.php lang="ru-RU"> Содержание: "І некласичних"

І некласичних



СодержаниеРекомендували до друку
НАН України
Розділ 2 раціоналістичний викликнового часу 50
Розділ 4 і. кант: громадянський станяк здійснення свободи 150
Розділ 8 „царство свободи”поза громадянським суспільством:марксистська компенсація рівності 320
Розділ 10 європа і україна:ретроспектива зближення 439
РОЗДІЛ 1ВИТОКИ Й ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОГОРОЗУМІННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГОСУСПІЛЬСТВА 1.1.Контекст Західної цивілізації і свобода
1.1.1.Аристотель про громадянську спільність
1.1.2.Politike koinonia – солідаристська основа соціальності
1.1.3.Римська доба: від Ціцеронадо Марка Аврелія
1.2.Християнське одкровення
1.2.2.Св. Тома з Аквін
Нікомахової етики
1.2.3.Дискурсивні особливості поширення сенсу свободи
1.3.Від міської громади до республіки
1.3.2.Рецепт Мак’явеллі
1.3.3.Жан Бодуен
1.3.4.Г. Гроцій
РОЗДІЛ 2РАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ ВИКЛИКНОВОГО ЧАСУ 2.1.Т. Гоббс про свободу, громадянське
2.1.2.Свобода і соціальні засади держави
2.1.3.Розрізнення природного праваі природного закону
2.1.4.Значення дискурсу
2.2.Дж. Лок: спільнотворення громадянського суспільства
2.2.1.Семіотична контекстуальністьрозуміння і розуму
2.2.2.Закон природи і функція розуму
2.2.3.Природна і громадянська свобода – основа „спільнотворення”
2.2.4.Громадянське суспільствояк політичне спільнотворення
2.2.5.Толерантність яксеміотично-дискурсивний чинник громадянського „спільнотворення”
2.2.6.Християнський контекст добровільності і розуміння толерантності
2.2.7.Дискурс свободиі практика добровільного „спільнотворення”
2.2.8.Емпіричні обмеження свободи
Розділ 3диференціація суспільства і держави:концептуальні засади й суперечностіxviii століття
3.1.1.Ш. Монтеск’є:передумови правової держави
3.1.2.Шотландська школа морального глузду і скептицизм Девіда Г’юма
3.1.3.Адам Сміт: знак „невидимої руки”
3.2.Адам Ферґюсон: етичний дискурсгромадянського суспільства
3.2.1.Суспільна ввічливість
3.2.2.Публічне і приватне
3.2.3.Свобода і громадське благо
3.2.4.Позаімперський контекст людяності
3.2.5.Дискурсивні особливості теоретизуваня
3.3.Громадянське суспільство з поглядуконсерватора і революціонера: полеміка про свободу і рівність між Е. Берком і Т. Пейном
3.3.2.Едмунд Берк:свобода в контексті традиції
3.3.3.Томас Пейн: права людини
Природні права
Група людей
Розділ 4і. кант: громадянський станяк здійснення свободи
4.1.Свобода в аспектіуніверсальних принципів розуму
4.2.Спроба розрізнення об’єкта і фізичних речей в аспекті семіотичних відношень
4.3.Суб’єктивні засади автономії
4.4.Соціальність як “мережа об’єктів”у сукупності з їх сприйняттям
4.5.Між естетичним смакомі суверенністю знань
4.6.Самозумовлювальна свобода приватності
4.7.Дилема громадянського (публічного)і приватного
4.8.Передумови міжнародного громадянського світу
4.9.Культурні засади громадянського стану
РОЗДІЛ 5ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВОЯК ПРОБЛЕМА МЕТАФІЗИКИ ГЕҐЕЛЯ 5.1.Теоретичні засади
5.2.Ідейні передумови концепції громадянського суспільства
5.3.Інституалізовані форми свободи
5.4.Етичність і громадянське суспільство
5.5.Від сім’ї до національної держави
5.6.Громадянське суспільствояк дихотомія свободи і звичаєвості
5.7.Критика громадянського суспільства
5.8.Громадянське суспільство і держава: відчуження і автентичність
