Податковий кодекс україни

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 88 89 90 91 92 93 94 95 96

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання протягом одного календарного року:

вчинене вперше - 20 % вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, але не менше 200 грн.;

вчинене вдруге - 50 % вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, але не менше 1000 грн.;

вчинене втретє - 100 % вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, але не менше 5000 грн.;

за кожне послідуюче вчинене порушення у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) з дати реєстрації РРО.

2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;

3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або не зберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;

4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну;

6) п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

7) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

8) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.";

22) у Законі України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 363; 2006 р., N 22, ст. 182):

у статті 7:

в абзаці другому частини першої слова "звільнення від ввізного мита" замінити словами "сум ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України";

абзаци третій і четвертий частини першої виключити;

частини другу і третю викласти в редакції:

"Суми ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні, технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств.

При цьому на спеціальні рахунки учасників технологічних парків та спільних підприємств, які є виконавцями проектів технологічних парків, зараховуються 50 відсотків сум ввізного мита, а решта 50 відсотків сум ввізного мита зараховуються на спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного парку."

у частині четвертій слово "податків" замінити словами "ввізного мита";

статтю 10 виключити;

у статті 12:

у частині четвертій слова "та податку на додану вартість" і "та відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" виключити, а слово "податків" замінити словами "ввізного мита";

у частині шостій слово і цифру "статті 7" замінити словами і цифрами "статей 7 і 8".

23) у Законі України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 15, ст. 84; 2005 р., N 10, ст. 187, N 17 - 19, ст. 267):

у статті 1:

в частині першій після слів "Державна податкова адміністрація України, " доповнити словами "спеціалізовані державні податкові інспекції";

частину третю після слів "(на два і більше районів)" доповнити словами "спеціалізовані (на дві і більше областей для роботи з окремими категоріями платників), "

Абзац шостий частини першої статті 2 викласти в такій редакції:

"надання консультацій з питань оподаткування";

у статті 4:

частину третю після слова "міжрайонні" доповнити знаком та словом ", спеціалізовані";

доповнити частиною третьою наступного змісту:

"Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані державній податковій адміністрації України за її рішенням",

відповідно частину третю вважати частиною четвертою;

у статті 5:

частину четверту після слова "міжрайонні" доповнити знаком та словом ", спеціалізовані";

доповнити частиною п'ятою наступного змісту:

У разі підпорядкування спеціалізованої державної податкової інспекції Державній податковій адміністрації України, начальник такої спеціалізованої інспекції призначається на посаду і звільняється з посади Головою Державної податкової адміністрації України.

відповідно частину п'яту вважати частиною шостою;

у статті 7 після слова "міжрайонні" доповнити знаком та словом ", спеціалізовані";

У абзаці п'ятому пункту 1 статті 8 після слів "інших надходжень" доповнити знаком та словами "супроводженням Єдиного реєстру податкових накладних";

пункт 4) статті 8 слово "роз'яснення" замінити словом "консультації";

У назві статті 10 після слова "об'єднаних" доповнити знаком і словом ", спеціалізованих";

У абзаці першому статті 10 після слова "об'єднані" доповнити знаком і словом ", спеціалізовані";

у пункті 1) статті 10 слова "(обов'язкових платежів)" виключити;

пункт 11 статті 10 доповнити абзацами наступного змісту:

звертатися до суду про припинення державної реєстрації юридичної особи та підприємницької діяльності громадянина - підприємця, у тому числі про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання та/або змін до них, скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість та документів, що є наслідком такої діяльності, а також продовження строку адміністративного арешту активів платників податків та накладення арешту на кошти на банківських рахунках платника податків;

виключити слова "господарських зобов'язань" та викласти абзац в наступній редакції:

звертатися до суду про визнання недійсними правочинів, що можуть бути визнані недійсними з підстав, визначених законодавством;

звертатися до суду про стягнення до бюджету коштів та майна, отриманого сторонами за нікчемними правочинами, а також господарськими зобов'язаннями, що визнані судом недійсними;

звертатися до суду про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах ( крім операцій щодо видачі заробітної плати та сплати податків і зборів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) за наявності хоча би однієї з таких підстав: відмови платника податків від проведення перевірки; недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у Податковому кодексу України; ненадання або надання у неповному обсязі документів на перевірку; ненадання або надання у неповному обсязі документів, предметів та інших матеріалів для проведення експертизи; невиконання законних вимог органів державної податкової служби під час проведення виїзних перевірок; непред'явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню та/або патентуванню; ненадання платником податків-фізичною особою до органів податкової служби податкової декларації про доходи за минулий рік у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

