Формування практичних умінь учнів з реалізації основних принципів стійкого розвитку
1. Навчання через діяльність
1.1. Розвиток творчої активності учнів
у шкільному науковому товаристві
Важливим завданням сучасного навчально-виховного процесу є формування гармонійної, різнобічно розвиненої, соціально адаптованої та здатної до самореалізації в суспільстві особистості. Особливо актуальним стає питання її творчого розвитку, одним із шляхів якого є розвиток науково-дослідницької діяльності учнів, зокрема, залучення їх до роботи в наукових товариствах.
Науково-дослідницька робота є однією з форм роботи з творчо обдарованими дітьми. Це найвища форма прояву творчого рівня навчальних досягнень учнів. Сучасна школа прийняла на себе раніше не притаманні їй функції - допомогти учневі не тільки в здобутті базових знань для подальшого навчання, а й у його становленні як майбутнього науковця й дослідника.
Узагальнений досвід роботи в школі з обдарованими дітьми дозволяє
розв'язувати такі завдання:
v сприяти зростанню зацікавленості старшокласників науково-дослідницькою роботою;
v підвищувати рівень учасників конкурсів-захистів наукових робіт дійсних членів Малої академії наук;
v узагальнювати зміни освітньо-виховних орієнтирів учнів;
v систематично розробляти технологію науково-дослідницької діяльності та впровадження в навчальний процес самоосвітньої діяльності.
Час поставив перед школою головне завдання: шукати й розвивати індивідуальність. Щоб виконати це завдання, на базі навчального закладу створене учнівське наукове товариство "Екологічна варта" - є творчим об'єднанням школярів, що має свій Статут, і входить до загальної структури науково-методичної роботи нашого навчального закладу (додаток 10).
Досвід нашої роботи показує, що учнівське наукове товариство забезпечує потребу учнівської молоді у науково-дослідницькій експериментальній діяльності, створює умови для виявлення обдарованої та талановитої молоді, залучає її до поглибленого вивчення наук, сприяє свідомому вибору майбутньої професії.
Головними завданнями у роботі учнівського наукового товариства є:
v розширення й поглиблення знань учнів;
v виявлення та розвиток обдарованих учнів і надання їм допомоги у
v виборі професії;
v пропаганда досягнень науки, техніки та новітніх технологій;
v розвиток творчих інтересів до науково-дослідницької, пошукової, експериментальної роботи;
v залучення вчителів-предметників до активної методичної допомоги у написанні науково-дослідних робіт.
Наукова робота учнів школи зосереджена в секціях:
1. "Лектори", Члени якої виступають з науковими повідомленнями під час проведення предметних тижнів, місячників екології, презентують свої виступи перед вчителями-предметниками. Спостерігаючи за роботою учнів, можна переконатися в тому, що пропагандистсько-лекторська робота дає можливість старшокласникам удосконалювати свої знання, мову, дикцію, навички роботи з науково-популярною літературою.
2. "Дозвілля" передбачає залучення учнів до організації й проведення екологічних свят, розваг, екологічних ігор. Корисними для школи є експедиційно-екологічні маршрути з вивчення рослинного й тваринного світу своєї місцевості, пам'яток природи.
3. "Екологи-краєзнавці". Учні, які відвідують секцію екологів-краєзнавців вивчають рельєф, корисні копалини своєї місцевості, рослинний й тваринний світ, пам'ятки природи місцевого призначення, які потребують особливої уваги краєзнавців, дослідження та охорони.
4. "Екотруд". Основна задача - залучення учнів до практичної природоохоронної діяльності. Члени учнівського наукового товариства беруть участь у створенні проекту озеленення території навчального закладу "Школа - наш рідний дім." Члени секції Федоренко Катерина та Безкровна Яна - учасниці обласної МАН, які працюють за темою "Динаміка зміни маси тіла Megaphyllum rossicim в умовах лабораторного утримання"
Участь у роботі учнівського наукового товариства дає можливість старшокласникам опановувати технологією наукового пізнання, замислитись над збереженням та оновленням оточуючого середовища, удосконаленням своїх знань. Для обдарованих учнів участь у роботі УНТ є першою сходинкою до вступу у вищі навчальні заклади, щоб обрати в подальшому навчанні ті самі напрямки, за якими працювали в науковому товаристві: медицина, екологія, економіка, біологія тощо.
