Читайте данную работу прямо на сайте или скачайте
1933г. Трагедия голода на Украине (1933 Трагедя голоду)
Укрзалзниця
Днпропетровський Державний Технчний
Унверситет Залзничного Транспорту
РЕФЕРАТ
по предмету:
сторя кра
1933: Трагедя голоду
Виконала: Роменська
. к.
Шифр: 00-ЕП-224
Днпропетровськ
2001 рк
ЗМ
СТ
TOC \o "1-1" ВСТУП......................................................................................................... 3
В.
. ЛЕН
Н ПРО СОЦ
АЛ
СТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА................... 5
В
ДСТУП ВIД ЛЕН
НСЬОп ЕКОНОМ
ЧОп ПОЛ
ТИКИ.................. 12
ТРИ РОКИ ПРОДРОЗКЛАДКИ............................................................... 19
КОМ
С
Я МОЛОТОВА В Д
п................................................................... 29
НАСЛ
ДКИ ГОЛОДУ............................................................................... 35
ВИСНОВОК.............................................................................................. 41
Л
ТЕРАТУРА............................................................................................ 42
ВСТУП
Понад пвстолття трагедя 1933 року перебувала поза вагою сторикв. Настав час звернутися до ц㺿 ранше занборонено
Про голод 1933 року у свт знали давно. Лтература на цю тему в захдних кра
Переконливо
Клька вступних зауважень. Винесен розндуми про голод 1933-го грунтуються на фактичному матерал, який взято з архвних джерел кра
Наведен тут положення не безспрн. У реферат часто цмтуватимуться документи головно
останн
зауваження: аби зрозумти, що трагедя голоду була результатом тодшнього полтичного курсу, наслдком пдмни леннзму сталнзмом у перетвореннях у сльському господарств, треба вдкинути стереотипн явлення про економчну полтику проналзувати ?, починаючи з пернших рокв Радянсько
В.
. ЛЕН
Н ПРО СОЦ
АЛ
СТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА
К. Маркс Ф. Енгельс були переконан: товарне виробництво ринок, як обслуговували вс експлуататорськ формацÿ досягли розквту в мовах буржуазного ладу, з соцалзмом несумсн. Звдси випливав висновок: псля Пролетарсько
Та величезна бльшсть селян бажала зрвняльного поднлу земель.
тому наприкнц серпня 1917р. В.
. Ле висловився за те, щоб партя пшла на поступки дрбнонбуржуазному селу задовольнила його вимогу про оголошення державних, помщицьких, селяннських та нших земель всенародним надбанням,
Здйснюван за Декретом про землю аграрн перетвонрення були сторично прогресивн. Передачею земл в безноплатне користування забороною ? купл-продажу Радяннська влада захищала трудящих селян вд визискування. Безземельне малоземельне селянство кра
грарн перетворення перших рокв Радянсько
Соцалстичне будвництво у перш роки Радянсько
Радянський ряд прагнув налагодити державну органнзацю розподлу продуктв замсть приватно
Пануюч у партÿ во
нно-комунстичн уявлення про сонцалстичне майбутн
села знайшли вдображення у програнм РКП(б), яку прийняв у березн 1919р. V партйний з'
Псля виходу з вйни партя не збиралася вдмовлятися вд во
нно-комунстичних методв. Схвалений V з'
Життя показало, однак, що селяни не мирилися з прод-розкладкою, забороною торгвл, директивним плануваям посвних площ. Все це йшло врозрз з
Прийняте у березн 1921р. ршення Х з'
Ршення про замну продрозкладки податком було приннциповим кроком на шляху впровадження економчно
У промов Володимира
ллча на Всеросйськй продонвольчй нарад 16 червня 1921р. вперше з'явля
ться термн нова економчна полтика. перше тут припуска
ться можнливсть торгвл не тльки в мсцевому оборот. перше пенред бльшовиками ставиться завдання вчитися торговельнй справ, щоб мати можливсть контролювати ринок. Нарешнт, перше луна
заклик налагодити грошовий обг.
