Geum.ru

Ини потрібні не лише для відродження державності та піднесення національної гідності, а й для наслідування кращих традицій, розбудови громадянського суспільства

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ


МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ

І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ У НАРОДНИХ ДОМАХ

ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНИХ КЛУБІВ


«ГАЛИЧИНА»


(методично-консультативні поради)


Укладач: Наталя Ярка

Редактор: Володимир Квітневий


Львів – 2010


За роки незалежності України зріс особливий інтерес до нашої історії та до скарбів національної культури, що не дивно, адже правдиві, глибокі знання минувшини потрібні не лише для відродження державності та піднесення національної гідності, а й для наслідування кращих традицій, розбудови громадянського суспільства. Важливе місце у цій справі займають краєзнавство і туризм.

Неоціненним скарбом як для самих українців, так і для гостей з інших країн буде пізнання історії далеких княжих і козацьких часів періоду Січового Стрілецтва, Української Галицької Армії, Закарпатської України, визвольної боротьби ОУН і Української Повстанської Армії проти чужинських поневолювачів, знайомство з пам'ятками історії та культури, а також іншими національними надбаннями.

Розвиток туризму справедливо пов'язують з національно-патріотичним вихованням та з відомими діячами української культури.

Ще у 1834 році письменник Яків Головацький здійснив подорож пішки зі Львова через Миколаїв, Стрий та інші міста Прикарпаття й Буковини. Подорожував через Городок, Перемишль і Дуклю до Кошицької академії, а з Кошице ходив до Пешту, де навчався в університеті, а звідти – до Ужгорода. Повернувся додому, подолавши Карпатські гори через Маняву. І таких мандрівок було багато. Під час кожної Головацький вивчав рідний край, пам’ятки історії та писемності, побут населення, збирав етнографічні матеріали.

Пристрасним мандрівником був також Іван Вагилевич – один з найбільших авторитетів у галузі дослідження української історії. Вагилевич здійснив кілька подорожей по краю, збираючи фольклор та етнографічні матеріали, відвідуючи історичні пам’ятки та вивчаючи життя мешканців українських Карпат. Він досліджував скелі біля Урича та широкі обрії, що відкриваються з їх висоти. Мандрував Бойківщиною та прилеглим до неї Прикарпаттям.

Особлива роль в історії вітчизняного туризму належить Івану Франку. Свої перші мандрівки він здійснив ще в ранньому дитинстві, а згодом, уже будучи учнем Дрогобицької гімназії та студентом Львівського університету. Подорожував по Прикарпаттю і Карпатами. І. Франко збагнув велике науково-пізнавальне значення подорожей і навіть організував «Кружок для устоювання мандрівок по нашім краю».

У 1924 р. у Львові було засновано краєзнавчо-туристичне товариство «Плай». У зимовий період, коли туристичне життя завмирало, у «Плаї» проводились лекції з теорії мандрівництва, історії Львова та Галичини, організовувались екскурсії до музеїв міста. Влітку ж відбувались систематичні що недільні прогулянки. Найчастіше обов’язки гіда-провідника виконував Іван Крип’якевич. Фотографії, зроблені під час екскурсій, збиралися членами «Плаю» до спеціального альбому. Впродовж року львівські туристи подорожували до Жидачева, Роздола, Жовкви, Крехівського монастиря та до інших місць. В той час також виходив двотижневий додаток до газети І. Тиктора «Новий час», «Туристика і краєзнавство». «Плай» проіснував до 1939 року. З приходом на західноукраїнські землі радянської влади останній голова «Плаю» К. Паньківський змушений був оголосити про розпуск організації.

У повоєнні роки громадськість країни взяла на себе турботу з організації нової розгалуженої мережі туристичних організацій і установ. Особливу увагу було приділено залученню до туристично-екскурсійної діяльності молодь.

У 2002 році було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002 -2010 роки». Основною метою Програми було досягнення вигідної міжнародної співпраці у галузі національно-туристичної діяльності, здатної максимально задовольнити туристичні потреби населення країни.

Туризм має велике соціальне, освітнє і культурне значення, він відіграє важливу роль у духовному відродженні, національно-патріотичному вихованні молодого покоління, заслуговує на схвалення і заохочення з боку держави.

В культурно-просвітницькій роботі народних домів, любительських об’єднань та клубів за інтересами природничо-наукового спрямування (любителі туризму, подорожей, мандрівок), а також інших організаціях та установах цього спрямування велику увагу слід приділити духовному і фізичному розвитку підростаючого покоління, вихованню у нього почуття громадянської свідомості та патріотизму.

Основними напрямами туристичної діяльності є: сільський туризм (агротуризм), що є одним із видів екологічного туризму; релігійний туризм (шляхом сакрального мистецтва та духовної культури); спортивно-оздоровчий, що виник на самодіяльних засадах з ініціативи пластунських формувань і туристів-аматорів.

Однією з невід’ємних складових туризму є послуга суто інтелектуального характеру – екскурсійна діяльність з її просвітницькою, духовною та освітньою функціями.

