СодержаниеФілософія, її джерела та особливості
Ключові терміни і поняття.
1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення.
1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія.
За будовою
1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.
1.4 Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та
1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії.
Філософія стародавнього сходу
2.1. Проблема “Схід-Захід” в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування
Західні цивілізації
Східні цивілізації
2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
Канонічним духовним джерелом
2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
Держава і сім'я
Питання для обговорення на семінарському занятті.
Розділ 3. антична філософія
Після вивчення теми Ви повинні
3.1.Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості
3.2. Розвиток ідей у натурфілософських ("фізичних") школах Стародавньої Греції
Піфагор уперше визначив умови застосування для пізнання математичного обчислення
Елейська школа
Школа атомізму
Школа еволюціонізму
Школа ноології
3.3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії.
1-й варіант
2-й варіант
3.4. Завершальний цикл розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники
Розділ 4. філософія середньовіччя
4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя
1. Політеїзм (багатобожжя).
6. Людина спирається у своїх вчинках на знання.
9. Люди поділяються за етнічними та родовими ознаками.
Середньовічний світогляд
3. Вихідна якість Бога—любов до людини.
7. Головне життєве завдання людини - спасіння душі.
9. Всі люди є рівними перед Богом.
1 етап — апологетика та патристика (II—IX ст.); 2 етап
4.2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя
4.3. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
У період раннього сформованого середньовіччя
У період зрілого середньовіччя
Тома Аквінський
Франциск Асизький
Роджера Бекона
Вільям Оккам
Мейстер Екхарт
Розділ 5. філософія відродження
Після вивчення теми 5 Ви повинні
5.1.Поняття "Відродження" та характерні риси духовного життя цієї доби
5.2. Провідні напрями ренесансного філософствування:гуманістичний антропологізм, неоплатонізм натурфілософія
Данте Аліг'єрі
Франческо Петрарка
Калюччо Салютаті
Марсіліо Фічіно
Піко делла Мірандола
Микола Коперник
Джіроламо Кардано, Андреа Везалія, Міґель Сервет, Андреа Чезальпіно.
Ніколо Макіавеллі
5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
Мішеля Монтеня
Джордано Бруно
Розділ 6. філософія нового часу
Ознайомившись з матеріалами розділу 6 Ви повинні
6.1. Панорама соціо-культурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
6.2. Методологічні пошуки Ф.Бекона та Р.Декарта
Правило перше
6.3. Теорія пізнання Т.Г.Гоббса та Дж.Локка. Скептицизм П.Бейля та Д.Юма, сенсуалістські максими Дж.Берклі.
6.4. Б.Спіноза та Г.Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.
6.5. Б. Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
Блез Паскаль
Розділ 7. німецька класична філософія
7.1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії
7.2.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії. Основні ідеї І. Канта
Йоганн Готліб Фіхте
Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінґ
7.4. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
7.5. Антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха
Історико-філософський процес у європі xix ст.: перехід від класичної філософії до некласичної
8.1. Зміна парадигми філософського мислення у XIX — на поч. XX ст.
Класична філософія
Некласична філософія
8.2. Вихідні ідеї філософії А.Шопенгауера та С.К'єркегора
Сьорен Кіркегор
8.3. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX ст.
Оґюст Конт
Фрідріха Ніцше
Розділ 9. зарубіжна філософія xx ст.
9.1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у ХХ ст.
9.2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії ХХст.
9.4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії ХХ ст.
9.5. Релігійна філософія ХХ ст.
9.6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
Питання для обговорення на семінарському занятті.
Розділ 6. нарис історії української філософії. преамбула
План (логіка) викладу матеріалу
6.1. Українська філософія як органічна складова української духовної культури. Загальні особливості української філософії.
6.2. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі та доби Відродження. Поява професійної філософії в Ук
Юрій Котермак
Павло Русин
6.3. Особливості філософських курсів Києво-Могилянській академії. Життя та філософська діяльність Г.Сковороди.
Києво-Могилянська академія стала загальнослов’янським осередком освіти, науки й духовності
Григорій Сковорода
6.4. Університетська філософія в Україні ХІХ ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах.
Орест Новицький
Сильвестр Гогоцький
Памфил Юркевич
Миколи Гоголя
Т. Шевченко
Леся Українка
Микола Костомаров
Пантелеймон Куліш
10.6. Особливості розвитку української філософії ХХ ст.
Володимира Вернадського
Вячеслав Липинський
Дмитро Донцов
Розділ 10. проблема буття у філософії
Після вивчення матеріалу розділу 10 Ви повинні
10.1. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття
10.2. Проблеми буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття
Найпершою умовою розуміння буття є вироблення категорії “усе”
У Середні віки
10.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення)
Людина та її буття як предмет філософського осмислення
11.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини.
11.2. Діяльність та екзистенціали людського буття. Структура людської діяльності та сутнісні сили людини.
11.3. Співвідношення понять "людина-індивід-особа-особистість-індивідуальність" . Вихідні цінності людського буття.
Поняттям “індивід”
Поняття “особи”
11.4. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні
Питання для обговорення на семінарському занятті.
Свідомість як філософська проблема
Після вивчення матеріалу розділу 12 Ви повинні
12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки
12.2. Проблема походження свідомості
Релігійна концепція
Дуалістична концепція
Концепція єдиного інформаційного поля
Концепцію еволюції
Трудову концепцію або концепцію походження свідомості внаслідок розвитку праці
12.3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова
12.4. Структура та функції свідомості
Розділ 13. проблема пізнання у філософії
13.1. Поняття пізнання та його види
13.2. Рівні і форми пізнання
В негативному плані
13.4. Методи і форми наукового пізнання.
13.5. Людина і пізнання. Істина і правда
Розділ 14. філософія історії
Ключові терміни та поняття.
14.1. Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики
Йоганна Готфріда Гердера
Замкнений коловорот
Лінійний варіант
Завершений, але цілеспрямований процес
Циклічний процес
В античній філософії
В епоху Середньовіччя
Ж.-Ж. Руссо
14.2. Філософія історії про суб'єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу. Людина та історія.
14.3. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок. Духовне життя суспільства.
Питання для обговорення на семінарському занятті.
Розділ 15. культура та цивілізація
Після вивчення матеріалу розділу 15 Ви повинні
15.1. Особливості сучасних проявів культури. Суттєві ознаки культури.
15.2. Поняття цивілізації. Взаємозв'язок культури та цивілізації
15.3. Національні культури та культура загальнолюдська
15.4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
Питання для обговорення на семінарському занятті.
Розділ 16. філософія науки і техніки
Після вивчення матеріалу розділу 16 Ви повинні
16.1. Предмет, проблеми та історія філософії науки і техніки
16.2. Поняття науки, техніки і технології
Перша фаза
16.4. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства
16.5. Особливості історичного розвитку науки і техніки
Питання для обговорення на семінарському занятті.
|
