Організаційний аспект уроку. Типи уроків та їх структура
Сучасний урок
Сучасний урок - це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний конкретний учитель визначає для себе ті форми роботи, які для нього найпринятніші, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі. Саме урок - те місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості.
Урок - це логічно закінчений, цілісний, обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас - це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.
За попередні роки змінилося багато педагогічних ціностей. З'явилися не тільки нові завдання, а й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядають не тільки як діяльність учителя чи як форму навчання, а й як діяльність учня, інакше кажучи, вміння.
У методичній літературі визначають чотири блоки уроку: загальнопедагогічні вимоги, дидактичні вимоги, психологічні вимоги, гігієнічні вимоги.
Перший блок. Загальнопедагогічні вимоги.
Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.
Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.
Орієнтація на процес навчання.
Тривимірне навчання.
Створення емоційно-актуального тла навчання.
Педагогічний такт і культура мови.
Пізнавльна самостійність учнів.
Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку
Другий блок. Дидактичні вимоги.
Раціональне використання кожної хвилини уроку
Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.
Використання активних методів навчання.
Зв'язок з раніше вивченим досвідом, набутим учнем.
Формування умінь учнів сомостійно здобувати знання й застосовувати їх практично.
Індивідуалізація, диференціація та інтесифікація навчального процесу.
Використання сценарних варіантів уроку, які є носіями інформації.
Створення умов для успішного навчання учнів.
Чітке формулювання освітніх завдань загалом і складових елементів, їх зв'язок з розвивальними і виховними завданнями.
Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.
Реалізація на уроках всіх дидактичних принципів.
Організоване закінчення уроку.
Здійснення мйжпридметних зв'язків.
Врахування принципів диференції та індивідуалізації.
Третій блок. Психологічні вимоги.
Урахування психологічних особливостей кожного учня.
Нормальний психологічний стан і стійкий настрій учителя та учнів.
Вимогливість і доброзичливість учителя та учнів.
Педагогічна етика і психологічний такт.
Четвертий блок. Гігієнічні вимоги.
Дотримання температурного режиму.
Нормативність освітлення класного приміщення.
Провітрювання.
Відповідність шкільних меблів вимогам нормативів.
Чергування видів навчальної роботи.
Запобігання перевантаженню, стомлюваності школярів.
До необхідних компонентів сучасного уроку можна віднести організаційну, психологічну, видову та санітарно-гігієнічну складові уроку. (Див. схему)
Схема
Організаційна складова уроку
Організація уроку є одним з основних аспектів.
Мета організації полягає в забезпеченні успішної реалізації змісту та навчання, умов для ефективної взаємодії вчителя та учнів у навчально-виховному процесі.
Організація педагогічної діяльності вчителя на уроці передбачає: постановку доцільної та раціональної мети і завдань навчання; мотивацію спільної діяльності учнів та учителя; планування, нормування, діагностування, прогнозування, стимулювання, контроль і корекцію процесу навчання та його результативності; використання раціональної та ефективної технології навчання.
Організаційний аспект уроку характеризується його основними компонентами:
• структура уроку;
• організація навчального матеріалу;
• організація педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• організація навчально-матеріального забезпечення та технічного оснащення уроку;
• використання часу на уроці.
Організаційний аспект. У найширшому розумінні цей аспект уроку втілює в собі способи, форми і засоби керування навчально-виховним процесом. Правомірно виділити тут щонайменше дві підсистеми.
По-перше, підсистема постійно діючих правил і розпоряджень - правила для учнів, розклад уроків і дзвінків, розклад чергувань, режим дня, правила безпеки, правила поведінки на уроці тощо.
По-друге, підсистема епізодично застосовуваних розпоряджень, наказів і настанов щодо поведінки, порядку виконання класних і домашніх завдань тощо.
Дуже важливо, щоб усі ці вимоги і "шкільні закони" діяли системно, безперервно і були однаково важливими і для учнів, і для вчителя. Бо йдеться не про "зміцнення дисципліни" в умовах "твердого" (авторитарного) керівництва класом, а про ситуацію, коли всі рівні, а закон обов'язковий для всіх.
