Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте

Скачайте в формате документа WORD


1933г. Трагедия голода на Украине (1933 Трагедя голоду)

Укрзалзниця

Днпропетровський Державний Технчний

Унверситет Залзничного Транспорту

РЕФЕРАТ

по предмету: сторя Украни

1933: Трагедя голоду

а

Виконала: Роменська . к.

Шифр:а 00-ЕП-224

Днпропетровськ

2001 рк


ЗМСТ

аTOC \o "1-1" ВСТУП......................................................................................................... PAGEREF _Toc500124896 \h 3

В. . ЛЕНН ПРО СОЦАЛСТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА................... PAGEREF _Toc500124897 \h 5

ВДСТУП ВIД ЛЕННСЬКОп ЕКОНОМЧНОп ПОЛТИКИ.................. PAGEREF _Toc500124898 \h 12

ТРИ РОКИ ПРОДРОЗКЛАДКИ............................................................... PAGEREF _Toc500124899 \h 19

КОМСЯ МОЛОТОВА В Дп................................................................... PAGEREF _Toc500124900 \h 29

НАСЛДКИ ГОЛОДУ............................................................................... PAGEREF _Toc500124901 \h 35

ВИСНОВОК.............................................................................................. PAGEREF _Toc500124902 \h 41

ТЕРАТУРА............................................................................................ PAGEREF _Toc500124903 \h 42

ВСТУП

Понад пвстолття трагедя 1933 року перебувала поза увагою сторикв. Настав час звернутися до ц ранше занборонено теми. Правда про голод, якою б вона не була страхтливою, потрбна не лише тим, хто пережив його, а й молодому поколнню.

Про голод 1933 року у свт знали давно. Лтература на цю тему в захдних кранах налчу сотн назв. До пввково рчниц конгрес США утворив лКомсю по голоду на Укранн, яка провела задокументувала опитування багатьох очевидцв.

Переконливо вдповд на питання про першопричини голоду американська комся не да. Перелчуються рзн фактори: дезорганзаця виробництва, непосильн для селян хлбозаготвл, надмрний хлбний експорт, небажання колнгоспникв працювати в громадському господарств, конфснкаця властями продовольчих запасв у вдповдь на цей саботаж. Проте неясно, якою мрою кожний з них вплинув на економчну катастрофу, яка сталася 1932 року викликанла голод з мльйонними жертвами. Власне кажучи, голод навть не розглядаться на Заход як результат економчних прорахункв. Комся конгресу США тяж до ррацональнного уявлення про органзований голод-геноцид, спрямованний свом встрям проти укранського народу як етносу. Таке уявлення вдповда лнадзавданню, поставленому конгреснменами: лполегшити американськй громадськост краще розумння радянсько системи шляхом викриття рол Рад в органзац голоду. Тут явно простежуться спроба закрпити у свдомост американцв образ лмпер зла.

Клька вступних зауважень. Винесен розндуми про голод 1933-го грунтуються на фактичному матерал, який взято з архвних джерел укранського походження.

Наведен тут положення не безспрн. У реферат часто цмтуватимуться документи головно дйово особи в трагед 1933 року - Й. В. Стална, проте тльки т, як вн особисто сам бажав побачити опублкованими.

останн зауваження: аби зрозумти, що трагедя голоду була результатом тодшнього полтичного курсу, наслдком пдмни леннзму сталнзмом у перетвореннях у сльському господарств, треба вдкинути стереотипн уявлення про економчну полтику проаналзувати , починаючи з пернших рокв Радянсько влади.

В. . ЛЕНН ПРО СОЦАЛСТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА

К. Маркс Ф. Енгельс були переконан: товарне виробництво ринок, як обслуговували вс експлуататорськ формац досягли розквту в умовах буржуазного ладу, з соцалзмом несумсн. Звдси випливав висновок: псля Пролетарсько революц товарообмн поступиться мсцем продуктообмну, а грошовий облк - облку суспльно пранц безпосередньо в робочому час. Зримо яскравий опис вдносин усуспльненого господарства з дрбним селянським виробництвом, що не пдлягало усуспльненню, дав В. . Ленн у брошур лДо селянсько бдноти (травень 1903р.): лКоли робтнинчий клас переможе всю буржуазю, тод вн вднме землю у великих хазяв, тод вн органзу на великих економях товариське господарство, щоб землю обробляли робтники разом, спльно, обираючи вльно доврених людей у розпонрядники, маючи всяк машини для полегшення роботи, пранцюючи позмнно не бльше восьми (а то й шести) годин на день кожний. Тод й дрбний селянин, який захоче ще по-старому сам господарювати, господарюватиме не на ринок, не на продаж першому стрчному, а на товариства робтнинкв: дрбний селянин постачатиме товариству робтникв хлб, м'ясо, овоч, а робтники будуть без грошей давати йому машини, худобу, добрива, одяг все, що йому потрбнно. В аграрнй програм парт бльшовикв, на основ яко було написано цю популярну брошуру, соцалстична перспектинва для села пов'язувалася з утворенням на баз експропрнйовано помщицько власност великих державних госпондарств пд кервництвом Рад депутатв вд сльських робтнникв. Економчн зв'язки мж сльськими радянськими госнподарствами та промисловстю мали здйснюватись у нетоварнй форм, шляхом продуктообнмну.

Та величезна бльшсть селян бажала зрвняльного поднлу земель. тому наприкнц серпня 1917р. В. . Леннн висловився за те, щоб партя пшла на поступки дрбнонбуржуазному селу задовольнила його вимогу про оголошення державних, помщицьких, селяннських та нших земель всенародним надбанням, х безвднплатне вдчуження перехд у користування всх трудящих на зрвняльнй основ. По сут, партя бльшовикв брала на озброння есервську аграрну програму. Соцалзаця земнл була узаконена Декретом про землю.

Здйснюван за Декретом про землю аграрн перетвонрення були сторично прогресивн. Передачею земл в безноплатне користування забороною купл-продажу Радяннська влада захищала трудящих селян вд визискування. Безземельне малоземельне селянство Украни одержало близько 15млн. десятин земл, 600тис. коней, 800тис. голв велико рогато худоби. Склалася нова соцально-класова структура села. Кльксть бдняцьких господарств зменшиланся з 58% (перед революцю) до 33% у 1923р. Питома вага середнього селянства збльшилася, вдповдно, з З0% до 63%. Частка куркульських господарств скоротилася з 12% до 3%. В. . Ленн так коментував результати аграрнно революц: лСелянство стало далеко бльш середнм, нж ранше, суперечност згладились, земля подлена в кориснтування далеко бльш зрвняльне, куркуль пдрзаний в значнй частин експропрйований - у Рос бльше, нж на Укран, в Сибру менше.

Аграрн перетворення перших рокв Радянсько влади привели до того, що за нових умов класов позиц всього селянства почав уособлювати середняк. Середняцькими стали майже половина бдняцьнких господарств три чверт куркульських. Куркульський клас, який почав формуватися ще в дореволюцйному сел, перетворився на прошарок всередин селянства.

Соцалстичне будвництво у перш роки Радянсько вланди здйснювалося на воснно-комунстичних засадах. Система вонного комунзму передбачала продуктообмн мж мснтом селом при заборон торгвл, нацоналзацю вс пронмисловост, включаючи дрбну, встановлення практики занмовлень-нарядв на державних пдпримствах при максинмальнй централзац управлння промисловстю (главкзм), поступове згортання грошового обгу. Однак вже в умовах переходу до мирного будвництва було прийнято ряд вонно-комунстичних декнретв, спрямованих на дальше згортання сфери грошового обгу.

Радянський уряд прагнув налагодити лдержавну органнзацю розподлу продуктв замсть приватно торгвл, тобнто державну заготвлю доставку хлба в мста, промислонвих продуктв на село. Положення про витснення торгвнл планомрно органзованим розподлом у рамках споживнчо-виробничих комун увйшло до пдготовленого Ленним начерку проекту ново партйно програми. В умовах рознрухи у промисловост обмн мж мстом селом набув форнми продовольчо розкладки, коли вс товарн лишки забинрали у селян майже безкоштовно. Селянськ маси реагували на продрозкладку скороченням обсягу вироблювано продукц. тод, щоб запобгти цьому, VIII з'зд Рад у грудн 1920р. висловився за встановлення кожному селянському господарству обов'язкових завдань по засву. Цей крок (ннколи не реалзований) був таким же логчним продовженнням продрозкладки, як заборона торгвл.

Пануюч у парт вонно-комунстичн уявлення про сонцалстичне майбутн села знайшли вдображення у програнм РКП(б), яку прийняв у березн 1919р. VIII партйний з'зд. Написаний Ленним аграрний пункт програми називав так найважливш заходи по органзац великого землеробнства: влаштування державних економй - радянських госпондарств, а також сприяння селянам в органзац колективних господарств - сльськогосподарських комун, громад (артнлей) товариств для громадського обробтку земл. Коли переважна бльшсть помщицьких маткв була подленна мж селянами, в органзац колгоспв Ленн побачив дино можливий шлях переходу вд землеробства дрбного, товарного до землеробства великого, нетоварного - комунстичного.

