Одеської національної академії зв’язку ім. О. С

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Правила прийому до Одеської національної академії зв'язку ім. О. С. Попова у 2012 році, 1938.18kb.
• Попова Членами Асоціації можуть бути фізичні особи, які отримали диплом, 10.87kb.
• Міжнародне право, 10124.78kb.
• Ббк х2(4/8) М152 Рекомендовано до друку Міністерством освіти, 59.83kb.
• Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 615.43kb.
• Й суд миколаївської області управління юстиції в миколаївській області визначальні, 11872.54kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни одеський технічний коледж одеської, 869.19kb.
• Макарчук В. С. „Історія держави І права зарубіжних країн”, 6113.44kb.
• М54 Гриф надано Міністерством освіти І науки України (Лист №4/18 -г-1633 від 07. 07., 4799.14kb.
• Дослідження категорії інтересу як першопричини соціальних дій, подій, здійснень,, 240.98kb.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до Проекту Положення про щорічну рейтингову оцінку

роботи професорсько-викладацького складу

Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова

1. 
   Метою розроблення нової редакції Положення про щорічну рейтингову оцінку роботи професорсько-викладацького складу Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова (версія 2011 року) є: спрощення розрахунків рейтингу без збитків для його адекватності обсягу та якості роботи професорсько-викладацького складу; виключення положень, які не стосуються безпосередньо оцінки рейтингу; усунення помилок, протиріч та невідповідностей щодо окремих положень попередньої редакції; удосконалення системи бальних оцінок за окремими видами робіт.
   
2. Із Положення виключено наступні пункти, які не стосуються безпосередньо оцінки рейтингу:
   

• пункт 2.5 щодо вимогам Інспекції Міністерства освіти і науки України до якісного складу викладачів;
  
• пункти 4.1, 4.2 щодо розрахунків обсягу наукової роботи, який припадає на одного працівника Академії;
  
• абзаци 2-4 Розділу 5 стосовно мети, завдань та шляхів реалізації організаційно-виховної роботи.
  

3. Із попередньої редакції, внаслідок наявності протиріч та невідповідностей, виключено пункти стосовно принципового положення щодо розрахунку та використання середнього значення складових річного рейтингу та середнього прохідного балу викладача відповідної категорії:
   

• пункт 2.3 щодо встановлення структури у відсотках навчально-методичної, наукової та організаційно-виховної роботи;
  
• таблиці 7 та 8, в яких наводяться значення складових річного рейтингу та середнього прохідного балу викладача відповідної категорії.
  

Це викликане тим, що прийняті у попередній редакції вихідні передумови та положення, на нашу думку, мають такі протиріччя та невідповідності:

• встановлення кількісних норм, які обумовлюють частку навчально-методичної, наукової та організаційно-виховної роботи в загальному обсязі робіт, що на них відводиться, не узгоджено із практикою планування цих видів робіт. Окрім того, ці норми не узгоджені з подальшими положеннями та розрахунками. Так, у відповідності до цих норм, середня норма часу на виконання наукової роботи доктора наук, професора економічного напрямку дорівнює (1548– 650*1,15)*0,183=153 год. Одночасно в табл. 7 при розрахунках середнього значення складових річного рейтингу на цю роботу доктору наук, професору відводиться 48 год.(24 бали), а у відповідності до табл. 8 його середній прохідний бал повинен дорівнювати 50 балів;
  
• на нашу думку, не відповідає логіці наведена в табл. 8 залежність середнього прохідного балу викладача відповідної категорії від структури навантаження, яке він виконує. Чому, наприклад, у професора, якій не має іноземних аспірантів, середній прохідний бал повинен бути нижчим ніж у того, хто таку роботу виконує. Або, чому у ст. викладача, який проводить заняття в елітних групах, середній прохідний бал (148) майже вдвічі більший, ніж у того, хто такі заняття не проводить (83).
  

Одночасно, у новій редакції зроблено низку змін, які покликані усунути інші існуючі протиріччя та невідповідності:

• певні невідповідності мають місце при визначенні норм часу на виконання наукової роботи. Так, у відповідності до табл. 5.2 (пункт 4) тези доповіді на вітчизняних та інших конференціях відносяться до робіт академічного рівня, з нормою часу до 50 год. на 1 др. арк. Це не відповідає табл.5.3 (пункт 5), де участь викладачів у міжвузівських, всеукраїнських наукових конференціях з публікацією тез відноситься до державного рівня з нормою часу 15 годин на доповідь. У відповідності до табл. 5.4 (пункт 1) на одну доповідь на міжнародній конференції з публікацією тез норма становить 75 год., а у відповідності до пункту 5 (табл. 5.4) норма часу на публікацію у міжнародних збірниках тез, доповідей становить 25 год.;
  
• у табл. 6.1 (пункт 1) участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних виставках, конкурсах віднесено до академічного рівня;
  
• викликає питання щодо застосування для розрахунків рейтингу даних табл. 6.4 щодо назви видів робіт та норм часу. Наприклад, «Кількість студентів, які брали участь у міжнародних конкурсах художньої творчості» - до 50 год., або: «Кількість студентів, які брали участь у концертній програмі міжнародних зустрічей і конференцій, що проводились за участю ОНАЗ» - до 50 год. Мабуть, у першому випадку мова йде про керівника, який отримує 50 год. за кожного студента, а в другому – про керівника, який отримує 50 год. за організацію виступів, або за кожний виступ у програмі, чи за кожного студента;
  
• досить часто у нормах часу зустрічається норма, яка вказує її верхню границю, наприклад, «до 20 год.», «до 50 год.» тощо. При цьому відсутня інформація про те, хто встановлює конкретну норму, коли вона нижче верхньої границі. Тому у новій редакції вказується конкретна норма;
  
• роботу з рецензування рефератів при вступі до аспірантури та складанні кандидатських екзаменів (3 год. на реферат) включено як до навчальної роботи (табл.2, пункт 20), так і до наукової роботи (табл. 5.2, пункт 7);
  
• в усіх підзаголовках табл. 6.1-6.3 замість «Назва виду організаційно-виховної роботи» наведено: «Назва виду навчальної роботи»;
  
• деякі питання, які включено до анкети студента «Якості викладача» («В курсі останніх досягнень науки» та «Чи демонструє високу ерудицію»), на нашу думку, не входять до компетенції студента, та повинні бути виключені з анкети.
  

4. Необхідність удосконалення системи бальних оцінок за окремими видами робіт, яке здійснено у новій редакції Положення, викликана наявністю певних диспропорцій в їх оцінці. На нашу думку, має місце суттєва недооцінка лекцій, практичних та лабораторних робіт. Так, наприклад, за одну доповідь на міжнародній конференції з публікацією тез передбачено 75 год. (табл. 5.4, пункт 1), що дорівнює 45 балам ((75/50)*30=45). Одночасно, за 200 год. лекцій викладач отримує 36 балів ((200/50)*9=36). Ці приклади можна було б продовжити. Тому в новій редакції здійснено низку змін щодо бальної оцінки деяких видів робіт, які відбивають позицію розробників, та можуть бути відкориговані за результатами обговорення цього проекту Положення.


Керівник роботи проф. В.М. Гранатуров