Технологія розвитку критичного мислення учнів у процесі опрацювання текстів та виконання письмових завдань в системі розвивального навчання

Соціально-економічні зміни в суспільстві приводять до нового розуміння якості освіти, зміни його структури й змісту.

Сьогоднішній випускник школи повинен бути людиною, готовою жити в світі, що постійно змінюється, особистістю творчою, життєздатною, що сама розвивається.

Побудова демократичного суспільства не можлива без виховання демократичної особистості, найважливішою характеристикою якої є критичне мислення. Основним завданням освіти є підготовка випускників до дорослого життя, здатність вижити і бути успішними, стати повноправними людьми.

Формула успіху проста:

Вміти самостійно вчитися й працювати з різними джерелами інформації; Мати особисту точку зору й уміти її аргументувати; Вміти бачити проблеми; Вміти застосовувати свої знання для розв'язання життєвих проблем; Мати культуру спілкування, тобто працювати в команді й знаходити консенсус щодо різних переконань та думок.

У системі розвиваючого навчання приділяється велика увага розвитку критичного мислення. У школяра, як суб'єкта пізнавальної діяльності не експлуатується пам'ять, а розвивається і формується механізм мислення.

Критичне мислення має наступні ознаки:

аналітичність (відбір, порівняння, зіставлення фактів і явищ); Асоціативність (установлення асоціацій з раніше вивченими фактами, явищами;) самостійність; логічність (уміння будувати логіку доказовості рішення проблеми, послідовність дій); системність (уміння розглядати об'єкт, проблему в цілісності їх зв'язків і характеристик)

Критичне мислення має такі характеристики:

Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, тому що її розв'язання стимулює людину мислити критично. Початок рішення проблеми - це збирання інформації, бо роздумувати "на порожньому місці" фактично не можливо. Ухвалення рішення. Закінчення процесу критичного мислення - це ухвалення рішення, що дозволить оптимально розв'язати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість. Людина, що мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто проблема може мати кілька рішень, тому треба підкріпити обраний варіант вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її розв'язання є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію вона повинна у спілкуванні. Під час спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в Ній.

Критичне мислення формується поступово, у результаті щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, рік у рік. Кожен учитель має вирішити для себе, які методи і прийоми формування та розвитку критичного мислення обрати, але при цьому він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично протягом одного уроку фактично не можливо.

Треба виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Головними з них є такі:

1. Час. Учні повинні мати досить часу для збору інформації за даною проблемою, для її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Формування критичного мислення може відбуватися не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.

2. 0чікування ідей. Діти мають усвідомлювати, що від них чекають висловлення власних думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї - різноманітними, нетривіальними.

Спілкування. Учні повинні мати можливість обмінюватися думками, щоб бачити свою значимість і свій внесок у рішення проблеми. Цінування думок інших. Школярі повинні вміти слухати й цінувати думки інших, розуміючи, що для знаходження оптимального рішення проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь - які думки, мислити поза шаблоном. Учитель повинен створити у класі середовище, вільне від жартів, глузувань. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, одержувати справжнє задоволення від здобуття знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Таким чином, критичне мислення формується й розвивається в результаті:

Обробки нової інформації; Розв'язання власних і соціально значущих проблем; Оцінки ситуації; Вибору раціональних способів дій.

Критичне мислення часто називають "спрямованим мисленням", Тому що воно спрямоване на одержання бажаного результату.

Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно вирішити; самостійно знайти, обробити й проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, привести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно. Обирати вірне рішення проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших й одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Критичне мислення - це один з видів інтелектуальної діяльності людини, який характеризується високим рівнем сприйняття, розуміння, об'єктивності підходу до інформаційного поля. Даний термін може відноситися практично до всієї розумової діяльності.

Технологія "Розвиток критичного мислення в процесі читання та Письма" (ТРКМЧП)

Дана технологія являє собою цілісну систему, яка формує навички роботи з інформацією на уроках читання і письма.

Її мета - розвиток розумових навичок учнів, необхідних не тільки у навчанні, але і в звичайному житті (вміння обирати зважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні сторони явищ і т. п.).

Задачі технологи РКМЧП

Формування нового стилю мислення, для якого характерні відкритість, гнучкість, рефлективність, усвідомлення внутрішньої багатозначності позицій і точок зору, альтернативності прийнятих рішень. Розвиток таких базових якостей особистості, як критичне мислення, рефлективність, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності. Розвиток аналітичного, критичного мислення:

навчити школярів виділяти причинно-наслідкові зв'язки; відкидати непотрібну або невірну інформацію; розуміти, як різні частини інформації пов'язані між собою; виділяти помилки в міркуваннях; уникати категоричності у твердженнях; бути чесним у своїх міркуваннях; відокремлювати головне від несуттєвого в тексті або в мові.