Комбінований урок
Структура уроку:
застосовуються різні комбінації структурних елементів різних типів уроків.
1. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
3. Повідомлення теми, мсти, задач уроку.
4. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.
5. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою
6. засвоєння навичок (тренувальні вправи).
7. Творчий перенос знань і навичок у нові умови з метою формування умінь (творчі вправи).
8. Аналіз досягнень учнів.
9. Підсумки уроку.
Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.
Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітно ( у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи
Уроки контролю та корекції знань, умінь і навичок.
Уроки цього типу призначені для:
а) контролю за рівнем засвоєння учнями теоретичного матеріалу,
сформованістю вмінь та навичок;
б) корекції засвоєних учнями знань, умінь та навичок.
Мета: перевірка якості та міцності засвоєного матеріалу, сформованості умінь і навичок, внесення коректив; виявити прогалини в знаннях, навичках та вміннях; виявити якість засвоєння знань, навичок та вмінь.
Структура уроку
1. Мотивація навчальної діяльності школярів і повідомлення теми, мети та завдань уроку:
2. показ необхідності широкого та вільного використання в життєвих ситуаціях набутих у школі знань, навичок та вмінь;
3. повідомлення про характер завдань на уроці, послідовність і способи їх виконання, оформлення результатів самостійної роботи.
4. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу та вміння розкривати елементарні зовнішні зв'язки у предметах та явищах:
5. усна фронтальна бесіда;
6. усне індивідуальне опитування.
7. Перевірка знань учнів основних понять (законів) та вмінь пояснювати їх сутність, наводити найбільш переконливі аргументи до своїх суджень та приклади:
8. письмова робота (8 - 10 хв.);
9. індивідуальне опитування.
10. Перевірка глибини осмислення учнями знань та ступеню їх узагальнення:
11. письмове опитування;
12. самостійне складання або заповнення таблиці.
13. Застосування учнями знань в стандартних умовах:
14. письмове розв'язання завдань (обчислювальних, якісних або пізнавальних);
15. виконання самостійних практичних завдань з готовими даними, сформульованими питаннями та відомим способом виконання дій.
16. Застосування знань у змінених (нестандартних) умовах:
17. виконання комплексних творчих письмових робіт, що вимагають перенесення набутих знань та способів виконання дій у нові умови;
18. виконання комплексних творчих практичних завдань.
19. Перевірка, аналіз та оцінювання виконаних завдань.
20. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.
Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітно ( у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи
Урок узагальнення та систематизації знань
Мета: приведення засвоєних учнями понять у струнку систему, яка передбачає розкриття та засвоєння зв'язків і відношень між її елементами; свідоме оволодіння основними теоріями і провідними ідеями навчального предмету або засадами відповідної галузі науки.
Ці уроки цього спрямовані на вирішення двох основних дидактичних завдань:
а) перевірку і встановлення рівня оволодіння учнями основами
теоретичних знань і способами пізнавальної діяльності;
б) повторення, корекцію і більш глибоке осмислення навчального
матеріалу.
Структура уроку
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності школярів.
2. Відтворення та корекція опорних знань учнів.
3. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ.
4. Повторення, узагальнення та систематизація понять, засвоєння відповідної системи знань, провідних ідей та основних теорій.
Для систематизації та узагальнення виділяються ключові питання відповідного курсу. Увага звертається на знаходження та розкриття в уже вивченому матеріалі закономірностей, логічно-наслідкових зв'язків, глибокої сутності процесів та явищ; на перехід від окремих до більш широких узагальнень. Слід звернути увагу на те, що систематизація передбачає певну форму відображення окремих фактів у певній системі взаємозв'язків - схему, узагальнюючу таблицю тощо. У жодному разі не можна вважати систематизацією просте відтворення окремих фактів або дій наприкінці вивчення теми. Це буде просте повторення..