Програмною
також доповдь про нову економчну полтику на V Московськй губпартконференцÿ 29 жовтння. У нй Ленн визнав, що товарообмнн операцÿ перетвонрилися у звичайну купвлю-продажу, торгвлю, ринок зорнганзувався у межах вс㺿 кра
Через клька тижнв, у листопад 1921р. Ленн дйшов висновку про принципову неможливсть безпосереднього соцалстичного будвництва у дрбноселянськй кра
Во
нно-комунстична доктрина з ? негативним ставлеям до ндивдуально
Еволюця традицйних для марксиств поглядв на торгвнлю ринок, яка вдбулася за перший рк непу, створила нову ситуацю у питанн про соцалстичн перспективи села. Замсть колгоспу, для якого властивим було вдчуження безпосереднього виробника од земл та нших засобв винробництва, у центр по-соцалстичному органзованого сльського господарства ставав кооператив дрбних товаронвиробникв. Коопераця цлком вдповдала селянськй принрод, тому робила перехд до соцалзму простим, легнким доступним для селянина.
Коли В.
. Ленн через тяжку хворобу залишив державнн справи, вн поспшив викласти партÿ сво
дея про сумснсть товарно-грошових вдносин з соцалзмом
вагомим внеском Ленна у марксистське вчення.
В
ДСТУП ВIД ЛЕН
НСЬОп ЕКОНОМ
ЧОп ПОЛ
ТИКИ
Впроваджена В.
. Ленним нова економчна полтика - явище складне. В ? основ - замна продрозкладки податнком, дозвл вльного продажу селянами товарних лишкв, допущення в економку приватного капталу. Тривалсть цих заходв визначалася часом снування багатоукладного госнподарства. Проте в неп була ще одна важлива грань: запровадження вартсних, товарно-грошових вдносин безпосенредньо в економку соцалстичного сектора, вдмова вд военно-комунстично
Однак в практичнй сфер Ленн не встиг реалзувати вс задуми. Зокрема, залишилася на папер думка про те, що госпрозрахунков трести цлком вдповдають за безнзбитковсть сво
Цей принциповий вдступ вд леннсько
Яскравим прикладом зростаючого в народному госпондарств впливу адмнстративного начала служить зовн непонмтна трансформаця леннського плану кооперування нанселення. Лозунг колективзацÿ сльського господарства залишився актуальним. Вдбувався поступовий процес одержавлення кооперативних об'
днань систем.
Оскльки промисловсть посадили на бюджет, треба було вишукувати новó джерела бюджетних доходв. Ще вонсени 1923р. вдновили горлчану монополю. В.
. Ленн, як вдомо, був противником продажу спиртних напо
У травн 1922р. В.
. Ленн запросив на посаду заступнинка наркома фнансв вдомого йому з часв пдплля здбнонго господарника М. К. Владимирова, який працював нарконмом продовольства кра
Проте н горлчана монополя, н емся не могли бути головним джерелом доходв бюджету. Ця роль завжди нанлежала сльському господарству. Випробували й вдповдний механзм вилучення селянських коштв. Селянство сплачу
держав не тльки звичайн податки, прям посередн, але воно ще переплачу
на порвняно високих цнах на товари промислонвост - це, по-перше, бльш або менш недоодержу
на цнах на сльськогосподарськ продукти - це, по-друге.
З приводу розриву в цнах, або, як тод казали, розхилу ножиць цн, у колективному кервництв партÿ розгорлинся дискусÿ. Л. Д. Троцький, Л. Б. Камен
в к. Г. Зинов'
в вважали, що з селян треба брати багато, аби забезпечити максимальн темпи розгортання промисловост (лнадндустралзаця). Й. В. Сталн стояв за помрний розхил нонжиць.
нш члени колективного кервництва, що склалося у 1923 роцЧМ.
. Бухарн, О. 1. Риков М. П. Томський схилялися до введення вдновлювальних цн, як цлковинто повертали селянам витрати на виробництво хлба. У кннцевому пдсумку група Бухарна пдтримала центристську позицю Стална. Та селяни не давали на це згоди взимку 1927-1928 ронкв практично припинили пдвезення хлба на ринки. У кра
Ви
- зажадати вд куркулв негайно
- у найближч 3-4 роки провести часткову колективнзацю сльського господарства;
- слд за частковою провести суцльну колективзацю сльського господарства.
