Розвиток соціальної компетентності випускників школи

Розвиток соціальної компетентності випускників школи

Актуальність теми обумовлена сучасними тенденціями в освіті. Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток інтелектуальної, творчої і ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе у житті, бути успішною і сприяти розвитку суспільства.

Школа повинна не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною.

Компетентність базується на предметних знаннях та вміннях, але стосується життєвих умінь людини, необхідних будь - кому.

Кожному в житті для досягнення успіху треба вміти займатися самоосвітою, працювати з документами, критично оцінювати інформацію, співпрацювати в колективі, вміти братися за справу, вміти домовлятися.

Серед ключових компетентностей (соціальна, полікультурна, інформаційна, самоосвітня, мовленнєва) значна роль належить саме комунікативній компетенції, тому що, комунікативна компетентність означає не лише вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами, а ще й характеризується умінням взаємодіяти з людьми, володіти навичками роботи у групі, умінням володіти різними соціальними ролями у колективі. Комунікативна компетентність характеризується цілою низкою інших здібностей людини, що виявляються у швидкості, глибині та міцності оволодіння засобами і прийомами діяльності, таким як:

умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію; вести діалог; брати участь у дискусіях; вести переговори; уміння переконувати і відстоювати свою точку зору, тобто

спілкуватися.

Розвиток комунікативних здібностей є одним з основних факторів становлення особистості і позначаються на всіх видах активності, на ставленні дитини до інших людей, до рукотворного світу природи, а також до себе.

В школі формуванню комунікативних умінь учнів сприяє організація навчально - виховного процесу в цілому і, звичайно, урок.

Значну увагу формуванню комунікативних здібностей на уроках української мови та літератури приділяють учителі Вакуленко Н. А., Скиба Л. П. Чітка мотивація навчання, широке використання наочності, дидактичних ігор, застосування інтерактивних форм навчання ( робота в групах, проведення круглого столу, пресс - конференції) сприяють формуванню та розкриттю творчих та комунікативних здібностей: уміння слухати, висловлювати свою думку, переконувати, підвищувати рівень мовленнєвої культури, з зацікавленістю виконувати соціальні ролі. Саме таке викладання - це вимога часу, якісно новий підхід до навчання і виховання.

Щороку учні школи приймають участь у міському поетичному конкурсі "Собори наших душ" та стають його лауреатами.

Освіта не лише допомагає молоді здобути знання та розвинути вміння, необхідні для майбутньої професії, вона готує до перспектив і обов‘язків дорослого життя.

Заслуговує уваги педагогічна діяльність учителя історії Синєнок І. П, яка уміло керує пізнавальною діяльністю учнів, підтримуючи їх активність на всіх етапах уроку, залучає учнів до визначення задач уроку; розвиває уміння висловлювати власну думку, слухати партнерів, створює ситуацію успіху, і як результат - учні мають безмежне прагнення до пізнання нового.

Комунікативний підхід є домінантним у викладанні іноземних мов. Всі вчителі іноземних мов усвідомлюють, що мови як засобу комунікації можна навчити і навчитися тільки в процесі комунікації (спілкування) Моделюючи реальні ситуації, організуючи пізнавальну діяльність за методом проектів, вчителі Фурсова А. М., Рибалко Л. Є., Тунчик М. С. забезпечують на уроці інтерактивне спілкування, що передбачає обмін думками, ідеями, почуттями між співрозмовниками, умінням критично і творчо мислити; велику увагу приділяють діалогічному і монологічному мовленню школярів. Досягнення комунікавтиної компетентності не можливе без оволодіння певним обсягом культурної інформації. Всі вчителі іноземних мов досить уваги приділяють формуванню країнознавчої компетентності, тобто дають знання про культуру країни, мова якої вивчається ( історію, географію, побут тощо).

Творчій самореалізації, розвитку комунікативних умінь, звичайно, сприяє участь вихованців у роботі шкільного науково-пошукового товариства "Ерудит". За шість років існування товариства учні підготували та захистили понад 400 робіт. У поточному році були розглянені наступні теми:

"Раціональне використання гідроресурсів. Екологічність гідроенергії." "Індикація забруднення атмосферного повітря за допомогою рослин" "Очищення води від забруднення при електролізі" "Туризм, як галузь світового господарства" "Сучасні міграційні процеси в Україні" "Подвиги наших земляків у ВВВ" та інші

Учні нашої школи приймають активну участь у екологічних акціях:

Всеукраїнська акція "Марш парків"; Всеукраїнський конкурс "Мій голос віддаю на захист природи"; Акція "Першоцвіт"; Всеукраїнський конкурс "Джміль та Бджілка"; Всеукраїнська акція "Весняний тиждень добра" тощо.

Головний екзаменатор наших вихованців - життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати і контролювати власну діяльність, тобто успішно її виконувати, залежить насамперед від школи, від того, в якій мірі у них будуть сформовані ключові компетентності.

Поставлені перед школою завдання щодо формування комунікативної компетенції учнів вимагають створення системи педагогічного керівництва розвитком комунікативних здібностей учнів та наявність певних комунікативних здібностей учителя.

Говорячи про особливості педагогічного керівництва розвитком комунікативних здібностей учнів, необхідно виходити з потреби виховати громадянина, підготувати молоду особистість до участі в розв'язанні нагальних і перспективних завдань держави, до управління її справами, ролі керівника та виконавця, громадського діяча.

Вирішення проблеми формування комунікативної компетенції ґрунтується на таких пріоритетних принципах, як гуманізація, демократизація навчально - виховного процесу, заміна авторитарної педагогіки педагогікою толерантності, щоб за стін школи виходили люди самодостатні, підготовлені до свідомої та ефективної життєдіяльності, тому що лише такі особистості здатні брати на себе відповідальність і бути діяльними в ринковій економіці.

Успішному вирішенню проблеми, що розглядається також сприятиме психологічний мікроклімат на уроці; мотивація навчання, як передумова успішного уроку; психологічна культура учителя; реалізація особистісного підходу у навчально - виховному процесі: створення ситуації успіху, забезпечення педагогічної підтримки школяра, - адже до кожної дитини є десятки ключів, і все залежить від того, як повернути той чи інший ключ; впровадження сучасних інтерактивних технологій, тому що творчу особистість може виховувати творчий вчитель.

Колектив нашої школи прагне виховувати свідомих громадян України, формувати особистість учня, розвивати його здібності та обдарування, науковий світогляд, комунікативну компетентність, тобто виховувати людину з позитивним мисленням, оптиміста, добре підготовленого до життєвих випробувань, який упевнено дивиться вперед.