Урок такого типу може проходити у формі оглядової лекції, бесіди, опитування й виконання системи завдань та ін.
Урок застосування знань, умінь і навичок
Мета: навчити самостійно і творчо застосовувати знання, навички та вміння в життєвих умовах; сприяє підготовці учнів до життя, праці на виробництві, посиленню зв'язку теорії з практикою; формування в учнів працелюбності, самостійності та творчої активності у рішенні різноманітних виробничих завдань і життєвих проблем.
Структура уроку
1. Актуалізація опорних знань і діяльності учнів, необхідних для творчого рішення завдань. Перевірка домашнього завдання, відтворення та корекція опорних знань, навичок та вмінь, що необхідні учням для самостійного виконання практичного завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Осмислення змісту і послідовності застосування практичних дій.
4. Самостійне виконання учнями завдання під керівництвом і завдяки вчителеві.
5. Узагальнення і систематизація учнями результатів роботи.
6. Звіт учнів щодо способів та результатів виконання роботи та теоретична інтерпретація отриманих результатів.
7. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і павичок (практичні роботи)
Структура уроку
1. Актуалізація опорних знань і діяльності учнів, необхідних для творчого рішення завдань.
2. Засвоєння нових знань.
3. Формування елементарних навичок на основі застосуванні їх у стандартних умовах.
4. Формування диференційованих узагальнених умінь.
5. Аналіз завдання (розкриття способів розв'язування творчих елементів).
6. Підготовка необхідного для роботи обладнання.
7. Самостійне виконання практичної частини роботи.
8. Творче застосування узагальнених знань, умінь і навичок в постійно мінливих умовах, або в ситуаціях, наближених до життєвих.
9. Контроль, самоконтроль, взаємоконтроль у процесі виконання роботи.
10. Підсумки уроку.
11. Повідомлення домашнього завдання.
Урок засвоєння навичок та вмінь
Мета: закріплення й усвідомлення раніше засвоєного матеріалу (знань, умінь, навичок), оволодіння учнями певним теоретичним матеріалом, правилом або алгоритмом.
Найбільш ефективно процес засвоєння умінь і навичок здійснюється учнями під час активної діяльності, зумовленої застосуванням учителем різноманітних методів, засобів навчання та технологій.
Структура уроку
1. Актуалізація опорних знань та практичного досвіду учнів.
Перевірка домашнього завдання, відтворення та корекція опорних знань і практичного досвіду учнів (підготовчі завдання).
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності школярів.
2. Вивчення нового матеріалу (вступні вправи).
3. Первинне застосування набутих знань (пробні вправи).
4. Застосування учнями знань у стандартних умовах з метою засвоєння навичок (тренувальні вправи).
а) вправи за зразком;
б) вправи за інструкцією;
в) вправи за завданням вчителя.
1. Творче перенесення знань і навичок у нові умови з метою формування вмінь (творчі вправи).
2. Підсумки уроку та повідомлення домашнього завдання.
Основою такого уроку можна назвати тренування в різних варіантах, яке вимагає від учня перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні ситуації. Для проведення таких уроків використовується практична робота. У педагогічній літературі саме цей тип уроку рекомендується як найбільш доречний для таких предметів, як фізика, хімія, географія, біологія і, звичайно інформатика. Практичні роботи в значній кількості представлені у навчальних програмах, та й практичні завдання є невід'ємною, складовою фактично кожного уроку інформатики.
Зміст уроків цього типу має значні можливості для великої варіативності завдань і тому сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. Урок формування та вдосконалення вмінь і навичок можуть проводитись у вигляді ігор, змагань, уявних експедицій тощо та поєднувати й індивідуальні, і фронтальні, і групові методи роботи.
Урок засвоєння нових знань
Мета: засвоєння учнями, сприйняття, осмислення певних понять, законів теорій.
Найбільш ефективно процес засвоєння нових понять, умінь і навичок здійснюється учнями під час активної діяльності, зумовленої застосуванням учителем різноманітних методів, засобів навчання та технологій.