Колгоспи були потрбн Сталну, щоб подолати хлбозаготвельну кризу одержати вд села додатков кошнти на ндустралзацю. Надзвичайн заходи були придатн лише для вилучення готово
Ревзю курсу XV з'
У 1922р. В. I. Ленн пропонував задуматися над тим, ляк кооперувати, як лобмежувати куркулв, не припиняючи зростання продуктивних сил. Отже, куркул не виключанлися з числа часникв кооперативного руху. На XVI конфенренцÿ ВКП(б) при обговоренн доповд М.
. Калнна про шляхи пднесення сльського господарства несподвано винникла дискуся про мсце куркуля в колективзованому сел. Секретар ЦК КП(б)У П. П. Любченко вважав, що куркул можуть працювати в колгосп.
нш висловлювалися за збенреження куркульських господарств в рзаному вигляд за межами колгоспних масивв. А в постанов ЦК ВКП(б) вд 5 счня 1930р. Про темп колективзацÿ заходи допомоги держави колгоспному будвництву ставилося завдання квдувати куркуля ляк клас. При цьому куркульськими вважанлися вс найзаможнш в даному населеному пункт госпондарства безвдносно до того, чи мали вони експлуататорськ ознаки. А нердко перед селянином-середняком поставала й нша дилема: або вступати до колгоспу, або виступати противником колгоспу тому бути розкуркуленим.
1928 рiк - Рк великого перелому характеризу
ться не тльки перенходом до суцльно
Як полтик Сталн володв лмагúю слв. Непопулярн надзвичайн заходи вн завжди пов'язував тльки з куркульнськими господарствами. Лозунг квдацÿ куркульства як класу давав змогу цною висилки сотень тисяч селяннських смей, оголошених куркульськими, змусити тих, хто залишився, вступати до колгоспв.
Здобувши абсолютний контроль над партúю державою, Сталн негайно перейшов до авантюнристично
Сльськогосподарське походження мали не лише вилунчення з прибуткв села у форм податкв та ножиць цн, й значна частина надходжень вд горлчано
Промисловсть фнансувалася пд план. Плановий принрст продукцÿ було встановлено на 1929/30р. в розмр 32%, на 1931 - 45%, на 1932р.- 36%. Саме такий вигляд мав у цифрах сталнський стрибок. Насправд, середньорчнний прирст промислово
1928р. Сталн ще не мг вдкинути ршення XV з'
з трьох форм колгоспу селяни-середняки надавали пенревагу товариствам спльного обробтку земл, де суспльннювалися тльки основн земельн гддя, з галузей сльнськогосподарсько
Ще навесн 1928р. допускалося, що колгоспники можуть вльно розпоряджатися результатами сво¿ прац
ТРИ РОКИ ПРОДРОЗКЛАДКИ
Рк великого перелому характеризувався остаточним вдступом до полтики во
нного комунзму. Початок форсонвано
Поставки товарно
Повернення до непопулярного во
нного комунзму тернмнологчне маскувалося. Методи во
нно-комунстичного штурму було названо новим етапом непу. Поняття продрозкладка замнювалося поширеним термном план.
Перша колгоспна весна 1930р. була обцяючою. Укра
Селян результати першого року суцльно
Проте кльксть колгоспв зростала. Псля березня 1930р. адмнстративний тиск на одноосбникв став вважантися перегином. Це не означа
, що колективзаця втратила примусовий характер. Господарювати ндивдуально ставанло дедал важче: одноосбникв розкуркулювали, обкладанли твердим завданням та високими податками, тод як колгоспники одержували податков пльги. До кнця 1932р. на кра
Колективзаця супроводжувалася експропрацúю занможного прошарку селянства руйнуванням розвинуто
За завданням ЦК КП(б)У на початку 1933р. обстежили 340 колгоспв рзних районв кра
У дрбнотоварному виробництв тако
До початку суцльно
У 1930 1931 роках у колгоспах створювалися тимчасов бригади - на перод сльськогосподарсько
Бюрократичн методи кервництва колгоспами були ненминуч за мов розкладки вдриву безпосереднх виробнникв вд засобв виробництва. Вони сильно позначалися на результатах господарювання. Одержуючи з ранйонв посвн плани, колнгоспники опинялися в становищ агрикультурних хижакв тому, що були змушен виконувати неспроможн вказвки, що йдуть не вд життя, вд паперу.
