Державний стандарт лише декларує те, що вивчення економіки має стати основою розвитку молодого громадянина України, але в типових навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів ми не бачимо реального підтвердження цього положення.

Вид материала

Подобный материал:

Довідка про роботу Григор'євої Н.В., методиста відділу природничих дисциплін щодо методичної підтримки викладання курсів за вибором та факультативів економічного спрямування

Ринкова економіка передбачає, що кожна людина, дбаючи про добробут своєї родини, щоденно протягом усього життя робить економічний вибір, приймає економічні рішення і відповідає за їх наслідки, покладаючись переважно на власні зусилля і свій хист. Саме тому для громадян України економічні знання стають нагальною проблемою.

Тому цілком зрозумілим стало затвердження Комісією Міністерства освіти і науки України 4 грудня 2003 р. Концепції розвитку економічної освіти в Україні.Згідно з якою, місія економічної освіти – це розвиток і використання економічних знань для формування творчої особистості, підвищення якості життя українського народу і професійного розвитку суспільства. Мета та завдання вивчення економіки в середніх навчальних закладах визначені Державним стандартом базової і повної середньої освіти та навчальними програмами з економіки.

Державний стандарт лише декларує те, що вивчення економіки має стати основою розвитку молодого громадянина України, але в типових навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів ми не бачимо реального підтвердження цього положення. За одну годину економіки в 10 класі вивчити економічні категорії, явища, закономірності, сформувати в учнів розуміння того, як функціонують різні економічні механізми надзвичайно складно. Часто ефективність такого курсу низька. Тому на семінарах як методистів районних (міських) методкабінетів, так і вчителів економіки, на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, у статті до «Педагогічного пошуку» пропагую необхідність певних змін у підході до вивчення економіки в школі. Відрадно, що в багатьох загальноосвітніх навчальних закладах області поступово приходять до висновку, що кількість годин економіки може бути збільшена за рахунок варіативної частини навчального плану. Кожен навчальний заклад самостійно визначає перелік факультативів, курсів за вибором залежно від профілю й мети навчання, а також враховуючи інтереси і побажання учнів, наявність кваліфікованих кадрів і матеріально – технічне забезпечення. Кожна школа повинна мати свою концепцію вивчення економічних дисциплін протягом усіх років навчання. Провідною ідеєю має стати послідовність, наступність і доступність економічної освіти.

Найважливішим чинником ефективності економічної освіти, на моє переконання, має бути її неперервність, під якою слід розуміти цілеспрямований, науково – обгрунтований процес постійного розвитку економічної компетентності учня. Неперервність економічної освіти забезпечується її поетапністю. Адже пізнавальний інтерес учнів на кожному віковому етапі навчання має свої особливості, завдяки їх врахуванню відбувається поступове накопичення, поглиблення і розширення знань з економіки.

Крім обов'язкового курсу «Основи економіки» у 10 класі, пропоную наступні засоби реалізації визначених завдань: спецкурси за вибором та факультативи економічного спрямування; розробка економічних проектів; проведення економічних дебатів, турнірів, олімпіад; захист бізнес – планів;участь в економічних іграх, створення шкільних економічних клубів; навчально – виробнича практика на підприємствах, у фірмах, банках, страхових компаніях.

Повноцінна загальна освіта на кожному її ступені (початкова, базова, повна середня) досягається реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану школи. Принципово важливим для дирекції шкіл є розуміння того, що варіативний освітній компонент – невід'ємна органічна складова державного стандарту загальної середньої освіти і його реалізація у шкільному навчанні обов'язкова. Варіативна частина передбачає у кожному класі навчальні години, доцільне використання яких сприяє формуванню власного «обличчя» школи, робить акцент на її самобутності, вирізняє з – поміж інших. Саме варіативна частина навчального плану дає змогу забезпечити індивідуальну орієнтованість змісту освіти. Завдяки їй кожен учень має можливість обирати предмети і курси, які поглиблюють, розширюють і доповнюють загальнообов'язковий, визначений державою навчальний зміст, а також прилучитися до різних видів практичної діяльності. Як зазначається в Концепції загальної середньої освіти (12 – річна школа), «роль варіативного компонента у змісті шкільної освіти поступово зростає. У початковій школі на нього відводиться 8-10% навчального часу, в основній – 15 –20%, у старшій – до 35%».