Псля виходу з вйни партя не збиралася вдмовлятися вд вонно-комунстичних методв. Схвалений VIII з'здом Рад план ГОЕЛРО мав виконуватися перш за все за рахунок розкладки з селянських господарств. Сподваючись на те, що продрозкладка 1920/21 року дасть до 300 млн. пудв хлба, В. . Ленн на цьому з'зд зауважив: лБез такого фоннду неможливо вдбудувати промисловсть крани, неможлинво думати про вдродження транспорту, неможливо навть пдходити до великих завдань електрифкац Рос.

Життя показало, однак, що селяни не мирилися з прод-розкладкою, забороною торгвл, директивним плануваннням посвних площ. Все це йшло врозрз з х життвими нтересами. Як тльки вйна закнчилася, селянське невдовонлення набуло гострих форм. Стягнення продрозкладки пронходило з величезними труднощами. У хлбовиробничих ранйонах виник поширився полтичний бандитизм. Зростання продовольчих труднощв поглибило господарську розруху. Продрозкладка, як вдзначав В. . Ленн, лстала основною причиною глибоко економчно полтично кризи, на яку ми наткнулися весною 1921 року.

Прийняте у березн 1921р. ршення Х з'зду РКП(б) про замну розкладки продподатком було одностайно пднтримане партю. Разом з тим дозвл на реалзацю селянанми лишкв продукц, що випливав з цього ршення, виклинкав сумнви.

Ршення про замну продрозкладки податком було приннциповим кроком на шляху впровадження економчно полнтики, яка суперечила марксистськй теор, але вдповдала реальностям життя. Ленiн почина розумiти, що потрiбен новий фактор у соцалстичнй перспектив для села - коопераця. У робонт лПро продовольчий податок, написанй 21 счня 1921р., Володимир ллч зауважу, що коопераця, як форма торнгвл, вигднша кориснша, нж приватна торгвля, тому що вона полегшу об'днання, органзацю мльйонв нанселення, а ця обставина, а свою чергу, ггантський плюс з точки зору дальшого переходу вд державного капталзнму до соцалзму. Сама ж коопераця дрбних товаровинробникв вважалася формою державного капталзму: поза торгвлею вона снувати не могла. Магстральним напрямом у вдносиннах мж мстом селом вважався не розвиток торгвл, а безгрошовий продуктообмн на позаринковй основ. Мислився, як пзнше згадував голова Раднаркому, лякийсь безпосереднй перехд без торгвл, крок до соцалстичного продуктообмну.

У промов Володимира ллча на Всеросйськй продонвольчй нарад 16 червня 1921р. вперше з'являться термн лнова економчна полтика. Уперше тут припускаться можнливсть торгвл не тльки в мсцевому оборот. Уперше пенред бльшовиками ставиться завдання вчитися торговельнй справ, щоб мати можливсть контролювати ринок. Нарешнт, уперше луна заклик налагодити грошовий обг.

Програмною також доповдь про нову економчну полтику на VIII Московськй губпартконференц 29 жовтння. У нй Ленн визнав, що товарообмнн операц перетвонрилися у звичайну купвлю-продажу, торгвлю, а ринок зорнганзувався у межах вс крани. Виходячи з цього, вн закликав господарникв пристосуватися до ринку. Йшлося, насамперед, про змцнення грошового обгу, органзацю державно торгвл, переведення нацоналзовано промиснловост на комерцйний, або господарський розрахунок. Однак поворот до торгвл ринку, як ранше, вважали вднступом вд можливого за нших обставин безпосереднього, без використання товарно-грошових вдносин, будвництва соцалзму.

Через клька тижнв, у листопад 1921р. Ленн дйшов висновку про принципову неможливсть лбезпосереднього соцалстичного будвництва у дрбноселянськй кран. В нтересах змцнення союзу двох класв трудящих, отже в нтересах побудови соцалзму, треба було встановити еконемчний обмн мж мстом селом иа ринковй основ.

Вонно-комунстична доктрина з негативним ставленнням до ндивдуально власност, торгвл грошей суперенчила природ селянства. Поки вона ототожнювалася з соцанлзмом, перспективи соцалстичного будвництва на сел здавалися невизначеними. лТреба селянськ маси перевести до будвництва, для них цлком чужого, яке вони не розунмють якому не можуть врити,- говорив Ленн на Моснковськй губпартконференц в листопад 1920р. Соцальнний склад комун, що створювалися у колишнх помщицьких матках, часто був неселянським, а в малочисельних артнлях переважали наймити й бдняки. Псля аграрно революц село стало бльш дрбнобуржуазним. Здавалося неймоврним, щоб середн селянство у свой мас добронвльно вдмовилося вд щойно набуто власност об'днанлося в колективн господарства.

Еволюця традицйних для марксиств поглядв на торгвнлю ринок, яка вдбулася за перший рк непу, створила нову ситуацю у питанн про соцалстичн перспективи села. Замсть колгоспу, для якого властивим було вдчуження безпосереднього виробника од земл та нших засобв винробництва, у центр по-соцалстичному органзованого сльського господарства ставав кооператив дрбних товаронвиробникв. Коопераця цлком вдповдала селянськй принрод, а тому робила перехд до соцалзму простим, легнким доступним для селянина.

Коли В. . Ленн через тяжку хворобу залишив державнн справи, вн поспшив викласти парт сво нов погляди на кооперативну форму власност при соцалзм. Продиктована на початку счня 1923р. стаття лПро кооперацю починалася з найважлившо тези: у неп Радянська влада зробила поступку селянину як торговцю; саме з цього винплива (зворотно тому, що думають) ггантське значення кооперац. Саме в кооперанц, заявив ллч, знайдено мру поднання приватного нтенресу з нтересами держави, мру пдпорядкування приватнного нтересу загальним нтересам, яка ранше була каменнем спотикання для багатьох багатьох соцалств. Звдси випливав висновок першорядного значення: в умовах дикнтатури пролетарату просте зростання кооперац тотожн зростанню соцалзму. лА лад цивлзованих кооператорв,- уточнював ллч,- при суспльнй власност на засоби виробнництва, при класовй перемоз пролетарату над буржуанзю - це лад соцалзму. Жодно рзниц мж кооперантивною загальнонародною формами власност у держав диктатури пролетарату вн не бачив.

дея про сумснсть товарно-грошових вдносин з соцалзмом вагомим внеском Ленна у марксистське вчення.

ВДСТУП ВIД ЛЕННСЬКОп ЕКОНОМЧНОп ПОЛТИКИ

Впроваджена В. . Ленним нова економчна полтика Ч явище складне. В основ Ч замна продрозкладки податнком, дозвл вльного продажу селянами товарних лишкв, допущення в економку приватного капталу. Тривалсть цих заходв визначалася часом снування багатоукладного госнподарства. Проте в неп була ще одна важлива грань: запровадження вартсних, товарно-грошових вдносин безпосенредньо в економку соцалстичного сектора, вдмова вд военно-комунстично модел соцалзму, яка склалася в роки громадянсько вйни. У цьому розумнн тривалсть непу не може лмтуватися рамками перехдного пероду вд капталзму до соцалзму. Хоч Ленн не встиг теоретичнно обгрунтувати новий погляд на соцалзм, у практичнй дняльност Радянського уряду з 1921р. було взято курс на вдмову вд вонно-комунстичних методв управлння пднпримствами, на замну х методами економчними, госпнрозрахунковими.

Однак в практичнй сфер Ленн не встиг реалзувати вс задуми. Зокрема, залишилася на папер думка про те, що госпрозрахунков трести цлком вдповдають за безнзбитковсть свох пдпримств, а збанкрутоввн пдпримства пдлягають закриттю. Ця дея основоположнною в сучаснй економчнй реформ. В документ червненвого (1987р.) Пленуму ЦК КПРС вона сформульована таким чином: держава не вдповда по зобов'язанням пднпримств. Нереалзований залишився законопроект про внесення в бюджет процентних вдрахувань з основних оборотних капталв госпрозрахункових треств. При Ленн, у жовтн 1922р., Раднарком двч розглядав його, щоразу виносячи позитивний висновок. За розпорядженням Волондимира ллча 10 квтня 1923р. Радннарком за поданням Каменева затвердив цей документ. Однак законопроект про процентн вдрахування з трествнських капталв не знайшов у ньому мсця, що означало вднмову вд самофнансування треств повного госпрозрахуннку. Замсть плати за ресурси в бюджет почали вдрахонвувати промисловий податок, потм податок з обороту, тобнто платеж, як не мали прямого зв'язку з результатами внутрпромислового господарювання. В них через вдхиленння цн од вартост акумулювалися нагромадження нших ганлузей. Отже, з 1923р. оформилася залежнсть майбутнього розгортання промисловост (ндустралзац) вд бюджету.

Цей принциповий вдступ вд леннсько економчно понлтики вдбувся непомтно як для сучасникв, так для снторикв. В обрисах соцалзму, що будувався, знову стали помтн вонно-комунстичн риси.