Партйний вплив на стан справ у колгоспах вдчувався слабо. З кльксного та яксного боку, також за сво
ю органнзацйною структурою партйн органзацÿ не стояли на належнй висот. Нечисленнсть сльсько
Щоправда, кльксть сльських членв партÿ швидко зроснтала. Так, селян, прийнятих до лав КП(б)У, збльшилося з 4 тисяч у 1929р. до 39,6 тисяч у 1932-му. Проте сльськ осереднки не виросли кльксно адекватно прийому. По-перше, сенред них процент виключених з партÿ пд час чистки 1929-1930рр. складав 16,2 (по виробничих осередках мста - 8,8). По-друге, полтичний рвень нового поповнення був низький. До того ж масовий прийом погршив пропорцÿ мж членами кандидатами партÿ. На початок 1932р. сльнська партйна органзаця кра
У лютому 1931р. ЦК партÿ прийняв Положення про осередок ВКП(б) у колгоспах. Вдповдно до нього сльськ осередки в районах суцльно
Вдрив безпосереднх виробникв вд засобв виробнинцтва вдсував на заднй план вковий досвд селянського господарювання, а методи колективно
На вдмну вд нших районв кра
При аналз причин дезорганзацÿ колгоспного виробнинцтва не можна вдкидати неготовност основно
З одного боку, селяни не могли почувати себе господанрями у власному колгосп, тому що вироблена колективною працею продукця не ставала власнстю колективу. З ншонго боку, вони знали, що колгоспи творен шляхом об'
дннання
Замсть того, щоб покнчити з виробничими вдносинанми, як змушували колгоспникв красти власну продукцю, Сталн та його найближче оточення обрали шлях репресй. Хоч давно вже було оголошено про лквдацю куркульства як класу, Молотов знову заговорив про загрозу з боку курнкуля, який нбито органзовував на сел розкрадання хлба та ншого колгоспного добра, аби шкодити громадському господарству колгоспв, виконанню ними державних завдань. 22 серпня 1932 р. ВЦВК РНК СРСР прийнняли постанову Про боротьбу з спекуляцúю.
Руйнвний вплив продрозкладки на продуктивн сили сльського господарства повною мрою виявився 1931р., коли в колгоспи об'
дналася бльшсть сльського населення кра
Справд, в сльському господарств кра
На Третй конференцÿ КП(б)У доповдач промовц вканзували на те, що в ход хлбозаготвель 1931р. на кервн кадри районв сл здйснювався величезний адмнстративнний тиск - аж до зняття з поств, виключення з партÿ, вдндач пд суд за невиконання плану. А сам плани були нестабльн. Нердко з колгоспв, як перевиконали сво
У присутност трьох членв Полтбюро ЦК ВКП(б) - Л. М. Кагановича, С. В. Косора, В. М. Молотова, також двох кандидатв у члени Полтбюро - Г.
. Петровського
В. Я. Чубаря на Третй конференцÿ КП(б)У було пддано принциповй критиц докорнний недолк полтики хлбозанготвель-розкладку. Та на в
кдиним для 1932 року нововведенням у вза
мостосунках мж мстом селом був дозвл торгвл для колгоспв, колнгоспникв та одноосбникв за цнами вльного ринку. Отже, зроблена з во
нно-комунстичних позицй спроба налагодити плановий продукнтообмн мж мстом селом була офцйно визнана неспронможною. Але торгвля хлбом дозволялася тльки псля виконання заготвельного плану, з 15 счня 1933р.
Сталн слпо врив у дúвсть обов'язкових постанов, нензалежно вд того, чи вдповдають вони реальним нтересам вдносинам. Вн думав, що проблему жнив 1932р. можна розв'язати прийняттям закону, в якому були б передбачен заходи проти виявлених ранше хиб. У постанов РНК СРСР ЦК ВКП(б) вд 5 липня 1932р. Про збиральну кампаню 1932р. висувалася вимога запроваджувати скиртування: сво
часно скошений заскиртований хлб мг тривалий час збергатися в пол. З метою заохочення колгоспнинкв дозволялося вже при обмолот видавати аваннси в рахунок натурально
Усе ж 1932р. було заскиртовано бльше скошеного хлнба, нж у попередн роки. Втрати вд обсипання зменшилинся. Зате тривале збергання хлба в пол викликало масове розмноження гризунв.
