Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Скачайте в формате документа WORD


Агрохимия и система применения добрений

УКАпНА
НАЦ

ОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ Н

ВЕРСИТЕТ

НСТИТУТ МАГ

СТРАТУРИ 

З В 

Т
про виробничу практику

Студент Макаренко Михайло Вкторович 

магстратури 

Кервник практики

доцент Розстальний Василь квтихúвич 

Ки

ВСТУП.................................ЕЕ..3 

1  Мета, завдання практики .......................... 5 

2  Загальн вдомост про господарство........... 6 

3  Грунтово-клматичн мови господарства ......... 12 

3.1 Клматичн умови.................... 12 

3,2 Рель

ф та грунтов води14

3,3 Грунти господарства..15

4        Заходи по захисту грунтв вд деградацÿ, ерозÿ, наслдкв аварÿ на

ЧАЕС........................... 18 

5  Агрохмчна служба, агрохмчне забезпечення обслуговування.................................. 20 

6  Технологя збергання та внесення добрив........... 23 

7        Система удобрення культур в свозмнах та

8        розрахунок балансу гумусу та елементв живлення ........... 26 

8. Технологя вирощування озимо

пшениц, технологчна карта  .............................. 30 

9  Умови альтернативного ведення землеробства....... 35 

10 Науково-дослдна робота.......................... 36 

11 Охорона прац.................................... 38 

ВИСНОВКИ............................Е.................... 39 

СПИСОК Л

ТЕРАТУРИ.................................... 40 

ВСТУП

Одним з головних напрямкв розвитку сльськогосподарського виробництва

хмзаця, наукове забезпечення яко

Хмзаця сльського господарств  Ч    це

всебчно-обгрунтоване використання хмчних речовин в сльському господарств. Хмзаця по

дну

виробництво добрив науково-обгрунтоване

Ефективнсть мнеральних добрив пдвищу

ться на фон застосування органчних добрив. Багаточисельн дослди в нашй кра

Виконання завдання по хмзацÿ покладено на пункти хмзацÿ агрохмчн об'

днання, агрохмчн центри.

Говорячи про роль мнеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих та сталих врожа

Велике значення ма

запобгання деградацÿ грунтв, яка проявля

ться у явищах техногенного пдкислення грунтв, дегумфкацÿ, змн агрегатного складу.

Необхдно забезпечити бездефцитний баланс органчно

1  Мета, завдання практики

Основна мета виробничо

Основне завдання практики Чпрактично закрпити отриман теоретичн знання з системи застосування добрив та охорони грунтив.

Практика ставить так завдання:

Ч ознайомитись з виробничою дяльнстю господарства, грунтами, роботою агрохмчно

Ч навчитись визначати агрохмчну, екологчну економчну ефективнсть застосування мсцевих мнеральних добрив, засобв захсту рослин, хмчних мелорантв;

Ч навчитися аналзувати результати дяльност господарства, проводити польов дослди, дослдження грунтв, проводити грунтову та рослинну дагностику контроль якост продукцÿ, аналзувати дан попереднх турв агрохмчних дослджень грунтв;

Ч закрпити навички складання агрохмчних картограм, технологчних карт, еколого-агрохмчного паспорта;

Ч навчитися приймати врн ршення.

2  Загальн вдомост про господарство

сторя Агрономчно

Пдпри

мство спецалзоване на виробництв молока, м'яса, зернових та технчних культур. Площа сльськогосподарських гдь 1056,2 га в тому числ рлл 934,2 га. На територÿ розташований один населенний пункт Чсело Пшеничне, де прожива

683 чоловк, з них 168 чоловк пенсонери та 190 чоловк працюючих.

гростанця займа

вигдне економчне географчне положення. На вдстан 3 км проходить автодорожна магстраль обласного значення, яка зв'язу

Агростанцю з районним центром м. Василькв та обласним центром м. Ки

вом. Вдстань до районного центру 28 км, до обласного 54 км.

Пдпри

мство ма

в розпорядженн склади, майстерн, гараж, торговий центр, гуртожитки, житлов будинки, тваринницьк примщення, дорогу з твердим покриттям нш необхдн для господарювання споруди.

Протягом восьми рокв машинно-тракторний парк не поповнювався. комплектовансть сльгоспмашинами на низькому рвн. Значна частина засобв механзацÿ фзично та морально застарл. В зв'язку з таким станом технки частина основних виробничих процесв викону

ться несво

часно, в результат чого знижу

ться рвень продуктивност земл, худоби та прац.

Виробництво реалзаця продукцÿ

Рослинництво

В пдпри

мств налчу

ться така кльксть земельних гдь:

Загальна площа земл 1147,9 

в т.ч. сльгоспугддя 1056,2 

з них рлля 934,5 

сножат 37,3 

пасовища 81,7 

плодов насадження  2,7 

Грунти. Основну частину в склад грунтв займають чорноземи звичайн - бльше 70%, бля 15% Ччорноземи лучн, також ма

мо в склад грунтв чорноземи опдзолен, лучно-чорноземн та дерново-опдзолен грунти.