Яскравим прикладом зростаючого в народному госпондарств впливу адмнстративного начала служить зовн непонмтна трансформаця леннського плану кооперування нанселення. Лозунг колективзац сльського господарства залишився актуальним. Вдбувався поступовий процес одержавлення кооперативних об'днань систем.

Оскльки промисловсть лпосадили на бюджет, треба було вишукувати нов джерела бюджетних доходв. Ще вонсени 1923р. вдновили горлчану монополю. В. . Ленн, як вдомо, був противником продажу спиртних напов. Намагаючись пояснити продаж гонрлки, Сталн вказав на таку причину: лЗдобути необхдн оборотн кошти для розвитку нашо ндустр. При цьому вн додавав, що горлчана монополя, яка дала у 1927р. поннад 500млн. Крб. доходу, тимчасовим заходом. Проте у 1930р. завдяки продажу спиртних напов бюджет одержав 2,6млрд., а в 1934 - 6,8млрд. крб. Якщо промисловсть стала залежною вд бюджету, то сам бюджет попав у занлежнсть вд горлки.

У травн 1922р. В. . Ленн запросив на посаду заступнинка наркома фнансв вдомого йому з часв пдплля здбнонго господарника М. К. Владимирова, який працював нарконмом продовольства Украни. Перед ним ставилося конкретнне завдання - зупинити нфляцю здйснити грошову реформу. Працвники Наркомфну спранвилися з дуже важким завданням. У жовтн 1922р. в обгу з'явилися забезпечен золотом банквськ блети 10-карбованцево вартост, як через червоний колр купюри стали зватися червнцями. У 1924р. знецнений лдержзнак вилунчили з обгу, грошова реформа завершилася, перш парт червнцв з'явилися на зарубжних валютних ринках. Та коннвертована валюта виявилася незручною для командно-адмнстративно системи управлння. У 1926-1928рр. було здйснено заходи, щоб перетворити червоний карбованець у внутршню валюту i це дало можливсть покриванти фнансов прориви найпростшим шляхом - за рахунок паперово-грошово емс.

Проте н горлчана монополя, н емся не могли бути головним джерелом доходв бюджету. Ця роль завжди нанлежала сльському господарству. Випробували й вдповдний механзм вилучення селянських коштв. Селянство сплачу держав не тльки звичайн податки, прям посередн, але воно ще переплачу на порвняно високих цнах на товари промислонвост - це, по-перше, бльш або менш недоодержу на цнах на сльськогосподарськ продукти - це, по-друге.

З приводу розриву в цнах, або, як тод казали, розхилу лножиць цн, у колективному кервництв парт розгорлинся дискус. Л. Д. Троцький, Л. Б. Каменв к. Г. Зинов'в вважали, що з селян треба брати багато, аби забезпечити максимальн темпи розгортання промисловост (лнадндустралзаця). Й. В. Сталн стояв за помрний розхил лнонжиць. нш члени колективного кервництва, що склалося у 1923 роцЧМ. . Бухарн, О. 1. Риков М. П. Томський схилялися до введення лвдновлювальних цн, як цлковинто повертали селянам витрати на виробництво хлба. У кннцевому пдсумку група Бухарна пдтримала центристську позицю Стална. Та селяни не давали на це згоди взимку 1927-1928 ронкв практично припинили пдвезення хлба на ринки. У кран спалахнула хлбозаготвельна криза.

Вихавши у счн 1928 р. на хлбозаготвл до Сибру, Станлн у сер виступв перед партйними працвниками розгорннув програму з трьох пунктв:

- зажадати вд куркулв негайно здач всх надлишкв хлба за державними цнами, а на випадок вдмови - застонсувати надзвичайн заходи конфскувати надлишки;

- у найближч 3-4 роки провести часткову колективнзацю сльського господарства;

- услд за частковою провести суцльну колективзацю сльського господарства.

Колгоспи були потрбн Сталну, щоб подолати хлбозаготвельну кризу одержати вд села додатков кошнти на ндустралзацю. Надзвичайн заходи були придатн лише для вилучення готово продукц. З х допомогою ненможливо було змусити селян-одноосбникв постйно виробнляти товарний хлб.

Ревзю курсу XV з'зду ВКП(б) в соцалстичному будвництв Сталн по-всякому камуфлював. Замисливши в лютому 1928р. скасування непу, примусове об'днання селян у конлективн господарства накладання продрозкладки на колнгоспи, Сталн на словах усе це заперечував: лРозмови про те, що ми нбито скасовумо неп, запроваджумо продрозкладку, розкуркулювання т. д., контрреволюцйним базнканням. Надал знову став уживатися тльки термн лрозкуркулення.

У 1922р. В. I. Ленн пропонував задуматися над тим, ляк кооперувати, як лобмежувати куркулв, не припиняючи зростання продуктивних сил. Отже, куркул не виключанлися з числа учасникв кооперативного руху. На XVI конфенренц ВКП(б) при обговоренн доповд М. . Калнна про шляхи пднесення сльського господарства несподвано винникла дискуся про мсце куркуля в колективзованому сел. Секретар ЦК КП(б)У П. П. Любченко вважав, що куркул можуть працювати в колгосп. нш висловлювалися за збенреження куркульських господарств в урзаному вигляд за межами колгоспних масивв. А в постанов ЦК ВКП(б) вд 5 счня 1930р. лПро темп колективзац заходи допомоги держави колгоспному будвництву ставилося завдання лквдувати куркуля ляк клас. При цьому куркульськими вважанлися вс найзаможнш в даному населеному пункт госпондарства безвдносно до того, чи мали вони експлуататорськ ознаки. А нердко перед селянином-середняком поставала й нша дилема: або вступати до колгоспу, або виступати противником колгоспу тому бути розкуркуленим.

1928 рiк - лРк великого перелому характеризуться не тльки перенходом до суцльно колективзац селянських господарств при розкуркуленн х заможного прошарку, а й швидким згортанням ринку, наростанням в економц розподльчих, вонно-комунстичних рис. У мстах вдбувся перехд до норнмовано торгвл. Призначен для села промтовари теж були вилучен з вльного продажу й увйшли до фонду отоварювання заготвель на контрактацйнй основ. Контрактацйний договр з державою втратив характер добровльност. Вднповдно до постанови ЦК ВКП(б) вд 26 серпня 1929р. лПро основн пдсумки чергов завдання в галуз контрактац зернових посвв вн став розглядатись як лзасб органзац планового продуктообмну мж мстом селом.

Як полтик Сталн володв лмагю слв. Непопулярн надзвичайн заходи вн завжди пов'язував тльки з куркульнськими господарствами. Лозунг лквдац куркульства як класу давав змогу цною висилки сотень тисяч селяннських смей, оголошених куркульськими, змусити тих, хто залишився, вступати до колгоспв.

Здобувши абсолютний контроль над партю державою, Сталн негайно перейшов до авантюнристично лвацько полтики лстрибка в ндустралзац. Утруднень у фнансуванн каптального будвництва бльше не снувало, хоч через вдсутнсть справжнього госпрозранхунку промисловсть самостйно заробляла порвняно небангато. З бюджету важка ндустря крани одержала в 1928/29р. 512млн. крб., у 1929/30-1395млн., у 1931-5737 в 1932р.- 9078млн. крб., а всього за п'ятирчку - 16622 млн. Крб. при власних коштах 3371 млн. крб.

Сльськогосподарське походження мали не лише вилунчення з прибуткв села у форм податкв та лножиць цн, а й значна частина надходжень вд горлчано монопол та емс. Суцльна колектинвзаця села здйснювалася в м'я прискорення промисловонго будвництва.

Промисловсть фнансувалася пд план. Плановий принрст продукц було встановлено на 1929/30р. в розмр 32%, на 1931 - 45%, на 1932р.- 36%. Саме такий вигляд мав у цифрах сталнський лстрибок. Насправд, середньорчнний прирст промислово продукц у 1929/33р.р. складав 15,7%. Треба взяти до уваги: на вартсн показники, як визнанчалися в незмнних цнах 1927/28р., дуже вплинула нфлянця; у першй п'ятирчц нтенсивно оновлювалася продукця, а нов види включалися в статистичну звтнсть у поточних, пдвищених цнах. Виходить, що занбезпечення високих темпв ндустралзац не потребувало таких жертв. Директиви з'зду розроблений на х основ перший п'ятирчний план становили цлком реальну надйнну альтернативу сталнському лстрибку.

1928р. Сталн ще не мг вдкинути ршення XV з'зду парнт про часткову колективзацю на добровльнй основ. Пснля того, як опр групи Бухарна було зламано, перегляду цього ршення нщо не перешкоджало. Механзм лстрибка, складовий елемент якого становила суцльна колективзаця, було запущено. Село вступило в нову смугу розвитку, де кожний крок - невдомий. Найбльш труднощ виникли при опрацюванн внутршньо органзац селянського колекнтивного господарства його непростих взамовдносин з оточуючим свтом.