Структура уроку
1. Перевірка домашнього завдання, відтворення та корекція опорних знань учнів (5-7 хв.).
2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності школярів (до 5 хв.).
3. Сприйняття та первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв'язків і відношень в об'єктах вивчення (10-20 хв. / для молодшого школяра / або 10-30 хв. / для старшокласника /).
4. Узагальнення та систематизація знань (10-15 хв.).
5. Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання (до 10 хв.).
Найчастіше таким уроком є вступний урок курсу (теми, розділу), коли він незначною мірою пов'язаний з темою попереднього уроку. Також доречно обрати цей тип у випадку, коли зміст матеріалу складний, об'ємний, містить значну кількість нових понять і положень.
Може використовуватись пояснювально-ілюстративний, проблемний виклад. Заняття можна провести у формі бесіди, лекції, уявної подорожі чи екскурсії, відеоуроку, навчальної конференції з підготовленими доповідями (повідомленнями) учнів. Під час проведення уроку доречні конспектування, складання тез, опорних схем, робота з підручником, картою, довідниками тощо. Головне, щоб вивчення нового матеріалу учнями відбувалося не пасивно, а в ході різноманітної активної пізнавальної діяльності.
Крок за кроком. (Пам'ятка щодо підготовки та реалізації організаційного аспекту уроку)
Організація структури уроку:
- чітко визначити структурні компоненти уроку залежно від його типу; продумати організацію кожного структурного компонента уроку, визначивши його питому вагу в загальній композиції уроку, проміжні цілі, зміст, методи та засоби навчання; відібрати для кожного структурного компонента уроку адекватні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; забезпечити мобілізацію інтелектуальних, фізичних та емоційних ресурсів суб'єктів навчально-виховного процесу на кожному етапі уроку.
Організація навчального матеріалу:
- підібрати навчальний матеріал, що відповідає темі, меті та завданням уроку; здійснити логіко-структурний аналіз змісту теми, з'ясувати її дидактичні та методичні особливості; переглянути та структурувати навчальний матеріал для уроку в цілому та на кожний його етап зокрема; виділити у змісті навчального матеріалу основне, істотне, що підлягатиме обов'язковому засвоєнню; виділити в змісті дидактичного матеріалу описувальну, пояснювальну, інструктивну інформацію; унормувати навчальний матеріал для уроку в цілому та кожного його структурного компонента за змістом, обсягом, часом; визначити зміст та обсяг домашнього завдання.
Організація педагогічної діяльності викладача та навчально-пізнавальної діяльності учнів передбачає:
- наявність поурочно-тематичного плану, журналу теоретичного навчання, учнівських зошитів, підручників, довідкової літератури, навчальних посібників, комплексу роздаткового дидактичного матеріалу; осмислення їх учнями, спрямування навчальної діяльності на досягнення мети; мотивація наступної спільної діяльності викладача й учнів на уроці; планування, нормування, конструювання, прогнозування, діагностування діяльності викладача й учнів на уроці; озброєння учнів раціональними способами навчально-пізнавальної діяльності; контроль, самоконтроль, взаємоконтроль і корекція діяльності викладача й учнів, її результативності; обладнання робочих місць викладача й учнів відповідно до стандартних гігієнічних вимог; раціональний розподіл і використання часу на окремі види діяльності викладача й учнів на уроці.
Організація навчально-методичного забезпечення і оснащення уроку:
- обладнання уроку (наявність підручників, навчального приладдя, роздаткового матеріалу, інструктивних карток тощо); оснащення уроку необхідною наочністю, у тому числі ТЗН, аудіовізуальними засобами, ПК; організація діяльності учнів-помічників.
Раціональне витрачання часу на організацію роботи викладача й учнів передбачає:
- своєчасний початок уроку; оптимальність витрат часу на взаємне привітання, перевірку присутності учнів; чітке дозування та корекція витрат часу на окремі етапи уроку; своєчасне завершення уроку.