Вдповдно до постанови РНК СРСР ЦК ВКП(б) вд 6 липння 1932р. план хлбозаготвель по селянському сектору кра
Пробн обмолоти свдчили: на колгоспних ланах визрва
в цлому непоганий рожай - в середньому 7,2 центнера з гектара проти 8,3 центнера у 1931р. 10,2 центнера у 1930-му. Неврожайним був рк тльки в деяких пвденних районнах республки. У 1930 р. селянський сектор здав держав 393млн., в 1931-395млн. пудв хлба. На такому фон план у 267млн. пудв здавався здйсненним.
Та не слд забувати, що колгоспне виробництво розхинтувалося продрозкладкою третй рк. Це знаходило коннкретне виявлення в дедал зростаючих втратах продукцÿ. загальнен дан про втрати за 1931р. у масштаб республнки було названо на Третй конференцÿ КП(б)У. Як вважали П. П. Любченко Г.
. Петровський, втрати хлба пд час жнив (лза найбльш скромними пдрахунками,Ч додавав Петровський)Чу дапазон 100-150 млн пудв. С. В. Косор називав цифру 120-150 млн. О. Г. Шлхтер - 150млн., М. О. Скрипник - близько 200млн. пудв. Не претендуючи на точнсть, ц цифри дають явлення про масштаби втрат - до половини рчного продовольчого фонду сльського нанселення.
У 1932 роц втрати врожаю позначилися вже не тльки на житт
вому рвн колгоспникв, й на хлбозаготвлях. До 1 листопада вд селянського сектора кра
КОМ
С
Я МОЛОТОВА В Д
п
Пдходимо до критичного пункту трагедÿ 1933р. Чи був голод лише наслдком розрухи, наслдком, можливо, непередбачуваним для авторв економчно
Надзвичайну комсю на кра
Поста
непросте запитання: надзвичайна комся керувала, дяли безпосередн виконавц - сотн й тисяч партйних, радянських, господарських працвникв. - люди не могли не бачити на власн оч трагзму ситуацÿ, що скландалася. Чи були вони тльки гвинтиками бездушно
Так, декотр робили кар'
ру, працювали не за страх, за совсть. Проте бльше було таких, хто в мру сво
Для порайонно
Для 1932р. так загальнююч дан невдом. к, однак, свдчення Стална про те, що саботаж хлбозаготвель набув повсюдного характеру. На счневому (1933р.) об'
днаному Пленум ЦК ЦКК ВКП(б) вн з бивчою ронúю говорив: Наш сльськ комунсти, принаймн бльшсть з них... станли боятися того, що селяни не догадаються придержати хлб для вивозу його потм на ринок по нÿ колгоспно
Немало кервникв пд власну вдповдальнсть припинянли вивозити хлб, тому що це були не товарн, а продовольч запаси.
Заяви мсцевих кервникв на адресу надзвичайно
Щоб придушити опр вивозу хлба з голодуючо
Комся Молотова не приймала власних постанов, дянла вд мен партйно-державного кервництва республки. Дяльнсть ? розпочалася з прийняттям постанов ЦК КП(б)У вд 18 листопада РНК РСР вд 20 листопада 1932р., майнже дентичних за змстом пд однаковою назвою - Про заходи по посиленню хлбозаготвель. Постановами переднбачалося, що в артлях, де пд час жнив допускали авансунвання колгоспникв понад встановлену норму (15 % вд фактичного обмолоту), мають органзувати повернення нензаконно розданого хлба. Вводилася практика натуральних штрафв (м'ясом, картоплею та ншими продовольчими прондуктами - на випадок вдсутност запасв зерна) колгоспнникв та одноосбникв - боржникв по хлбозаготвлях. Ключовим серед репресивних заходв був дозвл райвиконнкомам перераховувати в хлбозаготвлю вс створен в колнгоспах натуральн фонди - наснн
вий, продовольчий фунражний. Цей пункт мав застереження вдносно вилучення наснн
вих фондв: тльки з санкцÿ облвиконкомв у кожнонму окремому випадку. Подальш подÿ показали, що його внесли до тексту постанови з нцативи кервникв респубнлки.