з трьох форм колгоспу селяни-середняки надавали пенревагу товариствам спльного обробтку земл, де усуспльннювалися тльки основн земельн угддя, а з галузей сльнськогосподарсько прац -рльництво. Напередодн суцльнно колективзац питома вага тсозв на Укран дорвнювала 74,5%, артлейЧ22,6%, а комун, де рвень усуспльннення засобв виробництва пдходив до максимуму,- лише 2,9%. ЦК ВКП(б) у постанов вд 5 счня 1930р. лПро темп колективзац заходи допомоги держави колгоспному будвництву висунув завдання здйснити суцльну колектинвзацю в артльнй форм з перспективою дальшого зроснтання рвня усуспльнення.

Ще навесн 1928р. допускалося, що колгоспники можуть вльно розпоряджатися результатами сво прац зробити вибр мж субсидями та можливстю продати хлб на риннку. У лрк великого перелому торгвлю хлбом на ринку було заборонено. Обмолочений хлб просто з колгоспних токв почали вивозити на зсипн пункти та елеватори.

ТРИ РОКИ ПРОДРОЗКЛАДКИ

Рк великого перелому характеризувався остаточним вдступом до полтики вонного комунзму. Початок форсонвано колективзац збгся з фактичною забороною торгвл введенням практики планових завдань щодо здавання держав хлба та нших сльськогосподарських продуктв з розкладкою плану по кожному селу, колективному або нндивдуальному господарству. Проте розкладка виявилася ефективною тльки наступного року, коли кльксть колгоснпв зросла, а невиконання плану стало каратися розкуркуленням. З лта 1930р. поширилася практика твердих завндань щодо здач всх ллишкв.

Поставки товарно продукц держав оголошувалися для колгоспв першою заповддю. Цна була заниженою, а через нфляцю незабанром стала взагал символчною. Що ж до обсягв, то тут панувала невизначенсть. Держава не вступала у податков вдносини з колгоспами, за яких наперед визначалася частнка продукц, що пдлягала передач хлбозаготвельним орнганам. За винятком насннвого, продовольчого фуражнонго фондв хлб мав надходити лише держав.

Повернення до непопулярного вонного комунзму тернмнологчне маскувалося. Методи вонно-комунстичного штурму було названо лновим етапом непу. Поняття лпродрозкладка замнювалося поширеним термном лплан.

Перша колгоспна весна 1930р. була обцяючою. Укранна одержала непоганий урожай. Напередодн жнив зробинли орнтовний пдрахунок: 1 355млн. пудв. На 23,5млн. чоловк сльського населення треба було утворити продонвольчий фонд з розрахунку по 16 пудв на людину - 376млн. пудв. Посвний, фуражний страховий фонди скландали 515млн. пудв, резервний - 35млн. Виходячи з цих нескладних пдрахункв, хлбозаготвельний план визначивнся в 430млн. пудв. Потм його збльшили до 440млн., 472млн. , нарешт, до 490млн. пудв. До 1 червня 1931р. заготвл з урожаю 1930р. дйшли до 477млн. пудв проти 310млн. за попереднй сезон. Було здано по 4,7 центнера з гектара - рекордний показник товарност за вс роки Рандянсько влади. Створювалися уявлення, що колгоспне село здатне забезпечити лстрибок ндустралзац. У звтнй доповд. ЦК ВКП(б) XVI з'зду парт Сталн заявив, що зернову проблему лми вже розв'язумо в основному з успхом.

Селян результати першого року суцльно колективзац привели в шоковий стан. Ринок зникав. Грош втрачали свою купвельну спроможнсть. Фонд отоварення заготнвель був мзерний, а заробтки в громадському господарнств - злиденними. Щоб прогодуватися, треба було розранховувати в основному на присадибну длянку.

Проте кльксть колгоспв зростала. Псля березня 1930р. адмнстративний тиск на одноосбникв став вважантися перегином. Це не означа, що колективзаця втратила примусовий характер. Господарювати ндивдуально ставанло дедал важче: одноосбникв розкуркулювали, обкладанли лтвердим завданням та високими податками, тод як колгоспники одержували податков пльги. До кнця 1932р. на Укран колективзували майже 70% селянських госпондарств з охопленням понад 80% посвних площ. Не менш високого рвня колективзац досягнули в нших зернових районах.

Колективзаця супроводжувалася експропрацю занможного прошарку селянства руйнуванням розвинуто системи сльськогосподарсько кооперац. Продрозкладка вела до швидкого розростання кризових явищ. Найстотнншим проявом кризи, яка охопила молодий колгоспний лад, була цлковита незацкавленсть селян у розвитку громаднського господарства, хн пряме небажання працювати.

За завданням ЦК КП(б)У на початку 1933р. обстежили 340 колгоспв рзних районв Украни. З'ясувалося: 19% пранцездатних колгоспникв за рк не заробили жодного трудондня, а З0% одержали вд 1 до 50 трудоднв. Одна з причин таких показникв була проблема управлння.

У дрбнотоварному виробництв тако проблеми взагал не снувало. А в колективзованих районах сльське господарство втрачало еластичнсть, властиву дрбному виробництву. Еконномчн результати колгоспв радгоспв прямо залежали вд якост кервництва, планування, органзац виробництва, облку оплати прац.

До початку суцльно колективзац в колгоспах пануванла лподенщина. нод доходи розподлялися по дцям або клькост робтникв у см'. У 1932 роц переважна бльншсть колгоспв перейшла до органзац прац за трудоднянми, як давали змогу враховувати не тльки кльксн, а й яксн результати роботи. Проте в самому порядку нарахування х снувало баганто недолкв. Один з найсерйознших - дискримнаця прац польових працвникв, викликана насамперед бюрократинзацю управлнсько сфери через вдсутнсть справд демонкратичних норм у примрному Статут сльськогосподарсько артл. За першу половину 1932р. в колгосп м, Ворошилова (с. Кримка Одесько област) на польових працвникв припало тльки 800 трудоднв з 2700, а в колгосп м. XVI партз'зду (с. Дерюгн Брд то ж област) - 4 тисянч з 13300. Бльшсть трудоднв лзаробив управлнський та обслуговуючий персонал.

У 1930 1931 роках у колгоспах створювалися тимчасов бригади - на перод сльськогосподарсько кампан. Ненпостйний склад бригад незакрплен'сть робочо худоби, реманенту, земельних длянок тягли за собою знеосблення зрвнялвку. У постанов ЦК ВКП(б) вд 4 лютого 1932р. лПро чергов заходи по органзацйно-господарському змцнненню колгоспв було визначено, що в основу органзац прац треба покласти постйну виробничу бригаду з незмннним складом працюючих, за якою б закрплювалися земельн длянки засоби прац. Ц рекомендац не виконунвалися.

Бюрократичн методи кервництва колгоспами були ненминуч за умов розкладки вдриву безпосереднх виробнникв вд засобв виробництва. Вони сильно позначалися на результатах господарювання. Одержуючи з ранйонв посвн плани, колнгоспники опинялися в становищ агрикультурних хижакв тому, що були змушен виконувати неспроможн вказвки, що йдуть не вд життя, а вд паперу.

Партйний вплив на стан справ у колгоспах вдчувався слабо. З кльксного та яксного боку, а також за свою органнзацйною структурою партйн органзац не стояли на належнй висот. Нечисленнсть сльсько парторганзац специфка складу (переважали члени парт, як зайнмали кервн посади, а також агрономи, лкар, вчител та нш спецалсти) перешкоджали переходу вд територальнного до виробничого принципу в побудов. А життя винмагало розв'язати питання про органзацю партйного осенредку безпосередньо в колгосп.

Щоправда, кльксть сльських членв парт швидко зроснтала. Так, селян, прийнятих до лав КП(б)У, збльшилося з 4 тисяч у 1929р. до 39,6 тисяч у 1932-му. Проте сльськ осереднки не виросли кльксно адекватно прийому. По-перше, сенред них процент виключених з парт пд час чистки 1929-1930рр. складав 16,2 (по виробничих осередках мста - 8,8). По-друге, полтичний рвень нового поповнення був низький. До того ж масовий прийом погршив пропорц мж членами кандидатами парт. На початок 1932р. сльнська партйна органзаця Украни на дв третини складаланся з кандидатв.

У лютому 1931р. ЦК парт прийняв лПоложення про осередок ВКП(б) у колгоспах. Вдповдно до нього сльськ осередки в районах суцльно колективзац обов'язково мали бути перетворен на колгоспн. Однак приблизно з 30 тисяч самостйн осередки мали тльки 4767 колгоспв. Не маючи можливост спирантися на сльськ осередки при розв'язанн питань виробнинчого характеру, районн комтети парт дяли через уповнноважених, котр вижджали на села проводити чергову кампаню. У доколгоспному сел такий метод роботи себе виправдав, але в нових умовах вн став явно неефективнним.