1.2. Роль гурткової роботи у формуванні екологічної
компетентності учнів
Досвід показує, що у самореалізації особистості певного значення набувають форми поглибленого навчання за інтересами, одну із яких становить гурткова робота. Так, на думку С. Шмалєй [2, с.281], метою гурткової роботи є формування нормативних, емоційно-мотиваційних, практичних компонентів екологічної компетентності учнів, а саме: формування уявлення про цілісну картину світу, самоорганізацію та саморозвиток природи; пояснення взаємовідносин тваринного, рослинного та антропогенного світів; формування вмінь порівнювати екологічні знання з життєвим досвідом.
Програма гуртка екологічного спрямування передбачає ознайомлення дітей з додатковою екологічною інформацією та економічною діяльністю людини. Така нормативність знань може скласти базу для системного підходу у формуванні ціннісного ставлення учнів до природи. На нашу думку, на гурткову діяльність можна покладати значно ширший обсяг функцій. До них передусім ми відносимо й суттєвий внесок у формування в учнів раціонального ставлення до природи.
Оскільки наш експеримент здійснювався з учнями основної школи, ми вирішили не обмежуватися діяльністю одного гуртка. Так, ми пропонуємо до впровадження два різних гуртки: "Юні друзі природи" (5-7 класи) та "Юні екологи" (8-9 класи). Свою позицію пояснюємо тим, що керувати гуртком повинна освічена людина, яка має певні навички відповідної діяльності. Окрім вчителів біології, географії, екології це можуть бути викладачі історії, літератури, праці тощо. Тобто усі, хто знають і люблять природу рідного краю. За рекомендаціями Г. Пустовіт, можуть утворюватися малі творчі колективи або групи, які досліджують спільні проблеми, цікавляться одними й тими питаннями.
Заняття в гуртку "Юні друзі природи" мають на меті:
v формування у школярів розуміння взаємозв'язку природних явищ;
v вироблення вмінь ведення фенологічних спостережень;
v активізація пізнавальної та творчої діяльності дітей;
v розвиток знань, що сформувались у школярів під час вивчення природознавства в школі та з життєвого досвіду;
v виховання екологічно грамотної поведінки в природі.
Відвідуючи гурток "Юні екологи", діти глибше оволодівають основами наук, які вивчають в школі, поповнюють та розширюють свої знання про природу, її багатства, ознайомлюються з найважливішими екологічними проблемами регіону та країни, ведуть науково-дослідницьку роботу в галузі охорони довкілля, пропагують раціональне використання природних ресурсів.
Форми і методи роботи гуртка:
v екологічна стежка;
v екскурсії;
v експедиційно-екологічні маршрути;
v практикуми, шкільна навчально-дослідна земельна ділянка;
v тематичні дитячі природоохоронні акції;
v конкурси екологічних малюнків;
v науково-практичні конференції;
v екологічні проекти, дослідження;
v екологічні агітбригади, еколекторії;
v розважальні екологічні ігри, шоу;
v туристсько-краєзнавча робота;
v фотовиставки;
v екологічні газети та листівки;
v конкурси на кращу шпаківню, годівницю тощо.
Особливості методики формування екологічних знань на заняттях гуртка "Юні екологи":
v підбір екологічного матеріалу;
v методів викладання (проблемно-пошуковий, індивідуальні та групові форми організації самостійної роботи гуртківців, виконання завдань дослідницького характеру тощо);
v стимулювання інтересу до екологічного матеріалу.
Використання нетрадиційних занять гуртка:
v екологічні аукціони;
v екологічні КВК;
v інтелектуальні шоу;
v ігри-змагання;
v брейн-ринги, конкурси екоерудитів;
v пізнавально-розважальні турніри;
v екологічні свята;
v екосервіс;
v година цікавих повідомлень;
v відеотека тощо.
Велика увага в роботі екологічних гуртків приділяється розвитку творчої особистості. Більшість гуртківців залучається до індивідуальної роботи та експериментальних досліджень. Так, староста екогуртка учень 10 класу Молчанов Євгеній посів призове місце у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України Федун Ян та Овчаренко Владислава, учні 9 класу, стали лауреатами у Міжнародному екологічному конкурсі "Енергія та середовище".
