Geum.ru

Найсучасніше інформаційне забезпечення – запорука ефективної охорони у сфері інтелектуальної власності

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Найсучасніше інформаційне забезпечення – запорука ефективної охорони у сфері інтелектуальної власності


Цього року Україна знову разом з міжнародним співтовариством відзначає Міжнародний день інтелектуальної власності, започаткований вісім років тому Всесвітньою організацією інтелектуальної власності. Напередодні свята ми взяли інтерв’ю у директора державного підприємства «Український інститут промислової власності» - (далі - Інститут) Алли Георгіївни Жарінової і попросили її відповісти на запитання наших читачів.


«ІВ»: Алла Георгіївна, дозвольте розпочати наше спілкування із запитання, яке сьогодні у багатьох на вустах: який розмір зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні, в тому числі в порівнянні зі зборами в інших країнах?
  1. Які головні аспекти організаційного забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні? Чи існують проблеми в цій сфері? Чи є потреба щось змінювати?

А.Г.: Розмір зборів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності».

За офіційним повідомленням генерального директора СОТ Паскаля Ламі від 21 квітня 2008 року Протокол про приєднання України до Марракешської угоди про заснування СОТ набирає чинності 16 травня 2008 року. Згідно з параграфом 1 зазначеного протоколу з цієї дати Україна стає членом СОТ.

З цього набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року № 1148 «Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності». На вимогу СОТ цією постановою затверджено єдину шкалу зборів, що призвело до певного підвищення розміру цих зборів. Проте їх ставки, завдяки введенню пільг для певних категорій заявників, вдалося залишити практично на попередньому рівні. Так винахідникам (авторам), відповідних об’єктів інтелектуальної власності, надано безпрецедентні пільги, завдяки яким вони сплачують лише 5% від загального розміру. Неприбуткові установи та організації також матимуть можливість сплачувати збори у розмірі 10% від встановленого розміру.

У цьому зв’язку доцільно навести порівняння з іншими країнами. Так, якщо вітчизняні винахідники за процедуру отримання патенту на винахід сплачують 217 грн., то винахідники в Російській Федерації у перерахунку на гривні сплачують 580 грн., у США – 5302 грн., Польщі – 2538 грн., Естонії – 1213 грн. Стосовно ставок зборів по знаках для товарів і послуг, слід зазначити, якщо в Україні отримання свідоцтва на знак для трьох класів МКТП коштує 3450 грн., то в Росії аналогічна процедура обійдеться у 4618 грн., у Бєларусі майже 4000 грн., в Узбекистані – 6585 грн., в США – 5581 грн.

«ІВ»: На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій мережа Інтернет широко використовується як джерело інформації. Як експерти працюють з цим інформаційним ресурсом? Які автоматизовані пошукові системи використовуються в Інституті?

А.Г.: Звичайно, процес експертизи не може здійснюватися без доступу до необхідної інформації. Для цього відбувається комплектування Патентно-інформаційної бази експертизи (ПІБ) та забезпечення доступу експертів до визначених електронних інформаційних ресурсів у мережі Інтернет.

ПІБ використовується в ході діловодства за заявками на винаходи і призначена для проведення кваліфікаційної експертизи заявок на винаходи.

Склад ПІБ періодично оновлюється. У зв‘язку з цим проведено роботи, в результаті яких ще у 2006 році розроблено організаційно-розпорядчі документи Держдепартаменту та Інституту, якими затверджено новий склад ПІБ, визначено процедуру проведення пошуку для визначення рівня техніки при перевірці новизни, винахідницького рівня та промислової придатності винаходів за поданими заявками та складання звіту про пошук.

Зокрема, наші експерти використовують технологічну БД АС «Винаходи», яка містить усі дані про заявки на винаходи та їхні описи, а також патентну документацію ЄПВ, Японії, США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Швейцарії, Росії та ЄАПВ, яка наявна в ПІБ на CD-ROM та DVD та через Інтернет.

