Філософські казки для дошкільнят

Філософська казка для дошкільнят

Творчість мислення, веде вперед, розвиває і дарить радість.

ПАГОРБОК І ЗІРКА.

У гірській країні на схилі великої і старої гори причаївся маленький Пагорбок. Він дуже хотів вирости і стати великою горою. Нарешті він зміг би побачити багато цікавого навколо себе. Він зміг би навіть доторк-нутися до хмаринок та краще роздивитися далекі зірки. А доки Пагорбок залишався маленьким, йому до-водилось радіти розповідями Старої Гори, яка багато побачила у житті, була всезнаючою та розумною.

Але ці розповіді часто були нудні та нецікаві. Так, Стара Гора багато знала, але, на жаль, вона, давно вже розучилася мріяти і могла розказувати тільки про те, що бачила навколо себе. А маленький Пагорбок мріяв про казки, чарівні далекі країни та дива, яких він не в змозі був побачити сам. З усіх боків навколо нього високі гори, і тому Пагорбок міг мріяти, дивлячись тільки увись, на безкрайнє таємниче і загадкове зіркове небо.

Одного разу небо зласкавилось над Пагорбком і послало йому свою маленьку Зірочку. Зірочка, яскраво спалахнула, пролетіла над горами через усе небо і впала прямо на маленький Пагорбок. Вперше Пагорбок відчув себе по-справжньому щасливим. Радісний, він турботливо вкрив Зірочку між своїм камінням від вітру та дощу і став милуватися нею.

Зірочка і справді була дуже гарною. Вона іскрилась і переливалась різними кольорами, її сяяння було дивовижне і ця краса захоплювала Пагорбка. Виявилось, що маленька блискуча гостя вміла говорити. Зірочка щоночі тихо шепотіла і розповідала багато міфів, легенд та космічних історій. Незважаючи на те, що Зірочка була зовсім маленька, вона знала набагато більше, чим величезна Стара Гора. Розповіді її були дивовижно красиві, незвичайні і таємничі. Вона розповідала про життя на інших планетах, про подорожі комет, про космічний простір, про народження зірок і сузір'я. Зірочка встигла побувати так далеко і побачити багато різних світів, що маленький Пагорбок щоразу з нетерпінням, чекав ніч, щоб почути нові розповіді про безмежний і різноманітний космос.

Одного разу вранці, коли Стара Гора прокинулась, маленький Пагорбок вирішив розказати їй про зірку. Але Стара Гора у відповідь тільки голосно розсміялась. Вона вважала себе розумною та всезнаючою і тому не повірила словам Пагорбка. Вже давно Стара Гора розучилась дивитися на небо. Тоді пагорбок вирішив показати їй Зірку. Він розсунув каміння, але у промінцях ранкового сонця Зірочка зовсім не сяяла та була схожа на звичайний камінець. Пагорбок замовк та сховав зірку.

Не сумуй, - раптом зашепотіла Пагорбку Зірочка. - Зовсім не важливо, що іншим не подобаються розповіді про небо. Головне - це те, що ти вмієш вірити і мріяти про зірки, це означає колись твої мрії здійсняться і ти обов'язково навчишся літати.

Того ранку у Пагорбка з'явилась маленька таємниця: він вирішив бути Зіркою. Про свою таємницю він нікому не розповідав, щоб над ним ніхто знову не сміявся. Минали роки, Стара Гора перетворилася на пісок. У небі з'явилися дві яскраві зірки. Вони завжди були разом. І той, хто вміє прислуховуватися до тихого шепотіння зірок, почує: - Пагорбок, не відставай, ми повинні летіти далі...

