Geum.ru

Рекомендації до написання курсової роботи для студентів філософського факультету спеціальності "Філософія" підготувала

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Львівський національний університет

імені Івана Франка

філософський факультет


кафедра філософії


Рекомендації

до написання курсової роботи



для студентів філософського факультету спеціальності “Філософія”


підготувала:

асистент кафедри філософії

Борис Тетяна

Науковий консультант:

доктор філософських наук,

професор Анатолій Карась


Львів 2010




Курсові роботи, як правило, мають навчально-дослідницький харак­тер і виконуються здебільшого з фундаментальних навчальних дисциплін.

Як формується тематика курсових проектів (робіт)?

Тематика курсових проектів (робіт) визначається кафедрами (предметними або цикловими комісіями) відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'я­заною із вирішенням практичних фахових завдань.

Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою (предметною або цикловою комісією) переліку. Студенти також можуть пропонувати свої теми.

Порядок затвердження тем курсових проектів (робіт) та їх керів­ників визначається вищим закладом освіти.


Хто може здійснювати керівництво курсовими проектами (роботами)?

У вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється профе­сорами, доцентами і старшими викладачами, а також асистентами (викладачами) та іншими фахівцями, які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи.

У вищих закладах освіти першого і другого рівнів акредитації курсовими проектами (роботами) керують кваліфіковані і досвідчені викладачі та спеціалісти, які мають досвід практичної діяльності у відповідній галузі.


Як здійснюється захист та оцінювання курсового проекту (роботи)?

Захист курсового проекту (роботи) проводиться комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії), у тому числі керівника курсового проекту (роботи).

Якість виконання курсового проекту (роботи) та результати його захисту оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).


С а м о с т і й н а р о б о т а с т у д е н т а


Яка роль і місце самостійної роботи у засвоєнні студентом навчального матеріалу?

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом нав­чального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.


Яку частину загального обсягу навчального часу студента може становити самостійна робота?

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом (робочим навчальним планом) і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни.


Курсова робота - це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів.


Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.


Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні кафедри. Виконання курсових робіт визначається графіком.


Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань.

Керівництво курсовими та дипломними роботами здійснюється викладачами. Організація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових та дипломних робіт покладаються на завідуючих кафедрами.


Тематика курсових та дипломних робіт щорічно коригується з урахуванням набутого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).


Незалежно від обраної теми, структура курсової (дипломної) роботи має бути такою: титульний аркуш; зміст; вступ; кілька розділів, підрозділів, що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи; висновки; список використаної літератури; додатки (за потреби).


Раціональніше організувати роботу над курсовою чи дипломною роботою, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно розробити обрану тему допоможе наступний алгоритм написання таких робіт:

- вибір теми;

- пошук і відбір літератури з теми, її вивчення;

- складання попереднього плану, узгодження його з керівником;

- написання розділів та підрозділів;

- формулювання висновків і рекомендацій, написання вступу;

- оформлення списку використаних джерел та додатків.

- літературне й технічне оформлення роботи, виправлення помилок;

- рецензування, підготовка до захисту і захист дипломної роботи, курсового проекту.


Виконання курсової та дипломної роботи організується відповідно до графіка, затвердженого кафедрою та деканатом.


Підготовчий етап роботи над дипломною та курсовою роботою починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент обирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям.


При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової чи дипломної роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної інформації. Предмет дослідження - це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт.


Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом - те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.


Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами з теми курсової чи дипломної роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань, електронні каталоги бібліотек тощо.


Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.


Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми дипломного проекту, або курсової роботи.


Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить.


Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему курсової роботи, дипломної роботи щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження.


Чим ширше і різноманітніше буде коло джерел, якими студент користувався, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.


Правильна та логічна структура дипломної чи курсової роботи - це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи варто показати науковому керівникові, оскільки може статися, що потрібно буде переписувати текст роботи.

Готуючись до викладення тексту курсової чи дипломної роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) - окрему частину цього питання.


Тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, результатами анкетування та експерименту, аналізом конкретного практичного досвіду.


На заключному етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до дипломної роботи, курсової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.


Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової чи дипломної роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст.


Частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.


Логічним завершенням дипломної та курсової роботи є висновки. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного характеру, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.


Список використаної літератури відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є візитною карткою автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. Список повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, необхідно додержуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літературу слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською та російською мовами, потім - іноземними. В деяких вузах список нумерують згідно порядку посилань в тексті. Бібліографічні записи в списку повинні мати порядкову нумерацію. В тексті роботи слід давати у дужках посилання на номери списку. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номера видання.