Аналізуючи інформацію про стан впровадження курсів за вибором та факультативів економічного спрямування у школах області за останні 2 роки, можна зробити висновок, що у всіх районах активізується впровадження таких курсів та факультативів.Найактивніше цей процес проходить у школах міст Луцька, Ковеля, а також сільських школах Маневицького, Камінь – Каширського, Любомльського районів. Проте, курси за вибором найчастіше викладаються у старших класах лише суспільно – гуманітарного напряму профілізації, де на економіку, згідно типових навчальних планів відведено 3 години (2 – у 10 класі, 1 – в 11класі). На мою думку, є неправомірним підпорядкування шкільного освітнього компонента виключно потребам профільного навчання. Як наслідок, не використовуються його можливості для вдосконалення окремих сфер особистості старшокласників, не враховуються інтереси і потреби учнів. Як свідчать опитування учнів старших класів (в окремих школах м. Луцька, Нововолинська, Любешівського, Ківерцівського р-нів), вони не знають про існування курсів за вибором, факультативів економічного спрямування. Не у всіх школах створено відповідний перелік курсів за вибором, факультативів для різних ступенів школи та для різних класів. Тут необхідна допомога нашого інституту. Тому, укладений мною «Анотований інформаційний довідник курсів варіативного освітнього компонента економічного напрямку» є своєчасним.

Відділом природничих дисциплін було проведено обласний семінар для методистів районних (міських) методичних кабінетів «Підготовка вчителя до роботи у профільних класах». У своєму виступі я звертала увагу на організаційні та методичні вимоги до авторських навчальних програм курсів за вибором та факультативів, розробила пам'ятку до їх складання.

Курси за вибором варіативної складової навчального плану реалізуються програмами, які мають гриф Міністерства освіти і науки України. Авторські програми розглядаються і схвалюються інститутом післядипломної педагогічної освіти і запроваджуються наказом управління освіти і науки обласної держадміністрації. Авторські програми факультативних занять погоджуються з методкабінетами відділів (управлінь) освіти районних (міських) держадміністрацій, запроваджуються наказом управління (відділу) освіти.

Педагоги області розробляють авторські програми курсів за вибором і факультативів економічного напрямку. Чотири програми спецкурсів розроблено вчителем економіки НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.- ліцей» с. Зимне Володимир – Волинського району Жаловагою В.М. спільно з науковцями Львівського державного аграрного університету. Дані програми прорецензовані методистом інституту і науковцями ЛДТУ, розглянуті і схвалені науково – методичною радою інституту. За цими програмами у ліцеї викладаються спецкурси: «Основи фінансів», «Основи підприємницької діяльності», «Основи біржової діяльності», «Маркетинг».

На даний час в області за авторськими програмами факультативів працюють такі вчителі:

Таланкіна О.,Є. – НВК№ 9 м. Луцька «Основи економіки: практикум розв'язування задач».

Малишко В.В. - гімназія № 26 м. Луцька «Міжнародна економіка».
Рибка О.Б. - ЗОШ № 2 м. Луцька «Основи туристичного маркетингу»..

Шостак О.В. - школа – ліцей № 24 м. Луцька «Політична економіка».

Октисюк О.В. - НВК № 13 м. Ковеля «Економічні задачі».

Ці програми проходять апробацію.

З метою підвищення рівня економічної освіти в області, необхідно починати ознайомлення з економікою якомога раніше. Я переконана, навчати основам економічної грамотності потрібно вже в початковій школі. Адже економічна поведінка дорослих багато в чому визначається тими знаннями, уявленнями і навичками, які були отримані і сформовані ще в дитинстві.