Медитаційні казки

Сузір'я Овен

Дуже давно на березі річки стояло місто. Воно було дуже гарне і в ньому мешкали чудові люди. Одного разу у місті трапилась засуха. Пити хотілось усім. Люди почали голодувати: хліба було обмаль, і щоб вижити мешканці міста повбивали усю домашню худобу. В цьому місті мешкав Звіздар з маленьким Білим Баранцем - вони були великим друзями. Але настав час, коли до нього прийшли і промовили, що його черга вбити Білого Баранця. Звіздар благав людей: "Зачекайте до ранку." Як тільки прийшла ніч відвів свого друга за далекі пагорби. Там він збудував дім і став жити з Білим Баранцем. Якось уночі він почув гамір, то прийшли жителі міста, щоб вбити Баранця. Звіздар просив: "Не вбивайте, залиште мені мого друга" Але вони були невблаганні і раптом із будинку вийшов Баранець. Його шерсть мала надзвичайний блиск... Тоді Білий Баранець почав трясти головою і скидати шерсть із себе, зоставшись білим та пухнастим. Раптом Баранець почав підійматися у гору все вище та вище, доки не піднявся так високо, що став сузір'ям. Коли люди отямились, то побачили на землі багато-багато золотих монет, на які вони придбали воду та їжу на тривалий час. А Звіздар все дивився на небо і раптом почув голос: "Не сумуй, я буду приходити один раз на рік, весною, і буду з Вами з кінця березня до кінця квітня. " Звіздар простягнув руки до неба і йому на долоню впав Золотий Дзвіночок. З тієї пори він дзвонить у нього і по Землі лунає мелодичний дзвін, який сповіщає усіх, про те, що прийшла Весна і Овен завітав у гості, щоб допо-магати людям.

Сузір'я Тілець

У давні часи жив собі Дикий Бик. Великий, сильний - він був вожаком зграї. Навіть хижаки - вовки та тигри лякались його і не чіпали зграю. Поряд знаходилось село і там жив був Домашній Бик. Увесь час він допомагав людям по домогосподарству. Вони за це його любили, годували і охороняли. "Чи знаєш ти, - раптом заговорив Домашній Бик, - я би також бажав жити у лісі, їсти смачну траву і бути вожаком зграї, але я не можу, я потрібен людям." "То давай на місяць поміняємось, - каже Дикий Бик". Сказано - зроблено. Минув місяць і знову зустрілись два Бики. І вони побачили, що зробилися ще гарніше і сильніше.

Я навчився не тільки охороняти зграю, а й допомагати людям, - промовив Дикий Бик

А я, - відповів Домашній Бик, - навчився здобувати собі їжу, відганяти хижаків.

З того дня Бики були завжди разом - вони допомагали людям і захищали село від хижаків. Одного разу Дикий Бик захотів побачити світ - зібрав свою зграю, вирушив у путь. Домашньому Бику стало сумно без товариша. Минув рік і Дикий Бик повернувся зі своєю зграєю і розповів, що на Землі багато місць, де людям потрібна його допомога.

Як же всім допомогти, я не зможу бути відразу в усіх місцях?..

На небі є зіркова країна - Зодіакалія, - каже Домашній Бик, - той, хто туди приходить стає сузір'ям.

Якщо хочеш, іди на небо, звідти ти зможеш допомогти тому, в кого є потреба.

Зрадів Дикий Бик, з усією зграєю піднявся на великий пагорбок і розповів зіркам, що він хоче. Зірки опустили

зоряні сходи до самого пагорбка. І вся зграя почала підійматися по ній на небо, поступово перетворюючись на зірки. Люди, на честь сміливого і сильного Дикого Бика, почали називати це сузір'я Тілець. Люди знають, що

Тілець допомагає сіяти хліб, збирати гарний урожай. Ті, хто народжуються під знаком Тільця у період з кінця квітня по кінець травня, набувають внутрішньої сили.