Завершуючи написання курсової та дипломної роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті, а якщо вони громіздкі, або стосуються теми лише побічно - оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.


Обсяг курсової роботи визначається у кожному вузі та з кожного предмету окремо, але зазвичай він становить 25-40 сторінок; обсяг дипломної роботи в більшості вузів - 60-100 сторінок.


Літературне оформлення курсової та дипломної роботи є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.


У дипломних та курсових роботах необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати вирази-штампи, вести виклад від першої особи: "Я спостерігав", "Я вважаю", "Мені здається", "На мою думку". Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень.


При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (В.М. Петров, а не Петров В.М., як це прийнято в списках літератури).


Слід зазначити, що ряд наукових керівників вважає за норму, коли курсова, а особливо дипломна робота переробляється студентом кілька разів. Навіть якщо робота написана дуже добре, деякі викладачі все одно забажають щось виправити в ній. Особливо дістається тим студентам, які не можуть пояснити свою позицію керівникові, не здатні прокоментувати власноруч написаний текст, а на всі зауваження лише кивають головою, потупивши очі.


До формулювань заголовків розділів і підрозділів курсової та дипломної роботи висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень з переважанням простих; послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.


Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами (в ряді вузів розділи прийнято нумерувати латинськими цифрами). Підрозділи нумерують окремо в кожному розділі. Позначення розділів та підрозділів та їх порядкові номери пишуть в одному рядку із заголовком, причому при вирівнюванні по центру в кінці крапка не ставиться.


Сторінки роботи повинні мати поля, розмір яких вказується у методичних рекомендаціях кожного вузу. Найбільш часто зустрічаються такі вимоги: ліве поле - 30 мм, зверху і знизу - 20-25 мм, праве поле - 10 мм.


Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, другою вважається сторінка, що містить "зміст", на ній цифра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 3 і далі згідно з порядком.


Дипломна та курсова робота починається з титульного аркушу. На ньому вказуються міністерство, назва інституту (університету), в якому виконувалася курсова чи дипломна робота, назва кафедри, на якій вона виконувалась, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента-дипломника, курс, група, факультет, де він навчається, прізвище, ініціали, вчене звання наукового керівника, рік і місце виконання роботи.


На наступній сторінці розміщується зміст із позначенням сторінок, на яких кожний з елементів плану викладений у роботі. Всі розділи і підрозділи, що є у плані, мають бути виділені в тексті заголовками та підзаголовками.


Які особливості визначення співвідношення обсягів аудиторного часу і самостійної роботи студента з відповідних навчальних дисциплін?

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.

З тих навчальних дисциплін, де передбачено не лише засвоєння певного обсягу знань, а й вироблення необхідних практичних вмінь і навичок, обсяг аудиторних занять становить, як правило, близько 2/3, а з інших навчальних дисциплін — близько 1/3 загального обсягу часу.


Чим визначається зміст самостійної роботи студента над конкретною навчальною дисципліною?

Зміст самостійної роботи над конкретною навчальною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни та мето­дичними рекомендаціями викладача.

Якими навчально-методичними засобами забезпечується самостійна робота студентів?

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-мето­дичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методич­ними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним облад­нанням, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо).


Де може виконуватися самостійна робота студента?

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також в домашніх умовах.


Яка роль викладача в організації самостійної роботи студента?

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.


Чи можлива самостійна робота студента за участю викладача або іншого фахівця вищого закладу освіти? Якщо можлива, то за яких обставин?

Така співпраця можлива, а іноді й необхідна, зокрема, при орга­нізації самостійної роботи студентів з використанням унікального обладнання та устаткування, складних систем доступу до інформації (комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування) тощо.


Які обов'язки вищого закладу освіти щодо організації самостійної роботи студента, її методичного забезпечення?

Вищий заклад освіти повинен створити студенту всі умови, необхідні для успішної самостійної навчальної праці, а також надавати йому потрібні для цього методичні засоби (навчальну літературу, лабо­раторне обладнання й устаткування, електронно-обчислювальну техніку тощо).


Керівництво курсовими та дипломними роботами доручають кваліфікованим викладачам (професорам, доцентам) вузу. Обов'язки наукового керівника курсової (дипломної) роботи:

- надавати допомогу при виборі теми, розробці плану курсової чи дипломної роботи; доборі літератури, методології та методів дослідження та ін.;

- аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження;

- визначати поетапні терміни виконання роботи;

- контролювати виконання дипломних та курсових робіт;

- доповідати на засіданні кафедри про виконання та завершення роботи;

- дати відгук на роботу.


Автор дипломної роботи повинен отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та рецензію від провідного спеціаліста або працівника закладу, де проводився експеримент чи вивчався практичний досвід.