Заслуговує на увагу досвід викладання економіки у початковій школі ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, 3, 7, НВК № 26 м. Луцька. Вчителі цих шкіл на заняттях з економіки через казкові ситуації, рольові ігри, завдання проблемного характеру, які надаються учням від імені казкових героїв, розглядають питання бережливого ставлення до природи, ресурсів, поважливого ставлення до праці, людини праці. Також учні розв'язують задачі різних видів з економічним змістом. З метою розповсюдження досвіду викладання курсу «Початки економіки» на базі ЗОШ № 7 м. Луцька заплановано у 2008 р. провести Круглий стіл з проблеми економічного виховання молодших школярів.

Проте, такі приклади поки що поодинокі. В більшості шкіл немає можливості вивчати економіку в початковій школі як окремий предмет, тому просто необхідно використовувати міжпредметні зв'язки, тобто економічні знання потрібно інтегрувати в зміст інших навчальних предметів, щоб маленький школяр не залишався осторонь економічних явищ. А це вимагає від вчителя молодших класів хороших знань з економіки. Тому на курсах вчителів початкових класів доцільно планувати спецкурс з питань викладання економіки, тоді і в сільських школах, а не лише в міських, діти матимуть можливість отримати елементарні економічні знання.

В основній школі у 5-7 класах в школах м. Луцька № 7, 20, 25, НВК №9, в Маневицькій ЗОШ № 2, в Камінь – Каширській ЗОШ № 1 викладається курс за вибором (факультатив) «Подорож у світ економіки». Змістом навчання на цьому етапі є формування в учнів системи знань про те, що економіка – основа життя людського суспільства. Учні отримують початкові знання про економіку, які стають передумовою для подальшого поглибленого вивчення економіки в старших класах, формують елементарні навички поведінки в ринкових умовах. На допомогу вчителям мною розроблений методичний посібник до даного курсу.

Особливу увагу, на мою думку, слід приділити впровадженню економічних курсів у 8-9 класах, бо як зазначено у ІV розділі Концепції загальної середньої школи (12 – річна школа), в основній школі «створюються передумови поглибленого вивчення окремих предметів чи курсів, що в подальшому дасть можливість учням свідомо обирати профіль навчання».

Практично в кількох школах області ( НВК №9, ЗОШ № 3, 24 м. Луцька, Маневицькій ЗОШ № 2, Оконській ЗОШ Маневицького району, ЗОШ №8 м. Нововолинська) у 8 – 9 класах читається курс “Основи економіки” (за ред. Л.П.Крупської), який мав би відіграти важливу роль у допрофільній орієнтації учнів, у розширенні їх економічного світогляду, адже з 8-го класу формуються класи поглибленого вивчення економіки. Ці питання під силу вирішити лише дирекціям шкіл спільно з вчителями економіки, учнями і їх батьками. Тому своє завдання я вбачаю у проведенні роз’яснювальної роботи з директорами шкіл, вчителями. Проте існує ще одна проблема з вибором профільних, факультативних курсів економічного спрямування, яка пов'язана з тим, що у деяких районах, питання – яким чином використовувати години варіативної частини вирішують не адміністрації шкіл, а районні управління освіти. Тому, на семінарах методистів РМК неодноразово наголошувалось, що варіативна частина Базового навчального плану передбачає навчальні години для реалізації шкільного освітнього компонента, який формується кожною школою індивідуально, самостійно на основі врахування спрямованості пізнавальних інтересів, освітніх запитів, життєвих планів, індивідуальних особливостей її учнів та можливостей педагогічного колективу.

Як зазначено у методичних рекомендаціях щодо викладання економіки у 2007/ 08 н.р., сьогодні важливою складовою шкільної економічної освіти має стати споживча освіта.