Сузір'я Близнюки

У далекому морі був острів. На ньому жили люди. Вони любили спостерігати за зірками, саджати квіти і писати розумні книжки. Якось на морі піднялась шалена буря, яка не вщухала три дні і три ночі. Вона на-робила багато лиха. Нарешті буря вщухла. Небо прояснилось. А через деякий час у Королеви цього острова народились хлопчик та дівчинка схожі, як дві краплі води. Таких людей називають Близнюки. Близнюки рос-ли не по днях, а по часах, їх навчали найкращі вчителі. Все б було б добре, але вони сперечались дуже часто. Те, чого хотів один, не хотів другий. Коли йшли по дорозі - і вона розходилась у різні боки - один жадав піти праворуч, інший - ліворуч. Саджали квіти одна хотіла - троянди, другий - тюльпани. Щоб не сваритися не саджали нічого. І так було у всьому. Щоб не сперечатися чого вони тільки не робили: і мовчали, і затуляли рота рукою - нічого не допомагало. А коли стали дорослими ще більше стали сваритися і вирішили зверну-тися до Звіздаря. Він їм сказав: "Багато людей сваряться між собою, але кохають один одного і бажають бути разом. Ви на цій Землі для того, щоб навчитися самим і показати людям, як треба знаходити спільну мову, поважати і бути уважним до думок і почуттів іншого. Це не просто, тому що всі люди різні. Спробуйте краще слухати один одного, а любов у вас вже є" . Подивились брат із сестрою один на одного, і кожний побачив себе, як у дзеркалі - вони ж були Близнюки. І збагнули : навіщо сперечатися, бо разом вони зможуть зроби-ти багато корисних справ. Відтепер все робили разом : саджали квіти, йшли однією дорогою. Дивлячись на них мешканці острова почали краще розуміти один одного, не сварилися, а раділи життю. І тому вони будували гарні будинки і палаци, вирощували чарівні квіти, писали мудрі книжки, які читали всюди. Коли брат із сестрою стали дорослими, Звіздар показав їм шлях на небо у зіркову країну Зодіакалію. Вони підня-лись на небо і стали сузір'ям Близнюки. Відтоді вони допомагають людям жити у злагоді і пізнавати нове. Люди народжені під сузір'ям Близнюків - з кінця травня до кінця червня наділені розумом, тягою до знань і добротою.

Сузір'я Рак

У давні часи в чудовій країні протікала річка. Вода в ній була чиста і прозора. Щоранку жителі приходили до річки, для того щоб вмитися цілющою водою. Звірі і птахи теж пили живу воду. Всі з цієї країни були здорові, молоді і красиві. На дні річки у чудовому замку жив Річковий Цар. Цілими днями він пливав по водному царству і дивився чи все у порядку: чи не заважають річці каміння, чисто, чи дружні між собою мешканці річки. Був у Річкового Царя син - Річковий Принц, який був красивим та премудрим, але була в нього вада - він боявся виходити з замку. Минали роки, Річковий Принц виріс, але так і не виходив із свого замка. Річкові русалки кликали його з собою гуляти на березі, водити хоровод, але він відмовлявся. Принц постійно сидів у замку, читав книжки і грав на музичних інструментах. Одного разу Цар не витримав і запитав свого сина, чому він не виходить з замку. Принц відповів : "Мені здається, що якщо я покину замок, то щось трапиться. Або я ніколи не повернуся, або щось буде з нашим царством". Довго говорив Цар і нарешті переконав сина піти з русалками, на березі водити хоровод і милуватися зірковим небом.

Коли Принц вийшов на беріг, аромати і звуки чарівної ночі зачаклували його. Русалки кружляли його в хороводі, він закинув голову і подивився на небо. На зірковому небі гуляла прекрасна дівчина. Вона торка-лася зірок, вони сяяли яскравіше. Зіркова дівчина була така гарна, така ніжна, така загадкова! Принц відчув, що закохався і хоче бути завжди з нею щомиті. Але це неможливо, відстань велика, Зіркова дівчина - на небі, Принц - дно річки. Щоночі Принц чекав зустрічі з нею і нудьгував. Коли про це дізнався Цар він пора -див сину : "Мій дорогий син! Я бачу, як ти сумуєш за Зірковою дівчиною. Наступної ночі буде нова Луна. Попроси у Цариці Луни, щоб тебе взяли на небо".

Ось настала ніч нової Луни. Принц знову вийшов на беріг, піднявся на найвищий пагорб, простягнув руки до зіркового неба і покликав Царицю Луни. Цариця Луни вийшла на небо із Зірковою дівчиною і промовила: "Знаю про що маєш мене просити, Принц. Зіркова дівчина - це моя дочка, Принцеса Луни. Я відчуваю, що кохання твоє до Принцеси щире і сильне. Я можу взяти тебе на небо, але знаю ти боїшся залишити своє царство. Якщо залишиш свій страх і піднімешся луною доріжкою, я перетворю тебе на сузір'я і ти завжди будеш рядом з моєю дочкою. Я подарую твоєму батьку, Річковому Царю, безсмертя, і річкове царство ніколи не загине.