Рослинництво обслугову

тракторно-польова бригада, в якй нарахову

ться 25 тракторв рзних марок, в тому числ 4 гусеничних, 9 зернозбиральних комбайнв, 2 силосозбиральн та 2 бурякозбиральн комбайни нша грунтообробна та посвна технка, також автопарк з наявнстю 36 автомоблв, реммайстерня, будвельна бригада, столова.

Однúю з найважливших культур, що вирощуються в господарств,

озима пшениця. пй буде придлена особлива вага. В структур зернових ця культура займа

48%. Господарство проводить посв деклькох сортв озимо

Ячмнь Чсорт Мрозó Чпивоварний з низьким вмстом блку. В наших мовах рожайнсть становить 50 ц/га.

Горох Чсорт Ллея Чбобова культура, ма

висок харчов якост, рожайнсть 27 ц/га.

З технчних Чцукров буряки. Незважаючи на те, що процес вирощування складний клопткий, ця культура в господарств необхдна, як продукт харчування, також як корм для годвл тварин, отримання цукру та надходження прибутку.

Овоч в господарств передбачено вирощувати лише для забезпечення

Обсяги та структура виробництва продукцÿ рослинництва наведен в табл. 1.

Таблиця 1‑ Площ посву та врожайнсть основних

сльськогосподарських культур по агрономчнй дослднй станцÿ НАУ

Показники

1 р.

2 р.



площа

валовий

Урожайн-

площа

валовий

Урожайн-

г

збр,т

сть,ц/га

г

збр,т

сть,ц/га

Зернов всього

290

11886

41,1а

330

11934

36,1а

Озима пшениця

100

5646

56,5а

160

6126

38,3а

Яр зернов

190

6240

32,8а

170

5798

34,1а

Ячмнь

160

5042

31,5а

100

4184

41,8а

Овес

10

594

59,4а

10

742

74,2а

Просо

-

Ча

Ч

5

129

25,8а

Горох

10

402

40,2а

40

562

14,1а

Гречк

10

202

20,2а

15

178

11,9а

Технчн культури

51

ха

х

13

ха

х

Цукров буряки

48

14132

294

10

4220

422

Рпак

3

11

3,7а

3

15

5,0а

Овоч

5

412

82,4а

9

381

42,3а

Столовий буряк

2

291

145,5а

2

117

58,5а

Моркв

0,5

15

30,0а

1

108

108

Цибуля

1

2

2,0а

3

143

47,7а

Коромов культури

588

ха

х

582

ха

х

Кормов буряки

25

12043

482

25

12

480

Кукурудза Чна с.

150

95

148

170

41125

242

на зелений корма

70

14479

207

70

22974

328,2а

1-рч.трав всього

363

66712

184

307

32235

105

Багат.трав,всього

50

5825а

117

80

9495

118

Всього площ

934

ха

х

934

ха

х

Показники продуктивност тваринництва значно знизились, що призвело до зменшення товарно

Таблиця 2‑ Основн показники розвитку тваринництва за

Ч р. по агрономчнй дослднй станцÿ НАУ

Показники

1

2

1

Поголв'я тварин, гол.

884а

790а

ВРХ, гол.

754а

670а

Корови, гол.

300а

300а

Свин, гол.

130а

120а

Свиноматки, гол.

30а

30а

Надо

11460а

8755а

Удй на одну фуражну корову, кг

3820а

2918а

Середньодобовий дй, кг

10,5

8,0

Реалзаця молок

9366а

6901а

% товарност

81,7

78,9

Середньодобовий прирст ВРХ, г

369а

408а

Середньдобовий прирст свиней, г

150а

138а

Вироблено м'яса всього, ц

774а

742а

в т.ч. ВРХ, ц

726а

703а

Продовження табл. 2 

1

свинини, ц

48а

39а

Вироблено на 100 га с/г гдь молока, ц

1085

829а

Вироблено на 100 га с/г гдь яловичини, ц

68,8

66,6

Вироблено на 100 га рлл свинини, ц

5,1

4,2

Реалзовано в живй ваз всього, ц

426а

642а

в т.ч. ВРХ, ц

405а

597а

Вироблено на 100 га с/г гдь м'яса, ц

73а

70,3

Народилося телят, гол.

312а

323а

Народилося свиней, гол.

218а

268а

Народилося коней, гол.

Ча

Загинуло телят, гол.

17а

22а

Загинуло поросят, гол.

34а

28а

Застосування прогресивних технологй вирощування

сльськогосподарських культур базу

ться на технологчних картах, складених групою науковцв НАУ пд кервництвом професора В.П.Гудзя за методикою комп'ютерних розрахункв, що розроблена проректором Мельником 

.

.

Господарство ма

польову, зерно-просапну десятипльну свозмну з наступним чергуванням культур:

1. Конюшина

2. Озима пшениця

3. Цукров буряки

4. Кукурудза на зерно

5. Кукурудза на силос

6. Горох

7. Озима пшениця

8. Цукров буряки, кормов буряки

9. Кукурудза на силос

10.Ячмнь + багаторчн трави

У господарств також

прифемська кормова свозмна, яка забезпечу

потреби тваринництва у кормах. Вона ма

таке чергування культур:

1. Люцерна (вивдне пасовище)

2. Кукурудза на силос

3. Озим на зелений корм, поуксно кукурудза на зелений корм

4. Кукурудза на зелений корм + люцерна раз в Ч роки

Врожайнсть основних сльськогосподарських культур

меншою, нж це можливо в данй зон через недостатню культуру агротехнки та брак коштв для закупвл добрив, засобв захисту рослин, технки, елтного насння.