Для експертизи у галузі біотехнології додатково використовується система GenomeQuestLive та вільно доступні засоби EMBL та NCBI. Також, експерти мають доступ до комплексу комерційних баз даних через інформаційний центр STN-International, до складу яких входять понад 200 інформаційних джерел різної спрямованості, у тому числі продукти таких лідерів патентно-іформаційної індустрії, як CAS, Derwent, MDL та інших. Крім того, постійно ведуться дослідження з виявлення та оцінки придатності інформаційних засобів та джерел для потреб експертизи, причому пошук ведеться у різних напрямах, а саме, пошук патентно-інформаційних, методологічних джерел, правової інформації. Під час таких досліджень до розгляду беруться як вільно доступні, так і комерційні джерела, а також на умовах взаємного обміну доступом.

При проведенні експертизи заявок на знаки для товарів і послуг та промислових зразків також використовується певна інформаційна база. У 2007 році розроблено та затверджено відповідним наказом Держдепартаменту інтелектуальної власності “Склад інформаційної бази для проведення експертизи заявок на знаки для товарів і послуг”. Найбільше використовуються експертами такі бази даних: „ROMARIN Online”, що містить відомості про всі міжнародні реєстрації знаків, які діють; технологічна БД АС (автоматизованих систем) „Знаки для товарів та послуг” – про подані заявки та зареєстровані в Україні знаки для товарів та послуг; база добре відомих знаків – про знаки визнані в Україні добре відомими; технологічна БД АС „Промислові зразки” – про подані заявки та зареєстровані в Україні патенти на промислові зразки.

Можна відзначити ще два специфічних інформаційних джерела для експертів, доступних через мережу Інтернет. Це БД „MedNet Services”, яка містить перелік неприватних назв фармацевтичних субстанцій, що видаються Всесвітньою організацією охорони здоров’я, та БД „Articl 6ter”, яка містить відомості про герби, прапори та інші емблеми країн Паризького союзу, впроваджені ними офіційні знаки та клейма контролю і гарантії, а також герби, прапори, емблеми, скорочені та повні найменування міжнародних міжурядових організацій, про охорону яких повідомлено країни Паризького союзу через Міжнародне бюро ВОІВ.

Періодично здійснюється модернізація програмного забезпечення пошукових систем зазначених БД АС. Зокрема, в результаті таких робіт у БД АС „Знаки для товарів і послуг” реалізовано алгоритми пошукового механізму, які дозволяють застосовувати складні критерії запитів та отримувати оптимальні результати пошуку.

«ІВ»: Мабуть Ваш Інститут виступає не лише споживачем інформації, але й створює значні обсяги інформаційних ресурсів, доступ до яких надається через мережу Інтернет?

А.Г.: Ще наприкінці 2000 року державна система правової охорони інтелектуальної власності не мала жодної бази даних, доступної через мережу Інтернет, не було також створено жодного офіційного патентно-інформаційного продукту на CD-ROM, були відсутні інформаційно-довідкові системи про стан діловодства за заявками на об’єкти промислової власності.

У результаті проведення відповідного комплексу робіт за останні роки у рамках патентно-інформаційного забезпечення широкого кола користувачів нині надається доступ до різноманітних баз даних (БД) та інформаційно-довідкових систем (ІДС), що містять відомості стосовно об’єктів промислової власності (ОПВ).

На веб-сайтах Держдепартаменту та Інституту представлено значну кількість постійно обновлюваних інформаційних ресурсів щодо усіх ОПВ, які відображено в доступних через мережу Інтернет десяти БД та восьми ІДС.

Для проведення пошуку доступні такі БД: "Винаходи (корисні моделі) в Україні”; "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг”; "Промислові зразки, зареєстровані в Україні”; "Відомості про міжнародну реєстрацію знаків, які отримали правову охорону в Україні"; "Відомості про добре відомі знаки в Україні"; "Відомості про заявки на винаходи, які прийняті до розгляду”; "Електронна версія офіційного бюлетеня "Промислова власність"; "Відомості про судові рішення за результатами розгляду справ щодо об'єктів промислової власності"; "Відомості про міжнародне депонування промислових зразків, які отримали правову охорону в Україні"; "Відомості про знаки для товарів і послуг, дія свідоцтв на які припинена або свідоцтва на які визнано недійсними".