Вдрив безпосереднх виробникв вд засобв виробнинцтва вдсував на заднй план вковий досвд селянського господарювання, а методи колективно органзац прац не могли бути засвон без допомоги ззовн, з боку робтнинчого класу. Життя показало: найкраща органзацйна форнма участ робтникв у налагодженн колективних методв господарювання на сел - державн машинно-тракторн станц. Можна сказати, що МТС являли собою нтегральним елемент колгоспного ладу, без якого колективне господанрювання на сел снувати не могло, х мережа швидко рознвивалася. Активно впливати на органзацйно-господарське змцнення колгоспв МТС ще не могли. У перншй п'ятирчц розв'язувалися питання, пов'язан з формунванням трудових колективв, одержанням, розмщенням освонням технки, налагодженням виробничих зв'язкв з колгоспами.

На вдмну вд нших районв крани на становищ в сльнському господарств Украни дуже позначилася чехарда з адмнстративно-територальним подлом. XVI з'зд парт виршив спростити систему управлння за рахунок лквдац окружно ланки. Проте на Укран областей тод не снувало. Замсть того, щоб утворити х шляхом укрупнення округв, ршення з'зду тут виконали буквально. В результат виникла дволанкова система управнлння: центр-район. З вересня 1930р. територю УРСР розподлили на 503 адмнстративн одиниц, якими керуванли безпосередньо з Харкова: Молдавську АРСР, 18 мст центрального пдпорядкування 484 сльськ райони. Управляти такою клькстю районв а одного центру було неможнливо. 3 лютого по жовтень 1932р. в республц вдбувався непростий процес органзац областей. Апарат обласних органзацй тльки формувався ситуацю на мсцях не вонлодв, тод коли обтяжлив для центру прям зв'язки з сотннями районв фактично припинилися.

При аналз причин дезорганзац колгоспного виробнинцтва не можна вдкидати неготовност основно маси колнгоспникв до колективно прац. все ж безуспшнсть спроб реалнзувати в масовому масштаб заходи щодо органзацйно-господарського змцнення колгоспв, як добре себе заренкомендували в передових артлях, пояснювалася, насампенред, не особливостями селянсько психолог, а руйнвним впливом продрозкладки.

З одного боку, селяни не могли почувати себе господанрями у власному колгосп, тому що вироблена колективною працею продукця не ставала власнстю колективу. З ншонго боку, вони знали, що колгоспи утворен шляхом об'дннання хнх власних засобв виробництва. Колзя розв'язунвалася просто: колгоспники починали забирати продукцю, вироблену в громадському господарств, до оприбуткуванння вивозу. Так д квалфкувалися як краджка. За свднченням М. М, Хатавича, у 1932р. краджками займалися вд 85 до 90% колгоспникв. Крали, щоб забезпечити себе продуктами харчування або щось заробити продажею. На ринку, який лснував практичнно нелегально, цни на продукцю сльського господарства до кнця першо п'ятирчки зросли в 30 разв. Зрозумло, що для колгоспв, колгоспникв та одноосбникв не снуванло питання, чи здати вироблену продукцю держав за цнанми, що майже не змнилися з 1927-1928рр., чи зробити спробу реалзувати на ринку.

Замсть того, щоб покнчити з виробничими вдносинанми, як змушували колгоспникв красти власну продукцю, Сталн та його найближче оточення обрали шлях репресй. Хоч давно вже було оголошено про лквдацю куркульства як класу, Молотов знову заговорив про загрозу з боку курнкуля, який нбито органзовував на сел розкрадання хлба та ншого колгоспного добра, аби шкодити громадському господарству колгоспв, виконанню ними державних завдань. 22 серпня 1932 р. ВЦВК РНК СРСР прийнняли постанову лПро боротьбу з спекуляцю.

Руйнвний вплив продрозкладки на продуктивн сили сльського господарства повною мрою виявився 1931р., коли в колгоспи об'дналася бльшсть сльського населення Украни. Однак дезорганзаця деградаця громадського виробництва колгоспв не позначилася на поставках держав: х стягували залзною рукою. Зате рвень життя колгоспнинкв, який залежав вд лзалишкового принципу оплати прац (поставки держав - перша заповдь!), катастрофчне знинжувався. Уже в перш мсяц 1932р. в багатьох сльських районах вичерпалися запаси продовольства, насамперед хлба. Над колгоспниками зависла загроза голоду.

Справд, в сльському господарств Украни спостергавнся катастрофчний стан. Посвна кампаня затяглася до кнця червня все ж недосяли понад 2млн. гектарв, вдведен пд чорний пар площ перетворилися на розсадник бур'янв. Через те, що просапних культур не обробляли, частина посвв загинула. На площах, що халишилися, урожай був ненвисокий, незважаючи на задовльн погодн умови. Ряд районв, особливо в пвнденнй степовй смуз, залишили в 1932р. на полях до полонвини врожаю не збраним, не вивезеним або втраченим пд час обмолоту.

На Третй конференц КП(б)У доповдач промовц вканзували на те, що в ход хлбозаготвель 1931р. на кервн кадри районв сл здйснювався величезний адмнстративнний тиск - аж до зняття з поств, виключення з парт, вдндач пд суд за невиконання плану. А сам плани були нестабльн. Нердко з колгоспв, як перевиконали сво зобонв'язання, вивозився насннвий фонд для виконання зустрчнних планв. Основна вада заготвель в резолюц конференнц характеризувалася чтко: лПлан хлбозаготвель розвернстано на райони колгоспи проводили його не органзонваним порядком, а за лпринципом зрвнялвки, проводили механчно, незважаючи на стан кожного окремого району, кожного окремого колгоспу.

У присутност трьох членв Полтбюро ЦК ВКП(б) - Л. М. Кагановича, С. В. Косора, В. М. Молотова, а також двох кандидатв у члени Полтбюро - Г. . Петровського В. Я. Чубаря на Третй конференц КП(б)У було пддано принциповй критиц докорнний недолк полтики хлбозанготвель-розкладку. Та на вдмну вд 1929р., коли Сталн визнав факт лвацьких перекручень у ход колективзац тимчасово вдступив, у 1932р. вн продовжував, не рахуюнчись з будь-якими аргументами, вдстоювати економчно хибну полтичне небезпечну систему продрозкладки.

кдиним для 1932 року нововведенням у взамостосунках мж мстом селом був дозвл торгвл для колгоспв, колнгоспникв та одноосбникв за цнами вльного ринку. Отже, зроблена з вонно-комунстичних позицй спроба налагодити плановий продукнтообмн мж мстом селом була офцйно визнана неспронможною. Але торгвля хлбом дозволялася тльки псля виконання заготвельного плану, з 15 счня 1933р.

Сталн слпо врив у двсть обов'язкових постанов, нензалежно вд того, чи вдповдають вони реальним нтересам вдносинам. Вн думав, що проблему жнив 1932р. можна розв'язати прийняттям закону, в якому були б передбачен заходи проти виявлених ранше хиб. У постанов РНК СРСР ЦК ВКП(б) вд 5 липняаа 1932р. лПро збиральну кампаню 1932р. висувалася вимога запроваджувати скиртування: свочасно скошений заскиртований хлб мг тривалий час збергатися в пол. З метою заохочення колгоспнинкв дозволялося вже при обмолот видавати аваннси в рахунок натурально частини доходв у обсяз 10-15% фактично обмолоченого хлба. Проте в селянськй практиц робота за десятий снп нколи не вважалася вигдною, а на додаткову видачу хлба взимку вже нхто не розраховував.

Усе ж 1932р. було заскиртовано бльше скошеного хлнба, нж у попередн роки. Втрати вд обсипання зменшилинся. Зате тривале збергання хлба в пол викликало масове розмноження гризунв.

Вдповдно до постанови РНК СРСР ЦК ВКП(б) вд 6 липння 1932р. план хлбозаготвель по селянському сектору Украни з врожаю 1932р. встановили зменшений - 356млн. пудв. Потм цей план трич скорочували, вдповдно до реального становинща в сльському господарств. На 1 листопада останточн зобов'язання Украни становили 267млн. пудв.

Пробн обмолоти свдчили: на колгоспних ланах визрва в цлому непоганий урожай - в середньому 7,2 центнера з гектара проти 8,3 центнера у 1931р. 10,2 центнера у 1930-му. Неврожайним був рк тльки в деяких пвденних районнах республки. У 1930 р. селянський сектор здав держав 393млн., а в 1931-395млн. пудв хлба. На такому фон план у 267млн. пудв здавався здйсненним.

Та не слд забувати, що колгоспне виробництво розхинтувалося продрозкладкою третй рк. Це знаходило коннкретне виявлення в дедал зростаючих втратах продукц. Узагальнен дан про втрати за 1931р. у масштаб республнки було названо на Третй конференц КП(б)У. Як вважали П. П. Любченко Г. . Петровський, втрати хлба пд час жнив (лза найбльш скромними пдрахунками,Ч додавав Петровський)Чу дапазон 100-150 млн пудв. С. В. Косор називав цифру 120-150 млн. О. Г. Шлхтер - 150млн., М. О. Скрипник - близько 200млн. пудв. Не претендуючи на точнсть, ц цифри дають уявлення про масштаби втрат Ч до половини рчного продовольчого фонду сльського нанселення.

