Geum.ru

Лія визначної рукописної пам'ятки староукраїнської  мови та мистецтва XVI століття, одного з перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Матеріали до загальнообласного

Дня інформування населення

30 серпня 2011 року


Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва ХVI століття

(до 450-річчя з часу створення)

 

 

У серпні  2011 року виповнюється 450 років вікопомної події з часу завершення створення Пересопницького Євангелія – визначної рукописної пам'ятки староукраїнської  мови та мистецтва XVI століття, одного з перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія. За новітніх часів – як символ духовної спадкоємності та давньої культурної традиції України – Пересопницьке  Євангеліє  набуває значення «політичного символу нації» та використовується під час інавгурації усіх президентів незалежної Української держави.

 

Початок XVI століття ознаменувався значними змінами в культурах європейських народів. Розвиток книгодрукування призвів до того, що почали з’являтися книги для відносно широкого загалу людей, в тому числі й таких, які не володіли мовами богослужіння. На Заході Європи такою мовою виступала – латина, на Сході – старослов’янська.

 

Масово почали з’являтися книги написані живими розмовними мовами. Передусім це були біблійні тексти. Деякі з них виходили друком, деякі залишалися в рукописах. Саме в руслі цієї тенденції варто пояснювати появу Пересопницького Євангелія.

 

Створення Пересопницького Євангелія здійснювалося на замовлення та кошти волинської княгині Анастасії Юріївни Заславської-Гальшанської, а також князів Чарторийських.

 

Унікальність пам’ятки полягає в тому, що нам відомі дані про місце написання рукопису, точні дати його створення, а також імена створювачів та фундаторів видання. Роботу було розпочато 15 серпня 1556 року в Заславському монастирі при церкві в ім’я Святої Тройці на Волині (зараз – м.Ізяслав Хмельницької області), а завершено 29 серпня  в 1561 року в Пречистенському  монастирі у давньому княжому містечку Пересопниця (нині – с.Пересопниця Рівненської області).

 

Із тексту Євангелія дізнаємося, що ця величезна робота була виконана двома ченцями: протопопом Михайлом Васильовичем Саноцьким і архімандритом Григорієм. Перекладачі подбали, щоб нащадки знали про фундаторів цієї праці, а також і їхню особисту подвижницьку працю. Перший лишив своє ім’я в кінці кожного Євангелія: в Євангеліях від Матвея і Іоанна він назвав себе «Михаилом Васильевичем, протопопом Саноцким», в Євангелії від Марка – «многогрешным рабом Михаилом», а в Євангелії від Луки – «писарем Михаилом Васильевичем из Санока». Другий засвідчив свою авторську роботу такими словами: «Тыи книгы чтыри Евангелия святое устроены кроткимъ, смиреннымъ и боголюбивымъ иеромонахом Григорием Архимандритомъ Пересопницким».

 

Для Книги було вибрано не дешевий папір, а коштовний матеріал – пергамент. Рукопис Пересопницького євангелія складається з 482 пергаментних аркушів, ілюстрованих мініатюрами невідомого художника, який зробив чотири малюнки євангелістів – Матвія, Марка, Луки та Івана і декорував перші сторінки з використанням рослинних орнаментів. Вага цього фоліанту перевищує дев’ять кілограмів. Він оправлений у дубові дошки, які обтягнуті зеленим оксамитом.

 

До складу тексту увійшли: «Наука читання и найденя євангеліям», що відкривається передмовою; чотири Євангелія, кожному з яких передують покажчик глав та передмова; післямова й місяцеслов. Текст пам’ятки поділений на глави, кожна з яких починається з сумарія (короткого змісту викладу наступної глави).

 

Щодо графіки й почерку Пресопницький рукопис здобув першість під оглядом краси й різнородності мотивів і форми окремих букв. Щодо багатства орнаментальних мотивів Пересопницьке Євангеліє займає перше місце серед українських і взагалі серед східнослов’янських рукописів. Маємо тут дуже багато заставок, ініціалів, і всі вони дуже різнородні від найпростішої й найдавнішої форми до складної візантійської, геометричної й інших. Головний зміст орнаменту Пересопницького рукопису це рослинні мотиви. Цей орнамент походить, без сумніву, з XVI століття.

 

Датування пам’ятки, не викликає ніяких суперечок, бо творці Євангелія точно зазначили час початку й закінчення своєї велетенської праці. У приписках до пам’ятки вони підкреслили: «Почалося есть писати сіє євангелїє року тысяча пятьсот пятьдесят шестого, месяца августа пять на десятого»; закінчено «в лето тысячное пятьсот шестьдесят первое, августа двадцать девятого дня». Отже, праця над Євангелієм тривала цілих п’ять років. Дивуватися цьому не доводиться, враховуючи значний обсяг пам’ятки і високохудожнє оздоблення його заставками, мініатюрами та орнаментами, що затримували роботу писця необхідністю координувати її з працею митця-живописця.