Сучасний урок
Сучасний урок - це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний конкретний учитель визначає для себе ті форми роботи, які для нього найпринятніші, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі. Саме урок - те місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості.
Урок - це логічно закінчений, цілісний, обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас - це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.
За попередні роки змінилося багато педагогічних ціностей. З'явилися не тільки нові завдання, а й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядають не тільки як діяльність учителя чи як форму навчання, а й як діяльність учня, інакше кажучи, вміння.
У методичній літературі визначають чотири блоки уроку: загальнопедагогічні вимоги, дидактичні вимоги, психологічні вимоги, гігієнічні вимоги.
Перший блок. Загальнопедагогічні вимоги.
Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.
Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.
Орієнтація на процес навчання.
Тривимірне навчання.
Створення емоційно-актуального тла навчання.
Педагогічний такт і культура мови.
Пізнавльна самостійність учнів.
Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку
Другий блок. Дидактичні вимоги.
Раціональне використання кожної хвилини уроку
Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.
Використання активних методів навчання.
Зв'язок з раніше вивченим досвідом, набутим учнем.
Формування умінь учнів сомостійно здобувати знання й застосовувати їх практично.
Індивідуалізація, диференціація та інтесифікація навчального процесу.
Використання сценарних варіантів уроку, які є носіями інформації.
Створення умов для успішного навчання учнів.
Чітке формулювання освітніх завдань загалом і складових елементів, їх зв'язок з розвивальними і виховними завданнями.
Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.
Реалізація на уроках всіх дидактичних принципів.
Організоване закінчення уроку.
Здійснення мйжпридметних зв'язків.
Врахування принципів диференції та індивідуалізації.
Третій блок. Психологічні вимоги.
Урахування психологічних особливостей кожного учня.
Нормальний психологічний стан і стійкий настрій учителя та учнів.
Вимогливість і доброзичливість учителя та учнів.
Педагогічна етика і психологічний такт.
Четвертий блок. Гігієнічні вимоги.
Дотримання температурного режиму.
Нормативність освітлення класного приміщення.
Провітрювання.
Відповідність шкільних меблів вимогам нормативів.
Чергування видів навчальної роботи.
Запобігання перевантаженню, стомлюваності школярів.
До необхідних компонентів сучасного уроку можна віднести організаційну, психологічну, видову та санітарно-гігієнічну складові уроку. (Див. схему)
Схема
Організаційна складова уроку
Організація уроку є одним з основних аспектів.
Мета організації полягає в забезпеченні успішної реалізації змісту та навчання, умов для ефективної взаємодії вчителя та учнів у навчально-виховному процесі.
Організація педагогічної діяльності вчителя на уроці передбачає: постановку доцільної та раціональної мети і завдань навчання; мотивацію спільної діяльності учнів та учителя; планування, нормування, діагностування, прогнозування, стимулювання, контроль і корекцію процесу навчання та його результативності; використання раціональної та ефективної технології навчання.
Організаційний аспект уроку характеризується його основними компонентами:
• структура уроку;
• організація навчального матеріалу;
• організація педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• організація навчально-матеріального забезпечення та технічного оснащення уроку;
• використання часу на уроці.
Організаційний аспект. У найширшому розумінні цей аспект уроку втілює в собі способи, форми і засоби керування навчально-виховним процесом. Правомірно виділити тут щонайменше дві підсистеми.
По-перше, підсистема постійно діючих правил і розпоряджень - правила для учнів, розклад уроків і дзвінків, розклад чергувань, режим дня, правила безпеки, правила поведінки на уроці тощо.
По-друге, підсистема епізодично застосовуваних розпоряджень, наказів і настанов щодо поведінки, порядку виконання класних і домашніх завдань тощо.
Дуже важливо, щоб усі ці вимоги і "шкільні закони" діяли системно, безперервно і були однаково важливими і для учнів, і для вчителя. Бо йдеться не про "зміцнення дисципліни" в умовах "твердого" (авторитарного) керівництва класом, а про ситуацію, коли всі рівні, а закон обов'язковий для всіх.