У 1932 роц втрати врожаю позначилися вже не тльки на життвому рвн колгоспникв, а й на хлбозаготвлях. До 1 листопада вд селянського сектора Украни надйшло лише 136млн. пудв хлба. Мляво вдбувалися заготвл в нших регонах крани. Централзован ресурси хлба та ннших видв продовольства швидко танули. Це викликало сконрочення без того низьких норм видач продуктв за картнками для робтникв та службовцв. Рзко зменшився хлбнний експорт, що призвело до майже десятикратного збльншення дефциту зовншньоторговельного балансу порвняно з 1929р. Зростання короткостроково заборгованост обумовило появу на захдних валютних ринках чорно брж радянських векселв. Прострочення платежв загрожувала непередбаченими наслдками, з поточних рахункв нод донводилося розплачуватися валютою, одержаною вд проданжу нацональних художнх цнностей. Саме тод з головних музев крани назавжди пшли за кордон сотн творв велинких художникв, у тому числ Рембрандта Тцана.

КОМСЯ МОЛОТОВА В Дп

Пдходимо до критичного пункту трагед 1933р. Чи був голод лише наслдком розрухи, наслдком, можливо, непередбачуваним для авторв економчно полтики, яка призвела до дезорганзац деградац сльськогосподарнського виробництва? Чи поглиблювався вн конкретними практичними дями на державному рвг? Доводиться ствердно вдповдати як на перше, так на друге питання. к безлч фактв, як незаперечно доводять злочинний харакнтер дяльност надзвичайних комсй, надсланих Сталним у листопад 1932 р. до Харкова, Ростова-на-Дону Саратова з завданням взяти хлб за будь-яку цну.

Надзвичайну комсю на Укран очолив Молотов. Щоб виконати заготвельний план, комся повинна була взяти з селянського сектора 131 млн. пудв хлба. За три мсяц занготвель, з листопада 1932р. по счень 1933р. вона змогла вилучити тльки 89,5 млн. пудв. У наступн три мсяц (люнтий-квтень 1933 року) в республку повернулося у виглянд насннво, фуражно продовольчо позичок 34,3 млн. пудв. Отже, фактично вилучили взимку 55,2 млн. пудв. Якщо розкласти цей хлб на 25 млн. сльських жителв, що проживали в республц на початок 1933р., то на кожного припаде трохи бльше двох пудв. Спвставимо ту цифру з пврчним, до нового урожаю, продовольчим фондом сльнського населення за дючими тод нормами: по всм пудв на кожного, тобто 200 млн. пудв, 3 цього виплива, що принпинення заготвель у жовтн 1932р. не вдвернуло б голоду. Зрозумло й те, що хлбозаготвл за умов, коли на сел гостро не вистачало хлба до нового врожаю, були найстрахтлившим злочином Стална та його найближчих спвробтникв у партйно-державному кервництв.

Поста непросте запитання: надзвичайна комся керувала, а дяли безпосередн виконавц - сотн й тисяч партйних, радянських, господарських працвникв. Ц люди не могли не бачити на власн оч трагзму ситуац, що скландалася. Чи були вони тльки гвинтиками бездушно державнно машини?

Так, декотр робили кар'ру, лпрацювали не за страх, а за совсть. Проте бльше було таких, хто в мру свох сил, вдкрито чи приховано саботував вказвки з центру.

Для порайонно розкладки хлбозаготвельних планв винмагалися дан про посвн площ врожайнсть. Вдповдний документ пдписувався першими особами кервно районно ланки: секретарем райпарткому, головою райвиконкому, головою районно контрольно комс, начальником райземвддлу начальником райвддлу ДПУ. Ця свордна кругова порука мала на мет перешкодити подач занижених данних. все ж районн працвники мали мужнсть колективно взувати фальсифкован дан, щоб послабити тягар продрозкладки. У 1931р. псля переврки районних вдомостей хлбозаготвельн плани стотно збльшилися в 153 районах (тод на Укран снувало близько 400 районв).

Для 1932р. так узагальнююч дан невдом. к, однак, свдчення Стална про те, що саботаж хлбозаготвель набув повсюдного характеру. На счневому (1933р.) об'днаному Пленум ЦК ЦКК ВКП(б) вн з убивчою роню говорив: лНаш сльськ комунсти, принаймн бльшсть з них... станли боятися того, що селяни не догадаються придержати хлб для вивозу його потм на ринок по лн колгоспно торгвл , чого доброго, взьмуть та й здадуть увесь свй хлб на елеватори.

Немало кервникв пд власну вдповдальнсть припинянли вивозити хлб, тому що це були не товарн, а продовольч запаси.

Заяви мсцевих кервникв на адресу надзвичайно комнс про вдсутнсть резервв залишалися безрезультатними.

Щоб придушити опр вивозу хлба з голодуючо мсценвост, надзвичайна комся широко застосовувала репрес. У листопад 1932 р. при Наркомат юстиц УРСР в обласнтях утворили спецальн групи, цлодобово пов'язан з хлбонзаготвельними органами.

Комся Молотова не приймала власних постанов, а дянла вд мен партйно-державного кервництва республки. Дяльнсть розпочалася з прийняттям постанов ЦК КП(б)У вд 18 листопада РНК УРСР вд 20 листопада 1932р., майнже дентичних за змстом пд однаковою назвою - лПро заходи по посиленню хлбозаготвель. Постановами переднбачалося, що в артлях, де пд час жнив допускали авансунвання колгоспникв понад встановлену норму (15 % вд фактичного обмолоту), мають органзувати повернення нензаконно розданого хлба. Вводилася практика натуральних штрафв (м'ясом, картоплею та ншими продовольчими прондуктами - на випадок вдсутност запасв зерна) колгоспнникв та одноосбникв - боржникв по хлбозаготвлях. Ключовим серед репресивних заходв був дозвл райвиконнкомам перераховувати в хлбозаготвлю вс створен в колнгоспах натуральн фонди - насннвий, продовольчий фунражний. Цей пункт мав застереження вдносно вилучення насннвих фондв: тльки з санкц облвиконкомв у кожнонму окремому випадку. Подальш под показали, що його внесли до тексту постанови з нцативи кервникв респубнлки.

На додаток до цього застереження, якого могли не зронзумти надто лстаранн мсцев працвники, Полтбюро ЦК КП(б)У 29 листопада прийняло постанову, розслану обнкомам райкомам у форм нструктивного листа за пдпинсом С. В. Косора. В ньому зазначалося: лПросто механчнно вивозити вс фонди в хлбозаготвлю зовсм неправильнним неприпустимим. Особливо це неправильно стосовно до насннвого фонду. Вилучення колгоспних фондв та х переврка повинн здйснюватися не огульно, не повсюдно... Вивз хоча б частини посвного матералу повинен допускантися тльки в особливо виняткових випадках з дозволу обнкомв парт.

Останньо декади грудня на Украну прихав Каганович - обстежити хд хлбозаготвель. Вн повдомив, що ЦК ВКП(б) скасував постанову ЦК КП(б)У вд 18 листопада про невивз насннвих фондв ляк ршення, що послаблю наш позиц в боротьб за хлб. ЦК КП(б)У змушений був вдкликати нструктивний лист вд 29 листопада.

Патологчна жорстоксть, виявлена в ход хлбозаготвель на Укран Молотовим Кагановичем, пдхльостувалася безнпосередньо Сталним.

Села, як мали особливо велику заборговансть по хлнбозаготвлях, заносилися на лчорну дошку. Статут лчорно дошки означав фактичну блокаду: селяни позбавлялися права на визд, якщо в сел не було продовольчих запасв, люди гинули голодною смертю.

Пд виглядом перешкодити лнезаконнй торгвл хлбом на ринку, комся Молотова перевела на блокадне становинще всю Украну. Лише з 15 грудня 1932р. було дозволено продавати гас, срники та нш промтовари у селах, за виннятком 82 районв п'яти областей, як найбльше заборгуванли по хлбозаготвлях.

Якою мрою голод був пов'язаний з експортом хлба? к немало людей, як вважають експорт причиною його. Одннак тут бльш складн причинно-наслдков зв'язки. В основ х - продрозкладка.

Вилучення максимально клькост колгоспного хлба ментодами продрозкладки на перших порах докорнно полпншило непросту ситуацю в зовншнй торгвл. Якраз у цей час почалася свтова криза, що з особливою силою вдарило по радянськй зовншнй торгвл. Цни на синровину, що вивозилася, впали значно нижче, нж цни на устаткування, що ввозилося. Отже, треба було експортуванти значно бльше сировини, щоб одержати ту саму валютну виручку. Продрозкладка спочатку дала можливсть збльншити експорт зернових. Воднораз продрозкладка, викликаючи прогресуючий паралч сльськонгосподарського виробництва, рзко зменшила, в кнцевому пдсумку, експортн ресурси. У 1932 р. було вивезено 107,9 млн пудв, у 1933-муЧ105,3 млн пудв хлба2. При цьому в 1932 р. вивозили хлб переважно в першй половинн року, а в 1933Чу другй, коли визрв новий урожай. Не пдляга, проте, сумнву, що за наявност запасв зерна в другй половин 1932 р. в першй половин 1933-го Сталн продовжив би експорт. Адже в невеликих клькостях зерно експортних кондицй заготовляли вивозили.