3  Грунтово-клматичн мови господарства

3.1 Клматичн мови

Темпи росту розвитку рослин, рожай яксть сльськогосподарських культур в значнй мр залежать вд метереологчних мов.

Клматичн умови у Васильквському район Кÿвсько

Територя району ма

нахил в напрям з пвдня на пвнч та з заходу на схд. Завдяки цьому географчна широта не вплива

на рст температур з пвночи на пвдень. Температура в пвденнй частин област знижу

ться за рахунок пдвищення висоти поверхн над рвнем моря.

Клмат мсцевост помрно континентальний.

Територя Васильквського району лежить в пвнчнй частин Лсостепу й межу

з пвденними районами зони Полсся. Васильквський район знаходиться на територÿ помрно-теплого, помрно-зволоженого агроклматичного пдрайону Ки

В порвнянн з середнми багаторчними даними температура повтря в перш декади вдновлення вегетацÿ рослинами була дещо вищою, кльксть опадв Чнижчою на 1Ч мм. В останн декади вегетацйного пероду температура повтря була дещо вищою за середню багаторчну, проте кльксть опадв була меншою. Це вдповдно впливало на рст розвиток рослин протягом вегетацйного пероду, надходження поживних речовин з грунту в рослини.

У таблиц 3 наведена детальна характеристика клматчних мов агрономчно

Таблиця 3.- Характеристика метеорологчних мов (по даним

грономчно

┬  ┐

2

2001



IXа

Х

ХI

ХII

I

II


IY

YI

YII

Y

Середньом-

сячн

температура,

16,9

9,3

3,1

-4,0

-5,1

-1,4

2,0

12,0

14,4

16,8

18,6

20,5

0С

Середньом-

сячн

багаторчна

температура,

11,6

0,9

-0,7

-3,2

-6,2

-5,6

-0,8

6,9

17,2

19,1

18,2

18,3

0С

Середньом-

сячн

кльксть

опадв, мма

16,4

30,1

43,5

31,8

25,2

33,1

22,6

38,4

30,7

56,6

42,4

6,0

Середньом-

сячн

багаторчна

кльксть

опадв, мма

38,2

39,4

32,1

43,4

28,0

27,1

29,3

40,0

51,3

65,4

68,1

61,4

Загалом можна вдмтити, що погодн мови року були4сприятливими для отримання доброго врожаю. Проте, недостатня4кльксть опадв в перод наливу зерна зернових культур та4росту коренв бурякв значною мрою вдбилась на отриманому4врожа

3.2 Рель

ф та грунтов води

Рель

ф мсцевост плоско-рвнинний (Ки

Рель

ф територÿ Чслабкохвиляста рвнина з незначними4вдкритими пониженнями. Рель

ф поверхн вплива

на розподл4опадв та нагрвання грунту, що, в свою чергу, вдбива

ться на4розвитку рослин.4

Грунтов води на територÿ залягають неглибоко у волог4роки по каплярам досягають верхнх горизонтв грунту. В посушлив роки рвень грунтових вод знижу

ться, внаслдок чого4повтряно-водний режим наближа

ться до чорноземв плато.4

3.3 Грунти господарства

В структур грунтв переважають чорноземи звичайн бля470%, чорноземи лучн Ч20%, також ма

мо в склад грунтв4лучно-чорноземн та чорноземи опдзолен. Чорноземи лучн4характеризуються наявнстю карбонатв, ня яких змню

ться4вд поверхн до 1,Ч,5 м в залежност вд мов зволоження, що4значною мрою вплива

на фосфатний режим грунтв. Чорноземи4звичайн та чорноземи лучн мають високу забезпеченсть по4азоту та фосфору середню та низьку по калю (по Мачигну).Вмст гумусу Ч,8  %. Реакця водно

В структур грунтв важливе мсце займають4лучно-чорноземн грунти. По зовншнх ознаках лучно-чорноземн4грунти вдрзняються вд чорноземв потужних вкороченим4профлем, наявнстю огле

ння з глибини 13Ч см, що чтко4проявля

ться у сизуватому забарвленн й наявност ржавих плям,4вдсутност карбонатно

%  HCl з поверхн). Карбонати в цих грунтах знаходяться в4непомтнй форм.4

По гранулометричному складу лучно-чорноземн грунти4вдносяться до крупнопилувато-легкосуглинкового.4