З неба Принц - Рак бачить, як живуть люди, оберігає їх від небезпеки і робить затишним дома. А Принцеса Луни допомагає йому в цьому. Один раз на рік з кінця червня до кінця липня сузір'я Рак - головне на зірковому небі. Він слідкує, щоб вода була чистою, а люди веселі і щасливі.

Сузір'я Лев Ω

У казковій країні жили Цар із Царицею. Якось гуляючи в саду, Цариця почула голос : "Скоро, у тебе, Цариця, народиться син. Це буде не проста дитина, а Сонячна". Цариця намагалась запитати : "Що означає

Сонячна дитина". Але ніхто на відповів. Через деякий час у Царя з Царицею народився син. При його народженні все навколо засяяло світлом. Минав час. Царевич виріс красивим, розумним юнаком. Кожній людині він дарував частину Сонця. А до кого торкався, той відкривав у собі якийсь талант. Хтось починав писати вірші, хтось малював картини, хтось смачно готувати. Тому торкання Царевича відкривало для них нове життя - життя Майстра і Творця. З усіє крани до Царевича приходили люди, він знав, що кожна людина має талант, треба тільки допомогти дізнатися про нього. Поступово ця казкова країна перетворилась на країну Творців і Майстрів. У кожному мешканці жила частинка Сонця.

Одного разу Царевич стояв на балконі свого палацу і милувався сходом Сонця. Коли перші промені Сонця пестили верхів'я дерев, він почув таке : "Ти багато зробив для жителів своєї країни, тепер кожний знає, який в нього талант і навіщо він живе, але на світі є багато інших людей, які не знають про те, що вони здатні зробити щось особливе. Я - Цар Сонця, заберу тебе до себе, на небо. І ти з'явишся людям, як Сузір'я, і будеш допомагати людям Землі знаходити свій Талант". Коли батьки і придворні увійшли у кімнату Царевича, замість нього побачили фігурку Лева. То був величний Лев із сонячною гривою і сильними лапами. А на небі з'явилось сузір'я Лева. В цьому образі раз нарік з кінця липня по кінець серпня Царевич приходить до людей, спостерігає за тим, щоб вони створювали щось своє, особливе, неповторне.

Сузір'я Діва

В одному казковому селищі жили люди, які вирощували пшеницю, пекли хліб і полювали на лісових звірів. Там жила Чарівна Дівчина. Вона була дуже працьовита: і піч розтопить, і води принесе, і хліб напече. Хто до неї в гості не зайде, всім вона радіє. Чутки про Чарівну Дівчину дійшли до Короля, він того часу збирався одружуватися і шукав наречену. Приїхав Король у те селище, побачивши її, одразу закохався. Дівчина теж покохала Короля. Невдовзі вони зіграли весілля і стали жити щасливо у палаці. Король щодня вирішує невідкладні справи, Королева сидить поряд, вишиває та за усім спостерігає. Якось Королева запримітила, що серед придворних є чесні, віддані люди, а є нечесні і підступні. В обличчя казали приємне, а позаочі бажали зла. Одного разу Короля сповістили, що мешканці сусіднього королівства полюють у його лісах. Він зібрав своїх Міністрів, стали вирішувати, що робити. Перший Міністр запропонував, що треба піти на них війною, Другий Міністр, що треба дізнатися, чому полюють у чужих лісах. Піднялась Королева і запитала, чому він хоче війни. Перший Міністр засмутився і став казати, що сусіди готують напад, краще напасти першим.

"Неправда, - сказала Королева. - В тебе є таємні погані думки!" І тут до зали увійшов гонець із сусідньої країни. Він ледве стояв на ногах. "У нас неврожай, - казав він, - нам нема, що їсти. Ми благали вашого Першого Міністра допомогти нам, але все марно. І щоб не вмерти від голоду, ми стали полювати у ваших лісах. Пробачте нас і допоможіть!" Король наказав нагодувати гінця і відіслати великий караван з їжею.

"Ти бажав примусити нас воювати проти беззахисних і голодних людей. Геть з нашої країни!" - гнівно сказав

Король Першому Міністру.

