Цифровірш

Цифровірші

(диптих)

Всміхаються до сонця 3 ві3,

3вають й досі ти3 на екрані...

А в серці тліє вереснів аж 3,

Вони від літа спеки, наче п"яні...

Про3мався і вересень холодний,

Горять вже ва3 іскри-язики...

Зі3 меню, бо я вже не голодний,

Постав на весну срібні мідяки...

Зі3 всю пам"ять, кадри всі зі3,

3має сонце росу на щоці...

А ти збираєш масло в макі3,

Чи все в3маєш ти в одній руці?..

О. мабуть, ні! Прові3 серце й душу,

Не варто с3гти нігті день при дні!

Я всі ві3 3мати в серці мушу,-

За3май погляд знову на мені...

Листаєш ти щоденно камасу3,

Моя душа втрачає пелюстки...

Не розрізню: чи день, чи, може, утро,

В сміття летять книжкові сторінки...

У3мувати більш тебе не буду,-

Хоч чую: ви3 сльози на очах".

І малювать 3кутники не буду,

Бо й ва3 жар давно уже зачах...

Важкі часу кіломе3 і ме3,

І нам орбі3 сиплять коментар.

Зносилися футболки вже і ге3,

Не чуть 3звуку зламаних гітар...

Лиш злі ві3 нам душу ін3гують,

Пюпі3 нот тримають 3 змутки.

Ві3 вночі зітхання чиїсь чують,-

Ти їх візьми й на попіл розі3!

Щоб зникло все: прелюдії і ти3,

У3мувать усе це на собі?...

Сльоза з"явилась - швидше її ви3,

Й відправ до Бога погляд у журбі...