Лучно-чорноземний грунт ма

до 20 % мулу (0,001 мм). Це обумовлю

нагромадження гумусу в цьому грунт визнача

також4його зернистсть.4

Профль лучно-чорноземного карбонатного грунту4

характеризу

ться такими показниками:4

0 Ч 40 

Н1 ‑‑---- см Чгумусовий перший, темно-срий, вологий,4

40  крупнопилувато-легкосуглинковий,4

порохувато-комкувата, рихлий, велика4кльксть коренв та трав'янисто

40 Ч 60 

Н2 ‑‑----- см Чгумусовий другий, темно-срий, але4

20  трохи свтлший Н1, вологий,4

крупнопилувато-легкосуглинковий,4комкувато-зерниста, ущльнений, скипа

4вд HCl, перехд поступовий;4

60 Ч 70 

НР -‑----- см Чверхнй перехдний, добре гумусований,4

10  темно-срий, вологий, комкувато-

зерниста, ущльнений, багато кротовин,4видимих карбонатв нама

, перехд4поступовий;4

70 Ч 135 

РНк -‑------ см Чнижнй перехдний, нервномрний 4

65  слабогумусований, карбонатний, бурувато-

срий, крупнопилувато-легкосуглинковий,4горхувато-зерниста,ущльнений, сильно4переритий землериями, по ходу коренв4видно борошнист видлення карбонатв,4з глибини 130 см почина

ться огле

ння,4яке проявля

ться у вигляд сизуватих та4ржавих плям, в нижнй частин в'язкий,4перехд ясний;4

Рк 135 Ч180 см Члесовидний карбонатний суглинок,4

 глибше сизувато-жовтий, огле

ний, мокрий,4

в'язкий, багато ржаво-бурих плям,4легкосуглинкового гранулометричного4складу.4

Реакця грунтового розчину сприятлива для росту розвитку4бльшост сльськогосподарських культур Лсостепово

Лучно-чорноземн грунти середньозабезпечен фосфором 4калúм. Однак, щоб отримати високий врожай, необхдно звернути4увагу на внесення фосфорно-калйних добрив. В ранньовесняний4перод можливе азотне голодування рослин, тому що грунт довгий4час надмрно зволожений, внаслдок чого процеси амонтрифкацÿ4та нтрифкацÿ пригнчуються.4

Таблиця 4.- Агрохмчна та фзико-хмчна характеристика4

лучно-чорноземного карбонатного грунту4

Глибина

Гумус,

рН

кмнсть

Вмст легкодоступних поживних

вдбору

%

водний

поглинання,

Речовин, мг на 100 г грунту

проби,

мг-екв н


см

100г грунту

NO3-а

NH4+

Р2O5а

K2

Ч

4,71

7,2а

30,4

1,8а

3,4а

4,1а

6,9

4,40

7,4а

29,1

1,1а

2,1а

3,6а

8,1

Основними грунтотворними породами на територÿ дослдно

4  Заходи по захисту грунтв вд деградацÿ, ерозÿ,
наслдкв аварÿ на ЧАЕС

Угддя господарства розташован на рвнин Ки

Набагато бльшу загрозу для родючост грунту явля

собою такий вид деградацÿ, як дегумфкаця грунту. Дослди показують, що в польових свозмнах при насиченост органчними добривами близько 13 т/га та 300 кг/га мнеральними добривами,

 високому рвн врожайност спостерга

ться вд'

мний баланс гумусу до 0,6 т/га при врожайност озимо

ншим чинником, що значною мрою вплива

на стан грунту

його гдрологчний режим. Грунтов води, що залягають на глибин Ч,5 м, мстять значну кльксть гдрокарбонатв. Весною при високому стоянн вод каплярна кайма пднма

ться до поверхн грунту, влтку через зменшення рвня грунтових вод пада

вологсть водних горизонтв, що виклика

перехд гдрокарбонатв у карбонати. Це явище призводить до ретроградацÿ фосфатв спричиня

необхднсть обов'язкового пдживлення цукрових бурякв фосфорними добривами. У господарств зрошення буде економчно неефективним через засолення грунтв гдрокарбонатно-хлоридного характеру.

Вищенаведен особливост дають можливсть робити висновки про вдсутнсть загрози пдкислення грунтв за рахунок фзологчно

Господарство на основ даних про радоктвне забруднення терторÿ проводить доступн науково обгрунтован роботи по безпечному веденню сльського господарства. На полях проводиться комплекс агрохмчних, мелоративних та агротехнчних заходв, що знижу

надходження радоктивних речовин у товарну продукцю. Серед цих заходв слд вдмтити рацональне використання органичних мнеральних добрив, що передбача

недопущення надмрного азотного живлення рослин. Спввдношення азоту, фосфору калю повинно бути зрвноваженим або змщеним в бк фосфорно-калйного живлення. З метою зниження надходження радионуклдв у продукти харчування необхдно по можливост бльшу вагу придляти технчним культурам, таким як: цукровий буряк, озимий рпак, зернов культури для переробки на крохмаль та спирт у раз перевищення ГДК по радонуклдам. У господарств щорчно необхдно проводити радологчний контроль продукцÿ рослиництва та тваринництва.

5  Агрохмчна служба, агрохмчне забезпечення
обслуговування

грохмчне забезпечення обслуговування здйснюють державн та комерцйн пдри

мства та об'

днання (рис. 1).