Комбінований урок
Структура уроку:
застосовуються різні комбінації структурних елементів різних типів уроків.
1. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
3. Повідомлення теми, мсти, задач уроку.
4. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.
5. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою
6. засвоєння навичок (тренувальні вправи).
7. Творчий перенос знань і навичок у нові умови з метою формування умінь (творчі вправи).
8. Аналіз досягнень учнів.
9. Підсумки уроку.
Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.
Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітно ( у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи
Уроки контролю та корекції знань, умінь і навичок.
Уроки цього типу призначені для:
а) контролю за рівнем засвоєння учнями теоретичного матеріалу,
сформованістю вмінь та навичок;
б) корекції засвоєних учнями знань, умінь та навичок.
Мета: перевірка якості та міцності засвоєного матеріалу, сформованості умінь і навичок, внесення коректив; виявити прогалини в знаннях, навичках та вміннях; виявити якість засвоєння знань, навичок та вмінь.
Структура уроку
1. Мотивація навчальної діяльності школярів і повідомлення теми, мети та завдань уроку:
2. показ необхідності широкого та вільного використання в життєвих ситуаціях набутих у школі знань, навичок та вмінь;
3. повідомлення про характер завдань на уроці, послідовність і способи їх виконання, оформлення результатів самостійної роботи.
4. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу та вміння розкривати елементарні зовнішні зв'язки у предметах та явищах:
5. усна фронтальна бесіда;
6. усне індивідуальне опитування.
7. Перевірка знань учнів основних понять (законів) та вмінь пояснювати їх сутність, наводити найбільш переконливі аргументи до своїх суджень та приклади:
8. письмова робота (8 - 10 хв.);
9. індивідуальне опитування.
10. Перевірка глибини осмислення учнями знань та ступеню їх узагальнення:
11. письмове опитування;
12. самостійне складання або заповнення таблиці.
13. Застосування учнями знань в стандартних умовах:
14. письмове розв'язання завдань (обчислювальних, якісних або пізнавальних);
15. виконання самостійних практичних завдань з готовими даними, сформульованими питаннями та відомим способом виконання дій.
16. Застосування знань у змінених (нестандартних) умовах:
17. виконання комплексних творчих письмових робіт, що вимагають перенесення набутих знань та способів виконання дій у нові умови;
18. виконання комплексних творчих практичних завдань.
19. Перевірка, аналіз та оцінювання виконаних завдань.
20. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й виконують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.
Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітно ( у вигляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можливості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи
Урок узагальнення та систематизації знань
Мета: приведення засвоєних учнями понять у струнку систему, яка передбачає розкриття та засвоєння зв'язків і відношень між її елементами; свідоме оволодіння основними теоріями і провідними ідеями навчального предмету або засадами відповідної галузі науки.
Ці уроки цього спрямовані на вирішення двох основних дидактичних завдань:
а) перевірку і встановлення рівня оволодіння учнями основами
теоретичних знань і способами пізнавальної діяльності;
б) повторення, корекцію і більш глибоке осмислення навчального
матеріалу.
Структура уроку
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності школярів.
2. Відтворення та корекція опорних знань учнів.
3. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ.
4. Повторення, узагальнення та систематизація понять, засвоєння відповідної системи знань, провідних ідей та основних теорій.
Для систематизації та узагальнення виділяються ключові питання відповідного курсу. Увага звертається на знаходження та розкриття в уже вивченому матеріалі закономірностей, логічно-наслідкових зв'язків, глибокої сутності процесів та явищ; на перехід від окремих до більш широких узагальнень. Слід звернути увагу на те, що систематизація передбачає певну форму відображення окремих фактів у певній системі взаємозв'язків - схему, узагальнюючу таблицю тощо. У жодному разі не можна вважати систематизацією просте відтворення окремих фактів або дій наприкінці вивчення теми. Це буде просте повторення..