 

Слід зауважити, що хронологічна беззаперечність створення українського Євангелія звільняє науковців від важких і часто безплідних спроб точного датування пам’ятки, дуже важливого для дослідника її мови. Це тим цінніше, що мова Пересопницького Євангелія цікавить нас не тільки сама по собі, а й як новий, епохальний етап в загальному розвитку старої української літературної мови та як яскраве відображення живої української мови середини XVI ст.

 

Цікавою є доля пам’ятки. Після передачі Пречистенського монастиря єзуїтам, доля книги тривалий час не була відома. Зрештою, майже через півтораста років, Євангеліє опинилося в руках гетьмана Івана Мазепи, який у 1701 році подарував книгу Переяславському кафедральному собору. Про  це є припис  на одній із  сторінок Євангелія: «Сіє Євангеліє  прислано й дано  єсть од ясновельможного  Його Милости пана  Іоанна Мазепи  військ його царського  пресвітлого величества  запорозьких, обох  сторін Дніпра  Гетьмана, й славного  чина  святого  Апостола Андрея  Кавалера, до престола  Переяславського  Єпископського, Котрий  од його ж Ктиторськой  милости создан, одновлен  і драгоцінними  утвари церковними  украшен при преосвященном  Єпископі Захарії  Корниловічи. Року 1701 Апреля 17 дня».

 

Майже сто років пам'ятка зберігалася в соборі, а згодом опинилася в бібліотеці Переяславської семінарії. Поклонився Книзі, у свій час й Тарас Шевченко – десь наприкінці 1845 року, перебуваючи в Переяславі як співробітник Археографічної комісії, він у своєму звіті відзначає вишукане й розкішне оздоблення Пересопницького Євангелія, а також те, що воно «написано малороссийським наречием 1556 года».

 

Після переведення духовної семінарії з Переяслава до Полтави у 1862 році Пересопницьке Євангеліє теж було перевезено. На поч. ХХ ст. рукопис передано до Полтавського давньосховища. І тільки після першої світової війни рукопис було передано у музей-заповідник Києво-Печерської лаври, а уже звідти – до Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.

 

Нове життя настало для пам’ятки у 2001 році, коли Інститутом української мови Національної академії наук України здійснено факсимільне видання Євангелія із науковою обробкою – впорядкуванням, дослідженнями, словопокажчиками, щоб сучасному читачеві було доступнішим середньовічне письмо. Загальний наклад книги склав 500 примірників. Із 700 сторінок опублікованої книги транслітерований текст займає 270, решту сторінок присвячено дослідженням.

 

Найбільш тиражне (тисяча примірників) факсимільне видання пересопницької реліквії здійснено в 2008 році Українською православною церквою та Національною академією наук України. Приурочено цей випуск до 1020-ліття прийняття Київською Руссю християнства й початку будівництва у Києві кафедрального собору на честь Воскресіння Христового.

 

Факсимільне видання «Пересопницького Євангелія» поширюється Україною та світом. Його купують меценати, його дарують тим, хто вносить на будівництво кафедрального собору на честь Воскресіння Христового значиму пожертву. Серед відомих людей, що придбали книгу, – президенти України Віктор Янукович, Віктор Ющенко, Леонід Кучма, Леонід Кравчук. Частину тиражу безплатно надано музеям і бібліотекам, у т.ч. зарубіжним у США, Франції, Великобританії, Німеччині, Китаї.

 

У січні 2010 року Настоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир привіз факсимільний екземпляр «Пересопницького Євангелія» також на Рівненщину і презентував його обласному краєзнавчому музею.

 

450 років – серйозний вік для будь-якого творіння людських рук. Заслугою княгині Анастасії Заславської та князів Чарторийських, а  також наступних поколінь наших предків стало створення й збереження безцінного зразку Святого Письма. Наше завдання сьогодні – дати Книзі друге життя, донести її зміст сучасною українською мовою для всіх тих, хто небайдужий до історії та культури своєї країни.

 

Указом Президента України від 17 грудня 2009 року № 1069/2009, Постановою Верховної Ради України від 12 травня 2010 року № 2175-VI святкування ювілею Пересопницького Євангелія проводиться в 2011 році на державному рівні.

 

Так, 9 листопада 2010 року в День української писемності та мови Рівненською обласною державною адміністрацією та видавничим домом «АДЕФ-Україна», за підтримки  Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна», громадської організації «Західна брама», міжнародного благодійного фонду «Українська родина», започатковано низку заходів, присвячених святкуванню 450-річчя виходу в світ української Першокниги. Зокрема, було здійснено урочистий випуск першого аркушу книги «Пересопницьке Євангеліє. Витоки та сьогодення», а також заступником голови облдержадміністрації О.Губановим презентовано проект відзначення 450-річчя Пересопницького Євангелія на Рівненщині.