звертатися до суду, у разі коли платник податків не допускає для перевірки посадових осіб органів державної податкової служби та/або перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом, за місцезнаходженням такого органу з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законі вимоги працівників органів державної податкової служби, в тому числі податкового керуючого, передбачені Податковим кодексом,

звертатися до суду, у разі застосування адміністративного арешту майна платника податків, із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку,

звертатися до суду з заявою про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

звертатися до суду з заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, коли у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менше двократного розміру суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

звертатися до суду з заявою про продовження строку арешту майна платника податків за наявності, визначених Кабінетом Міністрів України підстав, які свідчать, що звільнення майна з-під адміністративного арешту може загрожувати його зникненням або знищенням.

у пункті 17) статті 10 слова "Законом України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" замінити словами "Податковим кодексом";

статті 11, 11¹, 11² та 13 вилучити;

абзац другий статті 20 викласти в наступній редакції:

"Головні управління (управління, відділи), Головне слідче управління, Управління внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України та підпорядковані йому регіональні підрозділи внутрішньої безпеки при державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління (відділи) (з місцем дислокації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі) Головних управлінь Державної податкової адміністрації України";

у абзаці третьому статті 20 після слова "управлінь" доповнити знаками та словом "(відділи)"".

в абзаці 4 статті 20 після слова "міжрайонних" доповнити знаком та словом ", спеціалізованих";

у статті 22 слова "передбачені пунктом 1, частиною першою пункту 2, пунктами 3 та 6 статті 11 цього Закону" замінити словами "передбачені підпунктами 20.1.2, 20.1.4, 20.1.30 статті 20 розділу I Податкового кодексу".

24) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 18 - 22, ст. 144; 2005 N 11, ст.205):

після статті 55 доповнити новою статтею 55¹ такого змісту:

"Стаття 55¹. Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання

1. Ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення особи, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам, або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників";

у статті 59:

у частині першій слова "цим Кодексом" замінити словом "законами";

доповнити останнє речення частини сьомої після слів "запис вноситься" словом "лише", а після слів "цього Кодексу" - словами "та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";

доповнити друге речення частини п'ятої статті 60 після слів "у встановленому законодавством порядку" словами "з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання";

статтю 242 виключити;

доповнити статтю 250 частиною такого змісту:

"2. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, податковими законами та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи";

25) частину четверту статті 212 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131) викласти у такій редакції:

"4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори, а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою, у тому числі фінансові санкції, пеню у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Це правило не застосовується, якщо після звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини четвертої цієї статті особа повторно вчинить діяння, передбачене частинами першою, другою, або третьою цієї статті";

у частині першій статті 384 після слів та знаку "досудового слідства," доповнити словами та знаком "здійснення податкового контролю органами державної податкової служби,";

26) У Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, N2, ст. 15):

пункт 11 статті 101 викласти у такій редакції:

"11) податкова міліція - у справах, що належать згідно із законом до її компетенції; ";

у статті 112:

у першому реченні частини четвертої після слова і цифр "статтями 216, 218" доповнити цифрами "219". Відповідно у другому реченні даної частини після цифр "215, " цифри "219" виключити;

у частині п'ятій після слова і цифр "статтями 191" доповнити словами і цифрами "частиною другою статті 205";

27) доповнити статтю 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (Офіційний вісник України, 2010, N 57 (06.08.2010), ст. 1935) пунктом 7 такого змісту:

"7. Органи реєстрації актів цивільного стану, крім консульських установ і дипломатичних представництв України, подають органам державної податкової служби відомості про фізичних осіб для внесення або зміни таких даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. Відомості передаються у вигляді відповідних облікових карток за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби України та погодженою з Міністерством юстиції України, у разі проведення реєстрації народження, смерті, видачі свідоцтв про народження (у тому числі повторних), проведення реєстрації чи видачі свідоцтв про реєстрацію інших актів цивільного стану, що пов'язані із зміною прізвища, імені, по батькові чи інших даних про фізичну особу, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Порядок взаємодії між органами державної податкової служби і органами реєстрації актів цивільного стану відповідно до Податкового кодексу України та цього Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України";

28) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 1998 р., N 48, ст. 292; 1999 р., N 41, ст. 372; 2001 р., N 9, ст. 39, N 32, ст. 172, N 49, ст. 259; 2004 р., N 19, ст. 259, N 23, ст. 323; 2005 р., N 21, ст. 303, N 49, ст. 519; 2006 р., N 16, ст. 133):

у частині першій статті 26:

пункт 24 викласти у такій редакції:

"24) встановлення місцевих податків і зборів відповідно до закону";

доповнити частину пунктом 54 такого змісту:

"54) затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів";

доповнити пункт "а" статті 28 підпунктами такого змісту:

7) укладення з юридичними і фізичними особами договорів на справляння місцевих зборів, обов'язковість укладення яких установлена законодавством;

8) підготовка та затвердження переліку спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів";

доповнити пункт "а" статті 30 підпунктом такого змісту:

"14) узгодження з ринком паспортів ринку";

у статті 69:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України";

частину другу виключити;

29) частину четверту статті 40 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50) після слів "за страховою діяльністю" доповнити словами "а також органи державної податкової та митної служби у випадку подання їм інформації на запит, зроблений відповідно до положень Податкового кодексу України";

30) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31 - 32, ст. 263; 2006 р., N 27, ст. 234, N 37, ст. 310):

абзац 5 статті 1 викласти в новій редакції:

"Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення основної діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та облік."

частину четверту статті 6 викласти у наступній редакції:

"На посаду державного реєстратора призначається особа, яка має вищу юридичну або економічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або бакалавра та стажем роботи за фахом у державній службі не менше одного року, або стажем роботи у інших сферах управління не менше трьох років, пройшла стажування від трьох до шести місяців та була атестована.";

абзац третій частини четвертої статті 9 викласти у такій редакції:

"реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків);

абзац третій частини четвертої статті 17 викласти у такій редакції:

"реєстраційний номер облікової картки платника податків;

частину першу статті 19 доповнити абзацом такого змісту

"У разі зміни юридичною особою фактичного місця ведення основної діяльності чи розташування офісу, за адресою якого зареєстроване місцезнаходження юридичної особи, необхідно протягом 10 календарних днів надати державному реєстратору заяву про внесення змін та реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.";

останній абзац частини 12 статті 19 викласти в новій редакції:

"У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу від дати, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.";

абзац дев'ятий частини першої статті 36 доповнити словами:

"а також про прийняття на строк 3 роки всіх господарських первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) за період 1095 днів, що передують даті останньої господарської операції.";

в абзаці першому частини сьомої статті 36 слова "має право залишити" замінити словом "залишає";

частину третю статті 37 виключити;

у частині другій статті 38:

абзац другий після слів "що не можна усунути" доповнити словами "у тому числі реєстрація на втрачені, викрадені чи підроблені документи або передання юридичної особи у володіння та/або управління померлим, безвісно відсутнім, недієздатним особам або особам з обмеженою цивільною дієздатністю";

у статті 42:

у абзаці першому частини першої слова "та має ідентифікаційний номер" виключити;

частина другу виключити. У зв'язку з цим частини третю - сьому вважати відповідно частинами другою-шостою;

друге речення частини четвертої виключити;

у статті 45:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків набирають чинності з дня їх державної реєстрації";

абзац шостий частини другої виключити

абзац другий частини четвертої виключити. У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом другим;

у тексті Закону слова "ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків" у всіх відмінках та числах, "ідентифікаційний номер фізичної особи - підприємця - платника податків", "ідентифікаційні номери платників податків", "ідентифікаційних номерів" замінити словами "реєстраційний номер облікової картки платника податків" у відповідних відмінках та числах;

31) частину восьму статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 15, ст. 232) після слів "у випадках, передбачених" доповнити словами "Податковим кодексом України та";

32) У Законі України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" (Відомості Верховної Ради України, 1994, N 15, ст. 86):

абзац третій статті 32 доповнити словами "(усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерську звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) за період 1095 днів, що передують даті останньої господарської операції - протягом трьох років від здачі в архів, документи про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам - протягом семидесяти років).";

33) У Законі України "Про інформацію" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 48, ст. 650; 2000 р., N 27, ст. 213; 2002 р., N 29, ст. 194):

статтю 18 доповнити абзацом такого змісту "податкова інформація";

доповнити статтею 25¹ такого змісту:

"

Blog

Податковий кодекс україни