Урок такого типу може проходити у формі оглядової лекції, бесіди, опитування й виконання системи завдань та ін.
Урок застосування знань, умінь і навичок
Мета: навчити самостійно і творчо застосовувати знання, навички та вміння в життєвих умовах; сприяє підготовці учнів до життя, праці на виробництві, посиленню зв'язку теорії з практикою; формування в учнів працелюбності, самостійності та творчої активності у рішенні різноманітних виробничих завдань і життєвих проблем.
Структура уроку
1. Актуалізація опорних знань і діяльності учнів, необхідних для творчого рішення завдань. Перевірка домашнього завдання, відтворення та корекція опорних знань, навичок та вмінь, що необхідні учням для самостійного виконання практичного завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Осмислення змісту і послідовності застосування практичних дій.
4. Самостійне виконання учнями завдання під керівництвом і завдяки вчителеві.
5. Узагальнення і систематизація учнями результатів роботи.
6. Звіт учнів щодо способів та результатів виконання роботи та теоретична інтерпретація отриманих результатів.
7. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і павичок (практичні роботи)
Структура уроку
1. Актуалізація опорних знань і діяльності учнів, необхідних для творчого рішення завдань.
2. Засвоєння нових знань.
3. Формування елементарних навичок на основі застосуванні їх у стандартних умовах.
4. Формування диференційованих узагальнених умінь.
5. Аналіз завдання (розкриття способів розв'язування творчих елементів).
6. Підготовка необхідного для роботи обладнання.
7. Самостійне виконання практичної частини роботи.
8. Творче застосування узагальнених знань, умінь і навичок в постійно мінливих умовах, або в ситуаціях, наближених до життєвих.
9. Контроль, самоконтроль, взаємоконтроль у процесі виконання роботи.
10. Підсумки уроку.
11. Повідомлення домашнього завдання.
Урок засвоєння навичок та вмінь
Мета: закріплення й усвідомлення раніше засвоєного матеріалу (знань, умінь, навичок), оволодіння учнями певним теоретичним матеріалом, правилом або алгоритмом.
Найбільш ефективно процес засвоєння умінь і навичок здійснюється учнями під час активної діяльності, зумовленої застосуванням учителем різноманітних методів, засобів навчання та технологій.
Структура уроку
1. Актуалізація опорних знань та практичного досвіду учнів.
Перевірка домашнього завдання, відтворення та корекція опорних знань і практичного досвіду учнів (підготовчі завдання).
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності школярів.
2. Вивчення нового матеріалу (вступні вправи).
3. Первинне застосування набутих знань (пробні вправи).
4. Застосування учнями знань у стандартних умовах з метою засвоєння навичок (тренувальні вправи).
а) вправи за зразком;
б) вправи за інструкцією;
в) вправи за завданням вчителя.
1. Творче перенесення знань і навичок у нові умови з метою формування вмінь (творчі вправи).
2. Підсумки уроку та повідомлення домашнього завдання.
Основою такого уроку можна назвати тренування в різних варіантах, яке вимагає від учня перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні ситуації. Для проведення таких уроків використовується практична робота. У педагогічній літературі саме цей тип уроку рекомендується як найбільш доречний для таких предметів, як фізика, хімія, географія, біологія і, звичайно інформатика. Практичні роботи в значній кількості представлені у навчальних програмах, та й практичні завдання є невід'ємною, складовою фактично кожного уроку інформатики.
Зміст уроків цього типу має значні можливості для великої варіативності завдань і тому сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. Урок формування та вдосконалення вмінь і навичок можуть проводитись у вигляді ігор, змагань, уявних експедицій тощо та поєднувати й індивідуальні, і фронтальні, і групові методи роботи.
Урок засвоєння нових знань
Мета: засвоєння учнями, сприйняття, осмислення певних понять, законів теорій.
Найбільш ефективно процес засвоєння нових понять, умінь і навичок здійснюється учнями під час активної діяльності, зумовленої застосуванням учителем різноманітних методів, засобів навчання та технологій.