Нині під охороною держави перебуває близько 160 тис. пам’яток. Це справжня скарбниця нашої національної спадщини, до якої пролягають десятки туристичних маршрутів. Туристи мають можливість ознайомитись з історією та культурою України з давніх часів до сьогодення. Особливо ваблять до себе туристичні маршрути Галичина – Львівщина, Івано-Франківщина, Тернопільщина, Закарпаття.

Питання збереження і пропаганди культурної спадщини цього краю перебувають під опікою органів державного регулювання. Найбільший маршрут – «Шляхами Івана Франка» охоплює міста Львів та Івано-Франківськ, пролягає через Дрогобич і закінчується у Нагуєвичах.

Надзвичайно популярний маршрут – «До цілющих джерел Прикарпаття». Члени любительських об’єднань краєзнавчого спрямування мають змогу побувати у М. Трускавці, Моршині, Стрию, Дрогобичі, селищі Східниця. Цікаві маршрути, які охоплюють найбільші та найстаровинніші монастирі Львівщини.

Маршрут «Королівський шлях» базується на об’єктах історико-архітектурної спадщини королівських міст України і Польщі. Дотепер найпопулярнішим маршрутом залишається «Золоте кільце Львівщини», що пролягає через древні замки області.

Одним з перспективних напрямків розвитку туристичної сфери у Львові є впровадження новітніх форм екскурсійної діяльності. Зокрема, на даний час Львівською міською Радою активно вивчається питання введення в дію екскурсійного потяга, маршрут якого планується прокласти від станції Підзамче до Личакова через ландшафтний Парк Знесіння. До втілення даного проекту планується залучити інвесторів з Великобританії. Також одним із цікавих новітніх маршрутів став маршрут «Місцями національно-визвольних змагань у Львові». Проведенню екскурсій за цим маршрутом сприяє виданий за редакцією А. Козицького путівник 2009 р. «Львів – місто наших героїв», в якому вказані основні віхи національно-визвольного руху у Львові у 1918 – 1919 рр. та у період ІІ Світової війни.

На Золочівщині культурно-просвітницькі заходи проводять біля пам’ятників борцям за волю України, біля меморіального комплексу «СС – Галичина», музею-садиби М. Шашкевича та на території королівських палаців і замків.

Для Сколівщини характерний гірськолижний і мандрівний туризм. Спільно з адміністрацією НПП «Сколівські Бескиди» та Львівським національним університетом ім.. І. Франка розроблено нові туристичні маршрути регіонального і міжнародного значення. Гірський туризм відіграє важливу роль у національно-патріотичному вихованні молоді через відвідування історико-культурного заповідника «Тустань» та історичних перлин Сколівщини – гір Маківка та Ключ, де точилися запеклі бої між українськими січовими стрільцями та російськими військами.

На Жовківщині та Перемишлянщині активно розвивається релігійний туризм. Заклади культури Жовківщини тісно співпрацюють з Крехівським греко-катоолицьким монастирем.

У Перемишлянському районі заклади культури організовують цікаві заходи релігійного змісту з Унівським монастирем.

Використання краєзнавства і туризму у культурно-просвітницьких цілях робить цю галузь життєздатною новаційною виховною формою у роботі народних домів.

У своїй роботі клубні формування керуються «Примірним положенням про любительські об’єднання, клуби за інтересами», в якому містяться всі відповіді щодо організації їх роботи.

З метою покращення виховної, пізнавальної та дозвіллевої роботи серед молоді Львівський державний обласний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи рекомендує створити при народних домах туристично-екскурсійні клуби «Галичина». Ця ідея створення «Кружка для устоювання мандрівок по нашім краю» належала геніальному письменнику і етнографу І. Я. Франку.

Туристично-екскурсійний клуб «Галичина» створюється з ініціативи Громадської ради народного дому з використанням можливостей краєзнавства і туризму, екскурсійної діяльності для покращення просвітницької роботи культурно-освітніх закладів у галузі національно-патріотичного, фізичного, християнського та естетичного виховання.

«Галичина» запрошує у свій клуб всіх бажаючих, хто прагне вивчати духовну та історичну спадщину українського народу, брати участь у спортивно-оздоровчих заходах, екскурсійній діяльності; підготовці та проведенні виставок, масових заходів, та створенні експозицій народних музеїв і краєзнавчих кімнат.

Члени туристично-екскурсійного клубу «Галичина» можуть самі розробляти маршрути, проводити пошуково-дослідницьку роботу; брати участь у екологічних акціях; історико-краєзнавчих екскурсіях, які вивчають як природу, так і історію, а також етнографію, архітектуру, та життєписи видатних осіб, які жили на території певної місцевості.

Клуб «Галичина» може мати різноманітні секції: релігійного, екологічного, гірського, водного та інших видів туризму.

Об’єднання «Галичина» може обладнати при Народному домі свою кімнату або куток, зосередивши у ній фото і відео матеріали найцікавіших заходів, карти туристичних маршрутів, путівники, плани роботи та інше.

Керує клубом рада, яка обирається на загальних зборах об’єднання.

Плани роботи любительського об’єднання є складовою частиною роботи народного дому.