 

19 квітня 2011 року в Національному університеті «Острозька академія», у рамках відзначення 450-річчя Пересопницького Євангелія, за участю заступника голови облдержадміністрації О.Губанова, директора Інституту археології НАН України, академіка НАН України, члена Громадської гуманітарної ради при Президентові України П.Толочка, директора видавничого дому «АДЕФ-Україна» І.Шпака відбувся урочистий захід передачі закладу примірника факсимільної копії «Пересопницького Євангелія». Того ж дня презентовано срібну монету «Пересопницьке Євангеліє», випущену Монетним двором Національного банку України.

 

28 травня 2011 року в рамках міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал» відбулася презентація нового друкованого видання «Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення» – перекладу Пересопницького Євангелія на сучасну українську мову, яке було видане та виготовлене видавничим домом «АДЕФ-Україна». У рамках Національного конкурсу «Краща книга України», що проходив 16-18 серпня в Українському Домі у Києві, журі одноголосно присудило Гран-прі зазначеному виданню.

 

У липні ц.р. стартував проект із відтворення тексту Пересопницького Євангелія всією українською громадою. Проект започаткував видавничий дім «АДЕФ-Україна». Долучитися до нього зможуть усі охочі, у тому числі й українці за кордоном. Відтак, кожен бажаючий отримає рядки із тексту Пересопницького Євангелія, які власноруч напише, відсканує і надішле на сайт. Створений гуртом рукопис зберігатимуть у с.Пересопниця Рівненського району – на батьківщині української Першокниги.

 

29 серпня 2011 у с.Пересопниця Рівненського району відбудеться всеукраїнське святкування 450-річчя Пересопницького Євангелія за участю Президента України Віктора Януковича. З метою належного відзначення цієї події обласною владою проведено низку заходів, зокрема: організовано марафон з написання всім українським світом літературного перекладу Пересопницького Євангелія; побудовано культурно-археологічний центр «Пересопниця»; зведено музейний комплекс під відкритим небом «Княже місто»; організовано проведення мультимедійної науково-практичної конференції «450-річчя Пересопницького Євангелія»; реконструйовано укріплення літописного міста Пересопниці Х-ХІІІ століття; забезпечено відкриття пішохідного туристичного маршруту, що об’єднає кілька споруд – копій старовинних будівель; проведено міжнародний фестиваль духовної музики «Блага вість Пересопниці» за участю творчих колективів з України та низки слов’янських держав.

 

Крім того, проведена  робота зі створення належної інфраструктури с.Пересопниця, зокрема: розроблено генеральний план, проведено капітальний ремонт з влаштуванням асфальтного покриття доріг та встановлено в’їздні знаки, проведено роботи по газифікації та благоустрою.

 

У рамках реалізації Програми підтримки національного книговидання, популяризації української книги та сприяння книгорозповсюдженню в Рівненській області на 2009-2013 роки у 2011 році виділено кошти з обласного бюджету на видання книг місцевих авторів, присвячених 450-й річниці Пересопницького Євангелія. Видано науково-допоміжний покажчик документів «Пересопницьке Євангеліє», у якому відображено документи, що знаходяться у фондах Рівненської державної обласної бібліотеки, Рівненського обласного краєзнавчого музею, державних історико-культурних заповідників міст Острог та Дубно. Рівненською райдержадміністрацією видано буклет «Рівненський район», де подано текстовий та ілюстративний матеріал щодо Пересопницького Євангеля.

 

Ювілейний рік Пересопницького Євангелія повинен об’єднати українців навколо цієї спільної святині. Керуючись настановами, записаними на її сторінках, ми зрозуміємо один одного, пробачимо один одному і будемо пам’ятати заклик поціновувача Першокниги, Великого Кобзаря: «Обніміться брати мої, молю Вас, благаю…».

 

Усі майбутні дослідження Пересопницького Євангелія – палеографічного та лінгвістичного, мистецького та літературного, історичного та релігійного напрямку лише сприятимуть осягненню закономірності та значимості появи Першокниги, яка не випадково постала на нашій землі, де віддавна й до сьогодні бережуть власні вірування, культуру та звичаї. Її «мандрування» різними частинами України, кількарічне перебування поза межами рідної домівки і повернення до Києва, ніби освячували національні терени. То ж нехай і в майбутньому наше Пересопницьке Євангеліє буде святинею та оберегом України, усього українства, яке усвідомлює своє спільне коріння, єдність та цілісність Батьківщини.