Після цього випадку, Король зрозумів, що його дружина - Королева здатна відчувати наскільки чисті подумки людей і розуміти про що люди думають. Відтоді він завжди радився із Королевою. Все це

відбувалось у Зоряній країні Зодіакалії, зіркові Король з Королевою і до цього дня правлять мудро і справедливо. Вони знають, що людина з чистими думками, ніколи не заподіє зла і зробить багато гарних вчинків на радість людям.

Один раз на рік з кінця серпня і до кінця вересня Зоряна Королева приходить до людей Землі в образі Сузір'я Діви. Вона нагадує їм, що треба жити у злагоді, доброзичливо ставитися один до одного.

Сузір'я Терези

Далеко у горах люди побудували місто. Воно було дуже гарне. Якось по тих місцях мандрувала Добра Чарівниця. Їй дуже сподобалось місто і вона залишила мешканцям подарунок - чудовий великий Голубий Камінь. Жителі поставили Голубий Камінь на площі у найгарнішому куточку міста. Вони помітили, що зла людина не може підійти до каменя, а добра - отримує допомогу.

Мешканці міста дуже часто збиралися біля Голубого Каменя, де і відбувалися всі важливі події і свята. В цьому гірському місті жили брат і сестра. Батьки залишили у спадок багато золотих монет, дорогоцінне каміння і чудову бібліотеку, яка мала безліч мудрих книжок з усього світу. Брат з сестрою ніяк не могли поділити батьківський спадок. Довго сперечалися, нарешті вирішили звернутися за порадою до Голубого Каменя. Покликали жителів міста, взяли глечик із золотими монетами, глечик із дорогоцінним камінням, одну книгу - все це принесли до Голубого Каменя. Раптом усе місто засяяло голубим світлом. Камінь затремтів і з нього вийшла Чарівна Дівчина у руці тримала Терези. Дівчина взяла глечик із дорогоцінним камінням і глечик із золотом поклала на одну чашу, а книгу - на іншу. Всі побачили, що книга переважує золото і дорогоцінне каміння. Дівчина залишила людям Терези і повернулась назад у камінь. Мешканці міста, брат і сестра зрозуміли, скільки цінного і важливого несе у собі книга. Терези завжди допомагали

їм зробити правильний вибір. Тоді жителі міста вирішили помістити Терези на небо. Вони взяли Терези,

піднялися на високу гору і повісили на небо. Вночі люди побачили, що Терези перетворилися на Сузір'я.

Відтоді небесні Терези допомагають усім чинити добрі вчинки, вибирати у житті головне для себе і цінувати все те, що ти вже маєш. Один раз на рік з кінця вересня до кінця жовтня Терези - головне сузір'я на небі.

Сузір'я Скорпіон

У давні часи на березі гарного озера жили люди. Вони будували свої дома з гілок дерев і озерної глини, полювали на лісових звірів, збирали корисні трави і готували страви на вогні. Жив серед цих людей Юнак. Він був незвичайний не такий, як всі. Подряпини, синьці і навіть серйозні рани загоювалися на диво швидко. Варто юнаку було тільки доторкнутися до болючого місця, як біль затихала. Чоловіки - мисливці заприміти-ли, що коли Юнак з ними на полюванні, вони приносять більше здобичі. Юнак загордився через свої здіб-ності і замислив використовувати їх для того, щоб стати найголовнішим серед людей. Він їм сказав: "Я не проста людина, а посланець Богів. Я вмію робити те, що ніхто з вас не вміє. Тому ви повинні збудувати дім мені, приносити найсмачнішу їжу, шити найкращий одяг. Маєте слухати кожне моє слово." Люди ще ніколи не чули подібне. Вони розсміялись, гадали, що Юнак шуткує. Він розсердився і закричав: "Я підніму хвилі на озері і вони затоплять ваші домівки". Він простягнув руки і заголосив : "Озерна вода, затопи дома!"Але нічо-го не відбувалося. Тоді жителі сказали йому : " Як ти можеш бажати людям зла, з якими живеш. Іди геть від нас і живи один." "Хто ж буде лікувати вас? Це вмію робити тільки я. " - кричав Юнак. "Зло ще ніколи нікого не виліковувало."- сказали люди і нагнали Юнака. Йшов Юнак лісом, полем, берегом річки, гірськими стеж-ками і весь час думав про те, що люди несправедливі і заслуговують покарання. Нарешті він втомився, сів відпочити і загоїти свої рани на ногах. Але все було марно, тоді юнак зрозумів, що загубив свій талант. Сумно стало йому - відчув одиноким і безпорадним...