Відгук наукового керівника дипломної роботи пишеться (друкується) у довільній формі. У ньому зазначається таке:

• актуальність теми;

• ступінь наукового і практичного значення роботи;

• рівень підготовки дипломника до виконання професійних обов'язків;

• ступінь самостійності у виконанні дипломної роботи;

• новизна поставлених питань та оригінальність їх вирішення;

• вміння використовувати літературу;

• ступінь оволодіння методами дослідження;

• повнота та якість розробки теми;

• логічність, послідовність, аргументованість, літературна грамотність викладення матеріалу;

• можливість практичного застосування дипломної роботи або окремих її частин;

• висновок про те, якою мірою праця відповідає вимогам, що ставляться перед дипломними кваліфікаційними роботами.


Рецензію на дипломну роботу надає спеціаліст-практик відповідної кваліфікації. Вона теж складається в довільній формі, може висвітлювати ті ж питання, що й відгук керівника. Особливу увагу в ній слід звернути на таке:

• актуальність теми;

• вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань;

• наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

• достовірність результатів і обґрунтованість висновків дипломника;

• стиль викладу та оформлення роботи;

• недоліки роботи.


Рецензент, як і науковий керівник, оцінює дипломну роботу. Рецензію можна й не завершувати оцінкою, якщо остання випливає зі змісту відгуку або рецензії.


Типові помилки при написанні та оформленні курсової, дипломної роботи чи магістерської дисертації є наступними:

1. Зміст роботи не відповідає плану курсової (дипломної, магістерської) роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта.

3. Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта і предмета дослідження.

4. Автор не виявив самостійності.

5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літератури з теми дослідження.

6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня дослідження проблеми.

7. Не розкрито зміст та організацію експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їхні характеристики), поверхово висвітлені практичні питання.

8. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.

9. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

10. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без додержання вимог державного стандарту.

11. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.


Дипломна робота друкується та подається в Державну екзаменаційну комісію (ДЕК) з рецензією провідного спеціаліста чи практичного працівника та відгуком наукового керівника.


Захист курсової роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою, в присутності комісії у складі керівника та часом декількох членів кафедри. Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії та регламентується "Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах".


До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до захисту дипломних робіт, подаються в державну комісію деканом факультету.


Державній комісії перед захистом дипломних робіт декан факультету подає такі документи:

- зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик, державних екзаменів;

- відгук керівника про дипломну роботу;

- рецензія на дипломну роботу спеціаліста відповідної кваліфікації і профілю.


Державній комісії можуть бути подані також матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи: друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування роботи; макети, таблиці, діаграми виробів, схеми тощо.


Процедура захисту включає:

- доповідь студента про зміст роботи;

- запитання до автора;

- оголошення відгуку наукового керівника або його виступ (для дипломної роботи також і рецензента);

- відповіді студента на запитання осіб, присутніх на захисті;

- заключне слово студента;

- рішення комісії про оцінку роботи.


Вступне слово необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження, зміст роботи, її найбільш суттєві та цікаві моменти. У виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника, а для дипломної роботи - і рецензента. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 10-15 хвилин.


Для кращого сприйняття матеріалу присутніми бажано роздати таблиці, діаграми, графіки, чи намалювати їх на великому форматі, або створити презентацію і продемонструвати її за допомогою ноутбука.


Результати захисту дипломної (курсової) роботи визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно" з урахуванням якості виконання всіх частин роботи та рівня її захисту. Оцінка за курсову роботу заноситься до залікової книжки студента та в екзаменаційну відомість. Оцінка з дипломної роботи виставляється на закритому засіданні ДЕК і оголошується її головою дипломнику і всім присутнім на відкритому засіданні.


Багато студентів вважають, що оцінка, отримана на захисті залежить лише від якості роботи (покупка готової дипломної роботи чи покупка курсової зазвичай супроводжується питанням "на яку оцінку було захищено роботу"). Насправді це не завжди так. Члени ДЕК не будуть читати текст роботи, у них є інші, більш важливі справи, ніж вивчення студентських "перлів" (проте вони досвідчені люди і можуть отримати уявлення про роботу і від двохвилинного перегортання сторінок!). Але найбільше оцінка залежить від враження, яке студент здійснює на викладача чи комісію при захисті. Упевнений виступ без зачитування тексту з паперу, чіткі відповіді на питання, добре володіння своїм фахом найчастіше призводять до відмінних оцінок, навіть коли робота і погана (її все одно не читають). І навпаки, відмінна робота, написана на замовлення навіть і кандидатом наук, у разі коли студент не може пояснити її суть та відповісти на елементарні питання, без написаної доповіді не може розповісти ані єдиного іншого слова призведе до отримання оцінки "задовільно".