М

Н

СТЕРСТВО АГРАРОп ПОЛ

ТИКИ

грохмчний сервс передбача

надання аграрнимИтоваровиробникам виробнчих послуг у сфер хмзацÿИсльськогосподарського виробництва. Пдпрúмства агрохмчногоИсервсу

так, як надають виробнич послуги виробникуИагаррного продукту, але вони не

власниками виробленогоИпродукту.И

грохмчний сервс передбача

наукове забезпечення тИобслуговування виробника сльськогосподарсько

грохмчний сервс здйснюють рдпрúмства органзацÿ,Иоб'

днання (Державний технологчний центр родючрст грунтв,Нацональна асоцаця Укрсльгоспхмя, ВАТ Агрохмцентр,Иобласн районн формування Сльгоспхмя, ПХ (пунктИхмзацÿ), сльськогосподарськ господарства, посередники.Державний технологчний центр родючрст грунтв, який об'

дну

Идержавн проектно-технологчн центри охорони родючост грунтвИта якост продукцÿ Автономно

До агрохмчного обслуговування належть комплекс заходвИ

 послуг, як забезпечують сльськогосподарських виробниквИдобривами, пестицидами, мелорантами, технкою технологямиИдля

Основне агрохмчне забезпечення обслуговуванняИздйснюють пдпрúмства рзних форм власност: 1) державно

грохмчний сервс об'

дну

агрохмчне забезпечення Иобслуговування.И

Напрямки агрохмчного забезпечення так: 1) проведенняИагрохмчних дослджень, складання агрохмчних картограм,Ипаспортв; 2) розробка системи планв застосування добрив,Искладання кошторисно

грохмчне обслуговування господарств району здйснюютьИрайонн формування Сльгоспхмя. До 

Основним завданням дерджавних пдпрúмств агрохмчно

Державн проектно-технологчн центри охорони родючостИгрунтв та якост продукцÿ на основ результатв агрохмчнихИдослджень земель розробок науково-дослдних установ Ипроектних станов видають рекомендацÿ застосування засобвИхмзацÿ, здйснюють державний контроль за

Результатами роботи проектно-технологчних центрв охорониИродючост грунтв якост продукцÿ науково-дослднихИустанов

наукове забезпечення сервсного обслуговуванняИвиробника сльськогосподарсько

6 Технологя збергання та внесення добривИ

Основним в господарств мсцевим добривом

гнй. Гнй

Иважливим джерелом азоту, фосфору, калю, також багатьох ншихИелементв живлення рослин, позитивно вплива

на мкробологчнуИдяльнсть в грунт, пдвищу

родючсть. В тон змшаного гноюИв середньому мститься: азоту Ч5 кг, фосфору Ч2,5 кг, калю ЧИ

6  кг, кальцю‑3,5 кг, органчно

При зберганн гною в рихлих буртах проходить бльшИвтрата азоту органчно

  негайно заорювати. Гнй в купах дуже вивтрю

ться Ипересиха

, поживн речовини з нього вилуговуються дощовими Италими водами. Велика кльксть гною вивозиться в поле вИзимовий час. Такий гнй необхдно кладати в штабеля шириноюИЧ м висотою 1,Ч м. В кожному такому штабел повинно бутиИблизько 20Ч тон гною. Кожний штабель клада

ться зИкороткий час добре щльню

ться. Розкидання гною з такихИштабелв потрбно проводити перед оранкою. Пд час збергання вИгно

Мнеральн добрива Чце промислов продукт або природнИкопалини, як мстять елементи, необхдн для живлення рослинИта пдвищення родючост грунту. пх отримують з мнеральнихИсполук шляхом хмчно

(NH4)SO- сульфат амоня, мстить 20,Ч% азоту.Отримують при коксуванн, саме уловленням срчаною кислотоюИамаку шляхом нейтралзацÿ срчано

Ca10(PO4)6F2 + 7H2SO4 + 3H2O = 3 Ca(H2PO4)2 x H2O + 7CaSO4 +2HF.И

Фосфоритне борошно- мстить 1Ч% Р2О5. Отримують шляхомИпомолу природнх фосфоритв.И

Калмаг K2SOx 2MgSO- мстить 1Ч% К2О. Отримують зИлангбейнту псля видалення з нього NaCl вилуговуванням.И

Калмагнезя K2SOx MgSO- мстить 2Ч% К2О  1Ч%И

MgO. Отримують при обезводненн шенту.И

Бльшсть мнеральних добрив розчиня

ться в вод. ЩобИуникнути втрат необхдно мати склади з водонепроникнимИпокриттям, з щльними стнами вентиляцúю, цегляну чиИасфальтовану пдлогу. Склад повинен мати дво

ворт розмщенихИнавпроти, а також вльну площу для пдготовки добрив передИвнесенням в грунт пересування транспортних засобв.Ггроскопчн добрива у вологу погоду злежуються втрачаютьИсвою розсипчатсть. Тому вкна, двер складу за таких мовИповинн бути закритими добрива необхдно перодичноИперемшувати. Рзн види добрив потрбно збергати окремо вИзасках, роздлених перегородками, розмри кльксть якихИзалежать вид асортименту клькост добрив, як поступають.Добрива, що поступають в заводськй тар, складають нИдерев'ян щити в штабеля збергають до

