Geum.ru

Виховання молоді засобами масової інформації

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Виховання молоді засобами масової інформації

Подобається нам сучасна інформація, яку надають ЗМІ чи ні, вона є невід’ємною частиною ринкових процесів і сучасного життя в цілому. В умовах конкурентної боротьби великої кількості виробників однакових товарів, телекомпаній, політичних партій надання інформації виходить за межі простого інформування, розрахованого на свідоме сприйняття і трансформується у більш дійовий засіб впливу – в психологічне програмування, підсвідоме навіювання.

Орієнтуючись на позасвідому сферу особистості, на приховані інстинкти, інформація різних типів, фільми і реклама чинять тиск на психіку людини. Особливо під цей вплив підпадає молодь. По-перше, в пошуках науково-популярної інформації вона частіше за дорослих звертається до Інтернету, журналів, а всі ці інформаційні потоки супроводжуються рекламою, еротичними картинками, оголошеннями (зазвичай продаж товарів та знайомств). По-друге, молодь більш емоційно вразлива, сприйнятлива. По-третє, молодь більше часу, ніж дорослі, проводить біля телевізорів та в Інтернеті.

ЗМІ широко рекламуються алкогольні напої, сигарети. Це негативно впливає на молодь, яка бере приклад з поведінки молодих людей в рекламах або у фільмах, де головні герої ведуть антисоціальний спосіб життя, але представлені як позитивні (наприклад, «Бригада»).

Через те, що для підлітків дуже важливою є потреба у спілкуванні, а вуличне спілкування і спонтанні юнацькі групи тісно пов’язані з особливостями юнацької субкультури, яка має декілька постійних компонентів (специфічний набір цінностей і норм поведінки, смак, одяг і зовнішній вигляд), молоді люди легко підхоплюють ці стереотипи. Юнаки ототожнюють себе з веселими, «прикольними», безтурботними хлопцями і дівчатами у відео роликах, сильними і володарними чоловіками з поганими звичками, які звикли всього добиватися силою, яких постійно показують у фільмах і тим «красивим життям», до якого нібито такий спосіб життя веде. Таке ставлення до життя і оточуючих, а також розбіжність ідеалів і буденності нерідко призводить до серйозних наслідків – агресії (іноді – некерованої), наркоманії, алкоголізму, частих депресій, нервових зривів, розладів психіки.

Кров, насилля, жорстокість, які присутні у сучасних фільмах, не рідко розвивають фантазії психічнохворих людей, викликаючи у них агресію та становляться причиною депресій у здорових людей.

Такий вплив ЗМІ на людей, їх моральні цінності, етичні і поведінкові норми, може зруйнувати структуру суспільних цінностей, викликати заміну вищих цінностей цінностями нижчих порядків, що призводить до морального розладу молоді і суспільства в цілому і, безумовно, може причинити розвиток негативних девіацій у суспільстві.

Отже, виникає необхідність підготувати підростаючі покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття інформації,навчити опановувати способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.

Медіаосвіта здійснюється як у школі, так і в інших виховних організаціях, а також в організаціях, спеціально створених для цієї мети. У школі медіаосвіта здійснюється як у рамках традиційних предметів (рідної мови, образотворчого мистецтва, історії, соціальних наук, екології й ін.), так і за допомогою введення спеціального предмета. Останнім часом з'явилася тенденція включати в медіаосвіту навчання комп'ютерної грамотності. Створення системи медіаосвіти - процес тривалий і дорогий. Але наявні сьогодні можливості дозволяють приступити до вирішення цієї задачі й у першу чергу - у школі. В умовах розбудови України як демократичної та правової держави, одним із головних завдань реалізації новітніх концепцій навчання та виховання учнів є формування громадянської свідомості. Становлення громадянина починається з усвідомлення себе особистістю з певними уявленнями про сучасне суспільство, владу, уряд, політичні партії та рухи тощо, що дає можливість бути активним й освіченим членом суспільства.

Друковані видання і досі є найпоширенішими після телебачення. Популярність та значущість писемності, як засобу спілкування, зросла та розвинулася в різноманітні категорії. З друкованих видань ми черпаємо інформацію про події, які нас цікавлять. А це є важливим чинником формування громадянської позиції.


В сучасних умовах ідеї громадянської освіти дедалі більше отримують підтримку педагогічної громадськості та учнівської молоді. Перебудови в суспільстві, утвердження демократичних цінностей потребують істотних змін світогляду, самооцінки, самоусвідомлення кожного громадянина. Провідна роль у вирішенні цих завдань належить сучасному педагогу, рівень соціальної компетентності якого (володіння знаннями суспільствознавчих галузей, закономірностей суспільного життя) є важливим чинником формування громадянськості учнів.

З метою формування світоглядних орієнтацій особистості, вироблення власної філософії життєдіяльності, самоідентифікації та самореалізації в економічній, соціальній, культурній, політико-правовій сфері, формування толерантності, полікультурності та гуманізму діти залучаються до роботи у шкільному медіа-центрі, організованому за зразком видавництва.

Учні 5-11 класів об’єднуються в групи за інтересами: журналісти (по рубрикам), письменники, фотографи, художники, а також коректор, літературний редактор, відповідальний секретар та головний редактор (безпосередньо вчитель-керівник). Таким чином, усі задіяні в певній сфері журналістської діяльності.

Теоретична та практична частини курсу підготовлять учнів до створення власної шкільної газети. А саме: діти навчаться писати кореспонденції, нариси, біографії, робити репортажі, брати інтерв’ю, оформлювати листівки, створювати сценарії шкільних вечорів та презентації, робити професійні фото, і навіть вести справжні журналістські розслідування.

Колективна робота над проектом шкільної газети стимулює учнів до творчості, розвиває організаторські якості, аналітичне мислення, залучає до участі в громадському житті школи. У дітей, які беруть участь у створенні шкільної газети, підвищується інтерес до шкільного життя та навчання, покращуються взаємини у колективі, виявляється відповідальність до своїх обов’язків. На заняттях учні удосконалюють і розвивають логічне мислення,писемні здібності та здатність влучно, доцільно висловлюватись; підвищують грамотність;набувають досвіду роботи з літературою; розвивають вміння бути як хорошим слухачем, так і цікавим розповідачем;освоюють комп’ютерні програми, знайомляться з медіа-технікою(фотоапаратом, диктофоном, магнітофоном); здійснюють професійне самовизначення та ін.

Діти в результаті інтеграції в медіа-простір проймаються проблемами суспільного життя та взаємовідносин у колективі, покращують комунікативні якості, грамотність, обізнаність у законах сучасного суспільства, удосконалюють компетентність у сфері діяльності груп за інтересами. Така діяльність сприяє формуванню громадянської свідомості учнів, членів шкільного медіа-центру.

Враховуючи це, важливо вчити дітей чітко формулювати і висловлювати думки й відчуття, а також вони мають знати, що це їх невід’ємне право і мати внутрішню потребу висловлюватися. Завдання також полягає в тому, щоб навчити дітей вільно висловлювати свої погляди, сформувати механізм реалізації цього права, і здійснювати моніторинг, тобто постійне відслідковування його на практиці.

Розгортання проектної роботи дає змогу створити демократичну атмосферу, залучити учнів до обговорення важливих для них проблем і до прийняття рішень. Застосування проектних технологій у навчальному процесі ґрунтується на інтерактивному навчанні, тобто постійній активній взаємодії всіх учасників (учнів, вчителів). Ці технології ефективно сприяють засвоєнню демократичних цінностей, навчають школярів визначати проблеми та знаходити шляхи їх вирішення, а також сприяють залученню школярів до громадського життя.