На додаток до цього застереження, якого могли не зронзумти надто стараннû мсцев працвники, Полтбюро ЦК КП(б)У 29 листопада прийняло постанову, розслану обнкомам райкомам у форм нструктивного листа за пдпинсом С. В. Косора. В ньому зазначалося: Просто механчнно вивозити вс фонди в хлбозаготвлю
зовсм неправильнним неприпустимим. Особливо це неправильно стосовно до наснн
вого фонду. Вилучення колгоспних фондв та
Останньо
Патологчна жорстоксть, виявлена в ход хлбозаготвель на кра
Села, як мали особливо велику заборговансть по хлнбозаготвлях, заносилися на чорну дошку. Статут чорно
Пд виглядом перешкодити незаконнй торгвл хлбом на ринку, комся Молотова перевела на блокадне становинще всю Укра
Якою мрою голод був пов'язаний з експортом хлба? к немало людей, як вважають експорт причиною його. Одннак тут бльш складн причинно-наслдков зв'язки. В основ
Вилучення максимально
Методи заготвель, як регулярно, протягом трьох мсянцв, практикувала молотовська комся на всй територÿ кра
Хлбозаготвл продовжувалися навть у першй декад лютого 1933 року, коли селяни почали гинути вд голоду. Практично на всй територÿ кра
Вилучення наснн
вого фонду в рахунок виконання хлнбозаготвельного плану створило нову проблему. Треба було готуватися до свби, Донецька область мала тльки 21% вд потрбно
няко
Ряд мсцевих органзацй звергаються в РНК ЦК за нанснн
вою позичкою для радгоспв колгоспв. Оскльки ронжай цього року е задовльним, рядом встановлено для колгоспв зменшений план державних хлбозаготвель, який повинен бути виконаний повнстю, РНК ЦК постановляють:
1. Вдхилити вс пропозицÿ про видачу наснн
во
2. Попередити, що в поточному роц н радгоспам, н колгоспам наснпозичка не буде видаватися н для озимого, н для ярового посву.
Наведену постанову можна вважати нкальною в тому розумнн, що в нй нема жодного позитивного твердження. По сут, форма партйно-урядово
Прагнучи знайти вихд з глухого кута, Постишев 4 лютого у виступ на партйному актив Харквщини заявив, що збинрати насння доведеться методами хлбозаготвель. У Запоржж М. М. Хата
вич занкликав партйний актив переконати селян, як мали деяк запаси зерна, передати
Наснн
ва проблема вдйшла на другий план псля того, як Постишев добився прийняття 25 лютого постанови РНК СРСР ЦК ВКП(б) про видлення кра
НАСЛ
ДКИ ГОЛОДУ
Отже, централзована продовольча допомога Укра
Сталн обрав нший шлях - шлях боягузливого злончинного замовчування становища в сльськй мсцевост. У счн 1933р., коли справжнй голод тльки насувався ще був час для дй, вн заявив з трибуни об'
днаного Пленунму ЦК ЦКК ВКП(б): Ми безперечно добились того, що матеральне становище робтникв селян полпшу
ться у нас рк у рк. В цьому можуть сумнватися хба тльки заклянт вороги. Радянсько
Генсек дав директиву ставитися до голоду як до неснуюнчого явища. Наприклад, у документах Наркомзему РСР с немало фактв про безпритульних дтей, бездоглядн посви, доприселенцв (так на канцелярит звалися новопоселенц у селах, жител яких вимерли або розсялися). Термнологчного табу дондержувалися навть у секретнй документацÿ партйних орнганв будь-якого рвня. Конкретн заходи, безпосередньо пов'язан з голодом, тут проходили через закрит течки. Звичайно, нхто не побоювався просочування вдомо
Про те, що на сел вдбуваться щось страхтливе, знали вс. Бженц заповнювали мста вмирали сотнями просто на вулицях.
нформаця про голод проникала й за кордон.