Формування культури читання, що включає в себе вміння орієнтуватися в джерелах інформації, користуватися різними стратегіями читання, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з точки зору важливості, "відкидати" другорядну, критично оцінювати нові знання, робити висновки і узагальнення. Стимулювання самостійної пошукової творчої діяльності, пуск механізмів самоосвіти і самоорганізації.

Особливості організації

Технологія "Розвиток критичного мислення в процесі читання та письма" складається з трьох основних етапів (стадій): стадії виклику, смислової стадії і стадії рефлексії.

Кожна стадія має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення набутих знань.

Перша стадія - "Виклик", Під час якої в учнів активізуються здобуті раніше знання, пробуджується інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього навчального матеріалу.

Деякі прийоми стадії "Виклику":

"Кластер", "Кошик ідей", "Дерево пророкувань", "Вірні і невірні твердження" та інші.

Приклади фрагментів уроків на стадії "Виклику":

Предмет "Навколишній світ", Зклас. Тема уроку "Грунт"

Пограємо в гру "Так чи ні". У кожного на парті знаходиться таблиця така, як на дошці. Я буду читати запитання, а ви ставте в першому рядку знак "плюс", якщо згодні з твердженням, і знак "мінус", якщо не згодні. Другий рядок заповнимо пізніше.

Запитання:

-... Чи вітер може зруйнувати гори?

-... Чи зможе 1см грунту утворитися за 300 років?

-... Чи можуть рослини утворювати грунт?

-... Грунт і камінь родичі?

... Чи згодні ви з твердженням, що грунт - наш годувальник?

Сьогодні на уроці ми будемо працювати з таблицею, фіксувати отримані знання.

Давайте поміркуємо. А що ж таке грунт?

Прийом "Кошик ідей"

Групова робота. Кожна група після попереднього обговорення висловлює свої припущення:

Грунт - це...

Відповіді дітей:

-... Земля

-... Рослинна земля

-... Речовина

-... Суша, а не вода

-... Місце проживання, будинок тварин.

Підведення підсумків роботи груп. На дошці фіксуються всі припущення. Постановка цілей уроку.

Як бачите, у нас немає однозначної відповіді. Сьогодні нам належить знайти наукову точку зору на питання: що таке грунт.

Що нового ви хотіли б дізнатися з теми "Грунт" (обговорення в групах). Заслуховуються запитання дітей. Серед цікавих дитячих запитань є такі: Звідки взявся грунт? З чого він складається? Чи багато на Землі видів грунту? Де на Землі немає грунту? Чи може грунт зникнути? Відповіді на ці питання будемо шукати на наступних уроках.

Друга стадія - "Осмислення" - змістовна, в ході якої і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота спрямована, осмислена. Процес читання завжди супроводжується діями учня (міркуванням, складанням таблиць, веденням щоденника), які дозволяють відслідковувати власне розуміння. При цьому поняття "текст" трактується дуже широко: це і письмовий текст, і мова викладача, і відеоматеріал.

Деякі прийоми стадії "Осмислення":

"Інсерт", "Читання із зупинками", схема "Фішбоун" - "Риб'ячий скелет", таблиця "Плюс - мінус - цікаво", таблиця "ЗХУ", "Таблиця - синтез", "Зведена таблиця", "Концептуальна таблиця", таблиця "Що? Де? Коли? Чому?" та інші прийоми. Треба відзначити, що такі прийоми, як "Кластер", "ЗХУ" універсальні, використовуються на всіх стадіях уроку.

Маркірована таблиця ЗУХ

З(+)	У(-)	Х(?)

Предмет "Навколишній світ", 4 клас. Тема уроку "Корисні копалини" Прийом "Зведена таблиця":

- Які корисні копалини ви знаєте? Кожна група отримає зразки корисних копалин і виконає практичну роботу.

Завдання:

Розглянь зразок корисної копалини. За ілюстраціями підручника визнач її назву. Встанови властивості корисної копалини: тверде або рідке, колір, прозоре або непрозоре, щільне або пухке. Дізнайся у вчителя, чи відноситься ця копалина до пального. Подумай, де застосовується ця корисна копалина, на яких властивостях ґрунтується її застосування. Заповни зведену таблицю.

Предмет "Навколишній світ", Зклас. Тема уроку "Грунт".

На стадії "Осмислення" діти шукають відповідь на питання: що таке грунт? Самостійно читають статтю в підручнику.