Методи заготвель, як регулярно, протягом трьох мсянцв, практикувала молотовська комся на всй територ Украни, ранше зустрчалися тльки як окрем випадки. Нанвть за умов жорстких заготвель 1930-1931рр. так метонди розглядалися як лвацьк перегини тягли за собою винключення з парт.

Хлбозаготвл продовжувалися навть у першй декад лютого 1933 року, коли селяни почали гинути вд голоду. Практично на всй територ Украни в сльськй мсцевост тод вже не снувало скльки-небудь великих запасв продонвольства. Розбравшись в обстановц, П. П. Постишев спронмгся переконати Стална в необхдност припинити вилунчення хлба. Йому вдалося також вирвати у Стална згоду залишити в областях заготовлене псля 1 лютого зерно для харчування голодуючих: вд 9 тисяч пудв у Внницькй обласнт до 150 тисяч у Харквськй, а всього 330 тисяч пудв.

Вилучення насннвого фонду в рахунок виконання хлнбозаготвельного плану створило нову проблему. Треба було готуватися до свби, а Донецька область мала тльки 21% вд потрбно клькост насння, ОдеськаЧ14%, ДннпропетровськаЧ10%. У пвнчних областях становище з посвним матералом було дещо кращим.

Аняко над на державну допомогу не снувало. Ще 23 вересня 1932р. Сталн провв постанову РНК СРСР ЦК ВКП(б), текст яко заслугову бути наведеним повнстю.

Ряд мсцевих органзацй звергаються в РНК ЦК за нансннвою позичкою для радгоспв колгоспв. Оскльки уронжай цього року е задовльним, а урядом встановлено для колгоспв зменшений план державних хлбозаготвель, який повинен бути виконаний повнстю, РНК ЦК постановляють:

1. Вдхилити вс пропозиц про видачу насннво позичнки.

2. Попередити, що в поточному роц н радгоспам, н колгоспам наснпозичка не буде видаватися н для озимого, н для ярового посву.

Наведену постанову можна вважати ункальною в тому розумнн, що в нй нема жодного позитивного твердження. По сут, форма партйно-урядово постанови була викориснтана для простого попередження про недоцльнсть будь-яких прохань видати позичку.

Прагнучи знайти вихд з глухого кута, Постишев 4 лютого у виступ на партйному актив Харквщини заявив, що збинрати насння доведеться методами хлбозаготвель. У Запоржж М. М. Хатавич занкликав партйний актив переконати селян, як мали деяк запаси зерна, передати х у позичку свому колгоспу. Повна безвихдь ситуац змусила на Днпропетровщин звернутися до абсолютно неморальнного заходу - нагороди за донос. Кожний, хто вказував, де сусд хова зерно, одержував вд 10 до 15% виявленого як премю. 17 лютого цей лдосвд поширився на всю реснпублку у форм спецально урядово постанови.

Насннва проблема вдйшла на другий план псля того, як Постишев добився прийняття 25 лютого постанови РНК СРСР ЦК ВКП(б) про видлення Укран позички в рознмр 20 млн. пудв зерна. Фактично, телеграфний дозвл на використання розмщених у республц державних запасв хлба для харчування голодуючих у розмр 3 млн. пудв нандйшов 19 лютого. Всього до кнця квтня республка одернжала 22,9 млн. пудв насннво позички, 6,3 млн. пудв фунражно позички, 4,7 млн. пудв продовольчо позички 400 тисяч пудв продовольчо допомоги.

НАСЛДКИ ГОЛОДУ

Отже, централзована продовольча допомога Укран становила 5,1 млн. пудв хлба. Ця мзерна кльксть практичнно не вплинула на трагчну ситуацю. Треба було бити тринвогу, моблзувати на допомогу громадськсть всередин крани за кордоном. Досвд по-державному органзовано боротьби з голодом снував: Радянський уряд пд кервнинцтвом В. . Ленна у 1921р. зробив усе, щоб врятувати житнтя багатьом мльйонам селян Поволжя пвденних районв крани. Проте гласнсть у боротьб з голодом означала винзнання факту економчно катастрофи, якою завершився сталнський експеримент з форсуванням темпв ндустралнзац.

Сталн обрав нший шлях - шлях боягузливого злончинного замовчування становища в сльськй мсцевост. У счн 1933р., коли справжнй голод тльки насувався ще був час для дй, вн заявив з трибуни об'днаного Пленунму ЦК ЦКК ВКП(б): лМи безперечно добились того, що матеральне становище робтникв селян полпшуться у нас рк у рк. В цьому можуть сумнватися хба тльки заклянт вороги. Радянсько влади.

Генсек дав директиву ставитися до голоду як до неснуюнчого явища. Наприклад, у документах Наркомзему УРСР с немало фактв про безпритульних дтей, бездоглядн посви, лдоприселенцв (так на канцелярит звалися новопоселенц у селах, жител яких вимерли або розсялися). Термнологчного табу дондержувалися навть у секретнй документац партйних орнганв будь-якого рвня. Конкретн заходи, безпосередньо пов'язан з голодом, тут проходили через лзакрит течки. Звичайно, нхто не побоювався просочування вдомо всм нформац. У табу був нший смисл: тема не пдлягала обнговоренню на партйних зборах чи пленумах партйних конмтетв.

Про те, що на сел вдбуваться щось страхтливе, знали вс. Бженц заповнювали мста вмирали сотнями просто на вулицях. нформаця про голод проникала й за кордон.

Намагаючись врятувати вд голодно смерт дтей, селянни везли х до мст залишали в установах, лкарнях, просто на вулицях. Десятки тисяч пдкидькв створювали серйозну проблему. Висловивши обурення лчерговою куркульською провокацю, П. П. Постишев на засданн Полтбюро ЦК КП(б)У запропонував якнайшвидше розв'язати цю пробнлему.

Нас не повинно дивувати те, що найвпливовша в реснпублц особа у черговий раз використала лантикуркульську фразеологю, яка в даному раз виглядала особливо аморально. Постишев в нтересах справи використовував термнологчн лправила гри, нав'язуван Сталним партйнному апарату всьому суспльству. Якщо оцнювати Павла Петровича Постишева не за його виступами, а за практичнною дяльнстю з лютого 1933р., коли вн прихав на Укранну, то можна з певнстю сказати: у неймоврно тяжкй синтуац вн робив усе, щоб врятувати якомога бльше людей.

особливо - дтей. Нхто не зробив для дтей 30-х рокв бльше, нж Постишев. З убогих республканських резервв випрошених у Г. Е. Якра армйських запасв вн створив продовольчий фонд дитячо допомоги, до якого увйшло 700 тонн борошна, 170 тонн цукру, 100 тисяч банок консернвв, 500 пудв ол, деяк нш продукти. За два тижн, до березня 1933 року, було розгорнуто харчувальн пункти на 60 тисяч дтей. Надал, працюючи до 1937р. на Укран, П. П. Постишев потурбувався про створення мереж установ Наркомосу для дтей, як залишилися сиротами. З його ннцативи в кран знову загорлися новорчн ялинки, до днтей повернулися безсмертн твори Андерсена, Гауфа, Перро вс нш казки, ранше оголошен лдеологчно чужим жанром, у парках з'явилися гротеки, в будинках - форпоснти, в позамськй мсцевост - понерськ табори.

19 счня 1933р. РНК СРСР ЦК ВКП(б) прийняли постаннову лПро обов'язкову поставку зерна держав колгоспами та одноосбними господарствами, яка створювала на сел нову ситуацю. Згдно з цим документом запроваджувався погектарний принцип хлбозаготвель, зникла невизначенсть зрвняльнсть попередньо контрактацйно системи. Хлбонзаготвельний план встановлювався не довльно, з наступнною його розкладкою по районах, колгоспах селянських дворах, а в певному процент до снуючих посвних площ. Отже, колгоспи колгоспники вже напередодн посвно кампан могли знати, яка частина врожаю залишиться в них. Утворення наперед визначених податкових вдносин мж державою сльським господарством пробуджувало зацнкавленсть у розширенн посвних площ, вдкривало шлях до подолання безгосподарност.

Ситуаця в сльському господарств потребувала особлинвих методв кервництва. Було створено полтичн вддли МТС радгоспв - надзвичайн партйно-державн органи влади. Щоб подолати кризу в сльському господарств, вони провели стотну роботу щодо органзацйного змцнення колгоспв, посилення матерально зацкавленост в резульнтатах прац, утворення в колгоспах партйних осередкв, канндидатських або партйно-комсомольських груп. За порвнянно короткий перод хньо дяльност (в листопад 1934 р. полтвддли МТС перетворилися на звичайн партйн органни об'дналися з районними комтетами парт) у сльському господарств справд стався позитивний злам.