Студент, який на захисті дипломної роботи отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.


Коли захист дипломної роботи визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.


Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.


Студентам, які не склали державні екзамени або не захищали дипломний проект з поважної причини, може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії зі складанням державних екзаменів чи захистом дипломних робіт, але не більше одного року.


Наприкінці зауважимо, що ставити незадовільні оцінки на захисті дипломів нині не прийнято і таки випадки зустрічаються рідко.


Курсові роботи студенти починають писати починаючи з третього курсу. Про те, що студент відразу зрозуміє всі тонкощі шанс невеликий. Проблеми можуть виникнути вже на початку роботи. Студент може тиждень читати словосполучення літер поки зрозуміє всі тонкощі теми. А скільки часу потрібно буде витратити на всю роботу? Багато!

Є лише один варіант, коли з першого разу все гладко. Або ви маєте науковий ступінь, або ви замовили роботу. Якщо людина не має досвіду, то навчитись вона може лише в процесі. Часто цей процес і довгий, і болісний. Потрібно виконати ряд вимог. Так курсова робота повинна бути оформлена належним чином. Вона повинна включати титульну сторінку, зміст, вступ, основну частину, висновок, список використаної літератури, додатки.

Я хочу дати вам кілька порад, як написати розумно без витрачання зайвого часу гарну роботу.

Порада№1. В написанні роботи є головне правило – нічого не боятися. Ви в написанні роботи не самі. В вас є науковий керівник. Науковий керівник, це не просто викладач, що має перевірити і контролювати вашу роботу. Це ще й людина, що має вам допомагати, консультувати. Якщо ви не знали, то у викладачів у картці їх навантаження виділені години на їх роботу з вами, які до того ж оплачує держава( в державних вузах). І повірте, якщо ви старанно все робите, і викладач це помітить відмінно вам гарантовано. Не бійтесь стукати в двері і їх відчинять!

Порада № 2. Найбільша проблема більшості це час. Коли перші емоції пройшли ви вже знаєте, яка в вас тема, в якого саме викладача ви пишете, тоді настає другий найголовніший етап – це розподіл часу на виконання роботи. Якщо ви думаєте, що зараз погуляю, а потім місяць з бібліотекою зустрічатимусь, а не з своїм хлопцем. Повірте, не вийде! Не тіште себе ілюзіями! В друзів як були день народження так і будуть, а ще й сесія наближатиметься.

А ви початківець - це ваша перша робота. Я не говорю, щоб ви закрились від усього світу – ні. Розрахуйте час так, щоб на кожен розділ у вас було не менше двох тижнів. (приблизно 1-2-години кожного дня). Не сподівайтесь, що сяду в суботу і все дороблю, що було не зроблено минулого тижня. Ви витратите принаймні годину, щоб розібратись що ви робили. А ще на оформлення роботи вам знадобиться тиждень. Найкращий варіант – готова робота за три тижня до захисту. Поки викладач її перечитає( нарешті перечитає). А тепер не для викладачів. Скільки разів ви не будете приносити роботу, все одно будуть коментарі і їх бажання щоб ви, ще щось доробили. Інколи навіть змушують дописати розділ опелюючи тим, що в вас є час. Готова робота за три тижні, це гарантія вашої спокійної нервової системи в разі перенесення захисту. Від надзвичайних ситуацій і форс-мажорів ніхто вас не застрахує.

Порада № 3. Вся інформація має зберігатись на різних носіях не менше чим в двох копіях ( перевірено досвідом).

Порада №4. Після детального планування йдіть у бібліотеку. Відразу ретельно записуйте, всі джерела інформації.

Порада № 5. Вибравши напрям роботи, не дуже сильно закопуйтесь в книги. Ви розпорошуєте свій час. Ви маєте різко вибрати напрям роботи і не витрачати час на переглядання.

Порада № 6. Чим більше використаної нової літератури, звітів управлінь, карт чим більша гарантія, що вас похвалять.

Порада 7. Пишіть легко. Синоніми для термінів складно підібрати, але намагайтесь. Використовуйте, різноманітність словосполучень, вони додадуть різнобарвності, стилістичного наповнення тексту.

Порада 8. Не ігноруйте експерименти. Книги ваші викладачі вже всі давно перечитали. Вони їх не просто перечитали, вони по них до пар готуються. А от експерименти, фотографії – це дійсно нове, цікаве. І вони частенько використовують їх у своїх статтях, на парах.

Порада 9. Наочність готуйте заздалегідь.