр звукозолюючих огороджень, перекрить.
Допустимий рвень звукового тиску в даному виробничому примщенн при непостйному шум склада
80 дБ А. Джерелами вбрацй можуть бути насоси. Причиною збудження вбрацй
зворотно-поступальний рух системи, неврвноважен обертов маси.
Основними ггúнчними характеристиками вбрацÿ, як визначають ? дю на людину,
середньо-квадратичн значення вброшвидкост чи ? логарифмчн рвн. Систематична дя вбрацÿ призводить до рзних порушень здоров'я людини може стати причиною вбрацйно
Основними методами вброзахисту
зниження вбрацÿ дúю на джерело збудження; динамчне гасння коливань змна конструктивних елементв становок.
Боротьба з вбрацúю досяга
ться вибором таких кнематичних технологчних схем, при яких динамчн процеси, як викликан поштовхами, рзкими прискореннями, були виключен чи гранично знижен. Динамчне гасння вбрацÿ вдбува
ться частше всього шляхом розмщення установок на фундаменти, масу яких визначають з розрахунку, щоб амплтуда коливань не перевищувала 0,1 - 0,2 мм.
В порядку поточно
Висновки
|
Змн. |
|
рк. |
|
№ докум. |
|
Пдпис |
|
Дата |
|
рк. |
|
Розробивши дипломний проект по автоматизацÿа процесу виготовлення гелю, та проввши його рунтовне дослдження з допомогою методики запропоновано
Строк окупност системи автоматизацÿ склада
року, що свдчить про високу ефективнсть впровадження системи автоматизацÿ.
|
Змн. |
|
рк. |
|
№ докум. |
|
Пдпис |
|
Дата |
|
рк. |
Лтература
1. Оборудование производства парфюмерно-косметических изделий, синтетических душистых веществ и эфирных масел./ А.М. Журавлев, В.С. Непомнящий, А.Е. Огарев, В.В. Осипов. - М.: Пищевая промышленность, 1980.-264 с.
2. Каспаров Г.Н. Парюмерно-косметическое производство. - М.:Агропромиздат, 1989. -335 с.
3. Каспаров Г.Н. Основы производства парфюмерии и косметики. - М.:Пищевая промышленность,1978 г. - 250 с.
4. Дудашов И.В., Андропов Н.К. Производство конфет. - М.: Агропромиздат, 1986, - 151с.
5. Технологическое оборудование для предприятий кондитерской апромышленности.Часть вторая.Кондитерская апромышленность.-М.: Агро НИИТЭИИТО, 1990, - 254с.
6. Автоматизация производственных процесов и АСУ ТП в пищевой промышлености. Л.А. Широков, В.И. Мехайлов и др.; под ред. Л.А. Широков.- М.: Агропромиздат. 1986.- 311 с.
7. Л.П. Ковальская, Т.М. Мелькина, Н.Н. Шебершнева. Технология пищевых производств.- М.: Агропромиздат. 1988.Ц286 с.
8. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей. - М.: Энерготомиздат, 1985. - 323 с.
9. Игнатов И.И. Производство геля..- М.: Агропромиздат, 1984. - 411 с.
10. Технология парфюмерного производства /И.Н. Васильев, К.В. Логутов, - М.: Агропромиздат, 1986:- 244 с.
11. Анатольев В.В. Автоматизация парфюмерной промышленности. Проблемы и перспективы. Легкая промышленность, №2, стр.2-41.
12. РМ4-4-90. Руководящий материал системы электропитания становок автоматизации. 1990.
13. Проектирование систем автоматизации технологических процесов: Справочное пособие / А.С. Клюев, Б.В. Глазов, А.Х. Дубровский, А.А. Клюев: Под ред. А.С. Клюева - 2е изд., переработано и допол. - М.: Агропромиздат. 1990. - 464 с.
14. Компоненты систем электроснабжения и автоматизации в промышленности. К.:СВ. Альтера. 2003.-№2.
|
Змн. |
|
рк. |
|
№ докум. |
|
Пдпис |
|
Дата |
|
рк. |
15. Чижов А.А. Автоматическое регулирование и регуляторы в пищевой промышленности.- М.: Легкая и пищевая промышленность. 1986. - 236 с.
16. Наладка систем автоматизации технологических процесов: Справочное пособие / А.С. Клюев, Б.В. Глазов, А.Х. Дубровский, А.А. Клюев: Под ред. А.С. Клюева - 2е изд., переработано и допол. - М.: Агропромиздат. 1989. - 480 с.