Робота з батьками: взаємодія родини та школи


Педагог, як і лікар, повинен досліджувати духовний світ дитини. Наше спілкування з ним лише тоді є вихованням, коли в наших руках наукові знання про його особистість. Це можливо тільки при комплексному підході до питань взаємодії вчителя з батьками. Анкетування та бесіди з батьками дозволили скласти соціальний портрет сімей учнів класу, з яким ми нині працюємо.

Це визначило наступні цілі спільної роботи з батьками учнів: допомогти батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури; підготувати батьківський колектив до більшої самостійності; розвивати комунікативні здібності батьків в класний батьківський колективі; сприяти зниженню факторів ризику в дитячо-батьківських відносинах.



Цілі конкретизовані в задачі:

1. знайомити батьків з перспективами розвитку дитячого колективу і дати їм можливість стати активними учасниками класних справ;

2. проводити просвіту батьків з питань сімейного виховання і психологічного освіти із залученням різних фахівців, можливо, із середовища самих же батьків;

3. створювати умови для прийняття спільних рішень з питань життєдіяльності класного колективу.



Сформульовані цілі і завдання зумовили перспективний план роботи з батьками.



Основні форми роботи з батьками:

- Батьківські збори.

- Індивідуальні бесіди - по мірі необхідності.

- Консультації (індивідуальні і по групах) - в міру необхідності.

- Організація спільної діяльності батьків і дітей класу, (залучення батьків до проведення свят, до організації екскурсій, до суспільно-корисної праці в класному кабінеті.)

- Організація роботи класного батьківського комітету.

- Організація батьків для участі в роботі загальношкільного батьківського комітету та Опікунської ради.

- Заохочення батьків за співпрацю.



Ми намагаємося навчити батьків доступним їм методиками, формами роботи з дітьми в сім'ї. Дуже важливо з першого року навчання і виховання дітей у школі зробити батьків співучасниками педагогічного процесу.



Робота з батьками, як і всяка робота в освітній установі, ведеться в цілісній системі і має величезне значення. Щоб допомога батьків була дієвою, їх потрібно навчати обмінюватися досвідом, обговорювати проблеми, спільно шукати шляхи і способи їх вирішення.



Важливо поставити наступні завдання у взаємодії школи та батьків:

1. Освоєння навичок в умовах спеціально організованої діяльності.

2. Максимальний рівень включеності в діяльність кожної дитини.

3. Реалізація завдання партнерського спілкування.

4. Активна дослідницька позиція кожної дитини.

5. Зняття психологічного стресу перед школою.

6. Розвиток інтелекту.

7. Розвиток креативності.

8. Формування вміння спілкуватися з дорослими й однолітками.

9. Згуртування колективу дітей.

10. Залучення батьків до життя класного колективу.

11. Розкриття творчого потенціалу дитини та батьків.



Рекомендації, поради вчителя повинні обов'язково виконуватися. Неприпустимо, щоб батьки нешанобливо відгукувалися про вчителя, дозволяли собі зневажливі висловлювання на його адресу. Це дезорієнтує дітей, штовхає їх на хибний шлях пристосуванства, пошуків компромісного рішення з такого становища. Ставлячи під сумнів авторитет вчителя, батьки тим самим підривають повагу дітей до інших оточуючим дорослим людям. У тому числі і до самих себе. Чесніше і простіше з'ясувати якісь виниклі непорозуміння в особистій бесіді з педагогом.



Говорячи про роботу з батьками, не можна не відзначити роль батьківського комітету. Батьківський комітет - представницький орган батьківської громадськості. Це особлива, оперативна група батьків класу, яка є сполучною ланкою між родиною, школою, громадськістю та учнями класу. Обов'язки між членами комітету розподіляються залежно від їх схильностей і бажання. Члени батьківського комітету не тільки беруть активну участь у підготовці та проведенні свят, екскурсій та інших заходів, будучи основними помічниками вчителя, але й надають велику допомогу в роботі з важкими сім'ями, в формуванні у батьків відповідальності за виховання своїх дітей. Часто чуєш, що батьківські комітети докладають великі зусилля для поліпшення матеріальної бази навчального процесу. Це дуже добре, але недостатньо. Членам батьківського комітету варто знати і про труднощі виховання дітей в деяких сім'ях, підказати вчителю, щоб тактовно і вчасно втрутитися, допомогти залучити дитину в класний колектив.



У ранній шкільний період батьки і сімейна атмосфера є найбільш важливими факторами у розвитку дітей. Деяким батькам можуть знадобитися відповідна підготовка і схвалення педагога в їх прагненні допомогти дітям. У свою чергу, шкільні вчителі повинні усвідомити, що їх робота в класі не принесе великих результатів без активної участі батьків.



Партнерство сім'ї і школи повинно працювати в інтересах дитини, розділяючи відповідальність за її освіту і розвиток.