Інформаційно-довідкові системи поділяються на дві групи. До першої групи відносяться ІДС про стан діловодства за заявками на ОПВ, а саме: "Стан діловодства за заявками на промислові зразки в Україні”; "Стан діловодства за заявками на винаходи”; "Відомості про стан діловодства за заявками на знаки для товарів і послуг".

До другої групи належать ІДС, що включають редакції міжнародних класифікацій ОПВ у перекладі українською мовою: "Міжнародна класифікація промислових зразків (Локарнська класифікація). Восьма редакція"; "Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація). Восьма редакція”; "Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація). Дев’ята редакція"; "Міжнародна патентна класифікація. Восьма редакція (2006). Базовий рівень"; "Міжнародна класифікація зображувальних елементів знаків (Віденська класифікація). Шоста редакція".

Патентно-інформаційні бази даних, які доступні через мережу Інтернет, використовуються широким загалом вітчизняних і зарубіжних фізичних та юридичних осіб, професійною сферою діяльності яких є наука, техніка, промисловість тощо.

Актуалізація баз даних відбувається двічі на місяць відразу після здійснення процедури державної реєстрації охоронних документів на ОПВ. Актуалізація ІДС відбувається щоденно за допомогою відповідних серверних процедур.

Доступ до цих інформаційних джерел є безкоштовним, а виключенням БД „Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг”, доступ до якої надається на основі договорів.

«ІВ»: Чи залучаються до проведення експертиз, пов’язаних з охороною прав на винаходи та знаки для товарів і послуг, фахівці, які не працюють у ДП „Український інститут промислової власності”?

А.Г.: Так, в окремих випадках звертаємося до Президії НАНУ з проханням надати консультацію щодо заявок на винаходи, які стосуються новітніх технологій. Роз’яснення вчених, що базуються на фундаментальних знаннях містять огляд інформації та їх позицію по тих галузях, які нас цікавлять, наприклад, щодо торсійних полів. Експерти використовують такі роз’яснення у подальшій роботі з іншими заявками по тій же тематиці.

Залучення сторонніх спеціалістів до експертизи заявок на знаки для товарів та послуг не відбувається.

«ІВ»: Чи буде скорочено строки розгляду заявок на знаки?

А.Г.: За відсутністю повідомлень з боку експертизи та з урахуванням великої кількості поданих заявок, строк проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг складає приблизно 13 місяців. Такий строк проведення експертизи відповідає міжнародним нормам, і є навіть меншим, ніж строк, встановлений Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (18 місяців). Скорочення такого строку є недоцільним, оскільки це може вплинути на якість проведення експертизи.

Характерною була тенденція щорічного зменшення середнього строку проведення експертизи заявок на знаки для товарів і послуг. Так, цей показник у 2000 році становив – 26, 5 місяців, у 2001 році – 23 місяці, у 2002 році – 22 місяці, у 2003 році – 19 місяців, у 2004 році – 18 місяців, у 2005 році – 16 місяців, у 2006 році – 15 місяців, у 2007 році – 13 місяців.

«ІВ»: Чи часто надходять різного роду звернення від заявників, які питання порушуються ними?

А.Г.: Протягом 2007 року надійшло 86 звернень від фізичних та юридичних осіб.

Стосовно роз`яснень процедури реєстрації прав на об’єкти промислової власності отримано 26 звернень; стосовно впровадження та фінансування розробок – 15; стосовно процедури розгляду заявок на об’єкти промислової власності - 62.

У першому кварталі 2008 року надійшло 18 звернень від фізичних та юридичних осіб, зокрема, щодо роз`яснень процедури реєстрації прав на об’єкти промислової власності – 5; стосовно впровадження та фінансування розробок – 2; стосовно процедури розгляду заявок на об’єкти промислової власності - 11.

«ІВ»: Дуже дякуємо, Алла Георгіївна, що Ви знайшли час поспілкуватися з нашими читачами і зичимо Вам наснаги у Вашій такій важливій для розвитку суспільства, але не простій справі.