Активізації гурткової роботи сприяє також участь обдарованих дітей в екологічних конкурсах:
v "Екомайстер";
v "Еко-Ялинка";
v "Еко ідеї зі всього світу" тощо.
На заняттях екологічних гуртків широко використовуються групові форми роботи (екскурсії, конференції, виступи агітбригади тощо).
Члени гуртка беруть участь у засіданнях секцій учнівського наукового товариства та виступають зі своїми доповідями, захищають творчі проекти.
Так, гуртківцями проводились такі дослідження:
v дослідження екологічного стану школи;
v дослідження екологічного стану річки Дніпро;
v дослідження показника озеленіння класних кімнат та шкільної території;
v дослідження ефективності використання люмінесцентних ламп;
v дослідження структурованої пам'яті води.
В екологічному вихованні учнів особлива роль належить масовим формам гурткової роботи:
v екосуботники "Красу і затишок рідній школі", "Екотурбота";
v еколінійки;
v екомітинги;
v екопрезентації;
v захист екопроектів;
v екомарафони;
v екомісячники.
Важливим моментом у роботі гуртка є згуртований колектив, спільна ідея, творчість. Гуртківці в основному учні одного віку. Це значно полегшує спілкування між ними, сприяє успішній подальшій співпраці.
Для багатьох гуртківців-випускників школи екологія стала професією. Ми співпрацюємо з Дніпропетровським аграрним університетом і з кожним роком збільшується кількість учнів, які вступають до цього ВНЗ.
Ми вважаємо, що використання нових та традиційних форм гурткової роботи з екологічної освіти та виховання будуть сприяти формуванню екологічного мислення, практичних вмінь та навичок дбайливого та раціонального ставлення до природи.
1.3. Практично-дослідницька робота учнів на пришкільній
Навчально-дослідній земельній ділянці
Навчально-дослідна земельна ділянка - база дослідної роботи учнів. Тут вони закріплюють, розширюють і заглиблюють знання з біології, отримані в класі, пізнають рослинні організми, набувають умінь і навичок вирощування рослин, залучаються до колективної праці.
Для вивчення біології потрібні різноманітні рослини: польові, овочеві, плодово-ягідні, декоративні. Тому на земельній ділянці школи є декілька відділків: квітково-декоративний, колекційний і екологічний (додаток 11).
Робота учнів на шкільній навчально-дослідній ділянці проводиться за рахунок часу, що відводиться навчальним планом на трудове навчання, та відповідною кількістю годин на навчальну практику в кінці навчального року.
Успіх у виконанні дослідних робіт на ділянці залежить перш за все від вчителя біології.
Вчитель організовує роботу так, що кожен учень ще взимку починає готуватися до проведення досліду: читає по рекомендованих книгах про біологічні особливості тієї рослини, з якою ставитиметься дослід, намічає примірні терміни виконання агротехнічних заходів.
Приступаючи до виконання досліду, учні повинні знати основні умови його проведення. Учням необхідно показати, як регулярно спостерігати за піддослідними рослинами, вести щоденник, оформляти результати досліду.
Під час проведення дослідницької роботи в школі, учні, починаючи з раннього віку, набувають та закріплюють трудові уміння й навички. Педагогічне значення дослідницької роботи на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці надзвичайно важливе - адже учні не тільки поглиблюють свої знання з біології, але й поширюють відомості про рослини, набувають практичних умінь та навичок вирощування рослин, залучаються до колективної роботи, пропагують нові досягнення науки й передової практики. В учнів виховується відповідальність за доручену справу, вони звикають доводити розпочату справу до кінця. Досвід свідчить про те, що практично-дослідна робота на шкільній земельній ділянці сприяє також професійній орієнтації старшокласників, розвитку обдарованих дітей, їх активної участі у природоохоронних конкурсах екологічного спрямування.
Значну роль у вихованні в дітях любові до природи відіграє робота по благоустрою пришкільної території. Учні вчаться розуміти і цінувати прекрасне, корисне, вічне. Вони отримують практичне уявлення про професії: садівника, квітникаря, селекціонера тощо.
Під час роботи на пришкільній території очевидним для дітей стає зв'язок біологічної науки з практикою, конкретизуються поняття, з'являються і закріплюються міжпредметні зв'язки (біології, екології, хімії, географії, природознавства, основ здоровя, трудового навчання). Також, не слід забувати про користь фізичної праці на свіжому повітрі.