сторики ще не вивчали в деталях, як вдбувалася веснянна посвна кампаня 1933р. Адже треба було моблзуванти на роботи в громадському господарств знесилених вд голоду колгоспникв, змусити х поврити, що зловсна трирчна продрозкладка вже вдйшла в минуле, налагодити органзацю прац, змнити трудову дисциплну, надати макнсимально можливу технчиу допомогу. Одразу псля признду П. П. Постишев висунув гасло: лМсто Ч на допомогу селу. Було утворено партйно-урядовий комтет по свб пд головуванням С. В. Косора, МТС радгоспи республки одержали 15 тисяч тракторв, 2400 комбайнв, 3 тисяч автонмашин. Партйн органзац моблзували на посвну збинральну кампан понад 300 тисяч мських жителв. Усвдомнлюючи, що сльське господарство потребу допомоги, конмунсти вдгукнулисяна заклик парт. Зокрема, Чернгвнська обласна партйна органзаця, в якй налчувалося 20,7 тисяч чоловк, провела у 1933р. три моблзац вднрядила на тимчасову або постйну роботу в село понад дв тисяч комунств, тобто кожного десятого. В цлому по республц за пвроку, починаючи з травня 1933р., в МТС колгоспи вихали бльше як 15 тисяч членв парт, з них - 12,5 тисяч на тимчасову роботу.

Непростою в моральному вдношенн виявилася пробленма охорони вд голодуючих достигаючого врожаю. В архнвах багато судових справ по звинуваченню тих, хто хотв знайти ствне на колгоспних полях, а також тих, хто намангався захистити голодуючих вд сталнського закону про охорону колгоспного майна. В судах в прес людей, котр з голоду споживали колоски у молочно-восковй стад стигнлост, називали лкуркульськими перукарями.

авина голодних смертей наростала з мсяця в мсяць аж до початку лта. Така нформаця ретельно приховуванлася вд народу. На XVII з'зд ВКП(б) у счн 1934р. Сталн, говорячи про успхи мжз'здвського пероду з пдкресленним натиском вдзначив, у контекст з цифрами про зроснтання нацонального доходу промислово продукц лзроснтання населення Радянського Союзу з 160,5 мльйона чолонвк в кнц 1930 року до 168 мльйонв в кнц 1933 року. Включення до традицйного перелку успхв нового еленмента - даних про зростання населення - мало на мет покласти край рзного роду чуткам у кран за кордоном про величезн втрати людей вд голоду. Наведена Сталним цифра була сумою двох вдомих величин: клькост населення на початок 1933р. рчного природного приросту, який тод коливався в межах 2,6-2,8 млн чоловк.

Пдписавши фальшивий вексель, генсек не чекав нчого втшного вд чергового перепису населення. Перепис кльнка разв вдкладався. Цлком очевидними причини забонрони абортв у червн 1936 року (заборона дяла до листонпада 1955 року). Навть дивно, що цей захд не спав на думнку Сталну ранше. Заборона абортв у перш роки стотно вплинула на зростання народжуваност, але до останньо призначено дати перепису залишилося обмаль часу.

Перепис вдбувся в счн 1937р. викликав полтичний скандал. Псля того, як демографи пдрахували попередн пдсумки клькост населення, х звинуватили в недооблку. Демографчна наука перестала снувати. Науково-дослдн установи вдповдного профлю були закрит, а демографи, як зберегли сво життя псля 1937р., перетворилися на звичайних статистикв. Матерали перепису знищили, статиснтика народонаселення стала секретною. Пдсумков дан повторного перепису, який провели в счн 1939р., з'явилинся у форм двох коротких газетних публкацй.

Дан перепису 1937р., як викликали в Стална таку ренакцю, дос залишалися загадкою. У першй радянськй пубнлкац про цю лблу пляму, яка з'явилася наприкнц 1987р. в журнал лОгонек (№ 51), конкретна цифра клькост населення не названа. Автор ц публкац М. Тольц стверджу лише, що перепис показав меншу кльксть насенлення, нж було в кран на початок 1933р. (165,7 млн чонловк). У захдних джерелах кнця 30-х рокв повдомлятьнся, що пд час перепису було зарестровано лише 145 млн. чоловк. В останнх публкацях наводиться нша цифра - 158 млн.

Як тепер з'ясувалося, коротка довдка з попереднми результатами перепису 1937р. збереглася в архвному фоннд Верховно Ради СРСР. Перш вибори до Верховно Ради вдбулися в грудн 1937 року. Комся по проведенню вибонрв звернулася в Центральне управлння народногосподарнського облку Держплану СРСР з проханням надати свжу нформацю про кльксть населення по республках, краях областях. До комс встигли надйти (незабаром вони були вилучен з обгу) попередн пдсумки перепису, як свднчать: на початок 1937 року в республц проживало 30157,6 тисяч чоловк - на 1743,8 тисяч менше, нж у счн 1933р. Загальна кльксть населення крани становила 168529,2 тисяч чоловк. Саме цю цифру Сталн називав на XVII з'зд парт як кльксть иаселення на кнець 1933р.

Найбльше вд голоду постраждала Украна. Щоб виранхувати орнтовну цифру втрат, необхдно мати дан про природний прирст за 1933-1936рр. У нас звтн дан лише за 1935р. - 420 тисяч, а також наближен до звтних - за 1936р. - 543 тисяч (перш три кварталиЧзвт, останнй квартал - очкуваний результат). Для реконструкц гпонтетичного природного приросту за 1933 рк (якого насправнд не було) та ймоврного приросту за 1934р., скористанмося опублкованими у 1927р. прогнозними оцнками укнранського демографа А. П. Хоменка. Скорегувавши х за рвнем реальних даних 1935р., одержимо природний принрст для 1933р. -415 тисяч для 1934р. - 418 тисяч чолонвк. Додаючи загальну цифру природного приросту за 1933-1936рр. (1787 тисяч) до фактичного дефциту вдноснно початку 1933р., на який вказу перепис 1937р. (1744 тинсяч), одержумо демографчн втрати в розмр 3531 тисянча чоловк.

Зрозумло, вказана цифра не може бути точною клькснтю померлих вд голоду. Треба взяти до уваги мграцйн процеси. Проте вплив мграц на кльксть населення в приннцип невеликий, оскльки в розрахунок береться не абсонлютна величина, яка досягала в окрем роки сотень тисяч чоловк, а лише позитивне чи негативне сальдо мграцйного балансу. Мж 1933 1937 роками починав виявлятися нове джерело дефциту - репрес. За даними перепису 1937р., кльксть осб у колонях таборах НКВС становила по кран в цлому 1956 тисяч. Це означа, що примусово виселен з Украни ще до масових репресй 1937-1938рр. - сотн тинсяч чоловк.

Дефцит населення, розрахований вдповдно до навендено методики, за даними перепису 1939р. визначаться в 4253 тисяч чоловк. Ця цифра включа значно бльшу кльксть втрат вд репресованого виселення. Отже, фактор голоду 1933р. в демографчних втратах, розрахованих за переписом 1939р., виступа менш визначено.

ВИСНОВОК

Голод 1933р. був наслдком спроби здйснювати соцанлстичне будвництво вонно-комунстичними методами. Розумючи, що серед частини партйних працвникв зберегнлася ностальгя по систем методах вонного комунзму, В. . Ленн попереджав: лТака полтика була б дурстю санмогубством т парт, яка спробувала б . Дурстю, бо ця полтика економчно неможлива; самогубством, бо парт, як пробують подбну полтику, зазнають неминуче краху. Здавалонся, Сталн т кервники парт, як пдтримали його, змогли подолати економчну неможливсть полтичну небезпеку курсу на суцльну колективзацю шляхом придушення пронтивникв вонно-комунстичних методв у парт в селяннських масах, опр щодо використання всх форм державнонго примусу, протиставлення рзних за майновим станом проншаркв селянства пд лозунгом загострення класово бонротьби в мру просування до соцалзму. Проте примусова колективзаця накладена на колгоспи продрозкладка принзвели до глибоко деградац сльського виробництва, яка так дорого, так боляче невдшкодовно обйшлася кран й народов.

ЛТЕРАТУРА

1.    

2.     Ленн В. . Повне збрання творв.

3.     Сталн Й. В. Твори.

4.     Рубач М. А. Класове розшарування селянства Украни напередодн пролетарсько соцалстично революц. лНауков записки нституту стор археолог АН УРСР, 1943.

5.    

6.     а Ц К., 1979.

7.    

8.    

9.     Комунстична партя Украни в резолюцях ршеннях зТздв, конференцй пленумв ЦК. Ц К., 1976.

10.    ЦДАЖР УРСР.

11.    Commission on the Ukraine famine. Executive summary Ц first draft. Ц March, 30, 1988.

12.    The Foreign Office and the Famine. New York, 1988.

13.    Souvarine B. Stalin: A Critical Survey of Bolshevism. New York, 1939.