Прийом "Інсерт"

Під час читання тексту ставте на полях позначки: "V" - вже знав; "+" - нове для мене; "-" - думав інакше; "?" - не зрозумів, є питання.

Перевірка розуміння і первинне закріплення.

Що було для вас знайомим з прочитаного? Що нового ви дізналися для себе з цього тексту? У кого є питання до тексту? Що залишилося незрозумілим?

Третя стадія - стадія "Рефлексія" - роздуми. На цьому етапі учень формує особистісне ставлення до тексту і фіксує його або за допомогою власного тексту, або своєї позиції в дискусії. Саме тут відбувається активне переосмислення власних уявлень з урахуванням знову набутих знань.

Деякі прийоми стадії "Рефлексія":

"Шість капелюхів", "Ромашка питань", "Сінквейн", "Діамант" та інші.

Предмет "Навколишній світ", 4 клас. Тема уроку "Корисні копалини"

Використовується метод "Шість капелюхів". Кожна група отримує кольорові капелюхи з написами. Після обговорення в групах вислуховуються відповіді дітей.

Білий капелюх. Факти. Корисні копалини бувають тверді, рідкі та газоподібні. Жовта. Позитивне мислення. Для життя людини і виробництва необхідний видобуток корисних копалин. Чорна. Проблема. При видобутку корисних копалин порушується екологічна рівновага і відбувається забруднення навколишнього середовища. Червона. Емоції. Найбільше на уроці нам сподобалося розглядати корисні копалини і виділяти їх властивості. Зелена. Творчість. Місцезнаходження багатьох копалин людині ще невідомо. Синя. Філософія. Узагальнюють висловлювання кожної групи.

Предмет "Літературне читання", 4 клас. Тема уроку А. Чехов "Ванька".

Діамант - це віршована форма з семи рядків, перший і останній, з яких є

поняттям з протилежним значенням.

рядок 1: тема (іменник)

рядок 2: визначення (2 прикметника)

рядок 3: дія (3 дієприкметника)

рядок 4: асоціації (4 іменника)

рядок 5: дія (3 дієприкметника)

рядок 6: визначення (2 прикметника)

рядок 7: тема (іменник, протилежний за змістом іменнику з першого рядка)

Читання учнями "Діаманту".

ВАНЬКА

Нещастя

Брудний, голодний,

Змучений, загнаний, утомлений

Горе, невдача, нужда, безвихідь

Чекаючий, який мріє, сподівається

Ситий, задоволений

Щастя

Предмет "Навколишній світ", Зклас. Тема уроку "Грунт".

Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці? (Відповіді дітей).

Прийом "Сінквейн"

Грунт

Живий, родючий,

Руйнується, вбирає, вирощує

Сонце, вітер і вода руйнують гори

Земля.

Живий, неживий,

Руйнують, бережуть, вирощують

1см утворюється за 300 років!

Земля-матінка

Предмет "Навколишній світ", 4 клас.

Тема уроку "Природні зони. Ліс".

Ліс

Величний, таємничий,

Живе, росте, манить,

Національне багатство країни,

Скарб природи

Предмет "Навколишній світ", 4клас. Тема "Нервова система людини". Прийом "РАФТ":

Учитель: Визначимо чотири параметри майбутнього тексту.

Р - роль (будь-яка людина нашої планети) е

А - аудиторія (кому ви будете писати - мешканцям планети Венера)

Ф - форма - розповідь

Т - тема "Нервова система людини"

Учитель пропонує учням:

напишіть невелику розповідь про те, що ви дізналися сьогодні на уроці, адресовану мешканцям планети Венера від імені будь-якої людини нашої планети.

Учні протягом 3-5 хвилин складають і записують розповіді, а потім зачитують їх.

Організація навчального процесу в рамках технології (РКМЧП) Нагадує колективний спосіб навчання, так як основою є робота учнів в динамічних парах і групах, а також самостійна робота з наступним колективним обговоренням і осмисленням. Роль вчителя - в основному координуюча. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація

матеріалу. Моделі, малюнки, схеми, таблиці тощо, які відображають взаємини між ідеями, показують учням хід думок. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення.

Тобто, в даній технології, на відміну від традиційного навчання, змінюються ролі педагогів і учнів. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають головними дійовими особами уроку. Вони думають і згадують про себе, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане.

Отже, в своїй педагогічній діяльності я прагну допомогти кожній дитині усвідомити власну унікальну сутність і створити умови для саморозвитку.

Використання різноманітних методів і прийомів в системі розвиваючого навчання дає можливість зробити уроки більше цікавими, сучасними, активізувати пізнавальну активність учнів, розвивати їхні творчі здібності.