Про хліб

Коли І де народився хлІБ?

Вчені вважають, що перший хліб на землі з'явився більше п'ятнадцяти тисяч років тому.

Довгий час первісні люди вживали злакові рослини в сирому вигляді. Потім вони навчилися розтирати їх між каменями і отримувати таким чином крупу, яку варили і їли. Так з'явилося перше борошно і перший хліб, що мав вигляд рідкої каші.

Археологи вважають, що приблизно 6,5 - 5 тисяч років тому під час приготування зернової каші частина її вилилася з посуду, запеклася на вогнищі і перетворилася на рум'яну перепічку. Своїм приємним запахом, апетитним виглядом і смаком вона здивувала людину. Тоді-то наші предки і почали випікати з рідкої каші перший хліб у вигляді перепічок.

Пройшло ще багато часу, доки сталося ще одне диво - стародавні єгиптяни навчилися випікати хліб із тіста, що забродило.

Вважають, що через неуважність одного з рабів, який готував тісто, воно перекисло. Щоб уникнути покарання, раб все ж таки спік хліб з цього тіста. Як же здивувався раб, коли побачив і спробував хліб. Він був рум'яніший, пишніший, смачніший, ніж із прісного тіста. Так у Стародавньому Єгипті було покладено початок хлібопекарному виробництву.

Як в давнину ставилися до хліба?

В усі Часи хліб високо цінувався і поважався людиною. Його ставили в один ряд із золотом та сонцем.

В Стародавній Греції хліб вважали повністю самостійною стравою і споживали як кожну окремо піднесену страву. Чим багатший був господар, тим щедріше він пригощав гостей білим хлібом.

В багатьох країнах люди вважали, що людина, яка з'їла їжу без хліба, скоїла великий гріх і буде за це покарана Богами. Також у багатьох народів хліб вважався цілющим засобом від багатьох захворювань: понюхавши свіжоспечений хліб можна було вилікувати нежить, а черствий допомагає при захворюваннях шлунково-Кишкового тракту.

Так само шанобливо ставився народ і до тих, хто хліб випікав.

Пекаря, який пік хліб низької якості, карали: могли побрити наголо, випороти, прив'язати до ганебного стовпа або відправити у вигнання.

Майстри-пекарі свій рецепт Приготування хліба тримали в суворій таємниці і передавали його із покоління в покоління. На честь кращих пекарів навіть зводили постаменти. Так, до теперішнього часу у Римі збереглося надгріб'я - постамент, заввишки 13 метрів, пекарю Марку Вергілію Еврисаку, який жив дві тисячі років тому і був засновником декількох великих пекарень.

Значення хліба в харчуванні людини.

Хліб ніколи не приїдається і не набридає - такА його дивовижна властивість. Він є одним з найважливіших продуктів харчування багатьох країн світу. З хлібом організм людини отримує білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, при чому кількість їх коливається в залежності від ґатунку хліба.

Щоденна норма споживання хліба в різних країнах становить від 150 до 500 грамів на душу населення.

Основну частину вуглеводів у хлібові складає крохмаль. Чим вищий сорт муки, тим більше в ньому крохмалю. Також до вуглеводів відноситься клітковина, вона сприяє більш швидкому проходженню їжі по Шлунково - Кишковому каналу.

Хліб містить у собі також цукор. Завдяки вмісту в ньому крохмалю та цукру, хліб є висококалорійним продуктом.

Найбільше вітамінів знаходиться в оболонці зерна, тому чим нижчий сорт борошна, тим більше вітамінів у ньому.

Хліб містить у собі велику кількість мінеральних речовин: калій, кальцій, магній, натрій, фосфор, хлор, залізо, мідь, йод, фтор, марганець. І знову спостерігається закономірність: чим нижчий сорт борошна, тим більше в ньому мінеральних речовин.

Загадки

Зуби має, а їсти не просить.

Ходить полем з краю в край,

Ріже чорний коровай.

Відгадай загадочку: кину її в грядоку,

Нехай моя загадочка лежить до весни.

Не чоловік, не звір, а має Вуса.

Крилами махає, а не літає.

Б'ють мене ціпами,

Ріжуть мене ножами,

За те мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять.

У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою.

І грудкувате, і ноздряте, і кисле, і крихке, а за все миліше.

Не живу, не гуляю, від ножа вмираю.

10.Без ніг, без торби по світу ходить,

Та не до всіх доходить.

11.Народився із землі,

Зарум'янивсь на вогні

І з'явився на столі

До борщу тобі й мені.

12.Хвалить його кожен,

Любить його кожен,

І дня ми прожити

Без нього не можем.

13.В землю закидалася,

Під сонцем гойдалася,

В печі гартувалася,

Запашною виймалася,

Нам з вами дісталася.

Як сіЯли, збирали та молотили хліб у давнину.

Хліборобська культура бере свій початок від спушування грунту примітивними знаряддями праці. Основними хліборобськими культурами в давнину на Україні були овес, жито, ячмінь.

Сіяли з сіви - мішка, який вішали через плече. Часом користувались коробом, виплетеним із соломи чи видовбаним із дерева, або відром. За народним календарем починали сіяти Лише пІСля свята БлаговІЩення (7 квітня). Зорану до обіду ділянку в другій половині дня засівали і борону-вали, запрягаючи волів, коней, корів у плуг, рало чи соху.

Вирощений з великим трудом хліб необхідно було вчасно зібрати. Жито і пшеницю жали тоді, коли стебла були вже жовті, а зерно в колосках - тверде. Ячмінь косили тоді, коли стебла побіліли, хоча колоски ще й недоспіли, оскільки у дозрілому стані вони швидко обсипалися.

Основним знаряддям для збирання врожаю був серп, звідси і походить назва місяця - серпень.

Женці приступали до роботи вдосвіта. Перший сніп нажинав господар чи господиня, або хтось із багатих селян. Схоплені у жменю і Зжаті Одним махом серпа стебла Клали на землю. 10-15 жмень, перев'язаних перевеслом, становили сніп. Пере-весло скручували із стебел снопа.

Річний хліборобський цикл завершувався транспортуванням вирощених сільськогоспо-дарських плодів з поля, городів у призначені для них приміщення, обмолотом злакових культур, підготовкою до зберігання їх протягом зими у спеціальних спорудах.

Основним знаряддям молотьби був ціп, хоч у ХVІІІ - ХІХ ст. набули поширення на території України вітряки. Відомі села і містечка, поблизу яких їх було по кілька десятків, адже головним заняттям українців було хліборобство. Вітряки використовувались для розмелювання зерна на борошно, крупу. Народ з пошаною ставився до вітряків, з ними пов'язано багато переказів, повір'їв та легенд. Наприклад, вважалося, що найбільша сила криється у вітряку, котрий стоїть на перехресті доріг. До вітряка ходили ворожити дівчата, чекаючи на сватів, молодиці, чоловіки яких були у рекрутах. Уламки крил вітряків кришили і додавали до Ліків, приписуючи їм цілющі властивості.

Ще раніше - з ХІV ст. В Україні з'явилися водяні млини, призначені для молотьби зернових культур. Млини належали в основному панам і приносили великий прибуток своїм господарям. За користування послугами млина селяни платили господареві гроші, або віддавали певну кількість зерна. Інколи бувало так, що селяни і міське населення змушені були молоти збіжжя тільки на панських млинах, інакше накладався штраф.