Формування основ економічного мислення, серед яких і споживчі знання, допоможе учням не тільки ефективно орієнтуватись в економічному просторі, але й бути компетентним у реалізації власних прав, набутті знань та навичок для аналізу економічних подій у державі, розуміти реалії оточуючого світу, орієнтуватись у широкому колі товарів та послуг.

З метою зацікавити курсом «Основи споживчих знань» перш за все вчителів та надати методичну допомогу для ширшого його впровадження у школах області, я розробила спецкурс «Основи споживчих знань» і підготувала методичний посібник «Групова форма організації навчальної діяльності на уроках основ споживчих знань». У посібнику наведено приклади застосування технологій групової роботи в даному курсі.

Основи споживчих знань факультативно викладаються в 20-ти школах області.

Сучасна молодь має бути активною, гнучкою, підприємливою, вміти діяти у будь - яких життєвих ситуаціях, приймати рішення і відповідати за них. Сприяє розвитку саме таких якостей особистості курс “Ділова активність”. Методика викладання курсу детально розроблена А.В. Дьоміною, доцентом кафедри теорії і методик викладання шкільних предметів і викладається на курсах підвищення кваліфікації вчителів економіки. Проте, цей курс факультативно читається лише в кількох школах області, зокрема, у Підгайцівській ЗОШ Луцького району, Шацькій ЗОШ, Устилузькій ЗОШ Володимир – Волинського району, у ЗОШ № 16, 19 та школі – інтернаті м. Луцька.

Стан справ з впровадження курсівН за вибором та факультативів економічного спрямування в основній школі в області потребує покращення, особливо це стосується шкіл І-ІІ ступенів, де годин економіки взагалі немає.

У старшій школі за допомогою шкільного освітнього компонента реалізуються різні моделі академічної та прикладної спрямованості завдяки запровадженню профільного навчання. Склад профільних предметів визначається на основі запитів старшокласників та можливостей педагогічного колективу. Відбувається опанування фундаментальних проблем економіки на основі конкретизації знань і спеціалізації у певній сфері, формувавання економічного способу мислення, професійна орієнтація. В школах області переважно викладаються спецкурси: “Основи підприємницької діяльності”, “Власна справа”, “Основи менеджменту”, “Фінансова математика”, “Економічі проекти та їх презентування”.

У загальній структурі профільного навчання в старших класах можна виділити 3 основні змістові блоки: базовий (загальноосвітній стандарт), профільний (профільний освітній стандарт), елективний (курси за вибором).

Саме елективні курси порівняно з профільними предметами мають більшу варіативність змісту, посилюють практичну складову прфільного навчання. Курси за вибором мають переважно прикладний характер. До робочих планів профільних класів можуть входити кілька курсів за вибором і факультативів. В різних школах з однаковим профілем навчання можуть існувати різні елективні курси. Їх тематика має бути різноманітною, щоб забезпечити учням вибір. Завдяки елективним курсам економічного спрямування: «Основи підприємницької діяльності», «Власна справа», «Основи менеджменту» учні ознайомлюються на допрофесійному етапі з основами майбутньої професійної діяльності. Такі курси сприяють розвитку інтересів і прфесійних прагнень, усвідомленню своїх можливостей. Названі курси за вибором викладаються в багатьох школах області.

«Основи підприємницької діяльності»: в ЗОШ № 3,7, 10, гімназії м.Ковеля; ЗОШ №4, 6 м. Нововолинська; НВК №1,2 Камінь – Каширського району; Нововолинському ліцеї; в шести школах Маневицького району; в одній школі Локачинського, Любомльського, Рожищенського, Луцького районів.

«Власна справа»: в ЗОШ №7, 11, 20, гімназії №21 м. Луцька.

«Основи менеджменту»: у Підберезівській ЗОШ Горохівського району.

Для слухачів курсів розроблено спецкурс «Підприємець та його роль у ринковій економіці».