Але раптом він побачив Старика з довгою бородою, срібним волоссям і синіми добрими очима. "Не бійся, - сказав старик, - я -Чарівник. Бачу, що колись творив дива, але змарнував свій талант на бажання підкорити собі людей. Забудь про образу. Згадай, як ти радів сам і раділи люди, коли ти загоював їм рани. Запам'ятай мої слова, Юначе! Ти не загубив свій дар, він з тобою. Але користуйся ним тільки у добрих справах на радість людям."

З тієї пори минуло багато часу. Юнак пам'ятав слова Чарівника і робив тільки добрі справи. А коли він став старим, жителі Зодіакалії перенесли його на небо, де він перетворився на сузір'я Скорпіон. Один раз на рік з кінця жовтня до кінця листопада сузір'я Скорпіона головне на зірковому небі. Скорпіон дає людям нову силу і допомагає дізнаватися все таємниче і дивовижне.

Сузір'я Стрілець

У давні часи на землі жили незвичайні істоти. Вони були схожі на коней, тільки замість кінських голів і шиї у них були людські тулуби, з головою, шиєю, руками! Півлюди - півконі називали себе Кентаврами. Кентаври жили у великих просторих домах, зроблених з гілок та листя. У кожного дорослого Кентавра був лук зі стрілами - знаряддя, за допомогою якого вони полювали на диких звірів. Від покоління до покоління - від

батька до сина, від матері до доньки - передавали Кентаври таємницю свого народу. Цією таємницею був Чарівний вогонь : глечик з ним стояв у найгарніший печері. Чарівний вогонь був рожево - бузковий, як зірочка.

Одного разу до Чарівного вогню прийшов молодий Кентавр. Він був найсильніший і найгарніший. Кентавр сів біля Чарівного вогню і став дивитись на полум'я і почув таке: "Життя твоє дивовижне. Ти будеш багато мандрувати і знайдеш те, що потрібне тобі і всім жителям Землі". Молодий Кентавр побачив, як маленька іскорка відлетіла від Чарівного вогню. Він підняв її та приклав до чола, вона там і залишилась.

Довго мандрував Кентавр, подивився він, які моря, ріки, пагорби, ліси, поля є у світі. Побачив він, які істоти живуть на Землі: і люди, і звірі, і риби, і птахи. Багато дива дізнався Кентавр і зрозумів, що непросто жити різним істотам разом на одній планеті. Пішов тоді Кентавр у країну, там де жили Чарівні Хмаринки. Іскорка у чолі підказувала йому дорогу. Кентавр узяв лук і стрілу, натягнув тятиву вистрілив у Велику Чарівну Хмаринку. Вона впала прямо біля ніг. Сплів Кентавр з неї тоненьку довгу нить. Замислив він зв'язати усіх жителів Землі цією Чарівною ниттю, щоб вони у всьому знали межу, завжди співчували і допомагали один одному. Кентавр що замислив, те й зробив. Завдяки цьому вони стали ближче і рідніше один одному. Відтоді люди стали жити у мирі і злагоді, незважаючи на те, що вони дуже різні. Але цю нить важко побачити, її треба відчувати серцем...

Коли Кентавр зв'язав мешканців Землі, іскорка йому показала путь на небо. Він пішов до зірок, узяв із собою Чарівну нить. Сильний і мудрий Кентавр з'єднав жителів Землі і Зодіакалії. Може тому люди так полюбляють дивитися на небо, а сузір'я їм допомагають у справах.

З кінця листопада до кінця грудня Стрілець - Кентавр виходить на небо, щоб подивитись чи у мирі живуть люди, підтримують чи вони невидимий чарівний зв'язок, який існує між ними.

Сузір'я Козеріг

В одній казковій країні, серед лісів, пагорбів і полів жили люди. Вони були веселими і гарними. Цілими днями вони не мали турбот: милувалися голубим небом, прекрасними водоспадами, зеленими пагорбами

та дивними квітами. Там був старинний колодязь, з якого вони пили завжди чисту, свіжу воду.