Ефективнсть удобрення залежить не тльки вд клькост Иякост добрив, але вд способу

При суцльному внесенн застосовують вдповдн розкидачИ

РУМ‑5 та

РМГ‑4, туков свалки СЗ‑3,6. Мсцеве внесення носитьИлокальний характер розподлу добрив. Залежно вд часу внесенняИдобрив призначення розрзняють: основне добрення (доИпосву), припосвне (пд час посву), пдживлення (внесенняИдобрив в перод росту рослин).И

Основне удобрення проводять розкидним способом зИнаступною заробкою добрив на повну глибину. ПрипосвнеИудобрення проводять пд час посву в рядки, лунки разом зИнаснням рядковими свалками. Пдживлення проводиться рядковимиИ(в рядки, мжряддя) культиваторами-рослинопдживлювачами чиИрозкидним способом.И

У господарств застосову

ться прямоточна технологяИтраспортування мнеральних добрив атомашинами ГАЗ‑53 та ГАЗ‑52.Добрива перевозяться з станцÿ Василькв‑1 до складуИмнеральних добрив розвантажуються. Перед внесенням добрив зИдопомогою траспортера проводиться завантаження добрв уИрозкидач та

У стацонар кафедри агрохмÿ внесення добрив проводитьсяИвручну через невеликий розмр посвних длянок, велике числоИварантв внесення добрив та складнсть механзацÿ цихИпроцесв.И

7  Система добрення культур в свозмнах та розрахунокИбалансу гумусу та елементв живленняИ

Фактичн системи добрення культур в свозмнах за виключеннямИсвозмни стацонару кафедри агрохмÿ у даний час не повнстюИвдповда

вимогам збереження родючост грунтв та технологямИвирощування основних сльськогосподарських культур (табл. Ч).И

Таблиця 5‑ Фактична система застосування добрив у польовйИ

свозмн № 1 у 2001 р.И

Кльксть добрив за строками способами внесення


Чергування

Основне

Припосвне

Пджив

культур

лення




орга-

N,

Р205,

K2О,

N,

Р205,

K2О,

N,

нчн

кг/га

кг/га

кг/га

кг/га

кг/га

кг/га

кг/га

т/га

Ячмнь + б/р трави

Конюшин

Озима пшениця

45а

45

10

10а

10а

65а

Цукров буряки

30а

50а

60а

60

Кукурудза на зерно

15а

Кукурудза на силос

30а

Горох

30а

30

Озима пшениця

30а

50а

50

10

10а

10а

75а

Цукров буряки

50а

60а

60

Кормов буряки

Кукурудза на силос

Таблиця 6‑ Фактична система застосування добрив у прифермськй

свозмн

Кльксть добрив за строками способами внесення


Чергування

Основне

Припосвне

Пджив

культур

лення




орга-

N,

P205,

K2О,

N,

Р205,

K2О,

N,

нчн

кг/га

кг/га

кг/га

кг/га

кг/га

кг/га

кг/га

т/га

Кукурудза на зеле-

ний корм + люцерна

30

15а

раз в Чроки

Люцерна (вивдне

пасовище)

Кукурудза на силос

40

90а

60а

60а

15а

Озим на зелений

корм, поуксно ку-

60а

курудза на зелений

корм

Таблиця 7‑ Фактична система застосування добрив у свозмн

кафедри агрохмÿ (варант № 4)

Кльксть добрив за строками способами внесення


органчн,

N,

Р205,

K2О,

т/г

Кг/г

кг/г

кг/г

Люцерн

Озима пшениця

60

80

80

Цукров буряки

30

140

180

180

Кукурудза на силос

30

140

90

90

Озима пшениця

90

80

80

Горох

30

60

60

Озима пшениця

20

80

80

80

Цукров буряки

30

140

180

180

Кукурудза на зерно

90

90

135

Ячмнь + пдсв

люцерни

Як бачимо, система застосування добрив у стацонар кафедри агрохмÿ за насиченстю органчними минеральними добривами цлком вдповда

вимогам нтенсивних технологй. У нших свозмнах через недостатню кльксть добрив в першу чергу добрюються основн культури, так як озима пшениця, цукровий буряк та нш.

Баланс гумусу

важливим показником, що обумовлю

пдтримання збереження ефектино

Баланс елементв живлення в стацонар кафедри агрохмÿ

близьким до оптимального становить: азоту +8 кг/га, фосфору +34 кг/га, калю + 17 кг/га. Це цлком вдповда

вимогам збереження родючост грунтв (за Прянишниковим). Баланс азоту, з одного боку, забезпечу

зменшення мнералзацÿ гумусу, з ншого, не допуска

надмрного вмсту мнеральних форм азоту в грунт, що спря

отриманню екологчно чисто

8  Технологя вирощування озимо

карта

Озиму пшеницю висвають у поля свозмни псля найкращих попередникв. Обробток грунту пд озиму пшеницю спрямований на боротьбу з бур'янами, шкдниками та збудниками хвороб, нагромадження достатнх запасв вологи та поживних речовин, потрбних для забезпечення дружнх сходв, нормального росту розвитку рослин. Система обробтку грунту в значнй мр залежить вд попередника, забур'яненост поля району вирощування. Важливим заходом вирощування високих врожа

Сють озиму пшеницю звичайним рядковим з мжряддям 15 см або вузькорядним з мжряддям 7,5 см способом. Застосовують також перехресний спосб свби. Норма висву залежить вд грунтово-клматичних мов, особливостей сорту, удобрення, строкв способв свби та нших факторв. В Степу Ч16Ч кг/га, Лсостепу 16Ч200 кг/га, Полсс Ч18Ч кг/га. Глибина загортання озимо

Сво

часне збирання врожаю запобга

втратам зерна сприя

зберганню якостей сильних пшениць. Збирають у восковй стиглост зерна роздльним способом у стисл строки Чпротягом Ч днв. При роздльному збиранн пшеницю скошують у валки жатками ЖНС‑Ч, ЖВС‑6,0, ЖВН‑6. Через Ч днв псля збирання

 просихання валки пдбирають комбайнами.