В області здійснюється перехід загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання. Успіх цієї справи можливий лише за умови високої компетентності і професіоналізму вчителів, при постійному підвищенні їх кваліфікації.

Тому, в ході організації курсової перепідготовки вчителів економіки особливу увагу звертаю на засвоєння ними змісту предмета викладання на профільному рівні, з цією метою у червні 2007 було проведено спільно з Львівським регіональним Центром економічної та бізнес освіти тижневі курси для 36-ти вчителів економіки. Педагоги також набули практичних навичок застосування активних методів викладання конкретно взятих економічних тем.

Не менш важливою умовою професійної майстерності є функціональна дидактична підготовка. Вчителю профільної школи необхідні також вміння організації проектної роботи учнів; знання методики створення спецкурсів, регіональних особливостей профільного навчання; оволодіння методикою організації допрофільного навчання та навчання курсам за вибором; вміння використовувати методи і технології навчання, які стимулюють самостійну роботу учнів, сприяють їх самореалізації. Саме такого змісту навчання практикую і планую на курсах вчителів економіки. Розробила лекцію «Методика вивчення економічних спецкурсів і факультативів». До початку нового навчального року проводжу індивідуальні та групові консультації щодо планування вивчення курсів за вибором та факультативів економічного спрямування, методики їх проведення.

Дуже прикро, що зі сторони адміністрації шкіл, методичної служби більшості районів, самих вчителів немає зацікавленості у підвищенні професійної кваліфікації з економіки, адже на наступний рік на курси вчителів економіки, які викладають цей предмет у класах суспільно – гуманітарного напряму прфілізації, що передбачає економічний профіль, подано з усієї області лише 3 заявки.Це можна пояснити лише інертністю і несвідомим ставленням до економічної освіти.

На основі всього вищезазначеного можна зробити висновок, що в області вдалось досягти певних успіхів у впровадженні курсів за вибором та факультативів економічного спрямування на всіх ступенях шкільної освіти, проте залишається ще багато невирішених проблем:

Вузькопрофільність економічної освіти та невисока активність шкіл по впровадженню економічних спецкурсів та факультативів у навчальні варіативні плани.
Недостатня кількість вчителів економіки, які мають знання змісту предмету на поглибленому рівні.
Недостатня поінформованість учнів, батьків про наявність курсів за вибором та факультативів економічного спрямування.
Відсутність курсів за вибором та факультативів економічного спрямування у школах І-ІІ ступенів.
Низька активність вчителів по створенню авторських програм спецкурсів і факультативів.
Недостатнє навчально – методичне забезпечення курсів за вибором і факультативів.
Недостатня матеріальна база (відсутність кабінетів економіки, комп’ютерної техніки), а також недостатнє володіння навичками роботи з електронними засобами навчання не дозволяють ефективно використовувати інформаційні технології в навчальному процесі.

Провівши аналіз стану впровадження курсів за вибором та факультативів економічного спрямування, можна визначити основні напрями і перспективи в роботі:

Особливу увагу приділити курсовій перепідготовці вчителів економіки, які читають курси за вибором та факультативи, спецкурси у профільних класах. Ширше практикувати використання інформаційних технологій.

Активізувати роботу творчих вчителів економіки по створенню авторських програм спецкурсів і факультативів.

Щорічно поповнювати банк даних курсів варіативного освітнього компоненту економічного напрямку.

Розробити навчально – методичні посібники, дидактичні матеріали.

Провести для вчителів, які читають курси за вибором, тематичні і проблемні семінари.

Активізувати створення на базі загальноосвітніх шкіл районів, що мають достатню матеріальну базу, висококваліфікованих фахівців з економіки міжшкільних факультативів та курсів за вибором економічного спрямування.

Пропонувати районним відділам освіти запровадити у 9-х класах викладання курсу «Основи споживчих знань»(факультатив).

За допомогою анкетування педагогів, учнів, батьків виявляти ефективність запровадження курсів за вибором , факультативів економічного спрямування.

Blog