Одного разу все змінилось. З гір подув сильний, холодний вітер, налетіли хмари і пішов дощ. Потім стало холодніше і випав сніг. Люди ще ніколи не бачили такого дощу, а про сніг зовсім не знали. Вони заховались під дерева, притулились один до одного, щоб зігрітися. Раптом снігопад закінчився, з'явилося сонечко, заспівали пташки. Сніг розтанув, на землі зацвіли ніжні квіти. Зовсім скоро сонце стало таким палким, що калюжі зникли, на деревах з'явились плоди. Люди зраділи, що все стало, як було, заспівали веселу пісню і закружляли у таночку. Але раптом ...

Раптом налетів вітер, пішов дощ, з дерев так швидко впало листя і плоди, що не встигли поїсти. Знов випав сніг, стало дуже холодно. Люди притулились один до одного і чекали, що буде далі. Так трапилось кілька раз. Ніхто не міг зрозуміти, що відбувається.

Вирішили запитати у Чарівника: "Що трапилось? Чому в нашій зеленій країні іде дощ, з неба летять холодні, білі пластівці, нам холодно, і ми хочемо їсти". Чарівник подивився на людей і промовив: "Ваше щастя і нещастя в тому, що ви не знаєте, що таке час. Ви знаєте тільки, що день міняє ніч, а ніч день. Ви не знаєте, що таке пори року - зима, весна, літо, осінь. Ви вмієте радіти життю і відпочивати, треба вам навчитися працювати і спостерігати за часом. Щоб вам легше було це робити, я подарую вам свою улюблену тварину - Козерога ". Люди подивились на Козерога і здивувались: ніколи ще вони не бачили козла с хвостом риби. Чарівник погладив Козерога і промовив : "своїм чарівним риб'ячим хвостом він передчуває

Підземну воду. Тому ви ніколи не будете страждати від спраги. Чарівними рогами передчуває зміну пори року. Коли рога вологі - означає скоро буде осінь: подує вітер, опаде листя - збирайте плоди і пшеницю. Коли рога стануть холодними і срібними - чекайте зими: стане дуже холодно, випаде сніг - поспішайте утеплити домівки. Рога потепліють і зазеленіють - скоро буде весна - з'явиться тепле сонечко - сійте хліб.

Заквітнуть рога у Козерога - незабаром літо. "

Подякували Чарівнику, повернулись додому, спостерігали за рогами Козерога і дізнавались, коли буде зима, весна, літо, осінь. Навчились працювати, звикли до зміни пори року і склали календар, у якому було 3 зимніх, 3 весняних, 3 літніх, 3 осінніх місяці. За календарем і сонячним годинником люди слідкували за часом і тому жодної хвилини не марнували. А дивний Козеріг попрощався з людьми і став підійматися по зірковій доріжці на небо, у зіркову країну Зодіакалію, щоб допомогти всім людям слідкувати за часом і радіти кожній хвилині життя.

Зимою з кінця грудня до кінця січня сузір'я Козеріг стає головним на зірковому небі. У цей час люди святкують новий рік. А Козеріг спостерігає за тим, щоб вони цінували свій час, були готові до зміни пори року і завжди доводили розпочату справу до кінця.

Сузір'я Водолій

У казковому королівстві жили Король з Королевою, був у них син - прекрасний, добрий і розумний Принц. Він любив розмовляти з деревами, тваринами, птахами і навіть з підземними корінцями і водами. Всі дуже любили Принца.

Одного разу в країні трапилась страшна засуха. Всі колодязі, річки, ставки - все пересохло, сонце просто обпікало. Земля потріскалась. Люди, тварини, рослини - всі хотіли пити. Води ставало все менше і менше, доки зовсім не стало. Люди стали слабкі, не виходили зі своїх домівок. Принц вирішив піти шукати воду, щоб врятувати своє королівство. "Не може бути, щоб вода зовсім зникла, десь вона є. але де? Багато б я віддав, щоб дізнатися, де мені знайти воду!" тільки він про це подумав. Як до нього на плече сіла маленька пташка. "Що ти віддаси мені за те, що я покажу тобі, де вода?" - спитала вона. "Я нічого не пожалкую для тебе!" - відповів Принц. "Тоді, йдемо!"