5.9.Держава і “влада розуму”
5.10.Умови соціальної єдности (інтеґрації)
Розділ 6громадянське суспільствояк умова підтримки демократії:теорія а. де токвіля
6.1.Свобода, рівність і демократія
6.2.Чинники громадянського суспільствау США
6.4.Взаємодоповнювальна сила громадиі сила влади
6.5.Громадський дух і соціальний капітал
6.6.Громадянське суспільство і демократія:вади і переваги
6.7.Значення добровільних об’єднань
6.8.Чинники підтримки демократіїі свободи
6.8.1.Громадські організації
6.8.2.Комерційні інтереси
6.8.5.Інтелектуальний чинник
6.8.6.Значення релігії
6.8.7.Література й естетика
6.8.8.Мова і мовлення
6.9.Між „новим націоналізмом”і „новою свободою”
Розділ 7антоніо росміні:релігійно-правова модельгромадянського суспільства
7.1.Концепція суспільства
7.2.Права людини
7.3.Цивілізаційні стадіїгромадянського суспільства
7.4.Інтелектуальні чинникисоціального прогресу
7.5.Визначення громадянського суспільства
7.6.Спільне благо і публічне благо
Спільне благо
7.7.Етичність у громадянському суспільстві
Загальне благо
7.8.Соціальний і сеньйоральний чинники
7.9.Інтерпретація Великої Французької революції і “Декларації прав людиниі громадянина”
Стаття ІІІ
Розділ 8 „царство свободи”поза громадянським суспільством:марксистська компенсація рівності
8.1.Промислова революціяі національна спільнота
8.2.Свобода в пастці необхідності
8.3.Інтернаціоналізм versus націоналізм
8.4.Свобода й самоздійснення особи
8.5.Свобода й національна емансипація
8.6.Дискурсивні принципиі соціально-політична практика марксизму
8.6.1.Богоборство (“Бога – немає”)
8.6.2.Принцип матеріалізму
8.6.4.Приватна власність - зло
8.7.Альтернатива Масарика – Неру
РОЗДІЛ 9ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВАУ ХХ СТОЛІТТІ 9.1.У заручниках політичних ідеологій
9.2.Громадянське суспільствояк соціальна спільнота Т. Парсонса
9.3.Спроба неомарксистського ревізіонізму
9.4.Юрген Габермас:дуалізм системи і життєвого світу
9.5.Концептуальні розмежуванняпід впливом центрально-і східноєвропейського оновлення
Модерний, або сучасний
Ради з питань дослідження вартостей і філософії
9.6.„Умови свободи” Ернеста Ґеллнера
9.7.Теорія Джорджа Макліна
9.7.1.Криза “об’єктивного розуму”
9.7.2.Громадянське суспільствояк конкретизація людської свободи
9.7.3.Культурна традиціяяк форма удосконалення
9.7.4.Культурна традиціяяк акумульована свобода
9.7.5.Громадянське суспільствоза умов глобалізації
9.7.6.Соціальний прогресі громадянський поступ
Центру дослідження культури і вартостей
9.8.Загрози громадянському суспільству
9.9.Контури семіотичної інтерпретації
9.9.1.Дійсність життєвого світу
9.9.2.Етика і мораль
9.9.3.Екологічна вимога
9.9.4.Етика життя як етика свободи
9.9.5.Дискурсивні практики суспільства
9.9.6.Акратичне та енкратичне мовлення
9.9.7.Права людини як прагнення гідності
9.9.9.Критика як знак свободи
9.9.10.Солідарність: світ без насильства
9.10.Поняття і структурагромадянського суспільства
Розділ 10європа і україна:ретроспектива зближення
10.1.1.Дискурсивні практикиі соціальний капітал
10.1.2.Соціальний капіталі громадянський поступ
10.2.Україна: соціальний марґінес чисамоврядна спільнота?
10.2.2.Громадянський поступ під призмою
10.2.3.Громадянська катастрофа ХХ століття
10.2.4.Громадянське суспільствоі національна правова держава
10.2.5.Громадянське суспільствов українській перспективі
Використана література
Іменний та предметний покажчик
Філософія громадянського суспільства