Структура уроку
1. Перевірка домашнього завдання, відтворення та корекція опорних знань учнів (5-7 хв.).
2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності школярів (до 5 хв.).
3. Сприйняття та первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв'язків і відношень в об'єктах вивчення (10-20 хв. / для молодшого школяра / або 10-30 хв. / для старшокласника /).
4. Узагальнення та систематизація знань (10-15 хв.).
5. Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання (до 10 хв.).
Найчастіше таким уроком є вступний урок курсу (теми, розділу), коли він незначною мірою пов'язаний з темою попереднього уроку. Також доречно обрати цей тип у випадку, коли зміст матеріалу складний, об'ємний, містить значну кількість нових понять і положень.
Може використовуватись пояснювально-ілюстративний, проблемний виклад. Заняття можна провести у формі бесіди, лекції, уявної подорожі чи екскурсії, відеоуроку, навчальної конференції з підготовленими доповідями (повідомленнями) учнів. Під час проведення уроку доречні конспектування, складання тез, опорних схем, робота з підручником, картою, довідниками тощо. Головне, щоб вивчення нового матеріалу учнями відбувалося не пасивно, а в ході різноманітної активної пізнавальної діяльності.
Крок за кроком. (Пам'ятка щодо підготовки та реалізації організаційного аспекту уроку)
Організація структури уроку:
чітко визначити структурні компоненти уроку залежно від його типу;
продумати організацію кожного структурного компонента уроку, визначивши його питому вагу в загальній композиції уроку, проміжні цілі, зміст, методи та засоби навчання;
відібрати для кожного структурного компонента уроку адекватні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;
забезпечити мобілізацію інтелектуальних, фізичних та емоційних ресурсів суб'єктів навчально-виховного процесу на кожному етапі уроку.
Організація навчального матеріалу:
підібрати навчальний матеріал, що відповідає темі, меті та завданням уроку;
здійснити логіко-структурний аналіз змісту теми, з'ясувати її дидактичні та методичні особливості;
переглянути та структурувати навчальний матеріал для уроку в цілому та на кожний його етап зокрема;
виділити у змісті навчального матеріалу основне, істотне, що підлягатиме обов'язковому засвоєнню;
виділити в змісті дидактичного матеріалу описувальну, пояснювальну, інструктивну інформацію;
унормувати навчальний матеріал для уроку в цілому та кожного його структурного компонента за змістом, обсягом, часом;
визначити зміст та обсяг домашнього завдання.
Організація педагогічної діяльності викладача та навчально-пізнавальної діяльності учнів передбачає:
наявність поурочно-тематичного плану, журналу теоретичного навчання, учнівських зошитів, підручників, довідкової літератури, навчальних посібників, комплексу роздаткового дидактичного матеріалу;
осмислення їх учнями, спрямування навчальної діяльності на досягнення мети;
мотивація наступної спільної діяльності викладача й учнів на уроці;
планування, нормування, конструювання, прогнозування, діагностування діяльності викладача й учнів на уроці;
озброєння учнів раціональними способами навчально-пізнавальної діяльності;
контроль, самоконтроль, взаємоконтроль і корекція діяльності викладача й учнів, її результативності;
обладнання робочих місць викладача й учнів відповідно до стандартних гігієнічних вимог;
раціональний розподіл і використання часу на окремі види діяльності викладача й учнів на уроці.
Організація навчально-методичного забезпечення і оснащення уроку:
обладнання уроку (наявність підручників, навчального приладдя, роздаткового матеріалу, інструктивних карток тощо);
оснащення уроку необхідною наочністю, у тому числі ТЗН, аудіовізуальними засобами, ПК;
організація діяльності учнів-помічників.
Раціональне витрачання часу на організацію роботи викладача й учнів передбачає:
своєчасний початок уроку;
оптимальність витрат часу на взаємне привітання, перевірку присутності учнів;
чітке дозування та корекція витрат часу на окремі етапи уроку;
своєчасне завершення уроку.