Пташка полетіла, а Принц пішов за нею і прийшли до лісу. Там пахло прохолодою, співали пташки, дозрівали ягоди. Пташка підлетіла до великого каменю, сіла на нього і поцвірінькала : "Відкоти цей камінь і ти побачиш воду." камінь був важкий і дуже великий. На допомогу Принц покликав лісових мешканців. Усі разом вони налягли на камінь і відкотили в сторону. Відразу з-під землі з'явився фонтан води. Визволена вода потекла по землі, наповнюючи річки, озера, ставки і колодязі. Принц прийшов до свого королівства і побачив, як радіють люди, звірі, співають птахи, розквітають квіти і вільно дихають дерева. І на серці у нього стало легко і радісно.

І ось сіла та сама пташка на плече принца і зацвірінькала: " Я хочу, щоб ти зі мною поділився своєю радістю". Принц не розмірковуючи, вигукнув: "Я хочу, щоб тобі було легко і радісно, як мені. " Пташка спорхнула, піднялась високо і раптом заспівала дзвінко і весело. Принц відчув, що у нього на серці стало ще тепліше. Люди ще довго славили Принца, який врятував їх і повернув воду у королівство.

Незабаром Принц узяв глечик із водою, попрощався з усіма, сів на зірковий вітер і полетів у зіркову країну Зодіакалію. Так жителі Землі побачили на небі сузір'я Водолія _ Прекрасного Принца, який ллє з глечика на Землю живу воду.

Сузір'я Водолія стає головним на небі з кінця січня до кінця лютого. Якщо ви бажаєте розуміти рослини, тварин і різних людей, серед яких мешкаєте, погляньте на небо і спитайте у Водолія, як цьому навчитися.

Сузір'я Риби

Жив у прекрасному підводному палаці. Морський Цар. Та була в нього дочка - Морська царівна. Вона була гарна, розумна і добра дівчина. В неї був м'який і ніжний голос. Коли вона співала, всі мешканці збирались біля палацу, щоб почути її чарівну пісню, навіть море заспокоювалось.

Часто Царівна підіймалась з морської глибини на поверхню, щоб погойдатись на хвилях та подивитись чи потрібна людям допомога, які мандрували морем на кораблях і на човнах. Царівна завжди приходила на допомогу, які зазнавали лихо і біду в морі. Якось Царівна гойдалась на хвилях. Хвилі то підіймали її дуже високо, то стрімко опускали на самісіньке дно, а вона весело сміялась. Ось хвиля принесла до Великого каменя, царівна сіла на нього, підставила обличчя сонячним промінням і заспівала свою чарівну пісню. Навіть морські хвилі заслухались і перестали бити о прибережні скелі. Царівна так захопилась співом, що не помітила, як з води вийшов чудовий юнак. Це був Принц сусіднього королівства, де правила добра і мудра Королева.

Морський Принц і Морська Царівна покохали один одного. З тієї пори вони не розлучались ні на мить. Разом вони вирішували справи у своїх підводних державах, разом гойдались на хвилях, допомагали морським мандрівникам. Принц і Царівна розуміли завжди один одного, читали багато мудрих книжок, малювали дивовижні картини, складали вірші та пісні.

Підводне царство змінилось: вода стала смарагдово - прозорою, навколо пливали риби з різнокольоро-вими хвостами, морські коники водили хоровод, зацвіли дивовижні підводні квіти. У всьому було відчуття свята.

А сузір'я неба дивились на Принца і Царівну і раділи тому, що на Землі живе Кохання. Одного разу сузір'я спустили у море Зіркову доріжку і запросили гарну пару прийти жити на небо. Коли морська пара піднялась на небо у Зіркову Країну Зодіакалію, Принц і Царівна обійняли кожне сузір'я і все зіркове небо наповнилось коханням.

Морські мешканці і люди подивились на небо і побачили там сузір'я двох Риб. Раз на рік з кінця лютого по кінець березня сузір'я Риб стає головним на зірковому небі. Риби наділяють коханням до всього живого, на-

дають дар бачити у кожній людині найкраще.