Намагаючись врятувати вд голодно
Нас не повинно дивувати те, що найвпливовша в реснпублц особа у черговий раз використала лантикуркульську фразеологю, яка в даному раз виглядала особливо аморально. Постишев в нтересах справи використовував термнологчн правила гри, нав'язуван Сталним партйнному апарату всьому суспльству. Якщо оцнювати Павла Петровича Постишева не за його виступами, за практичнною дяльнстю з лютого 1933р., коли вн при
особливо - дтей. Нхто не зробив для дтей 30-х рокв бльше, нж Постишев. З богих республканських резервв випрошених у Г. Е. Якра армйських запасв вн створив продовольчий фонд дитячо
19 счня 1933р. РНК СРСР ЦК ВКП(б) прийняли постаннову Про обов'язкову поставку зерна держав колгоспами та одноосбними господарствами, яка створювала на сел нову ситуацю. Згдно з цим документом запроваджувався погектарний принцип хлбозаготвель, зникла невизначенсть зрвняльнсть попередньо
Ситуаця в сльському господарств потребувала особлинвих методв кервництва. Було створено полтичн вддли МТС радгоспв - надзвичайн партйно-державн органи влади. Щоб подолати кризу в сльському господарствó, вони провели стотну роботу щодо органзацйного змцнення колгоспв, посилення матерально
сторики ще не вивчали в деталях, як вдбувалася веснянна посвна кампаня 1933р. Адже треба було моблзуванти на роботи в громадському господарств знесилених вд голоду колгоспникв, змусити
Непростою в моральному вдношенн виявилася пробленма охорони вд голодуючих достигаючого врожаю. В архнвах
багато судових справ по звинуваченню тих, хто хотв знайти
Лавина голодних смертей наростала з мсяця в мсяць аж до початку та. Така нформаця ретельно приховуванлася вд народу. На XVII з'
Пдписавши фальшивий вексель, генсек не чекав нчого втшного вд чергового перепису населення. Перепис кльнка разв вдкладався. Цлком очевидними
причини забонрони абортв у червн 1936 року (заборона дяла до листонпада 1955 року). Навть дивно, що цей захд не спав на думнку Сталну ранше. Заборона абортв у перш роки стотно вплинула на зростання народжуваност, але до останньо
Перепис вдбувся в счн 1937р. викликав полтичний скандал. Псля того, як демографи пдрахували попередн пдсумки клькост населення,
Дан перепису 1937р., як викликали в Стална таку ренакцю, дос залишалися загадкою. У першй радянськй пубнлкацÿ про цю блу пляму, яка з'явилася наприкнц 1987р. в журнал Огонек (№ 51), конкретна цифра клькост населення не названа. Автор ц㺿 публкацÿ М. Тольц стверджу
лише, що перепис показав меншу кльксть насенлення, нж було в кра
Як тепер з'ясувалося, коротка довдка з попереднми результатами перепису 1937р. збереглася в архвному фоннд Верховно
Найбльше вд голоду постраждала кра
Зрозумло, вказана цифра не може бути точною клькснтю померлих вд голоду. Треба взяти до ваги мграцйн процеси. Проте вплив мграцÿ на кльксть населення в приннцип невеликий, оскльки в розрахунок береться не ? абсонлютна величина, яка досягала в окрем роки сотень тисяч чоловк, лише позитивне чи негативне сальдо мграцйного балансу. Мж 1933 1937 роками починав виявлятися нове джерело дефциту - репресÿ. За даними перепису 1937р., кльксть осб у колонях таборах НКВС становила по кра
Дефцит населення, розрахований вдповдно до навендено
ВИСНОВОК
Голод 1933р. був наслдком спроби здйснювати соцанлстичне будвництво во
нно-комунстичними методами. Розумючи, що серед частини партйних працвникв зберегнлася ностальгя по систем методах во
нного комунзму, В.
. Ленн попереджав: Така полтика була б дурстю санмогубством т㺿 партÿ, яка спробувала б ?. Дурстю, бо ця полтика економчно неможлива; самогубством, бо партÿ, як пробують подбну полтику, зазнають неминуче краху. Здавалонся, Сталн т кервники партÿ, якÿ пдтримали його, змогли подолати економчну неможливсть полтичну небезпеку курсу на суцльну колективзацю шляхом придушення пронтивникв во
нно-комунстичних методв у партÿ в селяннських масах, опр щодо використання всх форм державнонго примусу, протиставлення рзних за майновим станом проншаркв селянства пд лозунгом загострення класово
Л
ТЕРАТУРА
1.
2. Ленн В.
. Повне збрання творв.
3. Сталн Й. В. Твори.
4. Рубач М. А. Класове розшарування селянства кра
5.
6. а - К., 1979.
7.
8.
9. Комунстична партя кра
10. ЦДАЖР УРСР.
11. Commission on the Ukraine famine. Executive summary - first draft. - March, 30, 1988.
12. The Foreign Office and the Famine. New York, 1988.
13. Souvarine B. Stalin: A Critical Survey of Bolshevism. New York, 1939.