Приводимо технологчну карту вирощування озимо

Таблиця 8‑ Технологчна карта вирощування озимо

N/N

Склад МТА,

К-сть

Термн

Об'

м робт

кльксть машин



в агрегат

г.

рб

поч.

дн.

год.

2

3

4

5

9

К-701 БДТ Ч10

1

1

1

7/8а

2

10а

100,0 г

ЮМЗ-Л ПФ-0,75

1

1

1

10/8

7

10а

15,5 т

ЮМЗ-Л АИР-20а

1

1

1

10/8

7

10а

15,5 т

ЮМЗ-Л ПФ-0,075

1

1

1

10/8

7

10а

63,0 т

ВЛ:ДВИГ ТМ-30

1

1

2

10/8

7

10а

63,0 т

Продовження табл. 8 

2

3

4

5

9

К-701 МВУ-16

1

1

1

10/8

7

10а

315,0 ткма

К-701 ПТК-935а

1

1

1

10/8

7

10а

100,0 г

ККШ-6

2

1

1

К701 КШУ-18

1

1

1

20/8

1

10а

100,0 г

ЭЛ.ДВИГ.ПС-1А

1

1

1

28/8

1

20,0 т

10

ЭЛ.ДВИГ М-6А

1

1

1

9/9а

3

10а

20,0 т

11

ГАЗ-53 ЗСА-40

1

1

1

9/9а

3

10а

100,0 ткма

12

К-70КШУ-18

1

1

1

9/9а

3

10а

100,0 г

13

Т-150 СП-11

1

1

2

9/9а

3

10а

100,0 г

СЧ,6

3

1

1

14

ЮМЗ-ЛПФ-0,75а

1

1

1

16/3

2

15,0 т

15

МТЗ-100 МВУ-А

1

1

1

16/3

2

75,0 ткм

16

ГАЗ-53 АЦА-3,85

1

1

1

5/5а

3

100,0ткм

17

ЮМЗ-А АПЖ-12а

1

1

1

5/5а

3

20,0 г

18

ЮМЗ-Л ОМ-630а

1

1

1

5/5а

3

100,0 г

19

ЮМЗ-Л ПФ-0,75

1

1

1

13/5

2

10а

22,0 т

20

МТЗ-100 МВУ-Л

1

1

1

13/5

2

10а

110,0 ткма

21

ГАЗ-53 НЦА-3,75

1

1

1

15/5

3

6

100,0 ткма

Продовження табл. 8 

2

3

4

5

9

22

ЮМЗ-Л НТЖ-12а

1

1

1

15/5

3

6

20,0 т

23

ЮМЗ-Л ОМ-630а

1

1

1

15/5

3

6

100,0 г

24

ГАЗ-53 АЦА-3,75

1

1

1

20/5

3

6

100,0 ткма

25

ЮМЗ-А АТЖ-12а

1

1

1

20/5

3

6

20,0 т

26

ЮМЗ-Л ОМ-630а

1

1

1

20/5

3

6

100,0 г

27

СК-М ЖВН-6

1

1

1

9/7а

1

12

30,0 г

28

ЮМЗ-Л ЖВС-6

1

1

1

11/7

1

12

30,0 г

29

ДОН 1500

1

1

1

13/7

3

12

60,0 г

ПКИ-1500

1

1

1

2 ПТС-Ч

1

1

1

30

ЗИЛ-4502

0

2

2

31

ЮМЗ-ЛПТС-4

1

5

5

13/7

3

12а

202,5ткм

32

ДОН-1500

1

1

1

13/7

3

12а

40,0 г

33

ЗИЛ-4502

0

1

1

13/7

3

12а

1,0 ткм

34

ЮМЗ-Л ПВ-6

1

1

1

13/7

3

12а

40,0 г

35

ЮМЗ-Л ПТС-4а

1

2

2

17/7

3

12а

135,0 ткма

36

ЮМЗ-Л ПСР-0,58

1

1

1

13/7

12а

12а

720,0 т

37

ЮМЗ-Л СА-10а

1

1

1

13/7

12а

12а

720,0 т

Продовження табл. 8 

2

3

4

5

9

38

ЮМЗ-Л ПСР-0,5

1

1

4

25/7

12а

10а

30,0 т

39

Л ДВИГ ЗАВ-40

1

1

1

13/7

7

12а

500,0 т

40

КАМАЗ Ч5320

1

1

1

13/7

7

12а

5250,0ткм

9  Умови альтернативного ведення землеробства

На сучасному етап розвитку сльського господарства загострився ряд проблем. Насамперед, втрата родючост грунтв, забруднення грунтв залшками пестицидв, радонуклдами, важкими металами тощо. Це змушу

