Моя школа

Школа, рідна школа...Пройшло вже 10 років з того часу як я вперше побувала в цьому закладі. Минають дні, місяці й роки, а я все ще пам'ятаю свої перші злети та падіння. Звичайно не всі мої спогади про школу тільки хороші, адже було й багато неприємностей. Але незважаючи на це, я все одно рада що навчаюсь саме в цій школі. Саме в школі ми навчилися писати, читати, рахувати, ми навчилися жити. Адже з першого класу вчителі намагалися прищепити нам не тільки знання з різноманітних наук, а й частину своєї душі. Вони вкладали в наші душі добро, ласку, справедливість, чесність, розум. І гадаю їх старання не були марними. Колись наш клас був дуже активний. Не вся його активність йшла на користь школі. Ми любили шкодити й "зривати" уроки, не поважали вчителів та не виконували всі свої обов'язки. Було б безглуздо писати тут тільки про найкращі миті шкільного життя, адже школа - це, перш за все, навчання, а навчання - це і помилки також. Без всіх тих дурниць, які ми коїли, ми б не стали тими, ким є в даний період часу. Ми б просто не зрозуміли всю серйозність своїх вчинків і їх наслідків. Зараз, чомусь, після 10 років навчання, ми стали якісь сірі та буденні. Звичайно кожен шукає собі заняття, яким буде займатись впродовж всього свого життя, і це само по собі чудово і цікаво. Але чи то прояви дорослішання, в чому я сильно сумніваюсь, чи просто таке теперішнє покоління, та ми не вміємо бачити в навколишньому світі всю ту, по-дитячому, захоплюючу красу. Я й сама інколи помічаю за собою це. Ходжу до школи з дня в день і сама не розумію для чого. Вчу тільки тому, що так потрібно. Раніше не помічала нічого такого, було весело проводити час з друзями, ну і там, десь в перервах між розвагами, вчитись. А тепер що? Тепер потрібно роздумувати не тільки над іграми та розвагами, тому що з віком розумієш все більше, що світ безкрайній, в ньому стільки всього незвіданого і чудового. Саме це до нас хотіли донести вчителі ще з самого дитинства, але на жаль, усвідомлюється це тільки зараз. Хоча що я можу говорити про це, виходячи тільки з роздумів про наш клас і нашу школу.