переглянути агротехнчн, агрохмчн та мелоративн заходи. Альтернативна сстема землеробства для даного господарства повинна бути спрямовагна на подолання цх негативних ефектв та отримання продукцÿ, яка придатна для дúтичного харчування. Деяк дослдження з цього питання, зокрема, впровадження елементв безплужного обробтку грунту проведен проф.М.К. Шикулою. Дослдження дали позитивний ефект по забезпеченню рослин фосфором, зменшенням втрат вологи тощо. Разом з тим дослди гостро поставили проблему боротьби з бур'янами, вмушуючи застосовувати значн клькост гербцидв. Найкращ результати слд очкувати при чергуванн оранки та безполицевого обробтку.

Вдомо, що гнй ма

найвищий ко

фцúнт гумфкацÿ при внесенн його в поверневий шар до 10 см. Але таке внесення спря

пдвищенню втрат амачного азоту. Тому воно може бути рекомендоване у раз дефцитного балансу гумусу з обов'язковим внесенням помрних (до 60 кг/га) норм азотних добрив. Для збльшення надходження органчно

10 Науково-дослдна робота

Тема магстерсько

Польов дослдження, що були розпочат в 2 роц, проводили в стацонарнй польовй свозмн кафедри агрохмÿ та якост сльськогосподарсько

Роботу проводили з озимою пшеницею Миронвська 61 в другому пол свозмни псля люцерни за такою схемою:

1. Контроль

2. Пслядя гною (фон)

3. Фон + N30P80K80 + N30 

4. Фон + N45P120K120 + N30 

5. N30P80K80 + N30 

Дослд ма

трьохкратну повторнсть. Площа облково

гротехнка вирощування озимо

загальноприйнятою для дано

Грунт дослдно

Згдно плану роботи в зерн озимо

11 Охорона прац

Питання охорони прац регулюються Кодексом законв про працю та законом кра

Викоростовувати слд тльки т пестициди, що вийшли до офцйного Списку.

Працюючий контингент повинен пройти попереднй медичний огляд. У мсцях роботи з пестицидами потрбно встановлювати застережн знаки з вдповдними написами. Склади потрбно ретельно охороняти. Вс роботи з пестицидами потрбно виконувати тльки за допомогою спецальних машин апаратв. Готувати розчини та сумш потрбно на спецальних заправочних станцях, розташованих за 500 м вд житла, ферм, виробничих примщень.

Потрбно запобгати отру

нню тварин, корисних комах та риби за рахунок правильного застосування хмчних препаратв та додержання всх правил та вимог.

Слд звернути особливу вагу на використання спецодягу та

З

ЗОД при робот з мнеральними добривами та пестицидами.

ВИСНОВКИ

За час проходження практики детально ознайомився з дяльнстю господарства, його перспективами розвитку. Особлива вага була придлена агрохмчному обслуговуванню землеробства, технологям вирощування провдних культур, нагромадженню та зберганню мсцевих добрив.

Недолками господарства

те, що в господарств вдсутн

типове гно

сховище. Скдад для мнеральних добрив в поганому стан.

На мою думку бльше ваги слд придляти технологÿ вирощування культур, краще обладнати агрохмлабораторю для проведення дослдв та агрохмчного монторингу грунтв господарства. Для стаблзацÿ балансу гумусу в грунтах господарства необхдно довести насиченсть орних земель хоча б до Ч т на гектар.

Що стосу

ться охорони грунтв, то доцльно по

днання полицевого обробтку з чизелюванням раз на три роки.

СПИСОК Л

ТЕРАТУРИ

1. Городний М.М. Агрохимия. Ч К.: Выща школа, 1990. Ч288 с. 

2. Кияк Г.С. Рослинництво. Ч К.: рожай, 1982. Ч176 с. 

3. Лсовал А.П., Давиденко У.М., Мойсе

нко Б.М. Агрохмя.

Лабораторний практикум. Ч К.: Вища школа, 1994. Ч336 с. 

4. М'якушко В.К. Сльськогосподарська екологя. Ч К.:

Урожай, 1992. Ч140 с..

5. Справочник агрохимика /Д.А.Кореньков, К.А.Гаврилов,

И.А.Шильников и др.- М.: Россельхозиздат, 1980. Ч286 с. 

6. Почвенно-экологические словия возделывания

сельскохозяйственных культур /В.В.Медведев, А.Я.Бука, Д.Н.Губарева и др. Ч К.: рожай, 1991. Ч176 с. 

7. Губанов Я.В., Иванов Н.Н. Озимая пшеница. Ч

М.:Агропромиздат, 1988. Ч303 с. 

8. Вдтворення родючост грунтв у грунтозахисному землеробств. Наукова монографя /Нацональний аграрний нверситет кра

1998. Ч680 с. 

9. Довдник з агрохмчного та агроекологчного стану грунтв кра

10. Лсовал А.П. Методи агрохмчних дослджень. Ч К.,

2001. Ч247 с.